Непланована вагітність (особливості перебігу вагітності та пологів, удосконалення надання допомоги в перинатальному періоді)

Проведення кореляційного та факторного аналізу дозволило встановити механізми розвитку ускладнень в перебігу непланованої вагітності. При несприятливому наслідку вагітності для плода (перинатальні втрати) мало місце порушення взаємозв'язків показників ліпідного обміну. Так, при сприятливому наслідку для плода ускладненої загрозою переривання вагітності холестерин мав позитивний корелятивний зв'язок з загальним білірубіном (r=0,41) і від'ємний з активністю КФ (r=-0,41). При несприятливому наслідку вагітності встановлювався позитивний зв'язок холестерину з катепсином D (r=0,79), тригліцеридами (r=0,56) та бета-ліпопротеїдами (-ЛП) (r=0,57). В разі сприятливого наслідку вагітності від'ємний корелятивний зв'язок встановлювався між тригліцеридами, з одного боку, і катепсином D (r=-0,32) та пре--ЛП (r=-0,29) - з другого. Цікаві взаємозв'язки спостерігались між -ЛП та РНК-азою при ускладненому загрозою переривання перебігу непланованої вагітності. Так, при сприятливому наслідку вагітності цей зв'язок носив помірний позитивний характер (r=0,38), тоді як при несприятливому - від'ємний (r=-0,54). Тобто, змни показникв ферментного обмну знаходились в тсному зв'язку з показниками ліпідного обміну. Дослідження показали, що в разі несприятливого наслідку непланованої вагітності для плода були суттєвими (p<0,05) кореляційні зв'язки кортизолу (який, як було показано раніше, корелював із рівнем тривожності) з -ЛП (r=0,9), фосфором (r=-0,9) та КФ (r=0,89). В разі сприятливого наслідку непланованої вагітності, яка ускладнилась загрозою переривання в першому триместрі, характер суттєвих асоціацій змінювався. Перш за все, звертала на себе увагу негативна асоціація рівня прогестерону з рівнем кальцію (r=- 0,4), та позитивна його асоціація з залізом (r=0,67), РНК-азою (r=0,57) та аланінамінотрансферазою (АлАТ) (r=0,37). Рівень кортизолу позитивно асоціювався з гама-глютамінтранспептидазою (ГГТ) (r=0,63), фосфором (r=0,50), АлАТ (r=0,48), аспарататамінотрансферазою (АсАТ) (r=0,52), рівнем заліза (r=0,54); та негативно - з КФ (r=-0,42). Знайдено позитивну асоціацію активності РНК-ази (r=0,90) та ГГТ (r=0,89) з рівнем парасимпатикотонії, оціненої за методикою Газазян М.Г. (1987).

Отримані дані дозволили зробити висновок, що сприятливий наслідок непланованої вагітності визначається складною взаємодією різних систем організму. Порушення взаємодії цих систем або неадекватна відповідь на будь якому рівні призводять до несприятливого наслідку непланованої вагітності для плода.

Між тим, на особливу увагу заслуговує розробка моделей, які дозволяли б прогнозувати найчастіші ускладнення в перебігу непланованої вагітності. Нами отримані дискримінантні функції, що на підставі аналізу біохімічних показників дозволяють прогнозувати загрозу переривання вагітності, передчасні пологи, інтранатальну гіпоксію плода, перинатальні втрати.

В результаті послідовного вибору з 50 вивчених показників для прогностичної моделі інтранатальної гіпоксії плода було відібрано тринадцять. За допомогою дискримінантного аналізу для нормального перебігу пологів (НПП) та для ускладнення пологів інтранатальною гіпоксією плода (ІГ) отримані комбінації (дискримінантні функції) цих показників, що інтегрують у собі всю інформацію, яка міститься в лабораторних тестах, і є доцільними з точки зору можливості визначення подальшого стану (інтранатальної гіпоксії плода).

НПП = -753,232 - 12,443K + 6,898Na + 1,609Fe + 216,094А/Г + 4,834-ЛП + 5,342-ЛП - 14,936АсАТ/АлАТ - 15,452КФ + 0,689ГГТ + 0,123КК + 45,192ІРІ + 15,896IgМ - 6,221IgА,

ІГ = -795,195 - 19,567K + 5,784Na + 0,382Fe + 281,985А/Г + 6,012-ЛП + 7,575-ЛП - 16,432АсАТ/АлАТ - 2,624КФ + 2,399ГГТ + 0,099КК + 51,313ІРІ + 20,642IgМ - 11,188IgА,

де: K - концентрація калію, ммоль/л; Na - концентрація натрію, ммоль/л; Fe - концентрація заліза, мкмоль/л; А/Г - альбумін-глобуліновий коефіцієнт; -ЛП - ліпопротеїди , %; -ЛП, %; АсАТ/АлАТ; КФ - активність КФ, Од./л; ГГТ - активність ГГТ, Од./л; КК - активність КК, Од./л; IgМ, г/л; IgА, г/л.

Прогностичне значення функції одержують шляхом множення величини біохімічного показника на відповідний коефіцієнт із наступним додаванням отриманих величин до вільного члена. Таким чином, отримують два числа: одне, що має відношення до неускладненого перебігу пологів, та друге - до ускладненого перебігу вагітності або пологів. При цьому, абсолютне значення функції ролі не відіграє, важливо лише знати, для якого стану це значення є найбільшим. Саме цей стан із найбільшою ймовірністю буде мати місце у конкретної жінки.

Показано, що дискримінантні функції показників біохімічного гомеостазу дозволяють прогнозувати: загрозу переривання вагітності в другому та третьому триместрах на підставі аналізу показників у першому триместрі зі специфічністю - 93,8%; загрозу передчасних пологів на підставі аналізу показників у другому триместрі вагітності зі специфічністю - 96%; ускладнений перебіг пологів з чутливістю - 85,7%, специфічністю - 95,2%; інтранатальну гіпоксію плода зі специфічністю - 93,3%; перинатальні втрати з чутливістю - 85,8%, специфічністю - 80,0%.

Популяційне дослідження, в межах якого проведено аналіз 781 картки спостереження за вагітними, дозволило розробити номограму відповідності маси плода гестаційному терміну та на підставі знань про дійсну масу тіла, гестаційний строк і криву росту плода, характерну для Донецького регіону, коректно встановлювати діагноз ЗВУРП. Розроблена номограма ВДМ, яка, у випадку, коли жодне вимірювання не виходить за межі одного стандартного відхилення, дозволяє з високою цінністю (87,8%) виявляти вагітних, у яких гіпотрофія плода відсутня.

В разі, коли хоча б одне вимірювання ВДМ було нижчим за середнє значення для даного терміну вагітності мінус одне стандартне відхилення, жінка потребувала додаткового обстеження з використанням УЗД.

Встановлено, що процес зростання маси плода під час вагітності описує поліномінальне рівняння четвертого порядку. Такі чинники, як термін вагітності, паритет, зріст матері, стать плода, вірогідно впливають на масу дитини при народженні та характеризують стандартизовану передбачену масу плода, характерну для конкретної жінки в даній популяції. Алгоритм індивідуального прогнозу маси новонародженого додатково включає показник ВДМ в 21, 25, 31 та 33 тижні вагітності та в 75,5% випадків дозволяє вже в 33 тижні вагітності передбачити ЗВУРП. Для реалізації розроблених алгоритмів в жіночій консультації вагітній встановлювали термін (Т) вагітності в тижнях, паритет (П), вибираючи коефіцієнт 1 чи 2 (першо- чи повторнороділля), вимірювали її зріст (З) в сантиметрах. За допомогою УЗД визначали стать (С) плода та присвоювали коефіцієнт 1 чи 2 (хлопчик чи дівчинка). Якщо стать плода за якихось причин встановити не вдавалось, прогнозували масу і для хлопчика і для дівчинки. ВДМ вимірювали в сантиметрах в 21-й (Д²¹), 25-й (Д²⁵), 31-й (Д³¹), 33-й (Д³³) тижні вагітності. Одержані величини підставляли у рівняння та визначали прогнозовану величину індивідуальної маси (М) плода в грамах:

М = - 9232,9 + 101,7 x Т - 245,0 x П + 29,3 x З - 165,7 x С + 42,2 x Д²¹ + 60,4 x Д²⁵ - 2,7 x Д³¹ + 60,9 x Д³³

Окрім того, розраховували стандартизовану (СМ) масу плода в грамах:

СМ = - 3278,4 + 121,1 x Т + 116,6 x П + 10,6 x З - 193,1 x С.

Для кожного рівняння розраховували значення стандартного відхилення та мінімальне значення показника. І, якщо мінімальне значення прогнозованої індивідуальної маси плода було нижчим, ніж мінімальне значення прогнозованої величини стандартизованої маси, передбачали ЗВУРП.

Таким чином, встановлено, що індивідуальні психологічні особливості жінок з непланованою вагітністю обумовлюють швидку психологічну дезадаптацію з підвищенням рівня стресу та тривоги, який корелює з підвищенням рівня кортизолу та наступною біохімічною дезадаптацією, з одного боку, і розвитком порушень настрою та підвищенням частоти депресивних станів під час вагітності, з іншого боку. Підвищення рівня гормонів стресу корелює з погіршенням плодового кровообігу та зниженням оцінки стану плода за шкалою Фішера. Усі ці механізми обумовлюють клінічні порушення, характерні для непланованої вагітності, та підвищують ризик порушень настрою в післяпологовому періоді.

Дослідження, проведені на попередніх етапах, дали змогу розробити концептуальну модель розвитку ускладнень в перебігу непланованої вагітності та пологів та обґрунтувати підходи до надання допомоги.

Враховуючи високу частоту гестаційної анемії серед жінок з непланованою вагітністю, нами було вивчено можливості підвищення безпеки планованого кесаревого розтину у жінок з непланованою вагітністю, перебіг якої ускладнився анемією. Встановлено, що на рівень гемоглобіну на 5-7 добу після операції кесаревого розтину в разі автодонорства крові впливають початковий рівень гемоглобіну, тромбоцитів, а також величина крововтрати та об'єм ексфузованого, а потім трансфузованого пацієнтці середовища (Hb_5-7К = -224,72 + 1,43 · Hb₁ + 0,72 · Tr₁ - 16,59 · % крововтрати + 0,02 · V ексфузії крові, де Hb_5-7К - рівень гемоглобіну на 5-7 добу післяопераційного періоду в разі застосування автокрові донорства, г/л; Hb₁ - рівень гемоглобіну до забору крові, г/л; Tr₁ - рівень тромбоцитів до забору крові, x10⁹/л; % крововтрати - відсоток, який складає крововтрата від маси пацієнтки; V ексфузії крові - об'єм ексфузованої крові, мл; характеристики моделі - p<0,0001). В разі автодонорства плазми особливу увагу слід приділяти початковому рівню тромбоцитів та динаміці показника гемоглобіну до та після екс фузії (Hb_5-7П = 84,47 + 1,23 · (Hb₂ - Hb₁) + 0,1 · Tr₁, де Hb_{5-7П -} рівень гемоглобіну на 5-7 добу післяопераційного періоду в разі застосування автоплазми донорства, г/л; Hb₂ - рівень гемоглобіну після забору плазми, г/л; Hb₁ - рівень гемоглобіну до забору плазми, г/л; Tr₁ - рівень тромбоцитів до забору плазми, x10⁹/л; характеристики моделі - p<0,05). Знайдені закономірності дозволяють вчасно корегувати показники гемостазу та приймати рішення відносно об'єму ексфузії та наступної корекції рівня гемоглобіну.

Пошук оптимального способу оперативного розродження в разі непланованої вагітності заслуговує на велику увагу, що, перш за все, пов'язане зі збільшенням підстав для виникнення ускладнень в цій ситуації за рахунок підвищеного стресу. Провідне місце у вирішенні цих питань займає техніка кесаревого розтину. Проведені нами дослідження показали, що застосування кесаревого розтину за методикою Misgav Ladach (L. Sjoholm, G. Holmgren, 1995) супроводжувалось достовірним скороченням тривалості операції (22, 8 ± 2,4 в порівнянні з 61,8 ± 2,4 хв., p<0,05), а також часу від початку операції до народження дитини (4,3 ± 0,6 проти 6,5 ± 0,3 хв., p<0,05). Водночас спостерігалось достовірне зменшення крововтрати (450,0 ± 12,1 проти 522,4 ± 10,3 мл, p<0,05), що має велике значення для зниження частоти ускладнень в післяпологовому періоді, особливо при ускладненні перебігу непланованої вагітності анемією.

Розроблена нами технологія надання допомоги в перинатальному періоді жінкам з непланованою вагітністю включала:

Під час вагітності: психо-емоційну підтримку подружжя за рахунок проведення “школи батьків”, раціональної психотерапії та заохочення членів родини до допомоги під час вагітності; оцінку рівня тривожності за методикою Тейлора. В разі, якщо оцінка перевищує 25 балів - проведення раціональної психотерапії, бажано залучити допомогу психотерапевта; вивчення дискомфортів, що відчуває вагітна, та на підставі математичного аналізу сумарної оцінки дискомфортів - проведення оцінювання можливості розвитку депресивного стану; в разі підвищеного ризику розвитку депресивного стану під час вагітності - застосування ЕШД для вчасного виявлення жінок, які потребують консультації психотерапевта, а також додаткової раціональної психотерапії; в разі виявлення психоемоційних відхилень під час вагітності - біохімічне дослідження показників крові матері (показників білкового, ліпідного, вуглеводного обмінів, вмісту мікроелементів, активності ферментів) з метою встановлення ознак біохімічної дезадаптації та проведення корекції стану за допомогою дієти, збагаченої білками та вітамінами, прийому комплексу вітамінів та мікроелементів, хофітолу (2 таблетки тричі на добу), спіруліни (один грам на добу), магне-В₆ (1 таблетка тричі на добу) впродовж 10 днів; в разі загрози переривання непланованої вагітності - додання до загальноприйнятої терапії препаратів магне-В₆ (1 таблетка чотири рази на добу) та спіруліни (один грам на добу) упродовж 10 днів; в разі тазового болю під час вагітності - проведення УЗД лобкового зчленування. При розмірі лобкового зчленування менше 10 мм - надання рекомендацій щодо виконання фізичних вправ, більше 10 мм - застосування засобів, що забезпечують підтримку таза; застосування номограми ВДМ для вчасного передбачення ЗВУРП. В разі, якщо дійсна ВДМ знаходиться в межах 1SD для даного терміну гестації, використовують математичні моделі прогнозу маси плода в 33 тижні вагітності. Розраховують стандартизовану та індивідуальну масу плода, а також нижню межу стандартного відхилення. В разі, якщо дійсна ВДМ має значення менше за 1SD для даного терміну вагітності або розрахована на підставі математичного аналізу нижня межа індивідуальної маси плода знаходиться нижче 1SD, розрахованого для стандартизованої маси плода, рекомендується динамічне УЗД для вчасної діагностики ЗВУРП; в разі наявності ЗВУРП - проведення доплерометричного УЗД для вивчення стану матково-плодового кровообігу. В разі патологічного стану кровобігу плода - госпіталізація в перинатальний центр для розродження.

Напередодні пологів: застосовують шкалу Війма для оцінки рівня побоювання пологів. В разі, коли оцінка за шкалою Війма перевищує 84 бали, рекомендують проведення раціональної психотерапії та забезпечення підвищеної уваги медичного персоналу під час пологів з метою подолання страху пологів; вивчення оцінки за ЕШД з метою передбачення розвитку депресивного стану в післяпологовому періоді. В разі прогнозованого підвищення оцінки за ЕШД вище 9 балів після пологів - проведення додаткової раціональної психотерапії напередодні пологів.

Під час пологів: з метою підвищення безпеки планованого кесаревого розтину застосовують операцію за методикою Misgav Ladach, автодонорство. Для вчасної профілактики анемії після операції кесаревого розтину в разі автодонорства застосовують розрахування прогнозованого рівня гемоглобіну та завчасного призначення препаратів заліза (200 мг на добу) напередодні пологів та в післяпологовому періоді в разі прогнозування післяпологової анемії; оральне дрібне призначення малих доз простагландину Е₁ (20 мкг - 20 мкг - 20 мкг - 40 мкг - 40 мкг - 40 мкг) з інтервалом в дві години з метою індукції пологової діяльності в разі ускладнення перебігу вагітності прееклампсією легкого ступеня; заохочення членів родини до допомоги під час пологів; використання партограми та аускультограми для спостереження за динамікою пологів та станом плода. В разі високого ризику інтранатальної гіпоксії плода - спостереження за станом плода за допомогою ФПО.

В післяпологовому періоді: застосовують ЕШД для виявлення порушень психологічної адаптації на 5-7 добу після пологів. В разі оцінки за ЕШД вище 9 балів рекомендують проведення раціональної психотерапії. В разі підвищення оцінки за ЕШД вище 13 балів - консультацію психотерапевта з наступною коригуючою медикаментозною терапією.

Встановлено, що запропонована технологія надання допомоги при непланованій вагітності не впливала на частоту загрози переривання вагітності. Між тим, достовірно рідше у жінок основної групи мали місце передчасні пологи (2,04% проти 13,82%, p<0,05), що, можливо, було пов'язано з позитивним впливом запропонованої технології на психологічний стан і біохімічний гомеостаз вагітних. Не знайдено також розбіжностей в частоті діагностики ЗВУРП під час вагітності. Між тим, достовірно рідше у жінок основної групи мали місце захворювання під час вагітності (гострі респіраторні захворювання), що може свідчити про позитивний вплив запропонованої технології надання допомоги (26,5% проти 43,1%, p<0,05) на стан жінок.

Оральне застосування дрібних повторних доз простагландину Е₁ в разі необхідності розв'язання пологової діяльності у жінок з непланованою вагітністю, перебіг якої був ускладнений прееклампсією, супроводжувалось підвищенням тривалості латентної фази дії препарату (15,16 ± 2,1 год. проти 2,97 ± 0,27 год., р<0,05) при відсутності розбіжностей в тривалості пологів та підвищенням оцінки новонароджених за шкалою Апгар на першій хвилині після народження (6,75 ± 0,21 проти 6,0 ± 0,29 балу, р<0,05). Запропонована схема призначення простагландину Е₁ дозволяла делікатно розв'язувати пологову діяльність та зменшити кількість гіпоксичних станів плода під час пологів.

Відмова від необґрунтованого втручання в перебіг пологів за рахунок ведення пологів за картограмою супроводжувалась збільшенням тривалості першого (6,48 ± 0,25 проти 5,66 ± 0,28 год.) та скороченням другого (0,28 ± 0,01 проти 0,31 ± 0,01 год.) періодів пологів у жінок основної групи та скороченням третього періоду пологів (0,09 ± 0,004; 0,11 ± 0,005; 0,12 ± 0,01 год. відповідно), p<0,05. Як результат вчасного та лише за потребою призначення утеротоніків у жінок основної групи спостерігалось зменшення частоти гострої інтранатальної гіпоксії плода (1,02% проти 4,07%), p<0,05.

Мало місце зменшення частоти патологічних пологів (з 61,4% до 20,4%, p<0,05), частоти порушень відокремлення плаценти (з 26,0% до 6,1%, p<0,05) та застосування ревізії порожнини матки (з 37,4% до 8,2%, p<0,05) у жінок основної групи. Кесарів розтин було проведено в 12,2% випадків у жінок основної, та в 23,6% випадків у жінок групи порівняння (р<0,05). Звертав на себе увагу той факт, що в жодному випадку прееклампсія не була показанням до оперативного розродження у жінок основної групи.

Перебіг післяпологового періоду ускладнився у 2,04% жінок основної, 4,47% жінок групи порівняння та 3,33% жінок контрольної групи. Розбіжності не носили достовірного характеру, хоча мала місце тенденція до зниження ускладнень в разі надання допомоги за запропонованою технологією. Між тим, якщо в структурі ускладнень у жінок основної групи зустрічалась тільки гіпертермія, то в групі порівняння, окрім гіпертермії, мали місце: субінволюція матки (7 випадків), кровотеча (1 випадок), інфекція сечового міхура (1випадок) та лактостаз (1 випадок).

За рахунок покращання надання допомоги жінки основної групи достовірно менше часу, ніж жінки групи порівняння, проводили у пологовому будинку (7,5 ± 0,41, в порівнянні з 8,55 ± 0,23 дня, p<0,05; 7,6 ± 0,42 - в контрольній групі, р>0,05).

При оцінці стану плода в третьому триместрі вагітності в разі надання допомоги за запропонованою технологією встановлено достовірне підвищення оцінки КТГ за шкалою Фішера (7,0 в порівнянні з 6,0, p<0,05). Були відсутні розбіжності в показниках базальної ЧСС плода (141 проти 142, p>0,05) та кількості рухів плода за 30 хвилин дослідження (14 проти 13, p>0,05). Оцінка плода за шкалою Фішера мала негативну кореляцію з рівнем в-ендорфіну напередодні пологів (r=-0,47, p<0,05). Тобто, в разі зниження рівня в-ендорфіну, що спостерігалось при контролі стресової ситуації, мало місце поліпшення стану плода з підвищенням оцінки КТГ за шкалою Фішера. Позитивну кореляцію встановлено між кількістю рухів плода та базальною ЧСС плода (r=0,48, p<0,05). Отримані результати свідчать, що впровадження запропонованої технології сприяє покращанню стану плода за рахунок контролю стресової ситуації, викликаної непланованою вагітністю.

Показано, що дворазова аускультація може використовуватись як скринінг-метод для вчасної діагностики уповільнення ЧСС плода та прийняття рішення щодо подальшої тактики надання допомоги під час пологів в інтересах плода. В разі підвищеного ризику інтранатальної гіпоксії плода спостереження за станом плода проведено за допомогою ФПО. Встановлено, що збільшення тривалості сатурації кисню плода вище 30% корелювало із зменшенням ацидозу в крові пуповини (r=-0,59). Підвищення pH пуповинної крові корелювало із оцінками новонародженого за шкалою Апгар на першій (r=0,72) та п'ятій (r=0,69) хвилинах після народження (p<0,05), а також із ступенем енцефалопатії за шкалою Сарнат (r=-0,81). В разі продовження періоду, коли сатурація кисню плода перевищувала 30%, скорочувався період із серцебиттям плода меншим за 100 ударів за хвилину (r=-0,56). За нашими даними пороговим значенням сатурації, яке може свідчити про небезпеку плода, є 30% сатурація, що співпадає з даними світової літератури (G. Arikan et al., 2000). Ситуація, коли тривалість зниження сатурації менше 30% спостерігається три хвилини або більше, потребує негайного прийняття рішення відносно тактики надання допомоги плоду.

Впровадження запропонованої технології супроводжувалось народженням малюків із більшою масою тіла (3299,6 ± 50,9 г проти 3111,2 ± 38,7 г, p<0,05), підвищенням оцінки немовлят за шкалою Апгар на першій (6,8 ± 0,06 балу проти 6,2 ± 0,09 балу, p<0,05) та на п'ятій хвилині (7,5 ± 0,07 балу проти 7,2 ± 0,06 балу, p<0,05), зменшенням кількості немовлят, що залишались в стані асфіксії (менше ніж сім балів за шкалою Апгар) на п'ятій хвилині після народження з 18,1% до 6,3%, р<0,05, збільшенням кількості немовлят, що прикладались до грудей в пологовій залі (57,1% проти 42,1%) та знаходились на сумісному перебуванні (55,1% проти 42,0%). Серед малюків основної групи не було перинатальних втрат, тоді як в групі порівняння показник перинатальної смертності дорівнював 36,5‰, p<0,05.

Позитивний вплив на перебіг вагітності та пологів, стан плода та новонародженого у жінок з непланованою вагітністю, перш за все, може бути пояснений позитивними змінами психологічного стану жінок, які отримали допомогу за запропонованою технологією. У жінок основної групи підвищувалась оцінка самопочуття, активності та настрою за даними тесту САН. Достовірно зменшувалась кількість жінок, які мали оцінку за визначеними параметрами менше ніж 4 бали (самопочуття: 6,5% проти 15,4%, p<0,05; активність: 6,5% проти 30,8%, p<0,001; настрій: 0 проти 6,2%, p<0,05). У жінок основної групи достовірно зменшувалась оцінка тривожності за шкалою Тейлора (18,3 ± 1,7 проти 23,0 ± 0,7 балу, p<0,05), в 1,5 разу рідше спостерігався високий рівень тривожності. Майже вдвічі рідше жінки основної групи мали депресивні порушення настрою під час вагітності (15,5% проти 29,1%, p<0,05). Застосування опитника Війма показало, що майже у 50% жінок групи порівняння мало місце підвищення оцінки досвіду, тоді як тільки у 28% жінок основної групи оцінка досвіду була вищою за оцінку очікувань (p<0,05). Вивчення особливостей психологічного стану в післяпологовому періоді показало, що у жінок основної групи мало місце достовірне зниження оцінки за ЕШД на п'яту добу після пологів (7,3 ± 0,7 проти 10,5 ± 1,0 балу, p<0,05). В разі, коли за порогове значення встановлення депресивних порушень настрою в післяпологовому періоді була прийнята оцінка за ЕШД в 13/14 балів, в жодному випадку серед жінок основної групи не знайдено ознак депресивного стану (25% в групі порівняння, p<0,05).

Впровадження запропонованої технології надання допомоги в перинатальному періоді в разі загрози переривання непланованої вагітності супроводжувалось позитивними змінами стану фетоплацентарного комплексу. Достовірно підвищувався рівень естріолу та прогестерону. Вивчення показників біохімічного гомеостазу показало достовірне підвищення сироваткового заліза (14,2 ± 0,6, в порівнянні з 13,1 ± 0,4 мкмоль/л, p<0,05). Зміни рівня кальцію були несуттєвими (2,4 ± 0,04, в порівнянні з 2,4 ± 0,09, ммоль/л, p>0,05), тоді як рівень магнію підвищувався суттєво (0,99 ± 0,05, в порівнянні з 0,87 ± 0,05 ммоль/л, p<0,05). Водночас суттєво знижувався рівень КК (59,3 ± 10,1, в порівнянні з 108,8 ± 15,6 Од./л, p<0,05). І, якщо до початку терапії суттєвою була асоціація рівня КК з активністю РНК-ази (r=0,68, p<0,05), то після призначеної терапії ставали суттєвими асоціації рівнів фосфору та тригліцеридів (r=0,71, p<0,05), активності амілази та рівня сироваткового заліза (r=-0,9, p<0,05). Нормалізувались асоціації активності ферментів та показників ліпідного обміну, що, з нашої точки зору, супроводжувалось сприятливим перебігом вагітності. Вивчення рівня Я-ендорфіну показало відсутність суттєвих розбіжностей показника напередодні пологів у жінок основної та групи порівняння. Між тим, рівень Я-ендорфіну був суттєво зниженим у жінок основної групи під час потуг (86 проти 206 нг/л, p<0,001), а також на четверту добу післяпологового періоду (4,5 проти 20,5 нг/л, p<0,001), що свідчить про кращий контроль стресової ситуації жінками основної групи. Тобто, застосування запропонованої технології надання допомоги в разі непланованої вагітності приводило до зниження рівня стресу, покращання психологічного стану жінок, про що свідчило зниження оцінки за ЕШД, та завдяки цьому - зменшення ускладнень в перебігу пологів та післяпологового періоду.

Результати соціологічних досліджень показали, що в разі надання допомоги за запропонованою технологією мало місце підвищення інформованості жінок відносно того, що відбувається в пологах (98,5% проти 65,2%, р<0,0001), підвищення відчуття контролю над ситуацією (100% проти 82,6%, р<0,001), зменшення кількості жінок, які вважали, що їм не вистачало уваги персоналу (3,1% проти 20,9%, р<0,05), зменшення кількості жінок, які були незадоволені допомогою по зменшенню болю (1,6% проти 11,3%, р<0,05), підвищення кількості жінок, які вважали, що все було відмінно у пологовому відділенні (64,1% проти 42,1%, р<0,05). Встановлено, що привітна поведінка персоналу, вміння персоналу знаходити спільну мову з пацієнтом, обґрунтоване призначення утеротоніків обумовлюють задовільнення жінок наданою допомогою.

Таким чином, впровадження запропонованої технології надання допомоги в перинатальному періоді жінкам з непланованою вагітністю супроводжувалось поліпшенням психологічної, біохімічної адаптації, зменшенням частоти ускладнень в перебігу вагітності та пологів, підвищенням безпеки планованого кесаревого розтину, поліпшенням стану матері та немовляти та підвищенням рівня задовільнення жінок якістю наданою під час вагітності та пологів допомогою. Все це переконливо свідчить про необхідність широкого впровадження розробленої технології в повсякденну акушерську практику.

Висновки

У дисертації наведено теоретичні основи та обґрунтовано новий напрямок наукових досліджень щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які виношують неплановану вагітність, шляхом вивчення у них психоемоційного стану, гормонів стресу, показників гомеостазу, розробки та впровадження поетапної системи лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику акушерських та перинатальних ускладнень.

Встановлено, що 79,6% вагітностей, які закінчились народженням дитини, були непланованими та частіше ускладнювались загрозою переривання, передчасними пологами, затримкою внутрішньоутробного розвитку плода, народженням малюків з меншою масою тіла та з нижчою оцінкою за шкалою Апгар. На відсутність застосування будь-яких засобів запобігання даної вагітності вказували 87% жінок.

Знайдено, що 36,8% жінок з антенатальною загибеллю плода в зв'язку із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода після 28 тиж. вагітності, 35,4% з неонатальною втратою плода до 28 тиж. вагітності та 26,6% з народженням малюка в стані асфіксії в 28-33 тиж. вагітності не перебували під наглядом у жіночій консультації, що характеризує вклад непланованих вагітностей в структуру перинатальних втрат.

Показано, що непланована вагітність супроводжувалась підвищенням частоти багаторазової загрози переривання (22,4% проти 6,7%), передчасних пологів (13,8% проти 3,3%), затримки внутрішньоутробного розвитку плода (5,3% проти 0), зниженням оцінки стану плода за шкалою Фішера (6,0 проти 7,5 балу), народженням малюків з меншою масою тіла (3111,2 ± 38,7 проти 3386,0 ± 71,3 г), нижчою оцінкою за шкалою Апгар (6,16 ± 0,09 проти 6,55 ± 0,1 балу), частішою відсутністю грудного вигодовування (15,04% проти 1,7%), підвищенням перинатальної смертності (36,5% проти 0).

Знайдено виразну соціальну дезадаптацію з інтрапсихічною спрямованістю (27,3%), підвищення оцінки стресорів (55,4 ± 2,1 проти 46,4 ± 3,4 балу), збільшення сумарної оцінки дискомфортів в I триместрі (69,7 ± 2,8 балу проти 53,9 ± 1,3), частішу симпатикотонію (в 1,6 разу), підвищення рівня тривожності (25,7 проти 12 балів), підвищення виразності депресивних порушень (36,5 ± 0,6 проти 34,3 ± 0,6 балу за шкалою Зунге), частоти ознак депресивного стану (29,1% при оцінці за Единбурзькою шкалою депресії) у жінок з непланованою вагітністю. Встановлено позитивну асоціацію оцінки за шкалою Тейлора з рівнем кортизолу сироватки крові матері (r=0,71).

Знайдено, що неускладнений перебіг непланованої вагітності характеризується біохімічною “нормою”, що формується переважно під впливом парасимпатичної нервової системи. Ускладнений перебіг непланованої вагітності характеризується змінами біохімічного гомеостазу, обумовленими симпатикотонією.

Встановлено достовірне зниження оцінки КТГ плода за шкалою Фішера (6,43 проти 7,35 балу), позитивну кореляцію відношення в-ендорфін/АКТГ з рівнем систоло-діастолічного відношення в артерії пуповини плода напередодні пологів (r=0,59), негативну кореляцію рівнів АКТГ та в-ендорфіну з оцінкою КТГ плода за шкалою Фішера (r=-0,53 та r=-0,54 відповідно) при непланованій вагітності.

Показано, що індивідуальні психологічні особливості жінок з непланованою вагітністю обумовлюють швидку психологічну дезадаптацію з підвищенням рівня стресу та тривоги, який корелює зі зростанням рівня гормонів стресу, наступною за цим біохімічною дезадаптацією, з одного боку, та розвитком депресивних порушень настрою, з іншого боку, що призводить до зростання ускладнень в перебігу вагітності та пологів.

Знайдено, що дискримінантні функції показників біохімічного гомеостазу дозволяють прогнозувати: загрозу переривання вагітності зі специфічністю 93,8%; загрозу передчасних пологів зі специфічністю 96%; ускладнений перебіг пологів з чутливістю 85,7%, специфічністю - 95,2%; інтранатальну гіпоксію плода зі специфічністю 93,3%; перинатальні втрати з чутливістю 85,8%, специфічністю 80,0%.

Розроблено номограму висоти дна матки, яка дозволяє в 87,8% випадків виявляти вагітних без затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Математичні моделі прогнозу маси новонародженого, що включають дані про термін вагітності, паритет, зріст матері, стать плода та показники висоти дна матки в 21, 25, 31 та 33 тижні вагітності в 75,5% випадків дозволяють передбачити затримку розвитку плода та виявити вагітних, які потребують динамічного ультразвукового дослідження..

На підставі багатофакторного аналізу встановлено, що при застосуванні автодонорства крові для профілактики післяопераційної анемії треба враховувати: початковий рівень гемоглобіну, тромбоцитів, величину крововтрати та об'єм ексфузованого середовища; при застосуванні автодонорства плазми: початковий рівень тромбоцитів та динаміку показника рівня гемоглобіну під час ексфузії середовища. Скорочення тривалості операційного втручання (22,8 ± 2,4 проти 61,8 ± 2,4 хв.) та зменшення величини крововтрати (450,0 ± 12,1 проти 522,4 ± 10,3 мл) може бути досягнуто за рахунок впровадження кесаревого розтину за методикою Misgav Ladach.

Доведено, що застосування дворазової аускультації при веденні пологів за партограмою може використовуватись як скринінг-метод для вчасної діагностики уповільнення ЧСС плода. Збільшення тривалості зниженої сатурації плода (30% або нижче) за даними фетальної пульсоксиметрії корелювало з підвищенням ацидозу (r=-0,59), останній - з народженням немовлят з нижчою оцінкою за шкалою Апгар (r=0,72) та підвищенням ступеня енцефалопатії за шкалою Сарнат (r=-0,81). Зниження сатурації плода нижче 30%, що триває три або більше хвилин, потребує негайної допомоги плоду.

Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику акушерських та перинатальних ускладнень при непланованій вагітності, який включає заохочення родини до надання допомоги в перинатальному періоді, проведення раціональної психотерапії, корекцію біохімічного стану за допомогою дієти, збагаченої білками та вітамінами, прийом комплексу вітамінів та мікроелементів, спіруліни, хофітолу та магне В₆ під контролем показників гомеостазу, заохочення психолога, психотерапевта або спеціально підготовленого медичного працівника при необхідності, вчасну діагностику затримки внутрішньоутробного плода, забезпечення доброзичливого, привітного ставлення медичного персоналу до породіллі та подружжя, проведення пологів з обов'язковим використанням партограми, застосування дворазової аускультації як скринінг-методу та моніторного спостереження в разі підвищеного ризику інтранатальної гіпоксії плода, застосування дрібних оральних доз простагландину Е₁ при необхідності родозбудження, автодонорства та удосконаленої методики кесаревого розтину при необхідності оперативного втручання.

Впровадження запропонованої технології надання допомоги в перинатальному періоді при непланованій вагітності супроводжувалось поліпшенням психоемоційного стану жінок, нормалізацією гомеостазу та функції фетоплацентарної системи за рахунок чого зменшувалась частота передчасних пологів в 6,8 разу, патологічних пологів втричі, порушень відокремлення плаценти в 4,3 та застосування ревізії порожнини матки в 4,6 разу; збільшувалась маса немовлят при народженні (3299,6 ± 50,9 г) та кількість немовлят, які прикладались до грудей в пологовій залі (в 1,6 разу) та знаходились на сумісному перебуванні (в 1,3 разу), зменшувалась частота народження дітей в стані асфіксії до 6,3% та показник перинатальної смертності за рахунок антенатальних втрат (0 проти 32,5‰), підвищувалась інформованість жінок відносно того, що відбувалось у пологах в 1,5 разу, відчуття контролю над ситуацією в 1,2 разу, кількість жінок, які вважали, що все було відмінно у пологовому відділенні в 1,5 разу.

Практичні рекомендації

Усі жінки з непланованою вагітністю відносяться до групи ризику перинатальної патології та смертності. З метою попередження негативних наслідків непланованої вагітності необхідно підвищити інформованість та обізнаність молоді з питань планування сім'ї. Підвищити обізнаність медичного персоналу з питань особливостей надання допомоги в перинатальному періоді в разі непланованої вагітності. Забезпечити заохочення до надання допомоги жінкам під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді психолога, психотерапевта або спеціально підготовленого медичного працівника.

В жіночій консультації:

Підвищити обізнаність подружжя з питань особливостей перебігу вагітності та пологів та особливостей надання допомоги в перинатальному періоді в разі непланованої вагітності за рахунок заохочення їх до “школи батьків”.

Забезпечити заохочення родини до надання допомоги під час вагітності.

Ширше використовувати раціональну психотерапію при наданні допомоги жінкам з непланованою вагітністю. В разі виявлення психоемоційних відхилень під час вагітності проводити додаткове біохімічне дослідження показників крові матері (показників білкового, ліпідного, вуглеводного обмінів, вмісту мікроелементів, активності ферментів) з метою встановлення ознак біохімічної дезадаптації та проведення корекції стану за допомогою дієти, збагаченої білками та вітамінами, прийому комплексу вітамінів та мікроелементів (прегнавіт), хофітолу (2 таблетки тричі на добу), спіруліни (один грам на добу), магне-В₆ (1 таблетка тричі на добу) впродовж 10 днів.

В разі загрози переривання непланованої вагітності до загальноприйнятої терапії додавати магне-В₆ (1 таблетка чотири рази на добу) та спіруліну (один грам на добу) упродовж 10 днів.

Спостереження за станом плода під час вагітності проводити за допомогою номограми висоти дна матки. В разі зниження темпів росту плода проводити динамічне ультразвукове дослідження для вчасної діагностики затримки внутрішньоутробного розвитку плода. При встановленні затримки внутрішньоутробного розвитку плода - госпіталізація для спостереження та розродження (в лікувально-профілактичні заклади другого рівня акредитації в разі доношеної, та третього рівня акредитації - в разі недоношеної вагітності).

В родопомічному закладі:

Забезпечити створення доброзичливого, привітного ставлення медичного персоналу до породіллі та подружжя. Забезпечити заохочення родини до надання допомоги під час пологів.

При необхідності розродження шляхом планованого кесаревого розтину застосовувати різні варіанти автодонорства та сучасні методики оперативного втручання для підвищення безпеки операції.

З метою індукції пологової діяльності в разі ускладнення перебігу вагітності прееклампсією призначати оральні дрібні дози розчину простагландину Е₁ за схемою: 20 мкг, 20 мкг, 20 мкг, 40 мкг, 40 мкг, 40 мкг (з інтервалом в дві години).

Використовувати партограму та аускультограму для спостереження за динамікою пологів та станом плода. В разі високого ризику інтранатальної гіпоксії плода доцільно проводити розродження вагітної в родопомічних закладах, забезпечених сучасним обладнанням для моніторного спостереження за станом плода.

Забезпечити психоемоційну підтримку породіллі в післяпологовому періоді за рахунок раціональної психотерапії та заохочення родини до надання соціальної підтримки. В разі виникнення порушень настрою в післяпологовому періоді вчасно забезпечувати консультацію психотерапевта.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Шавульская О.М., Могилевкина И.А. Тест Люшера в оценке особенностей психологического состояния в динамике гестационного процесса у женщин с желанной беременностью // Медико-социальные проблемы семьи. - 1997. - Т.2, №2. - С. 131-135. (Обрала напрямок та розробила програму дослідження, підібрала та проаналізувала матеріал, провела статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки).

Могилевкина И.А. О некоторых факторах, определяющих высокую частоту обследования полости матки у первородящих в послеродовом периоде // Український медичний альманах. - 1999. - Т.2, №3. - С. 127-130.

Могилевкина И.А., Орда А.Н., Чайка В.К., Лангоф-Русс Е., Ларсен С., Линдмарк Г. Перинатальный аудит в Донецком регионе, 1997-1998 г.г. // Медико-социальные проблемы семьи. - 1999. - Т4, №1. - С.8-13. (Обрала напрямок дослідження, підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

Чайка В.К., Могилевкина И.А., Перетятько А.А. Социально-демографическая характеристика и особенности течения беременности и родов у женщин с анемией в I триместре беременности // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - №12.- С. 21-25. (Підібрала матеріал, провела дискусію, зробила та обґрунтувала висновки).

Могілевкіна І.О. Диференційований підхід до оцінки маси новонародженого // Перинатологія та педіатрія. - 2000. - №3. - С.20-23.

Могілевкіна І.О. Епідеміологія тазового болю під час вагітності та ультрасонографія в диференціальній діагностиці тазового болю // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т.5, №2-3. - С. 64-67.

Могілевкіна І.О., Перетятько Г.А., Лядова Н.В. Застосування оцінки висоти дна матки (ВДМ) для спостереження за станом плода // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2000. - Т.9, №3. - С.452-455. (Обрала напрямок дослідження, провела підбір пацієнток, статистичний аналіз, обґрунтувала висновки).

Могилевкина И.А. Значение некоторых биохимических показателей крови для прогноза исхода непланируемой беременности, осложненной угрозой прерывания // Український медичний часопис. - 2000. - № 5 (19). - С. 119-123.

Могилевкина И.А., Бабич Т.Ю., Железная А.А. Медико-социальные аспекты “Сосредоточенной на семье помощи в перинатальном периоде” при непланируемой беременности // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т.5, №1. - С. 18-22. (Обрала напрямок дослідження та розробила його програму, провела статистичний аналіз, узагальнення результатів, обґрунтувала висновки).

Могілевкіна І.О. Непланована вагітність: частота, особливості перебігу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №1. - С. 111-113.

Могілевкіна І.О. Можливості передбачення маси плода під час вагітності // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - №2. - С.54-56.

Могілевкіна І.О. Непланована вагітність в Україні: епідеміологія // Український медичний часопис. - 2001. - № 4 (24). - С. 28-30.

Могілевкіна І.О. Непланована вагітність: особливості перебігу вагітності та пологів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - №2. - С. 86-88.

Могілевкіна І.О. Особливості стану немовлят в разі надання спеціалізованої допомоги в перинатальном періоді при непланованій вагітності // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 2-3. - С. 133-134.

Могілевкіна І.О. Показники біохімічного гомеостазу в разі неускладненого перебігу непланованої вагітності // Медико-социальные проблемы семьи. - 2001. - Т.6, №3. - С.8-12.

Могілевкіна І.О. Дискомфорти, що відчуває жінка протягом непланованої вагітності // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2 (додаток). - С.237-240.

Могілевкіна І.О., Донченко Л.І. Раннє прогнозування інтранатальної гіпоксії плода у разі непланованої вагітності // Одеський медичний журнал. - 2002. - № 2 (70). - С.13-15. (Обрала напрямок дослідження, підібрала та проаналізувала матеріал, провела статистичний аналіз, зробила та обґрунтувала висновки).

Могілевкіна І.О. Психологічні особливості відношення до свого стану в разі непланованої вагітності // Проблеми медичної науки та освіти. - 2002. - № 3. - С.51-53.

Могілевкіна І.О., Астахов В.М. Клініко-психологічні аспекти непланованої вагітності // Актуальні проблеми психології: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія / С.Д. Максименко, Л.М. Карамушка.- Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002. - Т.1, Ч.5. - С.103-107. (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела статистичну обробку, дискусію, обґрунтувала висновки).

Могілевкіна І.О. Оцінка жінками якості зосередженої на родині допомоги в разі непланованої вагітності // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - №1. - С.161-164.

Могилевкина И.А., Шпатусько Н.И., Ханча Ф.А. Кесарево сечение по методике Misgav Ladach для повышения безопасности оперативного родоразрешения // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. - №3 (15). - С. 51-55. (Обрала напрямок дослідження, підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

Могилевкина И.А. Аускультограмма при неосложненном течении родов // Здоровье женщины. - 2003. - №3 (15). - С.35-38.

Могілевкіна І.О. Клініко-психологічні аспекти перинатальної допомоги в разі непланованої вагітності // Український медичний альманах. - 2003. - Т.6, №5. - С.110-113.

Могілевкіна І.О. Підвищення безпеки планованого кесаревого розтину за рахунок впровадження різних варіантів автодонорства // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003.- Т.8, №2. - С.33-37.

Могілевкіна І.О. Можливості фетальної пульсоксиметрії в діагностиці гострої інтранатальної гіпоксії плода // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - №4. - С.16-20.

Mogilevkina I., Bшdker B., Orda A., Langhoff-Roos J., Lindmark G. Using the Nordic-Baltic perinatal death classification to assess perinatal care in Ukraine // Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. - 2002. - Vol.100, №2. - P.152-157. (Обрала напрямок дослідження, підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

Mogilevkina I. Some Reproductive Health Indicators. A Study with Special Emphasis on Factors Behind Induced Abortions and Perinatal Mortality // Acta Universitatis Upsaliensis, Comprehensive Summaries of Uppsala dissertations from the Faculty of Medicine 1215. - Uppsala, 2003. - 50 p.

Деклараційний патент на винахід № 44552А України, МПК7: G01N33/53/ Спосіб прогнозування величини індивідуальної маси плода або новонародженого / Чайка В.К., Могілевкіна І.О., Перетятько Г.А., Лядова Н.В. Опубл.: бюл. Промислова власність. - 15.02.2002. - №2. (Співавтор ідеї винаходу, розробила спосіб прогнозування).

Деклараційний патент на винахід № 53981А України, МПК7: A61K38/24. Спосіб лікування жінок, що страджають на депресивні стани, спричинені гіпоестрогенемією / Могілевкіна І.О., Короткіх Л.М. Опубл.: бюл. Промислова власність. - 17.02.2003. - №2. (Співавтор ідеї винаходу, розробила методики лікування, обґрунтувала висновки).

Mogilevkina I. Unintended pregnancy is the high risk pregnancy. // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics: Book of Abstracts. - Washington, 2000. - P.2.07.10.

Chaika V.K., Моgilеvkinа I.А., Zhеlеznаya А.А. Medical-social problems of family centred maternal care (FCMC) in Ukraine // European Journal of Obstetrics and Gynecology and Reproductive Biology, Supplement 15th European Congress of Obstetrics and Gynaecology, 21-24 June 2000, Basel, Switzerland. - Vol. 91. - Suppl. 1. - P. 159. (Обрала напрямок дослідження, провела статистичний аналіз, проаналізувала результати та обґрунтувала висновки).

Могилевкина И.А., Политик В.А., Карасева Е.В., Гавриленко Т.А. Биохимические изменения в 1 триместре, определяющие развитие угрозы прерывания беременности во 2 и 3 триместрах у женщин с непланируемой беременностью // Ранние сроки беременности: проблемы, пути решения, преспективы (Материалы 1 международной конференции). - Москва, 2002. - С.381-386. (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела дискусію та обґрунтувала висновки).

Mogilevkina I. Intrauterine growth restriction (IUGR): diagnosis and prognosis // The 16th European Congress of Obstetrics and Gynecology (EAGO/EBCOG): Abstract Book. - Malmo / Sweden, 2001. - P. 52.

Анотація

Могілевкіна І.О Непланована вагітність (особливості перебігу вагітності та пологів, удосконалення надання допомоги в перинатальному періоді). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство і гінекологія. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004.

На підставі епідеміологічного дослідження встановлено високу частоту непланованих вагітностей (79,6%) та суттєвий вклад їх в структуру перинатальної захворюваності та смертності. Наукова робота присвячена розробці нового напрямку акушерської науки і практики, а саме: поліпшенню наслідків непланованої вагітності для матері та немовляти шляхом вивчення особливостей психологічної, гормональної та біохімічної адаптації організму вагітної, стану плода та новонародженого та розробки науково-обґрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів для жінок, що виношують неплановану вагітність. Впровадження запропонованої технології надання допомоги в перинатальному періоді дозволило суттєво знизити ускладнення в перебігу вагітності та пологів, поліпшити наслідки непланованої вагітності для матері та новонародженого та підвищити задовільнення жінок наданою допомогою.

Ключові слова: непланована вагітність, епідеміологія, перинатальний період, клініко-психологічні особливості, гормональний та біохімічний гомеостаз, прогнозування ускладнень, технологія надання допомоги.

Аннотация

Могилевкина И.А. Непланированная беременность (особенности течения беременности и родов, усовершенствование оказания помощи в перинатальном периоде). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2004.

На основе эпидемиологического исследования установлена высокая частота непланированных беременностей (79,6%) и высокий вклад ее в структуру перинатальной заболеваемости и смертности. Научная робота посвящена разработке нового направления акушерской науки и практики, а именно: улучшению исходов непланированнной беременности для матери и новорожденного путем изучения особенностей психологической, гормональной и биохимической адаптации организма беременных, состояния плода и новорожденного и разработки научно-обоснованной системы лечебно-профилактических мероприятий для женщин, вынашивающих непланированную беременность. Внедрение разработанной технологии оказания помощи в перинатальном периоде позволило существенно снизить количество осложнений в течении беременности и родов, улучшить исходы непланированной беременности для матери и новорожденного и повысить удовлетворенность женщин предоставляемой помощью.

Ключевые слова: непланированная беременность, эпидемиология, перинатальный период, клинико-психологические особенности, гормональный и биохимический гомеостаз, прогнозирование осложнений, технология оказания помощи.

Summary

Mogilevkina I.A. Unintended pregnancy (peculiarities of pregnancy and delivery course, perinatal care improvement). - Manuscript.

Dissertation for the Degree of Doctor of Medical Science in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynaecology. - Kyiv Medica Academy of Post-Graduate Education named after P.L.Shupik, MPH of Ukraine, Kyiv, 2004.

Objectives: To improve unintended pregnancy outcomes for mothers and neonates by studing of psychological, hormonal and biochemical adaptation of pregnant woman, status of fetus and neonate and working out of scientific-based system of prophylactic-treatment measures for those carring out an unintended pregnancy.

Methods: Epidemology of unintended pregnancy was studied by survey among 397 parturients. Impact of unintended pregnancy in perinatal mortality structure was studied applying the Nordic-Baltic perinatal death classification to all cases in the Donetsk region in 1997-1998 (n=1126) and in Denmark (n=540). 781 case records were analyzed to work out neonatal weight and fundus-symphys measurement normogrammes as well as models of population, standardtized and individual fetal weight prognosis. Clinical, psychological, hormonal, biochemical peculiarities were studied in 569 pregnant women (60 with intended and 509 - with unintended pregnancy (among them: 50 with the threatened first trimester abortion, 115 with planned Cesarean Section, 246 - with traditional care and 98 - with proposed perinatal care (Case). Proposed perinatal care included: family centered maternal care during pregnancy, delivery and postpartum; psychological support and rational psychotherapy as well as consultation of Specialist in Psychology where appropriate under pshyhological tests control; pregnancy complications prognosis; biochemical disadaptation correction; oral misoprosol use for labour induction in preeclampsia; autologous blood and plasma transfusion, as well as Misgav Ladach Cesarean Section if planned operative delivery; partograph and auscultograph use during delivery; fetal pulse oxymetry in intrapartum hypoxia risk group. Mother's satisfaction with care provided was studied by self-questionnaires 24-48 hours and 6 months after delivery.