Обґрунтування комплексного лікування та профілактики запальних і деструктивних захворювань червоної кайми губ

Розгляд патогенетичних чинників запальних і деструктивних хвороб губ у міських і сільських жителів. Дослідження результатів клінічного обстеження паціентів з хронічними тріщинами області рота. Методи терапевтичного лікування стоматологічних хвороб.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 13.07.2014
Размер файла 314,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Основу всіх композицій складає високомолекулярний полімер полівінілбутираль, який створює плівку. На поверхні полімеру імобілізовані активні лікарські речовини. Для попередження побічної дії етанолу, сечовини і декаметоксину до складу всіх композицій введений гліцерин.

ЛКК, завдяки вмісту антисептика декаметоксину, має широкий спектр бактерицидної і фунгіцидної дії (Г.К. Палій і співавт., 1997). Сечовина в складі лікувальної композиції чинить кератолітичну і місцеву протизапальну дію (М.П. Вавилов і співавт., 1991, М.Д. Машковский, 1997, А.П. Грохольский і співавт., 1999). Враховуючи те, що шкіряні покриви обличчя, слизова оболонка порожнини рота, червоної кайми губ і органу зору мають підвищену чутливість до нестачі рибофлавіну в організмі, до складу композиції введено рибофлавін, який також сприяє нормалізації окислювально-відновних процесів в тканинах і бере участь у синтезі антиоксидантних ферментів (В.С. Новиков, В.Н. Бортновский, 1985, Л.Д. Тищенко, 1987, М.Д. Машковский, 1997, Т.И. Маркова, 1998). Анестезин чинить місцево-анестезуючу дію.

Епітелізуюча клейова композиція являє собою емульсію олійного розчину ретинолу ацетату в спиртовому розчині полівінілбутиралю і гліцерину. Завдяки змісту ретинолу ацетату сприяє нормалізації процесів епітелізації і запобігає утворенню рубців (Н.Ф. Данилевский і співавт., 2001). Нами встановлено, що щільність олійного розчину ретинолу ацетату вище, ніж спиртового розчину полівінілбутиралю і гліцерину (0,949 і 0,856 г/см. куб. відповідно). Отже, після нанесення емульсії на червону кайму губ ретинол ацетат вкриває поверхню губ, а полімеризуюча еластична плівка виконує роль ізолюючої пов'язки, яка збільшує час контакту і вплив вітаміну А на патологічне вогнище.

Для захисту червоної кайми губ від несприятливої дії метеорологічних чинників розроблена профілактична клейова композиція. Танін, уведений до складу композиції, має фотозахисну дію. Цей препарат відноситься до дубильних речовин, і є інгібітором радикальних процесів, що мають місце при ультрафіолетовому опроміненні (Л.И. Урбанович, 1974, Ф.А. Зверькова, Н.В. Литвинок, 1980).

Дослідженнями Р.С. Коритнюк і співавт. (2000) установлено, що оптимальна товщина біологічної плівки для використання в медичній практиці 0,35 мм.

Ми визначили, що для утворення плівки, товщиною 0,4 мм. на площі 67 см. кв. (площа червоної кайми верхньої і нижньої губи), необхідно 0,25 г. композиції, що еквівалентно 5 краплям медичної піпетки.

Встановлено, що антимікробна активність відносно всіх мікроорганізмів, що досліджували, склала від 0,24 до 62,5 мкг/мл, а діаметр зони затримки росту стафілококів, стрептококів і грибкової флори від 22 до 29 мм. Отже, вмісту декаметоксину (1250 мкг/мл) в біологічній плівці товщиною 0,4 мм. достатньо для надання їй протимікробної дії. Вивчення біологічної доступності активних лікарських препаратів на моделі in vitro показало, що біологічні плівки утворені з ЛКК і ПКК є пролонгованими лікарськими формами і забезпечують безперервний вихід активних препаратів протягом 2,5 4 годин.

В експерименті на тваринах був вивчений вплив лікувальної і епітелізуючої клейової композиції на характер репаративних процесів у ділянці червоної кайми нижньої губи після дії гострої холодової травми. Результати гістологічних досліджень показали більш виражений ефект лікування гострої кріогенної травми з використанням лікувальної і епітелізуючої клейової композиції порівняно з традиційними засобами. Цитологічні дослідження також підтвердили ефективність розроблених клейових композицій в порівнянні з традиційними засобами лікування запальних і деструктивних захворювань червоної кайми губ.

Таким чином, дослідження показали, що біологічні плівки є найбільш зручною формою лікарської речовини для лікування захворювань червоної кайми губ. Зручність і простота методики, пролонгована дія лікарських засобів, стабільність препаратів в плівках, висока терапевтична ефективність при експериментальному дослідженні, послужили обґрунтуванням до їх використання для лікування і профілактики запальних та деструктивних захворювань червоної кайми губ.

З метою патогенетичного впливу на локальну гемодинаміку використали ультразвуковий метод уведення нікотинової кислоти і фізичні методи (аутомасаж і міогімнастику). При цьому враховували, що нікотинова кислота бере участь в окислювально-відновних процесах, має судинорозширювальну дію, впливає на мікроциркуляторне русло (М.Д. Машковский, 1997). Ультразвук чинить протизапальну, знеболюючу і розсмоктуючу дію шляхом посилення обмінних процесів, підвищення проникності мембран і вивільнення біологічно активних речовин (О.И. Ефанов, Т.Ф. Дзанагова, 1980). Аутомасаж і міогімнастика сприяють поліпшенню кровопостачання тканин, підвищенню тонусу судин і зменшенню периферійного опору (Д.В. Дудко, В.В. Макареня, 1982). Виражені застійні явища в системі гемодинаміки губ (зменшення об'ємної швидкості кровотоку, зміни тонусу і еластичних властивостей судин) і порушення нервової трофіки при рецидивуючих тріщинах червоної кайми губ є показанням до застосування блокад 1% розчину лідокаїну під елементи ураження при проведенні основного курсу лікування.

Враховуючи хронічний, часто рецидивуючий характер перебігу запальних і деструктивних захворювань червоної кайми губ і виражені зміни неспецифічних адаптаційних реакцій у хворих, лікування цих захворювань, крім ефективного місцевого впливу, включало використання адаптогенів. В основі їх дії лежить оптимізація біоенергетики у поєднанні зі стимуляцією синтезу нуклеїнових кислот і білків у тих органах і тканинах, у яких проходять слідові адаптивнопристосувальні зміни (Л.А. Гребенщикова і співавт., 1993, П.В. Васильев і співавт., 1993). Формування стану неспецифічно підвищеної опірності кінцевий і досить однотипний результат впливу на організм за допомогою адаптогенів (О.А. Бочарова, 1999).

Вибір класичного адаптогену рослинного походження екстракту ехінацеї пурпурної для цілеспрямованої корекції адаптаційних реакцій у всіх хворих із захворюваннями червоної кайми губ запального та деструктивного характеру зумовлений його здатністю нормалізувати імунні процеси (І.В. Геруш, І.Ф. Мещишен, 1999). Дія його є накопичувальною, наростаючою протягом 23 тижнів (І. Яковльова і співавт., 1993). Призначення і корекцію дози екстракту ехінацеї здійснювали відповідно до типу адаптаційних реакцій за рекомендацією Л.Х. Гаркаві і співавт. (1990).

Однак, наявність декількох ознак неповноцінності адаптаційних реакцій більш ніж у 50% хворих ексфоліативним хейлітом, первинними і рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ, свідчить про виражену неузгоджену роботу підсистем організму, в яких формуються адаптаційні реакції. Це було показанням до призначення “швидкодіючого” адаптогену актопротектора бемітилу, який також чинить антигіпоксичну і психотропну (антидепресивну, транквілізуючу) дію (С.С. Бойко і співавт., 1989, В.Р. Гофман, А.Т. Гречко, 1994). Ураховуючи зміни психоемоційного стану хворих ексфоліативним хейлітом, первинними і рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ, застосування бемітилу є, на нашу думку, найбільш раціональним розв'язанням проблеми патогенетичного лікування цих розладів. Засобом патогенетичної терапії хворих із запальними і деструктивними захворюваннями червоної кайми губ є полівітамінний препарат декамевіт, який сприяє нормалізації вітамінного балансу і підвищенню неспецифічної резистентності організму.

Ефективність комплексного лікування та профілактики запальних і деструктивних захворювань червоної кайми губ оцінювали за динамікою клінічних, лабораторних і функціональних методів дослідження безпосередньо після відновного етапу і у віддалені терміни (через 6, 12, 18 і 24 місяців). Ураховуючи особливості психологічного стану особистості, оцінку ефективності терапії за показниками діагностичного тестування проводили через 1 і 2 роки після лікування.

Аналіз безпосередніх результатів свідчить про високу ефективність комплексної терапії захворювань червоної кайми губ у хворих усіх вікових груп. Стійкий позитивний результат лікування, виявлений у 100% хворих метеорологічним хейлітом, первинними тріщинами червоної кайми губ і хронічними тріщинами кута рота. У хворих ексфоліативним хейлітом ефективність методу становила 94,03-2,92%, поверхневими рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ 85,71-9,71%, глибокими рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ 77,78-14,70%.

Одним з важливих критеріїв ефективності лікування хворих хейлітами є регресія об'єктивних і суб'єктивних ознак захворювання. Потрібно зазначити, що вже через 5 днів комплексного патогенетичного лікування у 95,51-1,49% хворих метеорологічним хейлітом відмічалося зникнення клінічних ознак захворювання. Клінічне видужання 92,54-3,53% хворих ексфоліативним хейлітом спостерігалося через 7 днів лікування. Терміни остаточної епітелізації первинних тріщин червоної кайми губ становили 5,2-0,3 дні, поверхневих рецидивуючих тріщин червоної кайми губ 6,5-1,3 дні, глибоких рецидивуючих тріщин червоної кайми губ 8,4-0,9 днів. Висока терапевтична ефективність зумовлена застосуванням патогенетично обґрунтованих засобів і методів лікування захворювань хейлітів запального і деструктивного характеру.

Цілеспрямована корекція адаптаційних реакцій за допомогою бемітилу і екстракту ехінацеї пурпурної сприяла достовірному поліпшенню (р < 0,05), розвитку і підтримці показників найбільш вигідних в енергетичному відношенні фізіологічних реакцій тренування і активації у 100% хворих метеорологічним хейлітом і первинними тріщинами червоної кайми губ, у 97,01-2,1% ексфоліативним хейлітом, у 95,65-4,35% рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ і у 96,77-3,23% хронічними тріщинами кута рота. У той же час у хворих контрольної групи частіше реєстрували неадекватні дисгармонійні реакції тренування і активації. Даний тип реакцій, установлений у 30,91-6,29% хворих метеорологічним хейлітом, 40,0-16,33% ексфоліативним хейлітом, 50,0-16,67% первинними і рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ, 25,0-9,93 хронічними тріщинами кута рота свідчив про низьку резистентність організму і можливий рецидив захворювання. Використання бемітилу психотропного препарату метаболічного типу дії, сприяло зниженню емоційної напруги, рівня нейротизму і особистісної тривоги у хворих ексфоліативним хейлітом, первинними і рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ. Через 1 рік після комплексного патогенетичного лікування, що включає проведення 2 курсів протирецидивного лікування, у хворих основної групи виявлені значні достовірні (р < 0,05) зміни показників структури особистості. Так, у хворих ексфоліативним хейлітом спостерігали статистично достовірне (р < 0,05) зниження рівня шкали екстраінтроверсії (з 17,39-1,14 до 15,82-2,12 балів), нейротизму (з 20,81-2,03 до 12,90-1,67 балів), особистісної тривожності (з 48,92-3,09 до 34,29-3,31 балів). У той же час у хворих контрольної групи виявлені статистично достовірні (р < 0,05) зміни лише значень рівня екстраінтроверсії, в інших дослідженнях відмінності показників, порівняно з первинними, виявилися недостовірними (р > 0,05).

Значними змінами поліструктури особистісного профілю характеризувалися результати обстеження хворих рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ. При цьому рівень екстраінтроверсії достовірно (р < 0,05) знизився на 9,7%, нейротизму на 35,2%, особистісної тривожності на 33,8%. У хворих контрольної групи рівень шкали екстраінтроверсії і нейротизму зменшився на 1,3 і 4,8% (при р > 0,05), а показник рівня особистої тривоги збільшився на 1,1% (при р > 0,05).

Дослідження показали, що правильно обране лікування хворих із запальними і деструктивними хейлітами сприяє більш успішній корекції виникаючих психологічних порушень, запобігає деформації структури особистості і посиленню психосоматичної дезадаптації. Хворі відмічали поліпшення настрою, сну, упевненість в собі, меншу дратівливість.

Дослідження динаміки показників насиченості вітамінами хворих основної групи після відновного лікування показало достовірне покращення (р < 0,05) показників. Застосування полівітамінного комплексу декамевіту сприяло нормалізації результатів екскреції аскорбінової кислоти і рибофлавіну з сечею, а також кольоро-розрізнювальної функції органу зору у всіх хворих основної групи. Після лікування вміст аскорбінової кислоти в сечі хворих основної групи збільшився в 2,2 рази, рибофлавіну в 3,3 рази. Показники порогу розрізнення червоно-чутливих, зелено-чутливих і синьо-чутливих приймачів достовірно (р < 0,05) зменшилися і знаходилися в межах норми. Незважаючи на те, що лікування хворих як основної, так і контрольної групи проводили з використанням полівітамінного комплексу декамевіту, результати дослідження насиченості вітамінами С і В2, а також кольорової чутливості зорового аналізатору виявилися різними. На нашу думку, кращі результати лікування хворих основної групи зумовлені застосуванням полівітамінів у поєднанні із загальною і місцевою патогенетичною терапією захворювань.

Застосування фонофорезу нікотинової кислоти, аутомасажу і міогімнастики сприяло достовірному (р < 0,05) поліпшенню стану кровообігу губ у хворих із запальними і деструктивними хейлітами. Відновлення гемодинаміки і функціонального стану судинного русла губ спостерігали у хворих метеорологічним хейлітом і первинними тріщинами червоної кайми губ. При ексфоліативному хейліті у хворих основної групи об'ємна швидкість кровотоку відновлена на 88,94% у верхній губній артерії і на 90,15% у нижній губній. Значне поліпшення гемодинамічних параметрів кровотоку (індекс резистентності, пульсаційний індекс, об'ємна швидкість кровотоку) під впливом блокад з лідокаїном і цілеспрямованого впливу на судинну систему відновного лікування спостерігали у хворих рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ. При цьому об'ємна швидкість кровотоку у верхній губній артерії становила 24,080-5,143 мл/хв, у нижньої губний 27,493-2,080 мл/хв, а у хворих контрольної групи відповідно 21,361-4,066 і 22,704-3,128 мл/хв. патогенетичний хвороба стоматологічний

Висока ефективність комплексного патогенетичного лікування хворих основної групи, порівняно з контрольною, підтверджена мікробіологічними дослідженнями. Відсутність у пробах матеріалу Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, які висівалися до лікування, і зниження загального обсіменіння клінічного матеріалу до 78,26-8,79% у хворих основної групи пов'язане із застосуванням препаратів на основі декаметоксину, який відрізняється вираженою протимікробною активністю.

ВИСНОВКИ

В дисертації вирішена актуальна наукова медична проблема підвищення ефективності лікування та профілактики запальних і деструктивних захворювань червоної кайми губ шляхом розробки патогенетично обґрунтованих комплексних методів і пролонгованих лікарських форм.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кулыгина В.Н. Новое направление в местной терапии и профилактике воспалительно-деструктивных заболеваний губ // Вісник стоматології. 2001. №4. С. 2123.

2. Кулыгина В.Н. Динамика высвобождения танина из профилактической клеевой композиции // Вісник стоматології. 2002. №2. С. 78.

3. Кулыгина В.Н., Черноконь О.В., Радлинский И.В., Торшина И.В., Юхимчук Л.В. Значение допплеровских методов исследования в диагностике гемодинамических нарушений при хронических трещинах губ // Вісник стоматології. 2002. №3. С. 58. Здобувачеві належать результати допплеровських методів досліджень хворих на хронічні тріщини губ, аналіз та узагальнення результатів дослідження, висновки (80%).

4. Кулыгина В.Н. Эхографические критерии адаптационной реакции сосудистого русла губ // Український стоматологічний альманах. 2002. №1. С. 18-21.

5. Кулыгина В.Н. Распространенность самостоятельных заболеваний губ у жителей г. Винницы и области (клинико-эпидемиологическое исследование) // Український стоматологічний альманах. 2002. №2. С. 78.

6. Кулыгина В.Н. Оценка Свитаминного статуса больных с заболеваниями губ // Український стоматологічний альманах. 2002. №3. С. 1112.

7. Кулыгина В.Н. Результаты исследования неспецифических адаптационных реакций больных с хейлитами в процессе комплексного лечения // Український стоматологічний альманах. 2002. №4. С. 4448.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.