Порушення мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини при захворюваннях пародонта в осіб молодого віку та шляхи їх корекції

При сполученому введенні "ЕКСО" і "Біотриту-Дента" їхня остеотропна дія виражається ще в більшій мірі, про що свідчить найнижчий показник ступеня атрофії альвеолярного відростка нижньої щелепи щурів (31,7±1,2 %).

Вивчення впливу фітоадаптогенів на кальцій-фосфорний обмін в умовах пародонтиту в щурів показало, що уведення "ЕКСО" практично не впливає на концентрацію кальцію в сироватці крові (з 2,38±0,03 до 2,41±0,08 ммоль/л), тоді як при введенні "Біотриту-Дента" відзначається достовірне зниження концентрації кальцію (з 2,38±0,03 до 2,18±0,04 ммоль/л, р<0,001), очевидно, за рахунок мобілізації його в кісткову тканину, що підтверджується достовірним збільшенням вмісту кальцію в альвеолярній (з 2,80±0,07 до 3,20±0,09 ммоль/г, р<0,05) і в стегновій (з 2,65±0,14 до 4,01±0,06 ммоль/г, р<0,001) кістках. При цьому показник вмісту кальцію в сироватці крові стає навіть нижчим, ніж у інтактних щурів (2,32±0,04 ммоль/л).

Аналогічна картина спостерігається і при сполученому введенні "ЕКСО" і "Біотриту-Дента": на тлі достовірного зниження концентрації кальцію в сироватці крові (з 2,38±0,03 до 2,27±0,03 ммоль/л, р<0,05) визначається значний зріст вмісту кальцію в альвеолярній (з 2,80±0,07 до 3,25±0,03 ммоль/г, р<0,001) і стегновій (з 2,65±0,14 до 3,98±0,12 ммоль/г, р<0,001) кістках.

При визначенні активності кісткового ізоферменту ЛФ у сироватці крові виявлена тенденція до зниження її при пародонтиті (з 1,80±0,21 нкат/л в інтактних щурів до 1,47±0,07 нкат/л на моделі пародонтиту), що свідчить про зниження інтенсивності кісткового метаболізму. Препарати "ЕКСО" і "Біотрит-Дента" стимулюють остеогенез за рахунок підвищення активності остеобластів, на що вказує зріст активності кістково-специфічної ЛФ у сироватці крові: під дією "Біотриту-Дента" відзначається достовірне підвищення активності ферменту (з 1,47±0,07 до 2,00±0,15 нкат/л, р<0,05), при сполученому введенні препаратів даний показник трохи нижче (1,72±0,19 нкат/л).

При пародонтиті в щурів спостерігається достовірне зниження питомої щільності стегнової кістки (з 1,78±0,04 г/см³ в інтактних щурів до 1,54±0,08 г/см³ на моделі пародонтиту, р<0,05). Після введення "ЕКСО" і "Біотриту-Дента" відбувається достовірне збільшення питомої щільності кістки, найбільш виражене при сполученому введенні препаратів (з 1,54±0,08 г/см³ відповідно до 1,86±0,13 г/см³, р<0,05; 1,91±0,09 г/см³, р<0,05; 2,04±0,03 г/см³, р<0,001).

В результаті клінічних досліджень установлено, що застосування комплексу адаптогенів на основі біотриту і ізофлавонів сої проявляє виражений лікувальний вплив на тканини пародонта в хворих на ХКГ і ГП поч.-I ступеня загостреного і хронічного перебігу, про що свідчить позитивна динаміка змін об'єктивних пародонтальних індексів (ГІ, індексу РМА, індексу кровоточивості, ПІ Рассела).

Середня кількість необхідних відвідувань для ліквідації запального процесу в пародонті в хворих, яким традиційну терапію доповнювали призначенням фітоадаптогенів, була достовірно нижче, ніж у хворих, яких лікували без них. Так, у хворих на ХКГ середня кількість відвідувань склала 3,8±0,2 при хронічному перебігу захворювання в групі порівняння і 2,9±0,1 - в основній групі (р<0,001); при загостреному перебігу в групі порівняння - 4,1±0,2 відвідувань, в основній групі - 3,2±0,1 (р<0,001). У хворих на ГП поч.-I ступеня середня кількість відвідувань склала при хронічному перебігу в групі порівняння - 4,9±0,2, в основній групі - 3,6±0,1 (р<0,001); при загостреному перебігу в групі порівняння - 6,4±0,3 відвідувань, в основній групі - 4,1±0,2 (р<0,001).

Повторні клінічні огляди в хворих через 6 місяців після проведеного курсу лікування показали, що результати лікування ХКГ і ГП поч.-I ступеня з використанням комплексу фітоадаптогенів залишилися стабільними. У всіх хворих основних груп через 6 місяців відзначалася ремісія патологічного процесу в тканинах пародонта.

При обстеженні тканин пародонта через 12 місяців у деяких хворих була визначена клінічна і рентгенологічна картина, характерна для загострення захворювання. Так, 2 хворих ХКГ (28,6%) і 3 хворих ГП поч.-I ступеня (37,5%), які пройшли курс лікування тільки традиційною терапією (група порівняння), і 1 хворий ХКГ (6,7%) і 2 хворих ГП поч.-I ступеня (12,5%) основної групи мали потребу в проведенні повторного курсу лікування захворювань пародонта.

В обох групах (основних і порівняння) погіршення клінічної картини у віддалений термін спостережень супроводжувалося закономірним підвищенням середніх показників пародонтальних індексів. У деяких випадках відмінності між показниками в порівнюваних групах були достовірними. У хворих основних груп (ХКГ і ГП) показники індексу РМА, ПІ Рассела, гігієнічного індексу Гріна-Вермільона у віддалений термін спостережень були значно нижче, ніж у хворих груп порівняння, що також підкреслює переваги лікувального комплексу в групах хворих, у яких застосовували фітоадаптогени.

Біохімічні дослідження показали, що після проведеного курсу лікування з використанням фітоадаптогенів знижується рівень ПОЛ у ротовій рідині (зниження рівня МДА у хворих ХКГ з 3,79±0,37 мкмоль/л до лікування до 2,74±0,33 мкмоль/л через 1 місяць, р<0,05; у хворих на ГП відповідно з 3,98±0,46 мкмоль/л до 2,87±0,32 мкмоль/л, р<0,05), відзначається підвищення активності каталази, найбільш виражене через 1 місяць від початку лікування в хворих на ХКГ (з 9,6±2,5 до 16,6±2,3 мккат/л, р<0,05). Ці факти підтверджують наявність у препаратів виражених антиоксидантних властивостей.

Комплекс лікувальних заходів з використанням фітоадаптогенів сприяв також достовірному зниженню активності ЛФ у ротовій рідині хворих ХКГ (з 0,119±0,038 нкат/л до лікування до 0,040±0,007 нкат/л через 1 місяць, р<0,05) і визначив тенденцію до зниження даного показника в хворих ГП поч.-I ступеня (з 0,078±0,025 нкат/л до лікування до 0,037±0,016 нкат/л через 1 місяць), що свідчить про виражену протизапальну дію препаратів.

Дослідження мінерального обміну показали, що вже через 1 місяць від початку прийому "Біотриту-Дента" як в осіб з інтактним пародонтом, так і в хворих на ХКГ і ГП поч.-I ступеня вірогідно знижується рівень кальцію в сироватці крові (інтактний пародонт - з 2,93±0,04 до 2,57±0,06 ммоль/л, р<0,001; ХКГ - з 2,70±0,09 до 2,30±0,04 ммоль/л, р<0,001; ГП - з 2,60±0,09 до 2,35±0,08 ммоль/л, р<0,001;). Через 3 місяці дані показники залишаються практично на тому ж рівні, що і через 1 місяць. Це підтверджує можливість і доцільність застосування "Біотриту-Дента" для корекції порушень кальцій-фосфорного обміну.

У роботі також показана необхідність строго диференційованого підходу до планування лікування захворювань пародонта і призначення препаратів спрямованої остеотропної дії з урахуванням клінічної картини, характеру перебігу захворювання, рентгенологічного статусу, а також даних лабораторних досліджень, що включають, визначення біохімічних маркерів метаболізму кісткової тканини та остеоденситометрію.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта в осіб молодого віку шляхом застосування комплексу фітоадаптогенів і корекції ними порушень кальцій-фосфорного обміну і метаболізму кісткової тканини.

1. Установлено високий відсоток виявлення порушень кальцієвого (у 31% обстежених), фосфорного (21%) і магнієвого (42%) обміну і структурно-функціонального стану кісткової тканини кістяка (55%) у молодих людей у віці 17-30 років, які зустрічаються з практично однаковою частотою як в осіб з інтактним пародонтом (23,1% - 39%), так і з захворюваннями пародонта (16% - 50%).

2. За результатами багатофакторного кореляційного аналізу не встановлено обумовленості розвитку генералізованого пародонтиту в молодому віці системними порушеннями мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини (r = 0,160, р > 0,05). Найбільш визначальними пародонтогенними факторами в молодому віці є місцеві фактори порожнини рота, а саме низький рівень гігієни (r = 0,721, р < 0,001) і наявність мілкого присінку порожнини рота (r = 0,516, р < 0,001).

3. Виявлено, що розвиток генералізованого пародонтиту в молодому віці приводить до системних порушень метаболізму кісткової тканини, про що свідчать достовірні зміни біохімічних маркерів утворення кістки (ЛФ і ОК) у сироватці крові хворих ГП I-II, II, II-III ступеня. При цьому відзначаються різноманітні зміни показників у залежності від ступеня тяжкості ГП, що потребує диференційованої корекції препаратами спрямованої остеотропної дії.

4. В експерименті встановлена виражена пародонтопротекторна дія "ЕКСО" і "Біотриту-Дента" (по зниженню ступеня атрофії альвеолярної кістки відповідно на 20,3% і 29,6%), яка обумовлена їх антиоксидантними, мембраностабілізуючими й остеотропними властивостями, і показана можливість підсилювати цю дію шляхом сполученого застосування даних препаратів (зниження ступеня атрофії при сполученому введенні - на 33%).

5. В експерименті та в клініці встановлена здатність "Біотриту-Дента" вірогідно знижувати рівень кальцію в крові за рахунок депонування його в кістковій тканині, що підтверджено в експерименті достовірним підвищенням вмісту кальцію в альвеолярній і стегновій кістках. Це дозволяє рекомендувати даний препарат для системної корекції порушень кальцій-фосфорного обміну.

6. Показана висока ефективність комплексу фітоадаптогенів (таблетки "Біотрит-Дента", зубний еліксир "Біодент-2" і розчин "ЕКСО") при лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і ГП поч.-I ступеня, що обумовлено їх вираженими антиоксидантними (достовірне зниження рівня МДА в ротовій рідині, зріст активності каталази) і протизапальними (достовірне зниження активності ЛФ у ротовій рідині) властивостями. Застосування фітоадаптогенів дозволило скоротити кількість відвідувань (у середньому на 0,9 відвідувань при ХКГ і 1,8 - при ГП) і терміни лікування хворих, досягти більш тривалої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта (через 6 міс. - стабілізація в 100% хворих ХКГ і ГП; через 12 міс. - відповідно в 93,3% і 87,5%).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт і ГП поч.-I, I ступеня пропонується схема комплексного застосування фітоадаптогенів:

- таблетки "Біотрит-Дента" - розсмоктувати в порожнині рота по 1 табл. 3 рази на день курсами по 3 місяці 2 рази на рік;

- зубний еліксир "Биодент-2" - ротові ванночки в розведенні 1:10 3-4 рази в день під час курсу лікування захворювань пародонта;

- 40 % спиртовий розчин "ЕКСО" - аплікації 1% розчином "ЕКСО" в якості місцевої протизапальної терапії під час курсу лікування захворювань пародонта.

Тривалість курсу лікування і кількість відвідувань у хворих визначається ступенем тяжкості і характером перебігу захворювання. Лікування проводиться до повної нормалізації клініко-рентгенологічної картини захворювання і відсутності скарг у пацієнтів.

2. Для корекції порушень мінерального обміну як у хворих із захворюваннями пародонта, так і в осіб з інтактним пародонтом, рекомендується застосування таблеток "Біотрит-Дента" - по 1 табл. 3 рази на день курсами по 3 місяці 2 рази на рік.

3. Для визначення тактики проведення системної остеотропної терапії в хворих з важкими формами пародонтиту (ГП II, II-III ступінь) необхідно використовувати в якості біохімічних маркерів метаболізму кісткової тканини показники активності лужної фосфатази і рівня остеокальцину в крові, а також проводити остеоденситометрію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Косенко К.Н., Косоверов Ю.Е., Чумакова Ю.Г. Нарушения кальций-фосфорного обмена и метаболизма костной ткани у лиц молодого возраста и влияние их на развитие и степень тяжести заболеваний пародонта // Вісник стоматології. - 2003. - № 4. - С. 20-27. Участь здобувача полягає в клініко-лабораторному обстеженні осіб молодого віку, аналізі отриманих результатів, статистичній обробці даних, підготовці статті до друку.

2. Косоверов Ю.Е. Эффективность применения фитоадаптогенов в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта и влияние их на показатели кальций-фосфорного обмена // Вісник стоматології. - 2004. - № 1. - С. 30-35.

3. Влияние сочетанного применения препаратов "ЭКСО" и "Биотрит-Дента" на состояние тканей пародонта и показатели минерального обмена у крыс в условиях моделирования пародонтита / Ю.Г. Чумакова, Ю.Е. Косоверов, Л.Н. Россаханова, А.П. Левицкий // Вісник стоматології. - 2003. - № 1. - С. 13-19. Здобувач особисто брав участь в проведенні експерименту на тваринах, провів статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку.

4. Влияние препарата "Биотрит-Дента" на показатели минерального обмена у крыс при лечении экспериментального пародонтита / Ю.Г. Чумакова, А.П. Левицкий, Ю.Е. Косоверов, В.В. Перекрест // Вісник стоматології. - 2001. - № 4. - С. 13-15. Участь здобувача полягає в проведенні експерименту на тваринах, аналізі результатів, статистичній обробці даних, підготовці статті до друку.

5. Косоверов Ю.Е., Запорожец Н.Н. Уровень стоматологической заболеваемости и структура заболеваний пародонта у лиц молодого возраста // Вісник стоматології. - 2002. - № 3. - С. 4-5. Здобувачеві належить обстеження хворих на генералізований пародонтит, аналіз і узагальнення результатів, написання статті.

6. Косоверов Ю. Показатели кальций-фосфорного обмена у лиц молодого возраста с заболеваниями пародонта // VI Міжнарод. медич. конгрес студентів і молодих учених: Матеріали конгресу (21-23.05.02 р., Тернопіль). - Укрмедкнига, 2002. - С.333.

7. Косоверов Ю.Е. Показатели минерального обмена у лиц молодого возраста с заболеваниями пародонта // Материалы I Межд. славянской научно-практ. конф. молодых ученых-стоматологов. - Одесса: "Астропринт", 2002. - С. 34-36.

Размещено на Allbest.ru