Променева діагностика захворювань підшлункової залози
Можливості використання пухлинних маркерів і показників, що характеризують функцію підшлункової залози, для диференціальної діагностики пухлинних і запальних захворювань підшлункової залози. Магнітно-резонансно-томографічна семіотика раку підшлункової.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.06.2014 |
| Размер файла | 72,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ознаками розповсюдження пухлинного процесу на судини за даними УЗД, КТ, МРТ були: облітерація жирових пластів, наявність пухлинних "муфт" навколо судин, які нерівномірно накопичували контрастну речовину, деформація судин, погіршення їх візуализації, а також порушення прохідності судин ( престенотична дилятація, венозні колатералі ).
Залучення у пухлинний процес селезінкової вени виявлено у 68 хворих (25,2 %). Ультразвукова і комп'ютерно-томографічна діагностика ґрунтувалася на виявленні пухлинної інфільтрації навколо судин і ознаках лівосторонньої сегментарної портальної гіпертензії. Чутливість, специфічність і точність УЗД і КТ склали 85,7 % і 90,5 %, 96,3 % і 97,6 %, 96,5 % і 97,3 % відповідно.
Рак підшлункової залози супроводжувався пухлинною інвазією ворітної вени у 42 хворих ( 15,6 % ), верхньої брижевої вени - у 26 ( 9,6 % ). У зв'язку з топографо-анатомічними особливостями цих судин, що розташовуються на комп'ютерно-томографічних зрізах в ортоградній проекції, КТ була менш ефективною в порівнянні з УЗД. Комп'ютерно-томографічна діагностика ґрунтувалася переважно на непрямих критеріях - ознаках портальної гіпертензії. Чутливість, специфічність і точність УЗД і КТ склали 88,5 % і 80,8 %, 94,3 % і 92,6 %, 93,7 % і 91,4 % відповідно.
Залучення у пухлинний процес черевного стовбура діагностовано у 9 хворих ( 3,3 % ), верхньої брижевої артерії - у 17 ( 6,3 % ), черевного відділу аорти - у 3 ( 1,1 % ), нижньої порожньої вени - у 7 ( 2,6 %). Чутливість, специфічність і точність УЗД і КТ у діагностиці пухлинної інвазії великих судин заочеревного простору була практично рівноцінною і склала в середньому 87,7(5,6 %, 96,2(4,7 %, 92,2(5,0 % відповідно.
Діагностика метастатичного ураження лімфатичних вузлів.
За даними оперативних втручань і морфологічного дослідження вилучених лімфатичних вузлів патологічні зміни виявлено у 142 хворих ( 52,6 % ). У 123 хворих ( 45,6 % ) відзначено метастатичне ураження лімфатичних вузлів, у 19 ( 7,0 % ) виявлена запальна гіперплазія. З 123 хворих з наявністю метастазів у лімфатичних вузлах у 73 (59,3 % ) пухлина локалізувалася у голівці підшлункової залози, у 21 ( 17,1 % ) - у тілі та у 29 ( 23,6 % ) - у хвісті.
Аналіз частоти метастатичного ураження лімфатичних вузлів від поширеності процесу та його локалізації показав, що найбільш висока частота метастатичного ураження лімфатичних вузлів була у випадках розповсюджених пухлинних процесів: дифузної форми рака підшлункової залози - 83,3 % ( 5 з 6 хворих ) та ураженні двох відділів залози - 74,0 % ( 20 з 27 ). За частотою метастатичного ураження лімфатичних вузлів внаслідок пухлини одного з відділів підшлункової залози превалювали хворі з наявністю пухлин у дистальних відділах залози. Частота метастатичного ураження лімфатичних вузлів пухлин хвоста підшлункової залози склала 59,1 % ( 13 з 22 ), тіла - 43,2 % ( 19 з 43 ), голівки - 38,0 % ( 66 з 172 ).
Аналіз частоти ураження різних груп лімфатичних вузлів у залежності від локалізації раку підшлункової залози дозволив виявити закономірності:
пухлини голівки супроводжувалися переважно метастатичним ураженням регіонарних лімфатичних вузлів навколо пухлинного утворення (верхніх і нижніх періпанкреатичних, передніх і задніх панкреато-дуоденальних і лімфатичних вузлів навколо загальної жовчної протоки), рідше зустрічалися метастази у проксимальні мезентеріальні, целіакальні лімфатичні вузли;
регіонарне метастатичне ураження лімфатичних вузлів пухлин тіла мало різноманітну локалізацію, без чіткої переваги;
пухлини хвоста підшлункової залози характеризувалися переважним метастатичним ураженням регіонарних лімфатичних вузлів вздовж хвоста та у воротах селезінки; рідше зустрічалися метастази у періпанкреатичні, панкреато-дуоденальні лімфатичні вузли, лімфатичні вузли вздовж загальної жовчної протоки, а також проксимальні мезентеріальні;
регіонарне метастатичне ураження лімфатичних вузлів пухлин голівки і тіла, тіла і хвоста, а також дифузного пухлинного ураження мало різноманітну локалізацію.
Імовірність метастазів у лімфатичні вузли зростала в залежності від їх розмірів і кількості. Метастази в одиничних лімфатичних вузлах до 1,0 см виявлені в 50%, від 1,0 до 2,0 см - в 66,7 %, більш 2,0 см - в 100% випадків. Частота множинного метастатичного ураження лімфатичних вузлів склала 94,0 %. Лімфатичні вузли у конгломератах мали розміри більш 1,0 см і містили метастази в 100 % випадків. Лімфатичні вузли до 1,0 см у діаметрі містили метастази у цілому ( одиничні, множинні, конгломерати ) в 72,7 %, від 1,0 до 2,0 см - в 97,4 % і більш 2,0 см - в 100 % випадків.
Зіставлення частоти метастазів у лімфатичних вузлах і розповсюдженості локальної пухлинної інвазії дозволило виявити пряму залежність. У хворих на рак підшлункової залози категорій Т1-Т2 метастази у лімфатичні вузли виявлено в 10,5 % випадків, категорії Т3 - в 40,2 % , категорії Т4 - в 76,5 %.
УЗД і КТ мали різні можливості у виявленні ураження різних груп лімфатичних вузлів. Чутливість УЗД і КТ у виявленні періпанкреатичних лімфатичних вузлів була 78,7 % і 88,0 %, специфічність - 89,7 % і 93,0 %, точність - 86,7 % і 91,5 % відповідно. Чутливість УЗД і КТ у виявленні панкреато-дуоденальних лімфатичних вузлів склала 79,1 % і 85,1 %, специфічність - 90,1 % і 92,2 %, точність - 87,4 % і 90,4 % відповідно. Періпанкреатичні і панкреато-дуоденальні лімфатичні вузли втягувалися в єдиний конгломерат з пухлиною. Лімфатичні вузли навколо загальної жовчної протоки і періпортальної зони краще візуалізувалися під час УЗД, чим КТ, що зв'язано з труднощами виявлення лімфатичних вузлів під час КТ на фоні мало вираженої жирової клітковини і складністю диференціації структур воріт печінки у худих хворих (чутливість УЗД і КТ - 90,5 % і 81,0 %, специфічність - 92,1 % і 87,7 %, точність - 91,9 % і 86,7 % відповідно).
Можливості УЗД у виявленні лімфатичних вузлів черевного стовбура наближалися до КТ (чутливість УЗД і КТ - 92,6 % і 96,3 %, специфічність - 96,3 % і 97,5 %, точність - 94,8 % і 97,4 % відповідно).
Найменші можливості мали УЗД і КТ у виявленні проксимальних мезентеріальних лімфатичних вузлів (чутливість УЗД і КТ - 76,9 % і 82,1 %, специфічність - 87,4 % і 90,9 %, точність - 85,0 % і 87,6 % відповідно), а також лімфатичних вузлів у воротах і навколо селезінки (чутливість - 78,0 % і 85,4 %, специфічність - 89,5 % і 71,7 %, точність - 87,8 % і 90,7 % відповідно).
Парааортальні лімфатичні вузли в усіх спостереженнях перевищували 1,5 см у діаметрі, можливості УЗД і КТ були практично рівноцінними і найбільш високими (чутливість УЗД і КТ - 93,1 % і 96,6 %, специфічність - 95,8 % і 97,9 %, точність - 97,7 % і 95,6 % відповідно).
Можливості МРТ у виявленні ураження лімфатичних вузлів наближалися до КТ.
Таким чином, виявлені під час УЗД і КТ збільшені лімфатичні вузли, ущільнені за даними КТ, гіпоехогенні за даними УЗД, розташовані у відповідних басейнах лімфовідтоку, можна вважати метастатично ураженими, якщо: розміри лімфатичних вузлів перевищують 2,0 см у діаметрі, незалежно від їх кількості, відзначається множинне ураження лімфатичних вузлів більш 1,0 см у діаметрі та їх конгломерація. Ураження лімфатичних вузлів корелюється з локальною пухлинною інвазією.
Діагностика віддалених метастазів.
За результатами комплексного обстеження, даними оперативних втручань і морфологічного дослідження гематогенні метастази виявлено у 102 хворих ( 37,8 % ). Метастази у печінку діагностовано у 58 хворих ( 21,4 % ), легені - 31 ( 11,5 % ), надниркові залози - 28 ( 10,4 % ), селезінку - 26 ( 9,6 % ), очеревину - 22 ( 8,2 % ), сальник - 20 ( 7,4 % ), хребці - 7 ( 2,6 % ), яєчники - 3 ( 1,1 % ).
Метастази у лімфатичних вузлах у 76 ( 61,8 % ) з 123 хворих сполучалися з віддаленими гематогенними метастазами. Генералізовані гематогенні метастази спостерігалися у 24 хворих ( 23,5 % ).
Метастази у печінку були частіше множинними ( 35 з 58 хворих - 60,3 % ), рідше зустрічалися солітарні метастази ( 19 - 32,8 % ) і дифузне ураження ( 4 - 6,9 % ). Під час проведення КТ та МРТ із внутрішньовенним введенням відповідних контрастних препаратів метастази накопичували контрастну речовину менш, ніж незмінена паренхіма органів. У діагностиці метастазів у печінку чутливість УЗД і КТ склала 89,7 % і 91,4 %, специфічність - 95,7 % і 97,6 %, точність - 94,4 % і 96,3 % відповідно. Можливості УЗД і КТ були обмежені у випадках дрібних метастазах печінки, що розташовуються по діафрагмальній поверхні. МРТ дозволила виявляти дрібні метастази у печінку незалежно від локалізації, чутливість методу склала 91,7 %, специфічність - 98,2 %, точність - 97,0 %.
Метастази у надниркові залози, яєчники, очеревину, легені, хребці не мали яких-небудь специфічних для раку підшлункової залози проявів. Метастатичне ураження надниркових залоз, яєчників було переважно асиметричним, супроводжувалося збільшенням органа за рахунок м'якотканинного утворення. Метастатичне ураження хребців визначалося за наявністю вогнищ деструкції кісткової тканини. Метастатичне ураження легенів виявлялося множинними або солітарними м'якотканинними утвореннями. Метастатичне ураження очеревини діагностувалося за даними КТ та МРТ у випадках її багато-вузлового пухлинного ураження та стовщення, що краще виявлялося на фоні асциту. Дрібні канцероматозні висипання на очеревині виявлялися під час лапароскопії.
Алгоритм променевої діагностики захворювань підшлункової залози
Оцінка ефективності інструментальних методів дослідження у діагностиці запальних і пухлинних захворювань підшлункової залози дозволила розробити алгоритм дослідження хворих (рис 1). Під час застосування алгоритму рівень помилок у діагностиці панкреатитів склав 3,4 %, раку підшлункової залози - 6,8 %.
ВИСНОВКИ
Застосування УЗД, КТ, МРТ дозволяє диференціювати форми гострого панкреатиту з урахуванням їх морфологічних проявів ( набряк, ексудація за межі залози, панкреонекроз ). На підставі морфологічної верифікації ультразвукової, комп'ютерно-томографічної, магнітно-резонансно-томографічної семіотики гострого панкреатиту, сполучення панкреонекрозу ( переважно великоосередкового ) та ексудації за межі підшлункової залози дозволяє діагностувати ексудативно-некротичну форму.
Використання КТ та МРТ у хворих на ексудативну та ексудативно-некротичну форми гострого панкреатиту дозволяє виявляти та локалізувати скупчення ексудату в черевній порожнині, який накопичується переважно у сальниковій сумці, лівій параколічній кишені, вздовж кореня брижі, у передшлунковій сумці, у правій параколічній кишені та у підпечінковому просторі. Ефективність КТ у діагностиці ексудації за межі підшлункової залози: чутливість - 96,4 спеціфічність 100%. МРТ дозволяє уточнити просторове розташування колекторів у черевній порожнині.
КТ з внутрішньовенним підсиленням являється методом вибору у діагностиці панкреонекрозу ( чутливість - 97,0 %, специфічність - 100% ). Дані МРТ з внутрішньовенним введенням парамагнітної контрастної речовини корелюють з даними КТ з внутрішньовенним контрастним підсиленням.
Семіотика хронічного панкреатиту за даними УЗД, КТ та МРТ залежить від морфологічних особливостей його форм та фази перебігу. Кальцифікуюча форма проявляється кальцинатами паренхіми і конкрементами у протоках. Обструктивна форма виникає внаслідок рубцевих стриктур Вирсунгова протоки та великого дуоденального соска, компресії протоки псевдокістами, обструкції поліпом, супроводжується нерівномірним престенотичним розширенням Вирсунгова протоки. Прояви інфільтративно-фіброзної та індуративної форм хронічного панкреатиту неспецифічні, що не дозволяє чітко диференціювати їх між собою за даними променевих методів дослідження. Максимальна частота панкреонекрозу у випадках загострення запального процесу зустрічається у хворих на кальцифікуючу форму.
КТ ефективніше, ніж УЗД, у діагностиці всіх форм хронічного панкреатиту, найбільш інформативна у діагностиці кальцифікуючої ( чутливість - 96,2 %, специфічність - 97,6 % ) та обструктивної ( чутливість - 91,0 %, специфічність - 93,9 % ) форм. УЗД найбільш прийнятно у діагностиці обструктивної форми ( чутливість - 84,6 %, специфічність - 88,8 % ). У діагностиці обструктивної форми найбільш ефективними методами являються РХПГ ( чутливість - 95,7 %, специфічність -97,4 % ) та МРХПГ ( чутливість - 92,3 %, специфичність - 93,3 % ).
Частота, характер та тяжкість локальних ускладнень гострого та хронічного панкреатитів залежать від морфологічних форм панкреатитів. Найбільш висока частота та широкий спектр сполучених локальних ускладнень характерні для ексудативно-некротичної форми гострого панкреатиту та загострення кальцифікуючого хронічного панкреатиту.
Локальними ускладненнями панкреатитів, які рідко зустрічаються, являються гематома підшлункової залози, крововилив у псевдокісту, інфільтрація та виразка шлунку, інфільтрація кишки, інфаркт селезінки, що вимагає проведення обов'язкового променевого дослідження селезінки, органів шлунково-кишкового тракту у хворих на панкреатити. Виникнення панкреатогенних ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту та селезінки потребує проведення променевого дослідження цих органів у комплексному обстеженні хворих на панкреатити. У випадках сумнівних даних УЗД та КТ, МРТ дозволяє уточнити діагноз панкреатиту, якій ускладнюється псевдокістами та абсцесами, МРХПГ - у випадках ураження біліарних протоків.
За даними УЗД, КТ та МРТ структура пухлини підшлункової залози залежить від гістологічного типу і розмірів утворення: аденокарциноми виявляються солідною, цистаденокарциноми - кістозною, аденокарциноми та анапластичні карциноми з наявністю некрозу - змішаною структурою. Найбільш ефективно архітектоніка пухлин підшлункової залози представлена на МРТ ( Т2-зважених зображеннях ).
КТ являється більш ефективним методом, ніж УЗД, у діагностиці раку підшлункової залози категорій Т1-Т2 завдяки застосуванню методики внутрішньовенного контрастного підсилення ( чутливість - 81,6 % та 55,3 %, специфічність - 88,3 % та 86,4 % відповідно ). Використання пункціонної біопсії під контролем УЗД і/чи КТ підвищує точність діагностики до 97,6 %.
У діагностиці пухлинної інвазії загальної жовчної протоки можливості УЗД і КТ рівноцінні ( чутливість - 87,5 % і 89,6 %, специфічність - 91,9 % і 93,7 % відповідно ); для уточнення діагнозу методом вибору являється МРХПГ, як неінвазивний метод, ефективність якого близька до РХПГ ( чутливість 93,3 % та 94,1 %, специфічність - 92,3 % та 98,2 % відповідно ). КТ дозволяє достовірно діагностувати розповсюдження раку підшлункової залози на дванадцятипалу кишку, шлунок та ободову кишку ( чутливості і специфічності 90,4 % і 97,6 % відповідно ). Ефективність УЗД і КТ у діагностиці пухлинної інвазії великих судин заочеревного простору рівноцінна ( чутливість - 87,7 %, специфічність - 96,2 % ). МРТ дозволяє оцінювати особливості взаєморозташування пухлини і навколишніх органів і структур.
Критеріями метастатичного ураження лімфатичних вузлів у хворих на рак підшлункової залози, які розташовані у басейнах лімфовідтоку відповідно локалізації пухлини, за даними УЗД та КТ являються їх збільшення більш 2,0 см у діаметрі, незалежно від їх кількості, множинне ураження лімфатичних вузлів більш 1,0 см у діаметрі, та конгломерація лімфатичних вузлів. Чутливість і специфічність УЗД і КТ - 84,0 % і 87,8 %, 91,3 % і 92,9 % відповідно.
МРТ являється найбільш ефективним методом діагностики метастазів у печінку, незалежно від їх розмірів та локалізації ( чутливість - 91,7 %, специфічність - 96,4 % ).
Застосування комплексу радіоімуннологічних досліджень: СА 19-9, РЭА, АФП, трипсину та амілази, дозволяє підвищити ефективність диференціальної діагностики пухлинних і запальних захворювань підшлункової залози. Найбільшою діагностичною значимістю для виявлення раку підшлункової залози володіє СА 19-9 ( чутливість - 95,2 %, специфічність - 83,6 % ).
14. Алгоритм діагностики захворювань підшлункової залози розроблений у залежності від поставленої мети ( скрининг, первинна діагностика, діагностика форм та ускладнень панкреатитів, стадій пухлинного процесу у хворих на рак підшлункової залози, оцінка резектабельності пухлини, динамічне спостереження), а також можливостей різних методів у рішенні конкретних завдань, забезпечує точність діагностиці панкреатитів до 96,6 %, раку підшлункової залози до 93,2 %.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Савченко Е.А. Возможности ультразвукового исследования в диагностике панкреатитов //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 1998. - Вип.3. - С.202-205.
Момот Н.В., Савченко Е.А., Соловьева Е.М., Душацкая А.В. Современные аспекты диагностики острого панкреатита //Журнал практического врача. - 1998. - № 3. - С.43-45. Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики гострого панкреатиту за даними УЗД та КТ.
Момот Н.В., Бабий Я.С., Савченко Е.А. Перспективы и возможности использования современных лучевых методов исследования в диагностике осложненных форм панкреатитов //Медицинские вести. - 1998. - № 4. - С.30-31.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики ускладнень гострого панкреатиту за даними УЗД та КТ.
Савченко Е.А. Современные аспекты классификации острого панкреатита по данным компьютерной томографии //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 1998. - Вип. 3. - С.205-207.
Савченко Е.А. Комп'ютерно-томографічна семіотика ускладнень гострого панкреатита //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 1999. - Вип. 5. - С.123-128.
Савченко Е.А. Особливості диференціальної діагностики раку підшлункової залози та хронічного панкреатиту за даними комп'ютерної томографії //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 1999. - Вип. 6. - С.22-25.
Савченко Е.А. Роль компьютерной томографии в диагностике формы и тяжести острого панкреатита //Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1999, - Т. 8, № 1. - С.39-41.
Савченко Е.А. Лучевая диагностика стадий рака поджелудочной железы //Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1999.- Т. 8. - № 2. - С.176-179.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Комплексная диагностика панкреатитов //Лікування і діагностика. - 1999.- № 2-3. - С.66-69.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка комплексу та алгоритму променевої діагностики панкреатитів.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Новое в диагностике нейроэндокринных опухолей поджелудочной железы //Журнал практического врача. - 1999. - № 3. - С. 32-34.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка клінічних та радіологічних критеріїв діагностики нейроендокринних пухлин підшлункової залози.
Бабий Я.С., Момот Н.В, Савченко Е.А. Идрисова Е.Л. Особливості диференціальної діагностики раку підшлункової залози та хронічного панкреатиту за даними комп'ютерної томографії //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 1999. - Вип. 6. - С.22-27.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка критеріїв диференціальної діагностики раку підшлункової залози та хронічного панкреатиту за даними КТ.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко О.О. Можливості комп'ютерної томографії в діагностиці форм гострого панкреатита //Український радіологічний журнал. - 2000. - № 1. - С.34-38.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Відзначення ефективності КТ у діагностиці різних форм гострого панкреатиту.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Думанский Ю.В. Современные аспекты диагностики локальных осложнений острого панкреатита //Клиническая хирургия. - 2000. - № 5. - С. 9 - 11.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики локальних ускладнень гострого панкреатиту.
Думанский Ю.В., Момот Н.В., Савченко Е.А Ультразвуковое исследование и компьютерная томография а диагностике злокачественных опухолей поджелудочной железы //Архив клинической и экспериментальной медицины .- 2000. - Т.9, № 4. - С. 469-472.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Удосконалення семіотики та розробка критеріїв діагностики пухлин підшлункової залози за даними УЗД та КТ.
Vakulenko I.P., Momot N.V., Savchenko E.A. Ultrasound and computer tomography in staging of pancreatic carcinoma in patient with chronic pancreatitis //Вісник харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Серія "Медицина". - 2000. - №. 494, Вип.1. - C. 85-87.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики раку підшлункової залози у поєднанні з хронічним панкреатитом, відзначення ефективності УЗД та КТ у діагностиці даної патології.
Момот Н.В., Савченко О.О. Думанський Ю.В. Можливості ультразвукового дослідження та комп'ютерної томографії у діагностиці загострення різних форм хронічного панкреатиту //Український радіологічний журнал. - 2001. - № 2. - С. 223-227.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Відзначення особливостей загострення різних форм хронічного панкреатиту та оцінка ефективності УЗД та КТ у діагностиці загострення хронічного панкреатиту.
Савченко Е.А. Лучевая диагностика заболеваний поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 2001. - Вип.9. - С.112-117.
Савченко Е.А. Сравнительная оценка эффективности инструментальных методов исследования в диагностике воспалительных заболеваний поджелудочной железы //Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. - Т.10, №1. - С. 40-43.
Савченко Е.А. Лучевая диагностика повреждений поджелудочной железы //Травма. - 2001. - № 2. - C. 142-145.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Современные аспекты диагностики хронического панкреатита по данным лучевых методов исследования //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 2001. - Вип. 10. - С.181-189.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики форм хронічного панкреатиту за даними УЗД та КТ.
Савченко Е.А. Дифференциальная диагностика рака поджелудочной железы и панкреатитов по данным лучевых и радиоиммунологических исследований //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології Збірник наукових праць. - Київ - Луганськ-Харків. - 2001. Вип 3 (35). - С.132-136.
Савченко Е.А Алгоритмы лучевой диагностики заболеваний поджелудочной железы //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології Збірник наукових праць Вип. Київ - Луганськ-Харків. - 2001. Вип. 4 (36). - С.259-263.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Возможностиі магнитно-резонансной томографии в диагностике рака поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України - 2002. - Вип. 13. - С.189-193.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики раку підшлункової залози за даними МРТ.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Зубов А.Д., Савченко Е.А. Чрескожные вмешательства под контролем УЗИ и КТ в диагностике и лечении заболеваний поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України - 2000. - Вип. 8. - С.120-123.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка показань щодо застосування та оцінка ефективності черезшкірних втручань під контролем УЗД та КТ у хворих на панкреатити та рак підшлункової залози.
Савченко Е.А. Компьютерно-томографическая диагностика острого панкреатита //Вопросы экспериментальной и клинической медицины. - 1998. - Вып. 2, Т. 1. - С.161-163.
Савченко Е.А. Алгоритм обследования больных острым и хроническим панкреатитом //Вопросы экспериментальной и клинической медицины. -1998.- Вып. 2, Т. 1. - С.163-165.
Савченко Е.А. Применение компьютерной томографии в диагностике острого панкреатита //Вопросы экспериментальной и клинической медицины. - 1998.- Вып. 2, Т. 2. - С.126-129.
Савченко Е.А., Момот Н.В., Тригубчак Д.И., Иваницкий С.М. Ультразвуковая диагностика хронического панкреатита //Вопросы экспериментальной и клинической медицины.- 1998. - Вып. 2, Т. 2. - С.129-132.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Современные аспекты диагностики хронического панкреатита по данным лучевых методов исследования //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України - 2000. - № 2. - С.10-14.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Динамическая компьютерная томография в диагностике заболеваний поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 2000. - № 3. - С.13-16.
Момот Н.В., Савченко Е.А. Лучевая диагностика заболеваний поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України - 2000.- № 1.- С.33-35.
Савченко Е.А., Мордухович Б.Д., Каменецкий М.С., Момот Н.В., Первак М.Б. Алгоритмическая ультразвуковая диагностика заболеваний органов брюшной полости (Учебное пособие).- Донецк ЦМК Украины. - 1999.- 26 с.
.Думанский Ю.В., Момот Н.В., Савченко Е.А. Ультразвуковая диагностика заболеваний органов брюшной полости (Учебное пособие). - Донецк ЦМК Украины.- 2001.- 146 с.
Думанський Ю.В., Момот Н.В., Савченко О.О., Шкарбун Л.І. Ультразвукова діагностика захворювань органів черевної порожнини (Учбовий посібник). - Донецьк ЦМК України.- 2002.- 145 с.
Momot N., Babiy J, Savchenko E., Solovyova J. CT evaluetion of local complicationes of acute pancreatitis //Supplement 1 to Vol.9 European Radiology. - 1999. - S.142.
Momot N., Savchenko E. Possibilities of CT in detection of pancreatic carcinoma in patient with chronic pancreatitis //Supplement 1 to Vol.9 European Radiology. - 1999. - S.382.
Савченко Е.А., Шкарбун Л.И., Момот Н.В., Баринова Н.Е., Идрисова Е.Л. Ультразвуковая диагностика патологии селезенки при остріх панкреатитах //Перший український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. - Київ. - 1999. - С.19.
Савченко Е.А., Шкарбун Л.И., Момот Н.В., Баринова Н.Е., Идрисова Е.Л. Возможности ультразвукового исследования в выявлении карциномы поджелудочной железы в сочетании с хроническим панкреатитом //Перший український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. - Київ. - 1999. - С.20.
Момот Н.В., Савченко Е.А., Думанский Ю.В., Сидорова М.С., Душацкая А.В., Идрисова Е.Л. Сравнительная компьютерно-томографическая оценка местной опухолевой инвазии при аденокарциноме и цистаденокарциноме поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. - 2000. - Вип. 8. - С.48.
Савченко Е.А., Думанский Ю.В., Соловьева Е.М., Сидорова М.С. КТ-проявления местных сосудистых осложнений при панкреонекрозе //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 2000. - Вип. 8. - С.49.
Савченко Е., Момот Н., Сидорова М., Тригубчак Д., Иваницкий С., Сидорова Е., Тараненко М. Значение КТ в диагностике рака поджелудочной железы //Онкология, 2000. Тезисы II съезда онкологов стран СНГ, Киев 23-26 мая 2000 г. - С. 167.
Babiy Ja.S., Momot N.V. Dumansky Ju.V., Savchenko E. СT-evaluetion of local complicationes of necrotizing pancreatitis //12th Europ. Congr. of Radiol. - 2000. - P.327
Момот Н.В., Думанский Ю.В., Савченко Е.А., Сидорова М.С. Возможности лучевых методов исследования в диагностике воспалительных заболеваний поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 2001. - Вип.9.- С.45-46.
АНОТАЦІЯ
Савченко О.О. Променева діагностика захворювань підшлункової залози. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.23 - променева діагностика, променева терапія. Інститут онкології АМН України, м. Київ, 2002.
На підставі комплексного обстеження 826 хворих на захворювання підшлункової залози розроблені ультразвукова, комп'ютерно-томографічна, магнітно-резонансно-томографічна семіотика і критерії діагностики морфологічних форм гострого панкреатиту ( набряклої, ексудативної, некротичної, ексудативно-некротичної ), хронічного панкреатиту ( кальцифікуючої, обструктивної, інфільтративно-фіброзної, індуративної ), їх локальних ускладнень, раку підшлункової залози в залежності від стадії пухлинного процесу.
Методом вибору у діагностиці панкреонекрозу являється КТ з внутрішньовенним підсиленням, з ефективністю якого корелюють данні МРТ з внутрішньовенним введенням парамагнітної контрастної речовини.
КТ та МРТ дозволяють виявляти та локалізувати скупчення ексудату в черевній порожнині, тенденції накопичення якого у хворих на ексудативну та ексудативно-некротичну форми однотипні, для ексудативно-некротичної форми характерна множинність колекторів.
Загострення хронічного панкреатиту характеризується відповідними формам гострого панкреатиту морфологічними змінами. Максимальна частота панкреонекрозу зустрічається у хворих на кальцифікуючу форму хронічного панкреатиту.
Методом вибору у діагностиці кальцифікуючого хронічного панкреатиту являється КТ; МРХПГ та РХПГ найбільш ефективні у діагностиці обструктивної форми. Можливості променевих методів дослідження у діагностиці інфільтративно-фіброзної та індуративної форм .хронічного панкреатиту обмежені у зв'язку з непатогномонічністю симптоматики.
Застосування променевих методів дослідження дозволяє діагностувати локальні ускладнення панкреатитів, які виникають внаслідок 1) деструктивних і нагноювальних процесів ( псевдокісти, абсцеси і флегмони, перитоніт, геморагичні ускладнення ), 2) поширення запального процесу на навколишні органи по продовженню ( інфільтрація, некрози, виразки, фістулізація стінок шлунку і кишки, запальна інфільтрація воріт селезінки та інфаркти селезінки, паранефрити, пневмонії, плеврити ), 3) компресії збільшеною підшлунковою залозою біліарних протоків і судинних стовбурів ( біліарна гіпертензія, порушення кровообігу ). Частота, характер та тяжкість локальних ускладнень залежать від морфологічних форм панкреатитів. Найбільш висока частота та широкий спектр сполучених ускладнень характерні для ексудативно-некротичної форми гострого панкреатиту та загострення кальцифікуючого хронічного панкреатиту.
За даними УЗД, КТ та МРТ структура пухлини підшлункової залози залежить від гістологічного типу і розмірів утворення: аденокарциноми виявляються солідною, цистаденокарциноми - кістозною, аденокарциноми та анапластичні карциноми з наявністю некрозу - змішаною структурою. Найбільш оптимально архітектоніка пухлин підшлункової залози відзначається за даними МРТ.
У діагностиці раку підшлункової залози категорій Т1-Т2 найбільш ефективним методом являється КТ з внутрішньовенним контрастним підсиленням, використання пункціонної біопсії під контролем УЗД і/чи КТ підвищує точність діагностики.
Методом вибору у діагностиці інвазії загальної жовчної протоки являється МРХПГ, ефективність якого близька до РХПГ. КТ дозволяє достовірно діагностувати розповсюдження раку підшлункової залози на дванадцятипалу кишку, шлунок та ободову кишку. Ефективність УЗД і КТ у діагностиці пухлинної інвазії великих судин заочеревного простору рівноцінна. МРТ дозволяє оцінювати особливості взаєморозташування пухлини та навколишніх органів та структур.
Імовірність метастатичного ураження лімфатичних вузлів, які розташовані у басейнах лімфовідтоку відповідно локалізації пухлини підшлункової залози, залежить від їх розмірів та кількості.
МРТ являється найбільш ефективним методом діагностики метастазів у печінку, незалежно від їх розмірів та локалізації.
Серед радіоімуннологічних тестів ( СА 19-9, РЭА, АФП, визначення трипсину та амілази ), у диференціальній діагностиці пухлинних і запальних захворювань підшлункової залози найбільшою діагностичною значимістю володіє СА 19-9
Алгоритм діагностики захворювань підшлункової залози, розроблений у залежності від поставленої мети ( скрининг, первинна діагностика, діагностика форм та ускладнень панкреатитів, стадій пухлинного процесу у хворих на рак підшлункової залози, оцінка резектабельності пухлини, динамічне спостереження), а також можливостей різних методів у рішенні конкретних завдань, забезпечує точність діагностики панкреатитів до 96,6 %, раку підшлункової залози до 93,2 %.
Ключові слова: ультразвукове дослідження, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, гострий панкреатит, хронічний панкреатит, рак підшлункової залози.
АННОТАЦИЯ
Савченко Е.А. Лучевая диагностика заболеваний поджелудочной железы. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия. Институт онкологии АМН Украины, г. Киев, 2002.
На основании комплексного обследования 826 больных с заболеваниями поджелудочной железы разработаны ультразвуковая, компьютерно-томографическая, магнитно-резонансно-томографическая семиотика и критерии диагностики морфологических форм острого панкреатита ( отечной, экссудативной, некротической, экссудативно-некротической ), хронического панкреатита ( кальцифицирующей, обструктивной, инфильтративно-фиброзной, индуративной ), их осложнений и рака поджелудочной железы в зависимости от стадии опухолевого процесса.
С учетом возможностей методов и целей исследования ( скрининг, первичная диагностика, диагностика форм и осложнений панкреатитов, определение стадии и резектабельности опухоли, динамическое наблюдение) разработан алгоритм диагностики заболеваний поджелудочной железы, который обеспечивает повышение эффективности диагностики панкреатитов до 96,6 %, рака поджелудочной железы до 93,2 %.
Ключевые слова: ультразвуковое исследование, компьютерная томография, магнитно-резонансная томография, острый панкреатит, хронический панкреатит, рак поджелудочной железы.
SUMMERY
Savchenko E.A. Radiological diagnosis of pancreatic diseases. - Manuscript.
Dissertetion for academic degree of doctor of medical sciences in speciality 14.01.23 - radiation diagnosis, radiation therapy. Institute of oncology AMS of Ukraine, Kiev, 2002.
Basing on investigation of 826 patients with pancreatic diseases it have been elaborated diagnostic ultrasound's, computed tomographіе's, magnetic resonans tomographіe's semeiology and creations of forms of acute pancreatitis ( edematous, exudative, necrotic, exudative-necrotic ), chronic pancreatitis ( caslcificating, obstructive, infiltrative-fibrose, indurative ), their complications and pancreatic carcinomas stages.
Taking into consideration the possibilities of methods and aims of examination ( scrining, initial diagnosis, diagnosis of forms and complications, cancer staging, evaluation of resectability, examination in dynamic ), the algorithm of diagnosis of pancreatic diseases were worked out, that provides the improving the efficacy of diagnosis of pancreatitis to 96,6 %, pancreatic carcinoma to 93,2 %.
Key words: ultrasound, computed tomography, magnetic resonans tomography, acute pancreatitis, chronic pancreatitis, pancreatic cancer.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози і шляхи її корекції ферментними препаратами. Фізіологія секреції підшлункової залози, основні причини порушення травлення, які супроводжуються мальдигестією та мальабсорбцією. Ферментні препарати.
реферат [36,1 K], добавлен 17.11.2009Ультразвукові характеристики структури та ангіоархітектоніки підшлункової залози і ДГ показників регіональної гемодинаміки. Порівняння ефективності конвенціональної ехографії, комплексного УЗД, рентгенівської КТ та тонкоголкової аспіраційної біопсії.
автореферат [41,0 K], добавлен 21.03.2009Вплив трансплантації культур клітин підшлункової залози і стовбурових гемопоетичних клітин на патогенез експериментального цукрового діабету на підставі вивчення особливостей вуглеводного, жирового обміну і морфологічних змін підшлункової залози.
автореферат [41,1 K], добавлен 09.03.2009Морфологічні та функціональні зміни печінки, підшлункової залози та тонкої кишки за умов есенціальної гіпертензії й морфологічне обгрунтування можливої корекції патологічних змін дієтою, до складу якої входить біологічно активна добавка "Енергетин".
автореферат [40,8 K], добавлен 29.03.2009Ультразвукова анатомія молочної залози, порядок та умови проведення. Променева семіотика захворювань молочної залози. Дисгормональні захворювання та формування схеми їх лікування. Пухлини молочної залози, їх різновиди і порядок діагностування, лікування.
реферат [22,7 K], добавлен 22.10.2010Рання діагностика та вторинна профілактика раку грудної залози у закладах загальної лікувальної мережі шляхом організації мамологічної служби в поліклініці міської лікарні. Алгоритм селективного скринінгу жінок на виявлення захворювань грудних залоз.
автореферат [81,7 K], добавлен 04.04.2009Морфологічна та функціональна характеристика органів ендокринної системи людини. Ендокринна частина статевих залоз та підшлункової залози. Механізм дії гормонів. Гормони щитовидної залози. Епіфіз (шишковидна залоза). Гіпофіз - залоза внутрішньої секреції.
реферат [42,0 K], добавлен 21.01.2009Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.
автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009Щитовидна залоза - ключова ланка в організмі людини. Вплив гормонів щитоподібної залози на органи і обмін речовин організму. Основні функції щитоподібної залози. Патології щитоподібної залози та причини, що викликають їх. Дефіцит йоду і його наслідки.
реферат [33,5 K], добавлен 23.01.2011Анатомія та фізіологія підшлункової залози, етіологія та патогенез гострого панкреатиту. Додаткові методи діагностики гострого панкреатиту та консервативне лікування. Показання до виконання оперативного втручання, радикальні операції при панкреонекрозі.
курсовая работа [466,9 K], добавлен 17.11.2009Характеристика оксифільноклітинного раку щитоподібної залози за матеріалами Київської міської клінічної лікарні. Характеристика хворих та методи їх обстеження. Хірургічне лікування та післяопераційний нагляд. Можливості радіонуклідної діагностики.
автореферат [66,6 K], добавлен 06.04.2009Залози внутрішньої секреції, що виробляють біологічно активні речовини. Гормони: хімічний склад, рецептори, схема дії, вплив на діяльність органів. Анатомічна будова і функції гіпоталамуса, гіпофіза, наднирника, щитоподібної та підшлункової залоз.
презентация [4,1 M], добавлен 10.04.2015Фізіологічні особливості щитовидної залози та її гормонів: тироксин і трийодтиронін, кальцитонін. Лабораторні методи у діагностиці захворювань щитоподібної залози. Маркери онкологічних захворювань. Наслідки недостатнього вмісту йоду в раціоні харчування.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 29.06.2016Епідеміологічні особливості травми підшлункової залози і посттравматичного панкреатиту при політравмі. Роль антипанкреатичних антитіл в ідентифікації ступеня тяжкості посттравматичного панкреатиту. Порівняння ефективності запропонованих методів лікування.
автореферат [34,0 K], добавлен 09.03.2009Визначення можливостей використання мутацій в генах та мітохондріальній ДНК у якості молекулярно-генетичних маркерів ризику виникнення раку молочної залози у осіб різних вікових груп з Ірану і України, аналогічні рівні зростання частоти захворюваності.
автореферат [43,0 K], добавлен 29.03.2009Загальна анатомія та частини дванадцятипалої кишки, взаємовідносини з сусідніми органами. Серозна, м'язова та слизувата оболонки, кровопостачання та лімфатична система дванадцятипалої кишки, її зв'язок з жовчними протоками й протоками підшлункової залози.
реферат [736,3 K], добавлен 05.06.2010Радіофармацевтичне забезпечення радіонуклідних досліджень щитоподібної залози. Визначення її йоднакопичувальної здатності. Особливості динамічної та статичної тиреосцинтиграфії, радіоімунний аналіз. Променева анатомія щитоподібної залози, її пухлини.
реферат [178,8 K], добавлен 25.12.2010Сутність і фізіологічне обґрунтування основних патологій жовчного міхура та жовчних шляхів. Характеристика та передумови розвитку дискінезії жовчовивідних шляхів і холециститів. Механізм дії жовтяниці. Патологія підшлункової залози, шлункового травлення.
контрольная работа [17,6 K], добавлен 24.11.2009Новоутворення передміхурової залози. Сечовий міхур. Доброякісні епітеліальні пухлини. Аденома передміхурової залози. Цистографія - інформативний метод діагностики. Рентгенівська комп'ютерна томограма. Диференціальна діагностика та методи лікування.
реферат [21,6 K], добавлен 06.12.2008Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок. Сучасна тактика лікування хворих і використання комплексного впливу: хірургічне втручання, променева терапія, хіміотерапія та гормонотерапія. Проведення неоад'ювантної хіміотерапії.
автореферат [34,2 K], добавлен 12.03.2009
