Гострі ураженння нервової системи в гірників: клініка, патогенез, лікування

У вестибулярних пробах після лікування відмічалось поліпшення загальної оцінки, а латентні періоди ВВП після лікування вірогідно зменшились (p<0,001). В значної кількості хворих, за даними РЕГ, мало місце зменшення тонусу всіх судин мозку, а також покращення венозного відтоку. На ЕЕГ реєструвалась тенденція до нормалізації біоритмів - мало місце зменшення кількості повільних хвиль та більш чітко виділялась зональна різниця. Психо-фізіологічні показники характеризувались зменшенням часу зорово-моторної реакції та підвищенням швидкості перероблення інформації (p<0,001). Значно зменшилась кількість помилок при виконанні завдання і опір шкіри хворих (p<0,01).

За результатами НСТ-тесту в хворих збільшилась відносна кількість фагоцитів (p<0,05). Відбулося зростання відносної та абсолютної кількості Т-клітин. Значно збільшилась кількість Т-хелперів (СД4+), а вміст супресорів (СД8+) майже не змінився, що призвело до виразного поліпшення співвідношення CD4+/CD8+ (p<0,001). Також вірогідно збільшилась кількість природних кілерів (СД16+) (p<0,001) та зросла абсолютна кількість В-лімфоцитів (СД22+) (p<0,01). Таким чином, лікування Танаканом гірників-ліквідаторів виявляється досить ефективним і сприяє, як значному покращенню загального стану хворих, так і до нормалізації низки функціональних неврологічних показників.

В 30 хворих із гострим перегрівом згідно з розрахунком критерію 2= 10,43 в порівнянні з критичною точкою 2= 7,88 результати лікування Арлевертом виявились значно кращими (при р<0,01), ніж в контрольній групі хворих, які отримували Пірацетам. В неврологічному статусі хворих підвищена симпатикотонічна відповідь в пробі Ашнера та збиткова вегетативна забезпеченість в ортостатичній після вживання Арлевету змінювалася переважно на нормотонічні відповіді, що свідчить на користь значного регулюючого вегетотропного впливу цього препарату на рівні стовбура мозку. Лікування Арлевертом сприяло клінічному покращенню стану хворих та зменшенню тонусу судин і всіх латентних періодів ВВП. Арлеверт мав імунорегулюючий вплив на всі ланки імунної системи та зумовлював нормалізацію більшості її показників.

Гіпербаричну оксигенацію (ГБО) проводили хворим з отруєнням оксидом вуглецю в барокамерах типу ОКА-МТ при тиску кисню 2 ата і на протязі сеансу ізопресії 60 хвилин із загальним числом - 10 сеансів. Одночасно призначали Танакан по 1 пілюльці тричі на день. Відповідно до розрахунку критерію 2=16,09 в порівнянні з критичною точкою 2=10,83 результати лікування курсом ГБО з Танаканом виявились значно кращими (при р<0,001), ніж в контрольній групі хворих.

Після курсу ГБО і Танаканув в хворих гірників із гострим отруєнням оксидом вуглецю вірогідно зменшилось число скарг, підвищилась життєва активність. Перебіг хвороби в гірників-ліквідаторів після лікування характеризувався значним покращенням стану в (70,0±8,4) % випадків, в (26,0±8,1) % випадків хворі відмічали незначне поліпшення. Виявлено покращення з боку клінічних показників вестибулярної функції та швидкості реакції, а також покращення венозного відтоку за результатами РЕГ, а з боку вегетативної нервової регуляції відмічено зменшення симпатикотонічних відповідей і тенденція до нормалізації вегетативної реактивності та забезпеченості діяльності. Зменшення латентних періодів ВВП свідчило про значну ефективність лікування. Відмічена нормалізація фагоцитарної функції нейтрофілів в НСТ-тесті, вірогідне збільшення лімфоцитів хелперної субпопуляції та зменшення кількості супресорів, що сприяло покращенню їх співвідношення, збільшенню В-лімфоцитів і вмісту імуноглобулінів в сироватці крові. Тому ГБО в комплексі з Танаканом є патогенетично обгрунтованим і дійсним методом надання допомоги при гострих отруєннях оксидом вуглецю.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано нове вирішення наукової проблеми, котра має велике теоретичне й практичне значення, полягає у встановленні нових клініко-імунологічних та біохімічних аспектів патогенезу ураження нервової системи внаслідок дії різних чинників у гірників, що дозволило знайти нові підходи до лікування цих хворих.

У ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, в тому числі в гірників, ураження центральної нервової системи займають в останні роки одне з провідних місць по захворюваності, а по частоті на першому місці стоять вегетативні порушення.

У гірників з ураженням центральної нервової системи одним із найбільш частих симптомів є запаморочення, яке проявляється відхиленням у клінічних еквібліометричних тестах і збільшенням латентних періодів вестибулярних викликаних потенціалів.

В патогенезі ураження центральної нервової системи в ліквідаторів аварії на ЧАЕС значну роль відіграє Т-клітинний імунодефіцит із зниженням співвідношення хелпери/супресори, переважно за рахунок зменшення кількості Т-хелперів, та розвитком системних аутоімунних процесів гуморального й клітинного типу у вигляді підвищення титрів аутоантитіл і сенсибілізації лімфоцитів до антигенів із ДНК та головного мозку, підвищення ЦІК.

В експерименті на щурах дія іонізуючого випромінювання з чергуванням впливу стимулюючих чинників (ПАФ із ДНК, метилурацилом) призводить до розвитку комбінованої патології нервової системи та внутрішніх органів аутоімунного походження, подібних змінам у хворих ліквідаторів на вегетативно-судинну дистонію та дисциркуляторну енцефалопатію, а також значним порушенням у біохімічному обміні, що пов'язані з імунними показниками. Найбільш значні прояви порушення пуринового обміну тісно пов'язані зі змінами клітинних імунних реакцій.

Гострий перегрів у гірників характеризується розвитком вегетативно-судинної дистонії за симпатикотонічним типом і тільки в окремих тяжких випадках - дисциркуляторної енцефалопатії, які супроводжуються підвищенням тонусу судин головного мозку й зменшенням його кровонаповнення, одночасно зі значними вестибулярними порушеннями на центральному рівні.

Гостре отруєння оксидом вуглецю характеризується розвитком вегетативної дистонії, астенічного синдрому, гіпоксичної енцефалопатії зі стійкими вестибулярними порушеннями.

Порушення імунітету при гострому перегріві та отруєнні оксидом вуглецю характеризуються розвитком Т-клітинного імунодефіциту зі зменшенням кількості клітин переважно хелперної ланки, розвитком аутоімунних процесів, які мають вірогідні кореляційні зв'язки з клінічними та біохімічними показниками.

Виявлена односпрямованість змін в імунному й метаболічному статусах, їх щільний взаємозв'язок у гірників з ураженнями нервової системи свідчать про загальність їх патогенетичних механізмів і дозволяють використовувати схожі підходи до їхньої корекції та проводити у цьому напрямку пошук нових засобів лікування цих груп хворих.

Комплексна патогенетична терапія вегетативно-судинних порушень у гірників-ліквідаторів Чорнобильської катастрофи й у гірників при гострому перегріві за наявності значних порушень повинна включати комбінацію препаратів із групи антагоністів Са2+ та антигістамінних, а при менш виражених проявах патології - екстракт Гінкго білоба. Гірникам з отруєнням оксидом вуглецю треба включати до комплексної курсової терапії гіпербаричну оксигенацію та екстракт Гінкго білоба.

11. Ефективність терапії випробуваною комбінацією препаратів із групи антагоністів Са2+ і антигістамінних, а також екстрактом Гінкго білоба в усіх групах хворих, була значно кращою від прийнятого лікування ноотропними засобами.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В хворих гірників-ліквідаторів із гострим перегрівом та отруєнням оксидом вуглецю для виявлення ураженням центральної нервової системи потрібне дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи та вестибулярного аналізатора з метою проведення ефективних лікувально-профілактичних заходів.

2. Нові засоби лікування радіаційних уражень рекомендується досліджувати на розробленій експериментальній моделі в щурів з комбінованою патологією нервової системи та внутрішніх органів аутоімунного генезу, що подібна змінам у хворих ліквідаторів на ВСД та ДЕ.

3. Для лікування порушень нервової системи в гірників з ВСД та ДЕ різного походження можна рекомендувати комбінацію антагоністів Са2+ та антигістамінних, як високоефективний засіб, що має комплексну позитивну дію на судини, нервову та імунну системи.

4. У разі незначно виражених вегетативно-судинних та вестибулярних порушень, а також при початкових проявах дисциркуляторної енцефалопатії в гірників з ураженнями нервової системи різного походження треба використовувати препарати з екстракту Гінкго білоба.

5. Терапію гострих отруєнь оксидом вуглецю необхідно проводити одночасно курсом ГБО до 10 сеансів при 2 ата на протязі 1 години та призначати препарати з антиоксидантною дією, в тому числі екстракт Гінкго білоба.

СПИСОК ПРАЦЬ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ніколенко В.Ю. Хвороби нервової системи в гірників і імунопатологія. -- Донецьк: Донеччина, 1999. -- 288 с.

Пенина Г.О., Евтушенко С.К., Николенко В.Ю., Шаповалов Ю.В., Белозерцева Л.А. Особенности поражения нервной системы горнорабочих при развитии острого и хронического перегревания // Архив клин. и экспер. медицины.--1994. -- Т.3, N 2. -- С. 228--231.

Валуцина В.М., Ткаченко Л.Н., Николенко В.Ю., Канюка С.Б., Ладария Е.Г., Ракша-Слюсарева Е.А., Асланова Е.А., Войнар Р.А. Клинические проявления теплового поражения у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса // Врачебное дело. -- 1996. -- № 1--2. -- С.152--156.

Николенко В.Ю. Возрастные особенности неврологических функций у горнорабочих, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Проблемы старения и долголетия. -- 1996. -- № 3-4. -- С. 177--181.

Николенко В.Ю. Вестибулярная дисфункция у шахтеров-ликвидаторов как результат комбинированного действия вибрации и радиации // Архив клин. и экспер. медицины.-- 1997. -- Т.6, N 1. -- С. 37--41.

Николенко В.Ю. Острые тепловые поражения: клиника, лечение // Харьк. мед. журнал. -- 1997. -- № 2. -- С. 38--40.

Ніколенко В.Ю. Ефективність “Гісманалу” при лікуванні вестибулярних порушень у гірників-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС // Ліки -- 1997. -- № 4. -- С. 66--68.

Ніколенко В.Ю. Стан деяких церебральних аналізаторів у гірників ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС // Укр.радіол. журнал. -- 1997. -- Т.5, №4. -- С.390--392.

Бондаренко Г.А., Бодаченко Т.П., Николенко В.Ю., Соболева Н.П., Головченко Ю.И., Базыка Д.А., Валиулина С.М. Клинико-лабораторная характеристика больных с поражением нервной системы, участвовавших в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Вестник гигиены и эпидемиологии. -- 1997. -- Т.1, №2. -- С. 159--162.

Нiколенко В.Ю., Бондаренко Г.О., Бодаченко Т.П., Соболєва Н.П., Войнар Р.О. Випадок тотальної ускладненої плевропневмонії в ліквідатора наслідків Чорнобильської катастрофи // Лікарська справа. -- 1998. -- № 2. -- С. 33--35.

Николенко В.Ю. Отравления оксидом углерода (угарным газом) // Междунар.мед.журнал. -- 1998. -- Т. 4, №2. -- С. 108--110.

Ніколенко В.Ю. Порушення імунітету й обміну у гірників-ліквідаторів з неврологічними синдромами // Укр. радіол. журнал. -- 1998. -- Т.6, № 3. -- С. 344--346.

Ніколенко В.Ю. Невроотологічні аспекти захворювань в осіб, що приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС // Лікарська справа. -- 1998. -- № 7. -- С. 44--47.

Николенко В.Ю. Лікування вегетативно-вестибулярних порушень в гірників-ліквідаторів Чорнобильської катастрофи // Ліки. -- 1998. -- № 4. -- С. 26--28.

Камков В.П., Николенко В.Ю., Бондаренко Г.А., Уманский В.Я, Ластков Д.О., Партас О.В., Александрова М.Г., Гладчук Е.А., Слюсаренко Н.Ф., Бодаченко Т.П. Анализ заболеваемости горнорабочих, принимавших участие в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы // Вестник гигиены и эпидемиологии. -- 1999. -- Т.3, №1. -- С. 167--171.

Николенко В.Ю. Стан нервової системи в ліквідаторів Чорнобильської аварії з артеріальною гіпертензією // Вестник гигиены и эпидемиологии. -- 1999. -- Т.3, №2. -- С. 114--116.

Николенко В.Ю. Отравления оксидом углерода у горнорабочих и функция почек // Архив клин. и экспер. медицины.-- 1999. -- Т.8 Прил., N 1. -- С. 53--56.

Уманський В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Ніколенко В.Ю. Особливості оцінки радіаційної безпеки в вугледобувних районах // Укр. радіол. журнал. -- 1999. -- Т.7, №3. -- С. 289--292.

Ніколенко В.Ю. Присінкові порушення в гірників-ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС // Практична медицина. -- 1999. -- Ч. 3-4 (17-18). -- С. 103--106.

Николенко В.Ю., Бондаренко Г.А., Головченко Ю.И., Ластков Д.О. Медицинские последствия действия ионизирующих излучений // Междунар.мед.журнал. -- 1999. -- Т.5, №3. -- C. 109--111.

Николенко Ю.И., Ананьева М.Н., Николенко В.Ю., Синяченко О.В., Баркалов А.В., Дубяга В.В. Новый подход к коррекции нарушений иммунитета и пуринового обмена при системном аутоиммунном заболевании в эксперименте на животных // Експериментальна і клінічна медицина. -- 1999. -- №2. -- С. 208-210.

Ніколенко В.Ю., Бондаренко Г.О., Базика Д.А., Головченко Ю.І., Ніколенко Ю.І., Соболєва Н.П., Ластков Д.О., Александрова М.Г., Бодаченко Т.П. Особливості імунних порушень у гірників-ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із присінковою дисфункцією // Одеський медичний журнал. - 2000. - 1(57). - С. 90-91.

Ніколенко В.Ю., Головченко Ю.И., Базика Д.А., Ластков Д.О. Особливості невроотологічних порушень у гірників-ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх лікування // Укр.мед. часопис. - 2000. - №3(17). - С. 95-98.

Ніколенко В.Ю., Базика Д.О., Ніколенко Ю.І., Головченко Ю.І., Анань'єва М.М., Синяченко О.В., Баркалов А.В. Імуномодулююче лікування при системному аутоімунному захворюванні з ураженням нервової системи в експерименті на щурах // Ліки. -- 2000. -- № 1-2. -- С. 28-30.

Ніколенко В.Ю. Дисциркуляторні розлади кровообігу у судинах головного мозку в ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Український вісник психоневрології. -- 1996. -- Т.4, вип. 5(12). -- С. 75--76.

Николенко В.Ю. Неврологические нарушения и изменения иммунологических показателей у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Врачебн. практика. -- 1997. -- № 4. -- С. 72--74.

Николенко В.Ю. Неврологическая реабилитация горнорабочих, перенесших острый перегрев // Врачебн. практика. -- 1998. -- № 2. -- С. 46--48.

Николенко В.Ю. Невроотологическая симптоматика при острых перегревах // Здравоохранение Донбасса. -- 1998. -- № 1 (3). -- С. 82--86.

Николенко В.Ю., Базыка Д.А., Головченко Ю.И., Бондаренко Г.А., Ластков Д.О., Ракша-Слюсарева Е.А., Камков В.П. Иммунологические показатели при острых поражениях нервной системы у горнорабочих // Врачебная практика. -- 1999. -- № 1. -- С.61--63.

Бодаченко Т.П., Гладчук Е.А., Канюка С.Б., Бондаренко Г.А., Боева И.А., Николенко В.Ю. Случай первично множественного рака у участника ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Врачебная практика. -- 1999. -- № 6. -- С.36-38.

Николенко В.Ю. Опыт лечения отравлений оксидом углерода у горнорабочих // Врачебная практика. -- 1999. -- № 6. -- С.55--57.

Трунова О.А., Передерий Г.С., Николенко В.Ю., Асланова Е.А. Методи восстановления здоровья и работоспособности горнорабочих угольных шахт // Врачебная практика. -- 2000. -- № 2. -- С.61--65.

Валуцина В.М., Ткаченко Л.Н., Ракша-Слюсарева Е.А., Николенко В.Ю., Асланова Е.А., Мирная Е.В., Канюка С.Б., Трунова О.А. Прогнозирование изменений состояния здоровья шахтеров, принимавших участие в ЛПА на ЧАЕС // Проблемы радиационной эпидемиологии медицинских последствий аварии на ЧАЭС: Матер. науч. конф. 19-20 октября 1993 г. -- Киев, 1993. -- С. 106--114.

Пенина Г.О., Николенко В.Ю., Терентьева Д.П., Максецкая Г.В., Лебедь И.А. Поражение нервной системы горнорабочих при хроническом перегревании и экспертиза трудоспособности // Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини: Республ.збірка наук.праць, Донецьк. -- Донецьк, 1994. -- Ч.ІІІ. -- С. 108--110.

Николенко В.Ю. К вопросу вестибулярных нарушений у шахтеров-ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Актуальнi питання педагогики, експериментальної та клiнiчної медицини: Респ. збiрка наукових праць, Донецьк. -- Донецьк, 1995. -- Т.II. -- С.258--260.

Николенко В.Ю., Валуцина В.М, Масюк С.А. Нарушение репродуктивной функции и семейных отношений у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Медико-социальные проблемы семьи. --1996.-- Т1, N1. -- С. 71--74.

Nikolenko V.Y. The Effect of Hismanal and Arlevert on Vestibular Dysfunction in Chornobyl Clean-Uppers // Giddiness&Vestibulo-Spinal Investigations Combined Audio-Vestibular Investigations Experimental Neurootology: Proceeding of the NES. - Amsterdam: Elsevier, 1996. -- Vol. XIV. -- P. 161--165.

Николенко В.Ю. Изменения церебральной гемодинамики при неврологических нарушениях у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Сборник науч. трудов молод. ученых и специалистов, посвящ. 65-летию Донецкого мед.ун-та, Донецк. -- Донецк, 1996. -- С.158--160.

Николенко В.Ю., Бондаренко Г.А., Нехорошева М.А. Значение субъективных данных при диагностике вестибулопатий у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Гуманизация - интегративный принцип медицинского образования: Сборник статей. -- Москва-Донецк, 1996. -- Ч.II. -- С. 7--9.

Николенко В.Ю., Бондаренко Г.А. Бодаченко Т.П., Ермаченко Т.П., Соболева Н.П. Состояние мозгового кровотока у горнорабочих с острыми поражениями в шахте // Проблемы профилактической медицины: Сб.статей. -- Донецк, 1997. -- Ч.2. -- С. 109.

Николенко В.Ю., Бондаренко Г.А., Бодаченко Т.П., Ластков Д.О., Дубяга В.В. Изменения иммунного статуса у горнорабочих-ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Проблемы профилактической медицины: Сб.статей. -- Донецк, 1997.-- Ч.2. -- С.96--97.

Ластков Д.О., Партас О.В., Ракша Е.А., Николенко В.Ю., Дудник И.Н. Влияние технологически измененного естественного радиационного фона на население угледобывающих регионов // Проблемы профилактической медицины: Сб.статей. -- Донецк, 1997. -- Ч.1. -- С. 36--38.

Николенко В.Ю. Сочетание острого перегрева и отравления оксидом углерода при пожаре в угольной шахте // Проблемы профилактической медицины: Сб.статей. -- Донецк, 1997. -- Ч.2. -- С. 108.

Николенко В.Ю. Влияние ионизирующих излучений на нейроэндокринную регуляцию и функцию воспроизводства // Медико-соц. проблемы семьи. --1998. -- Т.3, № 1. -- С.72--76.

Николенко В.Ю., Игнатова О.А., Бондаренко Г.А., Соболева Н.П., Гладчук Е.А. Гипербарическая оксигенация в комплексной терапии профессиональных заболеваний // Проблемы медицины труда: Сб.статей, Киев. -- Киев, 1998. -- С. 263 --265.

Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю. Методические подходы к созданию системы оценки радиационного риска в угледобывающих регионах // Гигиена населенных мест: Сб. науч. трудов. --К.: МЗ Украины, 1999. --Вып.35. --С. 258 -- 262.

Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю. К оценке радиационного воздействия на горнорабочих угольных шахт // Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности: Труды IV Всероссийской научн.-практич. конф. 16-18.06.1999, Санкт-Петербург. -- С-Пб., 1999. -- Т.1. -- С.558--564.

Николенко В.Ю., Волошин Н.А., Ясинская Е.В., Цвирко И.В., Соколова Л.Т., Ладария Е.Г., Линник С.И., Жданова Г.В. Вегетативные нарушения у горнорабочих-ликвидаторов аварии на ЧАЭС и их коррекция // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей. - Донецк: ДонГМУ, ООО “Китис”, 1999. - Вып. 3, Т. 2. - С. 111-113.

Ніколенко В.Ю., Бондаренко Г.О., Ніколенко Ю.І., Соболєва Н.П., Войнар Р.О., Фоміна Л.Є. Показники клітинного імунітету в гірників з гострим отруєнням оксидом вуглецю // Вестник гигиены и эпидемиологии.-- 1999. -- Т.3, №2. Приложение. -- С. 56--57.

Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю. Гигиенические аспекты реструктурирования угольной отрасли // Вестник гигиены и эпидемиологии. -- 1999. -- Т.3, №2. Приложение. -- С. 64--65.

Бондаренко Г.А., Бодаченко Т.П., Николенко В.Ю., Ластков Д.О. Учебное пособие по радиационной медицине. -- Донецк, 1997. -- 116 с.

Валуцина В.М., Николенко В.Ю., Ракша-Слюсарева Е.А. Некоторые функциональные показатели у горнорабочих угольных шахт Донбасса ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Труд, экология и здоровье шахтеров: Тез.докл. Всесоюзн. конф., Донецк. -- Донецк, 1991. -- С. 126--127.

Николенко В.Ю., Ракша-Слюсарева Е.А. Нарушения функционального состояния вестибулярного анализатора у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов: Тез. докл. III Республ. студ. научн.конф. (20-22 апреля 1993 г.), Донецк.-- Донецк, 1993. -- С.177.

Raksha- Slusareva L.A., Nikolenko V.Y. Blood and immune status of Donbass miners - Chornobyl clean-uppers with the disorder of the vestibular function // Newsletter. --1993. -- No 1. -- P. 36.

Пенина Г.О., Евтушенко С.К., Николенко В.Ю. Клинико-функциональные особенности острого теплового поражения нервной системы у горнорабочих // Тез.докл. научн.- практич. конф. акушеров-гинеклогов, посвящ. 60-летию каф. акуш. и гинекол. N 1 Дон.Госуд.мед. института им. А.М. Горького, Донецк.-- Донецк, 1993. -- Ч.II. -- С. 36.

Николенко В.Ю., Нехорошева М.А., Заславский С.Н., Ракша-Слюсарева Е.А. Клинико-функциональная оценка вестибулярных нарушений у ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Тез. докл. юбил. конф., посвящ. 75-летию проф. Л.Г.Завгороднего, Донецк.-- Донецк, 1994. -- Ч.ІІ. -- С. 175--176.

Lastkov D.O., Partas O.V., Raksha E.A., Dudnik I.N., Nikolenko V.Y. Features of Measurement and Valuation of Dust-Radioactive Factor in Coal Miners // Technologically enhanced Natural Radiation Caused by Non-Uranium Mining: Abstracts of papers Int. Conf., 16-19 October 1996, Szczyrk, Poland. Szczyrk, 1996. P. 12.

Ніколенко В.Ю., Бондаренко Г.О., Соболєва Н.П., Бодаченко Т.П., Войнар Р.О., Ладарія О.Г., Валіуліна С.М., Цвірко І.В. Комплексне лікування гірників з отруєнням оксидом вуглецю // Актуалні проблеми гігієни праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній промисловості: Тез.доп.н.-практ.конф. 24-25 червня 1998 р., Харків. -- Харків, 1998. -- С. 74.

Бондаренко Г.А., Николенко В.Ю., Слюсаренко Н.Ф. Вестибулярные нарушения и их лечение у горнорабочих, принимавших участие в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы // Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: Матер. 2-й Междунар. конф., 1-6 июня 1998, Киев. -- Киев, 1998. -- С. 522.

Спосіб визначення субпопуляцій лімфоцитів: А.с. № 98052423 Україна, МКІ А61В10/00 / Ю.І. Ніколенко, В.Ю. Ніколенко, А.П. Баркалов, М.М. Ананьєва, В.В. Дубяга - Заявл. 12.05.98, Опубл. 29.12.1999. - Бюл. № 8, Ч.2. - С. 1.46.

Спосіб лікування системного аутоімунного захворювання: А.с. № 98052618 Україна, МКІ А61К31/505 / Ю.І. Ніколенко, О.В. Синяченко, В.Ю. Ніколенко, М.М. Ананьєва, В.В. Дубяга - Заявл. 12.05.98, Опубл. 29.12.1999. - Бюл. № 8, Ч.2. - С. 1.80.

АНОТАЦІЯ

Ніколенко В.Ю. Гострі ураженння нервової системи в гірників (клініка, патогенез, лікування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2001.

В дисертації досліджено клініко-функціональні та імуно-біохімічні особливості формування неврологічних проявів ураження центральної нервової системи в гірників, котрі брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також при гострих перегрівах і отруєннях оксидом вуглецю. Установлено, що у хворих різних груп формується вторинний імунодефіцит із розвитком аутоімунних реакцій проти своїх тканин у тому числі й нервової. Створено модель аутоімунного захворювання з ураженням нервової системи. Показано, що у формуванні імунних порушень та функціональних відхилень відіграють важливу роль біохімічні зрушення. Доведена клінічна ефективність низки нових препаратів.

Ключові слова: нервова система, гострий перегрів, отруєння оксидом вуглецю, гірники, діагностика, лікування.

АННОТАЦИЯ

Николенко В.Ю. Острые поражения нервной системы у горнорабочих (клиника, патогенез, лечение). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.15 - нервные болезни. Киевская медицинская академия последипломного медицинского образования им. П.Л.Шупика МЗ Украины, Киев, 2001.

В диссертации изучены клинические, функциональные и иммунные, биохимические особенности формирования неврологических проявлений поражения центральной нервной системы у горнорабочих, которые принимали участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, а также при тепловых ударах и отравлениях оксидом углерода. Для этого было проведено углубленное обследование 619 человек, среди которых 454 горнорабочих, которые работают в угольных шахтах Донбасса, с подземным стажем работы от 1 до 32 лет и 165 человек других профессий. Среди больных было 325 человек, которые принимали участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, 143 горнорабочих, перенесших острый перегрев, и 92 горнорабочих с острым отравлением оксидом углерода. Контрольную группу составили 59 здоровых горнорабочих, работавших в аналогичных подземных условиях.

У ликвидаторов Чернобыльской катастрофы, включая горнорабочих, синдромы поражения центральной нервной системы занимают одно из ведущих мест, а по частоте на первом месте стоят вегетативные нарушения. Выделены типичные симптомы и синдромы поражения нервной системы при различных патогенетических механизмах. Показано, что одним из наиболее частых является синдром вегетативно-сосудистой дистонии, который связан со временем пребывания на ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС и сопутствующей патологией. На этом фоне у горнорабочих часто встречается симптом головокружения, который подтверждается изменениями в клинических тестах и увеличением латентных периодов вестибулярных вызванных потенциалов.

В патогенезе поражения центральной нервной системы у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС значительную роль играет Т-клеточный иммунодефицит со снижением соотношения хелперы/супрессоры, преимущественно за счет уменьшения количества Т-хелперов и развития системных аутоиммунных процессов гуморального и клеточного типов в виде повышения титров аутоантител и сенсибилизации лимфоцитов к антигенам из ДНК и головного мозга, повышения циркулирующих иммунных комплексов.

Создана модель аутоиммунного заболевания в эксперименте на крысах с поражением нервной системы под чередующимся влиянием действия ионизирующей радиации, полного адъюванта Фрейнда с ДНК и иммуностимуляторов, которая приводит к развитию комбинированной патологии нервной системы и внутренних органов аутоиммунного происхождения, подобных изменениям у больных ликвидаторов, а также к значительным нарушениям в биохимическом обмене, которые были связаны с показателями иммунитета.

При остром перегреве развивается, прежде всего, синдром вегетативнососудистой дистонии и, значительно реже, - энцефалопатии, сопровождающийся повышением тонуса сосудов головного мозга и уменьшением его кровенаполнения и сочетающийся с вестибулярными расстройствами на центральном уровне.

Отравления оксидом углерода у горнорабочих характеризуются развитием вегетативной дистонии, астении и гипоксической энцефалопатии со стойкими вестибулярными нарушениями.

Установлено, что у больных различных групп формируется вторичный Т-клеточный иммунодефицит с уменьшением количества клеток преимущественно клеточного звена и развитием аутоиммунных реакций против своих тканей, в том числе - нервной. Показано, что в формировании иммунных нарушений и функциональных отклонений играют важную роль биохимические нарушения, в том числе, в микроэлементном и пуриновом обмене. Выявленная однонаправленность изменений в иммунном и биохимическом статусе, их тесная взаимосвязь во всех группах горнорабочих с поражением нервной системы свидетельствовали про близость их патогенетических механизмов и позволили использовать сходные методы их коррекции и провести поиск новых способов лечения больных. Изучена эффективность ряда новых препаратов из группы антагонистов кальция (Арлеверт), антигистаминных (Гисманал) и экстракт Гинкго Билоба (Танакан) для лечения вегетативных и вестибулярных нарушений. Доказана их клиническая и иммуномодулирующая эффективность у больных всех групп. Показана высокая эффективность гипербарической оксигенации, применяемой одновременно с антиоксидантной фармакотерапией (Танакан) при лечении острых отравлений оксидом углерода.

Ключевые слова: нервная система, тепловой удар, отравление оксидом углерода, горнорабочие, диагностика, лечение.

SUMMARY

Nikolenko V.Y. Acute affection of nervous system at miners (clinic, pathogenesis, treatment). - Manuscript.

Thesis for the M.D. degree in specialty 14.01.15 -- nervous diseases. Kiev Medical Academy of Post-graduate Education named after P. Shupyk, Health Ministry of Ukraine, Kiev, 2001.

The dissertation is a research into the immune, biochemical, functional, clinical features of neurological signs formation of the damage to the central nervous system of miners that clean-upped of consequences the consequences of the accident at Chornobyl NPS and in case of at thermal strokes or carbon monoxide poisoning. It has been established patients of different groups develop the secondary immunodeficite as a result of autoimmune reactions against their tissue, including nervous. The model of autoimmune disease with a affection of nervous system is created. It has been shown that biochemical disorders play an important role in the formation of immune and functional disorders. The efficiency of a number of new preparations for the treatment has been proved.

Key words: nervous system, thermal stroke, poisoning of carbon monoxide, miners, diagnostics, treatment.

Размещено на Allbest.ru