Клініко–патогенетичне обгрунтування комплексного застосування фізичних чинників у відновлювальному лікуванні дітей з бронхіальною астмою

Водночас вивчення віддалених результатів лікування довело, що додаткове використання випромінювання арсенід-галієвого лазера на ділянку проекції селезінки, на відміну від інтерференцтерапії, сприяє формуванню більш стійкого клінічного ефекту. Якщо після комплексного використання КШМК і лазеротерапії тривалість ремісії становила в середньому 8,2 міс, то в результаті додаткового призначення інтерференцтерапії тільки 6,7 міс (у контрольній групі -- 5,7 міс). У середньому кількість загострень за рік у хворих, що одержали КШМК і інтерференцтерапію, практично не відрізнялася від аналогічних показників дітей, що одержали тільки КШМК, -- відповідно 2,3 і 2,4, тоді як у групі дітей із впливом арсенід-галієвого лазера вона становила тільки 1,1, що було вірогідно менше (р< 0,0001).

Таким чином, призначення випромінювання арсенід-галієвого лазера на ділянку проекції селезінки, додатково до КШМК, сприяє значному підвищенню ефективності лікування дітей, хворих на БА, що особливо чітко проявляється у віддаленому періоді. В основі механізму лікувальної дії даної методики лежить стимуляція лімфоїдних елементів селезінки, що приводить до активації імунних і алергічних реакцій з наступним включенням гістамінзв'язуючої і комплементарної систем крові, і зрештою сприяє формуванню більш стійкого і пролонгованого клінічного ефекту. Водночас включення інтерференцтерапії в комплекс лікування дітей, хворих на БА, додатково до КШМК, сприяє потенціюванню десенсибілізуючого ефекту комплексної терапії з перших процедур і досягнутий ефект є короткочасним.

У дітей з наявністю активних запальних процесів у бронхолегеневій системі для потенціювання протизапальної і репаративної дії КШМК у якості допоміжного ЛФЧ призначали інгаляції водного розчину препарату “мумійо-Вітас”. При цьому комплексна терапія, що складалася з курсу КШМК і інгаляцій мумійо, була значно ефективнішою, ніж використання однієї тільки КШМК.

При аналізі динаміки клінічних проявів БА найбільші розбіжності між групами спостерігаються в зміні частоти наявності хрипів, що вірогідно знизилася в пацієнтів у результаті комплексної терапії (² = 6,8, р = 0,009) і була нижче, ніж у контрольній групі з імовірністю 0,95 (ОR у діапазоні 1,31-8,34). За іншими клінічними проявами захворювання також відзначається виражена тенденція до збільшення шансів відсутності даних симптомів після лікування між основною і контрольною групами. Кількість дітей, що скаржилися на кашель, знизилася в 4,5 разу, що реагують на фізичне навантаження -- в 2,3 разу, тоді як у групі порівняння кількість дітей з даними скаргами зменшилася відповідно тільки в 2,5 і 1,6 разу.

Більш виражений регрес клінічних проявів захворювання спостерігався на фоні вірогідного збільшення (р<0,05) більшості досліджуваних спірографічних показників (ЖЄЛ, ОФВ1, ПОШвид, МОШ25 і МОШ50), тоді як у контрольній групі величини всіх показників ФЗД змінилися невірогідно. Причому ЖЄЛ після закінчення лікування в групі дітей, які одержали комплексну терапію, була вірогідно вище (р<0,05) -- (83,49±2,31)% вікової норми, ніж у групі порівняння -- (75,30±2,57)%. Після закінчення лікування кількість дітей з добовими коливаннями ПОШвид (за результатами пікфлоуметрії) понад 20% в групі дітей, що додатково отримали інгаляції мумійо була в 1,5 разу менше, ніж у контрольній.

У хворих після комплексної терапії відзначалося і більш істотне поліпшення імунологічних показників -- вірогідно підвищується кількість активно фагоцитуючих клітин з (52,56±1,74)% до (58,67±1,35)% і зростає їхня здатність до фагоцитозу з 2,83±0,11 до 3,46±0,08, на відміну від групи порівняння, де збільшення даних показників були невірогідними -- відповідно з (51,28±1,43)% до (53,40±1,24)% і з 2,91±0,12 до 3,14±0,09. Після лікування кількість активних фагоцитів і фагоцитарний індекс були вірогідно вище в групі дітей (р<0,05), що одержали інгаляції мумійо, ніж у групі після монотерапії. Активація макрофагально-лейкоцитарної ланки в пацієнтів, що одержали комплексну терапію, супроводжувалася вірогідним зниженням рівня гістаміну в крові з (0,16±0,02) мкг/мл до (0,13±0,01) мкг/л, що можна розцінювати як зменшення сенсибілізації організму, тоді як у контрольній групі зниження рівня гістаміну в крові не відбулося: до лікування -- (0,16±0,02) мкг/л, а після лікування -- (0,16±0,01) мкг/л. Свідченням потенціювання протизапальної дії комплексного призначення КШМК і інгаляцій мумійо є вивчення вмісту загального білка в конденсаті вологи видихуваного повітря. У пацієнтів даної групи вміст загального білка в конденсаті вологи видихуваного повітря зменшився з (0,106±0,003) мг/мл до (0,077±0,002) мг/мл (р<0,01), тоді як у контрольній групі вміст загального білка в конденсаті вологи видихуваного повітря зменшився менш істотно -- з (0,102±0,004) мг/мл до (0,089±0,003) мг/мл (р<0,05), і був вірогідно менше (р<0,02), ніж у результаті комплексної терапії.

Віддалені результати лікування також підтверджують перевагу комплексної терапії, що свідчить про формування в пацієнтів більш стійкого протизапального терапевтичного ефекту. Тривалість ремісії в хворих після комплексної терапії становила в середньому 5,1 міс, що вірогідно більше (р<0,001), ніж у пацієнтів контрольної групи, -- 2,8 міс. Кількість загострень за рік у них після закінчення лікування також була вірогідно менше (р<0,001) - 1,33, тоді як після КШМК - 2,75. Частота використання -агоністів короткої дії через 6 міс після закінчення лікування також була істотно менше (р<0,004) в хворих, що отримали комплексну терапію -- у середньому 1,9 на тиждень, ніж у групі порівняння -- 2,6.

Таким чином, використання інгаляцій водного розчину препарату “мумійо-Вітас” у дітей, хворих на БА з наявністю активних запальних процесів у слизовій оболонці бронхів і легень, додатково до КШМК, істотно підвищує ефективність лікування. Це проявляється в більш значному регресі клінічних проявів захворювання, зниженні рівня гістаміну крові і вмісту загального білка в конденсаті вологи видихуваного повітря, нормалізації показників ФЗД й імунного гомеостазу. Терапевтична дія інгаляцій мумійо проявляється переважно в потенціюванні десенсибілізуючої і протизапальної дії комплексної терапії, що значною мірою обумовлено стимуляцією функціонального стану макрофагально-лейкоцитарної ланки імунітету.

За наявності в пацієнтів виражених вегетативних порушень у комплекс лікування включали нормобаричну гіпокситерапію, яка чинить істотний вегетонормалізуючий ефект.

Нормалізація функціонального стану центральної і вегетативної нервової системи і потенціювання десенсибілізуючої дії під впливом включення в комплекс ВЛ процедур нормобаричної гіпокситерапії виявляється в більш значному зменшенні в хворих клінічних проявів захворювання, ніж у пацієнтів, що одержали тільки курс КШМК. Кількість дітей, що кашляють, знизилася вдвічі (OR=2,03; ДІ=0,314,7), а кількість дітей, що реагують на фізичне навантаження -- в 1,82 разу (OR=1,82; ДІ=0,526,33) більше, ніж у контрольній групі. У жодного хворого не вислухувалися хрипи й в усіх нормалізувався сон (² =3,2; р = 0,07). Тоді як після курсу КШМК хрипи зберігалися в 4,4% дітей, а порушення сну -- в 8,7% пацієнтів.

Більш істотна позитивна динаміка клінічних проявів захворювання в групі дітей, які отримували комплексну терапію, супроводжувалася значним поліпшенням показників ФЗД, які особливо характеризують бронхіальну прохідність. Після закінчення лікування відзначається вірогідне збільшення ОФВ1 з (62,50±4,11)% до (77,28±3,79)% і тенденція до підвищення (0,1>р>0,05) ПОШвид з (70,28±4,36)% до (81,43±3,49)%, тоді як у контрольній групі зміна усіх спірографічних показників, що визначалися, була невірогідною -- ОФВ1 збільшився тільки з (64,15±4,55)% до (72,49±3,83)%, а ПОШвид з (69,37±4,08)% до (74,25±3,61)%. Більш виразна перевага комплексної терапії спостерігається при аналізі динаміки спірографічних показників за способом Knudzon у модифікації Н.Н.Канаева. Після закінчення лікування в основній групі не виявляється значних порушень показників ФЗД, на відміну від контрольної. За усіма швидкісними показниками в основній групі після лікування відзначається більш виражена тенденція до збільшення кількості дітей з нормальними їх величинами, порівняно з контрольною. Кількість хворих у групі, що одержали комплексну терапію, з нормальними значеннями ПОШвид була вірогідно вище на 5%-му рівні значущості (²=4,6; р=0,03), ніж у групі порівняння. Шанс відновлення нормальних значень ЖЄЛ в основній групі був у 3 разу вище, ніж у контрольній (OR=3,31; ДІ=0,5522,30).

Якщо розбіжності між ранковими і вечірніми значеннями показника пікфлоуметрії більше 20% визначалися в 15,6% дітей, що одержали комплексну терапію, то після лікування у всіх пацієнтів не перевищували 20%. Тоді як після КШМК кількість хворих з розбіжностями між ранковими і вечірніми величинами ПОШвид більше 20 % тільки зменшилася з 17,4 % до 6,5 %.

Аналіз динаміки результатів інших функціональних і лабораторних досліджень довів, що включення в лікувальний комплекс процедур нормобаричної гіпокситерапії супроводжується вираженою вегетонормалізуючою дією і приводить до посилення десенсибілізуючого та імуномодулюючого ефекту.

Після комплексного лікування скарги на клінічні прояви вегетативних розладів пред'являли тільки 38,9 % хворих, тоді як після курсу КШМК -- 61,9 %, що в 1,6 разу більше.

Комплексна терапія також сприяла зменшенню кількості дітей з переважанням ваготоній майже втричі (з 61,1 % до 22,2 %) і симпатикотоній з 33,3 % до 22,2 %, при цьому кількість хворих з ейтонією збільшилася з 5,6 % до 55,6 %. У групі порівняння кількість пацієнтів з переважанням ваготоній знизилася тільки з 61,9 % до 42,7 %, симпатикотоній -- з 28,6 % до 23,8 %, а кількість ейтоній підвищилася лише з 9,5 % до 33,3 %.

Визначення типу реактивності вегетативної нервової системи також свідчить про перевагу комплексного лікування. Кількість дітей з гіперсимпатикотонічним і асимпатикотонічним типом знизилася більш ніж удвічі -- відповідно з 66,7 % до 27,8 % і з 27,3 % до 11,1 %, тимчасом як кількість пацієнтів з нормальним типом реактивності збільшилася з 5,5 % до 61,1 %. При проведенні монотерапії дані показники змінилися менш значно -- кількість хворих з гіперсимпатикотонічним типом реактивності знизилася тільки з 71,4 % до 47,6 %, асимпатикотонічним -- з 19,1 % до 14,3 %, а кількість дітей з нормальним типом реактивності підвищилася з 9,5 % до 38,1 %.

Включення в комплекс лікування нормобаричної гіпокситерапії супроводжується істотною позитивною динамікою показників електроенцефалографії. У більшості пацієнтів відзначається нормалізація біоелектричної активності мозку (загальномозкові зміни не виявлені, дисфункції в діяльності неспецифічних структур мозку не відзначалося). У спокої (фонова електроенцефалографія) патологічні порушення біоелектричної активності мозку відзначалися тільки в 11,8 % хворих. Лише в 23,9 % пацієнтів, у яких до лікування виявлені більш виражені прояви вегетативної дисфункції, на електроенцефалографії реєструвалася при проведенні гіпервентиляції дисфункція серединних структур мозку у вигляді спалахів білатерально-синхронних тета-хвиль. Тоді як у контрольній групі порушення біоелектричної активності мозку на фоновій електроенцефалографії після лікування реєструвалися в 46,7 % хворих, а при проведенні гіпервентиляційної проби -- в 60 %.

Результати радіотермометричного дослідження підтверджують здатність інтервальних гіпоксичних тренувань впливати на регуляцію центральних і периферичних судинних реакцій, а також викликати адаптаційні зміни інтенсивності метаболізму, що у свою чергу може сприяти нормалізації трофіки тканин й інтенсивності імунних реакцій. Вимірювання периферичної температури тіла протягом курсу нормобаричної гіпокситерапії довело, що вона зростає у відповідь на перші процедури з (32,0±0,3) °С перед процедурою до (33,0±0,3) °С після її закінчення, а надалі дана тенденція зникає. Тимчасом як центральна глибинна температура мало змінювалася на перші впливи, плавно знижувалася по ходу курсу лікування, а наприкінці підвищувалася -- з (32,8±0,2) °С перед процедурою до (33,4±0,1) °С після її закінчення.

Водночас проведені пульсоксиметричні дослідження істотної динаміки вмісту рівня кисню в крові не виявили, що очевидно пов'язано з тим, що при проведенні лікування усі хворі були в періоді ремісії.

Про більш виражену десенсибілізуючу дію комплексної терапії свідчить вірогідне зниження вмісту циркулюючих імунних комплексів з (6,25±0,36) мг/мл до (4,82±0,28) мг/мл і аутоантитіл до антигенів бронхів з (1,78±0,28) ум.од. до (0,83±0,32) ум.од. і легень -- з (1,58±0,37) ум.од. до (0,48±0,31) ум.од. Тоді як у групі порівняння тільки рівень аутоантитіл до антигенів легень зменшився вірогідно з (1,43±0,22) ум.од. до (0,78±0,11) ум.од., а зниження вмісту аутоантитіл до антигенів бронхів і циркулюючих імунних комплексів було невірогідним -- з (1,59±0,34) ум.од. до (1,14±0,23) ум.од. і з (6,17±0,24) до (5,43±0,31) мг/мл відповідно.

Імуномодулююча дія комплексного призначення даних ЛФЧ виражалася у вірогідному збільшенні вмісту в крові сегментоядерних нейтрофілів з (45,36±2,40) г/л до (56,57±1,91) г/л на фоні тенденції (0,1>р>0,05) до збільшення фагоцитарного індексу з 3,58±0,33 до 4,25±0,26 і кількості активно фагоцитуючих клітин з (56,19±3,45)% до (61,79±1,73)%. Тоді як у результаті використання однієї лише КШМК динаміка даних показників була невірогідною -- вміст сегментоядерних нейтрофілів збільшився тільки з (46,87±3,15) г/л до (53,43±2,87) г/л, фагоцитарний індекс -- із 3,69±0,23 до 3,89±0,27, кількість активних фагоцитів -- з (57,36±3,17)% до (59,32±2,45)%.

Вивчення віддалених результатів лікування довело, що включення в комплекс лікування нормобаричної гіпокситерапії, додатково до КШМК, сприяє одержанню більш стійкого терапевтичного ефекту. Тривалість ремісії в пацієнтів основної групи була більшою (р = 0,036) і становила в середньому 4,9 міс, а в контрольній -- у середньому 3,8 міс. Кількість загострень у них протягом перших 3 міс після закінчення лікування становила в середньому 0,22 на одного хворого, що вірогідно менше, ніж у групі порівняння -- 0,33 (р = 0,02), і протягом року кількість загострень захворювання була в 1,5 разу менше (р = 0,001) - відповідно 1,66 і 2,59.

Отже, комплексне призначення нормобаричної гіпокситерапії і КШМК приводить до нормалізації порушень функціонального стану центральної і вегетативної нервової системи в більшості дітей, що страждають на БА. Тоді як курсове використання однієї тільки КШМК сприяє купіюванню вегетативних порушень лише в 15-20% пацієнтів. Включення процедур нормобаричної гіпокситерапії в комплекс терапії, додатково до КШМК, також істотно потенціює десенсибілізуючий та імуномодулюючий ефекти лікування за рахунок стимуляції фагоцитарно-лейкоцитарної ланки імунного гомеостазу.

Таким чином, використання в дітей з БА даного підходу до призначення ЛФЧ сприяє істотному підвищенню ефективності ВЛ. Вибір допоміжних ЛФЧ, здійснюваний залежно від їхнього домінуючого лікувального ефекту з комбінуванням різних ділянок впливу, на додаток до багатопланової дії КШМК, дозволяє сформувати більш виражений і стійкий терапевтичний ефект.

Запропонований підхід до призначення ЛФЧ у дітей з БА передбачає, що при проведенні комплексної терапії виправдане одночасне призначення не більше 4-5 ЛФЧ, з яких 2-3 призначені для безпосереднього лікування БА (вплив на основні ланки патогенезу і купіювання найбільш значущих клінічних проявів захворювання) і 1-2 ЛФЧ для терапії супровідних захворювань.

У ході виконання дисертаційної роботи на підставі одержаних результатів та узагальнення клінічного досвіду було запропоновано також рішення низки актуальних питань організації ВЛ дітей з БА: поєднане призначення лікарських препаратів базисної терапії і ЛФЧ; розробка схем діагностичних заходів і моніторингу перебігу БА в дітей; організаційно-методичні проблеми відновлювального лікування дітей з БА в Україні.

Проведені дослідження з порівняльного вивчення ефективності використання препаратів, які стабілізують мембрани тучних клітин у дітей з БА (тайлед, інтал, кетотіфен), дозволили виділити їхні розбіжності в “точках прикладення” терапевтичної дії з ЛФЧ і сформулювати особливості застосування ЛФЧ у поєднанні з базисною медикаментозною терапією.

На підставі аналізу результатів обстеження та узагальнення даних тривалого динамічного спостереження за станом дітей з БА розроблено й апробовано схему моніторингу за перебігом БА в дітей, що передбачає різні етапи і рівні обстеження (базове, поточне й етапне).

Призначення ЛФЧ з урахуванням розробленого підходу і основних положень запропонованої концепції сприяє більш ефективному їх комплексному застосуванню в хворих на БА дітей у періоді ремісії в поєднанні з лікарськими препаратами базисної терапії.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове рішення наукового завдання з обгрунтування і розробки підходу до комплексного призначення лікувальних фізичних чинників та основних положень концепції щодо їхнього використання у відновлювальному лікуванні дітей з БА, використання яких дозволяє істотно підвищити ефективність відновлювального лікування даного контингенту хворих.

1. У спостереженнях на 427 дітях установлено, що ефективність відновлювального лікування дітей з БА істотно підвищується при цілеспрямованій корекції лікувальними фізичними чинниками найбільш виражених на момент їхнього призначення патогенетично значущих порушень (високий рівень сенсибілізації організму, запальні процеси в бронхолегеневій системі алергійного генезу і вегетативні дисфункції).

2. У дітей, хворих на БА, виявлено залежність між віком пацієнтів і реакцією на різні види екзоалергенів. У 3-6 років переважає реакція на харчові алергени і запахи кулінарних олій, що з віком зменшується при одночасному зростанні сенсибілізації до аерополютантів хімічної природи, побутових, епідермальних і пилкових алергенів.

3. Встановлено пряму залежність між реактивністю бронхів до фізичних іритантів (холодне повітря, фізичне навантаження, зміна метеоумов), значущістю нервово-психічних стресів, сенсибілізацією до пилкових алергенів, зниженням толерантності до фізичного навантаження і давністю виникнення БА.

4. Вперше встановлено, що в дітей з БА при відповідній клінічній симптоматиці (настирливий кашель, тривалий субфебрилітет, часті фарингіти із затяжним перебігом і т. ін.), в 43 % випадків виявляеться Мусорlаsма pn. і в 15 % -- Chlamydia sp.

5. При комплексному використанні лікувальних фізичних чинників у відновлювальному лікуванні дітей з БА доцільно виділяти базовий чинник (що становить основу терапії) і допоміжні (призначувані залежно від їхнього домінуючого лікувального ефекту з комбінуванням різних ділянок впливу).

6. В експериментальних дослідженнях вивчено механізм курсового впливу випромінювання гелій-неонового й арсенід-галієвого лазера на проекцію імунокомпетентних органів (тимус і селезінка), основою якого є стимуляція морфофункціональних, метаболічних показників і процесів диференціювання лімфоїдних клітин. Найбільш стійкий активуючий ефект спостерігається при впливі випромінювання арсенід-галієвого лазера на ділянку проекції селезінки, що стало підставою для вибору локалізації і джерела лазерного випромінювання в хворих.

7. В експериментальних умовах доведено, що притаманна дії штучного мікроклімату соляного аерозолю активація лімфоїдної системи (перерозподіл у крові і тимусі популяцій тимоцитів і лімфоцитів різного ступеня зрілості, зі збільшенням більш функціонально активної популяції клітин) спостерігається в перші 10 процедур, а надалі вгасає, що визначає доцільність додаткового призначення інших лікувальних фізичних чинників, починаючи з 10-11-ї його процедури, для потенціювання терапевтичного ефекту.

8. Встановлено, що в дітей, хворих на БА, у відповідь на перші 5 процедур курсу штучного мікроклімату соляного аерозолю відзначається погіршення показників бронхіальної прохідності з тенденцією до відновлення до 10-ї процедури, що також підтверджує оптимальність включення інших лікувальних фізичних чинників у комплекс терапії після 10-11-ї його процедури.

9. Встановлено, що в дітей, хворих на БА, з наявністю астено-вегетативних порушень найбільш ефективне комплексне призначення нормобаричної гіпокситерапії і штучного мікроклімату соляного аерозолю, що приводить до нормалізації порушень функціонального стану центральної нервової системи і процесів вегетативної регуляції, а також сприяє істотному потенціюванню десенсибілізуючого ефекту лікування.

10. Показано, що в дітей з БА за наявності активних запальних процесів у бронхолегеневій системі найбільш ефективне комплексне використання інгаляцій водного розчину препарату “мумійо-Вітас” і штучного мікроклімату соляного аерозолю, тому що їхнє застосування сприяє потенціюванню протизапальної і десенсибілізуючої дії.

11. У дітей, які страждають на БА, вплив на ділянку проекції селезінки випромінюванням арсенід-галієвого лазера та інтерференційних струмів сприяє підвищенню ефективності комплексного лікування за рахунок потенціювання десенсибілізуючого ефекту. При цьому більш стійкий терапевтичний ефект у хворих спостерігається при призначенні лазеротерапії.

12. Розроблено схему моніторингу за перебігом БА в дітей, яка передбачає різні рівні обстеження (базове, поточне й етапне), що дозволяє оптимізувати і стандартизувати обсяг діагностичних заходів у дітей у періоді ремісії і підвищити ефективність контролю за перебігом БА при диспансерному спостереженні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

МОНОГРАФІЇ

1. Рекомендовані стандарти санаторно - курортного лікування / За ред. Е.О.Колесника, К.Д.Бабова, М.П.Дриневського: Розроб.: Л.І.Астратова, Т.О.Беліченко…С.Ф.Гончарук та ін. // К.: Купріянова, 2003. - 416 с. (Здобувачем розроблені стандарти санаторно - курортного лікування хворих з неспецифічними захворюваннями органів дихання).

2. Основы общей физиотерапии, медицинской реабилитации и курортологии:Учеб.пособие /В.В.Кенц, И.П.Шмакова, С.Ф.Гончарук, А.В.Касьяненко, Е.О.Рожкова // Одесса: Фотосинтетика, 2004.-154 с. (Дисертантом самостійно написані глави 4.Аэрозоль- и аэроионотерапия и 5. Лечение факторами преформированной воздушной среды).

3. Гончарук С.Ф. Восстановительное лечение детей с бронхиальной астмой // Одесса: Астропринт, 2004. - 204 с.

БРОШУРА

4. Физиотерапия и медицинская реабилитация в педиатрии: Учебно - метод. пособие /И.П.Шмакова, В.В.Кенц, С.Ф.Гончарук, А.В.Касьяненко, Е.О.Рожкова // Одесса: Полиграфический центр,2003.-39 с. (Здобувачем самостійно написаний розділ. Заболевания органов дыхания и миндалин).

СТАТТІ У НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

5. Гончарук С.Ф. Основные механизмы реализации лечебного действия спелеотерапии // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.-1995.- № 1.- С.39- 43.

6. Морфо-функциональные и метаболические аспекты стимуляции функционального состояния тимуса излучением гелий-неонового лазера / Е.С.Павлова, С.Ф.Гончарук, Е.И.Бахолдина, А.Д.Скридоненко, Б.А.Насибуллин // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.-1995.-№2-3.-С.40-41. (Дисертантом проаналізовані дані досліджень і сформульовані висновки).

7. Гержановская Н.А., Гончарук С.Ф., Полищук Т.А. Анализ эффективности использования физических факторов при лечении тяжёлых и среднетяжёлых форм бронхиальной астмы у больных разных возрастных групп // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.-1995.-№ 4.-С.39-42. (Автором здійснено набір матеріалу, статистична обробка, написані висновки).

8. Клинико - иммунологическая и радиотермометрическая оценка эффективности комплексного использования нормобарической гипокситерапии и аэрозоля хлорида натрия у детей с бронхиальной астмой / А.Г.Литвиненко, С.А.Коробов, С.Ф.Гончарук, Е.И.Бахолдина, В.А.Розанов // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.-1997.-№4.-С.6-9. (Автором здійснено набір матеріалу, його аналіз і сформульовані висновки).

9. Гончарук С.Ф., Минков И.П. Дифференцированные показания к назначению препаратов, стабилизирующих мембраны тучных клеток у детей, больных бронхиальной астмой // Актуальні питання фармацевтичной та медичной науки та практики: Збірник наукових статей.- Запоріжжя, 1999.-Вип.V.-С.25-26. (Здобувачем проведені дослідження з вивчення ефективності даних препаратів і розроблені диференційовані показання до їхнього призначення).

10. Морфологическая, иммунологическая и метаболическая реакции тимуса и селезёнки на воздействие искусственной среды соляного аэрозоля в эксперименте / Е.С.Павлова, С.Ф.Гончарук, Е.И.Бахолдина, А.Д.Скридоненко, Б.А.Насибуллин // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.-2000.-№2.-С.27-29. (Дисертантом проведено набір матеріалу, систематизовані дані досліджень і сформульовані висновки).

11. Мінков І.П., Гончарук С.Ф. Клінічна ефективність препарату “Тайлед Мінт” при лікуванні дітей, хворих на бронхіальну астму // Одеський медичний журнал.-2001.-№1.-С.44-46. (Автором здійснено набір матеріалу, проведена статистична обробка, сформульовані висновки).

12. Спектр причиннозначущих алергенів у дітей, хворих на бронхіальну астму, у різні вікові періоди / С.Ф.Гончарук, Є.А.Пуришев, І.П.Мінков, Е.А.Петрашевич, В.В.Фролова, А.В.Звездіна, С.А.Маклакова // Збірник наукових праць співробітників КМАПО імені П.Л.Щупика.-Київ.-2001.- Вип.10, книга2.-С.282-285. (Здобувачем проведено аналіз данних і сформульовані висновки).

13. Изучение механизма иммуномодулирующего влияния арсенид - галлиевого лазера на область проекции селезёнки в эксперименте / Е.С.Павлова, С.Ф.Гончарук, Б.А.Насибуллин, А.Д.Скридоненко, Е.И.Бахолдина // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.-2002.-№1.-С.37-39. (Дисертантом систематизовані дані досліджень і сформульовані висновки).

14. Гончарук С.Ф., Касьяненко Г.В. Моніторинг перебігу бронхіальної астми у дітей // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”.-2002.-Випуск18.-С.78-79. (Автором розроблена схема моніторингу перебігу бронхіальної астми в дітей, сформульовані висновки).

15. Гончарук С.Ф. Проблеми організації відновного лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, в Україні й основні напрямки їх розв'язання // Одеський медичний журнал.-2003.- №1.-С.45- 47.

16. Иммуномодулирующее действие комплексного использования излучения арсенид - галлиевого лазера на область селезёнки и камерной спелеотерапии у детей, больных бронхиальной астмой / С.Ф.Гончарук, Е.С.Павлова, А.С.Ручкина, Е.И.Бахолдина // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.-2003.-№1.-С.15-17. (Автором здійснено набір матеріалу, проаналізовані дані досліджень, сформульовані висновки).

17. Гончарук С.Ф. Микроэкологические аспекты бронхиальной астмы у детей разных возрастных групп Одесского региона // Вісник морської медицини.-2003.- №1.- С.18-22.

18. Гончарук С.Ф. Эффективность комплексного назначения ингаляций мумиё и камерной спелеотерапии в восстановительном лечении больных бронхиальной астмой детей // Вестник физиотерапии и курортологии.-2003.- №1.-С.42 - 44.

19. Применение интерференц - и спелеотерапии в восстановительном лечении больных бронхиальной астмой детей / С.Ф.Гончарук, Е.С.Павлова, Е.И.Бахолдина, О.Д.Косенко, Т.И.Федорчук // Медична реабилітация, курортологія, фізіотерапія.-2003.-№2.-С.10-12. (Дисертантом здійснено набір матеріалу, проведені статистична обробка і систематизація отриманих даних, сформульовані висновки).

20. Коррекция вегетативных нарушений у детей с бронхиальной астмой Одесского региона при комплексном использовании нормобарической гипокситерапии и камерной спелеотерапии / С.Ф.Гончарук, А.В.Касьяненко, С.А.Коробов, Н.В.Домбровская // Вісник морської медицини.-2003.- №3.-С.139-143. (Здобувачем здійснено набір матеріалу, проведені статистична обробка і систематизація отриманих даних, сформульовані висновки).

21. Гончарук С.Ф. К вопросу о комплексном назначении физических факторов в восстановительном лечении детей с бронхиальной астмой // Вестник физиотерапии и курортологии.-2003.-№3.-С.35-37.

22. Гончарук С.Ф., Касьяненко А.В. Структура хронических бронхообструктивных и аллергических заболеваний у родственников детей, больных бронхиальной астмой // Буковинський медичний вісник.-2003.-Том7,№4.-С.60-62. (Дисертантом проведені статистична обробка і систематизація матеріалу, сформульовані висновки).

23. Гончарук С.Ф. К вопросу о систематизации сочетанного назначения лечебных физических факторов и лекарственных препаратов базисной терапии в восстановительном лечении детей с бронхиальной астмой //Вестник физиотерапии и курортологии.-2004.-№2.-С.54-56.

24. Частота обнаружения Mycoplasma pn. и Chlamydia sp. у больных бронхиальной астмой детей с помощью праймерзависимой полимеразной цепной реакции /С.Ф.Гончарук, В.П.Петрашевич, И.П.Матвеева, Л.Р.Михайленко, И.В.Ходорчук, А.В.Касьяненко // Буковинський медичний вісник.- 2004.-Том8,№3.-С.75-78. (Дисертантом запропонована ідея і проведено аналіз результатів дослідження).

25. Гончарук С.Ф. О принципах использования физических факторов в восстановительном лечении детей с бронхиальной астмой // Український бальнеологічний журнал.- 2004.-№2.-С.48-50.

ПАТЕНТ

26. Пат. 98052599 Україна, МКІ А61 №5/06/ К.Д.Бабов, С.Ф.Гончарук, О.С.Павлова, А.Г.Литвиненко, А.С.Ручкина, Т.І.Федорчук, Е.І.Бахолдіна Спосіб лікування дітей, хворих на атопічну форму бронхіальной астми у періоді реміссії (Україно); Укр. НДІ МР та К. - № 42665; Заявл. 19.05.1998; Опубл.15.10.2001; Бюл.№9.-3 с. (Здобувачем запропонована ідея, здійснено набір матеріалу й аналіз отриманих результатів).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

27. Фізичні чинники у реабілітації хворих з неспецифічними захворюваннями бронхо-легеневої системи: Методичні рекомендації /Укр. НДІ МР ТА К.: Уклад.: К.Д.Бабов, М.В.Лобода, Е.О.Колісник, А.Г.Литвиненко, Л.Ю.Міхно, Г.О.Дмитрієва, Ю.М.Мостовий, Ю.М.Ладуба, С.Ф.Гончарук, О.С.Павлова, Л.І.Фісенко, Т.І.Федорчук / Одеса.- 1996.- 24 с. (Дисертантом написаний розділ - лікування дітей з бронхіальною астмою).

28. Застосування фізичних факторів у відновному лікуванні дітей з бронхіальною астмою: Методичні рекомендації / ОДМУ. Укрмедпатентінформ. Уклад.: І.П.Шмакова, С.Ф.Гончарук, Г.В.Касьяненко / Київ.-2003.-21с. (Здобувачем обґрунтовано і розроблено підхід до комплексного призначення фізичних чинників, систематизоване їхнє призначення).

ИНФОРМАЦІЙНІ ЛИСТКИ

29. Использование интерференц-терапии на область проекции селезёнки в комплексном лечении детей, больных бронхиальной астмой: Информ. листок № 306-96/ОЦНТЭИ; Сост.: А.Г.Литвиненко, С.Ф.Гончарук, Е.С.Павлова, Е.И.Бахолдина, О.Д.Косенко, А.С.Ручкина /Одесса,1996. (Автором запропонована ідея, здійснено набір і систематизація матеріалу).

30. Ингаляционное применение мумиё при лечении детей, больных бронхиальной астмой: Информ. листок №307-96/ОЦНТЭИ; Сост.: А.Г.Литвиненко, С.Ф.Гончарук, Е.С.Павлова, Т.И.Федорчук / Одесса,1996. (Здобувачем запропонована ідея і проведено аналіз результатів дослідження).

31. Использование нормобарической гипокситерапии в комплексе с камерной спелеотерапией при лечении детей, больных бронхиальной астмой: Информ. листок №309-96/ОЦНТЭИ; Сост.: С.Ф.Гончарук, С.А.Коробов, Е.И.Бахолдина, Т.И.Федорчук /Одесса,1996. (Дисертантом запропонована ідея, здійснений набір і систематизація матеріалу).

32. Моніторинг перебігу бронхіальної астми у дітей: Інформ. лист №243/ОДМУ. Укрмедпатентінформ; Уклад.: І.П.Шмакова, С.Ф.Гончарук, Г.В.Касьяненко /Київ,2002. (Здобувачем розроблена схема моніторингу перебігу бронхіальної астми у дітей).

33. Стандарти лікувального використання фізичних факторів у відновному лікуванні дітей, хворих на бронхіальну астму: Інформаційний лист №244 /ОДМУ.Укрмедпатентінформ;Уклад.: І.П.Шмакова, С.Ф.Гончарук, Г.В.Касьяненко /Київ,2002. (Автором розроблені стандарти використання фізичних факторів у відновному лікування дітей з бронхіальною астмою).

ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ ТА СТАТТІ В НАУКОВИХ ЗБІРНИКАХ

34. Гончарук С.Ф. Эффективность ингаляционного применения мумиё при реабилитации детей, больных тяжёлыми формами бронхиальной астмы и астматического бронхита // Актуальные проблемы санаторно - курортного лечения детей:Труды /НИИ детской курортологии.-Евпатория, 1993.-Выпуск II.-С.62-63.

35. Гончарук С.Ф., Коробов С.А. Первые результаты комплексного применения спелеотерапии и нормобарической гипокситерапии у больных с бронхолегочной патологией // Актуальні питання медичноі реабілітації:Тези доп. республ. наради-конф.-Одеса,1994.-С.37. (Дисертантом запропонована ідея і систематизовані дані досліджень)

36. Фазовий характер лімфоідноі тканини на курсове застосування камерноі спелеотерапії /С.Ф.Гончарук, О.С.Павлова, О.І.Бахолдина, А.Д.Скрідоненко // Актуальні питання медичноі реабілітації: Тези доп. республ. наради-конф.-Одеса,1994.-С.38. (Дисертантом виконано відпуск процедур і систематизовані отримані дані).

37. Павлова О.С., Гончарук С.Ф. Значення функціонального стану імунноі системи в реалізації лікувального впливу фізичних факторів // Актуальні питання медичноі реабілітації: Тези доп. республ. наради-конф.-Одеса,1994.-С.119. (Дисертантом запропонована ідея і систематизовані результати досліджень).

38. Эффективность ингаляционного способа применения мумиё у больных бронхолёгочной патологией разных возрастных групп / А.Г.Литвиненко, С.Ф.Гончарук, Е.С.Павлова, Т.И.Федорчук //Актуальные вопросы внутренней медицины, медицинской этики и образования: Материалы симпоз.-Киев,1994.-С.13. (Автором проведено набір матеріалу, аналіз результатів досліджень і сформульовані висновки).

39. Стимуляция функционального состояния тимуса при действие физического фактора, как немедикаментозный способ иммунокоррекции / Е.И.Бахолдина, Е.С.Павлова, С.Ф.Гончарук, А.Д.Скридоненко, Т.И.Федорчук // 4 Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Сборник резюме. - Москва,1994.- №304. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження і виконано аналіз їх результатів)

40. Актуальность коррекции нарушений фагоцитарно - лейкоцитарной системы при реабилитации детей, больных бронхиальной астмой и астматическим бронхитом / С.Ф.Гончарук, Е.С.Павлова, Е.И.Бахолдина, Н.А.Гержановская // Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации: Тез. докл. республ. конф.-Полтава,1995.-С.196. (Здобувачем запропонована ідея, проаналізовані результати досліджень, сформульовані висновки).

41. Экспериментальная оценка иммуномодулирующего действия гелий - неонового лазера на область вилочковой железы крыс в условиях модели иммунодефицита / Е.С.Павлова, Е.И.Бахолдина, С.Ф.Гончарук, А.Д.Скридоненко // Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации: Тез. докл. республ. конф.-Полтава,1995.-С.92. (Дисертантом систематизовані результати досліджень і сформульовані висновки).

42. Фазовий характер реакції лімфоідноі тканини на курсове застосування камерноі спелеотерапії / С.Ф.Гончарук, О.С.Павлова, О.І.Бахолдіна, А.Д.Скрідоненко // Укр. пульмонологічний журнал.-1995.-№2.-С.40. (Автором запропонована ідея, проаналізовані дані досліджень).

43. Изменение показателей функции внешнего дыхания у детей, больных бронхиальной астмой на разных этапах спелеотерапии / Т..И.Федорчук., С.Ф.Гончарук, Е.С.Павлова, Н.А.Гержановская // 5 Национальный конгресс по болезням органов дыхания:Сборник резюме-Москва,1995.- №1569. (Дисертантом проведена систематизація результатів досліджень і сформульовані висновки).

44. Актуальность проблемы выявления и коррекции иммунодефицитных состояний в современных условиях курортной реабилитации больных / Е.С.Павлова, С.Ф.Гончарук, Л.И.Позднякова, Т.А.Беличенко // Курортная медицина в современных социально-экономических условиях: Тез.докл. Укр.научно-практ.конф.-Ялта,1995.-С.76. (Здобувачем запропонована ідея, проаналізовані результати досліджень, сформульовані висновки).

45. Гончарук С.Ф., Павлова Е.С. Критерии длительности курсового назначения камерной спелеотерапии больным бронхиальной астмой // Актуальные вопросы немедикаментозного лечения заболеваний органов дыхания, сердечно - сосудистой и нервной систем: Материалы Укр. научно - практ.конф. с междунар. участием.-Ялта,1996.-С.28. (Здобувачем розроблені критерії тривалості курсового призначення камерної спелеотерапії в хворих бронхіальною астмою).

46. Гончарук С.Ф. Принципы восстановительного лечения больных хронической бронхо - легочной патологией // Актуальные вопросы немедикаментозного лечения заболеваний органов дыхания, сердечно - сосудистой и нервной систем: Материалы Укр. научно - практ.конф. с междунар. участием.-Ялта,1996.-С.28-29.

47. Evaluation of adaptive-sanogenetic changes in children with bronchial asthma during complex use of normobaric hipoxitherapy and artificial speleotheapy / S.A.Korobov, S.F.Goncharuk, T.I.Fedorchuk, V..A.Rozanov // Материалы 2-й междунар. конф. “Гипоксия в медицине”.-Москва,1996.-С.85-86. (Автором запропонована ідея і систематизовані результати досліджень).

48. Гончарук С.Ф., Павлова Е.С., Федорчук Т.И. Выбор локализации воздействия физических факторов при лечении детей с бронхиальной астмой (БА) // International Journal on Immunorehabilitation.-1997.-№7.-Р.148. (Автором запропонована ідея і сформульовані висновки).

49. Гончарук С.Ф. Тактика назначения физических факторов в восстановительном лечении детей, больных бронхиальной астмой // I Національний конгрес фізіотерапевтів та курортологів України “Фізичні чинники в медичній реабілітації: Матеріали.-Хмельнік,1998.-С.166-167.

50. Гончарук С.Ф. Критерії контролю перебігу бронхіальної астми у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1999.-№ 4.-Матеріали 10-го зїзду педіатрів України “Проблеми педіатрії на сучасному етапі”.-С.142-143.

51. Гончарук С.Ф. Сезонность и сроки включения физических факторов в комплекс восстановительного лечения больных бронхиальной астмой детей // Междунар.научно-практ.конф.“Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия”:Материалы.-Ялта,1999.- С.225.

52. Гончарук С.Ф. К вопросу о верификации результатов аллергологического обследования у детей, больных бронхиальной астмой // Імунологія та алергологія.-2000.- № 2-3.-С.64-65.

53. Гончарук С.Ф. Физические факторы в лечении пульмонологических больных // Історія та перспективи розвитку післядипломої освіти лікарів:Тез.доп.научно-практ.конф.-Одеса,2002.-С.68- 69.

54. Павлова Е.С., Гончарук С.Ф. К механизму иммуномодулирующего эффекта физических факторов при общем и локальном воздействии на организм // Імунологія та алергологія.-2002.-№ 2.- С.38-39. (Дисертантом систематизовані результати досліджень).

55. Гончарук С.Ф. К вопросу о подходах к созданию стандартов санаторно - курортной реабилитации // Матеріали II Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів України. “Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації”.-Слов'янськ,2002.-С.37- 38.

56. Гончарук С.Ф. К вопросу о стандартах использования физических факторов в восстановительном лечении детей, больных бронхиальной астмой //Актуальные проблемы физиотерапии, курортологии и медицинской реабилитации: Материалы междунар. научно-практ.конф.-Одесса,2002.-С.29-30.

57. Гончарук С.Ф., Павлова Е.С., Бахолдина Е.И. Особенности динамики иммунологических показателей в процессе курса галотерапии у детей, больних бронхиальной астмой // Актуальные проблемы физиотерапии, курортологии и медицинской реабилитации: Материалы междунар. научно-практ.конф.-Одесса,2002.-С.30-31. (Здобувачем запропонована ідея, систематизовані результати досліджень, сформульовані висновки).

58. Гончарук С.Ф. Значение аллергических и хронических бронхообструктивных заболеваний у родственников для возникновения бронхиальной астмы у детей // Юбилейный сборник трудов, посвящённый столетию 11- й городской больницы.-Одесса,2002.-С.46.

59. Шмакова И.П., Гончарук С.Ф., Касьяненко А.В. Физические факторы в восстановительном лечении больных бронхиальной астмой детей // International Journal on Immunorehabilitation.-2002.-Vol.4, №2.-Р.46. (Автором запропонована ідея і сформульовані висновки)

60. Шмакова И.П., Гончарук С.Ф., Касьяненко А.В. К оценке адекватности лечебного воздействия физических факторов у детей, больных бронхиальной астмой // International Journal on Immunorehabilitation.-2003.-№2.- IX Международный конгресс “Реабилитация в медицине и иммунореабилитация”.-Анталия(Турция).-С.52. (Дисертантом запропонована ідея і розроблені тести для оцінки адекватності лікувального впливу).

61. Гончарук С.Ф., Насибуллин Б.А., Павлова Е.С. Особенности морфо - функциональных изменений паренхимы селезёнки под воздействием излучения арсенид - галлиевого лазера // Материалы XIX Междунар. научно -практ. конф. “Применение лазеров в медицине и биологии”.- Одесса,2003.-С.56-57. (Здобувачем запропонована ідея і сформульовані висновки).

62. Гончарук С.Ф. К вопросу о роли физических факторов в восстановительном лечении детей, больных бронхиальной астмой // Матеріали II зїзду Всеукр. асоціації фізіотерапевтів та курортологів, научно - практ. конф. з міжнар. участю “Лікувальні фізичні чинники та здоровя людини”.-Одеса,2003.- С.220-221.

63. Гончарук С.Ф., Касьяненко А.В. Особенности использования физических факторов в восстановительном лечении детей с бронхиальной астмой // Вестник физиотерапии и курортологии.-2003.-№2.-Материалы III республ. конгресса курортологов и физиотерапевтов “Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”.-С.28. (Автором запропонована ідея і сформульовані висновки)

64. Частота выявления и влияние Mycoplasma pn. и Chlamydia sp. на течение бронхиальной асмы у детей / И.П.Минков, С.Ф.Гончарук, В.П.Петрашевич, И.П.Матвеева, И.В.Ходорчук, Л.Р.Михайленко, А.В.Касьяненко, Е.О.Рожкова // Астма.-2003.-Том4,№1.-Тезисы ХVII Всемирного конгресса по астме.-С.84-85. (Дисертантом запропонована ідея і систематизовані результати дослідження).

65. Efficacy of using therapeutic physical factors in treatment of severe of asthma in children on the period of the disease / I.P.Shmakova, S.F.Goncharuk, A.V.Kasjanenko, E.O.Rozhkova // Asthma.-Vol.4,suppl.-Proceeding and Abstracts of the XVII World Asthma Congress.- Р.118 -119. (Автором запропонована ідея, проведений набір матеріалу і оцінка ефективності лікування, зроблені висновки).

66. Особенности иммуномодулирующего действия физических факторов при локальном назначении на область проекции тимуса и селезёнки в эксперименте и клинике / И.П.Шмакова, С.Ф.Гончарук, Е.С.Павлова, А.В.Касьяненко, Е.О.Рожкова // Аллергология и иммунология.-2003.-Том.4,№2.- Материалы V Юбилейного съезда иммунологов и аллергологов СНГ.-С.109. (Здобувачем запропонована ідея, проведений набір матеріалу й аналіз отриманих даних).

67. Шмакова И.П., Гончарук С.Ф., Касьяненко А.В. Некоторые методики физиотерапии бронхолёгочных заболеваний у детей // Медицинская реабилитация в педиатрии.-2003.-Выпуск 8.-С.171-173. (Дисертантом запропонована ідея і систематизовані методики фізіотерапії).

68. Гончарук С.Ф., Касьяненко А.В. К вопросу о механизмах терапевтического действия искусственной среды соляного аэрозоля // Матеріали конф. “Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині”.-Одеса:Астропринт,2003.-С.33. (Автором запропонована ідея, проведений набір матеріалу й зроблені вісновки).

69. О целях и задачах использования лечебных физических факторов в восстановительном лечении детей с бронхиальной астмой / С.Ф.Гончарук, А.В.Касьяненко, Е.О.Рожкова, Т.Д.Цимпилова // Матеріали конф. “Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині”.-Одеса:Астропринт, 2003.-С.34. (Дисертантом сформульовані мета і задачі використання фізичних факторів).

70. Активирующее влияние лазерного излучения на функциональное состояние тимуса крыс в условиях модели иммунодефицита / И.П.Шмакова, С.Ф.Гончарук, А.В.Касьяненко, Е.С.Павлова, Е.О.Рожкова // International Journal on Immunorehabilitation.-2004.-Том 6,№1.-Материалы IV Всемирного конгресса по астме Бангкок (Тайланд).-С.27. (Дисертантом запропонована ідея, систематизовані результати дослідження, сформульовані висновки)

71.Сравнительная эффективность активации функционального состояния селезёнки интерференционными токами и лазерным излучением в комплексе с искусственной средой соляного аэрозоля у детей с бронхиальной астмой / С.Ф.Гончарук, Е.С.Павлова, А.В.Касьяненко, Е.О.Рожкова, Т.Д.Цымпилова // Новые медицинские технологии в клинической и курортной практике: Материалы научно-практ.конф. с междунор. участием.-Киев,2004.-С.59-60. (Автором проведені набір матеріалу й аналіз результатів дослідження).

72. Гончарук С.Ф., Павлова Е.С. Сравнительная эффективность стимуляции лазерным излучением функционального состояния тимуса и селезёнки в эксперименте // Материалы XXI междунар. научно - практ. конф.“Применение лазеров в биологии и медицине”.-Одесса,2004.-С.77-78. (Дисертантом запропонована ідея, систематизовані результати досліджень, зроблені висновки).

73. Гончарук С.Ф., Касьяненко А.В., Рожкова Е.О. Особенности реакции на аллергены и факторы внешней среды у детей с бронхиальной астмой в зависимости от возраста, степени тяжести и давности заболевания // Аллергология и иммунология.-2004.-Том5,№1.- Материалы II Всемирного конгресса по иммунонопатологии и аллергии.-С.84-85. (Здобувачем проведений набір матеріалу, статистична обробка й аналіз результатів досліджень, зроблені висновки).

74. Особенности вегетонормализирующего действия комплексного назначения нормобарической гипокситерапии и искусственной среды соляного аэрозоля у детей с бронхиальной астмой /С.Ф.Гончарук, А.В.Касьяненко, С.А.Коробов, Е.О.Рожкова // Материалы республ. научно - практ. конф. “Актуальные вопросы физиотерапии и медицинской реабилитации” (Одесса). - Вестник физиотерапии и курортологии.-2004.-№3.-С.71-72. (Дисертантом запропонована ідея і проведений аналіз результатів дослідження).

75. Гончарук С.Ф., Павлова Е.С., Касьяненко А.В. Механизмы реализации лечебного действия искусственной среды соляного аэрозоля у детей, больных бронхиальной астмой //Матеріали V науково - практ. конф. з міжнарод. участю “Рання медична реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи”.-Ужгород,2004.-С.167-168. - (Додаток до журналу “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”.-2004.-№3). (Автором запропонована ідея).

АНОТАЦІЯ

Гончарук С.Ф. Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексного застосування фізичних чинників у відновлювальному лікуванні дітей з бронхіальною астмою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.33 -- “Курортологія і фізіотерапія”.

Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса, 2005.

В дисертації розроблено новий підхід до комплексного застосування фізичних чинників у відновлювальному лікуванні дітей з бронхіальною астмою, який передбачає їх поділ на базовий (що становить основу терапії) і допоміжні (які призначаються залежно від їхнього домінуючого лікувального ефекту, з комбінуванням різних ділянок впливу). В спостереженнях на 427 дітях, хворих на БА, доведено ефективність створених на основі даного підходу нових лікувальних комплексів із застосуванням штучного середовища соляного аерозолю, нормобаричної гіпокситерапії, інгаляцій водного розчину препарату “мумійо-Вітас”, впливів на селезінку випромінювання арсенід-галієвого лазера та інтерференційних струмів.

На основі вивчення ролі в розвитку загострень різних індукторних і тригерних факторів залежно від ступеня тяжкості, давності виникнення і віку пацієнтів виділено пріоритети для оптимізації комплексного застосування фізичних чинників у дітей з БА в періоді ремісії.

Експериментальні дослідження (268 білих щурів лінії Вістар) дозволили виявити особливості активації імунокомпетентних органів (тимус і селезінка) при впливі лазерного випромінювання з різною довжиною хвилі (гелій-неоновий і арсенід-галієвий лазер), а також оптимізувати терміни комплексного призначення штучного мікроклімату соляного аерозолю з іншими лікувальними фізичними чинниками.

Розроблено основні положення концепції призначення фізичних чинників у відновлювальному лікуванні дітей з БА (завдання, алгоритм дій лікаря, принципи) і схему моніторингу за перебігом БА у дітей, які дозволяють стандартизувати обсяг призначених діагностичних і лікувальних заходів при складанні довгострокових індивідуальних планів відновлювального лікування.

Ключові слова: бронхіальна астма, діти, відновлювальне лікування, фізичні чинники.

АННОТАЦИЯ

Гончарук С.Ф. Клинико-патогенетическое обоснование комплексного использования физических факторов в восстановительном лечении детей с бронхиальной астмой. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.33 - курортология и физиотерапия.

Украинский НИИ медицинской реабилитации и курортологии МОЗ Украины. Одесса. 2005 г.

В диссертации разработан новый подход к комплексному использованию физических факторов в восстановительном лечении детей с БА, предусматривающий их разделение на базовый (составляющий основу терапии) и вспомогательные (назначаемые в зависимости от оказываемого ими доминирующего лечебного эффекта с комбинированием различных областей воздействия). В наблюдениях на 427 больных БА детях доказана эффективность, созданных на основании данного подхода, новых лечебных комплексов с использованием искусственной среды соляного аэрозоля, нормобарической гипокситерапии, ингаляций водного раствора препарата “мумиё-Витас”, воздействий на селезёнку излучения арсенид-галлиевого лазера и интерференционных токов. Установлено, что у больных БА детей с наличием астено-вегетативных нарушений наиболее эффективно комплексное назначение нормобарической гипокситерапии и искусственного микроклимата соляного аэрозоля, которое приводит к нормализации нарушений функционального состояния центральной нервной системы и процессов вегетативной регуляции, а также способствует существенному потенцированию десенсибилизирующего эффекта лечения. Показано, что у детей с БА при наличии активных воспалительных процессов в бронхолёгочной системе наиболее эффективно комплексное использование ингаляций водного раствора препарата “мумиё-Витас” и искусственного микроклимата соляного аэрозоля, так как их применение способствует потенцированию противовоспалительного и десенсибилизирующего действия. У страдающих БА детей воздействие на область проекции селезёнки излучением арсенид-галлиевого лазера и интерференционными токами способствует повышению эффективности комплексного лечения за счёт потенцирования десенсибилизирующего эффекта. При этом более стойкий терапевтический эффект у больных наблюдается при назначении лазеротерапии.

...