Вплив прогресуючої та ранньої постінфарктної стенокардії на перебіг постінфарктного кардіосклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу. Клініко-інструментальні особливості, предиктори прогнозування нестабільного перебігу

4. Денисюк В.І., Білонько О.Ф. Особливості вегетативної реактивності у хворих на ІХС, постінфарктний кардіосклероз в поєднанні з артеріальною гіпертензією // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т. 10, № 1. - С. 13-15. Здобувач провела клініко-інструментальне обстеження хворих, статистичний аналіз матеріалу, підготувала статтю до друку. Співавтором проведено редагування статті.

5. Денисюк В.І., Іванов В.П., Білонько О.Ф. Чинники несприятливого прогнозу у хворих на постінфарктний кардіосклероз з передінфарктною та ранньою постінфарктною стенокардією // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. _ №2/1. - С. 474-476. Здобувач провела клініко-інструментальне обстеження хворих, статистичний аналіз матеріалу, підготувала статтю до друку. Співавтор Денисюк В.І. надавав консультативну допомогу при аналізі одержаних результатів. Співавтор Іванов В.П. надавав допомогу при обстеженні хворих та аналізі одержаних результатів.

6. Білонько О.Ф. Варіабельність ритму серця у хворих на постінфарктний кардіосклероз з передінфарктною та ранньою постіфарктною стенокардією // Мат. І междунар. научн. конф. ”Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике”. Тез. доп. - Київ. _ 2002. - С. 26-27.

7. Денисюк В.І., Іванов В.П., Білонько О.Ф. Вегетативна реактивність у хворих на постінфарктний кардіосклероз з передінфарктною та ранньою постінфарктною стенокардією // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. _ № 1/1. - С. 133-134. Здобувач провела клініко-інструментальне обстеження хворих, статистичний аналіз матеріалу та підготувала тези до друку. Співавтор Денисюк В.І. надавав консультативну допомогу при аналізі одержаних результатів. Співавтор Іванов В.П. надавав допомогу при обстеженні хворих та аналізі одержаних результатів.

8. Денисюк В.І., Іванов В.П., Білонько О.Ф. Рання постінфарктна стенокардія як предиктор структурного ремоделювання лівого шлуночка у хворих на постінфарктний кардіосклероз // Мат. ІХ Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. Тез. доп. - Луганськ-Київ-Чикаго. _ 2002. - С. 182. Здобувач провела клініко-інструментальне обстеження хворих, статистичний аналіз матеріалу та підготувала тези до друку. Співавтор Денисюк В.І. надавав консультативну допомогу при аналізі одержаних результатів. Співавтор Іванов В.П. надавав допомогу при обстеженні хворих та аналізі одержаних результатів.

Анотація

Білонько О.Ф. _ Вплив прогресуючої та ранньої постінфарктної стенокардії на перебіг постінфарктного кардіосклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу (клініко-інструментальні особливості, предиктори прогнозування нестабільного перебігу). - Рукопис.

Дисертація присвячена дослідженню клініко-інструментальних особливостей перебігу постінфарктного кардіосклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу з передінфарктною прогресуючою та ранньою постінфарктною стенокардією в анамнезі, предикторів несприятливого прогнозу у даної категорії хворих. При наявності епізодів безбольової ішемії міокарда понад 7,2 хв на добу за даними холтерівського моніторування ЕКГ; збільшенні екстрасистолічного індексу шлуночкової екстрасистолії понад 3,4; іКДР лівого шлуночка понад 3,14 см/м² та зменшенні стандартного середньоквадратичного інтервалу R-R в нічний час менше 50,4 мс слід очікувати несприятливий прогноз в 63% хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з пост-інфарктним кардіосклерозом. При збільшення індексу кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка більше 3,7 см/м²; екстрасистолічного індексу шлуночкових екстрасистол більше 4,11; показника співвідношення симпатичної/парасимпатичної нервової системи в нічний час (LF/HF) більше 2,6; нічного індексу більше 0,24 та зменшенні приросту низькочастотної компоненти спектру (LF) менше 0,11 на фоні проведення активної ортостатичної проби слід очікувати летальний кінець протягом 2,5-3 років після перенесеного інфаркту міокарда у 70% хворих на гіпертонічну хворобу.

Ключові слова: гіпертонічна хвороба, постінфарктний кардіосклероз, прогресуюча стенокардія, рання постінфарктна стенокардія, предиктори несприятливого прогнозу.

Аннотация

Белонько О.Ф. - Влияние прогрессирующей и ранней постинфарктной стенокардии на течение постинфарктного кардиосклероза у больных гипертонической болезнью (клинико-инструментальные особенности, предикторы прогнозирования нестабильного течения). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. Ивано-Франковская государственная медицинская академия, г. Ивано-Франковск, 2003.

Диссертация посвящена изучению клинико-инструментальных особенностей течения постинфарктного кардиосклероза у больных гипертонической болезнью с прединфарктной прогрессирующей и ранней постинфарктной стенокардией, предикторов неблагоприятного прогноза у данной категории больных.

Обследовано 157 больных гипертонической болезнью ІІІ стадии в сочетании с постинфарктным кардиосклерозом с прединфарктной прогрессирующей и ранней постинфарктной стенокардией через 1-1,5 года после перенесенного острого инфаркта миокарда.

Контрольную группу составили 39 больных на гипертоническую болезнь в сочетании с постинфарктным кардиосклерозом без прединфарктной прогрессирующей и ранней постинфарктной стенокардии в анамнезе. Группы больных были рандомизированы по возрасту и полу. Все больные на протяжении наблюдения получали стандартизированную терапию (ингибиторы АПФ, нитраты, аспирин, в-адреноблокаторы в общепринятых дозах).

На основании ЭКГ-исследования, оценки длительности и дисперсии интервалов QRS и QT, суточного мониторирования ЭКГ с изучением вариабельности ритма сердца, определения состояния вегетативной реактивности и обеспеченности по данными активной ортостатической пробы, ЭхоКГ-исследования были выявлены особенности функционального состояния сердечно-сосудистой системы (вегетативные, гемодинамические и электрофизиологические) при гипертонической болезни у данной категории больных.

Анализ ЭКГ-исследования показал, что по данным ЭКГ у больных гипертонической болезнью в сочетании с постинфарктным кардиосклерозом наблюдается разный характер структурного и электрофизиологического поражения миокарда. У больных с ранней постинфарктной стенокардией в анамнезе преобладала гипертрофия левого желудочка с нарушением процессов реполяризации, достоверно увеличивалась длительность и дисперсия интервалов QRS и QT. Нами отмечено, что больные гипертонической болезнью в сочетании с постинфарктным кардиосклерозом при наличии прогрессирующей и ранней постинфарктной стенокардии по структуре суточной ЧСС согласно данным холтеровского мониторирования ЭКГ являются достаточно разнородной группой. Так, при наличии ранней постинфарктной стенокардии определяется достоверное увеличение ЧСС в активное и ночное время суток, дисперсии ЧСС в ночное время, ночного индекса и уменьшение циркадного индекса, что свидетельствует о преобладании симпатических влияний и создает ригидность сердечного ритма.

В результате анализа характера и циркадности нарушений ритма сердца и ишемии миокарда было выявлено, что у больных гипертонической болезнью в сочетании с постинфарктным кардиосклерозом с ранней постинфарктной стенокардией в анамнезе определяются более выраженные признаки электрической нестабильности миокарда желудочков и предсердий. Кроме того, у этих больных достоверно увеличивается длительность эпизодов ишемии миокарда, в том числе безболевой на протяжении суток и в ночное время, уменьшается циркадный индекс безболевой ишемии, что может свидетельствовать об эндотелиальной дисфункции и дисбалансе деятельности вегетативной нервной системы. Наличие прединфарктной прогрессирующей стенокардии предусматривает меньшее количество желудочковых экстрасистол, что, возможно, связано с феноменом ишемического прекондиционирования.

По данным оценки вариабельности ритма сердца и вегетативной реактивности на фоне проведения активной ортостатической пробы у больных с ранней постинфарктной стенокардией определялись значительные нарушения вегетативного статуса в сторону преобладания симпатического тонуса как в активное, так и в ночное время суток, парадоксальная динамика показателей вариабельности ритма сердца в ночное время, достоверное снижение вагусного обеспечения и симпатоадреналовой реактивности. В отличие от них, у больных с прединфарктной прогрессирующей стенокардией определялось достаточное парасимпатическое обеспечение и положительная динамика показателей вариабельности ритма сердца в ночное время, адекватная парасимпатическая и симпатоадреналовая реактивность.

На основании ЭхоКС-исследования было показано, что прединфарктная прог-рессирующая стенокардия существенно не влияет на функциональное состояние и характер структурно-геометрического ремоделирования левого желудочка в постинфарктном периоде. В отличие от нее, ранняя постинфарктная стенокардия способствует развитию дилатации левого желудочка и нарушению его сократительной способности, что приводит к формированию эксцентрической модели ремоделирования левого желудочка (за критериями индекса конечно-диастолического размера (иКДР) - относительная толщина миокарда) в постинфарктном периоде.

Информационно-математический анализ определил основные предикторы неблагоприятного прогноза у больных гипертонической болезнью в сочетании с постинфарктным кардиосклерозом: наличие ранней постинфарктной стенокардии, выраженность сердечной недостаточности, увелечение длительности эпизодов безболевой ишемии на протяжении суток, экстрасистолического индекса желудочковых екстрасистол за даными холтеровского мониторирования ЭКГ, увеличении индекса КДР левого желудочка, снижение SDNN в ночное время. При их наличии вероятность неблагоприятного прогноза у таких пациентов возростала до 63%. При увеличение индекса КДР, экстрасистолического индекса желудочковых екстрасистол, показателя соотношения симпатической/парасимпатической нервной системы (LF/HF) в ночное время, ночного индекса, наличии ранней постинфарктной стенокардии и уменьшении прироста LF-компонента на фоне проведения активной ортостатической пробы достоверность прогнозирования летальности у больных гипертонической болезнью возрастает до 70%.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, постинфарктный кардиосклероз, прогрессирующая стенокардия, ранняя постинфарктная стенокардия, предикторы неблагоприятного прогноза.

ANNOTATION

Bilonko O.F. - Influence of progressive and early postinfarction аngina on current of a postinfarction cardiosclerosis at the patients with an essential hypertension (clinical-instrumental features, predictors of forecasting of unstable current). _ Manuscript.

The dissertation for scientific degree of a Candidate of Medical Sciences by speciality 14.01.02 - Internal diseases. Ivano-Frankivsk State Medical Academy, Ivano-Frankivsk, 2003.

Dissertation is devoted to study of clinical-instrumental features of current of the postinfarction period at the patients by an essential hypertensia with preinfarction progressive and early postinfarction stenocardia, predictors of the adverse forecast at the given category of the patients. Basic predictors of the adverse forecast at the patients by an idiopathic hypertensia in the postinfarction period were presence of an early postinfarction stenocardia; expressiveness of a heart failure; increasing of duration of unpained ischemia episodes during day > 7,2 minutes; extrasystolіcal index of ventricular extrasystolia by data of Holter monitoring ECG >3,4; augmentation of an index КDR of a left ventricle > 3,14 см/м²; downstroke SDNN in night time < 50,4 ms. At their presence the probability of the adverse forecast grew up to 63 %. At augmentation of an index КDR >3,7 см/м²; extrasystolіcal index ventricular extrasystolia > 4,11; index of a ratio sympathetic/parasympathetic nervous system (LF/HF) in night time > 2,6; night index > 0,21; presence of an early postinfarction stenocardia and decrease of an incremental value of a LF-component < 0,11 on a background carrying out to active orthostatic assay the reliability of forecasting of a lethality at the patients by an essential hypertensia grows up to 67%.

Key words: essential hypertension, postinfarction cardiosclerosis, progressive stenocardia, early postinfarction stenocardia, predictors of the adverse forecast.

Список умовних скорочень

ББІМ - безбольова ішемія міокарда

ВРС - варіабельність ритму серця

ГХ - гіпертонічна хвороба

іКДР - індекс кінцево-діастолічного розміру

ІМ - інфаркт міокарда

ІХС - ішемічна хвороба серця

ЛШ - лівий шлуночок

ПІК - постінфарктний кардіосклероз

ПС - прогресуюча стенокардія

РПС - рання постінфарктна стенокардія

ХСН - хронічна серцева недостатність

ЧСС - частота серцевих скорочень

Підписано до друку 25.07.2003 р. Замовл. № 702.

Формат 60х90 1/16 Ум. друк. арк. 0,8 Друк офсетний.

Размещено на Allbest.ru