Клініко-лабораторне обґрунтування диференційованого застосування препаратів-адаптогенів рослинного походження в комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит

Проведення комплексних клінічних та біохімічних досліджень зубних патологій. Лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит. Протизапальна, антиоксидантна, мембранотропна та біостимулююча дія препарату "Біотрит".

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.06.2014
Размер файла 114,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут стоматології

Академії медичних наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.22 - стоматологія

Клініко-лабораторне обґрунтування диференційованого застосування препаратів-адаптогенів рослинного походження в комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит

Тілігузова Наталя Андріївна

Одеса 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина Тетяна Петрівна, Інститут стоматології АМН України, завідувач лабораторії гігієни ротової порожнини

- доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа: Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра стоматології дитячого віку

Захист відбудеться "13" січня 2003 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою:

65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий "10" грудня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

1. Загальна характеристика роботи

пародонтит гінгівіт зубний біотрит

Актуальність теми. Серед захворювань пародонта хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) і генералізований пародонтит (ГП) посідають перші місця (М.Ф.Данилевський, 1994, 1999; К.М.Косенко, 1994; Л.О.Хоменко і співавт., 1998; Г.Н.Вишняк, 1999; М.Ф.Данилевський, А.В.Борисенко, 2000).

З позиції сучасних уявлень про патогенез цих захворювань особливе значення набуває дестабілізація клітинних мембран, яка виникає за надмірної активації перекисного окислення ліпідів, внаслідок недостатності антиоксидантного захисту та зниження неспецифічної резистентності організму (О.Н. Воскресенский, Е.К.Ткаченко, 1991; В.Н.Бобырев и др., 1994; Г.Ф.Белоклицкая, 1996; Ю.А.Петрович и др., 2000, 2001; С.П.Ярова, Т.С.Осипенкова, 2000). Цим обумовлене широке застосування в комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта різних засобів з антиоксидантним механізмом дії та препаратів, що виявляють стимулюючий вплив на захисні сили організму (С.Й.Кухта, Л.О.Цвих, 1999; Н.С.Гужевська, 2000; С.П.Ярова, Т.С.Осипенкова, 2001). Серед них найбільш поширене застосування вітамінів (С, Е, А, Р), особливо їх комбінацій (аскорутин, аевит, катомас), біофлавоноїду кверцетину, адаптогенів рослинного походження (алое, ехінацея пурпурова, солодка гола), різних фітоконцентратів, тощо. Враховуючи необхідність комплексної дії на різні ділянки патогенезу катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту, заслуговує на увагу група препаратів-адаптогенів. Підвищуючи структурну цілісність клітинних мембран, адаптогени виявляють захисну дію при різних патологічних станах, завдяки чому їх на протязі багатьох років з успіхом використовують в різних галузях медицини.

Науково-виробнича асоціація "Одеська біотехнологія" та Інститут стоматології АМН України розробили новий препарат рослинного походження - "Біотрит". Препарат одержаний із паростків пшениці, містить біологічно активні речовини, в тому числі біофлавоноїди, вільні амінокислоти і пептиди, вітаміни В1, В2, В3, В6 і вітамін U, макро- і мікроелементи, фітогормони. Проведені доклінічні дослідження показали, що "Біотрит" має адаптогенні та імуномодулюючі властивості (О.В.Дєньга і співавт., 1996, 1997; А.П.Левицкий, К.Н.Косенко, Р.П.Подорожная и др., 1998). Питання застосування "Біотрита" в комплексному лікуванні хворих на катаральний гінгівіт та генералізований пародонтит до теперішнього часу остаточно не вирішені.

Для здійснення диференційованого підходу при призначенні препаратів- адаптогенів для лікування ХКГ і ГП має сенс цитобіофізичний експрес-метод оцінки електрокинетичної рухомостї ядер клітин букального епітелію (ЕКРЯ КБЕ), який запропонований для визначення біологічної індиферентності тканин порожнини рота до стоматологічних матеріалів, які використовуються в ортопедичній стоматології (В.Г.Шахбазов, М.А.Нападов, Т.В.Колупаева и др., 1988). Метод оснований на реєстрації змін електронегативності ядер клітин букального епітелію під впливом досліджуваного матеріалу.

Залежність електрокінетичних якостей КБЕ від ступеня тяжкості запально-дистрофічного процесу у тканинах пародонта, активності процесів перекисного окислення ліпідів і фізіологічної антиоксидантної системи (ПОЛ/ФАС) та рівня місцевого імунітету висвітлені в достатній мірі (А.М.Политун и др., 1999; М.А.Новикова, 1997, 2001). Заслуговує на увагу можливість використання цитобіофізичного показника ЕКРЯ КБЕ для визначення індивідуальної чутливості хворих до біотриту, з'ясування клінічної ефективності біотриту при захворюваннях пародонта, уточнення механізму його дії та запропонування адекватних важкості запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта схем його використання.

Викладене вище стало підставою для вибору теми даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту стоматології АМН України "Адаптаційно-трофічні системи організму в патогенезі та терапії основних стоматологічних захворювань", 1996-2000 р. (шифр теми УН.30.02.0031.96, № ДР 0196U001807, інв. № 0201U001396). Здобувач була співвиконавцем окремого фрагменту вищеназваної теми.

Мета дослідження - підвищити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту шляхом диференційованого застосування нового вітчизняного препарату-адаптогену "Біотрит".

Задачі дослідження:

1. Дослідити показники процесів ПОЛ і антиоксидантної системи в ротовій та ясеневій рідині у хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит різного ступеня тяжкості.

2. Визначити електрокінетичну рухливість ядер клітин букального епітелію у хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит та з'ясувати індивідуальну чутливість хворих на основі цього тесту до препарату "Біотрит".

3. Обґрунтувати і розробити схеми застосування препарату "Біотрит" в комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит різного ступеня тяжкості.

4. Провести клінічну апробацію та оцінити за динамікою клінічних та біохімічних показників ефективність застосування препарату "Біотрит" при цих захворюваннях.

5. Вивчити вплив біотриту на електрокінетичну рухливість ядер клітин букального епітелію в динаміці лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит.

6. Надати практичні рекомендації щодо використання препарату "Біотрит" для лікування хворих із запальними захворюваннями пародонта.

Об'єкт дослідження - хворі на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит і - ступеня.

Предмет дослідження - препарати-адаптогени рослинного походження в комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит і - ступеня.

Методи дослідження - клінічні, цитобіофізичні, біохімічні та рентгенологічні з метою оцінки ефективності диференційованого підходу до застосування адаптогену рослинного походження - біотриту в комплексному лікуванні хворих на ХКГ і ГП різного ступеня тяжкості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проблему підвищення ефективності комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту вирішено шляхом патогенетично обґрунтованого диференційованого застосування препарату-адаптогену рослинного походження - "Біотриту".

На основі комплексних клінічних, цитобіофізичних та біохімічних досліджень вперше доведено, що при лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит "Біотрит" виявляє властивості адаптогену та має протизапальну, антиоксидантну, мембранотропну та біостимулюючу дії, прояви яких не залежать від способу застосування - місцевого, перорального, парентерального. При цьому поєднання різних способів введення препарату потенціює їх дію.

Вперше показано, що цитобіофізичний експрес-метод визначення електронегативних властивостей клітинних ядер букального епітелію може використовуватися для виявлення індивідуальної чутливості хворих до лікарських препаратів, а також дозволяє оцінювати і прогнозувати терапевтичну ефективність подальшого лікування при використанні цього засобу.

Встановлена пряма залежність між чутливістю КБЕ до препарату-адаптогену та об'єктивними пародонтальними індексами і клінічними симптомами, які визначали в динаміці лікування.

Ефективність запропонованих методів лікування підтверджена скороченням строків лікування, збільшенням тривалості клінічної ремісії та нормалізацією клінічних, цитобіофізичних і біохімічних показників.

Пріоритетність дисертаційних досліджень підтверджується Деклараційним патентом України на винахід "Спосіб лікування запальних захворювань пародонта" № 40330 А МПК 7 А61К35/78 від 16.07.2001 р.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано патогенетично обгрунтовані схеми комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту з використанням рослинного адаптогену - "Біотрит" (Реєстр №79/10/9 галузевих нововведень, 1999), що дозволило поліпшити результати лікування, скоротити його терміни та підвищити строки стійкої ремісії.

На основі клінічних, цитобіофізичних та біохімічних досліджень обґрунтовано показання щодо диференційованого застосування "Біотриту" за різними схемами залежно від тяжкості перебігу патологічного процесу в тканинах пародонта.

Запропоновано й апробовано простий та водночас інформативний спосіб визначення індивідуальної чутливості хворого до місцево застосованих препаратів за допомогою цитобіофізичного експрес-методу - ЕКРЯ КБЕ. Повна атравматичність, простота і доступність технічного виконання, поряд з високою інформаційною цінністю, вказують на можливість широкого впровадження експрес-методу - ЕКРЯ КБЕ в стоматологічну практику, що дозволить суттєво підвищити ефективність лікування хворих із захворюваннями пародонта.

Розроблені схеми лікування хронічного катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту впроваджені в клінічну практику у відділенні захворювань пародонта Інституту стоматології АМН України, відділенні терапевтичної стоматології Одеської обласної стоматологічної поліклініки, на кафедрі стоматології КМАПО ім.П.Л.Шупика, у відділеннях міської клінічної стоматологічної поліклініки м.Києва, та м. Одеси.

Основні наукові та практичні положення дисертації використовуються в лекційному матеріалі та під час практичних занять при вивченні розділу "Захворювання пародонта" на кафедрі терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету і на кафедрі стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Пошукач особисто провела глибокий інформаційний пошук з обраної теми, сформулювала мету та завдання дослідження, запропонувала схеми диференційованого застосування адаптогену "Біотрит" у комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит.

Особисто автором проведено обстеження та лікування хворих на ХКГ і ГП, здійснено клінічні та цитобіофізичні дослідження, аналіз отриманих даних, наукове обґрунтування результатів і написання дисертації.

Біохімічні дослідження проведені здобувачем разом із співробітниками лабораторії біохімії (зав. лаб. - к.б.н. О.А.Макаренко) відділу біотехнології Інституту стоматології АМН України під керівництвом д.б.н., проф. А.П.Левицького.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції лікарів-стоматологів (Полтава, 1996), VI конгресі Міжнародної федерації Українських лікарських товариств (Одеса, 1996), науково-практичній конференції "Актуальні питання стоматології" (Одеса, 1997), I (VIII) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції "Стоматологія на межі тисячоліть (досягнення, проблеми, перспективи)" (Одеса, 2000), науково-практичній школі-семінарі "Сучасні аспекти клінічної пародонтології: кісткова система та захворювання пародонта" (Одеса, 2001), на засіданні Одеського науково-практичного товариства стоматологів (1997-2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, з яких 5 статей у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 4 тезів у збірниках матеріалів наукових конференцій, конгресів, з'їздів, 1 Деклараційний патент на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 198 сторінках і складається із вступу, огляду літератури, описання об'єктів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Фактичні дані наведені у 27 таблицях, ілюстровані 21 рисунком і 14 рентгенограмами. Список літератури включає 366 першоджерел, серед яких 95 іноземних.

2. Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставленої мети та завдань дослідження було проведено обстеження 192 чоловік віком від 18 до 55 років. Серед них: особи з інтактним пародонтом - 30, хворі на ХКГ - 52 чол., хворі на ГП ступеня - 56 чол. і ГП - ступеня - 54 чол.

При клінічному обстеженні визначали колір, набряклість, кровоточивість, болісність ясен, наявність і глибину пародонтальних кишень (ПК) та характер виділяємого з них, рухливість зубів та утрату кісткової тканини (УКТ) з кількісним розрахуванням. Крім цього визначали пробу Шиллера-Пісарєва, індекси ПМА, Турески, Грін-Вермільйона, О'Лірі, СPITN, а також комбіновані індекси: КПІ, ДПІ, ІПР. Усі показники заносили до "Карти пародонтологічного обстеження" (Г.Ф.Білоклицька, 1996).

Діагностику захворювань пародонта проводили враховуючи дані клінічного та рентгенологічного обстеження у відповідності з класифікацією М.Ф. Данилевського (1994).

Біохімічні дослідження процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту проведені у ротовій та ясеневій рідинах (РР та ЯР). У РР визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) за методом І.Д.Стальної і В.Г. Гаришвілі (1977), вміст дієнових кон'югатів (ДК) - за методом І.Д.Стальної (1977), активність антиоксидантних ферментів, зокрема супероксиддисмутази (СОД) - за С.Чевару та ін. (1985), глутатіонпероксидази (ГП) - за В.А. Пахомовою та ін. (1982), глутатіонредуктази (ГР) - за Ф.Е.Путиліною (1982). У ЯР визначали вміст сульфгідрільних (SH) та дисульфідних (SS) груп за методом Верьовкіної та ін. (1977).

Для визначення ЕКРЯ КБЕ використана цитобіофізична методика В.Г. Шахбазова (1986), за якою вивчали біоелектричні властивості ядра методом внутріклітинного мікроелектрофорезу. Проби букального епітелію були взяті із слизової оболонки бокової поверхні щоки та досліджені у нативному стані у приладі для внутріклітинного мікроелектрофорезу "Біотест -1" за допомогою мікроскопу типу МБІ при збільшенні - 200х.

Для з'ясування індивідуальної чутливості клітин букального епітелію до лікарських засобів нами було додано до препарату нативних клітин одну краплю "Біотриту" або "Екстракту алое". Після 15 хвилин експозиції стан КБЕ визначали згідно змінам електронегативності клітинних ядер до проценту електронегативності ядер в нативній пробі клітин цього хворого.

Для оцінки ступеня вірогідності результатів досліджень застосовували статистичний аналіз з визначенням показника достовірності розбіжностей за критерієм Ст'юдента. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали, користуючись пакетом програм Statgrafics 3.0, Statistica for Windows 5.1.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених біохімічних досліджень встановлено, що у хворих ХКГ і ГП спостерігається посилення процесів перекисного окислення ліпідів на фоні зниження показників фізіологічної антиоксидатної системи. При цьому характер порушень в системі ПОЛ/ФАС повністю відображає ступінь тяжкості запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта. Так, у хворих на ХКГ вміст МДА збільшується до 0,1120,009 мкмоль/мл, дієнових кон'югатів до 4,980,39 мкмоль/ мл при контрольних значеннях 0,0130,001 мкмоль/мл і 2,900,18 мкмоль/мл, відповідно (р0,001). У хворих на ГП вміст МДА і ДК підвищується ще більше, складаючи при ГП ст. 0,2250,021 мкмоль/мл і 5,910,37 мкмоль/мл, при ГП - ст. - 0,3290,027 мкмоль/мл і 7,280,49 мкмоль/мл, відповідно (достовірність відносно контролю - р0,05).

Показники, які характеризують рівень антиоксидантного захисту (глутатіонзалежні ферменти і СОД), у цих хворих були суттєво знижені (р0,001) порівняно з контролем. Забезпеченість РЖ прямими біоантиоксидантами також була низькою, про що свідчило прогресивне зниження (р 0,001) вмісту тіолів і дисульфідних сполучень. При ХКГ вміст сульфгідрильних груп знизився з 163,7114,57 ммоль/л в контролі до 54,017,23 ммоль/л, вміст SS-груп - з 651,4915,23 ммоль/л в контролі до 127,3417,12 ммоль/л (р0,001); при ГП ст. - до 80,278,32 ммоль/л і до 129,7014,30 ммоль/л (р0,001); при ГП - ст. - до 48,245,11 ммоль/л і до 261,9186,16 ммоль/л (р0,001), відповідно.

При цьому ЕКРЯ КБЕ також прогресивно знижувалась, повністю відображаючи ступінь тяжкості патологічного процесу в тканинах пародонта. Порівняння результатів підрахунку електронегативних ядер КБЕ (ЕНЯ КБЕ) у хворих з ХКГ, ГП та в осіб з інтактним пародонтом (контроль) показало, що у хворих ХКГ кількість ЕНЯ КБЕ була на 25% нижча (р 0,001), ніж в контролі; у хворих ГП ст. - на 55,1% і у хворих ГП - ступеня - на 65,4% (р 0,001).

Таким чином, у обстежених хворих на ХКГ і ГП і - ст. було встановлено різке зниження антиоксидантного захисту, наростання рівня процесів ПОЛ та зниження електрокінетичних властивостей клітин букального епітелію. Динаміка цих показників повністю відображає активність і тяжкість запального процесу в тканинах пародонта і свідчить про порушення структурно-функціональних якостей клітинних мембран букального епітелію. Крім того, зниження показника ЕКРЯ КБЕ також вказує на низький рівень місцевого імунітету порожнини роту та захисно-пристосувальних реакцій організму (В.Г.Шахбазов с соавт., 1996; М.А.Новікова, 2001).

Виявлені порушення стали основою для включення в комплексне лікування хворих на ХКГ і ГП препаратів адаптогенної дії.

Серед препаратів-адаптогенів було доцільним провести клінічну апробацію нового вітчизняного адаптогену рослинного походження - "Біотриту". В якості контролю був вибраний добре відомий в стоматології адаптоген також рослинного походження - екстракт алое (Т.В.Дегтяренко, Р.Ф.Макулькін, 1997; Г.Ф.Білоклицька, 2000).

Залежно від проведеного лікування хворих на ХКГ і ГП розподілили на 2 групи: основну і контрольну (групу порівняння). При цьому були враховані дані анамнезу, пародонтологічного обстеження (ступінь тяжкості і характер перебігу запального процесу в тканинах пародонта), а також вихідні величини ЕКРЯ КБЕ. Таким чином, групи були однорідні по статі, віку, діагнозу і практично не відрізнялись по показнику ЕНЯ КБЕ (табл.1).

Таблиця 1 Електронегативні властивості ядер КБЕ у хворих на ХКГ і ГП I і I-II ступеня

Діагноз

Показник ЕНЯ КБЕ (%)

Контрольна група (алое)

Основна група (біотрит)

Інтактний пародонт

61,36±1,73

XКГ

46,75±1,98

45,93±0,87

ГП, I ст.

40,98±2,16

40,12±0,90

ГП, I-II ст.

34,11±1,39

33,78±0,81

Основну групу складали хворі на ХКГ (30 осіб) і ГП і - ступеня (60 осіб), яких лікували з використанням біотриту, контрольну - хворі на ХКГ (22 особи) і ГП і - ступеня (49 осіб), яких лікували з використанням екстракту алое.

Обидва препарати вживали у лікарських формах, які затверджені Фармкомітетом України та виробляються фармацевтичною промисловістю: "Екстракт біотриту" в ампулах для ін'єкцій і "Біотрит" в таблетках по 0,5 мг, "Екстракт алое" в ампулах для ін'єкцій і "Екстракт алое рідкий" у флаконах по 100 мл.

Перед початком лікування у кожного хворого згідно з груповою належністю обов'язково визначали індивідуальну чутливість клітин букального епітелію до біотриту або екстракту алое. В результаті виявилося, що у хворих на ГП реакція ядер КБЕ на біотрит була вищою, ніж на екстракт алое (рис.1).

Рис. 1 Чутливість ядер КБЕ у хворих на ХКГ і ГП I і I-II ступеня до біотриту і екстракту алое (100% - кількість електронегативних клітинних ядер без препарату)

В комплексне лікування всіх хворих входила базисна терапія, яка включала загальноприйняті консервативні методи місцевого лікування: зрошення порожнини рота дезодоруючими речовинами й очищення зубів від м'якого зубного нальоту, механічне або ультразвукове зняття над- і під'ясенних зубних відкладень, промивання пародонтальних кишень речовинами антисептиків. Після визначення гігієнічного стану ротової порожнини при необхідності проводили навчання хворих комплексу гігієнічних заходів.

Препарати біотрит і екстракт алое застосовували місцево, перорально і парентерально. Шляхи введення препаратів комбінували залежно від ступеня тяжкості хвороби пародонта та рівня цитобіофізичних і біохімічних показників.

У хворих на ХКГ основної групи біотрит застосовували місцево у вигляді аплікацій на ясна та інстиляцій в пародонтальні кишені. Для цього використовували ампульний розчин з експозицією 15 хв. Курс лікування - 7-10 днів. При ГП ст. біотрит призначали місцево і перорально в таблетках (0,5 мг) - по 1,0 мг 3 рази на день, курс лікування - 10 днів. При ГП - ст. до місцевого і перорального шляху введення біотриту додавали підшкірне уведення по 1,0 мл через день, курс лікування - 10 днів.

Для хворих контрольної групи шляхи введення екстракту алое були аналогічними. Хворим з ХКГ - місцево 1% ампульний розчин у вигляді інстиляцій і аплікацій; хворим ГП ст. - місцево і перорально по 1 чайній ложці 3 рази на день, курс лікування - 10-14 днів; хворим ГП - ст.тяжкості - місцево, перорально і підшкірно по 1,0 мл щодня, курс лікування - 30 днів.

Ефективність комплексного лікування хворих на ХКГ і ГП та - ступеня із застосуванням препаратів-адаптогенів оцінювали за динамікою клінічних, цитобіофізичних і біохімічних показників безпосередньо після лікування та у віддалені терміни (3, 6 та 12 місяців).

Аналіз безпосередніх результатів виявив позитивний вплив комплексного лікування ХКГ і ГП у хворих як основної, так і контрольної групи. Однак, терапевтична ефективність біотриту була суттєво вища, ніж екстракту алое. Про це свідчила динаміка індексних і провідних клінічних показників. У хворих на ХКГ і ГП ступеня під впливом біотриту вже через 1-2 відвідування зменшились кровоточивість, відчуття дискомфорту, тяжкості і болісності в яснах. Після 3-4 сеансів у хворих запальні явища в тканинах пародонта зникали практично повністю. Слизова оболонка набувала блідо-рожевого кольору, напруга та набряк ясеневих сосочків були відсутні. До завершення лікування на 7-10 день хворі скарг не пред'являли і всі ознаки, характерні для запалення в тканинах пародонта, були відсутні. У хворих на ХКГ основної групи індекс РМА знизився з 1,630,14 до 0,400,11 (р0,001), кровотеча була практично відсутня (проба знизилась з 1,390,10 до 0,160,03, р0,001). Мінімальні ознаки запалення зустрічались в ділянці одиничних сосочків (індекс КПІ знизився з 1,8200,190 до 0,0460,004, р0,001). Під впливом екстракту алое у хворих на ХКГ вдалось ліквідувати тільки кровоточивість (зниження з 1,350,08 до 0,250,02, р0,001), тоді як запальні явища були збережені (РМА до лікування - 1,580,12, після - 1,30,09) і розповсюдженість запального процесу була забагато вища - КПІ після лікування біотритом - 0,0460,004 бали, після лікування екстрактом алое - 0,300,02 (р0,001). Резервні можливості тканин пародонта зростали в обох групах (ІПР після лікування в основній групі - 99,585,61% і в контрольній групі - 97,327,48%, відповідно).

У хворих ГП ступеня до завершення лікування з поєднаним використанням біотриту запальні явища в тканинах пародонта були повністю ліквідовані. Істотно знизились індекс РМА (з 32,110,15 до 0,390,03, р0,001), індекс кровоточивості (з 1,560,09 до 0,140,01, р 0,001), індекс CPITN - до 0,550,04 секстанту проти 1,830,13 секстанту до лікування (р0,001), а також індекси КПІ (зменшення з 8,660,67 до 1,56 0,13, р 0,001) і ДПІ (зменшення з 0,33 до 0,050,006, р0,001). Зменшилась глибина пародонтальних кишень, укріпились рухливі зуби. Під впливом екстракту алое усунення запальних явищ у хворих на ГП ступеня було ледве помітним. Про це свідчили незначні знижки індексів РМА (до 1,290,11), кровоточивості (до 0,99 0,06), CPITN (до 1,490,10), та КПІ (до 5,720,49) і ДПІ (до 0,260,02). Величини всіх перелічених індексів суттєво (р0,01) перевищували показники важкості дистрофічно-запальних змін в основній групі. Глибина пародонтальних кишень практично не змінилась: 2,710,15 мм до і 2,310,14 мм після лікування. Резервні можливості пародонта до завершення лікування були майже в 2 рази нижчі, ніж у хворих ГП основної групи (48,003,41% та 85,823,79%, відповідно).

У хворих на ГП - ступеня основної групи після 4-5 відвідувань повністю зник неприємний запах із порожнини рота, були відсутні біль, набряк, гіперемія та кровоточивість ясен, виділення серозно-гнійного ексудату із пародонтальних кишень. Це підтверджують суттєві (р0,001) знижки індексних показників: РМА (з 2,360,17 до 0,790,13), кровоточивості (з 31,540,09 до 0,29 0,03), CPITN (з 4,210,16 до 2,830,11), а також КПІ (з 12,310,96 до 5,000,43) і ДПІ (з 0,270,02 до 0,080,01). При цьому проба Шиллера-Пісарєва у цих хворих до закінчення лікування була негативна, суттєво зменшилась глибина пародонтальних кишень (з 4,210,16 мм до 2,830,11 мм, р0,001), знизився показник УКТ (з 4,080,15 до 3,590,19 балів, р0,05), укріпились раніше рухливі зуби і суттєво зросли резервні можливості пародонта - ІПР (з 11,910,97% до 54,554,21, р 0,001).

У хворих ГП - ступеня контрольної групи ліквідувати запальний процес в тканинах пародонта з використанням екстракту алое практично не вдалося. Про це свідчили як збереження багатьох скарг у хворих, так і величини індексних оцінок, більшість з яких (РМА, кровотеча, CPITN, КПІ, ДПІ) суттєво не відрізнялись (р>0,05) від вихідних. Глибина пародонтальних кишень і показник УКТ практично не змінились, проба Шиллера-Пісарєва (1,340,09) свідчила про наявність хронічного запального процесу, а резервні можливості пародонта збереглись на низькому рівні (підвищення з 10,030,65% до 18,421,26%).

Оцінюючи гігієнічний стан порожнини рота у хворих двох груп за допомогою індексів Гріна-Вермільйона, Турески та О'Лірі з'ясувалось, що у всіх хворих основної групи був одержаний достовірно (р0,001) більш високий рівень гігієни в порівнянні з контрольною групою.

Включення біотриту в комплексне лікування хворих на ХКГ та ГП і - ступеня порівняно з екстрактом алое сприяло повній ліквідації запальних явищ в тканинах пародонта в достовірно більш короткі терміни: при ХКГ на 20,7% (р0,02), при ГП ступеня - на 32,8% (р0,001) і при ГП - ступеня - на 28,1% (р0,001).

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.