Клініко-діагностична характеристика та особливості лікування наслідків легкої черепно-мозкової травми

З метою профілактики і лікування розладів рухової сфери призначали вегетотропні засоби, та препарати, що містять дофамін, малі дози антиконвульсантів.

Як свідчать отримані дані, згрупована патогенетична терапія була ефективною, своєчасною і викликала позитивну динаміку порушених нейро-вегетативних функцій за суб'єктивними і об'єктивними проявами у більшості постраждалих. Привертає до себе увагу той факт, що у хворих контрольної групи після традиційної терапії на фоні нормалізації гемодинамічних показників не настало зменшення клінічної симптоматики. Причини такої дисоціації свідчать про стійкі дисметаболічні та судинні розлади, які передбачали сполучення метаболічної терапії з антиоксидантами, вазоактивними препаратами, рефлекторними впливами.

Висновки

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми щодо патогенезу наслідків легкої черепно-мозкової травми. Проблему вирішено з позицій міждисциплінарного підходу з метою розробки ефективних методів діагностики посттравматичних ускладнень на підставі сучасних біохіміко-імунологічних засобів, магнітно-резонансної томографії головного мозку та корекції здобутих результатів з використанням патогенетичної терапії.

2. Розвиток наслідків ЛЧМТ має закономірний характер і проходить періоди, що характеризуються своєрідними морфо-фізіологічними особливостями: а) період осередкової зміни густини мозкової речовини (періфокально, перівентрикулярно) на фоні загального зниження збудливості головного мозку (проміжний період - 2-4 міс) і б) період, що супроводжується переважними змінами структури лікворної системи у вигляді відкритої нормо- або гіпертензивної гідроцефалії зі змінами розмірів шлуночкової системи, який проходить на фоні пароксизмальної збудливості головного мозку (період віддалених наслідків - 4-12 міс).

3. Відмінними ознаками наслідків ЛЧМТ супратенторіального рівня ураження головного мозку є відносна м'якість та постійність осередкової асиметричної неврологічної мікросимптоматики, вегетативні розлади прості і рідше складні, асиметричні зміни в конвекситальних субарахноїдальних просторах лікворної системи, густини мозкової речовини переважно в корково-підкоркових утвореннях ЛРК.

4. Відмінними ознаками ЛЧМТ субтенторіального рівня ураження головного мозку є минущі симетричні неврологічні розлади з чисельністю вегетативних порушень з дифузною зміною структур мозкової речовини, найбільш виражені в стовбурових структурах головного мозку і шлуночковій системі.

5. Клінічна симптоматика посттравматичної дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу систематизована в три основні групи рухових, сенсорних і вегетативних розладів, в залежності від характеру і ступеня їхньої складності: прості, складні, перманентні, пароксизмальні.

6. Прості рухові, сенсорні, вегетативні розлади травматичного генезу відбиваються різно-направленими порушеннями м'язового тонусу, змінами рівня сухожильних та периостальних рефлексів, різними варіантами патологічного тремору, м'язових реакцій, гіпестезією за гемі- і альтернуючим типами, артеріальною гіпер-, гіпотонією.

7. Складні рухові, сенсорні і вегетативні розлади клінічно характеризуються порушенням координації, легкою слабкістю кінцівок, автоматизмами, ознаками акінетико-ригідного і гіперкінетико-гіпотонічного синдромів, гіпестезією за моно-плямисто-мозаїчним типом, артеріальною гіпер-, гіпотонією із асиметрією з боків.

8. Перманентні і пароксизмальні рухові, сенсорні і вегетативні порушення відбиваються атонічними, акінетичними, сенсорними, вегетативно-вісцеральними пароксизмами у поєднанні з автоматозами, патологією антриба, гіпестезією за гемі-, моно-, плямисто-мозаїчним типами, минучею артеріальною гіпертонією.

9. Порушення рухово-сенсорно-вегетативних функцій поєднуються зі зниженням електричної активності спектрів альфа- і бета-ритмів і підвищенням активності високогустотних ритмів, зниженням швидкості проведення імпульсів у периферійних нервах.

Найбільш виразні порушення рухово-сенсорно-вегетативних функцій виникають у хворих після ЛЧМТ з дифузними змінами структури лікворної системи і мозкової речовини.

10. У хворих після ЛЧМТ мають місце такі структурні порушення - зміни густини мозкової речовини (знижена, підвищена, змішана) перівентрикулярно, асиметрично та симетрично. Внаслідок цих змін у хворих спостерігаються:

а) відкрита гідроцефалія:

- внутрішня (регіонарна, асиметрична) нормо-, гіпертензивна з осередками зміненої густини мозкової речовини;

- зовнішня (регіонарна, асиметрична) нормо-, гіпертензивна з локальним кістоутворенням і вогнищами зміненої густини мозкової речовини;

б) закрита шлуночкова гідроцефалія (регіонарна, асиметрична) гіпертензивна з осередками зміненої густини мозкової речовини.

11. Між ступенем порушення ліквородинамічних і імунологічних розладів і давністю перенесеної ЛЧМТ відмічається певна кореляція. У проміжному періоді наслідків ЛЧМТ спостерігаються зміни ліквородинаміки у вигляді гідроцефалії (зовнішньої, внутрішньої) з переважно осередковими змінами мозкової речовини в структурах ЛРК, які сполучалися з пригніченням показників циклічних нуклеотидів і підвищенням вмісту в крові нейроспецифічних білків. При збільшенні давності після ЛЧМТ стійкими у функціональному відношенні залишаються регіонарні зміни зовнішніх і внутрішніх структур лікворної системи. Показники циклічних нуклеотидів і нейроспецифічних білків не досягають нормальних рівнів, що свідчить про подовжені деструктивні зміни у нервовій тканині.

12. На підставі результатів проведених МРТ, КТ, інструментальних і біохіміко-імунологічних досліджень встановлена участь в клінічному оформленні рухових, сенсорних і вегетативних розладів різних рівнів функціональної організації (стовбурових, підкоркових кортикальних) ЛРК.У патогенезі наслідків ЛЧМТ провідну роль відіграють порушення функції здебільш неспецифічних структур у межах ЛРК, в тому числі ДМЯ зорових горбів.

13. З урахуванням виявлених рухових, сенсорних, вегетативних біохіміко-імунних розладів після ЛЧМТ доцільно до курсу лікування включати адрено- або холінотропні препарати (в залежності від спрямованості вегетативних розладів), малі дози антиконвульсантів, вазоактивні препарати, низькомолекулярні плазмозамінники і імуномодулятори, засоби корекції екстрапирамідних розладів і мозкового метаболізму, резорбтивну терапію.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Мироненко Т.В. Рентгенологическая верификация морфологических изменений в отдаленном периоде легкой черепно-мозговой травмы // Український вісник психоневрології. - Харків, 1996. - Т.4. - №3. - С.350-351.

2. Мироненко Т.В. Изменение содержания нейроспецифических белков у больных после легкой черепно-мозговой травмы //Український вісник психоневрології. - Харків, 1998. - Т.6. - №1. - С.41-44.

3. Мироненко Т.В. Стан кровообігу мозку внаслідок легкої черепно-мозкової травми (за даними реографії) // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1998. - Т.2 - №1. - С.174-175.

4. Мироненко Т.В. О дисфункции щитовидной железы у больных, перенесших легкую черепно-мозговую травму //Український вісник психоневрології. - Харків, 1998. - Т.6. - №2(17). - С.27-29.

5. Мироненко Т.В. Електронейроміографія в діагностиці ранніх рухових пошкоджень при наслідках ЛЧМТ //Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 1998. - №3-4. - С. 81-83.

6. Мироненко Т.В. Церебро-васкулярні розлади у хворих на цукровий діабет після легкої черепно-мозкової травми //Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1998. - Т.2. - №2. - С. 436-437.

7. Мироненко Т.В. Діагностика вестибулярних розладів після легкої черепно-мозкової травми //Вісник проблем біології і медицини. - Полтава-Харків, 1998. - №14. - С.74-79.

8. Мироненко Т.В. Магнитно-резонансная томография в диагностике легкой черепно-мозговой травмы //Вісник проблем біології і медицини. - Полтава-Харків, 1998. - №13. - С. 49-53.

9. Мироненко Т.В. Влияние тиклида на состояние сердечно-сосудистой системы у больных после закрытой черепно-мозговой травмы //Архив клинич. и эксперимент. медицины. - Донецк, 1998. - Т.7. - №2. - С.226-228.

10. Мироненко Т.В. Комаревцев В.Н. Функциональное состояние почек у больных после легкой черепно-мозговой травмы //Український медичний альманах.- Луганськ, 1998.- Т.1.- №4.- С.28-31.

11. Мироненко Т.В. Гиперкинетический синдром у больных, перенесших черепно-мозговую травму //Врачебная практика. - Харьков, 1998. - №5. - С.72-74.

12. Мироненко Т.В., Панченко Е.Н. Применение продигиозана в комплексной терапии последствий легкой черепно-мозговой травмы //Врачебное дело. - К., 1999. - № 5. - С.101-105.

13. Мироненко Т.В. О клинико-иммунологических корреляциях в период травматических ремиссий при отдаленных последствиях ЛЧМТ //Архив клин. и эксперимент. медицины. - Донецк, 1999. - Т.8. - №1. - С.114-115.

14. Мироненко Т.В. Нейроендокринні розлади в клініці віддалених наслідків ЗЧМТ // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 1999. - №1(14). - С.63-65.

15. Мироненко Т.В. Особенности вегетативных расстройств у больных с последствиями легкой черепно-мозговой травмы //Український медичний альманах. - Луганськ, 1999. - Т.2. - №1. - С.79-82.

16. Мироненко Т.В. Лікворо-динамічні зміни при наслідках ЛЧМТ //Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 1999. - №2(15). - С.102-103.

17. Мироненко Т.В. Характеристика биоэлектрической активности сердца у больных после легкой черепно-мозговой травмы //Врачебное дело. - К., 1999. - №6. - С.39-43.

18. Мироненко Т.В. Використання танакану в лікуванні наслідків легкої черепно-мозкової травми //Медичні перспективи. - Дніпропетровськ, 1999. - Т.4. - №2. - С. 22-24 .

19. Мироненко Т.В. Відновлення вегетативно-судинних розладів у хворих різного віку при наслідках легкої черепно-мозкової травми (клініко-магнітно-резонансно-томографічні зіставлення) //Медичні перспективи. - Дніпропетровськ, 1999. - Т.4. - №4. - С. 50-54.

20. Мироненко Т.В. Применение ацесоля при лечении последствий легкой черепно-мозговой травмы (по данным электронейромиографии) //Український вісник психоневрології. - Харків, 1999. - Т.7. - №3(21). - С.15-17.

21. Мироненко Т.В. Клиника, диагностика неврологических проявлений остеохондроза позвоночника у лиц, перенесших легкую черепно-мозговую травму. //Український медичний альманах. - Луганськ, 1999. - №3. - С.50-52.

22. Мироненко Т.В. Сравнительный анализ данных ЭЭГ у больных с последствиями черепно-мозговых травм. // Экспериментальная и клиническая медицина. - Харьков, 1999. - №4. - С.47-48.

23. Мироненко Т.В. Применение амлодипина больным с вестибулярными расстройствами после черепно-мозговой травмы // Таврический журнал психиатрии. - 2000. - Т.4. - №1(12). - С.43-44.

24. Мироненко Т.В., Казарцева С.Н. К вопросу о патогенезе посттравматической эпилепсии у лиц пожилого возраста // Український медичний альманах. - Луганськ, 2000. - №2. - С.106-107.

25. Мироненко Т.В., Коротнев В.Н. Применение рефлексотерапии в комплексном лечении последствий легкой черпно-мозговой травмы (клинико-нейрофизиологические сопоставления) // Вестник физиотерапии и курортологии.- ВИЗЕН, 2000. - №1.- С.12- 14.

26. Мироненко Т.В. Спосіб визначення тремору. Деклараційний патент на винахід №29277А. - Київ, 2000.

27. Корчагина В.Г., Смирнов Ю.Д., Казарцева М. Н., Мироненко Т.В. Диспансеризация и реабилитация больных после легкой черепно-мозговой травмы /Учебное пособие для студентов мед. вузов. - Москва, 1987. - 48 с.

28. Мироненко Т.В. Способ лечения посттравматической нейроциркуляторной дистонии //Нелекарственная (Би- и Унилатеральная) терапия в наркологии, психиатрии и неврологии. Тезисы обл. научно-практ. конференц. - Донецк, 1988. - С.122-123.

29. Мироненко Т.В. Лабораторные тесты оценки эффективности иммуносупрессорной терапии при легкой закрытой черепно-мозговой травме //Сборн. IV республ. съезда научного общества врачей-лаборантов. - Луганск, 1989. - С.331-332.

30. Мироненко Т.В. Применение миофедрина при лечении больных в отдаленном периоде легкой закрытой черепно-мозговой травмы //Проблемы отдаленных последствий ЗЧМТ в условиях научно-технического прогресса. Матер. обл. научно-практ. конференц. -Харьков, 1989. - С.43-145.

31. Мироненко Т.В., Казарцев К.В. Характеристика иммунной реактивности у больных в отдаленном периоде после сотрясения головного мозга //Тезисы докладов VIII Всеукраинского съезда невропатологов, психиатров и наркологов. - Харьков, 1990. - Ч.І. - С.192-193.

32. Мироненко Т.В. Механогенез непрямых повреждений головного мозга в отдаленном периоде после легкой закрытой черепно-мозговой травмы //Структурно-функциональные взаимоотношения при церебральних арахноидитах. Матер. науч.-практ. конференц. - Харьков, 1991. - С.99-101.

33. Мироненко Т.В. До питання про патогенез вегето-моторних розладів у хворих у віддалений період після легкої закритої черепно-мозкової травми //Тези першого з'їзду нейрохірургів України. - Київ, 1993. - С.43.

34. Мироненко Т.В. К вопросу об экстрапирамидных расстройствах после легкой ЧМТ в отдаленном периоде //Сборн. науч. трудов, посвященных 10-летию Обл. клин. больницы. - Луганск, 1995. - С.38.

Анотація

черепно мозкова травма лікування

Мироненко Т.В. Клініко-діагностична характеристика і особливості лікування наслідків легкої черепно-мозкової травми - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби - Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2000.

У дисертації на підставі комплексного клінічного, інструментального, біохіміко-імунологічного дослідження, рентген-комп'ютерної і магнітно-резонансної томографії головного мозку доведено, що ведучою ланкою патогенезу формування наслідків легкої черепно-мозкової травми з'явилися нейрогенні зміни у мозковій тканині, переважно в структурах лімбіко-ретикулярного комплексу, в тому числі дорсо-медіальних ядер зорових горбів внаслідок порушення гемо-ліквородинаміки, які сприяють розладу регуляції вегетативної забезпеченості організму, імунологічній реактивності та церебрального метаболізму.

Встановлені співвідношення між виразністю клінічних синдромів захворювання та переважною локалізацією посттравматичного процесу, давністю захворювання, ступенем порушення ліквородинаміки і змінами біохімічних та імунологічних показників.

Обґрунтоване призначення вегетотропної, імуномодулюючої, нейропротекторної, дегідратаційної і розсмоктувальної терапії, рефлексо-, цуботерапії, спрямованої на покращення гемо-ліквородинаміки, нейро-вегетативного гомеостазу.

Ключові слова: легка черепно-мозкова травма, дисфункція лімбіко-ретикулярного комплексу, дорсо-медіальні ядра зорових горбів.

Аннотация

Мироненко Т.В. Клинико-диагностическая характеристика и особенности лечения последствий легкой черепно-мозговой травмы. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.15 - нервные болезни - Харьковская медицинская академия последипломного образования, Харьков, 2000.

Было обследовано 350 пациентов с различными клиническими проявлениями легкой черепно-мозговой травмы, в возрасте от 19 до 44 лет и старше, среди которых 43,5±3,9 % наблюдений составили последствия сотрясения головного мозга и 56,5±2,5 % - ушиба головного мозга I степени.

В структуре характера черепно-мозговых повреждений в 72,7±4,7 % случаев они были производственными, в 21,7±2,6 % - транспортными и в 5,6±1,1 % - бытовыми.

В диссертации на основе комплексного клинического, инструментального, биохимико-иммунологического исследования, аксиальной компьютерной и магнитно-резонансной томографии головного мозга доказано, что ведущим звеном патогенеза формирования последствий легкой черепно-мозговой травмы являются нейрогенные изменения в мозговой ткани, преимущественно в структурах лимбико-ретикулярного комплекса вследствие нарушения гемо-ликвородинамики, которые приводят к расстройству регуляции вегетативной обеспеченности организма, иммунологической реактивности и церебрального метаболизма.

Установлены взаимоотношения между выраженностью клинических синдромов заболевания и преимущественной локализацией посттравматического процесса, степенью нарушения ликвородинамики, изменениями биохимических, иммунологических показателей, давности легкой черепно-мозговой травмы и возраста пострадавших. Выявлены варианты компенсации нарушенных нейро-вегетативных функций при последствиях легкой черепно-мозговой травмы.

Систематизированы виды морфо-структурных изменений ликворной системы и мозговой ткани в различные периоды заболевания.

Установлено, что в ранние сроки после легкой черепно-мозговой травмы при компьютерной томографии головного мозга определяются зоны измененной плотности мозгового вещества. По данным магнитно-резонансной томографии головного мозга в этом периоде болезни более четко визуализируются границы очагов поражения мозгового вещества и примыкающих к ним расширенных участков ликворной системы.

В отдаленные сроки после легкой черепно-мозговой травмы, по данным компьютерной томографии наблюдались незначительные изменения ликворной системы, в то время как магнитно-резонансная томография установила наличие рубцово-атрофических изменений в ней со склонностью к кистообразованию, а также уменьшению размеров желудочковой системы.

Установлены корреляционные связи между выраженностью клинических синдромов заболевания и изменениями биохимико-иммунологических показателей: изменение уровней циклических нуклеотидов и нейроспецифических белков минимальны у лиц с астено-вегетативным синдромом, при эпилептическом - превалируют нарушения нейроглиальных нейроспецифических белков, в то время как при ликворно-гипертензионном синдроме имеет место равноценное поражение как нейроглиальных так и нейрональных элементов.

Выделены типы клинических проявлений дисфункции лимбико-ретикулярного комплекса в виде простых, сложных, пароксизмальных двигательно-сенсорно-вегетативных расстройств. Определена их взаимосвязь с изменением активности спектров альфа и бета-ритмов, появлением высокочастотных ритмов, изменением скорости проведения импульсов в периферических нервах, преимущественно очаговыми изменениями структуры ликворной системы и мозгового вещества по данным магнитно-резонансной томографии головного мозга.

Доказано соучастие в клиническом оформлении посттравматических осложнений неспецифических структур лимбико-ретикулярного комплекса и в том числе, дорсо-медиальных ядер зрительных бугров.

Определена возможность прогнозирования исходов последствий легкой черепно-мозговой травмы.

Обосновано дифференцированное назначение вегетотропной, иммуномодулирующей нейропротекторной, дегидратационной терапии, рефлексо-, цуботерапии, направленной на улучшение гемо-ликвородинамики и нейро-вегетативного гомеостаза с учетом периодов последствий легкой черепно-мозговой травмы и степени компенсации нарушенных нейро-вегетативных функций.

Ключевые слова: легкая черепно-мозговая травма, дисфункция лимбико-ретикулярного комплекса, дорсо-медиальные ядра зрительных бугров.

Summary

Mironenko T.V. Clinic-diagnostically characteristic and peculiarities of treatment of consequences of slight skull-brain trauma. - Manuscript. Thesis for a Doctor's degree specializing in 14.01.15 - nervous diseases -Kharkov Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkov, 2000.

The thesis proves that on the bases of complex clinical instrumental, biochemical and immunological examinations and also axial computer and magnetic resonance thomography of brain it is proved that the main link of the pathogens of formation of the sequences of slight skull-brain trauma are neurogenes in brain tissues, mainly in the structures of limbic reticular complex including dorso-mediales nucleus of thalamus as a result of disorders of haemo- liquor dynamics after a slight skull-brain trauma, which bring to a disorder of regulation of vegetative providing of organism with immunological reactivity and cerebral metabolism.

Interrelations between expressed clinic syndromes of the illness and localization of post traumatic process, remoteness of the illness, the extent of disorder of liquor-dynamics and the changes of biochemical and immunological indices are set up.

Vegetotropic, immunomodeling, neuro-protecting, dehydrotatious, resorbtive reflex cubotherapy, directed at the improvement of haemo-liquor dynamics, neuro-vegetative homeostaz is based.

Key words: slight skull brain trauma, dysfunction of limbic reticular complex, dorso-mediales nucleus of thalamus participate.

Размещено на Allbest.ru