Особливості імунореактивності дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС
Вивчення особливостей функціонування імунної системи дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Розкриття механізмів, що призводять до імунних розладів. Обґрунтування основних підходів до реабілітації імунної системи дітей.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.07.2014 |
Размер файла | 46,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство охорони здоров'я України
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
УДК 616-053.5:612.014.482-07-085
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Особливості імунореактивності дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС
14.03.08 - імунологія та алергологія
Шляхова Наталія Василівна
Київ 2003
Загальна характеристика роботи
імунореактивність дитина ліквідатор ЧАЕС
Актуальність проблеми. Збереження здоров'я й генофонду нації є однією з найактуальніших проблем для України. Радіоекологічна катастрофа, що виникла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, призвела до радіаційного забруднення значної території України. Це створило умови для постійної загрози здоров'ю населення. На цей час особливе значення набуває проблема здоров'я нащадків, народжених від молодих людей репродуктивного віку, що зазнали променевого навантаження під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (Барабой В.О., 1996, Соннов В.В., 1997, РоманенкоА.Є. і співавт., 1998)
Згідно зі статистичними даними останніх років кількість хворих дітей, народжених від осіб, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у порівнянні з показниками 1987 року збільшилася в 2,5 рази (Лук'янова Е. М. і співавт., 1995, 1998; Степанова Е. И., 1996, 1998; Антипкін Ю.Г. і співавт., 1996, 1998).
До теперішнього часу відзначаються відхилення у фізичному розвитку дітей, що народилися від ліквідаторів аварії на ЧАЕС, порушення адаптаційних можливостей дитячого організму, збільшення загальної захворюваності (Романенко А.Е. і співавт., 1998, Нагорна А.М., 1998). Комплексне лабораторне й інструментальне обстеження свідчать про те, що у дітей, народжених в сім'ях учасників ліквідації аварії, визначається високий рівень напруженості регуляторних систем, симптоми хронічного дистресу, порушення вегетативного й метаболічного гомеостазу (Король Н.А. і співавт., 1998, Сорокман Т.В., 1999, Юлиш Е.И і співавт., 1998).
Як відомо, імунна система є однією з найбільш радіочутливих в організмі. Разом із нервовою й ендокринною системами вона контролює й регулює усі фізіологічні реакції. Відхилення, які виникають в імунній системі, в одних випадках можуть призвести до формування імунодефіцитних станів у раніше практично здорових дітей, а в інших - стати передумовою виникнення різного роду патологічних процесів чи істотно змінити плин вже наявних захворювань, особливо тих, патогенез яких прямо пов'язаний з імунологічними механізмами.
Аналіз сучасної літератури, що присвячена проблемі біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання, свідчить про те, що питання, які стосуються характеру й проявів реакцій імунної системи в різних поколіннях популяції практично неосвітлені.
За наявними даними (Голубова Е. В. і співавт., 1993, Траверсе Г. М., 1996) у дітей із сімей ліквідаторів спостерігаються в імунній системі різні розлади, що стосуються як Т-системи, так і В-ланки.
У зв'язку з нечисленністю в літературі відомостей, що стосуються характеру функціонування імунної системи, механізмів, які зумовлюють імунні порушення, та обґрунтованих підходів до реабілітації імунних розладів у дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, а також у зв'язку з великою актуальністю даної проблеми, розпочато наше дослідження, важливе з діагностичних позицій і реабілітації зазначеного контингенту. Крім того, ця проблема має велике соціальне значення для збереження здоров'я нації, що набуває величезної уваги у зв'язку з погіршенням екологічних умов в Україні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідницької роботи Інституту ОЗДП АМН України на тему: "Стан здоров'я дітей, що народилися від батьків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС і підходи до їхнього оздоровлення" (№ держреєстрації ІН.1914.0036.96).
Мета й задачі дослідження. Вивчення особливостей функціонування імунної системи дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, розкриття механізмів, що призводять до імунних розладів, та розробка на підставі отриманих даних підходів до реабілітації імунної системи.
Для досягнення мети поставлені такі задачі:
- вивчити клінічний статус дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС;
- вивчити стан Т-, В-систем, фагоцитарної ланки імунітету дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС;
- дослідити механізми розвитку імунних розладів;
- обґрунтувати основні підходи до реабілітації імунної системи дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
Об'єкт дослідження: діти, народжені від батьків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.
Предмет дослідження: стан імунної системи дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, та механізми розвитку імунних порушень.
Методи дослідження. Клінічні (анамнестичний, об'єктивного дослідження), інструментальні (електрокардіографія, фонокардіографія, реоенцефалографія, ультразвукове дослідження серця, органів черевної порожнини та щитовидної залози). Лабораторні дані включали визначення стану імунної системи, фізико-хімічних властивостей мембран імунокомпетентних клітин (ІКК), вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та деяких антиоксидантів в ІКК.
Наукова новизна. Встановлено, що в більшості дітей (68,0 %), народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, спостерігаються імунні розлади, які у 36,5 % дітей виявляються у формі імунодефіцитного синдрому.
У результаті виконаних досліджень встановлені особливості функціонування імунної системи дітей, народжених від батьків-ліквідаторів. Показано, що найбільші зміни в імунній системі спостерігаються в Т-системі і, у значно меншому ступені, у В-системі й фагоцитарній ланці. В більшості дітей депресія Т-ланки імунітету супроводжується зниженням рівня сироваткових імуноглобулінів А, М, секреторного Ig А і підвищенням вмісту автоантитіл різної специфічності. Формула імунних розладів у дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, має вигляд: ІС(РБТЛ)2Ї IgAЇ CD4+Ї й істотно відрізняється від такої (ФЧЇНСТсЇТаЇ) у дітей з імунними розладами Харківських шкіл.
Вперше встановлено, що в основі імунних розладів дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, лежать структурно-функціональні перебудови мембран імунокомпетентних клітин, що супроводжуються порушенням експресії їхніх рецепторів і зниженням функціональної активності, які розвиваються на тлі активації процесів перекисного окислювання ліпідів і пригнічення антиоксидантного захисту.
Обґрунтовано патогенетичні підходи до імунореабілітації дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
Практичне значення роботи. Визначено основні показники моніторингу стану імунної системи дітей, які народжені від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
Запропоновано диференціальні підходи до реабілітації імунної системи дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, з імунними розладами, що супроводжуються і не супроводжуються імунодефіцитними станами.
Упроваджено генетичний метод дослідження (визначення рівня класу лімфоцитів без та з двома асоційованими акроцентричними хромосомами) для підтвердження імунодефіцитного стану дітей.
Зареєстровано спосіб діагностики автоімунних реакцій, пов'язаних з нестабільним характером функціонування генома імунокомпетентних клітин у дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
Матеріали дисертації відображені в методичних рекомендаціях "Підходи до реабілітації нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС" (1999).
Доведено необхідність диспансерного спостереження лікарем-імунологом дітей, народжених від батьків-ліквідаторів. У дітей з імунодефіцитними станами запропоновано в комплексній терапії поряд з імунокоректорами застосовувати засоби, що нормалізують фосфоліпідний склад мембран клітин, а також обмін ліпідів, антиоксиданти й речовини, які поліпшують метаболізм та нуклеїновий обмін імунокомпетентних клітин.
Результати проведених досліджень впроваджені в роботу поліклініки й клініки Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, Львівському науково-дослідному інституті спадкової патології, а також в лекційному матеріалі кафедри терапії підліткового віку Харківської медичної академії післядипломної освіти й кафедри загальної та клінічної імунології та алергології Харківського національного університету.
Безпосередній внесок здобувача. Авторка дисертації самостійно оцінювала стан імунної системи дітей, проводила лабораторні дослідження. Провела аналіз результатів досліджень, виконала їхню статистичну обробку й оформлення. Науково обґрунтувала і розробила комплекс реабілітації імунної системи дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
Апробація роботи. Результати досліджень доповідалися й обговорювалися на I Національному конгресі з клінічної імунології та алергології (Алушта, 1998), на II Міжнародній конференції "Віддалені медичні наслідки Чорнобильської катастрофи" (Київ, 1998), на науково-практичних конференціях молодих вчених Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України (1998, 1999), на Міжнародній конференції "Вільнорадикальні процеси: екологічні, фармакологічні й клінічні аспекти" (Санкт-Петербург, 1999), на 10 з'їзді педіатрів України "Проблеми педіатрії на сучасному етапі" (Київ, 1999), на засіданні Харківського наукового товариства імунологів і алергологів (2000), на VIII конгресі Міжнародної федерації українських лікарських товариств (Львів, 2000), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Актуальні проблеми профілактичної медицини" (Київ, 2000), на 4-му семінарі "Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи" (Мінськ, 2001).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 робіт, із них 6 статей у фахових медичних виданнях, затверджених ВАК України, і 5 - у матеріалах та тезах з'їздів та конференцій. Зареєстровано 2 інновації та винахід.
Структура та обсяг роботи. Матеріали дисертації викладені на 157 сторінках машинописного тексту, проілюстровані 33 таблицями, що складає 22 сторінки. Дисертація містить вступ, п'ять розділів (огляд літератури, визначення обсягу й методів дослідження, три розділи власних досліджень), закінчення, висновки, практичні рекомендації та список літератури (264 джерела, у тому числі 53 - з латинською графікою), що складає 30 сторінок.
Основний зміст роботи
Об'єм і методи дослідження. Під наглядом перебували 200 дітей 6-9 років, батьки яких брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (основна група). Групу порівняння склали 100 однолітків Харківських шкіл, батьки яких не зазнали впливу шкідливих факторів навколишнього середовища (популяційний зріз). Для одержання нормативів імунологічних показників було обстежено 30 здорових дітей того ж віку (контрольна група). Комплекс обстеження включав збір загального анамнезу з реєстрацією ймовірних чинників, які формують здоров'я дитини (стан здоров'я батьків на час зачаття, особливості перебігу вагітності, біосоціальні умови життя родини), об'єктивне обстеження. Вивчали особливості фізичного розвитку дітей, частоту гострої та хронічної захворюваності. Поряд із загальноклінічними методами досліджень (клінічні аналізи крові та сечі) проводили ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, щитовидної залози, функціональне дослідження серцево-судинної системи (ЕКГ, ФКГ, Ехо-КГ, ДЕхоКГ) та церебральної геодинаміки (РЕГ).
Імунологічні дослідження полягали у визначенні абсолютної та відносної кількості СD3+, СD4+, СD8+, СD19+клітин методом непрямої мембранної імунофлюоресценції за допомогою моноклональних антитіл (НПЦ ''МедБиоСпектр'', Москва). Кількість Т-активних лімфоцитів визначали за Felsburg P.J. at al., 1976.
Про порушення експресії рецепторів на імунокомпетентних клітинах робили висновки на підставі підвищення відсотка Е-РУК і СDЗ+клітин у суспензії лімфоцитів після їхньої інкубації з РНКазою Bi (Куриненко Б.М. і співавт., 1991).
Для судження про активність рецепторного апарату ІКК клітин використовували морфологічний показник афінності (МПА) (Шабалін і співавт., 1990).
Функціональну активність ІКК клітин оцінювали за рівнем спонтанної проліферації лімфоцитів та інтенсивності проліферації лімфоцитів під впливом ФГА (Frimel G., 1987). Облік реакції проводили по вмісту радіоактивної мітки (3Н-тимідину) у клітині.
Про наявність факторів супресії в сироватці крові робили висновки по величині індексу пригнічення бласттрансформації лімфоцитів без і в присутності автосироватки (Саідов М.З. і співавт., 1990).
Вміст сироваткових імуноглобулінів G, A, M ( Ig G, Ig А, Ig М) і секреторного імуноглобуліну А (sIg A) у слині визначали спектрофотометричним методом з 7 % ПЭГ з використанням моноспецифічних сироваток проти імуноглобулінів людини (Чіркин В.В. і співавт., 1990).
Концентрацію циркулюючих імунних комплексів і їхні розміри визначали методом селективної преципітації з ПЕГ-6000 (Стручков П.В. і співавт., 1985).
Гемолітичну активність комплементу визначали за методом Chudomel у модифікації Кондрашової (Кондрашова Н.І., 1974).
Антитіла до нативної, денатурованої температурою і формаліном ДНК та антитіла до тиреоглобуліну й мікросомального антигену визначали методом імуноферментного аналізу з використанням наборів НП "Модифас" (Харків). Облік реакції проводили відповідно до описаної методики (Єгорова А.М., і співавт., 1991).
Гетерофільні гемолізини визначали по 50 % гемолізу еритроцитів барана в присутності комплементу морської свинки (Антипенська Л.В. і співавт., 1986).
Фагоцитарну ланку імунітету оцінювали по поглинальній (визначали фагоцитарне число та фагоцитарний індекс) і метаболічній активності нейтрофілів крові (спонтанний та індукований НСТ-тест) з використанням інактивованої добової культури стафілококу штаму 209.
Процеси перекисного окислювання ліпідів (ПОЛ) і стан антиоксидантної активності (АОА) вивчали в лімфоцитах 62 дітей з імунодефіцитними станами. З них основну групу склали 50 дітей, групу порівняння - 12 дітей. Як контроль використовували показники 30 практично здорових дітей.
Методом спектрофотометрії у лімфоцитах визначали вміст первинних продуктів ПОЛ - дієнових, триєнових, оксодієнових і тетраєнових кон'югатів (Кіm R.S. at al., 1987, Powell W.S. at al, 1987) та вітаміну А, каротину, вітаміну Е та його метаболітів - димерів токоферолу й токоферилхінону (Паранич А.В., 1993); методом колориметрії - вторинних продуктів ПОЛ - малонового діальдегіду (Спиричев В.Б. і співавт., 1979). Загальну антиоксидантну активність (АОА) визначали за Параничем А.В., 1992.
Стан білкових і ліпідних компонентів мембран лімфоцитів досліджували методом спектрофлюориметрії з використанням флюоресцентних зондів АНС (анілінафталінсульфокислота), МНКС (2-метил-5-нітроізокарбостерил) та ГГБАК (7-гідрокси-6-гексил-3(2-бензімідазолін)-амінокумарин). (Владимиров Ю.А. та співавт., 1979).
Ступінь імунних розладів розраховували за Карауловим А.В., 1999.
Для складання рейтингового алгоритму й формули розладів імунної системи використовували коефіцієнт діагностичної цінності. Формула розладів імунної системи складалася з трьох показників, які найбільше відрізнялися від норми. Знак ''мінус'' в верхньому індексі вказує на зниження імунологічного показника, а знак ''плюс'' - на його підвищення. Ніжній індекс відбував ступінь імунних розладів (Горелик А.Д., Скрипкин В.А., 1995).
Статистична обробка отриманих даних здійснювалася за допомогою пакетів прикладних програм Exel і Statgraphics на ПК IBM PC/Pentium II з використанням параметричних і непараметричних методів, проведенням кореляційного аналізу.
Дослідження проводилися на базі обласного центру реабілітації дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, лабораторії клінічної імунології Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, кафедри молекулярної та прикладної біофізики Харківського національного університету ім. Каразіна.
Результати досліджень та їх обговорення. Проведені нами дослідження свідчать, що діти, які народилися від батьків-ліквідаторів, у значно більшій мірі страждають на хронічні захворювання та функціональні порушення, ніж в популяції (522 на 100 обстежених та 295 на 100 обстежених відповідно, р < 0,05). Серед цих дітей практично відсутні здорові діти, функціональні відхилення зустрічаються у чверті обстежених (23,5±3,0 % проти 62,0±4,9 % в групі порівняння, р < 0,05), проте у три рази частіше зустрічаються хронічні захворювання (69,5±3,3 % проти 23,0±4,2 % в групі порівняння, р < 0,05).
Провідне місце в структурі захворюваності дітей основної групи займають нервово-психічні розлади (25,4 %), захворювання органів травлення (20,5 %), хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (16,4 %). У дітей групи порівняння переважають захворювання системи травлення (25,6 %), хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (25,3 %) та захворювання органів дихання (10,1 %).
Для дітей основної групи характерна наявність поєднаної патології, тому встановлення основного нозологічного діагнозу було практично неможливим.
Встановлено, що серед дітей, народжених від ліквідаторів, у два рази частіше зустрічаються ті, що хворіють частіше та триваліше (40,5±3,4 %, в групі порівняння - 18,0±3,9 %, р < 0,05). Кожна друга дитина основної групи страждала алергічними захворюваннями (49,5±3,5 %, в групі порівняння - 34,0±4,7 %, р < 0,05).
Аналіз соціально-побутових умов, стану здоров'я батьків на момент зачаття, перебіг вагітності й пологів як можливих факторів, які могли негативно впливати на стан здоров'я дітей, виявив наявність достовірних відмінностей щодо більш високої частоти ускладнень вагітності матерів основної групи за кількістю нефропатій та поширеності хронічної патології в батьків дітей. В останніх, які мали контакт із радіацією, поширеність хронічних захворювань була у 3 рази вищою.
Проведені нами дослідження свідчать, що в більшості дітей (68,0±3,3 %), народжених від батьків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, спостерігаються імунні розлади. Для цієї групи дітей характерні порушення Т-системи імунітету, що виявляються в 53,5±3,5 %. У третини дітей (35,0±3,4 %) спостерігалися зміни В-системи та макрофагальної ланки (31,5 ±3,3 %) .
У групі порівняння порушення імунного статусу визначалися в два рази рідше - у 32,0±4,6 % (р < 0,05) дітей. Найчастіше зустрічалися зміни у фагоцитарній ланці - у 25,0±4,3 % (р < 0,05) обстежуваних, рідше - в В-системі (16,5±2,7 %, р < 0,05) і в Т-системі (16,0±2,6 %, р < 0,05).
Порушення в Т-системі імунітету дітей основної групи характеризувалися зниженням абсолютної й відносної кількості Т-активних, СD3+, СD4+лімфоцитів на тлі порушення нормального співвідношення СD4+/СD8+ лімфоцити й зниження бласттрансформуючої здатності лімфоцитів (р < 0,05). У дітей групи порівняння зміни в Т-ланці характеризувалися зниженням тільки відносної кількості Т-активних, СD3+, СD4+лімфоцитів (р < 0,05) на тлі незміненої функціональної активності лімфоцитів.
Особливістю В-ланки імунної системи дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, є збільшення абсолютної й відносної кількості СD19+лімфоцитів, а також зниження вмісту сироваткових Ig А і Ig М та секреторного Ig А (р < 0,05). Для дітей групи порівняння дані зміни були не характерні.
Порушення фагоцитарної ланки дітей основної групи характеризувалося достовірним зниженням фагоцитарного числа й фагоцитарного індексу на тлі активації кисневозалежних метаболічних процесів (р < 0,05). У дітей групи порівняння порушення фагоцитарної активності нейтрофілів було виражено в меншій мірі й супроводжувалося зниженням метаболічної активності клітин, що фагоцитують .
Для дітей зі зниженим імунним статусом, народжених від батьків-ліквідаторів, були характерні порушення, що відповідають II ступеню імунних розладів (47,7 %). I ступінь імунних розладів виявлявся у 22,7 %, III ступінь - у 19,7 % дітей. Зміна 2-3 імунологічних показників була встановлена у 41,9 %дітей основної групи, 4-5 показників - у 52,9 %, а у 5,1 % виявлявся важкий ступінь імунних розладів, що характеризується зниженням 6-7 показників.
Для дітей групи порівняння були характерні імунні розлади I ступеня (90,6 %). Найчастіше в цій групі зустрічалася зміна 2-3 імунологічних показників (78,1 %), зниження 4-5 показників визначалося в три рази рідше (21,8 %), ніж в основній групі, а зниження 6-7 показників не виявлялося.
Згідно з отриманими даними формула розладів імунної системи в дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, мала такий вигляд: ІС(РБТЛ)2ЇIgAЇ CD4+Ї , а в дітей групи порівняння - ФЧЇ НСТсЇ ТаЇ.
У дітей основної групи в три рази частіше зустрічаються імунодефіцитні стани (ІДС), ніж серед дітей харківської популяції - у 36,5±3,4 % та 12,0±3,0 % відповідно, р < 0,05).
Імунодефіцитний стан у 21,0 % дітей основної групи виявлявся у формі інфекційного синдрому (хронічні бронхіти, часті ГРЗ і т.п.), у 14,5 % дітей - у формі інфекційно-алергійного синдрому. У 2-х дітей був виявлений автоімунний тиреоїдит. Практично всі діти цієї групи (34,5 %) були носіями патогенної мікрофлори в носі й зіві і мали хронічні осередки інфекцій.
Формула розладів імунної системи для цих дітей була такою: ІС(РБТЛ)2Ї sIgА2 Ї CD3+Ї.
В групі порівняння імунодефіцит у 9,0 % дітей виявлявся у формі інфекційного синдрому, у 3,0 % - у формі інфекційно-алергійного синдрому.
Визначення формули розладів імунної системи в цієї групи дітей виявило наступні ключові показники: TaЇ СD3+Ї sIgAЇ.
Для цього контингенту не було характерним зниження індексу бласттрансформації лімфоцитів, збільшення абсолютної й відносної кількості СD19+лімфоцитів, зниження індексу СD4+/СD8+лімфоцити й зниження вмісту сироваткових імуноглобулінів А і М (р > 0,05). Крім того, виявлені зміни в імунному статусі дітей групи порівняння були менш виражені, ніж у дітей основної групи.
Проведенні дослідження автоімунних процесів у нащадків ліквідаторів показали, що в переважної кількості дітей (71,0 %) виявляються автоантитіла до тиреоглобуліну, мікросомального антигену, нативної й денатурованої ДНК, а також гетерофільні гемолізини. Практично всі ці діти належали до групи дітей зі зміненими показниками імунного статусу. У групі порівняння автоантитіла й гетерофільні гемолізини виявлялися у 18,0 % дітей. Підвищений рівень автоантитіл різної специфічності не супроводжувався розвитком автоімунної патології.
Проведення кореляційного аналізу дозволило встановити наявність зворотного кореляційного зв'язку між рівнем автоантитіл до ДНК та основними показниками імунного статусу, особливо індексами СD4+/СD8+лімфоцити, Т-загальні\Т-активні та СD3+/СD19+клітини. До того ж, по мірі збільшення ступеня денатурації ДНК (нативна - термоденатурована - формалінізована) зростали кількість зв'язків та значення коефіцієнту кореляції між рівнем автоантитіл та показниками імунного статусу. Він особливо збільшувався для індексів СD4+/СD8+лімфоцити, Т-загальні\Т-активні (r = - 0,38, - 0,66, - 0,70 та r = - 0,34, -0,42, -0,58 відповідно, р < 0,05). Поява автоантитіл в сироватці крові дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, імовірно, пов'язана з порушенням процесів імунорегуляції, про що свідчать показники загального імунного статусу цієї групи дітей і наявність тісних зворотних кореляційних зв'язків між основними показниками імунітету і рівнем автоантитіл.
З метою розробки оптимальних методів корекції імунних розладів і підходів до імунореабілітації, що повинні базуватися на механізмах їхнього розвитку, у своїй роботі ми досліджували деякі фактори, здатні приводити до розвитку імунних порушень. Беручи до уваги, що імунні розлади найбільш яскраво виражені у дітей з імунодефіцитними станами, і саме ці діти мають потребу в корекції імунної системи, наш вибір у вивченні механізмів розвитку імунних порушень зупинився на цій групі.
При вивченні рецепторного апарату імунокомпетентних клітин дітей з імунодефіцитними станами було встановлено, що інкубація лімфоцитів дітей основної групи, у яких був зниженим вміст Т-загальних лімфоцитів, з РНКазою Ві, що має здатність модифікувати мембрани ІКК і підвищувати експресію їхніх рецепторів, призводила до збільшення кількості СD3+лімфоцитів, Т-активних клітин і клітин, що утворюють Е-розетки, на 10,97±1,23 %, 23,71±2,18 % та 12,64±1,11 % відповідно. У дітей групи порівняння, у яких також спостерігалося зниження Т-клітин, інкубація лімфоцитів із РНКазою Ві призводила до більш істотного збільшення кількості СD3+лімфоцитів, Т-активних і клітин, що утворюють Е-розетки, - на 19,28±2,18 %, 22,11±1,25 % та 21,16±1,85 % відповідно. Під впливом РНКази Ві кількість СD3+, Т-активних лімфоцитів і клітин, що утворюють Е-розетки, у дітей контрольної групи з нормальним вмістом Т-лімфоцитів практично не змінювалася.
При вивченні функціональної активності рецепторного апарату лімфоцитів у реакції Е-розеткоутворювання й морфофункціонального показника афінності (МПА), було встановлено, що лімфоцити дітей основної групи формують на 40,8±2,63 % менше повних розеток (р < 0,05), ніж лімфоцити здорових дітей, а МПА склав 1,49±0,15 проти 2,34±0,18 у здорових однолітків (р < 0,05).
Лімфоцити дітей групи порівняння формували на 28,15±1,87 % менш повних розеток (р < 0,05), величина МПА була 1,88±0,14 (р < 0,05).
Стан рецепторного апарату клітин мав функціональний характер, тому що після інкубації лімфоцитів з РНКазою Ві процентний вміст повних розеток у дітей групи порівняння підвищувався до нормального рівня розподілу й практично не відрізнявся від кількості повних розеток у здорових дітей (2,14±0,16), а в основній групі істотно наближався до такого (1,83±0,22).
У дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, у сироватці виявляються фактори супресії, про що свідчить зниження рівня включення 3Н-тимідину в реакції бласттрансформації лімфоцитів на ФГА в присутності автосироватки. Індекс пригнічення бласттрансформації лімфоцитів у дітей цієї групи склав 1,54±0,06, у контролі -1,04±0,09 (р < 0,05). У дітей групи порівняння даний показник практично не відрізнявся від норми й склав 1,11 ±0,13 (р > 0,05). Наявність факторів супресії в сироватці дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, очевидно, також є однією з причин депресії імунної системи в цієї групи дітей.
Вивчення процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) в ІКК дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, і дітей групи порівняння показало, що зміни процесів ПОЛ при імунодефіциті носять різноплановий характер. Для дітей основної групи була характерна активація процесів ПОЛ у порівнянні з дітьми контрольної групи. В ІКК спостерігався підвищений вміст первинних і проміжних продуктів ПОЛ (дієнових і оксодієнових кон'югатів) у порівнянні з дітьми контрольної групи (р < 0,05). Вміст кінцевого продукту ПОЛ - малонового діальдегіду мав тенденцію до зниження (р > 0,05).
У дітей групи порівняння з імунодефіцитним станом навпаки, відзначалося пригнічення процесів ПОЛ. Вміст триєнових і оксодієнових кон'югатів був достовірно нижчий, ніж у дітей контрольної групи, а вміст дієнових і тетраєнових кон'югатів мав тенденцію до зниження (р < 0,05). Вміст малонового діальдегіду достовірно не відрізнявся від норми, хоч і був трохи вищим (р > 0,05).
Отримані дані, імовірно, свідчать, що в лімфоцитах дітей з імунними розладами, народжених від ліквідаторів, відзначається підвищення утворення високоактивних гуморальних похідних арахідонової й лінолієвої кислот (простагландинів, лейкотриєнів, тромбоксанів) та про зрив адаптаційних механізмів гомеостазу клітини.
Дослідження, які проводились з метою виявити вміст деяких антиоксидантів (вітаміну А, каротину, вітаміну Е та його метаболітів) в імунокомпетентних клітинах, а також рівень загальної антиоксидантної активності ІКК, показали, що в дітей основної групи з ІДС спостерігається достовірне зниження вмісту в ІКК жиророзчинних вітамінів А і Е (р < 0,05). Кількість каротину вірогідно не відрізнялась від такої у здорових дітей, хоч й мала тенденцію до зниження. Функціонування редокс-системи токоферолу було загальмовано, про що свідчить знижений вміст у клітинах хінону й димерів токоферолу. У той же час, в ІКК цієї групи дітей спостерігається різка активація загальної антиоксидантної активності (4,5±0,93 у.о. проти 1,19±0,27 у.о. в контрольній групі, р < 0,05).
Антиоксидантна система в дітей групи порівняння також характеризувалася достовірним зниженням вітамінів А, Е, каротину, загальмованістю функціонування редокс-системи токоферолу (р < 0,05). При цьому загальна антиоксидантна активність ІКК вірогідно не відрізнялася від такої ж тільки в здорових дітей (1,58±0,51 у.о. р > 0,05).
Одна з сторін взаємодії процесів ПОЛ й імунної системи розкрилася в результаті комплексної оцінки основних показників імунного статусу й ПОЛ шляхом математичного аналізу. При проведенні кореляційного аналізу між основними показниками імунного статусу дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, і вмістом продуктів ПОЛ були встановлені міцні вірогідні зворотні кореляційні зв'язки практично за всіма показниками із середніми й високими коефіцієнтами. Вміст антиоксидантів перебував у прямій залежності з кількістю Т-активних лімфоцитів, CD3+ і СD4+клітин, а також з показниками мітогеніндукованої бласттрансформації лімфоцитів і вмістом сироваткових імуноглобулінів класів А, М і секреторного Ig A (р < 0,05).
Варто зауважити, що у здорових дітей кореляційні зв'язки між вмістом продуктів ПОЛ, антиоксидантів і основних показників імунної системи практично відсутні чи мають низькі коефіцієнти кореляції.
У групі порівняння математичний кореляційний аналіз виявив слабкі зв'язки між ПОЛ, антиоксидантною активністю ІКК і показниками імунітету, причому характер цих зв'язків мав протилежний напрямок, ніж в основній групі і збігався з контрольною групою.
При вивченні фізико-хімічних властивостей мембран ІКК було встановлено, що при додаванні до лімфоцитів дітей з ІДС основної групи зонда АНС, який зв'язується із білковими компонентами мембран, спостерігається зниження флюоресценції на 66,1±5,34 % у порівнянні з контрольною групою (р < 0,05).
При додаванні зонда МНКС - барвника, розчинного в полярних ліпідах, у дітей цієї групи спостерігалося посилення флюоресценції клітин на 188,2±5,48 % (р < 0,05), що свідчило про збільшення полярності ліпідів мембран ІКК.
При обробці лімфоцитів зондом ГГБАК, що володіє ліпофільними властивостями, інтенсивність флюоресценції в дітей основної групи знижувалася на 54,2 % у порівнянні з контролем (р < 0,05). Отримані дані вказують на зменшення частки нейтральних ліпідів у мембранах лімфоцитів .
У дітей, батьки яких не зазнали впливу радіації, подібні зміни в структурі мембран ІКК були виражені слабко, або зовсім не виявлялися.
Таким чином, отримані дані свідчать, що поряд з порушеннями експресії рецепторів ІКК та процесів ПОЛ, мають місце структурні зміни мембран ІКК, що є причиною розвитку імунодефіцитних станів.
Встановлена нами велика частота імунних розладів у дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, диктує необхідність їх диспансерного спостереження лікарем-імунологом для уточнення характеру й ступеня імунних порушень, а також проведення доцільно спрямованих реабілітаційних заходів з урахуванням індивідуальних особливостей організму. Своєчасне проведення імунокорекції та імунореабілітації дозволить уникнути переростання незначних змін в імунній системі в більш глибокі і розвитку клінічної симптоматики, а також буде сприяти поліпшенню лікування соматичних захворювань.
Враховуючи механізми порушень в імунній системі, які вдалося встановити, в основі патогенетичної терапії цього контингенту повинні лежати препарати, що нормалізують фосфоліпідний склад мембран клітин, а також обмін ліпідів (ессенціалє, ліпостабіл, есберітокс, АТФ-лонг), антиоксиданти (Триві-плюс, вітаміни А, Е, С, антиоксидантні комплекси) й речовини, які нормалізують метаболізм та нуклеїновий обмін імунокомпетентних клітин (рибоксин, калію оротат, метилурацил, пентоксил, вітаміни групи В). Виходячи з того, що один із механізмів розвитку імунної недостатності в дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, є порушення процесів проліферації Т-лімфоцитів, що виявляється при дослідженні як внутрішньоклітинних біохімічних процесів, так і експресії рецепторів на поверхні клітин, при виявленні порушень Т-ланки імунної системи доцільним є застосування Т-імуномодуляторів (тималіну, тактивіну, тимогену, тимуліну, імунофану, тимактида, тимуноксу). З огляду на те, що всі імуномодулятори мають досить широкий спектр дії на імунну систему, підхід до їх призначення повинен бути строго індивідуальним з урахуванням попереднього вивчення їхньої імуномодулюючої дії на імунокомпетентні клітини in vitro.
З метою вивчення терапевтичної ефективності імунокорегуючої терапії, яка базується на запропонованих нами принципах, було обстежено дві групи дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, з імунодефіцитними станами. Клінічно імунодефіцит у цих дітей виявлявся у вигляді інфекційного й інфекційно-алергійного синдромів.
Першу групу (I группа) склали 30 дітей, в комплексне лікування яких поряд із специфічною терапією було включено: тималін по 3 мг раз на добу протягом 7 днів, есcенціалє по 1 капсулі 3 рази на день протягом 1 місяця, калію оротат по 0,5 г 3 рази на день протягом 1 місяця, вітаміни Триві-плюс.
Другу групу (II група) склали 20 дітей, які на тлі специфічної терапії одержували тільки вітаміни Мультитабс.
Усі діти були повторно обстежені після закінчення курсу терапії, через 1 та 6 місяців.
Після закінчення курсу терапії у 25 дітей I групи спостерігалася нормалізація основних показників імунного статусу: достовірне збільшення абсолютної й відносної кількості Т-активних лімфоцитів, СD3+ і СD4+клітин, індексу СD4+/СD8+лімфоцити, посилення відповіді Т-лімфоцитів на ФГА. У всіх дітей відзначена позитивна динаміка рівня сироваткових імуноглобулінів А і М та секреторного імуноглобуліну А. Показники фагоцитарної і метаболічної активності нейтрофілів нормалізувалися в 23 дітей, про що свідчить достовірне збільшення фагоцитарного числа і фагоцитарного індексу, а також показників спонтанного НСТ-тесту.
Моніторинг імунних показників через місяць після проведеного лікування виявив збереження в більшої кількості дітей нормальних показників імунного статусу. Цікаво відзначити, що в чотирьох дітей, у яких відразу після проведеного курсу терапії не було відзначено позитивної динаміки показників Т-ланки імунної системи, через місяць спостерігалося збільшення кількості Т-активних, СD3+ і СD4+лімфоцитів. У п'ятьох із семи дітей зі зниженими показниками фагоцитарної й метаболічної активності нейтрофілів також напевно підвищилася кількість клітин, що фагоцитують, збільшилися фагоцитарний індекс і показники спонтанного НСТ-тесту. Імовірно, отримані дані свідчать про те, що в частини дітей порушення імунної системи мають більш глибокий характер і відновлюються лише у віддалений період. Такі діти мають потребу в проведенні повторного курсу імунокорекції.
Під час обстеження через 6 місяців було встановлено, що нормалізація імунологічних показників зберігається в 28 дітей з 30.
Після проведення курсу лікування у всіх 30 дітей відзначено поліпшення загального стану, зменшення утоми, покращення апетиту. Протягом 6 місяців тільки 5 дітей перенесли одноразові вірусні респіраторні захворювання в неускладненій формі, у 8 дітей було відзначене загострення хронічних захворювань, що проходили в більш легкій формі.
В II групі після закінчення курсу терапії нормалізація основних показників імунного статусу спостерігалася лише у 10 дітей. Тільки у 3-х відзначалась позитивна динаміка показників фагоцитарної та метаболічної активності нейтрофілів.
Обстеження дітей через місяць після лікування показало, що нормалізація показників імунного статусу зберігалася лише у 5 дітей, через 6 місяців - тільки у 2-х дітей, імунограми 5 дітей погіршилися. Протягом 6 місяців практично у всіх дітей цієї групи спостерігались випадки загострення хронічних захворювань та/або гострі респіраторні інфекції.
Таким чином, проведення реабілітації імунної системи дозволило попередити прогресування соматичної патології і сприяло зміцненню здоров'я молодого покоління.
Висновки
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розв'язання наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей імунореактивності дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, та механізмів, які складають основу імунних розладів, що дає змогу запропонувати підходи до імунореабілітації цих дітей.
2. У більшої кількості дітей (68,0 %), народжених від батьків-ліквідаторів, спостерігаються імунні розлади, а в 36,5 % дітей виявляються імунодефіцитні стани.
3. Характерною рисою клінічного статусу дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, є поліпатологія. У цих дітей у 1,5 рази вище поширеність хронічних захворювань, ніж у популяції в цілому.
4. Найбільш виражені зміни в імунній системі стосуються Т-ланки, у меншому ступені - В-системи й фагоцитарної ланки. Формула розладів імунної системи дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, має вид: ІС (PБTJI)2ЇsIgА2ЇCD3+Ї.
5. Особливістю імунного статусу дітей з імунними розладами, народжених від батьків-ліквідаторів, є депресія Т-системи імунітету, що супроводжується зниженням рівня сироваткових Ig А, Ig М і секреторного Ig А, а також підвищеним вмістом автоантитіл різної специфічності.
6. Наявність автоантитіл різної специфічності в дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, є одним із показників, що відбиває ступінь імунних розладів у цього контингенту та не супроводжується розвитком автоімунної патології .
7. В основі імунних розладів дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, лежать структурно-функціональні перебудови мембран імунокомпетентних клітин, що супроводжуються зниженням експресії їхніх рецепторів і функціональної активності, які розвиваються на фоні активації процесів ПОЛ і пригнічення антиоксидантного захисту. Крім того, у дітей з імунними розладами, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, у сироватці виявляються фактори супресії.
8. З урахуванням встановлених механізмів імунних порушень, включення в комплекс лікувально-профілактичних засобів, що нормалізують фосфоліпідний склад мембран клітин, антиоксидантів і речовин, які поліпшують метаболізм та нуклеїновий обмін імунокомпетентних клітин, дозволить істотно підвищити ефективність реабілітації даного контингенту, сприяючи зниженню захворюваності й відновленню функціональних можливостей імунної системи.
Практичні рекомендації
1. Висока частота імунних порушень у дітей, народжених від батьків ліквідаторів аварії на ЧАЕС, диктує необхідність диспансерного спостереження за ними в лікаря-імунолога з подальшим проведенням імунологічних досліджень і лікувально-профілактичних заходів
2. Моніторинг імунного статусу дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, повинен проводитися по вмісту в периферичній крові CD3+клітин, індексу СD4+/СD8+лімфоцити, бласттрансформуючої здатності лімфоцитів, вмісту секреторного Ig А в слині, наявності та рівнях антитіл до нативної й денатурованої ДНК.
3. Дітям з порушеним імунним статусом і у яких немає клінічних прояв, що вказують на імунодефіцитний стан, рекомендується проведення імунореабілитації, що включає раціональне харчування, полівітаміни, імуноадаптогени (настойки ехінацеї, елеутерокока, кореня солодки та ін.).
4. Діти з імунодефіцитними станами потребують проведення імунокорегуючої терапії, до складу якої поряд з імунотропними препаратами необхідно включити речовини, що нормалізують фосфоліпідний склад мембран клітин, а також обмін ліпідів (ессенціалє, ліпостабіл, есберітокс, АТФ-лонг), антиоксиданти (Триві-плюс, вітаміни А, Е, С, антиоксидантні комплекси) й речовини, які нормалізують метаболізм та нуклеїновий обмін імунокомпетентних клітин (рибоксин, калію оротат, метилурацил, пентоксил, вітаміни групи В).
5. Дітям з імунодефіцитними станами і підвищеним вмістом автоантитіл різної специфічності при динамічному рості їхнього титру рекомендується до комплексу імунотерапії включати ентеросорбенти (карболен, полісорб, гастросорб, ваулен), або проводити парентеральну терапію гемодезом чи реополіглюкином на фоні призначення імунотропних препаратів.
6. Підход до призначення імунотропного препарату (тималіну, тактивіну, тимуліну) повинен бути строго індивідуальним. При виборі препарату для імунокорекції рекомендується попереднє вивчення його імуномодулюючої дії на імунокомпетентрі клітини іn virto.
Список основних публікацій за темою дисертації
1. Клинико-иммунологическая характеристика детей, родившихся от отцов-ликвидаторов аварии на ЧАЭС //Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - № 14. - С. 92-95. У співавторстві з М.М Поповим, Г.О. Бориско, Л.В. Камарчук. Автором здійснено дослідження імунної системи та оцінка отриманих результатів.
2. Антиокислительный гомеостаз и АТФ-азная активность лимфоцитов человека при иммунодефиците // Биологический вестник. - 1999. - Т.3, № 1-2. - С.79-82.У співавторстві з М.М. Поповим, А.В. Параничем, С.В., Демченко, С.Н. Лад, Н.О. Фроловою. Автором здійснено добір клінічного матеріалу, дослідження імунної системи.
3. К вопросу о механизмах снижения иммунореактивности детей, рожденных отцов-ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Експериментальна і клінічна медицина. - 1999. - № 2. - С.193-195. У співавторстві з М.М. Коренєвим, М.М. Поповим. Автором здійснено дослідження імунного статусу, стану рецепторного апарату ІКК та аналіз отриманих результатів.
4. State of lipid peroxidation and antioxidant system of immune competent cells in children with immune deficiency born from fathers-liquidators of Chernobyl accident // School of Fundamental Medicine Journal. - 1998. - V.4, № 2. - С. 68-69. У співавторстві з М.М. Поповим, А.В. Параничем. Автором здійснено добір клінічного матеріалу, аналіз результатів фізико-хімічних досліджень.
5. Иммунный статус детей, часто болеющих острыми респираторными заболеваниями, рожденных от отцов-ликвидаторов аварии на ЧАЭС / Инфекции не знают границ // School of Fundamental Medicine Journal. - 1999. - V.5, № 1. - С.49-50.У співавторстві з М.М. Коренєвим, М.М. Поповим. Автором здійснено дослідження імунного стану та аналіз отриманих результатів.
6. Стан здоров'я нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС та підходи до їх реабілітації \\ Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. - № 4. - С.88-90. У співавторстві з М.М. Коренєвим, Г.О. Бориско, Л.В. Камарчук, В.Л. Кашиною, О.В. Арямновою. Автором здійснено дослідження імунного стану.
7. Спосіб діагностики автоімунних реакцій, пов'язаних з нестабільним характером функціонування геному імунокомпетентних клітин у дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Реєстр галузевих нововведень. - 1998. - Вип. 8-9. - С.Nз. 99042422 від 28.04.99. У співавторстві з М.М. Коренєвим, Г.О. Бориско, Л.В. Камарчук, М.М. Поповим, В.І. Ковальовою. Автором здійснено дослідження імунного стану та оцінка отриманих результатів.
8. Новий метод діагностики порушення імунного гомеостазу у дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Реєстр галузевих нововведень. - 1999. - Вип.10-11. - С. 33. У співавторстві з М.М. Поповим. Автором здійснено добір клінічного матеріалу, аналіз отриманих даних.
9. Некоторые механизмы возникновения иммунодефицитных состояний у детей, рожденных от отцов-ликвидаторов (последствий) аварии на ЧАЭС // Збірка тез I Національного конгресу України з імунології, алергології та імунореабілітації. - Алушта, 1998. - С. 74-75. У співавторстві з М.М.Поповим. Автором здійснено добір клінічного матеріалу та аналіз отриманих результатів.
10. Состояние антиоксидантного гомеостаза иммунокомпетентных клеток у детей с Т-клеточной недостаточностью // Цитология. - 1999. - Т.41, № 9. - С. 775-776. У співавторстві з М.М. Поповим, А.В. Параничем. Автором здійснено дослідження імунної системи, аналіз результатів фізико-хімічних досліджень.
11. Стан здоров'я дітей ліквідаторів аварії на ЧАЕС, мешканців м. Харкова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С. 33. У співавторстві М.М. Коренєвим, Г.О. Бориско, Л.В. Камарчук, М.М. Поповим, В.І. Ковальовою, В.Л. Кашиної, О.В. Арямнової, О.М. Носової. Автором здійснено дослідження імунної системи та оцінка отриманих результатів.
12. Особенности структуры мембран иммунокомпетентных клеток детей, рожденных от отцов-ликвидаторов аварии на ЧАЭС, с иммунодефицитными состояниями //Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Актуальні проблеми профілактичної медицини”. - Київ, 2000. - С.102-103.
13. Формування здоров'я дітей, які народилися від батьків ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Матеріали VIII конгресу світової федерації українських лікарських товариств: Лівів, 2000. - С. 45. У співавторстві з М.М. Коренєвим, О.І. Плеховою, Г.О. Бориско, Л.В. Камарчук, О.В. Арямновою, Г.В. Кукурудзою. Автором здійснено дослідження імунної системи та оцінка отриманих результатів.
14. Somatic health in descendents of the Chernobyl disaster liquidators and the approaches to their rehabilitation // Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований: Материалы 3-й междунар. конф. - Международный журнал радиац. медицины. - 2001. - Т.3, №1-2. - С.64. У співавторстві з М.М. Коренєвим, Г.О. Бориско, Л.В. Камарчук, В.Л. Кашиною, О.В. Арямновою. Автором здійснено дослідження імунного стану та аналіз отриманих даних.
Анотація
Шляхова Н.В. Особливості імунореактивності дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 - імунологія та алергологія. Національний медичний університет ім. А.А. Богомольця, 2002.
Встановлено, що в більшості дітей (68,0 %), народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, спостерігаються імунні розлади, які у 36,5 % дітей виявляються у формі імунодефіцитного синдрому. Показано, що найбільші зміни в імунній системі спостерігаються в Т-системі і, у значно меншому ступені, - у В-системі й фагоцитарній ланці. В більшості дітей депресія Т-ланки імунітету супроводжується зниженням рівня сироваткових імуноглобулінів А, М, секреторного Ig А і підвищенням вмісту автоантитіл різної специфічності. Для цих дітей характерні більш глибокі зміни імунологічних показників, ніж в групі порівняння.
Вперше виявлено, що в основі імунних розладів дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, лежать структурно-функціональні перебудови мембран імунокомпетентних клітин, що супроводжуються порушенням експресії їхніх рецепторів і зниженням функціональної активності, які розвиваються на тлі активації процесів перекисного окислювання ліпідів і пригнічення антиоксидантного захисту. Обґрунтована необхідність диспансерного спостереження таких дітей у лікаря-імунолога та запропоновані патогенетичні підходи до імунореабілітації.
Ключові слова: діти, ліквідатори аварії на ЧАЕС, стан здоров'я, імунний статус, лімфоцити, ПОЛ, редокс-система токоферолу, антиокислювальна активність, імунореабілітації.
Аннотация
Шляхова Н.В. Особенности иммунореактивности детей, рожденных от отцов-ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.08 - иммунология и аллергология.
Установлено, что у большинства детей (68 %), рожденных от отцов-ликвидаторов, наблюдаются иммунные расстройства, которые у 36,5 % проявлялись в форме иммунодефицитного состояния. Показано, что наиболее выраженные изменения в иммунной системе затрагивают Т-звено, в меньшей степени - В-систему и фагоцитарное звено. У большинства депрессия Т-системы иммунитета сопровождается снижением уровня сывороточных Ig А и М и секреторного Ig А, снижение фагоцитарной активности нейтрофилов на фоне активации кислородозависимых метаболических процессов и повышением уровня аутоантител различной специфичности. Для этих детей характерны более глубокие изменения иммунологических показателей, чем в группе сравнения.
Впервые установлено, что в основе иммунных расстройств детей, рожденных от отцов-ликвидаторов, лежат структурно-функциональные перестройки мембран иммунокомпетентных клеток, сопровождающиеся снижением экспрессии их рецепторов и снижением функциональной активности и которые развиваются на фоне активации процессов ПОЛ и угнетения антиоксидантной защиты. Кроме того, у этих детей в сыворотке обнаруживаются супрессирующие факторы. Обоснована необходимость диспансерного наблюдения таких детей у врача-иммунолога и предложены патогенетические подходы к иммунореабилитации.
Ключевые слова: дети, ликвидаторы аварии на ЧАЭС, состояние здоровья, иммунный статус, лимфоциты, ПОЛ, редокс-система токоферола, антиокислительная активность, иммунореабилитация.
Summary
Shlyakhova N.V. Peculiarities of reactivity immune of children born from clean-up workers of the Chernobyl NPP accident . The manuscript.
The dissertation for the degree of candidate of Medicine by the speciality 14.03.08 - Immunology and Allergology.
200 children of 6-9 years the fathers of which had taken part in the liquidation of the accident on Chernobyl Atomic Power Station (a basic group) and 100 children of the same age the fathers of which had been exposed to action of harmful factors of environment (a group of comparison) were investigated to study pacularities of operation of immune system of children born of the fathers - liquidator of the accident on Chernobyl Atomic Power Station and to disclose mechanisms of development of their immune disorders and to work out new approaches to immunorehabilitation taking into account all received data. The control group was consisted of 30 practically healthy children. In the work clinical, instrumental, laboratory (immunological and physicochemical) methods of research were used.
It is established that the children born of the fathers - liquidator suffer from functional disorders and chronic diseases much more bitterly than children who are in the population. Their distinctive features of the clinical status are dominance of combinative pathology. Among these children the children who often and during a long period of time suffer from diseases can be met twice as often. Every other child suffered from allergic diseases.
...Подобные документы
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.
дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010Етапи розвитку імунної системи, поняття клінічної імунології. Патологія, що характерна для дефектів окремих ланок імунітету. Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи дитини в різні етапи онтогенетичного розвитку, методика її дослідження.
реферат [257,1 K], добавлен 12.07.2010Вивчення проблеми активізації роботи імунної системи. Загальна характеристика ад’ювантів. Створення кращих ад’ювантів для активізації імунної системи. Характеристика механізмів лікувальної дії ад’ювантів мікробного походження на прикладі рибомунілу.
дипломная работа [64,0 K], добавлен 03.01.2011Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.
реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010Етіологія, патогенез, клінічні прояви гострих респіраторно-вірусних інфекцій. Особливості дихальної системи у дітей. Підходи до використання ароматерапії в реабілітації дітей з ГРВІ у поєднанні з іншими засобами. Розробка програми реабілітаційних заходів.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 21.06.2012Особливості структури та розвитку сечової системи у дітей перших років життя, схильність до розвитку мікробно-запальних захворювань. Методика дослідження органів сечової системи в дітей, симптоматика їх ураження. Захворювання ендокринної системи.
реферат [21,4 K], добавлен 12.07.2010Центральні органи кровотворення та імунної системи. Периферичні органи кровотворення імунної системи: селезінка, лімфатичні вузли, лейкоцити, мигдалики, апендикс. Чинники, що зумовлюють порушення діяльності імунної системи та імунопрофілактика.
реферат [2,3 M], добавлен 24.01.2011Формування та структура органів дихання в дітей. Семіотика уражень дихальної системи, клінічні прояви захворювань. Анатомо-фізіологічні особливості травної системи в дітей, особливості кишкової мікрофлори, головні синдроми ураження, методи дослідження.
реферат [89,6 K], добавлен 12.07.2010Клінічний поліморфізм і структура НПР у дітей і підлітків із хронічною тонзилогенною інтоксикацією, мікробіологічний стан слизової оболонки носоглотки. Розробка системи комплексної терапії психічних розладів у дітей та підлітків з інтоксикацією.
автореферат [305,7 K], добавлен 06.04.2009Вікові особливості дітей у віці другого дитинства. Патогенез, структура рухового дефекту, при атонічно-астатичної форми ДЦП. Лікувальна дія фізичної культури при реабілітації дітей. Методи досліджень, та методика ЛФК застосована для реабілітації.
курсовая работа [127,7 K], добавлен 09.11.2008Причини зниження гостроти зору у дітей. Пристосування зорової системи до астигматизму. Застосування для лікування розладів акомодації при астигматизмі тренування акомодаційної функції. Некоригована і коригована гострота зору для далини і зблизька.
автореферат [50,9 K], добавлен 12.03.2009Вивчення питомої ваги хронічного бронхіту у структурі обструктивних захворювань легенів. Розгляд функціонального стану кардіореспіраторної системи дітей 10-12 років з хронічним бронхітом. Ознайомлення з показниками дітей після проведення експерименту.
статья [23,3 K], добавлен 18.12.2017Анатомія імунної системи людини, її гістологія і механізми зміцнення. Зовнішні та внутрішні фактори, що змінюють клітинні цикли здорової людини. Особливості і роль імунної системи в організмі. Умови і чинники формування протипухлинного імунітету.
курсовая работа [35,3 K], добавлен 09.05.2014Особливості гломерулонефриту в дітей. Принципи диспансеризації дітей. Лікування основних ускладнень щеплень. Вакцинопрофілактика захворювань у дітей та заходи щодо лікування анафілактичного шоку. Вакцинація дітей, які мали реакцію на попереднє щеплення.
реферат [389,3 K], добавлен 12.07.2010Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, їх зв'язок з хворобами дихальної системи. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клінічні симптоми та методи дослідження хронічного бронхіту у дітей. Фізіотерапевтичні методи лікування хворих дітей.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 21.01.2011Особливості прояву окисного стресу в онкологічних хворих на доопераційному етапі й під час лікування. Функціональна активність симпатоадреналової та гіпоталамо-гіпофазно-надниркової систем. Оцінка стану імунної системи та розробка стратегії лікування.
автореферат [72,5 K], добавлен 09.04.2009Вивчення впливу застосування методу фізичної реабілітації на стан клітинної реактивності організму дітей віком 7-10 років із патологією зору. Вивчення рівня адаптаційного напруження і пов’язаною з ним клітинною реактивністю організму дітей 7-10 років.
статья [179,1 K], добавлен 31.08.2017Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.
автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.
автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009Етіологія, патогенез, класифікація, клінічні форми уражень центральної нервової системи (на прикладі ДЦП). Оцінка ефективності занять з ЛФК, сеансів з масажу, фізіотерапії за методиками фізичної реабілітації дітей, хворих на церебральний параліч.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 24.09.2014