Канцерогенний ризик забруднення навколишнього середовища пріоритетними хімічними сполуками та заходи первинної профілактики

У цих тварин спостерігався розвиток значного числа пухлин, починаючи з різних строків життя.

За дії малих доз канцерогена, особливо близьких до квазіпорогових, ефект проявлявся у поодиноких тварин, і до того ж у пізні строки. У результаті в цих експериментальних групах не спостерігалось впливу канцерогена та його модифікаторів на тривалість життя. Усе зазначене дозволяє стверджувати, що зниження рівнів забруднення довкілля канцерогенами та їх модифікаторами має значний соціально-економічний ефект, який може проявитись у скороченні числа хворих на злоякісні новоутворення, зумовлені екологічними факторами та, як наслідок цього, зростанні середньої тривалості життя.

Що стосується специфічного канцерогенного ефекту, то він підпорядковується дозо-ефектним та дозо-часовим закономірностям і проявляється у зменшенні числа тварин, уражених пухлинами, і ступеня злоякісності пухлин, а також у збільшенні латентного періоду їх розвитку за зменшення діючої дози.

Так, інгаляція діоксиду азоту на рівні 10-разового перевищення його максимально разової ГДК для атмосферного повітря (0.87±0.24 мг/м³) підсилює канцерогенну дію БП у дозі 2.5 мг, на що вказує достовірне (р?0.05), порівняно з контролем, зростання частоти новоутворень легенів і скорочення середнього часу їх розвитку та латентного періоду виникнення першої пухлини.

Надходження диоксиду азоту в тих самих концентраціях (0.84±0.03мг/м³) вже з меншою дозою БП (0.1 мг) обумовлює прояв лише тенденції до зростання бластомогенного ефекту (р<0.05). За дії диоксиду азоту на рівні середньодобової ГДК для атмосферного повітря спільно з мінімально діючою (0.1 мг) і максимально неефективною (0.02 мг) дозами БП стимуляції бластомогенезу не спостерігалося.

Такі ж закономірності простежувались і за комбінованої дії БП разом з формальдегідом.

Найбільш суттєвий модифікуючий ефект спостерігався за комбінованої дії речовин у максимальних для даного експерименту дозах (БП - 5.0 мг та ФА - 0.3 мг/м³), що проявилося у достовірному (р>0.05) зростанні числа новоутворень та скороченні часу розвитку як першої пухлини, так і середнього терміну її розвитку у порівнянні з позитивним контролем (ізольоване введення БП на рівні 5.0 мг).

Так, загальне число новоутворень в основній групі сягало 68.57% випадків, з яких 42.86% було локалізовано у легенях, 31.35% з них мали злоякісний характер. У той же час за дії одного канцерогена ці показники складали відповідно 28.04%, 19.22% та 11.53% випадків.

Не можна не відмітити, що підсилення канцерогенезу проявлялося і в підвищенні частоти виникнення пухлин позалегеневої локалізації: частота новоутворень різних органів за комбінованої дії БП і ФА дорівнювала 40.0% випадків, а за ізольованої дії БП у тій самій дозі - 11.5%.

Потенціюючий ефект ФА виявлено також у змінах інших параметрів канцерогенезу. Так, спостерігалось суттєве зростання злоякісності новоутворень, яке проявилося у збільшенні числа плоскоклітинного раку (8.55% випадків, тоді як у контролі було 3.84% випадків) та ретикулосарком (до 26.65% випадків, у контролі -7.7%).

Більш різноманітним став також спектр локалізації новоутворень, який включав пухлини різних органів 9-ти локалізацій, тоді як у контролі було діагностовано лише пухлини 2-х локалізацій. Поряд із більш частою в експериментальній групі, у порівнянні з контролем, локалізацією - пухлинами молочної залози, (відповідно 14.25% та 7.68%) в першій виявлено також ураження ока (плоскоклітинний рак), шкіри (множинні папіломи носа, карциносаркома промежини), підшкірних тканин (фіброма), нирок (ретикулосаркома), грудної (рак щитоподібної залози) та черевної (ретикулосаркома мезентеріального вузла) порожнин, передшлунку (папілома), гемопоетичної системи (мієлолейкоз).

Важливо відзначити також, що за комбінованої дії канцерогена та ФА у великих дозах спостерігалась більша частка тварин з множинною локалізацією пухлин. При цьому у 2-х тварин (5.7%) було діагностовано навіть потрійну локалізацію новоутворень; а у 4-х щурів (11.4%) було виявлено лімфо-гематогенне метастазування пухлин в інші органи.

Тенденція до підсилення канцерогенезу у вигляді збільшення частоти виникнення пухлин (р<0.05) спостерігалася за дії комбінації БП (0.1 мг) з ФА (0.3 мг/м³), та БП (5.0 мг) і ФА (0.03 мг/м³).

І, нарешті, на рівнях доз, близьких до ГДК, взаємовпливу БП та ФА не виявлено. Отже, в експериментах з вивчення комбінованої дії БП з ФА та NO₂ виявлено дозо-ефектні залежності, позитивним результатом яких є відсутність прояву модифікуючого впливу токсичних сполук на канцерогенез при малих, близьких до їх ГДК, рівнях за умов ізольованої дії.

Підтвердженням даного факту можуть бути певною мірою також результати експерименту з вивчення комбінованої дії БП та сірковуглецю. На відміну від попередніх дослідів, вивчення модифікуючої ролі сірковуглецю здійснювалось тільки на рівні малих величин, при цьому впливу токсичної сполуки на ефект дії БП не спостерігалося.

Звідси випливає один з важливих для гігієнічної служби висновок: досягнення зниження вмісту забруднюючих сполук у довкіллі до рівня обґрунтованих ГДК є основним важелем профілактики онкологічної небезпеки факторів навколишнього середовища.

Який же механізм модифікації канцерогенезу токсичними речовинами? Перш за усе, і особливо коли мова іде про такі речовини, як діоксиди азоту, важливе значення мають порушення очищувальної функції легень та подальший розвиток запальних процесів хронічного характеру. Такі явища, з одного боку, можуть сприяти депонуванню канцерогена, з іншого - забезпечувати наявність у легенях чутливого до дії канцерогена морфологічного субстрату у вигляді молодих проліферуючих клітин епітелію та сполучної тканини.

Не можна також виключити загальнорезорбтивну дію, яка спричиняє зниження резистентності та адаптаційно-захисних резервів, що відіграють важливу роль у реалізації канцерогенного ефекту. Модифікуюча дія ФА посилюється ще й його алергенними властивостями, які, як відомо, слугують значним поштовхом до реалізації ефекту за умови дії на певних стадіях канцерогенезу (А.И. Волегов, 1987; И.А. Черниченко и др., 1991). Останнє має особливе значення при оцінці канцерогенної небезпеки реального забруднення довкілля і, зокрема, атмосферного повітря. Якщо проаналізувати наші дані, отримані в експериментальних умовах при дії канцерогена і ФА в різних часових сполученнях (одночасно або послідовно з різною черговістю), то можна бачити різний характер прояву канцерогенезу і, відповідно, ми можемо говорити про різний ступінь небезпеки.

При цьому чітко простежується найбільш виражений канцерогенний ефект за умов одночасної дії канцерогена та його модифікатора, як це має місце в реальних умовах. Певна тенденція до посилення канцерогенного ефекту спостерігається за умови інгаляції ФА після курсу введення БП. Про це свідчить збільшення кількості новоутворень, у тому числі уражень легень (25.0%) і інших органів (22.52%), а також схожі з одночасним введенням цих речовин якісні зміни параметрів у вигляді розширення спектру локалізації пухлин та зростання частоти множинного ураження органів.

Отже, отримані дані вказують на онкологічну небезпеку для організму від забруднення атмосферного повітря, не тільки безпосередньо канцерогенами, а і супутніми їм токсичними сполуками.

Який же ризик для населення складають такі чинники?

Екстраполяція отриманих шляхом математичного моделювання процесу даних показала, що для малих доз і концентрацій, які були неефективними в експерименті або взагалі не досліджувались, існує відмінний від нуля ризик розвитку пухлин.

При цьому, при малих рівнях канцерогенів, ризик знаходиться в лінійній залежності від їх дози (за результатами аналізу як логарифмічної, так і багатостадійної моделей). Це дозволило визначити шкали канцерогенного ризику для БП за умов його ізольованої та комбінованої дії з NO₂ та ФА.

Виходячи з того, що концентрації БП у повітрі населених місць сягають 3-17 ГДК, ризик розвитку новоутворень за рахунок впливу цієї речовини, за даними нашої шкали, складає 3.5х10^-6 -13.0х10^-6 і більше. А якщо врахувати, що дія канцерогена відбувається на тлі впливу токсичних сполук (оксиди азоту та ФА), то величина ризику збільшується в залежності від концентрацій діючих речовин в 1.4-2.2 рази, тобто досягає 7.3х10^-6 - 2.8х10^-5.

З урахуванням зазначеного можна прогнозувати, що в містах України за умов дії тільки однієї речовини (БП) щорічно виникатиме від 7.3 до 28 нових випадків новоутворень на мільйон мешканців.

Таким чином, проведені дослідження свідчать про комплексну небезпеку дії канцерогенів на організм за умов комбінованого впливу разом із супутніми токсичними сполуками, які відіграють роль їх модифікаторів.

Але при цьому матеріали наших досліджень відносно зв'язку між станом навколишнього середовища і рівнем онкологічної захворюваності серед населення, дозволяють відзначити чітке реагування людського організму на кількісні та якісні зміни забруднення навколишнього середовища антропогенного походження. Ця обставина свідчить, що санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані, перш за все, на зменшення забруднення довкілля канцерогенами та їх модифікаторами, мають призвести до відповідного зменшення онкозахворюваності населення.

Перспективи розвитку даного напрямку ми пов'язуємо з вирішенням наступних задач:

- формування банків даних щодо факторів довкілля, здатних модифікувати бластомогенез, індукований хімічними канцерогенами різних класів, у тому числі місцевої, органотропної та політропної дії;

- формування банків даних щодо забруднення об'єктів довкілля різних регіонів хімічними канцерогенами та їх модифікаторами; визначення особливостей канцерогенного навантаження на населення з урахуванням віку, статі та професійної зайнятості;

- формування банків даних щодо ризиків для населення окремих сполук та їх внеску у загальне навантаження на населення; визначення ризиків для довкілля окремих джерел утворення та викидів канцерогенних сполук;

- інтенсифікація робіт з гігієнічного регламентування канцерогенів за умов комбінованої, комплексної та сполучної дії;

- розробка математичних моделей для опису дозо-часових та дозо-ефектних залежностей дії канцерогенів і модифікуючих факторів;

- розробка короткотермінових тестів для ідентифікації модифікаторів у навколишньому середовищі.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове практичне розв'язання наукового завдання щодо удосконалення системи первинної профілактики раку серед населення України. На основі комплексного гігієнічного дослідження виявлено закономірності формування канцерогенного навантаження та його ризику для населення сучасних міст, встановлено вклад окремих канцерогенів і модифікуючих факторів, обґрунтовано методичні підходи і критеріальні показники оцінки їх небезпеки.

1. Системні, динамічні і стаціонарні спостереження засвідчили, що незалежно від характеру промислового розвитку та розмірів сучасних міст має місце стабільне забруднення навколишнього середовища хімічними канцерогенами класів поліциклічних ароматичних вуглеводнів, де пріоритетною індикаторною речовиною є бенз/а/пірне; нітрозамінів (нітрозодиметиламін, нітрозодіетиламін) та важких металів (хром, нікель, свинець, берилій тощо).

Показано стабільне забруднення атмосферного повітря хімічними сполуками (діоксидом азоту, формальдегідом), які відіграють роль модифікаторів канцерогенезу.

2. Наявні у навколишньому середовищі онкогенно небезпечні сполуки та модифікатори їх дії обумовлюють формування реального канцерогенного навантаження на населення.

Серед елементів довкілля, що обумовлюють територіальні розбіжності в рівнях канцерогенного навантаження на населення, провідну роль відіграє забруднення атмосферного повітря.

Вміст канцерогенних речовин класів ПАВ, НА та важких металів у питній воді на теренах України знаходиться на відносно однакових рівнях, чим визначається однаковий для різних регіонів внесок цих речовин з питною водою у сумарне навантаження на населення.

3. Вміст канцерогенів в атмосферному повітрі обстежених міст характеризується перевищенням гранично допустимого рівня: БП - від 2 до 28 разів, нітрозодиметиламіну - від 2 до 45 разів, свинцю - до 3 разів.

На основі розрахованих коефіцієнтів реального аерогенного навантаження п'яти канцерогенів (БП, ДБА, НДМА, хром, нікель), дія яких спрямована на прояв канцерогенезу в органах дихання, встановлено наступне:

- максимальне аерогенне навантаження канцерогенів на населення перевищує рівень аерогенної дози для сільського населення у м. Дніпродзержинську у 6 разів, у м. Нікополі у 7 разів, Кривому Розі у 3 рази, у м. Києві у 2.3 рази, у м. Чернігові і Житомирі у 1.7 рази;

- основний внесок в реальне аерогенне навантаження припадає на БП (від 60.5% у сільській місцевості до 84.5% - у великому промисловому місті); частка НДМА складає 7-30%, ДБА- 10-30%, важких металів (переважно хром і нікель) - до 6.0% від загальної дози.

4. На основі вивчення реального вмісту БП у водному середовищі, ґрунтах та сільськогосподарській продукції різних регіонів України показано:

- у питній воді та ґрунтах сільськогосподарських угідь перевищення ГДК канцерогена практично не спостерігається;

- в окремих водоймищах, які використовуються як джерела водопостачання (Карачунівське, окремі ділянки р. Дніпро), має місце забруднення водного середовища БП від 0.013 до 0.033 мкг/л, що перевищує ГДК канцерогена для питної води у 2.6-6.5 разів;

- значне забруднення ґрунтів виявляється на територіях, прилеглих до автомагістралей, де рівень концентрації БП залежить від щільності транспортного потоку та відстані від джерела викиду.

Перевищення ГДК БП в ґрунтах та аерогенне забруднення харчової рослинності, що тут вирощується, спостерігається:

- для автомагістралей І та ІІ категорій на відстані до 100 м;

- для автомагістралей ІІІ категорії на відстані до 50 м;

- для автомагістралей ІV та V категорій на відстані до 25 м.

5. Аналіз даних, отриманих в результаті багаторічних епідеміологічних спостережень та гігієнічних досліджень, засвідчує, що людський організм, як цільна біологічна система, чітко реагує на зміни у стані довкілля шляхом зміни якісних та кількісних показників онкологічної захворюваності.

6. В результаті аналізу матеріалів, які характеризують динаміку змін валових викидів в атмосферу населених місць від промислових джерел забруднення та стан онкологічної захворюваності, встановлено:

- зменшення у 90-і роки минулого сторіччя загального викиду провідної канцерогенної сполуки - бенз/а/пірену, яка є індикаторним показником групи речовин класу поліциклічних ароматичних вуглеводів, корелює із зниженням в останні роки захворюваності населення промислових областей України на рак органів дихання; одночасно спостерігається зменшення темпів приросту загальної захворюваності населення на злоякісні новоутворення з тенденцією до її стабілізації.

- в областях підвищеного еколого-радіаційного контролю продовжується зростання захворюваності населення на рак, темпи щорічного приросту якої перевищують аналогічні показники в промислових областях.

7. На основі епідеміологічних досліджень захворюваності населення ряду промислових центрів (м. Дніпродзержинськ, м. Кривий Ріг, м. Київ) та сільських місцевостей на рак легенів встановлено статистично достовірне зростання її при збільшені рівнів забруднення атмосфери канцерогенонебезпечними речовинами; кореляційний аналіз підтверджує наявність зв'язку великої сили між частотою раку легенів у населення та рівнями загального аерогенного навантаження БП, ДБА, хрому та нікелю, які є канцерогенами односпрямованої дії; для НДМА такий зв'язок проявляється лише у чоловіків.

Результати математичного моделювання процесу показують, що найбільший внесок у формування надфонового рівня захворюваності населення на рак легенів обумовлено бенз/а/піреном (0.12-2.8% в сільській місцевості та 2.3-35.6% - в містах-промислових центрах).Для нітрозодіметиламіну відповідні показники складають 0.05-1.28% та 0.29-3.22%, дибенз/а,h/антрацену - 0.02-0.13% та 0.03-0.42%, хрому - 0.01-2.63%, нікелю - 0.03-1.69%.

8. Встановлено, що за онкоепідеміологічним критерієм мінімально діючі концентрації БП, ДБА, НДМА, хрому, нікелю знаходяться в діапазоні величин, що перевищують їх ГДК за ізольованої дії у 2.6-6.9 разів для найбільш чутливого жіночого контингенту населення, що свідчить про їх надійність.

9. Закономірності, встановлені на основі експериментальних досліджень канцерогенного ефекту за умов ізольованої та комбінованої дії хімічних сполук, вказують на наявність залежностей “доза-ефект” та “доза-час прояву ефекту”, що підтверджує їх універсальність.

Комбінована дія середніх і великих доз БП (>2.5-10.0 мг) та токсичних сполук - діоксиду азоту, формальдегіду на рівні >10 ГДК характеризується підсиленням бластомогенного ефекту, майже до його потенціювання, менших - до сумації, а малих, близьких до порогу (відповідно <0.2 мг та <3 ГДК), - незалежною дією.

10. Встановлений вплив на канцерогенез режиму надходження до організму канцерогенних та токсичних речовин: підсилення ефекту за умов одночасної їх дії і тенденція до незалежного прояву впливу у випадку послідовного введення в органи дихання.

Модифікуючий ефект діоксиду азоту (10 ГДК) на канцерогенез, зумовлений БП (2.5 мг), за умов одночасної дії проявлявся у достовірному (р <0.01) збільшенні загальної частоти виникнення пухлин (68.57% випадків у порівнянні з 30.7% випадків за ізольованої дії канцерогена), скороченні латентного періоду розвитку першої пухлини та середнього часу розвитку новоутворень.

Стимулюючий ефект формальдегіду полягав також у зміні якісних параметрів канцерогенезу: збільшенні різноманітності пухлин за рахунок розширення спектру гістологічних форм та їх локалізації; зростанні частоти синхронного ураження пухлинами різних органів, злоякісності новоутворень та їх метастазуванні.

За умов дії комбінацій БП в дозі 0.1 мг та концентрації формальдегіду 0.3 мг/м³ або БП в дозі 5.0 мг і концентрації формальдегіду 0.03 мг/м³ виявлено лише тенденцію до підсилення канцерогенезу.

11. За результатами експериментальних досліджень визначено показники ризику ймовірного розвитку новоутворень за умов ізольованої і комбінованої дії різних доз бенз/а/пірену, діоксиду азоту і формальдегіду.

На основі розроблених критеріальних шкал дана оцінка ризику для населення реального забруднення атмосферного повітря.

Показано, що навіть на рівні ГДК аерогенний вплив бенз/а/пірену зумовлює ризик розвитку раку легень на рівні 1.23х10^-6. В умовах реального забруднення атмосфери БП, діоксидом азоту та формальдегідом ризик їх комбінованої дії сягає 3.7х10^-5.

12. Результати роботи використано при обґрунтуванні гігієнічних нормативів допустимого вмісту нітрозодиметиламіну та нітрозодіетиламіну в атмосферному повітрі населених місць та повітряному середовищі виробничих приміщень, при розробці переліку шкідливих речовин односпрямованої дії у повітрі робочої зони, а також ряду законодавчих і методичних документів, рекомендацій та пропозицій щодо заходів первинної профілактики раку шляхом підвищення ефективності моніторингу за забрудненням довкілля, зниження канцерогенного навантаження на населення, що відображено в ряді Постанов Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Головного санітарного лікаря МОЗ України тощо.

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації

1. Янышева Н.Я., Баленко Н.В., Черниченко И.А., Бабий В.Ф. Количественная оценка модифицирующего влияния окислов азота на канцерогенность действия бенз/а/пирена в органах дыхания // Гигиена и санитария. 1986. №7. С. 7-9. (збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

2. Янышева Н.Я., Баленко Н.В., Черниченко И.А., Бабий В.Ф., Баканова Г.Н., Лемешко Л.П. Особенности проявления канцерогенеза при комбинированном действии бенз/а/пирена и фенола в зависимости от режима поступления в организм // Гигиена и санитария. 1988. №4. С. 29-33. (збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

3. Шандала М.Г., Янышева Н.Я., Баленко Н.В., Черниченко И.А., Бабий В.Ф. О роли токсических модифицирующих веществ в химическом канцерогенезе // Гигиена и санитария. 1991. №3. С. 55-58. (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

4. Янышева Н.Я., Баленко Н.В., Черниченко И.А., Бабий В.Ф., Коновалов Е.П. Влияние условий воздействия бенз/а/пирена и токсических веществ на метастазирование индуцированных опухолей у крыс и мышей // Экспериментальная онкология. 1992. Т.14. №2. С. 30-36. (збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

5. Янышева Н.Я., Баленко Н.В., Черниченко И.А., Бабий В.Ф., Коновалов Е.П Модифицирующий эффект оксидов азота, фенола и ортокрезола на канцерогенез, индуцированный бенз/а/пиреном у крыс и мышей // Экспериментальная онкология. 1992. Т.14. №6. С. 14-19. (обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

6. Черниченко И.А., Янышева Н.Я., Бабий В.Ф., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С. Некоторые итоги изучения содержания канцерогенных веществ в окружающей среде на территории Украины // Актуальные вопросы гигиены окружающей среды: сб. науч. ст. НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н. Марзеева. Киев, 1995. Вып. 1. С. 29-35. (обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

7. Янышева Н.Я., Баленко Н.В., Черниченко И.А., Бабий В.Ф. Влияние условий воздействия канцерогена и токсических веществ на метастазирование индуцированных опухолей // Актуальные вопросы гигиены окружающей среды: сб. науч. ст. НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н. Марзеева. Киев, 1995. Вып. 1. С. 113-121.(збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

8. Баленко Н.В., Черниченко И.А., Янышева Н.Я., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С., Бабий В.Ф. О роли диоксида азота в эндогенном синтезе канцерогенных нитрозаминов // Экспериментальная онкология. 1997. Т.19. №1. С. 20-25. (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

9. Янышева Н.Я., Баленко Н.В., Черниченко И.А., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С., Бабий В.Ф. Модификация формальдегидом бластомогенеза, индуцированного бенз/а/пиреном у крыс // Экспериментальная онкология. 1997. Т.19. №3. С. 179-184. (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

10. Янышева Н.Я., Баленко Н.В., Черниченко И.А., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С., Бабий В.Ф. Особенности модифицирующего влияния формальдегида на канцерогенез // Гигиена и санитария. 1998. №1. С. 51-54. (обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

11. Янышева Н.Я., Черниченко И.А., Баленко Н.В., Бабий В.Ф., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С., Баканова Г.Н., Лемешко Л.П. Формальдегид как модификатор канцерогенеза и оценка риска // Гигиена населённых мест. Киев,1998. Вып. 33. С. 42-47. (обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

12. Черниченко И.А., Янышева Н.Я., Бабий В.Ф., Антамонов М.Ю., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С., Баленко Н.В. Канцерогенные вещества в атмосферном воздухе и рак легкого // Гигиена населённых мест. Киев, 1998. Вып. 33. С. 35-41. (збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

13. Янишева Н.Я., Черниченко І.О., Баленко Н.В., Бабій В.Ф., Литвиченко О.М., Соверткова Л.С. Канцерогенний ефект комбінованої дії бенз/а/пірену та формальдегіду залежно від режиму надходження їх в організм // Довкілля та здоров`я. 1998. №2 (5). С. 2-5. ( збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

14. Бабій В.Ф. Особливості забруднення навколишнього середовища хімічними канцерогенами на територіях підвищеного радіаційного контролю// Довкілля та здоров`я. 1998. №4 (7). С. 56-59. (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

15. Черниченко І.О., Бабій В.Ф., Литвиченко О.М. Актуальні питання вивчення канцерогенних речовин в навколишньому середовищі та профілактика раку // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць. Київ Луганськ Харків, 1999. Вип. 4 (24). С. 142-149. (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

16. Янышева Н.Я., Черниченко И.А., Баленко Н.В., Бабий В.Ф., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С. О нормировании химических канцерогенов в продуктах питания // Гигиена населённых мест Киев,1999. Вып. 35. С. 555-562. (обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

17. Янышева Н.Я., Черниченко И.А., Циприян Н.В., Баленко Н.В., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С., Бабий В.Ф. К вопросу обоснования допустимых уровней содержания бенз/а/пирена в продуктах питания // Экспериментальная онкология. 1999. Т.21. №1. С. 9-12. ( збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

18. Бабий В.Ф. Некоторые гигиенические проблемы загрязнения почвы сельхозугодий канцерогенными веществами // Довкілля та здоров`я. 1999. №1(8). С.10-13. (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

19. Янышева Н.Я., Черниченко И.А., Баленко Н.В., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С., Бабий В.Ф. Онкогигиенические аспекты применения лекарственных препаратов, изготовленных на основе продуктов термической переработки органического сырья // Гигиена населённых мест Киев,2000. Вып. 37. С. 591-595. ( аналіз матеріалу, написання статті).

20. Кіреєва І.С., Булига Н.Б., Дозорцеві І.А., Могильний С.М., Бабій В.Ф., Литвиненко О.М. Забруднення атмосферного повітря міських вулиць як критерій для обґрунтування планувальних обмежень при містобудівному проектуванні // Гигиена нас. мест: Сб.научных тр. Вып. 37. Киев, 2000. С. 19-24. (збір, обробка та аналіз матеріалу).

21. Янышева Н.Я., Черниченко И.А., Баленко Н.В., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С., Бабий В.Ф. Онкогигиенические аспекты регламентирования бенз/а/пирена в продуктах питания // Гигиена и санитария. 2001. №2. С. 67-70. (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

22. Черниченко І.О., Литвиченко О.М., Бабій В.Ф. До проблеми визначення ризику при гігієнічному регламентуванні // Гигиена нас.мест:Сб.научных трудов.Вып. 38,Т.1. Киев, 2001. С. 36-44 (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

23. Сердюк А.М., Янишева Н.Я., Черниченко І.О., Баленко Н.В., Бабій В.Ф. Проблемні питання гігієнічного нормування канцерогенних речовин // Довкілля та здоров`я. 2001. №3(18). С. 2-5. ( збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

24. Черниченко І.О., Литвиченко О.М., Бабій В.Ф., Соверткова Л.С. Автомагістралі як джерело забруднення харчових продуктів хімічними канцерогенами // Гігієна населених місць. Київ,2002. Вип. 40. С. 127-134. (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

25. Янишева Н.Я., Черниченко І.О., Бабій В.Ф., Литвиченко О.М., Соверткова Л.С., Баленко Н.В. До питання нормування у продуктах харчування хімічних канцерогенів, що циркулюють у навколишньому середовищі // Довкілля та здоров`я. 2002. №4(23). С. 13-17. ( збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

26. Черниченко І.О., Литвиченко О.М., Бабій В.Ф. Гігієнічна оцінка забруднення канцерогенними вуглеводнями ґрунтів і продуктів рослинного походження різних регіонів України // Гігієна населених місць: Зб.наук. праць. Вип. 41. Київ, 2003. С. 145-151. (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

27. Бабій В.Ф., Литвиненко О.М., Соверткова Л.С. Медико-біологічні аспекти оцінки ризику захворюваності у зв'язку із забрудненням довкілля // Моніторинг та прогнозування генетичного ризику в Україні / В.Г. Сліпченко, І.Р. Бариляк,... та ін. Київ: Політехніка, 2003. С. 89-181 (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

28. Черниченко І.О., Баленко Н.В., Литвиненко О.М, Бабій В.Ф., Соверткова Л.С., Лемешко Л.П. Комбінована дія канцерогенних та токсичних хімічних забруднень навколишнього середовища як фактор небезпеки збільшення канцерогенного ризику / Гігієна населених місць. Вип. 44. Київ, 2004. С. 148-154. (ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

29. Соверткова Л.С., Черниченко І.О., Бабій В.Ф., Кондратенко О.Є.До питання фонового рівня вмісту канцерогенних сполук у продуктах харчування рослинного походження / Гігієна населених місць. Вип. 44. Київ, 2004. С. 158-167.(ідея роботи, збір, обробка та аналіз матеріалу, написання статті).

Аннотация

Бабий В.Ф. “Канцерогенный риск загрязнения окружающей среды приоритетными химическими соединениями и мероприятия по первичной профилактике.” - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена (медицинские науки)- Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева АМН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена разработке научных основ оценки опасности загрязнения окружающей среды приоритетными канцерогенами, определению их канцерогенного риска вместе с модификаторами и обоснованию комплекса профилактических мероприятий.

Закономерности распространения химических канцерогенов изучали на территории 6 городов с различным уровнем и характером промышленного развития, а также в сельской местности. При этом в атмосферном воздухе, воде и почве определялись канцерогенные вещества разных классов: полициклические ароматические углеводороды, нитрозамины, тяжелые металлы. Всего было отобрано и проанализировано около 4500 проб.

Эпидемиологические наблюдения охватывают более чем 20-летний период. При этом разработано 15300 первичных учетных документов больных раком легких. Определение „дозо-временных” закономерностей модифицирующего действия токсических веществ на канцерогенез, вызванный бенз/а/пиреном, изучалось в хроническом эксперименте на 1760 белых нелинейных крысах и крысах линии Вистар. В ходе патоморфологических исследований было изготовлено и микроскопически изучено 45000 гистологических препаратов. Обработка материалов проводилась с использованием методов вариационной статистики и математического моделирования.

На основе комплексного гигиенического исследования установлены закономерности формирования канцерогенной нагрузки и ее риска для населения современных городов; определен вклад отдельных канцерогенов и модифицирующих факторов; обоснованы методические подходы и критериальные показатели оценки их опасности. Установлено, что среди элементов окружающей среды, участвующих в формировании разных уровней канцерогенной нагрузки на население, определяющую роль играет загрязнение атмосферного воздуха.

На основе полученных коэффициентов реальной аэрогенной нагрузки пяти канцерогенов, действие которых направлено на проявление канцерогенеза в органах дыхания, установлено, что основной вклад в реальную аэрогенную нагрузку вносит бенз/а/пирен (от 60.5% в сельской местности до 84.5% в большом промышленном городе); вклад нитрозодиметиламина составляет, соответственно, 7-30%; дибенз(а,h)антрацена - 10-30%; тяжелых металлов (в основном хрома и никеля) - до 6% от общей дозы.

Результаты эпидемиологических исследований показали достоверный рост заболеваемости населения раком легких в зависимости от уровня загрязнения атмосферного воздуха населенных мест канцерогенами.

В областях повышенного эколого-радиационного контроля темпы ежегодного прироста онкологической заболеваемости населения превышают аналогичные показатели контрольных промышленных областей.

На основании результатов математического моделирования было установлено, что наибольший вклад в формирование сверхфонового уровня заболеваемости населения раком легких обусловлен бенз/а/пиреном (0.12-2.8% в сельской местности и 2.3-3.5% в городах - промышленных центрах). Для нитрозодиметиламина соответствующие показатели составляют 0.05-1.28% и 0.29-3.22%; дибенз(а,h)антрацена - 0.02-0.13%; для хрома - 0.01-2.63%; для никеля - 0.03-1.69%.

В экспериментальных исследованиях доказано, что канцерогенный эффект комбинированного действия бенз/а/пирена и токсических соединений (диоксида азота, формальдегида) зависит от величины их дозы. Установлена также зависимость бластомогенного эффекта комбинированного действия этих веществ от режима поступления (одновременно или последовательно с разной очередностью) в организм.

Определены показатели риска развития новообразований при изолированном и комбинированном действии различных доз бенз/а/пирена, диоксида азота и формальдегида. На основе разработанных критериальных шкал дана оценка риска развития рака легких для населения в условиях реального загрязнения атмосферного воздуха.

При аэрогенном воздействии бенз/а/пирена на уровне ПДК риск развития рака легкого составляет 1.23х10^-6, а в условиях реального загрязнения атмосферы с учетом комбинированного действия изучаемых веществ, величина риска возрастает до 3.7х10^-5.

Результаты работы использованы при обосновании гигиенических нормативов допустимого содержания нитрозодиметиламина и нитрозодиэтиламина в воздухе рабочей зоны и атмосферном воздухе населенных мест, а также при разработке ряда законодательных и методических документов, рекомендаций и предложений, касающихся мероприятий по первичной профилактике рака, что отражено в ряде Постановлений Верховного Совета Украины, Кабинета Министров Украины, Главного санитарного врача МЗ Украины.

Ключевые слова: химические канцерогены, модификаторы канцерогенеза, экспериментальные исследования, окружающая среда, онкологическая заболеваемость, риск, профилактические мероприятия.

Анотація

Бабій В.Ф. “Канцерогенний ризик забруднення навколишнього середовища пріоритетними хімічними сполуками та заходи первинної профілактики” - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01. - гігієна (медичні науки) - Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України, Київ 2005.

Дисертація присвячена розробці наукових основ оцінки небезпеки забруднення навколишнього середовища пріоритетними канцерогенами, визначенню канцерогенного ризику їх дії з урахуванням впливу модифікаторів та обґрунтуванню комплексу профілактичних заходів.

У роботі встановлено закомірності модифікуючого впливу токсичних речовин на бластомогенний ефект канцерогенів за умов їх комбінованої дії, визначено деякі механізми цього явища, обґрунтовано теоретичні і методичні підходи до оцінки канцерогенного ризику при гігієнічному нормуванні.

Отримані результати дозволили: визначити канцерогенний ризик для населення від дії реальних рівнів забруднення атмосферного повітря сучасних міст; встановити пріоритетні канцерогенно небезпечні сполуки, які формують реальне забруднення атмосферного повітря, та рекомендувати речовини для обов'язкового визначення при здійсненні моніторингу забруднення атмосферного повітря; апробувати ГДК бенз/а/пірену в атмосферному повітрі за умов комбінованої дії з діоксидом азоту, формальдегідом, сірковуглецем.

Ключові слова: хімічні канцерогени, модифікатори канцерогенезу, експериментальні дослідження, навколишнє середовище, онкологічна захворюваність, ризик, профілактичні заходи.

Annotation

Babiy V.F. Carcinogenic risk of the environmental pollution by the priority chemicals compounds and primary preventive measures.

Thesis for a degree of a Doctor of Medical Science on the speciality 14.02.01.- Hygiene (medical sciences) - O.M. Marzeyev Institute of Hygiene and Medical Ecology of the AMSci of Ukraine, Kiev, 2005.

The thesis was devoted to the development of scientific bases of environmental pollution by priority carcinogens hazards assessment, to the estimation of carcinogenic risk of chemical carcinogens and their effect modifiers under combined exposure condition and to the basing of prophylactic measures. The regularity of environmental toxic chemicals modifying influence on blastomogenic effect of carcinogens under condition of their combined treatment and some mechanisms of this phenomenon were established. Theoretical and methodical principles of carcinogenic risk assessment were based. The data obtained permitted to assess population carcinogenic risk in modern city with various levels of atmospheric air contamination. Furthermore, discrimination of the priority carcinogenic substances in atmospheric air contamination and proposition to allow for them during monitoring were made. The benzo(a)pyrene atmospheric air maximal permissible concentration (MPC) under combined exposure with nitrogen dioxide, formaldehyde and carbone disulfide was also approbated.

Key words: chemical carcinogens, carcinogenesis modificators, experimental research, environment, cancer incidence, risk, preventive measures.

Размещено на Allbest.ru