Функціональний стан кардіореспіраторної системи в періоді загострення бронхіальної астми у дітей

Питання оцінки стану дитини, хворої на бронхіальну астму в періоді загострення, з боку розвитку легеневих і позалегеневих порушень. Вивчення стану кардіореспіраторної саморегуляційної функціональної системи за інтегральними показниками її діяльності.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.02.2014
Размер файла 51,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

З кожного з блоків прийняття рішення є лише один напрямок: або пунктирна лінія до блоку корекції, або лінія потоку до подальшого блоку перевірки умов.

Система функціонує за циклічною схемою з перевіркою якості корекції шляхом повторення циклу дослідження.

Вихід із системи здійснюється лише за умов досягнення діапазону нормальних значень інтегральним показником діяльності КРС дихальним коефіцієнтом, що свідчить про ефективність проведеної терапевтичної корекції стану КРС.

Для корекції функції респіраторної ланки ми використовували загальновідомі заходи респіраторної терапії. Консервативні заходи містили в собі: інгаляції (теплолужні, з бронхолітиками та глюкокортикоїдами), призначення муколітичних і бронхолітичних препаратів ентерально і парентерально, масаж грудної клітки, постуральний дренаж. Глюкокортикоїди призначались як інгаляційно, так і парентерально. До інвазивних заходів нами було віднесено проведення санаційної бронхоскопії під час загострення бронхіальної астми у дітей. Критеріями для проведення санаційної бронхоскопії були змішаний або тотальний типи декомпенсації кардіореспіраторної системи, що клінічно відповідало тяжкому нападу захворювання або астматичному стану. Одержані дані свідчать про те, що проведення санаційної бронхоскопії є необхідним заходом для відновлення вентиляційної функції легень в тяжкому нападі бронхіальної астми у дітей, оскільки означена маніпуляція дозволяє ліквідувати респіраторні, метаболічні, гемодинамічні, тканинні порушення, відновлює кореляційні взаємозв'язки усередині ланки (r > 0,45; p < 0,05), а також скорочує термін виведення з нападу захворювання (t = 2,79; p < 0,05).

Для корекції функції гемодинамічної ланки ми призначали заходи з енергетично-кардіотрофним впливом: глюкозо-вітаміно-енергетичну суміш (кокарбоксилаза 0,05 г. 1 раз на добу внутрішньовенно струйно на розчині глюкози 10%, аскорбінова кислота 5 % 5 мг/кг на добу), та поляризуючу суміш (розчин глюкози 10 % з розрахунку 10 мл/кг на добу, інсулін короткої дії (типу Акрапід) з розрахунку 1 ОД на 4 грами глюкози та 7,5 % розчин калію хлориду з розрахунку 4 мл на 100 мл глюкози). Проведення терапії в періоді загострення бронхіальної астми у дітей з використанням кардіотрофних заходів вірогідно краще корегує діяльність гемодинамічної ланки КРС (підвищення ІКП та СІ p < 0,05), а також призводить до вірогідного відновлення кореляційних зв'язків між складовими цієї ланки (p < 0,05), у порівнянні з тими дітьми, яким ці заходи не призначались.

Терапевтична корекція порушенної функції тканинної ланки КРС проводилась згідно із запропонованим алгоритмом з призначенням заходів, що сприяють підвищенню споживання кисню тканинами. З метою підвищення споживання кисню тканинами був призначений 0,25 % розчин цитохрому С по 1 мл 2 рази на добу внутрішньовенно струйно. Призначення цього заходу призвело до зростання тканинної екстракції кисню (p < 0,01) та відновлення зв'язку показника ЕО2 з дихальним коефіцієнтом (r = 0,7; p < 0,01).

Відтворені нами дослідження визначили, що проведення системної терапевтичної корекції діяльності кардіореспіраторної системи в періоді загострення бронхіальної астми у дітей з точки зору впливу на декомпенсовані її ланки, сприяє нормалізації діяльності цих ланок та відновленню або підвищенню кореляційного зв'язку між елементами системи (p < 0,05).

Таким чином, за результатами проведених досліджень, характеристика стану дитини в періоді загострення бронхіальної астми з точки зору оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи сприяє визначенню легеневих і позалегеневих змін та компенсаційних реакцій у відповідь на порушення вентиляційної функції легень. Призначення засобів корекції згідно з діагностично-терапевтичним алгоритмом дозволяє використовувати лікувальні заходи, спрямовані на реінтеграцію діяльності складових ланок кардіореспіраторної системи, що попереджує ризик розвитку системних позалегеневих порушень та скорочує тривалість періоду загострення бронхіальної астми у дітей.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі: вперше розроблені модель, діагностично-терапевтичний алгоритм та спосіб оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи за інтегральними показниками її діяльності з вибором методів лікування дітей в періоді загострення бронхіальної астми, спрямованих на корекцію декомпенсованих ланок системи.

2. Порушення вентиляційної функції легень в періоді загострення бронхіальної астми у дітей призводять до виникнення каскаду патологічних змін і компенсаційних реакцій з боку кардіореспіраторної системи.

3. Кардіореспіраторна система - динамічна організація, що саморегулюється. Її складають респіраторна, метаболічна, гемодинамічна, тканинна ланки. Інтегральні показники діяльності цих ланок такі: респіраторної - хвилинний об'єм дихання, метаболічної - артеріовенозна різниця по парційному тиску двуокису вуглецю, гемодинамічної - індекс кисневого потоку, тканинної - екстракція кисню тканинами.

4. Об'єктивним критерієм оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи - інтегральним показником її діяльності - є показник дихального коефіцієнта, який відображує досягнення кінцевого корисного результату діяльності системи - рівня споживання кисню та виведення метаболітів. Згідно з дихальним коефіцієнтом функціональний стан системи визначають як компенсований, якщо значення показника дорівнює 0,925 + 0,125 у.о., як декомпенсований - якщо вище означеного, як гіперкомпенсований - якщо нижче.

5. Виділені такі типи функціонального стану кардіореспіраторної системи:

· Компенсація симетрична - з односпрямованою діяльністю ланок системи у відповідь на зміни середовища;

· Компенсація асиметрична - з різноспрямованою діяльністю ланок системи, тобто, з вичерпанням функції одних та вікарною гіперфункцією інших, завдяки чому досягаються нормальні значення дихального коефіцієнта;

· Декомпенсація асиметрична - згідно з вичерпаною ланкою може бути респіраторною, метаболічною, гемодинамічною, тканинною, змішаною;

· Декомпенсація симетрична (тотальна) - з вичерпанням діяльності всіх складових ланок системи.

6. У періоді загострення бронхіальної астми у дітей компенсаційний процес у відповідь на порушення вентиляційної функції легень забезпечується всіма ланками кардіореспіраторної системи. Встановлені респіраторний, респіраторно-гемодинамічний з метаболічним компонентом і без нього, респіраторно-тканинний з метаболічним компонентом і без нього, а також тотальний типи декомпенсації системи.

7. Встановлено, що в періоді загострення бронхіальної астми у дітей порушуються кореляційні відносини між елементами кардіореспіраторної системи. Повне зникнення прямої кореляції є несприятливою прогностичною ознакою.

Тип діяльності кардіореспіраторної системи залежить не тільки від ступеняеню тяжкості вентиляційних порушень, а також від фонових станів. Визначено, що дисплазія сполучної тканини сприяє зниженню споживання кисню тканинами і формує групу ризику з виникнення тканинної декомпенсації кардіореспіраторної системи.

Використання системного підходу до лікування дітей в періоді загострення бронхіальної астми сприяє реінтеграції діяльності кардіореспіраторної системи, зменшує ризик виникнення позалегеневих ускладнень та скорочує термін виведення з нападу захворювання.

Практичні рекомендації:

1. Тяжкість стану дитини, хворої на бронхіальну астму в періоді загострення, доцільно визначати за інтегральними показниками діяльності кардіореспіраторної системи.

2. Визначати інтегральний показник діяльності кардіореспіраторної системи - дихальний коефіцієнт - треба за формулою, що запропонована, і містить в собі значення інтегральних показників складових системи.

3. Терапію нападу бронхіальної астми у дітей слід будувати за індивідуальною схемою згідно із діагностично-терапевтичним алгоритмом оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи, оскільки означений алгоритм дозволяє швидко знайти оптимальний метод лікування з впливом на декомпенсовані ланки системи.

4. Проведення активної респіраторної терапії є провідним заходом корекції в періоді загострення бронхіальної астми у дітей, оскільки саме респіраторні порушення ініціюють каскад патологічних порушень і компенсаційних реакцій кардіореспіраторної системи.

5. У легкому нападі захворювання необхідно проводити терапевтичну корекцію згідно із загальноприйнятими рекомендаціями, яка містить в собі консервативні заходи респіраторної терапії.

Під час нападу середньої тяжкості варто проводити активне відновлення вентиляційної функції легень консервативними методами з додатковим уведенням кардіотрофних засобів і тих, що сприяють підвищенню споживання кисню тканинами. Обов'язковим є використання цих препаратів у дітей з ознаками кардіопатій, енцефалопатій і у випадках виявлення системної дисплазії сполучної тканини.

У важкому нападі варто комбінувати введення зазначених препаратів з енергетично активними засобами і вирішувати питання про бронхоскопічну санацію респіраторного тракту.

В астматичному стані проведення санаційно-діагностичної бронхоскопії необхідно вважати заходом вибору, який слід супроводжувати введенням кардіотрофних препаратів, засобів, що підвищують споживання кисню тканинами, енергетичного субстрату, а також відновлення реологічних властивостей і кисневої ємності крові.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Чайченко Т.В. Функціональний стан кардіореспіраторної системи в періоді загострення бронхіальної астми у дітей.// Педіатрія, акушерство та гінєкологія. - 2000. - № 5. - С. 62-64.

Чайченко Т.В., Фьоклін В.О. Системний підхід до інтенсивної терапії періоду загострення бронхіальної астми у дітей.// Біль, знеболення і інтенсивна терапія. - 2000. - № 1 (д). - С.308 - 310

Чайченко Т.В., Фьоклін В.О. Алгоритм оцінки компенсації вентиляційних порушень в періоді загострення бронхіальної астми у дітей. // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 2 .- С. 71 - 74.

Чайченко Т.В. Клінична оцінка пристосувальних реакцій кардіореспіраторної функціональної системи у дітей, хворих на бронхіальну астму // Медицина сегодня и завтра.-2000.- № 1.-С.79 - 81.

Чайченко Т.В. Определение специфических нарушений функции внешнего дыхания и сердечной деятельности при заболеваниях бронхо-легочной системы у детей, сопровождающихся синдромом бронхиальной обструкции // Медицина сегодня и завтра. - 1997. - С.96-97.

Фьоклін В.О., Чайченко Т.В., Страшок О.І., Поляков В.В. Гемодинамічні показники кардіореспіраторної системи в періоді загострення бронхіальної астми у дітей. // Педіатрія, акушерство та гінєкологія. - 2000. - № 2. - С.70. (Пошукувачем проводилась математична і статистична оцінка гемодинамічних показників у дітей, хворих на бронхіальну астму в періоді загострення, проводилось їх порівняння із загальноприйнятими. Було зроблено висновки щодо особливостей центральних гемодинамічних механізмів у процесі пристосування до бронхіальної обструкції. Результати статистично оброблені. Публікація літературно та структурно підготовлена до друку).

Фёклин В.А., Приходько В.С., Чайченко Т.В. Оценка тяжести состояния детей, больных бронхиальной астмой в периоде обострения по интегральным показателям деятельности кардиореспираторной системы.// International Journal on Immunorehabilitation.- 1999. - № 14. - С. 26. (Автором проводилось клінічне спостереження за хворими дітьми. Було визначено за допомогою кореляційного аналізу інтегральні показники діяльності кардіореспіраторної системи. Робота підготована до друку).

Чайченко Т.В. Механізми компенсації порушеної вентиляційної функції легень в періоді загострення у дітей, хворих на бронхіальну астму.// Тези доповідей 2 Міжнародного конгресу студентів та молодих вчених.- Тернопіль. - 1998. - С.193.

Чайченко Т.В. Функциональная оценка вентиляционно-перфузионных отношений у детей, больных бронхиальной астмой в периоде обострения // Тезисы докладов 3 Международного Конгресса молодых ученых. - Тернополь. - 1999. - С.256.

Чайченко Т.В., Фьоклін В.О., Забишна Н.О. Критерії тяжкості вентиляційних порушень у дітей, хворих на бронхіальну астму в періоді загострення // Тези конференції молодих вчених “Медицина третього тисячоліття” Харківського державного медичного університету . - Харків. - 2001. - Ч.2. - С.17.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.