Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ У ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА ТИРЕОПАТІЇ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ (КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ)

14.01.16. - психіатрія

ГАШКОВА Людмила Анатоліївна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Табачніков Станіслав Ісакович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, сектор пограничних станів та соматоформних розладів, завідувач сектору

доктор медичних наук, професор Мішиєв В'ячеслав Данилович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра дитячої, соціальної і судової психіатрії, професор кафедри

Провідна установа:

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, м. Харків

Захист відбудеться 26.01.2006 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України

Автореферат розісланий 25.12.2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,кандидат медичних наук Гриневич Є.Г.

АНОТАЦІЯ

Гашкова Л.А. Психічні розлади у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, що страждають на тиреопатії в віддаленому періоді (клініка, діагностика, підходи до лікування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16. - психіатрія. - Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2005.

В роботі досліджено структуру психічних розладів у хворих - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що недужі на тиреопатії у віддаленому періоді після перебування в зоні катастрофи. Встановлені особливості плину цих порушень та перебігу психоендокринного синдрому. Доведено, що психічні розлади найчастіше проявляються на органічному рівні, а клінічні особливості і тяжкість прояву мають позитивну кореляцію із зниженням функції щитовидної залози. Також доведено, що психічні розлади у ліквідаторів наслідків аварії, що страждають на тиреопатії, мають характерні для психоендокринного синдрому ознаки вже на ранніх стадіях розвитку як психічних порушень так і тиреопатії. Виявлено особливості плину психоендокринного синдрому саме для цієї категорії хворих - учасників ліквідації наслідків аварії на тлі тиреопатій з тенденцією к гіпотиреозу. Доведено, що у всіх хворих - ліквідаторів наслідків аварії з патологією щитовидної залози є типовими афективні порушення і зміни в інтелектуально-мнестичній сфері. Розроблений комплекс діагностики психопатологічних проявів дає можливість виявляти психічні розлади у цих пацієнтів на ранніх етапах їх формування і контролювати ефективність терапії, а комплекс підходів до лікування УЛНА з захворюваннями щитовидної залози дозволяє скорочувати термін тимчасової непрацездатності і збільшувати період ремісії.

Ключові слова: органічні та невротичні і соматоформні психічні розлади, лікування, щитовидна залоза, учасники ліквідації наслідків аварії, Чорнобильська катастрофа, віддалений період.

АННОТАЦИЯ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16. - психиатрия. - Украинский научно-исследовательский институт социальной и судебной психиатрии и наркологи МОЗ Украины, Киев, 2005.

В работе представлена структура психических расстройств у больных - участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской атомной электростанции, которые страдают тиреопатиями в отдаленном периоде после участия в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, особенности течения этих нарушений на основе выделенного психоэндокринного синдрома. Доказано, что у этих больных психические расстройства наиболее часто проявляются на органическом уровне, а клинические особенности и тяжесть проявления нарушений имеют положительную корреляцию со снижением функции щитовидной железы. Органическое астеническое расстройство занимает ведущее положение в структуре органических расстройств как у больных основной группы, так группы сравнения. Однако такие нарушения как деменция и органическое депрессивное расстройство выявлены только у больных, страдающих тиреопатиями. Органическое тревожное расстройство достоверно чаще регистрируется у больных участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской атомной электростанции, страдающих тиреопатиями, по сравнению с пациентами без таковой. Психические нарушения невротического уровня у больных основной группы представлены в основном тревожной симптоматикой - специфической и социальной фобиями, генерализованным тревожным и смешанным тревожно-депрессивным расстройствами. Ипохондрическое нарушение встречается значительно реже по отношению к больным группы сравнения. Выявленные психические нарушения отличаются стойкостью и более выраженной степенью тяжести клинического проявления в сравнении с таковыми у пациентов без патологии щитовидной железы. Доказано, что психические расстройства у участников ликвидации последствий аварии, страдающих тиреопатиями, имеют характерные для психоэндокринного синдрома признаки уже на ранних стадиях развития этих нарушений: аффективную направленность с выраженными расстройствами настроения, тенденцию к апатичному поведению и интеллектуально - мнестическим расстройствам независимо от типа психических нарушений и степени гипотиреоза. Разработанный комплекс диагностики патопсихологических проявлений с применением экспериментально - психологических методов дает возможность выявлять психические расстройства у этих больных на ранних этапах их формирования и контролировать эффективность лечения. В результате проведенного экспериментально - психологического исследования доказано, что у больных УЛПА с тиреопатиями согласно тесту ММРІ определена многофакторность личностных особенностей с характерным патологическим профилем с тенденцией к деформации структуры личности и дезинтеграции эмоциональной и интеллектуально-мнестической сфер. При изучении структуры и особенностей типов психологического реагирования на заболевание, что у больных обеих групп преобладает блок типов отношения к болезни с интрапсихической направленностью - тревожный, ипохондрический, неврастенический, меланхолический, обсессивно - фобический, и апатический типы. В основной группе часто обнаруживались тревожный (31,3%), обсессивно - фобический (19,7%), меланхолический (11,6%) и апатический (10,6%) типы, которые имеют депрессивную направленность. Данные типы реагирования на заболевание коррелировали со степенью гипотиреоза (r=0,327; r=0,29; r=0,41; r=0,64). Результаты оценки вербальной памяти говорят про выраженные мнестические нарушения у больных основной группы и указывают на психоорганическую направленность расстройств, которые развиваются у участников ликвидации последствий аварии с тиреопатиями. Непосредственное запоминание 10 слов у больных основной группы составляло 3,6±1,2 слова, которое достоверно ниже, чем в группе сравнения (6,9±1,8 слова, p<0,001). Для больных основной группы, которые страдают органическими психическими расстройствами, были выявлены существенные корреляции с общей клинической оценкой психических нарушений (r=0,54) и с отдельными симптомами - снижением памяти (r=0,73), повышенной умственной утомляемостью (r=0,67), снижением внимания (r=0,58) и настроения (r=0,49), апатией (r=0,44). У больных основной группы с психическими нарушениями невротического уровня вышеперечисленные симптомы встречались достоверно реже (p<0,05). Для представителей группы сравнения эти проявления были нехарактерны (p<0,001).

Выявлено преобладание высоких уровней ситуативной и личностной тревожности (тест Ч. Спилбергера - Ю. Ханина) у больных основной группы относительно группы сравнения (p<0,05). Превалирование уровня личностной над уровнем ситуативной тревожности у больных основной группы достоверно (p<0,01), что указывает на преморбидные предпосылки для развития депрессивных и ипохондрических эквивалентов психических расстройств в исследуемой группе. Для группы сравнения характерно обратное распределение показателей (p<0,05). Данные исследования эмоциональной сферы пациентов согласно тесту Люшера показали, что у больных основной группы при усредненной оценке цветовых выборов, средний показатель эмоционального стресса составил 6,52 балла, тогда как у больных группы сравнения - 2,37 балла (p<0,005).

Для лечения и медико-социальной реабилитации больных УЛПА, страдающих тиреопатиями в отдаленном периоде после Чернобыльской катастрофы, разработана система терапевтических подходов для лечения выявляемых психических расстройств у данного контингента больных, которая учитывает биологический, психологический и социальный факторы в патогенезе этих нарушений и построена на принципах комплексного, индивидуального, перманентного и динамичного лечебного воздействия. Разработанный комплекс подходов к лечению позволяет сокращать срок временной нетрудоспособности и увеличивать период ремиссии у данных больных.

Ключевые слова: органические, невротические и соматоформные психические расстройства, лечение, щитовидная железа, участники ликвидации последствий аварии, Чернобыльская катастрофа, отдаленный период.

психічний розлад тиреопатія чаес

SUMMARY

Gashkova L.А. Mental disorders of Chernobyl explosion consequences liquidators' with diseases of the thyroid gland at remote period (clinics, diagnosis, approaches to treatment). - Manuscript.

The dissertation on the obtaining the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.16. - psychiatry. - Ukrainian scientific research institute of social, forensic psychiatry and drug abuse Ministry of Public Health of Ukraine, Kiev, 2005.

The thesis describe a structure of mental disorders in the participants liquidation consequence to damages on Chernobyl atomic power station with diseases of the thyroid gland at remote period after stay in zone of the catastrophe, peculiarities of these disorders course on the basis of the marked psycho-endocrine syndrome. It is proved that these patients have disorders which are most often revealed on the organic level, and clinical particularities and severity of disorders manifestations have positive correlation with the reduction of the functions of the thyroid gland. Is it also proved that mental disorders in participant liquidation consequence to damages, which diseases of the thyroid gland, have typical symptoms of psycho-endocrine syndrome on early stages of the development already both mental disorders and pathology of the thyroid gland. The revealed particularities of the current psycho-endocrine syndrome exactly for these category patients: a participant to liquidation consequence to damages on basis pathology of the thyroid gland with tendentious to hypothyroidism. It Is Proved that for all patients - a participant to liquidations consequence to damages are a typical affective tendency and changes of intellectual and memory sphere. The designed complex of the diagnostics is soldered psychological manifestation enables to find the mental disorders in these patients on early stage of their shaping and check efficiency of the treatment. The designed complex approach to treatment these patients allow to shorten the period to time disability and enlarge the period to remissions.

Key words: organic, neurotic и somatic-type mental disorders, structure of mental disorders, pathopsychological peculiarities, treatment, thyroid gland, hypothyroidism, psychoendocrinological syndrome, participants to liquidations consequence to damages, Chernobyl catastrophe, remote period.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) визнана однією з найбільших радіаційних катастроф у світі, внаслідок якої відзначається значний ріст різних захворювань, серед яких домінують психічні розлади (ПР) і поразки щитовидної залози (ЩЗ) (С.І. Табачніков, 1995, 1998, 2002; О.К. Напрєєнко, 1995, 2001; А.П. Чупріков, 1995; А.М. Морозов, 1998; А.Ф. Цыб, В.К. Иванов, 2001; А.М. Никифоров, Ю.Ю. Бонитенко, Н.М. Калинина, 2001; Д.Е. Афанасьев, 2003).

За даними багатьох авторів захворювання центральної нервової системи (ЦНС) на даний час переважають, складаючи при цьому від 20 до 28% усієї вперше виявленої в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС патології (Л.О. Крижанівська, 1998; В.М. Пономаренко, А.М. Нагорна, Г.В. Оснач, 1998; О.О. Ревенок, 1999; С.В. Тітієвський, 1999; Ю.А. Александровский, 2001; Г.М. Румянцева, 2001; К.М. Логановський, 2002; В.Г. Бебешко, 2004 та інші).

Останні дев'ятнадцять років знаменуються розширенням кола досліджень, присвяченим ПР в осіб, що зазнали різних патогенних впливів в результаті аварій і катастроф (А.М. Морозов, Л.А. Крижанівська, 1998; О.А. Ревенок, 1999; С.В. Тітієвський, 1999; О.К. Напрєєнко, А.І. Нягу, К.М. Логановський, Л.Л. Здоренко 2001; О.П. Панченко, 2001; Г.М Румянцева 2001; С.І. Табачников, Ю.А. Александровский, 2003; О.М. Пітик, 2003).

Аналіз медичних наслідків Чорнобильської катастрофи (ЧК), їх динаміка і прогноз свідчать про те, що проблема підвищення ефективності медичної допомоги особам, що знаходилися під радіаційним впливом, зберігає актуальність не тільки в найближчі роки, але й у тривалій перспективі (Н.Р. Хоменко, 2001; А.Ф. Цыб, В.К. Иванов, 2001; Д. Зупка, 2003). Різноманіття діючих на УЛНА екологічно шкідливих факторів навколишнього середовища, складність і затяжний характер виконання аварійно - рятувальних робіт у районі надзвичайної ситуації привели до значних фізичних навантажень і психоемоціональної напруги (В.М. Черепков, 1992; Н.Б. Холодова, Г.Д. Кузнецова, Г.А. Зубовский, 1996; І.Й. Влох, Л.В. Животовська, Н.Ю. Петрина, Б.М. Гульчій, 2001; П.В. Волошин, Л.Ф.Шестопалова, В.С. Підкоритов, 2002).

У ході клінічних спостережень психосоціальних наслідків в осіб, що були в екстремальній ситуації, відзначена тенденція розвитку хронічних форм психопатологічних розладів (Г.М Румянцева 2001; Т.М. Левина, 2001; К.М. Логановський, 2002; Є.С. Осуховська, 2002; С.І. Табачніков, 2003; С.В. Тітієвський, 2003).

На даний час актуальність проблеми ПР, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС, придбала нові риси, пов'язані з впливом малих доз іонізуючої радіації у віддаленому періоді і психосоматичними ефектами перенесеної поразки (В.П. Лютых, А.П. Долгих, 1999; С.В. Тітієвський, 2001; Р.Ф. Федорцева, 2001; П.П. Чаяло, 2001).

У період після ЧК ріст захворюваності різними формами патології ЩЗ в осіб, що зазнали радіаційного впливу, вірогідно доведений (В.В. Натаров, Т.С. Гринченко, Н.О. Кравчун, 1993; Е.П. Касаткина, Д.Е. Шилин, А.Н. Матковская, А.К. Чебан, 1995; Ю.А. Александровский, С.І. Табачников, 2002; A.E. Romanenko, I.A. Likhtarev, N.K. Shandala, 1991; F. Pacini, T. Vorontsova, E. Molinaro, 1999; S. Cotterill, M. Pearce, L. Parker, 2001). Клінічними проявами поразки ЩЗ поряд з іншими симптомами і синдромами є психічні порушення (А.І. Бєлкін, 1968; С.Ю. Циркин, Н.Ю. Пятницкий, 2001). Зростаючий з моменту аварії рівень захворюваності тиреопатіями в УЛНА сприяє підвищенню інтенсивності напруги психічних компенсаторних процесів у хворого, провокуючи декомпенсацію і індукує появу психопатологічної симптоматики (В.И. Дедов, И.И. Дедов, В.Ф. Степаненко, 1993; С.В. Головенко, 1994; А.Е. Ливкутник, 1998; А.М. Никифоров, Ю.Ю. Бонитенко, Н.М. Калинина, 2001; Д.Е. Афанасьев, 2003).

Триполярність патологічного впливу на нервову систему людини (радіація, ендокринна патологія і тривалий стрес) зумовлює своєрідний клінічний перебіг психічних розладів у УЛНА із супутніми тиреопатіями і визначає формування порочного кола взаємозв'язку між функціональним станом ЩЗ і рівнем прояву психопатологічних порушень (С.В. Головенко, 1994; Е.А. Ващенко, 1998; Т.Ф. Любарец, 1995; А.І. Близнюк, 2001; В.Ф. Москаленко, Є.М. Горбань, С.І. Табачніков, П.В. Волошин, 2001, 2003).

Однак до тепер не існує чітко відпрацьованої системи діагностичних критеріїв і терапевтичних підходів для медико - соціальної реабілітації осіб з ПР та супутньою патологією ЩЗ у віддаленому періоді після участі в ЛНА на ЧАЕС. Це спричиняє підвищення термінів лікування, а також скорочення часу ремісії в даної категорії пацієнтів, що збільшує кратність лікування. Виявлення закономірностей, що пов'язані із впливом іонізуючого випромінювання і стресу на нервову і тиреоїдну системи з метою розробки критеріїв клінічної діагностики ПР в осіб з тиреопатіями після ЧК і терапевтичних підходів для корекції зазначених порушень являє собою актуальну медико - соціальну проблему.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи кафедри психіатрії, психотерапії, медичної психології і наркології з курсом сексології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького за темами: “Клінічна діагностика, профілактика і лікування посттравматичних і соціально-стресових розладів у представників різноманітних фахів” (№ державної реєстрації 0199U000170), “Розробити лікувально-реабілітаційний комплекс при психічних розладах непсихотичного рівня у структурі Чорнобильського синдрому” (№ державної реєстрації 0100U006380).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - виявити структуру, клініко-психопатологічні і патопсихологічні особливості психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з тиреопатіями у віддаленому періоді після радіаційної катастрофи і на їх основі розробити критерії діагностики і терапевтичні підходи до лікування.

Для реалізації цієї мети були поставлені наступні задачі:

1. Визначити структуру психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що страждають тиреопатіями у віддаленому періоді.

2. Дослідити клініко - психопатологічні особливості психічних розладів у осіб з тиреопатіями у віддаленому періоді після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

3. Встановити патопсихологічні особливості та їх зв'язок із клінічними проявами психічних розладів в осіб з тиреопатіями у віддаленому періоді після аварії на Чорнобильській атомній електростанції на основі проведення експериментально - психологічного дослідження.

4. Розробити терапевтичні підходи до корекції і психотерапії психічних розладів в осіб з тиреопатіями в віддаленому періоді після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Об'єкт дослідження - психічні розлади у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що страждають тиреопатіями у віддаленому періоді.

Предмет дослідження - структура психічних розладів та їх клініко - психопатологічні і патопсихологічні особливості в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що страждають тиреопатіями у віддаленому періоді.

Методи дослідження. Соціально - демографічний, клініко - психопатологічний, експериментально - психологічний, статистичний.

Соціально - демографічний метод застосовувався для аналізу факторів, що впливали на формування й особливості розвитку психічних розладів у обстежуваних. На основі вивчення документів і в ході опитування у пацієнтів збиралася необхідна інформація: про стан здоров'я, спадкоємну обтяженість, час перебування в зоні аварії, отриману дозу опромінення, категорію чи групу інвалідності у зв'язку з роботами по ліквідації наслідків аварії, сімейний статус, шкідливі звички. Клініко - психопатологічний метод використовувався на основі загальноприйнятої в Україні методики психіатричного обстеження пацієнтів для дослідження психічного здоров'я. Діагностику психічних розладів здійснювали згідно з критеріями МКХ-10, шляхом стандартизованого інтерв'ю та спостереження, зокрема проводили кількісну і якісну оцінку скарг і виявлених психопатологічних симптомів. Для реєстрації даних використовувалася “Уніфікована клініко-епідеміологічна карта динамічного спостереження й обліку медико-реабілітаційних заходів учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській атомній електростанції із психічними розладами і супутніми тиреопатіями”. Експериментально-психологічний метод включав наступні методики: Мінесотський багатофакторний особистісний опитувальник MMPI (для дослідження особистості, в адаптації і модифікації Собчик Л.Н., 1990); методика визначення типу психологічного реагування на захворювання ЛОБІ (виявлення суб'єктивного ставлення до захворювання досліджуваних, А.Е. Лічко, Н.Я. Іванов, 1987); тест Д. Векслера (дослідження інтелекту, в адаптації Ю.І. Філімоненко, В.І. Тимофєєва, 1995); простий рахунок і відлічування по Е. Крепеліну (дослідження функції уваги і стомлюваності, В.М. Блейхер, И.В. Крук, 1986); таблиці Шульте (дослідження особливостей розподілу концентрації, стійкості уваги, В.Д. Менделевич, 1998); методика завчання (запам'ятовування) 10-ти слів (дослідження мнестичних процесів, Б.В. Зейгарник, 1986); методика піктограм (дослідження опосередкованого запам'ятовування, Б.Г.Херсонській, 1984); методика диференціальної діагностики депресивних станів В.А. Жмурова (В.А. Жмуров, 1998); тест самооцінки особистісної і ситуативної тривожності Ч.Д. Спилбергера і Ю.Л. Ханіна (в модифікації Н.В. Кіршевої і Н.В. Рябчикова, 1995); модифікований колірний тест Люшера - метод колірних виборів Л.Н.Собчик (вивчення емоційного і фізіологічного стану досліджуваних, Л.Н. Собчик, 1990); рисункові проективні тести “дім, дерево, людина” за методикою Р.Бернса (Р. Бернс, 1998) і “неіснуюча тварина” в інтерпретації Д.Я. Райгородського (Райгородський Д.Я., 1998). Отримані дані були оброблені статистичним методом. Вірогідність розходжень статистичних даних оцінювалася за допомогою параметричних (Ст'юдента, Фішеру і непараметричного (критерій Z) критеріїв (С. Гланц, 1998). Взаємозв'язок між ознаками визначали за допомогою коефіцієнту лінійної кореляції Пірсона і рангової кореляції Спірмена (С. Гланц, 1998; Г.В. Суходольский, 1997). Обробка отриманих даних проводилася в електронних таблицях Microsoft Excel 2000 і з використанням програми BIOSTAT.EXE, що призначена для проведення статистичної обробки результатів медичних і біологічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в порівняльному аспекті отримані дані про особливості структури і плину психічних розладів в осіб з тиреопатіями радіаційного генезу у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС.

Вперше розроблено комплекс діагностичних заходів на основі інтеграції психопатологічного і експериментально-психологічного обстеження хворих - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з тиреопатіями.

Вперше визначені патопсихологічні особливості психічних розладів в осіб з тиреопатіями радіаційного генезу у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС.

Новим є опис типів взаємозв'язків психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і порушень ендокринної системи на прикладі захворювання щитовидної залози у віддаленому періоді після радіаційного впливу.

Вперше розроблено комплекс терапевтичних підходів до корекції і психотерапії психічних розладів у досліджуваного контингенту хворих на основі диференційованої оцінки стану у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що страждають на тиреопатії.

Практичне значення одержаних результатів. На основі визначених взаємозв'язків між психопатологічними порушеннями й тиреопатіями використання діагностичного комплексу із застосуванням експериментально - психологічних методів дає можливість діагностувати у хворих УЛНА з супутньою патологією ЩЗ психічні розлади на ранньому етапі їх формування. А це, в свою чергу, дозволяє використовувати об'єктивні критерії для системи експрес - діагностики, що скорочує терміни обстеження хворих і допомагає контролювати ефективність індивідуальних лікувально - реабілітаційних програм в процесі терапії зазначених ПР.

Алгоритми діагностики та лікування впроваджені в роботу лікувально-профілактичних закладів м. Донецька: обласної клінічної психіатричної лікарні, обласної клінічної психоневрологічної лікарні - медико-психологічного центру, міських психіатричних лікарень №№ 1, 2; міського психіатричного диспансеру, обласної клінічної лікарні професійних захворювань, міської лікарні № 3 (ендокринологічне відділення), Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака; реабілітаційно-діагностичного центру (РДЦ) МОЗ України м. Констянтинівки Донецької області, а також у педагогічний процес кафедри психіатрії, психотерапії, медичної психології і наркології з курсом сексології ФПО Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено аналіз літературних джерел, соціально - демографічне, клініко - психопатологічне і експериментально - психологічне дослідження. Проведено аналіз і інтерпретація матеріалів дослідження, у тому числі комп'ютерна статистична обробка баз даних, оформлені таблиці й ілюстративний матеріал. Особисто автором розроблений комплекс диференційно - діагностичних критеріїв індивідуалізованої оцінки психічного стану на базі психопатологічного і експериментально - психологічних методів; описано особливості ендокринно - психічних комплексів на прикладі тиреопатій на тлі гіпотиреозу; розроблено комплекс терапевтичних підходів до корекції психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії з патологією щитовидної залози.

Особистий внесок дисертанта до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, що написані у співавторстві, є наступним: у статті № 7 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації, який наведено наприкінці автореферату) автором самостійно проведене експериментально-психологічне дослідження хворих УЛНА, що страждають на тиреопатії з вилученням групи пацієнтів з фобічними та соматоформними розладами, проаналізовано матеріал та описані клініко-психологічні особливості цих порушень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися й обговорювалися на науково - практичній конференції "15 - річчя Чорнобильської катастрофи: медико - соціальні аспекти" (Київ, 2001); науково - практичній конференції "Реабілітація хворих на психічні захворювання" (Харків, 2001); міжнародній науково - практичній конференції "Сучасні питання соціальної і судової психіатрії та наркології" (Київ, 2001), ІІ Національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України "Психоневрологія XXІ сторіччя" (Харків, 2002), Міжнародній науково - практичній конференції "Біопсихосоціальна модель як нова парадигма розвитку психіатрії в Україні" (АР Крим, Сімеїз, 2002).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 21 науковій праці, з них - 7 статей у фахових журналах відповідно до переліку ВАК України (6 - одноособові), 14 публікацій в інших спеціалізованих виданнях, з них 6 - за кордоном.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 206 сторінках машинописного тексту (146 сторінок основного тексту) і складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів, що відображають результати власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел, який включає 300 праць, з них 228 - кирилицею, 72 - латиницею, та додатку. Дисертація містить 20 таблиць, 15 малюнків в основному тексті та 27 малюнків вміщено у додатку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. У період з 1998 по 2001 роки за умови інформованої згоди з хворими нами досліджено 263 особи (усі чоловіки), що знаходилися на обстеженні і лікуванні в Донецькій обласній клінічній психіатричній лікарні. Основну групу дослідження склали 198 хворих - УЛНА з патологією щитовидної залози, що розвилася після перебування в зоні аварії. У групу порівняння увійшли 65 хворих - УЛНА без супутнього захворювання ЩЗ. В дослідження не включалися хворі з гострою чи хронічною променевою хворобою в анамнезі та з психічними розладами, що класифікуються в рубриці F2.

В результаті проведеного соціально - демографічного дослідження з'ясовано, що вік хворих основної групи становив у середньому 44,3±4,3 років.

За професійною діяльністю під час участі в ЛНА хворі цієї групи розподілилися на шахтарів (61,6%) і водіїв (38,4%). ). За фахом після участі в ЛНА на ЧАЕС працюють тільки 8,6% пацієнтів. Групу непрацюючих склали 46,0% хворих, з них по інвалідності - 38,4%. В категорію інвалідів увійшли більш половини досліджених хворих з тиреопатіями - 69,7% (часткова або повна втрата працездатності). Тривалість перебування в зоні аварії у ліквідаторів з тиреопатіями була у середньому 61,4 дня.

В результаті проведеного клінічного обстеження у ліквідаторів з тиреопатіями були виявлені психопатологічні розлади, загальна структура яких включає органічний і невротичний рівні з перевагою перших (63,0%). У групі порівняння переважали ПР невротичного рівню - 67,7%. В обох групах в органічному регістрі переважало емоційно - лабільне (астенічне) порушення. Серед невротичних і соматоформних розладів в основній групі частіше інших зустрічалися змішані тривожно-депресивні, а в групі порівняння - фобічні порушення.

Нами розроблено комплекс експериментально-психологічного дослідження для виявлення і аналізу психопатологічних симптомів і психологічних особливостей у хворих. На засаді проведених діагностичних досліджень синдромальні прояви у хворих були розподілені на 4 основні напрямки: астенічні, астено - невротичні, тривожно-депресивні і інтелектуально-мнестичні порушення, в відповідності з якими на кожному етапі застосовувалося визначене експериментально-психологічне дослідження з метою оцінки динаміки психопатологічних розладів та ефективності лікувальних заходів.

На підставі висновків фахівців-ендокринологів захворювання ЩЗ розподілилися наступним образом: гіперплазія ЩЗ, хронічний тиреоїдит (фіброзний і аутоімунний), вузлові і кістозні форми тиреопатій. Ступінь порушення функції ЩЗ розцінювалася як еутиреоз чи гіпотиреоз трьох ступенів тяжкості. Еутиреоїдний стан відмічено у 17,7%; гіпотиреоз I ст - у 39,4%; II ст - у 32,3%; ІІІ ст - у 10,6%. Таким чином, у досліджених хворих-ліквідаторів з патологією ЩЗ переважає гипотиреоз I і II ступеню. По типу порушення і ступеню зниження функції ЩЗ у хворих основної групи переважав гіпотиреоз 1 - го і 2 - го ст. Гіпертиреоїдна функція ЩЗ не зареєстрована.

Результати досліджень. Виражені форми гіпотиреозу (2 - го і 3 - го ст.) діагностувалися у хворих основної групи з органічними психічними порушеннями і не зустрічалися у хворих з невротичними і соматоформными розладами.

В результаті проведеного дослідження з'ясовано, що для УЛНА із супутніми тиреопатіями характерна поліморфність клінічних проявів ПР. На тлі таких синдромів як церебрастенічний і психоорганічний, що виявлені у більшості хворих УЛНА, у досліджуваного контингенту значне місце в клініці займає психоендокринний синдром. Останній виявляється вже при початкових ознаках захворювання ЩЗ, а саме при порушенні її функції з тенденцією до гіпотиреозу. Тяжкість психопатологічної симптоматики в рамках психоендокринного синдрому в УЛНА з тиреопатіями наростає пропорційно росту зниження функції ЩЗ та іншим супутнім факторам. Незважаючи на те, що клінічні прояви ПР у цих хворих неоднорідні, просліджується чітка тенденція до превалювання тривожно - депресивних порушень уже на рівні невротичного регістру. Так, в УЛНА з тиреопатіями виявлено перевагу тривожно - фобічних розладів (F40.1, F40.2, F41.1) з тенденцією до розвитку депресивних порушень (F41.2). У той же час в УЛНА групи порівняння превалює іпохондричний розлад (F45.2).

У хворих УЛНА основної групи переважали органічні ПР (63,0%), а у групі порівняння - невротичні і соматоформні ПР (67,7%). При зростанні тяжкості гіпотиреозу для досліджуваних хворих є характерним розвиток органічних ПР із тривожно - депресивним радикалом на тлі інтелектуально - мнестичного зниження. Визначено чіткий взаємозв'язок між ступенем гіпотиреозу і дементними порушеннями (r=0,72).

Характерно, що для хворих УЛНА обох груп виявлена досить велика питома вага органічного емоційно - лабільного розладу (27,8% і 27,7% відповідно). У хворих основної групи крім вищевказаного психічного порушення було діагностовано органічний тривожний (F06.4) і депресивний (F06.32) ПР, а також деменція легкого ступеню (F02.8). У хворих УЛНА без супутньої тиреопатії органічний депресивний розлад і деменція не були зареєстровані.

Наявність гіпотиреозу у досліджуваних хворих визначало характер ПР, тяжкість їхніх проявів і ефективність терапії. Нами виявлена тенденція до переваги астенічних і тривожних ПР у хворих з еутиреоїдним станом чи 1 - м ступенем гіпотиреозу, що знаходилися в зоні аварії після 1986 року. Визначено позитивну кореляцію між тяжкістю гіпотиреозу і розвитком органічних депресивних (r=0,52) і тривожних (r=0,47) ПР. У хворих з органічним астенічним розладом вірогідно частіше діагностовано гіпотиреоз 1 - го і 2 - го ст. тяжкості (r=0,31, p<0,05; r=0,26, p<0,05). Для ПР невротичного рівня також характерна наявність гіпотиреозу (1-го ст.) у хворих з тривожним розладами (p<0,05). Еутиреоїдний стан значно частіше зустрічався у пацієнтів із соціальними (r=0,4, p<0,05) і специфічними фобіями (r=0,32, p<0,05).

За основними соціально - демографічними показниками хворі основної і порівняльної груп мали як подібні соціально - гігієнічні параметри (вік, тривалість перебування на ЧАЕС, рівень алкоголізації і тютюнопаління, ступінь психологічної напруженості в родині) так і вірогідно відмінні, які перевищували такі ж показники в групі порівняння. Різниця мала місце по терміну перебування хворих УЛНА з патологією ЩЗ на ЧАЕС - у травні 1986 року в зоні аварії знаходилися пацієнти тільки основної групи, і максимальна кількість пацієнтів цієї групи приходиться на 1986 рік, у групі порівняння - на 1987 рік.

Хворі основної групи з органічними депресивними, тривожними, фобічними й іпохондричними розладами були непрацездатні максимальну кількість днів у році, частіше, ніж з органічними астенічними розладами (p<0,01). У пацієнтів з вираженими формами гіпотиреозу були значно вище показники частоти госпіталізації і тривалості лікування (p<0,01) у порівнянні з пацієнтами з еутиреозом. Показники по кратності госпіталізації, стаціонарного лікування і кількості днів тимчасової непрацездатності за рік у хворих основної групи були вище, ніж у пацієнтів групи порівняння (p<0,001).

Характерно, що середній вік хворих основної групи з органічною депресією, деменцією, а також іпохондричними розладами був вище, ніж з органічними астенічними і тривожними розладами (p<0,05). Доза опромінення у хворих основної групи в середньому була істотно вища за такі показники в групі порівняння (15,6 бер і 9,8 бер відповідно). У осіб основної групи виявлена достовірна залежність між перебуванням у зоні робіт у 1986 році і наявністю інтелектуально - мнестичних, депресивних і тривожно - фобічних розладів (r=0,54), розвитком деменції і перебуванням хворих у зоні аварії протягом 1986 року терміном 28 і більш днів (r=0,43).

Визначено залежність між факторами соціально - трудової дезадаптації у цих пацієнтів і наявністю в них тривожних розладів (r=0,19). Виявлено позитивну кореляцію між ступенем тяжкості гіпотиреозу і виразністю соціально - трудової дезадаптації (r=0,64). Відзначався ріст конфліктних взаємин у родині в обох групах хворих (p<0,005). Серед осіб основної групи найвищі показники самооцінки рівня емоційної напруги в родині відзначені в групі хворих з деменцією, і вони вірогідно вище, ніж у пацієнтів із специфічними фобіями (p<0,001). Встановлено позитивну кореляцію між тяжкістю гіпотиреозу і напруженістю на роботі у хворих (r = 0,72). Виявлено тенденцію до підвищення частки питущих УЛНА з 23,2% до 43,4% у порівнянні з такими даними до участі в ЛНА. Ця тенденція чітко просліджується в групі УЛНА з важкими ПР та у пацієнтів на виражений гіпотиреоз.

Органічний астенічний розлад у хворих - УЛНА на ЧАЕС із супутніми тиреопатіями, клінічно проявлявся вираженою емоційною лабільністю та афективним фарбуванням з тенденцією до стійкого зниження настрою й апатії (92,3%), фізичним (88,3%) і психічним (100%) нездужанням. Характерною клінічною рисою виступали симптоми зниження функції уваги і пам'яті у хворих з цим розладом, що наростали в міру збільшення ступеню гіпотиреозу (р<0,001, р<0,05) і були виявлені у 87,7% досліджених. Астенічний синдром у хворих основної групи в переважній більшості випадків (77,4%) був представлений у гіпостенічній формі. Встановлено, що акцент на таких симптомах, як зниження пам'яті, апатія, виражена психічна і фізична стомлюваність частіше робили пацієнти з гіпотиреозом (89,5%) у порівнянні з хворими на еутиреоїдний стан. Такі ознаки як нестійкість настрою, зниження уваги, почуття жару чи холоду, легкість почервоніння шкірних покривів найбільш часто зустрічалися у хворих з 2 - м ступенем гіпотиреозу. Інші симптоми, виявлені в УЛНА з органічним астенічним розладом (дратівливість страх божевілля і смерті, головний біль, порушення сну й ін.) були однаково вираженими, незалежно від ступеню порушення функції ЩЗ, але вірогідно перевищували такі показники в групі порівняння (p<0,01; p<0,05; p<0,001; p<0,01).

Одними з найпоширеніших порушень у досліджених хворих основної групи нами визначені тривожно - фобічні ПР (органічного і невротичного рівнів). Вони були виявлені в 39,9% пацієнтів. Органічний тривожний розлад (17,6%) зайняв друге місце по поширеності після емоційно - лабільного. Невротичні розлади представлені соціальною (7,6%) і специфічною фобіями (5,1%), генералізованим тривожним (3,0%) та соматоформним іпохондричним (6,6%) ПР.

Органічний тривожний розлад зустрічався вірогідно частіше у хворих УЛНА з патологією ЩЗ в порівнянні з пацієнтами без тиреопатій (p<0,001). Це порушення характеризувалося вираженою стійкою тривогою, що не обмежувалася зовнішніми обставинами. У хворих основної групи значно частіше зустрічалися і були більш виражені такі симптоми як: почуття тривоги (p<0,01), загального занепокоєння (p<0,001), рухового занепокоєння (p<0,01), відчуття напруженості (p<0,001), тремор, особливо рук (p<0,05), пітливість (p<0,01), припливи жару чи озноб (p<0,001). Відмітною рисою для хворих основної групи з'явилися досить виражені мнестичні розлади на тлі порушення функції уваги і зміни афективної сфери у виді стійкого зниження настрою з тенденцією до апатії. Дані симптоми у хворих групи порівняння зустрічалися рідше і були менш виражені (p<0,01, p<0,001, p<0,05). Для хворих на виражену форму гіпотиреозу (63,5% для 2 - го і 100% для 3 - го ст.) характерне відчуття клубка в горлі й утруднення при ковтанні, що зустрічалося у пацієнтів групи порівняння тільки в двох випадках.

Фобічні розлади були виявлені в 12,6% хворих з еутиреозом і гіпотиреозом 1 - й ст. у виді соціальних (7,6%) і специфічних (5,0%) фобій. Соціальні фобії превалювали в пацієнтів основної групи і більш характерні для шахтарів. Фабулою соціальних фобій в основному була ситуація визначення різних пільг, категорій, групи інвалідності і т.п. Клінічна картина соціальних фобій в УЛНА з тиреопатіями характеризувалася страхом виявитися в центрі уваги при розгляді життєво значущих для хворих питань, зв'язаних з їхнім станом здоров'я і призначенням чи підтвердженням соціальних пільг по зв'язку з роботами на ЧАЕС. На тлі вираженого клінічного поліморфізму виразність таких симптомів як тривога (p<0,05), знижений настрій (p<0,01), ідеомоторна загальмованість (p<0,001) була вірогідно вище у хворих основної групи. У них же відзначалися такі симптоми як апатія, суіцідальні думки, зниження пам'яті, уваги, а у хворих групи порівняння ці ознаки були чи відсутні, або виражені незначно (p<0,01, p<0,005, p<0,01, p<0,001). Для підгрупи професійних водіїв (67,7%) і деяких шахтарів - автолюбителів (7,8%) характерним з'явився розвиток специфічного виду фобії. Страх та уникання ситуації, що лякає, у хворих виявлялися тільки стосовно визначеного заняття і предмета - чи до водіння автомобіля, чи до самого автомобіля. Однак цей розлад достовірно рідше діагностувався у хворих УЛНА з тиреопатіями стосовно групи порівняння (p<0,01). Сила прояву психічного компонента була вірогідно значима для розвитку цього виду фобій тільки в групі професійних водіїв (r=0,64). Специфічні фобії у хворих характеризувалися вираженими симптомами запаморочення, почуттям нестійкості, нудоти, слабкості при керуванні автотранспортним засобом, симптомами дереалізації і деперсоналізації. Вираженими психічними проявами розладу були страх божевілля і смерті. Хворі УЛНА з тиреопатіями виявляли симптоми, характерні для психоендокринної астенії, у першу чергу афективної спрямованості - апатії і стійкого зниження настрою (p<0,01). У пацієнтів основної групи специфічна фобія, так само як і соціальна, частіше виявлялася при еутиреоїдному стані (p<0,05) , що підтверджує неспецифічність цього виду невротичного розладу.

Соматоформне порушення у виді іпохондричного розладу виявлене в 6,6% пацієнтів УЛНА з тиреопатіями. У пацієнтів основної групи з вираженим ступенем гіперплазії ЩЗ достовірно частіше (p<0,001) виявлялася стійка заклопотаність можливістю розвитку чи наявності в них рака. Ці хворі в переважній більшості на перше місце для себе ставили небезпеку захворювання ЩЗ (69,2%), а пацієнти групи порівняння частіше висловлювали побоювання з приводу наявності в них захворювання серцево - судинної системи і шлунково - кишкового тракту (p<0,01). Іпохондричний розлад у хворих основної групи рівномірно діагностувався у випадках еутиреозу і 1 - го ст. гіпотиреозу, що говорить про відсутність зв'язку між розвитком цього розладу і ступенем порушення функції ЩЗ. У хворих основної групи вірогідно частіше (p<0,005) стосовно групи порівняння виявлялися такі симптоми афективних порушень, як стійке зниження настрою, апатія, тривога. Симптоми мнестичних розладів були менш вираженими, чим афективні, однак перевищували такі показники в групі порівняння.

Генералізований тривожний розлад був виявлений у 3,0% випадків у хворих основної групи (в усіх діагностовано гіпотиреоз 1 - го ст.) й у 4,6% - у хворих групи порівняння. Симптоми генералізованого тривожного розладу у представників обох груп мали подібну клінічну картину, наскрізним симптомом виявлялася виражена тривога. В основному, хворі побоювалися погіршення стану свого здоров'я, відчували напругу, головний біль, запаморочення, сухість у роті, імперативні позиви до сечовипускання чи дефекації. Сила і частота прояву вищевказаних симптомів у хворих основної групи достовірно перевищувала ці показники у представників групи порівняння (p<0,005).

Саму численну групу психічних порушень невротичного регістра у хворих основної групи склали змішані тривожно - депресивні розлади (14,6%), що однаково часто зустрічалися в УЛНА - шахтарів і УЛНА - водіїв. Клінічна картина ПР характеризувалася вираженим дистимічним компонентом, пацієнти відзначали стійке (протягом декількох років підряд) зниження настрою (87,9%), відсутність бажання що-небудь змінювати у своєму житті (86,2%), суіцідальні думки (63,5%). Поряд з цими ознаками хворі скаржилися на виражену тривогу (68,7%), дратівливість (55,4%), занепокоєння (74,6%), напруженість (68,3%), виражені порушення сну (82,3%). Перераховані вище симптоми чергувалися між собою чи нашаровувалися один на одного протягом одного проміжку часу. Суб'єктивно даний розлад переносився хворими більш тяжко в порівнянні з фобічними розладами. Було відзначено, що для тривожно - депресивного, так само як і для генералізованого тривожного розладу, характерне виявлення зниження функції ЩЗ. У 93,1% хворих виявлено гіпотиреоз 1 - го ст. і тільки в 2 - х пацієнтів - еутиреоїдний стан. Вегетативний компонент психопатологічних порушень при цьому виді розладу у хворих основної групи помітно уступав по силі і яскравості прояву тривожному і депресивному регістрам.

Органічний депресивний розлад був виявлений у 11,6% хворих основної групи і характеризувався вираженими порушеннями в афективній сфері. В УЛНА з тиреопатіями відзначалося стійке зниження настрою (100%), підвищена психічна і фізична стомлюваність (100%), ослаблення життєвої активності (94,3%). Вираженими були такі симптоми, як труднощі концентрації уваги (88,9%), порушення сну (93,7%), зниження сексуального потягу (88,7%) та самооцінки (86,6%). Поряд з цими симптомами в переважній більшості хворих УЛНА основної групи були відзначені порушення пам'яті (79,8%). Деменція легкого ступеня з переважно депресивною симптоматикою діагностовано, так само як і органічний депресивний розлад і тривожно - депресивний невротичного регістра, тільки у хворих - УЛНА, що страждають на гіпотиреоз. У цій групі хворих було верифіковано зниження функції ЩЗ 2 - го і 3 - го ст. Ведучими ознаками цього розладу виступали інтелектуально - мнестичні порушення. Зниження пам'яті, порушення мислення і здатності до навчання виявлено у всіх обстежених хворих (100%). Також у цих пацієнтів були значно підвищені психічна і фізична стомлюваність (92,1%), афективні порушення відзначалися в 78,9% хворих, страх смерті (58,4%), страх божевілля (43,5%). Для обстежених хворих було характерно уповільнення темпу мислення, виражені утруднення у формулюванні думок і сприйняття нової інформації. Зниження мотивації до діяльності виявлено в 67,2% випадків, а явища легкодухості - в переважній більшості хворих (86,4%). Вегетативний компонент у хворих з деменцією носив виражений характер, але уступав по силі прояву мнестичним і когнітивним розладам. У 12,3% хворих зареєстровані ознаки асоціального поводження у виді алкоголізації.

У результаті вивчення взаємовпливу тяжкості гіпотиреозу і клінічних проявів ПР у досліджуваних хворих нами встановлено, що більшість симптомів психічних порушень у пацієнтів корелювали з виразністю гіпотиреозу. Найбільш істотну кореляцію показали такі ознаки як: зниження пам'яті (r=0,85) та настрою (r=0,78), почуття тривоги (r=0,83), порушення орієнтації (r=0,82), апатія (r=0,75), психічне стомлення (r=0,72). Менш значимий зв'язок показали такі симптоми як порушення функції уваги (r=0,67), нестійкість настрою (r=0,66), посилене реагування на будь - які несподіванки (r=0,61), ідеомоторна загальмованість (r=0,56), відчуття клубка в горлі (r=0,53), неприємні чи болючі відчуття в області шиї (r=0,51), відчуття жару чи холоду (r=0,49), страх смерті (r=0,46), нозофобії (r=0,43). Слабку кореляцію показали такі симптоми як зниження лібідо (r=0,29), порушення сну (r=0,26), неприємні відчуття в області серця (r=0,25), тремор (r=0,21), почуття оніміння в різних частинах тіла (r=0,19).

Таким чином, проведені нами дослідження показали, що для пацієнтів УЛНА з тиреопатіями більш характерний розвиток ПР органічного регістра. У цих хворих були виявлені психічні порушення, що не діагностувалися у хворих УЛНА без патології ЩЗ - деменція, органічний депресивний, змішаний тривожно - депресивний розлади.

Клінічні прояви ПР у УЛНА із супутніми тиреопатіями характеризуються більшою виразністю і частотою зустрічальності різноманітних симптомів у порівнянні з ліквідаторами, що не мають патології ЩЗ.

Для пацієнтів основної групи характерна наявність таких симптомів, як розлад настрою з тенденцією до апатії, зниження пам'яті, уваги, виражена тривога при усіх видах психічних розладів. У залежності від ступеня порушення функції ЩЗ виявлені такі особливості: у пацієнтів зі збільшенням тяжкості гіпотиреозу характерне зростання стійкості і виразності психопатологічної симптоматики, поліморфізм і наявність у клініці таких симптомів, що не характерні для більшості виявлених розладів, але що є патогномонічними для психоендокринних порушень. Виявлено позитивну кореляцію різної сили для визначеного ряду психічних проявів у зв'язку з наростанням тяжкості гіпотиреозу.

Для вивчення патопсихологічних особливостей хворих, підтвердження наявності й уточнення глибини психічних порушень, а також аналізу динаміки стану досліджуваних ми провели експериментально - психологічне дослідження.

У хворих УЛНА з тиреопатіями за допомогою тесту MMPІ визначена багатофакторність персональних особливостей з характерним патологічним профілем з тенденцією до деформації структури особистості і дезинтеграцї емоційної та інтелектуально - мнестичної сфер. Було виявлене підвищення по шкалах 2D (депресії), 8Sch (шизофренії) і 7Pt (психастенії).

При вивченні структури й особливостей типів психологічного реагування на захворювання в УЛНА, що страждають на тиреопатії, встановлено, що у представників обох груп переважає блок типів відношення до хвороби з інтрапсихічною спрямованістю - тривожний, іпохондричний, неврастенічний, меланхолійний, обсессівно - фобічний, і апатичний типи. У структурі типів психологічного реагування у хворих основної групи стосовно групи порівняння відзначається значне підвищення показників по тривожному (p<0,01), обсессівно - фобічному (p<0,01), меланхолійному (p<0,01), а також по апатичному (p<0,001) типу з депресивним відтінком. Дані типи корелювали зі ступенем гіпотиреозу (r=0,327; r=0,29; r=0,41; r=0,64). Найбільш високі показники виявлені для психологічного реагування із тривожно - фобічним і депресивним радикалами, що було характерно у випадках зниження функції ЩЗ середнього і важкого ступеня гіпотиреозу. Клінічно ведучі типи відношення до хвороби в УЛНА з тиреопатіями виявлялися в першу чергу дезадаптивним поводженням і змінами в афективній сфері: тривожним станом, пригніченістю, дратівливою слабкістю, зниженим настроєм, суіцідальними думками, небажанням "боротися" з хворобливими проявами на тлі безглуздості цих зусиль. Розподіл типів психологічного реагування у пацієнтів групи порівняння відрізнялося від такого в основній групі в першу чергу невиразністю тривожно - фобічного і меланхолійно - апатичного типів і перевагою неврастенічного, іпохондричного і сенситивного типів. Дані розходження при оцінці психологічного реагування на захворювання в осіб обох груп говорять про те, що у УЛНА з тиреопатіями розвиваються більш виражені форми ПР.