Особливості тактики хірургічного лікування хворих ішемічною хворобою серця з нестабільною стенокардією
Розробка системи передопераційного ведення і підготовки хворих ішемічною хворобою серця із нестабільною стенокардією до інвазивних втручань і оперативного лікування. Методи прямої реваскуляризації міокарда у хворих із нестабільною стенокардією.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.03.2014 |
| Размер файла | 53,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Аннотация
Габриелян А.В. Особенности тактики хирургического лечения больных ишемической болезнью сердца с нестабильной стенокардией. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.04 - сердечно-сосудистая хирургия. Институт сердечно-сосудистой хирургии АМН Украины, г. Киев, 2001 г.
На основании обследования 142 больных ИБС с нестабильной стенокардией было выделено 4 группы больных с различной степенью риска хирургического вмешательства: 1-я - больные с ранней постинфарктной стенокардией (РПИС); 2-я - больные с дестабилизацией состояния в первый год после перенесенного ИМ; 3-я - больные с дестабилизацией состояния позже года, после перенесенного ИМ; 4-я - больные без ИМ в анамнезе. Анализ клинико-функциональных характеристик исследуемых групп больных показал, что степень тяжести заболевания увеличивается от 4-й группы к 1-й. Результаты дооперационной коронарографии показали, что поражение ОС ЛКА чаще встречалось у больных 1 и 2 групп. В группах больных, перенесших ИМ, наблюдалось, в основном, поражение 3-х и более сосудов. В 4 группе отмечен наибольший процент больных с однососудистым поражением. У больных 1 и 2 групп ассинергии встречались в среднем в 90% случаев, а у больных 3 и 4 групп - в 65% случаев. Нами установлено, что осложненное поражение коронарной артерии достоверно чаще встречалось в группе больных с РПИС (группа 1) - 65,2%, а также, в целом, в группе больных, у которых дестабилизация состояния произошла в 1 год после перенесенного ИМ.
Анализ непосредственных результатов хирургического лечения показал, что наибольшая летальность была в группе больных с РПИС - умерло 2 (8,7%) больных, во 2-й группе - 5 (8,1%); в 3-й - 1(4,5%), в 4-й - 1 (3,1%), при этом, лишь в 1-й и 2-й группах смерть наступила в результате кардиальных причин. В группах 3 и 4 причины смерти имели некардинальную этиологию. Полученные данные позволили сделать вывод о том, что дестабилизация состояния у больных ИБС в первый год после перенесенного ИМ является неблагоприятным прогностическим признаком, а риск операции у больных этих групп выше, чем у больных 3 и 4 группы. Схожесть показателей летальности у больных 3-й и 4-й групп показывает, что факт перенесенного ИМ давностью больше года от момента дестабилизации, не имеет существенного влияния на результаты хирургического лечения этих больных.
Применение только медикаментозной терапии, позволило стабилизировать состояние больных в 1-й группе - в 65,2% случаев, во 2-й - в 70,9%, в 3-й - в 83,3%, в 4-й - в 81,1%. Применение перкутанной транслюминальной коронарной ангиопластики (ПТКА) в комплексе дооперационной терапии позволило увеличить количество стабилизированных больных на 20%. Причем, в 30,3% случаев ПТКА оказалась единственным и достаточным методом лечения, а в 69,7% - явилась этапом подготовки к операции коронарного шунтирования.
Накопленный опыт операций коронарного шунтирования у больных ИБС с НС позволил выделить следующие особенности их проведения, обеспечивающие повышение эффективности и безопасности, включающие: максимальное сокращение времени от момента доставки больного в операционную до момента начала ИК; первоначальное наложение дистальных анастомозов; обязательное использование ретроградной кардиоплегии и декомпрессии левого желудочка.
Для определения тактики лечения больных с НС мы проанализировали зависимость результатов хирургического лечения от времени проведения операции. При плановых операциях летальность в 1-й группе в два, а во 2-й - в полтора раза оказалась ниже, чем при экстренных и ургентных операциях. В 3-й и 4-й группах при проведении ургентных операций летальных исходов не было, в то время как при плановых операциях они имели место. Однако если принять во внимание, что смерть в группах 3 и 4 имела некардиальную этиологию, то можно заключить, что результаты хирургического лечения в этих группах не зависят от сроков проведения операции.
С учетом анализа причин развития осложнений, нами была разработана тактика диагностических и лечебных мероприятий у больных с НС. Учитывая худшие результаты и более высокую смертность при экстренных и ургентных операциях по сравнению с плановыми у больных с РПИС мы считаем целесообразным, по возможности, максимально добиваться стабилизации состояния у этих больных, в том числе и с использованием методов рентгенэндоваскулярной хирургии, с последующим проведением операции в плановом порядке. При невозможности стабилизировать состояние, у этих больных ставится вопрос о проведении экстренной операции прямой реваскуляризации миокарда по "жизненным" показаниям.
Учитывая то, что результаты хирургического лечения при ургентных и плановых операциях у больных 3-й и 4-й групп существенно не отличаются, мы считаем, у этой категории больных, возможным проведение операции коронарного шунтирования не дожидаясь полной стабилизации состояния.
Стандартизированное применение разработанного алгоритма комплексного лечения больных с НС в экзаменационной группе позволило снизить частоту послеоперационных осложнений с 84,5% до 48,5%, летальность с 6,3% до 4,2%.
Отдаленные результаты изучены у 121 (91%) больного, в среднем, через 4,52,2 года. За период наблюдения смертность в группе в целом составила 10,7%, частота развития ИМ - 18%,. Пятилетняя выживаемость в группах с учетом госпитальной летальности составила: в 1-й группе -79,2%, во 2-й - 82,3%, в 3-й - 87,5%, в 4-й - 90,9%. Достоверных различий выживаемости, частоты развития ИМ и возобновления стенокардии в исследуемых группах не получено.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, нестабильная стенокардия, коронарная ангиопластика, коронарное шунтирование.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вплив ступеня компенсації діабету та способу корекції вуглеводного обміну на виразність і частоту ДД міокарда у хворих із цукровим діабетом 2 типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця. Вплив метаболічних препаратів на діастолічну функцію серця.
автореферат [32,9 K], добавлен 12.03.2009Гіпертонічна та ішемічна хвороби. Застосування антигіпертензивних препаратів, які мають органопротекторні та ендотеліопротекторні властивості. Особливості дисфункції ендотелію, ремоделювання серця та сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу.
автореферат [155,5 K], добавлен 09.03.2009Характеристика ішемічної хвороби серця. Основи методики занять фізичними вправами при реабілітації хворих серцево-судинними захворюваннями. Тривалі фізичні тренування хворих хронічною хворобою серця. Безпека тренувань і методи лікарського контролю.
курсовая работа [43,8 K], добавлен 07.02.2009Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Типи ремоделювання серця і функціональний стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, систолічна, діастолічна, ендотеліальну функцію у хворих на ішемічну хворобу серця у постінфарктному періоді ускладнених аневризмою серця в поєднанні з гіпертонічною хворобою.
автореферат [33,2 K], добавлен 09.04.2009Анатомо-фізіологічна характеристика коронарних проявів захворювань серцево-судинної системи та клінічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації. Основи методики занять фізичними вправами при лікуванні хворих з ішемічною хворобою серця.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 19.08.2011Розробка концептуальної моделі вибору післяопераційної тактики лікування хворих на рак сечового міхура та диспансерного спостереження. Ознаки, що несприятливо впливають на результати хірургічного лікування та визначення їх прогностичної інформативності.
автореферат [53,9 K], добавлен 07.03.2009Виділення з респіраторною вологою ліпідів і лiпопротеїдiв. Ефективність лікування хворих на ХРХС залежно від статі і віку пацієнтів та характеру пороку серця. Вплив початкових параметрів експiратiв на подальші результати лікування хворих на ХРХС.
автореферат [27,8 K], добавлен 21.03.2009Етіологія і патогенез, причини і симптоми гіпертонічної хвороби. Ефективність використання точкового масажу при медикаментозному лікуванні хворих похилого та старечого віку, що страждають артеріальною гіпертонією в поєднанні з ішемічною хворобою.
курсовая работа [643,1 K], добавлен 20.05.2015Хронічна ревматична хвороба серця з високою частотою формування клапанних вад серця та розвитком хронічної серцевої недостатності. Ревматизм як етіологічний фактор набутих вад серця. Стан серцево-судинної системи у хворих з мітральними вадами серця.
автореферат [56,7 K], добавлен 14.03.2009Особливості прояву окисного стресу в онкологічних хворих на доопераційному етапі й під час лікування. Функціональна активність симпатоадреналової та гіпоталамо-гіпофазно-надниркової систем. Оцінка стану імунної системи та розробка стратегії лікування.
автореферат [72,5 K], добавлен 09.04.2009Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.
автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009Складність питання хірургічної тактики, термінів та об’єму хірургічних втручань при гострому панкреатиті з супутньою серцево-судинною патологією. Порівняльний аналіз результатів обстеження та лікування хворих та здорових людей. Інтоксикаційний синдром.
автореферат [42,4 K], добавлен 20.02.2009Хвороби системи кровообігу та надлишкова вага. Продукування адипоцитами вісцеральної жирової тканини вільних жирних кислот та пригнічення поглинання інсуліну печінкою. Інсулінорезистентність та артеріальна гіпертензія. Алгоритм лікування хворих.
автореферат [39,6 K], добавлен 29.03.2009Критерії проведення раціональної фармакотерапії порушень вуглеводного обміну. Спосіб корекції гіпертригліцеридемії у хворих на інфаркт міокарда з порушеною функцією печінки. Особливості порушення вуглеводного обміну. Стан ліпідного обміну у хворих.
автореферат [948,3 K], добавлен 21.03.2009Результати хірургічного лікування хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом, на основі вдосконалення методів діагностики та вибору мініінвазивних хірургічних втручань. Переваги ендоскопічної ультрасонографії.
автореферат [1,5 M], добавлен 29.03.2009Ретроспективний аналіз результатів лікування хворих на розповсюджений гнійний перитоніт. Впровадження в практику дренування і санації черевної порожнини. Обґрунтування необхідності використання методу керованої інтестинальної пролонгованої декомпресії.
автореферат [35,4 K], добавлен 03.04.2009Лікувально-діагностична тактика та ефективність хірургічного лікування хворих на жовчнокам’яну хворобу шляхом обґрунтованого вибору мініінвазивного способу втручання з використанням лапароскопічних технологій і операцій з мінілапаротомного доступу.
автореферат [38,9 K], добавлен 19.03.2009Клініко-лабораторне обґрунтування і розробка медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит при ротовій протоінвазії. Порівняльна оцінка методів прогозоологічної діагностики і діагностика інвазії протистів у пародонтологічних хворих.
автореферат [135,2 K], добавлен 15.08.2009
