Клініко-функціональна характеристика хворих на ішемічну хворобу серця з ангіографічно незміненими вінцевими артеріями: своєрідність перебігу, внутрішньосерцева гемодинаміка та контрактильна активність міокарда

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 616.127-005.4-036-073]:616.127+616.132.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З АНГІОГРАФІЧНО НЕЗМІНЕНИМИ ВІНЦЕВИМИ АРТЕРІЯМИ: СВОЄРІДНІСТЬ ПЕРЕБІГУ, ВНУТРІШНЬОСЕРЦЕВА ГЕМОДИНАМІКА ТА КОНТРАКТИЛЬНА АКТИВНІСТЬ МІОКАРДА

14.01.11 - кардіологія

ВЕРЕЖНІКОВА ГАННА ПЕТРІВНА

Київ-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник:

Боброва Олена Володимирівна, доктор медичних наук, старший науковий співробітник проблемної лабораторії ангіографічних та електрофізіологічних досліджень кафедри кардіології та функціональної діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Офіційні опоненти:

Лизогуб Віктор Григорович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри факультетської терапії №2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ);

Яновський Георгій Вікторович, доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу серцевої недостатності Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України (м. Київ).

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної терапії.

Захист дисертації відбудеться 17.04. 2003 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01003, м. Київ, вул. Льва Толстого, 10).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3).

Автореферат розісланий 17.03.2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04, доктор медичних наук Кузьменко А.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається провідним місцем ішемічної хвороби серця (ІХС) у структурі смертності й тимчасової втрати працездатності від серцево-судинних захворювань дорослого населення в індустріально розвинених країнах.

Завдяки широкому впровадженню коронарографії (КГ) в кардіологічну та кардіохірургічну практику встановлено, що ІХС виникає в основному у пацієнтів з більш-менш вираженим стенозуючим ураженням вінцевих артерій (ВА) (Ю.С. Петросян, Л.С. Зингерман, 1974; Е.И. Чазов, 1985; П.Г. Лаане та співавт., 1995). Особливий інтерес представляють спостереження, коли під час селективної поліпозиційної КГ не виявляють обструктивного атеросклерозу ВА за наявності чітких клінічних ознак захворювання. Ознаки ІХС аж до виникнення інфаркту міокарда (ІМ) виявляють у 3-27 % пацієнтів з незміненими вінцевими артеріями (НВА) за даними ангіографії (Ю.Ю. Бредикис, 1976; Д.Г. Иоселиани та співавт., 1993; М.И. Лутай, Л.Г. Воронков, 1995; В.А. Бобров, А.Г. Белоножко, 2001; H.G. Kemp et al., 1967, 1986; J.C. Kaski et al., 1995, 2001). За результатами ангіографічних досліджень майже у третини хворих до 40 років, які перенесли ІМ, виявляють НВА (А.Г. Белоножко, А.П. Степаненко 1992; F.H. Zimmerman et al., 1995). Отже, з огляду на значну кількість таких хворих у загальній популяції пацієнтів з ІХС, актуальність вивчення цієї патології очевидна.

Безпосередні механізми, що зумовлюють невідповідність між потребою міокарда у кісні та його надходженням, різні. Коронаросклероз не можна вважати єдиною причиною ІХС. На думку багатьох авторів, основними механізмами виникнення і прогресування ІХС при НВА за даними КГ є спазм ВА (Д.Г. Иоселиани та співавт., 1993; Н.А. Грацианский та співавт., 1994; A. Maseri et al., 1991), порушення коронарного вазодилататорного резерву внаслідок анатомічних або функціональних змін на рівні дрібних судин (Р.С. Карпов та співавт., 1992; В.Б. Сергиенко та співавт., 1999; В.И. Костин, 2002; R.O. Cannon et al., 1988, 1992; J.G. Wiedermann et al., 1995; M.A. Alpert, 1995), зміни коагуляційно-тромбоцитарного гемостазу крові (М.И. Лутай та співавт., 1995; Т.І. Іващенко, 1996; J. Mansourati et al., 2000), метаболічні зміни міокарда, гормональні розлади. У деяких хворих ці причини не встановлені або припускають наявність інших, досить рідких механізмів (В.А. Бобров, А.Г. Белоножко, 2001; J.S. Alpert, 2001; A. Da Costa et al., 2001).

Під час оцінки клінічних ознак ІХС при ангіографічно НВА більшість авторів визначають цю патологію як "коронарний синдром Х" (наявність типових приступів стенокардії, позитивні результати навантажувальних тестів і НВА на ангіограмах) (О.М. Барна, Б.І. Рудик, 1997, H.G. Kemp 1973, 1986; R.O. Cannon, 1988, 1990; P.C. Gasez, 1990). Інші дослідники вважають, що в основному це хворі з клінічними проявами вазоспастичної стенокардії (Д.Г. Иоселиани, 1993, М.И. Лутай, Л.Г. Воронков, 1995).

Аналізуючи дані літератури, присвяченої проблемі ІХС при НВА, за даними КГ, ми виявили деякі невирішені чи спірні питання, що вимагають подальшого вивчення та уточнення. Немає єдності думок щодо оцінки патогенетичних механізмів виникнення ІХС у таких пацієнтів, методів діагностики, клініки, тактики ведення, прогнозу. Не приділено авторами достатньої уваги особливостям реґіонарної кінетики, гемодинамічної продуктивності лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів з ІХС з ангіографічно НВА, як після ІМ, так і без нього, які є одними з основних детермінант подальшого перебігу та прогнозу захворювання. Це послужило основою для виконання цієї роботи. клінічна ішемічна міокард вентрикулографія

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної науково-дослідної теми Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України "Раптова смерть. Вивчення нейроімунних механізмів розвитку гострої серцево-судинної та цереброваскулярної патології. Розробка комплексу діагностичних тест-систем для вивчення груп ризику, засобів профілактики та лікування" (шифр БК 24.9, № державної реєстрації 0199 U 000213). Дисертант в комплексної темі виконував окреми фрагменти.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є поліпшення діагностики на основі комплексного клініко-інструментального дослідження особливостей клінічного перебігу ішемічної хвороби серця, стану внутрішньосерцевої гемодинаміки та контрактильної активності міокарда у хворих з ангіографічно незміненими вінцевими артеріми.

Приймаючи до уваги участь багатьох чинників у механізмах формування ішемічної хвороби серця у пацієнтів з ангіографічно незміненими вінцевими артеріями, для досягнення поставленої мети ми вважали за необхідне вирішення наступних задач:

Оцінити стан внутрішньосерцевої гемодинаміки і скорочувальної активності міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця з ангіографічно незміненими вінцевими артеріями за даними контрастної вентрикулографії (ВГ).

Встановити особливості клінічних проявів захворювання, гемодинамічну продуктивність і контрактильну здатність міокарда лівого шлуночка у хворих з постінфарктним кардіосклерозом і ангіографічно незміненими вінцевими артеріями.

Визначити особливості клініки і функції міокарда у хворих з стенокардією напруження і незміненими вінцевими артеріями без інфаркта міокарда в анамнезі.

Дослідити електрокардіографічні показники порушення процесів реполяризації (коригованого інтервалу QT та дисперсію інтервалу QT) у пацієнтів на ішемічну хворобу серця з ангіографічно незміненими вінцевими артеріями.

Об'єкт дослідження: хворі на ІХС, стенокардією I-IV функціонального класу (ФК) з незміненими та ураженими ВА серця за даними КГ.

Предмет дослідження: клінічні особливості перебігу та функціональний стан міокарда за даними контрастної ВГ у хворих на ІХС з ангіографічно НВА.

Методи дослідження: загальноклінічні; з метою визначення толерантності до динамічного фізичного навантаження (ФН) проводили велоергометричну пробу (ВЕМ). Для оцінки внутрішньосерцевої гемодинаміки та скорочувальної активності міокарда використовували інвазивні методи дослідження: зондування аорти, правих і лівих відділів серця, коронаровентрикулографію (КВГ). Для оцінки достовірності отриманих результатів використовували статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного комплексного клініко-інструментального обстеження хворих на ішемічну хворобу серця з ангіографічно незміненими вінцевими артеріями і диференційованого аналізу особливостей клініки і функціонального стану міокарда вперше визначено:

неоднорідність клінічних проявів ішемічної хвороби серця у пацієнтів з ангіографічно незміненими вінцевими артеріями;

атиповий перебіг захворювання частіше відзначали у пацієнтів з ангіографічно незміненими вінцевими артеріями у порівнянні з такими хворими з атеросклеротичним ураженням вінцевих судин;

відсутність розбіжності показників функціонального стану міокарда в хворих на ішемічну хворобу серця з незміненими вінцевими артеріями з аналогічними показниками у пацієнтів з атеросклеротичним ураженням однієї вінцевої артерії;

збільшення тривалості коригованого інтервалу і дисперсії інтервалу QT у хворих на ішемічну хворобу серця з ангіографічно незміненими вінцевими артеріями у порівнянні з цими показниками контрольної групи у спокої.

Практичне значення одержаних результатів. Визначена неоднорідність клінічних проявів, а також встановлений атиповий перебіг ІХС у пацієнтів з ангіографічно НВА. Отримані дані про особливості клініки ІХС у пацієнтів з ангіографічно НВА, різні варіанти перебігу захворювання, виділення окремих його форм дозволять практичним лікарям проводити адекватну діагностику захворювання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічна характеристика хворих, матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладені результати обстеження 150 пацієнтів з ІХС і 32 умовно-здорових осіб, яким проведене обстеження і лікування в кардіологічній клініці Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України. Діагноз встановлювали на підставі аналізу клінічних ознак, даних електрокардіографії (ЕКГ), результатів ВЕМ та інструментальних методів дослідження, включаючи селективну поліпозиційну КГ, контрастну ВГ.

До основної групи (група 1) включені 67 пацієнтів з ІХС, в яких під час проведення КВГ виявлені НВА. Підставою для встановлення діагнозу ІХС у пацієнтів з ангіографічно НВА була наявність поєднання двох або більше наступних ознак: типової стенокардії, документованого ІМ в анамнезі та наявності його маркерів за даними ЕКГ, ЕКГ - позитивного тесту з ФН.

Пацієнтів з вадами серця, кардіоміопатією, недостатністю кровообігу ІІБ-III стадії, міокардитом, гіпертонічною хворобою II-III стадії, цукровим діабетом виключали під час повного клінічного і лабораторного обстеження.

У 32 пацієнтів віком від 31 до 56 років діагноз ІХС виключений, встановлені інші некоронарогенні захворювання: остеохондроз, кардіалгія та інші. Вони увійшли у контрольну групу умовно-здорових осіб. Хворі на ІХС з НВА розподілені на групи за наявністю або відсутністю ІМ в анамнезі: група 1А - 35 пацієнтів, які раніше перенесли ІМ; група 1В - 27 хворих з стенокардією напруження без ІМ в анамнезі. А також за клінічним перебігом захворювання: група 1С - 15 пацієнтів з атиповим перебігом і група 1Д - 52 хворих з типовим перебігом ІХС, з постінфарктним кардіосклерозом та без нього. Підкреслимо, що в групу 1С ввійшли 10 пацієнтів з ІМ в анамнезі з групи 1А, групу 1Д склали хворі з типовим перебігом ІХС, які вже ввійшли в групи 1А і 1В.

До групи порівняння (2-ї та 3-ї) включені пацієнти з ІХС, у яких виявляли гемодинамічно значуще атеросклеротичне ураження ВА, за даними КГ, зі звуженнями ВА не менше ніж на 50 % просвіту (за класифікацією Ю.С. Петросяна, Л.С. Зингермана, 1974). До групи порівняння (група 2) увійшли 53 хворих з атеросклеротичним ураженням однієї магістральної ВА, в тому числі до групи 2А - 31 хворий з проявами стенокардії напруження і постінфарктним кардіосклерозом; до групи 2В - 22 пацієнта з ІХС, з стенокардією напруження без ІМ в анамнезі; до групи 2С - 30 послідовно обстежених хворих з клінічними проявами стенокардії та атеросклеротичним ураженням однієї магістральної ВА, як з ІМ в анамнезі, так і без нього. Групу порівняння 3 склали 30 послідовно обстежених хворих на ІХС з різним числом уражених ВА.

Клінічна характеристика пацієнтів основної групи і груп порівняння з атеросклеротичним ураженням однієї магістральної ВА представлена в табл. 1.

Таблиця 1. Клінічна характеристика хворих (M±m)

Вік обстежених основної групи становив від 24 до 60 років. Віком від 20 до 30 років було 8 пацієнтів, від 31 до 40 років - 24, від 41 до 50 років - 23, від 51 до 60 років - 12. Тривалість захворювання до моменту проведення КГ становила від 6 міс. до 16 років. Селективну поліпозиційну КГ і контрастну ВГ виконували, як правило, черезшкірним черезстегновим доступом за методом M. Judkins (1967) за допомогою ангіографічної установки "Pandoros - Optimatic" фірми "Siemens" (д.мед.н. О.Г. Білоножко). Запис ЕКГ і манометрію під час зондування висхідної частини аорти і ЛШ здійснювали до і після ВГ, яку вважали навантажувальним тестом, на апараті "Mingograf-804" з використанням перетворювача тиску (тип 746 фірми "Siemens").

Під час інтерпретації даних КГ використовували класифікацію, розроблену Ю.С. Петросяном і Л.С. Зінгерманом (1974), визначали показник сумарного ураження артерій серця (СУАС), запропонований Ю.С. Петросяном і Д.Г. Иоселиани (1976). Відповідно до зазначеної класифікації, виділяли пошкодження ВА: I ступеня - помірне (звуження до 50 % просвіту), II ступеня - виражене (до 75 %), III ступеня - значне (понад 75 %), IV ступеня - оклюзія. Крім того, для позначення НВА введений нульовий ступінь. При оцінці коронарограм аналізували стовбур лівої ВА (ЛВА), передню міжшлуночкову гілку (ПМШГ ЛВА) та її діагональну гілку (ДГ), огинаючу гілку (ОГ ЛВА) та її крайову гілку (КГ ЛВА), праву вінцеву артерію (ПВА) та її крайову гілку (КГ ПВА).

Аналізували комплекс показників функціонального стану серця: кінцевий діастолічний (КДО), кінцевий систолічний (КСО) об'єми, ударний об'єм (УО), фракцію викиду (ФВ), визначали середню швидкість скорочення кругових волокон міокарда (Vcf cеpед.) - за J. Karliner et al. (1971), середню нормалізовану швидкість систолічного вигнання (MNSER) - за K. Peterson et al. (1974), систолічний тиск (СТ) і кінцевий діастолічний тиск (КДТ) ЛШ. Для характеристики функції міокарда використовували також відношення СТ ЛШ/КСО - за H. Hirzel et al. (1981), індекс ударної роботи (ІУР) - за А.Gash et al. (1983).

Визначали максимальну швидкість підвищення внутрішньошлуночкового тиску (dp/dt max) та індекси скоротливості міокарда Зонненбліка і Верагута. Ефективний перфузійний тиск (ЕПТ) обчислювали за різницею діастолічного тиску в аорті та КДТ у ЛШ. Показник діастолічної жорсткості міокарда ЛШ (ДЖ ЛШ) визначали за G. Diamond, J. Forrester (1972), максимальну швидкість зниження внутрішньошлуночкового тиску (dp/dt min), індекс розслаблення (ІР) - за Ф.З. Меєрсоном, В.И. Капельком (1973), Т - часову постійну досягнення максимального розслаблення - за M. Weiss et al. (1976).

Кількісну оцінку регіонарної кінетики ЛШ проводили за результатами відносного скорочення у систолу щодо діастоли радіусів шести загальноприйнятих сегментів (передньобазального - R1, передньомедіального - R2, передньоапікального - R3, задньоапікального - R4, задньомедіального - R5, задньобазального - R6) і довгої осі ЛШ (L). Для цього довгу вісь, проведену від середини клапана аорти до верхівки серця, поділяли на чотири рівні відрізки трьома перпендикулярними діаметрами.

Скорочення радіуса в систолу від 25 до 10 % оцінювали як гіпокінезію, від 10 до 0 % - як акінезію, збільшення радіуса в систолу - як дискінезію (Б.В. Петровский та співавт., 1980; V. Banka et al., 1975; H. Engel et al., 1977). Укорочення довгої осі в систолу від 10 до 2 % інтерпретували як гіпокінезію, від 2 до 0 % - як акінезію, збільшення - як дискінезію (S. Dyke et al., 1974); збільшення відносного скорочення радіусів шести сегментів і довгої осі на 2 % у порівнянні з нормальними величинами розцінювали як гіперконтракцію.

Для характеристики вираженості сегментарної дисфункції стінки ЛШ визначали індекс асинергії (ІА) - за J. Berman et al. (1980) у модифікації О.Г. Білоножко (1988), беручи до уваги порушення локального скорочення в шести сегментах і за довгою віссю, а також характер асинергії в балах (нормокінезія - 0 балів, гіпокінезія - 1 бал, акінезія - 2 бали, дискінезія - 3 бали). Для обчислення ІА підсумовували кількість балів. З метою визначення інтегрального показника скоротливості міокарда ЛШ використовували індекс систолічного скорочення ЛШ (ІСС ЛШ) за О.Г. Білоножком (1988) - середнє значення відносного скорочення в систолу радіусів шести сегментів і за довгою віссю.

Пробу з ФН проводили за допомогою велоергометра фірми "Godard", величина першої сходинки навантаження становила 25 Вт, послідовно збільшували потужність на 25 Вт до появи ознак її неадекватності. До початку дослідження і після кожної сходинки на апараті "Mingograf-34" реєстрували ЕКГ у стандартних, посилених від кінцівок і шести грудних відведеннях. Пробу оцінювали як позитивну при виникненні приступу стенокардії або її еквівалентів, а також змін сегмента ST за "ішемічним" типом.

Статистична обробка одержаних результатів здійснена з використанням програмно-математичного комплексу для ПК MS Excel 97 і пакету прикладних програм для статистичного аналізу й обробки даних "Statistica" з застосуванням стандартних методів варіаційної статистики, що включали параметричний метод оцінки розбіжності середніх двох виборок за критерієм Ст'юдента (t), а також непараметричні критерії - для оцінки різниці відносних величин.

Результати дослідження та їх обговорення. На першому етапі дослідження проведений порівняльний аналіз показників внутрішньосерцевої гемодинаміки і скорочувальної функції міокарда у хворих на ІХС з ангіографічно НВА і аналогічних показників в осіб контрольної групи, а також хворих з різною кількістю уражених атеросклерозом магістральних ВА (табл.2).

Функціональний стан міокарда є однією з найважливіших детермінант перебігу ІХС як з ІМ в анамнезі, так и без нього. Показники внутрішньосерцевої гемодинаміки і скорочувальної активності міокарда у хворих на ІХС з НВА були вірогідно гіршими в порівнянні з аналогічними показниками в осіб контрольної групи.

При проведенні порівняльного аналізу параметрів, що характеризують функціональний стан міокарда у пацієнтів з ІХС з ангіографічно НВА і хворих з різним числом уражених магістральних ВА встановлено, що більшість інформативних і діагностично значущих показників гемодинамічної продуктивності і скорочувальної активності міокарда (ФВ, Vcf серед., MNSER, ІСС ЛШ, СТ ЛШ/КСО, КСО, КДО) у пацієнтів з НВА і хворих на ІХС з атеросклеротичним ураженням однієї магістральної ВА суттєво не різняться.

Аналіз результатів обстеження пацієнтів свідчив, що з 67 хворих на ІХС з ангіографічно НВА у 35 (52,2 %) в анамнезі видзначений документований ІМ, переважно Q-ІМ - у 24 (35,8 %), не-Q-ІМ виявлений в 11 (16,4 %) хворих. З однаковою частотою спостерігали ІМ передньої та задньої стінки ЛШ - відповідно у 17 і 15 хворих. Повторний ІМ діагностували у 4 (11,4 %) хворих з постінфарктним кардіосклерозом і ангіографічно НВА.

Для більш повного уявлення про клініко-функціональний стан хворих з постінфарктним кардіосклерозом і ангіографічно НВА проведений порівняльний аналіз показників внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з ІМ в анамнезі і НВА (група 1А) та пацієнтів з атеросклеротичним ураженням однієї магістральної ВА (група 2А). Під час аналізу коронарограм не виявлені значущі розбіжності частоти переважаючих типів кровопостачання міокарда в групах.

Таблиця 2. Показники функціонального стану міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця з незміненими вінцевими артеріями, ураженням вінцевих артерій та осіб контрольної групи

Практичні рекомендації:

У пацієнтів з клінічними проявами ІХС, в тому числі з атиповим больовим синдромом, відсутність атеросклеротичного ураження ВА, за даними КГ, не виключає наявність ІХС. Необхідно проводити диференційовану оцінку показників внутрішньосерцевої гемодинаміки і прогнозу у хворих на ІХС з ангіографічно НВА, які представляють неоднорідну групу.

Пацієнтам з ІХС за відсутності атеросклеротичного ураження вінцевого русла за даними КГ доцільно проводити контрастну ВГ з оцінкою показників внутрішньосерцевої гемодинаміки, глобальної і реґіонарної контрактильної здатності міокарда.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Белоножко А.Г., Бобров В.А., Степаненко А.П., Осос И.П., Вережникова А.П. Внутрисердечная гемодинамика и сократительная способность миокарда у больных ишемической болезнью сердца// Венечное русло и функция миокарда у больных ишемической болезнью сердца. - Рівне: Волинські обереги, 2001. - С. 42-70. Автор самостійно сформувала групи тематичних хворих з ангіографічно незміненими вінцевими артеріями, здійснила статистичну обробку матеріалу, брала участь в підготовці матеріалів до публікації.

2. Бобров В.О., Білоножко О.Г., Степаненко А.П., Зотов С.Ю., Мимренко С.М., Зінченко Ю.В., Осос І.П., Вережнікова Г.П., Долженко М.М., Логвіненко А.О. Раптова серцева смерть: можлива роль латентної ішемії міокарда в механізмах формування і розвитку//Лікарська справа. - 2000. - № 1. - С. 7-13. Автор самостійно здійснила статистичну обробку частини матеріалу, провела аналіз результатів обстеження хворих з типовою клінікою ІХС, що склали групу порівняння.

3. Бобров В.О., Білоножко О.Г., Степаненко А.П., Мимренко С.М., Перехрестів В.Я., Зотов С.Ю., Осос І.П., Вережнікова Г.П., Боброва О.В., Антонов О.Я. Атиповий перебіг ішемічної хвороби серця як фактор ризику (предиктор) раптової серцевої смерті //Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2000. - Вип. 9, кн. 2. - С. 391-396. Автором особисто проведені відбір тематичних хворих з атиповим перебігом стенокардії, аналіз джерел літератури, здійснено статистичну обробку матеріалу.

4. Белоножко А.Г., Вережникова А.П., Степаненко А.П., Корчинская О.И., Волченко Г.В., Мымренко С.Н. Функциональная активность миокарда и прогноз у больных ишемической болезнью сердца с ангиографически неизменёнными венечными артериями //Променева діагностика, променева терапія. - 2001. - №4. - С. 47-49. Автор особисто провела аналіз джерел літератури, відбір тематичних хворих, брала безпосередню участь в аналізі результатів дослідження і підготовці статті до публікації.

5. Бобров В.О., Степаненко А.П., Білоножко О.Г., Вережнікова Г.П., Волченко Г.В., Валізаде Чарі Дж., Боброва О.В., Лизогуб І.В. Спазм вінцевих артерій серця на етапах коронарографії: значення, профілактика та диференційована терапія // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2002. - Вип. 11, кн. 3. - С. 143-154. Автор здійснила підбір тематичних хворих з незміненими вінцевими артеріями, самостійно провела статистичну обробку частини матеріалу, брала участь в аналізі результатів дослідження і підготовці статті до публікації.

6. Белоножко А.Г., Степаненко А.П., Мымренко С. Н., Осос И.П., Вережникова А.П. Зависимость возникновения типичной стенокардии и инфаркта миокарда от степени поражения венечного русла //Об'єднаний пленум кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування". - К., 1999. - С. 116-117. Автор самостійно виконала відбір хворих з ураженням однієї вінцевої судини, здійснила статистичну обробку матеріалу.

7. Белоножко А.Г., Степаненко А.П., Мымренко С.Н., Вережникова А.П., Осос И.П., Долженко М.М. Функциональные систолические сужения венечных артерий по данным коронарографии // Об'єднаний пленум кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування". - Київ, 1999. - С. 117-118. Автор брала участь у підборі тематичних хворих, здійснила статистичну обробку матеріалу, провела аналіз результатів дослідження.

8. Белоножко А.Г., Степаненко А.П., Вережникова А.П., Мымренко С. Н., Осос И.П. Ишемическая болезнь сердца при ангиографически интактных коронарных артериях //Российский национальный конгресс кардиологов "Кардиология, основанная на доказательствах". - М., 2000. - С. 33. Автор самостійно визначила мету дослідження, зробила відбір тематичних хворих, здійснила статистичну обробку матеріалу, підготувала тези до публікації.

9. Степаненко А.П., Бобров В.А., Белоножко А.Г., Мымренко С. Н., Вережникова А.П., Осос И.П. Возможность психогенной ишемии миокарда в условиях предоперационного стресса //Российский национальный конгресс кардиологов "Кардиология, основанная на доказательствах". - М., 2000. - С. 284. Автор особисто зробила відбір тематичних хворих з ангіографічно незміненими вінцевими артеріями, проводила аналіз результатів дослідження.

10. Белоножко А.Г., Степаненко А.П., Вережникова А.П., Мымренко С.Н., Осос И.П. Интактные венечные артерии и ишемическая болезнь сердца //Матеріали VI конгресу кардіологів України. - К., 2000. - С. 79-80. Автор самостійно здійснила відбір хворих, аналіз і оцінку отриманих даних, підготувала матеріали до друку.

11. Белоножко А.Г., Степаненко А.П., Вережникова А.П. Варианты течения ишемической болезни сердца при ангиографически неизменённых венечных артериях сердца // Матеріали Об'єднаного пленуму правлінь українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю "Серцева недостатність - сучасний стан проблеми". - К., 2002. - С. 23-24. Автор особисто провела відбір хворих, визначила мету дослідження, провела статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів дослідження.

12. Вережникова А.П., Бобров В.А., Белоножко А.Г., Степаненко А.П. Клиническое течение ИБС у больных с постинфарктным кардиосклерозом и неизменёнными венечными артериями по данным коронарографии// Центрально-Азиатский медицинский журнал. - 2002. - Т.8, приложение 4. - С. 16. Автор самостійно здійснила відбір хворих, провела статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготувала матеріали до друку.

13. Bobrov V., Belonozhko A., Stepanenko A., Vereghnikova A., Osos I., Mymrenko S. Atypical features of myocardial ischemia// The Anniversary 8th Alpe Adria cardiology meeting. - Portoroz (Slovenia), 2000. - P.56. Автор особисто провела відбір хворих, здійснила статистичну обробку матеріалу, підготувала тези до публікації.

Перелік умовних скорочень:

ВА - вінцева артерія

ВГ - вентрикулографія

ВЕМ - велоергометрія

ДЖ - діастолічна жорсткість

ЕКГ - електрокардіографія

ЕПТ - ефективний перфузійний тиск

ІА - індекс асинергії

ІМ - інфаркт міокарда

ІР - індекс розслаблення

ІСС ЛШ - індекс систолічного скорочення лівого шлуночка

ІУР - індекс ударної роботи

ІХС - ішемічна хвороба серця

КВГ - коронаровентрикулографія

КГ - коронарографія

КГ ЛВА - крайова гілка лівої вінцевої артерії

КДО - кінцево-діастолічний об'єм

КДТ - кінцево-діастолічний тиск

КСО - кінцево-систолічний об'єм

ЛВА - ліва вінцева артерія

ЛШ - лівий шлуночок

MNSER - середня нормалізована швидкість систолічного вигнання

НВА - незмінені вінцеві артеріі

ОГ ЛВА - огинаюча гілка лівої вінцевої артерії

ПВА - права вінцева артерія

ПД - подвійний добуток

ПМШГ - передня міжшлуночкова гілка

ПН - порогове навантаження

РН - розрахункове навантаження

СТ ЛШ-систолічний тиск лівого шлуночка

СУАС - сумарне ураження артерій серця

Т - часова постійна досягнення максимального розслаблення

УО - ударний об'єм

ФВ - фракція викиду

ФК - функціональний клас