Непланована вагітність (особливості перебігу вагітності та пологів, удосконалення надання допомоги в перинатальному періоді)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Непланована вагітність (особливості перебігу вагітності та пологів, удосконалення надання допомоги в перинатальному періоді)

14.01.01 - акушерство і гінекологія

Могілевкіна Ірина Олександрівна

Київ 2004

Загальна характеристика роботи

непланована вагітність перинатальний період

Актуальність теми. Проблема охорони материнства та дитинства в останні роки набуває все більшого значення в Україні (Н.Г. Гойда, 1998). Одна з причин цього - складна демографічна ситуація з від'ємним природним приростом населення на протязі останніх 10 років (В.К. Чайка, 1996; Р.В. Богатирьова, 1999). Як наслідок негативного балансу демографічних показників та міграції населення України зменшилось з 51 921 000 у 1994 до 48 760 474 у 2001 році (Перепис, 2001). В цих умовах на особливу увагу заслуговує вивчення факторів, що впливають на перебіг вагітності та пологів (Г.К.Степанківська. 1997; А.Г.Коломійцева зі співавт., 2003), а також розробка технології удосконалення надання допомоги в перинатальному періоді з метою одержання здорового та повноцінного потомства (Н. Жилка зі співавт., 2001; О.В.Грищенко зі співавт., 2001).

За даними світової літератури серед причин, що суттєво впливають на перебіг вагітності та пологів, рівень перинатальної захворюваності та смертності, стан матері та немовляти, одне з провідних місць займає непланована вагітність(L.C. Meyer et al., 1994; H. Ni, A.M. Rossignol, 1994; R. Sharma et al., 1994; R. Warner et al., 1996; S. Altfeld et al., 1997; A.B. Berenson et al., 1997; A. Bitto et al.,1997; M. Delgado-Rodriguez et al., 1997; T.D. Dye et al., 1997; C.A. Hickey et al., 1997; C.A. Hickey et al., 1997; J.P. Mayer, 1997; M.T. Mbizvo et al., 1997; M. Tavares, H. Barros, 1997; K. Kost et al., 1998). Непланована вагітність, тобто вагітність, яку не очікували саме в час запліднення, супроводжується підвищеним ризиком невчасного звернення за антенатальною допомогою, перинатальної та материнської захворюваності та смертності, зростанням частоти передчасних пологів та народженням малюків з меншою масою тіла, підвищеним ризиком психіатричної захворюваності у жінок.

Непланована вагітність має серйозні фізичні, психічні та соціальні наслідки для жінки (R.B. Kaufmann et al., 1997). Вагітності, що виникають у юному віці, дуже близько слідують одна за другою, виникають дуже часто або у пізньому віці, несуть додатковий ризик для здоров'я матері та немовляти (M.F. Fathalla, 1993, 1997). Дані літератури свідчать, що для жінки, яка працює або продовжує свою освіту, життєво важливо, щоб вагітність наступила в оптимальний термін, який дозволив би поєднувати материнство, виробничі та домашні обов'язки (M.T. Mbizvo, 1996). Чималою проблемою для родини, яка бажає мати дитину, але відкладає її народження до вирішення питань соціально-економічного добробуту, може стати виникнення вагітності, незапланованої саме на цей період життя. Навіть у разі, якщо родина жадала мати дитину, але не планувала вагітність саме на цей час, виникнення вагітності може стати серйозною проблемою, бо остання може трапитися під час захворювання або лікування з застосуванням небезпечних для плода ліків, в період порушення родиною здорового способу життя (неповноцінного харчування, уживання алкоголю чи наркотиків, паління) (И.И. Брехман, 1990), під час високих фізичних або психоемоційних навантажень. Встановлення факту непланованої вагітності стає серйозним стресом не тільки для жінки, а й для всієї родини (R.B. Kaufmann et al., 1997). Період прийняття рішення відносно виношування вагітності та подолання стресу, пов'язаного з внесенням багатьох коректив у повсякденне життя, припадає саме на дуже відповідальний період у розвитку плода - перший та другий критичний періоди, коли відбувається імплантація, починається плацентація та підвищується рівень метаболічних процесів, починається органогенез. Стрес, що супроводжується сильним психічним напруженням, змінює функціональний стан центральної нервової системи, порушує перебіг нормальних фізіологічних процесів, призводить до психічної дезадаптації організму (В.М. Астахов, 1995). Все це може стати причиною ушкодження зародка в ранні строки вагітності та погіршити умови подальшого розвитку плода. Забезпечення нормального розвитку вагітності у такому разі можливе за рахунок підвищення вимог до організму вагітної, що дуже часто призводить до порушення функціонування єдиної біосистеми "мати-плід" із зростанням ускладнень в перебігу вагітності. Відомо, що відхилення в перебігу вагітності у ранні строки супроводжується зростанням ускладнень гестаційного періоду у 1,8 та пологів у 1,7 разу. При цьому зростає частота прееклампсії, анемії вагітних, аномалій прикріплення плаценти, недоношування вагітності, аномалій скоротливої діяльності матки, перинатальної захворюваності та смертності (Н.Г. Кошелева, 1979).

Ризик, зумовлений непланованою вагітністю, потребує адекватної оцінки розповсюдження непланованих вагітностей (R. Petersen, M.K. Moos, 1997). Питання непланованої вагітності, що завершується перериванням, знаходяться у центрі уваги багатьох дослідників (Р.В. Богатирьова, 1997; І.Б. Вовк, 1997; В.П. Квашенко, 1999; Н.Г. Гойда, 2002). Численні дослідження виявили підвищення ризику для здоров'я матерів та дітей в разі ранніх пологів та скорочення інтервалу між пологами (Б.М. Венцківський, 1997). Між тим, лише невелика кількість досліджень в світовій літературі присвячена особливостям перебігу непланованої вагітності, яка завершилась народженням дитини. Подібних досліджень не було проведено ні в Україні, ні в жодній з країн колишнього Радянського Союзу. Проте, показники материнської та перинатальної захворюваності та смертності в цих країнах суттєво перевищують ці показники в розвинутих країнах світу. Відсутні дослідження механізму розвитку ускладнень в разі виношування непланованої вагітності та можливих шляхів попередження ускладнень.

Все вищевказане свідчить про актуальність обраного наукового напрямку та пояснює інтерес до вивчення проблеми непланованої вагітності в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження тісно пов'язаний з планом науково-дослідних робіт Донецького державного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом державних тем МОЗ України “Безпечне материнство - від запліднення до народження” (№ держ. реєстрації 0197V002121, шифр теми МК 97.06.17), “Розробити науково обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів по зниженню перинатальної захворюваності та смертності при гіпоксичних станах в акушерстві” (№ держ. реєстрації 0100U000031, шифр теми МК 00.06.04), а також фрагментом спільних міжнародних проектів з акушерсько-гінекологічним відділенням Університетської клініки, м.Уппсала, Швеція “Непланована та небажана вагітність в Україні”, з ВООЗ “Перинатальний аудит” та з науково-дослідною компанією США OBScientific “Контрольоване дослідження по застосуванню фетальної пульсоксиметрії для спостереження за станом плода під час пологів”.

Мета дослідження. Поліпшення наслідків непланованої вагітності для матері та немовляти шляхом вивчення особливостей психологічної, гормональної та біохімічної адаптації організму вагітної, стану плода та новонародженого та розробки науково обґрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів для жінок, що виношують неплановану вагітність.

Задачі дослідження:

1. Вивчити епідеміологію непланованої вагітності в Донецькому регіоні.

2. Визначити роль непланованої вагітності в структурі перинатальної смертності в регіоні.

3. Вивчити особливості клінічного перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого при непланованій вагітності.

4. З'ясувати особливості психоемоційного стану жінок з непланованою вагітністю за допомогою психологічних опитників, вивчення рівня гормонів стресу, в-ендорфіну.

5. Вивчити деякі показники гомеостазу вагітних в разі неускладненого та ускладненого перебігу непланованої вагітності (біохімічні показники, показники імунітету, перекисного окислення ліпідів).

6. Вивчити стан внутрішньоутробного плода за даними доплерометрії, кардіотокографії, рівня статевих стероїдів, дворазової аускультації та фетальної пульсоксиметрії при непланованій вагітності.

7. Обґрунтувати механізм розвитку ускладнень в перебігу вагітності та пологів у жінок з непланованою вагітністю.

8. Розробити критерії прогнозування ускладнень в перебігу вагітності та пологів при непланованій вагітності (загрози переривання вагітності, загрози передчасних пологів, ускладненого перебігу пологів, інтранатальної гіпоксії плода, перинатальних втрат) на підставі аналізу показників гомеостазу вагітних.

9. Розробити критерії оцінки стану плода та немовляти у жінок з непланованою вагітністю.

10. Розробити, науково обґрунтувати та впровадити технологію надання допомоги в перинатальному періоді в разі непланованої вагітності, яка включає профілактику та терапію ускладнень вагітності, тактику ведення пологів, особливості розродження, та вивчити її медико-соціальну ефективність.

Об'єкт дослідження: непланована вагітність.

Предмет дослідження: епідеміологія, наслідки для матері та немовляти, перебіг вагітності та пологів, психологічний статус жінок, стан гомеостазу, стан плода та новонародженого, ефективність допомоги, оцінка жінками якості наданої допомоги.

Методи дослідження: епідеміологічні, перинатальний аудит, клініко-лабораторні, біохімічні, імунологічні, радіоімунологічні, тести психологічної діагностики, шкали депресії, фізичні, ехографічні, соціологічні, математичне прогнозування, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Робота є комплексним вирішенням наукової проблеми щодо удосконалення перинатальної допомоги жінкам, які виношують неплановану вагітність. Вперше на підставі проведення епідеміологічного дослідження серед породіль показана висока частота непланованих вагітностей, що завершуються народженням дитини, та визначено їх негативний вплив на перебіг перинатального періоду, стан матері та немовляти. На підставі перинатального аудиту вперше показано, що непланована вагітність вносить суттєвий вклад в перинатальну смертність. Удосконалено наукові дані про підвищення частоти передчасних пологів, народження малюків з меншою масою тіла та в стані асфіксії у жінок з непланованою вагітністю. Вперше встановлено, що жінки з непланованою вагітністю характеризуються виразною соціальною дезадаптацією, підвищенням оцінки стресорів та дискомфортів, рівня тривожності та депресивних порушень настрою. Удосконалено наукові відомості про взаємозв'язки показників гормонального та психологічного статусу жінок, гормонального профілю та стану внутрішньоутробного плода. Вперше досліджено особливості біохімічного гомеостазу в разі неускладненого та ускладненого перебігу непланованої вагітності, обґрунтовано механізм розвитку ускладнень та розроблено концептуальну модель надання допомоги при непланованій вагітності. Вперше розроблено математичні моделі прогнозу ускладнень в перебігу непланованої вагітності, регіональні номограми висоти дна матки (ВДМ) та маси плода в залежності від строку гестації, моделі популяційної, стандартизованої та індивідуальної маси плода та показано їх високу прогностичну цінність. Удосконалено методику застосування дворазової аускультації при веденні пологів за партограмою для вчасної діагностики уповільнення частоти серцевих скорочень (ЧСС) плода. Вперше вивчено можливості застосування фетальної пульсоксиметрії (ФПО) в умовах відсутності моніторного спостереження за станом плода. За допомогою математичного моделювання вперше визначені чинники, що впливають на рівень гемоглобіну в післяопераційному періоді в разі застосування автодонорства. Удосконалено оперативне розродження роділь за рахунок впровадження кесаревого розтину за методикою Misgav Ladach, що дозволило підвищити безпеку втручання, а саме: скорочення тривалості операції та величини крововтрати. Удосконалено методику індукції пологової діяльності простагландином Е₁ в разі прееклампсії та обґрунтовано призначення дрібних оральних доз препарату. Вперше запропонована та застосована технологія надання допомоги в перинатальному періоді при непланованій вагітності, що базується на впровадженні поетапної системи лікувально-профілактичних заходів, заохоченні родини до надання допомоги і показано її позитивний вплив на перебіг вагітності та пологів, стан плода та новонародженого, задовільненість жінок наданою допомогою.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати показали високу частоту непланованих вагітностей, що завершуються народженням дитини, та важливість цієї проблеми для акушерської науки та практики в Україні в зв'язку з високою частотою ускладнень в перебігу непланованої вагітності та пологів, негативним впливом на стан матері, плода та немовляти. Обґрунтована необхідність заохочення психолога та психотерапевта до надання допомоги в перинатальному періоді при непланованій вагітності. Показана доцільність заохочення родини до надання допомоги під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді в разі непланованої вагітності. Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних засобів та заходів, спрямованих на корекцію біохімічної дезадаптації у жінок з непланованою вагітністю. Обґрунтовано методи спостереження за станом плода під час вагітності та пологів для вчасної діагностики затримки внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВУРП) та інтранатальної гіпоксії плода. Показана важливість створення доброзичливої та привітної атмосфери в родопомічному закладі. Обґрунтована доцільність застосування кесаревого розтину за методикою Misgav Ladach та автодонорства під контролем чинників, що впливають на рівень гемоглобіну в післяпологовому періоді для підвищення безпеки оперативного втручання. Запропонована схема індукції пологової діяльності дрібними оральними дозами простагландину Е₁ в разі ускладнення перебігу вагітності прееклампсією. Розроблено та впроваджено партограму для спостереження за перебігом пологів. Розроблено, науково обґрунтовано та впроваджено в практичну охорону здоров'я технологію надання допомоги в перинатальному періоді при непланованій вагітності, що включає заохочення родини до надання допомоги, удосконалення діагностики стану плода, прогнозування ускладнень вагітності та пологів, розробку нових технологій ведення вагітності та пологів і застосування у таких вагітних коригуючих психоемоційний стан заходів в індивідуальному режимі.

Впровадження запропонованої технології надання допомоги в разі непланованої вагітності дозволило знизити частоту ускладнень під час вагітності та пологів: частоту передчасних та патологічних пологів, гострої інтранатальної гіпоксії плода, розродження шляхом кесаревого розтину, ревізії порожнини післяпологової матки, перинатальних втрат. Окрім того, мали місце підвищення оцінки новонароджених за шкалою Апгар та маси немовлят, більш ранній початок грудного вигодування, зменшення кількості випадків розвитку патологічних станів в ранньому неонатальному періоді.

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в лекціях та на практичних заняттях, що проводяться для лікарів-інтернів, на курсах підвищення кваліфікації, стажування та інформації для акушерів-гінекологів Донецької області, на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, а також в підготовці фахівців в межах Санкт-Петербурзької школи перинатальної медицини та репродуктивного здоров'я, Росія, Казахської школи охорони здоров'я, Алмати. Створено Центр міжнародного співробітництва “Плід як пацієнт” з метою розповсюдження передового досвіду в перинатальній медицині в Україні та за її межами.

Розроблена технологія допомоги в перинатальному періоді впроваджена в роботу родопомічних закладів в Україні - Донецька, Луганська області, у Росії - Санкт-Петербург, у Казахстані - Алмати, у Латвії - Рига, у Молдові - Кишинів. Розроблену партограму та асоційований з пологами протокол надання інтранатальної допомоги включено до підтриманого ВООЗ проекту по вивченню оптимального шляху впровадження ведення пологів за партограмою в Україні. Україну (Центр міжнародного співробітництва “Плід як пацієнт”) включено до міжнародного проекту “Удосконалення надання допомоги в перинатальному періоді” з метою ознайомлення молодих лікарів з науково обґрунтованими підходами до надання допомоги в перинатальному періоді.

Особистий внесок здобувача. Автору належить вибір теми, визначення адекватної мети й завдань дослідження, обґрунтування та планування роботи. Дисертантом самостійно здійснено епідеміологічне дослідження (397 випадків) по вивченню розповсюдженості непланованої вагітності та детальний аналіз особливостей перебігу вагітності та пологів, стану плода та новонародженого у жінок з непланованою вагітністю. Проведено забір матеріалу для біохімічних досліджень, вивчення психологічного статусу у 569 жінок, у тому числі - 509 з непланованою вагітністю. Сформульовано опитники та зібрано матеріал для соціологічних досліджень. Зібрано матеріал для перинатального аудиту (1268 випадків), зібрано матеріал для побудови номограми ВДМ та номограми маси новонародженого в залежності від гестаційного віку (781 картка). Розроблено методики використання простагландину Е₁. Впроваджено технологію кесаревого розтину за методикою Misgav Ladach. Зібрано матеріал для аналізу доцільності використання технологій, які спрямовані на підвищення безпеки запланованого кесаревого розтину при непланованій вагітності. Розроблено партограму. Вивчено можливості використання аускультограми та ФПО. Розроблено технологію допомоги в перинатальному періоді в разі непланованої вагітності та впроваджено в практику родопомічних закладів. Проведено статистичну обробку отриманих результатів та математичне прогнозування. Дисертант інтерпретував одержані результати, сформулював основні положення та висновки, розробив практичні рекомендації.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на пленумах асоціації акушерів-гінекологів України (2000, 2001, 2002), науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2002), міжнародній науково-практичній конференції “Науково обґрунтовані підходи до надання допомоги в разі гострої інтранатальної гіпоксії плода” (Донецьк, 2002), міжнародній школі Перинатальної медицини та репродуктивного здоров'я (Санкт-Петербург, 2002, 2003), XV Європейському конгресі акушерів-гінекологів (Базель, Швейцарія, 2000), XVI Всесвітньому конгресі акушерів-гінекологів (Вашингтон, США, 2000), XVI Європейському конгресі акушерів-гінекологів (Малмо, Швеція, 2001), на курсах “Надання перинатальної допомоги в ситуації з обмеженими ресурсами” (Готланд, Швеція, 2003), на науково-практичних конференціях і засіданнях Донецького наукового товариства акушерів-гінекологів (1996-2003), на засіданні НДІ медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, на засіданнях міжнародного сектора здоров'я матері та дитини Університетської клініки м.Уппсала, Швеція (1997-2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 33 роботи, 24 з них - у наукових провідних фахових журналах та 1 - в збірнику, затвердженому ВАК України, 17 з них - самостійних. За матеріалами роботи отримано 2 патенти на винаходи.

Обсяг і структура дисертації. Обсяг основного тексту дисертації включає 297 сторінок машинописного тексту. Робота складається з вступу, огляду літератури, 10 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, що містить 434 джерела: 168 - вітчизняних та російськомовних та 266 - іноземних, ілюстрована 100 таблицями, 27 рисунками.

Основний зміст роботи

Об'єкт, методи та методологія досліджень. Для розробки системного підходу до проблеми непланованої вагітності, яка завершується народженням дитини, дослідження проведено за розробленою нами багатоетапною програмою. На першому етапі проведено дослідження епідеміології непланованої вагітності, її наслідків для матері та немовляти, впливу непланованої вагітності на перинатальну смертність. Вивчення особливостей клінічної, психологічної, біохімічної адаптації, а також стану плода в разі непланованої вагітності проводилось на другому етапі дослідження. На третьому етапі проведено розробку прогностичних моделей розвитку ускладнень в перебігу вагітності та пологів, вивчення можливості прогнозування ЗВУРП. Розробку технології надання допомоги в перинтальному періоді при непланованій вагітності та вивчення ефективності запропонованої технології проведено на четвертому етапі.

Для вивчення розповсюдження непланованої вагітності проведено когортне дослідження серед 397 жінок за допомогою опитника, до якого заохочено всіх породіль через 24-48 годин після пологів, що народжували дитину в ДРЦОМД протягом двох послідовних місяців. Категорії непланованої вагітності сформовано в залежності від відповіді на запитання: “Якщо повернутись думками до того часу, коли Ви ще не були вагітною даною дитиною, чи хотіли Ви, щоб дана вагітність наступила саме у той час?” Можливі варіанти відповіді: 1 - Я хотіла, щоб вагітність настала саме в той час; 2 - Я хотіла завагітніти і раніше, проте я не очікувала, що це станеться саме в цей час, і факт виникнення вагітності застав мене зненацька; 3 - Я хотіла, щоб вагітність настала пізніше; 4 - Я не хотіла мати дитину ні тоді, ні в майбутньому. Вагітність вважалась планованою, якщо жінка відповідала, що вагітність планувалась саме на цей час (відповідь 1). В усіх інших випадках вагітність вважалась непланованою: невчасною (відповідь 2 або 3) або небажаною (відповідь 4). Дані анкетного опитування були зіставлені з даними медичної документації для вивчення особливостей демографічних характеристик, соматичного та акушерського анамнезу, особливостей перебігу вагітності та пологів, стану немовляти.

Враховуючи низьку частоту перинатальної смертності та неможливість оцінити дійсний вплив непланованої вагітності на перинатальну смертність в малому дослідженні, було проведено ретроспективне популяційне дослідження всіх випадків перинатальних втрат (n=1126), що мали місце в Донецькій області в 1997-1998 роках. Дан медичної документації були комп'ютеризован. З метою встановлення категорій перинатальної смертності, якій можна було б запобігти, в межах програми „Перинатальний аудит” досліджено усі випадки перинатальних втрат, що мали місце в Данії в 1996 році (n=540). В програмі використано Балтйську класифкацю перинатально смертност (H. Borch-Christensen et al., 1997; V. Basys et al., 1999) за допомогою якої усі випадки перинатальних втрат розподілено на 13 категорй. Зв'язок перинатальних втрат з непланованою вагітністю було вивчено на підставі аналізу частоти відсутності антенатального спостереження за жінками в різних категоріях втрат, що може свідчити про непланований характер їхніх вагітностей.

Для вивчення особливостей клінічної, психологічної та біохімічної адаптації, а також стану плода в разі непланованої вагітності та ефективності запропонованої технології надання допомоги до дослідження заохочено 569 вагітних жінок.

В основну групу (допомога за запропонованою технологією) залучено 98 жінок з непланованою вагітністю, групу порівняння склали 246 жінок з непланованою, та групу контролю - 60 жінок з планованою вагітністю, які отримали допомогу за традиційною, прийнятою в Україні технологією, згідно наказу 430. При формуванні груп особлива увага приділялась відсутності перинатальних втрат в анамнезі, зіставленню вагітних за соціально-демографічними характеристиками, соматичним та акушерсько-гінекологічним анамнезом. На початок обстеження в жодної з жінок не було виявлено клінічних ознак екстрагенітальної патології.

Окрім загальноприйнятих, проведено додаткові обстеження. Для оцінки ступеня виразності дискомфортів застосовано опитник M.L. Jackson, M.J. Rosier, J.W. Walkley (M.L. Jackson et al., 1996). Ультразвукове дослідження (УЗД) лобкового зчленування при наявності тазового болю проведено за допомогою лінійного трансд'юсера 3,5 МГц та апарата SonoScope фірми Kranzbьhler за методикою, запропонованою Kenneth Bjorklund (K. Bjorklund et al., 1999). Вегетативний тонус оцінено за методикою М.Г. Газазян (М.Г. Газазян, 1987). Для вивчення впливу різноманітних факторів на стан здоров'я та настрою застосовано шкалу оцінки подразнюючих та підбадьорюючих факторів (A. DeLongis et al., 1988). Індивідуальні психологічні особливості досліджено за методикою Кетелла (Д.Я. Райгородский, 1998). Типологію реакцій особистості на вагітність вивчено за допомогою адаптованого опитника А.Е. Личко (А.Е. Личко, 1983). Для оцінки емотивного компонента відповіді на стрес застосовано декілька тестів. Для виявлення індивідуально-особистісних якостей людини, визначення типологічних властивостей, типу реагування, емоційного стану на момент обстеження застосовано тест Люшера (Ю.Б. Максименко, 1997; Д.Я. Райгородский, 1998). Отриман результати опрацьован за допомогою комп'ютерно програми Socio. Для оперативної оцінки самопочуття, активності та настрою використано тест САН (Д.Я. Райгородский, 1998). Рівень тривожності оцінювався за методикою Тейлора (Д.Я. Райгородский, 1998). Однією з важливих задач в оцінці емотивного компонента відповіді на стрес під час вагітності та після пологів є вимірювання рівня депресії, яке було проведено за допомогою шкали Зунге (адаптація Т.І. Балашової) (Д.Я. Райгородский, 1998), анкети для визначення занепокоєння і депресії під час вагітності та після пологів (P. Brice, 1968), Единбурзької шкали депресії (ЕШД) (J. Cox et al., 1987). Шкалу Війма було застосовано для оцінки очікувань/досвіду в пологах (K. Wijma et al., 1998), що відображає когнітивний компонент відповіді на стрес.

Радіоімунологічним методом з використанням стандартних радіоімунних наборів „Хозрасчетного опытного производства” Інституту біоорганічної хімії національної академії наук Бєларусі (ХОП ІБОХ) та BioRad (США) вивчено рівень гормонів фетоплацентарного комплексу: прогестерону, естріолу, плацентарного лактогену. Рівень гормонів та медіаторів стресу вимірювали за допомогою радіоімунологічного методу: кортикотропін-релізінг гормону (КТ-РГ) за допомогою реактивів фірми Phoenix Pharmaceutical Inc., Montain View, Calif.; адренокортикотропного гормон (АКТГ) за допомогою реактивів фірми Nichols, Institute Diagnostika, Vienna, Austria; кортизолу за допомогою реактивів фірми Serono-Diagnostika, Vienna, Austria та BioRad (США); в-ендорфіну за допомогою ендорфінового кіту Allegrs TMB (Nichols Institute, San Juan Capistrano, CA, USA).

Особливості метаболізму в динаміці непланованої вагітності вивчали за показниками білкового, ліпідного, мінерального, пігментного, вуглеводного обмінів, активності трансаміназ, лізосомальних ферментів. Біохімічні дослідження виконані на біохімічному аналізаторі “Kone Progress Plus” денситометрі “Progress-24 Visa” із використанням реактивів фірми “Helena” (Франція).

Імунологічні показники вивчались за методикою Петрова Р.В. (Р.В. Петров та співавт., 1984). Популяції розеткоутворюючих комплексів лімфоцитів визначали за допомогою реакції спонтанного та комплементарного розеткоутворення. Субпопуляції Т-лімфоцитів: теофілін резистентні (Т-хелпери) та теофілін чутливі (Т-супресори) визначалися за допомогою теофілінового тесту. Імунорегуляторний індекс (ІРІ) розраховували як відношення Т-хелперів до Т-супресорів (А.М. Земсков, В.М. Земсков, 1994). Кількісне визначення сироваткових IgG, IgA, IgM проводили за методом радіальної імунодифузії по Манчині. Рівень середніх молекул визначався спектрофотометричним методом. Стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) вивчали на підставі аналізу активності дієнових кон'югат за методом В.Б. Гаврілова та співавт. (1988) та вміст продуктів тіобарбітурової кислоти - за методом Я.І. Андрєєва та співавт. (1985).

Стан плода визначали методом кардіотокографії (КТГ) за допомогою фетального монітора FetalSafe 6 фірми Kranzbьhler (Німеччина). Реєстрацію серцевої діяльності плода проводили протягом 30 хвилин. Оцінювали базальну ЧСС, загальну кількість рухів плода, проводили оцінку стану плода за шалою Фішера. Доплерометричне обстеження матково-плацентарного кровообігу проводили за допомогою апарата Aloka SoundPro-3500 (Японія) з вимірюванням систоло/діастолічного відношення в артерії пуповини. Спостереження за станом плода під час пологів проводилось з використанням дворазової аускультації (B. Westin, L. Huldt, 1971) за допомогою дерев'яного стетоскопа: безпосередньо (0-15 сек.) та через 1 хвилину (85-100 сек.) після закінчення переймів кожні 15 хвилин. Дані реєстрували на партограмі. У жінок групи ризику щодо розвитку внутрішньоутробної гіпоксії плода за даними попередніх досліджень додатково зостосовано ФПО (G.A. Dildy, 2001), яка проводилась із застосуванням апарата Fetal Pulse Oximeter OBS-500, що дозволяє вивчати не тільки сатурацію крові плода, а й ЧСС плода в динаміці. Оцінка газового складу венозної пуповинної крові проведена за допомогою аналізатора крові IRMA 2000 та картріджів BG. Рівень рН венозної крові пуповини нижчий за 7,15 відповідав гіпоксичному стану немовляти (R. Brouillette, D. Waxman, 1997). В усіх випадках аналізувались показники ФПО щодо ЧСС плода та його сатурації. Оцінку новонароджених проводили за шкалою Апгар, ступінь енцефалопатії вимірювали за шкалою Сарнат (H. Sarnat, M. Sarnat, 1976).

Особливості метаболізму в разі загрози переривання до 12 тижня гестації (біль, кровомазання, підвищення тонусу матки) та несприятливого наслідку непланованої вагітності для плода вивчено у 50 жінок без екстрагенітальної патології. Усім вагітним було призначено прийняту в Україні терапію даного стану. За пацієнтками спостерігали протягом усього періоду вагітності аж до її завершення. Підгрупу 1 склали 40 жінок (сприятливий наслідок вагітності для плода - народження здорової дитини), 10 жінок склали підгрупу 2, в якій, незважаючи на проведену терапію, не вдалось домогтися народження життєздатного потомства (завмерла вагітність, самовільний викидень, антенатальна загибель плода). У вагітних обох підгруп визначали склад електролітів, показники мінерального, ліпідного, пігментного обмінів, а також активність трансаміназ і лізосомальних ферментів у сироватці крові.

За допомогою математичного моделювання розроблено прогностичні моделі, які дозволяють прогнозувати ускладнення в перебігу непланованої вагітності та пологів (загрози переривання вагітності, ускладненого перебігу пологів, інтранатальної гіпоксії плода, перинатальних втрат в разі загрози переривання вагітності в першому триместрі).

Для розробки номограми маси немовляти в різні терміни вагітності, номограми ВДМ та моделей прогнозу маси плода для вчасного формування групи ризику щодо розвитку ЗВУРП було проведено ретроспективне когортне дослідження медичної документації в жіночих консультаціях Донецької області (781 індивідуальна карта спостереження вагітної). Для оцінки репрезентативності вибірки було проведено аналіз розподілення за масовими категоріями з новонародженими, які народились в Донецькій області в цьому ж році. При розробці алгоритму стандартизованої та індивідуальної маси новонародженого термін вагітності було представлено в тижнях гестації, зріст - в сантиметрах, ВДМ - в сантиметрах. Два чинники введено до алгоритмів як дихотомічні перемінні: паритет було позначено 1 в разі перших та 2 - в разі повторних пологів, стать плода позначалась 1, якщо народжувався хлопчик, та 2 - дівчинка.

У 115 жінок з непланованою вагітністю, перебіг якої ускладнився анемією, проведено вивчення ефективності застосування різних заходів для підвищення безпеки планованого кесаревого розтину: програми автодонорства (методика заготовки автокрові та автоплазми описана в розроблених нами методичних рекомендаціях (В.К. Чайка зі співавт., 2000) та удосконалення оперативного втручання за рахунок впровадження кесаревого розтину за методикою Misgav Ladach (L. Sjoholm, G. Holmgren, 1995). Для оцінки ефективності методик вивчали загальноприйняті показники крові: рівні гемоглобіну та гематокриту, кількість еритроцитів, тромбоцитів, рівень білка, протромбіновий індекс. Оцінку крововтрати проводили за гравіметричним методом і об'єм її визначали за формулою М.А. Лібова (1960).

Враховуючи результати проведених досліджень нами було запропоновано технологію надання допомоги в перинатальному періоді в разі виношування непланованої вагітності, яка включала комплекс лікувально-профілактичних заходів та засобів, що були застосовані під час вагітності, напередодні пологів, під час пологів та в післяпологовому періоді. Запропонована технологія відрізнялась від традиційної тим, що особлива увага приділялась психоемоційній підтримці подружжя, раціональній психотерапії та заохоченню членів родини до перинатальної допомоги, удосконаленню прогнозування та профілактики ускладнень під час вагітності та пологів, удосконаленню надання допомоги під час пологів.

Ступінь задовільнення жінок запропонованою технологією оцінювали за допомогою соціологічних опитників через 24-48 годин та через 6 місяців після пологів.

Проведені дослідження отримали схвалення етичного комітету науково-дослідного інституту медичних проблем сім'ї. Участь у дослідженні була добровільною, жінки були поінформовані про конфіденційність інформації щодо отриманих результатів.

Усі одержані під час виконання роботи дані були комп'ютеризовані. Розподіл ознак на нормальність проведено за допомогою Shapiro-Wilk W-тесту (1997). В разі нормального розподілу ознак використано параметричну, тоді як при ненормальному розподілі ознак - непараметричну статистику. Середні значення (M) представлені з помилкою середньої (m) або, в разі необхідності, зі стандартним відхиленням (SD) - при нормальному і з медіаною та розбіжностями показника - при ненормальному розподілі ознак. Критерій Стьюдента (t) та Kruskal-Wallis тест застосовано для аналізу безперервних величин, критерії ч², Пірсона або Фішера - при аналізі категорійних та дихотомічних перемінних (H. Motulsky, 1995). При вивченні асоціацій (Е.В. Гублер, 1978) розраховували, в разі необхідності, коефіцієнт Pearson та коефіцієнт Spearman's Rho. Різниця показників вважалась достовірною при p<0,05. Співвідношення шансів (OR) розраховували як частку від ділення частоти виникнення випадків в обстежених групах. Для показників співвідношення шансів розраховували 95% довірительний інтервал (95%CI). Показник вважався достовірним, якщо в 95%CI не входило значення співвідношення шансів, яке дорівнює 1. Парний та багатофакторний регресивні аналізи (із використанням методу найменших квадратів) проведено за допомогою програми статистичних досліджень JMP. Для отриманих моделей розраховано вірогідність, SD, цінність SD (доля SD у середньому для моделі значенні ознаки в процентах), долю поясненої варіації. З метою вивчення механізму розвитку станів, що представляють практичний інтерес, проведено факторний аналіз за допомогою програми Statistica. Для рішення задач прогнозування застосовано дискримінантний аналіз (Д.О. Ким зі співавт., 1989), який дозволяє виявити найбільш інформативні показники та побудувати дискримінантне рівняння для діагностики альтернативних станів. Дискримінантний аналіз проведено за допомогою програмного модуля Discriminant Analysis із пакета прикладних програм Statistica for Windows (StatSoft). Аналіз проведено за допомогою програм статистичних досліджень JMP (1997), Epi Info 6, Statistica for Windows (StastSoft).

Результати досліджень та їх обговорення. При вивченні епідеміології непланованої вагітності та наслідків непланованої вагітності для матері та немовляти було встановлено, що у 316 жінок (79,6%) вагітність була непланованою, тоді як у 81 (20,4%) - планованою. Тобто, частота непланованих вагітностей є дуже високою, хоча показник знаходиться в межах даних, які були опубліковані в світовій літературі. Отримані нами дані свідчать про те, що найчастіше вагітності були невчасними і тільки 4,1% жінок вказували на небажані вагітності. З нашої точки зору, виявлена ситуація, перш за все, є результатом контрацептивної поведінки жінок. Так, незважаючи на те, що родини не планували мати дитину, 87% жінок вказували на відсутність застосування будь-яких засобів контрацепції. Лише невелика кількість жінок намагалася уникнути вагітності. При цьому найчастіше використовувались низько ефективні контрацептивні технології (презервативи - 4,4%, календарний метод - 3,2%, перерваний статевий акт - 2,5%). У трьох жінок (1%) непланована вагітність виникла під час застосування оральних контрацептивів. Жінки з непланованою вагітністю вдесятеро частіше вказували на перші негативні почуття щодо вагітності в порівнянні з жінками, у яких вагітність була планованою.

За даними епідеміологічного дослідження непланована вагітність не призводила до пізнішого звернення за антенатальною допомогою, а також не супроводжувалась меншим зростанням маси тіла жінок під час вагітності, що було описано в літературі (K. Kost et al., 1998). Між тим, вона достовірно частіше ускладнювалась загрозою переривання вагітності та підвищенням ризику передчасних пологів у 3,3 разу, що співпадає з даними літератури (R. Sharma et al., 1994; M. Tavares, H. Barros, 1997). Встановлено, що непланована вагітність частіше ускладнювалась ЗВУРП та супроводжувалась народженням малюків з меншою масою тіла, що було описано в літературі (R. Sharma et al., 1994; A.B. Berenson et al., 1997). Малюки від матерів з непланованою вагітністю народжувались з нижчою оцінкою за шкалою Апгар на першій хвилині та частіше залишались в стані асфіксії (оцінка за шкалою Апгар нижча ніж 7 балів) на п'ятій хвилині після пологів (р<0,05). Захворювання немовлят в разі непланованої вагітності потребували втричі частішого переводу їх до іншого закладу (р<0,05) для подальшого лікування. Достовірно частіше малюки від жінок з непланованою вагітністю не вигодовувались груддю, що співпадає з даними літератури (T.D. Dye et al., 1997). Дані, які були отримані нами в епідеміологічному дослідженні, не виявили достовірного підвищення перинатальної смертності в разі непланованої вагітності, хоча показник був майже в 2,3 разу вищим, ніж в разі планованої вагітності. Враховуючи низьку частоту даної події в популяції, причиною цього могла бути недостатня для аналізу даного показника вибірка.

При аналізі всіх випадків перинатальних втрат, що мали місце в Донецькій області за період 1997-1998 років, встановлено суттєвий вклад в перинатальну смертність в Донецькій області, в порівнянні з Данією, антенатальної загибелі плодів після 28 тиж. гестації в разі ЗВУРП (2,72‰), інтранатальної загибелі плодів після 28 тиж. вагітності (1,18‰) та ранньої неонатальної смертності немовлят, які народились у стані асфіксії у 28-33 (1,83‰) та 34 або більше тиж. вагітності (1,83‰), а також раніше 28 тиж. вагітності (1,86‰). Майже третина жінок в категоріях, які привносили суттєвий вклад в структуру перинатальних втрат (від 26,6 до 36,8%), не відвідувала жіночі консультації впродовж вагітності, що дозволяє говорити про непланований характер їхніх вагітностей. Тобто встановлено, що непланована вагітність є дуже важливою проблемою сучасного акушерства.

Результати другого етапу дослідження показали, що багаторазова загроза переривання вагітності достовірно частіше спостерігалась серед жінок групи порівняння (22,4% проти 6,7%, p<0,05). Для цієї групи характерним було чотирикратне підвищення частоти передчасних пологів (13,8% проти 3,3%, p<0,05). При аналізі перебігу пологів у жінок з непланованою вагітністю звертала на себе увагу висока частота призначення утеротонічних засобів (38,1% у першо- та 54,1% у повторнороділь) та проведення операції ручного чи інструментального обстеження порожнини післяпологової матки через порушення відділення та виділення посліду (38% у першо- і 37,8% у повторнороділь). Знайдено, що призначення утеротоніків першороділлям в першому періоді пологів підвищувало ризик післяпологової ревізії порожнини матки в 2,9 разу у випадку узгодження параметра за показником тривалості пологів в стаціонарі менше шести годин, тобто, в разі відсутності слабкості пологової діяльності. В 5,3% випадків непланованої вагітності мала місце ЗВУРП, яка не спостерігалась жодного разу серед жінок контрольної групи (p<0,05).

Встановлено погіршення стану плода напередодні пологів в разі непланованої вагітності при оцінці КТГ за шкалою Фішера (6,0 проти 7,5 балу, p<0,05). Доплерометричне дослідження кровотоку в артерії пуповини при непланованій вагітності показало широкі коливання значень показника систоло-діастолічного відношення (медіана -2,35, розбіжності показника: 2,0 - 3,2).

Малюки від жінок групи порівняння народжувались з достовірно меншою масою тіла (3111,2 ± 38,7 проти 3386,0 ± 71,3 г, p<0,05) та нижчою оцінкою за шкалою Апгар на першій хвилині (6,16 ± 0,09 проти 6,55 ± 0,1 балу, p<0,05). При аналізі розподілу немовлят за оцінками за шкалою Апгар на п'ятій хвилині після народження встановлено, що в стані асфіксії (оцінка нижча за 7 балів) залишалось достовірно більше немовлят групи порівняння, ніж групи контролю (18,4% в порівнянні з 6,7%, p<0,05). Малюки групи порівняння частіше не вигодовувались груддю (15,0% проти 1,7%, p<0,05). В разі непланованої вагітності достовірно частіше мали місце ускладнення в перебігу раннього неонатального періоду: респіраторний дистрес синдром - 6,9% проти 3,3%; порушення мозкового кровообігу - 8,9% проти 1,75%, p<0,05. Показник перинатальної смертності в групі порівняння дорівнював 36,5‰ та достовірно відрізнявся від показника групи контролю.

Таким чином, аналіз даних про клінічний перебіг вагітності та пологів, стан плода та новонародженого в разі надання допомоги за традиційною технологією при відсутності розбіжностей між групами за соціально-демографічними характеристиками, особливостями соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу дозволив говорити про суттєвий негативний вплив непланованого характеру вагітності на результат останньої для матері та немовляти, що співпадає з даними світової літератури та даними, які були отримані нами під час епідеміологічного дослідження.

Вивчення індивідуальних психологічних особливостей жінок, що виношують неплановану вагітність, за методикою Кетелла показало, що конфігурація психологічного типу особистості в разі непланованої вагітності характеризується високим рівнем тривоги, заниженою самооцінкою, високою психологічною напруженістю та схильністю до зниження загальних захисних реакцій особистості.

Окрім того, мала місце підвищена залежність від зовнішніх психологічних втручань, потреба в суспільному схваленні, необґрунтовано завищена самокритичність та занижена самооцінка у жінок з непланованою вагітністю. Жінки, що виношують неплановану вагітність, схильні поступатися шляхом іншим, часто залежать від інших, беруть провину на себе та тривожаться через свої можливі помилки. Для них характерна покірність до повної пасивності та висока залежність від оточуючого середовища.

За даними опитника А.Е. Личко непланована вагітність характеризується виразною соціальною дезадаптацією з підвищенням кількості жінок з інтрапсихічною спрямованістю до 27,3% (жодного випадку в разі планованої вагітності). Актуальними для жінок цієї групи стають погані самопочуття, настрій, апетит, порушення сну та пробудження, негативне відношення до вагітності, медичного персоналу, проблеми у відношеннях з рідними, близькими та оточуючими, невіра в майбутнє.

На протязі вагітності (за даними тесту Люшера) відбувається зміна психологічного стану із зменшенням збалансованості особливостей поведінки, особистих якостей та зниженням рівноваги вегетативної нервової системи. Рівень стресу підвищується на тлі зростаючої симпатикотонії та тенденції до витрат енергії.

Непланована вагітність характеризується підвищенням оцінки негативних подразників - стресорів (55,4 ± 2,1 проти 46,4 ± 3,4, р<0,05), що впливають на жінку. Отримані нами дані показали, що непланована вагітність супроводжується збільшенням сумарної оцінки дискомфортів, які відчуває жінка в першому триместрі (69,7 ± 2,8 проти 53,9 ± 1,3 балу, р<0,05). Серед груп дискомфортів звертають на себе увагу дискомфорти в області сечового міхура та статевих органів, а також в області шлунка і кишечнику, які достовірно частіше спостерігались в разі непланованої вагітності в першому та другому триместрах. Тазовий біль зустрічався приблизно у 30% вагітних. Встановлено вірогідну різницю показника розміру лобкового зчленування при наявності (6,2 ± 0,3 мм ) та відсутності тазового болю (4,1 ± 0,2 мм). Суттєвий тазовий біль супроводжувався збільшенням розміру лобкового зчленування більше 10 мм, що співпадає з даними літератури (K. Bjorklund et al., 1996).

Знайдено, що оцінка дискомфортів корелює з оцінкою депресивного стану за ЕШД (r=0,54, p<0,0001). Ризик розвитку депресивного стану підвищується в 3,5 разу при непланованій вагітності (95%CI 1,3; 10,87) та в 4,2 разу (95%CI 1,92; 9,7), коли сумарна оцінка дискомфортів складає 56 балів або більше (р<0,0001). На підставі аналізу даних про сумарну оцінку дискомфортів та знань про стан планованості вагітності розроблено математичну модель прогнозування розвитку депресивного стану під час вагітності. Чутливість моделі складає 64,7%, специфічність - 77,3%.

Таким чином, для жінок з непланованою вагітністю характерним було підвищення стресу та емоційної лабільності. При вимірюванні рівня тривожності за шкалою Тейлора в першому триместрі вагітності встановлено підвищення показника в разі непланованої вагітності майже вдвічі (25,7 проти 12 балів, p<0,001).

Оцінка за шкалою Тейлора мала високу позитивну асоціацію з рівнем кортизолу сироватки крові (r=0,71, p<0,05), хоча розбіжності останнього не носили достовірного характеру у жінок обстежених груп. Отримані нами дані показали суттєве підвищення рівня в-ендорфіну (206 проти 62,0 нг/л, p<0,001), КТ-РГ(168,3 проти 114,4 пмоль/л, p<0,05), АКТГ (129,8 проти 7,2 пмоль/л, p<0,001) та кортизолу (2732,4 проти 712,1 нмоль/л, p<0,001) у жінок з непланованою вагітністю під час пологів з наступним достовірним зниженням показників на четверту добу післяпологового періоду. Дослідження показало відсутність кореляції між рівнями КТ-РГ та АКТГ, КТ-РГ та кортизолу. Між тим, напередодні пологів у жінок з непланованою вагітністю встановлювалась суттєва позитивна кореляція рівнів АКТГ та в-ендорфіну (r=0,65, p<0,05). Під час пологів та на четверту добу післяпологового періоду мала місце позитивна кореляція рівнів АКТГ та кортизолу (r=0,73 та r=0,43 відповідно, p<0,05). Під час пологів рівень кортизолу корелював із рівнем в-ендорфіну (r=0,41, p<0,05)

Знайдено суттєву позитивну кореляцію відношення в-ендорфін/АКТГ з рівнем систоло-діастолічного відношення в артерії пуповини плода напередодні пологів (r=0,59, p<0,05), негативну кореляцію рівня АКТГ та в-ендорфіну з оцінкою КТГ плода за шкалою Фішера (r=-0,53 та r=-0,54 відповідно, p<0,05). Встановлено негативний вплив в-ендорфіну та АКТГ на матково-плацентарний кровообіг та стан плода. Отримані дані дозволили усвідомити, що у жінок з непланованою вагітністю в механізмі розвитку ускладнень вагітності та пологів провідне місце займає відповідь організму на стрес через зміну регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової (ГГН) системи.

Проведені нами дослідження показали, що неускладнений перебіг непланованої вагітності характеризується особливою біохімічною нормою. Врахування нормативів біохімічних показників в разі неускладненого перебігу непланованої вагітності є дуже важливим для розуміння механізмів адаптації до вагітності та вчасного виявлення патологічних відхилень, що підлягають корекції.

Особливостями біохімічного гомеостазу в першому триместрі непланованої вагітності в разі ускладнення її перебігу загрозою переривання в другому та третьому триместрах було достовірне підвищення рівня глобуліну ₂ (11,59 ± 0,64 проти 9,93 ± 0,43%, p<0,05) та зниження рівня IgA (1,26 ± 0,33 проти 3,77 ± 0,68 г/л, p<0,05). При виникненні загрози передчасних пологів знайдено суттєве зниження запропонованого нами індексу, розрахованого як частка від ділення добутку активності лужної фосфатази (ЛФ) та кислої фосфатази (КФ) на концентрацію креатиніну, в другому триместрі вагітності (5,47 ± 0,5 проти 10,84 ± 0,81, p<0,05), що може свідчити про неповноцінність забезпечення енергетичних потреб організму за рахунок неорганічних фосфатів.

В разі ускладненого перебігу пологів у жінок під час вагітності мало місце достовірне зменшення рівнів протеїнів (68,8 ± 0,87 проти 71,86 ± 0,8 г/л, p<0,05) та калію (4,45 ± 0,1 проти 5,03 ± 0,2 ммоль/л, p<0,05). Рівні глюкози (3,92 ± 0,17 проти 3,33 ± 0,17 ммоль/л, p<0,05) та натрію (141,15 ± 1,01 проти 138,0 ± 0,96, ммоль/л, p<0,05) були достовірно вищими, ніж в групі з неускладненим перебігом пологів. Окрім того, встановлено достовірне зниження співвідношення активності креатинфосфокінази (КК) та рівня глюкози, що, на нашу думку, свідчить про неповноцінність енергетичних процесів та нездатність організму забезпечити неускладнений перебіг пологів. В разі ускладнення пологів гострою інтранатальною гіпоксією плода знайдено суттєве підвищення в сироватці крові матері концентрації натрію (142, 5 ± 1,71 проти 138,0 ± 0,96 ммоль/л, p<0,05), відношення натрій/калій (32,94 ± 0,9 проти 29,44 ± 0,83, p<0,05), рівня глюкози (4,11 ± 0,22 проти 3,33 ± 0,17 ммоль/л, p<0,05), а також зниження рівнів заліза (12,73 ± 1,38 проти 17,8 ± 1,46 мкмоль/л, p<0,05) та протеїну (68,77 ± 1,15 проти 71,86 ± 0,8 г/л, p<0,05).