Наслідки шигельозів залежно від методів лікування та соматотипів хворих

Вплив застосування різних антибактеріальних препаратів на перебіг і наслідки гострого шигельозу. Ефективність застосування етіотропних препаратів у комплексному лікуванні хворих на гострі шигельози. Частота повторного виділення гомологічних штамів.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.06.2014
Размер файла 56,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ще один показник ефективності ніфуроксазиду та інтетриксу, порівняно з левоміцетином, -скорочення тривалості стаціонарного та амбулаторного лікування з приводу гострого шигельозу та його несприятливих наслідків. Так, середній термін перебування хворого на шигельоз у стаціонарі за умови його лікування левоміцетином становив 8,98±0,35 ліжко-днів, тоді як при етіотропній терапії ніфуроксазидом - 7,54±0,43, інтетриксом - 8,07±0,29 ліжко-днів (р<0,01 і р<0,05 відповідно). Крім того, скорочувався і термін наступного амбулаторного доліковування - з 24,71±1,83 дня (контрольна група) - до 17,80±1,19 дня (застосування ніфуроксазиду) та 19,44±1,33 дня (інтетриксу), р<0,01 і р<0,05 відповідно, що відображено у табл. 5.

Таблиця 5

Середня тривалість стаціонарного та амбулаторного лікування хворих на гострі шигельози залежно від застосування антибактеріальних препаратів

Антибактеріальний

препарат

Статистичний

показник

Тривалість лікування

стаціонарного

(ліжко-днів)

амбулаторного

(діб)

левоміцетин (контрольна група)

M ± m

8,98 ± 0,35

24,71 ± 1,83

ніфуроксазид

M ± m

p

7,54 ± 0,43

< 0,01

17,80 ± 1,19

< 0,01

інтетрикс

M ± m

p

8,07 ± 0,29

< 0,05

19,44 ± 1,33

< 0,05

Отже, результати лікування хворих на гострі шигельози Флекснера та Зонне інтетриксом і, у ще більшою мірою, ніфуроксазидом, які застосовували протягом 5 днів у звичайних дозах, свідчать про їх ефективність щодо швидкості зникнення основних симптомів хвороби, ймовірності виникнення в різні терміни несприятливих наслідків шигельозу (повторного бактеріовиділення, дисбактеріозу кишечнику, інших). Крім того, при застосуванні ніфуроксазиду та інтетриксу порівняно з левоміцетином з високим ступенем вірогідності (р<0,01 і р<0,05 відповідно) скорочувалися терміни стаціонарного та амбулаторного лікування.

ВИСНОВКИ

1. Уперше виявлено, що частота розвитку гострих шигельозів у пацієнтів з різними соматотипами вища у чоловіків з невизначеним (20,6%), грудним (16,7%), астенічним (15,1%) і грудно-мускульним (13,5%) соматотипами, а у жінок - з еурипластичним високорослим (18,4%), стенопластичним (17,0%) і еурипластичним низькорослим (16,4%) соматотипами.

2. Встановлено, що серед чоловіків порівняно з частотою визначення соматотипу в популяції захворювання частіше розвивалося в осіб з астенічним і грудним соматотипами, рідше -з черевним, черевно-мускульним і мускульно-черевним. Серед жінок порівняно з частотою визначення конкретного соматотипу в популяції на гострий шигельоз частіше хворіли пацієнтки зі стенопластичним та еурипластичним високорослим соматотипами, рідше - з пікнічним та атлетичним. Це свідчить про вплив соматотипів людей на епідемічний процес і дозволяє вважати астенічний, невизначений і грудний соматотипи у чоловіків та стенопластичний і еурипластичний високорослий - у жінок факторами ризику виникнення гострих шигельозів.

3. Імовірність розвитку несприятливих наслідків шигельозу вірогідно вища за середні показники у чоловіків з невизначеним соматотипом і нижча - з черевним; у жінок - вища у пацієнток зі стенопластичним, нижча - із субатлетичним і атлетичним.

4. При лікуванні хворих на гострі шигельози ніфуроксазидом та інтетриксом вірогідно швидше, ніж у контрольній групі, зникали загальна слабість, головний біль, озноб, нудота, блювання, тенезми, спазм кишечнику, нормалізувалася температура тіла, а також з високим ступенем вірогідності знижувалися строки лікування.

5. Застосування ніфуроксазиду та інтетриксу значно знижує ймовірність виникнення різних несприятливих наслідків гострого шигельозу, зокрема - повторного бактеріовиділення гомологічного штаму шигели та розвитку дисбактеріозу кишечнику.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Гебеш В.В., Сухов Ю.А. Шигеллезы // Журн. практ. врача. - 1997. - № 5. - С. 24-27. (Допомога в наборі матеріалу та написанні статті).

Сухов Ю.А. Эффективность интетрикса в комплексном лечении больных шигеллезами // Врачеб. дело. - 1998. - № 8. - С. 144-146.

Гебеш В.В., Янченко В.И., Сухов Ю.А. Каопектат в комплексном лечении больных кишечными инфекциями // Врачеб. дело. - 1999. - № 3. - С. 140-142. (Допомога в наборі матеріалу та написанні статті).

Сухов Ю.А. Эффективность нифуроксазида в комплексном лечении шигеллезов Зонне и Флекснера у взрослых // Укр. хіміотерапевт. журн. - 1999. - № 3. - С. 49-53.

Сухов Ю. О. Особливості клінічного перебігу та лікування шигельозів у хворих похилого та старечого віку // Інфекц. хвороби. - 2000. - № 3 - С. 73-74.

Гебеш В.В., Громашевська Л.Л., Адамович О.П., Сухов Ю.О. Кишкові інфекції як загальноклінічна проблема // Зб. “Актуальні проблеми мікробіології, епідеміології, паразитології та профілактики інфекційних хвороб”, ХIII з'їзд Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д.К.Заболотного 9-11 жовтня 1996 р. - Київ - Вінниця, 1996. - С. 72. (Технічна допомога в написанні та оформленні).

Гебеш В.В., Адамович О.П., Сухов Ю.О., Мірошниченко І.В. Динаміка ефективності застосування етіотропних препаратів при гострих кишкових захворюваннях в Україні за останні 30 років. // Зб. наук. робіт “Інфекційні хвороби”, вип. 5. - Львів: Ескулап, 1997. - С. 36-37. (Участь в проведенні досліду та технічна допомога).

Гебеш В.В., Адамович О.П., Сухов Ю.О., Мірошниченко І.В. Еферентні методи лікування хворих на шигельоз // Зб. наук. робіт “Інфекційні хвороби”, вип. 5. - Львів: Ескулап, 1997. - С. 37. (Участь в проведенні досліду та допомога в написанні статті).

Гебеш В.В., Мірошниченко І.В., Сухов Ю.О., Акименко Н.В. Особливості клінічного перебігу та лікування шигельозів у хворих похилого віку // Зб. “Вікові особливості інфекційних хвороб”. Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України (28 - 29 квітня 1998 р., м. Мукачево). - Тернопіль - Київ, 1998. - С. 31. (Участь в проведенні досліду та написанні статті).

Гебеш В.В., Сухов Ю.О. Сучасна тактика лікування хворих на шигельоз // Сб. “Современные аспекты военной медицины“, международ. науч.-практ. конф. инфекционистов и эпидемиологов ВС Украины 27 - 29 мая 1998 г. - Киев, 1998. - С. 150-151. (Участь в проведенні досліду та написанні статті).

Гебеш В.В., Сухов Ю.О. Захворюваність шигельозами та їх наслідки // Сб. “Современные аспекты военной медицины“, международ. науч.-практ. конф. инфекционистов и эпидемиологов ВС Украины 27 - 29 мая 1998 г. - Киев, 1998. - С. 151-152. (Участь в проведенні досліду, обробці матеріалу та написанні статті).

Гебеш В.В., Мірошниченко І.В., Сухов Ю.О., Акименко Н.В. Цитокінова теорія патогенезу та лікування кишкових інфекцій // Зб. “Актуальні питання клінічної інфектології" V з'їзду інфекціоністів України, 7-9 жовтня 1998 р., м. Тернопіль. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. - С. 114-115. (Технічна допомога в написанні та оформленні).

Сухов Ю.О., Янченко В.І. Застосування ніфуроксазиду в комплексному лікуванні хворих на шигельози // Зб. наук. праць Української військово-медичної академії. Вип.5. - Київ, 1999. - С. 221-224. (Участь в проведенні досліду, обробці матеріалу та написання статті).

Сухов Ю.О. Ефективність лікування хворих на гострі шигельози в стаціонарних та амбулаторних умовах // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Вип.9., Кн.2. - Київ, 2000. - С. 853-859.

Гебеш В.В., Сухов Ю.О. Віддалені наслідки гострих шигельозів залежно від соматотипу хворих // Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України “Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб”, 18-19 травня 2000 р., м. Львів. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 89-90. (Участь в проведенні досліду, обробці матеріалу та написанні статті).

Гебеш В.В., Сухов Ю.О., Янченко В.І. Застосування сучасних препаратів у лікуванні хворих на кишкові інфекції // Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України “Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб”, 18-19 травня 2000 р., м. Львів. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 91-92. (Участь в проведенні досліду, обробці матеріалу та написанні статті).

Сухов Ю.А. Эффективность применения нифуроксазида в комплексном лечении шигеллезов Зонне и Флекснера у взрослых // Мед. газета "Здоров'я України". - 2000. - № 5. - С. 4-5.

АНОТАЦІЯ

Сухов Ю.О. Наслідки шигельозів залежно від методів лікування та соматотипів хворих. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 - інфекційні хвороби. - Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена вивченню наслідків гострих шигельозів Флекснера та Зонне залежно від етіотропної терапії хвороби, а також дослідженню залежності між соматотипом людини і ймовірністю виникнення гострих шигельозів та їх наслідками.

У роботі відображено залежність ризику виникнення хвороби від певних соматотипів чоловіків і жінок, а також зв'язок між соматотипом хворого і ймовірністю виникнення несприятливих наслідків шигельозу або одужанням в різні терміни.

Доведено, що застосування ніфуроксазиду або інтетриксу прискорює зникнення проявів гострих шигельозів, скорочує термін лікування та суттєво знижує ризик виникнення повторного бактеріовиділення, дисбактеріозу кишечнику та інших несприятливих наслідків хвороби в різні строки.

Ключові слова: шигельози Флекснера та Зонне, лікування, наслідок, соматотип, ніфуроксазид, інтетрикс.

АННОТАЦИЯ

Сухов Ю.А. Исходы шигеллезов в зависимости от методов лечения и соматотипов больных. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 13 - инфекционные болезни - Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В.Громашевского АМН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию зависимости между соматотипом человека и вероятностью возникновения острого шигеллеза и его исходом. Кроме того, в работе изучена эффективность применения нифуроксазида и интетрикса как этиотропных препаратов для лечения острых шигеллезов Флекснера и Зонне.

Обследованы 267 больных в возрасте от 17 до 59 лет, перенесших острые шигеллезы Флекснера (101 - 37,8%) или Зонне (166 - 62,2%). Среди которых мужчин было 126 (47,2%), женщин - 141 (52,8%).

При сравнении относительной частоты заболевания острым шигеллезом с частотой определения этого конкретного соматотипа у мужчин из контрольной группы выявлено, что острыми шигеллезами чаще болели мужчины с астеническим (15,1 и 7,3% соответственно), неопределенным (20,6 и 10,0%) и грудным (16,7 и 9,1%) соматотипами, а реже - с брюшным (4,8 и 13,5%), брюшно-мускульным (6,3 и 15,5%) и мускульно-брюшным (10,3 и 18,2%) соматотипами.

При проведении аналогичного сравнения среди женщин выявлено, что чаще, по сравнению с данными контрольного обследования, острыми шигеллезами болели женщины со стенопластическим (17,0 и 7,3% соответственно) и эурипластическим высокорослым (18,4 и 10,0%) соматотипами, а реже - с пикническим (10,6 и 20,0%) и атлетическим (7,8 и 14,5%) соматотипами.

Это позволяет говорить о влиянии соматотипа на эпидемический процесс и считать астенический, неопределенный и грудной соматотипы у мужчин, а также стенопластический и эурипластический высокорослый - у женщин факторами риска возникновения острых шигеллезов.

Впервые доказана зависимость вероятности развития благоприятного или неблагоприятного непосредственного, ближайшего или отдаленного исхода острых шигеллезов от соматотипа человека. Вероятность развития неблагоприятных исходов шигеллезов в эти сроки достоверно выше у мужчин с неопределенным (92,3; 42,3 и 23,1% соответственно) и астеническим (94,7; 36,8 и 15,8%) соматотипами, а наиболее низкая - у лиц с брюшными соматотипами (73,3; 6,7 и 6,7%). У женщин вероятность развития неблагоприятных исходов шигеллезов в эти же сроки выше среди лиц со стенопластическим (83,3; 45,8 и 33,3% соответственно) и астеническим высокорослым (88,9; 44,4 и 22,2%) соматотипами, ниже - с субатлетическим (66,7; 13,3 и 0,0% соответственно).

Проведено наблюдение и анализ влияния применения различных этиотропных препаратов на течение и исход острых шигеллезов. Назначали нифуроксазид по 0,2г 4 раза в сутки, интетрикс по 2 капсулы 3 раза в сутки, а больным контрольной группы - левомицетин по 0,5 г 4 раза в сутки в течение 5 дней. Все группы (по 31 больному каждая) были отобраны с учетом сопоставимости по основным факторам, которые могут оказывать влияние на течение и исход острого шигеллеза (пол и возраст больных, преморбидный фон, этиология и степень тяжести шигеллеза) с использованием метода балансированной блоковой рандомизации.

При применении в качестве этиотропных препаратов нифуроксазида и интетрикса значительно сократились сроки регрессии основных клинических проявлений острых шигеллезов.

В сроки до 1 месяца выздоровление наступило у 29,0% больных, которым в качестве этиотропной терапии назначали нифуроксазид и у 19,4% - интетрикс (в контрольной группе - у 6,5%; р<0,05).

Неблагоприятные исходы острого шигеллеза в сроки от 1 до 3 месяцев по сравнению с таковыми в контрольной группе (38,7%) отмечали реже у больных, которых лечили нифуроксазидом (16,1%; р<0,05) и интетриксом (22,6%; р>0,05).

В сроки, превышавшие 3 месяца от начала болезни, неблагоприятные исходы наблюдали у 7 (22,6%) пациентов, которых лечили левомицитином, у 1 (3,2%) - при лечении нифуроксазидом и у 2 (6,5%) - интетриксом (р0,01 и р0,05).

Повторное выделение гомологичных штаммов шигелл после лечения левомицетином обнаружено у 8 (25,8%) пациентов, в то время как после лечения нифуроксазидом оно зарегистрировано лишь у 1 (3,2%; р0,01) реконвалесцента, интетриксом - у 3 (9,7%; р0,05). Дисбактериоз кишечника (в сроки более 3 месяцев) реже развивается после лечения нифуроксазидом (р<0,05) и интетриксом (р<0,05) по сравнению с контрольной группой (6,3; 10,5 и 41,2% соответственно).

Исследование соматотипов позволяет индивидуализировать лечение больных шигеллезами и диспансерное наблюдение за реконвалесцентами, а в перспективе - снизить риск возникновения неблагоприятных исходов болезни. Применение нифуроксазида или интетрикса сокращает сроки лечения больных шигеллезами и частоту развития неблагоприятных исходов болезни.

Ключевые слова: шигеллезы Флекснера и Зонне, лечение, исходы, соматотип, нифуроксазид, интетрикс.

ANNOTATION

Sukhov Yu.A. Outcomes of Shigellosis Depending on Methods of Treatment and Somatotypes of the Patients. - Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the Candidate of medical Science in speciality 14. 01. 13 - Infections Diseases - L.V.Gromashevskyi Institute of Epidemiology and Infections Diseases of АМS of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the research of dependence between human somatotype and probability of occurrence acute shigellosis and its outcome. In the present dissertation the dependence between probability of disease acute shigellosis Flexneri or Sonnei and somatotype of the man, and also communication(connection) between somatotype of the patient and probability of illness or recovery of failures in various terms is proved.

Besides, the efficiency of application Nifuroxazide and Intetrix as etiotropic preparations for treatment sharp shigellosis Flexneri and Sonnei is investigated here. It is proved, that the application Nifuroxazide or Intetrix promotes faster disappearance of symptoms sharp shigellosis, reduces terms of treatment and reduces risk of bacillicarrier, intestine disbiosis and other failures of illness.

Key words: shigellosis Flexneri and Sonnei, outcomes of shigellosis, human somatotype, treatment, Nifuroxazide, Intetrix.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.