Лектини як гістохімічні маркери в нормі і патології

У клітинах Лангерганса остистого шару, нами відмічено експресію рецепторів LABA (бLFuc). Lee M.C. et al., 1985 спостерігали нагромадження фукозоспецифічного лектину у клітинах Кащенка-Гофбауера. Наведені нами результати досліджень у порівнянні з даними літератури свідчать про специфічність зв'язування лектинів у відношенні клітин Лангерганса і клітин Кащенка-Гофбауера, які входять у макрофагічну систему, виконують однакову функцію, містять на поверхні плазмолеми і у цитоплазмі глікокон'югати у вигляді бLFuc і мають спільне походження. Однак у подальших наших дослідженнях плаценти ми виявили у клітинах Кащенка-Гофбауера рецептори лектину PNA (вDGal). Підвищений вміст рецепторів лектинів специфічних до NАcD-глюкозаміну і NАcD-галактозаміну, відсутність D-галактози у роговому шарі на поверхні епітеліоцитів, так і всередині може змінювати проникливість цього шару для мікроорганізмів. Відомо, що між кератиноцитами у міжклітинному просторі є холестерин та його ефіри, цераміди, жирні кислоти. Наявність таких речовин у роговому шарі визначає проникність його для ліпофільних речовин. Гліколіпіди плазмолеми можуть виконувати функції рецепторів токсинів, пептидних гормонів, лімфокінів, інтерферону тощо [Albelda S.M. et al., 1990]. Редукція рецепторів PNA і SNA на поверхні епітеліоцитів може бути підгрунтям для патогенетичних механізмів виникнення запальних процесів слизової оболонки ясен. Локальна концентрація рецепторів SBA (NAcDGal) у епітеліоцитах зернистого шару може бути пусковим механізмом апоптозу. Наступним кроком у використанні лектинів як селективних гістохімічних маркерів певних видів клітин та їх популяцій було вивчення лектиногістохімічних характеристик товстої кишки в нормі і при хворобі Гіршпрунга (ХГ). Оскільки у стінці товстої кишки людини і тварин є декілька видів тканин, а також наявність у складі крипт різних клітин за морфологією, функцією та походженням, ми вперше застосували ряд лектинів для уточнення патогенетичних механізмів виникнення морфологічних змін товстої кишки при ХГ. Відомо, що хвороба Гіршпрунга пов'язана з відсутністю гангліанорних елементів у сплетеннях Мейснера та Ауербаха у певних ділянках товстої кишки [Баранов А.А. та ін., 1997]. Попередньо проведені нами дослідження слинних і підшлункової залози людини і тварин показали, що деякі лектини, наприклад ConA, має властивість зв'язуватися з клітинами інтрамуральних гангліїв і є їх маркером. Проведені лектиногістохімічні дослідження товстої кишки при ХГ показали, що деякі лектини, як, наприклад, HPA (NAcDGal), WGA (NAcGlc) і у більшій мірі SNA (NAcGal і нейрамінова кислота) проявляли афінність до келихоподібних клітин крипт. При ХГ спостерігалась гетерогенність зв'язування лектину SNA як з поверхнею клітин так і перинуклеарним простором. В нормі нами відмічена експресія рецепторів фукозоспецифічного лектину (LABA), та лектинів HPA, PNA, SBA,WGA у гладких міоцитах м'язової оболонки. При ХГ ми констатували локальну редукцію рецепторів лектину WGA, поряд з іншими лектинами у внутрішньому м'язовому шарі, та редукцію рецепторів PNA у епітеліоцитах крипт, що може бути наслідком порушення інервації і перистальтики. Аналізуючи дані літератури в плані зв'язування лектинів із структурними компонентами нервової тканини, ми відстежили, що рецептори лектину арахісу виявлені [Momoi T. et al., 1986] у складі мієліну нервових волокон центральної нервової системи. Ми виявили рецептори PNA і ConA у складі нервових волокон вегетативної нервової системи у міжм'язових нервових сплетеннях товстої кишки (рис. 6). Треба зазначити, що у товстій кишці (дистальний відділ ободової кишки) все ж виявлялися за допомогою ConА поодинокі нейрони.

Фрагмент стінки товстої кишки (ХГ). Лектин ConA-пероксидаза. 3б. Ч200. Рецептори ConA (DMan) у нейроцитах і нервових волокнах (стрілки) міжм'язового нервового сплетення.

Проведені нами дослідження тканини головного мозку в нормі і при менінгоенцефалітах показали селективність зв'язування лектинів з елементами мікроглії і пірамідними нейроцитами, стінкою судин мікроциркуляторного русла. Так лектин SNA, RCA були добрими маркерами клітин мікроглії. Вирішальна роль у забезпеченні вибірковості зв'язування лектину бузини чорної належить сіалогліканам з кінцевими дисахаридними залишками сіалова кислота D-галактоза і сіалова кислота N-ацетил-D-галактозамін. Виявлена виражена спорідненість лектина золотого дощу до ендотелію, базальних мембран і волокнистих структур судинної стінки при дослідженні мікроциркуляторного русла головного мозку, а також можливість виявляти великі пірамідні нейроцити. Аналізуючи дані літератури, ми помітили, що окремі автори [Mannoji H. et al., 1986] використовували для вивчення структурних компонентів нервової тканини лектини, специфічні до вDGal, Dman, або NАcDGal і показали, що елементи нервової тканини містять вуглеводні детермінанти у вигляді Dman або NАcDGal, вDGal. Нами вперше застосований LFuc специфічний лектин золотого дощу для маркування пірамідних нейронів головного мозку. Виявилось, що пірамідні нейроцити кори великих півкуль містять не тільки бDMan, як вказує [Schwechheimer K. et al., 1984], але вуглеводні детермінанти бLFuc. Такий факт можна пояснити з одної сторони різною топографією нейронів та їх функціональною властивістю, або ж тим, що вказані автори не використовували фукозоспецифічних лектинів. Що стосується мікроглії, то використаний нами лектин бузини чорної як селективний маркер можна паралельно використовувати із лектином рицини.

У зв'язку з провідною функцією у життєдіяльності плода вуглеводного обміну між ним і організмом матері, гістохімічне вивчення різних груп полісахаридів в тканинах хоріона має важливе значення. Відомо, що у формуванні сполучнотканинної строми хоріона велику роль відіграють глікозаміноглікани. На даний час одержано багато нових фактів, які свідчать про важливу роль основної речовини сполучної тканини, або екстрацелюлярного (ЕЦМ) комплексу макромолекул, що оточує клітини строми ворсин і утворює базальні шари судин і всіх видів епітелію. Плацента людини є цікавим об'єктом з точки зору і вивчення, і ЕЦМ та його впливу на клітини і структури [Милованов А.П., 1999]. При вивченні структурних компонентів плаценти при фізіологічному перебігу вагітності (ФПВ) і слабості родової діяльності (СРД) за допомогою лектиногістохімії ми показали зв'язування SBA (NAcDGal) і ConA (DMan) як із цитоплазматичною зернистістю децидуальних клітин (рис. 7), так із базальною мембраною ворсин хоріона на фоні гомогенного забарвлення стромальних елементів ворсин.

Децидуальні клітини материнської частини плаценти. Лектин SBA-пероксидаза. а - зб. Ч180, б - зб. Ч600. Рецептори лектину сої у цитоплазмі децидуальних клітин.

При СРД спостерігалась експресія рецепторів ConA на базальній мембрані термінальних ворсин і їх редукція у базальній мембрані стовбурових ворсин, локальне нагромадження глікокон'югатів у вигляді DMan і NАcDGal у стромі і клітинних елементах ворсин. Лектин PNA вDGal-специфічний селективно зв'язувався із клітинами Кащенка-Гофбауера, кількість яких помітно зменшувалась при СРД. Асоційоване із синдромом СРД зникнення клітин Кащенка-Гофбауера із строми хоріальних ворсин може бути обумовлене загальною тенденцією до зниження імунних властивостей плаценти при даній формі патології. Селективне забарвлення клітин Кащенка-Гофбауера лектином арахісу свідчить, що реактивність даного лектину у відношенні до клітинних компонентів нормальних зрілих тканин пов'язана з високим вмістом у їх цитоплазмі гідролітичних ферментів. Рецептори фукозоспецифічного лектину золотого дощу нагромаджувались навколо судин у стромі ворсин, точніше у їх зовнішній оболонці. Характерно, що при синдромі СРД спостерігалась редукція рецепторів LABA у вказаних ділянках у термінальних ворсинках, але тенденція до накопичення рецепторів цього лектину зберігалася у зовнішній оболонці судин і навколо судин у стовбурових ворсинках. Миронов В.А. та інші 1988, Милованов А.П. 1999 вважають, що при ФПВ кожному типу ворсин плаценти відповідає певний тип судинного русла. Авторами описані ознаки неоваскулогенезу в мікроциркуляторному руслі кінцевих ворсин, висловлена думка, що редукція парабазальної капілярної сітки в міру дозрівання проміжних ворсин може стимулювати неоваскулогенез і утворення нових кінцевих ворсин. Виявлене нами накопичення LABA-реактивного матеріалу у зовнішній оболонці судин і периваскулярних просторів може бути розцінене як прояв неоваскулогенезу в складі термінальних ворсин у плаценті роділь з ФПВ, з тенденцією редукції цих процесів при СРД.

З урахуванням вуглеводної специфічності лектинів можна думати, що розвиток СРД корелює із накопиченням у стромі окремих ворсин глікополімерів із термінальними залишками N-ацетил-D-галактозаміну і D-манози у поєднанні із зниженням вмісту глікокон'югатів з термінальними залишками D-галактози і L-фукози. Нагромадження рецепторів лектину сої і конканаваліну А можуть бути розцінені як прояв некробіотичних змін плаценти, які супроводжують синдром СРД. З іншого боку, виявлене нами накопичення рецепторів SBA (NAcDGal), які є маркером незрілості або неповноцінності тканин, узгоджується з даними Милованова А.П. 1999 про те, що тривала дія несприятливих факторів веде до порушень зрілості плаценти з формуванням структур, які не відповідають терміну гестації (патологічна незрілість). Всі виявлені відмінності лектиногістохімічних властивостей плаценти в нормі і при СРД стосуються, як правило, структури хоріальних ворсин, тоді як у материнській частини плаценти відхилень виявити нам не вдалося. При цьому виявлена висока реактивність цитоплазматичних глікополімерів децидуальних клітин стосовно всіх використаних лектинів, причому найкращим маркером децидуальних клітин виявився лектин сої (SBA). Ці клітини продукують гормони в тому числі і пролактин, фактори росту, які є глікопротеїнами [Милованов А.П., 1999]. Нами встановлено, що клітини, які продукують біологічно активні речовини, як, наприклад, у гранулярних протоках підщелепних залоз щура, посмугованих протоках підщелепних залоз людини, собаки, кроля у складі цитоплазматичної зернистості містять рецептори ConA, LABA, SBA, LCA, очевидно у синтезі біологічно активних речовин приймають участь глікокон'югати у вигляді DMan, DGal, NАcDGal, NАcDGlc, відсутність або нагромадження тих або інших моно і дисахаридів веде до порушення синтезу біологічно активних речовин і порушення їх функціональних властивостей, відповідно до зміни загальнобіологічних процесів, які є в основі патогенетичних механізмів патологічних процесів.

На основі характеру розподілу рецепторів лектинів нами підтверджена думка про дві популяцій сперматогоній, одні з яких є резервними і містять рецептори бL-фукозоспецифічного лектину золотого дощу, а інші містять рецептори САВА-1 і НРА і вступають в процеси росту і подальші перетворення. Це підтверджується виявленням рецепторів САВА-1 і НРА у більш високоспеціалізованих клітинах адлюмінального поверху.

Звивисті канальці сім'яника (контроль). Лектин НРА-пероксидаза. Зб. Ч120. Висока концентрація рецепторів НРА (NAcDGal) у сперматидах (стрілки).

Епітелій протоки придатка, особливо, клітини з облямівкою, виявляли спорідненість також до лектину HPA (NAcDGal). При екзогенному гіпертирозі інтенсивність нагромадження рецепторів НРА на поверхні вказаних епітеліоцитів у складі секрету підсилюється (рис. 9). Поява значної кількості сперматозоїдів із експресією рецепторів НРА, наводить на думку, що біополімери бNAcDGal експресуються на тих клітинах, які швидше підлягають апоптозу, а тироїдні гормони віднести до активаторів апоптозу поряд з іншими гормонами і цитокінами на які вказують [Yarilin A.A., 1996]. Поряд з експресією рецепторів НРА у складі перечислених структур, ми констатували незначну редукцію рецепторів лектину омели у інтерстиційних клітинах.

Зміна функції щитоподібної залози обумовлює модифікацію рецепторів лектинів сперматогенного епітелію, а підвищений вміст бNAcDGal у складі секрету протоки придатка є дестабілізуючим фактором у життєдіяльності сперматозоїдів в умовах дисфункції щитоподібної залози. На основі одержаних результатів можна зробити припущення, що глікокалікс спермальних клітин із надлишком бNAcDGal сповільнює процеси капацитації, а рецептори лектину НРА (NAcDGal) є сигнальними молекулами в пускових механізмах апоптозу.

Придаток сім'яника. Лектин НРА-пероксидаза. Зб. Ч180. а - контроль. б - гіпертироз. Експресія рецепторів на поверхні епітеліоцитів канальців протоки придатка і у складі секрету (стрілки).

Детальне вивчення лектиногістохімічних характеристик стінки тонкої і товстої кишки на напівтонких зрізах, які інкубували з лектинами міченими колоїдним золотом з ультратонких зрізів товщиною 70 нм, одержаних після заливки гістологічного матеріалу у Ловікрил К4М, показало зв'язування келихоподібних клітин 12-палої кишки із лектинами UЕАІ (бLFuc), ТРА (бLFuc), LABA (бLFuc) та WGA. На лектин WGA більшість келихоподібних клітин була ареактивною. На основі експресії лектину НРА (NAcDGal) ми виявили у 12-палій кишці три популяції келихоподібних клітин: з реактивним комплексом Гольджі та ареактивними секреторними гранулами, реактивним комплексом Гольджі і секреторними гранулами, ареактивним комплексом Гольджі і реактивними секреторними гранулами. Виявлено також селективне зв'язування бGal>бGalNAc-специфічного лектину GSI з елементами комплексу Гольджі келихоподібних клітин тонкої кишки. Келихоподібні клітини товстої кишки гістохімічно відмінні від клітин 12-палої кишки - вони не взаємодіяли з лектинами UEAI, TPA та LABA, але інтенсивно зв'язувались з WGA, GSI, причому реакція з WGA була виражена в дні крипт і редукувалась до негативної на поверхні слизової оболонки. З лектином GSI інтенсивна реакція з поверхні слизової оболонки знижувалася у клітинах дна крипт. Склад секреторних глікокон'югатів змінюється залежно від ступеня зрілості клітини у процесі її диференціації від дна крипти до верхівки ворсинки у тонкій кишці, чи до поверхні слизової у товстій кишці. У товстій кишці дозрівання келихоподібних клітин на шляху з дна крипти до поверхні слизової супроводжується експресією GSI з одночасною редукцією рецепторів WGA, що може бути зумовлене припиненням сіалювання або альтернативним приєднанням замість сіалової кислоти залишків вDGal або NAcDGal. У підщелепній слинній залозі виявлено гетерогенність клітинних популяцій вставних проток при обробці лектинами ConA, LCA, RCA та гранулярних проток з лектинами ConA, LCA, UEAI, TPA, LABA, LEA (рис. 10). Гетерогенність клітин протокової системи з різними лектинами обумовлена їх функціональною активністю. Ці показники співпадають із результатами [Zhang X.L. et al., 1994]. Щодо келихоподібних клітин, то різна функція окремих відділів травного каналу зумовлює органоспецифічність секреторних муцинів - експресію фукозогліканів (рецепторів UEAI, TPA, LABA) у 12-палій кишці та їх редукцію у товстій кишці.

На основі аналізу і узагальнення результатів дослідження показана перспективність застосування препаратів нових лектинів одержаних із сировини Карпатського регіону поряд з іншими маловивченими лектинами у якості селективних гістохімічних маркерів окремих типів клітин, клітинних популяцій, екстрацелюлярних тканинних структур, встановлена роль рецепторів лектинів у процесах клітинної диференціації і функціональної активності клітин на рівні роздільної здатності світлового та електронного мікроскопа, показано, що модифікація рецепторів лектинів в умовах патології підпорядкована певним закономірностям встановлення яких може сприяти у вирішенні нових діагностичнопрогностичних критеріїв, розширенню існуючих уявлень про механізми різних нозологічних форм людини і тварин, показана роль глікокон'югатів як маркерів апоптозу.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова проблема - досліджена специфічна спорідненість лектинів (у тому числі вперше очищених з сировини Карпатського регіону) до певних різновидів глікополімерів, з метою селективного гістохімічного виявлення окремих типів і субпопуляцій клітин, тканинних екстрацелюлярних структур. Досліджені механізми гетерогенності зв'язування високомолекулярних глікополімерів у складі близьких за своїми морфофункціональними параметрами клітинах з різними лектинами, а також різної гістохімічної реактивності близьких за своєю вуглеводною специфічністю лектинів до морфологічних структур, можливості ідентифікації і фракціонування близьких за своїми морфофункціональними ознаками субпопуляцій клітин. Продемонстрована роль глікокон'югатів у патогенетичних механізмах розвитку деяких форм патології.

1. Досліджена гістохімічна специфічність взаємодії нових та маловивчених препаратів лектинів з сировини Карпатського регіону (PMRL+, PMRL-,CABA-1, CABA-2, STA, SSA, LVA, PFL, LABA) із структурними компонентами ряду органів (підщелепна залоза, підшлункова залоза, тонка кишка, плацента, сім'яники), що дозволяє рекомендувати їх як селективні гістохімічні маркери окремих типів і субпопуляцій клітин екстрацелюлярних структур.

2. На основі проведених лектиногістохімічних досліджень підщелепних слинних залоз білих нелінійних щурів в динаміці онтогенезу встановлено, що процес диференціації клітин ацинусів на сероцити і мукоцити відбувається на 20-ту добу постнатального онтогенезу, що підтверджується експресією NAcDGlc-специфічного лектину WGA у одній із популяцій ациноцитів.

3. Експресія рецепторів DMan-специфічного лектину ConA у цитоплазмі ендокриноцитів гранулярних вивідних проток і нейроцитів інтрамуральних гангліїв підщелепних слинних залоз щурів може свідчити про спільний гістогенез цих клітин.

4. У складі посмуговинх проток підщелепної слинної залози мурчаків, кролів, собак і людини нами виявлені клітини з альдегідфуксинофільною зернистістю та з одночасною експресією D-манозогліканів (рецепторів лектинів ConA, LCA), що може свідчити про ендокринну функцію цих клітинних елементів протокової системи (здатність до продукції інсуліноподібного фактора росту).

5. За експресією рецепторів лектинів SNA (залишків Neu5Ac/2-6Gal), SBA (залишків NAcDGal), STA (залишків NAcDGlc) нами вперше встановлена функціональна і видова специфічність келихоподібних клітин протокової системи підщелепних слинних залоз морських свинок, кролів, собак і людини.

6. У підщелепних слинних залозах білих щурів, морських свинок, кролів, собак та людини виявлена експресія рецепторів лектинів LABA (залишків бL-Fuc), SNA (залишків Neu5Ac/2-6Gal), ConA (бDМan), LCA (бDМan), RCA (вDGal) на апікальному полюсі епітеліоцитів протокової системи, що вказує на високу функціональну активність цих клітин.

7. Вперше виявлена видова специфічність сероцитів підщелепної слинної залози різних видів тварин за експресією рецепторів лектинів WGA (залишків NAcDGlc) для щурів і собак, НРА (NAcDGal) для мурчаків, LABA (бLFuc) для людини, кролів.

8. У підшлунковій залозі експериментальних тварин і людини експресія рецепторів лектинів PNA (вDGal), SNA (Neu5Ac/2-6Gal), SBA (NAcDGal), LABA (бLFuc) нами виявлена у складі зимогенних гранул панкреатоцитів, що вказує на залучення вуглеводних детермінант до процесів перетворення проферментів у активну форму.

9. Вперше у практиці української морфології препарати лектинів, мічені колоїдним золотом, використані нами для дослідження вуглеводних детермінант клітин на рівні електронної мікроскопії після заливки матеріалу у Ловікрил К4М. Це дало можливість на ультраструктурному рівні локалізувати окремі етапи глікозування у келихоподібних клітинах тонкої кишки.

10. Вивчено закономірності перерозподілу рецепторів лектинів в клітинах у залежності від стадії секреторного циклу (клітини слинних залоз), ступеня зрілості (келихоподібні клітини товстої кишки), органної специфічності (келихоподібні клітини тонкої і товстої кишки).

11. Виявлена гетерогенність зв'язування лектину НРА (специфічний до NAcDGal) з субпопуляціями келихоподібних клітин дванадцятипалої кишки, що вказує на участь вуглеводних залишків NAcDGal у формуванні секреторних муцинів і у процесах диференціації келихоподібних клітин.

12. На основі гістотопографії рецепторів лектинів у клітинних елементах змішаних пухлин привушних слинних залоз підтверджена гіпотеза морфогенезу пухлин з епітеліальних і міоепітеліальних клітин.

13. Редукція рецептрів лектину арахісу (вDGal) бузини чорної (Nau5Ac/2-6Gal) на поверхні епітелію слизової оболонки ясен у пацієнтів з пародонтитом дає додаткову інформацію стосовно ролі глікокон'югатів у патогенетичних механізмах та морфогенезі запальних процесів слизової оболонки ясен.

14. Проведені лектиногістохімічні дослідження плаценти, сім'яників, кори великих півкуль мозку в нормі і в умовах патології виявили високу спорідненість лектинів SNA (Neu5Ac/2-6Gal), CABA-1 (NAcDGal), MLE (DGal), LABA (бLFuc), HPA (NAcDGal), PNA (вDGal) до клітин макрофагічної системи (клітини Кащенка-Гофбауера, мікроглія), високоспеціалізованих клітин (пірамідні нейроцити) або продуцентів біологічно-активних речовин (децидуальні клітини, ендокриноцити яєчка), що вказує на участь цих вуглеводних детермінант у процесах синтезу і секреції біологічно активних речовин і ферментивних систем цих клітин.

15. Експресія та модифікація рецепторів лектинів підпорядкована певним закономірностям, встановлення яких може сприяти розробці нових гістохімічних, діагностично-прогностичних критеріїв, розширенню існуючих уявлень про патогенетичні механізми різних нозологічних форм патології людини і тварин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. А.Д.Луцик, А.М.Ященко, Е.С.Детюк. Связывание лектинов структурами поднижнечелюстных слюнных желез в постнатальном онтогенезе при тиреоидной патологии (статья). Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1987. Т.112, №2. С. 40-47. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

2. А.Д.Луцик, А.М.Ященко, Е.С.Детюк. Влияние тиреоидных гормонов на гистотопографию рецепторов лектинов в слюнных железах крыс. Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1987. Т.103, №4. С. 492-495. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

3. А.М.Ященко, А.Д.Луцик, Е.С.Детюк. Сравнительное гистохимическое исследование гликоконъюгатов больших слюнных и поджелудочной желез человека. Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1989. Т.97. №7. С. 70-80. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

4. A.M.Yashchenko, A.D.Lutsyk. Comparative lectin histochemistry of human salivary gland and pancreas. Lectins Biology, Biochemistry, Clinical Biochemistry. Sigma. USA, 1990. V. 2, P. 373-377. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

5. Б.Д.Луцик, А.М.Ященко, А.Д.Луцик. Лектинпероксидазные маркеры микроглии в парафиновых срезах. Архив патологии. 1991. Т.53. №4, c. 60-63. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, описані гістологічні препарати.

6. Є.С.Детюк, А.М.Ященко, Л.Д.Вишемирська. Морфофункціональні особливості плаценти при слабості родової діяльності. Педіатрія, акушерство, гінекологія. 1991. №7, C. 43-44. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

7. А.М.Ященко, А.Д.Луцик, Детюк Е.С. Лектиногистохимия плаценты человека в норме и при слабости родовой деятельности. Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1991, Т.100, №4, 8. С. 9-14. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

8. А.Д.Луцик, А.М.Ященко, Е.С.Детюк, Б.В.Биров. Устройство для заливки гистологических проб тканей в парафин. Авторское свидетельство №147739 от 18.03.1989. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст авторського свідоцтва.

9. А.Н.Яцковский, А.Д.Луцик, А.М.Ященко. Способ выявления сиаловых кислот в гистологических срезах. Авторское свидетельство №1809386 от 10.10.1992. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та, оформлено текст авторського свідоцтва.

10. Ю.В.Макєєва, В.І.Ковалишин, А.М.Ященко. Морфофункціональні особливості підщелепних слинних залоз при зміні функції щитовидної залози. Новини стоматології. 1995, №3(4). C. 31-34. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

11. В.A.Антонюк, А.М.Ященко. Конъюгирование лектинов с пероксидазой хрена: усовершенствование методики. Клиническая лабораторная диагностика. С.Петербург. - 1996. - №4. - C. 102-106. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

12. Ковалишин В.І., Гордій П.Д., Панасюк Є.М., Чаговець Є.Ф., Ковалишин С.В., Ященко А.М. Електронномікроскопічний атлас зиготи, сперматозоїда і яйцеклітини білих щурів. Книга наукових статей. Актуальні проблеми медицини, біології, ветиринарії і сільського господарства. Львів. 1998. ;3. С. 268-275. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи і опис гістологічного матеріалу.

13. А.М.Ященко. Вуглеводні детермінанти слинних і підшлункової залоз за даними лектиногістохімії. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 1999, №2, C. 18-20.

14. А.М.Ященко. Вплив гіпертироїдизму на характер глікокон'югатів підщелепних слинних і підшлункової залоз. Acta medica leopoliensia. - 1999. - V.5. - № 2. - C. 32-35.

15. А.М.Ященко. Селективність зв'язування лектину карагани дерев'янистої із структурними ком-понентами підщелепних слинних залоз у порівняльно-видовому аспекті. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 1999. - №1. - C. 40-44.

16. А.М.Ященко, В.А.Антонюк. Лектин коры караганы древовидной - маркер миоэпителиоцитов слюнных желез. Морфология.- 1999. - Т.116, №4. C. 48-51. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

17. Ященко А.М. Цитотопографія рецепторів лектинів у привушних слинних залозах у нормі і при змішаних пухлинах. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2000, №1. С. 39-41.

18. O.В.Смолькова, А.М.Ященко, О.В.Наконечна, О.Д.Луцик. Ультраструктурна організація гістогенезу тканин зубів у плода від жінок з артеріальною гіпотонією. Буковинський медичний вісник. 2001, 5, №3-4, С. 239-240. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

19. А.М.Ященко, О.В.Смолькова, О.Д.Луцик. Рецептори фукозоспецифічних лектинів у структурних компонентах окремих органів. Таврический медико-биологический вестник. 2002, т.5 №3, С. 174-176. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

20. А.М.Ященко, В.В.Дудок, О.В.Смолькова. Селективність зв'язування фукозоспецифічних лектинів із структурними компонентами деяких органів. Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. 2003, №2. С. 37-40. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

21. Зубачик В.М., Ященко А.М., Смолькова О.В., Федун І.Р., Луцик О.Д. Селективність зв'язування лектинів із структурними компонентами слизової оболонки ясен у хворих на пародонтит //Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Запоріжжя 2003. В. ХІ. С. 56-60. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

22. Стойка Б.Р., Ященко А.М., Фітьо Ю.С., Луцик О.Д. Лектиногістохімічне дослідження спермальних клітин при подружньому неплідді. Acta medica leopoliensia. 2003. T. 9. №2. С. 69-73. Здобувачем особисто проведено опис гістологічного матеріалу, сформульовані висновки.

23. Ященко А.М., Смолькова О.В., Стойка В.Р., Наконечна О.В., Луцик О.Д. Гіпотетична роль рецепторів лектинів як маркерів апоптозу в клітинах сім'яника при тироїдній патології. Таврический медико-биологический вестник. 2003. Т. 6. №3. С. 153-155. Здобувачем особисто виконана практична частина роботи, сформульовано висновки та оформлено текст статті.

24. A.M.Yashchenko, A.D.Lutsik, E.S.Detjuk. Comparative lectin histochemistry of human large salivary glands and pancreas. Interlec-10. Prague, July 3-8. 1988. p.77.

25. А.М.Ященко, Е.С.Детюк, А.Д.Луцик. Лектиногистохимия плаценты человека в норме и при слабости родовой деятельности. Таллинн. 1989, 1.

26. B.D.Lutsik, A.M.Yashchenko, A.D.Lutsik. The Investigation of human brains in Meningoencephalitis using lectin histochemistry. Interlec-12 Abstracts. September 9-14. 1990, p. 68.

27. A.M.Yashchenko, A.D.Lutsik. Lectin histochemistry of submandibular salivary gland and pancreas of guinea pig. Interlec-13 Abstracts. Berlin. 1991, p. 69.

28. А.М.Ященко, А.Д.Луцик. Лектиногістохімія слинних і підшлункової залоз морської свинки. В кн.: Медична діагностика. Львів. 1991, С. 52-53.

29. А.М.Ященко. Гістотопографія рецепторів лектинів в піднижньощелепних слинних залозах собак. В кн.: Медична діагностика. Львів. 1992, С. 103.

30. А.М.Ященко, Л.М.Ященко. Метод виявлення тканинних базофілів в гістологічному препараті. В кн.: Медична діагностика. Київ.-Львів. 1992, С.148.

31. А.М.Ященко, Л.И.Амбарова, Л.Д.Вышемирская. Лектинохимическая характеристика некоторых органов (почка, поднижнечелюстная и поджелудочная железа) человека и животных. XI-й съезд анатомов, гистологов и эмбриологов. Полтава. 1992, С. 42.

32. A.M.Yashchenko, B.I.Bilynsky, A.D.Lutsik. Histotopography of lectin-binding glycoconjugates i normal human parotid gland and in its mixed tumors. 15th International lectin Meeting. Szeged, August 22-28. - 1993. P. 65.

33. J.B.Dovhiy, A.M.Yashchenko, A.D.Lutsik. Lectin Histochemistry of the gingival mucosa in periodontitis. Interlec. 15th International lectin meeting. Szeged. Hungary. 1993. P. 66.

34. Матлашевський, В.М.Беседін, О.Д.Луцик, А.М.Ященко.Функціональні особливості плаценти та міометрію при слабості родової діяльності. 10 конференція акушерів-гінекологів. Одеса, 1993, C. 34.

35. А.М.Ященко, В.В.Дудок, О.Д.Луцик. Гістотопографія рецепторів лектинів у підщелепних слинних і підшлунковій залозі кролів. І Національний конгрес анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. Актуальні питання морфології. І.Франківськ. - 1994. - C. 201-202.

36. J.V.Makeyeva, A.M.Yashchenko. Histochemical study of lectin-receptors in the submandibular salivary glands and pancreas. European journal of physiology. The Netherlands. 1995, V.430, №4. P. 324.

37. А.М.Ященко. Глікокон'югати слизової оболонки ясен при періодонтитах. Актуальні проблеми функціональної анатомії судинної системи. Львів, 1995. С.85.

38. А.М.Ященко, Ю.В.Макєєва. Гістохімічні особливості підщелепних слинних залоз у порівняльно-видовому аспекті. Актуальні проблеми ортопедичної стоматології. Львів. - 1996. C. 35.

39. Matlashevsky L.P., Lutsik A.D., A.M.Yashchenko. Status of placenta and myometrium in contraction failure. 11th Congress of European association of gynecologists and obstetricians (EAGO). Budapest, Hungary, 1996. P. 6.

40. A.M.Yashchenko, O.A.Antonjuk, A.E.Zavadka, A.D.Lutsyk. Binding of lectins, isolated from Polygonatum multiflorum rhizome, in submandibular salivary gland of different animal species. Interlec-18 Abstracts. 1999, University of Portsmouth. P. 76.

41. A.M.Yashchenko, O.V.Smolkova, O.V.Nakonechna, A.D.Lutsyk. Histochemical detection of endocrine cells in submandibular salivary gland by means of lectins with different carbohydrate affinities. 3-rd Parnas Conference. Lviv, 2000. October 14-18. P. 81.

42. A.M.Yashchenko, V.A.Antoniyk, O.V.Smolkova, L.D.Vyshemyrska, L.I.Ambarova, A.D.Lutsyk. Isolation and histochemical properties of two isolectins from Caragana arborescens. Abstracts of 19 International Lectin Meeting. Fortaleza, Brasil, March 25-30, 2001, P. 53.

43. A.M.Yashchenko, V.O.Antoniyk, O.V.Smolkova, O.V.Nakonechna, A.D.Lutsyk. Lectin receptor glycoconjugates in rat testes in normal stage and during exogenic hyperthyroidism. XV National Congress of Bulgarian Anatomical Society. Stara Zagora, Bulgaria, June 1-3, 2001, P. 37.

44. E.S.Varyvoda, O.V.Smolkova, A.M.Yashchenko, O.M.Pretsel, V.A.Antoniuk, A.D.Lutsyk. Lectin histochemistry of large intestine in Hirschsprung's disease. Abstracts of 20 International Lectin Meeting. Copenhagen, May 25-30, 2002. P. 65.

45. Є.С.Варивода, О.В.Смолькова, А.М.Ященко, О.М.Прецель, В.О.Антонюк, О.Д.Луцик. Лектиногістохімія товстої кишки при хворобі Гіршпрунга. Матеріали Х конгресу СФУЛТ. Луганськ, 2002, С. 239.

46. О.Д.Луцик, В.Ф.Макеєв, А.М.Ященко, О.Є.Завадка, Ю.В.Макеєва, Ю.Я.Кривко. Атлас мікроанатомії органів ротової порожнини. Львів, “Наутілус”, 1999, 208 c.

47. О.В.Смолькова, А.М.Ященко, О.В.Наконечна. Вплив мінерального обміну у вагітних з артеріальною гіпотонією на гістогенез тканин плода. Зб. наукових праць “Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства”. (сер. Медицина і біологія). 2001, С. 23-25.

48. А.М.Ященко, В.В.Дудок, Л.І.Амбарова, Л.Д.Вишемирська, О.В.Наконечна, О.В.Смолькова, О.Д.Луцик. Лектиногістохімічні характеристики окремих органів в нормі і при деяких патологічних процесах. Матеріали ІІІ Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів. Київ, 21-23 жовтня 2002. С. 373-374.

АНОТАЦІЯ

Ященко А.М. Лектини як гістохімічні маркери в нормі і патології

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.09.-гістологія, цитологія, ембріологія. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. Київ. 2004.

Дисертація присвячена вивченню ролі глікокон'югатів у патогенетичних механізмах патологічних процесів та ролі рецепторів лектинів як селективних гістохімічних маркерів окремих клітин, клітинних популяцій і екстрацелюлярних структур органів тварин і людини.

На основі методів лектиногістохімії з використанням нових лектинів одержаних із сировини Карпатського регіону мічених пероксидазою і колоїдним золотом (САВА-1 (NAcDGal), САВА-2 (NAcDGal, вDGal), PMRL+ (DMan) і PMRL- (NAcDGlc), PFA i LABA, бLFuc, SSA, L-арабіноза, DGal) встановлена специфічність зв'язування із структурними компонентами досліджуваних органів у порівнянні з іншими відомими лектинами, встановлені їх доцільність використання в якості селективних гістохімічних маркерів окремих типів клітин і клітинних популяцій, екстрацелюлярних структур. Показана важлива роль глікокон'югатів у патогенезі таких процесів як пародонтит, змішані пухлини слинних залоз, патологія плаценти при слабості пологової діяльності, менінгоенцефаліти, хвороба Гіршпрунга, встановлена модифікація рецепторів лектинів при екзогенному гіпертироїдизмі у сім'яниках щурів. Вивчена цитотопографія рецепторів лектинів в слинних і підшлунковій залозі тварин і людини у порівняльно-видовому авспекті.

Досліджена роль рецепторів лектинів як сигнальних молекул в механізмах апоптозу. Показана перспективність використання лектинів для об'єктивізації критеріїв діагностики ряду захворювань людини і тварин.

Ященко А.М. Лектины как гистохимические маркеры в норме и патологии

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.09 - гистология, цитология, ембриология. Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца. Киев. 2004.

Диссертация посвящена изучению роли гликоконьюгатов в патогенетических механизмах патологических процессов, и роли рецепторов лектинов как селективных гистохимических маркеров отдельных типов клеток, клеточных популяций и екстрацелюлярных структур органов человека и животных.

На основе методов лектиногистохимии с использованием новых лектинов меченых пероксидазой и коллоидным золотом полученых из растительного и животного сырья Карпатского региона в лаборатории „Лектинотест” Львовского Национального медицинского университета имени Данила Галицкого с помощью светловой и электронной микроскопии получены оригинальные роезультаты в отношении гистохимической специфичності двух лектинов караганы (САВА-1 (NAcGal) и САВА-2 (NAcDGal >вGal), фукозоспецифических лектинов икры окуня (PFA) и коры золотого дождя LABA, PMRL- (NAcDGlc), PMRL+ (Dman) специфических лектинов купены многоцветковой, лектина SSA (L-арабиноза DGal). Показана роль гликоконьюгатов в патогенетических механизмах патологических процессов слизистой оболочки десен, опухолевых процессов, околоушных слюнных желез, в плаценте при слабости родовой деятельности, в головном мозге при менингоэнцефалитах, в семенниках при экспериментальном гипертирозе, в толстой кишке при болезни Гиршпрунга. Изучена цитотопография рецепторов лектинов органов пищеварительной системы (слюнные железы, поджелудочная железа) в сравнительно-видовом аспекте, установлена гистохимическая специфичность новых лектинов. Показана гетерогенность связывания лектинов с клетками близкими за морфофункциональными параметрами, а такоже разной гистохимической реактивности близких за своей углеводной специфичностью лектинов, идентификация и фракционирование идентичных за другими морфофункциональными признаками субпопуляций клеток.

Установлено, что степень клеточной дифференциации и связана с ней специфика процессов конечного гликозилирования обусловливает присутствие WGA-положительных и негативных субстанций бокаловидных клеток в 12-перстной кишке, субпопуляций с характеристиками WGA+/GSI- та WGA+/GSI+ - у толстом кишечнике, а также гетерогенность связывания эпителиоцитов протоков подчелюстной слюной железы.

Установлено, что миоэпителиоциты и нервные волокна в подчелюстных слюнных железах собак проявляют сродство к Dman-специфическим лектинам (LCA, ConA), CABA-1 - маркер миоэпителиоцитов слюнных желез других видов животных. Показана модификация рецепторов лектинов в семенниках белых нелинейных крыс в условиях экзогенного гипертироидизма.

Показано, что изменение рецепторов лектинов в условиях патологии подлежит определенным закономерностям, установление которых может способствовать разработке новых диагностическопрогностических критериев, разширению существующих представлений о патогенетических механизмах отдельных нозологических форм человека и животных.

Ключевые слова: лектины, лектиногистохимия, слюнные железы, поджелудочная железа, десна, тонкая и толстая кишка, семенники, плацента, кора головного мозга.

Yashchenko A.M. Lectins as histochemical markers in normal condition and during pathologic processes.

Thesis for obtaining the scientific degree of the Doctor of Medical Sciences in Speciality 14.03.09.- Histology, Cytology, Embryology. O.O.Bogomoletz National Medical University. Kyiv,2004.

Thesis is dedicated to study of glycoconjugate role in pathogenetic mechanisms of the beginning of pathologic processes, and of the role of lectin receptors, as selective histochemical markers of separate cell types and cell populations of animal and human organs. On the base of lectinohistochemistry methods, by means of lectins with different carbohydrate specificity, labeled by peroxidase and colloid gold, it has been established the specificity of binding of new lectins - lectin CABA-l

(NAcGal), CABA-2 (NAcDGalbGal), PMRL+(Dman) and PMRL- (NAcDGluc), PFA and LABA (бLFuc), SSA(L-arabinose, DGal) - with structural components of investigated organs in comparison with other lectins; there were established new lectins abilities as selective histochemical markers of separate cells and cell populations, extracellular structures. Glycoconjugate role has been shown in pathogenetic mechanisms of beginning of pathologic processes (of gingival mucosa, of tumor processes of salivary glands, of placenta during uterine inertia, of the brain during meningoencephalitis, in testes during experimental hyperthyroidism, in large intestine during Hirshprung disease). Cytotopography of lectin receptors has been studied, also it has been established the character of glycoconjugates of animal and human salivary glands and pancreas in comparative-specific aspect. It has been shown the long-term in lectin use for objective evaluation of diagnostic criteria of some nozologic forms of human and animal diseases.

Key words: lectins, lectinohistochemistry, salivary glands, pancreas, gingives, large intestine, placenta, testes, brain.

Размещено на Allbest.ru