Репродуктивне здоров’я населення та розробка системи медико-соціальної профілактики порушень його формування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

УДК 616 - 056.22 - 084

Репродуктивне здоров'я населення та розробка системи медико-соціальної профілактики порушень його формування

14.02.03 - соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Чебан Василь Іванович

Київ 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі соціальної медицини та організації охорони здоров'я Буковинської державної медичної академії МОЗ України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Гойда Ніна Григорівна, Київська медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, проректор з лікувальної роботи

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Картиш Анатолій Петрович, Державний департамент з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарняних засобів і виробів медичного призначення МОЗ України, заступник Головного державного інспектора

доктор медичних наук, професор Солоненко Іван Миколайович, Українська академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління охороною здоров'я

доктор медичних наук, професор Уваренко Анатолій Родіонович, Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, директор

Провідна установа: Інститут громадського здоров'я, відділ організації медико-санітарної допомоги і управління охороною здоров'я, МОЗ України, м Київ.

Захист відбудеться “ 18 ” березня 2004 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті ім.

О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057 м. Київ -57, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057 м. Київ -57, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий “ 3 ” лютого 2004 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Є. М. Анісімов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема охорони громадського здоров'я завжди була, є і буде актуальною серед обсягу важливих проблем людства. В розвинених країнах світу сьогодні витрачаються неймовірно великі кошти для оздоровлення та лікування свого населення. При цьому контроль та державний вплив на суспільне здоров'я здійснюється через національні системи охорони здоров'я.

В сучасних умовах в Україні відбувається інтенсивне поглиблення депопуляційних процесів. За останні 30 років загальна смертність населення України збільшилась удвічі, середня тривалість життя зменшилась на 7-10 років. Провідними причинами таких явищ є складні еволюційні соціально-економічні перетворення в державі та ряд інших причин, значна частка яких недостатньо вивчена, особливо, що стосується репродуктивного розвитку як основи популяційного здоров'я (Ю.В. Вороненко, В.Ф. Москаленко, 2000). Особливу стурбованість викликає здоров'я наймолодших жителів України. Проблеми здоров'я дітей зумовлені різким погіршенням стану їх фізичного, психічного та розумового розвитку. Лише 15 % дітей України народжуються здоровими. Вже вступаючи до школи, у 80% дітей виявляються розлади соматичного здоров'я і у 88% - нервово-психічні відхилення (Б. М. Пукало, 2000). Основні причини порушень здоров'я дітей, підлітків та населення дітородного віку мають свої специфічні особливості на етапах репродуктивного онтогенеззу і потребують наукового вивчення та термінового вирішення на всіх рівнях управліньня (держави, регіону, області, району, міста, села, колективу), сім'ї, неформальних об'єднань, спільнот тощо.

Не випадково на початку 2001 року Президент України підписав Указ про Національну програму “Репродуктивне здоров'я 2001-2005 рр.”, яким схвалив однойменну програму як стратегію найближчої перспективи.

Тому одними із першочергових завдань наукових соціально-медичних досліджень сьогодні є вивчення причинно-наслідкових процесів, які ведуть до порушень репродуктивного здоров'я. Наша точка зору щодо виконання згаданої програми визначається результатами досліджень стосовно стратегії Національної програми на найближчі роки та сучасних кон'юнктурних чинників, які формують репродуктивне здоров'я.

Аналіз даних наукових джерел свідчить, що за останнє десятиріччя змінилась не лише частота, але й структура хронічної неінфекційної та іншої екстрагенітальної патології. Так, наприклад, одночасно з тенденцією до зниження частоти ревматичних вад серця відмічено зростання частоти ендокринологічних, онкологічних, гематологічних захворювань. Число вагітних з анемією протягом останніх п'яти років зросло в 4 рази. Хронічна екстрагенітальна патологія у жінок дітородного періоду виявлена у 33,9%, ускладнення вагітності - у 84,2 %, анемія вагітних - у 51% (Н.Г.Гойда, 2000). Нездоров'ю жінок сприяють також низький економічний рівень сімей, фізичні та психоемоційні перевантаження, стресові ситуації тощо. Незважаючи на позитивні зміни в діагностиці і лікуванні екстрагенітальних захворювань, поліпшенні якості диспансерного нагляду за такими вагітними, розширення мережі спеціалізованих відділень, материнська смертність внаслідок екстрагенітальної патології в Україні залишається ще високою і займає перше місце в структурі причин смерті вагітних, роділь і породіль (Р. В. Богатирьова, 1999; Н. Г. Гойда, 2000). Вагітні жінки із екстрагенітальною патологією є групою високого ризику, внаслідок чого у них досить часто формуються високі рівні перинатальної, малюкової і материнської смертності. Проте, кількість жінок, які бажають зберегти вагітність, при наявності чинників ризику, не зменшувалась протягом останнього десятиліття (Schroder W., Heyl W., 1997; Haddow J. E. Palomak G.E., Knigt G.J., 1998; М. І. Солонець, Н. Г. Гойда, 2000). Окрім того, вкрай недостатньо вивчено чоловіче репродуктивне здоров'я, його вплив на здоров'я майбутніх дітей, сімейне репродуктивне здоров'я тощо. Це зумовлює пошук нових наукових напрямків та розробок, удосконалення нових організаційних форм щодо надання таким вагітним належної первинної медико-санітарної та спеціалізованої медичної допомоги.

Зазначимо, що сьогодні вирішення проблеми здоров'я нації можливе тільки у площині профілактики, хоча серед медичної, і не тільки медичної, громадськості панує ще думка про примат лікувальної медицини у цій сфері. У зв'язку з цим профілактичні охоронні заходи щодо суспільного здоров'я доцільно зосереджувати на проблемах репродуктивного здоров'я. Враховуючи запровадження в охорону здоров'я України системи сімейної медицини, в ній профілактична площина репродуктивного формування повинна бути провідною. Така профілактична площина може бути результативною лише тоді, коли вона стане частиною державної політики, спрямованої на виховання гармонічної особистості, здійснюваної через усю систему державних установ (освіти, охорони здоров'я, культури, соціальних молодіжних служб) під егідою сімейного лікаря та інших фахівців. У цьому зв'язку для систематизації та координації профілактичних технологій щодо порушень формування репродуктивного здоров'я необхідне наукове обґрунтування відповідної цілісної системи та її моделі.

Таким чином, одним із провідних шляхів щодо вирішення проблеми збереження та зміцнення здоров'я нації є вивчення проблеми формування репродуктивного здоров'я серед населення дитячого, підліткового і зрілого фертильного віку та наукове обґрунтування системи заходів медико-соціальної профілактики його порушень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційної роботи тісно пов'язаний з темами науково-дослідницьких робіт:

1) “Клініко-гігієнічна оцінка екологічно залежної патології на прикладі інтоксикаційної та вогнищевої алопеції дітей м. Чернівці та області” науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем МОЗ України (№ державної реєстрації НДР UA 01000019Р (Шифр ОК. 91. 319);

2) “Розробка та впровадження методів діагностики в пренатальному періоді та при патологічних станах репродуктивної функції у дівчат та жінок” кафедри акушерства і гінекології № 2 Буковинської державної медичної академії (№ державної реєстрації НДР 01. 01У005253).

Мета дослідження: розробка та наукове обґрунтування системи технологій медико-соціальної профілактики порушень та корекції репродуктивного формування на основі оцінки популяційного здоров'я та поглибленого вивчення чинників його ризику.

Меті роботи підпорядковане вирішення таких завдань:

* Провести аналіз світового документального науково-інформаційного потоку з проблем охорони репродуктивного здоров'я, перинатальної патології, медико-соціальних аспектів сім'ї та визначити місце у такому процесі здорового способу життя.

* Дослідити здоров'я населення дітородного віку за окремими його параметрами та визначити соціально-гігієнічну оцінку формування популяційного репродуктивного здоров'я.

* Дослідити кваліметричні ознаки та визначити семантичну оцінку параметрів дитячої інвалідності.

* Вивчити спектр ризиків репродуктивного розвитку у контексті сучасних поглядів та визначити провідні, керовані і некеровані чинники ризику у формуванні репродуктивного здоров'я.

* Розробити та науково обґрунтувати соціально - медичні концептуальні моделі популяційного репродуктивного формування.

* Розробити та науково обґрунтувати моделі адекватних систем профілактичних тех.нологій порушень репродуктивного здоров'я на етапах його формування та визначити прогнозні тенденцій репродуктивного здоров'я на середньостроковий період часу.

Об'єкт дослідження - популяційне здоров'я дітей, підлітків, жінок зрілого репродуктивного віку і репродуктивне здоров'я населення та технології їх оздоровлення.

Предмет дослідження - складові частини онтогенезу формування репродуктивного здоров'я населення, якими були групи жінок-матерів (за соціальними, статево - віковими, професійними й іншими ознаками) та дітей і підлітків; умови формування чинників ризику репродуктивного розвитку. За результатами дослідження останніх були розроблені та науково обгрунтовані основи корекції та медико - соціальної профілактики порушень репродуктивного популяційного здоров'я.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані наступні методи дослідження: епідеміологічний, клініко-статистичний, соціологічний, структурно-логічний аналіз, історичний та метод прогнозування. Дослідження проводилися на основі сучасної методології пізнання - системного підходу. Окремі предмети розглядались як система та наслідки, що випливають з неї. На етапі вивчення сучасного уявлення про репродуктивне здоров'я, профілактику його порушень, історичні та сучасні уявлення про “здоровий спосіб життя” були використані історичний та метод структурно-логічного аналізу. Соціально-гігієнічна оцінка здоров'я населення у спектрі формування його репродуктивного здоров'я та вивчення їх чинників ризику проводились із використанням епідеміологічного, статистичного методів дослідження.

Гіпотеза дослідження базувалась на припущенні, що як така система профілактики популяційного формування репродуктивного здоров'я в країні не існує. Скоріше мова йде про попередження репродуктивних втрат в окремих розділах акушерсько-гінекологічної допомоги, але це не вирішує проблему профілактики порушень популяційного репродуктивного здоров'я. Оскільки ця проблема є багатопрофільною, підґрунтя якої лежить на межі багатьох медичних і не медичних дисциплін, виникає необхідність у проведенні наукових досліджень з метою розробки комплексної системи профілактичних заходів щодо порушень формування репродуктивного здоров'я серед різних верств населення на етапах онтогенетичного розвитку та його оздоровлення.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в Україні:

* Досліджені структура та частота патології населення фертильного віку, які призводять до порушень репродуктивного здоров'я на соціально-біологічному підгрунті.

* Поглиблено вивчено особливості впливу біологічних (статевих, вікових, спадкових), соціальних (сімейних, виробничих, етнічних), психологічних, регіональних та інших чинників, що призводять до порушень репродуктивного здоров'я.

* Розроблена та науково обгрунтована концепція управління репродуктивним здоров'ям та моделі системи технологій медико-соціальної профілактики порушень і корекції репродуктивного здоров'я.

* Підтверджена за допомогою математичних характеристик ефективність запропонованої моделі, яка дозволяє науково прогнозувати інтегральні показники патології, що формують репродуктивне здоров'я.

* Розроблено і науково обґрунтовано концептуальну модель біологічного, соціального та психологічного репродуктивного формування на етапах індивідуального, родинного та суспільного розвитку.

* Розроблено і науково обґрунтовано концепцію первинної профілактики порушень репродуктивного формування у практиці сімейного лікаря на основі ефективних технологій здорового способу життя родини.

Теоретичне значення отриманих результатів визначається розробкою моделей щодо вдосконалення системи профілактичних технологій у попередженні порушень репродуктивного формування популяційного здоров'я, а також суттєво доповнена теорія соціальної медицини та організації охорони здоров'я в розділі удосконалення медико-санітарної допомоги дитячому населенню та населенню репродуктивного віку.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони знайшли своє застосування для:

* Підготовки законодавчих актів в Україні, а саме: основні положення дисертаційної роботи були використані при розробці та реалізації проектів:

а) Національної програми “Репродуктивне здоров'я 2002-2006 рр.”,

б) Національної програми “Діти України”,

в) Указу Президента України від 03.01.02. № 5/2002 “Про комплексні заходи щодо заохочення народжуваності в Україні”;

* Впровадження в практику охорони здоров'я України методичних матеріалів:

а) методичні рекомендації “Методика аналізу дитячої інвалідності” з проблеми Со-

ціальна медицина та організація охорони здоров'я”;

б) інформаційний лист ”Формування підвищеного генетичного ризику захворювання на злоякісні пухлини жіночої репродуктивної сфери та її клінічний моніторинг” № 83 -2000, випуск 6 з проблеми “Соціальна медицина та організація охорони здоров'я”;

* Впровадження в практику акушерсько-гінекологічної та медико-генетичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах України науково обґрунтованих нами розробок, які увійшли до галузевих нововведень випуску 14-15, 2001 року, а саме:

1. Реєстр. № 1/1401, нововведення: “Індивідуальний генетичний прогноз виникнення раку органів жіночої репродуктивної сфери”;

2. Реєстр. № 2/1401, нововведення: “Клініко-генеалогічні критерії ідентифікації сімейного раку органів жіночої репродуктивної сфери”;

3. Реєстр. № 3/1401, нововведення: “Застосування дистанційної динамічної теплометрії в діагностиці пухлин яєчників та тіла матки”.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно обгрунтував методологічну основу наукового дослідження, яка адекватна меті та завданням дисертації, особисто створив ін формаційну модель проблеми на основі наукових літературних джерел. Автором здійснено збір та викопіювання первинної документації, розроблено карти, анкети соціологічних досліджень, виконано статистичне опрацювання матеріалу, проаналізовано отримані результати, систематизовано і узагальнено усі розділи дисертації, сформульовано основні наукові положення, загальні висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи були оприлюднені на засіданнях підсумкових наукових конференцій Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1998-2003 рр.) та наукових форумах:

а) на міжнародному рівні: Міжнародному симпозіумі “Медико-екологічні проблеми охорони здоров'я в Україні” (Чернівці, 14-15 вересня 1994 р.); Міжнародній науковій конференції “Молодь і проблеми конфлікту при переході до демократичного суспільства” (Чернівці, 31 березня - 1 квітня 1994 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на ХХ1 століття” (Чернівці, 15-18 травня 1996 р.); Міжнародній науковій конференції: “Проблемы выживания человечества: социально-философские политико-экономические, организационно-информационные и этико-медицинские аспекты” (Кишинев, 27-28 марта 1997 г.); Міжнародній науковій конференції: “Проблемы выживания человечества: социально-философские политико-экономические, организационно-информационные и этико-медицинские аспекты”, (Кишинев, 15-16 апреля 1998 г.); Міжнародній науково-практичній конференції ”Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів” (Чернівці, 5-7 жовтня 1999 р.); VIII кон-гресі Світової федерації українських лікарських товариств (Трускавець, 13-17 серпня 2000 р.); Міжнародній науковій конференції: “Экономические и финансовые аспекты реформирования системи здравоохранения” (Кишинев, 15 ноября 2002 г.);

б) на Всеукраїнських форумах: Науково-практичній конференції “Демографічна ситуація в Україні” (Київ, 27-29 жовтня 1993 р.); Науково-практичній конференції “Актуальні питання медико-санітарної допомоги сільському населенню” (Чернівці, 15-16 червня 1995 р.); Науково-практичній конференції “Актуальні питання акушерства та гінекології” (Чернівці, 5-6 листопада 1997 р.); VI з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 18-19 травня 2001 р.); Науковій конференції “Вікові аспекти чутливості організму до ксенобіотиків” (Чернівці, 24-25 жовтня 2002 р.);

в) на регіональному рівні: Регіональній науково-практичній конференції “Екологічні проблеми Гуцульщини” (Косів, 13-14 жовтня 1995 р.);

За результатами дисертаційного дослідження були підготовлені доповіді на засіданнях Вченої медичної ради Буковинської державної медичної академії (1999, 2001, 2002) та на засіданні апробаційної ради Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 33 наукові праці, серед яких одна монографія, 20 статей у фахових виданнях, що регламентовані ВАК України. З досліджуваної проблеми видано методичні рекомендації, інформаційний лист, три нововведення; опубліковано два методичних авторських посібники.

Структура та обсяг роботи. Основний дисертаційний текст викладено на 263 сторінках машинописного тексту, обсяг рукопису складає 326 сторінок. Структура тексту дисертації поєднує в собі зміст; вступ; 1 розділ: аналіз наукової літератури; 2 розділ: опис об'єкта, предмета та методів дослідження; п'ять розділів власних досліджень; аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження; висновки; практичні рекомендації та додатки. Список використаної літератури містить 508 літературних джерел, з них 154 - далекого зарубіжжя. Дисертація містить 59 рисунків, 21 таблицю та 16 додатків.

репродуктивне здоров'я інвалідність ризик

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Дисертаційне дослідження складалось із п'яти основних етапів. На кожному етапі були визначені конкретні завдання певних рівнів. Така відповідна структуризація завдань дослідження забезпечувала його системність, оскільки системний підхід є найбільш високим рівнем теоретичного узагальнення.

Основні етапи статистичної обробки включали: збір та реєстрацію даних, статистичне зведення та групування первинного матеріалу і, власне, аналіз статистичних даних.

Вивчаючи проблему єдності несприятливих демографічних процесів, зростання захворюваності, уроджених вад та інвалідності серед населення, як процес, що веде до нездоров'я, і, в першу чергу, репродуктивного, нами було враховано, що відповідні технології профілактики є складовими підсистеми і тісно пов'язані між собою.

На першому етапі передбачалось визначення соціально-гігієнічної оцінки здоров'я населення в цілому та у спектрі формування його репродуктивного здоров'я серед населення Прикарпатського регіону. Одним із завдань першого етапу було вивчення основних

соціально-гігієнічних показників (медико-демографічні, загальної захворюваності, інвалідності). Для цього були використані звіти районних, міських, обласних та спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів Прикарпатського регіону (Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей).

На другому етапі з метою вивчення впливу чинників соціального середовища (мікро-, макросередовища та середовища регіону) на формування репродуктивного потенціалу проводилось соціологічне дослідження.

Результати аналізу наукових джерел переконали нас в тому, що у репродуктивному формуванні бере участь чисельна, поліетіологічна та неоднорідна когорта чинників. Розповсюдження (епідеміологія) згаданих чинників зумовлено низкою причин, які відіграють роль як “першопричин”, так і таких, що “сприяють” процесам порушення репродуктивного формування.

З метою проведення реальної оцінки стану репродуктивного популяційного здоров'я в Прикарпатському регіоні нами було проведено соціологічне дослідження серед жіночого населення дітородного віку та підлітків. На початку були опрацьовані дані наукових джерел щодо проведення соціологічних досліджень та розроблені і апробовані анкети соціологічного опитування із проведенням так званого “пілотного” дослідження. Таке дослідження дозволило максимально адаптувати програму дослідження із уточненням окремих зауважень та побажань респондентів.

Соціологічне дослідження проводилось за напрямком вивчення впливу чинників мікросоціального середовища сім'ї методом опитування (інтерв'ю) матерів, які на момент дослідження виховували дітей дошкільного віку. Анкетним опитуванням було охоплено 524 жінки-матері. Також проводилось опитування (інтерв'ю) підлітків з метою оцінки їх статевої поведінки у формуванні репродуктивного здоров'я (при цьому ми керувались визначенням ВООЗ, що підлітковий вік триває від 10 до 20 років). Анкетним опитуванням було охоплено 590 підлітків: 208 юнаків та 382 дівчини, переважна більшість була студентами перших курсів вищих навчальних закладів, учнів середніх шкіл та середніх спеціальних навчальних закладів.

Оскільки оцінка провідних соціально-гігієнічних показників формує у відповідній мірі загальне уявлення характеристики популяційного здоров'я, нами проведено на третьому етапі вибіркове поглиблене дослідження окремих видів спеціального обліку захворюваності (найважливішої неепідемічної патології та захворюваності за даними про причини смерті). Такий методичний підхід дозволив визначити тенденції і закономірності та роль даної захворюваності серед процесу репродуктивного формування на популяційному рівні. Дослідження було зосереджено на прикладі гематологічної, ендокринологічної та онкологічної захворюваності, яка репрезентує вплив антропогенних біосоціальних умов середовища на популяційне здоров'я в цілому та на репродуктивне формування без посередньо.

Збір клініко-статистичних даних проводився за допомогою реєстрації даних згідно розробленої програми спостереження, в яку вносились дані статистичних карт хворого, який вибув із стаціонару (ф.066/о), медичних карт стаціонарного хворого (ф.003/о) та викопіювання інформації актів про смерть обласного бюро ЗАГС.

Оскільки найбільш значимими серед біологічних чинників є спадкові захворювання, у цьому зв'язку та з метою поглибленого вивчення впливу біологічних чинників ризику на формування репродуктивного здоров'я нами, разом з акушер-гінекологами, було проведено так зване клініко-генеологічне дослідження на прикладі окремих нозологічних форм онкологічних захворювань: рак яєчників, рак ендометрію. Матеріалом дослідження стали три вибірки статистичної сукупності: “рак яєчників”, “рак ендометрію” та “контроль”.

За результатами зазначеного розділу дослідження була розроблена модель соціально-клінічної профілактики на прикладі формування групи підвищеного генетичного ризику захворювання на злоякісні пухлини жіночої репродуктивної сфери та її клінічний моніторинг, яка стала основою “Інформаційного листа” та була апробована в практичній діяльності лікарів.

З метою обґрунтування причинно-наслідкових процесів патології та репродуктивних втрат на третьому етапі дослідження був проведений аналіз та визначена оцінка впливу чинників ризику на формування репродуктивного здоров'я населення фертильного віку та окремих показників здоров'я дитячого населення. Одним із напрямків соціологічного дослідження було вивчення причинно-наслідкових процесів дитячої інвалідності. Для цього дослідження нами вивчались родини з дітьми, що мають інвалідність за найбільш розповсюдженими для дошкільного віку класами хвороб. Ми враховували, що структура дитячої інвалідності представлена в основному трьома класами захворювань, а саме: захворювання нервової системи, психічні розлади, уроджені аномалії.

На четвертому етапі проведено наукове обґрунтування та розробка оптимальної моделі системи технологій корекції та медико-соціальної профілактики репродуктивного формування в різних вікових групах та прогнозування динаміки показників і чинників, що формують репродуктивний потенціал в різних вікових групах населення Прикарпатського регіону.

Гіпотеза даного дослідження базується на припущенні, що як така система профілактики порушень формування популяційного репродуктивного здоров'я в країні не існує. Скоріше мова йде про попередження репродуктивних втрат в окремих розділах акушерсько-гінекологічних дисциплін, але це не вирішує проблему профілактики порушень популяційного репродуктивного здоров'я. Оскільки ця проблема є багатопрофільною, підґрунтя якої лежить на межі багатьох медичних і не медичних дисциплін, виникає необхідність у проведенні наукових досліджень з метою розробки комплексної системи профілактичних заходів щодо порушень формування репродуктивного здоров'я.

У дослідженні використовувався метод математичного прогнозування основних показників, за якими оцінювали ступінь порушення розвитку репродуктивного здоров'я за допомогою лінійного тренду. Обробка результатів дослідження проводилась на IBM - сумісних комп'ютерах. Для зберігання та обробки результатів використовувалися програми електронних таблиць “Exel-5-7”. Таким чином, використання сучасних методів соціально-гігієнічного дослідження та опрацювання результатів спостережень в обсягах репрезентативної вибірки, що здійснено за допомогою статистичного методу, дозволило нам отримати достовірні дані, які були покладені в основу наукового обгрунтування концепції управління формуванням репродуктивного здоров'я та розробки технологій медико-соціальної профілактики порушень і корекції популяційного репродуктивного здоров'я. Це також дозволило прогнозувати вплив провідних чинників, що формують параметри репродуктивного здоров'я в умовах запропонованих систем технологій медико-соціальної профілактики.

Результати дослідження та їх обговорення.

Аналіз наукової літератури, у відповідності до запропонованої нами інформаційної моделі, засвідчив про накопичений світовий досвід наукових досліджень щодо окремих складових частин репродуктивного здоров'я. Окремі положення профілактики його порушень носять розрізнений, фрагментарний характер і є предметом вивчення окремих фахівців. Не цілком достатньо висвітлено в науковій літературі обґрунтування “здорового способу життя” та його вплив на формування репродуктивного здоров'я. Нами не було виявлено проявів спадкоємності в наукових напрямках вчених, які мають пряме чи опосередковане відношення до вивчення проблеми репродуктивного здоров'я окремих вікових груп, сімейного репродуктивного здоров'я. Проведений аналіз переконав нас в необхідності використання наукового системного підходу щодо вивчення проблеми репродуктивного здоров'я, в науковому обґрунтуванні основних заходів соціально-медичної профілактики його порушень, зокрема “здорового способу життя” та пошуку науково обгрунтованих моделей профілактичних технологій, що загалом віддзеркалюють систему медико-соціальної профілактики як шлях формування репродуктивного здоров'я.

Встановлено, що глибокі соціально-економічні процеси, які відбуваються в нашій державі, зумовили відносно сталий характер сформованих в попередні роки тенденцій погіршення стану здоров'я населення.

На прикладі досліджуваного Прикарпатського регіону отримані результати соціально-гігієнічної оцінки здоров'я населення дітородного віку у спектрі формування його репродуктивного здоров'я і виявлені дані, що підтверджують кризовий стан демографічних процесів в період 1990-2000 pоків. Це зростання рівнів загальної смертності (темп росту +15%), зниження показників народжуваності (темп зниження -39%) та приросту населення (темп зниження -15%). За даними досліджень протягом останнього десятиріччя склалася особлива несприятлива ситуація зі здоров'ям дітей, підлітків та населення репродуктивного віку. Серед провідних нозологічних форм загальної захворюваності виявлені тенденції до зростання класів хвороб сечо-статевої системи, хвороб крові, кровотворних органів, анемій. Так, хвороби сечо-статевої системи протягом 10 років зросли в 3,6 рази, хвороби крові і кровотворних органів - в 2,8 рази, уроджені вади розвитку - в 1,8 рази, нервової системи і органів чуття - в 1,5 рази.

Поглиблений аналіз патології класу уроджених вад розвитку, деформацій та хромосомних аномалій у дослідженні був пов'язаний не тільки з тим, що ці недуги інтенсивно зростають по Україні. Науковий інтерес дослідження є особливим, оскільки така патологія одночасно являється наслідком порушень формування репродуктивного здоров'я батьків даного покоління та може бути вагомим чинником ризику порушень формування репродуктивного здоров'я у наступних поколінь. Були виявлені особливості регіональних рівнів та нозологічних форм (табл. 1 )

Таблиця 1

Рівні уроджених вад розвитку у розрізі областей Прикарпатського регіону та в Україні (за період 1994 - 2000 рр. на 100000 населення), М±м

З метою розробки раціональної та ефективної системи профілактики порушень репродуктивного здоров'я нами була виявлена так звана прогностична ймовірність подальшого розвитку окремих груп захворювань, які насамперед впливають на формування репродуктивного здоров'я. При цьому ми використали трендову модель математичного моделювання. Прогноз стану демографічного процесу та окремих груп захворювань сягав середньотривалого періоду, тобто до 2010 року. Лінійний тренд моделі базувався на рівнянні лінійного (у) тренда та величині достовірності апроксимації (R2). Аналіз отриманих даних щодо очікуваних результатів природного руху населення Прикарпатського регіону на період до 2010 року засвідчує, що при незмінних умовах існування суспільства в 2005 році в регіоні очікується зниження рівнів народжуваності в 1,5 рази, природного приросту в 2,7 рази, зростання загальної смертності передбачається на 8,3%.

Серед населення України очікується зниження рівнів народжуваності в 1,7 рази, природного приросту - в 1,6 рази, зростання загальної смертності передбачається на 11,3%.

В 2010 році в Прикарпатському регіоні очікується зниження рівнів народжуваності у 3 рази, природного приросту - в 4,5 рази, зростання загальної смертності передбачається на 15,3%. Серед населення України в 2010 році очікується зниження рівнів народжуваності в 4,7 рази, природного приросту - в 2,2 рази, зростання загальної смертності передбачається на 22,6%. Результати математичного аналізу засвідчують, що в Україні у 2010 році рівні захворюваності на хвороби крові, кровотворних органів та анемій зростуть у 1,9 рази. В Прикарпатському регіоні зростання даних показників неоднозначне. Якщо у Львівській області їх зростання прогнозується в 1,6 рази, то в Івано-Франківській області, відповідно, в 2,3 рази, в Чернівецькій області - в 3,8 рази. Захворюваність на хвороби сечо - статевої системи, зросте у 2,5 рази; частота уроджених вад розвитку - у 2,3 рази. Такі прогнозні тенденції негативно впливатимуть не тільки на соматичне популяційне здоров'я, але й сприятимуть порушенням розвитку репродуктивного популяціного здоров'я.

Стрімке накопичення хронічних захворювань у дитячому віці призводить до поширення такого явища, як інвалідність. Наші дослідження підтверджують, що структура причин дитячої інвалідності майже не змінюється протягом останніх років: найбільша питома вага належить уродженим аномаліям - 23,7%, хворобам нервової системи - 19,7%, розладам психіки та поведінки - 16,3%. У віковій структурі найвища питома вага припадає на вік від 7 до 16 років - 78,2%. Прошарок саме цієї вікової категорії дітей переважає практично в усіх класах хвороб, які формують структуру причин інвалідності. Вони складають 79,8% серед усіх дітей-інвалідів з новоутвореннями, 84,1% - серед дітей-інвалідів з ендокринною патологією, 89,6% - з психічними розладами, 73,2% - серед дітей-інвалідів з хворобами нервової системи.

Важливою причиною високих рівнів дитячої смертності, як наслідку порушень репродуктивного формування, є невиношування плоду та народження недоношених дітей. Так в Україні народження дітей з вагою менше 2,5 кг коливається в межах 5,2-5,7%, смертність дітей у віці до одного року становить більше половини випадків смерті всього дитячого населення в країні - це вагомі критерії, що негативно характеризують популяційне репродуктивне здоров'я.

Перинатальна смертність та смертність немовлят теж вважаються одними з найчутливіших вищезгаданих критеріїв та показників загального санітарного і соціально-економічного благополуччя країни.

Суттєвою проблемою залишається мертвонароджуваність, як така, що найбільше проявляє себе результатом вагомих порушень репродуктивного формування, і в першу чергу, у жінок. Негативно впливають на розвиток плода і такі чинники (можливо наслідки дії чинників), як екстрагенітальні захворювання, анемії, токсикоз вагітності, не виношування вагітності.

Вагомі перинатальні репродуктивні втрати спричиняє невиношування плода, частота якого залишається високою (9,7 на 100 вагітностей). Гострота проблеми невиношування підтверджується зростанням частоти передчасних пологів, яка сягає майже чотирьох відсотків. Щорічно в Україні народжується біля 18 тисяч недоношених дітей, показники здоров'я яких значно нижчі ніж у доношених: рівень перинатальної смертності у недоношених - у 15 разів, мертвонародженості - в 13 разів, ранньої неонатальної - в 14,8 рази, а захворюваності - в 3,4 рази вищі.

Результати клініко-статистичного аналізу також дозволили встановити закономірності коливань репродуктивних втрат, тобто патології та смертності, серед дітей віком до одного року (антенатального, інтранатального, раннього неонатального, постнеонатального). Хоча за період 1990-2000 років динамічного зростання малюкової смертності не спостерігалося, проте показники стабільно високі, в окремих регіонах України вони коливались в межах 14,2-19,5‰. Виявлено, що провідними причинами смертності дітей першого року життя були окремі стани, що виникали в перинатальному періоді, уроджені вади розвитку, хвороби органів дихання, інфекційні та паразитарні захворювання тощо. Ці та інші закономірності дозволяють визначати незадовільну оцінку репродуктивного популяційного формування. Якщо припустити, що первинне, а що вторинне із умовних категорій “популяційне здоров'я” і “репродуктивні втрати”, то ми вбачаємо цю проблему, як неподільну (хронологічного динамічно-ланцюгового розвитку). Тобто, це є пов'язаний родинний циклічний процес (поколінь батьків та дітей).

У процесі вивчення проблеми формування репродуктивного здоров'я нами була розроблена та пропонується для використання класифікація чинників, до складу яких увійшли група медико-організаційних, біологічних, соціальних та психологічних, які займають провідне місце у формуванні репродуктивного здоров'я.

Результати вивчення окремих груп вказаних чинників засвідчили, що суттєвими чинниками соціального характеру були такі, як характер зайнятості батьків і, насамперед, матерів, оскільки умови побуту, виробництва негативно впливали на репродуктивну функцію батьків.

Щодо характеристики біологічних чинників ризиків, то серед них провідне місце посідав вік матері (до 18 і старших за 30 років). Цей чинник відрізнявся високою інформативністю (6,0), а прогностичний коефіцієнт складав 47 одиниць. За допомогою медико-генетичного моніторингу було вивчено негативний вплив чинників антропогенного впливу на генетичному, системному та популяційному рівнях. Чинники ризику частіше негативно впливали на формування патології нервової системи, психічної сфери розвитку у дітей. Нами було виділено 25 чинників, які займали провідне місце в групі спадково-сімейного анамнезу, антенатального, інтранатального та неонатального періоду розвитку. Більшість чинників ризику являлись керованими та піддавались попередженню. Тобто, при активному і своєчасному їхньому виявленні й усуненні можна домогтися значного зниження дитячої захворюваності, інвалідності та смертності. Ці дані були застосовані при розробці моделей профілактики порушень репродуктивного розвитку.

Нами виявлено, що з числа соціально-гігієнічних, медико-організаційних і біологічних чинників на виникнення патології нервової системи, психічної сфери і вад розвитку найбільший вплив справляють такі, як: тривала неплідність в анамнезі матері (-106 од.), гемолітична хвороба немовляти (-91 од.), наявність неврологічних порушень при оцінці статусу немовляти (-87 од.), патологія плаценти і пуповини (-82 од.), багаторазова загроза переривання вагітності (-62 од.), вірусні інфекції у період вагітності (-56 од.). Дані чинники є специфічними у формуванні інвалідності за розглянутою патологією, тому що у разі прогнозування розвитку тяжких форм інших захворювань (наприклад, бронхіальної астми, цукрового діабету та ін.), перелік чинників інший. У зв'язку з цим виникає необхідність не тільки в диференційованому спостереженні за дітьми групи високого ризику, але і в цілеспрямованій профілактиці очікуваної патології.

Було доведено, що критерії порушень формування репродуктивного розвитку у даного покоління дітей (генетичних порушень, природжених вад розвитку, перинатальної патології, дитячої інвалідності тощо) одночасно виступають як чинники ризику репродуктивного формування у дітей наступних поколінь.

Сьогодні по-різному може бути проведена оцінка та тлумачення зміни термінів статевого дозрівання і розширення репродуктивного періоду у зв'язку із процесами акселерації. При активній інтелектуальній і фізичній діяльності, при достатній емоційній культурі суспільства ця тенденція може бути позитивною і буде означати більш високий аксіологічний рівень життя людини. З іншого боку, ця тенденція може приводити до шкідливих наслідків. Про це свідчить гіпертрофований еротизм культури і побуту в окремих країнах Заходу. За Даними І. Б. Вовк (1995), в Україні сексуальний інтерес у 16-річному віці зростає з року в рік. Так, 1964 року, наголошує автор, лише 14 % юнаків і 5 % дівчат до цього віку мали досвід сексуального життя, 1974 року - відповідно 32 і 21, 1989 року - 45 і 49. В останні роки констатуємо, що до 15-16 років уже більшість юнаків і дівчат має певний досвід сексуального життя. Це явище підтверджується результатами наших досліджень. Як свідчить аналіз результатів соціологічного опитування (рис. 5.), наші дані підтвердили закономірності згаданого автора, оскільки у підлітковому віці досвід статевих стосунків має 54,7% респондентів - юнаків і 51,2% - дівчат. Провідним чинником цього явища, на нашу думку, може бути певний досвід “ризикованого для здоров'я” сексуального життя та низький рівень санітарно-освітніх знань.

Таким чином, соціальні чинники відіграють досить важливу роль у формуванні популяційного репродуктивного розвитку - це спосіб життя та рівень санітарної освіти. Нами також доведені кореляційні зв'язки поміж окремими показниками порушення репродуктивного формування та соціальними чинниками ризику.

З метою з'ясування впливу чинників навколишнього природного середовища були зібрані та проаналізовані дані, що характеризували ступінь забруднення повітря, ґрунту та водоймищ на прикладі обласного центру (репрезентативного поселення). Отримані результати аналізу засвідчили, що протягом 1990-2000 років в умовах відносного занепаду більшої кількості промислових підприємств (потенційних забруднювачів навколишнього природного середовища) була виявлена когорта агресивних полютантів (органічного та неорганічного походження), концентрація яких перевищувала допустимі норми. Так, забруднювачами атмосферного повітря води та ґрунту були природні чинники ризику (пил, випаровування) та техногенні речовини (викиди автомобільного транспорту, окремих підприємств).

Вивчення показників здоров'я дитячого населення в досліджуваному регіоні також дали можливість встановити, що вони повторювали закономірності і тенденції аналогічних даних по Україні. Особливу увагу ми звернули на зростання загальної захворюваності серед дитячого населення груп хвороб по класу новоутворень, хвороб крові і кровотворних органів та анемій, хвороб ендокринної системи, розладу харчування і порушення обміну речовин, сечостатевої системи та класу уроджених вад розвитку деформацій та хромосомних аномалій (МКХ-10). Це являється, на нашу думку, доказовим аргументом негативного впливу вищезгаданих чинників ризику на репродуктивне формування.

У складному комплексі чинників, що діють на людський організм не лише з моменту його зачаття, але і з моменту зародження і розвитку жіночих статевих клітин (овогенезу) до клімактеричного періоду, лише гіпотетично можна припустити зміну ролі, яка детермінує того чи іншого чинника в межах соціально-екологічної природи. При всьому неозорому обсязі наукових робіт щодо впливу різних чинників на формування репродуктивного здоров'я, достовірний зміст в основному мають лише ті дані, які свідчать про межі дій цих агресивних чинників. Межі дії кожного чинника, що створюють умови для нормального чи оптимального репродуктивного розвитку, вивчені недостатньо, це - по-перше. По-друге, онтогенетичні програми індивіда за своєю структурою і характером внутрішнього зв'язку їх складових елементів відмінні не тільки в різних суспільних формаціях, але й у залежності від місця, займаного даною людиною в системі суспільних стосунків від вікового етапу індивіда. Можна припустити, що внутрішньоутробний період розвитку в організмі матері характеризується майже повним збігом умов розвитку й умов існування.

Тому для більш чіткого уявлення алгоритму репродуктивного розвитку та формування репродуктивного здоров'я ми розробили модель - схему (рис.1), на підґрунті якої була створена система профілактичних технологій. Така модель дає можливість фахівцям (науковцям) медичного профілю та пацієнтам чіткіше усвідомлювати цілісну систему репродуктивного формування. На її основі ми обґрунтовували блоки профілактичних заходів за напрямком відповідного профілю. Оскільки онтогенетичний репродуктивний розвиток людини є “здоровий початок життя”, за визначенням ВООЗ, який може слугувати інтегральним завданням для служб охорони здоров'я та інших відомств, своє бачення щодо вирішення проблеми (окрім чисто державно-економічних, матеріальних заходів) ми формували через профілактичну площину, в основі якої лежить здоровий спосіб життя.

Профілактична спрямованість медичної галузі у нашому розумінні є цілісна система, результативність якої залежить від ефективності функціонування окремих її ланок. При цьому доречно нагадати, що профілактика трактується як дія, що скерована на попередження розвитку будь-якої події, а самі профілактичні заходи у медицині, як стверджує Є.В. Фролова (2000), прийнято поділяти залежно від того, на якому етапі медичного забезпечення суб'єкта вони здійснюються. Оскільки лікар загальної практики - сімейний лікар, а також інші фахівці ланки первинної медико-санітарної допомоги приймають безпосередню участь в охороні репродуктивного здоров'я, наші розробки переважно орієнтовані на них. Ми звертаємо особливу увагу на такий розділ, як надання консультативної допомоги з питань планування сім'ї, етики, психології сімейних стосунків, гігієни, соціальних та медико-сексуальних аспектів сімейного життя, а також планування, зародження, виношування, народження, годування, виховання дітей, професійної орієнтації підлітків та загалом застосування профілактичних технологій. Тому діяльність лікаря (загальної практики) сімейної медицини повинна бути спрямована на тісну співпрацю зі спеціалізованими та соціальними службами і мати основний орієнтир на профілактику через оцінку стану здоров'я. Такий підхід дозволяє оцінити в комплексі важливі ланки складових частин репродуктивного формування, репродуктивних втрат, чіткіше визначити функції та обов'язки відповідальних фахівців, сприяє підвищенню їх спадкоємності тощо.

Розроблена нами модель - схема дозволила створити систему відповідних заходів профілактики порушень репродуктивного формування на прикладі не тільки одного покоління, але й наступних кількох поколінь. Важливість такого підходу ми вбачаємо в наступному: якщо йдеться про охорону матері і дитини, існує традиційне уявлення про відповідні засоби охорони їх здоров'я. Проте, ми наголошуємо на тому, що репродуктивне здоров'я розпочинає своє формування не з процесу запліднення (ембріогенезу), а його початком є процес зародження та дозрівання статевих клітин (прогенезу). Якщо врахувати особливості овогенезу та сперматогенезу, то технології соціально-медичної профілактики порушень репродуктивного чоловічого здоров'я слід адресувати на два покоління (дитини та батьків), якщо йдеться про жіноче репродуктивне здоров'я, то відповідно, на три покоління (дитини, батьків, дідусів та бабусь). Наведені дані дозволяють стверджувати, що ефективна протидія порушенню репродуктивного розвитку може базуватись тільки на комплексному системному підході спадкоємної співпраці лікарів - окремих “ланок супроводу” репродуктивного онтогенетичного розвитку.

Такий підхід дозволив нам науково обґрунтувати:

1. Принципово нову схему організаційної структури управління процесами профілактики в системі охорони здоров'я; при цьому доведено, що децентралізація управління та територіальний принцип організації системи є найбільш раціональним як в процесі комунікацій в організаційній структурі служб, так і в регламентації завдань кожної ланки із центром сімейного лікаря та дільничного акушер-гінеколога.

2. Технології профілактики порушень онтогенетичного репродуктивного розвитку (рис. 2), ґрунтуються на основних трьох напрямках. Отриманні результати досліджень також стали основою для опрацювання організаційно-функціональної моделі системи забезпечення населення основами знань профілактики порушень репродуктивного здоров'я.

Організаційна структура моделі не тільки відповідає стадії подальшого удосконалення розвитку системи санітарно-освітньої роботи, але й враховує власні потреби і ресурси. Це дозволяє забезпечити ефективне виконання основних завдань та функцій відповідних ланок первинної медико-санітарної допомоги населенню та інтеграцію профілактичного напрямку в діяльність служб охорони матері і дитини в загальну систему ефективного забезпечення населення якісною медичною допомогою. Все це дає можливість також інтегрувати профілактичні напрямки в діяльності сімейної медицини, дільничного акушер-гінеколога, а також дозволяє оптимізувати систему організації медичного забезпечення для потреб населення в Україні, що є найважливішим та ефективним заходом в досягненні даного наукового дослідження.

Модель організаційно-функціональної системи профілактичних технологій по оздоровленню популяційного репродуктивного розвитку наступна:

ВИСНОВКИ

1. У Прикарпатському регіоні, як і на всій території України, протягом останніх десятиріч виявлено суттєве погіршення репродуктивного здоров'я населення, зокрема зниження його природного приросту (темп зниження-18%), зростання перинатальної смертності (темпу росту - 4,5%), спадкової патології та уроджених вад розвитку (темп росту - 10%), що визначають дефекти та порушення популяційного репродуктивного формування. Такий стан репродуктивного здоров'я й зумовлює дослідження чинників ризику порушення репродуктивного формування, наукового обгрунтування та впровадження в практику ефективних технологій соціально-медичної профілактики на всіх рівнях управління (держави, регіону, області, поселень), колективу, сім'ї, спільнот тощо.

2. Показана багатогранна характеристика складових частин структури онтогенетичного процесу, де вагома частка його належить формуванню репродуктивного потенціалу та розвитку репродуктивного здоров'я, як основи здоров'я наступних поколінь та в цілому - національного здоров'я. Доведена особлива актуальність та стратегічне значення наукового обґрунтування репродуктивного популяційного оздоровлення, яке можливе за умов комплексного, поглибленого вивчення та системного аналізу причинно-наслідкових процесів формування репродуктивного здоров'я і його провідних чинників ризику.

3. Доведено, що порушення популяційного репродуктивного розвитку досліджуваної сукупності ґрунтується на зростанні рівнів соматичної загальної захворюваності (темп росту 26,3 %), серед яких протягом останніх десятиріч виявлено зростання провідних класів хвороб: крові і кровотворних органів (в тому числі анемій) - в 4 рази, ендокринної системи та онкологічних хвороб - в 1,8 рази, сечо-статевої системи - в 1,6 рази.

4. Показано, що критерії та маркери порушень формування репродуктивного розвитку серед досліджуваних популяцій дитячого та фертильного віку (генетичні порушення, уроджені вади розвитку, неплідність, патологія вагітності, перинатальна патологія, дитяча інвалідність) одночасно виступають як чинники ризику, що має прикладне значення у формуванні репродуктивного здоров'я у наступних поколінь.

5. Запропоновано етіопатогенетичну класифікацію чинників ризику (біологічної, соціальної, гігієнічної та екологічної природи), які є першопричиною порушень популяційного репродуктивного розвитку. Доведено шляхи та наслідки негативної (специфічної і неспецифічної) дії провідних чинників ризику, їх поліаспектного впливу на етапах людського онтогенетичного розвитку та формування громадського репродуктивного здоров'я.