Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських районів Донецької області та його впливу на онкологічну захворюваність населення

Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських районів Донецької області та його впливу на онкологічну захворюваність населення

Дослідження впливу факторів навколишнього середовища на частоту виникнення злоякісних новоутворень серед сільського населення. Обґрунтування та розробка принципів і заходів первинної профілактики онкологічних захворювань у жителів сіл Донецької області.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	30.07.2014
Размер файла	48,0 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

КОГУТНИЦЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 613.1:616-006+614.79(477.6)

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА СІЛЬСЬКИХ РАЙОНІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ОНКОЛОГІЧНУ ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

14.02.01 - гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Донецьк - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Грищенко Сергій Володимирович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров'я з курсом історії медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Іваницька Надія Федорівна, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, професор кафедри гігієни та екології;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник МухінВолодимир В'ячеславович, ДП Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості,м. Донецьк, директор.

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет, кафедра гігієни та екології №2, МОЗ України, м. Харків.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк,пр. Ілліча, 16.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, д.мед.н., професор Солдак І.І.

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У більшості країн світу, у тому числі й в Україні, за останні два десятиліття відзначається неухильне збільшення онкологічної захворюваності населення. В даний час протягом року з 200 чоловік різного віку в 1 розвивається злоякісна пухлина, а в 1 з 40 родин реєструється випадок онкологічного захворювання (Tominaga S., 2001). Понад 45 млн. чоловік на земній кулі щорічно вмирає від злоякісних новоутворень, більше 7 млн. знаходиться під наглядом у лікарів з цієї патології (Baranovski T., 2000; Blum A.,1998). Ризик ракових захворювань у сучасної людини зростає, особливо в чоловіків (Грищенко С.В., 2003).

За 20 останніх років онкологічна захворюваність населення України збільшилася в чоловіків на 24%, а в жінок на 9%. У 90-х роках відзначалося активне зростання цієї патології серед різних вікових і соціально-професійних груп населення України, у тому числі і серед сільських жителів (Гуслицер Л.Н., 1988; Нагорна А., Хижняк М., 1992; Уваренко А.Р., 1992., Грищенко С.В.,2001). злоякісний сільський онкологічний профілактика

Багато закордонних і вітчизняних авторів стверджують, що більше половини загального приросту онкологічної захворюваності обумовлено факторами зовнішнього середовища (Brown H.S. 1995; Hemminki K. et al., 1994; Kerenyi N.A. et al., 1990; Williams F.L.R. et al., 1995; Грищенко С.В., 2002). Тому існують значні регіональні розходження в поширеності онкологічних захворювань. В Україні найбільше часто вони реєструються серед населення південних і східних регіонів, тобто територій з високим рівнем техногенного навантаження на екологічне середовище (Гуслицер Л.Н., 1988; Шамрай О.В., 2003). Особливо такі характеристики властиві навколишньому середовищу Донецької, Дніпропетровської і Луганської областей. Причому на Донецьку область припадає близько 37% усіх валових викидів шкідливих речовин. Для цього регіону характерний також підвищений рівень забруднення природного середовища в сільській місцевості, що істотно підсилює ризик виникнення серед сільського населення онкологічних хвороб (Гуслицер Л.Н., 1988; Присяжнюк А.Е., Позмогов А.И., 1991). Проте, загальні та окремі закономірності, а також регіональні особливості формування онкопатології серед сільського населення на сьогоднішній день практично не вивчені, а екологічний детермінізм досліджений тільки на самому загальному рівні без виділення значущості окремих факторів навколишнього середовища. У зв'язку з цим, актуальною є проблема гігієнічної оцінки ролі екологічних факторів у формуванні онкологічної патології сільського населення і розробка на цій основі заходів щодо її профілактики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідницьких робіт Донецького державного медичного університету ім. М. Горького на кафедрі соціальної медицини й організації охорони здоров'я в рамках НДР "Вивчення сучасних закономірностей формування онкологічної захворюваності населення в соціально-екологічних умовах Донбасу" (№ держреєстрації 0197V002115 термін виконання 1997-1999). Автор був виконавцем роботи і співавтором її розділів "Онкологічна захворюваність сільського населення і фактори, які її формують", "Обґрунтування і розробка заходів суспільної профілактики онкологічної захворюваності населення".

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - розробка науково обґрунтованих заходів профілактики онкологічної захворюваності сільського населення на основі гігієнічної оцінки впливу на її формування екологічних факторів.

Завдання дослідження:

1. Комплексна гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських населених місць Донецької області (атмосферне повітря, питна вода, ґрунт).

2. Встановлення закономірностей онкологічної захворюваності сільських жителів (рівень, динаміка, структура).

3. Вивчення впливу факторів навколишнього середовища на частоту виникнення злоякісних новоутворень серед сільського населення.

4. Обґрунтування та розробка принципів і заходів первинної профілактики онкологічних захворювань серед сільського населення.

Об'єкт дослідження: здоров'я сільського населення, що мешкає в несприятливих екологічних умовах.

Предмет дослідження: хімічні фактори навколишнього середовища (в атмосферному повітрі, питній воді, ґрунті), фактори способу життя, випадки виникнення злоякісних новоутворень серед сільських жителів.

Методи дослідження: гігієнічні для оцінки екологічних факторів; медико-статистичні для оцінки рівня і динаміки онкопатології, обробки результатів досліджень; санітарно-хімічні для вивчення вмісту важких металів у біологічних середовищах організму людини; соціологічні для оцінки факторів способу життя.

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено спектр, особливості розподілу у просторі і часі хімічних забруднювачів атмосферного повітря, ґрунту і питної води в сільських населених місцях, розташованих у великому промисловому регіоні. Вперше встановлені розбіжності за спектром і концентрацією металів у ґрунтах сільських населених місць і заповідних територій екокризового регіону. Встановлено роль доброякісної питної води підземних джерел, збалансованої за мінеральним складом, у профілактиці онкологічних хвороб. Одержало подальший розвиток вивчення механізмів накопичення шкідливих речовин в організмі людини й об'єктах екологічного середовища, а також процесів природного самоочищення навколишнього середовища сільських населених місць. Уточнені закономірності формування рівня, динаміки і структури онкологічної захворюваності серед різних віково-статевих груп сільського населення, що проживає в умовах екологічного середовища з постійно діючими шкідливими хімічними факторами малої інтенсивності. Одержало подальший розвиток вивчення ролі екологічних факторів у формуванні онкологічних хвороб серед сільських жителів. Уперше встановлені вікові критичні періоди інтенсивного зростання частоти онкологічних хвороб серед сільського населення, що проживає в несприятливих екологічних умовах. Науково обґрунтовані принципи оздоровлення екологічного середовища сільських районів, а також первинної профілактики онкологічних хвороб серед їх жителів.

Практичне значення одержаних результатів. За матеріалами досліджень розроблені заходи первинної онкопрофілактики, а також оптимізації охорони й оздоровлення екологічного середовища сільських населених місць, що знайшли відображення в наступних виданих методичних рекомендаціях: "Критерії, показники й оцінка ефективності заходів первинної, вторинної і третинної профілактики хвороб серед населення" (1997), "Медична оцінка і корекція способу життя людини (формування ЗСЖ)" (1997), "Застосування діагностичної програми "Паспорт здоров'я" для комплексної оцінки рівня індивідуального здоров'я людини" (1997), "Принципи і заходи профілактики онкологічної захворюваності населення в умовах екологічного неблагополуччя" (2001). Ці методичні рекомендації впроваджені в Донецькому обласному протипухлинному центрі (акт впровадження від 17 жовтня 2001 р.), у Донецькій міській дитячій клінічній лікарні №1 (акт впровадження від 24 квітня 1999 р.), у Донецькій обласній санітарно-епідеміологічній станції (акти впровадження від 15 лютого 1999 р. і від 4 вересня 2001 р.), у ДП науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (акт впровадження від 29 травня 2002 р.), у Вінницькому обласному онкологічному диспансері (акт впровадження від 4 вересня 2002 р.), у навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини та організації охорони здоров'я з курсом історії медицини (акт впровадження від 24 травня 2002 р.) і гігієни (акт впровадження від 7 червня 2002 р.) Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором проведений аналіз даних літератури, організовані і проведені статистичні дослідження онкологічної захворюваності, здійснені вибірка та аналіз даних щодо забруднення атмосферного повітря, питної води і ґрунту в сільських населених місцях, проведені цільові гігієнічні і соціологічні дослідження, вивчено взаємозв'язок онкозахворюваності й екологічних факторів, виконані статистична обробка й аналіз отриманих даних. Автором не були використані наукові результати та ідеї, що належать співавторам опублікованих робіт.

Апробація результатів дмсертації. Основні положення дисертації пові-домлені й обговорені на науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми медицини Донбасу" (Донецьк, 1998), "Здоров'я та освіта: проблеми і перспективи" (Донецьк, 2000), міжнародних конференціях "Екологія людини в постчорнобильський період" (Мінськ, 1999) і "Актуальні проблеми медицини праці та екології Донбасу" (Донецьк, 2000).

Підсумки дослідження апробовані на нараді кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров'я Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (Донецьк, 2003).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 7 статтях наукових журналів, 2-х статтях збірників наукових праць і 3-х тезах конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, закінчення, висновків і додатку, викладена на 160 сторінках машинописного тексту. Бібліографія включає 128 джерел вітчизняної й іноземної літератури на 11 сторінках. Робота ілюстрована 59 таблицями на 25 сторінках і 39 рисунками на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методика й обсяг дослідження. Оцінка забруднення повітряного середовища проводилася за результатами власних цільових вимірів за допомогою лабораторної служби СЕС, стаціонарних постів спостереження Державного комітету з гідрометеорології і контролю природного середовища і лабораторних даних поточного спостереження СЕС. Усього проаналізовано більше 150000 проб повітря за результатами вимірів 46 стаціонарних постів СЕС, 34 постів Держкомітету з гідрометеорології і 350 цільових вимірів у визначених пунктах самостійного спостереження.

У відібраних пробах атмосферного повітря визначалися концентрації наступних інгредієнтів: завислих речовин (пилу), діоксиду азоту, оксиду вуглецю, діоксиду сірки, 3-4 бенз(а)пірену, ртуті, свинцю і деяких інших речовин.

Аналіз забруднення повітряного середовища проводився шляхом порівняння з ГДК і нормативними величинами середньодобових, сумарних (Ксум) концентрацій і комплексних показників забруднення (Р).

Оцінка якості питної води здійснювалася за результатами аналізів лабораторій Держсаннагляду, облводоканалу і власним цільовим дослідженням води. У питній воді визначалися: жорсткість, сухий залишок, хлориди, сульфати, азот аміаку, азот нітритів, азот нітратів, залізо, фтор, кальцій, магній, мідь, марганець, свинець, цинк, молібден, алюміній. Усього було проаналізовано близько 15000 проб питної води.

У ґрунті і підземних водах визначалися концентрації 21 хімічної речовини. При відборі проб ґрунту територія Донецької області була розділена на 3 зони: насичену промисловими і сільськогосподарськими виробництвами, не насичену такими об'єктами й умовно "чисту" (заповідна територія "Хомутівський степ"). Усього було проаналізовано більше 17000 проб ґрунту і підземних вод, відібраних у 14 сільських районах.

Для визначення вмісту металів у біологічних середовищах організму людини (у 156 жінок-сільських мешканців, з них 78 жінок у зоні максимального забруднення і 78 жінок у зоні мінімального забруднення) відбиралися сеча і волосся. У цих об'єктах визначалися концентрації металів: свинцю, цинку і міді.

Онкологічна захворюваність вивчалася за період з 1970 до 2003 року за даними Національного канцер-реєстру України, звітів Донецького обласного управління статистики, первинних медичних документів і облікових статистичних форм Донецького обласного протипухлинного центру, 5-ти міських онкологічних диспансерів і 34-х онкологічних кабінетів ЦРЛ (облікові форми: №090/у, №001/у, №003/у, №030-6/0, №066/у, №025/2у, №027-1/0, №025/у, №074/2у, №030/у, №013/у, №027-2у, №106/у, №106-1/у). Аналіз онкологічної захворюваності проводився у 14 районах області за 20-ма основним локалізаціями пухлин відповідно до міжнародної класифікації хвороб Х перегляду (МКБ - Х). Усього було проаналізовано більше 45000 випадків онкологічних захворювань.

Вивчення способу життя сільського населення проводилося за допомогою соціологічних методів: опитування та інтерв'ювання. Соціологічні дані збиралися за допомогою спеціально створеної анкети. Усього було проаналізовано близько 1000 анкет.

Для вивчення диференційованої ролі екологічних факторів у формуванні онкологічної захворюваності сільського населення використовувалися порівняльний і кореляційний методи. Порівняльний аналіз проводився на основі вибіркових сукупностей сільських жителів шляхом створення парно - сполучених урівноважених за екологічними, статево-віковими і професійними факторами груп населення. Крім цього, використовувався когортний метод спостереження за населенням трьох селищ, розташованих у різних районах Донецької області.

Кореляційний аналіз проводився шляхом розрахунку коефіцієнтів парної кореляції і кореляції рангів за Спірменом.

Отримані результати досліджень оброблялися за допомогою класичних методів варіаційної статистики (Сепетлієв Д.І., 1968; Лакін М. Ф., 1990; Носов В.Н., 1990) з розрахунком середніх і відносних величин, їх похибок, а також достовірності розходжень за допомогою критерію Стьюдента (t). Всі обчислення виконувалися на персональному комп'ютері з використанням ліцензійного пакету прикладних програм Microsoft Excel.

Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських населених місць. Вивчення якості атмосферного повітря дозволило встановити, що повітряне середовище в сільських населених місцях містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин (22 речовини), частина яких постійно знаходиться в концентраціях, що перевищують ГДК (2,30,06 - 32,60,2% проб). Сумарна концентрація (Ксум) шкідливих хімічних речовин у повітрі складає 4,3-21,5 мг/мі, а комплексний показник (Р) забруднення 2,6-15,0.

Ступінь забруднення повітряного середовища безпосередньо в сільських населених пунктах істотно відрізняється. Найменш забруднена атмосфера в сільських населених пунктах, розташованих на відстані 12-15 км від міських промислових центрів. Однак навіть у віддалених сільських пунктах атмосферні концентрації ксенобіотиків часто перевищують ГДК. Так, верхня межа концентрацій хімічно активного пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту може перевищувати ГДК у 2,0 - 2,5 рази.

При цьому в атмосферному повітрі сільських населених місць постійно реєструється 3.4 бенз(а)пірен у концентраціях вище ГДК (від 1,08 до 3,28 мг/мі). Тільки в 2-х сільських районах концентрації 3.4 бенз(а)пірену не перевищують ГДК (Краснолиманский і Слов'янський). Найвищі атмосферні концентрації цієї речовини, які перевищують ГДК у 2,0-3,7 рази, відзначаються в більш, ніж половині сільських районів.

Антропогенна діяльність населення є причиною інтенсивного забруднення поверхневих і підземних вод. У водойми сільської місцевості щорічно скидаються у великих кількостях промислові стічні води (0,6 тисяч/мі/чол/рік) і ядохімікати (0,57 кг/чол/рік). Найбільшу кількість забруднених стічних вод (56%) скидають підприємства вугільної промисловості. Значну роль у забрудненні поверхневих і підземних вод відіграє хімічна промисловість (8% стічних вод містять велику кількість розчинених солей, органічних сполук, аміаку і кислот), золошламонакопичувачі електростанцій і стічні води комунально-побутового і житлового господарств (12%), які збільшують мінералізацію річкової води і підвищують вміст у ній хлоридів.

Велика роль в антропогенному забрудненні поверхневих сільських водойм належить пестицидам. При цьому максимальні обсяги скидання пестицидів відзначаються в 3-х сільських районах - Володарському (92,5 кг/кмІ/рік), Марґїнському (29,1 кг/кмІ/рік) і Ясинуватському (21,3 кг/кмІ/рік).

Якість питної води в сільських населених місцях істотно розрізняється за фізико-хімічними характеристиками і рівнем хімічного забруднення - питома вага проб з відхиленнями від гігієнічних норм складає в середньому 24,8% (від 4,5 до 80,9%). Причому найвищий рівень забруднення питної води характерний для трьох сільських районів - Олександрівського (80,9% проб з відхиленням від ГДК), Тельманівського (68,6% проб) і Красноармійського (58,1% проб). Мінімальні рівні забруднення характерні для населених пунктів одного району - Костянтинівського (4,5% проб).

Ґрунти сільськогосподарських територій і сільських населених місць містять широкий спектр хімічних елементів антропогенного походження в концентраціях, які перевищують ГДК і показники на еталонних територіях (Хомутівський степ).

Рівні антропогенного забруднення ґрунту сільських територій істотно розрізняються. Найвищі рівні навантаження на ґрунт відходів тваринництва (більше 300 т/кмІ) мають місце в п'ятьох сільських районах (Тельманівському, Марґїнському, Волноваському, Старобешівському, Володарському), органічних добрив (більше 8 т/га) - у Тельманівському, Мар'їнському, Володарському, Амвросіївському і Шахтарському, мінеральних добрив (більше 200 кг/га) - у Марґїнському, Старобешівському, Шахтарському, Краснолиманському, Ясинуватському, твердих побутових відходів (більше 0,1 тис. т/кмІ) - у 6 районах (Волноваському, Старобешівському, Новоазовському, Першотравневому, Слов'янському, Амвросіївському), а пестицидів - тільки в одному районі - Старобешівському (більше 9 кг/га). При цьому абсолютна більшість сільськогосподарських територій зазнає впливу всього спектру техногенних факторів, розходження ж полягає лише в їх інтенсивності. Так, пестицидне навантаження на ґрунт коливається в межах від 2,3 кг/га (мінімальне) до 9,2 кг/га (максимальне). Максимальні рівні забруднення ґрунту пестицидами відзначаються в таких сільськогосподарських районах, як Краснолиманський, Артемівський, Слов'янський, Костянтинівський, де питома вага проб ґрунту з перевищенням ГДК по пестицидах складає 29,40,3%. Середні рівні забруднення ґрунту пестицидами (питома вага проб ґрунту з концентраціями вище ГДК - 13,20,1%) зареєстровані у Волноваському, Володарському і Першотравневому районах. Мінімальні рівні (питома вага проб ґрунту з концентрацією пестицидів вище ГДК 5-6%) характерні для територій Олександрівського, Добропільського, Новоазовського і Тельманівського районів.

Інтенсивне техногенне навантаження на ґрунт обумовлює підвищений вміст у ньому металів. Концентрації їх у ґрунті всіх досліджених сільських районів вищі, ніж у заповідній зоні “Хомутівський степ” у наступній кратності: мідь у 9,3-22 рази, ртуть - 1,29-12,4, цинк - 1,26-19,7, свинець - 1,16-5,26, олово - 1,37-2,3, молібден - 12-28, хром - 13,4-116,4, нікель - 14,9-22,2, кобальт - 1,1-1,3, літій - 1,9-4,1, берилій - 1,06-1,12, магній - 1,3-40,8, барій - 7,9-20,7, вісмут - 1,1-1,9, марганець - 14-28,6 рази.

За рівнем забруднення ґрунту населених місць важкими металами сільські райони можна умовно розподілити на 3 групи. Так, більше 72% сільських районів входять у групу з максимальним рівнем забруднення ґрунту важкими металами, де питома вага проб ґрунту з перевищенням ГДК складає 34,52,3 - 40,73,1%. Найбільш забруднений важкими металами ґрунт в сільських населених місцях таких районів, як Володарський, Волноваський і Першотравневий, тобто тих, які розташовані в зоні потужного впливу на навколишнє середовище металургійної, хімічної, машинобудівної промисловості та енергетики.

Закономірності онкологічної захворюваності сільського населення. Формування онкологічної захворюваності сільського населення характеризується закономірностями та особливостями рівня, структури і динаміки. Частота виникнення злоякісних новоутворень серед сільського населення поділяється за локалізацією на 19 видів, а за поширеністю на 11 рівнів.

Найвищі рівні характерні для частоти виникнення пухлин трахеї, бронхів і легень - 42,961,8 випадків на 100000 населення. Далі за частотою виникнення знаходяться онкозахворювання шлунка (27,591,4‰оо), шкіри (22,501,3‰оо) і молочної залози (17,651,0‰оо). Ці 4 нозологічні форми відносяться до найбільш поширених серед сільського населення. Рівні частоти виникнення інших 15 нозологічних форм поступово знижуються з 10,940,4‰оо (шийка матки) до 2,520,2‰оо (щитовидна залоза). Найменша частота виникнення характерна для онкологічних хвороб щитовидної залози (2,520,2‰оо) і стравоходу (2,890,2‰оо).

Рівень ураженості населення онкологічними хворобами залежить від місця проживання сільських жителів. Найвищий рівень онкологічної захворюваності характерний для сільського населення Першотравневого (254,64,4‰оо), Володарського (251,64,7‰оо) і Шахтарського (249,94,6‰оо) районів, розташованих у південній і південно-східній частині Донецької області.

Збільшення вікових рівнів захворюваності відбувається за вираженим прогресивним типом і зростає стрибкоподібними темпами по десятилітніх відрізках, починаючи з 30 років. До 30 років онкологічна захворюваність сільського населення є стабільною і знаходиться на рівні 11-14 випадків на 100000 чол. Перший різкий стрибок онкозахворюваності відзначається після 30 років, коли вона зростає в 5,1 рази (50,1 випадків на 100000 чол.). При цьому більш виражений підйом її серед жіночого населення (у 5,8 рази), ніж серед чоловічого (у 4,4 рази). Другий різкий підйом онкозахворюваності має місце після 40 років, коли вона збільшується в 4,1 рази. Причому темп росту серед чоловічого населення починає перевищувати такий серед жіночого населення, що виражається в збільшенні онкозахворюваності чоловічого населення в цій віковій групі в 5,3 рази, а жіночого - у 3,3 рази. У віковому періоді 40-49 років спостерігається вирівнювання онкозахворюваності чоловічого і жіночого населення, (265,3 і 267,1 випадків на 100000 чол. відповідно). Третій підйом онкозахворюваності відзначається після 50 років, коли вона збільшується в 1,7 рази, складаючи 457,2 випадків на 100000 населення. При цьому ріст онкозахворюваності серед чоловічого (637,4 випадків) населення більш активний і починає перевищувати аналогічний рівень серед жіночого (399,7 випадків). Темп росту онкозахворюваності після 50 років трохи уповільнюється, причому особливо помітне падіння темпу серед жіночого населення - ріст у 1,5 рази проти 3,3 рази в 40-49 років, а в чоловіків у 2,4 рази проти 5,3 рази. Четвертий стрибок росту онкозахворюваності характерний для вікової групи 60-69 років. Але в цій віковій групі відзначається істотне уповільнення початку зростання цієї патології серед чоловічого населення (збільшення в 1,8 рази проти 2,4 рази в 50-59 років). За рахунок цього відбувається вирівнювання зростання частоти онкохвороб у жіночій і чоловічий субпопуляціях. Однак рівень онкозахворюваності чоловічого населення продовжує перевищувати аналогічний у жіночого населення, складаючи 1159,0 випадків проти 634,7 випадків у жінок. Останній (п'ятий) активний підйом онкозахворюваності відзначається після 70 років, коли вона збільшується в 1,2 рази. Інакше кажучи, після 70 років відбувається значне уповільнення темпу зростання частоти виникнення онкохвороб: 1,2 рази проти 5,1 рази в 30-39 років і 4,1 у 40-49 років.

Онкологічна патологія сільського населення змінювалася за останні 30 років хвилеподібно. Причому до середини 80-х рр. ХХ сторіччя хвильова природа її динаміки мала рівномірний і плавний характер, коли пікові рівні знаходилися в межах 218-240 випадків на 100000 населення. Однак з 1985 р. почався різкий підйом онкологічної захворюваності, яка досягла максимального рівня на початку 90-х рр., коли її рівень встановив 320-321 випадків на 100000 населення. До середини 90-х рр. відбулося деяке її зниження з подальшою стабілізацією на досить високому рівні - 290-300 випадків на 100000 населення. До початку 90-х рр. онкологічна захворюваність збільшилась в порівнянні з початком 70-х рр. на 65,5%, а наприкінці 90-х зафіксувалася на рівні, який перевищує такий на початку 70-х рр., на 51,5%.

У структурі онкологічної захворюваності сільського населення серед різних локалізацій новоутворень перше місце належить пухлинам легень, трахеї і бронхів (21,00,05%), друге місце - новоутворенням шлунка (14,00,06%), третє - новоутворенням шкіри (11,10,04%) і четверте - пухлинам молочної залози (7,80,07%).

Внесок сільського населення у формування всієї сукупності онкологічної захворюваності не ідентичний і залежить від місця його постійного проживання. Найбільша питома величина онкозахворюваності в сільській популяції Донецької області формується за рахунок населення трьох сільських районів: Першотравневого (8,50,08%), Володарського (8,40,08%) і Шахтарського (8,30,09%). Населення цих сільських районів дає в сумі 25,2% усіх випадків онкологічних захворювань.

Аналіз екологічного детермінізму онкологічної захворюваності сільського населення. Порівняльний аналіз двох популяцій постійного населення, що проживає в сільських районах з різко контрастними рівнями забруднення повітряного середовища (розходження складали за концентрацією бенз(а)пірену - 3,2 рази, комплексному показнику забруднення 3,2 рази, питомою вагою проб повітря з перевищенням ГДК - 13,6 разів), показав, що онкозахворюваність населення в сільських районах з максимальним рівнем забруднення атмосферного повітря носить генералізований характер, причому найбільші розходження спостерігаються по онкологічних новоутвореннях трахеї, бронхів і легень - у 1,8 рази, гортані - в 1,2 рази, порожнини рота і глотки - в 1,9 рази, стравоходу в - 2,5 рази, шлунка і прямої кишки - в 1,4 рази, крові - в 1,6 (лейкемії) і 1,8 (лімфоми) рази, сечового міхура - в 1,7 рази, кісток і сполучної тканини - в 1,7 рази, шкіри - в 1,5 рази. Крім цього, серед жителів даних районів також істотно вища частота виникнення онкологічних хвороб жіночої репродуктивної системи - молочної залози і яєчників - у 1,2 - 1,3 рази, шийки матки - в 1,6 рази.

У жителів сільських районів з високим рівнем антропогенного забруднення ґрунту важкими металами відзначаються підвищені концентрації цих сполук у біологічних середовищах організму і більш висока онкологічна захворюваність.

Так, порівняльний аналіз, проведений на двох групах населення, сполучених за станом повітряного середовища (умовно "чиста" зона), соціально-професійному положенню і способу життя, але з різко контрастними рівнями концентрації в ґрунті металів показав, що в організмі людей, які проживають у сільських районах з максимальним рівнем забруднення ґрунту, відзначаються підвищені концентрації в сечі свинцю (0,082 ± 0,01 мг/л) і міді (0,17 ± 0,01 мг/л), а у волоссі - свинцю (19,3 ± 1,7 мг/кг), цинку (74,2 ± 6,0 мг/кг) і міді (11,5 ± 1,6 мг/кг). Серед цього населення спостерігаються більш високі загальні показники онкологічної захворюваності (на 15,8%), а також підвищена частота пухлин жіночої репродуктивної системи - молочної залози на 9,6%, яєчників на 7,8%, шийки матки на 7,35% і тіла матки на 6,1%. Існує специфічність частоти виникнення онкологічних хвороб серед сільського населення і їх локалізацій в організмі в залежності від виду металів, що забруднюють ґрунт. Найвищі рівні онкозахворюваності населення відзначаються при забрудненні ґрунту групою металів у наступному поєднанні - хром, нікель, берилій і свинець, особливо по таких локалізаціях, як ободова і пряма кишка (вище на 19,7%).

Сільськогосподарські робітники, які прямо контактують з ядохімікатами при обробці ними рослин протягом 15-20 років, мають достовірно (Р < 0,05) більш високі показники частоти виникнення онкологічних захворювань трахеї, бронхів і легень (+26,2 %), шлунка (+28,1 %) і прямої кишки (+19,0%). При цьому, більш висока онкологічна захворюваність спостерігається при контакті робітників з ядохімікатами, які мають властивості матеріальної кумуляції: хлорорганічними, нітрофенольними і сполуками, які містять арсен.

Порівняльний аналіз на основі парно-сполученого підбору урівноважених груп сільського населення за станом повітряного середовища і ґрунту (умовно "чисті" населені пункти, але різко відрізняються за якістю питної води: 69-81 % проб води з відхиленнями від санітарних норм), дозволив визначити наступні особливості в онкологічній захворюваності населення. Серед населення, яке постійно (не менше 10 років) вживає неякісну воду, відзначаються статистично достовірно (Р < 0,05) більш високі показники захворюваності на рак шлунка (+12,4%), сечового міхура (+12,1%) і лейкемії (+58,3%). При цьому онкорезультуючий ефект вживання неякісної води активно наростає після 15 і особливо після 20 років її вживання.

У формуванні онкологічної захворюваності істотну роль відіграє мінеральний склад питної води. Порівняльний аналіз онкологічної захворюваності мешканців 3-х селищ, які вживають питну воду, що істотно відрізняється за якісним складом мінеральних речовин, показав наступне: найвища захворюваність на новоутворення шлунка (27,9 ± 0,6 випадків на 100000 чол.), сечового міхура (7,8 ± 0,3 випадків на 100000 чол.) і лейкемії (6,5 ± 0,3 випадків на 100000 чол.) відзначається серед населення того населеного пункту, де вживається для пиття вода з найменш сприятливим мінеральним складом (за спектром і концентрацією) по 12 речовинах, з яких 9 знаходяться в концентраціях, вищих за ГДК: кальцій, свинець, кадмій, мідь, нікель, хром, нітрати, аміак, фенол.

У той же час, мінімальні показники онкозахворюваності за всіма трьома нозологічними формами пухлин (1,5±0,03 - 5,0±0,1 випадків на 100000 чол.) мали місце серед населення, що використовує для пиття воду, яка збалансована за 22 мінеральними речовинами і не містить таких факторів ризику, як нітрати, аміак, фенол і свинець.

Кореляційний аналіз показав, що найвищий ступінь значущості у формуванні онкологічної захворюваності сільських жителів мають 3,4 бенз(а)пірен (r = +0,95), сажа й оксиди азоту (r = +0,8), завислі речовини та оксид вуглецю (r = +0,5 - +0,7)

Існує диференційована кореляційна залежність частоти новоутворень органів травлення від різних ксенобіотиків, що знаходяться в повітряному середовищі. Так, новоутворення порожнини рота, глотки і стравоходу мають сильний ступінь прямого кореляційного зв'язку з концентрацією 3,4 бенз(а)пірену (r = +0,8 - +0,98) і середній ступінь зв'язку з вмістом азоту (r = +0,6 - +0,67), діоксиду сірки (r = +0,6 - +0,57), завислих речовин (r = +0,6 - +0,57), діоксиду азоту та оксиду вуглецю (r = +0,53 - +0,55).

Частота новоутворень трахеї, бронхів і легень має сильний прямий кореляційний зв'язок з вмістом у повітрі 3,4 бенз(а)пірену (r = +0,93) і середній з концентрацією завислих речовин, діоксидів азоту та сірки, оксиду вуглецю (r = +0,54 - 0,65).

Частота новоутворень репродуктивних жіночих органів також має виражений кореляційний зв'язок з окремими ксенобіотиками: частота новоутворень молочної залози - з вмістом 3,4 бенз(а)пірену (r = +0,8), діоксиду сірки (r = +0,7), діоксиду азоту, завислих речовин, оксиду вуглецю (r = +0,6). Частота новоутворень яєчників та тіла матки корелює лише з концентрацією в повітряному басейні діоксиду азоту (r = +0,6 - +0,7).

Обґрунтування принципів і заходів профілактики онкологічної захворюваності сільського населення. Доведено, що попередження виникнення злоякісних новоутворень серед сільського населення екокризового регіону повинне здійснюватися за рахунок комплексу науково обґрунтованих заходів первинної профілактики (суспільної та індивідуальної).

Суспільна профілактика включає систему заходів щодо оздоровлення сільського екологічного середовища та удосконалення санітарного нагляду за ним, а індивідуальна - формування здорового способу життя, контроль за станом здоров'я сільських жителів і їх профілактичне оздоровлення.

Оздоровлення навколишнього середовища в сільській місцевості досягається за рахунок реалізації наступних принципів: 1) удосконалення правового регулювання використання ресурсів екологічного середовища; 2) науковий гігієнічний моніторинг навколишнього середовища сільських населених місць; 3) створення умов для активного самоочищення довкілля; 4) програмно-компґютерне керування процесом нагромадження й утилізації промислових і сільськогосподарських відходів.

Удосконалення санітарного нагляду за екологічним середовищем сільських районів здійснюється на основі наступних принципів: 1) створення оптимальної мережі стаціонарних постів автоматизованого лабораторного контролю за станом навколишнього середовища в сільських районах; 2) інтенсифікація і підвищення якості попереджувального санітарного нагляду за промисловими, сіль-ськогосподарськими і комунальними об'єктами, які забруднюють довкілля в сільській місцевості; 3) удосконалення поточного санітарного нагляду за оздоровленням навколишнього середовища сільських районів.

Первинна профілактика онкологічних захворювань серед сільського населення екокризового регіону повинна реалізовуватися на основі наступних основних принципів: 1) систематичний функціонально-діагностичний контроль за станом органів і систем організму; 2) систематичне профілактичне оздоровлення сільських жителів з 1-ою і 2-ою групами здоров'я; 3) формування здорового способу життя сільського населення.

ВИСНОВКИ

1. Проведено гігієнічне обґрунтування й отримано нове вирішення наукового завдання встановлення закономірностей формування онкологічної захворюваності сільського населення під впливом екологічних факторів. На основі гігієнічної оцінки ролі навколишнього середовища в детермінації онкопатології обґрунтовані і сформульовані принципи і заходи профілактики виникнення злоякісних новоутворень серед сільських жителів екокризового регіону.

2. Повітряне середовище в сільських населених місцях Донецької області містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин (22 речовини), значна частина яких постійно знаходиться в концентраціях вище ГДК (2,30,06 - 32,60,2% проб). У повітряному середовищі сільських районів постійно реєструється 3,4 бенз(а)пірен у концентраціях вище ГДК (від 1,08 до 3,28 мг/м³). Сумарна концентрація шкідливих хімічних речовин у повітряному середовищі складає 4,3-21,5 мг/м³, комплексний показник забруднення знаходиться в межах 2,6-15,0.

3. У водойми сільської місцевості Донецької області скидаються у великих кількостях агропромислові стічні води (0,6 тис./м³/чол/рік) і отрутохімікати (0,57 кг/чол/рік). Якість питної води в сільських населених місцях істотно розрізняється за фізико-хімічними характеристиками і рівнем хімічного забруднення - питома вага проб з відхиленнями від гігієнічних норм складає в середньому 24,8% (від 4,5 до 80,9%).

Ґрунт сільськогосподарських полів і сільських населених місць містить широкий спектр хімічних елементів антропогенного походження в концентраціях, які перевищують ГДК і показники на еталонних земельних угіддях (заповідник "Хомутівський степ").

4. Середні показники онкологічної захворюваності сільського населення екокризового регіону складають 213,95,7 випадків, максимальні 457,0 випадків, а мінімальні 84,0 випадків на 100000 чоловік. Субмінімальні вікові показники реєструються до 30 років (12,9 випадків на 100000 чол.), субмаксимальні - після 70 років (1040,9 випадків), а вище середніх - після 40 років (266,2 випадків на 100000 чоловік).

Найбільш високі рівні онкологічної захворюваності сільського населення характерні для новоутворень органів дихання (42,961,8‰оо), шлунка (27,591,4‰оо), шкіри (22,51,3‰оо) і молочної залози (17,651,0‰оо), а найменші - для новоутворень щитовидної залози (2,520,2‰оо) і стравоходу (2,890,2‰оо).

5. Онкологічна захворюваність серед сільського населення хвилеподібно і рівномірно підвищувалася з початку 70-х років, а з середини 80-х років почався її різкий підйом, який закінчився до кінця 90-х років ХХ сторіччя. За останні 30 років онкологічна захворюваність сільських жителів Донецької області підвищилася на 65,5% і стабілізувалася на рівні 290-300 випадків з коливаннями до 350-460 випадків на 100000 населення.

6. Тривале (15-20 років) проживання сільського населення в умовах повітряного середовища, забрудненого широким спектром (більше 20) шкідливих хімічних речовин, характеризується генералізованим канцерогенезом, що виявляється в підвищеній онкологічній захворюваності з різноманітною локалізацією новоутворень (18 локалізацій). Особливо значно зростає частота виникнення новоутворень органів дихання (у 1,8 разів), травлення (у 1,4 - 2,5 рази), сечостатевої системи (у 1,7 разів), шкіри (у 1,5 разів) і крові (у 1,5 - 1,8 разів).

7. Метали, які містяться в ґрунтах сільських районів у концентраціях вище природних фонових можуть виступати як фактори ризику, так і антиризику щодо онкологічної захворюваності сільського населення.

Властивості фактора онкоризику має комплекс таких металів, як хром, нікель, берилій, свинець, ртуть, цинк. Тривале проживання в населених пунктах із забрудненим важкими металами ґрунтом призводить до значного нагромадження їх в організмі людини, при цьому такі популяції населення мають більш високий рівень онкозахворюваності. При наявності в ґрунті групи легких металів (магній, літій, барій, вісмут, молібден) у підвищених концентраціях (вище фонових) відзначаються більш низькі рівні онкологічної захворюваності сільського населення.

8. Незбалансована за мінеральним складом питна вода виступає як фактор ризику виникнення онкологічної патології серед сільського населення, особливо по новоутвореннях органів травлення, сечостатевої системи і крові. Збалансована за складом і концентрацією мікроелементів питна вода виступає як інтенсивний фактор антионкоризику.

9. Забруднення ґрунту сільськогосподарських полів отрутохімікатами на фактично існуючому рівні (28,90,3% проб вище ГДК) вірогідно не впливає (p>0,05) на показники онкологічної захворюваності рільників. Тривалі (15-20 років) прямі контакти з отрутохімікатами, які мають властивості матеріальної кумуляції, сприяють підвищенню частоти виникнення онкопатології серед даної групи сільськогосподарських робітників, особливо по новоутвореннях органів дихання і шлунка.

10. Проведені дослідження довели необхідність посилення по багатьох параметрах екологічного моніторингу в сільській місцевості, суспільної й індивідуальної профілактики онкологічних хвороб, дозволили сформулювати принципи і заходи удоскрналення системи оздоровлення й охорони сільського природного середовища, попереджувального і поточного санітарного нагляду за ним, а також проведення первинної профілактики онкологічних хвороб серед сільського населення. Впровадження їх у практику охорони здоров'я сприяло підвищенню за 5 років ефективності поточного санітарного нагляду у вигляді зменшення кількості джерел забруднення на 20-35%, збільшення проб повітря без відхилення від ГДК на 10-15%, збільшення кількості проб питної води, відповідних Держстандарту, на 20-25%, зменшення кількості проб ґрунту з перевищенням ГДК по важких металах на 30-45%. Це позитивно вплинуло на динаміку онкологічної захворюваності сільського населення (її ріст призупинився в 60% районів, з'явилась тенденція до зниження частоти виникнення новоутворень трахеї, бронхів і легень у 40% сільських районів).

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Агарков В.И., Повышева О.А., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Никола-енко В.В., Парахина О.Н., Агаркова Е.В., Когутницкий В.В. Современные закономерности смертности населения, проживающего в условиях Донбасса // Арх. клин. эксп. мед. - 1997. - Т.6, №1. - С. 109-112. Здобувачем вивчені хронодинамічні особливості смертності від раку сільського населення.

2. Агарков В.И., Повышева О.А., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Бугашева Н.В., Когутницкий В.В., Парахина О.Н., Степанова М.Г., Черенков В.М. Корреляционный анализ степени значимости ксенобиотиков, макро- и микроэлементов экологической среды в формировании повышенной смертности населения в условиях Донбасса // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.1, №2. - С. 100-104. Здобувачем проведений кореляційний аналіз зв'язку між показниками смертності сільських мешканців від новоутворень органів травлення і концентрацією ксенобіотиків в ґрунті, питній воді та продуктах харчування.

3. Агарков В.И., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Николаенко В.В., Бугашева Н.В., Агаркова Е.В., Коровина В.П., Когутницкий В.В., Парахина О.Н., Степанова М.Г. Корреляционный анализ зависимости патологической поражённости подростков-юношей от загрязнения воздушной среды ксенобиотиками различной химической природы // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.2, №1 (3). - С. 73-77. Здобувачем вивчені характер і ступінь антропогенного забруднення повітряного басейну сільських населених місць Донецької області.

4. Агарков В.И., Грищенко С.В., Степанова М.Г., Повышева О.А., Гусева Л.В., Когутницкий В.В., Коктышев И.В. Радиационное состояние экологической среды и его роль в формировании онкологической пораженности населения Донбасса // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.2, №1(3). - С. 82-87. Здобувачем дана загальна гігієнічна оцінка екологічної ситуації в сільській місцевості Донбасу.

5. Агарков В.И., Грищенко С.В., Когутницкий В.В. Заболеваемость сельского населения Донбасса злокачественными новообразованиями в зависимости от степени антропогенного загрязнения экологической среды // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.2, №2. - С. 130-133. Здобувачем проведений множинний кореляційно-регресійний аналіз і встановлена кореляційна залежність між ступенем антропогенного забруднення атмосферного повітря та частотою виникнення злоякісних новоутворень органів дихання серед сільського населення.

6. Агарков В.И., Гребняк Н.П., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Киян В.Д., Северин Г.К., Бугашева Н.В., Когутницкий В.В. Прогноз динамики и уровня патологической пораженности юношей Донецкой области // Вестн. гиг. эпид. - 1999. - Т.3, №1. - С.83-87. Здобувачем здійснений прогноз патологічної ураженості сільських юнаків злоякісними новоутвореннями ендокринної та кістково-м'язової систем.

7. Агарков В.И., Грищенко С.В., Когутницкий В.В., Степанова М.Г., Кандыба К.И., Козлов В.В. Роль водного фактора в формировании онкологической патологии женской репродуктивной системы // Вестн. гиг. эпид. - 1999. - Т.3, №2. - С. 3-9. Здобувачем визначені особливості хімічного складу питної води в сільських районах та їх вплив на частоту виникнення онкогінекологічної патології серед сільського населення.

8. Агарков В.И., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Степанова М.Г., Когутницкий В.В., Николаенко В.В., Повышева О.А. Гигиеническая оценка загрязнения воздушного басейна Донецкой области и его влияние на заболеваемость населения / Пробл. здравоохр. и пути его реформ. - Донецк: ООО "Лебедь", 1997. С. 64-66. Здобувачем визначені головні джерела та шляхи антропогенного забруднення атмосферного повітря сільських районів Донецької області.

9. Агарков В.И., Грищенко С.В., Степанова М.Г., Когутницкий В.В., Коктышев И.В. Радиационные детерминанты онкологической заболеваемости населения в условиях крупного промышленного региона / Матер. VII межд. науч.- практ. Конф. "Экология человека в постчернобыльский период" 27-29 сент. 1999 г. / под общ. ред. акад. БАЭА Т.В. Белоокой.- Минск, 1999. - С. 46-50. Здобувачем досліджена онкологічна захворюваність сільського населення Донецької області.

10. Коктышев И.В., Грищенко С.В., Северин Г.К., Николаенко В.В., Когутницкий В.В., Лопатина М.А. Оценка эффективности диспансеризации населения по разнонаправленной динамике изменения групп здоровья / Сб. науч. трудов молодых ученых и спец., посвящ. 65-летию ДонГМУ.- Донецк: ДонГМУ, 1996.- С. 100-101. Здобувачем удосконалений онкологічний компонент диспансеризації сільського населення.

11. Когутницкий В.В., Коктышев И.В., Грищенко С.В. Способ применения коэффициента конкордации в медико-статистических исследованиях / Мат. науч. практ. конф. "Актуальные проблемы медицины Донбасса". - Донецк, 1996. - С. 65. Здобувачем обґрунтовано застосування коефіцієнту конкордації при аналізі онкозахворюваності сільського населення.

12. Грищенко С.В., Николаенко В.В., Коктышев И.В., Когутницкий В.В., Парахина О.Н. Основные закономерности заболеваемости детского населения Донецкого региона / Мат. науч. практ. конф. присвяченої 75-річчю Укр. наук.- дослід. інст. охор. здор. дітей і підлітків "Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків". - Харків, 1997. - С. 37-38. Здобувачем установлені закономірності онкологічної захворюваності дітей, що мешкають у сільській місцевості екокризового регіону.

13. Агарков В.И., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Николаенко В.В., Бугашева Н.В., Парахина О.Н., Повышева О.А., Когутницкий В.В., Агаркова Е.В. Критерии, показатели и оценка эффективности мер первичнй, вторичной и третичной профилактики болезней среди населения: Метод. рекомендации. - Донецк: ДонГМУ, 1997.- 14 с. Здобувачем розроблені критерії і показники щодо оцінки ефективності заходів первинної онкопрофілактики серед сільського населення.

14. Агарков В.И., Грищенко С.В., Удодов В.В., Коктышев В.Г., Коктышев И.В., Когутницкий В.В. Применение диагностической программы "Паспорт здоровья" для комплексной оценки уровня индивидуального здоровья человека: Метод. рекомендации. - Донецк: ДонГМУ, 1997.- 17 с. Здобувачем обґрунтовано використання діагностичної програми для ранньої діагностики злоякісних новоутворень серед сільського населення.

15. Агарков В.И., Грищенко С.В., Николаенко В.В., Коктышев И.В., Когутницкий В.В., Бугашева Н.В., Агаркова Е.В., Парахина О.Н., Повышева О.А. Медицинская оценка и коррекция образа жизни человека (формирование ЗОЖ): Метод. рекомендации. - Донецк: ДонГМУ, 1997.- 10 с. Здобувачем розроблені принципи формування здорового способу життя сільських жителів.

16. Агарков В.И., Ванханен В.Д., Грищенко С.В., Шамрай Е.В., Когутницкий В.В. Принципы и меры профилактики онкологической заболеваемости населения в условиях экологического неблагополучия: Метод. рекомендации. - Донецк: ДонГМУ, 2001.- 24 с. Здобувачем обґрунтований і розроблений комплекс заходів щодо первинної онкопрофілактики серед сільського населення екокризового регіону.

АНОТАЦІЇ

Когутницький В.В. Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських районів Донецької області та його впливу на онкологічну захворюваність населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Донецький державний медичний університетім. М. Горького, Донецьк, 2005.

Дисертація присвячена проблемі гігієнічної оцінки стану довкілля в сільській місцевості в індустріалізованих районах і визначення диференційної значущості екологічних факторів у формуванні онкологічної захворюваності сільського населення.

Встановлено, що повітряне середовище в сільських населених пунктах містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин (22 речовини), значна частина з яких постійно знаходиться в концентраціях, що перевищують ГДК (2,3±0,06 - 32,6±0,2% проб).

Питна вода в сільських населених пунктах значно відрізняється за фізико-хімічними характеристиками і рівнем хімічного забруднення (питома вага проб з відхиленням від гігієнічних норм коливається від 4,5 до 80,9 %).

Ґрунт сільськогосподарських територій і сільських населених місць містить широкий спектр хімічних елементів промислового походження в концентраціях, що перевищують ГДК: мідь у 9,3- 22, ртуть - 1,23-12,4, цинк - 1,26-19,7, свинець - 1,16-5,26, олово -1,37-2,3, молібден - 12-28, хром - 13,4-116,4 разів та інші .

Онкологічна захворюваність сільського населення поділяється за локалізацією на 19 видів, а за поширеністю на 11 рівнів. Найвищі рівні характерні для частоти онкологічних захворювань легень (42,96±1,8 випадків на 100000), шлунка (27,59±1,4 випадків на 100000), шкіри (22,5±1,3 випадків на 100000), молочної залози (12,65±1,0 випадків на 100000).

Розроблено принципи і заходи оптимізації охорони й оздоровлення еколо-гічного середовища в сільській місцевості та індивідуальної профілактики онкологічної захворюваності сільського населення.

Ключові слова: екологічне середовище, онкологічна захворюваність, сільське населення, профілактика, екологічні фактори.

Когутницкий В.В. Гигиеническая оценка экологической среды сельских районов Донецкой области и её влияния на онкологическую заболеваемость населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Донецкий Государственный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2005.

Диссертация посвящена проблеме гигиенической оценки состояния экологической среды в сельской местности в индустриализованных районах и дифференцированной значимости ее факторов в формировании онкологической заболеваемости сельского населения.

В большинстве стран мира, в том числе и в Украине, в последние два десятилетия отмечается неуклонное увеличение заболеваемости населения новообразованиями. В настоящее время в течение года из 200 человек разного возраста у 1 развивается злокачественная опухоль, а в 1 из 40 семей регистрируется случай онкологического заболевания.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських районів Донецької області та його впливу на онкологічну захворюваність населення" скачать

Подобные документы

Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Оптимізація хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту
Оцінка стоматологічного стану осіб із хворобами пародонта Донецької області. Лікування генералізованого пародонти ту II-го та III-го ступеня тяжкості з використанням остеопластичних матеріалів, оцінка його клінічної ефективності та розробка рекомендацій.

автореферат [671,3 K], добавлен 02.04.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Захворювання, що пов`язані із впливом факторів навколишнього середовища
Суть захворювання акродинія, обумовленої повторними діями ртуті та перші ознаки меркуріалізму. Захворювання, викликані поліхлорованими біфенілами. Діоксинова інтоксикація та канцерогенні фактори навколишнього середовища. Природа алергічних захворювань.

реферат [27,9 K], добавлен 22.01.2010
Статистичний аналіз захворюваності населення (об’єкт дослідження – Львівська область у порівнянні з іншими областями та Україною загалом)
Статистика захворюваності в Львівській області та по Україні загалом. Ситуація із захворюваністю на туберкульоз в Україні. Хронічні обструктивні захворювання легень. Випадки захворювань на такі інфекції як туляремія, сибірська виразка, лептоспіроз, сказ.

контрольная работа [236,5 K], добавлен 21.05.2013
Вплив N-стеароїлетаноламіну на ліпідний склад злоякісних та умовно нормальних клітин
Особливості злоякісних клітин, їх характерні відмінності. Біохімічні показники і процеси в тканинах пухлин та пухлиноносіїв. З’ясування механізмів дії NSE для розробки нових лікувальних препаратів в комплексі лікувальних заходів онкологічних захворювань.

автореферат [42,6 K], добавлен 09.03.2009
Захворюваність на рак легенів населення Сумської області
Історичні відомості, присвячені дослідженню раку легені. Сучасні уявлення про патогенез. Клініко-анатомічні форми, лікування. Характеристика Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру, статистичні відомості захворюваності на рак легенів.

дипломная работа [153,0 K], добавлен 24.02.2012
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Обґрунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики сімейної медицини
Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.

автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009
Удосконалення діагностичних та лікувальних заходів при хламідіозі великої рогатої худоби в умовах ТОВ "Обрій" Кролевецького району Сумської області
Вивчення епізоотичної ситуації щодо хламідіозу великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах Сумської області. Характеристика клінічної симптоматики у новонароджених телят. Дослідження методів діагностики, профілактики і боротьби з цією хворобою.

дипломная работа [122,8 K], добавлен 12.10.2011
Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників у випадках отруєння алкоголем
Медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем серед населення Харківської області, аналіз стану цієї патології за останні 15 років. Критеріальна значимість показників концентрацій етанолу в крові та сечі з урахуванням статі і віку.

автореферат [38,0 K], добавлен 02.04.2009
Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України
Ретроспективна поширеність дифузного еутиреоїдного та вузлового зоба у дітей Північного регіону України. Оцінка ступеня йодного дефіциту. Сучасні методи профілактики йодної недостатності. Ефективність групової профілактики з використанням води "Йодіс".

автореферат [81,9 K], добавлен 21.03.2009
Дослідження порушень репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007 рр.)
Репродуктивна система чоловіка і жінки, соматичні захворювання і безплідність. Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях. Основні принципи захисту та лікування.

курсовая работа [152,6 K], добавлен 26.09.2009
Розробка програми відновлення рухової діяльності пацієнтів після травм хребта з використанням системи інтенсивного тренінгу
Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України, рівень інвалідизації населення після таких травм. Проведення експериментального аналізу факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.

дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.12.2010
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
Особливості перебігу хронічного гепатиту с в залежності від генотипу вірусу
Рівень інфікованості населення планети вірусом гепатиту С. Виявлення поширеності різних генотипів вірусу серед хворих на хронічний гепатит С в Подільському регіоні України, частоту визначення в залежності від віку, статі, шляхів та факторів інфікування.

автореферат [38,6 K], добавлен 07.04.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських районів Донецької області та його впливу на онкологічну захворюваність населення"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.