Вдосконалення гігієнічної оцінки промислової хімічної продукції, зварювальних матеріалів і умов праці при їх використанні

Особливість аналізу умов праці у виробництві, професійної захворюваності зварників. Характер запобіжного і поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Основні вимоги до гігієнічної оцінки промислової хімічної продукції при її виготовленні.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2014
Размер файла 246,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

14.02.01 - гігієна

УДК 613.63:621.79:001-5

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата медичних наук

АВТОРЕФЕРАТ

ВДОСКОНАЛЕННЯ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРОМИСЛОВОЇ ХІМІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ, ЗВАРЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І УМОВ ПРАЦІ ПРИ ЇХ ВИКОРИСТАННІ

ТІМОШИНА ДІАНА ПАВЛІВНА

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Горбань Лев Миколайович, Інститут медицини праці АМН України, завідувач лабораторією гігієни праці в електрозварювальному виробництві та токсикології зварювальних аерозолів.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Яворовський Олександр Петрович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, завідувач кафедрою гігієни праці та профзахворювань;

доктор медичних наук, професор Мухін Володимир В'ячеславович, Державне підприємство НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, директор.

Провідна установа:

Львівський державний медичний університет ім. Данили Галицького МОЗ України, кафедра загальної гігієни з екологією та радіаційною гігієною, м. Львів

Захист відбудеться “23” грудня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий 21.11. 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В.Степаненко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки у зв'язку з широким використанням хімічних речовин підвищилось їх значення як забруднювачів навколишнього, у тому числі виробничого середовища (Ю.І. Кундієв, Є.Г Гончарук, А.М. Сердюк, І.М.Трахтенберг, 1998). На цей час у світі синтезовано понад 5 млн. хімічних речовин, з яких більш, ніж 60 тис. знаходять практичне застосування. З шкідливим впливом хімічних речовин на працюючих пов'язують в різних країнах до 4,0% гострих та хронічних професійних отруєнь, виникнення виробничо-зумовлених захворювань.

З метою підвищення рівня безпеки на виробництві та зниження захворюваності працюючих Міжнародною організацією праці (МОП) прийняті відповідні конвенції - про безпеку при застосуванні хімічних речовин на виробництві ( № 170), з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (№ 155), про служби гігієни праці (№ 161). У багатьох країнах світу запропоновано програми щодо покращання медико-санітарної допомоги працівникам окремих виробництв, підприємств, регіонів, галузей промисловості і сільського господарства (В.М. Ретнев, 1994, Н.Ф. Измеров с соавт., 1998, J. Rantanen, 1998, М. Eglite, 2000, V.G. Artamonova e.a., 2003 ) .

Для України як держави з розвинутою хімічною промисловістю, експортом та імпортом хімічної продукції, вказані проблеми є надзвичайно актуальними. Наукові дослідження і практика здійснення запобіжного і поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду у промисловості та сільському господарстві, в будівництві та на транспорті дозволили накопичити вагомий фактичний матеріал стосовно умов та характеру праці робітників у провідних галузях виробництва, де широко використовуються хімічні речовини, а також щодо вивчення ізольованої, комбінованої та поєднаної дії різних за природою чинників на стан здоров'я та працездатність робітників (Ю.И. Кундиев, 2000; В.И. Чернюк, 2001; Ю.Д. Думанский, 2001, Е.Г. Иванюк з співавт., 2001; Н.Г. Карнаух с соавт., 2001; Е.П. Краснюк, 2002; М.Г. Проданчук з співавт., 2001; И.М. Трахтенберг, Л.М. Шафран, 2002; Б.М. Штабский, М.Р. Гжеготский, 2003; О.П. Яворовський з співавт., 2000).

Одним з головних профілактичних напрямків забезпечення хімічної безпеки є запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд, завдяки якому уся хімічна продукція, що виробляється або ввозиться з-за кордону, підлягає токсиколого-гігієнічній оцінці. Її результати поряд з вимогами безпеки, засобами колективного і індивідуального захисту працюючих повинні включатися в нормативну документацію (НД) , зокрема технічні умови (ТУ), державні стандарти (ДСТУ) тощо. Однак аналіз НД показав, що інформація носить фрагментарний характер, переважають посилання на загальні заходи безпеки, відсутні конкретні вимоги до відповідних розділів. Це ускладнює здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та вимагає удосконалення нормативно-методичної бази щодо гігієнічної оцінки вітчизняної та імпортованої продукції.

Серед контингентів працюючих, що зазнають шкідливої дії на організм хімічних чинників, особливе місце займають представники зварювального виробництва. Це зумовлено широким використанням зварювальних технологій і робіт в різних галузях промисловості, будівництві, транспорті, сільському господарстві (Б.Є. Патон, 2002), а у важкому, транспортному, сільськогосподарському, харчовому машинобудуванні, суднобудуванні дугове зварювання є одним з провідних технологічних процесів (А.А. Мазур, М.Л. Жадкевич, 2002, А.А. Эннан, 2002).

Як показано ґрунтовними дослідженнями (М.И. Эрман, М.Б. Раппопорт, 1970, И.Т. Брахнова с соавт., 1978, Л.М. Горбань, 1998, 2002, Т.К. Кучерук, 2002, P. Hewett, 2001, T. Okuno е.а., 2001; M. Koivumaki, 2002, M.D. Cohen, 2003), робота у зварювальному виробництві пов'язана з дією на організм працюючого небезпечних виробничих чинників, джерелами яких є зварювальні матеріали (електроди, дроти, флюси), технологічне обладнання та супутні фактори ( при різанні металобрухту, зварюванні труб, покритих кольоровими металами, роботі з пофарбованими поверхнями тощо). В професіограмі спеціаліста - робота на відкритому повітрі, в приміщеннях з недостатньою вентиляцією, у замкненому просторі, з різним фізичним навантаженням, у незручних та вимушених робочих позах. Зварювальний аерозоль (ЗА) поєднує в собі значну кількість шкідливих хімічних речовин у твердій та газовій складових (сполуки металів, HF, СО, NО2, O3). Однак. у нормативній документації на зварювальні матеріали ці фактори висвітлювались недостатньо. Крім того, відмічався суттєвий розрив між досягненнями гігієнічної науки і використанням в практиці результатів наукових досліджень в галузі токсикології зварювальних матеріалів. Цей розрив підтверджувався і даними професійної захворюваності зварників. Хоча основними формами профпатології у цього контингенту працюючих є хронічний бронхіт і пневмоконіоз, однак в їх генезі визначальна роль належить не тільки фіброгеним властивостям твердої складової ЗА (ТСЗА), а й токсичній дії інгредієнтів ЗА (Л. Н. Горбань, 1998, 2002, М.А.Ершова, 1998; А.М. Нагорна з співавт., 1999; В.А Пищиков, И.П. Лубянова, 1999; Б.А. Кацнельсон с соавт. 2001, В.В. Мухин с соавт., 2001, О. Vandenplas е.а., 1998, U. Buerke е.а., 2002). У зв'язку з цим гостро постає питання про оцінку хімічного фактору в умовах праці зварників. Такий аналіз може бути здійснений на підставі даних атестації їх робочих місць на підприємствах різних галузей господарства, а також результатів спеціальних поглиблених досліджень. При цьому в умовах переходу до ринкової економіки та збільшення кількості малих і середніх підприємств різних форм власності першочерговими стають питання створення безпечних умов праці і профілактики захворювань у працюючих на цих підприємствах у зв'язку з відсутністю або низьким рівнім медичного обслуговування, недостатністю засобів індивідуального і колективного захисту, що потребує особливої уваги гігієністів та профпатологів. Все вищезазначене визначило актуальність теми і її основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана з урахуванням участі автора у розробленні та реалізації Національної програми покращання стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1320), а також планових науково-дослідних робіт Інституту медицини праці АМН України (ВК.17.99. “Стан та основні тенденції формування професійних захворювань у провідних галузях промисловості та сільського господарства у сучасних умовах соціально-економічних перетворень в Україні; 1995-2000 рр”, ВК.27.02. “Вивчити стан виявлення, реєстрації та обліку професійної патології в Україні з метою удосконалення, оптимізації медико-санітарного обслуговування населення і системи профілактичних заходів у 2002-2005 рр.”), в яких автор брав і продовжує брати участь як один з виконавців.

Мета та задачі дослідження. Удосконалити заходи щодо поліпшення умов праці і профілактики професійних захворювань у працівників, що зазнають впливу шкідливих хімічних речовин, а також вимоги до гігієнічної оцінки хімічної продукції, зварювальних матеріалів та здійснення запобіжного і поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду за розділом “гігієна праці”.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

1. Проаналізувати результати державної санітарно-епідеміологічної експертизи хімічної сировини, продукції та зварювальних матеріалів, встановити найбільш поширені групи речовин та сполук, що можуть бути джерелами забруднення виробничого середовища та визначити основні напрямки подальшого вдосконалення експертизи.

2. Провести гігієнічну та професіографічну оцінку умов праці зварників за матеріалами атестації робочих місць, результатами поглиблених досліджень небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу у зварювальному виробництві, а також анкетування цієї категорії працівників на підприємствах різних форм власності та галузей господарства.

3. Проаналізувати динаміку професійної захворюваності робітників зварювальних професій та стан їх здоров'я за даними анкетування з метою удосконалення комплексу профілактичних заходів.

4. Обгрунтувати заходи щодо удосконалення гігієнічної оцінки хімічної продукції, зварювальних матеріалів, покращання умов праці робітників, які зазнають впливу шкідливих хімічних речовин, підвищення ефективності запобіжного та поточного державного санепіднагляду.

Об'єкт дослідження. Хімічна продукція, зварювальні матеріали, умови праці та стан здоров'я працівників підприємств різних галузей господарства та форм власності.

Предмет дослідження. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза та гігієнічна оцінка промислової хімічної продукції, зварювальних матеріалів, вивчення умов праці та стану здоров'я працюючих.

Методи дослідження. В роботі використані гігієнічні, епідеміологічні, соціологічні (анкетування) математичні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше на підставі наукового аналізу результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи встановлено найпоширеніші групи хімічної продукції, які виробляються в Україні та ввозяться з-за кордону і мають підвищену небезпеку для здоров'я людини, уніфіковано підходи до проведення токсиколого-гігієнічної оцінки і обсягу інформації, яка повинна міститися в матеріалах, що надаються для здійснення цього виду експертизи. Вперше обгрунтовано необхідність урахування особливостей форм господарювання при визначені пріоритетів у здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду та розробці оздоровчих заходів. Удосконалено підходи до Гігієнічної класифікації праці за хімічним фактором з урахуванням не тільки класу небезпечності хімічних речовин, а й характеру їх загальнотоксичної та специфічної дії на організм, розвинено положення про необхідність подальшого поглибленого вивчення поєднаної дії шкідливих хімічних речовин на стан здоров'я працюючих та формування виробничо зумовленої та професійної патології.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень внесені пропозиції щодо удосконалення державної санітарно-епідеміологічної експертизи хімічної продукції, яка може негативно впливати на здоров'я працюючих, розроблені рекомендації щодо профілактики впливу на організм зварників шкідливих факторів виробничого середовища. Матеріали досліджень використані і впроваджені в практику шляхом включення їх до:

· Державних санітарних правил і норм: ДСанПіН 3.3.034-99 “Державні санітарні правила і норми для підприємств по виробництву зварювальних матеріалів (електродів, порошкового дроту та флюсів)”; ДСП 3.3.1-0398-99 “Державні санітарні правила “Підприємства чорної металургії”; ДСП 3.3.1.095-2003 “Державні санітарні правила і норми “Підприємства вугільної промисловості”;

· наказів Міністерства охорони здоров'я :”Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо розробки, виробництва і застосування продукції, яка може негативно впливати на здоров”я людини” від 2010.1995 року №190, “Про удосконалення автоматизованої системи обліку та аналізу профзахворюваності в Україні” від 10.02.1998 року № 31, “Про посилення контролю та відповідальності за облік та аналіз профзахворюваності” від 18. 02. 2003 року № 77;

· постанов Головного державного санітарного лікаря України: “Про посилення контролю за якістю проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу підприємствами і організаціями, які атестовані органами і установами санепідслужби МОЗ України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.081992 року № 442 “Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” від 13.051998 року № 10., “Про посилення державного санепіднагляду щодо попередження профзахворювань” від 15. 09. 1999 року № 21, “Про хід виконання наказу МОЗ України від 10. 02. 1998 року № 31 “про удосконалення автоматизованої системи обліку та аналізу профзахворювань в Україні” від 12. 08. 1999 року № 29, “Про посилення контролю за проведенням атестації санітарних лабораторій та підприємств і організацій та здійсненням санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу з атестації робочих місць за умовами праці згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01. 08. 1992 року № 442 “Про порядок атестації робочих місць за умовами праці” від 30. 12. 1999 року № 39, “Про удосконалення обстежень умов праці та складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці” від 07. 02. 2001 року № 46, “Про затвердження Карти даних небезпечного фактора (речовини, матеріалу) від 20. 05. 2002 року № 19, “Про удосконалення діяльності в галузі державної реєстрації небезпечних факторів і ведення Державного реєстру небезпечних факторів” від 15. 09. 2002 року № 32;

· методичних вказівкок:” По совершенствованию государственного предупредительного санитарного надзора за проектированием цехов и участков сварки, разработкой технологических процессов и оборудования” № 4425-87 МОЗ СРСР, “Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування в будівництві” МВ 8.8.2.4.- 097-02;

· Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу ГН 3.3.5-8-6.6.1-2001 та інших нормативно-методичних документів, що використовуються при здійсненні запобіжного та поточного державного санепіднагляду та санепідекспертизи установами державної санепідслужби: при розгляді нормативної, проектної та іншої документації, обстеженні підприємств - виробників хімічних матеріалів, користують у роботі інші міністерства та відомства, що сприяло випуску та застосуванню безпечнішої хімічної продукції. Обгрунтовано доцільність адаптування нормативно-методичних документів і організаційно-методичної діяльності санепідслужби до нових соціально-економічних умов, які склалися у державі. Матеріали досліджень використовуються в учбових програмах курсів передатестаційної підготовки і підвищення кваліфікації фахівців з гігієни праці, а також спеціалістів системи Мінпраці та Державного комітету з нагляду за охороною праці, на республіканських нарадах, семінарах, конференціях і можуть стати підгрунтям для управлінських рішень щодо подальшого удосконалення діяльності фахівців з гігієни праці.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні та формулюванні робочої гіпотези, завдань і програми роботи, в аналізі інформації нормативного, наукового, статистичного характеру, що визначає сучасний стан умов праці та професійної захворюваності, в аналізі даних атестації робочих місць, а також вивченні результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи вітчизняної та імпортованої продукції, у розробці, впровадженні та наступному аналізі анкет щодо оцінки працюючими свого стану здоров'я і умов праці, в аналізі професійної захворюваності, статистичній обробці одержаної інформації та інтерпретації даних досліджень, науковому обґрунтуванні висновків та практичних рекомендацій, написанні тексту та оформленні дисертації. Дисертація є результатом багаторічної роботи автора щодо наукового обґрунтування і впровадження системи нормативно-методичного забезпечення санітарно-епідеміологічної служби України за розділом “Гігієна праці”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на конференціях з гігієни праці та профпатології в м. Кривий Ріг (1995) та Києві (1999), на 1-му з'їзді токсикологів України у м. Київ (2001), на семінарах-нарадах з гігієни праці для лікарів санепідслужби України в містах: Донецьк (1998, 2000), Одеса (1998), Львів (2001), Суми (2002); Дніпропетровськ (2002); на нараді з актуальних питань професійної захворюваності в Україні та стану медико-санітарної допомоги працівникам (Київ, 2003); на науково-практичній конференції “Державна реєстрація потенційно небезпечних факторів при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду” (Київ, 2003); на 1-й міжнародній науково-практичній конференції “Защита окружающей среды, здоровье, безопасность в сварочном производстве” (Одеса, 2002), на міжнародних наукових конференціях: “EUROTOX-2001” (Стамбул, Туреччина, 2001), "SECOTOX-2001” (Краків, Польща, 2001) та “SECOTOX-2002” (Брно, Чехія, 2002), “Industrial Toxicology” 2003” (Братислава, Словаччина, 2003), Санэпиднадзор на транспорте-99 та -2002 (Іллічівськ, 1999, 2002), на міжнародному форумі “Довкілля і здоров'я” (Санкт-Петербург, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 робіт, які відбивають її основні положення. З них у фахових виданнях ВАК України - 4, в інших виданнях (журналах, матеріалах і тезах конференцій) - 16.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, розділу щодо матеріалів, об'єктів, контингентів та методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, підсумку, висновків, списку літератури, що містить посилання на 242 літературних джерела (вітчизняних та іноземних авторів), 2 додатків. Робота викладена на 183 сторінках, в тому числі 150 сторінках основного тексту комп'ютерного набору, ілюстрована 21 рисунком і 31 таблицею.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, об'єкти, контингенти і методи досліджень. Для вирішення поставлених задач дослідження проведені за програмою, що включала чотири етапи: 1. Аналіз даних державної санітарно-епідеміологічної експертизи хімічної продукції та зварювальних матеріалів. 2. Поглиблене вивчення умов праці у зварювальному виробництві за результатами гігієнічної оцінки умов праці та атестації робочих місць, а також даних опитування зварників за спеціально розробленою анкетою з урахуванням різних форм власності. 3. Вивчення та визначення основних тенденцій у формуванні професійної захворюваності зварників на підприємствах України. 4. Обгрунтування комплексу заходів щодо запобігання шкідливого впливу на працюючих хімічних речовин, удосконалення нормативно-методичного забезпечення запобіжного і поточного державного санепіднагляду.

Усього під особистим наглядом було 49 підприємств машинобудівної, суднобудівної та будівельної галузей, в тому числі 9 державних, 27 акціонерних та 13 приватних (табл. 1); у Донецькій області - 11, Львівській - 7, Луганській - 10, Миколаївській - 9 і Одеській - 12 підприємств, де згідно зі статистичними даними на них працюють 83,2% робітників зварювальних спеціальностей.

Таблиця 1 - Об'єкти, контингенти та кількісні показники проведених досліджень

Досліджені об'єкти та контингенти

Кількість

Промислові підприємства

49

у тому числі: державні

9

Акціонерні

27

Приватні

13

Робочі місця (матеріали атестації)

516

Робочі місця (додаткові дослідження)

183

Нормативна документація (експертиза)

1915

Імпортована продукція (експертиза)

2732

Вітчизняна продукція (експертиза)

3622

Зварники (карти обліку профзахворювання)

368

Зварники (анкетування)

484

Особи контрольної групи (анкетування)

303

Проведено аналіз результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи хімічної продукції та зварювальних матеріалів за 1997-2001 роки на підставі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, токсиколого-гігієнічних паспортів на хімічні речовини, продукцію та зварювальні матеріали, листків безпеки на хімічну продукцію, що імпортується тощо. Проаналізовано матеріали атестації 516 робочих місць зварників за картами умов праці та протоколами досліджень факторів виробничого середовища. Кількість необхідних спостережень було розраховано методом серійного відбору (гніздовим методом). Додаткові дослідження проаналізовано за даними комплексних гігієнічних обстежень 183 робочих місць робітників зварювального виробництва.

За видом виробничих операцій, застосованого устаткування та зварювальних матеріалів виділено 5 найтиповіших для зварювального виробництва груп працюючих: електрозварники ручного зварювання, електрогазозварники, газозварники, газорізальники, зварники автоматичного зварювання. Для аналізу професійних захворювань (ПЗ) зварників використані статистичні звітні матеріали по регіонах і країні в цілому, що надходять до МОЗ України з установ державної санепідслужби (дані інформаційної системи АІС “Профзахворювання”), а також дані 368 карт обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5, матеріали комплексних обстежень робітників зварювального виробництва, що проведені науковими співробітниками Інституту медицини праці АМН України і в яких автор роботи брав участь як один з співвиконавців робіт.

З метою отримання даних стосовно самооцінки стану здоров'я працюючих та його можливого зв'язку з умовами праці проведено анкетування 484 осіб основної групи (зварники та різальники металу) і 303 осіб контрольної групи (слюсарі (29,9%), токарі (33,3%), електрики (12,9%), фрезерувальники (12,9%), та ін. (11,6%). Всі обстежені робітники розподілялися по групах за віком та стажем згідно з вимогами медичної статистики (А.М. Мерков, Л.Е. Поляков, 1974; Т.М. Максимова, 2002) і практично рівномірно розподілялись у групах від 1-5 до 25-30 і більше років по 12-15% у кожній групі.

Математично-статистичну обробку результатів гігієнічних досліджень, даних анкетування та вивчення професійної захворюваності відповідних контингентів проводили загальноприйнятими методами варіаційного та кореляційного аналізу на комп'ютері за допомогою пакета стандартних програм у Microsoft Excel (О.П. Мінцер з співав., 1982; Лапач С.Н. з співав.,2000). Оскільки оцінка умов праці та стану здоров'я респондентів стосується численних показників, що мають як кількісну, так і якісну характеристики, в роботі застосовано підхід, рекомендований М.Ю. Антомоновим (2002). При цьому кількісні перемінні переводили в бали шляхом лінійного перетворення, а якісні ознаки розподілено на класи, кожному з яких присвоєно конкретну еквівалентну величину з перевіркою за принципом адитивності.

Результати досліджень та їх обговорення. Хімічні речовини та продукція як об'єкт державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд в умовах ринкових відносин і багатоукладної економіки вимагає подальшої розробки і вдосконалення проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи вітчизняної та імпортованої продукції, а також відповідної нормативної документації.

Оскільки основними джерелами хімічної небезпеки є сировина, напівпродукти і готова продукція, було проаналізовано 2732 висновки на імпортовану промислову продукцію, 3622 висновки на вітчизняну хімічну продукцію та 1915 - на НД. Висновки були розподілені по групах залежно від показників небезпечності, фізико-хімічних властивостей і призначення.

Найбільша кількість висновків на імпортовану продукцію була видана на полімерні та лакофарбові (ЛФМ) матеріали ( 26,6±0,85%). Далі йдуть технологічне обладнання і устаткування (24,4±0,68%), хімічні речовини (22,7±0,80%), мастильно-охолоджувальні матеріали (11,8±0,62%).Висновки на зварювальні матеріали становили 3,4±0,35% . Перше місце серед видів вітчизняної хімічної продукції займають хімічні речовини -- 29,1±0,75%, друге місце - полімери і ЛФМ -- 25,3±0,72%, далі йдуть обладнання та устаткування -- 20,1±0,66% і мастильно-охолоджувальні матеріали -- 10,1±0,49%. Висновки на зварювальні матеріали дорівнювали 4,1±0,33% .

Аналіз матеріалів, направлених на проведення експертизи до установ державної санепідслужби, виявив неповноту обсягів та видів досліджень, а також недоліки, що мають місце в ході експертизи НД. Це зумовило повернення 50 % матеріалів на доопрацювання. Найбільш типові недоліки: при проведенні експертизи не враховуються вимоги відповідних НД (47,2±1,13 %), не в повному обсязі враховуються дані токсиколого-гігієнічних паспортів (досьє) (24,5±1,04 %); відсутні або не в повному обсязі рекомендовані необхідні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) з урахуванням діючих на організм шкідливих речовин і типу захисних властивостей ЗІЗ (18,6±0,95 %), не зазначені гігієнічні нормативи на хімічні речовини, що забруднюють повітря робочої зони (9,7±0,95 %).

При аналізі інформації на імпортну продукцію, яка надходить на експертизу, виявлено характерні недоліки у підготовці первинних документів, що спричиняло помилки при проведенні оцінки хімічного фактора в ході лабораторних досліджень і формуванні на цій основі гігієнічних ви- мог і профілактичних заходів (табл.2).

НД на зварювальні матеріали досить стабільно дорівнює приблизно 3% загальної кількості НД, електроди, флюси та дріт сукупно становили приблизно 90%.

Таблиця 2 - Характерні недоліки у поданих на державну санітарно-епідеміологічну експертизу документах на імпортовану хімічну продукцію та зварювальні матеріали, частота у %

№ п/п

Характерні недоліки

%

1.

Відсутність рецептури матеріалу

82,0±0,74

2.

Неповне охоплення видів випробувань, зокрема результатів токсикологічних досліджень

67,0±0,91

3.

Відсутність листка безпеки на хімічні речовини і матеріали

45,5±0,95

4.

Відсутність рекомендацій з безпеки праці

33,5±0,90

5.

Проведення лабораторних досліджень без урахування сфери застосування продукції

26,4±0,84

6.

Моделювання умов проведення лабораторних досліджень без розмежування на умови виробництва і умови експлуатації

19,1±0,75

7.

Нераціональне урахування специфічних гігієнічних властивостей хімічної продукції

12,7±0,64

Щодо загальної тенденції встановленої за результатами зіставлення висновків на вітчизняну та імпортовану хімічну продукцію, то вона полягає в тому, що питома вага окремих видів продукції, перш за все, обумовлена попитом на внутрішньому ринку. Тому значення підсумованих за п'ять років результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи основних видів зварювальних матеріалів в обох групах (вітчизняна та імпортована продукція) близькі за результатами, як це видно на рис. 1.

Хоча висновки на зварювальні матеріали (електроди, флюси, дріт) становлять відносно невелику частку, науковий аналіз результатів показав, що специфіка їх застосування потребує урахування вимог декількох НД, що не завжди виконується установами державної санепідслужби. В 42,9% виявлені недоліки, обумовлені недостатнім урахуванням небезпечних властивостей електродів флюоритно-карбонатного (основного) типу, що відрізняються підвищеною біологічною активністю ЗА внаслідок, в першу чергу, наявності в ньому сполук фтору та марганцю. Не зіставляються показники і вимоги безпеки на конкретні марки зварювальних матеріалів країни-експортера і вимоги санітарних норм і правил, що діють в Україні (29,2%). В окремих випадках взагалі не враховується, що зварювальні матеріали при їх використанні є джерелами забруднення повітря робочої зони шкідливими хімічними речовинами.

Рис. 1. Співвідношення основних видів вітчизняних та імпортованих зварювальних матеріалів за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи у 1998-2001 рр. (1 - електроди; 2 - дріт порошковий; 3 - флюси; 4 - стрічка).

Як правило, наявні недоліки у підготовці висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи виправлялися в робочому порядку. В більшості випадків недоліки первинних матеріалів зумовили необхідність передачі частини матеріалів (27,5 %) у профільні гігієнічні інститути для повторної поглибленої експертизи.

Аналіз матеріалів, поданих на державну санітарно епідеміологічну експертизу, та виявлені недоліки дозволили сформулювати основні вимоги до обсягів та змісту інформації, яка обов'язково повинна міститися у матеріалах на хімічну продукцію, що подається на державну санепідекспертизу. Ці вимоги були науково обгрунтовані та викладені у розділах токсиколого-гігієнічного паспорта (ТГП), який як документ був затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20.10.1995 року № 190 “Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи при розробці, виробництві, використанні продукції, яка може негативно впливати на здоров'я людини”. Обґрунтована також необхідність введення при здійсненні Державної реєстрації небезпечних хімічних речовин додаткового інформаційного документа - Карти даних небезпечного фактора (речовини, матеріалу) як обов'язкового супровідного документа для індивідуальних хімічних та біологічних речовин (сполук), в т.ч. полімерів та матеріалів, а також тих, що входять до складу сумішевої продукції, яка виробляється та застосовується на території України і ввозиться з-за кордону.

Результати досліджень дозволили також сформулювати основні гігієнічні вимоги до НД на зварювальні матеріали, що подаються на державну санітарно-епідеміологічну експертизу:

- призначення зварювальних матеріалів та умови їх використання;

- хімічний склад зварювальних матеріалів;

- питомі виділення шкідливих речовин (у складі ТСЗА та ГСЗА), що утворюються під час зварювання, класи їх небезпечності;

- вимоги щодо створення безпечних умов праці при використанні цих матеріалів, у тому числі засоби колективного та індивідуального захисту;

- вимоги щодо зберігання матеріалів, їх маркування та упаковки;

- методи визначення шкідливих речовин - інгредієнтів ТСЗА та ГСЗА

Урахування при проведенні державної санепідекспертизи вищезазначених вимог суттєво підвищило ефективність заходів щодо попередження негативного впливу шкідливих речовин на організм працюючих вже на етапі проектування, розробки технологічних регламентів та виробництва продукції.

Гієнічна та професіографічна оцінка умов праці зварників на підприємствах різних форм власності. На цьому етапі необхідно було розглянути і проаналізувати стан виробничого середовища цехів, дільниць, підприємств зварювального виробництва на підставі вивчення матеріалів атестації робочих місць, поглиблених досліджень, а також анкетування працівників зварювального виробництва. Проведений аналіз показав, що практично у всіх картах умов праці (КУП) до числа шкідливих виробничих факторів при проведенні зварювальних і різальних робіт відносять забруднення повітряного середовища зварювальним аерозолем (ЗА), мікроклімат (у переважній більшості випадків за показником температури повітря), шумове навантаження на працюючих. У той же час лише в невеликій кількості КУП (менш 20%) оцінюється інфрачервоне випромінювання на робочому місці зварника. Що стосується оцінки інтенсивності ультрафіолетового випромінювання (УФВ), а також таких компонентів ЗА, як хром, нікель, алюміній, кремнію оксиду (IV), цинк, мідь, органічні компоненти (особливо при різанні металів, покритих протекторними ґрунтами), то ці показники або відсутні, або зустрічаються лише в поодиноких КУП. Слід підкреслити, що в “Гигиенической классификации труда” № 4137-86, яка застосовується для атестації робочих місць, інтенсивність УФВ як шкідливого фактора взагалі не враховується.

Виявилося, що найбільший обсяг інформації відноситься до ручного дугового та газозварювання (82,0%), але у 34,0% КУП дані про марки електродів, що використовувалися, були відсутні. Питома вага механізованого автоматичного і напівавтоматичного зварювання (в середовищі СО2, інертних газів, під флюсом тощо) є істотно нижчою, ніж ручного зварювання, що відображає незадовільний стан справ із впровадженням сучасного устаткування, яке забезпечує більш високу продуктивність праці зварників.

З 346 карт умов праці, у яких є посилання на тип електродів, у 89,9% фігурують електроди УОНІ 13/45, Е-42А, Е-50А, ЕА 400/10у, ЕА-1М2, АНО-Д. Однак у КУП не знаходить відображення тип покриття електродів (рутиловий, целюлозний, основний тощо), що не дозволяє правильно вирішувати питання щодо вибору хімічних речовин, які потребують контролю. захворюваність зварник гігієнічний хімічний

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що найбільш значущими показниками у характеристиці умов праці робітників зварювального виробництва за частотою виявлення конкретного шкідливого фактора і величини відхилення від санітарних норм є такі фактори хімічної та фізичної природи: марганець, азоту оксиди (1V), вуглецю оксид (II) у складі ЗА, інфрачервоне випромінювання та шум (табл. 3).

Таблиця 3 - Ступінь відхилення рівнів основних шкідливих чинників на робочих місцях працівників зварювального виробництва від санітарних норм,%

№ п/п

Чинник

В межах

ГДК

Перевищення

ГДК

Ступінь відхилення*

1

2

3

1.

Зварювальний аерозоль, в тому числі компоненти:

1.1.

Марганець

24,6±0,68

75,4±1,03

36,2

29,7

34,1

1.2.

Азоту оксиди (1V)

43,2±0,75

56,8±0,87

79,8

15,4

4,8

1.3.

Вуглецю оксид (II)

71,1±0,79

28,9±0,51

100,0

-

-

2.

Інфрачервоне випромінювання

26,2±0,46

73,8±0,82

28,1

71,2

0,7

3.

Шум

81,9±1,05

18,1±0,52

91,4

8,6

-

Примітка: */ - Відповідно до ступеня шкідливих та небезпечних класів умов праці згідно з Гігієнічною класифікацією праці №4137-86.

Найнебезпечнішими за вмістом марганцю в повітрі робочої зони були робочі місця газозварників та електрозварників, що працюють на напівавтоматичному обладнанні, де всі визначені концентрації перевищували ГДК р.з. Далі за цим показником йдуть робочі місця електрозварників ручного зварювання, електрогазозварників, газорізальників, на яких число визначень з перевищенням концентрацій марганцю встановлених ГДК, було більш ніж 90,0% від загальної кількості аналізів.

За вмістом азоту оксиду (в перерахунку на NO2) в повітрі робочої зони гігієнічна ситуація була аналогічна вмісту марганцю. Проте на робочих місцях газорізальників фактичні концентрації азоту оксиду були в 2 рази вищими, ніж на робочих місцях електрозварників. Що стосується забруднення повітря робочої зони вуглецю оксидом (II), то у переважній більшості вимірювань воно не перевищувало ГДК. При цьому найбільшою мірою відповідали санітарним нормам робочі місця зварників, що працювали на автоматичному обладнанні (не перевищували ГДК у 100% аналізів), а найменшою - газорізальників (перевищення у 28,5% випадків), газозварників (25,0 %) та електрогазозварників ( 20,6%). Дослідження показали, що інтенсивність опромінення зварника має різний спектральний склад і охоплює діапазон частот від 0,76 до 10 мкм і більше, інтенсивність інфрачервоного опромінювання коливається в межах 100-2500 Вт/м2.

Таким чином, аналіз цих даних показав, що атестація робочих місць зварників металу проводиться не в повному обсязі, не повною мірою враховує специфіку умов і характеру праці робітників даних професійних груп. Інформація, що міститься у КУП, незадовільно відбиває якісні і кількісні характеристики фізичних та хімічних шкідливих виробничих факторів, що діють на організм прцюючого. Але навіть тих значень щодо інтенсивності впливу на організм токсичних інгредієнтів ТСЗА та ГСЗА, які вимірюються при здійсненні гігієнічної оцінки умов праці, є достатньо при вирішенні питання про віднесення робітників зазначених професій до числа осіб, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення. Що стосується рекомендацій з оздоровлення умов праці, то можна констатувати, що у зв'язку зі спрощеним узагальненням інформації, що міститься в КУП, відсутністю даних з професіографічного аналізу діяльності, недообліком різноманіття категорій і видів робіт, устаткування та матеріалів, що застосовуються, не визначеністю умов використання та потрібної ефективності та номенклатури засобів колективного й індивідуального захисту працюючих, то вони носять в основному формальний характер і не повною мірою можуть бути підставою для розробки ефективних оздоровчих заходів і їх виконання роботодавцями. Це, за даними наших досліджень, пов'язано також з невідповідністю Гігієнічної класифікації праці № 4137-86 сучасним уявленням про особливості дії на працюючих шкідливих виробничих чинників і трудового процесу, оскільки вона орієнтована переважно на встановлення провідного (домінуючого) шкідливого фактора, а не всієї їх сукупності (І.М. Трахтенберг, Л.М. Горбань, 1995; В.О. Красовский, 1998; Р.Я. Хамитова, 1999).

Зміни, що відбулися в соціально-економічній сфері, негативно вплинули на умови праці зварників, зайнятих на орендних, кооперативних, приватних, індивідуальних, сімейних, різноманітних малих та спільних підприємствах тощо. До цього часу підприємства цих форм власності не охоплені належним державним санітарно-епідеміологічним наглядом і загальною системою медичного забезпечення. Стаціонарні зварювальні пости на цих підприємствах, як правило, не обладнані місцевою примусовою вентиляцією, а навіть там, де пости є - вони не працюють або навіть цілком демонтовані. Останнє стосується 64% підприємств. Спецодягом і засобами індивідуального захисту забезпечені не більш як 45,0% робітників. Зварники, які працюють на цих підприємствах, відзначають необхідність використання ЗІЗОД, щитків, рукавиць - у 44,7%, тоді як на виробництвах з державною формою власності такі випадки не спостерігались, а на акціонованих, - вкрай рідко (до 5,0%).

Проаналізовані КУП зварників і результати виробничих досліджень дозволили отримати інформацію, що свідчить про загальне погіршення умов праці на підприємствах з недержавною формою власності. Ілюстрацією такого стану є співвідношення рівнів забруднення повітря робочої зони шкідливими речовинами-інгредієнтами ЗА, а також показників інших небезпечних виробничих факторів (рис. 2).

Рис. 2. Співвідношення рівнів шкідливих факторів на робочих місцях зварників на підприємствах різних форм власності : 1 -- марганцю оксиди; 2 -- вуглецю оксид (II); 3 -- азоту оксиди (в перерахунку на NО2); 4 -- водень фтористий ( в перерахунку на F); 5 -- інфрачервоне випромінювання; 6 -- шум, 7 - температура повітря.

Як видно з наведених на рис.2 даних, за основними показниками стану виробничого середовища на робочих місцях зварників найбільш небезпечними є умови праці на приватних підприємствах. А за деякими шкідливими чинниками виробничого середовища, наприклад такими, як інфрачервоне випромінювання, концентрації азоту оксидів, найбільший рівень відхилення від санітарних норм спостерігається на підприємствах з корпоративною формою власності. Отримані конкретні величини статистично достовірно відрізняються від відповідних даних на підприємствах з державною формою власності. Оскільки при аналізі КУП віднесення умов праці зварників до класу шкідливих визначалось переважно за рівнями забруднення повітря робочої зони токсичними речовинами (інгредієнтами ЗА) і при цьому не враховувалися показники важкості праці, то додатково були проаналізовані також результати поглиблених досліджень цих показників за новою Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності фактрів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового пооцесу ГН 3.3.5-8-6.6.1-2001, розробленої за нашою участю.

Встановлено, що на більшості приватних підприємств з кількістю працюючих здебільшого на рівні 25-50 фізичних осіб за інтегральним показником важкості праці умови праці у 43,4±1,96% випадків відповідають за Гігієнічною класифікацією праці 3 ступеню шкідливості, тоді як на підприємствах з корпоративною і державною формами власності, відповідно 37,4 ± 2,15 та 22,4 ± 1,74% (p < 0,05). Це є наслідком низького рівня механізації трудових процесів.

Одержану при аналізі даних КУП та комплексних досліджень інформацію щодо умов праці зварників було доповнено матеріалами анкетування. На наявність шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, в першу чергу пилу та шкідливих “газів”, вказують 93,0% працівників основної групи і значний (70%, р 0,05) відсоток осіб контрольної групи. У групі зварників цей показник охоплює практично всю сукупність анкетованих, тоді як серед респондентів, що негативно відповідають на це питання (відсутність шкідливих факторів на робочому місці) представників контрольної групи було в 5 разів більше, ніж серед зварників (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл респондентів за оцінкою наявності виробничих “шкідливостей” на робочому місці, %

Найвищі показники щодо наявності небезпечних виробничих факторів на робочому місці у представників основної та контрольної груп суднобудівної галузі. Майже на цьому ж рівні вони відзначені робітниками металообробної та машинобудівної галузей промисловостей. Що стосується будівництва, то тільки в групі зварників цей показник залишається високим. При цьому максимальний ступінь відхилення від санітарних норм був властивий токсичним інгредієнтам ЗА (в межах ГДК р.з. лише 19%).

В цілому отримані в результаті анкетування дані повністю збігаються з результатами лабораторних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, КУП і свідчать про домінуючу роль хімічного фактора у формуванні умов праці зварників. 87,0% опитаних зварників як провідний небезпечний чинник на виробництві виділяють шкідливі пари і гази До цього 75,0 % респондентів додають високі рівні “пилу” на робочих місцях. У представників контрольної групи число аналогічних відповідей не перевищувало 30,0%. Вищевказані фактори можуть сприяти розвитку в організмі зварника порушень функціонального стану різних органів і систем, метаболічних розладів, що реалізуються в хворобі “дезадаптації”, виробничо зумовленій та професіойній патології (Е.П. Краснюк, И.П. Лубянова, 1998; А.М. Нагорна з співав., 1999; Б.А. Кацнельсон с соавт.,2001, М.А. Ершова с соавт., 2002; N.J. Simcox, е.а., 2000; S. Dasdag e.a., 2002).

Отже, дослідження показали, що використання при проведенні атестації робочих місць Гігієнічної класифікації праці № 4137-86, деякі положення якої застаріли і не відповідають принципам й сучасним критеріям гігієни праці, не дає об'єктивної інформації щодо умов праці зварників, і потребує удосконалення. Основою таких підходів є Гігієнічна класифікації праці ГН 3.3.5-8-6.6.1-2001, що затверджена Наказом МОЗ України від 27.12.2001р. № 528 і впровадження якої в практику атестації робочих місць є невідкладним.

Професійна захворюваність і стан здоров'я зварників. Поєднана дія на організм шкідливих виробничих факторів хімічного і фізичного походження призводить до розвитку у зварників професійних та виробничо зумовлених захворювань. Аналіз карт обліку професійних захворювань показав, що тільки 0,8% зварників страждають на гострі ПЗ, а переважна більшість (99,2%) - на хронічні ПЗ. Тому саме останні стали об'єктом поглибленого вивчення. Детально розглянуто основні види ПЗ у зварників та проведено їх розподіл за професійними групами . Хоча номенклатура нозологічних форм ПЗ досить різноманітна, від 80 до 96% хворих страждають на “типові” для даної професійної групи ПЗ, перелік і питома вага яких можуть бути простежені за даними, підсумованими в табл. 4.

Таблиця 4 - Розподіл вперше виявлених випадків профзахворювань серед робітників зварювального виробництва за провідними нозологічними формами у 1997-2002 рр., %

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.