Примітки: 1.*- вірогідні відмінності у порівнянні з контрольною групою (p < 0,05);

2. ** - вірогідні відмінності з групою порівняння (p < 0,05),

3. ? - різниця відносно контрольної групи,%.

епізоди його підвищення, причому їх найбільша кількість припадала на нічні години (табл.1). Результати добового моніторингу артеріального тиску показали вірогідно більш високу швидкість ранкового підйому артеріального тиску (ШРПАТ) у вагітних основної групи. Так ШРПСАТ в основній групі склала 16,4±2 мм рт. ст./годину і вірогідно не відрізнялась від значень вагітних групи порівняння, а ШРПДАТ складала 14,5±2,4 мм рт. ст./годину і перевищувала значення вагітних групи порівняння в 1,3 рази. ШРПСАТ була в 2,1 рази, а ШРПДАТ в 2,6 рази вища цих значень у здорових вагітних (р<0,05). Ранковий пік артеріального тиску поряд із підвищенням судинного тонусу, агрегаційною здатністю тромбоцитів і зниженням фібринолітичної активності крові в ранні ранкові години відносять до пускових факторів судинних катастроф у цей час (Є.П. Свищенко, В.М. Коваленко, 2002). На підставі отриманих даних установлено, що добовий індекс САТ у групі високого ризику (9,8±0,64%) в 1,3 раза менший, а ДАТ (7,7±1%) в 1,4 раза менший, ніж у здорових (p<0,05). Ці зміни пов'язані з тим, що провідну роль у формуванні добового ритму АТ відіграють циркадні коливання функціональної активності ЦНС (Ю.М. Сіренко, В.М. Гранич, 1999, Є.П. Свищенко, В.М. Коваленко, 2002). Регуляторна роль симпато-адреналової системи, максимум активності якої припадає на період спостереження, підтверджується наявністю прямого зв'язку між артеріальним тиском і концентрацією адреналіну і норадреналіну в крові протягом доби (Свищенко Є.П., Коваленко В.М., 2002). Добовий профіль АТ формується під впливом циркадних ритмів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, кортизолу, опіоїдів, вазоактивних пептидів. Отримані дані (С.О. Герзанич із співавт, 2000) про порушення ритму добової динаміки іонів магнію при прееклампсії зі зниженням його концентрації в крові в період з 10-13 і 0-6 годин може також пояснювати недостатнє зниження артеріального тиску в нічні години.

Результати добового моніторингу підтверджуються доплерометрією матково-плодового кровотоку і наявністю кореляційного зв'язку між показниками добового моніторингу артеріального тиску і систоло-діастолічним співвідношенням у матковій артерії та артерії пуповини. На показники СДС найбільше впливають ті показники ДМАТ, які характеризують рівень і тривалість впливу підвищеного артеріального тиску на судинну систему. В основній групі між ДАТ і СДС маткової артерії r=0,57 (р<0,05), СрАТ і СДС r=0,36 (р<0,05), між ІНСАТ і СДС r=0,49 (р<0,05), між ІНДАТ і СДС 0,52 (р<0,05). У фетоплацентарній системі вагітних групи порівняння і в основній групі так само, як і у всій системі кровообігу, відбувається підвищення периферічного опору. Пульсаційний індекс групи підвищеного ризику в матковій артерії перевищував показники здорових вагітних на 25,6 %, індекс резистентності ? на 17%, систоло-діастолічне співвідношення ? на 9,5%, в артерії пуповини СДС на 7,7% (р<0,05).

Початкові мікроциркуляторні внутрішньосудинні зміни в системі артеріола-капіляр-венула відзначалися в 28-30 тижнів вагітності і проявлялися повнокров'ям, уповільненням кровотоку, появою стазу і руху крові порціями. Редукція кровообігу з агрегацією в артеріолах діаметром до 15 мкм і у венулах до 30 мкм, у капілярах ? “намистоподібний” кровотік (1.1. К₁) були виявлені у 68,8 % досліджуваних. У 31,2% мали місце невизначені порушення кровообігу з початковою агрегацією еритроцитів (+.+. К₀).

Оцінка внутрішньоутробного стану плода засвідчила, що відхилення базального ритму від середніх значень (120-160 скорочень на хвилину) найбільш часто зустрічалися у вагітних групи порівняння, а у вагітних основної групи дане відхилення зустрічалось у 2 (4,3%) жінок. В основній і групі порівняння змінювався характер акцелерацій і децелерацій базального ритму, що відображає ступінь компенсаторних можливостей серцево-судинної системи плода. Зниження кількості акцелерацій у цих же групах є несприятливою прогностичною ознакою.

Результати проведених досліджень у вагітних обстежених груп дозволили визначити предиктори прогнозу можливості розвитку гестаційної артеріальної гіпертензії. Оцінку впливу факторів ризику на розвиток гестаційної артеріальної гіпертензії проводили шляхом обчислення тетрахоричного показника зв'язку. Оскільки багато факторів ризику і симптомів є взаємозалежними, враховувати при прогнозі кожний із них некоректно, тому деякі з ознак були об'єднані. Для комплексної оцінки прогнозу використовували математичний метод послідовного аналізу А.Вальда (1960). При визначенні прогнозу, тобто імовірності настання стану А і Б у кожної конкретної хворої, необхідно розрахувати суму логарифмів відносин імовірності появи всіх відібраних показників. Якщо Уlg >1,2788, то на підставі теорії Вальда з імовірністю більшою ніж 95% можна прогнозувати розвиток гестаційної артеріальної гіпертензії, а при Уlg <-1,301 - з тією ж імовірністю ? відсутність розвитку артеріальної гіпертензії, при -1,301 < Уlg < 1,2788 прогноз не визначений і вимагає подальшого спостереження і обстеження хворої. Для зручності практичного використання даного математичного методу його піддали значному спрощенню, замінивши дробові значення логарифмів еквівалентними цілими числами умовних одиниць (ум.од.), так що lg=0,1 відповідає 1 ум. од., при цьому величини > 0,05 дорівнювали до 1 ум. од., а величинами < 0,05 зневажали (прирівнювали до 0) (табл. 2). Сума умовних одиниць за всіма показниками обчислена в кожному конкретному випадку захворювання, складає прогностичний індекс гестаційної артеріальної гіпертензії (ПІГАГ). При ПІГАГ > +13 з імовірністю більше, ніж 95% прогнозується несприятливий перебіг вагітності, при ПІГАГ < -13 - неускладнений перебіг вагітності, а при -13 < ПІГАГ < +13 прогноз залишається невизначеним.

Для перевірки ефективності прогнозування програма була випробувана на 81 вагітній, з яких 34 ? здорові вагітні та 47 ? з групи високого ризику розвитку гестаційної артеріальної гіпертензії. Було визначено, що чутливість даного методу

Таблиця 2. Шкала для обчислення прогностичного індексу гестаційної артеріальної гіпертензії (ПІГАГ)

складає 85,7%, специфічність ? 83,7%, позитивна прогностична значимість ? 78,9%, негативна прогностична значимість ? 89%, діагностична точність ? 89%.

Проведена превентивна терапія дозволила підвищити вміст магнію в сироватці крові на 18,2% (р<0,05), знизити його втрату із сечею на 8,7% (р<0,05), знизити процентний вміст іонізованого кальцію щодо кількості загального кальцію до 50,7±1,2%, підвищити екскрецію кальцію із сечею на 13,8% (р<0,05). Превентивна терапія дозволила достовірно знизити величини САТ, ДАТ, СрАТ за всі періоди часу, а також стабілізувати АСАТ, АДАТ, АСрАТ у нічний період у вагітних групи високого ризику розвитку прееклампсії. У результаті профілактичного лікування відзначене достовірне зниження показника варіабельності: за добу зниження варіабельності САТ відбувалося на 24,4% відносно значень до лікування, зниження ДАТ ? на 21,4%; за день варіабельність САТ знизилася на 16,4%, ДАТ на ? 5,5%, за нічний період САТ ? на 19,8%, ДАТ на ? 16,6%. Здійснений ефект від призначення “Магне В6” і “Фітоседу” можна пояснити їх седативним впливом. Після проведеного лікування було відзначене зниження епізодів підвищення САТ, а епізодів підйому ДАТ у нічний час не було, що можна пояснити спазмолітичною і гіпотензивною дією магнію, який входить до складу препарату “Магне В6”. Проведене лікування дозволило збільшити ДІСАТ у 1,24 раза, ДІДАТ ? у 2,2 рази, ДІСрАТ ? у 1,65 раза (р<0,05). У результаті проведеного профілактичного лікування відбулася нормалізація швидкості ранкового підйому АТ, значення якого наблизилися до значень у здорових вагітних.

Дані динамічного спостереження біомікроскопічної картини внутрішньосудинних змін у системі артеріола-капіляр-венула свідчили про повне відновлення мікроциркуляторного кровообігу у 12 (40%) вагітних, у 11 (36,6%) досліджуваних із позитивним ефектом терапії внутрішньосудинні зміни носили невизначений характер, переважно відзначалися в дрібних артеріолах і венулах (+.+. К₁). У 7 (32,4%) жінок, незважаючи на позитивну динаміку всіх інших показників, ознаки агрегації еритроцитів відзначалися в артеріолах і венулах дрібного калібру (І.І.) і “штрихпунктирний”, переривчастий кровообіг у капілярах (К_І). Після лікування спостерігалося поліпшення показників кровообігу в маткових, артеріях пуповини, однак жоден із них не досяг рівня здорових вагітних. Таким чином, у результаті проведеної превентивної терапії був досягнутий бажаний ефект: знизилася лабільність серцево-судинної системи, зменшився спазм, збільшився регіонарний кровообіг, що забезпечило належний рівень обмінно-трофічної функції органа й життєдіяльності організму в цілому, відбулося відновлення функції порушеного периферічного кровообігу на всіх рівнях дослідження.

Установлено наступні результати використання вищеописаної превентивної терапії: у 27 (90%) жінок вона виявилася спроможною та дозволила запобігти розвитку гестаційної артеріальної гіпертензії та прееклампсії; у 3 (10%) ? профілактичні заходи виявилися неефективними, та у терміні 34 - 36 тижнів вагітності у 2 (6,7%) жінок розвинулися гестаційні набряки з протеїнурією, а в 1 (3,3%) - гестаційна гіпертензія зі значною протеїнурією. З 47 вагітних основної групи, які знаходилися під звичайним диспансерним наглядом лікаря жіночої консультації без превентивної терапії у 16 (34%) з них прееклампсія і гестаційна артеріальна гіпертензія не розвинулися. У 31 (66%) з них через 2-4 тижні в терміни 32-35 тижнів діагностували моно- і полісимптомний перебіг прееклампсії. Гестаційні набряки відзначені у 5 (10,6%) вагітних, гестаційна протеїнурія ? у 2 (4,3%), гестаційні набряки з протеїнурією ? у 1 (2,1%), гестаційна гіпертензія без значної протеїнурії ? у 20 (43,6%) пацієнток, гестаційна гіпертензія зі значною протеїнурією ? у 3 (6,4%) жінок, серед яких: прееклампсія середнього ступеня тяжкості - у 2 (4,3%), прееклампсія тяжкого ступеня ? у 1 (2,1%) вагітної. Подальший перебіг вагітності у групі порівняння показав, що зі збільшенням тривалості перебігу прееклампсії наростала тяжкість захворювання, про що свідчить розвиток гестаційної гіпертензії зі значною протеїнурією у 12 (24%) вагітних, серед яких: прееклампсію середнього ступеня тяжкості мали 7 (14%), а тяжку прееклампсію - 5 (10%) жінок, що підкреслює необхідність прогнозування гестаційної артеріальної гіпертензії й прееклампсії та необхідність проведення превентивної терапії на доклінічному етапі.

Основним підтвердженням ефективності запропонованої превентивної корекції є результати розродження. Оцінка результатів розродження показала, що в групі порівняння відзначені два випадки передчасних пологів і відшарування нормально розташованої плаценти, які були пов'язані з розвитком важкої прееклампсії. Звертає на себе увагу висока частота оперативного розродження в цій групі, причому у 5 (10%) жінок ? у зв'язку з тяжкою прееклампсією. В основній групі 1 (2,1%) вагітна була розроджена шляхом кесаревого розтину також у зв'язку з тяжкою прееклампсією. Після профілактичного лікування кількість кесаревих розтинів знизилася в 2,6 рази, а кесаревих розтинів через прееклампсію чи її ускладнення в цій групі не було.

В групі порівняння 4% немовлят народилися недоношеними, 6% ? мали дефіцит маси тіла, 20% ? ознаки гіпоксії, що вірогідно більше, ніж в групі контролю (p<0,05). В результаті превентивної корекції кількість внутрішньоутробної гіпоксії плода знизилася з 12,8% до 6,6%. Хоча антропометричні показники вірогідно не відрізнялися між підгрупами, але оцінка немовлят за шкалою Апгар була вірогідно вищою у групі, що одержувала превентивне лікування, і складала на 1-й хв - 7,06±0,08, на 5-й хв - 8,88±0,09 балів.

Таким чином, проведена превентивна терапія дозволила зменшити частоту прееклампсії в 2,6 рази, число ускладнень для матері ? в 1,6 рази й поліпшити перинатальний стан плода, що дозволяє рекомендувати жіночим консультаціям і денним стаціонарам використовувати встановлені предиктори та принципи превентивної терапії в повсякденній практиці.

У дисертації наведено дані щодо прогнозування і профілактики гестаційної артеріальної гіпертензії та прееклампсії на підставі вивчення магній-кальцієвого обміну, добового профілю артеріального тиску, внутрішньоутробного стану плода, матково-плодового кровообігу, біомікроскопії судин кон'юнктиви.

1. Критеріями прогнозу виникнення гестаційної артеріальної гіпертензії у вагітних є: зниження рівня магнію в сироватці крові при незміненій екскреції його із сечею; зниження концентрації загального кальцію при збільшенні долі іонізованого кальцію і нормальному кальційурезі; підвищення систолічного, діастолічного, середнього артеріального тиску та їхньої амплітуди, підвищення швидкості ранкового підйому та варіабельності артеріального тиску, зниження добового індексу систолічного і діастолічного артеріального тиску, поява епізодів підвищеного артеріального тиску в денний і нічний проміжок; порушення мікроциркуляції в артеріолах і венулах дрібного калібру судин кон'юнктиви; підвищення в матковій артерії пульсаційного індексу, індексу резистентності та систоло-діастолічного співвідношення.

2. Розроблений метод прогнозування гестаційної артеріальної гіпертензії, заснований на комплексному обстеженні вагітних (даних анамнезу, визначенні рівня магнію і кальцію в крові і добовій сечі, добового моніторингу артеріального тиску, доплерометрії матково-плодового кровообігу, біомікроскопії судин кон'юнктиви) має специфічність 83,7% та чутливість ? 85,7%.

3. Розроблені принципи превентивної терапії гестаційної артеріальної гіпертензії та прееклампсії включали: урахування часу призначення препаратів у відповідності з добовим ритмом артеріального тиску, досягнення вегето-судинної стабільності (призначення препарату “Фітосед”), підвищення вмісту магнію в плазмі крові і зниження його екскреції із сечею (призначення магнієвої дієти, препарату “Магне - В6”).

4. Доведено, що превентивна терапія дозволила одержати наступні результати: підвищити вміст магнію в сироватці крові на 18,2% (p<0,05), знизити його втрату із сечею на 8,7% та відсотковий вміст іонізованого кальцію щодо кількості загального кальцію до 50,7±1,2% (p<0,05), підвищити екскрецію кальцію із сечею на 13,8% (p<0,05); достовірно знизити величини систолічного, діастолічного і середнього артеріального тиску за всі періоди часу та стабілізувати їх амплітуди у нічний період у вагітних групи високого ризику розвитку гестаційної артеріальної гіпертензії та прееклампсії, знизити варіабельність систолічного артеріального тиску за добу на 24,4% та діастолічного артеріального тиску на 21,4% (p<0,05), достовірно збільшити добовий індекс систолічного артеріального тиску у 1,24 рази, добовий індекс діастолічного артеріального тиску ? у 2,2 рази та добовий індекс середнього артеріального тиску ? у 1,65 рази, зменшити швидкість ранкового підйому систолічного і діастолічного артеріального тиску у 2,67 рази (p<0,05) і повністю відновити мікроциркуляторний кровообіг у 40% вагітних.

5. Встановлено, що проведення превентивної терапії сприяє зниженню частоти прееклампсії вагітних в 2,6 рази, ускладнень вагітності й пологів - у 1,6 рази, підвищенню оцінки новонароджених за шкалою Апгар на 1-й хвилині до 7,06±0,08 балів, на 5-й хвилині ?до 8,88±0,09 балів.

Подобные документы

• Значення змін геометричної моделі серця на виникнення аритмій у хворих з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу

  Питання лікування пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету. Оцінка впливу підвищення артеріального тиску на розвиток гіпертрофічних типів ремоделювання серця. Особливості аритмій при цукровому діабеті 2 типу.
  
  статья [25,9 K], добавлен 24.11.2017
  

• Клініко-фармакологічні аспекти застосування петлевих діуретиків при артеріальній гіпертензії

  Лікування артеріальної гіпертензії як одна з найактуальніших проблем сучасної медицини, знайомство з причинами розповсюдженості. Загальна характеристика сучасного арсеналу лікарських засобів для лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
  
  реферат [28,8 K], добавлен 25.05.2015
  

• Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у жінок в постменопаузальному періоді: обґрунтування підходів до медикаментозної корекції

  Оцінка антигіпертензивної ефективності традиційної фармакотерапії і тієї, що включає естрадіолу валерат, у жінок з артеріальною гіпертензією в постменопаузі. Функціональний стан нейро-гормональних систем (симпато-адреналової і ренін-ангіотензинової).
  
  автореферат [72,1 K], добавлен 04.04.2009
  

• Прогнозування природного розродження та його оптимізація у вагітних з оперованою маткою

  Особливості функціонального стану оперованої матки до настання та під час вагітності, її патоморфологічні та біофізичні властивості. Створення та наукове обґрунтування математичної моделі прогнозування природного розродження, оцінка її ефективності.
  
  автореферат [32,2 K], добавлен 10.04.2009
  

• Вагітність і артеріальна гіпотензія (патогенез, профілактика і лікування ускладнень)

  Клініко-статистичний аналіз вагітності, пологів, стану плода і новонародженого при різних видах артеріальної гіпотензії. Психоемоційний стан і працездатність вагітних з артеріальною гіпотензією та вплив їх порушень на перебіг вагітності і пологів.
  
  автореферат [56,7 K], добавлен 10.04.2009
  

• Особливості клініки, діагностики, профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією

  Вивчення пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією. Підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в даної категорії пацієнток. Комплекс лікувально-профілактичних заходів.
  
  автореферат [41,5 K], добавлен 07.04.2009
  

• Багатофакторна система реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарду

  Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.
  
  автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009
  

• Профілактика та лікування анемії вагітних у жінок, які багато народжують

  Порівняльні аспекти клінічних і сидеропенічних симптомів при розвитку анемії вагітності у жінок з різним паритетом. Методика лікувально-профілактичних заходів у вагітних з гестаційною анемією на основі додаткового використання антигомотоксичної терапії.
  
  автореферат [34,1 K], добавлен 10.04.2009
  

• Профілактика та лікування анемії вагітних у жінок, які багато народжують

  Зниження частоти і ступеню важкості анемії вагітних у жінок, які багато народжують, на основі вивчення клініко-функціональних особливостей, стану гемопоезу й обміну заліза залежно від числа пологів. Удосконалення лікувально-профілактичних заходів.
  
  автореферат [37,0 K], добавлен 09.04.2009
  

• Морфологічна порівняльна характеристика хірургічних способів корекції портальної гіпертензії

  Морфофункціональні зміни в органах черевної порожнини при портальній гіпертензії. Корекція портальної гіпертензії накладанням спленоренального анастомозу. Корекція венозного тиску у ворітній вені при ПГ. Порційність надходження крові у ліву ниркову вену.
  
  автореферат [279,0 K], добавлен 24.03.2009
  

• Феохромоцитома, як одна з причин ендокринної артеріальної гіпертензії

  Клінічні прояви феохромоцитоми. Клінічні варіанти захворювання. Збільшення наднирника чи зміни його структури. Накопичення метайодобензилгуанедина, переважання секреції дофаміну. Медикаментозна терапія при неможливості провести хірургічне лікування.
  
  презентация [1023,7 K], добавлен 03.04.2016
  

• Розробка інтегрального методу діагностики, прогнозування наслідків критичних станів, післяреанімаційного періоду та способів підвищення ефективності інтенсивної терапії

  Зміни функціонального стану ЦНС пацієнтів, які перенесли критичні стани, використовуючи омегаметрію. Розробка способів прогнозування несприятливого перебігу критичних станів і післяреанімативного періоду, використання методики нейропротекторної терапії.
  
  автореферат [37,9 K], добавлен 10.04.2009
  

• Критерії, детермінуючі фактори та резерви ефективного лікування хворих з артеріальною гіпертензією за даними проспективного та ретроспективного спостереження

  Незалежні предиктори довгострокового прогнозу у пацієнтів другої та третьої стадії артеріальної гіпертензії на основі багатофакторного аналізу. Вплив антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення серцево-судинних ускладнень та цукрового діабету.
  
  автореферат [109,9 K], добавлен 21.03.2009
  

• Нетрадиційні засоби реабілітації у комплексному лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію

  Основні принципи лікування артеріальної гіпертензії. Застосування різних засобів і прийомів для зниження підвищеного м'язового тонусу. Регулярні заняття аеробної спрямованості для нормалізації АТ. Методи фізичної реабілітації хворих на гіпертензію.
  
  курсовая работа [74,7 K], добавлен 20.05.2015
  

• Зміни гемодинаміки регіонального кровообігу, метаболічних показників крові при невропатії лицьового нерва у осіб похилого віку та методи їх корекції

  Вплив поетапних диференційованих методів лікування невропатії лицьового нерва на клініко-неврологічний та нейрофізіологічний статус, стан гемодинаміки, реґіонарного кровообігу, метаболічних показників крові осіб похилого віку. Розробка методів корекції.
  
  автореферат [33,8 K], добавлен 21.03.2009
  

• Вплив кардіоваскулярного ремоделювання, порушень функції ендотелію на формування артеріальної гіпертензії, асоційованої з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій, і обґрунтування підходів до вибору терапії

  Особливості кардіогемодинаміки і процесів структурного ремоделювання серця у хворих на артеріальну гіпертензію. Судинне ремоделювання, ендотеліальні функції артерій й стан кровотоку в екстракраніальних і інтракраніальних артеріях. Вплив блокаторів на них.
  
  автореферат [55,8 K], добавлен 09.03.2009
  

• Діагностично-прогностичні аспекти матково-плацентарно-плодових взаємовідносин при внутрішньоутробному інфікуванні плода, профілактичне лікування

  Фактори ризику розвитку внутрішньоутробного інфікування плода. Особливості перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода. Рівень простагландинів та хемокінів в крові вагітних з інфікуванням.
  
  автореферат [41,8 K], добавлен 12.03.2009
  

• Особливості клінічного перебігу та ефективність антиретровірусної терапії поєднаної гемоконтактної патології: вірусу імунодефіциту людини та хронічного вірусного гепатиту С

  Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
  
  статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017
  

• Маркери функції ендотелію та запалення у молодих осіб з обтяженою щодо артеріальної гіпертензії спадковістю та у хворих на артеріальну гіпертензію

  Артеріальна гіпертензія як причина високої смертності та стійкої втрати працездатності населення. Функціональний стан ендотелію та морфо-функціональний стан міокарда, моніторинг артеріального тиску, маркери функції ендотелію. Антигіпертензивна терапія.
  
  автореферат [43,9 K], добавлен 24.03.2009
  

• Клініко-патогенетична характеристика розсіяного склерозу у зоні високого ризику захворювання

  Показники поширеності розсіяного склерозу, вивчення його етіології та виявлення авто-антитіл (абзимів), здатних каталізувати розщеплення ДНК. Визначення прогностичних критеріїв тяжкості й перебігу хвороби, розробка діагностичних підходів і тактики.
  
  автореферат [39,8 K], добавлен 19.03.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам