8. Застосування комплексного підходу до лікування дозволило у вагітних з ГХ нормалізувати показники кислотно-лужного стану крові, відновити нормальне співвідношення компонентів жирового обміну і транспортних форм ліпідів, зменшити вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і підвищити антиоксидантну активність крові, покращити показники центральної і матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, поліпшити показники БПП та значно знизити частоту виникнення гіпоксичних уражень ЦНС плоду у порівнянні із загальноприйнятими методиками лікування.

9. Впровадження в практику об'єктивних діагностичних критеріїв, оціночних значень факторів ризику розвитку ускладнень вагітності, удосконалення метода лікування вагітних, які страждають на ГХ, обґрунтований вибір метода і термінів розродження дозволяють знизити частоту пізнього гестозу у 4,2 рази, фетоплацентарної недостатності у 5 разів, передчасних пологів у 3,5 рази, кесаревих розтинів у 4 рази, а також запобігти перинатальним втратам.

Практичні рекомендації:

Вагітні, які страждають на ГХ, складають групу високого ризику за розвитком перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС плоду.

В комплекс обстеження вагітних з ГХ необхідно включати дослідження кислотно-лужного стану, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної активності крові, обміну ліпідів, допплерометричні дослідження центральної і матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, МРТ дослідження ЦНС плоду.

Для визначення тактики ведення вагітності і пологів у жінок, які страждають на ГХ, рекомендується використовувати прогностичні критерії. При наявності соматичної та гінекологічної патології, патологічному перебігу вагітностей, рН крові < 7,15, парціального тиску вуглекислого газу > 32 мм рт. ст., вмісту тригліцеридів > 2,3 ммоль/л, ліпопротеїнів дуже низької щільності > 1,1 ммоль/л, дієнових кон'югатів > 52 мкмоль/л, малонового діальдегіду > 1,6 мкмоль/л, супероксиддисмутази < 1,5 ум.од., хвилинного об'єму серця < 6900 мл/хв., ударного об'єму серця < 90 мл/хв., загального периферичного судинного опору > 1100 дин х см х сек^-5, систоло-діастолічного відношення матково-плацентарного кровообігу > 2,1, систоло-діастолічного відношення фетоплацентарного кровообігу > 3,8, БПП 7 балів і нижче, наявності МРТ ознак гіпоксичного ураження ЦНС плоду прогнозується високий ризик розвитку ускладнень вагітності і порушень стану плоду.

Лікувальні заходи, які спрямовані на попередження розвитку ускладнень вагітності і порушень стану плоду, передбачають призначення комплексного лікування у поєднанні з озонотерапією, яка повинна здійснюватися на самих початкових етапах перебігу вагітності:

а) антигіпертензивна терапія з урахуванням типу центральної гемодинаміки призначалася, якщо діастолічний АТ перевищував 90 мм рт.ст.: при гіперкінетичному варіанті кровообігу призначався метилдопа по 0,25 г 2 рази в день, при еукінетичному - клофелін по 0,15 мг на добу, при гіпокінетичному - верапаміл по 40 мг 3 рази на добу;

б) нормалізація метаболічних порушень, що досягалося призначенням неотону по 2 г протягом 6 днів, ейконолу по 6 г на добу, есенціале внутрішньовенно по 10 мл протягом 10 днів з одночасним прийомом всередину по 2 капсули 3 рази в день протягом 4 тижнів і вітаміну Є по 100 мг на добу, курс лікування складав 14 днів;

в) корекція порушень матково-плацентарно-плодової гемодинаміки і профілактика гіпоксичних уражень ЦНС плоду, з метою чого призначався курантил внутрішньовенно по 4 мл на 5 % розчині глюкози протягом 10 днів у поєднанні з прийомом всередину по 0,025 г 3 рази на добу. В якості компоненту комплексного лікування застосовувалась методика внутрішньовенних інфузій озонованого ізотонічного розчину хлориду натрію по 200 мл із концентрацією озону 400 мкг/л протягом 7 днів щоденно.

Критеріями ефективності лікування можна вважати нормалізацію показників

стану метаболічних процесів, центральної і матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, БПП, стану ЦНС плоду за даними МРТ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Паращук Ю.С., Єгоров О.О. Допплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних з гіпертонічною хворобою // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - №2. - С. 77-80. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, обробка і інтерпретація результатів).

2. Паращук Ю.С., Єгоров О.О. Диференційований підхід до гіпотензивної терапії у вагітних, які страждають на гіпертонічну хворобу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - №3. - С. 95-97. (О.О. Єгоров виконав набір матеріалу, розробив лікувальні заходи з урахуванням типу центральної гемодинаміки).

3. Єгоров О.О. Характеристика центральної гемодинаміки у вагітних з гіпертонічною хворобою // Проблеми медичної науки та освіти. - 2004. - №3. - С. 65-66.

4. Єгоров О.О. Стан центральної нервової системи плода у вагітних з гіпертонічною хворобою // Український вісник психоневрології. - Харків, 2004. - Т. 12. - Вип. 1 (38). - С. 86-87.

5. Єгоров О.О. Характер метаболічних порушень у вагітних з гіпертонічною хворобою // Медицина сьогодні і завтра. - 2004. - №2. - С. 157-159.

6. Паращук Ю.С., Єгоров О.О. Особливості перебігу вагітності при гіпертонічній хворобі // Медицина сьогодні і завтра. - 2004. - №3. - С. 143-146. (О.О. Єгоров визначив мету дослідження, вивчив перебіг вагітності при гіпертонічній хворобі).

7. Егоров А.А. Современный подход к тактике ведения и лечения беременных, страдающих гипертонической болезнью // Международный медицинский журнал. - 2004. - Т.10. - №3. - С. 117-121.

8. Паращук Ю.С., Єгоров О.О. Показники біофізичного профілю плода у вагітних з гіпертонічною хворобою // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004. - Вип. 13. - Кн. 1. - С. 455-460. (Дисертантом виконаний набір матеріалу, вивчений біофізичний профіль плоду у вагітних).

9. Єгоров О.О. Комплексна діагностика стану плоду у вагітних з гіпертонічною хворобою та оптимізація способів їх розродження // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ: Інтермед, 2004. - С. 150-153.

10. Паращук Ю.С., Єгоров О.О. Особливості змін перекисного окислення ліпідів та актиокислювальної активності крові у вагітних з гіпертонічною хворобою // Збірник наукових праць "Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології". - Харків. - 2003. - С. 186-190. (О.О. Єгоров виконав набір матеріалу, оцінив стан перекисного окислення ліпідів у вагітних).

11. Єгоров О.О. Стан обміну ліпідів та жирних кислот у вагітних з гіпертонічною хворобою // Медицина третього тисячоліття: матеріали міжвузівської конференції молодих вчених. - Харків, 2004. - С. 129-130.

12. Єгоров О.О. Сучасні аспекти тактики ведення пологів у жінок з гіпертонічною хворобою // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні: матеріали Української науково-практичної конференції. - Київ, 2004. - С. 60.

13. Єгоров О.О. Стан центральної гемодинаміки у вагітних з гіпертонічною хворобою // Матеріали VIII міжнародного медичного конгресу молодих учених. - Тернопіль, 2004. - С. 259.

14. Єгоров О.О. Характеристика кислотно-лужного стану крові у вагітних з гіпертонічною хворобою // Матеріали Х Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств. - Чернівці - Київ - Чікаго, 2004. - С. 143.

15. Єгоров О.О. Стан гемодинаміки в фетоплацентарній системі у вагітних з гіпертонічною хворобою // Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини: матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю м. Харкова. - Харків, 2004. - С. 30.

16. Єгоров О.О. Магнітно-резонансно-томографічне дослідження плаценти у вагітних з гіпертонічною хворобою // Науково-практична конференція з міжнародною участю, присвяченої 200 - річчю з дня заснування ХДМУ: матеріали конференції. - Харків, 2005. - С. 178.

Перелік умовних скорочень:

АОА - антиоксидантна активність

БПП - біофізичний профіль плоду

ГХ - гіпертонічна хвороба

ДК - дієнові кон'югати

ЗПСО - загальний периферичний судинний опір

ІР - індекс резистентності

Кат - каталаза

КЛС - кислотно-лужний стан

ЛПДНЩ - ліпопротеїни дуже низької щільності

ЛПНЩ - ліпопротеїни низької щільності

МДА - малоновий діальдегід

МРТ - магнітно-резонансна томографія

ПАГ - первинна артеріальна гіпертензія

ПІ - пульсаційний індекс

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

СДВ - систоло-діастолічне відношення

СОДМ - супероксиддисмутаза

ТГ - тригліцериди

УОС - ударний об'єм серця

ХОС - хвилинний об'єм серця

ЦерП - церулоплазмін

ЦНС - центральна нервова система

АВЕ - дефіцит лугів крові

НСО_{3 -} бікарбонати плазми

рСО_{2 -} парціальний тиск вуглекислого газу

рО_{2 -} парціальний тиск кисню

SatO_{2 -} насичення крові киснем

SBC - стандартні бікарбонати.

АНОТАЦІЯ

Єгоров О.О. Зміни метаболізму, стану центральної і матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних з гіпертонічною хворобою та їх корекція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01- акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.

На підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження встановлено роль і значення метаболічних і гемодинамічних порушень у патогенезі ускладнень вагітності при гіпертонічній хворобі (ГХ) і на цій основі розроблені патогенетично обумовлені принципи їх корекції. Доведено взаємозв'язок між станом кровообігу в системі "мати-плацента-плід", показниками центральної гемодинаміки та метаболічними порушеннями. Використання МРТ для дослідження стану ЦНС плоду дозволило вперше з високою точністю діагностувати різні варіанти гіпоксичного ураження ЦНС плоду у вагітних з ГХ. Встановлено прогностичні критерії показників метаболізму, центральної і матково-плацентарно-плодової гемодинаміки для визначення розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плоду у обстежених вагітних. Розроблена тактика ведення вагітності і пологів при ГХ, яка передбачає: цілеспрямовану антигіпертинзивну терапію з урахуванням типу центральної гемодинаміки; нормалізацію метаболічних порушень, корекцію порушень кровообігу в системі "мати-плацента-плід". Впровадження в практику об'єктивних діагностичних критеріїв, прогностичних значень факторів ризику, удосконалення метода лікування та обґрунтований вибір метода і термінів розродження дозволили знизити частоту розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плоду при ГХ.

Ключові слова: вагітність, гіпертонічна хвороба, метаболізм, центральна і матково-плацентарно-плодова гемодинаміка, гіпоксичні ураження ЦНС плоду.

АННОТАЦИЯ

Егоров А.А. Изменения метаболизма, состояния центральной и маточно-плацентарно-плодовой гемодинамики у беременных с гипертонической болезнью и их коррекция. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2005.

В диссертационной работе приведено новое решение научной задачи, сущность которой заключалась в установлении основных патогенетических звеньев в формировании осложнений течения беременности у женщин, страдающих гипертонической болезнью, их диагностики, прогноза развития и исходов в раннем неонатальном периоде, а также в оптимизации ведения беременности и родов. На основании клинико-лабораторных и функциональных методов исследования установлено, что осложнённое течение беременности на фоне гипертонической болезни характеризуется развитием декомпенсированного метаболического ацидоза, активацией перекисного окисления липидов, которое сопровождается низким уровнем антиоксидантной активности крови, нарушением нормальных взаимоотношений компонентов жирового обмена и транспортных форм липидов, а также повышением общего периферического сосудистого сопротивления, снижением ударного и минутного объёмов сердца, нарушением маточно-плацентарно-плодовой гемодинамики, ухудшением показателей биофизического профиля плода и возникновением гипоксических поражений ЦНС плода.

Доказана взаимосвязь между состоянием кровотока в системе "мать-плацента-плод", показателями центральной гемодинамики и метаболическими нарушениями. Использование магнитно-резонансной томографии для исследования состояния ЦНС плода позволило впервые с высокой точностью диагностировать различные варианты гипоксического поражения ЦНС плода у беременных с гипертонической болезнью. Выделение оценочных критериев метаболических нарушений, состояния центральной и маточно-плацентарно-плодовой гемодинамики позволило разработать систему прогноза осложнений беременности и нарушения состояния плода у женщин, страдающих гипертонической болезнью.

В соответствии с полученными данными разработана тактика ведения беременности и родов при гипертонической болезни, предусматривающая целенаправленную антигипертензивную терапию с учётом типа центральной гемодинамики, нормализацию метаболических нарушений, коррекцию нарушений кровообращения в системе "мать-плацента-плод". В качестве компонента комплексного лечения беременных, страдающих гипертонической болезнью, было предложено использование озонотерапии.

Внедрение в практику объективных диагностических критериев, оценочных значений факторов риска, совершенствование метода лечения беременных, страдающих гипертонической болезнью, обоснованный выбор метода и сроков родоразрешения позволили снизить частоту развития осложнений беременности и нарушения состояния плода при гипертонической болезни.

Ключевые слова: беременность, гипертоническая болезнь, метаболизм, центральная и маточно-плацентарно-плодовая гемодинамика, гипоксические поражения ЦНС плода.

SUMMARY

Egorov A.A. Metabolism changes, central and uterune-placentae-foetal haemodynamics state of pregnant with hypertension disease and their correction. - Manuscript.

Thesis for a candidate of Medical Sciences degree by specialty 14.01.01 - obstetrics and gynecology. Kharkiv State Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2005.

On the base of the clinical laboratory and functional methods of research the role and significance of metabolic and haemodynamics breaking in pathogenesis complications of pregnancy at hypertension disease have been studied and on this base patogenic motivated principles of their correction have been designed. Intercommunication between the state of circulation of blood in the system "uterune-placentae-fetus" is proved, by the indexes of central haemodynamics and metabolic disorders. Usage of magnetic-resonance imaging allowed to diagnose hypoxic fetal CNS injuries with a high precision for the first time in pregnant with hypertension disease. The prognostic criteria of indexes of metabolism are set, central and uterune-placentae-foetal haemodynamics for determination of development of complications of pregnancy and disorders of the state of fetus in inspected pregnant. Tactic to manage pregnancy and delivery at hypertension disease have been worked out: purposeful antihypertensive therapy taking into account the type of central haemodynamics, normalization of metabolic disorders, correction of haemodynamics breaking in the system "uterune-placentae-fetus". Introduction in practice of objective diagnostic criteria, prognostic values of factors of risk, perfections of methods of medical treatment, correct choice of methods and terms on the delivery allowed to lower frequency of complications in pregnant and disorders of the state of fetus at hypertension disease.

Key words: pregnant, hypertension disease, metabolism, central and uterune-placentae-foetal haemodynamics, hypoxic fetal CNS injuries.

Размещено на Allbest.ru