Клініко-патогенетична характеристика системної склеродермії та особливості її лікування

41. Яцишин Р.І. Ефективність цинктералу у лікуванні системної склеродермії // Матеріали науково практичної конференції з міжнародною участю “Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків у клінічній практиці”/ “Вісник Вінницького державного медичного університету”. Вінниця. 2002, №6 (1). С. 250.

42. Яцишин Р.І. Ефективність агапурину в комплексній терапії системної склеродермії // Збірник науково медичних статей “Словакофарма ревю”. 2002. С. 24 27.

43. Нейко Є.М., Яцишин Р.І. Роль ендотеліну 1 у патології мікроциркуляції при системній склеродермії // Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції “Мікроциркуляція та її вікові зміни”. Київ. 2002. С. 229. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури. Є.М.Нейком надана консультація при аналізі одержаних результатів.

44. Нейко Є.М., Яцишин Р.І. Використання вазапростану у лікуванні судинних розладів при системній склеродермії // Матеріали IV Всеукраїнської науково практичної конференції “Нове у клінічній фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів”. Харків. 2002. С. 222. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури, оформлення до друку. Є.М.Нейком надана консультація при аналізі одержаних результатів.

45. Yatsyshyn R.I. Plasma TGF beta in systemic sclerosis // Abstracts of Annual European Congress of Rheumatology in Annals of the Rheumatic Diseases. Stockholm. 2002. Vol.61,suppl.1. P. 409. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури, оформлення до друку. Є.М.Нейком надана консультація при аналізі одержаних результатів.

46. Neyko Y.M., Yatsyshyn R.I. Usage of alprostadil in treatment of a lession of pulmonum and heart at a system scleroderma // Abstracts of Annual European Congress of Rheumatology in Annals of the Rheumatic Diseases. Stockholm. 2002. Vol.61,suppl.1. P. 410. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури, оформлення до друку. Є.М.Нейком надана консультація при аналізі одержаних результатів.

47. Яцишин Р.І. Гастропатичний синдром у хворих на системну склеродермію // Сучасна гастроентерологія. Тези доповідей науково практичної конференції “Гастроентерологія ХХІ століття: сучасне і майбутнє”. 2002. №2. С. 107.

48. Нейко Є.М., Яцишин Р.І., Дельва Ю.В., Скробач Н.В. Корекція тканинної гіпоксії у хворих на системну склеродермію // Тези доповідей IX Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. 2002. С. 199. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури, оформлення до друку. Є.М.Нейком надана консультація при аналізі одержаних результатів, Ю.В.Дельва здійснив консультації по підбору хворих, Н.В.Скробач допомагала у зборі матеріалу.

49. Яцишин Р.І. Патогенез виникнення, прогресування та особливості лікування порушень мікроциркуляції у хворих на системну склеродермію // Матеріали науково практичної конференції “Актуальні проблеми мікроциркуляції та гемостазу при патології внутрішніх органів”. Чернівці. 2002. С. 163 164.

50. Нейко Є.М., Яцишин Р.І. Серцева недостатність при системній склеродермії: особливості виникнення, перебігу та лікування // Матеріали об'єднаного Пленуму Правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю “Серцева недостатність сучасний стан проблеми”. Київ. 2002. С. 85. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури, оформлення до друку. Є.М.Нейком надана консультація при аналізі одержаних результатів.

Анотація

Яцишин Р.І. Клініко-патогенетична характеристика системної склеродермії та особливості її лікування.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби.-Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2002.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми патогенезу, особливостей клінічного перебігу та лікування системної склеродермії. У дисертаційній роботі сформульовано сучасну концепцію патогенезу системної склеродермії з урахуванням патологічних змін у мікроциркуляторному руслі, окисно-відновних системах організму, імунологічному статусі хворих. Встановлено особливості клінічного перебігу системної склеродермії.

Визначено, що виникнення артеріальної гіпертензії у хворих на ССД є наслідком тотального ураження органів та систем організму при цій патології. Виявлено, що провідну роль у патогенезі порушень мікроциркуляції при ССД відіграє підвищена продукція ендотеліну-1. Встановлено активацію Т-хелперного шляху ІІ типу імунної відповіді. Доведено, що дефіцит ІНФ-? при хронічних формах ССД слугує передумовою активізації патологічного синтезу колагену. Виявлено, що через каскад імунологічних перетворень предикторами фіброгенезу виступають ростові фактори, зокрема TФР-?.

Вперше розроблено диференційований підхід до лікування різних варіантів ССД. При ССД із супутньою артеріальною гіпертензією, ендотеліальною дисфункцією рекомендовано призначення еналаприлу. При дизбалансі системи ПОЛ-АОС до комплексної терапії ССД слід долучати призначення пентоксифіліну. У випадку невисокої активності ССД з явищами дефіциту інтерферону-? доцільним є призначення циклоферону. Хворим на ССД з вираженим синдромом Рейно, загрозою некротичних ускладнень на тлі ендотеліальної дисфункції рекомендовано призначення альпростадилу.

Ключові слова: системна склеродермія, мікроциркуляція, артеріальна гіпертензія, ендотелін-1, перекисне окислення ліпідів, цитокіни, інтерферон, фактори росту, еналаприл, пентоксифілін, циклоферон, альпростадил.

Аннотация

Яцишин Р.И. Клинико-патогенетическая характеристика системной склеродермии и особенности ее лечения.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. - Ивано-Франковская государственная медицинская академия, Ивано-Франковск, 2003.

Диссертация посвящена решению проблемы патогенеза, особенностей клинического течения и лечения системной склеродермии. В диссертационной работе сформирована современная концепция патогенеза системной склеродермии с учетом патологических изменений в микроциркуляторном русле, иммунологическом статусе больных в их связи с активацией процессов липопероксидации и угнетением антиоксидантных резервов организма. Установлены особенности клинического течения системной склеродермии. Показано, что вместе с наиболее частыми классическими клиническими проявлениями болезни - синдромом Рейно, миокардиодистрофией, пневмофиброзом, эзофагитом - для больных системной склеродермией присущ суточный профиль артериального давления “ non-deeper” и синдром хронической сердечной недостаточности с латентным течением и тенденцией к систолической дисфункции.

Доказано, что в патогенезе системной склеродермии ведущую роль играют воспалительный синдром, активация перекисного окисления липидов с одновременным угнетением антиоксидантных систем организма, патология микроциркуляции, активация аутоиммунных механизмов, патологическое коллагенообразование. Установлено, что прогрессирующие склеротические изменения кожи, патология микроциркуляции и иммуно-воспалительный васкулит при системной склеродермии приводят к нарушению транспорта и усвоения кислорода периферическими тканями. Доказано, что возникновение артериальной гипертензии у определенной части больных системной склеродермией является следствием тотального поражения органов и систем организма при этой патологии. Суточный профиль артериального давления в виде “non-deeper” указывает на ренопаренхиматозный характер гипертензии и требует назначения с гипотензивной целью ингибиторов АПФ. Ведущую роль в генезе возникновения и прогрессирования гипертензивного синдрома и патологии микроциркуляции при системной склеродермии играет повышение продукции эндотелина-1.

Изучены нарушения иммунного статуса и их роль в прогрессировании болезни. Доказано, что при системной склеродермии интерлейкин-1 играет роль не только индуктора ферментов острой фазы воспаления, но и является активным профибротическим агентом. Роль интерлейкина-2 в патогенезе системной склеродермии вторична. Увеличение уровней интерлейкина-4 и интерлейкина-10 при одновременном дефиците интерферона гамма указывает на активацию Т-хелперного пути ІІ типа с одновременным угнетением Т-хелперного пути І типа. Установлено, что фактор некроза опухоли альфа является важным профлогистическим агентом при системной склеродермии, повышенная продукция которого усложняет течение болезни. Установленная коррелятивная связь между уровнем ФНО-? и степенью активности воспалительного синдрома позволяет использовать определение этого цитокина в качестве маркера воспаления при ССД.

Дефицит интерферона гамма при хроническом течении системной склеродермии является одной из причин активации патологического синтеза коллагена. Установлено, что через каскад иммунологических превращений причиной фиброгенеза выступают ростовые факторы, в особенности трансформирующий фактор роста бета.

Разработан дифференцированный подход к лечению системной склеродермии с учетом варианта течения болезни. Апробированы для лечения системной склеродермии эналаприл, пентоксифиллин, циклоферон и альпростадил. Разработаны показания для их применения. При ССД с сопутствующей артериальной гипертензией, гипертензией малого круга кровообращения, сердечной недостаточностью, эндотелиальной дисфункцией рекомендируется назначение эналаприла. При дисбалансе системы ПОЛ-АОС, повышенной продукции ФНО-? в состав комплексной терапии ССД следует включать пентоксифиллин. В случае невысокой активности ССД с явлениями дефицита интерферона-? целесообразным является назначение индуктора эндогенного интерферона - циклоферона. Больным ССД с выраженным синдромом Рейно, угрозой некротических усложнений на фоне эндотелиальной дисфункции рекомендируется включение в комплексную схему лечения альпростадила.

Ключевые слова: системная склеродермия, микроциркуляция, артериальная гипертензия, эндотелин-1, перекисное окисление липидов, цитокины, интерферон, факторы роста, эналаприл, пентоксифиллин, циклоферон, альпростадил.

Annotation

Yatsyshyn R.I. Clinical and pathogenetic characteristic of systemic scleroderma and the peculiarities of its treatment. Manuscript.

Thesis for the scientific degree of a Doctor of Medical Sciences in speciality 14.01.02 - Internal Diseases, Ivano-Frankivsk State Medical Academy, Ivano-Frankivsk. 2003

The dissertation deals with the problem of systemic scleroderma pathogenesis, the peculiarities of its clinical course and treatment. Modern conception of systemic scleroderma pathogenesis has been formulated in the dissertation with taking into account pathologic alterations in microcirculatory bed, oxidation-reduction systems of the organism and immunologic status of patients. The features of systemic scleroderma clinical course have been in it.

Inflammatory syndrome, the activation of lipid peroxidation with simultaneous depression of antioxydant systems of the organism, pathology of microcirculation, activation of autoimmune changes, pathologic collagen formation have been improved to play the leading role in the pathogenesis of systemic scleroderma. It has been established that in SSc progressive sclerotic skin alterations, microcirculatory pathology and immunoinflammatory vasculitis result in disturbances in oxygen transporting and its assimilation by the peripheral tissues. The rise of arterial hypertension in some patients with SSc has been defined to be the consequence of total affection of the organs and systems of the human organism with this pathology. The increased production of endothelin-1 has been found to be of great important in the pathogenesis of microcirculatory disturbances in SSc. The activation T-helper way of the immune response of type II has been established to take place simultaneously with the depression of T-helper way of type I. It has been proved that deficiency INF-? in chronic forms of SSc induce the pathologic collagen synthesis.

It has been revealed the due to variety of immune alterations, the growth factors, in particular TGF-?, serve as predictors of fibrogenesis. It is for the first time when the differential approach to the treatment of various types of SSc has been develop. In SSc associated arterial hypertension, pulmonary hypertension, cardiac insufficiency, endothelium disfunction the administration of Enalapril is recommended. During the disturbances of POL-AOS systems, the increased production of TNF-? Pentoxyphyllin should be added to the complex therapy for SSc. In case of SSc law activity with the signs of INF-? deficiency, the prescription of Cycloferon is of value. The administration of Alprostadil is recommended for the patients suffering from SSc with the marked Raynaud's syndrome, and for those under the threat of necrosis complications against the background of endothelium disfunction.

Key words: systemic scleroderma, microcirculation, arterial hypertension, endothelin-1, lipid peroxidation, cytokines, interferon, growth factors, Enalapril, Pentoxyphyllin Cycloferon, Alprostadil.

Перелік умовних позначень

АГ - артеріальна гіпертензія

АТ - артеріальний тиск

АОЗ - антиоксидантний захист

АОС - антиоксидантна система

ДК - дієновий кон'югат

ДМАТ - добовий моніторинг артеріального тиску

ЖЄЛ - життєва ємність легень

ІЛ - інтерлейкін

ІНФ - інтерферон

МДА - малоновий диальдегід

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

РА - ротова апертура

РІ - реовазографічний індекс

рО2 - парціальний тиск кисню у тканинах

ССД - системна склеродермія

СТЛА - систолічний тиск у легеневій артерії

Тф - насиченість трансферину залізом

ТФР - трансформуючий фактор росту

ФВ - фракція викиду

ФНП - фактор некрозу пухлини

ШОЕ - швидкість опадання еритроцитів

ЦОГ - циклооксигеназа

Цп - церулоплазмін

Размещено на Allbest.ru