Роль захисно-пристосувальних систем в патогенезі захворювань нирок у ліквідаторів аварії на ЧАЕС
Роль захисно-пристосувальних систем (імунної, гемостазу, кори наднирників, тиреоїдної, системи антиоксидантного захисту) в патогенезі та саногенезі хронічного калькульозного пієлонефриту у ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2014 |
| Размер файла | 93,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Принципово аналогічні закономірності виявляються при застосуванні для оцінки імунодисфункції індекса Т.
Виявлено, що в процесі переходу від АУ до Л КПН з подальшою його маніфестацією зменшення тромбофілії супроводжується майже лінійним посиленням спряження параметрів гемостазу з такими Т- і В-ланок імунітету. Разом з тим, перехід у фазу Р КПН асоціюється, поряд із мінімізацією тромбофілії, зниженням КС. Натомість відсутність динаміки гемостазо-фагоцитарного спряження на першому етапі патогенезу трансформується надалі у майже лінійну інверсну залежність між індексом тромбофілії і КС.
Отже, якщо розглядати АУ як асептичну фазу КПН, можна заключити, що по-перше, динаміка імунодисфункції, визначаючи фази КПН, закономірно пов'язана із динамікою тромбофілії, по-друге, міра спряження параметрів імунітету і гемостазу залежить від фазності змін.
За Лєбєдєвим К.А. і Понякіною І.Д. (1990), ступінь активності імунної системи тісно пов'язаний з рівнем спряження її компонентів. Базуючись на викладеній концепції, нами проаналізовано в кожній нозологічній групі ліквідаторів кореляційні взаємозв'язки між параметрами всередині фагоцитарної ланки, об'єднаної Т,В- ланки, а також між обома ланками з побудовою гістограм і обчисленням коефіцієнтів спряження.
На першому етапі відтворено сумісну динаміку індексів D, які характеризують стан фагоцитарної та Т,В-клітинної ланок імунітету, з одного боку, і коефіцієнтів спряження показників в межах кожної із ланок, з іншого, у вигляді послідовних етапів: норма - асептичний уролітіаз - латентний КПН - активний КПН - ремісія. Виявилось, що навіть за відсутності супутнього інфекційно-запального процесу в ураженій нирці має місце певний, практично однаковий, рівень напруження обох ланок імунної системи, який поєднується із незначною їх дисфункцією. Не виключено, що це зумовлено наявністю хронічних вогнищ інфекції в жовчевому міхурі та товстому кишківнику. Трансформація асептичної фази у латентну інфекцію супроводжується поглибленням імунодисфункції, разом з тим зміни коефіцієнта спряження носять різноспрямований характер: якщо напруженість у фагоцитарній ланці дещо знижується, то у Т,В-клітинній - стрімко зростає. Подальше поглиблення імунодисфункції обох ланок в фазі активного пієлонефриту супроводжується досягненням приблизно однакової міри спряження їх параметрів, знову ж таки внаслідок різноспрямованих змін. Досягнення ремісії запалення разом з редукцією імунодисфункції асоціюється із максималізацією напруження у Т,В-ланці при збереженні на попередньому, все ж високому, рівні КС в фагоцитарній ланці.
В клініці добре відомі і інші варіанти розвитку хронічного КПН: безпосередній перехід латентного процесу в фазу ремісії, як і активної фази у латентну. Тому мають право на розгляд і інші шляхи. Зокрема, можна вважати, що досягнення ремісії латентного КПН супроводжується з боку фагоцитарної ланки, передовсім, посиленням спряження її компонентів при збереженні рівня депресії. Натомість в Т,В-ланці разом із підвищенням КС суттєво зменшується вираженість імунодисфункції. За умов переходу активного процесу у латентний - саме у фагоцитарній ланці послаблюються водночас і напруження, і депресія, тоді як у Т,В-клітинній редукція дисфункції не лише менш відчутна, а й досягається за рахунок росту напруження її функціонування.
На заключному етапі було відстежено розвиток процесу за динамікою коефіцієнтів спряження параметрів захисних систем, як внутрішньосистемного, так і міжсистемного, в поєднанні із змінами імунного статусу в цілому, який оцінювали індексами D і Т, що охоплюють 27 показників.
Виявлено два варіанти змін. Перший стосується ступеня скорельованості параметрів імунітету і гемостазу. У осіб з АУ коефіцієнт спряження мінімальний, розвиток Л КПН супроводжується його підвищенням; максимальне спряження параметрів виявлено при А КПН, тоді як перехід у фазу ремісіі асоціюється із зменшенням коефіцієнта. Внутрішньосистемна скорельованість параметрів фагоцитарної ланки та її ж і гемостазу характеризується незначним зниженням коефіцієнтів при переході від АУ до Л КПН з наступним їх суттєвим підвищенням у активній фазі та фазі ремісіі. При другому варіанті спряження між Т,В-ланкою і фагоцитозом, внутрішньосистемне між параметрами Т,В-ланки зростає при переході від АУ до Л КПН, проте активація процесу поєднується із незначним зниженням коефіцієнтів з наступним підвищенням при настанні ремісії.
Імунодисфункція, особливо пригнічення фагоцитарної ланки, закономірно пов'язана із порушеннями ліпопероксидації, які проявляються у зниженні вмісту в плазмі дієнових кон'югатів і малонового диальдегіду в поєднанні із нормальною чи підвищеною активністю каталази плазми і супероксиддисмутази еритроцитів. За відсутності суттєвих розбіжностей між параметрами ліпопероксидації виявлена різна міра їх спряження з імунними параметрами: мінімальна у випадках АУ (0,217), вища - у хворих в латентній та активній фазах (0,467 і 0,483 відповідно), максимальна (0,633) - в фазі ремісії.
Порівняльний аналіз показників імунітету і загальних адаптаційних реакцій організму (ЗАРО). Згідно з концепцією Гаркаві Л.Х., Квакіної Є.Б., Уколової М.А. (1990), між типами ЗАРО мають місце як кількісні, так і якісні відмінності, які, в свою чергу, відбиваються на неспецифічній резистентності організму. Одним із важливих проявів резистентності є імунітет, який забезпечує, зокрема, стійкість до інфекції і детермінує виникнення та перебіг хронічних інфекційно-запальних процесів. Проте автори концепції при характеристиці резистентності станові імунітету майже не приділили уваги. В цьому плані у нас були вагомі підстави припустити наявність суттєвих відмінностей між особами з різними типами ЗАРО. Тому наші дослідження були спрямовані на виявлення особливостей імунного статусу у осіб з різними типами загальних адаптаційних реакцій.
Типування ЗАРО здійснювали за лейкограмою периферичної крові згідно з класичною методикою Гаркаві Л.Х., Квакіної Є.Б., Уколової М.А. (1990), з незначною власною модифікацією. Типоутворюючою ознакою є відносний вміст лімфоцитів. Діапазон 21-27% свідчить про те, що ЗАРО знаходиться у стані тренування, 28-33% - спокійної активації. Далі йде ЗАРО підвищеної активації, верхня межа для якої авторами чітко не вказана: 40-45%. Використавши число Фібоначчі (модуль Ф, "золота пропорція"), і виявивши, що співвідношення медіанних показників суміжних діапазонів лімфоцитозу рівне Ф0,5 (1,27), ми розрахували діапазон ЗАРО підвищеної активації: 34-43,5%. Слідуючи цій же логіці, ми виділили дві зони ЗАРО переактивації: помірної переактивації (44-54,5%) та вираженої переактивації (55-70%), а також дві зони стресу: помірний стрес (18-20%) та виражений стрес (13-17%). Проте надалі виявилося, що така деталізація надмірна і не підвищує інформативності, тому ми відмовилися від зонування. Згідно з авторами, ЗАРО вважається повноцінною (високих рівнів реактивності, ВРР) при знаходженні еозинофілів та паличкоядерних нейтрофілів в діапазоні 1-6%, моноцитів: 4-7%, лейкоцитів: 4-8 Г/л. Вихід за межі діапазонів розглядається як елемент напруження (дизгармонії) і свідчить про неповноцінність ЗАРО (низький рівень реактивності, НРР). В якості характеристик типу ЗАРО розглядали також функціональний стан головних адаптивних залоз: щитовидної, кори наднирників та гонад.
Попередній аналіз виявив неузгодження між станом неспецифічної резистентності і типами загальних адаптаційних реакцій, що їх детермінують. Це спонукало нас до перегляду ранжування та кількісної оцінки останніх. Результатом аналізу стала авторська шкала (табл. 8).
Таблиця 8 Шкала кількісної оцінки типів загальних адаптаційних реакцій організму
|
Загальна адаптаційна реакція (ЗАРО) |
Ранг |
ІА |
|
|
Спокійна активація високих рівнів реактивності (СА ВРР) |
1 |
7 |
|
|
Підвищена активація високих рівнів реактивності (ПА ВРР) |
2 |
5,5 |
|
|
Тренування високих рівнів реактивності (Т ВРР) |
3 |
4,3 |
|
|
Напруження (Стрес) |
4 |
3,4 |
|
|
Спокійна активація низьких рівнів реактивності (СА НРР) |
5 |
2,7 |
|
|
Тренування низьких рівнів реактивності (Т НРР) |
6 |
2,1 |
|
|
Переактивація (ПерА) |
7 |
1,7 |
|
|
Підвищена активація низьких рівнів реактивності (ПА НРР) |
8 |
1,3 |
Щоб віддати належне авторам концепції ЗАРО, пропонуємо надалі одиницю індексу адаптації номінувати ГКУ (Гаркаві Л.Х., Квакіна Е.Б., Уколова М.А.).
Застосування запропонованої нами шкали дає можливість ретроспективно констатувати, що середній індекс адаптації в обох вибірках осіб, на які спричинили свою дію чинники чорнобильської катастрофи, складає відповідно 2,16 і 2,34, тобто лише 62,3 % і 67,6 % від індексу адаптації хворих із "чистих" теренів та 39,3% і 42,5% - здорових осіб (Алєксєєв О.І., Попович І.Л., Панасюк Є.М. та ін., 1996).
Отже, особи, які потерпіли від наслідків чорнобильської катастрофи, характеризуються ослабленням пристосувально-захисних механізмів. З іншого боку, відомо про значну роль змін імунного статусу у виникненні та перебігу пієлонефриту. З огляду на це, ми поставили перед собою мету проаналізувати взаємозв'язки між станом адаптації та окремих ланок імунітету.
Обстежений нами контингент ліквідаторів в цілому характеризується зниженою екскрецією з сечею метаболітів глюкокортикоїдів (до 59,7-70,2% СН) в поєднанні із практично нормальним рівнем екскреції метаболітів андрогенів (92,6-100,1% СН) та Na/K-коефіцієнтом плазми як маркером мінералокортикоїдної активності (99,0-106,9% СН). Стосовно тиреоїдних гормонів відхилення неоднозначні: на тлі близького до норми рівня ТТГ вміст в плазмі Т4 виявився підвищеним на 16,4-30,8%, натомість Т3 - зниженим на 14,4-18,1%, що, очевидно, зумовлено порушенням дейодування Т4 в периферійних тканинах. Сумарний тиреоїдний індекс складає 88,8-94,2% СН. Отже, для контингенту в цілому характерна гіпофункція ерготропних систем (глюкокортикоїдної і тиреоїдної) в поєднанні із нормальною функцією трофотропних систем (мінералокортикоїдної і андрогенної).
Якщо відхилення від норми ендокринних параметрів виражене помірно чи цілком відсутнє, то кореляційні взаємозв'язки між ними як відображення узгодженості ("гармонійності" за авторською термінологією) виявилися різко ослабленими. Відображенням дизгармонії є висока (68,6%) частота патологічних (несприятливих) ЗАРО: ПА НРР - 50,0% і переактивації - 18,6%. Натомість частість нормальних (сприятливих) ЗАРО склала лише 10,0% (ПА ВРР - 8,6%, СА ВРР - 1,4%), а преморбідних (проміжних) - 21,4% (Т НРР - 7,1%, СА НРР - 12,9%, хронічний стрес - 1,4%). Пересічний індекс адаптації склав 2,08 ГКУ, тобто лише 38% такого у здорових донорів. Отже, для ліквідаторів в цілому характерний дезадаптоз.
Більш повне уявлення про стан адаптації дають адаптаційні профілі, які відображують частість окремих типів ЗАРО. Виявлено, що на противагу здоровим донорам, серед яких домінуючою є ЗАРО ПА ВРР при цілковитій відсутності проміжних та несприятливих типів ЗАРО, серед ліквідаторів домінуючою є ЗАРО з мінімальним індексом адаптації (ПА НРР). При цьому частота її у випадках активного процесу складає 70%, латентного - 60%, ремісії запалення чи його відсутності - 40%. Частота іншої несприятливої ЗАРО - переактивації - складає відповідно 20%, 25%, 30% і 10%. Натомість сприятливі ЗАРО констатовані у 16,6% ліквідаторів без пієлонефриту та у 20% випадків КПН в фазі ремісії при цілковитій їх відсутності у випадках латентного чи активного КПН. Відсутність супутнього пієлонефриту супроводжується також більшою частотою проміжних ЗАРО: 33,3% проти 10-15% при його наявності. Кореляційний аналіз показує, що стан адаптації, вірніше дезадаптації, визначає відхилення від норми (оцінене індексом D) вмісту NK-лімфоцитів на 99,0%, відносних параметрів фагоцитарної ланки - на 96,4%, Т-клітинної ланки - на 91,4%, В-клітинної - на 90,8%.
Оскільки стан імунітету, в свою чергу, визначає вираженість сечового синдрому як маркера запального процесу в нирках, цілком зрозумілими є виявлені закономірні інверсні лінійні кореляційні зв'язки між індексом адаптації та логарифмами бактерійурії (-0,918), еритроцитурії (-0,883), протеїнурії (-0,679) та лейкоцитурії (-0,607).
Множинний кореляційний аналіз свідчить, що інтегральний індекс імунодисфункції на 100% детермінується 4 ендокринними параметрами:
D27= -6,07-0,126·T3-0,081·T4+0,323·KС-0,17·OKС; R2=1.
Із досліджених 39 метаболічних параметрів нами виявлено 8, які суттєво пов'язані із інтегральним станом імунітету, оціненим індексом D8. При цьому зниження 4 із них (пізня глікемія в оральному глюкозотолерантному тесті, рівень дієнових кон'югатів, в-ліпопротеїдів та активність холінестерази плазми) визначає поглиблення імунодисфункції, як і підвищення інших 4 параметрів (рівень в плазмі С-реактивного білка, сіалових кислот, б1-глобулінів та рання гіперглікемічна реакція в оральному глюкозотолерантному тесті).
Порівняльний аналіз імунітету і параметрів сечового синдрому та ниркових функцій у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Оскільки головна небезпека хронічного пієлонефриту для організму полягає в пошкодженні життєво важливих ниркових функцій аж до розвитку ниркової недостатності, проаналізовано зв'язки між параметрами імунітету і функціонального стану нирок, а також між останніми та бактерійуією і лейкоцитурією.
Виявлено, що імунний статус в цілому, який оцінювали інтегральним індексом D27, визначає вираженість бактерійурії на 92,7%. Скорочення кількості параметрів для оцінки імунного статусу до 8 найлабільніших суттєво не знижує міри детермінації (91,0%). Лейкоцитурія визначається обома інтегральними індексами імунного статусу відповідно на 62,2% і 56,6%. Із показників функцій нирок в найбільшій мірі зумовлений імунним статусом водний діурез.
В-ланка чинить на функціональні параметри визначальний вплив, приблизно рівносильний, але протилежний за характером до такого Т-ланки, що узгоджується із реципрокним відхиленням від норми даних ланок імунітету. NK-лімфоцити за своїми зв'язками більше уподібнюються до фагоцитарної ланки, ніж до Т-клітинної. Із інтегральних параметрів РРГ тісніше пов'язана із імунними параметрами швидкість секреції радіофармакону порівняно із швидкістю екскреції, що опосередковано, очевидно, дистрофією секреторного епітелію канальців.
Виявлено, що сечовий синдром в цілому (а отже і вираженість запального процесу в нирці) в найбільшій мірі визначає саме ключовий параметр видільної функції нирок - період напівочищення (T1/2Cl), а також пов'язані з ним швидкості секреції і екскреції в ураженій нирці. На 3/4 визначається сечовим синдромом кліренсний індекс Вінтера, на 70% - період напіввиведення (T1/2max), дещо в меншій мірі - інші параметри РРГ та проби Реберга-Тарєєва. Натомість індекс секреторної активності та час максимуму накопичення (Tmax) у враженій нирці виявилися помірно залежними від вираженості в ній запального процесу. Аналогічна міра залежності констатована для кліренсу сечовини. Із параметрів екскреції найбільш пов'язаною (інверсно) із сечовим синдромом виявилася амілазурія. В той же час екскреція азотистих шлаків і МСМ визначається ним лише на 1/3 - 1/10.
Вплив стандартного бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець на стан адаптації та захисних систем. Згідно з існуючими рекомендаціями, підставами для бальнеотерапії на курорті Трускавець є хронічний неспецифічний первинний та вторинний пієлонефрит, цистит, простатит в стадії клініко-лабораторної ремісії із задовільною функцією нирок і сечовивідних шляхів, стан після оперативного втручання через 1-1,5 місяця, хронічний пієлонефрит, цистит у хворих з аномаліями розвитку нирок і сечовивідних шляхів із задовільною уродинамікою.
Головним завданням бальнеотерапії є підвищення резистентності організму, як загальної, так і імунної, з метою профілактики обтяження асептичного уролітіазу пієлонефритом, профілактики рецидивів у хворих в фазі ремісії, поглиблення і пролонгації останньої, пригнічення латентного запального процесу. Важлива роль відводиться "дренажу" сечовивідних шляхів (вимивання слизу, мікробів, продуктів їх розпаду, кристалів солей і дрібних конкрементів) завдяки посиленню кровообігу в нирках, покращенню тонусу чашечко-мисочкової системи, прискоренню діурезу, дезінтоксикації організму шляхом збільшення екскреції азотистих шлаків, нормалізації електролітного обміну, зниженню літогенності сечі (Тиктинський О.Л., Олександров В.П., 2000). Актуальним є нормалізація гіперкоагуляції і гіпокортицизму, типових для пієлонефриту (Люлько О.В.,1989). Останнім часом акцентується увага на необхідності пригнічення у хворих пієлонефритом вільнорадикального окислення, підвищення протеолітичної активності крові (Коваленко В.М., 1998).
Стандартний бальнеотерапевтичний комплекс (СБТК) курорту Трускавець включає: щоденне пиття біоактивної води Нафтуся (12-13 мл/кг за добу, 18-20оС, тричі на день, за 1 год до їжі, або ж цю добову дозу у 6 прийомів, за 1 год до і через 1 год після їжі), аплікації озокериту на поперекову ділянку чи у вигляді "трусів" (45оС, експозиція 30 хв, через день, 8-10 процедур), мінеральні купелі (концентрація Cl-SO4-Na-Mg солі 20-30 г/л, to - 36-37о С, тривалість 8-10 хв) через день, 8 процедур, дієта № 5, ЛФК (РР - ІІ-ІІІ).
Згідно з адаптогенною теорією механізму лікувально-профілактичної дії біоактивної води Нафтуся (Івасівка С.В., 1999; Попович І.Л., 2000), існує реальна можливість впливу на перелічені ланки саногенезу хронічного пієлонефриту.
Під впливом бальнеотерапії в кожній із груп виявлено підвищення індексу адаптації, зокрема, у хворих з активною фазою КПН - із 1,46±0,09 до 2,19±0,55; з латентною - із 1,61±0,12 до 2,55±0,35; з КПН у фазі ремісії - із 2,47±0,25 до 3,29±0,31, все ж не досягаючи рівня здорових (5,49±0,15 од. ГКУ). Це є відображенням адаптогенної дії бальнеочинників курорту, скерованої на гармонізацію функціонування головних адаптивних систем.
Обчислення інтегрального індексу D18 фагоцитарної ланки імунітету свідчать, що вираженість депресії даної ланки у хворих на КПН в активній фазі зменшилася із -4,91 до -1,95, тобто відбувся перехід від ІІб ст. до Іб ст. Менш значне вихідне пригнічення функції мікрофагів у хворих на КПН у фазі ремісії чи латентного процесу наприкінці лікування суттєво не змінювалося, складаючи відповідно -1,69 і -1,49 та -1,98 і -1,60, тобто залишаючись на рівні Іб ст.
Інтегральні індекси D9 стану Т-ланки свідчать про здатність стандартного бальнеотерапевтичного комплексу зменшувати її депресію у хворих з активною фазою із рівня ІІа ст. до Іб ст. (від -2,67 до -1,65). Ще відчутніший сприятливий ефект констатовано у випадках латентного КПН: вираженість імунодефіциту зменшилася із ІІа ст. до Іа ст. (від -2,56 до -1,40). Сприятливі зміни в межах Іа ст. мали місце і у хворих в фазі ремісії (зменшення індексу депресії від -1,32 до -1,03). Кіллерна ланка імунітету, виявлена початково пригніченою в усіх групах, під впливом бальнеотерапії теж проявляла тенденцію, хоч і менш відчутну, до нормалізації.
Так, у хворих з А КПН міра її депресії зменшувалася від -1,83 до -1,26; а з Л КПН - від -1,84 до -1,21, тобто мало місце балансування на межі між Іб і Іа ст. Фаза ремісії характеризувалася сприятливими змінами в межах Іа ст. (від -1,38 до -0,94).
В-ланка імунітету, на відміну від попередніх, виявилася активованою до рівня ІІб ст. (+3,89) у випадках А КПН, ІІа ст. (+2,97) - Л КПН та Іб ст. (+1,96) - у хворих в фазі ремісії. Наприкінці курсу бальнеотерапії інтегральний індекс D9 виявлено майже однаковим у всіх групах: відповідно +1,90; +1,83 і +1,94.
Отже, бальнеотерапія на курорті Трускавець чинить на параметри імунного статусу модулюючу дію, скеровану на їх нормалізацію. В світлі концепції про зв'язок між станом адаптації та резистентності організму виявлений нами імуномодулювальний ефект бальнеотерапевтичного комплексу також слід трактувати як один із проявів його адаптогенної дії.
Система гемостазу, як ще одна із важливих захисних систем оганізму, теж підлегла модулюючому впливу бальнеотерапевтичного комплексу. При цьому виявлено динаміку як прокоагулянтних, так і антикоагулянтних параметів. У хворих на А КПН дещо підвищений індекс D9 прокоагуляції суттєво не змінюється (+1,31 до +1,70 напочатку і наприкінці лікування відповідно), натомість індекс D2 антикоагуляції збільшується в значно більшій мірі (від -2,26 до -3,96), так що значення індексу тромбофілії D11 змінюється від +0,69 до -0,70, тобто має місце гіпокоагуляційний зсув гемостазу. У хворих на Л КПН бальнеотерапія спричиняє ослаблення як прокоагулянтних параметрів (від +1,47 до +1,09), так і антикоагулянтних (від -2,21 до -0,78), так що індекс тромбофілії D11 залишається помірно підвищеним (+0,93 і +0,93). У хворих на КПН в фазі ремісії рівень прокоагуляції знижується незначно (від +1,40 до +0,96), натомість початково підвищений рівень антикоагулянтів (-3,29) суттєво редукується (до -1,36), так що незначна схильність до гіпокоагуляції (-0,60) трансформується у схильність до незначної гіперкоагуляції (+0,64). У осіб із асептичним уролітіазом під впливом бальнеотерапії гіперкоагуляція (+1,11) сходить нанівець, до нижньої зони норми (-0,30). Відзначені сприятливі зміни стану захисних систем організму закономірно поєднуються із ослабленням запального процесу в нирках, про що свідчить позитивна динаміка параметрів сечового синдрому.
Протизапальний ефект бальнеотерапії, в свою чергу, супроводжується покращенням чи нормалізацією ниркових функцій. Зокрема, збільшується ефективний нирковий кровоплин, гломерулярна фільтрація, водний діурез, кліренс сечовини, МСМ, розмах густини сечі в пробі Зимніцького, швидкість секреції і екскреції радіофармакону як враженою, так і контрлатеральною нирками (за винятком нормальних параметрів хворих у фазі ремісії), зменшується період напіввиведення (у хв) із 13,3±0,6 до 10,3±0,4; із 11,0±0,5 до 9,2±0,4 та із 9,6±0,4 до 9,1±0,4 у хворих на КПН в активній, латентній і фазі ремісії відповідно.
Викладений методичний підхід із застосуванням шкали Harrington E.C. (1965) використаний нами також для одномасштабної оцінки клінічних ознак і лабораторних показників. Це випливає з того, що індекс вираженості ознаки Н і індекс Т Лося-Сердюка взаємно доповнюють один одного: Н = 1 - Т.
Обчисливши середнє геометричне вираженості всіх врахованих синдромів, в тому числі сечового, отримуємо інтегральний патологічний індекс Harrington (Н). Якщо використати прийняту в бальнеотерапії шкалу оцінки ефективності, то можна констатувати, що стандартний бальнеотерапевтичний комплекс курорту Трускавець спричинює “значне покращення” загального клінічного стану у 15,7%, “покращення” - у 51,4%, “незначне покращення” - у 32,9% ліквідаторів аварії на ЧАЕС. При цьому коефіцієнт ефективності редукції окремих синдромів, як правило, тим вищий, чим більш виражений той чи інший синдром при поступленні, що відповідає “закону початкового рівня”. Разом з тим, прояви енцефалопатії, початково порівняно достатньо виражені, піддаються лікувальному впливу незначно.
Прийнявши індекс адаптації в якості факторної ознаки, а патологічний індекс - в якості результативної, можна констатувати, що стан адаптації інверсно визначає вираженість патологічного стану особи на 88,0%. Іншими словами, покращення клінічного стану хворого в значній мірі визначається адаптогенною дією бальнеотерапевтичного комплексу.
Реалізація впливу адаптивних гормонів на клінічний стан хворого опосередковується через захисні системи організму, передовсім імунну. Показано, що відчутне зміщення вектора імунного статусу в напрямку нормалізації асоціюється із співрозмірним поліпшенням клінічного стану хворих. Іншими словами, клінічний ефект бальнотерапії визначається її імуномодулюючою дією.
Інтегральний патологічний індекс, з врахуванням сечового синдрому, визначається станом кожної ланки імунітету приблизно в однаковій мірі: фагоцитарної - на 94,9%, В-клітинної - на 88,0%, Т-клітинної - на 86,7%, кіллерної - на 79,4%.
Отже, клінічний стан ліквідаторів визначається станом окремих ланок захисних систем організму. В свою чергу, вони залежать від стану адаптації. Покращення останньої, як прояв адаптогенної дії бальнеочинників курорту, закономірно мінімізує вираженість імунодисфункції, зменшуючи як пригнічення фагоцитарної, кіллерної і Т-ланок, так і активізацію В-ланки, що сприяє редукції клінічних синдромів.
Патогенетичне обгрунтування підвищення ефективності імунореабілітації шляхом додаткового застосуваня фітоадаптогенів. Нами показано, що сприятливі зміни сечового синдрому та ниркових функцій закономірно пов'язані з покращенням стану захисних систем, підвищенням загальної резистентності організму, зумовленої адаптогенною дією бальнеочинників курорту Трускавець, є підстави сподіватися на підвищення ефективності імунореабілітації шляхом додаткового застосування адаптогенів іншого походження, зокрема рослинного. Актуальність цієї проблеми зумовлена відсутністю суттєвих сприятливих змін у окремих хворих.
Під спостереженням перебувало 59 чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, у яких після першої половини курсу лікування від уролітіазу та хронічного пієлонефриту в фазі ремісії або латентного процесу не було виявлено суттєвого імуномодулюючого ефекту. За результатами проміжного тестування було сформовано три рівноцінні групи. В першій (контрольній) для лікування використано стандартний бальнео-терапевтичний комплекс (пиття води Нафтуся, аплікації озокериту, мінеральні купелі), в другій - додатково призначали бальзам “Кримський” по 5 мл тричі на день впродовж 2 тижнів, в третій - бальзам Біттнера за аналогічною схемою. Виявлено, що інтегральний індекс Т-ланки в другій групі зростав від 0,740 до 0,830 (ефект складає 12,1%), в третій групі - з 0,723 до 0,822 (приріст 13,9%), тоді як в контрольній суттєвих змін не виявлено (0,764 і 0,779 напочатку та наприкінці курсу відповідно). Інтегральний індекс В-ланки в першому випадку знижувався з 1,163 до 1,064 (ефект 8,5%), а в другому - з 1,090 до 1,033 (ефект 10,9%) на фоні відсутності суттєвих змін в контрольній групі (1,101 і 1,080). Інтегральний індекс фагоцитарної ланки, на відміну від попередніх, суттєво зростав під впливом стандартного бальнеотерапевтичного комплексу (з 0,734 до 0,806, тобто на 9,9%), бальзам "Кримський" посилював цей ефект до 31,2%, спричиняючи майже цілковиту нормалізацію цієї ланки (0,931 проти початкового 0,710), дещо слабший нормалізуючий ефект чинив бальзам Біттнера (збільшення інтегрального індекса з 0,721 до 0,930, тобто на 29,0%).
Отже, як вітчизняний фітоадаптоген "Бальзам “Кримський”, так і імпортний "Бальзам Біттнера" приблизно в однаковій мірі здатні посилювати сприятливий вплив стандартного бальнеотерапевтичного комплексу на Т-, В- та фагоцитарну ланки імунітету ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у з'ясуванні ролі стану захисно-пристосувальних систем і їх взаємозв'язків у патогенезі хронічного калькульозного пієлонефриту у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, яка вирішена шляхом порівняльного дослідження параметрів фагоцитарної, Т- і В-клітинної ланок імунітету, гемостазу, з одного боку, та сечового синдрому, фільтраційно-реасорбційної, секреторно-екскреторної і концентраційної функцій нирок, з іншого. Досліджено також характер внутрішньосистемних і міжсистемних кореляційних взаємозв'язків у хворих на асептичний уролітіаз та хронічний калькульозний пієлонефрит в фазі ремісії, латентного і активного процесу. Вирішення задачі в прикладному плані необхідне для селекції найінформативніших параметрів захисних систем, які визначають обтяження асептичного уролітіазу запальним процесом (пієлонефритом), та патогенетичного обгрунтування застосування бальнео- і фітоадаптогенів для його лікування і профілактики.
1. Шляхом застосування удосконалених статистичних методів багатомірного аналізу виявлено, що фагоцитарна ланка імунітету ослаблена в максимальній мірі у ліквідаторів з активною фазою калькульозного пієлонефриту; у хворих з латентним калькульозним пієлонефритом має місце менша вираженість відхилення, міра якої ще менша у осіб в фазі ремісії запального процесу. Асептичний уролітіаз супроводжується мінімальним ослабленням фагоцитарної ланки імунітету. Депресія Т-ланки імунітету максимальна при латентному калькульозному пієлонефриті, дещо менша - при активному; натомість вона слабко виражена в фазі ремісії і дуже слабко - при відсутності запалення. Характерним є пригнічення кіллерної ланки імунітету, вираженість якого теж зумовлена важкістю патологічного процесу. В-клітинна ланка імунітету, на противагу попереднім, активується, при цьому в максимальній мірі при активному запаленні, в дещо меншій - при латентному. Вираженість активації найменша в фазі ремісії запального процесу і, особливо, при його відсутності.
2. Показано, що у хворих з аналогічною патологією, які не зазнали дії факторів аварії, як правило, активація В-ланки та пригнічення фагоцитарної, Т- і, особливо, кіллерної ланок в кожній фазі патологічного процесу виражені меншою мірою, ніж у хворих ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
3. Показано, що перелічені порушення усіх ланок імунітету, а також гемостазу закономірно пов'язані із порушенням загальних адаптаційних реакцій.
4. Виявлено високу інформативність ступеню внутрішньосистемного і міжсистемного спряження параметрів захисних механізмів і метаболізму (передовсім ліпопероксидації) для характеристики фази патологічного процесу. Він є мінімальним у осіб з асептичним уролітіазом, вищим - за наявності супутнього латентного процесу і ще вищим - в фазі активності і ремісії запалення.
5. Для виявлення імунодисфункції та оцінки її вираженості з 52 відібрано 8 найінформативніших параметрів (активність лізоциму, реакція бласттрансформації лімфоцитів, індекс бактерицидності нейтрофілів, вміст дрібномолекулярних ЦІК, фібронектину, CD16+-, Та- і CD3+-лімфоцитів), кожен з них зокрема, а також їх сукупність відображає особливості захисних систем у ліквідаторів аварії на ЧАЕС з різними формами урологічної патології і які можуть бути застосовані з метою скринінг-тесту..
6. Виявлено низку метаболічних чинників імунодисфункції, тобто параметрів, які суттєво пов'язані із інтегральним станом імунітету. При цьому зниження одних (пізня глікемія в глюкозотолерантному тесті, рівень дієнових кон'югатів, бета-ліпопротеїдів) визначає поглиблення імунодисфункції, як і підвищення інших параметрів (рівень в плазмі С-реактивного білка, сіалових кислот, альфа1-глобулінів та рання гіперглікемічна реакція в глюкозотолерантному тесті).
7. Методом кореляційно-регресивного аналізу продемонстровано, що порушення функцій ураженої нирки пов'язані із вираженістю ступеня дезадаптації, імунодисфункції, бактерійурії і лейкоцитурії. Найбільш взаємозв'язаним з імунодисфункцією є ефективний нирковий кровоплин, водний діурез, гломерулярна фільтрація та секреторний сегмент радіоізотопної ренограми. Найбільш пов'язаними із сечовим синдромом є кліренс гіппурану-131J, швидкість його секреції та екскреції.
8. Показано, що стандартний бальнеотерапевтичний комплекс курорту Трускавець, завдяки своїм адаптогенним властивостям, загалом сприятливо впливає на стан адаптації, що, в свою чергу, визначає зменшення вираженості імунодисфункції, хронічного запального процесу в нирках, порушень основних ниркових функцій, а в кінцевому підсумку - клінічних проявів захворювання.
9. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування фітоадаптогенів (композиції “Бальзам Біттнера” і “Бальзам Кримський”) для підвищення ефективності відновлення порушених захисно-пристосувальних систем осіб чорнобильського контингенту в умовах їх бальнеотерапії на курорті Трускавець.
10. Шляхом застосування інтегральної оцінки продемонстровано однакову здатність порівнюваних фітокомпозицій підвищувати рівень адаптації та резистентності організму. Це дозволяє нам рекомендувати вітчизняний фітопрепарат “Бальзам Кримський” для широкого застосування різними категоріями потерпілих від наслідків чорнобильської катастрофи та інших осіб з розладами системи адаптації.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ
1. Вода Нафтуся і водно-сольовий обмін / Чебаненко О.І., Флюнт І.С., Попович І.Л., Балановський В.П., Лахін П.В.- К.: Наук. думка, 1997.- 141 с.
Загальні адаптаційні реакції і резистентність організму ліквідаторів аварії на ЧАЕС / Попович І.Л., Флюнт І.С., Ніщета І.В., Лобода М.В., Аксентійчук Б.І., Прийма Б.Г., Церковнюк Р.Г.- К: Комп'ютерпрес, 2000.- 117 с.
Біоактивна вода "Нафтуся" і шлунок. Нариси експериментальної та клінічної бальнеогастрології / За ред. Поповича І.Л., Івасівки С.В., Флюнта І.С., Перченка В.П.- К: Комп'ютерпрес, 2000.- 234 с.
Чорнобиль, імунітет, нирки. Вплив факторів чорнобильської катастрофи на імунітет та уролітіаз і опортуністичні інфекції нирок / Флюнт І.С., Попович І.Л., Чебаненко Л.О., Чапля М.М., Білас В.Р.- К.: Комп'ютерпрес, 2001.-210 с.
Бальнеофіторадіодефензологія. Вплив лікувальних чинників курорту Трускавець на стан пристосувально-захисних систем осіб, потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи/ Флюнт І.С., Чебаненко О.І., Грінченко Б.В., Бариляк Л.Г., Попович І.Л.-К.: Комп'ютерпрес, 2002.-112 с.
Відновлення системи травлення та сечовиділення у потерпілих від чорнобильської катастрофи в умовах бальнеологічного курорту / Стеценко Г.І., Бейда П.А., Перченко В.П., Лоїк І.В., Флюнт І.С., Яцюк В.М. // Курортна реабілітація потерпілих від чорнобильської катастрофи.- К.: Здоров'я.- 1999.- С. 65-79.
Особливості реабілітації потерпілих від чорнобильської катастрофи на курорті Трускавець: Інформаційно-методичний матеріал / Стеценко Г.І., Аксентійчук Б.І., Флюнт І.С.- Трускавець, 1997.- 15 с.
Оцінка віталітету (загального рівня здоров'я): Інформаційно-методичний лист / Ін-т фізіології ім. О.О. Богомольця НАН / Флюнт І.С., Попович І.Л., Івасівка С.В., Чебаненко О.І., Чапля М.М.- Трускавець, 2000.- 33 с.
Статистичні методи інтегральної оцінки імунного статусу: Інформаційно-методичний лист / Ін-т фізіології ім. О.О. Богомольця НАН / Флюнт І.С., Івасівка С.В., Чапля М.М., Києнко В.М., Зінь А.Г.- Трускавець, 2002.- 19 с.
Пат. № 98010113 Україна МКІ Е 03В/06 Палієнко Г.Г., Лобода М.В., Колесник Е.О., Аксентійчук Б.І., Івасівка С.В., Флюнт І.С. // Спосіб експлуатації родовищ мінеральних вод зі змінними властивостями після видобутку з надр.- 1998.- Бюл. № 6.
Питні мінеральні води і ГЕПЕС / Попович І.Л, Перченко В..П., Флюнт І. С., Тимочко О.Б., Гумега М.Д. // Укр. бальнеол. журн.- 1998.- Т. 1, № 3.- С. 60-66.
Бальнеотерапія на курорті Трускавець: вплив на імунний статус ліквідаторів Чорнобильської аварії / Флюнт І.С., Грінченко Б.В., Чапля М.М., Лехкун Г.М., Білас В.Р., Попович І.Л // Проблеми патології в експерименті та клініці.- Т. XIX.- Львів: Світ, 1998.- С. 55-57.
Особливості імунного статусу у хворих з різними загальними адаптаційними реакціями організму / Флюнт І.С., Церковнюк Р.Г., Чапля М.М., Білас В.Р., Попович І.Л., Ніщета І.В., Чебаненко О.І., Величко Л.М. // Укр. бальнеол. журн.- 1998.- Т. 1, № 4.- С. 15-21.
Особливості гематологічного статусу та метаболізму у зворих з різними загальними реакціями організму / Ніщета І.В., Флюнт І.С., Церковнюк Р.Г., Попович І.Л., Чебаненко О.І., Луців М.Ф., Флюнт Р.М. // Укр. бальнеол. журн.- 1998.- Т. 1, № 4.- С. 21-29.
Нові технології і системи "Джерело" забезпечення якісного природного складу мінеральних вод, їх оптимальної подачі, нагріву і дозованої видачі без руйнування цінних властивостей, обладнання автоматичних бюветів / Палієнко Г.Г., Лобода М.В., Колесник Е.О., Аксентійчук Б.І., Балановський В.П., Бовкун Б.К., Івасівка С.В., Флюнт І.С. // 33rd World Congress of the International Society of Medical Hydrology and Climatology (4-11 October 1998, Karlovy Vary).- Praha, 1998.- P. 12-16.
Вплив на неспецифічний захист та ліпопероксидацію у хворих на калькульозний пієлонефрит засобами бальнео- та фітотерапії / Флюнт І.С., Грінченко Б.В., Ніщета І.В., Чапля М.М. // Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів: Мат. конф. з міжнар. участю (Чернівці, 5-6 жовтня 1999 р.).- Чернівці: БДМА, 1999.- С. 109-112.
Флюнт І.С., Ніщета І.В. Вплив бальнеотерапії на курорті Трускавець на водно-електролітний обмін у хворих на уролітіаз// Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів: Мат. конф. з міжнар. участю (Чернівці, 5-6 жовтня 1999 р.).- Чернівці: БДМА, 1999.- С. 64-66.
Вплив комплексної бальнеотерапії на курорті Трускавець з використанням фітоадаптогену на психофізіологічні функції та фізичну працездатність / Грінченко Б.В., Ружило С.В., Флюнт І.С., Алєксєєв О.І., Гучко Б.Я. // Мед. гідрол. та реабіл.- 1999.- Т. 2, №1.- С. 31-35.
Особливості стану захисних сил організму у різних категорій урологічних хворих, котрі прибувають на курорт Трускавець / Флюнт І.С., Чебаненко Л.О., Чапля М.М., Грінченко Б.В., Величко Л.М. // Експерим. та клін. фізіол. і біохім.- 1999.- № 4 (8).- С. 111-116.
Чебаненко Л.О., Флюнт І.С., Чапля М.М. Взаємозв'язки між показниками ліпопероксидації та бактерицидності крові хворих, котрі лікуються на курорті Трускавець // Мед. гідролог. та реабіл.- 1999.- Т. 2, № 1.- С. 46-51.
Флюнт І.С. Вплив бальнеотерапії на курорті Трускавець на метаболізм та гемостаз в урологічних хворих // Галицьк. лікарськ. вісн. - 2000. - Т. 7, № 3. - С. 117-119.
Флюнт І.С. Метаболічні чинники імунної дисфункції у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, котрі реабілітуються на курорті Трускавець // Мед. реабіл., курортол., фізіотер.- 2000.- № 2 (22).- С. 12-16.
Флюнт І.С. Чапля М.М. Вплив бальнеотерапії на курорті Трускавець на імунний статус урологічних хворих // Імунологія та алергологія.- 2000.- № 1.- С. 92-95.
Флюнт, І.С., Чебаненко О.І. Паратирин- і кальцитонінподібні термінові ефекти біоактивної води Нафтуся // Укр. бальнеол. журн.- 2001.- № 2.- С. 52-56.
Івасівка С.В., Попович І,Л, Аксентійчук Б.І., Флюнт І.С. Бальнеосанація - нова сфера діяльності курорту Трускавець // Міжнародний конгрес "Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: Перспективи культурного та економічного розвитку" (Трускавець, 23-28 травня 2000 р.).- Львів: Державний НДІ інформаційної інфраструктури, 2000.- С. 15-16.
Флюнт И.С. Характеристикика гемостаза и эритрона и их взаимосвязи с показателями иммунитета и метаболизма у ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Весці Нацыянальнай Акадэміі навук Беларусі. Серыя біялагічных навук.- 2001.-№ 2.- С. 115-118.
Флюнт И.С., Поповыч И.Л., Нищета И.В. Общие адаптационные реакции и резистентность организма ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Медико-социальная экспертиза и реабилитация.- Вып.3.Ч.2.- Мн., 2001.- С. 182-187.
Флюнт І.С., Грінченко Б.В., Попович І.Л. Бальзами "Кримський" та Біттнера як засоби підвищення ефективності імуномодулюючої дії бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець // Фармац.журн.- 2001.- № 5.- С. 94-99.
Флюнт І.С., Гумега М.Д., Попович І.Л., Ружило С.В. Варіанти гастроренальних відносин після вживання біоактивної води "Нафтуся" та їх механізми // Експер. та клін. фізіол. і біохім.- 2001.- № 4 (16).- С. 72-82.
Флюнт І.С., Чапля М.М., Попович І.Л., Прийма Б.Г. Характеристика взаємозв'язків між параметрами контактних захисних систем організму у ліквідаторів аварії на ЧАЕС з уролоґічною патолоґією, котрі прибувають на курорт Трускавець // Експерим. та клін. фізіол. і біохім.- 2001.- № 3(15).- С. 95-101.
Чапля М.М., Флюнт І.С. Взаємозв'язки між параметрами ниркових функцій та імунітету при різних формах пієлонефриту // Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній практиці.- Матер. наук-практ. конф. з міжнародною участю (Трускавець, Моршин, 23-25 жовтня 2001 р.) - Т.2.- Мед. реабіл., курортол., фізіотер.- 2001.- № 3 (дод.).- С. 110-114.
Флюнт І.С. Імуномодулююча природа саногенезу калькульозного пієлонефриту під впливом бальнеотерапії на курорті "Трускавець" // Експерим. та клін. фізіол. і біохім.- 2002.- № 2 (18).- С. 107-115.
Флюнт І.С. Інтегральна оцінка імуномодулюючої дії бальнеотерапії на курорті "Трускавець" при різних формах урологічної патології в ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Експерим. та клін. фізіол. і біохім.- 2002.- № 3 (19).- С. 114-117.
Флюнт І.С., Попович І.Л., Ніщета І.В. Новий підхід до ранжування та квантифікації загальних адаптаційних реакцій організму // Експер. та клін. фізіол. і біохім.- 2002.- № 1(17).- С. 76-81.
Флюнт І.С., Чапля М.М. Показники імунного статусу, що детермінують виникнення та перебіг хронічного пієлонефриту у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на уролітіаз // Буковин. медичн. вісник.- 2002.- Т. 6, № 1.- С. 126-131.
Флюнт І.С., Попович І.Л., Церковнюк Р.Г. Взаємозв'язки між станом адаптації та окремими ланками імунної системи у ліквідаторів аварії на ЧАЕС з різними формами урологічної патології // Мед. реабіл., курортол., фізіотер.- 2002.- № 3 (31).- С. 13-15.
Флюнт І.С. Взаємозв'язки між показниками сечового синдрому, ниркових функцій та імунітету у ліквідаторів аварії на ЧАЕС з різними формами уролоґічної патолоґії // Acta med. Leopol.- 2002.- Т. 8, №3.- С. 60-66.
Попович І.Л., Церковнюк Р.Г., Флюнт І.С. Детермінація рівнем адаптації імунного статусу, сечового синдрому та функціонального стану нирок у ліквідаторів аварії на ЧАЕС з урологічною патологією // Укр. бальнеол. журн.- 2002.- № 4.- С. 44-47.
Флюнт І.С. Вплив бальнеотерапії на курорті Трускавець на природну кілерну активність та антитілозалежну клітинну цитотоксичність у ліквідаторів аварії на ЧАЕС з урологічною патологією // Експер.та клін.фізіол. і біохім.- 2002.- № 4 (20).- С. 99-103.
Флюнт І.С., Грінченко Б.В., Попович І.Л. Імуномодулюючі ефекти фітоадаптогенів "Бальзам Кримський" та “Настойка жень-шеню” на фоні бальнеотерапії на курорті Трускавець // Фармац.журн.- 2002.- № 6.- С. 80-83.
Флюнт І.С. Інтегральна оцінка імуномодулювальної дії мінеральної води Нафтуся як складової частини бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець // Фармац.журн.- 2003.- № 2.- С. 97-101.
ANNOTATION
Flyunt I.S. The role of defensive and adaptative systems in pathogenesis of diseases of kidney by liquidators accident on ChNPP.
The thesis for obtaining the scientific degree of doctor of medical sciences, speciality 14.03.04 - pathologycal physiology. The Bogomolets Institute of Physiology NAS of Ukraine.- Kyiv, 2003.
The condition of parameters of adaptive and protective systems of the liquidators of failure on ChNPP, patients urolithyasis and pyelonephritis calculosa is studied. The own updating of statistical methods of integrated estimation of separate parts of immunity, haemostasis and metabolisme of proteins, lipids and glucose is developed. The technique of estimation intrasystem and intersystem relationships of parameters of investigated systems is advanced. The author's scale of quantification of types general adaptive reactions is created.
Using these methodological approaches, is shown, that the persons of Chornobylian quota are characterized as a whole desadaptose - high percents pessimal (patologic) and premorbide and low - optimum (normal) general adaptive reactions, in which basis lays disharmony in functioning the main adaptive systems (pituitary-thyreoide, -corticoadrenal, -gonade) - as one of displays postradiational encephalopathy. Desadaptose is accompanied immunodysfunction (depression phagocytic, T- and killer links in combination to activation of B-link of immunity), that is caused by close interaction of components uniform of neuro-endocrine-immune system. The immunodysfunction is combined with coagulopathy (as chronic syndrome of dysseminate intravasal curtailing), that is determined by interrelations of parameters of immunity and haemostasis in frameworks “ systems of four contact protective systems ”.
The exchange of proteines is characterized by increase plasma level of б-1- and б-2-globulines and decrease - of г-globulines, that associates with increase common antiprotease activity and decrease level of IgG. On the data oral glukosetolerance test, basal level of glikemia is moderately reduced, through 1,5 h after loading it raises in the same measure, as at healthy, whereas through 2,5 h is reduced in the greater degree, that will be coordinated to the data on easing of hyperglikemising factors (T3, glucocorticoides) and testifies to increase of tolerance to glukose. The exchange of lipides is characterized by insignificant decrease plasma level of common cholesterole, thus the contents it in structure б-lipoproteides is increased, в-lipoproteides - is reduced. The plasma level of products of lipoperoxydation (conjugates of dienes and malonic aldehyde) is reduced, that is combined with the normal or raised activity of antioxidative enzymes (katalase and superoxyde dysmutase).
The precise distinctions of a condition of adaptive and protective systems are revealed between separate nosologic groups of the liquidators. The maximal infringements are ascertained at the patients with pyelonephritis calculosa in active phase less expressed - in case of latent process, whereas at the patients pyelonephritis calculosa in phase of remission, and also in cases aseptic urolityasis deviation from norm are minimal, but nevertheless take place. On this basis the concept is put forward that complications aseptic urolityasis by pyelonephritis is caused by critical easing of contact protective systems, which measure determines a phase of inflamatic process.
The comparative analysis of an integrated condition of parts of immunity in different phases pyelonephritis calculosa at the liquidators of failure on ChNPP and patients with the similar pathology which has been not subject to action of the factors of failure, testifies, that, as a rule, oppression phagocytic-, Т- and, especially, killer parts in each phase of pathological process at the patients of the basic group is expressed in more measure, than control. At the same time activation of an B-link in latent and active phases pyelonephritis calculosa at the patients of control group detected less expressed, in a phase of remission - similar those basic, whereas at aseptic urolithiasis it practically was absent.
Are selected 8 (from 52 defined) most informative of parameters, one from which in particular, and also their set reflects features of a condition of contact protective systems of the liquidators with various nosoforms. It is activity lisozyme, reaction of blasttransfomation, index bactericidity of neutrophyles, contents lowmolecular circulating immune complexes, fibronectine, NK- and СD3+-lymphocytes. Is shown high informativity of factor of interface of contact protective systems, which has appeared minimal at the persons with aseptic urolityasis, in 1,4 times large at presence accompanied latent pyelonephritis calculosa and in 1,9 times large as in a phase of activity, and remission of inflamatic process. At absence of significantly distinctions between parameters of lipoperoxydation the various degree of their interface with immune parameters is revealed: accordingly 0,217; 0,467; 0,483 and 0,633.
Is shown, that the functional infringements of a kidney struck urolityasis, are naturally connected from expression of inflamatic process (urinary syndrome), immunodysfunction and desadaptose. Most determined immunodysfunction have appeared effective renal blood flow, water diurese, glomerular filtration and secretory segment of radioisotope renogramme. Urinary syndrome to the greatest degree determines clearens hippurane-131J, speed it secretion and excretion.
Is shown, that balneotherapy on a spa Truskavets (drinking of bioactive water Naftussya, application of ozokerite, mineral baths), as a whole renders favourable influence on bowel: reduces expression of desadaptose and immunodysfunction, that, in turn, promotes easing or liquidation of inflamatic process in the struck kidney and, at the end - complete or partial restoration main of renal functions.
As the beneficial effect of standard balneotherapeutic complex on adaptive and protective mechanisms is caused it adaptogene properties, with the purpose of increase of efficiency of rehabilitation additional use phytoadaptogene (phytocomposition “Balm Bittner” and “Balm Crimean”) is offered.
Key words: liquidators of failure on ChNPP, desadaptose, immunodysfunction, haemostasis, lipoperoxidation, urolithiasis, pyelonephritis calculosa, balneotherapy, spa Truskavets, phytoadaptogenes.
АННОТАЦИЯ
Флюнт И.С. Роль защитно-приспособительных систем в патогенезе заболеваний почек у ликвидаторов аварии на ЧАЭС.
Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. Институт физиологии имени А.А. Богомольца НАН Украины.- Киев, 2003.
Исследовано состояние параметров защитно-приспособительных систем (ЗПС) (тиреоидной, кортико-адреналовой, иммунной, гемостаза, антиоксидантной защиты) у ликвидаторов аварии на ЧАЭС, больных уролитиазом и калькулезным пиелонефритом. Используя авторские и собственніе методические и методологические подходы, автор показал, что обследованные лица характеризуются в целом синдромом дизадаптации, сопровождающимся иммунодисфункцией (депрессией фагоцитарного, Т-клеточного и киллерного звеньев в сочетании с активацией В-звена иммунитета). Иммунодисфункция сочетается с коагулопатией по типу синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания, а также ослаблением липопероксидации.
Выявлены четкие различия состояния ЗПС между отдельными нозологическими группами ликвидаторов, на основании которых выдвинута концепция об обусловленности осложнения асептического уролитиаза пиелонефритом критическим ослаблением ЗПС, мера которого определяет фазу процесса. Отобраны 8 (из 52 определяемых) наиболее информативных параметров ЗПС. Продемонстрирована высокая информативность коэффициента сопряжения параметров ЗПС. Показано, что функциональные нарушения почки связаны с выраженностью воспалительного процесса, иммунодисфункции и степени дизадаптации.
Продемонстрировано, что бальнеотерапия и др. физиотерапевтические процедуры на курорте Трускавец (питье биоактивной воды Нафтуся, аппликации озокерита, минеральные ванны, ЛФК) уменьшают выраженность синдрома дизадаптации, иммунодисфункции и коагулопатии, что, в свою очередь, способствует ослаблению или ликвидации воспалительного процесса в пораженной почке и, в конечном итоге - полному или частичному восстановлению почечных функций.
...Подобные документы
Репродуктивна система чоловіка і жінки, соматичні захворювання і безплідність. Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях. Основні принципи захисту та лікування.
курсовая работа [152,6 K], добавлен 26.09.2009Радіобіологічний наслідок щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС. Індукований патоморфоз захворювань, його клініко-морфологічні відповідності стосовно найпоширеніших недуг. Медико-соціальні заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
автореферат [72,0 K], добавлен 04.04.2009Захворюваність та поширеність хронічного гепатиту у дорослих осіб чоловічої статі, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Вплив іонізуючого випромінювання на перебіг хронічного гепатиту. Вплив традиційних чинників ризику розвитку цього захворювання.
автореферат [46,6 K], добавлен 19.03.2009Характеристика методів підбору продуктивної програми відновлювальної терапії. Визначення синдромів захворювань нирок, складність діагностики та клінічні прояви гломерулонефриту, пієлонефриту, сечокам’яної хвороби. Застосування та приклади фізичних вправ.
реферат [27,0 K], добавлен 09.11.2009Вплив еякуляторних дисфункцій на якість життя пацієнтів із синдромом хронічного тазового болю. Клінічна ефективність інтерференцтерапії у пацієнтів з синдромом хронічного тазового болю. Запалення передміхурової залози у патогенезі еякуляторних дисфункцій.
автореферат [24,6 K], добавлен 10.04.2009Функціонально-біохімічний стан нирок та взаємозв’язки між показниками функції нирок при хронічному нефриті Мазугі. Роль пероксидного окиснення ліпідів, ферментів антиоксидантного захисту, окиснювальної модифікації білків, фактора некрозу пухлин-альфа.
автореферат [159,0 K], добавлен 24.03.2009Патогенетичні особливості виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії, обумовлену тривалим перебігом хронічного рецидивуючого пієлонефриту. Аналіз дослідження протеолітичної активності плазми крові.
статья [21,0 K], добавлен 07.11.2017Роль імунної системи в генезі захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки. Підвищення якості діагностики та ефективності лікування хворих на хронічний гастрит. Результати уреазного тесту та гістологічного методу. Показники гуморальної ланки імунітету.
автореферат [35,8 K], добавлен 18.03.2009Розробка диференційованих підходів до імунотерапії різних морфологічних форм хронічного гломерулонефриту з нефротичним синдромом. Реакції перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту. Оцінка ефективності мікофенолату мофетилу у хворих.
автореферат [117,3 K], добавлен 09.03.2009Центральною проблемою клінічної нефрології залишається проблема прогресування хронічного гломерулонефриту. Рівень IL-1в в плазмі хворих на хронічний гломерулонефрит при різних клінічних варіантах перебігу захворювання. Стадії хронічної хвороби нирок.
автореферат [109,1 K], добавлен 10.04.2009Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика захворювань сечовидільної системи. Особливості анатомії нирок. Поширеність захворюваності на гломерулонефрит, роль стрептокока в його ґенезі. Основні причини виникнення набряків.
презентация [7,0 M], добавлен 10.12.2014Класифікація, клінічні особливості, діагностика та стратегія лікування хронічних гепатитів. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок і сечових шляхів. Принципи лікування пієлонефриту в дітей. Патогенетична терапія та показання до її призначення.
реферат [351,0 K], добавлен 12.07.2010Анатомія імунної системи людини, її гістологія і механізми зміцнення. Зовнішні та внутрішні фактори, що змінюють клітинні цикли здорової людини. Особливості і роль імунної системи в організмі. Умови і чинники формування протипухлинного імунітету.
курсовая работа [35,3 K], добавлен 09.05.2014Особливості прояву окисного стресу в онкологічних хворих на доопераційному етапі й під час лікування. Функціональна активність симпатоадреналової та гіпоталамо-гіпофазно-надниркової систем. Оцінка стану імунної системи та розробка стратегії лікування.
автореферат [72,5 K], добавлен 09.04.2009Активна герпетична інфекція. Клінічна маніфестація активних форм герпетичних інфекцій у хворих на тяжку мігрень без аури в період між нападами. Стан системного імунітету за показниками лейкограми. Рівень сироваткового кортизолу. Місцевий імунітет.
автореферат [66,1 K], добавлен 21.03.2009Центральні органи кровотворення та імунної системи. Периферичні органи кровотворення імунної системи: селезінка, лімфатичні вузли, лейкоцити, мигдалики, апендикс. Чинники, що зумовлюють порушення діяльності імунної системи та імунопрофілактика.
реферат [2,3 M], добавлен 24.01.2011Вільнорадикальні процеси у патогенезі порушень, зумовлених хірургічною травмою, при різних видах знеболювання. Інтенсивність хемолюмінесценції, стан ПОЛ і АО-системи у крові при різних видах знеболювання в експерименті. Досліди інтенсивності, їх суть.
автореферат [44,4 K], добавлен 20.02.2009Передумови та види кількісних і якісних змін сечі, методика проведення діагностування та спеціальних аналізів. Характеристика захворювань нирок і їх значення в організмі людини. Порядок визначення схеми лікування. Протікання захворювань сечового міхура.
реферат [25,3 K], добавлен 21.11.2009Вивчення проблеми активізації роботи імунної системи. Загальна характеристика ад’ювантів. Створення кращих ад’ювантів для активізації імунної системи. Характеристика механізмів лікувальної дії ад’ювантів мікробного походження на прикладі рибомунілу.
дипломная работа [64,0 K], добавлен 03.01.2011Плавання як ефективний засіб профілактики і лікування захворювань серцево-судинної і дихальної систем. Особливості функціонування серцево-судинної системи під час плавання. Причини виникнення захворювань серцево-судинної системи. Набуті пороки серця.
реферат [1,4 M], добавлен 04.11.2015
