Характеристика здоров’я дітей, які народились недоношеними в сільській місцевості, та шляхи їх реабілітації
Основні медико-соціальні чинники ризику, що впливають на частоту недоношування вагітності і здоров’я недоношених дітей в сім’ях, які мешкають в сільській місцевості лісостепу України. Визначення головних причин перинатальної смертності новонароджених.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.07.2014 |
| Размер файла | 87,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
В регіоні дослідження були впроваджені сучасні підходи до діагностики асфіксій серед недоношених новонароджених за такими критеріями, як рівень ацидозу в крові новонародженого засобом визначення pH крові, взятої із артерії пуповини, м'язову гіпотонію, енцефалопатії гіпоксично - ішемічного генезу, дисфункцію внутрішніх органів в ранньому неонатальному періоді. Впровадження цих заходів дало можливість своєчасно діагностувати гіпоксичні стани недоношених новонароджених (1985 - 1994 рр. - 57,421,1‰; 1996 - 2000 рр. - 159,152,8‰). Своєчасно проведені лікувальні заходи, згідно методичних рекомендацій МОЗ України, дали можливість знизити рівень захворювань центральної нервової системи та органів чуття на першому році життя з 184,935,1‰ в 1985 - 1994 рр., до 84,330,5‰ в 1996 - 2000 рр., а також знизити рівень інвалідності недоношених дітей від захворювань центральної нервової системи та органів чуття з 460,0 в 1985 - 1994 рр., до 208,3 в 1996 - 2000 рр. на 10 тисяч недоношених дітей.
При проведенні реабілітаційних заходів недоношеним дітям, поряд із загально прийнятими методиками, застосовувалось поєднання імунних препаратів, мультивітамінів та пробіотиків на прикладі препаратів “Іммунал” фірми LEK (Словенія), “Мульти-табс АСД” в краплях фірми “Ферросан” (Данія) та “Хілак” - краплі фірми Меркле ГмбX (Німеччина). “Іммунал” призначався недоношеним дітям з 1 - місячного віку в дозі 4 краплі на добу протягом 2 тижнів, а для тих, які часто та тривало хворіли - на протязі 2 тижнів щопіврічно. “Мульти-табс АСД” застосовувався на протязі 1 року життя в дозі 1,0 мл. щоденно з 1 - місячного віку. “Хілак” застосовувався з 1 місячного віку в дозі 15 крапель три рази на день на протязі 2 тижнів під час проведення антибактеріальної терапії. В залежності від характеру вигодовування немовляти, “Хілак” поєднували із лактобактеріном (грудне вигодовування) або біфідумбактеріном (штучне вигодовування). Застосування комплексу медичних препаратів “Іммунал”, “Мульти-табс АСД”, “Хілак”, показали їх ефективність, своєчасність та доцільність і дало змогу знизити рівень загальної захворюваності серед недоношених дітей з 2831,9±60,0%о в - 1985 - 1994 рр. до 1886,4±103,6%о - в 1996 - 2000 рр., в тому числі захворювання органів дихання з 789,0±36,9%о до 518,1±72,0%о, органів травлення - з 218,5±37,4%о до 104,2±44,1%о. Значно знизився рівень преморбідних станів, особливо рахіту II - III ступені (з 134,5±30,0%о до 84,3±30,5%о), прояви ексудативно - катарального діатезу зменшились з 235,3±38,0%о до 120,5±35,6%о.
Підвищення кваліфікації середнього медичного персоналу ФАПів, дільничних лікарень та амбулаторій по проблемах новонароджених дітей, надання невідкладної допомоги дітям раннього віку, а також виїзди дільничних педіатрів на ФАПи з метою постійного контролю за станом здоров'я дітей, своєчасне надання їм необхідної діагностичної та лікувальної допомоги дало можливість зменшити смертність серед недоношених дітей з 57,44,0‰ в 1985 - 1994 роках до 45,5‰ - в 1996 - 2000 роках.
Таким чином, комплекс заходів, спрямованих на покращення медичного забезпечення жінок із групи ризику по недоношуванню вагітності, своєчасна діагностика та лікування асфіксій у недоношених новонароджених, своєчасний контроль за станом здоров'я недоношеної дитини на рівні сім'ї, ФАПу, дільничної лікарні, амбулаторії, своєчасне та регулярне застосування імунних препаратів, мультивітамінів та пробіотиків можуть бути використані в сільській місцевості України для зменшення частоти передчасного народження немовлят, їх ранньої реабілітації, покращення показників здоров'я, особливо в плані зниження загальної захворюваності, інвалідності та смертності серед них.
Висновки
У дисертації наведені основні медико - соціальні чинники ризику, що сприяють передчасному народженню немовлят та високому рівню захворюваності, інвалідності та смертності серед них. На основі встановлених чинників ризику розроблені, науково обґрунтовані та рекомендовані удосконалені заходи, які направлені на зниження недоношування вагітності та реабілітацію недоношених дітей.
1. Дослідження свідчить про зростання питомої ваги народження недоношених дітей, особливо в сільській місцевості. На рівень недоношування вагітності впливали ряд медико-біологічних, соціально-гігієнічних та медико-організаційних факторів, основними із яких були: вік матері до 16 та після 35 років, спадковість у недоношуванні, відхилення у фізичному розвитку, наявність у попередніх вагітностях викиднів, мертвонародження, народження недоношеної дитини; незадовільний психоемоційний стан вагітної як на роботі, так і в побуті, перебування вагітної поза шлюбом, незапланована вагітність, недостатній рівень раннього медичного нагляду за вагітною (до 12 тижнів) та контролю за станом її здоров'я на протязі всього терміну вагітності.
2. На формування здоров'я недоношених дітей впливали багаточисленні медико-організаційні, соціально-гігієнічні та медико-біологічні чинники ризику, а саме: доставка вагітних в пологовий будинок приватним транспортом та без обмінних карт, некваліфіковане проведення недоношеним новонародженим реанімаційних заходів середніми медичними працівниками, недостатній рівень діагностики асфіксій в ранньому неонатальному періоді, гіполактія їх матерів та недостатні заходи по раціональному вигодовуванню недоношених дітей, недостатній рівень лікувально - профілактичної роботи серед них за місцем їх постійного проживання, перебування в ранньому дошкільному віці в дитячих дошкільних закладах; поганий психоемоційний стан, шкідливі звички матері, шкідливі умови праці на виробництві під час вагітності; виховання дитини в неповній сімї; інфекційні та екстрагенітальні захворювання матері під час вагітності, ускладнення вагітності, вік матері під час вагітності 35 років і старше, народження дитини з масою тіла менше 1500 грамів. Особливо негативно впливав на формування здоров'я недоношених дітей штучний та змішаний характер їх вигодовування.
3. Для недоношених дітей на першому році життя характерним був високий рівень захворюваності вродженими вадами розвитку (65,622,8‰), недостатній рівень діагностики асфіксій (57,421,1‰) в ранньому неонатальному періоді, високий рівень захворюваності органів дихання (789,977,0‰), травлення (218,537,4‰), анеміями (277,340,5‰), центральної нервової системи (184,935,0‰), рахітом (134,531,0‰), гіпотрофіями (151,332,0‰), реєструвались значні прояви ексудативно-катарального діатезу (235,338,0‰) у порівнянні з їх доношеними ровесниками.
4. Своєчасна діагностика та лікування асфіксій в недоношених новонароджених дало можливість знизити серед них рівень захворювань центральної нервової системи на першому році життя з 184,9±35,1%о в 1985 - 1994 рр. до 84,3±30,5%о в 1996 - 2000 рр., а рівень первинної інвалідності від захворювань центральної нервової системи з 460,0 в 1985 - 1994 рр. до 208,3 в 1996 - 2000 рр. на 10000 недоношених дітей.
5. Аналіз захворюваності недоношених дітей на першому році життя показав, що в більшості із них (56,3±3,2%) спостерігались явища кишкового дисбактеріозу, що могло бути пов'язано з надмірним та необґрунтованим застосуванням антибіотиків, нераціональним харчуванням.
6. Питома вага недоношених дітей в структурі малюкової смертності складала 20,63,7%. Особливо висока питома вага малюкової смертності реєструвалась серед тих недоношених, матері яких стали на облік в пізні терміни вагітності (після 20 тижнів) (35,04,3%) та серед тих, матері яких були поза шлюбом (57,14,5%).
7. Дані дослідження свідчать, що серед тих, які відвідували дитячі дошкільні заклади (43,03,5%), реєструвалось 100,0% інфекційних та 87,82,3% захворювань органів дихання недоношених дітей. У ранньому дошкільному віці реєструвались нервово-емоційні порушення в 23,62,7% дітей.
8. Рання та своєчасна реабілітація недоношених дітей на першому році життя із використанням імунних препаратів, мультивітамінів та пробіотиків дала змогу знизити загальний рівень захворюваності в 1,5 рази (з 2831,9±60,05%о до 1886,4±103,6%о), в тому числі захворюваність органів дихання 1,5 рази (з 789,0±36,9%о до 520,8±72,1%о), органів травлення в 2,1 рази (з 218,5±37,4%о до 104,1±44,1%о), рахіту II - III в 1,6 рази (з 134,5±34,0%о до 41,7±28,9%о), прояви ексудативно - катарального діатезу при цьому зменшились в 2,0 рази (з 235,3±38,0%о до 120,5±35,6%о).
9. Постійне медичне забезпечення недоношених дітей за місцем їх постійного проживання дало можливість зменшити малюкову смертність серед них з 57,4±4,0‰ в 1985-1994 рр. до 45,5±4,7‰ в 1996-2000 рр.
10. Науково обґрунтовані, удосконалені та впроваджені медико - організаційні заходи по охороні здоров'я жінок репродуктивного віку із групи ризику по недоношуванню вагітності в сільській місцевості за рахунок їх диспансеризації в створеному центрі планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я, оздоровлення в санаторних умовах та в денному стаціонарі при поліклініці ЦРЛ, постійного контролю за їх станом здоров'я за місцем проживання сім'ї. Своєчасне проведення цих заходів дало можливість зменшити частоту передчасного народження немовлят з 5,9% в 1994 році до 3,2% в 2000 році
Практичні рекомендації
З метою зниження частоти передчасних пологів, своєчасної реабілітації та зниження захворюваності серед недоношених дітей в період реформування охорони здоров'я на селі, рекомендовано:
1. Створювати на базі жіночих консультацій районних лікарень центри планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я, серед основних завдань яких є:
- створення реєстру жінок фертильного віку з високим ступенем ризику щодо недоношування вагітності;
- запобігання небажаній вагітності та скорочення кількостей вагітностей, пов'язаних з великим ризиком для недоношування.
2. Створення та вдосконалення виїзних акушерсько-терапевтично-педіатричних бригад, основним завданням яких є:
- своєчасна діагностика у вагітних патологічних станів і захворювань, що можуть бути причиною передчасних пологів та своєчасне їх оздоровлення;
- проведення на місцях відповідних медико-організаційних заходів, спрямованих на зниження факторів ризику недоношення вагітності;
- постійний контроль за станом здоров'я, своєчасна діагностика та реабілітація паталогічних станів недоношених дітей.
3. Для проведення діагностичних заходів і лікування вагітних використовувати можливості санаторного лікування та лікування на денному стаціонарі при поліклініці ЦРЛ.
4. Враховуючи сучасні кадрові проблеми на селі, підвищувати кваліфікацію середніх медичних працівників по проблемі передчасних пологів, проведення реанімаційних заходів щодо недоношених новонароджених.
5. В комплексну діагностику асфіксій та їх ступеня важкості ввести такі критерії, як рівень ацидозу в крові засобом визначення pH крові із артерії пуповини новонародженого, м'язову гіпотонію, енцефалопатії гіпоксично-ішемічного генезу, дисфункцію внутрішніх органів у ранньому неонатальному періоді.
6. З метою реабілітації недоношених дітей ввести в комплекс лікувально-профілактичних засобів поєднання імунних препаратів, мультивітамінів та пробіотиків.
7. Для виховання дитини дошкільного віку, яка народилась недоношеною, вважати пріоритетними умови сім'ї. Питання про перебування дитини в дошкільному закладі вирішувати індивідуально в залежності від особливостей сім'ї, стану здоров'я дитини.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Медико - соціальна характеристика невиношування вагітності в сільськогосподарському районі лісостепу України //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. -№3. - С. 68-70.
2. Характеристика здоров'я недоношених дітей у сільській місцевості Вінницької області. //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №4. - С. 44-46.
3. Сучасні проблеми невиношування вагітності та стан здоров'я недоношених дітей в сільській місцевості Вінницької області // Вісник Вінницького медичного університету. - 1999. - №2. - С.407-408.
4. Застосування імунних препаратів, мультивітамінів та пробіотиків в реабілітації недоношених дітей // Перинатологія та педіатрія.-2002.-№4.-С. 63-64.
5. Спосіб поглибленого вивчення випадку народження недоношеної дитини //Свідоцтво про раціоналізаторську пропозицію Вінницького медичного університету ім.М.І.Пирогова. - №54. -1996. (у співавт. із Шкіряк-Нижник З.А., Тарасюк М.Б.). Збір, узагальнення та обробка матеріалу.
6. Спосіб поглибленого вивчення розвитку недоношеної дитини //Свідоцтво про раціоналізаторську пропозицію Вінницького медичного університету ім.М.І.Пирогова. - №55.-1996. (у співавт.із Шкіряк-Нижник З.А., Тарасюк М.Б.) Збір, узагальнення та обробка матеріалу.
7. Стан здоров'я недоношених дітей у Піщанському районі Вінницької області // Матеріали XIV науково - практичної конференції вищих медичних закладів освіти Вінницького регіону. -1998. - С. 39-40 (у співавт. із Шкіряк-Нижник З.А., Тарасюк М.Б.). Збір матеріалу, підготовка до публікації.
8. До питання про стан здоров'я та поведінку дитини. // Матеріали XIV науково-практичної конференції вищих медичних закладів освіти Вінницького регіону. -1998. - С. 40-41 (у співавт. із Шкіряк-Нижник З.А., Тарасюк М.Б.). Збір матеріалу, підготовка до публікації.
9. Стан здоров'я дошкільнят, які народились недоношеними, в сільській місцевості ( Матеріали науково - практичної конференції АМН та МОЗ України, Київ 26 - 27.11.2002 ) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №1. - С. 63 (у співавт. Із Шкіряк - Нижник С.А., Кисловською Н.В.) Збір, узагальнення та обробка матеріалу.
Анотація
Руденко В.С. Характеристика здоров'я дітей, які народились недоношеними в сільській місцевості, та шляхи їх реабілітації - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. - “Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2002.
Цим дослідженням встановлені основні медико-соціальні чинники ризику, що впливають на частоту недоношування вагітності і здоров'я недоношених дітей в сім'ях, які мешкають в сільській місцевості лісостепу України.
На основі комплексного вивчення багаточисельних медико-організаційних, соціально-гігієнічних, культурологічних, економічних та біологічних чинників ризику, що сприяють недоношуванню вагітності, високій захворюваності, інвалідності та смертності серед недоношених дітей, запропоновані та апробовані заходи, спрямовані на профілактику недоношування вагітності та реабілітацію недоношених дітей.
Ключові слова: сім'я, чинники ризику, недоношування вагітності, здоров'я недоношених, реабілітаційні заходи.
Аннотация
Руденко В.С. Характеристика здоровья детей, которые родились недоношенными в сельской местности, и пути их реабилитации - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - “Педиатрия”. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 2002.
Местом проведения исследования был Песчанский район Винницкой области, который расположен в лесостепной зоне Украины и является сельскохозяйственным за своим основным производством. Исследование проводилось в рамках научной программы “Семья и дети Украины” под общим руководством института ПАГ АМН Украины
Основным направлением исследования было комплексное изучение факторов риска, которые способствуют недонашиванию беременности и оказывают влияние на формирование здоровья недоношенных детей. С этой целью были сформированы основная и контрольная группы. В основную группу вошли 122 женщины, беременность которых закончилась преждевременно, и дети, которые от них родились. В контрольную группу методом копи - пар - аналогов вошли 122 женщины, которые родили в это время доношенных детей.
При проведении работы были использованы методы исследования: статистический, аналитический, социологический, клинический, ретро - и проспективных экспертных оценок.
Анализ демографических показателей свидетельствует о значительном увеличении частоты недонашивания беременности в сельской местности(с 3,9% в 1985г. до 5,9% - 1994г.)
В диссертации представлены основные биологические, социально - гигиенические, культурологические, экономические и медико - организационные факторы риска, которые могли быть достоверными причинами или “провоцирующими” факторами рождения недоношенных детей.
Анализ показателей здоровья недоношенных детей показал их зависимость от многочисленных медико - организационных, социально - гигиенических и биологических факторов риска. Выявлены общие и характерные изменения в заболеваемости, инвалидности и смертности детей на протяжении 1985 - 2000 гг. Углубленный анализ показателей здоровья показал, что в сельской местности имеет место недостаточный уровень диагностики асфиксий (57,4±21,1%о) среди недоношенных новорожденных, что в конечном результате давало высокий уровень заболеваний центральной нервной системы (184,9±35,0%о), первичной инвалидности (46,0±18,9%о), связанной с гипоксией мозга. Имели место значительные медико - организационные недостатки в плане оказания неотложной медицинской помощи та интенсивной терапии недоношенным новорождённым, особенно в случаях их рождения вне родильного дома, недостаточный медицинский контроль за состоянием здоровья недоношенных детей по месту проживания семьи. Анализ медицинской документации показал, что для лечения сельских недоношенных детей необоснованно применялись многочисленные антибиотики, которые оказывали отрицательное воздействие на формирование физиологической микрофлоры кишечника, иммунитета, способствовало высокому уровню заболеваемости органов дыхания, пищеварения, анемий, рахита, гипотрофий, инфекционных заболеваний, значительно усилило проявление екссудативно - катарального диатеза. Малый вес при рождении, искусственное вскармливание были значительными факторами риска, которые способствовали высокому уровню заболеваемости, инвалидности, смертности среди недоношенных детей.
На основе комплексного изучения многочисленных медико - социальных факторов риска, которые способствовали недонашиванию беременности, высокому уровню заболеваемости, инвалидности и смертности среди недоношенных детей, разработаны, научно обоснованы и апробированы мероприятия, направленные на снижение частоты недонашивания беременности и реабилитацию недоношенных детей. Диспансеризация женщин из группы риска по недонашиванию беременности в созданном центре планирования семи и охраны репродуктивного здоровья, постоянный контроль за состоянием здоровья беременных по месту проживания семьи, оздоровление в санаторных условиях и на дневном стационаре при поликлинике центральной районной больницы дало возможность снизить уровень недонашивания беременности с 5,9% в 1994 году до 3,2% в 2000 году. Своевременная диагностика и лечение асфиксий у недоношенных новорождённых, постоянный контроль за состоянием их здоровья по месту жительства семьи, своевременное, регулярное применение комплекса иммунных препаратов, мультивитаминов и пробиотиков показали их эффективность в плане снижения общей заболеваемости, инвалидности и смертности среди них.
Ключевые слова: семья, факторы риска, недонашивание беременности, здоровье недоношенных, реабилитационные мероприятия.
Annotation
Rudenko V.S. Characteristic of prematurely born children's health, who were born in country - side and ways of their rehabilitation - Manuscript
The thesis (dissertation) for receiving a higher candidate's degree of medical science (speciality 14.04.10 Pediatrics.) the institute of Pediatrics, Midwifery and Gynecology AMS of Ukraine, Kiev, 2002.
This research ascertains the main medical and social factors of risk that influence the frequency of premature pregnancy and health of prematurely born children in families living in partially wooded steppe of Ukraine.
A lot of new measures are suggested and approbated for prophylaxis of premature pregnancy and early rehabilitation of prematurely born children. They are based in all - sound studying of numerals medical, social, hygienic cultural, economic and biological facts of risk that promote premature pregnancy, illnesses disability and mortality among prematurely born children.
Key words, family, factors of risk, premature pregnancy, health of prematurely born, rehabilitation.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.
дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010Поняття та зміст неонатології як науки про виходжування новонароджених, вишукування оптимальних методів діагностики та лікування хвороб у дітей перших чотирьох тижнів життя, реабілітації хворих новонароджених. Гестаційний вік та його можливі патології.
презентация [1,5 M], добавлен 29.01.2014Законодавство України про охорону здоров`я в частині організації та надання первинної медико-санітарної допомоги. Структура системи охорони здоров`я – види медико-санітарної допомоги. Проект впровадження удосконалення ПМСД в Онуфріївському районі.
дипломная работа [981,4 K], добавлен 11.06.2012Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"
курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010Фактори ризику (генеалогічні, аліментарні, імунологічні, імуногенетичні) та визначення маркерів гастродуоденальної патології у дітей. На формування гастродуоденальної патології у дітей значний вплив мають аліментарні, імуногенетичні, імунологічні чинники.
автореферат [50,2 K], добавлен 18.03.2009Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.
реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010Історія пияцтва в Україні. Собріологія, її закони. Міфи про алкоголь. Статистика алкогольної смертності. Особливості впливу алкоголю на дітей і підлітків. Пріоритетні напрями алкогольної політики на найближчі роки. Наслідки вживання алкоголю на організм.
дипломная работа [243,4 K], добавлен 14.03.2013Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.
автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009Причини та фактори впливу на розвиток набутих вад серця в новонароджених дітей. Діагностичні критерії аортального стенозу та аортальної недостатності. Характеристика та клінічні ознаки неревматичних кардитів у дітей, складання схеми їх лікування.
реферат [490,7 K], добавлен 12.07.2010Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.
автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.
курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011Історія реформування системи охорони здоров’я. Формування державної політики і її роль в системі охорони здоров’я. Програми медичного реформування, іноземний досвід та рекомендації щодо охорони здоров’я для України з досвіду Словаччини та інших країн.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 12.08.2010Етапи розвитку системи охорони здоров’я в Україні. Моделі фінансового забезпечення охорони здоров’я. Основні джерела фінансування. Динаміка змін фінансування видатків на охорону здоров’я в Україні за 2006-2011 рр. Структура видатків на охорону здоров’я.
презентация [1,1 M], добавлен 30.11.2015Вікові особливості дітей у віці другого дитинства. Патогенез, структура рухового дефекту, при атонічно-астатичної форми ДЦП. Лікувальна дія фізичної культури при реабілітації дітей. Методи досліджень, та методика ЛФК застосована для реабілітації.
курсовая работа [127,7 K], добавлен 09.11.2008Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.
реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014Етіологія, патогенез, клінічні прояви гострих респіраторно-вірусних інфекцій. Особливості дихальної системи у дітей. Підходи до використання ароматерапії в реабілітації дітей з ГРВІ у поєднанні з іншими засобами. Розробка програми реабілітаційних заходів.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 21.06.2012Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.
автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009Визначення діагностичної значимості кількісного аналізу вільних амінокислот крові в поєднанні з оцінкою фенотипу у виявленні спадкових порушень обміну в дітей. Співставлення біохімічного та клінічного фенотипів дітей з ознаками метаболічних захворювань.
автореферат [42,1 K], добавлен 07.03.2009Обґрунтування державного регулювання охорони здоров'я та реформування системи охорони здоров'я в Україні. Особливості діяльності фармацептичної компанії "Мікролайф України" при формуванні державного замовлення на виробництво ліків і лікарських засобів.
контрольная работа [34,0 K], добавлен 13.08.2008Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.
автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
