Вдосконалення гігієнічної оцінки промислової хімічної продукції, зварювальних матеріалів і умов праці при їх використанні

Примітка: */ ЕЗ - електрозварник; ЕГЗ - електрогазозварник; ГР - газорізальник; ГЗ - газозварник;

ЗВ - зварник інших видів зварювання

З наведених в таблиці даних видно, що більш як у 75% всіх хворих на ПЗ встановлено наявність патології, що виникає за рахунок дії на організм працюючого шкідливих хімічних та фізичних виробничих чинників, важкості та напруженості праці. Ці фактори домінують серед газозварників і електрозварників ручного зварювання, тоді як у зварників, що працюють на автоматичному та напівавтоматичному устаткуванні, так само як і серед газорізальників, їх питома вага була найменша (60-61%), тобто статистично достовірно ( р < 0,05) відрізняється від зварників інших професійних груп.

Серед нозологічних форм ПЗ зварників, що домінують, слід виділити хронічні бронхіти, на які страждають 36,0 - 5,5% хворих. Найчастішим є діагноз хронічних бронхітів “пилового” та хімічного генезу (78,4 і 16,8%, відповідно), хоча в окремих картах відзначені діагнози астмоїдного бронхіту та бронхіту “ливарників”. Останнє кореспондує з висловленим вище положенням про важливу роль у складі ЗА компонентів, які відповідають за аутоімунні процеси в патології зварників (Л. Н. Горбань, 1998; В.А. Стежка, 1999; А.В. Литовская, И.В. Егорова; 2000; А. Karjalainen е.а., 2000).

Питома вага пневмоконіозів становить в різних професійних групах зварників від 19,0 до 34,8%. Наслідком їх є не тільки пневмосклероз, а й сидеро-, силіко- та коніотуберкульоз, питома вага якого становить 7,1% в групі газорізальників.

Необхідність подальшого поглибленого вивчення зв'язку умов праці з професійною патологією зварників витікає з накопичених в літературі даних про патологію серед контингентів працюючих у зварювальному виробництві, що виходить за межі традиційних уявлень про патологію хімічної етіології. Зокрема, Б.А. Кацнельсон с соавт. (2001) підкреслюють, що за умов застосування порошкового дроту (для робіт з наплавлення) ТСЗА містить лише 0,5-1,2% марганцю, тоді як вміст нікелю дорівнює від 9 до 21%. Вказане кореспондує з реєстрацією професійного раку серед зварників, питома вага якого досягає в окремих групах (газозварники) 5%. В. Петкова (2001) вказує, що гостре отруєння СО та оксидами азоту на робочому місці може бути не вчасно зафіксованим, а хворі звертаються до лікаря-профпатолога у постінтоксикаційний період з ринофарингітами, енцефалопатією, невритами тощо. Тому наявність серед діагнозів ПЗ зварників таких форм патології, як невралгія, полірадикуліти, питома вага яких досягає 3,0 - 10% серед хворих зварників різних професійних груп, є не випадковою. Певне значення у генезі цього виду патології, що підтверджено даними атестації робочих місць та результатами анкетування зварників, мають також важкість праці та робоча поза.

Додатковим доказом шкідливого впливу виробничих факторів у зварювальному виробництві на працюючих є також відповіді респондентів на питання про віднесення себе до категорії “хворих” (12,0% всіх обстежених). В основній групі (зварники) цей показник перевищував “контроль” у середньому на 40,0%. Найбільше число осіб, які вважають себе хворими, відзначалося в групах зварників, що працюють у суднобудуванні (21,20,5%) та у машинобудуванні (15,50,6%). Встановлено тісний кореляційний зв'язок між цим показником і скаргами на зрушення у нервовій, серцево-судинній, бронхо-легеневій, травній та опорно-руховій системах.

Уваги заслуговує також аналіз визначених респондентами в анкетах скарг на зміну працездатності залежно від самооцінки впливу умов праці на функціональний стан організму. На зниження працездатності скаржаться більш ніж 50,0% робітників основної групи, що у 2 і більше разів перевищує аналогічний показник у “контролі”. Це свідчить про більш інтенсивний вплив шкідливих виробничих факторів і трудового процесу на організм зварників, ніж на робітників-верстатників та інших представників “контрольної групи”.

Професійні і галузеві особливості умов праці робітників зварювального виробництва впливають на їх працездатність. Так, у групі зварників, що працюють у будівництві та суднобудуванні спостерігаються найбільші показники зниження працездатності (відповідно 60% та 90%), тоді як ця величина в машинобудуванні нижче середньої по групі в цілому.

Розраховано коефіцієнти парної кореляції між показниками умов праці і скаргами зварників та респондентів контрольної групи. Показано, що число статистично значущих співвідношень в групі зварників було у 1,5 разу більшим, ніж в контрольній. Звертає на себе увагу високий ступінь достовірності між коефіцієнтами парної кореляції (p < 0,05-0,001) показників умов праці зварників і скаргами на порушення систем органів дихання, нервової та опорно-рухової систем у респондентів основної групи, тоді як в осіб контрольної групи переважали показники порушень з боку серцево-судинної системи та органів травлення.

Дані анкетування підтверджують високий рівень ризику виникнення патологічних змін в організмі зварників під впливом небезпечних умов праці, а їх аналіз дозволив одержати значний обсяг інформації щодо встановлення особливостей впливу шкідливих виробничих факторів і трудового процесу, застосованої технології і організації робіт на функціональний стан організму, працездатність і здоров'я працівників зварювального виробництва. За результатами цих досліджень визначені основні форми профзахворювань, які потребують подальшого переважного вивчення з урахуванням специфіки умов праці у зварювальному виробництві.

У цілому результати проведених комплексних досліджень стали основою для обґрунтування необхідності та впровадження в практику пропозицій, які були включені до нормативно-методичних документів, і використовуються при здійсненні запобіжного та поточного державного санепіднагляду і санепідекспертизи установами державної санепідслужби МОЗ України.

ВИСНОВКИ

1. У сучасних соціально-економічних умовах перехідного періоду до ринкових відносин у суспільстві, збільшення асортименту хімічної продукції, що виробляється та ввозиться з-за кордону, особливої ваги набувають питання хімічної (промислової та екологічної) безпеки населення. Потребує удосконалення здійснення запобіжного та поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду за шкідливими хімічними речовинами з метою профілактики професійних та виробничо зумовлених захворювань.

2. Найпоширенішими групами хімічної продукції, що виробляється та ввозиться з-за кордону, за даними санітарно-епідеміологічної експертизи, є: хімічні речовини та сумішева продукція ( відповідно 29,1% та 22,7%), лакофарбові та полімерні матеріали (відповідно 25,3% та 26,6%), мастильно-охолоджувальні речовини (відповідно 10,0% та 11,8%). Питома вага зварювальних матеріалів становить відповідно 4,1% та 3,4%, але хоча вони становлять невелику частку у загальній структурі цих хімічних речовин та продукції, однак специфіка їх застосування надає їм особливого значення як джерелам забруднення повітря робочої зони шкідливими хімічними речовинами в цехах та на ділянках зварювання підприємств майже усіх галузей господарства.

3. Основними недоліками експертизи хімічної продукції вітчизняного виробництва, що потребують усунення, є: неповнота обсягу токсиколого-гігієнічних даних (25,5%), відсутність або невизначеність хімічних речовин, за вмістом яких повинен здійснюватися контроль повітря робочої зони та їх гігієнічна регламентація (9,7 %), недостатність рекомендацій щодо ЗІЗ (18,6%). Щодо імпортованої продукції, то переважна більшість недоліків стосується відсутності або неповноти даних про рецептуру ( у 82,0%), а також охоплення необхідними токсиколого-гігієнічними, санітарно- хімічними дослідженнями ( у 67,0 %), відсутності рекомендацій з безпечного використання продукції (у 33,5%), проведення лабораторних досліджень без урахування сфери застосування (26,4%) та розмежування на умови виробництва чи застосування (у 19,1%).

4. Сформульовані основні вимоги до обсягів та змісту інформації на хімічну продукцію, які обов'язково повинні міститися у матеріалах, що подаються на державну санепідекспертизу. Ці вимоги обгрунтовані та викладені у розділах токсиколого-гігієнічного паспорта, який як документ був затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20.10.1995 року № 190 “Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи при розробці, виробництві, використанні продукції, яка може негативно впливати на здоров”я людини”. Обґрунтована необхідність введення Карти даних небезпечного фактора (речовини, матеріала) як обов'язкового супровідного документа для індивідуальних речовин (сполук) хімічного та біологічного походження, в т.ч. полімерів та матеріалів на їх основі, при їх державній реєстрації , а також використанні її при здійсненні державної санепідекспертизи.

5. У зв”язку з підвищеною хімічною небезпекою ЗА, що утворюються при застосуванні різних зварювальних матеріалів, останні віднесені до хімічної продукції, на яку повинен складатися токсиколого-гігієнічний паспорт. До вимог на документацію, що подається на державну санепідекспертизу, додатково включені дані щодо питомих виділень окремих шкідливих речовин ТСЗА та ГСЗА, а також методи їх визначення.

6. За частотою виявлення конкретного шкідливого фактора та величини відхилення його параметра від санітарних норм визначені найбільш значущі з них : ЗА, інфрачервоне випромінювання, важкість праці, шум. При цьому домінуючу роль ЗА як шкідливого хімічного фактора підтверджено перевищенням вмісту окремих його токсичних інгредієнтів, таких як марганець (75,4%), оксиди азоту (56,8 %), оксид вуглецю (28,9%). Це дозволяє віднести професію зварника з позицій хімічної небезпеки до категорії підвищеного ризику.

7. Порівняльна оцінка Гігієнічної класифікації праці 1986 та 2001 років показала, що класифікація 1986 року не враховує поєднану дію всіх шкідливих та небезпечних факторів, орієнтована переважно на визначення домінуючого шкідливого фактора, що призводить до недостатньо обгрунтованих висновків стосовно умов праці і впровадження адекватних заходів безпеки. Ефективнішою для гігієнічної оцінки умов праці та атестації робочих місць є Гігієнічна класифікація праці ГН 3.3.5-8-6.6.1-2001 р., яка дозволяє врахувати весь комплекс факторів виробничого середовища і трудового процесу і дає можливість оцінки ризику від їх сполученої дії на організм.

8. Встановлено тісний кореляційний зв'язок ступеня шкідливості умов праці зі скаргами зварників на зміни у стані здоров'я (r від 0,62 до 0,91, p<0,05 - 0,001), визначені найбільш характерні з них щодо погіршення здоров'я у робітників зварювального виробництва (бронхо-легенева, опорно-рухова і нервова системи), у той час, як в контрольній групі ці скарги відносились переважно до стану серцево-судинної, системи травлення. Отримані дані є підставою для рекомендації щодо більш ширшого впровадження методу анкетування у практику діяльності лікарів з гігієни праці, особливо на тих виробництвах, де відсутні або недостатньо підтверджені фактичні дані щодо факторів виробничого середовища та трудового процесу.

9. Професійна захворюваність робітників зварювального виробництва за формами патології та кількісними показниками характеризується вираженою специфікою, домінуванням хронічних захворювань (99,2%), насамперед - “токсико-пилового” (хронічні бронхіти, пневмоконіози, хронічні інтоксикації сполуками металів тощо ) генезу (76,5%), що виникають і реєструються у зварників на 3-5 років раніше, ніж в середньому у працівників “пилових” професій країни. Ці форми профпатології потребують подальшого переважного вивчення з урахуванням стану умов праці у зварювальному виробництві.

10. В нових соціально-економічних умовах господарювання при одночасному функціонуванні підприємств державної, корпоративної та приватної форм власності умови праці робітників, зокрема зварювального виробництва, суттєво різняться. Встановлено статистично значиму залежність ступеня небезпечності умов праці від галузі виробництва: суднобудування > машинобудування > будівництво, та форми власності: приватні підприємства > корпоративні (акціонерні) > державні підприємства, відповідно. Тому при визначені пріоритетів у здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду та при розробці оздоровчих заходів повинні враховуватися особливості форм господарювання.

11. Розроблено і впроваджено комплекс заходів щодо оздоровлення умов праці, профілактики шкідливого впливу на організм працюючих хімічних виробничих чинників, які впроваджені в практику шляхом включення їх у нормативно-методичні документи за розділом “Гігієна праці”, серед яких: санітарні норми і правила (3), накази Міністерства охорони здоров'я України (3,) постанови Головного державного санітарного лікаря України (7), методичні вказівки (2), Гігієнічна класифікація праці ГН 3.3.5-8-6.6.1-2001. Результати досліджень знайшли відображення також у проектах: “Санітарних правил при зварюванні, наплавленні та різанні металів”, наказу МОЗ України “Про порядок проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій “, методичних вказівок “Організація запобіжного та поточного державного санепіднагляду при проведенні електрозварювальних робіт”.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена гігієнічній оцінці хімічної продукції та зварювальних матеріалів, вивченню умов праці у зварювальному виробництві, професійної захворюваності зварників з метою удосконалити заходи щодо поліпшення умов праці і профілактики професійних захворювань у працівників, що зазнають впливу шкідливих хімічних речовин, а також вимоги до гігієнічної оцінки хімічної продукції, зварювальних матеріалів та здійснення запобіжного і поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду за розділом “гігієна праці”.

За результатами досліджень виявлені недоліки в проведенні державної санітарно-епідеміологічної експертизи хімічної продукції з позицій гігієни праці. Встановлено, що на організм зварника діє комплекс хімічних і фізичних шкідливих виробничих факторів, концентрації та рівні яких перевищують санітарні норми. Провідна роль у формуванні умов праці зварників належить хімічному фактору, що дозволяє віднести їх працю до категорії хімічно небезпечних. Встановлено статистично значиму залежність ступеня шкідливості умов праці від галузі виробництва та форми власності, а також тісний кореляційний зв'язок між несприятливими умовами праці і показниками стану здоров'я зварників за даними анкетування, а також основними видами професійних захворювань.

Науково обгрунтувано, розроблено та впроваджено в практику систему заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці, профілактику захворюваності, підвищення ефективності державного санітарно-епідеміологічного нагляду у зварювальному виробництві.

Ключові слова: зварники, умови праці, стан здоров'я, професійні захворювання, профілактика.

Тимошина Д.П. Совершенствование гигиенической оценки промышленной химической продукции, сварочных материалов и условий труда при их применении. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена гигиенической оценке химической продукции и сварочных материалов, выпускаемых в Украине и ввозимых из-за рубежа, изучению условий труда работников сварочного производства, характера трудовой деятельности, состояния здоровья и профессиональной заболеваемости с целью совершенствования системы мероприятий по оздоровлению условий труда и профилактики профессиональных заболеваний у сварщиков, подвергающихся воздействию вредных производственных химических факторов, требований к гигиенической оценке химической продукции, сварочных материалов, повышению эффективности предупредительного и текущего государственного санитарно-эпидемиологического надзора по разделу “гигиена труда”.

Проведен анализ результатов санитарно-эпидемиологической экспертизы отечественной и импортной химической продукции, а также сварочных материалов, за 1997-2001 гг. Основными недостатками экспертизы отечественной продукции являются: неполнота объема токсиколого-гигиенической информации (25,5%), не полный перечень рекомендаций по применению СИЗ (18,6%), отсутствие перечня химических веществ, по которым должен проводиться контроль воздуха рабочей зоны и их гигиеническая регламентация (9,7%);. по импортной продукции: отсутствие либо неполнота данных о рецептуре (82,0%), недостаточный объем токсиколого-гигиенических и санитарно-химических исследований (67,0%), проведение лабораторных исследований без учета сферы применения (26,4%) и др.

На основе углубленной гигиенической оценки материалов аттестации 516 рабочих мест, результатов натурных исследований, опроса 460 работников сварочного производства с помощью специально разработанной анкеты, изучения профессиональной заболеваемости установлено, что на организм сварщика действует комплекс химических и физических вредных производственных факторов (оксиды и другие соединения металлов, азота, углерода оксиды, фториды и другие химические соединения в составе сварочного аэрозоля; инфракрасное, ультрафиолетовое излучение, шум и вибрация), концентрации и уровни которых превышают санитарные нормы; условия труда сварщиков являются вредными и по интегральному показателю тяжести труда; значительная часть производственных операций выполняется в вынужденных рабочих позах и согнувшись в поясе. Ведущая роль в характеристике условий труда сварщиков принадлежит химическому фактору, что позволяет отнести эту профессию к категории химически опасной. Установлена статистически значимая зависимость степени вредности условий труда от отрасли производства и формы собственности (судостроение > машиностроение > строительство; частные предприятия > корпоративные (акционерные) > государственные предприятия, соответственно).

Профессиональная заболеваемость работников сварочного производства по формам патологии и количественным показателям характеризуется выраженной спецификой, доминированием хронических заболеваний (99,2%), прежде всего - “токсико-пылевого” генеза (76,5%),которые возникают и регистрируются у сварщиков на 3-5 лет раньше, чем в среднем у рабочих “пылевых” профессий страны. Эти формы профпатологии требуют дальнейшего преимущественного изучения с учетом состояния условий труда в сварочном производстве.

Установлена тесная корреляционная взаимосвязь между неблагоприятными условиями труда и показателями состояния здоровья сварщиков по данным анкетирования, а также основными видами профессиональных заболеваний (хронические бронхиты, пневмокониоз, силикотуберкулез, нейросенсорная тугоухость и т.п.). Это стало основой научного обоснования, разработки и внедрения системы мер, направленных на оздоровление условий труда, профилактику заболеваемости, повышение эффективности государственного санитарного надзора в сварочном производстве.

Ключевые слова: сварщики, условия труда, состояние здоровья, профессиональные заболевания, профилактика.

Timoshina D.P. Perfection of the hygienic estimation of industrial chemical production, welding materials and working conditions at their application. -Manuscript/

Candidate of medical sciences degree thesis on the speciality 14.02.01 - hygiene. Institute for Occupational Health of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2003.

The thesis is devoted to a hygienic assessment of chemical production, including welding materials, study of working conditions in the welding manufacture workers, the rate of the welders occupational morbidity with the purpose of development and introduction complex of preventive measures directed on decrease of the harmful industrial chemical factors influence of the welders health, occupational risk level, increase of the precautionary and current state sanitary supervision efficiency.

The results of the lead researches have allowed to reveal disadvantages of the chemical production carrying out state sanitary - epidemiological examination from the occupational hygiene positions. There was fixed, that on the welders organism influences the complex of chemical and physical harmful occupational factors, which levels exceed sanitary norms. The leading role in formation of working conditions of the welders belongs to the chemical factor, that allows to relate their work to a chemically dangerous category. It was shown statistically authentic dependence of the danger degree on branch of industry and pattern of ownership, and also close correlation connection between unfavorable conditions of work and parameters of the welders state of health on the questionary data and also basic classis of occupational diseases.

The system of measures directed on improvement of working conditions, prophylaxis of the occupational diseases, rising of of state sanitary - epidemiological supervision efficiency is scientifically proved, developed and introduced into the practice.