Тютюнопаління та його вплив на перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого

Кровотеча у III та ранньому післяпологовому періоді відмічена лише у 1-єї (5%) з жінок четвертої групи, що суттєво нижче ніж в 1-ій групі де відповідний показник становив 4 (13,3), а в 6-ій групі випадків післяпологових кровотеч не зафіксовано в той час, як в 3-ій групі відмічено у двох породіль (6,7%).

Оперативні втручання під час пологів здійснені відповідно у 6 (30±21%) жінок четвертої, 4 (20±18,3%) п`ятої та 5 (25±19,8%) шостої груп, що суттєво нижче порівняно з відповідними показниками в групах порівняння.

Кращим, порівняно з вагітними групи порівняння, був стан внутрішньоутробного плода у жінок, які отримували профілактичні заходи згідно розробленого комплексу (4-а, 5-а та 6-а групи), про що свідчать дані БПП. Отримані результати показали, що існує достовірна різниця за середнім сумарним показником БПП (по А.Vintzileos, 1983) між групами активних курців в залежності від застосованих профілактичних заходів. Так, в четвертій групі де застосовували розроблений комплекс середній сумарний показник БПП становив 10,21±0,58 балів, а в першій 7,33±0,33 балів (р<0,05). Також достовірно відрізнялись показники БПП у жінок шостої та третьої груп (вимушені курці), які відповідно становили 10,35±0,83 та 9,07±0,31. Дещо покращились також показники БПП в п`ятій групі порівняно з другою (палили до вагітності) відповідно 11,06±1,14 та 10,45±0,34, хоча різниця була недостовірною. Таким чином найбільш вираженим був ефект запропонованого комплексу профілактичних заходів порівняно з традиційними у вагітних, які палили сигарети, що підтверджують дані кардіотокографії .

Всі діти жінок, що отримували профілактичні заходи згідно розробленого комплексу (4-а, 5-а та 6-а групи) народились живими з них 2 (3,3±4,6%) недоношених. Середня маса новонароджених становила в четвертій групі 3287±158 грам, в п`ятій 3450±143 гр, в шостій 3362±187 гр, (різниця між групами недостовірна).

Нижчий рівень ускладнень вагітності та пологів, суттєво кращий стан внутрішньоутробного плода у вагітних, котрі отримували профілактичні заходи згідно розробленого комплексу (4-а, 5-а та 6-а групи) порівняно з вагітними, які отримували традиційні профілактичні заходи (1-а, 2-а та 3-а групи), узгоджуються з даними оцінки стану новонароджених за шкалою Апгар.

У жінок, котрі отримували профілактичні заходи згідно розробленого комплексу (4-а, 5-а та 6-а групи) зменшилась порівняно з вагітними, які отримували традиційні профілактичні заходи (1-а, 2-а та 3-а групи), кількість післяпологових ускладнень, які спостерігались відповідно у 2 (10%) жінок четвертої і 6 (20%) першої груп; однієї (5%) з жінок 5-ої і 3 (10%) другої груп; однієї (5%) з жінок 6-ої і 4 (13,3%) третьої груп.

Скоротився час перебування жінок, котрі отримували профілактичні заходи згідно розробленого комплексу, в стаціонарі після пологів. Всі породілі, окрім двох, яким проведено операцію кесарський розтин були виписані додому на 5-6 добу.

Тобто, на підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що розроблений комплекс профілактичних заходів дозволяє суттєво знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, що знаходились під впливом тютюнопаління, скоротити час перебування вагітних даного контингенту в стаціонарі, зменшити тим самим економічні витрати на їх лікування. Розроблений комплекс профілактичних заходів доступний для використання в родопомічних закладах, може проводитись, як в умовах стаціонару (в тому числі денного) так і амбулаторно.

Усе вище вказане дає підстави рекомендувати розроблений комплекс профілактичних заходів для вагітних з різними формами тютюнопаління, котрі перебували під його впливом до та/або під час вагітності для широкого застосування у жіночих консультаціях та акушерських стаціонарах.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної наукової задачі - обґрунтування та розробка системи лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних, які перебувають під впливом тютюнопаління.

1. Вагітність та пологи у жінок, що знаходяться під впливом тютюнопаління часто ускладнюються, що негативно впливає на стан утробного плода та новонародженого. Найбільш частими ускладненями вагітності та пологів є загроза переривання (28% у активних курців та 20% у пасивних), несвоєчасний вилив навколоплодових вод (26% у активних курців та 14% у пасивних) і передчасні пологи (8% у активних курців), відшарування та передлежання плаценти (6% у активних курців), затримка розвитку (26% у активних курців та 16% у пасивних) та гіпоксія плода (34% у активних курців та 22% у пасивних). Частота ускладнень вагітності і пологів у жінок, що знаходяться під впливом тютюнопаління залежить як від кількості вживаних сигарет, так і від форми тютюнопаління.

2.Дослідження метаболізму нікотину у активних курців виявило, що в крові новонароджених визначається високий рівень метаболіту нікотину-котініну в середній концентрації 95,58±36,3 нг/мл, що складає приблизно 90% від його рівню в крові матері. У вагітних, які регулярно перебувають під впливом тютюнопаління свого оточення в крові визначається котінін в концентраціях - 12-15 нг/мл, це є об`єктивним підтвердженням того, що при так званому пасивному тютюнопалінні в організмі вагітної в досить високих кількостях накопичуються шкідливі продукти згорання тютюну.

3.У вагітних, що курили сигарети визначається високий рівень психоемоційного стресу (у 80%). Виявлено прямий зв`язок між рівнем психоемоційного стресу, кількістю вжитих сигарет та факторами стресорного навантаження, серед яких найбільш впливовими є: конфліктні ситуації в сім`ї (r=0,64, p<0,05), відсутність чоловіка (r=0,77, p<0,05), важкі побутові умови (r=0,48, p<0,05), нестача грошей. (r=0,53, p<0,05).

4.Вплив тютюнопаління призводить до активації ПОЛ у вагітних, причому найбільш вираженою вона є у групі активних курців. У відповідь на активацію ПОЛ у вагітних, що перебували під впливом тютюнопаління відбувається активація ферментної ланки АОСЗ, причому якщо у групі пасивних курців активність АОСЗ зростає в динаміці вагітності відповідно до росту процесів ПОЛ, то у групі активних курців компенсаторне напруження АОСЗ у першій половині вагітності змінюється зниженням її активності у другій на тлі прискорення процесів ПОЛ, що призводить до поглиблення стану “оксидантного” стресу у цього контингенту вагітних.

5.Проведені дослідження стану фето-плацентарної системи свідчать, що як активне так і пасивне тютюнопаління протягом всієї вагітності може призводити до розвитку плацентарної недостатності, вираженість якої збільшується в динаміці вагітності і залежить від форми тютюнопаління. Результати антенатального моніторингу плода з визначенням основних показників БПП показали, що у вагітних які знаходились під впливом тютюнопаління виникає дистрес утробного плода. Ступінь вираженості дистреса утробного плода у вагітних під впливом тютюнопаління залежить від виду та інтенсивності тютюнопаління.

6.Розроблений комплексний метод лікувально-профілактичних заходів для вагітних, які знаходяться під впливом тютюнопаління показав свою високу ефективність (93%). Це дозволило знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень: загрозу переривання вагітності в 3 рази, передчасні пологи в 2 рази, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти в 2 рази, внутрішньоутробної гіпоксії плода в 2 рази, затримки розвитку плода в 2 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітні що знаходяться під впливом тютюнопаління потребують пильного спостереження під час вагітності та виділення в групи ризику по розвитку акушерських та перинатальних ускладнень, при цьому необхідно враховувати форму та інтенсивність тютюнопаління.

2. Враховуючи високі показники психоемоційного стресу та дистресу плода вагітні, що знаходяться під впливом тютюнопаління потребують спеціального обстеження та психологічного розвантаження з урахуванням найбільш впливових факторів ризику, форми та інтенсивності тютюнопаління.

3. В практику роботи родопомічних закладів доцільно впровадити комплексну терапію тютюнової залежності у вагітних яка включає сугестивну психотерапію, голкорефлексотерапію та аромотерапію.

4. Для лікування утробної гіпоксії плода після 28 тижнів гестації в комплексну терапію доцільно включати актовегін в дозі 160 мг один раз на добу, тривалістю курсу 10-15 діб.

5. Високі показники ПОЛ, що мають місце у вагітних, які знаходяться під впливом тютюнопаління потребують корекції, для чого в комплексну терапію доцільно включати антиоксидант токоферолу ацетат в дозі 400 мг на добу курсами по 4 тижнів в кожному триместрі вагітності.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОСЗ- антиоксидантна система захисту

БПП- біофізичний профіль плода

ВУЗР- затримка внутрішньоутробного розвитку плода

ГПЛ- гідроперекиси ліпідів

ДРП- дихальні рухи плода

МДП- малоновий діальдегід

НСТ- нестресовий тест

ОНВ- об'єм навколоплодових вод

Пг- прогестерон

ПЛ- плацентарний лактоген

ПОЛ- перекисне окислення ліпідів

РП- рухи плода

СЗП- ступень зрілості плаценти

ХГ- хоріонічний гонадотропін

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Особенности биофизического профиля плода у беременных под воздействием табакокурения // Здоровье женщины. - 2002. - №4. - С. 9-10. (збір матеріалу, попередня наукова інтерпретація, формулювання висновків). Співавт. Подольский В.В., Гульчий Л.П., Латышева З.М.

2. Перебіг вагітності та пологів у жінок, які знаходились під впливом тютюнопаління // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №1. - С. 83-85. (збір матеріалу, статистична обробка даних, попередня наукова інтерпретація та виклад тексту, формулювання висновків, підготовка до друку). Співавт. Подольський В.В.

3. Особливості метаболізму нікотину під час вагітності // Здоров`я жінки. - 2004. - №2. - С. 12-14. (збір матеріалу, статистична обробка даних, попередня наукова інтерпретація та виклад тексту, формулювання висновків). Співавт. Подольський В.В., Латишева З.М.

4. Стан ендокринологічної функції плаценти та гормональний баланс у вагітних під впливом тютюнопаління. // Перинатологія та педіатрія. - 2004. - №2. - С. 7-10. (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, статистична обробка даних, попередня наукова інтерпретація та виклад тексту, формулювання висновків, підготовка до друку). Співавт. Подольський В.В.

5. Уровень психо-емоционального стресса у беременных женщин при табакокурении // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України - К.: Фенікс, 2001. - С. 519-521. (збір матеріалу, статистична обробка даних та їх аналіз, формулювання висновків, підготовка до друку). Співавт. Подольський В.В.

6. Лікування тютюнопаління у вагітних // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України - К.: Інтермед, 2003. - С. 415-421. (збір матеріалу, статистична обробка даних та їх аналіз, формулювання висновків, підготовка до друку). Співавт. Подольський В.В., Лапшин В.Ф., Карпенко О.П.

7. Деклараційний патент на винахід № 65886 А Україна, МКВ А61В5/00, А61К9/00. “Спосіб лікування тютюнопаління у вагітних”, Заявл. 20.06.03; Опубл. 15.04.04, Бюлетень Промислова власність - 2003 - № 4. (участь в розробці методу, збір матеріалу, статистична обробка даних та їх аналіз, формулювання висновків, підготовка до друку). Співавт. Подольський В.В., Лапшин В.Ф., Карпенко О.П.

8. Профілактика тютюнопаління серед вагітних жінок, мешканок м.Києва // Матеріали конференції. “Сучасні підходи до профілактики тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії та СНІДу”.- Київ: Київський міський центр здоров`я, 2003. - С. 23. (збір матеріалу, статистичний аналіз, попередня наукова інтерпретація та виклад тексту, формулювання висновків, підготовка до друку). Співавт. Подольський В.В.

Размещено на Allbest.ru