Патогенетичне обґрунтування інтерферонкоригуючої терапії в комплексному лікуванні хронічних запальних захворювань придатків матки
Клініко-демографічні показники та особливості репродуктивного здоров'я жінок з запальними захворюваннями придатків матки. Обґрунтування лікувальної тактики щодо хворих хронічними запальними захворюваннями придатків матки з використанням інтерферону.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.07.2014 |
Размер файла | 112,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
4. Запропонований лікувально-тактичний алгоритм при загостренні хронічних запальних захворювань придатків матки, що включає проведення 3-х етапної схеми комплексного лікування з антибактерійним або противірусним та інтерферон-стимулюючим компонентом за допомогою індуктора ендогенного інтерферону - циклоферону.
Перелік наукових праць, опублікованих за темою дисертації
1. Шелыгин А.С. Особенности течения воспалительных заболеваний внутренних половых органов у женщин с различными видами контрацептивного поведения //Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. Київ-Луганськ, 2002. Вип.7. С. 139-145.
2. Шелыгин А.С. Этиологический профиль хронических сальпингоофоритов //Буковинський медичний вісник. 2002. №4. С. 148-151.
3. Шелыгин А.С. Эффективность интерферонкорригирующей терапии в комплексном лечении хронических воспалительных заболеваний придатков матки //Український медичний альманах. 2002. №4. С. 146-150.
4. Лубяная С.С., Шелыгин А.С. Клиническая адаптация различных методов терапии хронических сальпингоофоритов у женщин репродуктивного возраста //Вісник наукових досліджень. 2002. №3. С. 7-9.
5. Деклараційний патент України на винахід №52163А. Спосіб інтерфероніндукції при загостренні хронічних запальних захворювань придатків матки /Луб'яна С.С., Шелигін О.С.
6. Залежність захворювань хронічними аднекситами від груп крові //Тези доповідей на III з'їзді медичних генетиків України, 2-4 жовтня 2002 р., м.Львів. С. 81.).
Анотація
Шелигін О.С. Патогенетичне обґрунтування інтерферонкоригуючої терапії в комплексному лікуванні хронічних запальних захворювань придатків матки.
Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство і гінекологія; Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України. Київ, 2003.
У дисертації представлені результати вивчення клінічних, біохімічних, серологічних, мікробіологічних та імунологічних показників у 137 хворих хронічними запальними захворюваннями придатків матки. За результатами ретроспективного статистичного аналізу встановлені частота сальпінгоофоритів в структурі гінекологічної захворюваності і порушення репродуктивного здоров'я при даній патології. Встановлені клінічні і параклінічні особливості хронічних запальних захворювань придатків матки при різних варіантах перебігу. Визначена етіологічна роль і структура мікст-інфекції при загостренні хронічного сальпінгоофориту і при підгострому перебігу захворювання. Виявлені клініко-патогенетичні паралелі та регуляторна роль - і -ІФН, про- (ФНП) і протизапальних (ІЛ-4) цитокінів у розвитку рецидивів і характеру перебігу хронічних запальних захворювань придатків матки. Встановлена залежність пригнічення системи інтерферону від інфекційного чинника і тяжкості запального процесу в придатках матки. Обґрунтовані патогенетичні принципи та диференційований підхід до інтерферонкоригуючої терапії шляхом використання індуктора ендогенного інтерферону - циклоферону. Найбільший ефект в лікуванні загострень запальних захворювань придатків матки досягнутий при використанні екстракорпоральної інтерферон-індукуючої терапії, що підвищило ефективність лікування в порівнянні із загальноприйнятим на 37,8% (у 1,9 рази) і сприяло зниженню частоти рецидивів у 5,5 рази.
Ключові слова: запальні захворювання придатків матки, інтерферон, цитокіни, інтерферонкоригуюча терапія, циклоферон.
Аннотация
Шелигин А.С. Патогенетическое обоснование интерферонкорригирующей терапии в комплексном лечении хронических воспалительных заболеваний придатков матки.
Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология; Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МЗ Украины. Киев, 2003.
В диссертации представлены результаты изучения клинических, биохимических, серологических, микробиологических и иммунологических показателей гомеостаза у 137 больных хроническими воспалительными заболеваниями придатков матки и 36 здоровых женщин без воспалительных заболеваний женской половой сферы. По результатам ретроспективного статистического анализа установлено увеличение частоты хронических часто рецидивирующих и первично-хронических сальпингоофоритов в структуре гинекологической заболеваемости (в 1998 г. - 56,1%, в 1999г. - 53,9%, в 2000г. - 60,6%). Установлено, что основная масса обследованных находилась в возрасте от 19 до 30 лет, а раннее начало половой жизни и низкий уровень гормональной контрацепции были характерны для пациенток с хроническими сальпингоофоритами. Нарушение репродуктивного здоровья виявлено у 34 (37,4%) женщин с обострением хронического сальпингоофорита (ХСО) (I группа) и у 21 (45,6%) - з подострым течением ХСО (II группа), причем частота бесплодия составила 22% и 30,4% в этих группах соответственно.
Определена этиологическая роль и структура микст-инфекции при обострении и подостром течении хронического сальпингоофорита. Частота вагинальных инфекций у больных I и II групп не отличалась и составила 89% и 91,3% соответственно. При обострении ХСО в 3,3 раза чаще встречался неспецифический вагинит, а при подостром течении заболевания в 2,4 раза чаще наблюдался трихомоноз и в 4,3 раза чаще вагинальный кандидоз. При обострении хронического сальпингоофорита выявлено преобладание грампозитивной кокковой флоры (40,7%) над грамнегативной палочковой (9,9%) в цервикальном канале в 4 раза, а при подостром процессе - лишь в 1,6 раза.
Серологическая диагностика в сочетании с цитологическим исследованием цервикальных и вагинальных соскобов выявила, что хроническая герпетическая (35,2%) и цитомегаловирусная (26,4%) инфекции доминируют среди инфекций, передаваемых половым путем (ИППП) у женщин с обострением хронического сальпингоофорита. Основным вариантом течения ИППП у женщин с подострым течением сальпингоофорита была хроническая (54,3%) и персистирующая (39,1%) хламидийная инфекции.
Во всех наблюдениях вирусная инфекция сочеталась с бактериальной или хламидийной инфекцией. При этом наиболее тяжело протекали хдамидийно-вирусные сальпингоофориты, сопровождающиеся гипертермией до 390С, выраженным болевым синдромом, резким повышением лейкоцитоза, выраженным угнетением иммунитета. В группе женщин с обострением ХСО в 1,9 раза чаще встречалась хламидийно-вирусно-бактериальная инфекция по сравнению с подострым течением заболевания, при котором преобладала хламидийно-бактериальная микст-инфекция.
У больных с обострением ХСО уровень совороточного -ИФН был в 4,8 раза, а -ИФН в 2,5 раза выше, чем у пациенток с подострым течением заболевания. У всех больных отмечено достоверное снижение основних показателей ИФН-статуса в сравнение с нормой. По сравнению с контрольной группой уровень -ИФН у больных I и II групп был снижен в 1,9 и 9,4 раза соответственно (р0,01), а содержание сывороточного -ИФН в I и II группах снизилось в 1,5 и 3,8 раза (р0,05). Установлена зависимость угнетения системы ИФН от инфекционного фактора и тяжести воспалительного процесса в придатках матки. У больных с острым течением рецидива хронического сальпингоофорита выявлено повышение уровня секреции ФНО по сравнению со здоровыми в 8 раз, а в сравнение с подострым вариантом течения заболевания - в 5 раз. У больных с обострением ХСО виявлено снижение уровня ИЛ-4 по сравнению с контрольной группой в 2 раза, по сравнению с подострым течением - в 4 раза.
Обоснованы патогенетические принципы и дифференцированный подход к интерферонкорригирующей терапии путем использования индуктора эндогенного интерферона - циклоферона. Наибольший эффект в лечении обострений воспалительных заболеваний придатков матки достигнут при использовании экстракорпоральной интерферон-индуцирующей терапии (предусматривающей экстракорпоральное введение циклоферона с аутокровью внутримышечно или внутривенно), что повысило эффективность лечения в сравнение с общепринятым на 37,8% (в 1,9 раза) и способствовало снижению частоты рецидивов в 5,5 раза. На фоне разработанной и проведенной терпаии произошли изменения показателей ИФН-статуса. При экстракорпоральном введении циклоферона с аутокровью наблюдалось увеличение концентрации -ИФН в 3,9 раза, -ИФН - в 4 раза, в то время, как при традиционном введении циклоферона - увеличение в 2,1 и 2,4 раза соответственно, без применения циклоферона - показатели увеличивались в 1,8 и 1,2 раза по сравнению с уровнями их до лечения.
Комплексная диагностика с применением серологических, цитологических, бактериологических, ультразвуковых методов, исследование ИФН-статуса, а также соотношения про- и противовоспалительных цитокинов в период заболевания и разработанная на этой основе лечебно-реабилитационная система с включением индуктора эндогенного интерферона - циклоферона позволила значительно улучшить результаты лечения больных с хроническими заболеваниями придатков матки.
Ключевые слова: воспалительные заболевания придатков матки, интерферон, цитокины, интерферонкорригирующая терапия, циклоферон.
Summary
Sheligin A.S. Pathogenic basing of the interferoncorrecting therapy in the complex treatment of chronic inflammatory diseases of uterine appendages.
Dissertation (manuscript) competing for the degree of Candidate of Medical Science on the subject 14.01.01 - obstetrics and gynecology; The P.L. Shupic Kiev Medical Academy of Postgraduate Education, Ministry of Health Care, Ukraine. Kiev, 2003.
The dissertation represents the results of studying clinical, biochemical, serologic, microbiological and immunological exponents of 137 patients with chronic inflammatory diseases of uterine appendages. According to the results of retrospective statistical analysis, the frequency of salpingoophoritis in the structure of disease rate and reproductive health pathology were stated. Clinical and paraclinical peculiarities of chronic inflammatory diseases of uterine appendages were revealed with different variants of clinical course. The etiologic role and structure of mixed infection during exacerbation of chronic salpingoophoritis at subacute clinical course were defined.
The clinic- pathogenic parallels and regulatory role of - -IFN, pro- (TNF ) and antiinflammatory (IL-4) cytokines in the development of the recurrences and the character of clinical course of chronic inflammatory diseases of uterine appendages were revealed. The dependence of suppression of interferon system on infection factor and severity of inflammatory process in uterine appendages was stated. The pathogenic principles and differentiated approach to the interferoncorrected therapy by using endogenous inducer of interferon - cycloferon were grounded. The maximum effect of treating exacerbation of uterine appendages inflammatory diseases was achieved by applying extracorporal interferoninduced therapy, which raised the effectiveness of treatment in comparison with commonly accepted by 37,8% (by 1,9 times) and contributed to the decrease of recurrence frequency by 5,5 times.
Key words: inflammatory diseases of uterine appendages, interferon, cytokines, interferoncorrecting therapy, cycloferon.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.
автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009Динаміка вмісту фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-б), інтерферону-гамма (ІФН-г) у сироватці крові. Показники функціонального стану геному букальних епітеліоцитів СОПР. Стан мікрофлори порожнини рота в хворих на ГП із застосуванням амізону та ліпофлавону.
автореферат [29,4 K], добавлен 19.03.2009Мікробний спектр біотопу сечовивідних та статевих шляхів у хворих з інфекційно-запальними захворюваннями. Прогностичні критерії оцінки ефективності етіотропної терапії. Закономірності цитоморфологічних змін епітеліальних клітин слизових оболонок.
автореферат [264,3 K], добавлен 24.03.2009Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.
автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009Стан соматичного та репродуктивного здоров’я хворих із субепітеліальним ЕШМ. Морфологічні, імуногістохімічні особливості епітелію шийки матки за ендометріозу. Особливості гормонального гомеостазу, стану місцевого імунітету та екосистеми піхви у пацієнток.
автореферат [37,5 K], добавлен 09.03.2009Захворювання органів травлення. Аналіз клініко-функціональних особливостей перебігу ВХ ДПК в обстежених хворих. Системний запальний синдром. Синдром ендотоксемії. Доцільність включення в комплекс антихелікобактерної терапії лансопразолу та орнідазолу.
автореферат [44,4 K], добавлен 21.03.2009Розробка оптимальної схеми діагностики при лімфопроліферативних новоутвореннях орбіти та придатків ока. Клінічні прояви та можливість їх використання в діагностиці новоутворень лімфоїдного генезу. Морфологічні та імуногістохімічні особливості.
автореферат [39,9 K], добавлен 11.04.2009Поєднання хронічних захворювань печінки із запальними та дегенеративно-дистрофічними змінами слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Кислотоутворююча функція шлунка поряд з гіпергастринемією при ЕВУШ на фоні дифузних захворювань печінки.
автореферат [49,6 K], добавлен 09.03.2009Система діагностичних заходів лімфопроліферативних новоутворень орбіти і придатків ока шляхом раціонального використання клінічних, морфологічних, імуногістохімічних і цитогенетичних методів дослідження, значимість цитогенетичної характеристики.
автореферат [30,3 K], добавлен 04.04.2009З’ясування гормонального і імунологічного гомеостазу та стан рецепторного апарату у жінок з ВПЛ-інфекцією. Зміна гормонального гомеостазу у жінок з ВПЛ-інфекцією під впливом різних оральних контрацептивів. Стан рецепторного апарату епітелію шийки матки.
автореферат [279,2 K], добавлен 07.04.2009Основные факторы, влияющие на качество ухода пациенток с миомой матки. Фазы развития миомы матки. Основные причины развития миомы матки. Сочетание миомы матки и беременности. Применение методик эндоскопической хирургии. Возможные осложнения миомы матки.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 14.11.2015Частота миомы матки. Нарушения тканевого гомеостаза. Факторы патогенеза миомы матки. Классификация миомы матки. Симптомы миомы матки. Методы инструментальной диагностики. Трансвагинальное ультразвуковое сканирование. Показания к хирургическому лечению.
презентация [171,0 K], добавлен 13.04.2014Обґрунтування системи психотерапії у комплексному лікуванні хворих з гострим інфарктом міокарду на підставі клініко-психопатологічного, психодіагностичного дослідження і визначення макро- і мікросоціальних чинників ризику розвитку розладів адаптації.
автореферат [54,5 K], добавлен 10.04.2009Клінічні ознаки старіння переднього відрізка ока у хворих на первинну відкритокутову глаукому. Рівень периферичних і центральних статевих гормонів. Особливості гіпофізарно-тиреоїдної системи у хворих на ПВКГ. Клінічна ефективність комплексного лікування.
автореферат [63,6 K], добавлен 09.03.2009Саркома матки в структуре злокачественных новообразований, причины ее развития. Отличия саркомы от рака тела матки. Классификация саркомы матки, стадии ее распространенности. Симптомы, диагностика заболевания. Особенности лечения, прогноз на выживаемость.
презентация [512,7 K], добавлен 23.11.2014Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.
автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009Фізіологічні особливості при захворюваннях органів дихання. Роль фізичних вправ у комплексному лікуванні захворювань органів дихання. Спостереження дітей з гіпертонічними реакціями і гіпертонічною хворобою. Лікування захворювань органів травлення.
реферат [31,6 K], добавлен 25.01.2011Перебіг пологів, механізми регуляції скорочення матки. Порушення гемодинамічних змін шийки матки як значущі причини виникнення аномалій пологової діяльності. Критерії ультразвукової діагностики "зрілості" шийки матки з точки зору параметрів її кровотоку.
статья [21,2 K], добавлен 27.08.2017Розповсюдженість міоми матки серед жінок репродуктивного віку. Найскладніші етапи операції при лапароскопічній міомектомії: ушивання дефекту стінки матки після проведення видалення міоми. Самофіксуючі нитки і їх вплив на результати оперативного лікування.
статья [16,6 K], добавлен 27.08.2017Клінічні особливості перебігу шлункових дисритмій у хворих на ЦД 2-го типу та ФД. Дослідженняи і аналіз вмісту гастроінтестинальних гормонів та стану вуглеводного обміну. Вплив мосаприду на показники МЕФШ у хворих з уповільненим спорожненням шлунку.
автореферат [42,5 K], добавлен 21.03.2009