Діагностика, лікування та акушерська тактика при вагітності ускладненій багатоводдям

Вплив амніонально-плідної рідини на внутрішньоутробний розвиток і ріст плода // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т. 7, № 4. - С. 52-54. (Співав. Лизин М.А., Гудивок І.І., Стоцький С.С., Вакалюк І.В., Кварцяний О.О.; підбір хворих, інформаційний пошук, участь в обговоренні результатів та підготовка статті до друку).

Перебіг вагітності і пологів при багатовідді // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, № 1. - С.100-102.

Комплексне лікування багатоводдя та фетоплацентарної недостатності// Вісник наукових досліджень - 2002. - № 2(26). - С. 63-64.

Морфофункціональний стан плодових оболонок при багатоводді // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т. 10, № 2. - С.118-120.

Комплексна оцінка стану плода у вагітних з багатоводдям // Вісник наукових досліджень - 2004. - № 3. - С. 136-138.

Вміст мікроелементів в крові вагітних, пуповинній крові, амніотичній рідині та тканинах посліду при багатоводді // Архів клінічної медицини. - 2004. - № 2. - С. 51-53.

Особливості перебігу вагітності та родів при багатовідді // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 2001. - С. 361-363. (Співав. Геник Н.І., Сніжко Т.Б., Кварцяний О.О., Басюга І.О.; підбір хворих, клініко лабораторне обстеження; аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

Вплив системної ензимотерапії при багатовідді на тлі бактеріального вагінозу / Тези доповідей І науково-практичної конференції „Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування TORCH-інфекцій” // Імунологія та алергологія. - 2001. - № 4. - С. 24-25. (Співав. Гудивок І.І., Струк В.Ф.; підбір хворих, розробка методу лікування багатоводдя на тлі бактеріального вагінозу та аналіз отриманих результатів).

Коригуюча терапія порушень гемодинаміки та мікроциркуляції у вагітних з багатоводдям та фетоплацентарною недостатністю // Матеріали 2-ої міжнародної конференції: Мікроциркуляція та її вікові зміни. - Київ: ІВЦ „Алкон”. - 2002. - С.190.

Метод профілактики багатовіддя // Інформаційний листок про передовий виробничо-технічний досвід, № 2001-37 (РДАСНТІ 76.29.48). - Івано-Франківськ: ЦНТЕІ, 2001.

Профілактика інфікування плода та новонародженого при багатовідді // Інформаційний листок про передовий виробничо-технічний досвід, № 2001-38 (РДАСНТІ 76.29.48). - Івано-Франківськ: ЦНТЕІ, 2001.

Метод профілактики та лікування багатоводдя ензимталом^тм// Інформаційний листок про передовий виробничо-технічний досвід, № 2001-39 (РДАСНТІ 76.29.48). - Івано-Франківськ: ЦНТЕІ, 2001.

АНОТАЦІЯ

Ласитчук О.М. Діагностика, лікування та акушерська тактика при вагітності ускладненій багатоводдям. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2005.

Дисертація присвячена вивченню клініки та діагностики багатоводдя, удосконаленню лікувальних заходів при цій патології. Встановлено, що багатоводдя супроводжується активацією процесів перекисного окислення ліпідів, пригніченням антиоксидантної системи захисту, порушенням мікроелементного гомеостазу системи „мати-плацента-плід”. Вивчено біохімічний склад навколоплідних вод, гісто- та ультраструктуру посліду при багатоводді. Виявлено, що багатоводдя супроводжується розладами гемодинаміки у матково-плацентарній ланці, фетоплацентарною недостатністю та хронічною внутрішньоутробною гіпоксією плода.

Встановлено фактори ризику виникнення багатоводдя, обґрунтовані методи комплексного лікування вагітних із використанням препаратів реосорбілакт та Нью В-Н-С, які підвищують ефективність лікувальних заходів і зменшують кількість ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду.

Ключові слова: вагітність, багатоводдя, амніотична рідина, плодові оболонки, вміст мікроелементів, реосорбілакт, Нью В-Н-С.

АННОТАЦИЯ

Ласитчук О.М. Диагностика, лечение и акушерская тактика при беременности осложненной многоводием. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2005.

Диссертация посвящена изучению клиники и диагностики многоводия, усовершенствованию лечебных мероприятий при данной патологии. Для достижения цели и задач работы обследовано 307 беременных и рожениц, среди которых 253 беременных с многоводием. В лечении 54 беременных с многоводием применялись препараты реосорбилакт и Нью В-Н-С. В работе использованы клинические, клинико-лабораторные, ультразвуковые, биохимические, микробиологические, гистологические, элекронномикроскопические методы исследования, атомно-абсорбционная спектрофотометрия, а также статистические методы обработки результатов.

Возраст обследованных беременных женщин колебался от 16 до 43 лет, большинство из них (73,1 %) было в возрасте от 20 до 30 лет. Многоводие одинаково часто встречалось как у перво- так и повторнобеременных. Наиболее частыми осложнениями первой половины беременности были острые респираторные вирусные инфекции - 7,1 % (p<0,05) и кольпит - 2,4 % (p<0,05). Ранний гестоз тоже довольно часто встречался у беременных с многоводием (15 %), тем не менее достоверной разности с контрольной группой не выявлено.

После 20-и недель гестации в группах беременных с многоводием частота осложнений возросла. Достоверная разность в сравнении с контрольной группой наблюдалась по следующим показателям: гипоплазия плаценты (26,5 %), хроническая плацентарная недостаточность (67,6 %), гипоксия плода (17,0 %), TORCH-инфекция (29,6 %), обострение экстрагенитальной патологии (6,7 %) (p<0,001), угроза прерывания беременности (31,6 %), преждевременные роды (1,6 %), кольпит (37,2 %) (p<0,05). ОПГ-гестозы среди беременных с многоводием наблюдались в 2,4 разы чаще, нежели у беременных контрольной группы. Преждевременное излитие околоплодных вод у беременных с многоводием встречалось у 16,3 %, а в контрольной группе в 5,8 %.

При обследовании беременных на наличие генитальной инфекции было установлено, что ассоциации микроорганизмов во время беременности у женщин с многоводием довольно частое явление в отличие от контрольной группы, так у 20,4 % беременных женщин третьей группы выявлен ассоциации с двух микроорганизмов и у 24 % - с трех и более микроорганизмов. Наиболее распространенными были хламидиоз, трихомониаз, стафилококки разных видов (p<0,001), уреаплазмоз, дрожжевой грибок, гарднерелёз (p<0,01), генитальный герпес (p<0,05).

Женщины с умеренным многоводием достоверно чаще рожали детей массой 4 кг и больше.

Изучение качественных показателей кровотока в маточной артерии, артерии пуповины, аорте и среднемозговой артерии плода показало, что первичные расстройства гемодинамики в системе "мать-плацента-плод" при умеренном многоводии возникают в маточно-плацентарном звене.

Нами установлено, что многоводие сопровождается активизацией процессов пероксидации липидов, которые проявляются увеличением концентрации в сыворотке крови малонового диальдегида (p<0,001) и диеновых коньюгат (p<0,01). При изучении металлопротеинов отмечено снижение активности системы антиоксидантной защиты у беременных с многоводием, за счет снижения уровней церуллоплазмина, каталазы и насыщенности трансферина железом (p<0,001).

Установлено, что в крови беременных с многоводием содержание железа, меди, цинка и марганца достоверно (p<0,001) снижалось в сравнении с контрольной группой: железа в среднем на 28,8 %, меди - 42,2 %, цинка - 46,1 %, марганца - 22,3 %, кобальта - 4,4 %. В крови пуповины выявлено снижение концентрации железа на 24,4 %, цинка - 19,5 %, кобальта - 41.6 %, марганца - 29,4 % сравнительно с контрольной группой (p<0,001), а содержимое меди возрастает на 40 % (p<0,001). В плаценте концентрация всех микроэлементов, кроме марганца, существенно снизилась (p<0,001). Содержимое железа понизилось в среднем на 45,2 %, меди - 17,1 %, цинка - 45,5 % и кобальта - 36,2 %. Снижение концентрации микроэлементов ведёт к повреждению ферментных систем и нарушению функций клеток плаценты, в результате чего возникает хроническая плацентарная недостаточность (67 % беременных с многоводием против 18,5 % в контрольной группе, p<0,001) и ухудшается внутриутробное состояние плода. В плодовых оболочках концентрация марганца возросла на 17,6 % (p<0,001), а всех других микроэлементов уменьшилась (p<0,001): Fe на 50,2 %, Cu - 45,8 %, Zn - 45,1 %, Co - 35,6 %. В околоплодных водах мы наблюдали снижение содержания железа на 42,6 % и меди на 36,5 %, а концентрации цинка и марганца возрастали соответственно на 114,7 % и 86,3 % (p<0,001).

В амниотической жидкости обследованных беременных выявлено увеличение количества общего белка и билирубина (p<0,001), концентрация мочевины и креатинина снижалась (p<0,001), содержимое глюкозы практически не изменялось.

Изучение гисто- и ультраструктуры последов беременных с многоводием выявило патологические изменения и отклонение от физиологической нормы, которые объясняют механизмы нарушения процессов синтеза и резорбции околоплодных вод.

Установлены факторы риска возникновение многоводия, обоснован новый метод комплексного лечения беременных с использованием препаратов реосорбилакт и Нью В-Н-С, с помощью которого удалось повысить эффективность лечебных мероприятий и уменьшить количество осложнений беременности, родов и послеродового периода.

Ключевые слова: беременность, многоводие, амниотическая жидкость, плодные оболочки, содержание микроэлементов, реосорбилакт, Нью В-Н-С.

ANNOTATION

Lasytchuk O.M. Diagnostic, treatment and obstetrical tactics in pregnancy complicated by a hydramnion. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of a Candidate of Medical Sciences in specialty 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - Lviv National Medical University named after Danylo Halytskiy, Lviv, 2005.

The dissertation is devoted to studying clinical characteristics and diagnostics polyhydramnios, to improvement of medical actions in the given pathology. It has been established that polyhydramnios accompanied by the activation of processes of lipid peroxidation, the depression of the antioxidant system of defense, infringement of microelement homeostasis of the system "mother-placenta-fetus". The biochemical structure of amniotic fluid, histo- and ultrastructure of afterbirth is investigated at hydramnion. It has been revealed that polyhydramnios it is accompanied by infringements of uteroplacental hemodynamics, fetoplacental insufficiency and chronic intrauterine fetal hypoxia.

Risk factors of occurrence of polyhydramnios are established, methods of complex treatment of pregnant, with use of preparations Rheosorbilact and New B-H-C which raise efficiency of medical actions and reduce quantity of complications of pregnancy, labor and the postnatal period.

Key words: pregnancy, polyhydramnios, amniotic fluid, fetal membranes, microelements content, Rheosorbilact, New B-H-C.