Профілактичні основи попередження розвитку природжених вад серед населення України
Знайомство з профілактичними основами попередження розвитку природжених вад серед населення України, аналіз проблем. Характеристика кваліметричних та семантичних ознак існуючої системи профілактичних технологій функціонуючої медико-генетичної служби.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.06.2014 |
| Размер файла | 422,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
рівень інформованості населення про генетичну патологію є досить низьким, адже лише 22,39±1,38% осіб мають достатні знання про природжені вади та їх попередження;
існуюча мережа структурних підрозділів медико-генетичної служби країни задовільняє населення лише на 22,01±1,40%. При цьому 26,66±1,69% опитаних хочуть мати лікаря-генетика у жіночій консультації за місцем проживання, 16,37±1,40% населення не задоволені рівнем інформованості щодо існуючої мережі медико-генетичної служби, 29,46±1,75% населення бажають наближення лікаря-генетика до місця їх проживання та 21,64±1,58% населення мають труднощі з проїздом, що є характерним для проведення консультації в обласних медико-генетичних консультаціях;
серед пацієнтів 79,45±1,27% вважають звернення до медико-генетичної консультації (центру) ефективним в питанні профілактики даної патології;
інформованість лікарів в питаннях можливостей медико-генетичної служби бажає бути кращою: тільки 65,93±1,57% пацієнтів отримали пораду від лікарів звернутися за консультацією до лікаря-генетика, офіційно консультація рекомендувалась лікарями у 87,72±1,91% випадків, тоді як сімейним лікарем / лікарем-терапевтом поліклініки - тільки у 6,51±0,80% випадків.
У процесі оцінки соціально-гігієнічного та психологічного стану пацієнтів, які звернулися до медико-генетичного центру за консультацією встановлено, що типовим контингентом пацієнтів є жінки (91,2±1,1% від загального числа всіх пацієнтів) віком до 39 років, які в 78,5±1,6 % перебувають у шлюбі, а за соціальним станом переважають службовці (27,5±1,6 %) та домогосподарки (18,3 ±1,4%). Серед пацієнтів 52,0±1,5% зайняті переважно фізичною працею, тоді як для 11,0±0,9% - притаманний вплив шкідливих факторів виробництва, зокрема робота за комп'ютером (15,5%), з лаками та фарбами (13,3%). 12,1±0,9% пацієнтів медико-генетичних консультацій (центрів) відзначають наявність у родині природжених вад розвитку, в т. ч. 7,9±0,8% пацієнтів є впевнені, що природжені вади розвитку у дитини подібні з вадами родичів, тобто мають спадковий генез.
Доведено, що при ймовірності народження дитини з природженою патологією майже у 47,0% батьків відбувається зміна психоемоційного стану в сім'ях переважно у вигляді психоемоційної напруги (29,7±1,37%), але при цьому 73,4±1,38% батьків визначають позитивний вплив результату медико-генетичної консультації на психологічний стан сім'ї, що засвідчує просту дилему: підвищення якості медико-генетичної служби матиме не тільки медичну, а й соціально-психологічну ефективність.
Комплексна оцінка та багатофакторний аналіз регіональних особливостей функціонування системи медико-генетичного консультування та рівня знань лікарів-педіатрів і лікарів-акушер-гінекологів з питань попередження розвитку природженої патології визначили, що профілактичний напрямок вирішення даної проблеми є найбільш раціональним та ефективним.
Результати математичного прогнозування на середньо- та довгостроковий періоди засвідчують про ріст захворюваності природженими вадами як серед населення країни (загальної захворюваності в 2005 році на 1,16 рази та в 2010 році - на 1,33 рази, первинної захворюваності відповідно на 1,22 та 1,44 рази), дітей першого року життя - в 2005 році на 1,37 рази та в 2010 році - на 1,85 разів, так і дітей у віці 0-14 років (загальної в 2005 році на 1,2 рази та на 1,4 рази в 2010 році, первинної захворюваності відповідно 1,1 рази та 1,2 рази). Разом з тим очікується ріст загального числа дітей-інвалідів з причини природжених аномалій в 2005 році у 1,4 рази, а 2010 році - в 1,7 рази та вперше виявлених серед дітей інвалідів - відповідно в 1,3 рази та 1,5 рази.
Вирішення проблеми природжених аномалій, на думку експертів, доцільно здійснювати у профілактичній площині шляхом забезпечення населення інформацією про проблему природжених аномалій, чому власне вони відводять перше та друге рейтингові місця.
Опрацьована модельна система профілактичних технологій: описова організаційно-функціональна модель системи інформаційно-освітнього забезпечення населення знаннями щодо попередження виникнення та подальшого розвитку природжених вад з власною імітаційною моделлю управління, освітніми технологіями та критеріями оцінки ефективності її функціонування, а також алгоритм управління профілактикою природженої патології на рівні первинної медико-санітарної допомоги. Все це дає можливість інтегрувати в діяльність сімейного лікаря, лікаря-акушер-гінеколога жіночої консультації функціонуючу систему медико-генетичного консультування - як спеціалізований вид медичної допомоги, а разом з тим оптимізувати систему організації медико-генетичної служби, що робить її ефективнішою, необхідною для задовільнення потреб населення країни, створює багаторівневість, наступність в питаннях первинної та вторинної профілактики природжених вад. Це як сьогодні, так і в майбутньому є найголовнішим засобом у вирішенні такої складної медико-соціальної проблеми як генетична патологія та одночасно є найважливішим і найефективнішим заходом досягнення мети даного наукового дослідження.
Отримані результати виконаного наукового дослідження дозволяють нам запропонувати, для втілення в практичну діяльність системи охорони здоров'я та медичного забезпечення з метою її вдосконалення, наступні практичні рекомендації та шляхи їх реалізації, що дозволить значно покращити ситуацію з природженою захворюваністю серед населення країни. Для цього є необхідним на рівні:
Кабінету міністрів України:
Відшукати можливості та включити до Закону України “Про бюджет на 2003 рік” окремою графою фінансування “Цільової комплексної програми генетичного моніторингу в Україні на 1999 -2003 роки”.
Міністерства охорони здоров'я України:
Посилити контроль за органами та закладами системи охорони здоров'я щодо виконання наказу МОЗ України № 77 від 14.04.93 року “Про стан та заходи подальшого розвитку медико-генетичної допомоги в Україні” і повноцінного фінансування медико-генетичних кабінетів, консультацій та центрів, розташованих на адміністративних територіях сільського району, міста чи області;
Організувати систему підготовки фахівців з клінічної генетики на додипломному рівні навчання через створення в профільних вищих медичних закладах країни ІІІ-ІV рівнів акредитації кафедр медичної генетики;
Переглянути систему перепідготовки та навчання лікарів на факультетах (академії) післядипломної освіти з питань медичної (клінічної) генетики, а саме: лікарям-педіатрам, лікарям-акушер-гінекологам, лікарям-ендокринологам, лікарям-невропатологам та управлінцям органів і закладів системи охорони здоров'я після проходження ними передатестаційних циклів (тривалістю один місяць) за відповідною спеціальністю, запропонувати навчання на циклах тематичного удосконалення (терміном в два тижні), з висвітленням питань медичної генетики, організації та функціонування служби медико-генетичного консультування, профілактики природженої та спадкової патології.
Управлінь охорони здоров'я обласних і міських державних адміністрацій:
Організувати постійну роз'яснювальну роботу лікарями різних фахів практичної охорони здоров'я серед населення про можливості служби медико-генетичного консультування та її значимість в питаннях попередження виникнення та подальшого розвитку природжених вад та спадкової патології;
Забезпечити стабільне фінансування наявних на їх територіях структурних підрозділів служби медико-генетичного консультування за рахунок бюджетних коштів;
Доукомплектувати, за рахунок вивільнених медичних працівників в системі медичного забезпечення, штатні посади в медико-генетичних центрах (консультаціях).
Головних лікарів міських та центральних районних лікарень:
Акцентувати увагу лікарів різних фахів практичної системи охорони здоров'я на виконання наказу МОЗ України № 77 від 14. 04. 1993 року “Про стан та заходи подальшого розвитку медико-генетичної допомоги в Україні ”;
Організувати постійну інформаційно-освітницьку роботу лікарями різних фахів практичної охорони здоров'я серед населення про реальні можливості функціонування служби медико-генетичного консультування та її значимість в питаннях попередження виникнення та подальшого розвитку природжених вад.
Лікарів системи первинної медико-санітарної допомоги (сімейний лікар /дільничний лікар-терапевт, лікар-акушер-гінеколог):
Систематично проводити санітарно-освітнє забезпечення населення, де основну увагу зосередити на: постійному інформуванні населення сімейно-територіальної дільниці про існування в країні служби медико-генетичного консультування; чіткому роз'ясненні завдань та функцій структурних підрозділів медико-генетичної служби; доступному викладі освітньої інформації про обсяги медичної та профілактичної допомоги, котру населення може отримати в медико-генетичних центрах (консультаціях, кабінетах) і основних показах при звертанні до них; тлумаченні можливостей та доступності високоспеціалізованого виду медичної допомоги - медико-генетичного консультування, для кожної людини; забезпеченні сімей знаннями освітнього характеру з питань природженої та спадкової патології; роз'ясненні населенню сутності природжених та спадкових хвороб і можливості їх профілактики; вихованні відповідальності у кожного громадянина за здоров'я майбутньої дитини; формуванні чіткого уявлення про генетичний ризик народження хворої дитини;
Формувати групи ризику щодо народження дітей з генетичною патологією серед жінок фертильного віку шляхом своєчасного виявлення, зарахування до даних груп та всестороннього їх обстеження при наявності в них: родичів з природженою та спадковою патологією; екстрагенітальних захворювань (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, захворювання щитовидної залози, природжені вади серця тощо); віку вагітної 35 років і старше; загрози переривання вагітності з причини кровотечі, що почалася в ранні терміни вагітності; наявності спонтанних викиднів; мертвонароджених та малюкової смертності двох і більше дітей; багатоводдя чи маловоддя; невідповідності розмірів матки терміну вагітності на 4 тижні і більше; багатопліддя; звичного невиношування вагітності; фіброміоми та вагітності; несприятливих виробничих умов; негативного впливу на здоров'я чинників навколишнього середовища;
Своєчасно виявляти, брати на облік та комплексно обстежувати вагітних жінок через механізм: первинного їх звернення при вагітності (до 12-ти тижнів, бажано на 4-6-му тижні вагітності по даті останньої менструації); повторному зверненні (кожні 4 тижні) протягом 16-32 тижнів вагітності; повторні звернення (кожні 2 тижні) в період 32-36 тижнів вагітності;
Організація селективного скринінгу серед новонароджених дітей;
Дотримання взаємозалежності та наступності в роботі з питань профілактики генетичної патології поміж сімейним лікарем, лікарем-акушер-гінекологом жіночої консультації та лікарем-генетиком медико-генетичної служби;
Контроль за виконанням досліджень призначених лікарем-генетиком.
Вищих медичних навчальних закладів системи МОЗ України:
Включити в навчальні програми кафедр терапії, сімейної медицини, педіатрії, акушерства та гінекології, неонатології, неврології, ендокринології, соціальної медицини та організації охорони здоров'я викладання питань профілактики захворюваності, в тому числі природженої та спадкової патології;
Організувати на факультетах (академії) післядипломної освіти для лікарів-педіатрів, лікарів-акушер-гінекологів, лікарів-ендокринологів, лікарів-невропатологів, лікарів-неонатологів та управлінців органів і закладів системи охорони здоров'я навчання на циклах тематичного удосконалення (терміном у два тижні), де висвітлювалися б питання медичної генетики, організації та функціонування служби медико-генетичного консультування, профілактики природженої та спадкової патології.
Медичних училищ та колегіумів:
До навчальних програм підготовки та перепідготовки середніх медичних працівників включити питання, що стосуються основ медичної генетики та профілактики генетичної патології серед населення.
Список опублікованих наукових праць
Рудень В.В. Дослідження організації медико-генетичної служби в Україні // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України.-2000.-№ 2. -С.76-80.
Рудень В.В. Структурно-логічний аналіз елементів організації інфраструктури медико-генетичної служби України // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України.-2000.-№ 4.-С.81-86.
Рудень В.В. Вдосконалення системи первинної профілактики природжених вад розвитку людини через механізм використання психології споживача просвітньої інформації // Вісник наукових досліджень.-2000.-№ 4.-С.4-6.
Рудень В.В. Модель управління системою інформаційно-просвітнього забезпечення населення основами медико-генетичних знань з питань попередження виникнення та розвитку природжених вад // Ліки України.-2001. -№ 2.-С.17-20.
Рудень В.В. Стан просвітнього забезпечення населення України в системі медико-генетичного консультування // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001.- № 2. - С.41-46.
Рудень В.В. Профілактичні основи вирішення проблеми природжених вад серед населення України // Охорона здоров'я України.-2001.-№ 1.-С.43-46.
Рудень В.В. Медико-генетичне консультування як основа профілактики природжених вад розвитку //Охорона здоров'я України.-2001.-№ 2.-С.39-43.
Рудень В.В. Селективний скринінг інвазивної пренатальної діагностики - як основний механізм вторинної профілактики генетичної патології // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України.-2001.-№ 3.-С.57-67.
Рудень В.В. Аналіз кадрового забезпечення медико-генетичних центрів (консультацій) системи охорони здоров'я України за 1993-2000 роки // Практична медицина.-2001.-№ 2. - С.167-177.
Рудень В.В. Використання біохімічного скринінгу серед вагітних жінок у питаннях вторинної профілактики природженої патології // Медико-соціальні проблеми сім'ї.-2001.-Т.6.-№ 2.-С.69-70.
Рудень В.В. Алгоритм управління профілактикою природженої та спадкової патології на рівні ПМСД // Вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина.-2001.-Вип.16.-С.195-200.
Рудень В.В. Територіальна характеристика стану захворюваності та смертності природженими вадами серед населення України // Буковинський медичний вісник.-2001.-№ 4.-С.188-191.
Рудень В.В. Результати селективного ехографічного скринінгу плодів вагітних жінок в Україні за період 1994-2000 роки // Перинатологія та педіатрія.-2001. -№4.- С. 23-26.
Рудень В.В. Кореляційний взаємозв'язок поміж показниками захворюваності, смертності від природжених вад серед населення України і деякими медико-соціальними факторами // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України.-2001.-№ 4.- С.73-76.
Рудень В.В. Епідеміологічний аналіз інвазивної пренатальної діагностики в Україні за період 1993-1999 роки // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2001. -№ 6.-С.23-26.
Рудень В.В. Ехографічний скринінг плодів вагітних жінок у системі охорони здоров'я України в 1994-2000 роках // Ультразвукова пренатальна діагностика. -2001.-№ 14.-С.70-73.
Рудень В.В. Рівень обізнаності лікарів з основами медичної генетики та технологіями вторинної профілактики природженої патології (за даними соціологічного дослідження) // Охорона здоров'я України.-2001.-№3.- С. 20-22.
Рудень В.В. Епідеміологія показників смертності від вродженої патології серед населення України // Ліки України. - 2002. - № 1.-С.13-15.
Рудень В.В. Аналіз показників інвалідності у віковій групі 0-14 років з причини природженої патології (за епідеміологічними даними 1994 - 2000 років) // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2002.-№ 1.- С.34-36.
Рудень В.В. Динаміка показників захворюваності, смертності та інвалідності від природжених вад розвитку серед населення України за період 1994-2000 роки // Вісник наукових досліджень.-2002.-№ 1.- С.126-128.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України, рівень інвалідизації населення після таких травм. Проведення експериментального аналізу факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.12.2010Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.
курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011Міська поліклініка як спеціалізований лікувально-профілактичний заклад. Служби сімейних лікарів та медичних сестер, надання пацієнту медичної допомоги на вторинному і третинному рівнях. Суть Концепції розвитку охорони здоров’я населення України.
контрольная работа [27,4 K], добавлен 23.11.2009Ретроспективна поширеність дифузного еутиреоїдного та вузлового зоба у дітей Північного регіону України. Оцінка ступеня йодного дефіциту. Сучасні методи профілактики йодної недостатності. Ефективність групової профілактики з використанням води "Йодіс".
автореферат [81,9 K], добавлен 21.03.2009Медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем серед населення Харківської області, аналіз стану цієї патології за останні 15 років. Критеріальна значимість показників концентрацій етанолу в крові та сечі з урахуванням статі і віку.
автореферат [38,0 K], добавлен 02.04.2009Аналіз показників смертності від хвороб системи кровообігу серед населення м. Луганська та Луганської області. Особливості локалізації ішемії та кровопостачання міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
автореферат [123,2 K], добавлен 29.03.2009Рівень інфікованості населення планети вірусом гепатиту С. Виявлення поширеності різних генотипів вірусу серед хворих на хронічний гепатит С в Подільському регіоні України, частоту визначення в залежності від віку, статі, шляхів та факторів інфікування.
автореферат [38,6 K], добавлен 07.04.2009Рак молочної залози як найпоширеніший вид пухлин серед жіночого населення Європи, Америки й деяких країн Азії. Генетичні та інші фактори виникнення пухлин. Мамографія та інші методи виявлення перших ознак. Комплексний підхід у сполученні з хірургією.
реферат [29,8 K], добавлен 16.02.2010Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.
реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014Аналіз ринку та асортименту фармацевтичної продукції в умовах України. Характеристика комерційного бізнесу в фармації і види фірм галузі України і тенденції розвитку. Управлінське обслідування, економічний аналіз, конкурентних переваг аптеки №27.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 20.09.2008Антиретровірусна терапія як основа лікування ВІЛ-інфекції. Перші випадки ВІЛ-інфекції серед громадян України. Стадії розвитку синдрому набутого імунодефіциту людини (СНІД). Діагностика хвороби, основні методи лікування. Перспективи в лікуванні СНІДу.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 07.04.2014Застосування статинів для лікування хворих на ішемічну хворобу серця. Особливості класифікації статинів, показання до їх застосування та побічні ефекти. Аналіз асортименту статинів та їх доступності для населення на фармацевтичному ринку України.
дипломная работа [990,6 K], добавлен 17.06.2016Медико-психологічна характеристика гіпертонічної хвороби: етіологія, патогенез. Психологічна характеристика людей з гіпертонічною хворобою. Завдання та методи дослідження людей з гіпертонічною хворобою. Система профілактичних заходів і здоров’я населення.
дипломная работа [123,5 K], добавлен 18.04.2011Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.
реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010Форми розвитку лікарського забезпечення населення в світі та в Україні. Фармакоекономічні принципи організації медичної та фармацевтичної допомоги за умов сімейної медицини. Проблеми рецептурного відпуску ЛЗ та обігу наркотичних лікарських засобів.
автореферат [90,6 K], добавлен 24.03.2009Аналіз поширеності зубощелепних аномалій в групі, що вивчається, місце серед них дистального прикусу. Закономірності комплексної терапії таких хворих, а також значення ортодонтичної та ортопедичної профілактики та лікування захворювань пародонту.
статья [80,5 K], добавлен 07.11.2017Класифікація захворювань з генетичної точки зору. Аналіз теорії про плейотропність генів. Закономірності успадкування Менделя. Виявлення взаємозв’язку між різними групами крові та гонорейними інфекціями. Оцінка нейроінфекцій серед чоловіків та жінок.
статья [22,0 K], добавлен 17.08.2017Характеристика анатомо-фізіологічних особливостей та найпоширеніших патологій ендокринних залоз. Природа та механізм дії гормонів. Вплив гормонів щитовидної залози на ріст та розвиток дитячого організму. Профілактичні заходи щодо попередження патологій.
дипломная работа [125,4 K], добавлен 23.10.2014Аналіз ступеню наукового опрацювання проблеми психофізіологічного та фізичного розвитку старшокласників. Вікова динаміка морфо функціональних ознак, нейродинамічних, когнітивних можливостей. Розробка нормативної шкали оцінювання розвитку старшокласників.
автореферат [90,3 K], добавлен 06.04.2009Законодавство України про охорону здоров`я в частині організації та надання первинної медико-санітарної допомоги. Структура системи охорони здоров`я – види медико-санітарної допомоги. Проект впровадження удосконалення ПМСД в Онуфріївському районі.
дипломная работа [981,4 K], добавлен 11.06.2012
