Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Ващенко Людмила Володимирівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідуюча кафедрою госпітальної педіатрії №1.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Лапшин Володимир Федорович, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м.Київ), старший науковий співробітник, завідувач відділенням реабілітації дітей і вагітних жінок;

доктор медичних наук, професор Казак Світлана Сергіївна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідуюча кафедрою педіатрії № 3;

Провідна установа: Інститут охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України (м.Харків), відділ патології підлітків.

Захист дисертації відбудеться “ 20 ” березня 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ 11 ” січня2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

АНОТАЦІЯ

Кондратьєв В.О. Формування змін серцево-судинної системи та її клініко-функціональні особливості у дітей із хронічними бронхолегеневими захворюваннями. - Рукопис. міокардіодистрофія бронхолегеневий легеневий

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - “Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено дослідженню формування порушень серцево-судинної системи у дітей із хронічними бронхолегеневими захворюваннями та бронхіальною астмою. Визначено пряму залежність між поширеністю, тяжкістю бронхолегеневих проявів хвороби, пубертатним періодом росту, супутніми хронічними вогнищами інфекції та розвитком міокардіодистрофії, хронічного легеневого серця і застійної серцевої недостатності. Показано їх переважно оборотний характер у дитячому віці. Розроблено критерії діагностики хронічного легеневого серця, способи діагностики серцевої недостатності та рівнів адаптаційних можливостей серцево-судинної системи. Запропоновано диференційовану програму реабілітаційних заходів щодо корекції нейровегетативних порушень регуляції кровообігу, легеневої гіпертензії та метаболічних порушень в міокарді.

Ключові слова: діти, хронічні бронхолегеневі захворювання, бронхіальна астма, серцево-судинна система, ускладнення, діагностика, реабілітація.

АННОТАЦИЯ

Кондратьев В.А. Формирование изменений сердечно-сосудистой системы и её клинико-функциональные особенности у детей с хроническими бронхолегочными заболеваниями. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 - “Педиатрия”. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена изучению формирования сердечно-сосудистых нарушений у детей с хроническими бронхолегочными заболеваниями. Выявлено наличие паралеллизма между тяжестью бронхолегочных проявлений заболевания, пубертатным периодом роста, наличием сопутствующих хронических очагов инфекции в носоглотке и выраженностью морфофункциональных нарушений сердечно-сосудистой системы с развитием миокардиодистрофии, хронического легочного сердца и застойной сердечной недостаточности при отсутствии зависимости от давности заболевания. Для оценки функционального состояния аппарата кровообращения в условиях хронической бронхолегочной патологии у детей разработаны способы диагностики сердечной недостаточности и уровней адаптационных возможностей сердечно-сосудистой системы. Для диагностики хронического легочного сердца использовались эхокардиографические параметры правого сердца, индексы насосной функции миокарда и допплерэхокардио-графические показатели кровотока в легочной артерии. Выделены стадии компенсации и субкомпенсации легочного сердца, когда степень легочной гипертензии, гипертрофия и дилатация правого желудочка были обратимыми. В декомпенсированной стадии наблюдались гипертрофический вариант с выраженной гипертрофией правого желудочка и прогностически более неблагоприятный - дистрофический вариант с относительным уменьшением толщины правого желудочка при значительной патологической дилатации правых отделов сердца. Хроническое легочное сердце развивалось у детей с хроническими бронхолегочными заболеваниями часто, но имело обратимое течение и редко прогрессировало. Декомпенсированная стадия формировалась в 6,5% случаев, преимущественно у больных на фоне муковисцидоза. Динамика формирования миокардиодистрофии не зависела от давности заболевания, а была обусловлена изначальной тяжестью заболевания и неблагоприятным преморбидным фоном. Прогрессирование легочного сердца и развитие правожелудочковой сердечной недостаточности было обусловлено тяжестью и прогрессированием бронхолегочного процесса. Субкомпенсированная стадия наблюдалась при тяжелом течении, начиная с третьего года заболевания и сохранялась в дальнейшем у 80-100% больных. При этом правожелудочковая сердечная недостаточность сохранялась на уровне I-II ст. Левожелудочковая сердечная недостаточность у большинства таких больных наблюдалась, начиная с четвертого года заболевания, не превышая I ст. синдрома.

Выраженность нейровегетативной дисфункции и её влияние на сердечно-сосудистую систему у детей с бронхиальной астмой в значительной мере была обусловлена тяжестью течения болезни. При этом стабилизация легочной гипертензии более чем у 50% больных приводила к формированию хронического легочного сердца. Компенсированная стадия чаще отмечалась при средне-тяжелом течении астмы (44,5%), а субкомпенсированная - у больных с тяжелой астмой (31,2%). Диффузные дистрофические изменения в миокарде у больных с тяжелой астмой в 76% случаев приводили к формированию правожелудочковой и в 48,1% - левожелудочковой сердечной недостаточности. У большинства детей с бронхиальной астмой сердечно-сосудистые синдромы были нестойкими и регрессировали по мере уменьшения частоты приступов астмы. Прогностически неблагоприятными для формирования сердечных осложнений в течении хронического бронхолегочного заболевания были распространенные формы двухстороннего пневмосклероза в сочетании с диффузным гнойным эндобронхитом и бронхоэктазами, хронические очаги инфекции в носоглотке, пубертатный период роста. При бронхиальной астме факторами риска были применение оральных глюкокортикоидных гормонов у детей с гормонзависимой астмой, ее тяжелое течение, принадлежность к женскому полу и наличие хронических очагов инфекции в носоглотке.

Предложено дифференцированную программу реабилитации детей с хроническими бронхолегочными заболеваниями при наличии нарушений со стороны сердечно-сосудистой системы. Дана сравнительная характеристика эффективности кардиотропных препаратов при лечении нейровегетативных нарушений регуляции кровообращения, легочной гипертензии и метаболических нарушений в миокарде.

Ключевые слова: дети, хронические бронхолегочные заболевания, бронхиальная астма, сердечно-сосудистая система, осложнения, диагностика, реабилитация.

SUMMARY

Kondratyev V.A. Shaping a changing of cardiovascular system and its clinic-functional particularities in children with chronic bronchopulmonary diseases. - Manuscript.

Dissertation for the Degree of the Doctor of Medical Sciences on speciality 14.01.10 - “Pediatrics”. Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology Аcademy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2001.

Dissertation is devoted study of shaping a breaking a cardiovascular system in children with chronic bronchopulmonary diseases and asthma. Revealled straight dependency between value, gravity of current bronchopulmonary manifestations of disease, age of puberty, accompanying chronic hearths to infections and development of myocardial dystrophy, chronic cor pulmonale and stagnant cardiac insufficiency. Shown their mainly reversible nature at a children's age. Designed criterion of diagnostics of chronic cor pulmonale, ways of diagnostics of cardiac insufficiency and levels of adaptation possibilities of cardiovascular system. Offered different programs of rehabilitation actions on correcting a neirovegetative breaking regulation of circulation, pulmonary hypertension and myocardial metabolic breaking.

Key words: children, chronic bronchopulmonary diseases, asthma, cardiovascular system, complications, diagnostics, rehabilitation.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останнє десятиліття як в Україні, так і за рубежем спостерігається збільшення числа дітей, що хворіють на ХБЛЗ. При цьому хронізація процесу частіше відзначається в більш ранньому віці (О.М.Лук'янова і співавт., 1995; О.І. Ласиця і співавт., 1998, 1999; E.Brigante et al., 1998; P.J. Barnes et al., 1998). Така динаміка супроводжується підвищенням частоти як морфологічних, так і клінічних ознак великого, дифузного ураження легень із вираженим фіброзуванням у зоні запалення (А.Ф.Мозалевський, 1994, 1996). При цьому ХБЛЗ у дітей (тяжка БА, ХБ, ураження легень уродженого і спадкового характеру) часто є причиною інвалідності дорослого населення (С.Ю.Каганов і співавт., 1995, 1999; Д.І.Зелінська, 2000; S.O.Shaheen et al., 1998). Завдяки тісному морфофункціональному взаємозв'язку, в патологічний процес при ХБЛЗ у дітей на певному етапі утягується серцево-судинна система, порушення з боку котрої часто ведуть до розвитку ЛГ і формування хронічної серцевої недостатності, що грає вирішальну роль у прогнозі захворювання як у дітей, так і у дорослих (В.К.Гаврисюк, А.І.Ячник, 1998; С.Н.Страхов і співавт., 1999; R.M.Harper, 1996; Y.Nakatsumi et al., 1999).

При такій ситуації у зв'язку з недостатністю знань і відсутністю системності в діагностичних підходах, потребують уточнення характер і частота серцевих порушень при ХБЛЗ у дітей, хоча головним залишається вивчення проблеми формування у таких хворих серцево-судинних ускладнень і проведення їх своєчасної реабілітації. На сучасному етапі також існують розбіжності в оцінці порушень нейровегетативної регуляції органів дихання та кровообігу у дітей при БА (І.С.Сміян і співавт., 1995; T.T.Jartti et al. 1998). При інших ХБЛЗ у дитячому віці такі порушення не вивчені.

Незважаючи на часті й значні зміни з боку малого кола кровообігу, питання ЛГ у дітей при ХБЛЗ не можна вважати вирішеним до кінця (А.П.Мягков і співавт., 1998; C.L. Dent et al., 1999). Залишаються нез'ясованими етапи, терміни формування ЛГ, немає достатньо інформативних і в той же час доступних для педіатричної практики критеріїв її діагностики. При цьому вирішення проблеми ранньої діагностики ЛГ і ХЛС на сучасному етапі можливе через розробку інструментальних і, у першу чергу, ехокардіографічних критеріїв діагностики з наступним їх широким впровадженням у практику дитячої пульмонології.

Питання формування ХЛС і серцевої недостатності при ХБЛЗ у дітей залишаються багато в чому невирішеними, а прогностичною моделлю даних змін у дітей поки що можуть служити тільки спостереження за дітьми з муковісцидозом (Л.П.Михайлець, Ю.Г.Антипкін, 1998; H.Hofmann et al., 1990; M.Corey et al., 1997). У той же час не розроблені ранні й інформативні критерії діагностики ХЛС, особливості, етапи і терміни формування хронічної серцевої недостатності у дітей із ХБЛЗ, що з урахуванням існуючої ситуації виявляється надзвичайно важливим із практичної точки зору.

Актуальним є визначення головних шляхів і удосконалення засобів корекції серцево-судинних порушень при ХБЛЗ у дитячому віці для їхнього прогнозування і проведення своєчасної реабілітації. У зв'язку з цим необхідні тривалі катамнестичні спостереження за хворими, що дотепер не проводилися.

Необхідність вивчення особливостей функціонального стану, шляхів і етапів формування порушень серцево-судинної системи у дітей в умовах хронічної бронхолегеневої патології, невирішені питання своєчасної ранньої діагностики і реабілітації визначили вибір напрямку, мети й завдань даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація була фрагментами НДР кафедри госпітальної педіатрії №1 Дніпропетровської державної медичної академії на тему: “Наукове обгрунтування медико-соціальних аспектів профілактики порушення адаптації у дітей на етапах онтогенезу в умовах промислового регіону” (№ державної реєстрації - 0194U0012329) та “Клініко-функціональні особливості серцево-судинної системи та медико-соціальні аспекти діагностики, лікування та профілактики порушень адаптації у практично здорових дітей та при різних патологічних станах в онтогенезі” (№ державної реєстрації - 0197U016092).

Мета роботи. Розробити критерії ранньої діагностики і прогнозування серцево-судинних порушень у дітей із ХБЛЗ та програму реабілітації на підставі вивчення особливостей їхнього формування, перебігу і виходів.

Задачі дослідження.

1. Визначити морфофункціональні особливості серцевої діяльності у дітей із ХБЛЗ у залежності від статі, клініко-морфологічних змін в легенях і тяжкості перебігу захворювання.

2. Визначити морфофункціональні особливості серцевої діяльності у дітей з БА в залежності від статі, форми і тяжкості перебігу захворювання.

3. Розробити клініко-ехокардіографічні діагностичні критерії синдрому ХЛС у дітей із ХБЛЗ.

4. Визначити особливості формування серцево-судинних ускладнень, їх частоту і тяжкість у перебігу різних клініко-морфологічних варіантів ХБЛЗ у дітей за даними катамнестичних спостережень.

5. Розробити прогностичні моделі формування серцево-судинних ускладнень у хворих при ХБЛЗ із урахуванням чинників ризику.

6. Дати порівняльну оцінку ефективності кардіотропних препаратів у лікуванні серцево-судинних синдромів при ХБЛЗ у дітей.

7. Розробити програму реабілітації дітей із ХБЛЗ при наявності серцево-судинних порушень з урахуванням ведучих патологічних синдромів і тяжкості перебігу бронхолегеневого захворювання.

Наукова новизна одержаних результатів.Розроблено концепцію формування серцево-судинних порушень у дітей із ХБЛЗ. Крім залежності їх розвитку від тяжкості перебігу і поширеності патологічних змін у бронхах і легенях, вперше установлена залежність тяжкості серцевих ускладнень від статі, нашарування сенситивних періодів росту і наявності супутніх хронічних осередків інфекції в носоглотці при відсутності залежності від тривалості захворювання.

Вперше на підставі розроблених ехокардіографічних критеріїв діагностики виділені три стадії ХЛС у дітей із ХБЛЗ: компенсована, що має субклінічний перебіг, субкомпенсована і декомпенсована. Виділені два клініко-ехокардіо-графічні варіанта декомпенсованого ХЛС - гіпертрофічний і дистрофічний, який є прогностично несприятливим і може приводити до летального виходу.

Вперше для дітей, що хворіють на ХБЛЗ, на підставі запропонованого винаходу (Патент 30325 А А61В5/02) розроблені ехокардіографічні критерії діагностики стану насосної функції правого і лівого шлуночків серця, що дозволило визначати доклінічну стадію серцевої недостатності та установити асинхронизм у розвитку ПШСН і ЛШСН.

Розроблено новий підхід до визначення рівнів адаптаційних можливостей серцево-судинної системи за допомогою адаптаційної проби (Патент 28831 А А61В5/02). Це дозволило отримати нові відомості про стан адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у дітей із ХБЛЗ, що характеризуються їх зниженням у залежності від тяжкості перебігу бронхолегеневого захворювання, статі хворого та наявності супутньої патології.

Вперше для дітей, що хворіють на ХБЛЗ та БА, розроблені прогностичні моделі розвитку синдрому ХЛС та серцевої недостатності. На підставі довготривалих катамнестичних спостережень дітей, що хворіють на ХБЛЗ, визначено зворотний характер серцево-судинних порушень (за винятком декомпенсації серцевої діяльності) при умовах відсутності прогресування основного захворювання і проведення реабілітаційних заходів. Установлено можливість регресії ЛГ, дилатації та гіпертрофії правого шлуночка при компенсованій і субкомпенсованій стадіях ХЛС.

Запропоновано новий підхід до реабілітації дітей, що хворіють на ХБЛЗ, спрямований на корекцію серцево-судинних порушень. Застосування розробленої програми реабілітації дозволило у 55% хворих поліпшити функціональний стан серцево-судинної системи та запобігти розвитку серцевих ускладнень. В 1,47 рази зменшилася частота загострень ХБЛЗ.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані допплерехокардіо-графічні дані про морфофункціональний стан серця і його структур, показники центральної, периферичної і легеневої гемодинаміки у дітей з різними клініко-морфологічними варіантами ХБЛЗ можуть використовуватися в якості діагностичних критеріїв і контрольних показників при динамічному спостереженні та лікуванні для оцінки ефективності проведеної терапії і процесу саногенезу.

Рекомендується застосування розробленого способу діагностики серцевої недостатності з використанням ультразвукових методів дослідження (ЕхоКГ, ДЕхоКГ) у хворих із ХБЛЗ в процесі динамічного спостереження за функціональним станом серцево-судинної системи в умовах стаціонару і поліклініки. Показана доцільність проведення оцінки адаптаційних можливостей серцево-судинної системи в періоді ремісії ХБЛЗ за допомогою запропонованої адаптаційної проби для визначення вихідного рівня функціонального стану серцево-судинної системи і контролю за проведеними реабілітаційними заходами.

Для вирішення питань, пов'язаних з інвалідністю, профорієнтацією і необхідним обсягом проведення кардіотропної терапії, при діагностиці синдрому ХЛС і його стадій у дітей із ХБЛЗ показане застосування розроблених клініко-ехокардіографічних діагностичних критеріїв ХЛС.

Рекомендується застосування розроблених прогностичних моделей форму-вання серцево-судинних ускладнень при ХБЛЗ у дітей для визначення прогнозу перебігу хвороби, упорядкування індивідуального плану лікування і реабілітації.

Визначено пріоритетні напрямки в лікуванні серцево-судинних ускладнень, що розвиваються у дітей при ХБЛЗ з урахуванням провідних клінічних синдромів. Рекомендовано використання розробленої програми реабілітаційних заходів щодо корекції серцево-судинних розладів з урахуванням клінічної форми і тяжкості перебігу ХБЛЗ у дітей.

У дітей із ХБЛЗ при наявності стійких ознак ЛГ у комплексному лікуванні запропоновано застосування фосфадена й ацетилсаліцилової кислоти та нонахлазину у дітей з БА. Показано ефективність кардіопротектора мілдроната при лікуванні метаболічних порушень в міокарді у сполученні з ЛГ у хворих із ХБЛЗ і БА.

Визначено, що наявність у хворої дитини із ХБЛЗ функціональних порушень серцево-судинної системи або синдромів МД, ХЛС, застійної серцевої недостатності є підставою для постійного диспансерного нагляду у пульмонолога і кардіолога до повного видужання або переведення дитини під спостереження підліткової служби поліклініки.

Впровадження результатів досліджень в практику. Результати досліджень впроваджені в роботу обласної дитячої клінічної лікарні м.Дніпропетровська, дитячої поліклініки №1 м.Дніпропетровська, дитячої клінічної лікарні №2 м.Дніпропетровська, медико-санітарної частини №6 м. Кіровограда, дитячої клінічної лікарні №5 м.Запоріжжя, Донецького обласного дитячого клінічного об'єднання, Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України м. Харків, міської дитячої лікарні м.Ужгорода; в навчальний процес на кафедрі госпітальної педіатрії №1 Дніпропетровської державної медичної академії, кафедрі факультетської педіатрії Запорізького державного медичного університету, кафедрі госпітальної педіатрії Луганського медичного університету, кафедрі педіатрії Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедрі дитячих хвороб медичного факультету Ужгородського державного університету.

За матеріалами дисертації були впроваджені методичні матеріали:

Диагностика и профилактика донозологических нарушений здоровья у детей / Ващенко Л.В., Кондратьев В.А., Чергинец В.И., Бадогина Л.П., Степаненко Т.И., Лацинская С.А., Шаронова Е.И., Вакуленко Л.И.- Методические рекомендации.- Днепропетровск.- 1997.- 45 с.

Чергінець В.І., Кондратьєв В.О., Вакуленко Л.І. Реабілітаційні заходи для корекції порушень адаптації у дітей із бронхолегеневими захворюваннями. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. Випуск 3 з проблеми “Педіатрія”.- №24-97.- 1с.

Кондратьєв В.О., Лацинська С.А. Застосування мілдронату у дітей в комплексному лікуванні міокардіодистрофії. Інформаційний лист про нововве-дення в системі охорони здоров'я. Випуск 7 з проблеми “Педіатрія”.- №79-99.- 1с.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею автора. Автор особисто проаналізував вітчизняну та зарубіжну літературу щодо вивчаємої проблеми, особисто проводив інформаційний та патентний пошук, планував мету і задачі дослідження. Підбір хворих, клінічні, інструментальні та допплерехокардіографічні дослідження серцево-судинної системи дітей, їх спостереження в катамнезі виконувались автором самостійно. Особисто була проведена статистична комп'ютерна обробка одержаних результатів досліджень, на підставі чого були опубліковані всі наукові праці, написані всі розділи дисертації, здійснене впровадження результатів наукових досліджень в клінічну практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були оприлюднені та доповідались на 3-й науково-практичній конференції “Сучасні проблеми дитячої кардіоревматології” (Київ, 2000); Конгресі “Детская кардиология 2000” (Москва, 2000); 10-му З'їзді педіатрів України (Київ, 1999); 9-му Національному Конгресі по захворюванням органів дихання (Москва, 1999); Всеукраїнській науково-практичній конференції педіатрів та дитячих алергологів “Актуальні проблеми діагностики та лікування алергічних захворювань у дітей” (Запоріжжя, 1999); IV Українській науково-практичній конференції з актуальних питань алергології та клінічної імунології (Київ, 1999); Науково-практичній конференції “Современная аритмология - проблемы и перспективы” (Феодосія, 1999); Науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої пульмонології та алергології на сучасному етапі реформи охорони здоров'я” (Верхньодніпровськ, 1999); Науково-практичній конференції “Актуальні проблеми дитячої кардіоревматології” (Дніпродзержинськ, 1999); Міжнародному Конгресі ERS у Швейцарії (Geneva, 1998); ІІ з'їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ, 1998); І Національному Конгресі України з імунології, алергології та імунореабілітації (Алушта - Крим, 1998); Науково-практичній конференції “Актуальные вопросы детской пульмонологии и хирургии” (Кривий Ріг, 1997); Науково-практичній конференції “Екологія та здоров'я” (Кривий Ріг, 1994).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 30 друкованих працях, з них 22 - у наукових фахових журналах та виданнях, 8 - у збірниках наукових праць, матеріалах з'їздів, конгресів і тезах конференцій. За результатами дисертації отримано 2 патента України, надруковані 1 методичні рекомендації, 2 інформаційних листа.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 323 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, ілюстрована 43 таблицями та 57 рисунками. Бібліографія складає 239 джерел україно- та російськомовних авторів і 216 робіт зарубіжних авторів та міститься на 52 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічне обстеження дітей включало збір скарг, анамнезу життя і захворювання, антропометрію з оцінкою фізичного розвитку і статевого дозрівання, загальний огляд, фізікальні методи дослідження органів дихання і серцево-судинної системи. Веріфікація патологічних змін у бронхолегеневій системі здійснювалася на підставі даних пневмотахометрічного і рентгеноло-гічного, бронхоскопічного і бронхографічного методів дослідження. Діагноз ХБЛЗ установлювався відповідно до прийнятої в Україні клінічної класифікації неспецифічних бронхолегеневих захворювань у дітей (1998) і Рекомендаціями по діагностиці та терапії БА, розробленими робочою групою експертів педіатрів України (О.І.Ласиця і співавт., 1998).

У реалізації системного підходу комплекс функціональних методів дослідження серцево-судинної системи, здійснюваний хворим на ХБЛЗ, включав ультразвукові методи дослідження: ехокардіографію, допплерехокардіографію, а також кардіоінтервалографію, навантажувальні проби: клиноортостатичну й адаптаційну; електрокардіографію.

Одночасна наявність хронічного осередку інфекції в мигдаликах і бронхолегеневій системі робила більш виражений патологічний ефект на серце і гемодинаміку. ЕхоКГ-показники серцевої діяльності у хворих на ХБЛЗ при наявності супутнього хронічного тонзиліту (ХТ) мали більш значні відхилення від норми. Розміри порожнини ПШ були у таких хворих більше, ніж при ХБЛЗ без тонзиліту. При цьому насосна функція ПШ у хворих із ХТ була більш зниженою. У таких дітей спостерігалися більш низькі показники насосної функції ЛШ і скорочувальної здатності міокарда (p<0,05). Крім того, при ХТ у хворих визначався більш високий легенево-капілярний тиск.

Хворі на БА в періоді ремісії захворювання при клінічному обстеженні пред'являли різноманітні скарги. Частіше дітей турбували загальна слабкість і стомлюваність, рідше - кардіалгії, головний біль і запаморочення. У хворих з атопічною БАСП загальна слабкість і стомлюваність виявлялися у 11,8% випадків, при змішаній формі БАСП - у 31,0% і 27,6% випадків (p<0,05). У хворих з атопічною БАТП ці скарги відзначалися декілька частіше - 28,6% та 35,7% і достовірно частіше - у хворих зі змішаною формою БАТП - 47,2% і 55,6% відповідно (p<0,05). Кардіалгії, що носили колючий, стискальний, але короткочасний характер турбували 20,6% хворих з атопічною БАСП і 24,1% хворих зі змішаною БАСП. Декілька частіше кардіалгії відзначалися у хворих із БАТП: при атопічній формі в 39,3%, при змішаній в 33,2% випадків.

Клінічні симптоми порушень з боку серцево-судинної системи у обстежених дітей з БА в періоді ремісії захворювання не були характерними і виявлялися нечасто. Тони серця були рідко приглушеними у хворих з атопічною і змішаною формою БАСП (20,6% і 13,8% відповідно). Частіше цей патологічний симптом спостерігався у хворих із БАТП: при атопічній формі у 28,6% випадків (p>0,05) і при змішаній - у 41,7% випадків (p<0,05).