Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції реологічних та коагуляційних змін крові у хворих на геморагічний та ішемічний інсульти

Як уже зазначалось вище, при мозкових крововиливах виникає синдром підвищеної в'язкості крові та гіперкоагуляції, що потребує відповідного лікування. З цією метою усі хворі з геморагічним інсультом були розподілені на 2 підгрупи. До 1 підгрупи увійшло 20 пацієнтів, які отримували стандартне лікування без включення антиагрегантних препаратів.

Після проведеної терапії не спостерігалось покращання реологічних показників крові. Спонтанна агрегація тромбоцитів збільшилась на 33,8 % у порівнянні з показником до лікування, а кількість неагрегованих еритроцитів зросла з недостовірною різницею з попереднім показником. Також недостовірно підвищилась і в'язкість крові. Найбільш виражено змінився гематокрит, який знизився на 4 % у порівнянні з показником до лікування і практично досяг контролю (0,4720,004) л/л. Після проведеного лікування спостерігалося зменшення гіперкоагуляції. Рівень фібриногену знизився на 12 %., подовжився час згортання в АКТ. На 12-15 добу на фоні стандартного лікування не було покращання реологічних показників крові, зокрема, залишався синдром підвищеної в"язкості, а агрегаційні властивості формених елементів збільшувалися. Проте після проведеної терапії покращився загальний стан хворих, зменшився неврологічний дефіцит на 6,5 % у порівнянні з станом до лікування (р0,01). Це стало підставою для висновку про те, що стандартне лікування не впливає на реологічні зміни показників крові при геморагічному інсульті.

На фоні стандартної терапії хворим у гострому періоді геморагічного інсульту призначався препарат пентоксифілін по 1,0 г на добу довенно крапельно протягом 12-15 днів. Включення до комплексного лікування пентоксифіліну на 12-15 добу призводить до покращання всіх реологічних показників крові. В'язкість крові та гематокрит досягли контрольних показників з незначною різницею до 1,2 % (р0,05). Суттєво зменшилась агрегація формених елементів крові. Значних позитивних змін зазнала еритроцитарна ланка. Кількість неагрегованих еритроцитів збільшилась на 20 % у порівнянні з показником до лікування (р0,05), а ступінь їх агрегації знизився наполовину. Спонтанна агрегація тромбоцитів зменшилась у порівнянні з показником до лікування на 15 % (р0,05). Покращилися всі коагуляційні показники крові, зменшився гіперкоагуляційний синдром. Але АКТ не досяг контрольних результатів, а час утворення фібринового згустка подовжився в середньому на 4 % у порівнянні з даними до лікування (р0,05). Разом з тим АПТЧ перевищував попередні показники на 17,6 % (р0,05) та досягав норми. Після проведеного лікування спостерігалося зменшення неврологічного дефіциту і покращання загального стану хворих.

Аналіз отриманих результатів показав, що під дією пентоксифіліну спонтанна агрегація тромбоцитів зменшилась на 14 %, а під впливом стандартного лікування спостерігався зворотній зв"язок - вона зросла на 8 % у порівнянні з показником до лікування (р0,05). Кількість неагрегованих еритроцитів під дією пентоксифіліну зросла на 30 %, у пацієнтів, які отримували традиційну терапію, практично не змінилася. В'язкість крові в обох групах знизилась, але при застосуванні пентоксифіліну в комплексному лікуванні вона була достовірно вищою на 8 %. Хоча гіперкоагуляція і зменшилась в обох групах, різниця між показниками не була достовірною.

Отже, під дією стандартного лікування не відбувалося позитивного впливу на агрегаційну здатність формених елементів крові, а спонтанна агрегація тромбоцитів навіть зросла. В той же час пентоксифілін суттєво покращував реологічні властивості крові на відміну від стандартного лікування. На гіперкоагуляцію обидві програми лікування значного впливу не мали.

Позитивний вплив пентоксифіліну на реологічні зміни крові супроводжувався значним зменшенням неврологічного дефіциту. При включенні його у комплексну терапію неврологічний дефіцит в обстежених хворих зменшився на 15,8 % згідно шкали важкості, а під впливом стандартного лікування лише на 6,5 %, при достовірній різниці між ними (р0,001).

Таким чином, нами встановлено, що при гострих порушеннях мозкового кровообігу не залежно від його типу, на фоні гіперкоагуляції виникає синдром гіперв'язкості, який проявляється підвищенням агрегації еритроцитів, тромбоцитів, зростанням в'язкості крові, гематокриту та рівня фібриногену. Між цими синдромами існує кореляційний зв'язок, при ішемічному інсульті (r=-0,35), (р0,05), а при геморагічному (r=-0,26), (p<0,05). Ці зміни не залежать від статі та віку хворих, а залежать від важкості перебігу інсульту. Динаміка змін реологічних та коагуляційних показників крові протягом 12-15 діб гострого періоду захворювання мала спільні тенденції і була дещо вищою на 7-8 день при крововиливі, що, на нашу думку, зумовлено важчим станом обстежених хворих.

Таким чином, нами встановлено, що тиклопідин має суттєвий позитивний вплив на реологічні показники крові в гострому періоді ішемічного інсульту в порівнянні з дипіридамолом і ацелізином, що супроводжується відповідно і покращанням стану хворих. Крім того, під дією стандартної терапії гострого періоду геморагічного інсульту не спостерігається суттєвого покращання реологічних показників крові, а включення до її складу пентоксифіліну зменшує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, в'язкість крові. Проте, нами не виявлено впливу пентоксифіліну на гіперкоагуляційний синдром. Ці дані свідчать про необхідність і доцільність включення пентоксифіліну в комплексне лікування хворих у гострому періоді геморагічного інсульту.

Висновки і практичні рекомендації

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у з"ясуванні динаміки змін реологічних та коагуляційних показників крові й проведенні їх порівняльного аналізу при геморагічному та ішемічному інсультах, впливу їх на перебіг захворювання та обгрунтуванні диференційованих програм лікування.

2. У гострому періоді інсульту не залежно від його характеру спостерігається виникнення синдромів підвищеної в'язкості крові та гіперкоагуляції, які не залежали від віку та статі хворих, а визначались важкістю перебігу захворювання.

3. Гострий період геморагічного та ішемічного інсультів супроводжується практично однотипною динамікою наростання змін реологічних та коагуляційних показників крові в бік погіршення в"язкості крові, наростання агрегації тромбоцитів та еритроцитів, гіперкоагуляційного синдрому.

4. При геморагічному інсульті на 7-8 добу захворювання виявлено підвищення агрегації еритроцитів, рівня фібриногену та гіперкоагуляції крові у порівнянні з інфарктом мозку, що свідчить про більш подовжену їх реактивність у таких хворих.

5. Дипіридамол, ацелізин і тиклопідин позитивно впливають на реологічні та коагуляційні зміни показників крові у гострому періоді ішемічного інсульту.

6. Включення тиклопідину до комплексного лікування хворих у гострому періоді ішемічного інсульту є доцільним, на що вказує достовірне покращання реологічних та коагуляційних показників крові й зменшення неврологічного дефіциту в порівнянні з ацелізином та дипірідамолом.

7. Введення пентоксифіліну до комплексного лікування хворих у гострому періоді геморагічного інсульту сприяє зменшенню агрегації тромбоцитів та еритроцитів, покращує в'язкість крові і знижує неврологічний дефіцит порівняно зі стандартним лікуванням.

Практичні рекомендації:

1. Хворим у гострому періоді геморагічного та ішемічного інсульту з метою виявлення синдрому гіперкоагуляції та гіперв'язкості крові і проведення його корекції потрібно визначати агрегаційні властивості еритроцитів, тромбоцитів, в'язкість крові, гематокрит, рівень фібриногену крові, аутокоагуляційний тест, активований парціальний тромбопластиновий час.

2. З метою покращання реологічних властивостей крові у гострому періоді ішемічного інсульту серед антиагрегантних препаратів слід надавати перевагу тиклопідину.

3. У комплексну терапію гострого періоду геморагічного інсульту хворим необхідно включати антиагрегант пентоксифілін у середньотерапевтичній дозі 100 мг на добу, який ефективно покращує реологічні властивості крові.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Токарчук О.А. Реологічні властивості крові у хворих геморагічним інсультом // Український вісник психоневрології. - 1996. - Т. 4. - С. 279-281.

2. Токарчук О.А. Вплив пентоксифіліну на реологічні та коагуляційні показники крові у хворих з геморагічним інсультом // Вісник наукових досліджень. - 2001. - №1. - С. 87-88.

3. Токарчук О.А. Порівняльна оцінка впливу дипіридамолу, ацелізину та тикліду на реологічні зміни крові у гострій стадії ішемічного інсульту // Ліки. - 2001. - №3-4. - С.95 - 98.

4. Токарчук О.А. Вплив тиклопідину на реологічні властивості крові у хворих з ішемічними порушеннями мозкового кровообігу // Матеріали 39 підсумкової наукової конференції. Тернопіль. -1996. - С. 95-97.

5. Токарчук О.А. Порівняльна характеристика реологічних змін крові у хворих із геморагічними та ішемічними інсультами // Матеріали 40 підсумкової наукової конференції. Тернопіль. - 1997. - С. 213-215.

6. Токарчук О.А., Шкробот С.І. Вплив дипірідамолу на реологічні властивості крові у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією // Наукові записки з питань медицини, біології, хімії, аграрії та сучасних технологій навчання. Щорічник. - Частина 11. - Київ. - 1997. - С. 474-475 (автором проведений підбір хворих, їх клініко-неврологічне обстеження, аналіз отриманих даних та попередні висновки).

7. Іщенко М.М., Шкробот С.І., Дорогий А.М., Гара І.І., Дорогий Ю.А., Токарчук О.А. Фармакологічна корекція центральної та церебральної гемодинаміки і реологічних властивостей крові в комплексному лікуванні ішемічних та геморагічних інсультів // Матеріали 42 підсумкової наукової конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини". - Тернопіль: Укрмедкнига. - 1999. - С.86-89 (автором проведено літературний пошук по проблемі статті, підбір хворих, зроблено аналіз отриманих даних).

8. Токарчук О.А. Реологічні та коагуляційні зміни показників крові у хворих на ішемічний інсульт // Матеріали 44 підсумкової наукової конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини". - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2001. - С. 37.

9. Токарчук О.А. Вплив ацелізину на реологічні та коагуляційні зміни крові у хворих на ішемічний інсульт // Матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров"я населення України".- Тернопіль: Укрмедкнига. - 2001. - С. 457-461.

Размещено на Allbest.ru