Неврологічні аспекти остеохондрозу хребта (патогенез, клініка та лікування)

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що патологічні зміни в структурах спинного мозку передують змінам в хребцях та міжхребцевих дисках, можуть викликати порушення нервової трофіки останніх і спричиняти розвиток або прискорення розвитку остеохондрозу хребта.

Патоморфологічні методи діагностики були застосовані нами також при обстеженні біоптатів, отриманих після оперативного втручання у пацієнтів з приводу грижі міжхребцевого диску попереково-крижового рівня. У 79 % випадків виявлена залежність між характером патоморфологічних змін в міжхребцевому диску та неврологічними проявами цієї патології. У пацієнтів, прооперованих з приводу рефлекторних неврологічних проявів остеохондрозу хребта, дегенеративно-дистрофічні зміни переважали в міжхребцевих дисках та прилеглих хрящових тканинах хребців. У тих пацієнтів, у яких були корінцеві та корінцево-судинні неврологічні прояви остеохондрозу хребта, в біоптатах визначалися більш значні дегенеративно-дистрофічні зміни в міжхребцевих дисках, а також патологічний процес розповсюджувався на прилеглі кісткові тканини хребців. Базуючись на результатах патоморфологічних досліджень, можна стверджувати думку про те, що розширення останнім часом показань до оперативного лікування гриж міжхребцевих дисків не виправдано, подекуди являє собою паліативний засіб лікування. Тобто, підходи до лікування неврологічних проявів остеохондрозу хребта повинні базуватися на всебічній інформації про патогенетичні механізми, зокрема, наведені вище.

Нами розроблені диференційно-діагностичні критерії болю в хребті, зумовленого як остеохондрозом хребта, так і рядом інших неврологічних та ортопедичних захворювань. Зокрема, при деформівному коксартрозі біль в хребті як моносимптом зустрічався лише в поодиноких випадках. В більшості спостережень він поєднувався з болем в ушкодженому кульшовому суглобі та накульгуванням, який спочатку з'являвся після навантаження, а потім ставав постійним. Цей біль мав іррадіацію в сідничну та здухвинну області, в колінний суглоб і швидко призводив до обмеження рухів як в кульшовому суглобі, так і хребті. Виникало функціональне укорочення кінцівки на стороні болю на 1--3 см. Пацієнти вимушено тримали ногу в положенні флексії, аддукції та зовнішньої ротації. Спроба розігнути, відвести або повернути стегно досередини спричиняло сильний біль. Як компенсація флексійної контрактури швидко розвивався поперековий лордоз. При неврологічному обстеженні змін в рефлекторній сфері не знаходили. Визначалася лише болючість та набряк тканин, які оточували кульшовий суглоб; помірні м'язово-тонічні реакції в зоні цього суглобу.

При природженій спонділоепіфізарній дисплазії біль в хребті носив помірний, епізодичний характер. При об'єктивному обстеженні знаходили дисоціацію між мінімальною кількістю скарг та значними трофічними порушеннями в тілах хребців (явища брахіспонділії, платиспонділії, деформація тіл хребців по типу “риб'ячих”, недорозвиток передніх відділів тіл хребців тощо) та у великих суглобах кінцівок типу їхньої дисплазії, вродженого підвивиху та звичайного звиху. Ці зміни поєднувалися з мінімальною резидуальною органічною неврологічною симптоматикою і зустрічалися частіш за все в дитячому віці.

При остеомієліті хребта та кісток кінцівок біль в хребті з'являвся поступово, мав розпираючий характер в травмованій кістці, міг іррадіювати вздовж ушкодженої кінцівки і в хребет. При виникненні ознак гострого спондиліту через декілька днів над ушкодженим хребцем з'являвся гострий локальний біль, почервоніння шкірних покривів з підкресленим венозним малюнком, їх набряк, а також захисний м'язовий валик над запаленим хребцем. Різко обмежувались рухи в ушкоджених сегментах хребта. Допомагали в діагностиці рентгенологічні методи обстеження та безконтактна тепловізійна термодіагностика.

Провести диференційну діагностику вертеброгенного болю у пацієнтів з ампутаційними куксами кінцівок в значній мірі, допомагала розроблена нами класифікація больових нейроортопедичних синдромів та нейротрофічних ускладнень у інвалідів з цими дефектами кінцівок. Згідно з нашими спостереженнями, біль в ділянці хребта у пацієнтів з місцевими неврологічними порушеннями в ампутованих куксах кінцівок (висхідні неврити, болючі невроми, невротизовані рубці) та при органічних і функціональних ушкодженнях структур головного мозку, що впливають на стан нейротрофіки в куксі кінцівки (різні форми фантомно-больового синдрому, невротизація та психопатизація особистості тощо) носив переважно проекційний характер. При сегментарних ортопедо-неврологічних ушкодженнях, що впливали на стан нейротрофіки в ампутованій кінцівці (дизрафічні ушкодження хребта та спинного мозку, милицеві синдроми тощо) -- біль в хребті носив переважно локальний, місцевий характер.

При герпетичному гангліоніті біль в хребті був переважно в зоні ураження і висипу. У осіб похилого і старечого віку герпетичні висипання частіше зустрічалися на рівні сегментів С4--С5, Т3--Т4, Т12--L1 . Ці ж сегменти визначаються як критичні зони кровопостачання спинного мозку. Виявлена також сезонна періодичність клінічних проявів герпетичного гангліоніту: з піком захворювання восени і спадом влітку. Тому можна висловити міркування, що гострий герпетичний гангліоніт у осіб похилого і старечого віку, ймовірніше за все, являється проявом комплексу несприятливих факторів: зниження імунологічних властивостей організму на фоні нейродистрофічних процесів та погіршення кровопостачання структур спинного мозку.

Отже, базуючись на результатах клініко-інструментальних, клініко-лабораторних та патоморфологічних методів дослідження нами створена, узагальнена і сформульована схема бачення патогенезу остеохондрозу хребта. Під впливом загальновідомих зовнішніх та внутрішніх чинників наступає, в першу чергу, зміна біомеханічних властивостей хребта в його “ключових зонах”. Це призводить до дисфункції сегментарних нервових реакцій. Виникає аферентна імпульсація в задніх та бокових рогах спинного мозку, а потім і в передніх рогах та бокових канатиках. Усугубляє цей процес і той факт, що бокові роги та бокові канатики в кожному конкретному сегменті знаходяться на стику кровопостачання передньої та задньої спінальної артерій. Це призводить до виникнення патологічного потенціалу дії на рівні сегменту спинного мозку, в першу чергу, в його вегетативних нервових утвореннях. Процес поступово охоплює надсегментарні нервові структури. Виникає дисциркуляторна чи обмінно-дистрофічна мієлопатія. Поступово формується системна дегенерація периферичних нервових волокон. Лише після цього з'являються вегетативно-трофічні розлади в міжхребцевих дисках, а потім в м'язах, сполучній тканині, внутрішніх органах тощо.

Ми внесли певні корективи в існуючі консервативні методи лікування неврологічних проявів остеохондрозу хребта. Зокрема, ми впровадили в комплексне лікування хворих з рефлекторними та компресійними синдромами препарати, що спрямовані на покращення реологічних, волемічних властивостей крові (реополіглюкін, неогемодез в поєднанні з курантилом) в звичних терапевтичних дозах як в гострому періоді захворювання, так і під час загострення хронічно протікаючого процесу. Поєднували голкорефлексотерапію з комплексною фармакопунктурою ноотропами, судинними препаратами та хондропротекторами. Результати лікування виявилися значно кращими (при р < 0,05), ніж при використанні традиційних консервативних методів лікування в контрольній групі хворих. Було запропоновано також лікування вертеброгенних нейротрофічних синдромів методом геліорефлексотерапії (а.с. СРСР № 4254982/30-14), як на місцевому, так і на регіональному рівні. Результати лікування виявилися кращими (при р < 0,05), ніж при лікуванні методом голкорефлексотерапії.

Оскільки останнім часом в клінічній практиці поширюється застосування засобів мануальної корекції хребта, спостерігається і зростання ускладнень цього методу, особливо при нехтуванні протипоказаннями. Нами описані неврологічні ускладнення при проведенні мануальної терапії у 49 пацієнтів. Вони проявлялися виникненням вестибулопатій, ірритативних вегетативних синдромів, декомпенсації хронічної вертебро-базилярної недостатності, розвитку синдрому бокового аміотрофічного склерозу, приступів drop attacks, гострого порушення спінального кровообігу, вторинного арахномієліту.

Нами уточнені критерії експертної оцінки стійкої втрати працездатності осіб з неврологічними проявами остеохондрозу хребта. При визначенні групи інвалідності при неврологічних проявах остеохондрозу хребта пропонується враховувати дані додаткових досліджень: магніто-резонансної комп'ютерної томографії структур спинного мозку, лікворних шляхів спинномозкового та корінцевого каналів; безконтактної тепловізійної термодіагностики, телевізійної капіляроскопії, ультразвукової сонографії хребта та паравертебральних тканин, вегетативних кардіоваскулярних тестів, які верифікують структурні зміни та порушення функції.

Таким чином, вперше на основі комплексного методичного підходу, який базується на багатофакторному сучасному дослідженні, визначено і доведено, що нервова система відіграє одну з провідних ролей у виникненні і маніфестації остеохондрозу хребта, що є підгрунтям до диференційованого підходу до профілактики, вибору тактики лікування та експертної оцінки цієї патології.

ВИСНОВКИ

1.У дисертації подано нове вирішення наукової проблеми, яка має велике теоретичне і практичне значення, оскільки з позицій комплексного методичного підходу, який базується на багатофакторному сучасному дослідженні, визначено і доведено, що нервова система відіграє одну із провідних ролей у виникненні і маніфестації остеохондрозу хребта, що є підгрунтям для оптимізації профілактики, лікування та експертизи працездатності цієї патології.

2. У хворих з неврологічними проявами остеохондрозу у 66,5 % випадків виявлені розлади в діяльності вегетативної нервової системи, переважно у вигляді субклінічної системної вегетативної дисфункції.

3. Вертеброгенні компресійно-судинні синдроми можуть призводити до

вторинних нейротрофічних змін в кістках та суглобах кінцівок. Доцільним є доповнити цими даними існуючі клінічні класифікації остеохондрозу хребта.

4. Розроблений комплекс клініко-електрофізіологічних досліджень дозволив встановити особливості дермальної іннервації з оцінкою представництва конкретних дерматомів, які доповнюють загальноприйняті схеми.

5. У хворих з остеохондрозом хребта виявлені надсегментарні розлади

нервової системи, ступінь прояву яких залежав від характеру змін в діяльності периферичних нервових структур та корелював з показниками психовегетативних тестів.

6. Ступінь розладів в периферичному мікроциркуляторному руслі хворих на остеохондроз хребта, який зафіксований методами безконтактної тепловізійної термодіагностики та телевізійної капіляроскопії, залежить не тільки від різновиду неврологічних проявів цієї патології, але і від ступеня компенсації та направленості вегетативних нервових реакцій.

7. Ультразвукова сонографія хребців та паравертебральних тканин дозволила об'єктивізувати ранні прояви дегенеративно-дистрофічних та нейротрофічних розладів в цих структурах і обгрунтувати показання до більш раннього їх лікування.

8. За допомогою методу імуногенетичного гістотипування системи HLA

крові пацієнтів з остеохондрозом хребта виявлена спадкова схильність організму пробандів до розвитку неврологічних проявів дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта. Антигени HLA-А10, HLA-А25, HLA-В27, HLA-В5 та HLA-В17 можуть використовуватися як маркери підвищеного ризику розвитку остеохондрозу хребта.

9. Дані патоморфологічних досліджень хребців, міжхребцевих дисків,

спинного мозку та корінців раптово померлих осіб свідчать, що дистрофічні зміни в структурах спинного мозку (задніх рогах, бокових і передніх рогах та бокових канатиках) передують патологічним змінам в хребцях та в міжхребцевих дисках.

10. У 79 % випадків у хворих, прооперованих з приводу гриж міжхребцевих дисків, виявлена залежність між характером патоморфологічних змін в міжхребцевому диску та неврологічними проявами патології: у пацієнтів з рефлекторними неврологічними проявами остеохондрозу хребта переважали дегенеративно-дистрофічні зміни у відповідному міжхребцевому диску та в гіалінових хрящах оточуючих хребців; у хворих з компресійними та компресійно-судинними неврологічними синдромами, окрім зазначених дегенеративно-дистрофічних змін, спостерігалися і в самому хребці, здебільшого по типу хронічного ішемічного синдрому кісткової тканини.

11. Запропонований комплекс інструментальних методів діагностики

(магніто-резонансна комп'ютерна томографія хребців та спинного мозку, ультразвукова сонографія міжхребцевих дисків та паравертебральних тканин, безконтактна тепловізійна термодіагностика, телевізійна капіляроскопія, вегетативні кардіоваскулярні тести) та впровадження запропонованого комплексного консервативного лікування хворих з неврологічними проявами остеохондрозу хребта, яке поряд з відомими схемами лікування, включало комплексну фармакопунктуру хондропротекторами, ноотропами, судинними препаратами, а в ряді випадків і геліорефлексотерапію, дозволило покращити результати лікування в середньому на 25--30 % та на якісно новому рівні проводити експертну оцінку втрати працездатності, що дозволяє значно знизити рівень інвалідності хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Доцільно доповнити існуючі клінічні класифікації остеохондрозу

хребта новою нозологічною одиницею: синдромом нейроостеоартропатії, зумовленого остеохондрозом хребта.

2. Бажано широко впровадити в діяльність медичних закладів України

безконтактну тепловізійну термодіагностику - як високоінформативний, доступний та екологічно безпечний експрес-метод діагностики характеру та ступеню розладу неврологічних порушень при остеохондрозі хребта.

3. Раціонально використовувати для діагностики вегетативних порушень при остеохондрозі хребта вегетативні кардіоваскулярні тести, які на протязі 10 - 15 хв. навіть в амбулаторних умовах дозволяють встановити наявність та характер спрямованості вегетативних реакцій при цій патології.

4. Впровадження методу ультразвукової сонографії хребців та паравертебральних тканин дозволяє уже на ранніх стадіях захворювання діагностувати нейротрофічні розлади в цих тканинах.

5. При хронічних торпідних больових синдромах при остеохондрозі хребта доцільно проводити хворим з такою патологією імуногенетичне гістотипування крові для визначення спадково обумовлених процесів порушення обміну речовин з метою вибору раціонального лікування таких порушень.

6. Доцільно впровадити в діяльність практичних лікарів метод комплексної фармакопунктури для прискорення одужування хворих з неврологічними проявами остеохондрозу в період маніфестації процесу, а у осіб з тривалими вертеброгенними нейротрофічними розладами доцільно застосовувати метод геліорефлексотерапії.

Автор висловлює вдячність за надану методичну допомогу завідуючій лабораторії тканинного гістотипування Інституту гематології та переливання крові АМН України, д.мед.н. Дізик Г.М., завідуючому лабораторією патоморфології Інституту травматології та ортопедії АМН України, д.мед.н., проф. Бруско А.Т. і завідуючому лабораторією біохімії Інституту травматології та ортопедії АМН України, д.б.н. Магомедову С.

СПИСОК ПРАЦЬ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Юрик О.Є. Неврологічні прояви остеохондрозу: патогенез, клініка, лікування. -- К.: Здоров'я, 2001. -- 344 с.

2. Берсенев В.А., Губа Г.П., Быстров В.В., Зайцев С.К., Пятак О.А., Тарабанова Л.В., Юрик О.Е. Заболевания и синдромы поражений вегетативной нервной системы // Справочник по клинической нейровегетологии. -- К.: Здоровья, 1990. --С. 4-118.

3. Берсенев В.А., Губа Г.П., Быстров В.В., Вересюк А.А., Кедис В.П., Котоний В.А., Лобанчук С.В., Панайтиди Н.Н., Пятак О.А., Редковец Т.Г., Тарабанова Л.В., Юрик О.Е. Диагностические тесты и функциональные пробы при заболеваниях вегетативной нервной системы // Справочник по клинической нейровегетологии. -- К.: Здоровья, 1990. --С. 119-171.

4. Берсенев В.А., Губа Г.П., Быстров В.В., Каминский С.В., Лобанчук С.В., Пятак О.А., Редковец Т.Г., Тарасюк В.К., Тимко Н.А., Юрик О.Е. Параклинические методы обследования больных с заболеваниями вегетативной нервной системы // Справочник по клинической нейровегетологии. -- К.: Здоровья, 1990. --С. 171-202.

5. Юрик О.Є., Вернигора І.П., Юрик Н.Є. Інфрачервона термографія остеомієліту // Остеомієліт. Посібник з актуальних проблем кістково-гнійної хірургії та методів консервативного лікування. -- К.: Три К, 1999. -- С. 28-39.

6. Юрик О.Є. Експертна оцінка критеріїв втрати професійної працездатності осіб з неврологічними проявами остеохондрозу хребта. --К.: Логос, 1998. -- 17 с.

7. Дизик Г.М., Юрик О.Е., Отрубленко О.А. Взаимосвязь сезонных проявлений Herpes zoster и сезонной периодичности гуморального иммунитета в норме. // Ж. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. -- 1989. -- № 7. -- С. 72-74.

8. Устройство для воздействия на точки акупунктуры: А.с. 4254982/30-14 СССР, МКИ А 61 Н 39/06, 39/08 / В.Г. Гадыльшин, В.С. Дверняков, О.Е. Юрик. (СССР) № 1602528; Заявлено 02.06.87; Опубл. 30.10.90, Бюл. № 40 . -- 3 с.

9. Фищенко В.Я., Юрик О.Е. К патогенезу нейротрофического синдрома у больных с шейными ребрами // Современные методы обследования и лечения ортопедо-травматологических больных. --Баку, 1991. -- т. XXIIX. -- С. 45-48.

10. Юрик О.Є. Нові неврологічні синдроми при остеохондрозі хребта. //Укр. вісн. психоневрології. -- 1996. -- т. 4, вип. 3(10). -- С. 476-478.

11. Юрик О.Є. Неврологічні ознаки дегенеративно-дистрофічних змін дуговід- росткових суглобів // Практична медицина. -- 1999. -- ч. 1-2(15-16). -- С. 74-77.

12. Юрик О.Є. Показники біоелектричної активності головного мозку при різноманітних неврологічних проявах остеохондрозу хребта // Укр. мед. альманах. --1999. -- т. 2, № 2. -- С. 152--154.

13. O.Ye.Yuryk, A.T.Brusko. Comparative analysis of morfological changes in the spinal cord, vertebrae and intervertebral discs in spine osteochondrosis ( degenerative lesions of spine) // Reports of morfology. -- 1999. -- № 2. - P.128-130.

14. Юрик О.Є. Неврогенні аспекти патогенезу остеохондрозу хребта // Укр. вісник психоневрології. -- 1999. -- № 2.-- С. 47-50.

15. Юрик О.Є. Особливості порушення спинального кровообігу при остеохонд- розі хребта // Укр. вісник психоневрології. -- 1999. -- № 3. -- С. 30-32.

16. Юрик О.Є. Диференційна діагностика вертеброгенних болей // Укр. медичний альманах. -- 1999. -- т. 2, № 3. -- С. 176-181.

17. Юрик О.Є. Нейротрофічні зміни в суглобах і кістках кінцівок при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта // Буковинський мед. вісник. -- 1999. -- т. 3, №. 2. - с. 136-139.

18. Юрик О.Є. Тепловізійна діагностика неврологічних проявів остеохондрозу хребта // Український радіологічний журнал. -- 1999. -- № 3. -- С. 263-267.

19. Юрик О.Є. Концептуальні підходи до консервативних методів лікування неврологічних проявів остеохондрозу // Укр. медичний альманах. -- 1999. -- т. 2, № 4. - С. 165-168.

20. Юрик О.Є. До питання обміну катехоламінів у пацієнтів з неврологічними проявами остеохондрозу хребта // Лікарська справа. -- 1999. -- № 4. -- С. 91-95.

21. Юрик О.Є. Кардіоваскулярні тести у пацієнтів з неврологічними проявами остеохондрозу хребта // Укр. мед. часопис. -- 1999. -- № 5/13. - С. 75-80.

22. Юрик О.Є. Діагностичне значення деяких імуногенетичних маркерів при вер-теброгенних неврологічних синдромах // Лікарська справа. -- 1999. --

№ 5. - С. 105-108.

23. Юрик О.Є. Неврологічні ускладнення, обумовлені мануальною терапією при остеохондрозі хребта // Лікарська справа. -- 1999. -- № 6. - С. 79-81.

24. Юрик О.Є. Застосування телевізійної капіляроскопії при виборі тактики хірургічного втручання при неврологічних ускладненнях остеохондрозу хребта // Клінічна хірургія. -- 1999. -- № 7. -- С. 36--38.

25. Юрик О.Є., Дизик Г.М., Балахнін І.О., Тарасенко А.О. Антигени гістосумісності HLA як прогностичні критерії неврологічних проявів остеохондрозу хребта // Доповіді НАНУ. -- 1999. -- № 9. - С. 190-193.

26. Рибачук О.І., Юрик О.Є. Диференційно-діагностичні критерії відбору пацієнтів для оперативного втручання при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях суглобів нижніх кінцівок // Клінічна хірургія. -- 1999. -- № 10.- С. 29-31.

27. Юрик О.Є., Магомедов С. Катехоламіни як маркери об'єктивної оцінки інтенсивності вертеброгенного больового синдрому // Журнал Академії мед. наук. -- 2000. -- № 2. - С.391-397.

28. Юрик О.Є. Патоморфологічні зміни в біоптатах гриж дисків // Буковинський медичний вісник. -- 2000. -- т. 4, № 1. - С. 153-157.

29. Юрик О.Є. Ультразвукове дослідження нейротрофічних порушень паравертебральних тканин при остеохондрозі хребта // Галицький лікарський вісник. --2000. -- № 1. -- С. 69-70.

30. Юрик О.Є., Рой І.В. Диференціальна діагностика вегетативно-трофічних синдромів кисті // Вісник ортопедії, травматології та протезування. -- 2000.-- № 2. -- С. 39-43.

АНОТАЦІЯ

Юрик О.Є. Неврологічні аспекти остеохондрозу хребта (патогенез, клініка та лікування) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2001.

В дисертації досліджено клініко-функціональні, біохімічні та імуногістохімічні особливості формування неврологічних проявів остеохондрозу хребта. Установлено, що у переважної більшості хворих спостерігалися розлади в діяльності вегетативної нервової системи за типом субклінічної системної вегетативної дисфункції. Вперше описані нейротрофічні зміни в кістках та суглобах кінцівок зумовлених остеохондрозом хребта. Об'єктизовані нейротрофічні розлади в паравертебральних тканинах методом ультразвукової сонографії. Виявлені генетичні маркери остеохондрозу хребта. Доведена превалююча роль структур спинного мозку у формуванні цієї патології. Створена нова схема дерматомної іннервації людини. Доведено клінічну ефективність комплексної фармакопунктури та геліорефлексотерапії. Дані нові експертні критерії втрати працездатності при остеохондрозі хребта.

Ключові слова: нервова система, остеохондроз хребта, системна вегетативна дисфункція, діагностика, лікування, експертиза.

SUMMARY

Yuryk O.Ye. Neurologic aspects of the vertebra osteochondrosis (pathogenesis, clinic and treatment) - Manuscript.

Dissertation of competition for a degree of Doctor of Medicine on the specialty 14.01.15 -nervous diseases. The P.L.Shupyk Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education of Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2001.

In the Dissertation the clinical and functional, biochemical and immunohystochemical particularities of the formation of neurologic symptoms of the vertebra osteochondrosis have been studied. It was stated that in the most part'ofill persons the disorders offunction of the vegetative nervous system under the type of subclinical systemic vegetative dysfunction have been stated. For the first time the neutrotrophic changes in the bones and joints of limbs, conditioned by the vertebra osteochondrosis have been described. Were objectified the neurotrophic disorders in paravertebral tissues with the ultrasonic sonography method. Genetic markers of the vertebra osteochondrosis were detected. The prevailed role of the spinal marrow in formation of such pathology was proved. A new scheme of the human dermatornic innervation was created. The clinical efficiency of biologically active complex pharmacopuncture was proved. Presented new examination criteria of the working capacity loss at presence of the vertebra osteochondrosis.

Key words: nervous system, vertebra osteochondrosis, systemic vegetative dysfunction, diagnostics, treatment, examination

АННОТАЦИЯ

Юрик О.Е. Неврологические аспекты остеохондроза позвоночника (патогенез, клиника и лечение). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.15. - нервные болезни. Киевская медицинская академия последипломного медицинского образования им. П.Л.Шупика МЗ Украины, Киев, 2001.В диссертации изучены клинико-функциональные, биохимические, иммуно-гистохимические и патоморфологические особенности формирования неврологических проявлений остеохондроза позвоночника. Эти изменения были изучены у 1093 больных с неврологическими проявлениями остеохондроза различной локализации и у 41 внезапно умерших лиц. У 59 % больных процесс локализовался в пояснично-крестцовом отделе позвоночника, у 10 % - в шейном, у 7 % - в грудном и у 24 % больных была генерализованая форма остеохондроза позвоночника. Контрольную группу составили 30 человек без клинических проявлений остеохондроза позвоночника и 51 донор крови с отсутствием этой же патологии. Дифференциальная диагностика вертеброгенных болей проведена также у 171 больного с деформирующим коксартрозом, у 25 - с врожденной спондилоэпифизарной дисплазией, у 42 - с остеомиелитом позвоночника и конечностей, у 103 - с ампутационными культями конечностей и у 104 - с герпетическим ганглионитом.

В клинической симптоматике рефлекторные синдромы превалировали над органическими (72 % : 28 %). Впервые описаны нейротрофические изменения в костях конечностей и суставах, обусловленных остеохондрозом позвоночника, как синдром вертеброгенной нейроостеоартропатии. Отличительными особенностями нарушения спинального кровообращения при этой патологии было развитие острого или преходящего нарушения спинального кровообращения, обусловленные грыжей межпозвоночного диска, как на протяжении всего сосудистого бассейна, так и в критических зонах кровоснабжения; развитие вертеброгенной нейроостеоартропатии при хронической вертеброгенной дисциркуляторной миелопатии.

Установлено, что на ранних стадиях развития неврологических проявлений остеохондроза позвоночника ведущую роль играют изменения в дугоотростчатых суставах. Первыми на этой стадии процесса обнаруживаются чувствительные дерматомные нарушения нарушения, что подтверджено не только клиническими наблюдениями, но и оригинальными электрофизиологическими исследованиями. Это позволило разработать новую схему дерматомной иннервации тела человека, которая дополняет известные ранее схемы и подтверждает наличие “эмбриогенного следа” в процессах жизнедеятельности организма.

В патогенезе развития заболевания ведущую роль играют изменения в деятельности вегетативной нервной системы. У 66,5 % больных наблюдались изменения вегетативных реакций по патологическому типу как на сегментарном, так и на надсегментарном уровне. Вегетативные кардиоваскулярные пробы обнаружили у больных на субклиническом уровне нарушения по типу системной вегетативной дисфункции. Выделены три стадии этих нарушений: компенсации, субкомпенсации и декомпенсации.

Микроциркуляторные нарушения в острой стадии процесса протекали преимущественно по симпатикотоническому типу, в более отдаленные строки - по парасимпатикотоническому. При рефлекторных синдромах эти изменения носили более распространенный характер, а при корешковых и корешково-сосудистых - более локальный.

Впервые примененный метод ультразвуковой сонографии паравертебральных тканей позволил четко обнаружить в них нейротрофические нарушения на различных стадиях развития заболевания. Изучены особенности накопления катехоламинов как в зависимости от интенсивности вертеброгенной боли, так и от характера неврологических нарушений при этой патологии. Выделены иммуногенетические маркеры остеохондроза позвоночника и его неврологических осложнений.

Доведена ведущая роль нервной системы в формировании этой патологии при патоморфологических исследованиях структур спинного мозга, позвонков и межпозвонковых дисков у внезапно погибших лиц различных возрастных групп с рентгенологическими признаками остеохондроза позвоночника и без такового. Такой комплексный подход к решению проблемы позволил с новых позиций сформировать неврогенную теорию происхождения заболевания.Показана высокая эффективность гелиорефлексотерапии и комплексной фармакопунктуры у больных с неврологическими проявлениями остеохондроза позвоночника. Разработаны новые экспертные критерии оценки потери трудоспособности у больных с дегенеративно-дистрофической патологией позвоночника.

Ключевые слова: нервная система, остеохондроз позвоночника, системная вегетативная дисфункция, диагностика, лечение, экспертиза.

????????? ?? Allbest.ru