Удосконалення системи профілактики порушень фізичного та психічного розвитку у дітей груп соціального ризику

Аналіз показників у дітей груп соціального ризику довів, що ці діти мали зміни регуляторних процесів та порушення процесів адаптації. Порівняння рангових структур показників серцево-судинної системи в групах в залежності від віку визначило, що в 1 групі була закономірність (зростання або зниження рангу) у відношенні зниження фізичної толерантності, зростання рангового значення серцебиття, функціонального систолічного шуму, дизритмій. Якщо рангове значення фізичної толерантності зменшувалося з віком (3-й ранг - 7-10 років та 5-й ранг - 14-16 років), то роль серцебиття швидко зростала (7-й ранг - 7-10 років та 3-й ранг - 14-16 років). Привертав увагу високий та стабільний рівень порушень ритму незалежно від віку (2-й - 1-й - 1-й ранги). У дітей 2 групи ми також встановили вікові відмінності певних показників. Зростання рангової значущості залежно від віку встановлено нами стосовно фізичної толерантності (6-й ранг - 7-10 років та 3-й ранг - 14-16 років), серцебиття (4-й ранг - 7-10 років та 1-й ранг - 14-16 років). Зворотній зв'язок з віком визначений щодо болю в ділянці серця (3-й ранг - 7-10 років та 4-й ранг - 14-16 років), систолічного шуму (5-й ранг - 7-10 років та 6-й ранг - 14-16 років, незалежно від віку домінуючий варіант - дизритмії (2-й ранг).

Аналіз динаміки порушень функції ССС в групах соціального ризику довів, що криві практично співпадали (рис. 5.). За нашими даними у дітей 1 групи в усіх вікових періодах мали місце більш виражені порушення функції серцево-судинної системи, максимум яких приходиться на вік 14-16 років (ц=3,64; р<0,001 для 1 групи та ц=2,76; р <0,01 для 2 групи).

З метою уточнення та одночасно спрощення дослідження адаптаційних можливостей дитячого організму ми визначали інформативність гемодинамічних показників - частоти серцевих скорочень (ЧСС) та систолічного артеріального тиску (САТ) за допомогою шкали адаптаційних можливостей в системі координат. В умовах зростаючого навантаження на ССС основні стадії стрес - синдрому змінюють одна одну в наступному порядку: стадія напруги або тривоги, стадія резистентності, стадія виснаження. Циклічність змін стадій адаптації можна простежити згідно рівнів функціонування (РФ) в системі координат ССС. Згідно відхилень від меж оптимальної адаптації можна встановлювати ступінь функціональних резервів ССС та звуження адаптаційних можливостей організму в цілому в конкретних умовах, не використовуючи додаткових навантажень.

У здорових дітей контрольної групи виявили наступні стадії адаптації: напруга - 46,6 %, резистентність - 31,7 %, виснаження - 10,0 %, тільки у 11,7 % дітей ЧСС та САТ не виходили за межі M ±2m, що свідчить про стан відносної рівноваги функціонального балансу їх вегетативної нервової системи. Таким чином, в процесі зростання та розвитку здорової дитини рівні функціонування ССС відображують стан адаптаційних можливостей організму, який може бути визначений комбінантним зсувом САТ та ЧСС в системі координат.

Функціональне навантаження виявляє той чи інший ступінь функціональних резервів ССС. Ми використовували дуже просту та достатньо інформативну пробу - кліноортостатичну пробу (КОП). Під час виконання цієї проби у дітей контрольної групи кількість дітей, що перейшли до стадії напруги зросла на 13,3 %, а кількість дітей, що перейшли до стадії виснаження - на 6,6 %. Через 3 хвилини після повернення в горизонтальне положення показники нормалізувалися у 56,9 % дітей, що свідчить про тренувальний вплив КОП на рівень функціонування серцево - судинної системи у дітей контрольної групи.

У дітей 1 групи ТПК систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень були розташовані в центральній зоні ("зоні здоров'я") в 40,9 %, при цьому стадія напруги мала місце у 64,7 % цих дітей, резистентності - у 35,3 %, до зони виснаження не потрапила жодна дитина. У дітей 2-ї групи розподіл ТПК відрізнявся від критеріїв дітей як контрольної, так і 1-ї групи. До центральної зони потрапило 46,6 % дітей, при цьому стадія напруження реєструвалась в 53,2 % випадків, резистентності - 24,9 % випадки та виснаження - 23,7 %, що визначає значну міру зниження функціональних резервів ССС та звуження адаптаційних можливостей організму дітей групи соціального ризику, особливо дітей, що проживають в соціопатичних сім'ях.

Таким чином, визначення адаптаційних можливостей організму за інтегративним показником комбінантного зсуву САТ та ЧСС дозволили уточнювати критерії стадій адаптаційного синдрому та відповідних їм рівнів функціонування (РФ) серцево-судинної системи. Отримані результати вказують на те, що несприятливі соціально-побутові фактори оточуючого середовища дітей груп соціального ризику модулюють не тільки рівень загальної захворюваності, але й порушують функціонування серцево-судинної системи.

З метою комплексної оцінки стану адаптаційних можливостей дітей групи соціального ризику, за параметрами,, отриманими під час проведення поглиблених медико-психологічних оглядів, була створена інформаційна база.

Результати багатофакторного аналізу дозволили для побудови моделі прогнозу зниження адаптаційних можливостей дитини з низки анамнестичних, морфометричних та соціопсихологічних показників відібрати найбільш значущі фактори, що були згруповані в кластери: перинатальний, вихідний рівень здоров'я, антропометричний, соціологічний, психологічний, стан серцево-судинної системи. До моделі були введені тільки дані, які можна отримати без складних обстежень та травмуючих маніпуляцій на етапі медико-психологічного обстеження.

Прогнозування зниження адаптаційних можливостей (ЗАМ) було проведене на етапі первинного поглибленого профілактичного огляду вихованців школи-інтернату, які тільки поступили до школи-інтернату. Ймовірність прогнозу ЗАМ встановлена у 56,9 % дівчат та у 57,6 % хлопців віком 7-10 років, у 60,8 % дівчат та у 62,1 % хлопців віком 11-13 років та у 65,4 % дівчат та 66,8 % хлопців віком 14-16 років.

З метою комплексного оцінювання значущості впливу визначених кластерних параметрів на стан адаптації дітей груп соціального ризику була проведена вікова комплексна структурна оцінка за допомогою ц-критерію. Оцінювали параметри серцево-судинної системи, вегетативної нервової системи, стану тривожності, захворюваності, фізичного розвитку, гармонійності морфофункціонального стану, адаптаційних реакцій за даними лейкограми, показників резистентності організму.

В віці 7-10 років у дітей 1 групи найбільші відхилення були визначені відносно порушень адаптації за даними лейкограми (ПА) (1-й ранг, ц=4,78, р<0,001) та індексу поєднаної патології (ІПП) (2-й ранг, ц=3,78, р<0,001), потім, в порядку ієрархії, захворюваність (ЗХ) (ц=2,77, р<0,01), порушення фізичного розвитку (ПФР) (ц=2,54, р<0,05), підвищення тривожності (ТР) (ц=2,10, р<0,05), індекс вегетативної рівноваги (ІВР) (ц=1,89, р<0,05), синусові аритмії (СА) (ц=1,39, р>0,05). Рангова структура у дітей 2 групи відрізнялась від 1 групи незначно. Рангові місця стану адаптації, індексу поєднаної патології, тривожності та гармонійності морфофункціонального стану були ідентичними (рис. 6 та 7.).

Суттєві відмінності в групах в наступні вікові періоди були не тільки в показниках фізичного розвитку та індексі вегетативної рівноваги (рис. 6.). У дітей віком 11-13 років в 1 групі найбільші відхилення стосувались індексу поєднаної патології (ц=3,89, р<0,001; 1-й ранг) та зростання захворюваності (ц=2,18, р<0,05; 2-й ранг), далі - підвищення тривожності (ц=2,09, р<0,05), порушення фізичного розвитку (ц=1,90, р<0,05), синусові аритмії (ц=1,74, р<0,05), порушення адаптації (ц=1,47, р<0,05), індекс вегетативної рівноваги (ц=1,26, р>0,05), порушення гармонійності (ц=0,19, р>0,05). У дітей 14-16 років в 1 групі найбільші відхилення від нормативних показників були з боку таких параметрів як порушення функції серцево-судинної системи (ц=3,83, р<0,001) та загальної захворюваності (ц=2,69, р<0,01). Далі, в порядку ієрархії - тривожність (ц=2,16, р<0,05), індекс поєднаної патології (ц=1,62, р>0,05), індекс вегетативної рівноваги (ц=1,07, р>0,05), порушення адаптації (ц=0,84, р>0,05), дисгармонійність морфофункціонального розвитку (ц=0,54, р>0,05), порушення фізичного розвитку (ц=0,32, р>0,05).

Рангова структура дітей 2 групи (рис. 7.) має незначні відміни від 1 групи, при цьому, вірогідні розбіжності визначені лише відносно двох рангів: захворюваність та порушення фізичного розвитку (р<0,01, р<0,05, відповідно). Захворюваність в 1 групі посідає провідний 2-й ранг, а в 2 групі - 4-й ранг. Порушення фізичного розвитку у дітей 1 групи йдуть на останньому місці (8-й ранг), а в 2 групі - на 5-му рангу. В ході дослідження була визначена стійка вікова залежність (зниження або зростання рангу) показників тривожності, синусових аритмій та адаптації. Так, тривожність у дітей 7-10 років посідала 5-й ранг, у дітей 11-13 років та 14-16 років - вже 3-й ранг. Особливо це проявилося відносно порушень синусових аритмій. У дітей 7-10 років вони посідали передостаннє місце (7-й ранг), в віці 11-13 років - 5-й ранг, у дітей 14-16 років - 1-й ранг.

Зворотна тенденція спостерігалась стосовно змін адаптації: у дітей 7-10 років вони посідали провідне місце (1-й ранг), а в віці 11-13 років та 14-16 років значення цього фактору зменшилося до 6-го рангу. Захворюваність в усякому віці займала високий ранг (3-й - 2-й - 2-й).

Таким чином, у дітей 1 групи на фоні підвищеної захворюваності було визначено підвищення тривожності, паралельно зростанню дитини також спостерігалося зростання числа синусових аритмій та зменшення в віком порушень адаптації. Як для дітей 1 групі, так і для дітей 2 групи було характерним вікове зростання ролі тривожності в структурі дезадаптаційних розладів (5-й - 4-й - 2-й ранги) и синусової аритмій (7-й - 6-й - 1-й ранги), а також послаблення ролі порушень адаптації (1-й - 5-й - 8-й ранги).

У дітей 1 групи незалежно від віку визначено високе рангове значення загальної захворюваності, індексу поєднаної патології. У вихованців шкіл-інтернатів, незалежно від віку, ступінь порушень адаптаційних можливостей був більш високий, ніж у дітей 2 групи (діти з соціально неблагополучних сімей). Встановлено характер вікової динаміки порушень адаптації за показниками лейкограми у дітей груп соціального ризику - зменшення проявів дезадаптації з віком у дітей 1 групи та 2 групи.

Аналіз вікової динаміки відмінностей кластерних параметрів загальної оцінки адаптаційних можливостей дітей в групах (рис. 8.) визначив зворотній варіант кривих. Якщо для дітей 1 групи найбільші порушення адаптації мали місце в віці 7-10 років (ц=2,27, р<0,05), а найнижчі - в віці 14-16 років (ц=1,86, р<0,05, для однобічного критерію), то в 2 групі - навпаки: найменші відхилення (ц=1,52, р>0,05) були в віці 7-10 років, а найбільші - в 14-16 років (ц=1,85, р<0,05).

Таким чином, проведений структурний аналіз довів однотиповість динаміки вікових дезадаптаційних розладів в порівнювальних основних групах, що пов'язано з невеликими розбіжностями між ранговими структурами дітей 1 та 2 груп соціального ризику в кожному з вікових періодів. В обох групах ми встановили вікове зростання ролі синусових аритмій, підсилення ролі тривоги на фоні зменшення впливу порушень адаптації.

Інформаційна система на основі об'єктивних даних, отриманих під час медико-психологічного обстеження дитини з групи соціального ризику, дала можливість побудувати індивідуалізовану модель для кожної окремої дитини з визначенням ступеню зниження адаптаційних можливостей. Це дозволило створити модель надання медико-психологічної допомоги дітям груп соціального ризику з урахуванням їх адаптаційних можливостей та надало можливість контролювати, як змінюються конкретні параметри в залежності від засобів профілактики.

Оцінка ефективності впровадженої в роботу школи-інтернату та обласного реабілітаційного центру моделі за висновками 11 незалежних експертів продемонструвала переваги вже на ранньому етапі (оформлення дитини до школи-інтернату, первинний медичний та медико-психологічний огляд в школі-інтернаті та в реабілітаційному центрі, диспансерний нагляд), де необхідним було прогнозування зниження адаптаційних можливостей дитини, що надало можливість рекомендувати індивідуальний план обстеження, підвищити ефективність диспансерного спостереження за дітьми ІІ та ІІІ груп здоров'я, в 2,5 рази знизити частоту щорічних випадків ГРВІ серед вихованців школи-інтернату, поліпшити стан здоров'я у 32,3 % дітей 1 групи та у 20,1 % дітей 2 групи за рахунок вчасних профілактичних заходів (ЛФК, руховий режим, вітамінно-мінеральні комплекси, просвітницька робота). Такий комплексний підхід щодо обстеження та подальшого медико-психологічного супроводу дітей груп соціального ризику дозволяє адекватно визначати причини зниження адаптаційних можливостей, своєчасно впроваджувати засоби профілактики та ранньої реабілітації.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування нових підходів та нового вирішення проблеми сучасної педіатрії - удосконалення системи профілактики порушень фізичного та психічного розвитку у дітей груп соціального ризику з порушеннями адаптаційних можливостей організму на основі поглибленого вивчення механізмів їх формування з розробкою методів ранньої діагностики, прогнозування та індивідуалізованих заходів корекції.

1. Стан здоров'я дітей груп соціального ризику (вихованці шкіл-інтернатів та діти з соціально неблагополучних сімей) з позицій визначення адаптаційних можливостей організму характеризується значною частотою його порушень, а саме: частими інфекційними респіраторними захворюваннями (69,7 % та 75,2 %, відповідно), патологією ШКТ (59,9 % та 60,6 %, відповідно), нервовими розладами (64,6 % та 42,2 %, відповідно), патологією ЛОР-органів (54,3 % та 58,6 %, відповідно), дисгармонійним фізичним розвитком (45,3 % та 53,4 %, відповідно), частотою поліморбідних станів (67,9 % та 78,1 %, відповідно), високим індексом поєднаної патології (3,51 та 4,02, відповідно). Найвища захворюваність у дітей 1 групи була визначена в віці 7-10 років (ц=2,77; р<0,01), в віці 11-13 років визначено її зниження (ц=2,18; р<0,05), в віці 14-16 років - знову підвищення (ц=2,69; р<0,01). У дітей 2 групи в віці 11-13 років визначили незначне збільшення загальної захворюваності в порівнянні з показниками дітей віком 7-10 років (ц=1,55, ц=1,75; р<0,05, відповідно). Найбільш низький рівень захворюваності визначили у віці 14-16 років (ц=1,10; р<0,01). Для усіх вікових періодів рівень захворюваності дітей 1 групи був значно вищим за рівень дітей 2 групи.

2. Головними чинниками ризику зниження адаптаційних можливостей дітей груп соціального ризику (1 та 2 групи) згідно рангової цінності є відсутність батьків (ПК: 0,9-0,9), алкоголізм батьків (ПК: 0,8-0,9), асоціальний спосіб життя (ПК: 0,8-0,7), матеріальна незабезпеченість (ПК: 0,7-0,7), погане та нераціональне харчування (ПК: 0,6-0,8), патологія вагітності та пологів (ПК: 0,5-0,4).

3. Встановлено високий рівень невротизації з превалюванням психосоматичних розладів (71,2 %) та емоційних (67,8 %) серед дітей 1 групи з найвищим загостренням невротичного регістру в 9-12 років - у дівчат та в 7-13 років - у хлопців; термін тривалості невротичного напруження перевищував показники дітей контрольної групи в 1,3 рази - у дівчат та в 1,4 рази - у хлопців. У дітей 2 групи соціального ризику превалювали адаптаційні (43,5 %) та емоційні (52,3 %) розлади, віковий термін найвищого загострення невротичного регістру було зареєстровано в 11-13 років - у дівчат та в 13-14 років - у хлопців; термін тривалості невротичного напруження був аналогічним показникам контрольної групи у дівчат та був в 2,5 рази нижчим за показники хлопців контрольної групи.

4. Встановлено вікові та статеві відмінності у настанні періодів активації фізичного розвитку: "стрибки" зросту у дітей груп соціального ризику (1 та 2 групи) відбуваються пізніше, ніж у дітей контрольної групи, на 1,2-1,5 роки, відповідно. У дітей 1 групи показники відставання від паспортного віку перевищували показники контрольної групи в 1,5 рази серед дівчат і в 1,9 рази серед хлопців в період від 7 до 13 років. Діти 2 групи мали стабільно високі показники відставання від паспортного віку незалежно від статі в віці 7-10 років та 11-13 років (66,6 % та 54,5 %, відповідно), з подовженням цієї тенденції у хлопців (стабільно низькі показники у 54,5 % протягом всього третього вікового періоду).

5. За даними аналізу показників варіантів перспективи біологічного розвитку встановлено, що частка дітей з показниками нижчими за 9,0 ум. од. в 1 та 2 групах була в 2,4-2,6 рази (відповідно) більша, ніж у дітей контрольної групи, що свідчить про тенденцію до раннього завершення процесу зростання у певної частки дітей груп соціального ризику.

6. Виявлені ранні порушення процесів мінералізації кісткової тканини у вигляді початкових денситометричних ознак остеопенії у 67,7 % дітей 1 групи та у 56,9 % дітей 2 групи, що вказує на початок порушення пластичних процесів. Встановлено підвищення екскреції фосфору та кальцію (р<0,05, р<0,05, відповідно), підвищення рівня іонізованого кальцію (р <0,05) на фоні зниження мінеральної щільності кісткової тканини (Z-score від -1,6 SD до -2,4 SD), низьких показників зросту та фізичного розвитку дітей груп соціального ризику, що підтверджує формування остеопенічного синдрому.

7. У вихованців шкіл-інтернатів виявили дисбаланс харчового раціону, що формує зміни енергетичної цінності харчування дитини (51,1 % добової норми кальцію, фосфору - 23,8 %, заліза - 33,4 %) зниження споживання білків (в 1,3 рази). Добове споживання флавоноїдів у дітей груп соціального ризику є значно нижчим (600,0-800,0 мг/добу) від норми (950,0-1000,0 мг/ добу) з паралельним збільшенням вживання вуглеводів (в 2,6 рази) що, в свою чергу, може бути показником незбалансованості раціону, однією з причин зниження рівня адаптаційних можливостей та фактором формування остеопенічного синдрому.

8. Виявлені прояви дисбалансу адаптаційних процесів за показниками лейкограми згідно циклічної моделі зміни адаптаційних реакцій у дітей основних груп. У дівчат 1 та 2 групи з боку станів гострого та хронічного стресів статистично вірогідної різниці не визначено, але у дівчат 2 групи показники стану збалансованої патології були в 2,4 рази нижчими, ніж показники 1 групи (р <0,01), а від показників контрольної групи відрізнялись в 10-12 разів (р<0,001). У хлопців 1 та 2 груп стан хронічного стресу реєструвався в 2,3 та 4,6 разів частіше, відповідно до показників контрольної групи.

9. Встановлено зміни з боку ССС у дітей груп соціального ризику: діти 1 групи мали більш трьох ознак функціональних змін ССС в 13,7-27,0 % випадків (залежно від віку), в 2-й групі - реєструвалось 10,5-20,0 % осіб із трьома та більш ознаками дисфункції ССС. Синусова аритмія як показник вегетативної дизрегуляції виявлена у 5,0 % дітей контрольної групи в віці 7-10 років та у 18,2 % та 20,4 % дітей 1 та 2 груп, відповідно. В віці 11-13 років в 1-й групі значущі зміни ритму реєструвались у 30,6 % дітей (в 3 рази більше за показники контрольної групи та в 2 рази більше за показники 2 групи). В віці 14-15 років 75,6 % дітей контрольної групи мали стабільний серцевий ритм, в основних групах цей показник був 49,6 % та 46,6 %, відповідно.

10. В процесі зростання та розвитку дитини рівні функціонування ССС відображують стан адаптаційних можливостей організму, який може бути визначений комбінантним зсувом САТ та ЧСС в системі координат. У дітей 1 групи ТПК систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень були розташовані в центральній зоні ("зоні здоров'я") в 40,9 % випадків, у 59,1 % дітей - виходила за її межи, при цьому стадія напруги мала місце у 64,7 % дітей, резистентності - у 35,3 %, до зони виснаження не потрапила жодна дитина. У дітей 2-ї групи розподіл ТПК відрізнявся від критеріїв дітей як к онтрольної, так і 1-ї

групи: до центральної зони потрапили тільки 46,6 % дітей, при цьому стадія напруження реєструвалась у них в 53,5 % випадків, резистентності - у 24,7 % та виснаження - у 23,9 %, що визначає значну міру зниження функціональних резервів ССС та звуження адаптаційних можливостей організму дітей груп соціального ризику, особливо дітей, що проживають в соціопатичних сім'ях.

11. За даними математичного кластерного аналізу встановлено, що найбільш значущими параметрами для визначення адаптаційних можливостей дітей груп соціального ризику були (в порядку ієрархії) синусові аритмії (ц=3,83, р<0,001), захворюваність (ц=2,69, р<0,01), тривожність (ц=2,16, р<0,05), індекс поєднаної патології (ц=1,62, р>0,05), зміни індексу вегетативної рівноваги (ц=1,07, р>0,05), порушення адаптації за показниками лейкограми (ц=0,84, р>0,05), порушення гармонійності морфофункціонального розвитку (ц=0,54, р>0,05), порушення фізичного розвитку (ц=0,32, р>0,05). Створена математична модель медико-соціальної допомоги з оцінкою адаптаційного потенціалу для дітей груп соціального ризику, значущими складовими якої є індивідуалізована оцінка здоров'я та адаптаційних можливостей дитини, динамічний моніторинг стану здоров'я з медико-психологічним супроводом та ранніми реабілітаційними заходами, просвітницька робота з дітьми та сім'ями по формуванню здорового способу життя.

12. Запропонована модель надання медико-психологічної допомоги дітям груп соціального ризику з урахуванням їх адаптаційних можливостей дозволила на 34,5 % підвищити показники виявлення первинної патології під час медичних оглядів, в 3,7 рази підвищити ефективність диспансерного спостереження за рахунок вчасних реабілітаційних заходів у дітей ІІ та ІІІ груп здоров'я, в 2,5 рази знизити частоту щорічних випадків ГРВІ серед вихованців школи-інтернату, зменшити прояви психоемоційних розладів у 32,3 % дітей 1 групи та у 20,1 % дітей 2 групи за рахунок вчасних психокорекційних заходів.

Практичні рекомендації:

1. Оцінку стану здоров'я та рівня адаптаційних можливостей у дітей груп соціального ризику доцільно починати з визначення стану психічного розвитку за допомогою проективних методик "Будинок-дерево-людина", тесту кольорових виборів М. Люшера, методики визначення тривожності з побудуванням невротичних профілів та порівнянням отриманих графіків з віковими нормативами, стану фізичного розвитку згідно регіональних центильних таблиць з оцінкою морфофункціональної гармонійності, з визначенням основних соціальних та медико-біологічних чинників ризику розвитку порушень адаптації.

2. Дітей із затримкою фізичного розвитку (1-3-й центильні інтервали) треба поглиблено обстежити за допомогою денситометричної ультрасонографії з визначенням рівня біохімічних маркерів кісткового метаболізму, а саме екскрецію фосфору та кальцію із сечею та вміст іонізованого кальцію в крові. Усім дітям віком від 14 років з затримкою фізичного розвитку треба визначати прогноз подальшого розвитку (в ум.о.).

Якщо показники біологічного розвитку знаходяться в межах 10,0-9,0 у.о., то дитина має подовжений термін для нормалізації фізичного розвитку та за нею ведуть динамічне спостереження, якщо показники біологічного розвитку менші за 9,0 у.о., дитина практично не має шансів нормалізувати показники фізичного розвитку. Такі діти підлягають проведенню відповідних лікувальних або реабілітаційних заходів (прийом вітамінів, мінералів, дієтотерапія, лікувальна гімнастика) з метою запобігання формування остеопенічного синдрому.

3. Для підвищення якості діагностики ранніх порушень адаптаційних можливостей на амбулаторно-поліклінічному етапі та своєчасного проведення оздоровчо-реабілітаційних заходів (реабілітаційний центр, школа-інтернат, притулок) у дітей віком 7-13 років рекомендовано оцінювати адаптаційний стан за показниками периферичній крові (К _л\с) згідно вікових таблиць. У випадку, коли стан адаптації співпадає із станами гострого та хронічного стресів, що свідчить про перенапруження, і, навіть, зрив адаптації, діти підлягають проведенню профілактичних заходів (фітопрепарати, вітаміни, мінерали,).

4. Усім дітям груп соціального ризику, а особливо в віці 14-16 років, в умовах зростаючого навантаження на серцево-судинну систему треба контролювати зміни адаптації згідно рівнів ЧСС та САТ за методикою А.В. Аболенської. Діти, що за даними обстеження потрапляють до "зони виснаження" повинні проходити дообстеження серцево-судинної системи, консультуватись дитячим ревмокардіологом.

5. В школах-інтернатах доцільним є створення комп'ютерної бази даних результатів аналізу адаптаційних можливостей дитини з метою подальшого індивідуального моніторингу стану здоров'я, контролю динаміки психоемоційних розладів та адаптаційних можливостей дітей груп соціального ризику, оцінки ефективності профілактичних засобів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Безкаравайний Б.О., Сіротченко Т.А., Грищенко Н.В. Роль соціальних аспектів формування девіацій поведінки в сучасному суспільстві // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С. 165-166. (Провела аналіз літератури, клінічні спостереження).

2. Сіротченко Т.А. Профілактика посттравматичного стресового розладу у дітей та підлітків // Збірник наукових праць "Актуальні проблеми акушерства, гінекології, клінічної імунології та медичної генетики". Випуск 4. - Київ - Луганськ, 2000. - С. 466-470. (Робота виконана самостійно).

3. Сіротченко Т.А., Грищенко Н.В., Калініченко Ю.А. Стан фізичного розвитку та стоматологічний статус дітей в екосистемі промислового міста // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Вплив екологічного оточення на здоров'я дітей". - Полтава, 2000. - С. 100-102. (Провела аналіз літератури, клінічні спостереження, аналіз отриманих даних).

4. Сіротченко Т.А. Оцінка стану серцево-судинної системи дітей вихованців шкіл-інтернатів Луганської області // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 2. - С. 44-45. (Робота виконана самостійно).

5. Сіротченко Т.А. Клініко-психологічне дослідження формування девіацій поведінки у дітей соціально-небезпечних груп // Український медичний альманах. - 2000. - Том 3, № 1. - С. 160-162. (Провела аналіз літератури, узагальнення отриманих даних).

6. Сіротченко Т.А. Кризові стани у дітей та підлітків та особливості виявлення контингенту кризових категорій // Український медичний альманах. - 2000. - Том 3, № 2. - С. 150-151. (Робота виконана самостійно).

7. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О., Грищенко Н.В., Баутіна Т.В., Башкатова Л.В., Сабадаш Є.Є. Особливості перебігу хронічних захворювань гастродуоденальної зони у категорій соціально небезпечних дітей // Міжвідомчий збірник "Гастроентерологія". - 2000. - Випуск 30. - С. 63-67. (Клінічні обстеження, визначення основні клінічні особливості перебігу хронічних захворювань гастродуоденальної зони, статистична обробка результатів, узагальнення).

8. Безкаравайний Б.О., Сіротченко Т.А. Вплив негативних соціально-гігієнічних факторів на фізичний розвиток підлітків // Українські медичні вісті. - 2001. - Том 4, № 1. - С. 18-19. (Аналіз фізичного розвитку підлітків з соціально неблагополучних умов життя, статистична обробка отриманих даних).

9. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О. Медико-соціальні проблеми репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Том 5, № 2-3. - С. 174-175. (Аналіз показників статевого розвитку дівчат-підлітків).

10. Сіротченко Т.А. Аналіз стану здоров'я та розвитку дітей - вихованців шкіл-інтернатів Луганської області // Український медичний альманах. - 2001. - Том 4, № 3. - С. 152-155. (Робота виконана самостійно).

11. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О. Сучасні проблеми здоров'я вихованців шкіл-інтернатів Луганської області // Матеріали Конгресу педіатрів з міжнародною участю "Дитина і суспільство: проблеми здоров'я, виховання та освіти". - Київ, 2001. - С. 16-17. (Аналіз стану здоров'я вихованців шкіл-інтернатів Луганської області за даними медичної документації, статистична обробка).

12. Сіротченко Т.А. Сучасні підходи до лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей груп соціального ризику // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупіка. - Київ, 2001. - С. 909-914. (Робота виконана самостійно).

13. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О. Стан серцево-судинної системи та вегетативний тонус вихованців шкіл-інтернатів Луганської області // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми дитячої ревматології". - Євпаторія, 2002. - С. 43-44. (Аналіз стану ССС та вегетативного тонусу за показниками кардіоінтервалографії).

14. Сіротченко Т.А. Стан адаптаційно-компенсаторних можливостей у дівчат, вихованок шкіл-інтернатів Луганської області // Збірник наукових праць "Актуальні проблеми акушерства, гінекології, клінічної імунології та медичної генетики" - Випуск 8. - Київ - Луганськ, 2002. - С. 267-269. (Робота виконана самостійно).

15. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О., Паталахіна Л.І., Грищенко Н.В., Волошин О.М. Метод інтегрального прогнозування зниження адаптаційних можливостей у дітей на донозологічному етапі // Матеріали доповідей ІХ конгресу СФУЛТ. - Луганськ - Київ - Чикаго, 2002. - С. 167-168. (Запропонувала математичний метод прогнозування зниження адаптаційних можливостей у дітей на донозологічному етапі).

16. Сіротченко Т.А., Захарова Н.О. Особливості фізичного та нервово-психічного розвитку дівчат з соціально небезпечних сімей // Тези Міжнародної науково-практичної конференції "Вчені майбутнього". - Одеса, 2002. - С. 105-106. (Розробила алгоритм визначення відхилень в системі фізичного та нервово-психічного розвитку у дітей груп соціального ризику).

17. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О., Баутіна Т.В., Грищенко Н.В., Зенченко В.М. Стан адаптаційних можливостей як показник здоров'я дитини // Матеріали науково-практичної конференції "Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах". - Чернівці, 2002. - С. 22-23. (Провела комплексні дослідження психофізіологічних та вегетативних показників, аналіз отриманих даних).

18. Сіротченко Т.А., Захарова Н.О. Особливості фізичного, нервово-психічного розвитку та стан адаптаційних можливостей у дівчат з соціально небезпечних сімей // Збірник наукових робіт "Актуальні питання охорони здоров'я дітей та підлітків Донбасу". - 2003. - Випуск 12. - С. 109-112. (Виконала статистичну обробку показників фізичного, нервово-психічного розвитку та адаптації у дівчат групи соціального ризику).

19. Безкаравайний Б.О., Сіротченко Т.А. Імунобіологічна реактивність організму дітей групи соціального ризику та її зв'язок з показниками адаптації // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 3. - С. 93-94. (Оцінила стан адаптаційних можливостей дітей групи соціального ризику).

20. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О., Баутіна Т.В., Паталахіна Л.І. Вегетативна реактивність та стан адаптаційних можливостей дітей соціально незахищених категорій // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні питання дитячої ревматології". - Євпаторія, 2003. - С. 15-16. (Зробила аналіз стану адаптації та вегетативної реактивності у дітей груп соціального ризику в порівнянні з показниками дітей з благополучних сімей).

21. Сіротченко Т.А. Стан адаптаційних можливостей як показник здоров'я дитини // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Том 7, № 1. - С. 72-74. (Робота виконана самостійно).

22. Сиротченко Т.А., Шумова И.Н. Применение антигомотоксических препаратов в лечении часто болеющих детей социально неблагополучных категорий // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. - 2003. - № 2. - С. 67-69. (Проаналізувала стан резистентності організму за даними лабораторних обстежень дітей вихованців школи - інтернату).

23. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О., Сабадаш Є.Є. Стан кісткової системи у дітей з визначенням варіантів біологічного розвитку // Український медичний альманах. - 2003. - № 4. - С. 116-118. (Запропонувала спосіб визначення біологічного розвитку у підлітків).

24. Сіротченко Т.А., Амеліна А.В., Бєлкіна В.В., Кущ А.В. Вегетативний та психоемоційний стан дітей групи соціального ризику // Матеріали конгресу педіатрів України "Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі". - Київ, 2003. - С. 96-98. (Запропонувала побудову особистісного психоемоційного профілю за даними модифікованого опитувальника, провела дослідження).

25. Сіротченко Т.А. Особливості формування стану здоров'я в залежності від ступеню соціальної адаптації у дітей вихованців шкіл-інтернатів та дітей групи соціального ризику // Матеріали науково-практичної конференції "Медико-соціальні аспекти охорони здоров'я дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". - Харків, 2003. - С. 34-36. (Робота виконана самостійно).

26. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О., Баутіна Т.В., Грищенко Н.В. Медико-соціальні особливості дослідження стану здоров'я дітей групи соціального ризику як проблема сімейної медицини // Український медичний альманах. - 2004. - № 4. - С. 64-67. (Запропонувала алгоритм оцінки соціального, генетичного, спадкового анамнезу та фізичного розвитку як складових стану здоров'я).

27. Сіротченко Т.А. Вікові та статеві психофізіологічні особливості формування нервово-психічних розладів у дітей групи соціального ризику // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Здорова дитина - здорове середовище". - Чернівці, 2004. - С. 32-33. (Робота виконана самостійно).

28. Sirotchenko T.A., Bezkaravayny B.A. Early diagnostics of the mineral impairment of the bone tissue at children of the group of the social risk // Ortopedia, raumatologia, rehabilitacja. - 2005. - Volume 7, S. 1. - P. 148-149. (Проаналізувала результати денситометричного дослідження дітей груп соціального ризику).

29. Сіротченко Т.А., Гетта О.М., Косачева І.С., Зенченко В.М. Особливості фізичного розвитку та захворюваність дітей-сиріт // Український медичний альманах. - 2005. - Том 8, № 6. - С. 142-145. (Проаналізувала стан фізичного розвитку дітей-сиріт за даними антропометрії, виконала статистичну обробку).

30. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О., Доброхотова Г.В., Зайцева С.Є., Сідорова В.С. Особливості формування психоемоційних профілів дітей групи соціального ризику // Український медичний альманах. - 2005. - Том 8, № 6. - С. 145-148. (Проаналізувала стан психічного розвитку дітей-сиріт за даними психологічних тестів, провела статистичну обробку результатів, запропонувала метод побудови психоемоційних профілів).

31. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О., Грищенко Н.В., Когутницька М.І., Баутіна Т.В. Сучасні методи запобігання формуванню йододефіцитних станів у дітей групи соціального ризику, що мешкають в зоні легкої йодової ендемії // Український медичний альманах. - 2005. - Том 8, № 6. - С. 148-150 (Проаналізувала результати оцінки стану харчування дітей соціально небезпечних категорій).

32. Сіротченко Т.А. Формування порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у соціально небезпечних категорій дітей // Современная педиатрия. - 2006. - № 2 (11). - С. 158-160. (Робота виконана самостійно).

33. Калініченко Ю.А., Сіротченко Т.А. Стоматологічний статус та фізичний розвиток дітей групи соціального ризику, що мешкають в екологічно несприятливій зоні Донбасу // Вісник стоматології. - 2005. - № 2 (50). - С. 55-59. (Проведена оцінка фізичного розвитку дітей, виконана статистична обробка отриманих даних).

34. Сиротченко Т.А., Башкатова Л.В., Паталахина Л.И., Баутина Т.В. Комплексная реабилитация детей группы социального риска с острыми респираторными заболеваниями, осложненными острыми синуситами, в условиях закрытых детских учреждений // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків". - Одесса, 2005. - С. 75-76. (Запропонувала метод реабілітації дітей, що часто хворіють на ГРВІ в умовах закритих дитячих установ).

35. Сіротченко Т.А. Особливості стану кісткової тканини у дітей групи соціального ризику // Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні питання педіатрії". - Київ, 2006. - С. 80-81. (Робота виконана самостійно).

36. Сіротченко Т.А., Грищенко Н.В. Особливості йодового дефіциту у дітей групи соціального ризику // Тези VII Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні питання педіатрії". - Київ, 2006. - С. 81-82. (Проаналізувала особливості йододефіциту у дітей групи соціального ризику, провела статистичну обробку отриманих результатів).

37. Сіротченко Т.А., Гетта О.М., Бондаренко Г.Г., Зенченко В.М. Порушення стану кісткової тканини за даними ультразвукової денситометрії дітей - сиріт // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Том 9, № 2. - С. 124-125. (Оцінила показники денситометрії дітей-сиріт, визначила ознаки остеопенічного синдрому, провела статистичну обробку результатів).

38. Сіротченко Т.А., Безкаравайний Б.О. Особливості структурно-функціонального стану кісткової тканини та фізичного розвитку дітей групи соціального ризику // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Суглобовий синдром в практиці педіатра". - Донецьк, 2007. - С. 52-53. (Визначила кореляційні зв'язки між показниками денситометрії та антропометричними параметрами у дітей групи соціального ризику).

39. Сіротченко Т.А Особливості антропометричних показників у дітей групи соціального ризику в залежності від мінеральної щільності кісткової тканини // Український морфологічний альманах. - 2007. - Том 5, № 2. - С. 75-79. (Робота виконана самостійно).

40. Калініченко Ю.А., Сіротченко Т.А. Вікові особливості формування патологічних станів кісткової тканини та зубощелепної системи у дітей групи соціального ризику // Український морфологічний альманах. - 2007. - Том 5, № 1. - С. 34-37. (Проаналізувала біохімічні маркери резорбції кісткової тканини в залежності від денситометричних показників та зубного віку).

41.Сіротченко Т.А. Вплив фізичного та статевого розвитку на стан кісткової тканини у дітей групи соціального ризику // Матеріали Української науково-практичної конференції "Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи". - Харків, 2007. - С. 173-174. (Робота виконана самостійно).

42. Sirotchenko T., Bezkaravayny B., Akimochkina N. Features of anthropometric indexes and status of bone tissue of children of social risk group // Ortopedia, raumatologia, rehabilitacja. - 2007. - Volume 9, S. 2. - P. 179-180. (Проаналізувала результати денситометричного дослідження дітей груп соціального ризику в залежності від показників фізичного розвитку).

43. Сиротченко Т.А., Калиниченко Ю.А., Амелина Н.В. Особенности функциональных расстройств желчевыводящих путей и желчного пузыря у детей группы социального риска // Український медичний альманах. - 2007. - Том 10, № 4. - С. 155-159. (Провела аналіз клінічного дослідження дітей з патологією жовчовивідних шляхів та жовчного міхура за даними ультрасонографії).

44. Сіротченко Т.А. Оцінка лікувально-профілактичної спрямованості раціону дітей у школі-інтернаті // Здоровье ребенка. - 2007. - № 6 (9). - С. 29-33. (Робота виконана самостійно).

45. Патент № 27292 UA МПК А 61В 5/107 Спосіб оцінки інтенсивності біологічного розвитку підлітків / ДонНМУ; М.С. Острополець, Т.А. Сіротченко; Заявка № u 2007 06508. - Заяв.11.06.2007; опубл.25.10.2007. - Бюл. № 17. (Запропонувала ідею, здійснила практичне застосування способу).

46. Антипкін Ю.Г., Безкаравайний Б.О., Юліш Є.І., Сіротченко Т.А., Числовська Н.В. Медико-психологічні та соціальні проблеми дітей групи соціального ризику, шляхи подолання. - Луганськ-Київ,2008. - 136с. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення результатів ультразвукової денситометрії).

47. Сиротченко Т.А., Калиниченко Ю.А. Особенности дисфункциональных расстройств билиарного тракта у детей группы социального риска // Здоровье ребенка. - 2008. - № 1(10). - С. 23-27. (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів).

Перелік умовних скорочень:

ДОН - дитячий опитувальник неврозів

ЕКГ - електрокардіографія

ЗАМ - зниження адаптаційних можливостей

ЗХ - захворюваність

ІВР - індекс вегетативної рівноваги

ІПП - індекс поєднаної патології

КІГ - кардіоінтервалографія

КОП - кліноортостатична проба

Лф - лімфоцити

МЩКТ - мінеральна щільність кісткової тканини

ОК - остеокальцин

ПА - порушення адаптації

ПГМФР - порушення гармонійності морфофункціонального

розвитку

ПФР - порушення фізичного розвитку

РФ - рівень функціонування

СА - синусова аритмія

САТ - систолічний артеріальний тиск

ССС - серцево-судина система

Сн - сегментоядрові нейтрофіли

ТПК - точка перетинання координат

ТР - тривожність

ЧСС - частота серцевих скорочень

ШКТ - шлунково-кишковий тракт

BQI - індекс якості кісткової тканини

BUA - широкосмугове ультразвукове послаблення

SOS - розповсюдження ультразвукової хвилі

АНОТАЦІЯ

Сіротченко Т.А. Удосконалення системи профілактики порушень фізичного та психічного розвитку у дітей груп соціального ризику. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10. - "Педіатрія". Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена рішенню наукової проблеми - підвищенню ефективності ранньої діагностики порушень адаптації у дітей шкільного віку груп соціального ризику на основі визначення порушень фізичного та психічного розвитку, виявлення ранніх ознак остеопенічного синдрому, оцінки якості харчування, розробки та впровадження системи моніторингу стану їх здоров'я та адаптаційних можливостей.

Встановлено високий рівень психічних, емоційних та поведінкових розладів серед дітей груп соціального ризику з формуванням когнітивних розладів, змін особистості, що знижує адаптаційні можливості дітей відповідних груп.

Визначені вікові та статеві відмінності періодів фізичного розвитку: "стрибки" зросту у дітей груп соціального ризику відбуваються пізніше, ніж у дітей контрольної групи, частота дисгармонійно розвинених дітей в основних групах вища, спостерігається невідповідність біологічного віку паспортному та затримка статевого розвитку. Виявлені початкові порушення процесів мінералізації кісткової тканини та денситометричні ознаки остеопенії, початкові зміни біохімічних параметрів в залежності від мінеральної щільності кісткової тканини та фізичного розвитку, якості харчування дітей груп соціального ризику, що підтверджує початок формування остеопенічного синдрому. Визначені зміни адаптаційних реакцій серцево-судинної системи у дітей груп соціального ризику із зростанням впливу синусової аритмії. Обґрунтовано патогенетичний підхід до корекції стану їх здоров'я з урахуванням варіантів зниження адаптаційних можливостей та побудови математичної індивідуальної прогностичної моделі. Розроблена та впроваджена модель організації медико-соціальної допомоги дітям груп соціального ризику, спрямованих на корекцію порушень адаптації на донозологічному етапі.

Запропонована модель надання медико-психологічної допомоги дітям груп соціального ризику з урахуванням їх адаптаційних можливостей дозволила на 34,5 % підвищити показники виявлення первинної патології під час медичних оглядів, в 3,7 рази підвищити ефективність диспансерного спостереження за рахунок вчасних реабілітаційних заходів у дітей ІІ та ІІІ груп здоров'я, в 2,5 рази знизити частоту щорічних випадків ГРВІ серед вихованців школи-інтернату, зменшити прояви психоемоційних розладів у 32,3 % дітей 1 групи та у 20,1 % дітей 2 групи за рахунок вчасних психокорекційних заходів.

Ключові слова: діти, групи соціального ризику, фізичний та психічний розвиток, стан адаптаційних можливостей, остеопенія, прогностична модель.

АННОТАЦИЯ

Сиротченко Т.А. Усовершенствование системы профилактики нарушений физического и психического развития у детей групп социального риска. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10. - "Педиатрия". Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького, Донецк, 2008.

Диссертационная работа посвящена решению научной проблемы - повышению эффективности ранней диагностики донозологических состояний и нарушений адаптации у детей школьного возраста групп социального риска на основе выявления нарушений физического, психического развития, выявления ранних п ризнаков формирования остеопенического синдрома, оценки качества питания детей воспитанников школ-интернатов, разработки и внедрения системы мониторинга состояния их здоровья и адаптационных возможностей.

Установлен высокий уровень психических, эмоциональных и поведенческих расстройств среди детей групп социального риска с формированием когнитивных нарушений и личностных изменений, что подтверждает снижение их адаптационных способностей.

Выявлены возрастные и половые особенности периодов физического развития: "скачки" роста у детей групп социального риска происходят позднее, чем у детей контрольной группы, частота встречаемости дисгармонично развитых детей в основных группах выше, наблюдаются несоответствие между биологическим и паспортным возрастом и задержка полового развития. Выявлены начальные нарушения процессов минерализации костной ткани в виде начальных денситометрических признаков остеопении у детей групп социального риска, выявлены начальные изменения биохимических параметров в зависимости от степени минеральной плотности костной ткани и показателей роста и физического развития, качества питания детей групп социального риска, что подтверждает формирование остеопении.

Установлены нарушения реакций адаптации согласно показателям лейкограммы и функциональным особенностям сердечно-сосудистой системы с нарастанием влияния асимпатикотонических реакций. Обоснован патогенетический подход к коррекции состояния здоровья детей из групп социального риска с учетом вариантов их адаптационных возможностей с помощью построения математической индивидуальной прогностической модели. Разработана и внедрена модель организации медико-социальной помощи детям из групп социального риска, направленная на коррекцию нарушений адаптации на донозологическом этапе.

Ключевые слова: дети из групп социального риска, физическое и психическое развитие, состояние адаптационных возможностей, остеопенический синдром, математическая прогностическая модель.

SUMMARY

Sirotchenko T.A. The improvement of the system of prophylaxis of the physical disorders and psychical developments of the children of the social risk group. - The manuscript.

The dissertation for the Doctor's of Medical Sciences degree by specialty 14.01.10 - Pediatrics. - The Scientific Research Institute of Medical Family Problems of M. Gorky Donetsk National Medical University, Ukrainian Ministry of Health Protection, Donetsk, 2008.

The dissertation presents the grounds for the scientific problem of the increasing the efficiency of early prenosological diagnostics and adaptation disorders of the school age children of the social risk group on the basis of the detection of the physical disorders and psychical development, of the early detection of the osteopenia's syndrome, of the quality assessment of the nutrition, of the working out and introduction at the monitoring system for the state of health and adaptation resources.

High level of the psychical, emotional, behavioral, cognitive disorders was approached among the children of the social risk. Age and puberty features of the active periods of physical development were revealed as a growth retardation, disharmonic physical development, disturbances of the interchange of growth's periods, variance between the biological and passport ages, puberty retardation of the children of the social risk group. Disorders of the mineralization process in the bone tissue were revealed as the early densytometric osteopenia's features and еarly abnormal changes of the biochemical parameters depend on the level of density of the bone tissue, growth rates, and physical development rates, feeding quality and formed the osteopenia's syndrome. m

Adaptation reaction changes of the children of the social risk group were established at according to the leucogramm rates and functional habits of the cardio-vascular system. Vegetative index decreasing, vegetative balance increasing and vegetative provision insufficiency were filed for the children of the social risk group.

Pathogenetic method of the health state correction was based on the adaptation resources variants and on building of the individual prognostic mathematic model. The sociomedical help model was elaborated and applied in the work which directs at the correction of the adaptation disturbances at the prenosological stage.

Key words: children of the social risk group, physical and psychical development, state of the adaptation resources, osteopenia's syndrome, and prognostic model.

Размещено на Allbest.ru

...