Кісткова система є органом-мішенню для ПТГ і КТ, які разом з кальцитріолом є основними кальційрегулюючими гормонами. Середній вміст ПТГ і КТ у сироватці крові у дітей всіх груп знаходився у фізіологічних межах (табл.7). Тільки у 10,0% хлопців 1 групи виявлено зниження ПТГ нижче 9 пг/мл. Відсутність змін вмісту ПТГ, очевидно, мало фізіологічний сенс, направлений на проявлення анаболічного ефекту ПТГ - на сприяння дозріванню хряща за умов порушення хондропластичного росту. Виявлене зниження вмісту кальцію в сироватці крові чи його низький фізіологічний вміст при фізіологічних рівнях ПТГ свідчить, що функціональна активність ПТГ у досліджуваних дітей була зниженою. У хлопців основних груп ПТГ прямо корелював з показниками структури кістки, а у дівчат - обернено. При цьому ПТГ тільки у дівчат 1 групи мав прямий зв`язок зі змінами неорганічного фосфору в сироватці крові і обернений зі змінами кальцію. Підвищення вмісту КТ вище фізіологічного рівня виявлено у 32,5% хлопців 1 групи, у 3,3% хлопців 3 групи та у 3,3% дівчат 3 групи, що, очевидно, було направлене на гальмування процесів резорбції кістки. З показниками структури кістки виявлено обернений взаємозв`язок тільки у дівчат 1 і 2 груп. Це може вказувати на те, що кальційрегулюючі системи у дітей 1 і 2 груп функціонують з напруженням і не завжди забезпечують нормальну мінералізацію кісткової тканини. Рівень ефективності механізмів регуляції мінерального гомеостазу був зниженим, оскільки у переважної більшості досліджуваних дітей обох статей не відбувалося нормалізації кальцій-фосфорного обміну, обміну магнію, міді, заліза, що свідчить про підвищену радіочутливість дитячого організму. Середній базальний вміст досліджуваних гормонів представлений в табл.7. У дітей 1 і 2 груп виявлена відсутність активації продукції СТГ чи виходу його в кров, навіть в період “стрибків” зросту, за умов збільшення синтезу остеокальцину і при наявності змін структури кістки. З денситометричними показниками структури кістки у дітей 1 групи СТГ мав обернений зв`язок , у дівчат 2 і 3 групи та у хлопців 3 групи - прямий. У хлопців 1 і 2 груп, у дівчат 2 групи з довжинними розмірами, шириною плечей, обводом грудної клітки СТГ мав обернений зв`язок, а у дівчат 1 групи - прямий, що, очевидно, позначилося на меншому дизморфізмі будови скелету у них в 12-річному віці. У 11,1% хлопців 1 групи, у 3,7% хлопців 2 групи загальний Т₄ був вище фізіологічної норми. У хлопців 1 групи Т₄ мав обернений зв`язок з довжиною тулуба, а у дівчат і хлопців 2 групи - з усіма довжинними розмірами, обводом грудної клітки і шириною плечей, у дівчат 1 групи - прямий. З показниками структури кістки Т<sub>4</sub> мав прямий зв`язок у всіх групах дітей (р<0,05).

Роль інсуліну в процесах росту і кісткоутворення досить значна (M.F.McCarty, 1995). Гіперінсулінемія виявлена у 67,5 % дівчат та у 77,5 % хлопців 1 групи, у 15,0% дівчат та у 15,0% хлопців 2 групи, у 10,0 % дівчат та у 16,7 % хлопців 3 групи. Гіпоінсулінемія виявлена у 12,5% хлопців 1 групи, у 22,5 % дівчат та у 45,0 % хлопців 2 групи, у 16,7 % дівчат та у 16,7% хлопців 3 групи. Підвищення вмісту інсуліну в сироватці крові досліджуваних дітей, очевидно, сприяло активації утворення колагену і остеази при перетворенні органічного фосфату в неорганічний в процесі мінералізації новоутвореної кістки і сприяло підвищеному транспорту необхідних метаболітів всередину остеобластів, а гіпоінсулінемія сприяла підвищенню метаболічної активності СТГ. Обернений характер взаємозв`язку інсуліну з контрінсулярним гормоном тироксином за умов гіперінсулінемії, очевидно, був направлений на зниження чутливості тканин до інсуліну, про що свідчить виявлений фізіологічний вміст глюкози в крові при гіперінсулінемії. Інсулін з усіма денситометричними показниками структури кістки у дівчат 1 і 2 груп мав прямий характер зв`язку, а у хлопців - тільки з ІМ. Глюкокортикоїди мають контрінсулярну, загальнокатаболічну і інгібуючу процеси росту дію, зменшують швидкість утворення нової кістки і підвищують резорбцію кістки. Підвищення вмісту кортизолу вище фізіологічної норми виявлено у 52,5 % дівчат і у 27,5 % хлопців 1 групи, у 67,5 % дівчат і у 50,0 % хлопців 2 групи, що могло бути направлене на зниження анаболічного впливу інсуліну, СТГ, тестостерону на кісткову тканину за умов підвищення швидкості остеогенезу, а також на зменшення швидкості обміну білків. З денситометричними показниками структури кістки кортизол у дівчат всіх трьох груп та у хлопців 2 і 3 груп мав прямий взаємозв`язок, а у хлопців 1 групи з ШПУ - обернений (p<0,05).

Середній вміст тестостерону в сироватці крові був близьким за значенням у дівчат і хлопців (див. табл.7). Зниження вмісту тестостерону виявлено у 32,5 % хлопців 1 групи та у 17,5 % хлопців 2 групи (в контролі - у 6,7 % зниження, у 6,7 % - підвищення). Найвищий вміст тестостерону виявлено у хлопців 1 і 2 групи середнього зросту, найнижчий - у хлопців 1 групи вище середнього зросту, що, очевидно, вказує на те, що у хлопців до вступу в пубертат на процеси лінійного росту основний вплив мав не тільки тестостерон. У хлопців 1 групи виявлено пряму залежність між тестостероном і довжиною тіла, в 2 групі достовірних зв`язків не виявлено. Очевидно, однією з причин виявленого дизморфізму будови скелету у хлопців був гіпогонадизм. В 1 групі хлопців тестостерон мав прямий зв`язок з довжиною руки, ноги і їх сегментів, шириною плечей, обводом грудної клітки, довжиною тулуба. В 2 групі хлопців тестостерон корелював з меншою кількістю антропометричних показників - прямий зв`язок з довжиною руки, ноги, гомілки та обводом грудної клітки. Така різниця, очевидно, позначилася на різному характері дизморфізму будови скелету 12-річних хлопців. У 37,3 % дівчат 1 групи та у 27,8 % дівчат 2 групи рівень тестостерону відповідав фізіологічній нормі (в контролі - у 77,8 %), а у 62,7 % дівчат 1 групи і у 72,2 % дівчат 2 групи був підвищеним (в контролі - у 22,2 %). Підвищення вмісту тестостерону виявлено у дівчат нижче середнього зросту 1 і 2 груп і у дівчат 2 групи середнього зросту. Значна андрогенізація у дівчат може вказувати на гіпогонадизм у них (Н.М.Побединский, 1981; Е.Н.Хрисанфова, 1990) і в подальшому, очевидно, може вплинути на стан репродуктивної функції. Зміни вмісту тестостерону в сироватці крові у дівчат 1 групи мали обернений зв`язок з масою тіла, обводом грудної клітки та розмірами обводів плеча, передпліччя, стегна і гомілки, в 2 групі дівчат - не тільки з обводами плеча і стегна, але й з видовженням плеча, стегна, ноги, що, очевидно, позначилося на більшій диспропорційності скелету в 12-річному віці. Такий характер взаємозв`язків може вказувати на низьку біологічну ефективність тестостерону у дівчат. У 1 групи дівчат тестостерон мав прямий зв`язок з ШОУ, ШПУ, ІМ (p<0,05), а в 2 групі - обернений з ШОУ (p<0,05), що, очевидно, позначилося на більшій активації швидкості утворення органічного матриксу у дітей 1 групи, ніж у дітей 2 і 3 груп. Гіноїдний характер жировідкладення перед вступом в пубертат у 27,8 % хлопців 1 і 2 груп також може вказувати на гіпогонадизм у них. Але наявність низького вмісту тестостерону при чоловічому типі жировідкладення може свідчити про можливу зміну соматотипу у хлопців 1 і 2 груп в пубертаті. За даними індексів тестостерон/СТГ, тестостерон/кортизол прискорений статевий розвиток виявлено тільки у 11,7 % хлопців першої і у 4,5 % хлопців другої групи. Відставання у розвитку вторинних статевих ознак при дуже низькому вмісті тестостерону в сироватці крові виявлено у 22,5 % хлопців як першої, так і другої груп.

У дівчат виявлена рання (з 9-річного віку) активація індукції початкової фази статевого дозрівання (у 16,7 % дівчат 1 групи та у 11,1 % дівчат 2 групи виявлено ізольований розвиток статевого оволосіння). Не відбулося збільшення молочної залози у 25,0 % та у 30,8 % одинадцятирічних дівчат 1 і 2 груп, що вказує на затримку розвитку андрогензалежної функції. Порушення порядку появи вторинних статевих ознак виявлено у 34,4 % дівчат 1 і 2 груп десятирічного віку та у 44,0 % дівчат 11-річного віку, у 12,0 % дівчат в 11 років виявлена повна відсутність вторинних статевих ознак, що вказує на дисфункцію статевих залоз та дисрегуляцію в системі ендокринних залоз. У віці 11,0±0,2 роки менархе виявлено у 16,7 % дівчат як 1, так і 2 груп (в контролі у 29,4 %), середня маса тіла при появі менархе 41,3±0,5 кг в 1 групі, 45,5±1,5 кг в 2 групі (в контролі - 42,7±2,8 кг). У 61,4 % дівчат 1 і 2 груп в 10-11 років виявлено гіноїдний тип жировідкладення, у 38,6 % - андроїдний (в контролі - у 57,1 % гіноїдний, у 42,9 % андроїдний). Частота чоловічого типу жировідкладення була значна у всіх групах і супрповоджувалася гіпертріхозом. Порушення механізму зв`язування андрогенів могло бути однією з причин значної частоти андрогенізації у дівчат в різні вікові періоди, яка, очевидно, сприяє зниженню структурно-функціональних характеристик кісткової тканини. Недостатність яйників, дисфункціональні і дисрегуляторні зміни в системі гіпофіз - наднирники - гонади, очевидно, були однією з причин порушення порядку появи вторинних статевих ознак та затримки розвитку андрогензалежної функції. Прямий характер створюваних кореляційних взаємозв`язків тестостерону з СТГ, Т₄, остеокальцином та з показниками структурно-функціонального стану кісткової тканини у хлопців 1 групи (р<0,05), очевидно, позначився на підвищенні швидкості остеогенезу, на більшій швидкості утворення органічного матриксу у них, ніж у хлопців 2 групи, у яких з Т₄ і показниками структури кістки утворився обернений характер зв`язків. У дівчат 1 групи характер взаємозв`язків тестостерону був подібним до хлопців 1 групи, але за рахунок утворення оберненого зв`язку з остеокальцином та інсуліном швидкість утворення органічного матриксу у них була меншою, ніж у хлопців, але більшою, ніж у дівчат 2 групи, у яких тестостерон створював прямий зв`язок тільки з СТГ і обернений з показниками структури кістки.

Гормональна регуляція процесів видовження тіла у хлопців і дівчат 1 групи була подібною: перший “стрибок” зросту супроводжувався підвищенням вмісту Т₄ і тестостерону в сироватці крові і покращанням структурно-функціональних характеристик кісткової тканини; другий - підвищенням інсуліну і кортизолу, що знизило якісні характеристики кісткової тканини; третій - підвищенням інсуліну, тестостерону у хлопців, а у дівчат ще й кортизолу. Такий характер гормональної регуляції по-різному впливав на якісні характеристики кісткової тканини - у хлопців на тлі гіперплазії остеоїду покращувались показники ШОУ і ІМ, а у дівчат, при практично однакових міцностних характеристиках з дівчатами контрольної групи, кісткова тканина була фіброзна і менше мінералізована. Це може бути пов`язане, в якійсь мірі, з різницею гормональної регуляції при вступі в пубертат між хлопцями і дівчатами (підвищення кортизолу і можливо естрогенів). В 2 групі дітей обох статей перший “стрибок” зросту супроводжувався підвищенням вмісту Т₄ і тестостерону, але при цьому кісткова тканина у дівчат стає більш фіброзною, ніж у хлопців. У подальшому відбувалося плавне видовження тіла, відсутній препубертатний і пубертатний “стрибки” зросту у хлопців (у дівчат пубертатний), чому, очевидно, сприяв виявлений низький вміст СТГ у дітей обох статей і тестостерону в сироватці крові хлопців. Другий (препубертатний) “стрибок” зросту у дівчат відбувався на тлі підвищення вмісту інсуліну, тестостерону і покращених якісних характеристиках кісткової тканини. В той же час, підвищення вмісту кортизолу і активація видовження тіла сприяло погіршенню структури кістки. В контрольній групі хлопців процеси видовження тіла супроводжувалися більш високими середніми показниками СТГ, тестостерону, що сприяло “стрибкоподібності” їх змін, а виявлене підвищення вмісту СТГ і тестостерону в сироватці крові в 12 років, очевидно, призведе до третього (пубертатного) “стрибка” зросту в 13-річному віці у дівчат контрольної групи.

Виявлена наявність інкорпорації -радіонуклідів у губчастих, трубчастих кістках, зародках зубів мертвонароджених та зміни кровопостачання кісткової тканини з розвитком дистрофічних і диспластичних процесів у ній, якісні і кількісні зміни остеобластів і остеокластів, дисбаланс їх співвідношення, а також виявлена значна частота патології кісткової системи і щелепно-лицевих аномалій, структурно-функціональних порушень кісткової тканини у дітей в ранньому віці, ранній розвиток карієсу зубів і парадонтозу, наявність інкорпорації -радіонуклідів у фетальних зубах дозволили зробити концептуальне припущення, що у дітей, народжених після аварії на ЧАЕС, структурно-функціональні порушення в кістковій і сполучній тканині беруть свій початок з антенатального періоду розвитку. Порушення остеогенезу, хондрогенезу, починаючи з внутрішньоутробного періоду розвитку, на подальших етапах онтогенезу проявляється диспластичним системним ушкодженням скелету. Це лягло в основу удосконалення системи профілактично-реабілітаційних заходів та диспансеризації дітей. Враховуючи виявлені багатокомпонентні ушкодження процесів мінералізації кісткової тканини, було розроблено і апробовано комплекс заходів по їх покращенню, який включав: вітамін D₃ (відеїн-3), мікродевіт (комплекс відеїну, вітаміну Е, магнію, кальцію, фосфору, марганцю, цинку, йоду, міді, заліза, калію), АТФ-ЛОНГ, рибоксин, цинаризін чи серміон, а також комплекс ЛФК, масажу. Застосування такого комплексу щорічно у дітей, що мешкають на радіаційно забруднених територіях, виявило його високу ефективність. У цієї групи дітей відбувався більш швидкий набір кісткової маси (у 95,0 % дітей ІМ був вищим, ніж в контрольній групі), у 97,5 % дітей за даними ШПУ і ШОУ кістка мала кращі якісні характеристики в порівнянні з однолітками. При цьому у всіх дітей зменшувалася активність ВРО і ПОЛ, значно покращувалися показники структури клітинних мембран, активність КІЛФ була вищою, ніж в групі порівняння, показники мінерального гомеостазу коливались у фізіологічних межах, наростав вміст 25OHD₃ в сироватці крові, зникали неспецифічні ознаки інтоксикації, осалгії, головні болі, 97,5 % дітей рідко хворіли на ГРВІ (менше трьох разів на рік).

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і пропонується нове вирішення наукової проблеми профілактики порушень фізичного розвитку, кісткової системи у дітей різних категорій радіаційного нагляду з позиції системи “мати-плацента-плід-дитина” та проблеми їх реабілітації на основі вивчення структурно-функціонального стану, метаболізму, мінералізації кісткової тканини, гормональної регуляції кісткоутворення, шляхів удосконалення системи диспансеризації.

1. Діти, які постійно мешкають у радіаційно контрольованих районах, та діти, народжені в сім`ях ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (ЛНА), характеризуються низькими показниками здоров`я, поліморфізмом соматичної патології; кількість хвороб на одну дитину вдвічі більша, ніж у дітей з “умовно чистих” територій. У структурі захворюваності патологія кісткової системи посідає третє місце і виявляється вдвічі частіше, ніж у дітей з “умовно чистих” територій.

2. Встановлено вікові та статеві відмінності періодів активації видовження тіла - другий та третій “стрибки” зросту у дітей з груп радіаційного ризику відбуваються пізніше, ніж у дітей з “умовно чистих” територій, частота дисгармонійно розвинених дітей в цих групах вища, немає чіткого чергування періодів “витягування” і “округлення”. Хлопці із сімей ЛНА в 12 років вищі на зріст від дітей з “умовно чистих” територій.

3. Виявлена диспропорційність морфологічної будови скелету в 12-річному віці (особливо у дітей із сімей ЛНА) свідчить про незавершеність кінцевого процесу формування скелету, зміни хондропластичного і енхондрального росту та про дисфункцію в системі спадково детермінованих факторів росту. Ефективність морфологічного впливу гормонів (пластичність організму) найнижча у 12-річному віці у дітей із сімей ЛНА.

4. Для дітей, які народилися від матерів, які зазнали хронічного впливу малих доз радіації, в ранньому віці більш характерним є порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини на зразок остеомаляції, остеопенії, а в старшому шкільному віці також і на зразок диспластичного остеофіброзу (особливо у дітей вище середнього зросту). У дітей, матері яких піддалися гострому радіаційному опроміненню під час аварії на ЧАЕС, особливо у дівчат, розвивається остеофіброз з раннього дитячого віку (частіше у дівчат вище середнього, а у хлопців середнього і нижче середнього зросту). В 12-річному віці кісткова маса найнижча у дітей із сімей ЛНА.

5. У переважної більшості дітей з груп радіаційного ризику виявлено порушення мікроциркуляції та розвиток гіпоксії, які ініціюють дистрофічні процеси в кістковій тканині (виявлено мікроангіопатії, активацію вільнорадикального окислення, зміни структурно-функціональних властивостей клітинних мембран, ультраструктури еритроцитів, зниження осмотичної резистентності і стійкості еритроцитів та вмісту в них 2,3дифосфогліцерату).

6. Порушення процесів мінералізації кісткової тканини, особливо у дітей середнього і вище середнього зросту, супроводжуються зниженням ефективності функціонування кальцій-регулюючих систем організму, змінами вмісту в сироватці крові кальцію, фосфору, магнію, міді, заліза та D-гіповітамінозом.

7. У дітей з груп радіаційного нагляду встановлена модуляція формування кістки - зміни структурно-функціональних властивостей остеобластів, активація процесів ремоделювання кісткової тканини та порушення ферментативної фази її мінералізації, змішана деструкція кісткової тканини, активація розвитку диспластичних процесів в організмі (дизмезенхімозів, остеофіброзу, пролапсу мітрального клапана, системної гіпоплазії емалі).

8. Порушення процесів кісткоутворення та формування патології кісткової системи у дітей з груп радіаційного ризику беруть початок з періоду внутрішньоутробного розвитку, про що свідчить факт накопичення -випромінювачів у плаценті та різних органах і відділах скелету плода, виявлена зміна структури остеобластів і остеокластів та дисбаланс їх співвідношення у плода.

9. У групах радіаційного нагляду частіше, ніж в “умовно чистих” територіях, народжуються діти як з великою масою тіла, так і з низькою, що є проявом дисгормональних порушень в період внутрішньоутробного розвитку. Прискорений фізичний розвиток при народженні у переважної більшості дітей переходить у процес його сповільнення в подальшому.

10. У дітей із груп радіаційного ризику фетальні зуби нерівномірно інкорпорують -радіонукліди, що позначається на порушенні термінів прорізування зубів, більш швидкій заміні їх на постійні з погіршенням стану тканин пародонту, особливо у дівчат, та розвитком раннього карієсу зубів. Це вказує на їх раннє біологічне старіння та порушення остеогенезу з періоду внутрішньоутробного розвитку. Активація видовження тіла супроводжується як активацією заміни фетальних зубів на постійні, так і погіршенням стану тканин пародонту, поширенням карієсу зубів. У даної когорти дітей виявляється системна гіпоплазія емалі.

11. Для дітей з груп радіаційного нагляду характерним є гіпогонадизм, який супроводжується порушенням розвитку вторинних статевих ознак та зміною типів жировідкладення у них при вступі в пубертат.

12. Створена система профілактично-реабілітаційних заходів із врахуванням багатокомпонентних ушкоджень процесів мінералізації кісткової тканини і застосуванням препаратів патогенетичної дії сприяє покращанню її якісних характеристик та збільшенню набору піку кісткової маси при вступі дітей з груп радіаційного нагляду в пубертатний період розвитку.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для впровадження в практику охорони здоров`я запропоновано удосконалену систему цільової диспансеризації, комплекс організаційних та профілактично-реабілітаційних заходів для дітей з груп радіаційного нагляду, які народжені після аварії на ЧАЕС, яка включає:

медико-генетичне консультування нащадків опромінених осіб на етапі планування сім`ї і проведення пренатальної діагностики при вагітності;

профілактику внутрішньоутробної гіпотрофії, гіпоксії плоду, первинну профілактику порушень кальцій-фосфорного обміну шляхом курсового призначення відеїну-3, мікродевіту, антиоксидантних препаратів, АТФ-ЛОНГ;

заведення на кожну дитину паспорту здоров`я із врахуванням даних “сертифікату плаценти”;

проведення скринінгового обстеження новонароджених з метою оцінки вихідного кальцій-фосфорного гомеостазу і процесів кісткоутворення - визначення вмісту загального кальцію і неорганічного фосфору, активності лужної фосфатази;

у всі вікові періоди дитинства проведення профілактики структурно-функціональних порушень у кістковій системі, доклінічних гематологічних, імунологічних порушень із включенням відеїну-3, мікродевіту, АТФ-ЛОНГ, серміону;

обов`язковий поглиблений огляд дітей перед вступом до школи з визначенням групи ризику, а також проведення щорічних поглиблених оглядів дітей після народження, в дитячому садку і школі; щорічна планова санація карієсу зубів, проведення антропометричних, лабораторних (вміст загального кальцію і неорганічного фосфору, активність загальної лужної фосфатази і її кісткового ізоферменту, 2,3ДФГ, 25ОНD<sub>3</sub>), інструментальних досліджень (щорічне УЗД органів черевної порожнини, щитовидної залози, серця); установлення групи здоров`я кожної дитини та групи щодо фізичної культури; виділення груп ризику стосовно розвитку тієї чи іншої патології; щорічне дослідження вмісту інкорпорованого цезію-137 за допомогою ЛВЛ і, в разі необхідності, проведення коротких курсів (3-5 днів) прийому ентеросорбентів (методичні рекомендації, 2000).

Комплекс профілактично-реабілітаційних заходів, направлений на покращення фізичного розвитку та кісткової системи у дітей потрібно здійснювати в такій послідовності:

1. Оцінка структурно-функціонального стану кісткової системи (ультразвукова денситометрія, біохімічні маркери метаболізму і мінералізації кісткової тканини), антропометрія з оцінкою фізичного розвитку.

2. Проведення диференційованих реабілітаційних заходів з включенням відеїну-3, мікродевіту, АТФ-ЛОНГ, рибоксину, серміону та комплексу кінезіотерапії (ЛФК, плавання, масаж, фізіотерапія тощо), що одночасно забезпечує:

а) первинну профілактику, спрямовану на досягнення найбільшого піку кісткової маси в період статевого дозрівання при хронічній дії малих доз радіації у здорових дітей;

б) вторинну профілактику - на стадії фізіологічної втрати кісткової маси під впливом остеотропних радіонуклідів, змін метаболізму і мінералізації кісткової тканини;

в) лікування виявлених тяжких структурно-функціональних порушень у кістковій системі;

3. Моніторинговий нагляд з оцінкою ефективності реабілітаційних заходів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Клініко-імунологічна характеристика вторинних імунодефіцитів інфекційного походження у дітей // Особливості перебігу вагітності, пологів, стану новонароджених та проявів соматичної і психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи /Під ред. О.М.Лук`янової.- Київ:Чорнобильінтерінформ, 1997.- С.83-94 (співавт.Антипкін Ю.Г., Омельченко Л.І., Починок Т.В., Васюк О.М., Чернишов В.П., Вихованець Є.В.).

2. Клінічна характеристика, лікування та вторинна профілактика вегето-судинної дистонії у дітей // Особливості перебігу вагітності, пологів, стану новонароджених та проявів соматичної і психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи / Під ред. О.М.Лук`янової.- Київ: Чорнобильінтерінформ, 1997.- С.78-83 (співавт. Антипкін Ю.Г., Майданник В.Г., Бабко С.О., Колос В.І.).

3. Мультивитамины “мультитабс” в комплексной реабилитации детей, родившихся у ликвидаторов Чернобыльской катастрофы // Лікування та діагностика.- 1997.-№1.- С.10-12 (співавт. Антипкин Ю.Г.).

4. Показники стану антиоксидантної системи у дітей різних груп нагляду, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та їх динаміка при застосуванні препаратів антиоксидантної дії (вітаміну Є, Іскадору) // Український радіологічний журнал.- 1998.- Т.6, вип.2, №2.-С.189-192 (співавт. Антипкін Ю.Г., Починок Т.В., Омельченко Л.І., Осинська Л.Ф., Васюк О.М.).

5. Особливості впливу макроелементу магнію на структурно-функціональний стан кісткової тканини дітей, народжених після аварії на ЧАЕС // Український медичний альманах.- 1999.- Т.2, №3.-С.18-21(співавт.Антипкін Ю.Г., Поворознюк В.В., Апуховська Л.І., Лукомська І.Г., Толкач С.І., Віленський А.Б.).

6. Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, які мешкають в зоні радіаційного контролю // Проблеми остеології, 1999.- Т.2, №2.-С.20-27 (співавт. Лук`янова О.М., Поворознюк В.В., Антипкін Ю.Г., Віленський А.Б., Регеда С.І.).

7. Структурно-функціональний стан зубів та тканин пародонту у дітей, що тривалий час перебувають під впливом малих доз іонізуючого випромінювання // Вісник проблем біології та медицини.- 1999.- №2.-С.80-86 (співавт. Поворознюк В.В., Хоменко Л.О., Ковель Ю.П.).

8. Особливості стоматологічного статусу дітей з інкорпорацією альфа-радіонуклідів у зубах, які народилися після аварії на ЧАЕС // Український медичний альманах.- 1999.- №4.-С.6-9 (співавт. Задорожна Т.Д., Поворознюк В.В., Ковель Ю.П., Єщенко О.І., Толкач С.І., Віленський А.Б.).

9. Щитовидна залоза та стан фізичного розвитку кісткової системи у дітей, народжених після аварії на ЧАЕС // Перинатологія та педіатрія.- 1999.- №3.-С.20-23 (співавт.Антипкін Ю.Г.,Поворознюк В.В.,Бабко С.О.,Клименко О.П., Помиткін А.А., Толкач С.І., Лукомська І.Г., Андреєва В.М., Віленський А.Б., Шатило В.Й.).

10. Фізичний розвиток дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС// Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1999.- №1.-С.44-48.

11. Анализ наследуемых мутаций в некоторых мини-сателлитных локусах у детей ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Международный журнал радиационной медицины.- 1999.- Т.1, №1.-С.101-107 (співавт. Лівшиць Л.А., Малярчук С.Г., Лук`янова О.М., Антипкін Ю.Г., Кравченко С.О., Мацука Г.Х., Петі Е., Жирадо Ф., Ле Гуен Б., Вернью Ж.).

12. Структурно-функціональний стан кісткової системи у дітей, що проживають на радіаційно забруднених територіях// Проблеми остеології, 1999.- Т.2, №1.-С.89 (співавт. Лук`янова О.М., Поворознюк В.В., Антипкін Ю.Г., Віленський А.Б., Регеда С.І., Ковель Ю.П.).

13. Структурно-функціональний стан кісткової системи у дітей, що мешкають на радіаційно забруднених територіях //Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1999.- №4.-С.32-33 (співавт. Лук`янова О.М., Поворознюк В.В., Антипкін Ю.Г., Віленський А.Б., Регеда С.І., Ковель Ю.П.).

14. Структурно-функциональное состояние костной ткани у детей, проживающих на радиационно загрязненных территориях // Проблеми остеології.- 1999.- Т.2, №3.-С.94 (співавт. Лук`янова О.М., Поворознюк В.В., Антипкін Ю.Г., Віленський А.Б., Регеда С.І.).

15. Особливості взаємозв`язків інсуліноподібного фактору росту у дітей, народжених після аварії на ЧАЕС // Перинатологія та педіатрія.- 2000.- №1.-С.20-24 (співавт. Лук`янова О.М., Антипкін Ю.Г., Поворознюк В.В., Апуховська Л.І., Антоненко Л.В., Нікіфорова Т.М., Лукомська І.Г., Андреєва В.М., Толкач С.І., Віленський А.Б.).

16. Мідь та особливості її впливу на структурно-функціональний стан кісткової тканини, фізичний розвиток дітей в умовах інкорпорації альфа-радіонуклідів в організмі дітей // Український медичний альманах.- 2000.- №1.-С.10-14 (співавт. Антипкін Ю.Г., Поворознюк В.В., Апуховська Л.І., Антоненко Л.В., Нікіфорова Т.М., Лукомська І.Г., Толкач С.І., Віленський А.Б.).

17. Особливості взаємозв`язків паратгормону, кальцитоніну та їх вплив на структурно-функціональний стан кісткової тканини за умов інкорпорації радіонуклідів у дітей, народжених після аварії на ЧАЕС // Ендокринологія.- 2000.- Т.5,№1.-С.70-80(співавт.Антипкін Ю.Г., Поворознюк В.В., Толкач С.І., Лукомська І.Г., Апуховська Л.І., Бабко С.О., Клименко О.П., Андреєва В.М., Помиткін А.А.).

18. Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, які мешкають у зоні радіаційного контролю // Педіатрія, аку-шерство та гінекологія.-2000.-№2.-С.10-17 (співавт.Лук`янова О.М.,Поворознюк В.В., Антипкін Ю.Г., Віленський А.Б., Шатило В.Й., Регеда С.І., Головко І.І.).

19. Фізичний та статевий розвиток дітей, народжених з інкорпорацією ра-діонуклідів у плаценті //Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№1.-С.49-53.

20. Тестостерон та фізичний і статевий розвиток дітей, народжених після аварії на ЧАЕС //Український медичний альманах.-2000.-Т.3,№2.-С.7-14 (співавт. Антипкін Ю.Г., Поворознюк В.В., Віленський А.Б., Лукомська І.Г, Толкач С.І., Андреєва В.М., Апуховська Л.І., Регеда С.І., Іванов К.О.).

21. Особливості стану кісткового ізоферменту лужної фосфатази у дітей, народжених після аварії на ЧАЕС //Український медичний альманах.- 2000.-Т.3, №4.-С.16-21 (співавт. Антипкін Ю.Г., Апуховська Л.І., Антоненко Л.В., Нікіфорова Т.М., Поворознюк В.В., Толкач С.І., Іванов К.О., Лукомська І.Г., Андреєва В.М., Віленський А.Б.).

22. Особливості стану колагену і його взаємозв`язків у дітей, народжених після аварії на ЧАЕС // Український медичний альманах.- 2000.-Т.3,№5.-С.10-16 (співавт. Антипкін Ю.Г., Михайлець Л.П., Поворознюк В.В., Лінчевська Л.К., Толкач С.І., Клименко О.П., Помиткін А.А., Віленський А.Б.).

23. Інсулін та його вплив на фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини дітей, народжених після аварії на ЧАЕС // Проблеми остеології.- 2000.- Т.3, №4.-С.21-28 (співавт. Поворознюк В.В., Лукомська І.Г., Андреєва В.М., Віленський А.Б., Апуховська Л.І., Толкач С.І.).

24. Пат. 13939А 5 А61К35/78. Збір лікарський для реабілітації дітей, які часто хворіють на респіраторні захворювання / 25.04.97. Бюл. № 2 (співавт. Антипкін Ю.Г., Васюк О.М., Іванов К.О., Гриценко О.М., Кобзар А.Я.).

25. Пат. 29022 А 6 А61В10/00.Спосіб раннього прогнозування розвитку імунодефіцитного стану у новонароджених та дітей раннього віку /16.10.00.Бюл.№ 5-11 (співавт. Задорожна Т.Д., Антипкін Ю.Г., Єщенко О..І., Дашкевич В.Є., Васюк О.М.).

26. Пат. 29021 А 6 А61В10/00. Спосіб діагностики внутрішньоутробного опромінення різних органів новонароджених / 16.10.00.Бюл.№5-11 (співавт. Задорожна Т.Д., Антипкін Ю.Г., Єщенко О..І., Михальчук О.Є., Яковлев О.О., Андреєва В.М.).

27. Пат. 29020 А 6 А61В10/00. Спосіб раннього прогнозування розвитку гепатобіліарних порушень у дітей / 16.10.00. Бюл. № 5-11 (співавт. Задорожна Т.Д., Антипкін Ю.Г., Єщенко О..І., Іванов К.О.).

28. Пат. 29019 А 6 А61В10/00. Спосіб прогнозування розвитку ранніх порушень функції щитовидної залози у новонароджених та дітей раннього віку / 16.10.00. Бюл. № 5-11 (співавт.Задорожна Т.Д., Антипкін Ю.Г., Єщенко О..І., Михальчук О.Є., Лукомська О.Г., Колос В.І.).

29. Пат. 30539 А 6 А61В10/00. Спосіб ранньої діагностики опромінення кісткової тканини у дітей / 15.11.00. Бюл. № 6-11 (співавт. Задорожна Т.Д., Антипкін Ю.Г., Єщенко О..І., Поворознюк В.В., Толкач С.І., Віленський А.Б., Шатило В.Й.).

30. Стоматологічний статус та фізичний розвиток дітей з інкорпорацією альфа-радіонуклідів у зубах // Променева діагностика. Променева терапія.Зб. наук. праць.- К., 1999.- Вип.5.-С.3-7.

31. Деякі особливості стану здоров`я дітей, народжених з інкорпорацією радіонуклідів у плаценті // Променева діагностика. Променева терапія.Зб. наук. праць.- К., 1999.- Вип.6.-С.3-8.

32. Кальцій-фосфорний гомеостаз та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, народжених після аварії на ЧАЕС // Променева діагностика. Променева терапія.Зб. наук. праць.- К., 1999, вип.4.-С.24 (співавт. Лук`янова О.М.,Поворознюк В.В.,Антипкін Ю.Г.,Апуховська Л.І.,Лукомська І.Г.).

33. Інкорпорація радіонуклідів та стан кісткової системи у дітей, народжених після аварії на ЧАЕС// Променева діагностика. Променева терапія.Зб. наук. праць.- К., 1999, вип.4.-С.3-4.

34. Structural-functional state of bone and teeth in children residing in radiation contaminated zones // Тез.доп. міжнар.конф. “First International Conference on Children's Bone Health”, May 4-7, 1999, MECC Maastricht The Netherlands.-Р.130 (співавт. Lukyanova E.,Povoroznjuk V.,Antipkin Y.,Vilenskiy A.,Regeda S.,Kovel Y.).

35. Реабілітація дітей з порушеною мінералізацією кісткової тканини з районів радіаційного забруднення //Вплив екологічного оточення на стан здоров`я дітей: Матеріали міжнародної наук.-практичної конференції, Полтава, 20-21 вересня 2000 р.-Полтава,2000.-С.7 (співавт. Антипкін Ю.Г.).

Размещено на Allbest.ru