Особливості перебігу і попередження раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СИЗОНЕНКО ЛЮБОВ МИКОЛАЇВНА

Індекс УДК 616.1-036.111-084:[616-058.3:622.332/.335

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ І ПОПЕРЕДЖЕННЯ РАПТОВИХ УСКЛАДНЕНЬ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ГІРНИКІВ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ

14.01.11 - кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в державному підприємстві Науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Черкесов Володимир Володимирович державне підприємство Науково-медичний шахтарський центр, м. Донецьк, заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Полівода Сергій Миколайович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної терапії №2;

доктор медичних наук, професор Кошля Володимир Іванович, Запорізький державний інститут удосконалення лікарів МОЗ України, завідувач кафедри сімейної медицини.

Провідна установа:

Інститут кардіології їм. акад. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ, відділ інфаркту міокарда та відновлювального лікування

Захист відбудеться 03.10.2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02 у Запорізькому державному медичному університеті (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

Автореферат розісланий 03.09.2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Д 17.600.02 доктор медичних наук, професор Волошин М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання займають головне місце в структурі захворюваності й смертності дорослого населення в економічно розвинених країнах і тих, що розвиваються. У глобальному масштабі випадки втрати працездатності і смерті у осіб зрілого віку із серцево-судинними захворюваннями лягають важким тягарем на суспільство [Возіанов О.Ф., 1995; Бобров В.О. у співавт, 1996; Черкаська Е.О., 1996].

Проблема серцево-судинних захворювань актуальна для робітників вугільного виробництва [Кобець Г.П. у співавт., 1995; Ізмеров М.Ф., 1995]. Це пов'язано з особливостями шахтного середовища і виробничого процесу, який характеризується комплексом несприятливих чинників, так і ростом соціально-економічної напруженості внаслідок несвоєчасних виплат заробітної плати, скорочення робочих місць, істотного погіршення гігієнічної ситуації через недопоставки сучасної техніки, засобів індивідуального й колективного захисту [Кальянов А.В, 1993; Кундiєв Ю.I. у співавт., 1997]. На цьому фоні погіршилося і медичне обслуговування шахтарів через ліквідацію цехової служби та скорочення фінансування медичних установ.

Проблемі серцево-судинних захворювань серед робітників промислових підприємств присвячено ряд робіт, і є лише окремі праці щодо цієї проблеми серед гірників вугільних шахт [Синиця О.Л., 1990; Оберемченко Я.В. у співавт., 1990]. Результати досліджень свідчать про значну поширеність серед гірників глибоких вугільних шахт серцево-судинних захворювань: ІХС - 19,0 %, АГ - 16,2 %, пограничної артеріальної гіпертензії - 34,2 %.

Порівнювання поширеності основних серцево-судинних захворювань (ІХС і АГ) серед гірників вугільних шахт із результатами загальнопопуляційних досліджень показує, що перебіг їх у гірників характеризується більш раннім розвитком, швидким прогресуванням і наростанням частоти при збільшенні виробничого стажу [Мала Л.Т. у співавт., 1989; Копитіна Р.А. у співавт., 1993].

Установлено, що в умовах надмірного функціонального напруження серцево-судинної системи у гірників відбувається раптовий зрив у роботі механізмів адаптації з переходом у стадію декомпенсації й розвиток важких ускладнень. Реєструються часті випадки життєвонебезпечних порушень ритму, інфаркту міокарда, мозкових інсультів. В останнє десятиліття відзначене різке збільшення частоти випадків раптової серцевої смерті [Черкесов В.В., 1999]. Більшість з них реєструється на робочих місцях в перші години після закінчення роботи. З огляду на те, що серцево-судинна система є однією з функціональних систем організму, що визначає працездатність гірників при виконанні різних трудових операцій [Чуприна Є.І. у співавт., 1993], які належать здебільшого до категорії важких і напружених [Меняйло М.І. у співавт., 1995], удосконалення і впровадження методичних підходів, які забезпечують раннє виявлення серцево-судинних захворювань, а також розробка нових та удосконалення існуючих методів попередження розвитку їх гострих ускладнень мають важливе значення для зниження рівня захворюваності, інвалідності й смертності гірників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена робота, яка виконувалася в межах науково-дослідних робіт НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (м. Донецьк) на замовлення МОЗ України та Міністерства вугільної промисловості України в 1994-1997 рр., є фрагментом таких НДР: “Усовершенствовать и внедрить систему оказания неотложной помощи горнорабочим угольных шахт с острой сердечно-сосудистой патологией” ДР № 01910040783; “Определить роль профессионально-производственных факторов в развитии и прогрессировании основных сердечно-сосудистых заболеваний у горнорабочих угольных шахт Донбасса, усовершенствовать и внедрить систему мероприятий по оказанию помощи, лечение и диспансеризации” ДР № 0191U000581; “Разработать и внедрить новую медицинскую технологию по медицинскому отбору (предварительные и периодические медосмотры) для работы в основных подземных профессиях глубоких угольных шахт Донбасса с целью предупреждения острой сердечно-сосудистой патологии” ДР № 0194U040077.

Мета і завдання дослідження. Розробити і впровадити систему профілактичних заходів попередження раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт на основі вивчення частоти й особливостей їх розвитку і якості діагностики при проведенні медичних оглядів.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

1. Вивчити частоту і особливості розвитку раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт.

2. Проаналізувати якість діагностики серцево-судинних захворювань у гірників під час попередніх і періодичних медичних оглядів.

3. Визначити ступінь індивідуального ризику розвитку серцево-судинних захворювань у гірників.

4. Розробити і впровадити систему заходів попередження раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт.

Об'єкт дослідження: серцево-судинні захворювання у гірників вугільних шахт і їх раптові ускладнення.

Предмет дослідження: стан серцево-судинної системи у гірників вугільних шахт та особливості перебігу ускладнень серцево-судинних захворювань; попередження серцево-судинних захворювань та їх раптових ускладнень у гірників вугільних шахт.

Методи дослідження: епідеміологічний - для визначення розповсюдженості серцево-судинних захворювань та факторів ризику їх розвитку; експертних оцінок - для визначення інформативності критеріїв оцінки стану серцево-судинної системи, якими користуються лікарі при визначенні придатності до роботи у вугільних шахтах; клініко-функціональний - для вивчення стану серцево-судинної системи; біохімічний - для вивчення ступеня порушень ліпідного обміну у гірників; математико-статистичний - для визначення ступеня ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові знання про частоту, форми та основні особливості перебігу раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт. Науково обгрунтована і встановлена закономірність розвитку частоти раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт Донбасу в залежності від віку, стажу і професійно-виробничої діяльності. Установлено закономірності формування серцево-судинної патології у гірників - від передпатологічних станів до розгорнутих клінічних форм і розвитку гострих ускладнень. Показана низька інформативність методичних прийомів, показників і критеріїв діагностики серцево-судинних захворювань при проведенні медичних оглядів гірників. Обґрунтована й розроблена методика оцінки ступеня індивідуального ризику розвитку ІХС і АГ у гірників. Науково обґрунтована система заходів надання невідкладної кардіологічної допомоги й попередження раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників. Науково обґрунтований й удосконалений комплекс організаційно-методичних прийомів ранньої діагностики серцево-судинних захворювань і динамічного контролю за станом серцево-судинної системи у гірників.

Практичне значення одержаних результатів. Впроваджено критерії оцінки ступеня ризику розвитку серцево-судинних захворювань у гірників та удосконалена система заходів з надання невідкладної кардіологічної допомоги гірникам і попередження раптових ускладнень на догоспітальному етапі. Розроблено й впроваджено у практику роботи лікувально-профілактичних закладів підприємств вугільної промисловості комплекс організаційно-методичних прийомів ранньої діагностики серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт. Впроваджено критерії медичного відбору гірників для роботи у вугільних шахтах. Отримані дані стали основою розробленого доповнення до Наказу МОЗ України від 31.03.1994 р. № 45 “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”.

Матеріали дисертації були використані при підготовці документів:

1. ПОСТАНОВА Кабінету Міністрів України № 97 від 23.02.1994 р. “Про внесення доповнення до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”. 2. Доповнення до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.1994 р. № 45 “Положення про медичний огляд працівників певних категорій” про обстеження серцево-судинної системи у гірників при проведенні періодичних і попередніх медичних оглядів. 3. ПОСТАНОВА спільного засідання колегій Міністерства вугільної промисловості, МОЗ, Міністерства праці та соціальної політики, президії ЦК ППВПУ, НПГУ, НПГД, спілки шахтарів-інвалідів України від 11.06.1999 р. “Про стан та невідкладні заходи з питань охорони праці, медико-санітарного та медико-соціального експертного обслуговування шахтарів на підприємствах вугільної промисловості”. 4. ПОСТАНОВА Кабінету Міністрів України № 1921 від 23.10. 1999 р. про галузеву програму “Захист здоров'я шахтарів”.

За участю автора видано: методичні рекомендації “Нова медична технологія діагностики артеріальної гіпертензії, реабілітація та працевлаштування гірників вугільних шахт”, 1995 р.; “Расследование случаев внезапной сердечной смерти рабочих предприятий угольной промышленности”, 1996 р.; “Профилактика заболеваемости, инвалидности и смертности горнорабочих от сердечно-сосудистых заболеваний”, 1996 р.; “Новая медицинская технология отбора лиц для работы в основных подземных профессиях глубоких угольных шахт”, 1997 р.; “Пособие по оказанию неотложной помощи при развитии острой сердечно-сосудистой патологии у шахтеров на рабочем месте”, 1994 р.

Результати роботи впроваджені в роботу медичних бригад воєнізованої гірничо-рятувальної служби України; поліклінік профоглядів мм. Донецька і Макіївки, лікувально-профілактичних установ міст, що обслуговують робітників вугільних підприємств Донецької (мм. Донецьк, Макіївка, Горлівка, Торез, Шахтарськ, Енакієво, Кіровськ, Димитрове, Добропілля, Селідове, Красноармійськ) і Луганської (Луганськ, Антрацит, Стаханов, Свердловськ, Лисичанськ) областей.

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем встановлена мета і завдання дослідження, вибрані методичні підходи, проведено інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з даної проблеми, на протязі 1994-1998 рр. виконані дослідження відповідно з розробленим планом, проведено аналіз, узагальнення і статистична обробка первинного матеріалу, зроблені висновки і практичні рекомендації, написані й оформлені всі розділи дисертаційної роботи. Дисертантом не були використані ідеї або розробки співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи були повідомлені й обговорені на: науково-практичній міжнародній конференції “Актуальные вопросы профилактики неинфекционных заболеваний”, Москва 1993 р.; Ювілейній конференції, присвяченій 25-річчю Донецького обласного центру профпатології і радіаційної медицини “Актуальные проблемы профессиональной патологии и радиационной медицины”, Донецьк, 1994 р.; Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 70-річчю Донецького НДІ гігієни праці і профзахворювань “Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса”, Донецьк, 1995 р.; XII з'їзді гігієністів України “Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров'я”, Київ, 1995 р.; на засіданні клінічного відділу НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, протокол №6 від 29.11.1997 р.; засіданні Вченої ради НДІ терапії (м. Харків) протокол №2 від 04.02.2000 рік. Апробацію роботи проведено на засіданні Вченої ради НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, протокол №2 від 01.02.2001р. Дисертаційну роботу рекомендовано до офіційного захисту.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в розділі колективної монографії, у 9 журнальних статях, у 6 тезах. З них: 3 роботи без співавторів; 6 робіт - у виданнях ВАК.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 177 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, семи розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури й додатків. Робота ілюстрована 31 таблицею, 9 рисунками, 2 схемами (2 сторінки). Бібліографічний покажчик літератури містить 212 джерел, у тому числі - 169 вітчизняних і країн СНД і 43 джерела закордонних авторів (20 сторінок).

ЗМІСТ РОБОТИ

серцевий судинний захворювання ускладнення

Матеріали і методи дослідження

Характер і частота розвитку раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників, а також стан існуючої системи надання невідкладної кардіологічної допомоги гірникам вивчалися за даними карт виїздів реанімаційно-протишокових груп (РПГ). Проаналізовано вплив віку, виробничого стажу, професії на особливості розвитку, перебіг і наслідки гострих ускладнень; терміни надання невідкладної кардіологічної допомоги, її обсяг і ефективність по виробничих вугільних об'єднаннях, що обслуговують регіон Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Кіровоградської областей. Усього вивчено 780 карт робітників із різними формами гострої серцево-судинної патології за період 1995-1998 рр.

Експертна оцінка якості діагностики серцево-судинних захворювань на етапі попередніх і періодичних медичних оглядів робітників вугільних підприємств проведена на основі вивчення медичної документації: щоквартальні звіти з попередніх і періодичних медичних оглядів; річні звіти й акти, що складаються головою медичної комісії з профоглядів; індивідуальні карти попередніх медичних оглядів і амбулаторні карти гірників. Проаналізована звітна документація поліклінік профоглядів мм. Донецька й Макіївки, відділення профілактики ЦРЛ м. Свердловська Луганської області і медичних частинах вугільних об'єднань Донецької й Луганської областей за період 1994-1997 рр. Крім цього, незалежно від спеціалістів медичних комісій з профоглядів, було проведено обстеження осіб, які зараховані на роботу в вугільні шахти (120 осіб при проведені попередніх і 2540 гірників при періодичних медоглядів) робітників різних об'єднаннях (Донецквугілля, Шахтарськ-вугілля, Артемвугілля, Свердловантрацит) з метою виявлення серцево-судинної патології.

Проведено клініко-функціональне обстеження трьох різних за віком і стажем груп гірників: 1-а група (30 осіб) - чоловіки 20-29 років, які були визнані придатними до роботи у вугільних шахтах; 2-а група (27 осіб) - гірники у віці 20-29 років, які працюють в основних підземних професіях з виробничим стажем роботи до 5 років і 3-я група (30 осіб) - гірники за віком старші 30 років із стажем роботи в підземних умовах більше 5 років. Усього обстежено 87 осіб.

Для клініко-функціонального обстеження гірників був використаний комплекс стандартизованих методичних підходів: збір скарг, опитування за питальником Роуза, реєстрація ЕКГ в 12-ти стандартних відведеннях; дворазовий вимір артеріального тиску, виявлення загальнопопуляційних факторів ризику (артеріальної гіпертензії, надлишкової маси тіла, обтяженої спадковості, шкідливих звичок - систематичне вживання алкоголю й паління), проведення проби з дозованим фізичним навантаженням (велоергометрія); холтерівське моніторування ЕКГ; ехокардіографія (ЕхоКГ); біохімічне дослідження крові на загальний холестерин (ферментним методом), тригліцериди і фракції ліпопротеїдів (ферментно-калориметричним методом), показників ПОЛ: дієнові кон'югати (за методикою І.Д. Стальної), малоновий діальдегід (з тіобарбітуровою кислотою), перекисний гемоліз ерітроцитів (за методом K. Jagi) проводилося на базі Донецького діагностичного центру з використанням біохімічних аналізаторів фірми Kone-diagnostik (Фінляндія).

Результати досліджень піддані математично-статистичному аналізу, з використанням прикладних комп'ютерних програм “Statgraphics-3.0”, СУБД “Ребус”, “Clipper-5.0”. Усі використані при проведенні досліджень засоби вимірів своєчасно піддавалися метрологічному контролю.

Матеріалом для визначення ступеня індивідуального ризику розвитку серцево-судинних захворювань стали результати обстеження гірників вугільних шахт у віці 20-50 років виробничих об'єднань Донецької й Луганської областей. Усього обстежено 2540 гірників. Первинне обсте-ження включало комплекс методичних прийомів, запропонованих КНЦ РАМН. Додатково проа-налізовано санітарно-гігієнічні характеристики робочого місця кожного обстеженого. При оцінці впливу умов праці на розвиток серцево-судинних захворювань у промислових робітників засто-совувалися основні види багатомірного статистичного аналізу. Математично-статистичний аналіз проводився за допомогою пакета прикладних комп'ютерних програм (“Statistica 4.02 b SANSI”). На стадії первинної обробки матеріалів використовували кластерний, факторний, кореляційний і регресійний аналізи. Результати статистичного аналізу подані у вигляді рівнянь регресії і класифікаційних правил, які є основою для оцінки ступеня ризику розвитку серцево-судинних захворювань для різних за віком і стажем груп гірників. Висловлюю вдячність кандидату математичних наук М.О. Карабашу за допомогу надану при виконанні цього розділу роботи.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Раптові ускладнення серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт. Дослідження показало, що найбільш часто відзначалися гострі випадки ІХС і ГХ, відповідно: 35,5 % і 33,4 %. Випадки раптової серцевої смерті (РСС) склали 13,4 %, гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) - 9,6 % і кризи нейроциркуляторної дистонії (НЦД) - 8,1 %. До раптових ускладнень були віднесені усі випадки захворювань, коли для попередження смерті або загрози розвитку тяжких, а, можливо, і смертельних ускладнень потрібно було надати негайну медичну допомогу. Найбільша кількість раптових ускладнень відзначена в підземних умовах шахт (62,5%), з них на робочому місці - 47,4 %. У 29,7 % випадків раптові ускладнення розвивалися в перші години робочої зміни, у 22,4 % - у середині зміни, у 13,8 % - наприкінці зміни, у 3,8 % - після закінчення зміни.

Розподіл хворих робітників за віком був такий: у віці від 20 до 29 років склали 3,9 %, від 30 до 39 років - 16,8 %, від 40 до 49 років - 35,2 % і старші за 50 років - 44,1 %. Серед останніх більшість була у віці 50-59 років (71,4 %). В усіх вікових групах переважали робіт-ники основних підземних професій - 44,2% (p<0,01). Робітники допоміжних професій склали 36,1 %, а інженерно-технічні працівники (ІТП) - 19,7 %. Встановлено, що з збільшенням виробничого стажу збільшується і частота розвитку невідкладних станів у робітників, так із стажем роботи до 10 років хворі склали 30,6 %, більше ніж 10 років - 69,4 %, p<0,01.

Відзначено, що раптові ускладнення в гірників розвиваються катастрофічно швидко і не мають специфічних проявів. Найчастіше першими ознаками погіршення стану були головний біль (34,3 %) і біль у ділянці серця (31,5 %). У 11,8 % випадків мала місце втрата свідомості, порушення ритму серця - у 4,3 % і у 2,8 % випадків був зафіксований кардіогений шок з набряком легенів. Ускладнення ІХС вірогідно частіше відзначалося у групі гірників віком 40-49 років (40,6 %, р<0,01). Серед хворих з ІХС переважали гірники основних підземних професій (42,7 %). Гірники допоміжних професій і ІТП склали відповідно: 35,1 %, 22,1 %. В усіх професійних групах серед осіб із гострими проявами ІХС переважали робітники зі стажем більше ніж 10 років (72,0 %). На відміну від ІХС, раптові ускладнення ГХ зустрічалися однаково часто у вікових групах 40-49 і 50-59 років і склали відповідно: 33,8 і 35,0 %. Серед них відсоток гірників основних професій склав 41,9, допоміжних професій - 38,5, ІТП - 19,6. Як і серед гірників з ІХС, серед хворих ГХ, також переважали особи зі стажем 10 і більше років: 74,8 % (p<0,01). НЦД гіпертонічного типу зустрічалася у 2 рази частіше, ніж НЦД кардіального типу: відповідно 68,3 % і 31,7 %, p<0,01. Найчастіше НЦД відзначена у віковій групі 30-39 років, де вона склала 47,8 %, що вірогідно більше (p<0,01), ніж в інших вікових групах. Виявлено, що серед робітників основних підземних професій хворих з проявами НЦД було в 2 рази більше (58,7 %), ніж серед робітників допоміжних професій (28,5%), p<0,01. Серед ІТП відсоток хворих з діагнозом НЦД склав 12,7. Істотних розходжень за стажем у частоті цього захворювання не виявлено: хворі зі стажем до 10 років склали 55,3 %, а більше 10 років - 44,6 %. Більш усього ГПМК зареєстровано у віці 50-59 років (45,3 %). Далі йде група гірників у віці 40-49 років і робітники старші 59 років. Вони склали відповідно: 21,3 % і 22,7 %. У 2 рази менше таких хворих було серед гірників у віці 30-39 років. ГПМК були відсутні серед робітників 20-29 років. Розподіл випадків ГПМК серед робітників різних професій був такий: основні професії - 42,7 %, допоміжні професії - 37,3 %, ІТП - 20,0 %. Серед хворих з ГПМК переважали гірники зі стажем більше 10 років - 67,1 % ( p<0,01). Серед гострих кардіологічних станів достатньо високий відсоток склали випадки РСС. Найбільша кількість раптово померлих була у віці 40-49 років (39,4 % ) і 50-59 років (34,6 %), найменша - у віці 20-29 років (4,8 %). Гірники у віці 30-39 років і більше 59 років склали по 10,6 %. Випадки РСС частіше траплялися у гірників основних підземних професій - 46,2 %, дещо рідше у гірників допоміжних професій -36,5 % і достовірно рідше у ІТП - 17,3 %. Серед осіб, що померли раптово, 69,0 % мали стаж більше 10 років.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що випадки гострих серцево-судинних захворювань частіше зустрічаються серед робітників важкої фізичної праці. У них визначальну роль при розвитку гострих ускладнень грає фактор стажу. В той час, як у ІТП визначальним фактором є вік. Найбільш загрозливими щодо розвитку невідкладних кардіологічних станів є групи гірників віком 40-49 років і 50-59 років.

Вирішальними чинниками, які впливають на наслідки захворювання при невідкладних кардіологічних станах, є своєчасність надання медичної допомоги та її якість. Дослідження показали, що перша медична допомога надається медпрацівниками підземних пунктів, якщо вони є. Далі, при необхідності, викликається РПГ. Невідкладна допомога ними надається у термін від 1 до 5 годин. Відсоток госпіталізованих гірників у лікувальні заклади протягом 1 години після розвитку захворювання склав 55,0, протягом 2-х годин - 25,5 %, протягом 3-х годин - 11,5 % і на протязі більше ніж 3 години - 8 %.

При проведені аналізу обсягу й характеру надання невідкладної допомоги встановлено, що лише в 1/2 випадків вона відповідає вимогам. При цьому використовується широкий спектр ефективних препаратів в адекватних дозуваннях, своєчасно і ефективно проводяться реанімаційні заходи. У 45,7 % випадків невідкладна допомога надавалася не в повному обсязі, застосовувалися недостатньо ефективні препарати, призначалися неадекватні стану хворого дози. У 11,4 % випадків відзначене використання небажаних препаратів.

Термін і об'єм надання невідкладної кардіологічної допомоги визначає її ефективність. Так, за результатами виїздів лікарів РПГ поліпшення стану хворого досягнуте в 51,4 % випадків, неповний ефект відзначений у 34,4 %, відсутність ефекту - у 2,9 %, погіршення стану - у 5,8 % і смерть - у 0,5 % випадків. Причиною смертельних випадків були ІХС і ГПМК. Привертає увагу те, що 13,8 % гірників померли ще до прибуття медичних працівників. Це були гірники основних підземних професій, які померли на робочому місці. Причинами цього є несвоєчасна і недостатня ефективність невідкладної допомоги, а також несвоєчасний виклик медичної бригади ДВГРС.

Викладене потребує удосконалення якості надання допомоги гірникам, а також вивчення стану серцево-судинної системи у них при доборі на роботу.

Оцінка якості діагностики серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт. Результати експертної оцінки даних попередніх медоглядів свідчать про те, що відсоток активного виявлення осіб із серцево-судинною патологією не перевищує 3 %. В той час, як результати вивчення інформації, отриманої з тих же карт попередніх медичних оглядів осіб, уже визнаних придатними до роботи в шахті, свідчать про наявність у них більш значної частоти серцево-судинної патології. Відсоток осіб із наявністю тих або інших передпатологічних і патологічних відхилень у серцево-судинній системі склав 37,4 % (підвищений АТ - 16,6 %, неспецифічні зміни на ЕКГ - 20,8 %).

При клініко-функціональному обстеженні молодих чоловіків 1 групи, які ще не працю-вали у шахті, виявлено значний відсоток передпатологічних змін у серцево-судинній системі. На біль у ділянці серця скаржилося 20,0 %. Стільки ж мали пограничний АТ. У досить значної кількості осіб було два і більше факторів ризику. Серед них переважали обтяжена спадковість - 36,0 % і шкідливі звички, такі, як систематичне вживання спиртних напоїв (63,0%) і паління (74,1 %).

На ЕКГ зареєстровані: низька амплітуда зубця Р - у 6,7 %, НБПНПГ (16,4%), високо-амплітудні зубці T (24,4 %) і R (10,7 %), змінений інтервал Q-T (17,8 %), СРРШ (9,3 %), збільшений зубець Tv1 (20,0 %).

За даними ВЕМ, не відзначено відчуття дискомфорту в ділянці серця. При ЕКГ-контролі відсутні ішемічні зсуви сегмента ST, порушення ритму серця. За рівнем фізичної працездатності серед них виділені дві підгрупи: перша (60,0 %) характеризувалася високим рівнем фізичної працездатності. Досягнута потужність навантаження у них склала 200 Вт, обсяг виконаної роботи - 7000-8000 кгм, що поєднувалося з низьким рівнем енергетичних витрат, високими показниками максимального споживання кисню (МСК) 56,5-64,3 мг/млґкг, рівнем фізичної працездатності - 27,3-43,0 кгм/(мл/хв). У другій підгрупі осіб показники ВЕМ були значно гірші: досягнута на висоті навантаження частота серцевих скорочень була нижчою за субмаксимальну, обсяг виконаної роботи менший майже в 2 рази (4050-5400 кгм), що поєднувалося з більш низькими показниками максимального споживання кисню і рівня фізичної працездатності. На ЕхоКГ середні величини, що безпосередньо вимірюються, і розрахункові показники у більшості обстежених відповідали нормі у осіб такого віку. У 36,6 % маса міокарда була збільшеною і склала в середньому (163,3±0,7) г. У 10,0 % осіб був помірно збільшений загальний холестерин (>5,2 ммоль/л).

Стан серцево-судинної системи у гірників вугільних шахт. Вивчення серцево-судинної патології у гірників у процесі періодичних медоглядів (за даними лікарів) показало, що вона складає лише 2-5 %, включаючи усі форми: ІХС - 0,8 %, АГ - 1,1 %, погранична АГ - 1,7 %, НЦД - 1,2 %. Водночас результати досліджень, отримані в процесі проведення періодичних медоглядів гірників шахт “Шахтарська-Глибока” (Шахтарськантрацит), ім.Леніна (Артемвугілля), ім. А.Ф.Засядька, ім. Свердлова (Свердловантрацит), значно відрізняються від тих, що зазначені у заключних актах. Так, частота випадків ІХС склала - 23,6%, АГ - 18,7 %, ПАГ - 29,7 % і НЦД - 52,4 %.

Клініко-функціональне обстеження гірників двох різних за віком і стажем груп (2 і 3 групи) свідчить про істотні розходження у стані їх серцево-судинної системи, що залежать не тільки від віку, але і тривалості роботи в вугільних шахтах. Так, кількість осіб, які скаржилися на біль у ділянці серця у 2-ій групі склала 7,2 %, у 3-й групі - 40,7 %. Кількість позитивних і сумнівних відповідей за питальником Роуза в 2 групі дорівнювала 16,2 %, у 3 групі - у 2,5 рази більше. Підвищений артеріальний тиск, виявлений у 25,0 % гірників 2-ї групи й у 56,3 % 3-ї групи. Серед гірників обох груп була значна кількість осіб із наявністю трьох і більше факторів ризику, серед яких превалювали такі, як артеріальна гіпертензія, обтяжена спадковість з серцево-судинних захворювань, шкідливі звички.

На ЕКГ була виявлена закономірність: частота змін різних показників і збільшення їх діагностичної значимості наростали відповідно з збільшенням стажу і віку гірників. Так, у молодих гірників 2 групи здебільшого зареєстровані неспецифічні зміни, які склали 46,4 %. Серед них найчастіше зустрічалися НБПНПГ, високоамплітудні зубці R і T, СРРШ, синдром Tv1>Tv6. Відмінною рисою 3-ї групи гірників було те, що поряд з аналогічними неспецифічними змінами у них зареєстровані в такому ж значному відсотку патологічні зміни (25,9 %). До них віднесені: гіпертрофія лівого шлуночка (13,3 %), дистрофічні зміни у серцевому м'язі (7,2 %) і різні блокади ніжок пучка Гіса (7,2 %).

При проведенні ВЕМ у гірників 2-ї групи досягнута потужність 150 Вт, обсяг виконаної роботи склав 4000 кгм, МСК - 53,7 мг/млґкг, фізична працездатність - 18 кгм/хвґкг. На ЕКГ на висоті навантаження зареєстрований підйом сегмента ST (14,2 %), його депресія (7,2 %), шлуночкові екстрасистоли (17,8 %), високоамплітудні зубці Т (7,2 %). Ці зміни були розцінені як прояви функціональних порушень. Результати ВЕМ у гірників 3-ї групи свідчили про погіршення функціонального стану серцево-судинної системи. У порівнянні з 2-ю групою вірогідно нижче (p<0,05) були потужність навантаження (124,6 Вт) і МСК (39,7 мг/млґкг). Кількість осіб, що не досягли розрахункової потужності навантаження, дорівнювалась 40,6 %, проти 18,0 % у 2-ій групі. На ЕКГ на висоті навантаження виявлена депресія сегмента ST>1 мм і тривалістю більше ніж 0,08 с (18,0 %), інверсія зубця T (3,6 %), порушення ритму серця (14,2%) у вигляді шлуночкових екстрасистол 4-ох градацій за Б. Лауном, ці зміни стали підставою для припинення проби. У 25,2 % осіб пробу зупинили через приступ стенокардії. Визначення рівня фізичної працездатності показало, що у 65,7 % гірників 2-ї групи він відповідав величинам, характерним для чоловіків такого ж віку, у 21,6 % був задовільним і у 12,7 % - поганим. У 25,2 % осіб 3-ї групи відзначений високий рівень фізичної працездатності, а у 52,3 % гірників обсяг виконаної роботи був у 3 рази нижчий, ніж у 2-ій групі. Рівень їх фізичної працездатності оцінювався як поганий і дуже поганий.

Враховуючи значну частоту порушень ритму серця, ішемічних змін на ЕКГ у гірників в процесі проведення ВЕМ для більш повної кількісної і якісної характеристики аритмій, виявлення безбольової ішемії і оцінки витривалості до професійного навантаження, 24 гірникам проведено добове холтерівське моніторування ЕКГ у виробничих умовах. У 70,8 % гірників виявлені порушення ритму серця й епізоди безбольової ішемії. ШЕ "високих" градацій, включаючи політопні, парні, ранні виявлені в поодиноких випадках. У 12,5 % гірників ШЕ мали мінливий характер. Часті монотипні ШЕ зареєстровані в 33,3 % випадків. В одного гірника діагностовано постійну форму синусової тахікардії. Число осіб із патологічно значущою депресією сегмента становило 12,5 %. Пік ектопічної активності відзначений у другій половині робочої зміни. Комплексна оцінка взаємозв'язку між показниками ВЕМ і ХМ ЕКГ при обчисленні коефіцієнта парної кореляції показала, що ішемічні зміни сегмента ST, зареєстровані при ВЕМ, тісно корелюють з тими ж показниками, отриманими в процесі ХМ ЕКГ у підземних умовах безпосередньо в процесі виконання робочих операцій (r=+0,9, р<0,001). ШЕ, зареєстровані при ВЕМ, тісно корелюють із частотою ШЕ на 1000 R-R, виявлених при ХМ ЕКГ (r=+0,57, р<0,05).

За даними ЕхоКГ, у молодих гірників із невеликим стажем роботи виявлені збільшена маса міокарда, стовщення міжшлуночкової перегородки (1,2 мм) і задньої стінки лівого шлуночка (1,1 мм). Загальна кількість цих змін склала 40,7 %. За сукупністю ознак більшість із них (33,4 %) віднесено до фізіологічної (робочої) гіпертрофії і лише у 7,6 % випадків - до патологічної. При цьому гіпертрофія поєднувалась зі збільшенням таких показників, як діаметр лівого передсердя, КДР, КДО, КСО, а клінічно проявлялась ГХ. У 3-й групі значна кількість гірників також мала збільшені об'ємні показники: КСО, КДО, УО, які клінічно супроводжувалися різними формами серцево-судинної патології (ІХС, АГ). Зросла і кількість осіб із патологічно значущою збільшеною масою міокарда: у 25,6 % - вона була розцінена як помірна гіпертрофія, у 18,2 % - як значна. Усі гірники з помірною гіпертрофією страждали АГ або ПАГ.

Показники ліпідного обміну у 85,2 % гірників 2-ї групи були в межах норми. 14,8 % мали помірно підвищений загальний холестерін (>6,2 ммоль/л). У одного гірника цієї групи він супроводжувався підвищенням фракції бета-ліпопротеїдів. У 3-й групі підвищений загальний холестерін мали 18,5 % гірників (>6,6 ммоль/л), який поєднувався з підвищенням фракції бета-ліпопротеїдів. Слід зауважити, що ці зміни супроводжувалися зниженням пероксидазної активності крові, а рівень малонового діальдегіду був підвищений у 1,5 рази.

Визначення ступеня індивідуального ризику розвитку серцево-судинних захворювань у гірників. Вивчення ролі виробничих чинників у формуванні серцево-судинних захворювань у гірників показало, що вони істотно впливають на розвиток і перебіг серцево-судинних захворювань. Була виявлена закономірність: чим старша за віком і підземним стажем група, тим більшу роль відіграють виробничі чинники на формування серцево-судинної патології. При виключенні домінуючого впливу стажу й віку шляхом розбивки всіх гірників на групи згідно з віком і стажем роботи (1 група - вік менше 35 років, підземний стаж 1-7 років; 2 група - вік менше 35 років, підземний стаж 8 і більше років; 3 група - вік 35-44 роки, підземний стаж 11 і менше років; 4 група - вік 35-44 роки, підземний стаж 12-16 років; 5 група - вік 35-44 роки, підземний стаж 17 і більше років; 6 група - вік 45 і більше років, підземний стаж 1-24 роки; 7 група - вік 45 і більше років, підземний стаж 25 і більше років), була встановлена закономірність, яка виявилась у тому, що в молодих (вік до 35 років), з малим стажем роботи (підземний стаж менше 10 років) гірників найбільш тісний зв'язок з серцево-судинними захворюваннями має фактор “обтяженої спадковості”. Він серед факторів ризику становить 40-60 %. Друге, а в окремих групах і перше місце, займає індекс Кетле - 10-30 %. Виробничі чинники займають 3 місце і складають 10-20 % і 4 місце (< 10 %) належить “іншим” ФР. У гірників старших вікових груп паралельно зі збільшенням підземного стажу зростає і вагомість професійно-виробничих чинників. Їхня питома вага в старшій за віком і стажем групі (вік і 45 років, підземний стаж і 25 років) досягає 50-55 %, відтісняючи на другий план інші фактори. Важливо зазначити, що зі збільшенням віку і підземного стажу не тільки збільшується питома вага сумарної частки “фракції виробничого чинника ризику” серед усіх чинників ризику, але і змінюється її структура, тобто значущість її складових компонент. Для кожної групи виділені найбільш суттєві виробничі чинники ризику. Так, у гірників з малим підземним стажем встановлений більш тісний зв'язок розвитку серцево-судинних захворювань із температурою повітря робочої зони і його відносною вологістю. Зі збільшенням виробничого стажу ці фактори поступаються першим місцем важкості праці і її складовим (кут нахилу, товщина пласта, глибина горизонту). Використовуючи результати регресійного аналізу маємо можливість оцінити ступінь ризику розвитку їх для будь-якої за віком і стажем групи за допомогою розроблених рівнянь регресії. Так, для групи гірників основних підземних професій у віці до 35 років із підземним стажем 1-7 років ступінь ризику обчислюється в такий спосіб:

Ризик = 0,03 + 0,15 ґ "ГХ у матері" + 0,08 ґ "глибина горизонту 1001 м" + 0,08 ґ "товщина пласта Ј 90 см" + 0,19 ґ "індекс Кетле і 29",

де фактори ризику приймають значення "1", якщо вони є, і "0" - якщо відсутні.

Так, при наявності в гірника усіх факторів ризику, що входять до рівняння регресії, ризик розвитку у нього серцево-судинного захворювання буде дорівнювати: Ризик = 0,03 + 0,15ґ1 + 0,08ґ1+ 0,08ґ1 + 0,19ґ1 = 0,53.

Тут ризик визначений у частках від 1 (одиниці). Щоб одержати ризик у відсотках, необхідно отримане значення помножити на 100 %, тобто у нашому прикладі: Ризик = 0,53ґ100 % = 53 %. Аналогічно обчислюється ступінь ризику розвитку серцево-судинних захворювань для інших за віком і стажем груп гірників. На підставі рівнянь регресії й аналізу результатів класифікації розроблені критерії прогнозування розвитку серцево-судинних захворювань у гірників. Ними стали інтервали ступеня ризику, які обчислюються за рівнянням регресії. Запропоновано 5 ступенів ризику розвитку серцево-судинних захворювань: 1) мінімальний; 2) помірний; 3) підвищений; 4) високий; 5) дуже високий.

Відповідно до них були визначені такі критерії розвитку серцево-судинних захворювань для різних за віком і стажем груп гірників:

1 група - ризик<0,3 - мінімальний; ризик і 0,3-помірний.

2 група - ризик<0,4 - помірний; ризик=0,4-0,49-підвищений;ризик і 0,5-високий.

3 група - ризик<0,4 - помірний; ризик=0,4-0,49-підвищений;ризик і 0,5-високий.

4 група - ризик<0,4 - помірний; ризик=0,4-0,59-підвищений;ризик і 0,6-високий.

5 група - ризик<0,4 - помірний; ризик=0,4-0,49-підвищений; ризик і 0,5-0,59 високий; ризик і 0,6-дуже високий.

6 група - ризик<0,5 - помірний; ризик=0,5-0,79 - підвищений; ризик і 0,8-0,89-високий; ризик і 0,9 - дуже високий.

7 група - ризик<0,5 - помірний; ризик=0,5-0,59 - підвищений; ризик і 0,6-0,79 -високий; ризик і 0,8 - дуже високий.

Система заходів попередження раптових серцево-судинних захворювань у гірників. На основі систематизації матеріалів досліджень, аналізу існуючої системи організації медичної допомоги робітникам підприємств вугільної промисловості й узагальнення наукової літератури розроблена система заходів попередження розвитку раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників. Суть її полягає у поліпшенні виявлення серцево-судинної патології на ранніх стадіях, недопущенні і максимальному попередженні їх подальшого розвитку й підвищенні ефективності невідкладної допомоги при гострих кардіологічних станах.

Підвищення якості діагностики серцево-судинних захворювань у гірників передбачає удосконалення методики проведення попередніх і періодичних оглядів. Це досягається сукупністю доступних методів: використанням більш інформативних методичних прийомів, показників і критеріїв, які дозволяють поліпшити діагностику серцево-судинних захворювань; застосовувати більш жорсткі критерії оцінки медичної і професійної придатності, останнє дозволяє реалізувати принцип індивідуального медичного добору і динамічного контролю за станом здоров'я гірників з урахуванням ступеня ризику розвитку і прогресування серцево-судинного захворювання. Впровадження у практику роботи лікувальних закладів, що обслуговують робітників вугільних підприємств, програмно-комп'ютерних комплексів з комп'ютерними програмами "РROF1.0”, "CARD1.0", а також їм подібними, які містять бази даних з функціями пошуково-інформаційних систем і блоками математично-статистичного аналізу, дає можливість складати (за результатами медичних оглядів) єдиний банк даних стану серцево-судинної системи гірників, здійснювати контрольну функцію за її станом у динаміці, формувати групи ризику, проводити аналіз результатів, розробляти індивідуальний і груповий прогноз, складати схеми лікування і реабілітації, програми комплексних профілактичних заходів, здійснювати оцінку їх ефективності.

Іншою складовою частиною розробленої системи заходів є механізм удосконалення невідкладної допомоги на догоспітальному етапі при гострих кардіологічних станах. Надано пропозиції, які дозволяють покращити кінцевий результат, тобто знизити кількість смертей. Особливе значення у підвищенні ефективності надання невідкладної допомоги має оптимальне використання перших хвилин від початку розвитку гострого стану за рахунок правильної організації взаємодопомоги, створення мобільних підземних медичних пунктів на горизонтах, що максимально наближені до робочих місць шахтарів, виділення підземних транспортних засобів для прискореного прибуття персоналу медичних пунктів і лікарів РПГ до хворого, а також вивозу хворого на поверхню шахти.

Успішне функціонування розробленої системи заходів можливе лише в умовах зміцнення правової бази, покращення нормативно-методичного забезпечення медичних закладів, які відповідають за стан здоров'я робітників підприємств вугільної промисловості. Пропозиції й рекомендації щодо цього питання знайшли своє відображення у методичних документах, програмах навчання робітників методам взаємодопомоги, підвищенні кваліфікації медичних робітників підземних і наземних шахтних медпунктів і лікарів РПГ, доповідних записках у МОЗ і Міністерство вугільної промисловості України, доповненні до Додатку Наказу №45 МОЗ України від 31 березня 1994 р. “Положення про медичний огляд працівників певних категорій” про обстеження серцево-судинної системи у гірників при проведенні періодичних і попередніх медичних оглядів.

Оцінка фінансових витрат на виплату компенсацій через інвалідність або раптову серцеву смерть у шахті значно перевищує витрати, які необхідні для поліпшення проведення медичних оглядів, відкриття підземних медпунктів, утримання медперсоналу, покращення апаратурного оснащення, оплату курсів з навичок надання невідкладної кардіологічної допомоги.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі досягнуто рішення науково-практичної задачі - встановлено особливості перебігу раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт, визначено виробничі чинники у їх формування, розроблено критерії прогнозування ризику розвитку серцево-судинних захворювань, вивчено якість їх виявлення у гірників вугільних шахт на етапі попередніх і періодичних медоглядів, удосконалено існуючи і запропоновані нові методи попередження гострих ускладнень серцево-судинних захворювань у працівників вугільних шахт на робочих місцях.

1. Раптові ускладнення серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт характеризуються високою частотою, різноманітністю клінічних проявів, швидким прогресуванням і значним відсотком летальності.

2. Найчастіше раптові ускладнення серцево-судинних захворювань виявляються у вигляді гострої ішемії міокарда (15,3 %), гострого інфаркту міокарда (6,1%), гіпертонічного кризу (27,3 %), гострих порушень мозкового кровообігу (9,6 %) і раптових серцевих смертей (13,4 %). Встановлено вплив віку, стажу і умов праці на частоту і характер їх проявів.

3. Надання невідкладної кардіологічної допомоги в умовах вугільних шахт є несвоєчасним (від 1 до 5 годин) і недостатнім за обсягом та ефективністю. Удосконалена система надання невідкладної кардіологічної допомоги гірникам вугільних шахт в підземних умовах, яка передбачає участь гірників, медпрацівників пунктів і лікарів РПГ у наданні медичної допомоги.

4. Низька інформативність методичних прийомів, показників і критеріїв, які використовуються лікарями для діагностики серцево-судинної патології у гірників при проведенні медичних оглядів впливає на те, що відсоток активного виявлення серцево-судинних захворювань не перевищує 5 % (ІХС - 0,8 %, АГ - 1,1 %, ПАГ - 1,7 % і НЦД - 1,2 %). В той же час при проведені дослідження частота ІХС становила 14,2 %, АГ - 16,8 %, ПАГ - 30,2 % і НЦД - 52,1 %.

5. У значної кількості осіб (37,4 %), що визнані придатними до роботи у вугільних шахтах і які не входять до груп ризику розвитку серцево-судинних захворювань на ЕКГ мають місце неспецифічні зміни такі, як неповна блокада правої ніжки пучка Гіса (16,4 %), синдром ранньої реполярізації шлуночків (9,3 %), збільшений зубець Т (24,4%). Ці зміни поєднуються з низьким рівнем фізичної працездатності (24,5 %) і зниженою скорочувальною функцією міокарда (16,2 %). Скарги на біль у серці виявлені у 21,2 % випадків, підвищений артеріальний тиск у 20,8 %.

6. У гірників віком 40-49 років виявлені порушення ліпідного обміну, які проявлялися у підвищенні рівня холестерину (до 6,4 ммоль/л) і бета-ліпопротеїдів, а також супроводжувались зниженням пероксидазної активності крові (на 20,2 %). Ці зміни відіграють певну роль у розвитку серцево-судинних захворювань у гірників цієї вікової групи.

7. Встановлена неоднорідність різних за віком і стажем гірників по частоті і ступеню виразності патологічних змін у серцево-судинній системі, її функціональними можливостями, рівнем адаптації системи кровообігу і фізичної працездатності, що стало основою для розробки індивідуально-групового підходу у визначенні обсягу, характеру досліджень, терміну спостереження, рекомендацій з медичного відбору і раціонального працевлаштування.

8. Розроблені прогностичні критерії оцінки ступеня індивідуального ризику розвитку серцево-судинних захворювань у гірників. Виділено 5 ступенів ризику: мінімальний, помірний, підвищений, високий і дуже високий. Визначено критерії ступеня ризику для різних за віком і стажем гірників.

9. Розроблена система заходів з профілактики гострих ускладнень серцево-судинних захворювань у робітників вугільної промисловості, яка впроваджена у практику роботи медичних закладів. До її складу входять заходи щодо організації невідкладної кардіологічної допомоги на робочих місцях, організаційно-методичні прийоми з ранньої діагностики серцево-судинних захворювань та динамічний контроль за станом системи кровообігу у гірників. Її використання дало суттєвий соціально-економічний і медичний ефект.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи за сукупністю об'єктивних показників - артеріального тиску, електрокардіографії і велоергометрії, розрахунок ступеня ризику розвитку серцево-судинних захворювань, є ефективним методом визначення медичної і професійної придатності осіб: 1) які стають до роботи в вугільні шахти; 2) працюючих шахтарів; 3) гірників, що зазнали професійно-кваліфікаційного переміщення.

2. Вибір термінів проведення періодичних медичних оглядів і обсяг досліджень серцево-судинної системи у гірників вугільних шахт повинен проводитися з урахуванням ризику розвитку і прогресування серцево-судинних захворювань при скороченні термінів проведення медичних оглядів від 12 місяців до 6 й збільшенням обсягу досліджень - від мінімального для груп низького ризику (збір скарг, вимірювання артеріального тиску, реєстрація ЕКГ у спокої, до максимального з включенням ВЕМ, ЕхоКГ і визначенням ліпідного обміну - для груп середнього і високого ризику.

3. Скорочення термінів надання невідкладної кардіологічної допомоги при розвитку гострих ускладнень на робочих місцях й підвищення її ефективності за рахунок організації взаємодопомоги шахтарів, створення й оснащення додаткових мобільних медпунктів на горизонтах, прискорення доставки персоналу медпунктів і лікарів РПГ до хворого із застосуванням внутрішньо шахтного транспорту є ефективним засобом профілактики раптової смерті гірників.

4. Комп'ютерна програма "Prof-1" дозволяє здійснювати облік і аналіз інформації про стан здоров'я за результатами медичних оглядів, розробляти заходи щодо діагностики і профілактики серцево-судинних захворювань і цим ефективніше попереджувати можливість розвитку їх невідкладних ускладнень.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черкесов В.В., Копытина Р.А., Сизоненко Л.Н., Данилик В.М. Медицинская технология диагностики сердечно-сосудистых заболеваний на этапах предварительных и периодических медосмотров // Сердечно-сосудистые заболевания у горнорабочих. - Донецк: Донеччина, 1997. - С. 81-106.

2. Сизоненко Л.Н. Направления совершенствования мероприятий по снижению частоты неотложных кардиосостояний у горнорабочих угольных шахт // Довкілля та здоров'я. - 2000. - №4. - С. 39-42.

3. Сизоненко Л.Н., Черкесов В.В. Сравнительный анализ различных подходов к выявлению сердечно-сосудистых заболеваний у горнорабочих угольных шахт в процессе медицинского отбора // Врачебное дело. - 1999. - №2. - С. 130-135.

4. Черкесов В.В., Копытина Р.А., Кобец Г.П., Данилик В.М., Фуфаева И.Г., Сизоненко Л.Н., Карабаш М.А. Профессионально-производственные факторы угольных шахт и сердечно-сосудистые заболевания у горнорабочих (подход с использованием многомерного статистического анализа) // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т.3, №1. - С. 53-58.

5. Копытина Р.А.,Сизоненко Л.Н., Черкесов В.В., Кобец Г.П., Фуфаева И.Г., Данилик В.М. Эпидемиологический аспект сердечно-сосудистых заболеваний у горнорабочих угольных шахт и технология медицинского отбора // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т.2, №1. - С. 49-53.

6. Черкесов В.В., Кобец Г.П., Копытина Р.А., Данилик В.М., Фуфаева И.Г., Камков В.П., Сизоненко Л.Н., Штода Л.А., Читаладзе Н.Г. Распространенность артериальной гипертензии среди горнорабочих угольных шахт // Врачебное дело.-1994.-№9-12.-С. 68-71.

7. Черкесов В.В., Кобец Г.П., Копытина Р.А., Камков В.П., Фуфаева И.Г., Данилик В.М., Сизоненко Л.Н., Цыганков В.А. Профессиональный аспект сердечной смерти у горнорабочих угольных шахт // Врачебное дело. - 1993. -№9.-С. 84-87.

8. Сизоненко Л.Н., Черкесов В.В., Кобец Г.П., Величко М.М., Тамаш А.В. Внезапные осложнения сердечно-сосудистых заболеваний у работников угольных предприятий на рабочих местах // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т.3, №2. - Прилож. - С. 59-60.