Інсультоподібний перебіг запальних процесів головного мозку та його оболонок (клініка, діагностика, лікування)

Особливості клінічного перебігу запальних процесів головного мозку та його оболонок з інсультоподібним перебігом (ІП). Характеристика розробки диференціальних критеріїв і алгоритмів ранньої діагностики ІП та тактика надання невідкладної медичної допомоги.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 13.07.2014
Размер файла 54,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Аналіз отриманих даних дозволив розробити алгоритм ранньої діагностики ІП запальних процесів ЦНС та їх диференціальної діагностики від ГПМК. Згідно цього алгоритму ще до виконання детального огляду хворого чи діагностичних маніпуляцій, можна виділити: А) група хворих, де діагноз запального процесу ЦНС є високо імовірним, і Б) група хворих, де діагноз запального процесу є можливим, але без детального огляду і діагностичних маніпуляцій схилятись в той чи іншій бік неможливо. Такий розподіл є критичним в ранній діагностиці запальних процесів і здійснюється на основі критерію „відповідного анамнезу”. Виконання діагностичних маніпуляцій і їх інтерпретація в розробленій послідовності надає можливість встановити факт запального процесу ЦНС в більшості випадків вже в перші години в стаціонарі, що робить можливим надання відповідної медичної допомоги на самих ранніх етапах.

Згідно розробленого алгоритму після отримання анамнестичних даних та огляду хворого обов'язковим є проведення АКТ або МРТ головного мозку. КТ і МРТ повинні виявити протипоказання для наступного діагностичного кроку в групі А і в значній частині хворих групи Б, при кваліфікованій інтерпретації самі по собі можуть дати інформацію про імовірність запальних процесів таких як абсцесів головного мозку або енцефалітів. Разом з тим в значній кількості випадків ІП запальних процесів інтерпретація візуалізуючих методів без врахування інших може вести до діагностичної помилки, „підтверджуючи” діагноз ГПМК. Інтерпретація даних КТ і МРТ головного мозку, повинна проводитись з врахуванням результатів люмбальної пункції (ЛП).

Таблиця 2

Відповідний анамнез та менінгеальні симптоми на момент поступлення

Відповідний анамнез

Відповідний анамнез + менінгеальні симптоми

Відповідний анамнез, без менінгеальних симптомів

Менінгеальні симптоми, без відповідного анамнезу

Немає ні відповідного анамнезу, ні менінгеальних симптомів

Наявність хоча б одного критерію: відповідного анамнезу, менінгеальних знаків, або їх комбінації

%

%

%

%

%

%

ІП процеси всі

54,5

32,7

21,8

16,4

29,1

70,9

ІП енцефаліти

39,1

17,4

21,7

13,0

47,8

52,2

Абсцеси

50,0

25,0

25,0

0

50,0

50,0

Менінгіти всі

67,9

46,4

21,4

21,4

10,7

89,3

М* геморагічні

75,0

50,0

25,0

25,0

0,0

100,0

М гнійні

72,7

45,5

27,3

18,2

9,1

90,9

М серозні

40,0

40,0

0,0

20,0

40,0

60,0

М вірусні

60,0

40,0

20,0

30,0

10,0

90,0

М бактеріальні

72,2

50,0

22,2

16,7

11,1

88,9

К* менінгіти

90,9

90,9

0,0

9,1

0,0

100,0

К енцефаліти

50,0

0,0

50,0

25,0

25,0

75,0

ВСА*

0,0

0,0

0,0

20,0

80,0

20,0

ВББ*

0,0

0,0

0,0

10,0

90,0

10,0

САК*

30,0

30,0

0,0

70,0

0,0

100,0

* М - менінгіти, К - контрольні, ВСА - ГПМК за ішемічним типом в каротидному басейні, ВББ - ГПМК за ішемічним типом в вертебро-базилярному басейні, САК - ГПМК по типу субарахноїдального крововиливу

Важливим кроком в діагностиці ІП запальних процесів ЦНС є наступне виконання діагностичної ЛП за розширеними показами. В групі А ЛП виконується за абсолютними показами (окрім випадків з протипоказаннями згідно КТ або МРТ головного мозку): підозра на запальний процес ЦНС і в частині випадків менінгеальний синдром. В групі Б ЛП виконується за абсолютними показами в разі наявності менінгеальних знаків. Іншими показами для обов'язкового проведення ЛП повинні бути: а) будь-які порушення свідомості, б) судомний синдром на початку захворювання або в динаміці. Крім того, покази повинні поширюватись на групу хворих, де неврологічна симптоматика виникає на фоні виявленої запальної патології ЛОР-органів, вуха, легень, або нирок, наявності септичних висипів.

При використанні розробленого алгоритму за декілька годин клініцист може мати основні дані для розпізнання запального процесу, в значній частині випадків в короткий час можна встановити конкретну нозологічну форму. При співставленні даних СМР і візуалізуючих методів клініцист повинен мати можливість правильно інтерпретувати дані КТ або МРТ, інших показників.

В разі негативного результату КТ щодо вогнищевих змін, коли дані СМР або інші дані вказують на можливість енцефаліту, потрібно виконати МРТ головного мозку, що в більшості випадків виявить досить характерні вогнищеві змін, одиночні або множинні, і підкріпить діагностичну думку. МРТ головного мозку покращує діагностику абсцесів, не виявлених або невірно інтерпретованих на АКТ.

Небагаточислена група хворих: випадки енцефалітів, що не відповідають жодному з критеріїв для проведення ЛП. В цій ситуації АКТ або МРТ частково можуть полегшити діагностику при їх коректній інтерпретації. В цій групі діагностика може мати відкладений характер, в зв'язку з тим, що покази для більш детального обстеження (в тому числі ЛП) виникають пізніше. Ключовим моментом в успішній діагностиці цих ІП енцефалітів є пошук інструментального і лабораторного пояснення неврологічній симптоматиці, послідовна інтерпретація даних.

Аналіз отриманих даних показав, що лікування ІП запальних процесів повинно розпочинатись на самих ранніх етапах паралельно виконанню діагностичних кроків. Лише при підозрі на запальний процес ЦНС необхідно розпочати патогенетичне і емпіричне етіотропне лікування. Корекція лікування повинна здійснюватись по ходу отримання даних від алгоритму обстеження. Саме таким чином можна досягти покращення прогнозу для хворих ІП запальними процесами ЦНС, покращити виживаємість, мінімізувати наслідки захворювання, скоротити строки видужання.

ВИСНОВКИ

1. В дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових задач, які полягають у вивченні особливостей клінічних проявів, перебігу, діагностики і надання невідкладної допомоги хворим з інсультоподібними запальними процесами головного мозку та його оболонок.

2. Інсультоподібні запальні процеси головного мозку та його оболонок складають діагностичну і лікувальну проблему в сучасній неврології і характеризуються атиповим і важким перебігом (особливо гнійні і геморагічні менінгіти і менінгоенцефаліти, значна частина енцефалітів, абсцеси головного мозку), значною летальністю, високою частотою та вираженістю залишкових неврологічних порушень.

3. Причинами існування інсультоподібних запальних процесів головного мозку та його оболонок є атиповість їх виникнення і перебігу, недостатня увага лікарів до важливих аспектів анамнезу, непослідовне і неповне використання необхідних діагностичних методів і їх неадекватна інтерпретація.

4. Запропонований діагностичний алгоритм, який включає адекватний анамнез у відношенні загальноінфекційних проявів, кваліфікований огляд хворого, методи обстеження, включаючи нейровізуалізуючі (АКТ, МРТ головного мозку), проведення люмбальної пункції за розширеними показами з дослідженням спинномозкової рідини, мікробіологічні методики надають можливість встановити діагноз запального процесу ЦНС в найкоротші строки.

5. Адекватне патогенетичне і етіотропне лікування, розпочате в найкоротші строки (часто емпіричне, в зв'язку з неуточненим етіологічним фактором), повинно покращувати прогноз щодо виживаємості, зменшення частоти і вираженості залишкових неврологічних проявів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Враховуючи атиповий перебіг інсультоподібних запальних процесів головного мозку та його оболонок, на ранньому етапі необхідно приділяти особливу увагу у визначенні загальноінфекційних проявів, як предикторів основного захворювання, що в значній мірі надасть можливість розпізнати групу хворих з інсультоподібними запальними процесами головного мозку та його оболонок.

2. Для успішної ранньої діагностики інсультоподібних запальних процесів головного мозку та його оболонок необхідно починати клініко-параклінічне обстеження в розробленій послідовності і в повному об'ємі із застосуванням нейровізуалізуючих методів (КТ, МРТ головного мозку), з проведенням люмбальної пункції за розширеними показами і дослідженням спинномозкової рідини, застосуванням мікробіологічних методик.

3. Для покращення прогнозу щодо виживаємості, зменшення частоти і вираженості залишкових неврологічних проявів при інсультоподібному перебігу запальних процесів головного мозку та його оболонок патогенетичне і етіотропне лікування повинно розпочинатись на самих ранніх етапах (перші 1-3 години), і воно може бути емпіричним до вияснення етіологічного фактора.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зозуля І.С., Карета С.О., Особливості клінічних проявів запальних захворювань головного мозку та його оболонок з інсультоподібним перебігом, - Український медичний альманах, - 2000 р, том 3, №2 (додаток), ст. 60-61. (автором проведено набір клінічного матеріалу, його статистична обробка).

2. Карета С.О., Зозуля І.С., Особливості перебігу запальних процесів головного мозку вірусної етіології, - „Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика”, вип. 9, книга 1, - 2000 р, ст. 154-157. (автором проведено огляд літератури, набір клінічного матеріалу та його статистична обробка).

3. Карета С.О., Інсультоподібний перебіг запальних процесів головного мозку та його оболонок, - „Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика”, вип. 9, книга 2, - 2000 р, ст. 149-154.

4. Карета С.О., Зозуля І.С., Атиповий перебіг запальних процесів головного мозку та його оболонок, - Український вісник психоневрології, том 8, вип. 2 (24), - 2000 р, ст. 72-74. (автором виконано набір клінічного матеріалу, статистичка обробка даних АКТ, МРТ головного мозку).

5. Зозуля І.С., Карета С.О., Рання діагностика запальних процесів головного мозку та його оболонок з нетиповим перебігом, - Науковий Вісник Академії Наук Вищої Школи України, №24 ст. 100-102, Київ, 2001. (авторот проведено набір матеріалу, аналіз даних МРТ, АКТ головного мозку, лабораторних даних, статистична обробка).

6. Зозуля І.С., Карета С.О., Рання діагностика запальних процесів головного мозку та його оболонок, - Нейроінфекції, інші інфекційні хвороби, Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації Інфекціоністів України, ст. 63-66, Харків, 2001. (автором виконано набір клінічного матеріалу, статистичний аналіз лабораторних даних, АКТ та МРТ головного мозку).

7. Карета С.О., Зозуля І.С., Діагностика гострих запальних процесів головного мозку та його оболонок, - „Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика”, вип. 11, книга 3, - 2002 р, ст. 249-259. (автором виконано набір та статистична обробка даних МРТ, АКТ головного мозку, лабораторних даних).

8. Зозуля І.С., Карета С.О., Клініка, діагностика та лікування гострих інфекцій центральної нервової системи, - Український медичний часопис, - №6 (32) - ХІ/ХІІ, - 2002 р, ст. 5-19. (автором виконано збір літературних даних та написання основних положень роботи).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.