Омега-3 поліненасичені жирні кислоти у комплексному лікуванні хворих із хронічним легеневим серцем

Нами проведено оцінку динаміки показників кривої потік-об'єм форсованого видиху і структури загальної ємності легень у хворих на ХОБ із ХЛС до і після лікування Текомом на фоні незмінної підтримуючої терапії. Після лікування Текомом спостерігалася тенденція до збільшення практично всіх показників бронхіальної прохідності, але у зв'язку з суттєвою варіабельністю вихідних даних, динаміка показників кривої потік-об'єм форсованого видиху була статистично недостовірною. (t = 0,03 - 0,82 ). Аналіз змін показників бронхіальної прохідності з використанням методики оцінки сполучених середніх величин із розрахунком середньостатистичної зміни показника (Д), його похибки і критерію Стьюдента показав, що після лікування Текомом достовірно збільшилися показники FVC (Д = + ( 2,9 + 1,0) %; t = 2,9) і PEF (Д = + (4,1 + 1,8) %; t = 2,28), динаміка FEV1 наближалася до вірогідного рівня (Д = + (1,6 + 0,9) %; t = 1,78).

У вихідному періоді у хворих спостерігалось збільшення бронхіального опору (174,7 + 20,1) %, залишкового об'єму (150,0 + 11,3) % і функціональної залишкової ємності легень (127,8 + 7,6) %, зменшення резервного об'єму видиху (83,8 + 8,9) %. Після лікування Текомом зменшився загальний опір (Rtot = - (15,8 + 12,1) %;t = 1,31), крім того, змінилася структура загальної ємності легень - спостерігалася тенденція до зменшення залишкового об'єму (RV = - (4,4 + 7,5) %; t = 0,59), деякого збільшення показника TLC, за рахунок чого вірогідно збільшилася життєва ємність легень (VC = + (2,6 + 1,1) %; t = 2,36). Після лікування Текомом відмічалося деяке збільшення ERV і зниження RV, як наслідок, показник ITGV зберігся практично на попередньому рівні, а показник RV % ITGV вірогідно зменшився ( = - (5,8 + 2,6) %; t = 2,23).

Враховуючи, що у комплексі підтримуючої терапії використовувалися комбіновані бронхолітичні засоби (в2-агоністи і холінолітики), динаміку показників бронхіальної прохідності у процесі лікування Текомом можна розцінювати як прояв додаткового бронхолітичного ефекту препарату, який не пов'язаний з впливом на в-адреноергічні і холіноергічні структури. З найбільшою вірогідністю, деяке покращання бронхіальної прохідності в результаті застосування Текому пов'язано з модифікацією спектру ейкозаноїдів (зниження рівня активних бронхоконстрикторів - ЛТ 4 серії, ПГF2б , ТХА2.

Оцінюючи результати ультразвукового дослідження серця, можна заключити, що показники ехокардіографії правого шлуночка у хворих із ХЛС відображають змішану компенсаторну гіперфункцію міокарда - ізотонічну (збільшення УІ і СІ), направлену на підвищення серцевого викиду у відповідь на артеріальну гіпоксемію, і ізометричну (збільшення КДО і КСО), обумовлену легеневою гіпертензією.

Після лікування Текомом розміри правого шлуночка серця в діастолу зберігалися практично на попередньому рівні ((98,1 + 3,7) мл/м2 до лікування і (95,1 + 3,5) мл/м2 після лікування). Разом з тим, зменшився систолічний об'єм правого шлуночка, що, з найбільшою вірогідністю, обумовлено зменшенням навантаження в системі малого кола кровообігу ((60,4 + 2,8) мл/м2 і (52,6 + 2,5) мл/м2 відповідно; p < 0,05).

Після лікування вірогідно збільшився показник ФВ ((39,7 + 0,9) % і (45,9 + 1,0) %; р < 0,001), що свідчить про покращання скоротливої здатності міокарда. СІ достовірно зберігався на більш високому, у порівнянні з контрольною групою, рівні: відповідно, (3,2 + 0,1) л/хв/м2 і (1,8 + 0,1) л/хв/м2; p < 0,001. Разом з тим компенсаторна гіперфункція серця, що обумовлена ЛН, після лікування Текомом здійснювалася в основному за рахунок збільшення УО (приріст УІ після лікування мав статистично вірогідний характер - ((37,9 + 1,5) мл/м2 і (42,6 + 1,6) мл/м2; p < 0,05). Таким чином, збільшення серцевого викиду досягалося використанням більш ефективного меха-нізму компенсації.

Показники ехокардіографії лівого шлуночка свідчать про порушення діастолічної функції міокарда (зменшення КДОЛШ/S - (78,9 + 2,7) мл/м2 до лікування і (89,8 + 1,8) мл/м2 - у контролі, p < 0,001) внаслідок зменшення вороття крові з малого кола кровообігу. При цьому ізотонічна гіперфункція міокарда забезпечується переважно за рахунок ударного об'єму.

Після лікування Текомом спостерігається зниження тиску в системі малого кола кровообігу (СТЛА = - 7,3 + 1,2; t = 6,08; p < 0,001), що може бути наслідком кількох причин. По-перше, у процесі лікування Текомом спостерігається покращання вентиляційної функції легень, таким чином зменшується інтенсивність фактору, що викликає гіпоксичну вазоконстрикцію. По-друге, антиагрегантна і гіпокоагуляційна дія препарату сприяє покращенню реологічних властивостей крові і зниженню за рахунок цього легенево-артеріального опору. По-третє, зміна балансу ейкозаноїдів на користь метаболітів, які мають вазодилатаційні властивості, може сприяти зниженню ступеня вазоконстрикції.

Зниження легенево-артеріального опору обумовлює зменшення ізометричної гіперфункції правого шлуночка (зменшення КДОПШ), збільшення венозного повернення крові до лівого шлуночка і, як наслідок, - покращання діастолічної функції міокарда (підвищення КДОЛШ). У результаті збільшується УОПШ (за рахунок зменшення навантаження опором) і УОЛШ (за рахунок більш ефективного функціонування механізму Франка-Старлінга). При цьому спостерігається тенденція до зменшення тахікардії. Таким чином, компенсаторна гіперфункція серця, яка направлена на збільшення хвилинного об'єму кровообігу, забезпечується використанням більш ефективного механізму компенсації: більшою мірою - за рахунок підвищення УО і меншою мірою - за рахунок тахікардії.

Збільшення ФВ правого і лівого шлуночків серця свідчить про покращання скоротливої здатності міокарда у процесі лікування Текомом. Таким чином, результати ультразвукового дослідження серця свідчать про ефективність застосування препарату Теком у корекції гемодинаміки у хворих із ХЛС.

Результати вивчення газового складу і КОС крові у хворих на ХОБ, що ускладнився ХЛС, свідчать про наявність у них помірно вираженої гіпоксемії і ознак компенсованого дихального ацидозу. Після проведеного лікування із застосуванням Текому спостерігається нормалізація показника напруження вуглекислого газу в крові ((42,2 + 1,4) мм рт.ст. до лікування і (38,8 + 1,2) мм рт.ст. після), вірогідне зменшення ступеня артеріальної гіпоксемії - підвищення парціального тиску кисню (з (62,9 + 1,5) мм рт.ст. до (69,0 + 1,6) мм рт.ст.; p < 0,01) і покращання насичення крові киснем (з (91,0 + 0,9) %; до (94,0 + 0,5) %), тенденція до покращання КОС крові.

Таким чином, результати оцінки клінічної ефективності препарату -3 ПНЖК Теком, його вплив на стан системи гемостазу, легеневої вентиляції і КОС крові, з нашої точки зору, є основою доцільності використання -3 ПНЖК у комплексному лікуванні хворих із ХЛС.

ВИСНОВКИ

У результаті проведених клінічних, біохімічних і інструментальних досліджень розроблено новий науковий напрямок у пульмонології по застосуванню в комплексному лікуванні хворих із ХЛС препаратів, що містять -3 ПНЖК.

1. З розвитком нового напрямку в медицині по вивченню біологічної ролі -3 ПНЖК з'явилася можливість корекції гемостазу і функціонального стану кардіореспіраторної системи шляхом впливу на природні механізми їх регуляції. Конкурентні взаємовідношення між -3 ПНЖК і арахідоновою кислотою змінюють синтез ейкозаноїдів метаболітів арахідонової кислоти і, таким чином, впливають на процеси тромбоагрегації, тонус бронхів і судин. Дані про вплив омега-3 ПНЖК на плазмову ланку гемостазу відкривають перспективи ефективної профілактики мікротромбоутворення в легенях. Все це обумовило необхідність вивчення ефективності застосування -3 ПНЖК у хворих із ХЛС, у патогенезі якого суттєве значення мають порушення в системі гемостазу, тонусу бронхів і судин малого кола кровообігу.

2. Методологічно робота включала наступні етапи: вивчення стану системи гемостазу і її важливої регуляторної ланки - ейкозаноїдів, дослідження впливу -3 ПНЖК на вміст арахідонової кислоти у плазмі та еритроцитах з метою визначення потенційних можливостей зменшення продукції її метаболітів, визначення можливостей модифікації спектру ейкозаноїдів під впливом -3 ПНЖК in vitro і в клінічних умовах, вибір оптимального за жирнокислотним складом і антиагрегантними властивостями препарату -3 ПНЖК, його порівняльне вивчення з ацетилсаліциловою кислотою, оцінку клінічної ефективності препарату, його впливу на стан системи гемостазу, легеневої вентиляції, гемодинаміки, газового складу і КОС крові в процесі комплексного лікування хворих із ХЛС.

3. Результати вивчення стану плазмової ланки гемостазу свідчать, що у хворих із ХЛС спостерігаються виражені ознаки гіперкоагуляції і зниження фібринолітичної активності крові. Поряд з цим відмічається зменшення вмісту кількох прокоагулянтних факторів як результат їх підвищеного споживання. Найбільш виражені ознаки гіперкоагуляції мають місце у хворих із хронічною постемболічною легеневою гіпертензією і у хворих із активним запальним процесом у легенях (туберкульоз, хронічна емпієма, абсцес), меншою мірою порушення плазмової ланки гемо-стазу відмічаються у хворих на ХОБ і ПЛГ. По мірі прогресування застійної

недостатності кровообігу спостерігається посилення процесів гіперкоагуляції крові і підвищення ступеня пригнічення фібринолізу.

4. Оцінка стану судинно-тромбоцитарної ланки системи гемостазу на основі використання тесту з АДФ-індукованою агрегацією тромбоцитів свідчить про наявність помірної або різко вираженої гіперагрегації у середньому у 50 % хворих із ХЛС.

5. У хворих із ХЛС спостерігається активація метаболізму арахідонової кислоти як по циклооксигеназному, так і по ліпооксигеназному шляху метаболізму. Підвищення вмісту у крові ПГІ2 з найбільшою вірогідністю, є компенсаторною реакцією у відповідь на гіпоксію і підвищення навантаження на міокард. Поряд з підвищенням рівня ПГІ2 і ТХА2 у хворих із ХЛС вірогідно підвищується продукція ЛТ 4 серії, які мають прозапальні, бронхо- і вазоконстрикторні властивості. З підвищенням ступеня тяжкості недостатності кровообігу спостерігається значна активація процесів метаболізму арахідонової кислоти.

6. Застосування -3 ПНЖК (препарат Теком у дозі 4,0 г на добу на протязі 4 тижнів) обумовлює зміну жирнокислотного складу як плазми крові, так і еритроцитів зі збільшенням концентрації ейкозапентаєнової і докозагексаєнової кислот і зменшенням вмісту арахідонової кислоти. Омега-3 ПНЖК, поступаючи в організм, частково заміщають арахідонову кислоту у фосфоліпідних оболонках клітинних мембран, що обумовлює зменшення її депо в організмі і як наслідок - концентрацію в крові вільної арахідонової кислоти. У зв'язку з цим зменшуються потенційні можливості продукції її метаболітів.

7. Омега-3 ПНЖК in vitro обумовлюють пригнічення ліпооксигеназного шляху перетворення арахідонової кислоти зі зменшенням продукції ЛТ 4 серії і активацію циклооксигеназного шляху зі зміною балансу простациклін-тромбоксанової системи в сторону переважання простацикліну. У результаті застосування -3 ПНЖК у лікуванні хворих зменшується вміст індуктора агрегації формених елементів крові і вазоконстриктора ТХА2, ЛТ 4 серії, що мають прозапальні, бронхоконстрикторні і вазоконстрикторні властивості.

8. Порівняльний хроматографічний аналіз жирнокислотного складу препаратів MaxEPA, New Life-1000, Omega-3 і Теком показав, що вітчизняний лікарський препарат Теком містить ейкозапентаєнову кислоту (основна діюча складова) у 2,3 рази більше, ніж MaxEPA, і в 2,1 рази більше у порівнянні з New Life-1000 і Omega-3. Теком відрізняється від закордонних аналогів значно більшим відношенням -3 і -6 ПНЖК і переважає їх за антиагрегантними властивостями.

9. Результати порівняльного вивчення впливу Текому і ацетилсаліцилової кислоти на агрегаційну здатність тромбоцитів показали, що Теком у пробах in vitro спричинює суттєву антиагрегантну дію, яку можна співставити за силою з дією ацетилсаліцилової кислоти.

10. Оцінка клінічної ефективності застосування Текому в комплексному лікуванні хворих із ХЛС дала змогу заключити, що препарат сприяє зменшенню легеневої недостатності (у середньому у 80 %) і об'єму підтримуючої терапії сечогінними засобами і периферійними вазодилататорами (у середньому в 26 %).

11. Під впливом Текому спостерігається зменшення ступеня гіперкоагуляції крові - суттєве зниження інтенсивності процесів внутрішньосудинного згортання крові, позитивний вплив на стан фібринолітичної активності у хворих із ознаками пригнічення фібринолізу, зменшення вмісту фібриногену у крові. Після лікування Текомом спостерігається вірогідне зменшення кількості випадків гіперкоагуляції, особливо різко вираженої гіперкоагуляції тромбоцитів.

12. Застосування препарату Теком на фоні незмінюваної підтримуючої терапії обумовлює покращання деяких показників кривої потік-об'єм форсованого видиху, структури загальної ємності легень зі збільшенням життєвої ємності за рахунок зменшення остаточного об'єму і підвищення резервного об'єму видиху. Враховуючи, що у комплексі підтримуючої терапії використовувалися комбіновані бронхолітичні засоби (в2 - агоністи і холінолітики) динаміку показників бронхіальної прохідності в процесі лікування Текомом можна оцінювати як прояв додаткового бронхолітичного ефекту препарату, що не пов'язаний з впливом на в-адренергічні та холінергічні структури. З найбільшою вірогідністю, деяке покращання бронхіальної прохідності у результаті застосування Текому пов'язано з модифікацією спектру ейкозаноїдів (зниження рівня активних бронхоконстрикторів - ЛТ 4 серії, ПГF2б, TХА2).

13. Після лікування Текомом спостерігається зниження тиску в системі малого кола кровообігу, що може бути обумовлено кількома причинами. По-перше, у процесі лікування Текомом спостерігається покращання вентиляційної функції легень, таким чином, зменшується інтенсивність фактора, який викликає гіпоксичну вазоконстрикцію. По-друге, антиагрегантна і гіпокоагуляційна дія препарату сприяє покращенню реологічних властивостей крові і зниженню за рахунок цього легенево-артеріального опору. По-третє, зміна балансу ейкозаноїдів на користь метаболітів, які мають вазодилатаційні властивості, може сприяти зниженню ступеня вазоконстрикції.

14. Зниження легенево-артеріального опору обумовлює зменшення ізометричної гіперфункції правого шлуночка (зменшення КДО), збільшення вороття крові до лівого шлуночка і, як наслідок, - покращання діастолічної функції міокарда (підвищення КДО). У результаті збільшується УО правого шлуночка (за рахунок зменшення навантаження опором) і УО лівого шлуночка (за рахунок більш ефективного функціонування механізму Франка-Старлінга). При цьому відмічається тенденція до зменшення тахікардії. Таким чином, компенсаторна гіперфункція серця, яка направлена на підвищення хвилинного об'єму кровообігу, забезпечується використанням більш ефективного механізму компенсації: більшою мірою - за рахунок росту УО і меншою мірою - тахікардії.

15. У хворих на ХОБ, ускладнений ХЛС, має місце помірно виражена гіпоксія і ознаки компенсованого дихального ацидозу. Після проведеного лікування з застосуванням Текому спостерігається нормалізація показника напруги вуглекислого газу в крові, вірогідне зменшення ступеня артеріальної гіпоксемії, тенденція до покращання КОС крові.

16. Результати вивчення клінічної ефективності препарату, його вплив на стан системи гемостазу, вентиляційної функції легень, гемодинаміки, газового складу і КОС крові дозволяє рекомендувати застосування Текому в комплексному лікуванні хворих із ХЛС.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

кислота жирний поліненасичений лікування

1. Омега 3 ПНЖК Новый лекарственный препарат Теком / Ю.И. Фещенко, В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник, Н.А. Морозова, С.И. Лещенко, Н.Д. Морская, Т.В. Яхница, Я.А. Дзюблик, Т.Ф. Селезненко, В.И, Коржов, Т.В. Осадчук, Л.П. Кадан, И.Ф. Круглова, М.Ш. Насырова / Под ред. Ю.И. Фещенко, В.К. Гаврисюка. - Киев, 1996. - 124 с. (Планування досліджень, дослідження системи згортання).

2. Застосування нового лікарського препарату Теком при синдромі гіперкоагуляції крові на експериментальній моделі запального процесу легенів / Ю.І. Фещенко, В.К. Гаврисюк, А.І. Ячник, Н.А. Морозова, В.І. Коржов, Т.В. Осадчук, А.М. Алферов, Т.Ф. Селезненко , Лещенко С.І. // Ліки. - 1995. - № 5. - С. 98 - 102. (Планування досліджень, визначення показників системи згортання).

3. Применение омега - 3 полиненасыщенных жирных кислот при синдроме гиперкоагуляции крови в экспериментальной модели воспалительного процесса в легких / В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник, Н.А. Морозова, В.И. Коржов, А.И. Алферов, С.И. Лещенко, Е.С. Задорожная // Укр. пульмонол. журн. - 1995. - № 4. - С.48 - 51. (Планування досліджень, визначення системи згортання).

4. Морозова Н.А., Лещенко С.И., Селезненко Т.Ф. Влияние препарата Теком на агрегационную способность тромбоцитов in vitro у больных с хроническим легочным сердцем // Укр. кардіол. журн. (додаток). - 1996. - № 3. - С. 189. (Планування досліджень, визначення системи згортання).

5. Гіполіпідемічна, гіпокоагуляційна та антиагрегантна дія нового лікарського препарату Теком в експерименті / Ю.І. Фещенко, В.К. Гаврисюк, В.І. Коржов, Н.А. Морозова, А.І. Ячник, С.І. Лещенко, Т.Ф. Селезненко, Т.В. Осадчук // Журн. АМН України, 1997.- Т.3, №1..-С. 155-165. (Планування досліджень, визначення системи згортання).

6. Лещенко С.І. Вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот на систему згортання крові: перспективи застосування в пульмонології та фтизіатрії // Укр. пульмонол. журн. - 1997. - № 3. - С. 60 - 69.

7. Лещенко С.И. Изменение содержания полиненасыщенных жирных кислот в плазме и эритроцитах крови больных с хроническим легочным сердцем после лечения текомом // Таврический медико-биологический вестник. - 1998. - № 3-4. - С. 84 - 87.

8. Влияние препарата Теком in vitro на содержание в крови эйкозаноидов у больных с хроническим легочным сердцем / С.И. Лещенко., Я.А. Дзюблик, Н.А. Морозова, Е.Е. Гончар // Укр. пульмонол. журн. - 1998. - № 3. - С. 31 - 33. (Планування досліджень, проведення проб in vitro, підготовка статті до друку).

9. Влияние препарата Теком на метаболизм арахидоновой кислоты у больных с хроническим легочным сердцем / В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник, Я.А. Дзюблик, Н.А. Морозова, Е.Е. Гончар // Укр. пульмонол. журн. - 1998. - № 4. - С. 35 - 37. (Планування досліджень, проведення проб in vitro, підготовка статті до друку).

10. Лещенко С.И. Изучение механизмов антиагрегантного и противовоспалительного действия препарата теком // Укр. пульмонол. журн. - 1999. - № 1. - С. 51 - 53.

11. Лещенко С.І. Деякі показники системи ейкозаноїдів у хворих на хронічне легеневе серце // Укр. пульмонол. журн. - 1999. - № 3. - С. 42 - 44.

12. Лещенко С.І. Омега-3 поліненасичені жирні кислоти в корекції гемодинамічних порушень у хворих з хронічним легеневим серцем // Лікарська справа. - 1999. - № 6. - С. 119 - 122.

13. Лещенко С.І. Вплив препарату Теком in vitro на вміст у крові ейкозаноїдів у хворих на хронічне легеневе серце // Мед. перспективи. - 1999. - Т. 4, № 1. - С. 42 - 44.

14. Лещенко С.И. Савицкий С.Ю. Влияние -3 полиненасыщенных жирных кислот in vitro на содержание эйкозаноидов у больных с хроническим легочным сердцем // Укр. кардиол. журн. - 1999. - № 6. - С. 46 - 49. (Планування досліджень і обробка їх результатів, обстеження хворих, підготовка статті до друку).

15. Вплив препарату “Теком” на метаболізм арахідонової кислоти у хворих з хронічним легеневим серцем / Ю.І. Фещенко, В.К. Гаврисюк, А.І. Ячник, С.І. Лещенко, С.Ю. Савицький, Я.О. Дзюблик, Н.А. Морозова // Журн. АМН України, 1999. - Т. 3, № 1. - С. 155 - 165. (Планування досліджень і обробка їх результатів, підготовка статті до друку).

16. Новый лекарственный препарат Теком / Ю.И. Фещенко, В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник, Н.А. Морозова, С.И. Лещенко, Я.А. Дзюблик // Клінічна фармація. - 1999. - Т. 3, № 2. - С. 90 - 93. (Дослідження системи згортання крові та вмісту похідних арахідонової кислоти).

17. Перспективы применения омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в медицине / В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник, Н.А. Морозова, Я.А. Дзюблик // Фармакологіч-ний вісник. - 1999. - № 3. - С. 39 - 41. (Дослідження системи згортання крові та вмісту похідних арахідонової кислоти).

18. Лещенко С.И. Антиагрегационные свойства текома и аспирина in vitro // Укр. пульмонол. журн. - 1999. - № 4. - С. 40 - 42.

19. Изучение антиагрегантных свойств препарата теком in vitro / В.К. Гаврисюк, И.А. Панащук, Н.Д. Морская, Я.А. Дзюблик // Таврический медико-биологический вестник. - 2000. - Т. 3, № 1-2. - С. 20 - 23. (Дослідження системи згортання крові, проведення проб in vitro).

20. Лещенко С.И. Состояние плазменного звена гемостаза у больных с хроническим легочным сердцем // Укр. терап. журн. - 2001. - № 2. - С. 78 - 80.

21. Лещенко С.И. Эффективность применения омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в коррекции системы гемостаза у больных с хроническим легочным сердцем // Таврический медико-биологический вестник. - 2001. - № 3-4. - С. 66 - 70.

22. Лещенко С.І. Ефективність застосування омега-3 поліненасичених жирних кислот у комплексному лікуванні хворих на хронічне легеневе серце // Укр. пульмонол. журн. - 2002. - № 1. - С. 33 - 37.

23. Лещенко С.І., Ячник А.И. Хлистова Т. Ф. Стан і можливості корекції системи згортання крові у хворих з легеневою гіпертензією/ Новые достижения в ранней диагностике и терапии воспалительных заболеваний органов дыхания. Предупреждение хронизации заболеваний. - Харьков, 1995. (Дослідження системи згортання крові).

24. Эффективность применения омега-3 полиненасыщенных жирных кислот при синдроме гиперкоагуляции крови в модели воспалительного процесса в легких / Ю.И. Фещенко, В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник, Н.А. Морозова, Т.Ф. Селезненко, С.И. Лещенко, Е.С. Задорожна, Н.С. Осипенко // Междунар. симпозиум “Актуальные проблемы пульмонологии” - Минск, 1995. - С. 259 - 263. (Планування досліджень, визначення показників системи згортання).

25. Вплив препарату теком на систему згортання крові в експерименті / Н.А. Морозова, А.І. Ячник, Т.Ф. Селезненко, Н.С. Осипенко, О.С. Задорожна // Сучасні проблеми фармакології. Тез. доп.1 нац. з'їзду фармакологів України. - Полтава, 1995. - С. 114 - 115. (Планування досліджень, визначення показників системи згортання).

26. Осадчук Т.В., Коржов М.В, Лещенко С.І. Вплив суміші -3 поліненасиче-них жирних кислот на перекисне окислення ліпідів в еритроцитах // Сучасні проблеми фармакології. Тез. доп.1 нац. з'їзду фармакологів України. - Полтава, 1995. -С. 123. (Планування досліджень).

27. Показатели системы эйкозаноидов и возможности ее коррекции у больных с хроническим легочным сердцем / В.К. Гаврисюк, Н.А. Морозова, Н.Д. Морская, Т.В. Яхница // 5 Нац. конгресс по болезням органов дыхания: Тез. докл. - Москва, 1995. - № 446. (Планування досліджень, обстеження хворих, визначення показників системи ейкозаноїдів).

28. Влияние препарата Теком (in vitro) на агрегацию тромбоцитов у больных заболеваниями легких./ В.К. Гаврисюк Т.Ф. Селезненко, Е.С. Задорожная, Н.С. Осипенко // 6 Нац. конгресс по болезням органов дыхания: Тез. докл. - Новосибирск, 1996. - № 532. (Планування досліджень, обстеження хворих, визначення показників системи згортання).

29. Experimental investigation of N-polyunsaturated fatty acids effect on blood coagulability, immunological reactivity in rats with inflammatory pulmonary process / V.K. Gavrysyuk, N.A. Morozova, A.I. Yachnik, T.F. Seleznenko, S.I. Leshchenko / ERC Annual Congress. - Stockholm, Sept., 7-11, 1996. - 87s // Eur. Resp. J. - 1996. - Vol.12, Suppl. - P. 0575. (Планування досліджень, визначення показників системи згортання).

30. Эффективность применения препарата Теком в лечении больных хроническим бронхитом в сочетании с атерогенной дислипопротеидемией / В.К. Гаврисюк, Н.А. Морозова, С.И. Лещенко, Н.Д. Морская, Т.В. Яхница, Я.А. Дзюблик // 7 Нац. конгресс по болезням органов дыхания. - Москва, 1998. - № 146. (Планування досліджень, обстеження хворих, визначення показників системи згортання).

31. Лещенко С.І., Дзюблик Я.О. Омега-3 поліненасичені жирні кислоти як антагоністи арахідонової кислоти у корекції тромбоцитарної ланки гемостазу при захворюванні легень // II з'їзд фтизіатрів і пульмонологів України: Матер. наук. праць. - Київ, 1998. - С. 189. (Планування досліджень, обстеження хворих, визначення показників системи згортання та ейкозаноїдів).

32. Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты в коррекции тромбоцитарного звена гемостаза при заболеваниях легких / С.И. Лещенко, Я.А. Дзюблик, Н.А. Морозова, Т.В. Яхница / 8 Нац. конгресс по болезням органов дыхания: Тез. докл. - Москва, 1998. - С.224. (Планування дослідження, визначення показників системи згортання).

33. Leshchenko S.I., Dzublik Y.A. The influence of omega-3 polyunsaturated fatty acids on blood eicosanoid composition and pulmonary circulation in pulmonary hypertension patients / ERS Annual Congress. - Madrid, 1999. - 351s. // Eur. Resp. J. - 1999. - Vol.14, Suppl.-P2352. (Планування досліджень, визначення показників ейкозаноїдів).

34. Перспективы применения нового антиагрегантного препарата у больных с синдромом гиперкоагуляции крови / В.К. Гаврисюк, С.И. Лещенко, Я.А. Дзюблик, И.А Панащук, Н.Д. Морская, Т.В. Яхница // Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів: Тез. доп. наук.-практ конф. - Київ, 2001. - С. 181. (визначення показників системи згортання)

35. Антиагрегантное действие омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в комбинации с ацетилсалициловой кислотой / В.К. Гаврисюк, Я.А. Дзюблик, С.И. Лещенко, И.А Панащук, Н.Д. Морская // Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії: Тез. доп. об'єд. пленуму правл. Укр. наук. тов. кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів. - Київ, 2001. - С. 129. (визначення показників системи згортання).

36. Сравнительная характеристика жирнокислотного состава и антиагрегантных свойств препарата Теком и ряда зарубежных аналогов / В.К. Гаврисюк, С.И. Лещенко, Н.А. Морозова, А.И. Ячник // Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении: Тез.науч.докл. Республ. науч.-практ. конф. - Харьков, 2001. - С. 28 - 29. (Дослідження системи згортання крові, проведення проб in vitro).

37. Эффективность применения омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в коррекции системы гемостаза у больных с хроническим легочным сердцем / В.К. Гаврисюк, С.И. Лещенко, Е.С. Задорожная, Н.С. Осипенко, Ж.А. Чепель // Возрастные аспекты микроциркуляции: Тез. докл. - Киев, 2002. - С. 25 - 26.

38. Пат. 14540 А Україна, МКІ А 61 В 5/00. Спосіб діагностики нозологічної належності синдрому високої легеневої гіпертензії / В.К. Гаврисюк А.І. Ячник, Н.А. Морозова Н.А. Морська, Т.В. Яхниця, С.І. Лещенко (Україна). - № 95010080 А; Заявлено 04.01.95; Опубл. 09.01.97, Бюл. № 2. - С.3.1.29. (Обстеження хворих).

39. Пат. 20416 А Україна, МКІ А 61 К35/60 Спосіб лікування запальних захворювань бронхолегеневої системи / В.К. Гаврисюк, Н.А. Морозова, А.І. Ячник, С.І. Лещенко, В.І. Коржов, Т.В. Осадчук, Я.О. Дзюблик, Н.Д. Морська Т.В. Яхниця (Україна). - № 96124819; Заявлено 24.12.96; Опубл. 15.07.97, Бюл. № 1. - С .3.1.80. (Планування досліджень, визначення показників системи згортання, обстеження хворих).

40. Пат. 34344 А Україна, МКІ А 61 К 31/00. Спосіб лікування туберкульозу легень / В.К. Гаврисюк, В.Г. М'ясников, В.М. Мельник, А.І. Ячник, Н.А. Морозова, С.І. Лещенко, Я.О. Дзюблик, К.Є. Гончар (Україна). - № 99063640; Заявлено 29.06.99; Опубл. 15.02.01, Бюл. № 1. - С.1.52. (Планування досліджень, обстеження хворих, визначення показників системи згортання).

41. Пат. 36137 А Україна, МКІ А 61 К35/60. Спосіб лікування хворих на хронічне легеневе серце / В.К. Гаврисюк, А.І. Ячник, Н.А. Морозова, С.І. Лещенко, Я.О. Дзюблик, Н.Д. Морська Т.В. Яхниця. (Україна). - № 99116059; Заявлено 04.11.99; Опубл. 16.04.01, Бюл. № 3. - С. 1.51. (Планування досліджень, визначення показників систем згортання та ейкозаноїдів, обстеження хворих).

Лещенко С.І. Омега-3 поліненасичені жирні кислоти у комплексному лікуванні хворих із хронічним легеневим серцем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.27 - пульмонологія. - Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2002.

Вивчено стан системи гемостазу і вміст у крові метаболітів арахідонової кислоти у хворих із хронічним легеневим серцем, вплив -3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) на вміст арахідонової кислоти у плазмі і еритроцитах. Виявлено можливості модифікації спектру ейкозаноїдів - похідних арахідонової кислоти під впливом -3 ПНЖК in vitro і у клінічних умовах. Порівняно жирнокислотний склад і антиагрегантні властивості, які не поступаються найбільш активному антиагреганту - ацетилсаліциловій кислоті, поширених в Україні препаратів, що містять -3 ПНЖК. Обґрунтовано застосування -3 ПНЖК у комплексному лікуванні хворих із хронічним легеневим серцем на основі оцінки їх клінічної ефективності, впливу на стан системи гемостазу, легеневої вентиляції, гемодинаміки, газового складу і кислотно-основного стану крові.

Ключові слова: арахідонова кислота, -3 ПНЖК, ейкозаноїди, гемостаз, легенева вентиляція, гемодинаміка, газовий склад крові, кислотно-основний стан, хро-нічне легеневе серце.

Leshchenko S.I. Omega-3 polyunsaturated fatty acids in complex treatment by patients with cor pulmonale. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of a doctor of medical science by speciality 14.01.27 - pulmonology. - Institute of phtyisiatry and pulmonology named after F.G. Yanovsky of Ukrainian Medical Science Academy, Kyiv, 2002.

A state of hemostasis and arachidonic acid metabolites blood level in patientes with cor pulmonale, an influence of -3 PUFA upon arachidonic acid levels in plasma und erythrocytes were studied. Omega-3 PUFA can change eicosanoides spectrum in vitro and under clinic conditions. The fat acids composition and antiaggregatory properties, which yields to no acetylsalicylic acid in this respect, of the most commonly used in Ukraine -3 PUFA preparations were compared. The use of -3 PUFA in complex treatment by patientes with cor pulmonale was grounded upon base of the clinical efficacy so far of the influence on hemostasis, pulmonary ventilation, hemodynamics, blood gases and acid-base balance.

Key words: arachidonic acid, -3 PUFA, eicosanoids, hemostasis, pulmonary ventilation, hemodynamics, blood gases, acid-base balance, cor pulmonale.

Лещенко С.И. Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты в комплексном лечении больных с хроническим легочным сердцем. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.27 - пульмонология. - Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена обоснованию использования -3 полиненасыщенных жирных кислот (-3 ПНЖК) в комплексном лечении больных с хроническим легочным сердцем (ХЛС). У больных с ХЛС наблюдаются признаки гиперкоагуляции и уменьшение фибринолитической активности крови. Вместе с тем снижается уровень нескольких прокоагулянтных факторов как результат их повышенного потребления. Признаки гиперкоагуляции наиболее выражены у больных с хронической постэмболической легочной гипертензией и у больных с активным воспалительным процессом в легких, в меньшей степени нарушения плазменного звена гемостаза отмечаются у больных с хроническим обструктивным бронхитом и первичной легочной гипертензией. По мере прогрессирования застойной недостаточности кровообращения процессы гиперкоагуляции крови усиливаются, угнетается фибринолиз.

Изучение АДФ-индуцированной агрегации тромбоцитов свидетельствует о наличии умеренной или резко выраженной гиперагрегации в среднем у 50 % больных с ХЛС.

У больных с ХЛС наблюдается активация метаболизма арахидоновой кислоты как по циклооксигеназному, так и по липооксигеназному путям, усиливающаяся при прогрессировании недостаточности кровообращения.

Применение -3 ПНЖК (Теком 4,0 г в сутки на протяжении 4 недель) обуславливает изменение спектра жирных кислот плазмы крови и эритроцитов с увеличением концентрации эйкозапентаеновой и докозагексаеновой кислот и уменьшением содержания арахидоновой кислоты. В связи с этим уменьшаются потенциальные возможности продукции метаболитов арахидоновой кислоты.

Омега-3 ПНЖК in vitro обуславливают угнетение липооксигеназного пути преобразования арахидоновой кислоты с уменьшением продукции ЛТ 4 серии и активацию циклооксигеназного пути с изменением баланса простациклин-тромбоксановой системы в сторону преобладания простациклина. В результате применения -3 ПНЖК в лечении больных уменьшается содержание индуктора агрегации тромбоксана А2, лейкотриенов 4 серии, которые имеют провоспалительные, бронхоконстрикторные и вазоконстрикторные свойства.

Сравнительный хроматографический анализ жирнокислотного состава препаратов -3 ПНЖК MaxEPA, New Life-1000, Omega-3 и Теком показал, что отечественный препарат Теком содержит эйкозапентаеновую кислоту в 2,3 раза больше, чем MaxEPA и в 2,1 больше в сравнении с New Life-1000 и Omega-3. Теком отличается от заграничных аналогов большим соотношением -3/-6 ПНЖК и превышает их по антиагрегантным свойствам. Сравнительное изучения влияния Текома и ацетилсалициловой кислоты на агрегационную способность тромбоцитов показало, что Теком в пробах in vitro обуславливает существенное антиагрегантное действие, которое можно сопоставить по силе действия с ацетилсалициловой кислотой.

У больных с ХЛС препарат -3 ПНЖК Теком способствует уменьшению степени легочной недостаточности и объема поддерживаемой терапии. Под влиянием Текома уменьшается гиперкоагуляция крови, повышается фибринолитическая активность крови у больных с угнетением фибринолиза, уменьшается содержание фибриногена крови.

Результаты изучения вентиляционной функции легких свидетельствуют, что применение -3 ПНЖК на фоне неизменной поддерживающей терапии обуславливает увеличение форсированной жизненной емкости легких и пиковой объемной скорости выдоха, структуры общей емкости легких с увеличением жизненной емкости за счет уменьшения остаточного объема и повышения резервного объема выдоха. Учитывая, что в комплексе поддерживающей терапии использовались комбинированные бронхолитические средства (в2 - агонисты и холинолитики), динамику показателей бронхиальной проходимости в процессе лечения -3 ПНЖК можно оценивать как проявление дополнительного бронхолитического эффекта препарата, который не связан с влиянием на в-адренэргические и холинэргические структуры. С наибольшей вероятностью, некоторое улучшение бронхиальной проходимости в результате применения -3 ПНЖК связано с модификацией спектра эйкозаноидов.

Применение -3 ПНЖК способствует снижению давления в малом круге кровообращения за счет улучшения вентиляционной функции легких, улучшения реологических свойств крови, изменения баланса эйкозаноидов.

Снижение легочно-артериального сопротивления обуславливает уменьшение изометрической гиперфункции правого желудочка, увеличение венозного возврата крови к левому желудочку и как следствие - улучшение диастолической функции миокарда. Компенсаторная гиперфункция сердца обеспечивается использованием более эффективного механизма компенсации, главным образом, за счет увеличения ударного объема.

После проведенного лечения улучшаются показатели газового состава и кислотно-основного состояния крови.

Результаты изучения клинической эффективности -3 ПНЖК, их влияния на систему гемостаза, вентиляционную функцию легких, гемодинамику, газовый состав и кислотно-основное состояние крови позволяют рекомендовать -3 ПНЖК в комплексном лечении больных с ХЛС.

Ключевые слова: арахидоновая кислота, -3 ПНЖК, эйкозаноиды, гемостаз, легочная вентиляция, гемодинамика, газовый состав крови, кислотно-основное состояние крови, хроническое легочное сердце.

Размещено на Allbest.ru