Медико-генетичне консультування в системі генетичного моніторингу населення

На другому етапі в залежності від виду патології сім'я консультувалася лікарем-генетиком в МГЦ або в спеціалізованому стаціонарному відділенні лікарні, де проводився повторний клінічний огляд пробанда та визначався об'єм клініко-лабораторного обстеження, лікування та консультацій профільних спеціалістів. Більшість дітей з підозрою на синдромальний діагноз потребували консиліумної форми роботи. На третьому етапі медико-генетичного консультування проводилося в МГЦ з метою підтвердження діагнозу та диспансерного нагляду за пробандом.

Таким чином визначено, що під час медико-генетичного консультування новонародженого з генетичною патологією лікар-генетик: встановлював попередній, при можливості, заключний діагноз; визначав наявність успадкованої чи набутої мутації в сім'ї; розраховував генетичний ризик при наявності верифікованого діагнозу; надавав інформацію членам сім'ї щодо вітального прогнозу та подальшого перебігу захворювання; визначав можливість лікування та проведення профілактики, в т.ч. можливих ускладнень; надавав медичну, економічну, психологічну, соціальну та етичну інформацію родині. Описаний алгоритм в роботі лікаря-генетика дозволяє підвищити ефективність роботи, розробити профілактичні заходи та характеризувати деякі наукові аспекти проблеми.

Частота ВВР серед живо-, мертвонароджених та абортних плодів в м.Києві. Взяті випадки ВВР серед живонароджених, які верифікувались лікарем-генетиком, серед мертвонароджених - акушер-гінекологами за участю патологоанатома і генетика, серед самовільних та індукованих за медичними показаннями абортних плодів - патологоанатомом за участю лікаря-генетика. Частота вродженої патології серед живонароджених дорівнювала 37,19±0,68 ‰ (табл. 1), що є на сьогодні вищим за показник серед населення України, і обумовлено, перш за все, доступом населення до медико-генетичної допомоги, а також її повнотою і якістю.

Таблиця 1

Частота ВВР серед живо-, мертвонароджених та абортних плодів на 1000 зареєстрованих вагітностей, м. Київ, 1999-2002 рр.

Частота ВВР серед	Роки
	1999	2000	2001	2002	1999-2002
живонароджених	38,04	34,14	45,09	31,95	37,19±0,68
мертвонароджених	30,81	30,99	25,76	22,78	27,38±4,17
самовільних та індукованих за медичними показаннями абортних плодів	28,95	23,54	30,00	28,60	27,82±1,93
Разом	37,10	33,21	43,45	31,53	36,23±0,61

В той же час за рахунок генетичних порушень серед самовільних викиднів генетичний тягар перебільшує зареєстровані величини. Загальна частота генетичних порушень, розрахована на 1000 зареєстрованих вагітностей, склала 61,14 ‰, що в 1,2 рази більше від аналогічного показника в Київській області (Поканєвич Т.М., 2004). Кожне 16 зачаття (без врахувань самовільних викиднів на найбільш ранніх строках гестації) має генетичні порушення у плода. Отримані дані щодо тягаря генетичних порушень серед населення вказують на необхідність широкого впровадження проспективного медико-генетичного консультування, розгорнутої програми профілактичних заходів на усіх рівнях надання медичної допомоги населенню з урахуванням необхідності поширення санітарно-освітньої пропаганди.

Характеристика чинників ризику вродженої і спадкової патології серед новонароджених, спонтанних викиднів та неплідних шлюбів за результатами генетичного моніторингу в м. Києві.

Структура ВВР серед новонароджених м. Києва представлена на рис. 7.

Рис. 7. Структура вродженої патології серед новонароджених, м Київ, 1999-2002 рр.

Значення віку як до 20, так і після 35 років у виникненні вроджених і спадкових хвороб (табл. 2), потребує посилення цілеспрямованої просвіти населення, особливо молоді, щодо віку, оптимального для народження дитини. На сьогодні така можливість існує за рахунок викладання валеології, у школах та педагогічних університетах.

Розрахунки не виявили впливу рівня освіти як жінок, так і чоловіків на народження у м. Києві дітей з вродженою патологією (р=0,123 та 0,096 відповідно).

Не був також відмічений вплив незадовільного матеріального становища подружньої пари на ризик народження дитини з вродженою патологією: OR=1,07 при ДІ 0,89-1,29.

Проведений статистичний аналіз таблиць сполучених ознак (табл. 2) дозволяє стверджувати, що хронічні інфекційні захворювання, безумовно, підвищують ризик виникнення вроджених вад у нащадків населення міста. Підвищують імовірність народження хворої дитини хронічні екстрагенітальні хвороби жінок та в цілому подружжя, в той час як для чоловіків ризик виявився статистично не значущим. Шкідливі звички чоловіків також підвищували ймовірність народження дитини з ВВР, в той час як для жінок вплив шкідливих звичок статистично не значущий. Розрахунки дають підставу для висновку про те, що активне тютюнопаління жінки сприяє виникненню ВВР у немовлят м. Києва.

Таблиця 2

Ризик народження дитини з ВВР в залежності від віку батьків та чинників ризику, 1999-2002 рр.

Фактор впливу	Жінки	Чоловіки	Разом
	OR	ДІ	р	OR	ДІ	р	OR	ДІ	р
Вік молодше 20 років	1,69	1,26-2,28	0,001	3,50	1,50-8,75	0,003	1,89	1,43-2,49	0,001
Вік старше 35 років	1,52	1,07-2,17	0,02	1,75	1,36-2,26	0,001	1,66	1,35-2,03	0,001
Хронічні інфекційні захворювання	1,92	1,21-3,06	0,005	1,56	1,22-1,99	0,001	1,64	1,32-2,03	0,001
Хронічні екстрагенітальні захворювання	1,63	1,30-2,05	0,001	1,10	0,83-1,47	0,53	1,41	1,18-1,68	0,001
Шкідливі звички	1,23	0,99-1,52	0,062	1,17	1,00-1,37	0,044	1,19	1,05-1,35	0,006
Паління	1,34	1,03-1,75	0,032	1,02	0,88-1,20	0,780	1,10	0,96-1,25	0,170
Професійні шкідливості	1,28	1,01-1,62	0,044	1,15	0,92-1,37	0,240	1,21	1,03-1,42	0,023

Засвідчено значущість контактів з професійними шкідливостями жінки і в цілому подружжя для підвищення ймовірності народження хворої дитини. Контакт чоловіків із професійними шкідливостями не вплинув на рівень ризику народження дитини із ВВР.

Одним із індикаторних фенотипів в системі генетичного моніторингу є спонтанні викидні. Характеристика чинників ризику свідчить що вплив віку до 20 років виявився статистично не значущим як у чоловіків, так і у жінок, окремо - спостерігалася тільки тенденція до погіршення, та підвищення ймовірності в разі, коли чоловік і жінка були старшими 35 років (табл. 3).

Рівень освіти у чоловіків не впливав на виникнення самовільних викиднів, рівень освіти жінок виявився значущим (р=0,05). Можна також констатувати, що майже четверта частина сімей з самовільним викиднем в анамнезі можуть дозволити собі користуватися послугами приватної медицини. Нестатки можуть підвищувати рівень спонтанних абортів (р=0,003).

Хронічні інфекційні захворювання, як і хронічні екстрагенітальні захворювання, є суттєвим чинником підвищення рівня спонтанних викиднів при їх наявності у подружжя. Показано, що ймовірність виникнення самовільних викиднів суттєво підвищує паління жінок та чоловіків. Дія шкідливих професійних факторів на чоловіків, а також в цілому на подружжя є також чинником ризику виникнення самовільних викиднів. У жінок вплив професійних шкідливостей статистично не значущий (табл. 3).

Враховуючи мультифакторіальне походження неплідності у шлюбі, а також те, що спонтанні викидні на ранніх термінах вагітності не реєструються і взагалі можуть бути не помічені жінкою, для більш повного врахування подій, пов'язаних з дією чинників середовища, сформований також реєстр неплідних шлюбів, аналіз бази даних якого засвідчив, що ризик виникнення непліддя для жінок старших 35 років збільшується до 3,09, для чоловіків відповідного віку - до 2,53. Вплив віку до 20 років не встановлено. Суттєвим чинником для виникнення непліддя у шлюбі є хронічні інфекційні захворювання. Наявність хронічних екстрагенітальних захворювань серед чоловіків та жінок неплідних шлюбів також в два-три рази підвищує ризик виникнення непліддя. При неможливості мати дитину все ж третина жінок та дві третини чоловіків продовжують зловживати шкідливими звичками.

Шкідлива звичка палити була властива четвертій частині жінок та двом третинам чоловіків, що підвищує ризик виникнення непліддя в шлюбі в 3,51 рази при палінні жінок та в 1,61 рази, якщо палить чоловік.

Контакт з професійними шкідливостями також є чинником, що підвищує ймовірність виникнення непліддя в шлюбі.

Вплив освіти та матеріального стану на ризик виникнення непліддя у шлюбі не виявлений (табл. 3).

Таким чином, підвищений відносний ризик виникнення ВВР у новонароджених, самовільного викидню та непліддя у шлюбі вказує на негативний вплив (на рівні значущості 5%) чинників, які пов`язані з вибором способу життя, який може змінюватися тільки при наявності відповідної політики в суспільстві (WHO, 2002). Щодо дій медико-генетичної служби, то в її рамках необхідно посилити профілактичну спрямованість за рахунок проспективного медико-генетичного консультування при плануванні вагітності.

Таблиця 3

Ризик виникнення самовільного викидню та непліддя в шлюбі в залежності від віку батьків та інших чинників ризику, 1999-2002 рр.

	Самовільний викидень	Неплідний шлюб
Стать	OR	ДІ	р	OR	ДІ	р
Вік молодше 20 років
жінки	1,33	0,95-1,86	0,106	0,07	0,01-0,31	0,001
чоловіки	2,00	0,73-5,64	0,211	0,43	0,02-3,45	0,426
Разом	1,43	1,05-1,96	0,025	0,11	0,03-0,34	0,001
Вік старше 35 років
жінки	3,39	2,41-4,79	0,001	3,09	2,04-4,66	0,001
чоловіки	1,92	1,50-2,45	0,001	2,53	1,89-3,40	0,001
Разом	2,77	2,26-3,41	0,001	3,15	2,47-4,01	0,001
Хронічні інфекційні захворювання
жінки	1,61	1,23-2,11	0,001	5,55	4,14-7,43	0,001
чоловіки	2,78	1,73-4,51	0,001	11,44	7,18-18,32	0,001
Разом	1,85	1,47-2,34	0,001	6,92	5,45-8,83	0,001
Хронічні екстрагенітальні захворювання
жінки	1,80	1,41-2,31	0,001	2,92	2,17-3,93	0,001
чоловіки	1,54	1,14-2,09	0,05	2,49	1,75-3,53	0,001
Разом	1,69	1,40-2,05	0,001	2,73	2,18-3,41	0,001
Шкідливі звички
жінки	3,05	2,46-3,78	0,001	4,17	3,20-5,44	0,001
чоловіки	1,49	1,25-1,79	0,001	1,92	1,50-2,47	0,001
Разом	2,02	1,77-2,33	0,001	2,69	2,33-3,37	0,001
Паління
жінки	3,39	2,62-4,39	0,001	3,51	2,56-4,80	0,001
чоловіки	1,28	1,08-1,52	0,005	1,61	1,28-2,04	0,001
Разом	1,78	1,55-2,04	0,001	2,10	1,78-2,60	0,001
Професійні шкідливості
жінки	1,25	0,96-1,64	0,097	1,80	1,30-2,50	0,001
чоловіки	1,34	1,04-1,72	0,022	1,95	1,44-2,63	0,001
Разом	1,30	1,08-1,56	0,005	1,88	1,51-2,34	0,001

Профілактичні заходи, які концентруються в систему профілактики, є на сьогодні єдиним шляхом зменшення рівня вродженої та спадкової патології. Їх можна розподілити поетапно наступним чином.

Преконцепційна профілактика включає, окрім санації сім`ї при планованій вагітності, заходи, спрямовані на зменшення рівня дії керованих чинників довкілля.

Пренатальна діагностика вродженої і спадкової патології плода, яка забезпечує виявлення, в першу чергу, плодів, що мають ушкодження, несумісні з життям.

Скринуючі масові і селективні програми серед новонароджених дозволяють виявити деякі патологічні стани і забезпечити адекватну медичну допомогу хворим.

Медико-генетичне консультування є важливою складовою частиною кожного етапу системи профілактичних заходів, однією з умов ефективного функціонування якої є співпраця акушерсько-гінекологічної і медико-генетичної служб МОЗ України в системі генетичного моніторингу.

На сьогодні в м. Києві завдяки проведенню генетичного моніторингу широко впроваджено медико-генетичне консультування сімей з непліддям та невиношуванням вагітності різної етіології. Одним із методів профілактики вродженої патології у плода є вживання фолієвої кислоти жінками репродуктивного віку, які планують вагітність.

Необхідно також звернути увагу на особливості планування вагітності у жінок з фенілкетонурією, що в зв`язку з введенням масового неонатального скринінгу серед населення України є необхідним. Інформацію про захворювання на фенілкетонурію і його наслідки необхідно поширювати серед усіх жінок дітородного віку.

Що стосується пренатальної діагностики, то можна зазначити, що сучасний набір її методів надає широкі можливості для активного виявлення патології у плода, але це можливо тільки за умови активної співпраці медико-генетичної та акушерсько-гінекологічної служб охорони здоров`я, тобто, за рахунок збільшення інтегруючого значення медичної генетики в загальній системі знань щодо профілактики ВВР.

Проведений аналіз даних щодо ресурсного забезпечення і діяльності служби ультразвукової діагностики в 2001 році в м. Києві показав, що загальна кількість лікарів (2,79 на 1000 пологів) та кількість робочих апаратів (1,26 на 1000 пологів) достатні для своєчасного обстеження вагітних міста. В той же час спостерігається невисокий рівень кваліфікації лікарів кабінетів ультразвукової діагностики, яка оцінювалася за наявністю кваліфікаційної категорії.

Показано, що проблеми, які виникали під час медико-генетичного консультування хворих вагітних, були пов'язані перш за все з: несвоєчасним відвідуванням лікаря-генетика та діагностикою генетичної патології у вагітної; відсутністю повноцінної терапевтичної та дієтичної корекції захворювання до та під час вагітності; відсутністю обізнаності жінки щодо її патологічного стану та генетичного ризику для плода; відсутністю обізнаності сім'ї щодо наслідків можливого ураження плода; відсутністю розроблених соціально-правових та економічних заходів допомоги сім'ям зі спадковою патологією; неможливістю проведення своєчасної пренатальної діагностики з використанням сучасних лабораторних методів.

Визнано, що ефективність профілактичних програм обумовлюється: соціально-економічним станом країни; наявністю та функціонуванням мережі медико-генетичних закладів; досягненнями медичної та генетичної науки в області діагностики та лікування спадкових хвороб; діагностичними можливостями клініко-лабораторного підрозділу генетичної та медичної служб в цілому; рівнем підготовки лікарів медико-генетичного та загального медичного профілю; рівнем матеріального забезпечення медико-генетичних закладів; тісною співпрацею медичних генетиків зі службами, які можуть забезпечити первинну профілактику генетичних хвороб (сімейні лікарі, акушер-гінекологи, педіатри та ін.); рівнем пропаганди медико-генетичних знань серед медичних працівників та населення (Стуколова Т.И. и др., 1999).

Оцінюючи позитивно стан у державі за більшістю з вищеприведених пунктів, можна зазначити, що два останніх розвинуті недостатньо. Між тим, тільки за їх наявності можливо досягти успіхів у первинній профілактиці вродженої і спадкової патології, що має етичні і економічні переваги перед заходами вторинної профілактики на рівні пренатальної діагностики.

Успіх профілактики вроджених і спадкових хвороб при наступному дітонародженні залежить, в першу чергу, від раннього виявлення пробандів із сімей підвищеного генетичного ризику, що є цілком можливим при проведенні медико-генетичного консультування і активній співпраці профільних спеціалістів.

Впровадження генетичного консультування на різних організаційних рівнях (кабінет, консультація, центр) може підвищити ефективність заходів щодо попередження генетичної патології: в роботі акушерсько-гінекологічної та перинатальної служб; при оздоровленні жінок репродуктивного віку; при удосконаленні реабілітаційних заходів та організаційно-управлінських рішень медико-соціальної служби.

На адміністративному рівні програми, прийняті щодо покращання репродуктивного здоров'я, повинні передбачати матеріально-технічне та наукове удосконалення медико-генетичної допомоги не тільки жінкам, але й всім членам сім'ї з порушенням репродуктивної функції. Матеріально-технічне забезпечення медико-генетичних закладів за рахунок розвитку лабораторної бази дозволяє підвищувати ефективність медико-генетичного консультування.

Враховуючи вищевказане, з метою ефективного попередження генетичної патології серед населення м. Києва необхідне впровадження системи заходів профілактики вродженої і спадкової патології. Система повинна включати наступні позиції, які можуть бути використані в якості доповнення до нормативних документів.

1. Широке впровадження преконцепційної профілактики хвороб генетичної етіології на громадському та індивідуальному рівнях шляхом: посилення нагляду за дотриманням санітарного законодавства в комунальному та професійному середовищі; контролю за забрудненням довкілля мутагенами; створенні просвітніх матеріалів для населення щодо первинної профілактики вродженої та спадкової патології та організації медичної допомоги в місті з цих питань; забезпечення пропаганди методів і засобів первинної профілактики хвороб генетичної етіології серед населення в засобах масової інформації; визначення одним із головних завдань кабінетів планування сім'ї та кабінетів дитячої і підліткової гінекології профілактику репродуктивних втрат генетичної етіології; проведення семінарів з питань преконцепційної профілактики генетичної патології для акушер-гінекологів, педіатрів, сімейних лікарів та дільничих терапевтів.

2. Вдосконалення діяльності служби пренатальної діагностики: забезпечення служби кваліфікованими кадрами та технічними ресурсами; створення та сертифікація кабінетів пренатальної діагностики при жіночих консультаціях і/або пологових стаціонарів у відповідності з кількістю вагітних в районі; забезпечення обов`язкового проведення масового ультразвукового скринінгу вагітних у відповідні терміни; активне формування групи ризику та своєчасне їх скерування до МГЦ для проходження медико-генетичного консультування; забезпечення обов`язкового проведення масового і селективного біохімічного скринінгу вагітних для оцінки ризику народження хворої дитини; створення за даними УЗО уніфікованого комп`ютерного реєстру вродженої патології плода та інших генетичних порушень з використанням єдиної міжнародної класифікації; організація та забезпечення проведення інвазивних методів пренатальної діагностики вагітним групи високого ризику народження хворої дитини.

3. Проведення неонатального скринінгу найбільш поширеної спадкової патології в регіоні з наступною верифікацією діагнозу в МГЦ.

На сьогодні в м. Києві завдяки широкому впровадженню медико-генетичного консультування сімей, подружніх пар та окремих пацієнтів в системі генетичного моніторингу при наявності генетичної патології та репродуктивних порушень функціонує двоетапна система надання спеціалізованої медичної допомоги. Перший етап передбачає діяльність районних кабінетів планування сім`ї, дитячої та підліткової гінекології, акушерсько-гінекологічних консультацій та консультацію "Шлюб і сім`я". На другому етапі працюють відділення планування сім`ї, МГЦ УДСЛ "ОХМАТДИТ" та Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України.

Проведення профілактичних заходів неможливе без вивчення поширеності та структури вродженої і спадкової патології, наявності системи збору та обробки отриманої інформації з наступним прогнозуванням генетичних процесів в популяції. Необхідна також система інформаційно-освітнього забезпечення населення основами медико-генетичних знань, яка працює через мережу медичних та науково-дослідних установ.

При впровадженні системного підходу в наданні медико-генетичної допомоги населенню, виникає необхідність в систематизації роботи лікаря-генетика. Для цього нами розроблена схема (рис. 8), яка може бути використана для профілактики вродженої і спадкової патології та прогнозування генетичних процесів серед населення.

Основою запропонованої схеми є взаємозв'язок підрозділів медичної служби населення регіону. Функціонування і взаємодія таких підрозділів дозволяє сформувати із загального потоку населення територіальної одиниці групи пацієнтів з підозрою на природжені та спадкові хвороби, охопити їх генетичним консультуванням, провести уніфіковане опитування пацієнтів, ретельний аналіз первинної інформації та прийняти адекватне рішення щодо подальшого обстеження, забезпечити інформаційну підтримку лікарів різного профілю під час медико-генетичного консультування та подальшої диспансеризації хворих.

Визначено, що використання комп`ютерного реєстру, створеного на основі медико-генетичного консультування, забезпечує одержання даних щодо: частоти і структури хвороб; проспективного консультування дітей та родин з високим ризиком розвитку генетичної патології; проведення розрахунку генетичного ризику для членів родин зі спадковою патологією; формування контингенту для диспансерного нагляду; визначення рівня сегрегаційних форм та набутих мутацій в обстежених родинах; підвищення ефективної профілактики ВВР за рахунок своєчасного виявлення родин високого генетичного ризику; створення гено-географічної карти регіону.

Наведена система дозволяє здійснити збір, збереження, обробку та аналіз інформації щодо генетичних синдромів і спадкових хвороб у динамічному режимі; визначити групи ризику серед сімей і надати їм відповідну допомогу, а також прогнозувати генетичні процеси серед населення регіону.

Перераховані вище методи профілактики є складовою медико-генетичного консультування і орієнтовані на сім`ю, за якою зберігається пріоритетне право вирішення питання про збереження або переривання вагітності.



Рис. 8. Система збору та динамічної оброки інформації для прогнозування генетичних процесів у популяції людини.

ВИСНОВКИ

Науково обгрунтовано значення медико-генетичного консультування в системі генетичного моніторингу. Показано, що процес медико-генетичного консультування дозволяє оцінити дійсну структуру вроджених і спадкових хвороб, відіграє провідну роль на кожному етапі роботи цієї епідеміологічної системи: в діагностиці, комплексній профілактиці, прогнозуванні рівня генетично обумовлених хвороб серед населення. Встановлено, що при використанні у системі генетичного моніторингу значення медико-генетичного консультування, як складової у наданні високоспеціалізованої медичної допомоги, підвищується.

Створено і впроваджено в клінічну практику комп`ютерний лікарняний реєстр випадків вродженої і спадкової патології, виявлених при медико-генетичному консультуванні, функціонування якого забезпечує підвищення ефективності в наданні медико-генетичної допомоги населенню.

Визначено структуру вродженої та спадкової патології в лікарняному реєстрі: серед генної патології 40,71 % склали аутосомно-рецесивні хвороби, 38,05 % - аутосомно-домінантні, 10,44 % - спорадичні, 4,78 та 1,24 % - Х-зчеплені рецесивні та домінантні відповідно; питома вага патологічних станів з невідомим типом успадкування дорівнювала 4,60 %, хвороб геномного імпринтингу - 0,18 %. Серед хромосомних хвороб патологія аутосом склала 83,33 % з перевагою синдрому Дауна (64,18 %), статевих хромосом - 16,67 %. Встановлено рівень сегрегаційної та мутаційної компоненти серед генетичної патології: частка успадкованих мутацій серед генних хвороб з відомим типом успадкування дорівнювала 88,75 %, набутих мутацій - 11,25 %; серед випадків хромосомної патології аутосом у сім`ях, обстежених цитогенетично, частка успадкованих мутацій склала 16,95 %; нових мутацій - 83,05 %.

Частота вроджених аномалій у м. Києві серед усіх виходів вагітностей склала 36,23±0,61 ‰ (в т.ч. серед живонароджених - 37,19±0,68 ‰, мертвонароджених - 27,38±4,17 ‰, самовільних та індукованих за медичними показаннями абортних плодів, які підтверджені патологоанатомічним дослідженням - 27,82±1,93 ‰). Частота генетичних порушень з врахуванням розрахункових величин серед самовільних викиднів дорівнювала 61,14± 0,81 ‰.

5. Розраховано частоту МВВР у м. Києві: серед живонароджених вона дорівнювала 1,02±0,11 ‰, мертвонароджених - 7,82 ‰, самовільних та індукованих абортних плодів - 8,13±1,05 ‰. Загальна частота МВВР серед випадків живо-, мертвонароджених та абортних плодів склала 1,73±0,17 ‰. Охарактеризована структура МВВР у народжених живими: 13,15 % - генна патологія (в т.ч. 7,89 % - аутосомно-домінантна, 5,26 % - аутосомно-рецесивна), 19,74 % - хромосомна; 32,89 % - мультифакторіальна патологія, 13,16 % - вроджені вади екзогенного походження, 13,16 % - спорадична патологія, 3,95 % - хвороби з невідомим типом успадкування, 3,95 % - хвороби з невизначеним типом успадкування.

6. Визначено загальну частоту синдрому Дауна у м. Києві - 1,25±0,11 ‰. Серед живонароджених вона склала 1,24±0,13 ‰, самовільних та індукованих абортних плодів - 1,51±0,46 ‰. Питома вага регулярних трисомій серед обстежених цитогенетично пробандів (88,66 %) дорівнювала 93,02 %. Питома вага успадкованих мутацій серед обстежених сімей пробанда склала 4,55±3,91 %.

7. Визначено структуру ВВР серед новонароджених м. Києва за даними генетичного моніторингу: природжені вади системи кровообігу (Q20-Q28) - 21,13 %, вроджені вади і деформації кістково-м`язевої системи (Q65-Q79) - 19,96 %, природжені вади розвитку статевих органів (Q50-Q56) - 11,72 %, щілини губи та піднебіння (Q35-Q37) - 4,48 %.

8. Виявлено та охарактеризовано рівень впливу чинників ризику формування вродженої патології серед новонароджених і репродуктивних втрат генетичної етіології.

Розраховано, що ймовірність народження дитини з ВВР підвищують вік батьків до 20 (OR=1,89 при ДІ 1,43-2,49) і після 35 років (OR=1,66 при ДІ 1,35-2,03); наявність в їх анамнезі хронічних інфекційних захворювань (OR=1,64 при ДІ 1,32-2,03), екстрагенітальні хвороби жінок (OR=1,63 при ДІ 1,30-2,05), шкідливі звички чоловіків (OR=1,17 при ДІ 1,00-1,37), паління жінок (OR=1,34 при ДІ 1,03-1,75); професійні шкідливості жінок (OR=1,28 при ДІ 1,01-1,62).

Ризик виникнення самовільних викиднів підвищує вік подружжя після 35 років (OR=2,77 при ДІ 2,26-3,41), його хронічні інфекційні (OR=1,85 при ДІ 1,47-2,34), хронічні екстрагенітальні (OR=1,69 при ДІ 1,40-2,05) захворювання, наявність у подружжя шкідливих звичок (OR=2,02 при ДІ 1,77-2,33), в т.ч. паління (OR=1,78 при ДІ 1,55-2,04) та професійні шкідливості у чоловіків (OR=1,34 при ДІ 1,04-1,72).

Ймовірність виникнення непліддя в шлюбі підвищують вік подружжя після 35 років (OR=3,15 при ДІ 2,47-4,01), наявність в анамнезі подружжя хронічних інфекційних хвороб (OR=6,92 при ДІ 5,45-8,83), хронічних екстрагенітальних захворювань сімейної пари (OR=2,73 при ДІ 2,18-3,41), шкідливі звички подружжя (OR=2,69 при ДІ 2,33-3,37), в т.ч. паління (OR=2,10 при ДІ 1,78-2,60) та контакт сімейної пари з професійними шкідливостями (OR=1,88 при ДІ 1,51-2,34).

9. Вдосконалено організаційну схему надання медико-генетичної допомоги населенню. Показано, що медико-генетичному консультуванню підлягають усі подружні пари при плануванні вагітності, вагітні жінки груп ризику.

10. Визначено, що для верифікації діагнозу та ефективного лікування вродженої та спадкової патології необхідна етапність у роботі лікаря-генетика: огляд пробанда і його матері в пологовому стаціонарі, консультування сім`ї пробанда в умовах спеціалізованого медико-генетичного закладу, диспансерний нагляд в медико-генетичній установі.

11. Розроблено систему збору і обробки інформації для прогнозування генетичних процесів серед населення, яка ефективно функціонує в рамках системи генетичного моніторингу і дозволяє: підвищити охоплення популяції проспективним медико-генетичним консультуванням; надати інформаційну підтримку лікарям суміжного профілю та інформацію для прийняття управлінських рішень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Проведене дослідження може слугувати підставою для надання практичних рекомендацій на різних організаційних рівнях медичної та медико-генетичної допомоги.

На рівні медичних закладів. Розроблена і використана в дослідженні медико-генетична карта сім'ї може слугувати як: облікова форма реєстрації випадків різних форм генетичної патології для роботи медико-генетичного закладу різного рівня (кабінет, консультація, центр); паперовий носій для введення інформації в комп'ютерну базу даних з метою створення реєстрів вродженої і спадкової патології.

Використання в клінічній практиці комп'ютерного багатофункціонального реєстру генетичної патології, створеного на основі проспективного обстеження під час медико-генетичного консультування сімей, дозволить на регіональному і міжрегіональному рівнях удосконалити медико-генетичну допомогу населенню шляхом: визначення частоти і структури вродженої і спадкової патології у відповідному регіоні; виявлення нових нозологічних та синдромальних форм серед пробандів різного віку; визначення рівня сегрегаційного вантажу та набутих мутацій, а при можливості, розрахунок показників сегрегаційного аналізу; удосконалення і впровадження нових підходів і методів обстеження пробанда та членів родини; діагностики і диспансерізації сімей з вродженою і спадковою патологією; визначення та формування груп ризику щодо виникнення генетичних порушень; виявлення факторів ризику у формуванні вродженої і спадкової патології; удосконалення профілактичних методів; використання комп'ютерної бази даних як робочого місця лікаря-генетика; створення гено-географічної карти регіону.

Проведений аналіз основних причин звернень до лікаря-генетика дозволить уточнити та доповнити показання до медико-генетичного консультування, які в цілому можна представити таким чином.

І. Наявність чи підозра на вроджену або спадкову патологію у дитини: ізольовані ВВР; МВВР; мікроаномалії розвитку в кількості більше п`яти; затримка фізичного розвитку невідомого походження; затримка розумового розвитку різного ступеня, ізольована і/або в сполученні з порушенням фізичного чи психомовного розвитку невідомої етіології; порушення кишкового всмоктування (синдром мальабсорбції) будь-якого генезу; гіпотрофія невідомого походження другого-третього ступеня прояву; затримка росту та різні види скелетних дисплазій; затримка статевого розвитку; імунодефіцитні стани; судомний синдром невизначеного походження; збільшення печінки та селезінки ізольоване або сполучене з іншими патологічними станами; патологічні стани органів зору та вуха як ізольовані, так і в сполученні з іншими порушеннями; ураження шкіри, в т.ч. дерматит, нейродерміт, ектодермальна дисплазія, наявність пігментних плям різного характеру; неврологічні порушення ізольовані або в сполученні з розумовою відсталістю невідомого походження; випадки відхилень від норми біохімічних показників крові чи сечі у дітей або дорослих; розлади психічного і/або психоневрологічного стану невідомої етіології; патологічні стани в ранньому неонатальному періоді невідомого походження.

ІІ. Наявність в сім'ї: кровно-спорідненого шлюбу; репродуктивних втрат (самовільних викиднів, завмерлих вагітностей, мертвонароджень, ранньої неонатальної смерті); первинного жіночого чи чоловічого непліддя; хронічних інфекційних хвороб; випадків смерті дитини з підтвердженою вродженою чи спадковою патологією в анамнезі.

ІІІ. Наявність дії відомих чи можливих мутагенних чинників середовища: професійних шкідливостей як визначених так і невизначених відповідно до стандартного переліку; шкідливих звичок (алкоголь, паління, наркотики та ін.); проживання в зонах радіаційного контролю та на екологічно забруднених територіях; наявність усіх вищезгаданих факторів.

IV. Вагітність в терміні до 26 тижнів у жінок груп ризику.

V. Подружні пари, які планують дітонародження (проспективне медико-генетичне консультування).

Визначена етапність в роботі лікаря-генетика під час проведення медико-генетичного консультування в неонатальному періоді (І етап - пологовий стаціонар, ІІ етап - МГЦ та спеціалізовані стаціонарні відділення, ІІІ етап - диспансерний нагляд в медико-генетичному закладі) дозволяє: своєчасно встановити попередній, а при можливості заключний діагноз, в т.ч. синдромальний; визначити наявність успадкованої чи набутої мутації в сім'ї; розрахувати генетичний ризик; надати інформацію щодо прогнозу та перебігу захворювання; вирішити питання лікування та проведення профілактичних заходів; надати інформацію сім'ї для вирішення питань медичного, економічного, психологічного характеру та ін.

Впровадження медико-генетичного консультування сім'ї, як складової первинної, вторинної і третинної профілактики на різних організаційних рівнях (кабінет, консультація, центр) може підвищити ефективність заходів щодо попередження генетичної патології в роботі: акушерсько-гінекологічної, педіатричної, патологоанатомічної та інших служб; по оздоровленню жінок допологового віку; по удосконаленню реабілітаційних заходів та організаційно-управлінських рішень медико-соціальної служби.

З метою ефективного попередження генетичної патології в м. Києві необхідна система профілактичних заходів, яка повинна включати наступні заходи.

1. Широке впровадження преконцепційної профілактики хвороб генетичної етіології на громадському та індивідуальному рівнях шляхом: посилення нагляду за дотриманням санітарного законодавства в комунальному та професійному середовищі; контролю за забрудненням довкілля мутагенами; створення просвітніх матеріалів для населення щодо первинної профілактики вродженої та спадкової патології та організації медичної допомоги в регіоні з цих питань; забезпечення пропаганди методів і засобів первинної профілактики хвороб генетичної етіології серед населення в засобах масової інформації; визначення одним із головних завдань районних кабінетів планування сім'ї при жіночих консультаціях та кабінетів дитячої і підліткової гінекології завдання щодо профілактики репродуктивних втрат генетичної етіології; проведення семінарів з питань преконцепційної профілактики генетичної патології для акушер-гінекологів, неонатологів, педіатрів, сімейних лікарів та дільничих терапевтів.

2. Вдосконалення діяльності служби пренатальної діагностики: забезпечення служби УЗД міста кваліфікованими кадрами та технічними ресурсами; створення та сертифікація кабінетів пренатальної діагностики вагітних при жіночих консультаціях і/або пологових стаціонарів у відповідності з кількістю вагітних в районі; забезпечення обов`язкового проведення масового ультразвукового скринінгу вагітних у відповідні терміни; активне формування селективного потоку хворих та своєчасне їх скерування до МГЦ для проходження медико-генетичного консультування; забезпечення обов`язкового проведення масового і селективного біохімічного скринінгу вагітних та оцінки ризику народження хворої дитини на базі МГЦ з використанням комп`ютерної програми; створення за даними ультразвукового обстеження уніфікованого комп`ютерного реєстру вродженої патології плода та інших генетичних порушень на базі МГЦ з використанням єдиної міжнародної класифікації; організація та забезпечення проведення інвазивних методів пренатальної діагностики вагітним групи високого ризику народження хворої дитини.

3. Проведення неонатального скринінгу на найбільш поширену спадкову патологію з наступною верифікацією діагнозу в МГЦ.

Розроблена і запропонована схема збору та динамічної обробки інформації для прогнозування генетичних процесів у популяції дозволить: сформувати із загального потоку населення регіону групи з підозрою чи наявністю природжених та спадкових хвороб; охопити популяцію медико-генетичним консультуванням; провести аналіз первинної медико-генетичної інформації сім'ї пробанда та прийняти адекватне рішення щодо подальшого обстеження, лікування та диспансерізації; отримати інформаційну підтримку лікарів різного профілю під час медико-генетичного консультування.

На регіональному рівні необхідно продовжити виконання програми генетичного моніторингу на основі медико-генетичного консультування населення для виявлення чинників підвищеного ризику виникнення вродженої і спадкової патології, репродуктивних втрат (самовільні викидні, неплідні шлюби) та формування груп ризику для надання медико-генетичної допомоги на галузевому рівні.

На галузевому рівні в роботі поліклінічно-стаціонарної служби необхідно впроваджувати комплексну поетапну систему надання спеціалізованої медичної допомоги сім'ям з вродженою і спадковою патологією, репродуктивними втратами.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Генофонд і здоров`я населення: методологія оцінки ризику від мутагенів довкілля, напрямки профілактики генетично обумовленої патології / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, О.І. Турос, В.О. Галаган, Т.М. Поканєвич, Л.М. Піотрович, В.В. Єлагін, С.С. Карташова, Е.М. Омельченко, Н.В. Брезіцька, О.В. Линчак, О.В. Горіна - К.: ІГМЕ АМН України, 2003. - 190 с. Дисертантом зібрано первинний матеріал, проаналізовано поширеність вродженої і спадкової патології серед новонароджених, здійснено апробацію системи генетичного моніторингу в м. Києві.

Діагностика, дієтотерапія та медико-генетичне консультування при фенілкетонурії у дітей: Методичні рекомендації / В.О. Галаган, Р.Ю. Борисюк, Н.В. Ольхович, М.А. Циганкова, О.В. Радзихівська, О.П. Кривенко, О.І. Турос, В.П. Місник - К., 2000. - 37 с. Дисертантом визначені напрямки медико-генетичного консультування при фенілкетонурії у дітей.

Первинна профілактика вродженої і спадкової патології: Методичні рекомендації / О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, О.І. Турос, В.О. Галаган, В.В. Єлагін, Л.М. Піотрович, Т.М. Поканєвич, О.Т. Никула, В.В. Рудень - Київ, 2001. - 27 с. Дисертантом здійснено аналіз літературних джерел щодо захворюваності на фенілкетонурію.

Організація генетичного моніторингу: Методичні рекомендації / О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, О.І. Турос, Е.М. Омельченко, Г.Р. Акопян, В.О. Галаган, В.В. Єлагін, Л.М. Піотрович, Т.М. Поканєвич, Н.М. Фоменко, О.Т. Никула, О.В. Линчак, Д.Т. Карабаєв - К., 2001. - 35 с. Дисертантом здійснена апробація системи генетичного моніторингу (реєстри випадків народження дітей з вродженими вадами розвитку та живих здорових дітей) в м. Києві.

Синдром акардии у доношенного плода / Т.И. Бужиевская, В.А. Галаган, М.Б. Чистякова, И.Ю. Гордиенко // Цитология и генетика. - 1994. - Т. 28, № 6. - С. 66-68. Дисертантом верифіковано синдром акардії.

Галаган В.А. Возможности и задачи медико-генетического центра в роботе детской специализированной больницы // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО - Вип.8., Кн. 2. - К.,1999. - С.80-85.

Нетипичные случаи синдрома трипло-Х у детей / С.Г. Ворсанова, В.С. Кравец, И.М. Новикова, Ю.Б. Юров, Т.Е. Зерова, В.А. Галаган, Т.И. Бужиевская // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО. - Вип.8., Кн. 2. - К.,1999. - С. 73-79. Дисертантом клінічно обстежено випадки синдромів.

Переваги молекулярно-цитогенетичних методів в діагностиці деяких хромосомних хвороб, які пов`язані з вродженими вадами серця (на прикладі CATSH-22) / Т.Е. Зерова, А. Баумер, М. Ригель, В.О. Галаган, А. Шинцел // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО. - Вип.2. - К., 2000. - С. 396-402. Дисертантом клінічно верифіковано випадки вроджених вад серця.

Самовільні викидні: частота, хронічні інфекції, порушення каріотипу / В.О. Галаган, Т.М. Поканевич, О.І. Тимченко, Т.Е. Зерова, Л.М. Піотрович, О.І. Турос, Е.М. Омельченко, О.В. Макарук, Н.В. Брезицька // Гигиена населенных мест: Сб. науч. тр. - К., 2000. - Вып. 37. - С. 426-432. Дисертантом здійснено опрацювання цитогенетичних даних, сформовано заключення.

Галаган В.А. Структура врожденных пороков развития среди новорожденных г. Киева и их генетическая характеристика // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2000. - № 13. - С.46-48.

Система заходів щодо первинної профілактики вродженої і спадкової патології / О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, О.І. Турос, В.О.Галаган, Т.М. Поканєвич, Л.М. Піотрович, О.Т. Никула, Е.М. Омельченко, Н.В. Брезіцька, О.В. Макарук, А.О. Грицаюк // Стратегія формування здорового способу життя: Матер. конф. (19-20 жовтня 2000 р., Київ) - К., 2000. - С. 58-61. Дисертант брав участь в обгрунтуванні системи заходів щодо первинної профілактики вродженої і спадкової патології.

Ольхович Н.В., Шейко Л.П., Галаган В.О. Можливості біохімічного підтвердження діагнозу лізосомних хвороб у практиці медико-генетичного відділення УДСЛ "ОХМАТДИТ" // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2000. - № 13. - С. 48-51. Дисертантом здійснено медико-генетичне консультування сімей пробандів з лізосомними хворобами.

Поширеність генетичної патології серед живонароджених в Україні / О.І. Тимченко, В.В. Єлагін, В.О. Галаган, О.І. Турос, Т.М. Поканєвич, О.Т. Никула, Е.М. Омельченко, Н.В. Брезіцька, О.В. Линчак, А.О. Грицаюк, Н.В. Качалова // Педіатрія, акушерство та гінекологія - 2001. - № 5. - С. 5-8. Дисертантом проаналізовано літературні джерела щодо поширеності генетичної патології серед живонароджених в Україні.

Діагностика, дієтотерапія та медико-генетичне консультування у дітей з ФКУ / В.О. Галаган, О.І. Тимченко, О.П. Кривенко, О.І. Турос, О.В. Радзихівська // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО. - Кн. 2. - К., 2001. - С. 25-35. Дисертантом здійснено медико-генетичне консультування дітей з фенілкетонурією та диспансерний нагляд за ними.

Медико-генетичне консультування подружніх пар з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі / О.І. Буткова, В.О. Галаган, А.Г. Коломійцева, Т.Е. Зерова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 2. - С. 96-99. Дисертантом здійснено медико-генетичне консультування подружніх пар з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі.

Галаган В.О., Шейко Л.В., Бужієвська Т.І. Система збору та динамічної обробки інформації для прогнозування генетичних процесів у популяції людини // Лікарська справа. - 2001. - № 5-6. - С. 159-161. Дисертантом обгрунтована та створена система збору та динамічної обробки інформації для прогнозування генетичних процесів у популяції людини.

Уроджена патологія серед новонароджених м. Києва і Київської області: хронічні інфекційні захворювання як керований чинник ризику її виникнення / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Т.М. Поканєвич, В.О. Галаган, Л.М. Піотрович, С.С. Карташова, В.В. Єлагін, Л.А. Журавльова, О.Л. Метенько, О.І. Турос, Е.М. Омельченко, О.В. Линчак, Н.В. Брезіцька, А.О. Грицаюк // Медичні перспективи. - 2002. - Т.VII, № 1. - С. 138-142. Дисертантом визначено та проаналізовано основні чинники ризику виникнення вродженої патології серед новонароджених м. Києва.

Біоетичні аспекти діяльності наукового співтовариства / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, А.С. Тимченко, В.О. Галаган // Довкілля та здоров`я. - 2002. - № 1. - С. 3-5. Дисертантом проаналізовані світові літературні джерела щодо біоетичних питань.

Профілактична медицина: база даних щодо ресурсної забезпеченості служби ультразвукової діагностики в Україні / С.С. Карташова, Н.Г. Гойда, О.І. Тимченко, Л.М. Піотрович, В.О. Галаган, А.О. Грицаюк // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. - К., 2002. - Вип. 40. - С. 330-335. Дисертантом проаналізовані дані ресурсної забезпеченості служби ультразвукової діагностики в м. Києві.

Спосіб життя і здоров`я населення: поширеність паління та його вплив на репродуктивні невдачі / О.І. Тимченко, А.М. Сердюк, Н.Г. Гойда, В.О. Галаган, С.С. Карташова, Т.М. Поканєвич, Л.М. Піотрович, В.В. Єлагін, О.І. Турос, О.В. Линчак, Е.М. Омельченко, А.О. Грицаюк, Н.В. Брезіцька // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - № 3. - С. 4-8. Дисертантом проаналізовано поширеність паління та його вплив на репродуктивні невдачі серед населення м. Києва.

Профілактична медицина: стратегія зміцнення здоров'я в Україні / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, В.О. Галаган, Т.М. Поканєвич, Л.М. Піотрович, В.В. Єлагін, С.С. Карташова, Е.М. Омельченко, О.В. Линчак, О.І. Турос // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров`я України. - 2002. - № 2. - С. 89-93. Дисертантом проаналізовані стратегія і тактика щодо застосування профілактичних концепцій в Україні.

Профілактична медицина: фортифікація харчових продуктів фолієвою кислотою в Україні / Т.М. Поканєвич, В.В. Єлагін, В.О. Галаган, О.І. Тимченко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я - 2003. - № 2. - С. 24-28. Дисертантом проаналізовано літературні джерела щодо впливу фолієвої кислоти на зниження частоти народження дітей з вродженими вадами розвитку нервової трубки.

Галаган В.О. Множинні вроджені вади розвитку: медико-генетичне консультування для визначення їх структури у дітей різного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 2. - С. 46-49.

Галаган В.О. Синдром Дауна: частота, вік породіль та медико-генетичне консультування в неонатальному періоді // Медичні перспективи. - 2003. - Т. VІІІ, № 1. - С. 135-138.

Галаган В.О., Тетруєва Н.А., Щербак Ю.О. Медико-генетичне консультування та хірургічна корекція у дітей з різними формами розщеплення обличчя // Лікарська справа. - 2003. - № 2. - С. 70-73. Дисертантом визначено напрямки медико-генетичного консультування пробандів з різними формами розщілини обличчя.

Галаган В.О. Роль медико-генетичного консультування дітей з множинними вадами розвитку в неонатальному періоді // Медичні перспективи. - 2003. - Т. VІІІ, № 2. - С. 146-150.

Профілактична медицина: ультразвукова пренатальна діагностика множинних вроджених вад розвитку у плодів серед вагітних Київської області та м. Києва / Т.М. Поканєвич, В.О. Галаган, Е.М. Омельченко, Н.В. Брезіцька, С.С. Карташова, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. - Вип. 41. - К., 2003. - С. 405-409. Дисертантом проаналізовано дані щодо ультразвукової пренатальної діагностики множинних вроджених вад розвитку у плодів серед вагітних м. Києва.

Галаган В.О., Тимченко О.І. Ефективність пренатальної діагностики природженої патології серед вагітних м. Києва // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 4. - С. 56-60. Дисертантом визначена ефективність пренатальної діагностики природженої патології серед вагітних в м. Києві.

Тимченко О.І., Галаган В.О., Омельченко Е.М.Впровадження системи генетичного моніторингу новонароджених. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров`я. - К., 2003. - 2 с.

Галаган В.О., Бужієвська Т.І., Шейко Л.П. Модуль збору та динамічної обробки інформації для прогнозування генетичних процесів в популяції - Патент на винахід №34952А. Дисертантом науково обгрунтовано систему збору та динамічної обробки інформації для прогнозування генетичних процесів в популяції.

Фенілкетонурія у дітей: діагностика, дієтотерапія та медико-генетичне консультування / В.О.Галаган, М.А. Циганкова, О.В. Радзіховська, О.П. Кривенко - Патент на винахід №4152. Дисертантом обгрунтовано напрямки вибору дієтотерапії під час медико-генетичного консультування.

Облікова форма для діагностики, профілактики, лікування та формування реєстру генетичних синдромів "Медико-генетична карта сім`ї" / В.О. Галаган, Н.Г. Каріна, О.В. Радзіховська, М.А. Циганкова, О.А. Солодков - Патент на винахід № 2024. Дисертантом обгрунтовано запитання до форми "Медико-генетичної карти сім`ї".

АНОТАЦІЯ

Галаган В.О. Медико-генетичне консультування в системі генетичного моніторингу населення . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика (медичні науки). - Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2004.

Обґрунтовано значення медико-генетичного консультування в системі генетичного моніторингу. Проаналізована вроджена і спадкова патологія серед сімей, яким надано медико-генетичне консультування протягом 1999-2002 рр.; визначено рівень сегрегаційної та мутаційної компоненти. Серед живонароджених, мертвонароджених, самовільних та індукованих за медичними показаннями абортних плодів у населення м. Києва розрахована частота вроджених аномалій (37,19 ‰, 27,38 ‰, 27,82 ‰ відповідно); множинних вроджених вад розвитку (1,02 ‰, 7,82 ‰, 8,13 ‰ відповідно); синдрому Дауна (серед живонароджених - 1,24 ‰, абортних плодів - 1,51 ‰). Виявлені чинники ризику формування вродженої патології серед новонароджених, самовільних викиднів, неплідних шлюбів (вік подружжя, його хронічні інфекційні та екстрагенітальні захворювання, професійні шкідливості, шкідливі звички). Показано, що медико-генетичному консультуванню підлягають всі вагітні жінки та подружні пари при плануванні вагітності; для верифікації діагнозу та лікування патології у роботі лікаря-генетика необхідна етапність. Розроблена система збору і обробки інформації для прогнозування генетичних процесів серед населення.

Ключові слова: медико-генетичне консультування, вроджені вади розвитку, генетичний моніторинг

АННОТАЦИЯ

Галаган В.А. Медико-генетическое консультирование в системе генетического мониторинга населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 03.00.15 - генетика (медицинские науки). - Институт гигиены и медицинской экологии им. О.М. Марзеева АМН Украины, Киев, 2004.

Обосновано значение медико-генетического консультирования в системе генетического мониторинга. Проведен анализ данных больничного реестра случаев врожденной и наследственной патологии среди семей, проконсультированных в медико-генетическом центре Украинской детской специализированной больницы "ОХМАТДЕТ" МЗ Украины за период 1999-2002 гг. Определена структура нозологических форм реестра среди генной патологии: 40,71 % - аутосомно-рецессивные болезни, 38,05 % - аутосомно-доминантные болезни, 10,44 % - спорадические, 4,78 % - Х-сцепленные рецессивные, 1,24 % - Х-сцепленные доминантные, 4,60 % - с неизвестным типом наследования, 0,18 % - болезни геномного импринтинга; среди хромосомной патологии: 83,33 % - патология аутосом, 16,67 % - патология половых хромосом.

Определена сегрегационная и мутационная компонента: среди генной патологии 88,75 % составляли унаследованные мутации, 11,25 % - вновь возникшие; среди хромосомной - 16,95 % и 83,05 % соответственно.

Рассчитана частота врожденных аномалий в г. Киеве среди: живорожденных - 37,19 ‰, мертворожденных - 27,38 ‰, самопроизвольных и индуцированных за медицинскими показаниями абортных плодов - 27,82 ‰, среди всех исходов беременностей - 36,23 ‰. Частота множественных врожденных пороков развития составляла 1,02 ‰, 7,82 ‰, 8,13 ‰ соответственно; синдром Дауна отсутствовал среди мертворожденнных, у живорожденных его частота равна 1,24 ‰, абортных плодов (самопроизвольных, индуцированных) - 1,51 ‰, общая частота - 1,25 ‰. Определена структура врожденных пороков развития среди новорожденных г. Киева: 21,13 % составляли врожденные пороки системы кровообращения, 19,96 % - костно-мышечной системы, 11,72 % - половых органов, 4,48 % - расщелина губы и неба. Показана структура множественных врожденных пороков развития среди родившихся живыми: 13,15 % - генная патология, 19,74 % - хромосомная, 32,89 % - мультифакториальная, 13,16 % - врожденные пороки экзогенного происхождения, 3,95 % - болезни с неизвестным и неопределенным типом наследования. Среди 88,66 % обследованных с синдромом Дауна 93,02 % составили регулярные трисомии.

Выявлены основные факторы риска формирования всех врожденных пороков развития среди новорожденных г. Киева (возраст родителей до 20 и старше 35 лет, хронические инфекционные заболевания супругов, экстрагенитальные болезни женщин, вредные привычки мужчин, профессиональные вредности женщин).

Определены факторы риска возникновения самопроизвольных абортов (возраст супругов старше 35 лет, их хронические инфекции и экстрагенитальные заболевания, вредные привычки, профессиональные вредности мужчин), бесплодных браков (возраст супругов старше 35 лет, их хронические инфекционные и экстрагенитальные заболевания, вредные привычки, в т.ч. курение, профессиональные вредности).

...