Главная Коллекция "Revolution" Медицина Клініко-експериментальне обґрунтування застосування кріодеструкції пухлини у хірургічному, комбінованому та променевому лікуванні хворих на рак тіла матки

Клініко-експериментальне обґрунтування застосування кріодеструкції пухлини у хірургічному, комбінованому та променевому лікуванні хворих на рак тіла матки

Вивчення кріопроменевого патоморфозу карциноми Герена та структури аденокарциноми ендометрія в залежності від термінів проведення кріодеструкції пухлини. Дослідження впливу кріопроменевого лікування на цитогенетичні показники у хворих на рак тіла матки.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 13.07.2014
Размер файла 69,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК україни

Інститут експериментальної патології, онкології І радіобіології ім. Р.Є. Кавецького

УДК 618.14 ? 006 ? 089 + 615.849 : 615.832.97

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

КЛІНІКО?ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ обгрунтування ЗАСТОСУВАННЯ КРІОДЕСТРУКЦІЇ ПУХЛИНИ У хірургічному, комбІнованомУ І ПРОМЕНЕВОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА РАК ТІЛА МАТКИ

14.01.07 ? онкологія

МІХАНОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АЛЬБЕРТОВИЧ

київ ? 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медичної радіології ім. С.П.Григор'єва АМН України, м. Харків.

Наукові консультанти ? доктор медичних наук, професор

Пилипенко Микола Іванович,

директор Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України, м. Харків

доктор медичних наук, професор

Павлова тамара Данилівна,

професор кафедри онкології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Воробйова Людмила Іванівна

завідувач науково-дослідного відділення онкогінекології Інституту

онкології АМН України, м. Київ;

доктор медичних наук, професор

Мечев Дмитро Сергійович

завідувач кафедри радіології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ;

доктор медичних наук, професор

Даценко Борис Макарович

завідувач кафедри хірургії і проктології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків.

Провідна установа ? Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, МОЗ України, кафедра онкології, променевих методів діагностики і лікування факультету післядипломної освіти, м. Донецьк.

Захист дисертації відбудеться 10 грудня 2003 р. о 13 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.155.01 в Інституті експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України

(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 45).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України.

Автореферат розісланий 06 дистопада 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої

ради, доктор медичних наук Бородай Н.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

карцинома рак кріопроменевий пухлина

Актуальність теми. Протягом останнього десятиріччя в Україні значно зросла захворюваність на рак тіла матки (РТМ), яка за даними 2002 року складає 23,8 випадків на 100 000 жіночого населення. Cеред захворюваності геніталій у жінок РТМ трапляється найчастіше, що й зумовлює актуальність розробки нових методів терапії цієї патології (Ременник Л.В., 1997; Чисов В.И., 1998; Трапезников Н.Н., Аксель Е.М., 2001; Федоренко З.П., 2003).

Основними методами лікування хворих на РТМ досі залишаються хірургічний та комбінований, яким підлягає близько 80% пацієнток. За даними різних авторів, п'ятирічна виживаність при цьому, залежно від гістологічної структури пухлини та поширеності процесу, коливається від 57,5 до 91,5% (Марьина Л.А., Козаченко В.П., 1997; Вишневская Е.Е., 1997; Акулина Е.А., 2002; Гранов А.М., Винокуров В.Л., 2002).

Променева терапія (ПТ) в самостійному варіанті лікування також не втратила свого значення. Це обумовлено тим, що РТМ нерідко поєднується з тяжкою соматичною патологією, через що оперативні втручання стають вкрай ризикованими і здатними спричинити важкі ускладнення, особливо у хворих похилого віку. В таких випадках ПТ є єдино можливим методом лікування, хоча ефективність його недостатня. Так, за даними різних авторів, п'ятирічна виживаність хворих на РТМ становить 52,5?79% (Иванкова В.С., 2000; Марьина Л.А., 1999, 2002; Гранов А.М., Винокуров В.Л., 2002; Столярова И.В., 2002).

Найчастіше розвиток рецидивів та метастазів РТМ обумовлений дисемінацією пухлинних клітин (ПК) під час хірургічних втручань, а також відносною радіорезистентністю аденокарциноми ендометрія. Це спонукає на необхідність розробки нових засобів, що повинні, з одного боку, поліпшувати абластичність оперативних втручань, а з другого ? удосконалювати методи променевої терапії. Одним із реальних шляхів підвищення ефективності лікування хворих на РТМ є застосування кріодеструкції пухлини, як додаткового ушкоджуючого агента. Дотепер вже отримані численні обнадійливі клінічні результати використання кріодії при інших локалізаціях раку (Воробьева.Л.И., 2000; Шенталь В.В., 2000; Водолажская П.П., 2000; Gage A.A., 1998). В експерименті і клініці також доведено можливість істотного підвищення ефективності лікування злоякісних пухлин (ЗП) за рахунок комбінованого застосування іонізувальної радіації і кріовпливу (Косаев А.К., 2000; Шенталь В.В., 2000; Тащиев Р.К., Миненко Н.В., 2000; Дорук А.С., 2000; Shinohara K., 1997; Gage A.A., 1998; Bahn D.K., Lee F., 2000).

Незважаючи на досягнуті успіхи в галузі застосування низьких температур в онкології, до кінця не вивченим залишається кріопроменевий патоморфоз ЗП і, зокрема, РТМ залежно від термінів кріодії та доз іонізувального випромінювання. Це зумовлює доцільність експериментального дослідження кріопроменевого патоморфозу ЗП у лабораторних тварин. За своїми морфологічними особливостями, найбільш близькою до аденокарциноми ендометрія експериментальною пухлиною, є карцинома Герена щурів.

Водночас існують фактори, що стримують широке використання низьких температур в онкологічній практиці. Одним із них є труднощі керування процесом кріодії. Це знижує ефективність методу і може призвести до рецидивів захворювання. Отже потрібен простий і надійний візуальний спосіб контролю за процесом кріодії, який враховував би основні параметри заморожування. Таким, певно, може бути ультразвукове дослідження (УЗД), яке на сьогодні є найпоширенішим неінвазивним методом діагностики (Медведев М.В., Хохолин В.Л., 1997; Медведев В.Е., 2000; Гришин Г.Н., 2002). Проте його можливості, як засобу візуалізації процесу кріодеструкції РТМ, а також прогнозування глибини кріонекрозу пухлини, ще до кінця не вивчені.

У літературі немає і робіт, присвячених фундаментальним дослідженням щодо впливу кріодеструкції пухлини та кріопроменевої дії на цитогенетичні показники крові хворих на РТМ. Відомо, що однією з моделей для вивчення генома людини є лімфоцити периферичної крові, які знаходяться переважно в одній фазі клітинного циклу (G0) і в звичайних умовах не діляться, легко піддаються культивуванню та об'єктивно відображують генетичний гомеостаз організму (Полищук Л.З., 2000; Бучинская Л.Г., 2002).

Недостатньо вивченими залишаються також питання впливу кріодії на імунологічний статус хворих на РТМ у процесі проведення протипухлинної терапії.

Таким чином, робота спрямована на комплексне вивчення ефективності застосування кріохірургічного методу в лікуванні хворих на РТМ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності до планів НДР Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України: “Підвищити якість онкологічної допомоги хворим з передпухлинними та пухлинними захворюваннями”, номер державної реєстрації 1093U19911; “Розробити стандартизовані технології для діагностики та лікування пухлин молочної, щитовидної залоз та геніталій”, номер державної реєстрації 0197U013672; “Імунологічний контроль комплексної терапії онкологічних хворих”, номер державної реєстрації теми 0198U003160; “Цитогенетичні критерії оцінки радіаційних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії”, шифр ВН.34.00.3.99, номер державної реєстрації 0199U002235; “Закономірності персистенції цитогенетичних ефектів в лімфоцитах онкологічних хворих при локальному опроміненні”, шифр АМН.03.02; “Пошук шляхів направленої індукції апоптозу для обґрунтування та розробки нових технологій променевої терапії злоякісних пухлин”, шифp теми: АМН.03.01, номер державної реєстрації 01014000/88.

Мета роботи ? підвищення ефективності лікування хворих на РТМ шляхом оптимізації методології і термінів проведення передопераційної і передпроменевої кріодеструкції пухлини.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі задачі:

1. Вивчити кріопроменевий патоморфоз карциноми Герена.

2. Вивчити морфологічну структуру аденокарциноми ендометрія в залежності від термінів проведення кріодеструкції пухлини.

3. Вивчити ультразвукову семіотику кріодеструкції РТМ.

4. Встановити характер впливу кріопроменевого лікування на цитогенетичні показники у хворих на РТМ.

5. Оцінити вплив термінів проведення передопераційної кріодеструкції РТМ на частоту виявлення ПК у Дугласовому просторі, ділянці операційного поля і на поверхні піхвового рубця під час хірургічних втручань.

6. Визначити вплив передопераційної та передпроменевої кріодеструкції пухлини на деякі показники імунологічного статусу хворих на РТМ у процесі хірургічного, комбінованого та променевого лікування.

7. Провести аналіз результатів хірургічного, комбінованого і променевого лікування хворих на РТМ з кріодеструкцією пухлини.

Об'єкт дослідження: 329 хворих на РТМ, 176 щурів з перещепленою карциномою Герена.

Предмет дослідження: кріопроменевий патоморфоз карциноми Герена, кріогенний патоморфоз РТМ, гомеостаз хворих на РТМ, фізичні параметри процесу кріодеструкції, абластика хірургічних втручань у хворих на РТМ, результати лікування хворих на РТМ.

Методи дослідження: клінічні, морфологічні, електронно-мікроскопічні, імунологічні, цитогенетичні, радіологічні, статистичні, математичне моделювання.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження. Вперше, на підставі аналізу патоморфозу карциноми Герена встановлено, що ефект кріопроменевого впливу залежить від термінів проведення передпроменевої кріодії і доз іонізувального випромінювання. Отримані данні дозволили теоретично обґрунтувати доцільність корекції термінів початку проведення контактної гамма-терапії пухлини ендометрію, що забезпечило поліпшення результатів променевого лікування хворих на РТМ.

Охарактеризовано кріогенний патоморфоз аденокарциноми ендометрію в залежності від термінів кріодеструкції, що дозволило науково обґрунтувати оптимальний термін здійснювання оперативних втручань у хворих на РТМ після кріодії.

Вперше визначено ультразвукову семіотику кріодеструкції РТМ. За допомогою методу математичного моделювання отримана аналітична залежність, яка дозволяє використовувати данні УЗД для прогнозування глибини кріонекрозу РТМ.

На підставі проведеного дослідження генотоксичності метода кріодеструкції аденокарциноми ендометрію, встановлено позитивний вплив кріодії на цитогенетичні показники хворих на РТМ в процесі променевого лікування.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено й впроваджено в практику охорони здоров'я нову методологію хірургічного, комбінованого та променевого лікування хворих на РТМ з використанням кріодеструкції пухлини, що дозволяє підвищити їх п'ятирічну виживаність, а також зменшити кількість рецидивів захворювання.

Розроблено методику прогнозування глибини кріонекрозу РТМ.

Обґрунтовано терміни виконання хірургічних втручань, а також початку проведення внутрішньопорожнинної гамма-терапії у хворих на РТМ після кріодеструкції пухлини.

Отримані результати дослідження мають узагальнений характер і можуть бути впроваджені в практику лікування онкологічних захворювань інших локалізацій.

Впровадження результатів роботи в практику. Розроблений алгоритм хірургічного, комбінованого та променевого лікування РТМ з кріодеструкцією пухлини впроваджено в практику роботи Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру. Результати роботи використовуються в навчальному процесі кафедр променевої діагностики та променевої терапії, онкології Харківського державного медичного університету, а також кафедри онкохірургії та онкогінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок дисертанта. Автор самостійно виконував кріообробку порожнини матки та хірургічні втручання хворим на РТМ, деяким пацієнткам проводив внутрішньопорожнинну гамма-терапію на апараті АГАТ-В. Автор самостійно здійснював кріодеструкцію карциноми Герена у щурів. Автором розроблений метод променевого лікування хворих на РТМ із використанням кріодеструкції пухлини. Автор брав активну участь у математичній обробці отриманих результатів та їх аналізі. Автором самостійно розроблені та підготовлені до публікації в наукових медичних виданнях результати проведених досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені автором на таких конференціях та з'їздах: Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 1997), III щорічній Російській онкологічній конференції (Санкт-Петербург, 1999), ІІІ науково-практичній конференції “Злоякісні пухлини матки та трофобласту. Патогенез, діагностика та лікування” (Київ, 1999), І Українському з'їзді терапевтичних радіологів і радіаційних онкологів (Харків, 1999), Міжнародній конференції онкологів (Кишинів, 2000), ІІ з'їзді онкологів країн СНД (Київ, 2000), Науково-практичній конференції “Інтегровані технології та енергозбереження” (Крим, М. Маяк, 2001), Всеукраїнській науковій конференції “Успіхи та перспективи розвитку кріобіології та кріомедицини” (Харків, 2001), Х з'їзді онкологів України (Ялта, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції “Інтегровані технології та енергозбереження. ІТЕ-2002” (Крим, М. Маяк, 2002).

Публікації на тему дисертації. На тему дисертації опубліковано 33 роботи (23 статті, зареєстровано 3 патенти на винахід, 6 тез доповідей, 1 методичні рекомендації).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація представлена на 277 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 3 розділів, заключення, висновків і списку використаних джерел літератури, який включає 252 роботи (208 ? вітчизняних і російських, 44 ? іноземних авторів). Дисертація проілюстрована 56 таблицями та 82 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Об'єктом дослідження були матеріали, отримані при дослідженні 329 хворих на РТМТ1а?3N0?1М0 віком від 40 до 76 років, яким проводилося хірургічне, комбіноване та променеве лікування.

Розподіл обстежених хворих на РТМ у залежності від стадії захворювання та гістологічної структури пухлини подано в табл. 1?4.

Першу групу хворих, лікованих хірургічним і комбінованим методом, склали 269 пацієнток на РТМ Т1а?3N0?1М0. З них із передопераційною кріодеструкцією пухлини за 24 години до операції було 32 хворі, з кріодеструкцією за 48 годин до операції ? 29, без кріодії ? 208. Другу групу пацієнток, які отримували променеве лікування, склали 60 хворих на РТМ Т1?3N0М0. З них із передпроменевою кріодеструкцією пухлини ? 27 пацієнток, без неї ? 33.

Таблиця 1

Розподіл хворих на РТМ, лікованих хірургічним і комбінованим методом, в залежності від стадії захворювання

Стадія захворювання

Група хворих

З кріодеструкцією за 24 години

З кріодеструкцією за 48 годин

Без кріодеструкції

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Т1аN0M0

7

21,9?7,3

10

34,5?5,6

15

7,2?1,8

Т1вN0M0

12

37,5?8,6

8

27,6?8,3

81

38,9?3,4

Т1сN0M0

9

28,1?7,9

4

13,8?6,4

26

12,5?2,3

Т2N0M0

4

12,5?5,8

4

13,8?6,4

64

30,8?3,2

Т3N0M0

?

?

3

10,3?5,6

20

9,6?2,0

Т3N1M0

?

?

?

?

2

1,0?0,7

Разом

32

100

29

100

208

100

Таблиця 2

Розподіл хворих на РТМ, лікованих променевим методом, в залежності від стадії захворювання

Стадія захворювання

Група хворих

З кріодеструкцією

Без кріодеструкції

абс.

%

абс.

%

Т1N0M0

23

85,2?6,8

27

81,8?6,7

Т2N0M0

4

14,8?6,8

3

9,1?5,0

Т3N0M0

?

?

3

9,1?5,0

Разом

27

100

33

100

Таблиця 3

Розподіл хворих на РТМ, лікованих хірургічним і комбінованим методом, в залежності від гістологічної структури пухлини

Ступінь диференціювання

аденокарциноми ендометрія

Група хворих

З кріодеструкцією за 24 години

З кріодеструкцією за 48 годин

Без кріодеструкції

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Високодиференційована

4

12,5±5,8

1

3,4±3,4

17

8,2±1,9

Помірнодиференційована

17

53,1±8,8

18

62,1±9,0

129

62,0±3,4

Низькодиференційована

11

34,4±8,4

10

34,5±8,8

62

29,8±3,2

Разом

32

100

29

100

208

100

Таблиця 4

Розподіл хворих на РТМ, лікованих променевим методом, в залежності від ступеня диференціювання аденокарциноми ендометрія

Ступінь диференціювання аденокарциноми ендометрія

Група хворих

З кріодеструкцією

Без кріодеструкції

абс.

%

абс.

%

Високодиференційована

6

22,2?7,8

4

12,1?5,7

Помірнодиференційована

13

48,2?9,6

21

63,7?8,4

Низькодиференційована

8

29,6?8,9

8

24,2?7,5

Разом

27

100

33

100

Аналіз клініко-анамнестичних даних обстежених хворих на РТМ виявив у більшості з них наявність супутньої загальносоматичної та гінекологічної патології (табл. 5).

Для загальносоматичної патології у хворих на РТМ найбільш характерними були зміни серцево-судинної системи (ССС), ожиріння, захворювання печінки та цукровий діабет. З гінекологічних захворювань РТМ частіше сполучається з фіброміомою матки та запальними процесами придатків.

Аналіз отриманих даних показав, що за певними параметрами представлені групи хворих на РТМ, як з кріодеструкцією, так і без неї, є однорідними.

Кріодеструкцію РТМ здійснювали закисом азоту при температурі -700С, кріогенним гінекологічним апаратом АКГ?01 з кріозондом без вакуумної ізоляції, який дозволяє проводити кріообробку тканин порожнини матки на всьому протязі контакту останніх з джерелом холоду, під контролем УЗД.

Ультразвукове дослідження геніталій виконували апаратами “ТИ?628А” (Україна), “Acuson” (США) з датчиком частотою 3,5 МГц.

Пацієнткам першої групи з Т1а?вN0М0 РТМ хірургічне втручання виконували в обсязі екстирпації матки з придатками. Хворим на РТМ Т1с?3N0?1М0 проводили розширену екстирпацію матки з придатками і резекцію сальника. Будь-яких технічних ускладнень під час виконання операцій, пов'язаних з кріодією, ми не відзначили. За наявності метастазів у лімфатичні вузли таза і придатки матки проводили ад'ювантну хіміогормонотерапію.

Пацієнткам, лікованим комбінованим методом, у післяопераційний період проводили курс дистанційної променевої терапії (ДПТ) на апараті РОКУС?М у режимі класичного дрібного фракціонування на ділянку малого таза і зони регіонарного метастазування сумарною дозою (СД) на точки А/В 40?45 Гр. При РТМ Т2N0М0 додатково опромінювали куксу піхви на апараті АГАТ?В СД 21 Гр.

Таблиця 5

Супутні захворювання у хворих на РТМ I і II груп

Супутні захворювання

I группа

II группа

З кріодестру-кцією

Без кріодестру-кції

З кріодестру-кцією

Без кріодестру-кції

абс.

%

абс.

%

абс.

%

абс.

%

І. Загальносоматичні:

ССС, в тому числі

56

91,8±3,5

143

68,8±3,2

27

100

33

100

Гіпертонічна

хвороба

28

45,9±6,4

92

44,2±3,4

24

88,9±6,0

25

75,8±7,5

Ішемічна хвороба серця

21

34,4±6,1

56

26,9±3,1

16

59,3±9,5

9

27,3±7,8

Атеросклероз

21

34,4±6,1

34

16,3±2,6

12

44,4±9,6

8

24,2±7,5

Тромбофлебіт вен н/кінцівок

8

13,1±4,3

16

9,6±2,0

2

7,4±5,0

7

21,2±7,1

Інфаркт міокарда

-

-

-

-

6

22,2±8,0

1

3,0±3,0

Захворювання печінки

20

32,8±6,0

51

24,5±3,0

6

22,2±8,0

7

21,2±7,1

Захворювання нирок

2

1,9±1,7

5

2,4±1,1

2

7,4±5,0

2

6,1±2,4

Захворювання легень

3

2,8±2,1

5

2,4±1,1

1

3,7±3,3

3

9,1±5,0

Ожиріння

39

63,9±6,1

85

40,9±3,4

15

55,6±9,6

13

39,4±8,5

Цукровий діабет

10

16,4±4,7

33

15,9±2,5

6

22,2±8,0

8

24,2±7,5

Інсульт

-

-

-

-

4

14,8±6,2

3

9,1±5,0

II. Захворювання геніталій:

Фіброміома матки

31

50,8±6,4

90

43,3±3,4

5

18,5±7,5

7

21,2±7,1

Запалення придатків матки

20

32,8±6,0

62

29,8±3,2

6

22,2±8,0

8

24,2±7,5

Показаннями до проведення променевого методу був РТМ Т1?3N0М0 у хворих похилого віку з наявністю тяжкої супутньої загальносоматичної патології, що становить високий операційний ризик, а також відмова пацієнтки від операції.

У хворих контрольної групи ДПТ проводили на апараті РОКУС-М у статичному режимі опромінювання з двох протилежних передньо-задніх полів у режимі класичного дрібного фракціонування разовою дозою (РД) 2 Гр. Після досягнення СД у точках А і В ?16?20 Гр її чергували з внутрішньопорожнинною терапією; СД становила 40 Гр на точки А/В.

Внутрішньопорожнинну ПТ здійснювали на шланговому гамма-терапевтичному апараті АГАТ?В. РД у точках А і В становила 5 і 1,25 Гр. Опромінювання проводили 2 рази на тиждень. СД залежала від довжини порожнини матки: при її довжині до 8 см вона становила 50?55 та 12?13,75 Гр на точки А/В, понад 8 см ? 65 та 15 Гр.

Якщо ожиріння було вираженим, ДПТ у цієї категорії хворих не проводили, і променеве лікування обмежували тільки внутрішньопорожнинною терапією. При цьому СД на точки А/В, у залежності від довжини порожнини матки, становили 55?65 Гр і 13,75?16,25 Гр відповідно.

З огляду на дані вивчення кріопроменевого патоморфозу у хворих другої групи з передпроменевою кріодеструкцією пухлини, контактну ПТ починали через 24 години після кріодії. ДПТ чергували з внутрішньопорожнинним опромінюванням, яке здійснювали на апараті АГАТ?В двічі на тиждень. СД на точках А і В, при проведенні удосконаленої методики ПТ, відповідала СД класичній схемі променевої терапії хворих на РТМ, яка описана вище.

Для морфологічних і електронно-мікроскопічних досліджень використовували стандартні методи обробки тканин.

Цитогенетичний аналіз культури лімфоцитів периферичної крові хворих на РТМ, лікованих променевим методом, здійснювали перед початком ПТ, після 5-го сеансу внутрішньопорожнинної гамма-терапії та по закінченні лікування. Культивування лімфоцитів периферичної крові проводили за стандартною методикою. Аналіз препаратів проводили під світловими мікроскопами дослідного класу (Биолам?І, МБИ?6) при збільшенні ? 900?1000 з масляною імерсією. Характер цитогенетичних аномалій здійснювали з використанням загальноприйнятих критеріїв (Захаров А.Ф., Бенюш В.А., Кулешов Н.П., Барановская Л.И., 1982).

Матеріал для цитологічного дослідження мазків на наявність ПК брали із Дугласового простору безпосередньо після лапаротомії, ділянки операційного поля, після видалення матки та з поверхні піхвового рубця по закінченні операції.

Імунологічне дослідження хворих, лікованих хірургічним та комбінованим методом, проводили перед лікуванням, через 8?10 днів після операції та по закінченні ПТ. У групі хворих, які отримували променеве лікування, імунологічне дослідження проводили перед початком та по закінчинні ПТ.

Статистична обробка отриманих даних здійснювалась за допомогою пакета програм “STATISTICA”.

Експериментальні досліди були проведені на 176 щурах масою 160?180 г з підшкірно перещепленою карциномою Герена. Трансплантацію карциноми Герена ми здійснювали введенням під шкіру щурів 0,5 мл 20%-ї суспензії ПК. Початок променевої та кріопроменевої дії відповідав 12?14-ій добі після перещеплення пухлини, коли її діаметр досягав 1,5?2 см.

Розміри пухлини вимірювали перед кожним сеансом опромінювання, оцінювали зміни середнього об'єму пухлини (V, см3).

Для кількісної оцінки величини регресії пухлини застосовували показник гальмування росту пухлини (ГРП, %), а також розраховували індекс ефективності (ІЕпух) для кожного виду терапевтичної дії, який використовувався в роботі.

Кріодеструкцію карциноми Герена виконували закисом азоту при температурі ?700С кріогенним гінекологічним апаратом АКГ?01. Наконечник кріозонда встановлювали в центрі пухлини. Кріодію здійснювали безперервно протягом 10 хвилин.

Локальне опромінювання карциноми Герена проводили на апараті РУМ?17 за стандартних технічних умов. Тіло щурів екранували свинцевими триміліметровими пластинами. При цьому РД на фракцію становила 5 Гр з інтервалом 48 годин між фракціями, СД ? 40 Гр.

Для подальшого експериментального дослідження щурів декапітували під ефірним наркозом із дотриманням правил евтаназії.

Експериментальні дослідження кріопроменевого патоморфозу карциноми Герена. Виконані морфометричні дослідження показали, що передпроменева кріодеструкція карциноми Герена впливає на ефект опромінення, про що свідчить гальмування росту пухлини. Ефективність кріопроменевої дії залежить від термінів проведення кріодеструкції пухлини та СД. Кріодеструкція карциноми Герена за 24 години до початку опромінювання, порівняно з групами тварин без кріодії та з кріодеструкцією пухлини за 48 годин, по досягненні СД 40 Гр, у 1,7 та 1,5 рази викликає зменшення середнього об'єму пухлини, на 23,3 та 14,8% підвищує показник гальмування її росту, а також у 1,7 та 1,5 рази підвищує індекс ефективності опромінювання (табл. 6-8).

Кріодеструкція карциноми Герена за 48 годин до опромінювання приводила лише до короткочасної затримки росту пухлини після перших сеансів опромінення. В подальшому, цей стан змінювався прискоренням її росту. Наприкінці курсу опромінювання середнє значення об'єму карциноми Герена в групі тварин з кріодеструкцією пухлини за 48 годин до опромінення вірогідно не відрізнялося від значення об'єму опромінених пухлин без кріодії.

Таблиця 6

Динаміка росту карциноми Герена в І?IV групах тварин

Група

Кільсть тварин

Середній об'єм пухлини, см3

I гр ? інтактний контроль

20

5,09?0,52

8,77?0,97

17,97?3,80

32,53?3,76

53,92?6,03

II гр. ?контрольне опромінювання

20

Доопромі-нювання

Сумарна доза опромінювання

10 Гр

20 Гр

30 Гр

40 Гр

5,14?0,42

8,60?0,81

14,21?1,14

20,74?2,32*

30,04?4,38*

III гр ?з кріодес-трукцією за 24 години

20

4,59?0,33

7,04?1,16

9,23?1,73*

12,57?1,67*

17,48?2,98*

IV гр ?з кріодес-трукцією за 48 годин

20

4,45?0,67

5,28?0,58

8,64?1,85-

13,48?3,11*

25,46?2,11*

Примітка. * ? вірогідні відмінності по відношенню до контролю (p<0,05.).

Таблиця 7

Показник гальмування росту аденокарциноми Герена у II, III та IV групах тварин, в залежності від СД опромінювання (%)

Група

Сумарна доза опромінювання

тварин

10 Гр

20 Гр

30 Гр

40 Гр

II гр ? контрольне опромінювання

1,9

20,9

36,2

44,3

III гр ? з кріодеструкцією за 24 години

19,7

48,6

61,4

67,6

IV гр ? з кріодеструкцією за 48 годин

39,8

51,9

58,6

52,8

Таблиця 8

Індекс ефективності опромінювання аденокарциноми Герена в II, III і IV групах тварин, в залежності від СД опромінювання

Група тварин

Сумарна доза опромінювання

10 Гр

20 Гр

30 Гр

40 Гр

ІІ гр - контрольне опромінювання

1,02

1,26

1,57

1,79

ІІІ гр ? з кріодеструкцією за 24 години

1,25

1,95

2,59

3,08

IV гр ? з кріодеструкцією за 48 годин

1,66

2,08

2,41

2,12

Проведені гістологічні і електронно-мікроскопічні дослідження карциноми Герена показали, що в процесі кріопроменевої дії в пухлині відбуваються специфічні структурні зміни, характер і ступінь вираженості яких залежать від термінів кріодеструкції та СД опромінення.

В незруйнованих ділянках пухлини тварин, що підлягали кріодії за 24 години, на відміну від контрольної групи і групи з кріодеструкцією карциноми Герена за 48 годин, як до початку опромінення, так і по його закінченні різко знижується проліферативна здатність клітин в її незруйнованих ділянках, про що свідчить незначна кількість мітозів і майже повна відсутність недиференційованих клітин. Проте, якщо при дії тільки опромінення зростання мітотичної активності обмежується СД 5-20 Гр, то при поєднаній дії - кріодеструкція пухлини за 48 годин і опроміненні відзначається зростання кількості мітозів та переважання у популяції недиференційованих клітин практично при всіх досліджуваних дозах (рис.1).

Було також встановлено, що в пухлинній тканині після кріопроменевого впливу, практично відсутня васкуляризація. Це, на нашу думку, є цінним фактором, який запобігає дисемінації ПК. Проникнення ж із травмованих судин пухлини лімфоїдних та гістіоцитарних клітин на ранніх фазах кріопроменевої дії може позитивно впливати на імунний статус організму.

Рис. 1. Кількість мітозів у карциномі Герена в процесі опромінювання (%)

Морфологічні особливості аденокарциноми ендометрія в залежності від термінів проведення передопераційної кріодеструкції пухлини. Вивчення кріогенного патоморфозу РТМ було проведено у 61 хворої. При гістологічному дослідженні видаленого під час операції матеріалу визначали ступінь диференціювання аденокарциноми ендометрія, глибину її інвазії у міометрій, форму росту, а також морфологічні зміни в пухлині і тканинах матки після кріодії.

За даними гістологічного дослідження в пухлинах хворих на РТМ з кріодією за 24 години до операції, були виявлені такі зміни. Відмічалось розплавлення стінок судин, масивні крововиливи, велика кількість сегментоядерних лейкоцитів. З поширенням зони кріонекрозу на міометрій в ньому виявлявся виражений набряк м'язових волокон, міжм'язова інфільтрація сегментоядерними лейкоцитами, великі судини стінки матки перебували в стані мукоїдного та фібриноїдного набрякання. У більшій частині судин, у просвітах, серед еритроцитів траплялися сегментоядерні лейкоцити. Глибина кріодеструкції пухлини і тканин матки в цій групі хворих на РТМ коливалася від 0,5 до 0,7 см.

У пухлинах ендометрія через 48 годин після кріодії відмічалося формування демаркаційного валу. При цьому за ділянкою кріонекрозу спостерігалася велика кількість ПК з мітозами. Описані зміни були більш виражені в зонах плоскоклітинної метаплазії. Глибина кріонекрозу пухлини і тканин матки в цій групі коливалася від 0,7 до 1,0 см.

При ультраструктурному аналізі аденокарциноми ендометрія також було показано, що через 48 годин після проведення передопераційної кріодеструкції пухлини у незруйнованих ділянках пухлини, на відміну від хворих з кріодеструкцією за 24 години до початку операції, визначалась границя, що відділяє некротизовану тканину від неушкодженої. При цьому, в незруйнованих ділянках пухлини виявлялась значна кількість ПК з фігурами мітозу.

Описані вище морфологічні зміни, які відбуваються в пухлинах через 24 та 48 годин після кріодії, властиві всім аденокарциномам ендометрія, незалежно від ступеня їх диференціювання.

Ультразвукова семіотика кріодеструкції РТМ та прогнозування ефекту кріодії за даними УЗД. Дослідження, проведені у 88 хворих на РТМ показали, що УЗД дaє можливість здійснювати візуальний контроль за поширенням зони заморожування в процесі кріодії, а також оцінювати стан суміжних анатомічних структур. Кріогенна кристалізація тканини матки візуалізується у вигляді гіперехогенної зони з інтенсивним звуковідображенням на видимій границі, що дозволяє оцінювати ширину зони заморожування. Розміри цієї зони поступово збільшуються в процесі кріодії. На основі математичного аналізу процесу кріодеструкції тканини матки було встановлено, що видима на екрані ультразвукового апарату (УЗА) границя зони заморожування, відповідає температурі ?14 0 С... ?18 0 С. Ці дані дали можливість за допомогою методу математичного моделювання отримати аналітичну залежність прогнозування глибини кріодеструкції РТМ у такому вигляді:

L прогн. = LУЗА + L попр.

LУЗА = 1,487 t0,8

Lпрогн. = 1,487 t0,8 + 0,7,

де t ? час кріодії. Похибка прогнозування глибини кріонекрозу становить ?0,4 мм.

З метою встановлення зв'язку між температурою тканини і морфологічними змінами, що відбувається в ній, було також проведено математичне моделювання процесу відтаювання тканини матки після заморожування. Вирішення відповідних модельних задач показало, що температура +4 0С на границі ділянки заморожування досягається через 2 години 15 хвилин, +37 0С ? за 18 годин, а вся ділянка кріовпливу прогрівається до вихідної температури за 22,5 години. Отримані дані добре узгоджуються з результатами гістологічного дослідження кріогенного патоморфозу РТМ, які свідчать про те, що протягом першої доби після кріодії в пухлині не спостерігається збільшення кількості ПК з мітозами.

Цитогенетичні показники у хворих на РТМ в процесі кріопроменевого лікування. З метою оцінки генотоксичності методу кріодеструкції пухлини ендометрія та модифікуючого впливу способу лікування на цитогенетичні показники проведено хромосомний аналіз культури лімфоцитів периферичної крові хворих на РТМ Т1?2N0М0 в процесі поєднаної ПТ. До початку гамма-терапії було проведено 32 дослідження, в середині курсу ? 24, наприкінці променевого лікування ? 20 досліджень. Усього в ході роботи проаналізовано 9232 метафази.

До початку ПТ у хворих із кріодією та без неї була виявлена схожість цитогенетичних показників ? рівнів аберацій хромосомного і хроматидного типів, сумарної частоти аберацій хромосом, частоти аберантних клітин і частоти геномних порушень (ГП), що засвідчило відсутність будь-якої генотоксичності методу кріодеструкції РТМ.

До початку променевого лікування середнє число метафаз в культурі на особу становило 152,6±28,4 в групі без кріотерапії та 138,6±35,7 в групі із кріовпливом. Під час ПТ даний показник в контрольній групі дорівнював 87,0±13,4, тобто вірогідно знижувався (t=2,06; p<0,05), а в осіб із кріодеструкцією пухлини в ході променевого лікування середній вихід метафаз на особу становив 114,6±16,9, що не мало статистичної відмінності від вихідного значення (t=1,15; p>0,05). Отже, в процесі ПТ у хворих на РТМ із передпроменевою кріодеструкцією пухлини спостерігалося менш виражене зниження проліферативної відповіді лімфоцитів крові на стимуляцію фітогемаглютиніном, яку оцінювали за критерієм виходу метафаз у культурі.

Зростання частоти радіаційно-специфічних хромосомних перебудов (аберацій хромосомного типу) у пацієнток порівнюваних груп на протязі проведення ПТ відбувалося однаковими темпами. Це вказувало на те, що передпроменева кріодеструкція РТМ не змінювала радіочутливості хромосомного апарату соматичних клітин та не перешкоджала нормальному накопиченню дози терапевтичного опромінення.

Модифікуюча дія передпроменевої кріодеструкції РТМ проявилася у тому, що в другій половині курсу променевого лікування в групі з кріодією, у порівнянні з контролем, спостерігалося менш інтенсивне підвищення виходу дицентриків та кілець (Ydr/Cdr) на аберантну клітину та на клітину з дицентриками й кільцями - цитогенетичних параметрів, які відображують накопичену дозу опромінення у фракції лімфоцитів в опромінюваній ділянці тіла (рис. 2).

Рис. 2. Вихід дицентриків і кілець на клітину з дицетриками і кільцями у хворих на РТМ в процесі поєднаної променевої терапії.

Крім того, у пацієнток із кріовпливом був відсутній тренд підвищення частоти поліплоїдів та ендореплікацій в інтервалі між серединою та кінцем ПТ, на відміну від безперервного зростання рівня геномних порушень у контрольній групі (рис. 3).

Найімовірнішою причиною, яка зумовила вищезазначені відмінності картини цитогенетичних ефектів між хворими на РТМ із кріодеструкцією пухлини та контролем, є здатність кріотерапевтичної процедури посилювати циркуляцію лімфоцитів між опромінюваною і неопромінюваною зонами тіла. Внаслідок цього зменшувався питомий об'єм фракції лімфоцитів, що накопичували дозу від декількох сеансів опромінювання, і знижувалася інтенсивність індукції кластогенних факторів у плазмі крові пацієнток під час променевого лікування.

Рис. 3. Динаміка рівня геномних порушень у хворих на РТМ в процесі поєднаної променевої терапії.

Результати цитологічних досліджень у хворих із передопераційною кріодеструкцією РТМ. Аналіз частоти виявлення ПК у хворих на РТМ контрольної групи під час хірургічних втручань показав, що вони вірогідно частіше виявляються на поверхні піхвового рубця, ніж у Дугласовому просторі та в ділянці операційного поля (р = 0,05 та р = 0,01 за критерієм ?2 відповідно) (табл. 9).

З 58 хворих на РТМ без кріодеструкції пухлини, ПК під час операції були виявлені у 20 (34,5%), причому, у однієї з них одночасно у Дугласовому просторі і на поверхні піхвового рубця, а у чотирьох - в ділянці операційного поля та на поверхні піхвового рубця. В групах хворих на РТМ з кріодеструкцією пухлини як за 24 години до початку операції, так і за 48 годин ПК були виявлені у двох пацієнток (6,3?4,3% та 6,9?4,7% відповідно) (табл. 10).

Таблиця 9

Частота виявлення ПК під час хірургічних втручань у хворих на РТМ без передопераційної кріодеструкції пухлини, в залежності від ділянки дослідження

Хворі на РТМ

Ділянка дослідження

Дугласів простір

Операційне поле

Піхвовий рубець

абс.

%

абс.

%

абс.

%

З наявністю ПК

4

6,9?3,3*

7

12,1?4,3**

14

24,1?5,7

Без наявності ПК

54

93,1?3,3

51

87,9?4,3

44

75,9?5,7

Разом

58

100,0

58

100,0

58

100,0

Примітки: 1. * ? вірогідні відмінності за даним показником між Дугласовим простором та піхвовим рубцем, р=0,05, за критерієм ?2 ;

2. ** ? вірогідні відмінності за даним показником між ділянкою операційного поля ті піхвовим рубцем, р=0,01, за критерієм ?2.

Таблиця 10

Частота виявлення ПК під час хірургічних втручань у хворих на РТМ з передопераційною кріодеструкцією пухлини і без неї

Хворі на РТМ

Група хворих

без кріодеструкції

з кріодеструкцією за 24 години

з кріодеструкцією за 48 годин

абс.

%

абс.

%

абс.

%

З наявністю ПК

20

34,5?6,2

2

6,3?4,3*

2

6,9?4,7**

Без наявності ПК

38

65,5?6,2

30

93,7?4,3

27

93,1?4,7

Разом

58

100,0

32

100,0

29

100,0

Примітки: 1. * - вірогідні відмінності за даним показником між хворими з кріодеструкцією пухлини за 24 години до операції та контрольною групою, р=0,0029 за ТМФ;

2. ** - вірогідні відмінності за даним показником між хворими з кріодеструкцією пухлини за 48 годин до операції та контрольною групою, р=0,0053 за ТМФ.

В групі з кріодеструкцією пухлини за 24 години до операції ПК у Дугласовому просторі були виявлені у 1 хворої з Т1вN0М0 РТМ, помірнодиференційованою аденокарциномою ендометрія та ендофітною формою росту пухлини.

В групі з кріодеструкцією пухлини за 48 годин ПК у Дугласовому просторі були виявлені у 2 хворих з Т1в?cN0М0 РТМ, помірно- та низькодиференційованою аденокарциномою ендометрія та ендофітною формою росту пухлини.

У хворих на РТМ з передопераційною кріодеструкцією пухлини ПК в ділянці операційного поля не були виявлені.

В групі з кріодеструкцією пухлини за 24 години до операції ПК на поверхні піхвового рубця виявлені у 1 хворої з Т2N0М0 РТМ, низькодиференційованою аденокарциномою ендометрія та ендофітною формою росту пухлини.

Порівняльний аналіз частоти виявлення ПК у Дугласовому просторі, ділянці операційного поля та на поверхні піхвового рубця у хворих на РТМ під час хірургічних втручань в залежності від методу лікування показав, що останні вірогідно рідше знаходять у пацієнток з кріодеструкцією пухлини за 24 і за 48 годин до початку операції (р = 0,0029, р = 0,0053 за ТМФ) у порівнянні з групою без кріодії.

Стан деяких імунологічних показників у хворих на РТМ з передопераційною та передпроменевою кріодеструкцією пухлини. Аналіз медіан досліджуваних показників клітинної та гуморальної ланок імунітету хворих на РТМ Т1аN0М0?Т3N0М0 при первинному обстеженні не виявив вірогідних відмінностей у порівнянні з фізіологічною нормою, за винятком підвищеного вмісту циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та зниження здатності до перетравлення фагоцитуючих нейтрофілів периферичної крові.

На 8?10-ту добу після операції у всіх хворих на РТМ, як з кріодеструкцією пухлини, так і без неї, мало місце зниження медіани відносної і абсолютної кількості лімфоцитів, їх загальної кількості, абсолютної кількості Т? та В?лімфоцитів, підвищення рівня ЦІК, а також зниження показників бактерицидної активності нейтрофілів (БАН) та індексу завершеності фагоцитозу (ІЗФ).

По закінченні післяопераційного курсу ПТ в імунограмах хворих на РТМ, як з кріодією, так і без неї, відзначалося подальше зниження абсолютної і відносної кількості лімфоцитів периферичної крові, абсолютного вмісту Т? та В?лімфоцитів. Рівень БАН та ІЗФ практично не змінився. В усіх групах дещо знизився рівень ЦІК.

Отримані результати дослідження свідчать про те, що оперативне втручання і ПТ є факторами, які негативно впливають на імунний статус хворих на РТМ. Разом із тим, проведення передопераційної кріодеструкції пухлини в зазначеному режимі не справляло статистично вірогідного впливу на імунологічні показники, що досліджувались.

Порівняльний аналіз даних імунологічного дослідження хворих на РТМ, які отримували променеве лікування, показав, що у пацієнток, як з передпроменевою кріодеструкцією пухлини, так і без неї, по закінченні гамма?терапії мають місце ще більш виражені імунологічні порушення, зумовлені більшою СД опромінення, порівняно з хворими, що отримували комбіноване лікування. Вірогідних статистичних даних щодо залежності знайдених відмінностей між імунологічними показниками хворих із кріодією та без неї нами не одержано.

Аналіз ефективності хірургічного, комбінованого і променевого лікування хворих на РТМ з використанням кріодеструкції пухлини. В роботі проведена оцінка ефективності хірургічного, комбінованого і променевого лікування 329 хворих на РТМ з кріодеструкцією та без неї, а також вивчена залежність частоти виникнення рецидивів і метастазів від їх локалізації і строків виникнення, стадії захворювання, а також ступеня диференціювання аденокарциноми ендометрія. Результати лікування хворих на РТМ контрольної групи представлені в табл. 11.

Таблиця 11

Результати хірургічного, комбінованого та променевого лікування хворих на РТМ без кріодеструкції пухлини

Метод лікування

Кількість хворих

Кількість рецидивів і метастазів

Виживаність

безрецидивна

п'ятирічна

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Хірургічний

21

5

23,8?4,6

16

76,2?4,6

16

76,2?4,6

Комбінований

187

33

17,6?2,8*

154

82,4?2,8*

156

83,4?2,7**

Променевий

33

14

42,4?8,6

19

57,6?8,6

19

57,6?8,6

Примітки: 1. * ? вірогідні відмінності за даним показником між комбінованим та променевим методом, р=0,0014, за критерієм ?2;

2. ** ? вірогідні відмінності за даним показником між комбінованим та променевим методом, р=0,0007, за критерієм ?2.

Аналіз ефективності хірургічного, комбінованого та променевого лікування хворих на РТМ показав, що при комбінованому лікуванні, частота рецидивів і метастазів вірогідно нижча (р = 0,0014 за критерієм ?2), а безрецидивна і п'ятирічна виживаність вища (р = 0,0014 та р = 0,0007 за критерієм ?2відповідно), порівняно з променевим методом лікування. Вірогідних відмінностей цих показників при хірургічному та комбінованому лікуванні, а також хірургічному та променевому лікуванні нами не отримано.

У 84,2% хворих на РТМ, які лікувались хірургічним або комбінованим методом без кріодії, рецидиви та метастази виникли в перші 3 роки після закінчення лікування. При цьому у половини з них вони були виявлені на 1-му році життя.

У пацієнток, яким проводили променеве лікування без кріодії, рецидиви та метастази виникали в перші 3 роки після його закінчення. З них впродовж першого року у 78,6 %.

Ефективність терапії хворих на РТМ залежить від стадії захворювання. Проте, вірогідні відмінності залежності результатів лікування від стадії РТМ нами отримані лише в групі хворих з комбінованим методом лікування, що було зумовлено, насамперед, достатньою кількістю спостережень. Порівняльний аналіз ефективності комбінованого лікування хворих на РТМ в залежності від стадії захворювання показав, що рецидиви та метастази вірогідно частіше з'являються у хворих на РТМ Т1сN0M0, Т2N0M0 та Т3N0M0, ніж з Т1вN0M0 (р = 0,044, р = 0,0032 та р = 0,0022 за критерієм ?2відповідно).

Частота розвитку рецидивів і метастазів у хворих на РТМ залежить від ступеня диференціювання аденокарциноми ендометрія. У пацієнток з низькодиференційованою аденокарциномою ендометрія рецидиви і метастази розвиваються вірогідно частіше в порівнянні з високо? та помірнодиференційованими пухлинами (р = 0,029 за ТМФ та р = 0,0031 за критерієм ?2 відповідно).

Аналіз частоти розвитку рецидивів і метастазів РТМ в залежності від їх локалізації показав, що у хворих, лікованих хірургічним методом, рецидиви виникали у піхвовому рубці у 14,3%, метастази в лімфатичних вузлах ? 9,5% випадків. У групі пацієнток, що отримували комбіноване лікування, рецидиви захворювання частіше виявлялися у піхвовому рубці --(6,4%), а метастази у піхві (2,7%), у периферичних лімфатичних вузлах (3,2%), у черевній порожнині (4,8%) та легенях (3,7%). У хворих, які отримували променеве лікування, рецидиви розвивалися у 30,3% випадків.

Оцінка впливу довжини порожнини матки на результати променевого лікування хворих на РТМ показала, що при її довжині, меншій або рівній 8 см рецидиви і метастази були виявлені в 29,4% випадків. При довжині порожнини матки понад 8 см рецидиви й метастази були діагностовані у 56,3% хворих.

Результати лікування хворих на РТМ з кріодеструкцією пухлини представлені в табл. 12 та 13.

Аналіз результатів хірургічного і комбінованого лікування хворих на РТМ з кріодеструкцією пухлини показав наступне. У хворих з хірургічним методом лікування і кріодеструкцією пухлини за 24 та 48 годин до початку операції, а також комбінованим методом з кріодеструкцією пухлини за 24 години до оперативного втручання не було виявлено рецидивів і метастазів.

У групі з кріодеструкцією пухлини за 48 годин до операції рецидиви і метастази були виявлені у 5 (26,3±10,1%) хворих на РТМ.

Таблиця 12

Результати хірургічного і комбінованого лікування хворих на РТМ

з передопераційною кріодеструкцією пухлини

Метод лікування

Кількість хворих

Рецидиви і метастази

Виживаність

безрецидивна

п'ятирічна

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены