Мікрохірургія ушкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок в умовах, несприятливих для регенерації нерва (клініко-експериментальне дослідження)

Таблиця 8. Результати відновлення трофічної функції оперованих нервів

Нервові стовбури	Рівень відновлення
	(-)	(+)	(++)	(+++)
Сідничний нерв (всього 45)
Невроліз (всього 26 операцій)	-	4	11	11
Шов (всього 12 операцій)	1	2	7	2
АНП (всього 7операцій)	2	2	3	-
Великогомілковий нерв (всього12)
Невроліз (всього 3 операції)	-	-	2	1
Шов (всього 2 операції)	-	-	2	-
АНП (всього 7 операцій)	1	1	5	-
Всього	4	9	30	13
Відсоток	8%	15,8%	52,6%	23,6%

З отриманих даних видно, що при задовільних умовах для регенерації різні рівні відновлення трофіки спостерігались близько 92%, при цьому корисне відновлення досягало 76,2% випадків, що свідчить про достатні регенераторні можливості оперованого периферичного нерва.

На наш погляд найбільш показовими спостереженнями відновлення трофічної функції нерва є загоєння нейротрофічної виразки підошовної поверхні ступні. Загоєння або стабільна позитивна динаміка трофічної виразки підошовної поверхні ступні вважали найбільш яскравим відображенням відновлення трофічної функції ушкоджених нервів нижніх кінцівок. Ми звернули увагу на значно більшу роль нервів нижніх кінцівок у забезпеченні трофіки її тканин, ніж у нервів верхньої кінцівки. Критеріями оцінки ефективності операцій невролізу та невротизації була позитивна динаміка нейротрофічного процесу у вигляді його стабілізації, зменшення розмірів виразки. Результати загоєння трофічної виразки представлені в табл. 9.

Таблиця 9. Динаміка загоєння трофічних виразок після операцій на нервах нижньої кінцівки

Оперований нерв	Трофічна виразка
	Стабілізація рани	Зменшення розмірів рани	Загоєння рани
Сідничний нерв
- невроліз	1	3	2
- невротизація	2	1	-
Великогомілковий нерв
- невроліз	-	1	1
- невротизація	-	1	-
всього	3	6	3

Стабільність процесу ліквідації виразки визначали за супутнім відновленням чутливості (больової, тактильної та дискримінаційної) на покривних тканинах навколо виразки. Больова чутливість відновлена у всіх випадках після проведення невролізу та в 2 хворих після невротизації. Ще у двох випадках відновлення чутливості не відмічалось і при цьому спостерігалась тільки стабілізація стану виразки. Тактильна і навіть дискримінаційна чутливість відновилась у трьох хворих. У всіх цих випадках спостерігали загоєння виразки. Слід звернути увагу на те, що на стан виразки впливає стан невроми проксимального кінця нерва. Так, при виконанні невротизації у двох випадках ми виконали резекцію невроми і занурення культі нерва в здорові тканини, а у двох випадках залишили проксимальну культю без змін. Саме у цих двох випадках реакція на відновну операцію була мінімальною і зберігалась клініка подразнення невроми.

Нами оперовано 39 хворих з цукровим діабетом. У 35 були прояви компартмент-синдрому, у 4 - ушкодження периферичних нервів: сідничного (2), великогомілкового (1) та загального малогомілкового (1). У 35 хворих з компартмент-синдромом з практично повною втратою функції коротких м'язів ступні підфасціальний тиск коливався від 24 до 38 мм рт. ст. На плантографії площа опори в середньому на 35% відсотків перевищувала площу опори нормальної ступні. З усіх видів чутливості у 35 хворих залишилась лише больова, у 14 з них тактильна, дискримінаційна чутливість відсутня у всіх, що пов'язуємо з явищами нейропатії, яка потенціювала прояви компартмент-синдрому. Після фасціотомії та декомпресії трьох компартментів підфасціальний тиск зменшувався в середньому до 12 мм рт. ст., коливався від 8 до 18 мм рт. ст. і залишався стабільним у 21 хворого, у яких показники глюкози крові були знижені за рахунок комплексного лікування і не перевищували 8 ммоль на літр. В цій групі збільшився рівень чутливості до появи у всіх тактильної чутливості, а у 11 - навіть і дискримінаційної (біля 35-30 мм), що свідчить про ефективність фасціотомії як складової частини в лікуванні ускладнень цукрового діабету. В групі з 14 хворих, у яких не вдалося стабілізувати рівень цукру крові, а значить усунути базові причини для розвитку ускладнень діабету, показники відновлення прямо корелювали з рівнем глюкози крові. При проведенні плантографії у першій групі, яка складалася з 21 хворого, показники наближалися до нормальних величин і площа опорної поверхні ступні на 14-16% перевищувала нормальні показники; у другій групі, яка складалась з 14 хворих, показники коливались від 20 до 30% відносно норми. Це свідчило про мінімальний успіх операції. Було зроблено висновок, що фасціотомія основних компартментів гомілки та ступні є ефективним методом лікування ускладнень цукрового діабету і її якість залежить від зниження та стабілізації рівня цукру крові.

У 4 хворих з цукровим діабетом, оперованих з приводу травми у ранньому та пізньому післяопераційному періодах відмітили значну затримку і практично повну відсутність проявів регенерації.

Хірургічне лікування ушкоджень нервів нижніх кінцівок на тлі ішемічних ушкоджень тканин, продемонструвало пряму залежність ефективності лікування від рівня компенсації. У всіх 22 хворих глибина ішемії була на рівні суб- та декомпенсації. У 12 хворих це були оклюзійні захворювання артерій, а у 10 - їх травматичне ушкодження. Зважаючи на результати експериментальних досліджень ми дійшли до висновку, що регенерація стає неможливою при мінімальному рівні забезпечення тканин артеріальною кров'ю. Тому відновним операціям на нервових стовбурах передували реконструктивні операції на магістральних артеріях. Відновити рівень артеріального забезпечення до рівня стійкої компенсації вдалося у 9 хворих першої групи та 8 хворих другої. У 5 хворих - проведення реконструктивних операцій було неможливим з причин ураження дистального артеріального русла та розповсюдженості процесу. Часткова ішемія була ліквідована шляхом інтенсивного медикаментозного лікування. Ще у трьох хворих виникли ускладнення у вигляді тромбозів артеріального русла і лікували їх в подальшому медикаментозно. 22 хворих оперовані на ушкоджених нервах, 14 з них на тлі компенсації артеріального кровообігу, а 8 хворих - при його субкомпенсації. Отриманий рівень відновлення функції оперованих нервів продемонстрував пряму залежність регенерації від рівня артеріального забезпечення тканин травмованої кінцівки.

Більш задовільну картину отримали при лікуванні ушкоджень нервових стовбурів нижньої кінцівки на тлі хронічної венної недостатності у 28 хворих. У 16 хворих відмітили субкомпенсацію венного кровообігу, переважно на тлі варикозної хвороби, а у - 12 декомпенсацію з характерними клінічними проявами. У першій групі виконували одночасні операції на венах та відновні операції на периферичних нервах. Це вдалося у 14 хворих, ще у 2-х хворих операцію виконано поетапно, з причин складної анатомічної локалізації травми. У групі з декомпенсацією венного кровообігу, у 7 хворих поєднали проведення обох операції, а у 5 виконали їх поетапно, усуваючи спочатку венну гіпертензію. При цьому в обох групах ми застосовували довготривале знаходження оперованої кінцівки у вимушеному горизонтальному положенні для додаткового усунення наслідків венної гіпертензії. Проводили інтенсивну медикаментозну терапію та профілактику тромбоемболічних ускладнень ( низькомолекулярні декстрани в лікувальних дозах, ЛФК, еластична компресія). Така тактика дозволила досягти високого рівня відновлення травмованого нерва у 24 хворих, а у 4, де був рецидив венної гіпертензії, відновлення було до М3 та S2. Отримані результати дозволили зробити висновок, що венна гіпертензія не є критичним фактором для процесів регенерації і дозволяє у переважній кількості випадків виконувати відновні операції на нервових стовбурах не очікуючи повної її компенсації.

Табл. 10 відображує рівень відновлення сили м'язів нижньої кінцівки на прикладі литкового м'яза.

Таблиця 10. Рівень відновлення сили м'язів (на прикладі литкового мґяза (m. gastrocnemius)) ноги після відновних операцій на сідничому нерві в контрольній (45 хворих) та основній (76 хворих) групах

Групи хворих	Рівень відновлення
	М0	М1	М2	М3	М4	М5
І. Контрольна група (45 хворих)	2	2	4	16	18	3
ІІ. Основна група ( 76 хворих)	1	7	22	29	13	4
1. Локальна компресія	-	-	1	7	4	1
2. Компартмент-синдром	-	6	14	1	6	1
3. Хронічна ішемія	1	1	4	3	-	-
4. Хронічна венна недостатність	-	-	2	5	1	1
5. Гнійний процес	-	-	1	2	2	1
Всього	3	9	26	45	31	7

Ми бачимо, що при задовільних умовах для регенерації (контрольна група) рівень відновлення від М3 до М5 спостерігався у 82% випадків (відповідно М3 - 35,5%, М4 - 40% та М5 - близько 6,5%). При хронічній локальній компресії досягнуто рівень відновлення вище 90%. При компартмент-синдромі показники близькі до 50%, що свідчить про значний вплив діабетичної нейропатії на рівень відновлення. Хронічна ішемія також суттєво впливала на рівень відновлення, корисний рівень якого склав тільки 38%. У той же час при хронічній венній гіпертензії рівень корисного відновлення складав 77%, а при гнійному процесі більше 80%. Це свідчить про те, що венна гіпертензія та наслідки гнійного процесу менше впливають на рівень регенерації.

Схожі результати ми отримали й при вивченні відновлення чутливості (табл. 11).

Таблиця 11. Рівень відновлення чутливості після відновних операцій на сідничному нерві в контрольній (45 хворих) та основній (76 хворих) групах

Групи хворих	Рівень відновлення
	S0	S1	S2	S3	S4
І. Контрольна група (45 хворих)	1	3	22	16	3
ІІ. Основна група (76 хворих)	5	12	30	24	5
1. Локальна компресія	-	-	-	8	1
2. Компартмент-синдром	5	9	22	5	-
3. Хронічна ішемія	-	3	3	3	-
4. Хронічна венна недостатність	-	-	4	5	1
5. Гнійний процес	-	-	1	3	3
всього	6	15	52	40	8

Результати лікування хворих з хронічною компресією та больовими невромами вивчали у 42 хворих. У 9 з них больові невроми виникали внаслідок ішемічного ушкодження нерва та його травми під час ампутації кінцівки внаслідок незворотної ішемії тканин при оклюзійних захворюваннях судин та після руйнівних травм. Після резекції невром та створення задовільних умов для регенерації у 7 хворих спостерігали повне зникнення невроми без додаткового медикаментозного лікування, у одного хворого хірургічне лікування доповнили медикаментозним, а ще у одного хворого виник рецидив невроми і була проведена повторна операція за методикою Самії. Другу групу склали 8 хворих, яким була виконана первинна ампутація з приводу 4 стадії оклюзійно-стенотичного захворювання артерій. При цьому ми застосували техніку попередження виникнення больових невром. Тільки в одному випадку до хірургічного лікування додали медикаментозне та фізіотерапевтичне. У 16 випадках больових невром чутливих нервів оперативне лікування проводили за методиками за Самії, Легарі та власною методикою. Остання виявилась найбільш простою у виконанні при порівняльній ефективності з вищезгаданими методиками. При локальній хронічній компресії нерва застосовували екзоневроліз, тобто усунення зовнішньої компресії, доповнювали його видаленням зовнішнього епіневрію та фасцикулолізом. У 4 випадках місцеві пластичні операції доповнювали трансплантацією жирової тканини.

У 20 хворих ми вивчили результати лікування ушкоджених нервових стовбурів на тлі різних стадій розвитку гнійного процесу. В жодному випадку на стадії його активних проявів не вдалось обрати адекватний і обґрунтований метод відновної операції на ушкодженому нерві. Перш за все активний гнійний процес переводили у гранулюючу рану, а далі, по досягненні “тканинного спокою” виконували відновну операцію, намагаючись оминути місця ліквідованого гнійного процесу. Виняток склали 4 хворих, які оперовані на тлі первинно інфікованої рани і гнійний процес виник у ранньому післяопераційному періоді. Вимогами до неврального шва у цих випадках вважаємо його умовну герметичність, а саме - захист невральної тканини від гнійного ураження. Вважаємо, що зовнішній епіневрій є стійким бар'єром до уражень невральних тканин гнійним процесом.

У 12 хворих ми вивчили можливість прямої невротизації при ушкодженнях периферичних нервів нижніх кінцівок. Це були ушкодження з дефектами рухових гілок стегнового нерва - 3, загального малогомілкового - 7 та великогомілкового - 2 хворих. Відновлення рухової функції м'язів стегна до М2 отримали у одного, до М3 у одного, та до М4 ще у одного хворого. Функцію підняття ступні до М2 спостерігали у одного хворого,

до М3 - у трьох та до М4 - у трьох хворих. Функція м'язів розгиначів ступні відновилась до М3. Таким чином, отримано позитивний результат застосування прямої невротизації, цю методику обовя'зково слід включити до арсеналу хірургічних втручань, які проводяться при ушкодженнях периферичних нервів нижніх кінцівок, оскільки вона відповідає сучасним вимогам, що ставлять до відновлювальних операцій. Вона може бути використана при компресійних ушкодженнях та компартмент-синдромах, оскільки техніка проведення самої невротизації вимагає широкого розтинання фасцій та перимізіотомії, що вже само по собі несе лікувальну функцію.

Підсумувавши результати хірургічного лікування, ми можемо зробити висновок, що регенераторні процеси при ушкодженнях нервів нижніх кінцівок мають гірші умови для своєї реалізації, навіть за відсутності ускладнюючих чинників. Незадовільні умови для регенерації, викликані супутніми хронічними судинними ушкодженнями, гнійним процесом чи ускладненнями цукрового діабету, вимагають заходів задля досягнення стійкої компенсації, остання ж дозволяє виконати ефективну відновну операцію на периферичному нерві.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукової проблеми хірургічного лікування ушкоджень нервів нижніх кінцівок в умовах несприятливих для регенерації нерва, що базується на результатах клініко - експериментальних досліджень автора.

2. Відновна хірургія ушкоджень нервів нижніх кінцівок є самостійним розділом хірургії, що обумовлено особливостями анатомії нервових стовбурів нижньої кінцівки, важкості їх травм, поєднаних з ушкодженням оточуючих тканин, значного впливу на процеси регенерації гемодинамічних порушень, частоти супутніх гнійно-некротичних, нейротрофічних, первинних та вторинних компресійних процесів.

3. В умовах хронічного експерименту на тваринах після виконання периневрального шва сідничного нерва створення незадовільних умов у вигляді венної гіпертензії, гнійної рани, нейрокомпресії, обмінних порушень внаслідок цукрового діабету та хронічної ішемії суттєво знижує якість регенерації нервових волокон за прямими морфологічними ознаками.

4. Регенерація периферичного нерва після його периневрального шва за співвідношенням кількості аксонів в проксимальній та дистальних культях знижується залежно від важкості створених незадовільних умов і складає при венозній гіпертензії 74,1%, при гнійній рані - до 39%, при цукровому діабеті до - 16% та хронічній ішемії до - 5,1%, ці показники корелюють з розподілом м'язових волокон за середнім діаметром та щільністю капілярів у відповідних м'язах.

5. Доопераційна діагностика об'єму та глибини ушкодження нервів нижніх кінцівок та оцінка результатів хірургічного лікування повинні включати традиційні неврологічні та специфічні (доплерографію, визначення сегментарного тиску, гомілково-брахіального індексу, вимірювання підфасціального тиску, цитологічного обстеження відбитку рани) методики.

6. При виконанні відновних операцій на нервів нижніх кінцівок необхідно врахувати природні незадовільні умови для регенерації і застосовувати методики для профілактики таких поширених ускладнень, як вторинна післяопераційна компресія нерва, а саме окутування зони втручання аспіратом жирової тканини.

7. Жирова аутотканина, отримана шляхом аспірації та спеціально підготовлена, адаптується при її розміщенні навколо структур оперованого нерва, дозволяє створити умови для направленої регенерації оперованого нерва і забезпечує профілактику виникнення його післяопераційної компресії.

8. Анатомо-функціональні зміни у нервовому стовбурі нижньої кінцівки виникають при субкомпенсації хронічної артеріальної ішемії: гомілковому тиску 50 мм. рт. ст., пальцьовому тиску 30 мм. рт. ст. та гомілково-брахіальному індексу менше 0,4, досягти корисного відновлення оперованого нерва за таких умов неможливо, це потребує обов'язкового досягнення рівня компенсації артеріальної геодинаміки та адекватних заходів задля стабілізації показників: гомілкового тиску та пальцьового тиску більше 80 мм.рт.ст., гомілково-брахіального індексу більше 0,8.

9. Морфологічні зміни у нервовому провіднику виникають при декомпенсації на тлі хронічної венної недостатності: веноартеріальному індексі на загальних стегнових судинах 1,3 та більше; досягти корисного відновлення оперованого нерва в цих умовах неможливо без попереднього досягнення стійкої компенсації венного кровообігу, тобто веноартеріальному індексу на загальних стегнових судинах 1,0 та менше.

10. Фасціотомія на гомілці та ступні усуває критичні прояви компартмент-синдрому при цукровому діабеті і дозволяє виконувати необхідні відновні операції на нервах, але за умови попередньої корекції рівня цукру крові та показників його патологічного обміну.

11. Рівень відновлення ушкодженого нерва після його зшивання залежить від важкості незадовільних умов і при хронічній венній гіпертензії дозволяє досягти корисного відновлення у 78,1%, при гнійному процесі у 66,7%, а при хронічній ішемії у 38% обстежених хворих.

12. Лікувальна тактика при ушкодженнях нервів та супутньому гнійно-некротичному процесі повинна бути спрямована на його стійку ліквідацію, що призводить до попередження розвитку рубцевих ускладнень; подальше втручання на нерві повинно проводитися з обов'язковою профілактикою рецидиву гнійного процесу та післяопераційної рубцевої компресії.

13. При нейротрофічних виразках нижніх кінцівок лікувальний алгоритм повинен включати відновлення ушкодженого нерва після санації язви або усунення його подразнення в зоні ушкодження незалежно від строків травми. За відсутності перспектив, які свідчать про відновлення ушкодженого нерва, необхідно застосовувати невротизуючі операції із задіянням сусудніх чутливих нервів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворі з ушкодженнями нервів нижніх кінцівок потребують ретельного загальноклінічного та неврологічного обстеження, проведення електронейроміографічної діагностики нервових стовбурів, а також визначення стану судинного забезпечення, мікроциркуляції та нервової трофіки тканин кінцівки.

2. При ушкодженні нервів нижніх кінцівок з одночасним ураженням магістральних артерій необхідно встановити рівень компенсації артеріального кровотоку шляхом проведення доплерографічного обстеження, полярографії кисню шкіри, визначення сегментарного тиску та гомілково-брахіального індексу.

3. Хірургічне лікування при поєднаних ушкодженнях нервів нижніх кінцівок та магістральних артерій повинно бути етапним: необхідно починати з операцій для досягнення стійкої компенсації артеріального забезпечення тканин нижньої кінцівки, на другому етапі виконувати реконструктивні операції на травмованих нервових стовбурах.

4. При ушкодженнях нервів нижніх кінцівок та хронічній венній недостатності можливе поєднання реконструктивних операцій на травмованих нервових стовбурах з операціями, направленими на корекцію венної гемодинаміки.

5. При гнійному процесі та ушкодженнях нервів нижніх кінцівок на першому етапі необхідно досягти повного очищення рани, а на другому виконати реконструкцію ушкодженого нервового стовбура.

6. Обґєм оперативного втручання на ушкодженому нерві при цукровому діабеті повинен включати фасціотомію основних фасціальних лож гомілки та ступні.

7. Невральний шов чи аутонейропластика, які проводяться на ушкоджених нервах нижніх кінцівок повинні виконуватись з використанням техніки епіневрального рукава.

8. Захист оперованих нервових стовбурів від рецидиву компресії необхідно здійснювати аспіратом попередньо підготовленої жирової тканини.

9. Медикаментозне лікування, яке проводиться в післяопераційному періоді, повинно ураховувати ті препарати, дія яких спрямована на стабілізацію чи усунення тих чи інших несприятливих умов, що поєднувались з ушкодженням периферичного нерва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гончарук О.О. Методи мікрохірургічного лікування пошкоджень нервів нижніх кінцівок з урахуванням природних та погіршених умов для регенерації // Укр. журн. медичної техніки і технології. - 2005. - № 1-2. - С. 77-88.

2. Гончарук О.О. Особливості регенерації оперованого нерва при декомпенсованій формі цукрового діабету // Фізіологічний журнал. - 2005. - Т. 51, № 2. - С. 86-89.

3. Гончарук О.О. Анатомо-функціональні критерії та діагностично-лікувальний алгоритм ушкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок // Укр. нейрохірург.журн. - 2005. - № 2. - С. 46-49.

4. Гончарук О.О., Костинський Г.Б. Особливості регенерації оперованого нерва в експерименті з моделюванням гнійного регіонального процесу // Ліки України. - 2005. - № 3 (92). - С. 96-97.

(Автору запропонував експериментальну модель та вдосконалив хірургічну тактику).

5. Гончарук О.О., Костинський Г.Б. Сучасні тенденції хірургії периферичних нервів кінцівок // Шпитальна хірургія. - 2005. - № 2. - С. 116-120.

(Автору належить обгрунтування хірургічної тактики при ушкодженнях нервів нижніх кінцівок).

6. Гончарук О.О., Костинський Г.Б. Вплив несприятливих умов на регенерацію травмованих м'язів нижніх кінцівок // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 3. - С.36-38.

(Автору належить вивчення впливу несприятливих умов, які впливають на регенерацію нерва).

7. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С. Програмований електровплив в комплексному лікуванню поширених больових синдромів // Укр. журн. медичної техніки і технології. - 2005. - № 3-4. - С. 8-11.

(Автор удосконалив методику вивчення нервів та м'язів нижньої кінцівки та виконав анатомічні дослідження).

8. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С. Мікрохірургія пошкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок // Клінічна хірургія. - 2005. - № 6. - С. 23-26.

(Автор налагодив електронейроміографічну діагностику в умовах нейроцентру при КМКЛ №1 провів аналіз виконаних досліджень).

9. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С., Тарапон О.Ю. Найважливіші етапи розвитку мікрохірургії периферичних нервів. Мікрохірургічний невральний шов // Харківська хірургічна школа. - 2005. - № 2 (16). - С. 88-91.

(Автор запропонував три нові мікрохірургічні методики операцій на нервах нижніх кінцівок).

10. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С. Нові можливості лікування компресійних ушкоджень периферичних нервів // Укр. нейрохірург.журн. - 2005. - № 1. - С. 41-44.

(Автор порівняв історичні та сучасні етапи розвитку епіневрального шва).

11. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С., Павлусь Н.Б. Мікрохірургія периферичних нервів - нова технологія та нові вимоги до інструментального забезпечення операцій // Лікарська справа. - 2005. - № 3-4. - С. 56-58.

(Автор вивчив в експерименті протекторні можливості жирової тканини).

12. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С., Гупало Ю.М. Усунення неврологічного компоненту при хронічній венній недостатності нижніх кінцівок // Лікарська справа. - 2005. - №5-6. - С.58-60.

(Автор запропонував методику обстеження хворих з поєднаною патологією нервів та вен нижніх кінцівок).

13. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С., Костинський Н.Б., Павлусь Н.Б. Пряма невротизація м'язів (експериментальне дослідження) // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - № 2. - С.27-31.

(Автор запропонував зміну в конструкції відомих мікрохірургічних інструментів для мікрохірургії нервів нижніх кінцівок).

14. Гончарук О.О.,Лісайчук Ю.С., Парпалей Я.І. Електронейроміографічні особливості діабетичної поліневропатії // Укр. вісник психоневрології. - 2004. - Т. 12, № 4. - С. 11-13.

(Автор вивчив методику операції прямої невротизації на нервах нижніх кінцівок).

15. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С., Павличенко Л.М. Хірургія наслідків поєднаних пошкоджень магістральних артерій та нервів нижніх кінцівок // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2005. - № 2. - С. 78-81.

(Автор запропонував методику діагностики поєднаних ушкоджень артерій та нервів нижніх кінцівок).

16. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С., Павличенко Л.М., Павлусь Н.Б. Мікрохірургія пошкоджень периферичних нервів. Сучасні підходи та нові рішення // Серце і судини. - 2005. - № 1. - С. 85-87.

(Автор порівняв клінічні та електронейроміографічні результати лікування даної групи хворих).

17. Лісайчук Ю.С., Тарапон О.Ю., Павличенко Л.Н., Гончарук О.А. Экспериментальное обоснование и современные возможности трансплантации жировой ткани // Пластическая и реконструктивная хирургия. - 2003. - № 1 (1). - С. 49-55.

(Автор адаптував методики епіневрального шва та аутонейропластики відповідно до умов мікрохірургії нервів нижніх кінцівок).

18. Гончарук О.О., Салюта М.Ю., Лісайчук Ю.С., Павличенко Л.М. Мікрохірургія пошкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок. Організаційно-методичні аспекти // Шпитальна хірургія. - 2005. - № 3. - С.124-126.

(Автор виконував і впроваджував нові хірургічні технології при з'єднанні кінців ушкоджених нервових стовбурів нижньої кінцівки).

19. Салюта М.Ю., Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С., Бондар С.Є. Основи діагностики та лікування підвищеного підфасціального тиску гомілки та стопи // Ліки України. - 2005. - № 9. - С 115-116.

(Автор удосконалив та запропонував сучасний варіант діагностично-лікувального алгоритму).

20. Гончарук О.О., Цимбалюк В.І., Костинський Г.Б. Особливості регенерації сідничного нерва при порушенні кровозабезпечення кінцівки // Фізіологічний журн. - 2005. - Т. 51, № 3. - С. 78-82.

(Автор поєднав результати доплерографічних та агіографічних досліджень з даними операційних ревізій).

21. Цимбалюк В.І., Гончарук О.О. Результати хірургічного лікування пошкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок в умовах, несприятливих для регенерації нерва // Укр. нейрохірург.журн. - 2004. - № 4. - С.59-64.

(Автор вивчив результати операцій на периферичних нервах нижніх кінцівок та сформулював висновки).

22. Патент 8136 А Україна. МПК 7 А61М25/00. Катетер / Лісайчук Ю.С., Гончарук О.О., Тарапон О.Ю. (Україна). - Заявлено 26.01.2005; Опубл. 15.07.2005 // Бюл. № 7.

(Автор запропонував робити надрізи на кінцях катетера в протилежних напрямках).

23. Патент 8137 А Україна. МПК 7 А61В17/00. Спосіб лікування компресії периферійного нерва, та його фасцикулів. / Лісайчук Ю.С., Гончарук О.О., Тарапон О.Ю. (Україна). - Заявлено 26.01.2005; Опубл. 2005 // Бюл. № 7.

(Автор розробив методику підготовки жирової тканини).

24. Патент 9421 А Україна. МПК 7 А61В17/00. Спосіб з'єднання периферичних нервів / Лісайчук Ю.С., Гончарук О.О., Павлусь Н.Б. (Україна). - Заявлено 13.04.2005; Опубл. 15.09. 2005 // Бюл. № 9.

(Автор розробив техніку підготовки фасцикулів до кінце-бокового з'єднання).

25. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С. Мікрохірургія пошкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок при незадовільних умовах для регенерації // Матер.наук.-практ.конф. “Нові технології в хірургії”, м. Київ, 27-28 листопада 2002 р. - С. 68-70.

26. Лисайчук Ю.С, Гончарук О.А., Павлусь Н.Б. Некоторые новые возможности в восстановительной хирургии периферических нервов и нервно-мышечного аппарата конечностей // Матер.наук.-практ.конф. “Нові технології в хірургії ”, м. Київ, 27-28 листопада 2002 р. - С. 75-77.

27. Лисайчук Ю.С, Павличенко Л.Н., Тарапон О.Ю., Гончарук О.А. Современные возможности комплексного лечения рубцовых изменений кожных покровов // Матер.наук.-практ.конф. “Актуальні питання пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії”, м. Київ, 18-19 квітня 2002 р. - Київ, 2002. - С. 96-98.

28. Лисайчук Ю.С, Павличенко Л.Н., Тарапон О.Ю., Теплый В.В., Гончарук О.А. Трансплатация жировой ткани // Матер.наук.-практ.конф. “Актуальні питання пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії”, м. Київ, 18-19 квітня 2002 р. - Київ, 2002. - С. 98-100.

29. Лисайчук Ю.С, Гончарук О.А., Павлусь Н.Б. Новое в хирургии периферических нервов // Пластична та реконструктивна хірургія. - 2004. - №2. -С.114-115.

30. Лісайчук Ю.С., Тарапон О.Ю., Гончарук О.О., Павлусь Н.Б. Нові можливості трансплантації жирової тканини у реконструктивно-відновній хірургії // Львівський медичний часопис. - 2003. - Vol. 9, Up.II. - P.55.

31. Лисайчук Ю.С, Павличенко Л.Н., Тарапон О.Ю., Гончарук О.А. Современные возможности комплексного лечения рубцовых изменений кожных покровов // Матер.наук.-практ.конф. “Актуальні питання пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії”, м. Київ, 18-19 квітня 2002 р. - Київ, 2002 .- С. 222-224.

32. Лисайчук Ю.С, Тарапон О.Ю., Павличенко Л.Н., Теплый В.В., Гончарук О.А. Трансплантация жировой ткани // Матер.наук.-практ.конф. “Актуальні питання пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії”, м. Київ, 18-19 квітня 2002 р. - Київ, 2002. - С. 97-97.

33. Лисайчук Ю.С, Сапон Н.Д., Павличенко Л.Н., Гончарук О.А., Павлусь Н.Б., Пахольчук Н.М. Первый опыт невротизации вторичных стволов плечевого сплетения С7 первичным стволом противоположной стороны при тотальном одностороннем повреждении // Укр.нейрохірург.журн. - 2003 - №1. - С.94-96.

34. Гончарук О.О., Лісайчук Ю.С. Мікрохірургія пошкоджень периферичних нервів кінцівок при незадовільних умовах для регенерації // Матер.наук.-практ.конф. “Нові технології в хірургії ”, м. Київ, 27-28 листопада 2002 р. - С. 68-70.

35. Гупало Ю.М., Лісайчук Ю.С, Діденко С.М., Савчук А.П., Кіндзер С.Л., Гончарук О.О. Реконструктивно-відновні операції на артеріях нижніх кінцівок у хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями, діабетичною макроангіопатією та гострими тромбозами // Матер.наук.-практ.конф. “Нові технології в хірургії ”, м. Київ, 27-28 листопада 2002 р. - С. 75-77.

36. Лисайчук Ю.С, Гончарук О.А., Павлусь Н.Б. Некоторые новые возможности в восстановительной хирургии периферических нервов и нервно-мышечного аппарата конечностей // Матер.наук.-практ.конф. “Нові технології в хірургії ”, м. Київ, 27-28 листопада 2002 р. - С. 131-133.

АНОТАЦІЯ

Гончарук О.О. „Мікрохірургія ушкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок в умовах, несприятливих для регенерації нерва (клініко-експериментальне дослідження)”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.05 - нейрохірургія. - Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України, Київ, 2005.

Дисертація є експериментально-клінічним дослідженням і присвячена мікрохірургії пошкоджень нервів нижніх кінцівок в незадовільних умовах для регенерації.

Виділено та розвинуто новий напрямок в реконструктивно-відновній хірургії, а саме, мікрохірургію ушкоджень нервів нижніх кінцівок за незадовільних умов для їх регенерації.

Вивчені в експерименті протекторні можливості жирової тканини та розроблена техніка видалення, підготування та трансплантації жирової тканини в зону втручання на нерві.

Вперше в медичній практиці обгрунтовано виділення кінцівки як органу з особливими, притаманними тільки йому біомеханічними, гемодинамічними та трофічними характеристиками.

На експериментальних моделях відтворені незадовільні умови (хронічна компресія, гнійний процес, венозна гіпертензія, хронічна ішемія, наслідки цукрового діабету) для регенерації сідничного нерва, який був з'єднаний периневральним швом.

Вивчені в експериментах морфологічні результати, дозволили визначити найбільш впливові негативні фактори і перенести отриманий досвід в клініку.

Оперовано 244 хворих, для лікування яких використані сучасні методи діагностики, можливості мікрохірургії нервів, хірургії судин. Отримані в експерименті та клініці результати статистично достовірні.

Ключові слова: нерви, нижні кінцівки, регенерація, експериментальна хірургія, морфологічні дослідження, мікрохірургія.

АННОТАЦИЯ

Гончарук О.А. „Микрохирургия повреждений перифериферических нервов нижних конечностей в условиях, неблагоприятных для регенерации нерва (клинико-экспериментальное исследование)”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.05 - нейрохирургия. - Институт нейрохирургии имени А.П.Ромоданова АМН Украины, Киев, 2005.

Диссертация является экспериментально-клиническим исследованием и посвящается микрохирургии повреждений периферических нервов нижних конечностей в неудовлетворительных условиях для регенерации.

Развито новое направление в реконструктивно - восстановительной хирургии, а именно микрохирургия повреждений периферических нервов нижних конечностей при неудовлетворительных условиях для их регенерации.Впервые в медицинской практике нижняя конечность определена как орган с особенным, свойственным только ему биомеханическими, гемодинамическими и трофическими характеристиками.

Выделены естественные и приобретенные негативные условия, по сравнению с верхней конечностью, которые влияют на регенерацию и функционирование периферических нервов нижних конечностей, а именно: артериальная ишемия, венозная гипертензия, хроническая компрессия, гнойный процесс, последствия сахарного диабета.

На экспериментальных моделях воспроизведены вышеупомянутые неблагоприятные условия для регенерации седалищного нерва, который был соединен периневральным швом. Полученные в ходе эксперимента морфологические результаты, позволили определить наиболее влиятельные негативные факторы и перенести полученный опыт в клинику.

Прооперировано 244 больных, использованы современные методы диагностики, возможности микрохирургии нервов, хирургии сосудов.

Диагностический комплекс включал наряду с проведением типичных функциональных исследований специальные, а именно: доплерографическое обследование, полярографию кислорода кожи, определение сегментарного давления, лодыжечно-брахиального индекса и другие.

Восстановительные операции на нервных стволах проводили одномоментно или этапно, параллельно шла коррекция тех негативных условий, которые влияли не регенерацию периферического нерва.

Впервые в микрохирургии периферических нервов нижних конечностей внедрены усовершенствованная техника неврального шва, аутонейропластики, путем формирования эпиневрального рукава, транспозиция чувствительных нервов, прямая невротизация, защита оперированного нервного ствола аспиратом жировой ткани.

Предложенная техника операций позволили учесть особенности анатомии и физиологии нижних конечностей и уменьшить негативное влияние приобретенных неудовлетворительных условий на регенерацию оперированного нерва.

Получены в эксперименте и клинике результаты статистически достоверные.

Ключевые слова: периферические нервы, нижние конечности, регенерация, экспериментальная хирургия, морфологические исследования, микрохирургия.

SUMMARY

Goncharuk O.A. „Microsurgery of damages peripheral nerves of the bottom finitenesses in conditions, adverse for regeneration of a nerve (clinical-experimental research)”. - The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of medical sciences on a speciality 14.01.05 - neurosurgery. - institute of neurosurgery of a name of A.P.Romodanova Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation is an experimental-clinical research and is devoted to microsurgery of damages of peripheral nerves of the bottom finitenesses in unsatisfactory conditions for regeneration.

It is selected and developed new direction in a morioplasty, namely, microsurgery| of damages of peripheral nerves of lower|bottom| extremities|endings,limbs| subject to the condition unsatisfactory for their regeneration.

Protectors possibilities of fatty fabric and developed technique of delete, preparation and transplantation of fatty fabric studied|trained,learned| in the experiment in the area|zone| of interference|intervention| on a nerve.

First in medical practice it is substantiated for the selection of extremity|ending,limb| as organ with the special, inherent only to him by biomechanics, haemodynamic and trophic descriptions.

On experimental models the reproduced unsatisfactory conditions (a chronic compression, purulent process; a venous hypertensia, a chronic ischemia, consequences of a diabetes) for regeneration of a buttock nerve which has been connected perineural by a seam.-

The morphological results Studied in experiments, have allowed to define the most influential negative factors and to transfer the received experience to clinic.

Are operated 244 patients for which treatment modern methods of diagnostics are used, opportunities of microsurgery of nerves, surgeries of vessels. Results statistically authentic are received in experiment and clinic.

Keywords: peripheral nerves, the bottom finitenesses, regeneration, experimental surgery, morphological researches, microsurgery.

Размещено на Allbest.ru

...