Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут гігієни та медичної екології

ім. О.М. Марзеєва АМН України

УДК 614.7:576.385.5:616-084

КАНЦЕРОГЕННИЙ РИЗИК ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРІОРИТЕТНИМИ ХІМІЧНИМИ СПОЛУКАМИ ТА ЗАХОДИ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ

14.02.01 - Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

БАБІЙ ВІТАЛІЙ ФИЛИМОНОВИЧ

Київ 2004

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Черниченко Ігор Олексійович, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Яворовський Олександр Петрович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, завідувач кафедри

доктор медичних наук, Баглій Євген Ананійович, Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України, керівник лабораторії

доктор медичних наук, професор Білецька Елеонора Миколаївна, Дніпропетровська Державна медична академія, завідуюча кафедри

Провідна установа: Інститут медицини праці АМН України.

Захист відбудеться " 28 " січня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України (м. Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий " 27 " грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Охорона навколишнього середовища в інтересах збереження здоров'я населення є однією з найбільш важливих економічних і соціальних задач держави.

Здоров'я нації розглядається як важливий інтегральний показник рівня цивілізації суспільства та його соціально-економічного розвитку. Якщо проаналізувати з цих позицій ситуацію в Україні та оцінити якість здоров'я населення, то не можна обійти того факту, що одними із найважливіших чинників його формування залишаються фактори навколишнього середовища (А.М. Сердюк., 1996; А.М. Сердюк, І.О Черниченко, 2001; Г.Г. Онищенко, 2003, 2004 ).

У вирішенні згаданої складної і багатоаспектної проблеми пріоритетними є медико-біологічні дослідження з питань профілактики можливих несприятливих наслідків впливу на людину навколишнього середовища як одного з найбільш важливих системоформуючих факторів.

Особливої актуальності цей напрямок набуває при вирішенні питань, пов'язаних із попередженням розвитку злоякісних новоутворень, які. поряд із серцево-судинними хворобами, визначають сьогодні стан здоров'я населення (З.П. Федоренко, О.П. Войкшнаріс, Н.В. Гуселетова та ін., 1997; В.Б. Смулевич, 2000; R.M. Park, 2001).

Статистичні матеріали свідчать про подальше зростання онкологічної захворюваності населення як у масштабах усього світу, так і країн СНД (З.П. Федоренко, О.П. Войкшнаріс, Н.В. Гуселетова та ін.,1997; В.Б. Смулевич, 2000; M.J. Nicolish, J.F. Gamble, 2001).

Захворюваність населення України на злоякісні новоутворення лише за останні 10 років, а саме з 1993 р. по 2003 р., зросла з 307.4 випадків на 100 тис. до 325.0 випадків на 100 тис. населення. При цьому приріст захворюваності склав 5.7%. Отже, загальна тенденція і темпи приросту онкологічної захворюваності зберігаються і залишаються сьогодні на достатньо високому рівні.

Розглядаючи етіологічні чинники такого становища, перш за усе слід відзначити фактори навколишнього середовища, які, за висновком Міжнародного агентства з вивчення раку (МАВР), обумовлюють розвиток 80% усіх злоякісних новоутворень (JARC Sci. Publ. №29., 1982); при цьому 70-80% з них пов'язують саме з хімічними канцерогенами (A. Izzolli, S. Parodi, A. Quaglia et al., 2000; M.J. Nicolish, J.F. Gamble, 2001).

На сьогодні відомо кілька сотень хімічних речовин з властивостями індукувати пухлини; 40 сполук (азбест, бензол, бенз/а/пірен, берилій тощо) та 23 виробничих процеси (виробництво сталі, коксу, алюмінію, гуми та ін.) причинно пов'язані з розвитком новоутворень у людини; 61 речовина розглядається як потенційно небезпечна у цьому відношенні, 14 з них, у тому числі поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) та нітрозаміни (НА), розглядаються як речовини з найбільшим ступенем канцерогенного ризику.

Звідси, надзвичайно високу канцерогенну небезпеку обумовлюють підприємства чорної та кольорової металургії, доменні та сталеплавильні процеси, нафтопереробка, виробництво деяких будівельних матеріалів, теплоенергетика та автотранспорт (Н.Я. Янишева, І.С. Кіреєва, І.О. Черниченко та ін., 1985; І.О. Черниченко, Н.Я. Янишева, 2001).

Виходячи з цього, першочергового значення набуває первинна профілактика раку, де провідною ланкою є виявлення та попередження впливу на людину канцерогенних та модифікуючих їх ефект факторів як за умов виробництва, так і проживання.

Підставою для висновку щодо можливого запобігання розвитку злоякісних новоутворень і попередження ранніх передпухлинних змін, зокрема в легенях, є аналітичні епідеміологічні дослідження.

За даними ВООЗ, за правильного і цілеспрямованого проведення профілактичних заходів можна попередити до 33% усіх потенційних випадків раку (Дж. Ст'єрновард, К. Стенлі, І.С. Хендерсон, 1986).

Разом з тим, вирішення названої проблеми неможливе без вивчення кількісних критеріїв оцінки небезпеки шкідливих факторів навколишнього середовища, знання яких є провідним важелем попередження їх впливу на населення і, тим самим, забезпечення профілактики захворюваності на злоякісні новоутворення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з основними напрямками науково-дослідних робіт НДІ загальної та комунальної гігієни ім. О.М. Марзеєва МОЗ України (нині ІГМЕ АМНУ) і є узагальненням циклу робіт, у яких автор брав участь як відповідальний виконавець: ”Загрязнение канцерогенными углеводородами объектов окружающей среды и особенности бластомогенного эффекта бенз/а/пирена при комплексном поступлении в организм", 1978, № г/р 77021559; "Изучить влияние некоторых модифицирующих факторов окружающей среды на процесс химического канцерогенеза", 1985, № г/р 81004983; “Определить канцерогенный риск сочетанного действия химического и радиационного факторов окружающей среды в населенных местах республики и разработать комплекс мероприятий по первичной профилактике злокачественных новообразований”, 1990, № г/р 01860012675; ”Розробити методичні підходи до визначення ризику дії хімічних сполук при гігієнічному нормуванні та оцінці впливу на населення”, 1995, № д/р 0193V039176; "Разработать систему динамического наблюдения за состоянием окружающей среды и здоровья населения с разработкой методов пространственно-временной характеристики факторов окружающей среды и оперативного прогнозирования их влияния на здоровье", 1995, № г/р UA01002651Р; "Разработать критерии оценки модифицирующего действия химических веществ на канцерогенез в условиях комбинированного поступления в организм", 1995, № г/р UA01002604Р; “Разработать научные основы комплексной эколого-гигиенической оценки состояния окружающей среды и здоровья населения для обоснования концепции эколого-гигиенической безопасности Украины”, 1996, № г/р UA01002662Р; “Вдосконалення системи медико-екологічних показників оцінки та контролю якості атмосферного повітря”, 1998, № д/р 0196U024332.

Мета роботи - розробити наукові основи оцінки небезпеки забруднення навколишнього середовища пріоритетними канцерогенами, визначити канцерогенний ризик їх дії разом з модифікаторами та обґрунтувати комплекс профілактичних заходів.

У відповідності до поставленої мети дослідження були спрямовані на вирішення наступних завдань:

- вивчити закономірності розповсюдження канцерогенів класів поліциклічних ароматичних вуглеводнів, нітрозамінів, важких металів у навколишньому середовищі (повітрі, воді) на території міст з різним рівнем і характером промислового розвитку;

- визначити рівень загального навантаження хімічних канцерогенів на населення та внесок окремих сполук у сумарну дозу, що надходить з атмосферним повітрям та питною водою;

- вивчити динаміку захворюваності населення на рак органів дихання;

- здійснити пошук кількісних зв'язків між аерогенним навантаженням хімічних канцерогенів на населення та захворюваністю його на рак органів дихання;

- визначити і дати гігієнічну оцінку канцерогенного ризику дії окремих канцерогенів при формуванні екологічно обумовленої захворюваності на рак органів дихання;

- встановити дозо-часові закономірності модифікуючої дії токсичних речовин (діоксид азоту, формальдегід, сірковуглець) на канцерогенез, обумовлений бенз/а/піреном (БП);

- вивчити характер комбінованої дії бенз/а/пірену та токсичних сполук в залежності від режиму та послідовності впливу цих речовин на організм;

- розробити критеріальні шкали прогнозування канцерогенного ризику для людей в залежності від ступеня забруднення атмосферного повітря пріоритетними канцерогенами та їх модифікаторами;

- обґрунтувати теоретичні принципи та методичні підходи до оцінки канцерогенного ризику хімічного забруднення;

- обґрунтувати заходи з попередження канцерогенного впливу на населення як основи первинної профілактики раку.

Об'єкт дослідження - вплив факторів довкілля на формування онкологічної захворюваності серед населення.

Предмет дослідження:

- канцерогенні речовини (поліциклічні ароматичні вуглеводні, нітрозаміни, важкі метали) в навколишньому середовищі сучасних промислових і адміністративних центрів (атмосферному повітрі, питній воді, ґрунті, рослинній продукції);

- онкологічна захворюваність населення;

- канцерогенний ефект, індукований на експериментальних тваринах (білі щури) при ізольованому та комбінованому впливі бенз/а/пірену, діоксиду азоту, формальдегіду (ФА), сірковуглецю;

- канцерогенний ризик.

Методи дослідження: гігієнічні - для оцінки канцерогенного навантаження на населення; фізико-хімічні (газохроматографічний, спектрально-люмінесцентний) - для ідентифікації канцерогенних сполук в об'єктах довкілля; патоморфологічні - для визначення характеру онкологічного ефекту у внутрішніх органах експериментальних тварин; статистичні, математичного моделювання - для оцінки виявлених ефектів і розрахунку показників ризику; епідеміологічні - для визначення зв'язків між рівнем онкологічної захворюваності (загальна, рак легенів) та станом забруднення навколишнього середовища канцерогенними сполуками.

Наукова новизна роботи полягає у розробці теоретичних, методологічних і практичних питань формування навантаження на населення канцерогенів, що надходять з атмосферного повітря; встановленні ролі модифікуючих факторів та визначенні їх канцерогенного ризику для людей на основі епідеміологічних і експериментальних даних.

У результаті виконання запланованих досліджень вперше в нашій країні та країнах СНД: рак дихання канцероген захворюваність

- показано, що відмінності в загальному навантаженні хімічних канцерогенів на населення обумовлені територіальними особливостями забруднення атмосферного повітря. Доза, яка надходить з питною водою, є близькою для різних регіонів України;

- дано комплексну оцінку забруднення атмосфери міст хімічними канцерогенами різних класів (ПАВ, НА, металами) та супутніми токсичними сполуками; визначено їх вклад у сумарне аерогенне навантаження на населення і обґрунтовано пріоритетні сполуки;

- установлено закономірності модифікуючої дії токсикантів на канцерогенез, інтенсивність якої залежить від рівня і послідовності надходження до організму токсичних та канцерогенних речовин;

- показано, що кількісна оцінка канцерогенного ризику вимагає одночасного врахування канцерогенних факторів і їх модифікаторів;

- визначено реальне навантаження хімічних канцерогенів різних класів на населення в умовах населених місць, які надходять до організму з атмосферним повітрям, питною водою;

- установлено кількісні зв'язки між рівнями аерогенного навантаження хімічних канцерогенів і захворюваністю населення на рак легенів, розраховано їх порогові величини і проілюстровано вплив змін рівнів загальних викидів від промислових і пересувних джерел забруднення на структуру та рівні онкозахворюваності.

Теоретична значимість роботи полягає у встановленні закономірностей модифікуючої дії токсичних речовин на бластомогенний ефект канцерогенів за умов їх комбінованої дії, визначенні деяких механізмів цього явища, обґрунтуванні теоретичних і методичних підходів до оцінки канцерогенного ризику при гігієнічному нормуванні.

Практична значимість роботи полягає у:

- апробації ГДК бенз/а/пірену в атмосферному повітрі за умов комбінованої дії з діоксидами азоту, формальдегідом і сірковуглецем;

- апробації канцерогенної безпеки для населення ГДК формальдегіду в атмосферному повітрі, раніше встановленої за токсичними ознаками шкідливості, за умов ізольованої і комбінованої дії;

- визначенні порогових рівнів впливу на організм ряду хімічних канцерогенів (бенз/а/пірену, дибенз/а,h/антрацену, нітрозодиметиламіну, хрому, нікелю та кадмію) за онкоепідеміологічним показником, установленні вкладу їх у формування онкологічної захворюваності; підтвердженні надійності ГДК вивчених металів для атмосферного повітря, встановлених раніше за токсичною ознакою шкідливості;

- визначенні канцерогенного ризику для населення реального рівня забруднення атмосферного повітря сучасних міст;

- установленні пріоритетних канцерогенно небезпечних сполук, які формують реальне забруднення атмосферного повітря, та рекомендації речовин для обов'язкового визначення при здійсненні моніторингу забруднення атмосферного повітря.

Матеріали дисертації відображені в ряді нормативно-законодавчих документів, основними з яких є:

- Постанова КМ України №343 від 09.03.1999 р. “Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”;

- Постанова КМ України №1598 від 29.10.2001 р. “Про затвердження Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких підлягають регулюванню”;

- рекомендації парламентських слухань на тему “Онкологічні захворювання в Україні. Проблеми та шляхи подолання”, схвалені Постановою ВР України від 20.04.2004 р. №1688-ІV”;

Матеріали роботи використано при підготовці “Національної доповіді про стан навколишнього середовища в Україні (1995-2002 роки).

За результатами досліджень розроблено наступні методичні документи:

1. Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини: Державний гігієнічний норматив/Міністерство охорони здоров'я України, Комітет з питань гігієнічного регламентування.-Київ,1997.-14с.

2. Перелік канцерогенних речовин з односпрямованою дією на організм. - Київ, 2001.

3. Гранично допустима концентрація нітрозодиметиламіну (НДМА) в атмосферному повітрі населених місць (Предельно допустимые концентрации /ПДК/ и ориентировочно безопасные уровни воздействия загрязняющих веществ /ОБУВ/ в атмосферном воздухе населенных мест).-Донецк, 1998.-С.44.

4. Методические рекомендации по радиоэкологической оценке территорий с помощью картографирования - Киев, 1995. - 14с.

5. Влияние фенолов на проявление канцерогенного эффекта бенз/а/пирена при комбинированном поступлении в пищевой канал / Информационное письмо / МЗ Украины. - Киев, 1986.

6. О количественной зависимости содержания бенз/а/пирена в цепи "почва-растения" / Информационное письмо / МЗ Украины. - Киев, 1992.

7. Модифицирующее действие формальдегида на канцерогенез, вызванный бенз/а/пиреном / Информационное письмо / МЗ Украины. - Киев, 1993.

8. Забруднення атмосферного повітря: ризик для здоров'я населення / Інформаційний листок/ МОЗ України. - Київ,1996.

9. Метод определения и оценки действия токсических веществ на химический канцерогенез / Информационное письмо / МЗ Украины. - Киев, 1996.

Особистий внесок здобувача: організація та безпосередня участь у виконанні досліджень за всіма розділами дисертації; формування мети, задач, визначення напрямків досліджень, їх обсягів та методів; науковий аналіз та узагальнення результатів досліджень, наукове обґрунтування та розробка нормативно-методичних документів, їх впровадження в науку та практику охорони здоров'я. Автором повністю виконано математичну обробку результатів. Матеріали досліджень, проведених разом із співробітниками лабораторії канцерогенних факторів Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва, становлять не більше 15% обсягу роботи.

Апробація роботи. Наукові положення, представлені в дисертації, доповідались і обговорювались на наукових форумах: Х Українському з'їзді гігієністів (Київ, 1981); Пленумах Комітету з канцерогенних речовин і заходів профілактики СРСР (Київ,1982,1989, Свердловськ,1990); республіканських наукових конференціях “Гігієна навколишнього середовища (Суми,1984, Кривий Ріг,1988); VII з'їзді онкологів УРСР (Симфеpопіль, 1985); I та II Всесоюзних конгресах із захворювань органів дихання (Київ,1990; Челябинськ,1991); XII з'їзді гігієністів СРСР (Одеса,1991); науково-практичних конференціях (Київ, 1988, 1989, 1990, 1991, 1993, 1995, 1998, 1999; 2000, 2001, 2002, 2003; Бахчисарай, 1994; Львів, 1996, Дніпродзержинськ, 1998, Дніпропетровськ, 2001); V Конгресі світової федерації Українських лікарських товариств (Дніпропетровськ, 1994); IX з'їзді онкологів України (Вінниця, 1995); II з'їзді медичних генетиків України (Львів, 1995 ); IV Міжнародному симпозіумі із забруднення довкілля країн Центральної і Західної Європи (Варшава, 1996), I Міжнародному семінарі Європейського інституту екології і раку (Київ, 2001); Громадському форумі “Онкологія-ХХІ”, (Київ 2003), Парламентських слуханнях “Онкологічні захворювання в Україні. Проблеми та шляхи подолання” (Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 59 наукових робіт, з них 29 статей (2 самостійних) - у фахових міжнародних та вітчизняних журналах.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація складається з вступу, 8 розділів власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків та списку використаних джерел.

Робота викладена на 349 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 34 рисунками, містить 76 таблиць. Бібліографія включає 400 літературних джерел (з яких 139 робіт з країн СНД та 175 зарубіжних).

Основний зміст роботи

Об'єм, об'єкти та методи дослідження. Робота містить результати комплексу натурних, епідеміологічних та експериментальних досліджень.

Матеріали натурних спостережень, які накопичені до цього часу у вітчизняній та іноземній літературі, свідчать, що з усіх хімічних канцерогенів найбільш розповсюдженими є ПАВ, і особливо індикаторний показник цього класу - БП, а також нітрозаміни (НДМА та НДЕА) та важкі метали, які постійно реєструються в усіх об'єктах навколишнього середовища: атмосферному повітрі, ґрунті, воді водойм за рахунок забруднення антропогенними та біогенними джерелами або утворення в процесі біотрансформації (Л.М. Шабад, 1973; Н.Я. Янышева и соавт., 1985; В.В. Худолей, 1999; Б.Л. Рубенчик, 1990).

Усе це створює умови для міграції канцерогенів природними ланцюгами "повітря-грунт-вода-рослини-тварини-людина" і одночасного впливу на людину різними шляхами. З іншого боку, стабільна присутність пріоритетного канцерогена БП у навколишньому середовищі обумовлює можливість впливу його на організм людини разом з іншими хімічними агентами (діоксидом азоту, формальдегідом, сірковуглецем), які мають спільні джерела утворення (спалювання палива, коксохімічне, металургійне виробництво, автотранспорт тощо).

Отже, визначення загального канцерогенного навантаження на населення і встановлення його ризику для здоров'я потребує вивчення особливостей комбінованої дії цих сполук.

Розв'язанню цих завдань було присвячено низку відповідних досліджень, характеристику яких в узагальненому вигляді наведено на рис. 1.

Об'єктами санітарно-гігієнічних і онко-епідеміологічних довгострокових спостережень були 3 великих міста (м. Київ - значний адміністративний і промисловий центр, мм. Кривий Ріг та Дніпродзержинськ - значні центри металургійної, коксохімічної та гірничодобувної промисловості). Ще на базі трьох промислових центрів (мм. Дніпропетровськ, Нікополь, Біла Церква) дослідження носили короткотерміновий характер.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Загальна схема виконаних досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для оцінки стану забруднення навколишнього середовища окрім власних досліджень були використані дані Державного Комітету України з гідрометеорології.

Вивчення вмісту БП, НА та важких металів у повітряному середовищі населених місць здійснювали шляхом багаторазових експедиційних та стаціонарних спостережень протягом річного циклу. Відбір проб атмосферного повітря проводили з урахуванням рекомендацій, що подані в “Руководстве по контролю загрязнения атмосферы” (РД.52.04.186-89-М., 1991) та методичних рекомендаціях (Н.Я. Янышева та соавт., 1974; 1982).

Вміст зазначених сполук у воді водойм та водогінній мережі, у ґрунтах та харчових рослинах визначали шляхом періодичних відборів проб. Для визначення БП та інших ПАВ в пробах об'єктів довкілля застосовували низькотемпературний спектрально-люмінесцентний аналіз, який характеризується високою чутливістю та специфічністю.

Дослідження проб на вміст канцерогенних ПАВ включало такі етапи:

- екстрагування із відібраних проб смолистих речовин, які є носіями ПАВ;

- хроматографічне фракціонування у тонкому шарі смолистих речовин з метою розділити вихідний матеріал на індивідуальні сполуки; якісне визначення в отриманих фракціях БП та інших ПАВ за низькотемпературними спектрами люмінесценції; кількісний аналіз БП та інших ПАВ за методом внутрішнього стандарту та комбінованого методу добавок і внутрішнього стандарту.

Спектрально-люмінесцентний аналіз проб на вміст БП та інших ПАВ проводили з використанням спектрофлуориметра КСВУ-23 (комплекс спектральний обчислювальний універсальний).

Чутливість методу - 5х10^-10 г/мл, сумарна похибка не перевищує ±25%.

Відбір проб повітря для визначення в них НА полягав в уловлюванні летких НА із повітряного середовища на твердий сорбент з наступним газохроматографічним аналізом.

Екстрагування НА із проб повітря, ґрунту, харчових продуктів і води здійснювали згідно з відповыдними методичними документами.

Для вимірювання НА застосовували газовий хроматограф “Хром-5” з полуменево-іонізаційним детектором.

Чутливість методу - 5*10^-5 г/мл, сумарна похибка не перевищує ±25%.

Контроль специфічності методу періодично здійснювали на мас-спектрометрі МХ-1312 або за допомогою хемілюмінесцентного детектора - аналізатора теплової енергії ТЕА.

Визначення важких металів і миш'яку у пробах повітря проводили у лабораторії Київської геологорозвідувальної експедиції ПГО “Севукргеология” на спектрографі СТЕ-1 з напівавтоматичною приставкою УСА-6.

Біологічні дослідження виконували з метою вивчення особливостей комбінованої дії хімічних канцерогенів і модифікуючих агентів (діоксиду азоту, формальдегіду та сірковуглецю), які одночасно впливають на населення і розглядаються як пріоритетні забруднювачі атмосферного повітря.

Дослідження включали 4 серії дослідів, які було проведено на 1760 білих безпородних щурах.

Введення речовин здійснювали адекватно шляху впливу, що має місце за реальних умов -через органи дихання - інгаляційно чи інтратрахеально.

Інтратрахеальний метод застосовували для введення БП. Канцероген інстилювали методом інтубації у вигляді суспензії у кровозаміннику типу БК-8 або у розчині альбуміну.

За тваринами спостерігали до їх природної загибелі.

При виборі доз досліджуваних канцерогенів і токсичних речовин брали до уваги рівні забруднення ними атмосферного повітря, а також дані щодо їх біологічної активності.

Патоморфологічне дослідження органів і тканин експериментальних тварин проводили із застосуванням стандартних методів.

Гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном і еозином, вибірково - пірофуксином за методом Ван Гізон і сріблили за методом Гоморі. Всього виготовлено і досліджено мікроскопічно близько 45 тис. гістологічних препаратів.

Про бластомогенну активність робили висновок на основі розрахунку середньої тривалості життя тварин, терміну появи першої пухлини, частоти розвитку і ступеня злоякісності індукованих і спонтанних пухлин та розрахунку кумулятивного ризику їх виникнення за дії різних рівнів канцерогена. Веріфікацію пухлин проводили з урахуванням рекомендацій МАВР.

До останнього часу гігієнічна оцінка небезпеки біоефектів, що індукуються цими сполуками, здійснювалась за результатами їх ізольованої дії на організм, хоча дані літератури (А.М. Сердюк, Н.Я. Янишева, Н.В. Баленко, 1997) дозволяють передбачити можливість модифікації канцерогенного ефекту за їх комбінованого надходження. Насамперед, це може бути зумовлено зміною фізіолого-функціонального стану як респіраторного, так і шлунково-кишкового тракту внаслідок пошкоджуючої дії оксидів азоту, формальдегіду або інших сполук. Одним із можливих результатів останнього може бути збільшення здатності тканин до депонування канцерогена. За комбінованого надходження цих сполук до організму не можна також виключати утворення нових продуктів, які за своєю активністю відмінні від вихідних компонентів (О.М. Литвиченко, 1999, Л.С. Соверткова, 1999).

Виходячи із принципу пріоритетності, ми в своїх дослідженнях вивчали характер комбінованої дії БП і токсичних сполук (діоксид азоту, сірковуглець, формальдегід), тобто тих речовин, які рекомендовані до державного моніторингу за забрудненням атмосферного повітря.

При цьому, вивчення комбінованого впливу БП та формальдегіду на експериментальних тварин здійснювали у 2 етапи. Перший етап передбачав з'ясування модифікуючого впливу формальдегіду на канцерогенез, обумовлений дією БП, другий - вивчення характеру комбінованої дії БП та формальдегіду у залежності від послідовності введення: спочатку канцероген, а потім формальдегід, і навпаки.

Для оцінки модифікуючого ефекту використовували такі параметри канцерогенезу як частота, локалізація та латентний період розвитку пухлин, множинність локалізацій, гістологічна структура та ступінь злоякісності новоутворень.

Загальна характеристика проведених експериментальних досліджень наведена у табл. 1.

З метою оцінки впливу канцерогенних речовин, які визначаються у навколишньому середовищі, на захворюваність населення злоякісними новоутвореннями, в роботі було виконано 3 серії досліджень.

Перша серія була спрямована на епідеміологічне вивчення первинної захворюваності на рак легень і визначення ролі п'яти канцерогенів, які, з урахуванням етіопатогенетичного зв'язку, беруть участь в індукуванні пухлин органів дихання - БП, НДМА, дибенз/а,h/антрацену (ДБА), хрому, нікелю.

Доцільність наших досліджень виходить із потреби урахування якомога більшого спектру речовин в легеневому канцерогенезі і тим самим наближенні до реальності впливу факторів довкілля на організм.

Спостереження проводили на базі досліджуваних міст (Київ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ), на території яких населення забезпечене спеціалізованою онкологічною допомогою і ведеться реєстрація хворих при міських онкологічних диспансерах.

Вивчення онкологічної захворюваності населення проводили на основі матеріалів суцільного статистичного спостереження за 9 років (1977-1985 рр.) із застосуванням непаралельного проспективного аналітичного методу, який визначає пошук зв'язку між факторами та захворюваністю.

Досвід статистичних досліджень показує, що такий період спостереження дає досить точне уявлення про розповсюдження злоякісних пухлин. При цьому забезпечується також необхідна кількість контингентів населення в містах, що вивчаються, і сільській місцевості у відповідності з вимогами, що ставляться до мінімальних груп спостереження за когортних досліджень. Загальна чисельність населення, яке знаходилось під спостереженням протягом 9 років, в досліджуваних містах та сільській місцевості Київської області, складала біля 6 млн.

За стандарт було взято віковий склад населення України за переписом 1979 р. Вирахування інтенсивних і стандартизованих показників захворюваності на рак легень (на 100 тис. населення) і їх стандартних похибок проводили загальноприйнятими методами.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 1

Обсяг основних експериментальних досліджень

Пор№	Тварини	Хімічні сполуки	Режим впливу	Методи досліджень
	вид	кількість		шлях надходження	кратність	послідов-ність	загальні дози
1	Вивчення особливостей модифікуючої дії токсичних речовин на канцерогенез за одночасного надходження
	Щурі білі нелінійні	480	NO2	інгаляційно	цілодобово, 6 міс.	одночасно	0.085; 0.87мг/м3	Патоморфологічні; математичні: моделювання залежностей "доза-ефект", "доза-час прояву ефекту"; розрахунок ризику; статистичні
			БП	інтратрахеально	10-кратно		0.002; 0.1; 2.5мг
	Щурі лінії Вістар	280	СS2	інгаляційно	цілодобово, 6 міс.	одночасно	0.005; 0.016; 0.02; 0.006мг/м3;	Патоморфологічні; математичні: моделювання залежностей "доза-ефект", "доза-час прояву ефекту"; статистичні
			БП	інтратрахеально	10-кратно		0.2; 0.6; 1.0; 3.0 мг
	Щурі білі нелінійні	800	ФА	інгаляційно	7 год/добу, 2 міс.,	одночасно	0.003; 0.03; 0.3 мг/м3	Патоморфологічні; математичні: моделювання залежностей "доза-ефект", "доза-час прояву ефекту"; розрахунок ризику; статистичні
			БП	інтратрахеально	10-кратно		0.02; 0.1; 5.0 мг
2	Вивчення ролі режиму та послідовності дії токсичних і канцерогенних речовин на прояв бластомогенного ефекту
	Щурі білі нелінійні	200	ФА*	інгаляційно	7 год/добу, 12 міс.	послідовно	0.3 мг/м3	Патоморфологічні; математичні: моделювання залежностей "доза-ефект", "доза-час прояву ефекту"; розрахунок ризику; статистичні
			БП	інтратрахеально	10-кратно		5.0 мг

Примітка.

* - на І етапі введення БП передувало інгаляції ФА,

на ІІ етапі інгаляція ФА передувала введенню БП

Размещено на http://www.allbest.ru/

Друга серія досліджень була спрямована на порівняльне вивчення динаміки змін загальних викидів шкідливих речовин, від стаціонарних та пересувних джерел і рівнів захворюваності населення на злоякісні новоутворення взагалі та викидів БП і захворюваності на рак органів дихання - зокрема.

Третя серія досліджень передбачала визначення можливого впливу аварії на ЧАЕС на захворюваність населення. З цією метою спостереження велись в областях підвищеного радіаційного контролю і виявлені зміни динаміки онкологічної захворюваності порівнювались з даними промислово розвинутих регіонів, зокрема Запорізької, Донецької та Дніпропетровської областей.

Для вирішення завдань другої та третьої серій досліджень за основу було взято дані Державного Комітету України з гідрометеорології та Національного канцер-реєстру.

Матеріали як натурних, так і експериментальних досліджень оброблено із застосуванням загальноприйнятих варіаційно-статистичних методів (М.И. Мостковой, 1959, А.П. Мерков, А.Е. Поляков, 1974).

На основі отриманих натурних і експериментальних даних в роботі було визначено онкологічний популяційний ризик, обумовлений ідентифікованими нами канцерогенами та їх модифікаторами. При цьому ми орієнтувались на принципи і підходи, які розроблені Агентством з охорони навколишнього середовища США (US EPA), з одного боку, і виявлені в наших дослідженнях залежності “доза-ефект” - з іншого.

Для екстраполяції отриманих в експериментах залежностей “доза-ефект” застосовували математичну багатостадійну лінеаризовану модель Grump et al. (1977), яка не тільки здійснює моделювання експериментальних даних, але й дозволяє дати статистичну інтерпретацію кінцевого сумарного результату всіх процесів і факторів, які відповідають за прояв канцерогенного ефекту на популяційному рівні.

де

P(d) - ризик розвитку новоутворень при дії дози d

Q(d) - поліном з не-негативними коефіцієнтами і невідомим ступенем, тобто:

Розрахунок ризику розвитку новоутворень від дії вивчаємих речовин, які не досліджувались в експерименті, здійснювали за допомогою цього апроксимуючого рівняння, параметри якого розраховували на основі отриманих в експерименті залежностей “доза-частота виникнення пухлин”.

Для цього апроксимуючого рівняння була розроблена комп'ютерна програма, за якою проводились розрахунки.

Результати дослідження та їх обговорення. Базовим аспектом вирішення даної проблеми щодо оцінки канцерогенної небезпеки забруднення довкілля в роботі було вивчення характеру формування загального канцерогенного навантаження на населення різних регіонів України. З цією метою було виконано значний обсяг натурних спостережень щодо вмісту пріоритетних канцерогенів (ПАВ, НА, важких металів) у навколишньому середовищі та харчових продуктах.

Було показано, що в усіх населених пунктах, незалежно від їх розмірів спостерігається стабільне забруднення навколишнього середовища комплексом канцерогенних речовин, причому початковою ланкою в ланцюзі об'єктів довкілля є атмосферне повітря. У містах Кривому Розі, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Києві, Білій Церкві, Нікополі в повітряному басейні постійно реєструються до 16 ПАВ, з яких 8 є канцерогенами, група НА (НДМА, НДЕА) та ряд металів (хром, нікель, кадмій, свинець, берилій). Одночасно, за даними Державного комітету з питань гідрометеорології України, в повітрі міст присутні оксиди азоту, сірки, формальдегід, сірковуглець тощо, які є або попередниками канцерогенів в органічному синтезі, або модифікаторами їх дії.

При цьому в структурі забруднення хімічними канцерогенами найбільш суттєву питому вагу мають сполуки класу ПАВ, і перш за все БП (рис. 2). Внесок цих сполук у загальне забруднення атмосферного повітря складає від 60% у сільській місцевості до 75-80% - у промислових центрах (м.м. Кривий Ріг, Дніпродзержинськ).

Другим за значенням є клас НА, внесок яких складає 10-30% від загальної дози канцерогенів.

Що стосується канцерогенних металів, то їх дія в загальному забрудненні канцерогенами сягає 6%, причому найбільш часто зустрічаються свинець, хром, нікель та берилій.

Звідси можна стверджувати, що в цьому ряді хімічних канцерогенів пріоритетною речовиною є БП. Це обумовлено не тільки тим, що цей канцероген є найбільш стійким і поширеним серед інших канцерогенів, а ще й тією роллю, яку він відіграє при розрахунку індексу забруднення атмосфери (ІЗА), розрахунок якого як відомо, ведеться за 5-ма пріоритетними речовинами. Як правило, це сполуки, що рекомендуються до державного моніторингу: пил, оксиди вуглецю та сірки, оксиди азоту, формальдегід та бенз/а/пірен. Виходячи з власних розрахунків та досвіду ряду фахівців (І.О. Черниченко, Н.Я. Янишева, 2001; М.А. Пинигин, 2001), найбільшу питому вагу в загальний рівень ІЗА привносить БП.

Аналіз результатів наших макромасштабних спостережень протягом більш ніж 20-річного періоду свідчить, що рівень вмісту канцерогенних сполук в атмосферному повітрі зростає в міру укрупнення (територіального збільшення) населеного пункту, але ще більшу роль тут відіграють характер промислового розвитку та щільність промислових джерел викидів.

Як можна побачити з усереднених даних (табл. 2), найбільші рівні максимальних концентрацій бенз/а/пірену спостерігались у м. Києві, однак такий рівень забруднення повітряного басейну реєструвався переважно в зоні великих автомагістралей. При узагальненні даних, отриманих в різних районах міста, встановлено, що середня концентрація цього канцерогена дорівнює 2,6 нг/м³. За цим показником ступінь забруднення атмосфери в м. Києві знаходиться на рівні м. Кривого Рогу, але є значно нижчим у порівнянні з іншими промисловими центрами України: Дніпродзержинськом, Дніпропетровськом, Нікополем.

Цікаво, що у малих містах, де розміщено специфічні промислові об'єкти, рівень забруднення є не меншим, а нерідко навіть і більшим у порівнянні з великими містами. Прикладом є м. Нікополь, де провідним джерелом забруднення залишається завод “Феросплав”. Концентрації канцерогенів у повітряному середовищі цього міста як за максимальними, так і за середніми показниками, є одними з найбільш високих серед обстежених міст.

Таблиця 2

Усереднені дані забруднення атмосферного повітря промислових міст України канцерогенними сполуками

Пор. №	Населені пункти	Вміст канцерогенів, нг/м3
		Роки спостережень	БП	НДМА	НДЕА
			Мin-Мax Мср±m	Мin-Мax Мср±m	Мin-Мax Мср±m
1	Київ	1985-1990	0.1-28.2 2.6±1.8	0.0-220.0 34.6±2.3	0.0-193.1 36.6.±1.9
2	Київ	1995-2000	1.6-11.0. 2.0.±0.5	13.0-141.0 75.4.±8.02	14.1-146.4 47.7±9.3
3	Кривий Ріг	1986-1993	0.20-18.6 2.5±1.1	10.0-146.1 45.0.±15.4	16.0-167.2 41.1.±15.4
4	Кривий Ріг	1999-2000	0.8-5.2 3.1±0.7	15.0-102.2 46.0±1.8	18.2-117.7 57.8.±2.5
5	Дніпродзержинськ	1986-1990	0.2-10.5 4.4±0.9	11.0-221.0 61.7±4.6	0.0-250.0 57.1.±7.7
6	Дніпродзержинськ	1995	5.9-11.8 9.1±1.7	8.5-130.5 69.5±2.9	31.6-292.5 108.5.±7.0
7	Дніпропетровськ	1993	7.2-15.9 13.2±1.0	8.5-74.0 34.5±5.2	164.9-334.4 250.2±41.6
8	Нікополь	1993	11.1-21.6 17.0±1.8	50.0-328.8 250.1±23.6	236.3-524.7 398.7±31.3
9	Біла Церква	1995	1.9-10.7 3.6.±0.9	90.2-211.2 127.1±14.3	109.1-340.0 183.2±11.1

Можливо, це пов'язано з характером розміщення джерел забруднення та розповсюдження промислових викидів по території міста, тобто важливу роль у цій проблемі відіграють особливості вирішення планувальних задач.

Характерною для сучасних міст, і особливо промислових центрів, залишається чітка градація показників забруднення канцерогенами за функціональними зонами (рис.3). І хоча співвідношення концентрацій БП на територіях різного призначення в різних містах коливаються, постійною залишається одна закономірність: на автомагістралях рівні забруднення у 2-3 рази вищі, ніж в житлових районах, і у 8-18 разів віщі - у порівнянні з найменш забрудненою парковою зоною. Ці дані добре кореспондуються із закономірностями, що були описані раніше І.С. Кіреєвою, (1983); Н.Я. Янишевою із співавт., (1985).

Однак, в деяких промислових містах, зокрема у Дніпропетровську та Дніпродзержинську, високо забрудненими, за рахунок впливу промислових об'єктів (коксохімічні заводи, металургійні комплекси), залишаються також сельбищні території.

При спостереженні за станом забруднення інших об'єктів навколишнього середовища особливих відмінностей виявлено не було. В усіх пробах питної води джерел централізованого водопостачання, у ґрунті, де вирощується сільськогосподарська продукція, стабільно визначались канцерогенні речовини, які реєструвалися і в атмосферному повітрі.

Рис. 3 Просторова характеристика вмісту БП у повітряному басейні ряду промислових центрів

При цьому рівень концентрацій БП у питній воді, як правило, не перевищував існуючих гігієнічних стандартів.

В той же час, вміст цього канцерогена у воді джерел водопостачання нерідко спостерігався на рівні концентрацій, які у 6-14 разів перевищували ГДК. Такий рівень забруднення визначався нами у водосховищах м. Кривого Рогу та на окремих ділянках р. Дніпро.

На особливу увагу, за результатами наших натурних спостережень, заслуговують також дані, отримані на забруднених викидами автотранспорту територіях. Перш за все це стосується зон відчуження автотрас, які в усе більших масштабах починають використовуватися для вирощування сільськогосподарської продукції (рис. 4, 5).

Таким чином, проведені дослідження засвідчили стабільне забруднення об'єктів довкілля канцерогенними сполуками. На прикладі БП показано можливість циркуляції цих речовин у довкіллі і їх надходження в організм людини з повітрям, водою та харчовими продуктами.

Ця обставина ставить задачу визначення загального канцерогенного навантаження на організм та прогнозування ризику розвитку новоутворень у населення.

При розв'язанні завдань у цьому напрямку роботи і вивчення взаємозв'язку “канцерогени довкілля-онкологічна захворюваність” нами було встановлено ряд закономірностей.

По-перше, було встановлено прямий сильний кореляційний зв'язок між рівнями реального аерогенного навантаження на населення суми хімічних канцерогенів (бенз/а/пірен, дибенз/а,h/антрацен, нітрозодиметиламін, хром, нікель) і захворюваністю на рак легень (рис. 6, 7). На основі епідеміологічних спостережень за допомогою математичного моделювання даних було визначено, що рівень захворюваності на рак легень, зумовлений дією зазначених п'яти канцерогенів, для населення м. Дніпродзержинська сягає 20.1% випадків, Кривого Рогу - 12.5%, Києва -4.6%, сільської місцевості - 1.2%.

Найбільш вагомий внесок у захворюваність на рак легень має БП (від 0.79% у сільській місцевості до 16.5% - у м. Дніпродзержинську).

Наступною за значенням сполукою є НДМА, з дією якої пов'язано від 0.36% до 1.43% випадків раку органів дихання.

Заслуговують на увагу порогові рівні хімічних канцерогенів, визначені за критерієм індукування онкопатології зазначеної локалізації.

Мінімально ефективні рівні для чоловіків і жінок за епідеміологічними даними, тобто такі концентрації, дія яких спричиняє статистично значуще підвищення раку легень у порівнянні з фоновим рівнем, складають відповідно: для БП - 10.2 та 6.1 ГДК, ДБА - 7.9 та 5.0 ГДК, НДМА - 9.0 та 2.7 ГДК; хрому - 7.0 та 3.6 ГДК.

Оцінюючи наведені результати, не можна не звернути увагу на те, що порогові концентрації цих канцерогенів для жіночих контингентів населення знаходяться на більш низькому рівні у порівнянні з чоловічими. У той же час, захворюваність на рак легень серед чоловіків значно вища (у 6-9 разів). Звідси, можна висловити думку, що на процес індукування раку органів дихання, окрім канцерогенів атмосферного повітря, впливають канцерогени, пов'язані з іншими джерелами, серед яких перш за усе, слід відзначити професійні чинники та паління.

Окрім цього, визначені порогові рівні БП, ДБА, НДМА, хрому та нікелю за онкологічним критерієм шкоди для більш чутливого до їх дії жіночого населення, знаходяться у межах, які перевищують їх ГДК за ізольованої дії у 2.6-6.1 разів. Це дозволяє зробити два висновки. Перш за усе, можна зазначити, що нині діючі гігієнічні нормативи є надійними, навіть за умови комбінованої дії цих канцерогенів. Особливо це важливо для оцінки канцерогенної безпеки хрому та нікелю, оскільки ці сполуки класу важких металів свого часу було регламентовано тільки за токсикологічними ознаками шкідливості.

І, нарешті, не можна оминути того факту, що, як засвідчили наведені матеріали, оздоровлення стану повітряного басейну сучасних міст тільки за показниками п'яти провідних канцерогенів може стати основою для зниження онкологічної захворюваності органів дихання у населення до 20%.

У той же час слід враховувати, що в повітрі має місце значно ширший спектр забруднення хімічними сполуками, боротьба з якими може дати значно більший ефект. Саме на цю гігієнічну особливість нашої роботи вказує друга закономірність: паралельні зміни обсягів загальних викидів шкідливих речовин і, зокрема викидів БП, в атмосферу, з одного боку, і показників захворюваності населення на злоякісні новоутворення загалом та на рак органів дихання зокрема, з іншого.

При цьому в останні роки встановлена певна залежність двох процесів, які характеризують наявність деякого спаду загального викиду шкідливих речовин у повітря і, в той же час, зростання загальної онкологічної захворюваності населення (рис.8).

Одночасно показано, що зменшення викидів у довкілля пріоритетного канцерогена - БП супроводжується спочатку стабілізацією, а згодом і падінням рівня захворюваності на рак легенів (рис. 9).

Причому цікаво, що ступінь зменшення загального викиду шкідливих речовин протягом 10 років був значно вищим порівняно з аналогічним зменшенням викидів бенз/а/пірену і складав 4.7-11.0 та 0.0-3.3 кратностей відповідно.

Отже, на перший погляд, проглядається начебто наявність невідповідності реакції організму у плані розвитку онкопатології до змін стану забруднення атмосферного повітря, яке, як ми вже відзначали, є провідним фактором у формуванні екологічного стану і інших об'єктів довкілля (ґрунту, води водоймищ).

Проте, на нашу думку, це не так. Ми звернулись лише до кількісних показників і не врахували якісні зміни факторів довкілля, більшість з яких окрім, прямої ініціюючої дії, відіграють модифікуючу, зокрема промоторну роль.

Визначаючи їх місце в хімічному канцерогенезі, слід відмітити, що в залежності від співвідношення цих сполук у суміші буде проявлятися той чи інший ефект.

На сьогодні доведено, що канцерогенез - це багатостадійний процес, етапи якого можуть відрізнятись не лише морфологічно, а й специфічною роллю окремих етіологічних факторів (Н.Я. Янышева и соавт., 1977, Н.П. Напалков, 1989), які за механізмами дії кваліфікують як генотоксичні чи негенотоксичні.

Перші, в результаті взаємодії з ДНК, викликають мутації. У достатніх дозах ці агенти можуть спричинити розвиток пухлин після короткотермінової, або навіть одноразової дії. Ці канцерогени самостійно здійснюють всі стадії канцерогенезу - від ініціації до розвитку злоякісної пухлини з усіма притаманними їй особливостями. Припинення дії канцерогенів цього типу лише дещо знижує ризик виникнення нових пухлин.

У механізмах дії негенотоксичних канцерогенів ще багато залишається невідомого. Експериментально установлено, що негенотоксичні канцерогени або, як їх ще називають, канцерогени промоторного типу здатні стимулювати канцерогенез, тобто спричиняти промоторний ефект, який проявляється у збільшенні частоти виникнення пухлин, скороченні термінів появи та прискоренні прогресії новоутворень. У великих (токсичних) дозах за тривалої безперервної дії промоторні канцерогени можуть також самостійно індукувати пухлини.

Але, коли доза канцерогена-ініціатора (БП) є недостатньою (низькою) для здійснення всіх стадій, для розвитку пухлин необхідним є додатковий стимул у вигляді промоторів і “прогресорів”. В натурних умовах забруднення навколишнього середовища комплексом речовин в ролі промоторів можуть виступати не лише негенотоксичні канцерогени, а й хімічні токсиканти (діоксид азоту, формальдегід, феноли тощо), які за умов одночасного з канцерогенами надходження до організму здатні підсилювати їх ефект (Н.Я. Янышева и соавт., 1985, С. Higginson, 1993, S. Masaru, J. Takamichi, S. Tomoharu et al., 1990).

Отже, в реальних умовах впливу забруднень навколишнього середовища на населення вирішальне значення в реалізації кінцевого канцерогенного ефекту можуть мати токсичні речовини. Звідси, в ситуації, що склалася, не можна виключити можливість зростання ризику раку легенів у наступні роки, оскільки забруднення атмосфери генотоксичними канцерогенами не зменшується і продовжує впливати на населення.

Ще одна серія наших спостережень, пов'язаних із вивченням ролі забруднення довкілля в формуванні онкологічної захворюваності, виконана на територіях з наявними зонами підвищеного еколого-радіаційного контролю, до яких відносяться Київська, Житомирська, Чернігівська та Рівненська області.

Аналіз стану забруднення навколишнього середовища в цих областях засвідчив присутність усього спектру речовин, які ідентифікувались у регіонах з розвиненою промисловістю, але на рівнях, значно нижчих.

Однак, незважаючи на відносно невисокий рівень вмісту хімічних канцерогенів та супутніх токсичних речовин в довкіллі і, зокрема в атмосферному повітрі, темпи зростання онкологічної захворюваності серед населення областей підвищеного еколого-радіаційного контролю були значно вищими у порівнянні з аналогічними показниками промислово розвинутих областей. За стандартизованими показниками приріст загальної захворюваності на злоякісні новоутворення серед жіночого населення у 1997 році по відношенню до 1986 року досяг 6.9% у Житомирській області та 20.9% у Чернігівській, тоді як в Донецькій області він складав 4.7%, а в Дніпропетровській взагалі носив навіть від'ємний характер (-2.5%).

Ще більш разючі відмінності візначені при аналізі даних щодо чоловічого населення. Так, в Київській, Чернігівській, Житомирській та Рівненській областях приріст загальної онкологічної захворюваності чоловіків дорівнював відповідно 9.5%, 7.4%, 3.3% та 2.3%, в цей же час в Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях мало місце зменшення числа захворювань відповідно на 3.3%, 6.8% та 5.6%.

Цікаво, що у Волинській області, яка за клімато-географічними та соціально-економічними характеристиками близька до областей з підвищеним еколого-радіаційним контролем, у цей період також спостерігалось зменшення числа людей з первинно встановленим діагнозом “злоякісні новоутворення”. Для жіночого населення у 1997 році, порівняно з 1986 роком, зменшення склало 13.8%, для чоловічого - 4.5%.

Отже, характер змін у онкозахворюваності населення в областях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, різко відрізняється від формування онкопатології на інших теренах України, у тому числі і у високоіндустріальних регіонах. Можна зазначити, що більш інтенсивне зростання онкологічної захворюваності в постраждалих від аварії на ЧАЕС регіонах, пов'язане з поєднаною дією хімічних канцерогенів та радіаційного фактора, хоча, безумовно, певну модифікуючу роль відіграють також психологічний стан та соціально-економічні зміни, які відбулися в суспільстві протягом останнього десятиріччя.

Ще один напрямок нашої роботи було спрямовано на визначення характеру канцерогенного ефекту за комбінованої дії хімічних сполук та розрахунок ризику. Наявність критеріїв оцінки дозволяє прогнозувати канцерогенну небезпеку в залежності від ступеня забруднення довкілля.

При цьому важливо враховувати соціально-економічну значущість даного явища. Як свідчать численні спостереження (Н.Я. Янышева и соавт., 1985; И.А. Черниченко, 1991)., зменшення дози діючого фактора призводить не тільки до попередження розвитку новоутворень, але і віддаляє час їх появи. А для суспільства в цілому і окремої особи, зокрема, далеко не однаково, у якому віці пухлина проявиться. У зв'язку з цим деякі фахівці (V.N. Anisimov, 2000) пропонують під час оцінки втрат суспільства, пов'язаних із онкологічною захворюваністю, поряд із скороченням загальної тривалості життя, враховувати також показник втрати років працездатності.

В наших дослідженнях за дії такого сильного канцерогена, яким є БП, мало місце суттєве статистичнo достовірне скорочення середньої тривалості життя експериментальних тварин. Це чітко проявилось в умовах впливу високих доз як за ізольованої дії, так і, особливо, за комбінованої, разом з діоксидом азоту чи формальдегідом.

...