Аномалії скорочувальної діяльності матки у роділь та їх корекція з використанням факторів охолодження

Таблиця 3.

Вміст деяких гормонів і БАР у крові вагітних і роділь напередодні та під час нормальних і ускладнених АПД пологів

Гормони і БАР	Напередодні фізіологічних пологів (n=31)	Нормальна пологова діяльність (n=31)	СПД (n=65)	ДПД (n=44)	Загроза АПД (n=70)
Прогестерон, нг/мл	129,1±4,09	110,2±3,95	242,3±6,2*	62,4±7,3*	136,8±5,3
Естрадіол, нг/мл	26,4±0,4	26,6±0,72	18,2±0,9*	18,3±0,58*	20,4±1,3*
АКТГ, пг/мл	23,7±4,6*	36,3±4,6	68,2±8,3*	45,1±5,9	50,3±3,6
Кортизол, нг/мл	566,0±57,5	611,8±29,0	250,2±18,9*	205,3±26,2*	346,3±17,4*
Окситоцин, пг/мл	20,8±1,9*	49,7±5,6	27,6±1,8*	185,8±12,7*	19,3±3,1*
Простагландин F2a, нг/мл	60,7±8,1*	98,9±5,6	39,8±4,3*	169,3±14,5*	35,1±7,6*
Пролактин, мОд/л	1,2±0,17	1,5±0,22	0,34±0,07*	0,58±0,09*	0,10±0,012*
b-ендорфін, пмоль/л	100,4±7,2	118,3±7,5	100,8±3,9	80,7±9,3*	85,3±7,4*
Триптофан, ммоль/л	49,2±3,1	52,0±4,3	44,7±3,9	50,1±5,3	40,2±2,8*
Тирозін, ммоль/л	0,068±0,003	0,083±0,007	0,058±0,005*	0,072±0,006	0,063±0,04
Дофамін, нмоль/л	7,6±0,4	10,1±0,95	8,4±0,9	11,6±1,9	9,6±1,1
Серотонін, нмоль/л	514,9±41,6*	815,2±68,3	218,3±43,5*	643,8±27,4	305,0±29,6*
Гістамін, нмоль/л	405,8±39,2	517,8±31,6	225,7±37,4*	580,4±38,2	282,1±19,5*
Адреналін, нмоль/л	2,6±0,2*	7,0±0,8	2,3±0,23*	6,9±0,92	5,6±0,9
Норадреналін, нмоль/л	39,6±2,8	39,5±1,9	28,5±1,6*	40,3±2,8	43,5±3,1

* P<0,05 в порівнянні з контрольними показниками

Таким чином, АПД - це не порушення в роботі якої-небудь окремої системи, а патологія всього організму. Крім того, проведене дослідження зміни вмісту гормонів і БАР у крові вагітних напередодні фізіологічних пологів і протягом першого періоду пологів визначило контрольні параметри, які дозволяють надалі проводити порівняльну характеристику відповідних показників у жінок, пологи в яких ускладнилися АПД, і патогенетично оцінити методи корекції.

Слабкість пологової діяльності характеризується підвищенням рівня прогестерону (у 2,2 рази), зниженням концентрації естрадіолу (у 1,5 рази). Відзначається збільшення секреції АКТГ (у 1,9 рази) і виражене зниження рівня кортизолу (за типом зворотного зв'язку) - у 2,4 рази. Концентрація ендогенного окситоцину не досягає рівня, характерного для активної фази першого періоду нормальних пологів, а залишається на рівні латентної фази. Знижено показник простагландину F2a (у 2,5 рази) і пролактину (у 4 рази). Серед БАР найбільш виражені зміни спостерігаються у вмісті серотоніну (зменшений у 3,7 рази) і гістаміну (зменшений у 2,3 рази), в меншій мірі - адреналіну і норадреналіну, що свідчить про недостатність як гормональної, так і медіаторної ланки симпато-адреналової системи та її низькій вегетативний тонус.

Виявлені складні та різноманітні зміни гормональних і нейро-гуморальних взаємин в організмі роділі при СПД стали підставою для вивчення рівня зазначених гормонів і біологічно активних речовин у процесі підсилення пологової діяльності різними методами, у тому числі з використанням факторів охолодження.

В результаті застосування ЛГПЧС відзначалося підвищення вмісту естрадіолу (31,2±0,9 нг/мл), кортизолу (435,5±13,6 нг/мл), окситоцину (180,3±12,4 пг/мл), простагландину F2a (161,5±11,9 нг/мл), пролактину (3,1±0,15 мОд/л), b-ендорфіну (180,5±9,9 пмоль/л), серотоніну (650,2±54,9 нмоль/л), гістаміну (511,4±30,9 нмоль/л) та інших біологічно активних речовин, що приймають участь в регуляції пологової діяльності. Слід зазначити, що деякі показники (окситоцин, простагландин F2a, пролактин, серотонін, b-ендорфін) навіть перевищували нормальні параметри, що вказує на виражений утеротонічний ефект ЛГПЧС.

Слід відзначити, що виявлені зміни зазначених гормонів і БАР під впливом ЛГПЧС аналогічні змінам, які виникають при корекції СПД внутришньовенним введенням окситоцину (5 ОД).

При використанні комбінованого методу (ЛГПЧС і половинна доза окситоцину) виявлене збільшення вмісту тих же гормонів і БАР у крові роділь зі СПД до контрольного рівня, що свідчить про високу ефективність застосування факторів охолодження в корекції СПД.

При ДПД відзначався дуже високий вміст у сироватці крові окситоцину (у 3,7 рази вище норми), простагландину F2a (у 1,7 рази), серотоніну (у 1,3 рази), гістаміну (у 1,6 рази) і низький рівень прогестерону (у 1.8 рази), естрадіолу (у 1,5 рази), кортизолу (у 3 рази), пролактину (у 2,6 разу), b-ендорфіну (у 1,5 рази) в порівнянні з фізіологічними показниками (Табл.3).

Під впливом факторів охолодження (ЛГПЧС в сполученні з партусистеном) нормалізувалися наступні показники гомеостазу - прогестерон (118,3±11,4 нг/мл), естрадіол (24,6±1,2 нг/мл), кортизол (608,4±47,9 нг/мл), окситоцин (99,2±12,8 пг/мл), простагландин F2a (113,7±9,2 нг/мл), b-ендорфін (120,9±10,6 пмоль/л), пролактин (3,5±0,41 мОд/л), серотонін (501,9±21,5 нмоль/л), гістамін (311,8±33,7 нмоль/л).

Для одержання уявлення про механізм розвитку АПД і можливостях їх профілактики і прогнозування вивчалися особливості гормональних взаємин у жінок з відсутністю біологічної готовності організму до пологів (Табл.3). Відзначалося незначне зниження концентрації естрадіолу (20,4±1,3 нг/мл) і підвищення вмісту прогестерону (16,8±5,3 нг/мл). Зниження концентрації в сироватці крові загального кортизолу (у 1,6 рази) у вагітних з відсутністю готовності пологових шляхів супроводжувалася посиленням адренокортикотропної активності гіпофізу (підвищення АКТГ у 2,1 рази). У 1,7 рази знижений рівень простагландину F2a, а концентрація пролактину зменшена майже в 10 разів. Зниження концентрація b-ендорфіну, обумовлює наявність високої частоти патологічного прелімінарного періоду у жінок даної групи. При вивченні рівня деяких БАР у вагітних, яким загрожує розвиток АПД, найбільші зміни виявлені у вмісті гістаміну (знижений у 1,5 рази), серотоніну (зменшений у 1,7 рази).

Таким чином, у вагітних з непідготовленими пологовими шляхами мають місце виражені зміни гуморального гомеостазу, що і обумовлює відсутність готовності організму жінки до пологів, яка проявляється серед інших ознак незрілістю шийки матки.

Згідно проведених досліджень, до прогностичних ознак розвитку АПД при пологах відносяться підвищення в крові напередодні пологів рівня АКТГ (більше 50 пг/мл), зниження концентрації кортизолу (менше 350 нг/мл), простагландину F2a (менше 40 нг/мл) і пролактину ( менше 0,5 мОд/мл).

Під впливом допологової підготовки з використанням ЛГПЧС спостерігалася активація функції надниркових залоз матері, що проявлялося підвищенням концентрації загального кортизолу (420,1±18,3 нмоль/л). Крім того, виявлене достовірне збільшення концентрації окситоцину (45,8±3,9пг/мл) і пролактину (0,98±0,010 мОд/л), простагландину F2a (65,1+5,9нг/мл) під впливом ЛГПЧС (Р<0.05). Зміни гормонів корелювали з дозріванням шийки матки. Одним з патогенетичних механізмів підготовки шийки матки до пологів (у тому числі методом ЛГПЧС ) є активація серотонінергічної системи за рахунок підвищення концентрації серотоніну (500,9±26,8 нмоль/л). Застосування ЛГПЧС для підготовки пологових шляхів призводить до нормалізації рівнів адреналіну (4,1±0,9 нмоль/л) і норадреналіну (40,3±2,6 нмоль/л) у порівнянні з іншими способами передпологової підготовки.

Таким чином, зміни гормональних і гуморальних взаємин у вагітних, яким загрожує розвиток АПД, у процесі підготовки організму жінки до пологів показали значний вплив факторів охолодження на гомеостаз вагітної, що забезпечує в подальшому нормальний перебіг пологів.

Мало вивченим залишається значення клітинної та гуморальної ланок імунітету в розвитку нормальної пологової діяльності та при її порушеннях.

З початком пологової діяльності (у латентну фазу) відбувається зниження загальної кількості лейкоцитів, особливо сегментоядерних; збільшення числа моноцитів; підвищення вмісту лімфоцитів (як відносного, так і абсолютної їх кількості); зниження відносного числа Т-лімфоцитів і збільшення їх абсолютного числа, у той час як вміст В-лімфоцитів не змінювався; збільшення числа О-лімфоцитів, зниження рівня Т-супресорів і ЦІК; підвищення відносного числа фагоцитарних нейтрофілів з невеликим зростанням їх переварюючої здібності. В активну фазу пологів показники вмісту лейкоцитів практично не змінювалися, знижувався рівень лімфоцитів, рівень В-лімфоцитів залишався таким же; відзначалося збільшення Т-лімфоцітів і зокрема Т-супресорів, зниження О-лімфоцитів і ЦІК; подальше збільшення кількості фагоцитарних нейтрофілів з деяким зниженням фагоцитарного числа й незмінюючим індексом завершенности фагоцитозу. Бактерицидна ємність крові протягом періоду розкриття практично не мінялася, у той час як бактерицидна активність нейтрофілів прогресивно збільшувалася. Наприкінці першого періоду пологів (фаза уповільнення) відзначається збільшення лейкоцитів і зокрема моноцитів; зниження числа лімфоцитів (Т-, В-, О-), що стало дорівнювати даним допологового періоду, рівень Т-супресорів, однак, підвищувався в 2 рази; продовжували зменшуватися ЦІК, знижувалася кількість фагоцитарних нейтрофілів (досягаючи допологового періоду) і фагоцитарне число з незмінним індексом завершеності фагоцитозу та зростанням бактеріальної активності нейтрофілів, яка перевищує в 2 рази допологовий рівень.

Оцінюючи результати проведених досліджень стану деяких ланок імунітету при доношеній вагітності та протягом першого періоду пологів, можна припустити, що імунні зрушення, які відбуваються, відіграють відповідну роль у розвитку пологової діяльності та її перебігу в різні фази пологів (Табл.4).

При порівняльному аналізі показників імунітету при СПД і фізіологічному перебігу пологів відзначається зниження кількості лейкоцитів і, зокрема, моноцитів. Виявлено підвищення в 1,6 рази вмісту як абсолютного, так і відносного числа лімфоцитів у порівнянні з активною фазою нормальної пологової діяльності. Звертає на себе увагу зниження абсолютної і відносної кількості Т-лімфоцитів у 1,9 рази. Число В-лімфоцитів вірогідно не відрізнялося від фізіологічних пологів. При СПД вірогідно відрізняється число Т-супресорів (знижене в 2,2 рази) і О-лімфоцитів (підвищено в 1,7 рази). Кількість ЦІК при СПД у порівнянні з різними фазами нормальних пологів збільшено в 2,7 рази. Вміст фагоцитуючих нейтрофілів практично не змінювався. Зменшувалася поглинаюча здатність фагоцитів (фагоцитарне число) і їх переварююча здібність, (індекс завершеності фагоцитозу). Відзначалося незначне зростання бактерицидної активності нейтрофілів.

При корекції СПД застосуванням ЛГПЧС виявлені наступні зміни показників імунітету: зниження числа лейкоцитів (5,85±1,2·109/л) з нормалізацією вмісту моноцитів; зниження числа лімфоцитів (14,9±1,1%); відзначається більш виражене, ніж при стимуляції окситоцином, збільшення числа Т-лімфоцитів (56,3±3,9%) і Т-супресорів (27,7±2,5%); зниження числа ЦІК (98,6±7,2 ед.) і О-лімфоцитів (38,4±1,6%) до рівня, характерного для фізіологічних пологів; нормалізація бактерицидної активності нейтрофілів (44,8±3,5·109/л) та індекса завершеності фагоцитозу (0,82±0,06); відсутність змін під впливом ЛГПЧС кількості фагоцитарних нейтрофілів (84,2±3,3%), фагоцитарного числа (4,2±0,7) і бактерицидної ємності крові (10,2±2,9 %).

При комбінованому лікуванні ЛГПЧС в сполученні з половинною дозою окситоцину відзначалося незначне підвищення лейкоцитів (6,9±1,4·109/л). Процентна кількість лімфоцитів знижувалася в порівнянні з вихідними показниками, характерними для СПД, фізіологічних цифр вона не досягала. Число Т-лімфоцитів підвищувалось (35,5±3,1%) у порівнянні з показниками, отриманими при СПД, але не досягало нормальних параметрів. Різко знижені показники В-лімфоцитів (2,06±0,5%) і Т-супресорів (4,8±2,3%). Процентна кількість О-лімфоцитів (63,4±4,9%) не змінювалася під впливом комбінованого лікування СПД. Рівень ЦІК наближався до фізіологічних показників (74,5±8,8 ед.). Кількість фагоцитарних нейтрофілів (82,3±4,7%) і фагоцитарне число (4,4±0,6), а також бактерицидна ємність крові (9,5±1,8·109/л) та індекс завершеності фагоцитозу (0,57±0,05) практично не змінювалися. В свою чергу бактерицидна активність нейтрофілів знижувалася під впливом комбінованої терапії навіть вираженіше, ніж при фізіологічних родах (18,6±1,2%).

Таблиця 4.

Стан деяких ланок імунітету у вагітних і роділь напередодні та під час нормальних і ускладнених АПД пологів

Показники	Фізіоло-гічні пологи (n=25)	СПД (n=56)	ДПД (n=26)	Напередодні фізіологіч-них пологів (n=25)	Напередодні пологів з АПД (n=38)
Лейкоцити, 109/л	5,5±1,2	4,5±0,9	6,85±1,05	6,1±1,5	7,9±1,3
Лімфоцити % 109/л	17,8±1,5 0,935±0,18	28,1±2,3* 1,26±0,09	25,3±2,1 1,71±0,12	8,1±1,2* 0,488±0,09*	18,7±2,4 1,42±0,28
Т-лімфоцити % 109/л	53,9±2,5 0,496±0,06	28,4±3,6* 0,352±0,05	42,4±3,6 0,719±0,08	50,4±2,8 0,244±0,03	42,8±3,5 0,597±0,06
В-лімфоцити % 109/л	10,1±0,8 0,094±0,018	6,9±1,4* 0,088±0,027	8,1±1,5 0,137±0,08	7,2±0,8 0,034±0,009	12,1±1,2 0,072±0,04
Т-супресори, %	26,3±2,8	12,2±1,3*	21,6±2,4	18,5±2,4	10,3±1,9*
О-лімфоцит %	37,6±1,2	65,1±5,6	50,2±5,7	43,8±1,9	53,5±6,8*
ЦІК	67,4±3,7	182,9±12,2*	92,8±9,3*	124,6±6,3*	62,4±5,1
Кіл-сть фагоцит. нейтрофілів % 109/л	92,7±3,6 3,9±0,9	88,3±4,2 2,5±0,5	90,3±6,5 4,3±0,8	73,4±2,9* 3,9±0,4	92,3±7,2 4,9±0,8
Фагоцит. число	5,7±0,3	4,5±0,19	2,9±0,9*	6,2±0,5	4,8±0,7
Бактерицидна ємність, 109/л	22,2±1,7	11,4±1,2*	12,5±1,1*	24,2±1,9	23,7±2,0
Бактерицидна активність нейтрофілів, %	22,5±1,2	30,5±2,4*	23,5±3,2	18,3±1,09	38,5±3,4*
Індекс завершеного фагоцитозу	0,89±0,06	0,61±0,05*	0,62±0,06*	0,51±0,02*	0,84±0,06
IgA (г/л)	1,64±0,10	1,72±0,11	1,69±0,14	1,68±0,10	1,73±0,15
IgM (г/л)	1,31±0,08	1,80±0,16*	1,46±0,07	1,22±0,09	1,95±0,10*
IgG (г/л)	10,8±1,2	9,9±0,86	11,2±0,73	12,3±1,1	11,6±0,97

* P<0,05 в порівнянні з контрольними показниками

Таким чином, при СПД виявлені певні зрушення в деяких ланках імунітету в порівнянні з фізіологічним перебігом пологів, що можуть впливати на розвиток АСДМ. Застосовані методи корекції СДМ впливають на стан імунних реакцій. Найбільше фізіологічнною дією (тобто максимально наближеною до нормальних показників) має ЛГПЧС, у меншій мірі - комбінований спосіб (з окситоцином).

При ДПД відзначалося незначне підвищення вмісту лейкоцитів у порівнянні з фізіологічними показниками. Спостерігалося підвищення кількості лімфоцитів у 1,4 рази. Вміст Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів і Т-супресорів при ДПД практично не відрізнялося від нормальних показників. При ДПД трохи збільшувалася концентрація О-лімфоцитів і значно - рівень ЦІК, що перевищує фізіологічні параметри. Відзначалися також низьке фагоцитарне число і низька бактерицидна ємність крові.

Застосування факторів охолодження в сполученні з партусистеном знижувало рівень лейкоцитів (5,6±1,2·109/л) і лімфоцитів (13,6±2,7%), зменшувало рівень В-лімфоцитів майже в 2 рази (4,05±0,7%), знижувало рівень ЦІК (54,7±3,8 од) до нормальних показників, підвищувало фагоцитарне число (3,8±0,8). Виражених змін у показниках Т- (43,9±3,2%) і О-лімфоцитів (53,4±4,2%) при цьому не виявлено.

Таким чином, при ДПД також визначені зрушення в показниках імунітету, що можуть мати значення при розвитку ДПД. Проте вони менш виражені, ніж при СПД. Застосовані методи корекції порушень СДМ надають нормалізуючий вплив на імунологічні параметри, особливо це стосується факторів охолодження.

У вагітних з непідготовленими пологовими шляхами, у порівнянні з жінками, які мають дозрілу шийку матки напередодні пологів, відзначається збільшення абсолютної та відносної кількості лімфоцитів (у 2,3 рази). Звертало на себе увагу зниження Т-супресорів і ЦІК майже в 2 рази. Підвищена кількість фагоцитарних нейтрофілів, їх бактерицидна активність та індекс завершеності фагоцитозу, у той час як фагоцитарне число було знижено. Застосування ЛГПЧС призводило до нормалізації вмісту лімфоцитів, Т-супресорів, бактерицидної ємності крові.

Оцінюючи результати проведених досліджень, можна висловити припущення про те, що імунологічні зрушення, які відбуваються наприкінці вагітності й у родах, відіграють певну роль у розвитку нормальної пологової діяльності. Виявлені зміни показників клітинного і гуморального імунітету при різних видах АПД можуть бути використані як прогностичні критерії розвитку АСДМ (підвищення в крові вагітних напередодні пологів лімфоцитів більше 18%, зниження Т-супресорів менше 10%, зниження ЦІК менше 60 од. вказують на високу ймовірність розвитку АПД при пологах).

Отримані результати імунологічного обстеження роділь з аномаліями пологової діяльності, корекція яких проводилася різними методами, показують, що застосування локальної гіпотермії гіпогастральної області більш фізіологічно і патогенетично обґрунтовано в порівнянні з використанням медикаментозних способів, а також має важливе значення для перебігу пуерперального періоду.

Для з'ясування стану рецепторів естрогенів і прогестерону, а також адренорецепторного апарату міометрію при АСДМ нами були вивчені ділянки міометрію, одержані під час операції кесаревого розтину з різних ділянок матки (дно, тіло, нижній сегмент).

На відміну від результатів, одержаних В.І.Краснопольським із співавт. (2000), які приоритетну роль в розвитку АСДМ віддають естроген- і прогестероновим рецепторам, достовірних змін у вмісту естроген- і прогестерон-рецепторного апарату матки при розвитку АПД нами не виявлено.

Результати дослідження адренорецепторного апарату міометрію (табл.5) вказують на те, що під час фізіологічних пологів переважає a1-адренорецепція (a1-АР), особливо в тілі матки, у той час як зміст b-адренорецепторів (b-АР) більше в нижньому сегменті матки.

Таблиця 5.

Стан адренорецепторного апарату матки під час нормальних і ускладнених АПД пологів

Показник	a1-адренорецептори	b-адренорецептори
Константа дисоціації, нмоль	Максимальна кількість місць зв'язування, фмоль/мг	Константа дисоціації, нмоль	Максимальна кількість місць зв'язування, Фмоль/мг
Фізіологічні пологи (n=6)	5,09±0,08	245,3±9,1	1,10±0,05	65,1±3,8
СПД: окситоцин (n=11) ЛГПЧС (n=12)	4,08±0,19* 4,98±0,11*	207,2±8,1** 264,49±6,8*	1,4±0,12** 1,02±0,10*	116,2±8,5** 79,7±5,3*
ДПД: мед.корекція (n=10) ЛГПЧС (n=7)	2,99±0,16** 4,21±0,22*	145,2±5.4** 218,3±8,7*	0,8±0,09** 1,12±0,13*	49,7±4,2** 78,3±6,9*
Загроза розвитку АПД (n=13)	3,12±0,18**	141,8±7,9**	2,9±0,09**	89,3±2,7**

* Р>0,05; ** - P<0,05 в порівнянні з контрольними показниками

При СПД, яка не піддається медикаментозній корекції, виявлене зниження міри спорідненості і місць зв'язування в цитозолі a1-АР. Що стосується b-АР, то константа дисоціації їх збільшувалася недостовірно, зате кількість місць зв'язування вірогідно підвищувалася.

Ефективне застосування ЛГПЧС для лікування СПД призвело до збільшення досліджуваних показників a1-АР апарату міометрію на фоні зниження b-АР впливів.

Таким чином, ЛГПЧС може сприяти змінам вмісту a1-АР і b-АР у міоцитах матки. Очевидно, це здійснюється за рахунок зміни інтенсивності утворення адренорецепторів або процесу їх транслокації з місця синтезу на поверхню клітини, завдяки чому посилюється дія a1-АР і знижується сила b-АР інгібуючого механізму, що і приводить до посилення СДМ.

При ДПД, яка не піддається медикаментозної корекції, спостерігаються знижені в 1,7 рази показники константи дисоціації та максимальної кількості місць зв'язування a1-АР у порівнянні з фізіологічними родами. Що стосується b-АР, то їх максимальна кількість місць зв'язування і константа дисоціації були також знижені (у 1,3 рази) у порівнянні з нормальними пологами.

При вивченні стану адренорецепторного апарату міометрію в різних ділянках матки при ДПД звертала на себе увагу висока концентрація a1-АР у нижньому сегменті, в порівнянні з дном і тілом матки, на фоні низьких показників змісту b-АР у всіх ділянках міометрію. Наявний дисбаланс у концентрації адренорецепторів й обумовлює розвиток ДПД.

Застосування ЛГПЧС призводило до підвищення константи дисоціації a1-АР і місць зв'язування в цитозолі. Аналогічні зміни відбувалися і з b-АР під впливом партусистена. Отже, представляється доцільним проводити лікування ДПД із застосуванням факторів охолодження в поєднанні з b-адреноміметиками (партусистен та ін. ).

При доношеній вагітності до початку пологової діяльності має місце перевага a1-АР у дні матки і b-АР у нижньому матковому сегменті. При відсутності готовності організму жінки до родів має місце достовірне зниження a1-АР і збільшення b-АР, їх констант дисоціації і максимальних чисел місць зв'язування. Отримані дані вказують на те, що напередодні пологів, із загрозою розвитку АПД, у міометрію переважають b-АР.

Таким чином, нормальний плин пологової діяльності в значній мірі залежить від стану рецепторного апарата міометрію, який дуже чутливий до змін в гормональному гомеостазі вагітної.

Патоморфологічне дослідження плацент проведене у 82 роділь з нормальним перебігом пологів і пологів, ускладнених СРД при різних способах її корекції (ЛГПЧС і окситоцин).

У плацентах від роділь зі СПД спостерігалися помірні дистрофічні зміни, які носили універсальний характер, а ступінь їх прояв визначалася станом плаценти до початку пологової діяльності й особливостями перебігу пологів. Макро- і мікроскопічний стан плацент не був залежним від способу стимуляції пологової діяльності. Однак, при використанні окситоцину виявлені більш виражені розлади кровообігу, ніж при проведенні ЛГПЧС.

Таким чином, на підставі проведений клініко-лабораторних досліджень показано, що при корекції і профілактиці порушень скорочувальної функції матки у роділь ЛГПЧС має значно вищий клінічний ефект ніж традиційна терапія і є перспективним методом для лікування цієї патології.

ВИСНОВКИ

1. Розвиток нормальної пологової діяльності визначається біологічною готовністю організму вагітної до пологів, що виявляється зрілістю пологових шляхів; особливостями скорочувальної діяльності матки, обумовленої станом найважливіших функціональних систем організму: центральної нервової системи, вегетативної нервової системи, центральної і маткової гемодинаміки, вмістом гормонів і біологічно активних речовин, станом клітинної та гуморальної ланок імунітету, адренорецепторного апарату міометрію. Вивчений в даній роботі та запропонований для практичного застосування метод ЛГПЧС є новим немедикаментозним шляхом лікування і профілактики аномалій пологової діяльності (слабкості та дискоординації), який має коригувальний терапевтичний вплив на системи, що беруть участь у регуляції скорочувальної діяльності матки.

2. Частота аномалій пологової діяльності в роділь складає за нашими даними 22,04% і включає переважно слабкість (19,4%) і дискоординацію пологової діяльності (2,68%).

3.Аномалії пологової діяльності - це не порушення в окремих органах і системах, це патологія, яка стосується всього організму жінки. До етіологічних факторів АПД відносяться екстрагенітальні, генітальні та акушерські причини. Відсутність готовності організму жінки до пологів і несвоєчасне вилиття навколоплідних вод часто є ранніми ознаками патології скорочувальної функції матки.

4.Патогенез АПД складається з порушень у наступних органах і системах:

а) порушення функції центральної нервової системи, що супроводжується на ЕЕГ зменшенням активності a-ритму, збільшенням b-хвиль, зміною реакції на екстероцептивні подразники, що вказує на дисфункцію мезодіенцефальних структур мозку.

б) порушення вегетативної рівноваги обумовлює розвиток АПД: перевага симпатичного відділу вегетативної нервової системи - дискоординацію пологової діяльності, перевага парасимпатичного відділу - слабкість пологової діяльності.

в) порушення центральної та маткової гемодинаміки, що виражаються в недостатній інтенсивності кровотока в органі, обумовлених зниженим артеріальним припливом і ускладненим венозним відтоком, які виникають у наслідок зміни тонусу й еластичності судин різного калібру.

г) порушення гомеостазу у виді зміни вмісту в крові прогестерону, естрадіолу, окситоцину, простагландину F2a, пролактину, серотоніну і гістаміну вказують на виражену патологію в регуляторних ланках пологового акту.

д) порушення в клітинній і гуморальній ланках імунітету, що виражаються в зміні вмісту лімфоцитів, Т-супресорів, циркулюючих імунних комплексів, бактерицидної ємності крові очевидно можуть сприяти розвитку АПД.

е) порушення стану адренорецепторного апарату матки, що полягає у відсутності збалансованого змісту a- і b-адренорецепторів у різних ділянках матки, відзначаються при слабкості та дискоординації пологової діяльності.

5. Фактори охолодження, зокрема ЛГПЧС, мають утеротонічний ефект, що доведено експериментально. У механізмі дії має значення нервово-рефлекторний і нейро-гуморальний вплив локальної гіпотермії на скорочувальну функцію матки.

6. ЛГПЧС здатна корегувати і попереджати розвиток АПД і є більш ефективним методом терапії в порівнянні з існуючими медикаментозними способами. Лікування АПД із використанням факторів охолодження призводить до нормалізації діяльності центральної та вегетативної нервової системи; поліпшенню кровопостачання матки; нормалізації вмісту гормонів і БАР, показників імунітету і співвідношення a- і b-адренорецепторов у різних ділянках матки.

7. Лікування слабкості пологової діяльності рекомендується проводити методом ЛГПЧС із застосуванням спеціального аплікатора (який не обмежує рухів роділі), з'єднаного з апаратом керованої гіпотермії, в якому циркулює охолоджена до температури 10-15°С рідина (вода і 96% спирт у співвідношенні 1:1) протягом 30-60 хвилин.

8. Лікування дискоординації пологової діяльності рекомендується проводити з використанням ЛГПЧС протягом 20-40 хвилин при температурі охолоджувальної рідини 10-15°С на фоні внутришньовенного крапельного введення партусистену.

9. Для профілактики АПД рекомендується підготовка організму вагітної до пологів шляхом проведення ЛГПЧС протягом 30-90 хвилин при температурі охолоджувальної рідини 10-15°С.

10. Прогнозування АПД ще під час вагітності можливо за такими параметрами: виявлення змін на ЕЕГ, що вказують на дисфункцію мезодіенцефальних структур мозку; неузгодженість у роботі симпатичного та парасимпатичного відділів ВНС; порушення в центральній і, особливо, маткової гемодинаміці, які характеризуються порушенням артеріального припливу і венозного відтоку в маткових колекторах; зміни концентрації естрадіолу, кортизолу, АКТГ, пролактину, простагландину F2a, зрушення в показниках клітинного і гуморального імунітету.

11. ЛГПЧС не впливає негативно на стан матері і плоду, що підтверджується показниками кардіотокографії та станом новонародженого, а також зниженням пологового травматизму. При цьому побічних ефектів застосування факторів охолодження у роділь не виявлено.

12. Ефективність методу ЛГПЧС при СПД склала 98,3%, при ДПД - 96,7%, у той час, як ефективність традиційних медикаментозних способів була 89,1% і 81,5% відповідно. Ефективність застосування факторів охолодження в підготовці шийки матки склала 88%, а глюкозо-вітаміно-естрогенового фону - 40%. Крім того ЛГПЧС має знеболюючий ефект, на що вказують клінічні дані та підвищення вмісту в крові роділі опіоїдів (зокрема, b-ендорфіну).

13. Стан плаценти залежить від особливостей перебігу пологів і в меншому ступені - від методу корекції. Патоморфологічні порушення в плаценті при застосуванні ЛГПЧС мало відрізнялися від показників, одержаних при внутрішньовенному введенні окситоцину.

14. Показаннями до проведення ЛГПЧС є первинна і вторинна слабкість, а також дискоординація пологової діяльності, відсутність готовності організму вагітної до пологів. До протипоказань відносяться передлежання плаценти, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, клінічна невідповідність розмірів таза матері і величини плоду, рубець на матці й інші випадки, коли посилення пологової діяльності може несприятливо відобразитися на стані матері і плоду.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою прогнозування характеру пологової діяльності рекомендується в 38-39

тижнів проводити наступні дослідження:

- оцінка зрілості шийки матки;

- окситоциновий тест;

- ультразвукове і кардіотокографічне дослідження матері і плоду;

- енцефалографічне дослідження електричної активності головного мозку вагітної;

- дослідження вегетативного тонусу, вегетативної реактивності і вегетативного забезпечення вагітних;

- дослідження рівня гормонів і біологічно активних речовин в сироватці крові роділі (прогестерон, естрадіол, окситоцин, простагландин F2a. Серотонін, гістамін, пролактін);

- дослідження маткової гемодинаміки з визначенням інтенсивності кровообігу в органі (артеріальний приток, венозний відтік);

- вивчення імунного статусу вагітної (визначення змісту Т- і В-лімфоцитів, Т-супресорів, циркулюючих імунних комплексів).

2. Прогностичними критеріями розвитку аномалій пологової діяльності є:

- зниження альфа-активності і поява бета-, тета- і дельта-активності на електроенцефалограмах;

- значна перевага симпатичного або парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи;

- зміни на реогістерограмах у вигляді виникнення додаткових зубців на катакроті, згладжування дікротичних зубців, подовження анакроти, зниження реографічного систолічного індексу, збільшення часу поширення реографічної хвилі, зміна діастоличного індексу;

- підвищення рівня АКТГ (більше 50 пг\мл), зниження кортизолу (менше 350 нг\мл), простагландину F2a (менше 40 нг\мл), пролактину (менше 0,5 мОд\мл);

- підвищення загального рівня лімфоцитів (більше 18%), зниження Т-супресорів (менше 10%), зменшення циркулюючих імунних комплексів (менше 60 од.).

3. При наявності у вагітної в 38-40 тижнів зрілої шийки матки, відсутності ознак внутрішньоутробного страждання плоду і змін електричної активності мозку, нормальному співвідношенні симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, достатньому кровообігу в маткових судинах, можливо чекання спонтанного початку пологової діяльності.

4. Незріла або недостатньо зріла шийка матки у вагітних в 40 тижнів, негативний окситоциновий тест є показання до госпіталізації. Пілся проведення клініко-лабораторного обстеження рекомендується під кардіомоніторним контролем проведення ЛГПЧС (температура охолоджуваної рідини в контурі - 10-15 , експозиція - 30-90 хвилин), можливо в комбінації з інтрацервікальним введенням простагландинових гелів (“Простин”, “Препіділ”).

5. При розвитку слабкості пологової діяльності рекомендується якомога раніше приступити до її корекції з використанням ЛГПЧС охолодженою до температури 10-15°С рідиною протягом 30-60 хвилин. .

6. При розвитку дискоординованої пологової діяльності доцільне сполучення ЛГПЧСпри температурі охолоджувальної рідини 10-15°С протягом 20-40 хвилин із уведенням бета-адреноміметичних препаратів (партусистен).

7. Передчасний вилив навколоплідних вод може з явитися показанням до проведення комбінованого методу (ЛГПЧС у сполученні з внутрішньовенним введенням половинної дози окситоцина - 2.5 ОД на 5% розчині глюкози - 400 мл).

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лазуренко В.В. Некоторые показатели иммунитета при слабости родовой деятельности и различних методах ее коррекции // Експериментальна та клінічна медицина. - 1999. - № 2. - С.206-208.

2. Лазуренко В.В. Использование факторов охлаждения в лечении слабости родовой деятельности //Медицина сегодня и завтра. - 1999. - № 1. - С.66-67.

3. Грищенко В.И., Щербина Н.А., Лазуренко В.В. Некоторые аспекти применения локальной гипотермии в акушерско-гинекологической практике //Проблемы криобиологии. - 1999. - № 3. - С.59-63.

4. Грищенко В.И., Лазуренко В.В. Локальная гипотермия передней брюшной стенки и сократительная функция матки у беременных крольчих //Проблемы криобиологии. - 1999. - № 2. - С.85-86.

5. Лазуренко В.В. Применение локальной гипотермии в сочетании с простагландинами для подготовки к родам и индукции родовой деятельности // Медицина сегодня и завтра. - 1999. - №. 3-4. - С.78-80.

6. Лазуренко В.В. Використання локальної гіпотермії в лікуванні дискоординованої пологової діяльності //Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - № 1. - С.156-157.

7. Лазуренко В.В. Регуляція пологової діяльності за допомогою локальної гіпотермії передньої черевної стінки //Вісник медичного університету. - Ужгород, 2000. - Вип. 11. - С.274-276.

8. Грищенко В.И., Щербина Н.А., Лазуренко В.В. Нарушения сократительной деятельности матки в родах и методы их коррекции //Международный медицинский журнал. - 2000. - Т.6, № 2. - С.43-46.

9. Котлик В.В., Салтовский Д.В., Лазуренко В.В. Влияние локальной гипотермии передней брюшной стенки на центральную и маточную гемодинамику у беременных с высоким риском слабости родовой деятельности //Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 2. - С.84-86.

10. Лазуренко В.В. Допологова підготовка у юних першородячих //Буковінський медичний вісник. - 2000. - № 2-3. - С.80-82

11. Лазуренко В.В. Досвід застосування локальної гіпотермії в регуляції пологової діяльності //Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2000. - № 4. - С.116-117.

12. Грищенко В.И., Лазуренко В.В. Применение локальной гипотермии для индукции родовой деятельности //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ-Луганськ-Харків. - Вип.2 (28). - С.228-232.

13. Лазуренко В.В. Состояние адаптационних реакций у беременних при нормальном и осложненном течении родов //Актуальные проблеми медицини и биологии. - Киев, 2000. - № 2. - С.215-222.

14. Лазуренко В.В. Вплив локальної гіпотермії на деякі параметри гомеостазу у роділь зі слабкістю пологової діяльності //Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 3. - С.125-127.

15. Лазуренко В.В. Использование локальной гипотермии для индукции родовой деятельности при преждевременном излитии околоплодних вод //Проблемы криобиологии. - 2000. - № 3. - С.105-109.

16. Лазуренко В.В. Зміни функціонального стану центральної нервової системи напередодні пологів під впливом локальної гіпотермії // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т.9, вип. 1(26). - С.107-109

17. Лазуренко В.В., Щербіна І.М. Стан адренорецепторного апарату міометрія при порушеннях скорочувальної діяльності матки //Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001. - № 1. - С.162-164.

18. Грищенко В.І., Щербіна М.О., Лазуренко В.В. Локальна гіпотермія передньої черевної стінки як спосіб посилення пологової діяльності //Український медичний часопис.-2001. - №3 (23). - С.142-144.

19. Лазуренко В.В. Влияние факторов охлаждения, используемых для коррекции родовой деятельности, на состояние плода и новорожденного //Буковинський медичний вісник - 2001. - № 2-3. - С.112-113.

20. Грищенко В.І., Щербіна М.О., Лазуренко В.В. Спосіб підготовки шийки матки до пологів з використанням методу охолодження //Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. - 1999. - № 3. - С.19-21.

21. “Спосіб підготовки шийки матки до пологів”. Винахід № 31150 А, 29.03.2000 в Бюл.№2; 15.12.2000 в Бюл. № 7-ІІ

22. “Спосіб посилення пологової діяльності“. Винахід № 33407 А, 29.03.2000 в Бюл.№2; 15.02.2001 в Бюл.№1 (у співавт. В.І.Грищенко, М.О.Щербина)

23. “Спосіб лікування дискоординації пологової діяльності” Винахід № 33497 А, 29.03.2000 в Бюл.№2; 15.02.2001 в Бюл.№1 (у співавт. В.І.Грищенко, М.О.Щербина)

24. Лазуренко В.В. Новый комплексный метод предродовой подготовки и родовозбуждения в акушерской практике: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Сімферополь, 1998. - С.479-480.

25. Грищенко В.И., Щербина Н.А., Лазуренко В.В. Комплексный метод предродовой подготовки и родовозбуждения в акушерской практике. // Актуальные вопроси репродуктологии и криомедицины: Сборник научних трудов ХГМУ. - Харьков, 1998. - С.6-10.

26. Грищенко В.И., Лазуренко В.В. Использование простагландинов Е2 в предродовой подготовке и родовозбуждении беременных с акушерской патологией //Простагландини в сучасному акушерстві: Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції. - 1999. - С.23-34.

27. Лазуренко В.В. Показатели иммунитета при слабости родовой деятельности и различних методах ее регуляции: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Ужгород, 1999. - С. 318-319.

28. Лазуренко В.В. К вопросу о профилактике слабости родовой деятельности и кровотечений в родах: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Ужгород, 1999. - С.39-41.

29. Моргулян В.Б., Щербина Н.А., Лазуренко В.В. Опыт применения локальной гипотермии передней брюшной стенки в коррекции слабости родовой деятельности //Немедикаментозні методи лікування в акушерстві та гінекології: Матеріали межрегіональної конференції. - Одеса, 2000. - С.66-68.

30. Липко О.П., Лазуренко В.В., Сухина Н.П. Особенности индукции и стимуляции родовой деятельности при позднем гестозе: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2000. - С.185-188.

АНОТАЦІЯ

Лазуренко В.В. “Аномалії скорочувальної діяльності матки у роділь та їх корекція з використанням факторів охолодження” - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство і гінекологія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.

Робота присвячена питанням етіології, патогенезу, діагностики і лікування порушень скорочувальної функції матки у роділь (слабкості і дискоординаціі пологової діяльності), які найбільш часто зустрічалися.

Представлено результати ретроспективного аналізу 8236 пологів за 5 - річний період, докладно вивчені 1815 історій пологів, які ускладнилися слабкістю і дискоординацією пологової діяльності. Частота зазначених аномалій пологової діяльності склала 22,04%. Виявлено фактори ризику виникнення порушень скорочувальної діяльності матки (екстрагенітальні, генітальні, акушерські).

За допомогою клініко-інструментальних, радіоімунологічних, імуноферментних, нейрофізіологічних, імунологічних, радіолігандних, реографічних, гістоморфологічних методів дослідження дана комплексна оцінка аномалій пологової діяльності у 343 роділь. З'ясовано основні ланки патогенезу аномалій скорочувальної діяльності матки, що полягають у порушенні функції центральної та вегетативної нервових систем, центральної і маткової гемодинаміки, гормонального гомеостазу, клітинної і гуморальної ланок імунітету, адренорецепторного апарату матки. Клінічно й експериментально дано наукове обґрунтування застосування факторів охолодження для корекції і профілактики зазначених аномалій пологової діяльності. Проведено порівняльну оцінку терапевтичної ефективності локальної гіпотермії передньої черевної стінки з традиційними медикаментозними способами лікування порушень скорочувальної функції матки, а також поєднання обох варіантів терапії. Розроблено показання, протипоказання, оптимальні схеми використання локальної гіпотермії передньої черевної стінки для лікування аномалій скорочувальної діяльності матки в родах.

Ключові слова: пологи, аномалії скорочувальної функції матки, слабкість і дискоординація пологової діяльності, локальна гіпотермія передньої черевної стінки.

АННОТАЦИЯ

скорочувальний матка гемодинаміка порушення

Лазуренко В.В. “Аномалии сократительной деятельности матки у рожениц и их коррекция с использованием факторов охлаждения” - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2002.

Работа посвящена вопросам этиологии, патогенеза, диагностики и лечения наиболее часто встречающихся нарушений сократительной функции матки у рожениц (слабости и дискоординации родовой деятельности).

Представлены результаты ретроспективного анализа 8236 родов за 5 -летний период, подробно изучены 1815 историй родов, которые осложнились слабостью и дискоординацией родовой деятельности. Частота указанных аномалий родовой деятельности (АПД) составила 22,4%. Выявлены факторы риска возникновения нарушений сократительной деятельности матки (экстрагенитальные, генитальные, акушерские).

С помощью клинико-инструментальных, радиоиммунологических, иммуноферментных, нейрофизиологических, иммунологических, радиолигандных, реографических, гистоморфологических методов исследования дана комплексная оценка АПД у 343 рожениц. Выяснены основные звенья патогенеза аномалий сократительной деятельности матки, заключающихся в нарушении функции центральной и вегетативной нервных систем, центральной и маточной гемодинамики, гормонального гомеостаза, клеточного и гуморального звеньев иммунитета, адренорецепторного аппарата матки.

В диссертации разработано новое решение научной проблемы, на основе комплексного сравнения клинических исследований дано научное обоснование применения факторов охлаждения (локальная гипотермия передней брюшной стенки - ЛГПЧС ) для коррекции и профилактики указанных аномалий родовой деятельности.

Экспериментально выявлен контрактильный эффект ЛГПЧС, разработан оптимальный температурный и временной режим проведения локальной гипотермии передней брюшной стенки с использованием специального аппликатора, соединенного с аппаратом управляемой гипотермии, в котором циркулирует охлажденная до температуры 10-15° жидкость. В результате клинических испытаний разработана методика проведения ЛГПЧС для лечения первичной и вторичной слабости родовой деятельности (СРД), дискоординации родовой деятельности (ДРД), а также профилактики АПД, заключающаяся в оптимальной подготовке организма беременной к родам.

Лечение АПД с использованием факторов охлаждения приводило к нормализации деятельности центральной и вегетативной нервной системы, улучшению кровоснабжения матки, нормализации содержания гормонов и биологически активных веществ, иммунологических показателей, восстановлению рецепторного аппарата миометрия.

Проведена сравнительная оценка терапевтической эффективности ЛГПЧС с традиционными медикаментозными способами лечения АПД, а также сочетание обоих вариантов терапии. Доказана высокая эффективность применения факторов охлаждения в коррекции слабости и дискоординации родовой деятельности, а также как метода их профилактики.

Разработаны показания, противопоказания, оптимальные схемы использования ЛГПЧС для лечения нарушений сократительной деятельности матки в родах.

По эффективности, результаты применения ЛГПЧС сопоставимы с медикаментозной коррекцией, а наиболее действенным методом является их сочетание (комбинированный метод). Эффективность применения ЛГПЧС при коррекции слабости родовой деятельности составила 98,3%, дискоординации родовой деятельности - 96,7%, для профилактики АПД - 88%.

Клинически и экспериментально подтверждена безопасность применения ЛГПЧС в отношении матери, плода и новорожденного. Обнаружен обезболивающий эффект ЛГПЧС, что подтверждено клиническими данными и повышением содержания опиоидов в крови рожениц.

Использование ЛГПЧС приводило к менее выраженным изменениям в плаценте по сравнению с медикаментозной коррекцией.

Предложены способы прогнозирования АПД по выявлению изменений на электроэнцефалограммах, рассогласованности в работе вегетативного отдела нервной системы, нарушению маточного кровотока, изменению ряда иммунологических и гормональных показателей.

Использование предложенного метода коррекции и профилактики АПД способствует улучшению оказания акушерской помощи, снижению числа оперативного родоразрешения, маточных кровотечений, родового травматизма, септических послеродовых осложнений, гипоксии плода и асфиксии новорожденного, т. е. уменьшению материнской и перинатальной заболеваемости и смертности.

Ключевые слова: роды, аномалии сократительной функции матки, слабость и дискоординация родовой деятельности, локальная гипотермия передней брюшной стенки.

Summary

Lazurenko V.V. “ The Anomalies of Contraction Activity of Uterus at Pregnant and Their Correction with Use of the Cooling Factors” - Manuscript.

A thesis for submitting a scientific degree of Doctor of Medicine in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. Kharkov State Medical University - Kharkov, 2002.

The work is devoted to problems of etiology, pathogenesis, diagnostics and treatment of most frequently of meeting violations of contraction function of uterus at pregnants (weakness and discoordination of labor activity).

The outcomes of the clinical statistical analysis 8236 kinds for 5 -year's periods are represented, 1815 histories of labor explicitly are investigated which have become complicated by weakness and discoordination of labor activity. The frequency of the indicated anomalies of labor activity has made 22,4%. The factors of risk of violations of contraction activity of uterus (extragenitalis,genitalis,obstetrics) are determined.

The complex evaluation the anomalies of labor activity at 343 pragnants is given with the help of clinical instrumental, radiogenital, immunofermentatal, neurophysiological, immunological, radioligandal, reographical, histomorphological methods of a research. The main links pathogenesis of anomalies of contraction activity of uterus are determined. The use of the cooling factors for a correction and preventive maintenance of the anomalies of labor activity has been previcked clinical and experemental. The comparative evaluation was held between the local hypothermia of a forward abdominal wall efficiency and the traditional medicament method for treatment of contraction function of uterus violations, and also combination of both variants of therapy is conducted. The indications, contra-indications, optimal schemes of use of the local hypothermia of a forward abdominal wall for treatment the anomalies of contraction activity of uterus at labor are developed.

Key word: labor, anomalies of contraction function of uterus, weakness and discoordination of labor activity, local hypothermia of a forward abdominal wall.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АКТГ - адренокортикотропний гормон

АПД - аномалії пологової діяльності (слабкість та дискоординація)

АР - адренорецептори

АСДМ - аномалії скорочувальної діяльності матки

БАР - біологічно активні речовини

ВНС - вегетативна нервова система

ДПД - дискоординація пологової діяльності

КТГ - кардіотокографія

ЛГПЧС - локальна гіпотермія передньої черевної стінки

СДМ - скорочувальна діяльність матки

СПД - слабкість пологової діяльності

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

ЦНС - центральна нервова система

ЕГВКФ - естрогено-глюкозо-вітаміно-кальцієвий фон

ЕЕГ - електроенцефалографія

Размещено на Allbest.ru

...