Патогенетичне обґрунтування інтерферонкоригуючої терапії в комплексному лікуванні хронічних запальних захворювань придатків матки

Клініко-демографічні показники та особливості репродуктивного здоров'я жінок з запальними захворюваннями придатків матки. Обґрунтування лікувальної тактики щодо хворих хронічними запальними захворюваннями придатків матки з використанням інтерферону.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2014
Размер файла 112,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

4. Запропонований лікувально-тактичний алгоритм при загостренні хронічних запальних захворювань придатків матки, що включає проведення 3-х етапної схеми комплексного лікування з антибактерійним або противірусним та інтерферон-стимулюючим компонентом за допомогою індуктора ендогенного інтерферону - циклоферону.

Перелік наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Шелыгин А.С. Особенности течения воспалительных заболеваний внутренних половых органов у женщин с различными видами контрацептивного поведения //Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. Київ-Луганськ, 2002. Вип.7. С. 139-145.

2. Шелыгин А.С. Этиологический профиль хронических сальпингоофоритов //Буковинський медичний вісник. 2002. №4. С. 148-151.

3. Шелыгин А.С. Эффективность интерферонкорригирующей терапии в комплексном лечении хронических воспалительных заболеваний придатков матки //Український медичний альманах. 2002. №4. С. 146-150.

4. Лубяная С.С., Шелыгин А.С. Клиническая адаптация различных методов терапии хронических сальпингоофоритов у женщин репродуктивного возраста //Вісник наукових досліджень. 2002. №3. С. 7-9.

5. Деклараційний патент України на винахід №52163А. Спосіб інтерфероніндукції при загостренні хронічних запальних захворювань придатків матки /Луб'яна С.С., Шелигін О.С.

6. Залежність захворювань хронічними аднекситами від груп крові //Тези доповідей на III з'їзді медичних генетиків України, 2-4 жовтня 2002 р., м.Львів. С. 81.).

Анотація

Шелигін О.С. Патогенетичне обґрунтування інтерферонкоригуючої терапії в комплексному лікуванні хронічних запальних захворювань придатків матки.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство і гінекологія; Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України. Київ, 2003.

У дисертації представлені результати вивчення клінічних, біохімічних, серологічних, мікробіологічних та імунологічних показників у 137 хворих хронічними запальними захворюваннями придатків матки. За результатами ретроспективного статистичного аналізу встановлені частота сальпінгоофоритів в структурі гінекологічної захворюваності і порушення репродуктивного здоров'я при даній патології. Встановлені клінічні і параклінічні особливості хронічних запальних захворювань придатків матки при різних варіантах перебігу. Визначена етіологічна роль і структура мікст-інфекції при загостренні хронічного сальпінгоофориту і при підгострому перебігу захворювання. Виявлені клініко-патогенетичні паралелі та регуляторна роль - і -ІФН, про- (ФНП) і протизапальних (ІЛ-4) цитокінів у розвитку рецидивів і характеру перебігу хронічних запальних захворювань придатків матки. Встановлена залежність пригнічення системи інтерферону від інфекційного чинника і тяжкості запального процесу в придатках матки. Обґрунтовані патогенетичні принципи та диференційований підхід до інтерферонкоригуючої терапії шляхом використання індуктора ендогенного інтерферону - циклоферону. Найбільший ефект в лікуванні загострень запальних захворювань придатків матки досягнутий при використанні екстракорпоральної інтерферон-індукуючої терапії, що підвищило ефективність лікування в порівнянні із загальноприйнятим на 37,8% (у 1,9 рази) і сприяло зниженню частоти рецидивів у 5,5 рази.

Ключові слова: запальні захворювання придатків матки, інтерферон, цитокіни, інтерферонкоригуюча терапія, циклоферон.

Аннотация

Шелигин А.С. Патогенетическое обоснование интерферонкорригирующей терапии в комплексном лечении хронических воспалительных заболеваний придатков матки.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология; Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МЗ Украины. Киев, 2003.

В диссертации представлены результаты изучения клинических, биохимических, серологических, микробиологических и иммунологических показателей гомеостаза у 137 больных хроническими воспалительными заболеваниями придатков матки и 36 здоровых женщин без воспалительных заболеваний женской половой сферы. По результатам ретроспективного статистического анализа установлено увеличение частоты хронических часто рецидивирующих и первично-хронических сальпингоофоритов в структуре гинекологической заболеваемости (в 1998 г. - 56,1%, в 1999г. - 53,9%, в 2000г. - 60,6%). Установлено, что основная масса обследованных находилась в возрасте от 19 до 30 лет, а раннее начало половой жизни и низкий уровень гормональной контрацепции были характерны для пациенток с хроническими сальпингоофоритами. Нарушение репродуктивного здоровья виявлено у 34 (37,4%) женщин с обострением хронического сальпингоофорита (ХСО) (I группа) и у 21 (45,6%) - з подострым течением ХСО (II группа), причем частота бесплодия составила 22% и 30,4% в этих группах соответственно.

Определена этиологическая роль и структура микст-инфекции при обострении и подостром течении хронического сальпингоофорита. Частота вагинальных инфекций у больных I и II групп не отличалась и составила 89% и 91,3% соответственно. При обострении ХСО в 3,3 раза чаще встречался неспецифический вагинит, а при подостром течении заболевания в 2,4 раза чаще наблюдался трихомоноз и в 4,3 раза чаще вагинальный кандидоз. При обострении хронического сальпингоофорита выявлено преобладание грампозитивной кокковой флоры (40,7%) над грамнегативной палочковой (9,9%) в цервикальном канале в 4 раза, а при подостром процессе - лишь в 1,6 раза.

Серологическая диагностика в сочетании с цитологическим исследованием цервикальных и вагинальных соскобов выявила, что хроническая герпетическая (35,2%) и цитомегаловирусная (26,4%) инфекции доминируют среди инфекций, передаваемых половым путем (ИППП) у женщин с обострением хронического сальпингоофорита. Основным вариантом течения ИППП у женщин с подострым течением сальпингоофорита была хроническая (54,3%) и персистирующая (39,1%) хламидийная инфекции.

Во всех наблюдениях вирусная инфекция сочеталась с бактериальной или хламидийной инфекцией. При этом наиболее тяжело протекали хдамидийно-вирусные сальпингоофориты, сопровождающиеся гипертермией до 390С, выраженным болевым синдромом, резким повышением лейкоцитоза, выраженным угнетением иммунитета. В группе женщин с обострением ХСО в 1,9 раза чаще встречалась хламидийно-вирусно-бактериальная инфекция по сравнению с подострым течением заболевания, при котором преобладала хламидийно-бактериальная микст-инфекция.

У больных с обострением ХСО уровень совороточного -ИФН был в 4,8 раза, а -ИФН в 2,5 раза выше, чем у пациенток с подострым течением заболевания. У всех больных отмечено достоверное снижение основних показателей ИФН-статуса в сравнение с нормой. По сравнению с контрольной группой уровень -ИФН у больных I и II групп был снижен в 1,9 и 9,4 раза соответственно (р0,01), а содержание сывороточного -ИФН в I и II группах снизилось в 1,5 и 3,8 раза (р0,05). Установлена зависимость угнетения системы ИФН от инфекционного фактора и тяжести воспалительного процесса в придатках матки. У больных с острым течением рецидива хронического сальпингоофорита выявлено повышение уровня секреции ФНО по сравнению со здоровыми в 8 раз, а в сравнение с подострым вариантом течения заболевания - в 5 раз. У больных с обострением ХСО виявлено снижение уровня ИЛ-4 по сравнению с контрольной группой в 2 раза, по сравнению с подострым течением - в 4 раза.

Обоснованы патогенетические принципы и дифференцированный подход к интерферонкорригирующей терапии путем использования индуктора эндогенного интерферона - циклоферона. Наибольший эффект в лечении обострений воспалительных заболеваний придатков матки достигнут при использовании экстракорпоральной интерферон-индуцирующей терапии (предусматривающей экстракорпоральное введение циклоферона с аутокровью внутримышечно или внутривенно), что повысило эффективность лечения в сравнение с общепринятым на 37,8% (в 1,9 раза) и способствовало снижению частоты рецидивов в 5,5 раза. На фоне разработанной и проведенной терпаии произошли изменения показателей ИФН-статуса. При экстракорпоральном введении циклоферона с аутокровью наблюдалось увеличение концентрации -ИФН в 3,9 раза, -ИФН - в 4 раза, в то время, как при традиционном введении циклоферона - увеличение в 2,1 и 2,4 раза соответственно, без применения циклоферона - показатели увеличивались в 1,8 и 1,2 раза по сравнению с уровнями их до лечения.

Комплексная диагностика с применением серологических, цитологических, бактериологических, ультразвуковых методов, исследование ИФН-статуса, а также соотношения про- и противовоспалительных цитокинов в период заболевания и разработанная на этой основе лечебно-реабилитационная система с включением индуктора эндогенного интерферона - циклоферона позволила значительно улучшить результаты лечения больных с хроническими заболеваниями придатков матки.

Ключевые слова: воспалительные заболевания придатков матки, интерферон, цитокины, интерферонкорригирующая терапия, циклоферон.

Summary

Sheligin A.S. Pathogenic basing of the interferoncorrecting therapy in the complex treatment of chronic inflammatory diseases of uterine appendages.

Dissertation (manuscript) competing for the degree of Candidate of Medical Science on the subject 14.01.01 - obstetrics and gynecology; The P.L. Shupic Kiev Medical Academy of Postgraduate Education, Ministry of Health Care, Ukraine. Kiev, 2003.

The dissertation represents the results of studying clinical, biochemical, serologic, microbiological and immunological exponents of 137 patients with chronic inflammatory diseases of uterine appendages. According to the results of retrospective statistical analysis, the frequency of salpingoophoritis in the structure of disease rate and reproductive health pathology were stated. Clinical and paraclinical peculiarities of chronic inflammatory diseases of uterine appendages were revealed with different variants of clinical course. The etiologic role and structure of mixed infection during exacerbation of chronic salpingoophoritis at subacute clinical course were defined.

The clinic- pathogenic parallels and regulatory role of - -IFN, pro- (TNF ) and antiinflammatory (IL-4) cytokines in the development of the recurrences and the character of clinical course of chronic inflammatory diseases of uterine appendages were revealed. The dependence of suppression of interferon system on infection factor and severity of inflammatory process in uterine appendages was stated. The pathogenic principles and differentiated approach to the interferoncorrected therapy by using endogenous inducer of interferon - cycloferon were grounded. The maximum effect of treating exacerbation of uterine appendages inflammatory diseases was achieved by applying extracorporal interferoninduced therapy, which raised the effectiveness of treatment in comparison with commonly accepted by 37,8% (by 1,9 times) and contributed to the decrease of recurrence frequency by 5,5 times.

Key words: inflammatory diseases of uterine appendages, interferon, cytokines, interferoncorrecting therapy, cycloferon.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.