Система перинатального прогнозування, діагностики і профілактики внутрішньоутробних інфекцій на основі вивчення клініко-генетичних особливостей сім’ї

Для оцінки інформативності ультразвукових ознак внутрішньоутробного інфікування, вивчення можливості прогнозування інфекцій на основі клініко-генетичних показників та даних ехографії був проведений дискримінантний аналіз. По F-критерію інформативними клініко-генетичними ознаками були визначені: термін вагітності, ознаки сполучнотканинної і мезенхімальної дисплазії, загроза переривання вагітності, загострення хронічного пієлонефриту під час вагітності, патологія нефроурінарної і гепатобіліарної системи у родичів I-II ступеня споріднення; ехографічні - вентрикуломегалія, підвищена ехогенність вентрикулярної системи, гастромегалія, підвищена ехогенність кишковника, гепатонефромегалія, периваскулярна інфільтрація печінки, кальцифікати базальної пластинки, гіперплазія плаценти, кальцифікати ворсинчатого хоріону, неоднорідна ехогенність плаценти (табл.1). При наявності цих ознак у вагітної та оцінці їх у балах проводився розрахунок лінійних класифікаційних функцій (ЛКФ). ЛКФ розраховували по формулі: ЛКФ = b0+b1x1+b2x2+…bnxn, де b0-константа, b1, b2, bn, - коефіцієнти симптомів, x1, x2, xn, - можливі значення симптомів в балах. Вагітну відносили до групи, для якої ЛКФ приймала найбільше значення: 1-ї (вагітні з ВУІ) чи 2-ї (вагітні з нормальними мікробіологічними показниками).

Таблиця 1.

Лінійні класифікаційні функції (ЛКФ) при ультразвуковому і клініко-генетичному обстеженню вагітних

Кращим за об'ємом розрахунків являлось рішення діагностичної задачі по канонічним лінійним дискримінантним функціям (КЛДФ). Внесок КЛДФ у міжгрупову дисперсію симптомів оцінювався за критерієм Пірсона на рівні значущості р0,05. Значущою отримана КЛДФ, зазначена F1 (табл.2). Розрахована F1 дозволяла віднести вагітну до групи з ВУІ чи до групи з нормальними мікробіологічними показниками.

Таблиця 2

Канонічна лінійна дискримінантна функція (КЛДФ) при ультразвуковому і клініко-генетичному обстеженню вагітних

Як видно з представлених малюнків, показник F1 від 2,5 до -1,0 дозволяє прогнозувати наявність інфекції у вагітної, призначити їй своєчасне мікробіологічне обстеження, F1<-1,0 дає можливість віднести вагітну до групи з нормальними мікробіологічними показниками.Оцінка ефективності даного методу прогнозування показала, що вагітні з наявністю інфекції виявлені у 79,0% випадків, вагітні, що не мають інфекцій, у 89,6%, що свідчить про інформативність визначених ознак, достатню чутливість (79%) та високу специфічність (89,6%) методу. У 82,7% випадків прогнозування було коректним.Таким чином, встановлено, що інформативними ознаками, які дозволяють прогнозувати внутрішньоутробні інфекції, є не тільки клінічні (термін вагітності, загроза переривання вагітності, загострення хронічного пієлонефриту), але і фенотипічні особливості вагітних (ознаки сполучнотканинної та мезенхімальної дисплазії), обтяженість родоводу мультифакторіальними захворюваннями (патологія нефроурінарної і гепатобіліарної системи у родичів I-II ступеня споріднення).

Відомо, що у 27,8% дітей у постнатальному періоді маніфестує патологія нирок, східна з материнською (Є.Н.Бабаджанян, 1997). Зважаючи на це, а також у зв'язку з тим, що у 18,02,5 вагітних відмічалась патологія сечовидільної системи, всім вагітним при ультразвуковому скринінгу проводилась ехографія нирок. Це дозволило діагностувати ті або інші ознаки патології нирок у вагітних в 76,02,8*. З високою вірогідністю в основній групі визначалися запальні зміни нирок (26,22,9*), гідронефротична трансформація (9,01,9*), пієлектазія (16,32,4*). Визначено, що безсимптомний перебіг ренальної патології у матері сполучався з вираженими ознаками внутрішньоутробного інфікування плода, діагностованими при ехографії. Проведене бактеріологічне і вірусологічне обстеження дозволило отримати наступні результати: бактеріальна інфекція урінарного тракту виділена в 127 (71,7%) випадках, вірусна - в 50 (28,3%). У 75,1% спостережень жінки були контаміновані різними асоціаціями збудників, що є прогностично несприятливим для перебігу вагітності і стану внутрішньоутробного плода. При цьому кількість асоціантів була не менше трьох-чотирьох. При ехографічних ознаках запального процесу сечовидільної системи мікробіологічне обстеження виявило інфекційні збудники у 50 вагітних (81,9%), при пієлектазії у 28 (73,7%), гідронефрозі у 13 (61,9%), кістах нирок, їх подвоєнні, сечокам'яній хворобі у 12 (66,7%), при сечокислому діатезі у 17 (43,6%). Серед обстежених вагітних, плоди яких мали ознаки внутрішньоутробного інфікування та зміни з боку нирок, у трьох були виявлені синдроми Альпорта, МЕН, базально-клітинного невусу. Патологія плода з'явилась спонукальним мотивом для поглибленої оцінки фенотипу вагітної, генеалогічного аналізу, цитогенетичного дослідження. Ці дані вказують на наявність ефекту антиципації, коли уражений плід дозволяє виявити стерті форми патології у матері. Проведене дослідження показало, що ехографічне обстеження сечовидільної системи вагітної є необхідним при проведенні масового ультразвукового скринінгу, тому що дозволяє знайти вогнища латентної інфекції. Особливо інформативними є такі зміни як пієлектазія, ознаки запального процесу, що вказують на наявність асоціацій збудників: бактеріально-бактеріальних, бактеріально-вірусних, вірусно-вірусних.

З огляду на те, що збудники внутрішньоутробних інфекцій пошкоджують фетоплацентарний комплекс, ми провели дослідження плодово-плацентарного кровотоку в артерії пуповини і кровообігу в середній мозковій артерії плода при неускладненому перебігу вагітності і при внутрішньоутробних інфекціях. Дослідження кровотоку в артерії пуповини показало, що при нормальному перебігу вагітності середнє значення систолічної швидкості кровотоку (С) склало 24,99 см/с, діастолічної (Д)- 9,09 см/с, систоло-діастоличне співвідношення (СДС) - 2,8, індекс резистентності (ІР) - 0,63. Порівнявши отримані результати з аналогічними показниками при ВУІ, ми визначили підвищення індексу резистентності (0,87 і 0,78), зниження діастолічної швидкості кровотоку (6,0 і 6,1 см/с) і підвищення систоло-діастолічного співвідношення (7,5 і 4,6) при змішаній і вірусній інфекції, що вказувало на роль інфекційних збудників у розвитку порушень плодово-плацентарного кровообігу.

При дослідженні кровотоку в середній мозковій артерії плода визначене середнє значення систолічної швидкості 35,48 см/с, діастолічної 11,01 см/с, СДС 3,3, ІР 0,69. Патологічні криві швидкостей кровотоку в мозкових судинах плода при внутрішньоутробних інфекціях характеризувались, з одного боку, підвищенням діастолічного кровотоку (16,02 см/с при бактеріальній інфекції), як компенсаторно-пристосувального механізму, спрямованого на посилення кровопостачання головного мозку. При цьому відбувався перерозподіл кровообігу за рахунок відкриття додаткових анастомозів, що приводило до зниження резистентності судин головного мозку, підвищення діастолічного компоненту кровотоку, зниження СДС (3,1). З іншого боку, при інфекційних ураженнях відбувався периваскулярний набряк, підвищення резистентності судин мозку, зниження діастолічного кровотоку (6,02 см/с при змішаній і 7,01 см/с при вірусній інфекції), збільшення систоло-діастолічного співвідношення (7,8 при змішанійу і 7,3 при вірусній інфекції). Підвищення периферійного судинного опору головного мозку вказувало на виснаження компенсаторно-пристосувальних реакцій, було чинником ризику ускладненого перебігу неонатального періоду, порушувало процеси адаптації. Проведені дослідження дозволили визначити, що допплерографічне обстеження плодово-плацентарного і мозкового кровотоку при внутрішньоутробних інфекціях - інформативний метод, який дає можливість оцінити стан фетоплацентарного комплексу, його компенсаторно-пристосувальні можливості.

Не виключено, що дестабілізація геному, індукована інфекційними факторами, може виникати не тільки в соматичних, але і в статевих клітинах, у зв'язку з чим в окремих випадках були застосовані інвазивні методи пренатальної діагностики. З огляду на те, що інфекційні захворювання у вагітної є протипоказанням до інвазивних маніпуляцій, втручання проводились тільки за визначеними показниками і після санації. Зроблено 8 біопсій хоріону, 7 амніоцентезів, 5 кордоцентезів. У 15 плодів (75,0%) був отриманий нормальний каріотип, зміни каріотипу визначені у 4 плодів (20%): у 1-го (5,0%) визначений хромосомний поліморфізм (супутнична хромосома 21). Спектр виявлених хромосомних аномалій представлено синдромом Патау - 1, синдромом Дауна (регулярна трисомія - 1, мозаїчна форма - 1), поліплоідією - 1.

На нашу думку, необхідний диференційований підхід до застосування інвазивних методів пренатальної діагностики, особливо при ознаках внутрішньоутробного інфікування у плода. Розглядаючи показники до інвазивних методів, можна відзначити, що в наших спостереженнях у 8 вагітних (40,0%) показниками з'явилися народження дитини з природженими вадами розвитку в анамнезі, підозра на ПВР при даній вагітності, при яких зміни можуть бути виявлені за допомогою неінвазивного методу пренатальної діагностики - ехографії. Визначення специфічних і неспецифічних маркерів хромосомних аномалій, набуття досвіду дослідниками, підвищення дозволяючої здатності ультразвукової апаратури знижують потребу в інвазивних методах дослідження, які можуть призвести до ряду ускладнень для матері й плода.

При внутрішньоутробних інфекціях однією з важливих проблем є питання про критерії переривання або пролонгування вагітності. Для рішення цього питання необхідна диференційна діагностика ВУІ та природжених вад розвитку, тому що інфекції часто сполучаються з вродженою і спадковою патологією і мають чимало загальних симптомів. При проведенні пренатальної ехографії ми звернули увагу на ознаки, які не могли розцінити як норму, але й аномаліями вони не являлись, що вказувало на тонку межу між нормою і патологією. Подальше обстеження дозволило в ряді випадків виявити інфекції, в інших спостереженнях підтвердити наявність природжених аномалій у плода. Проведено зіставлення ультразвукових ознак природжених вад розвитку, при яких не визначались інфекції (13 спостережень), і ознак інфікування плодів вагітних з ВУІ (195 спостережень), що дозволило визначити загальні і диференційні ультразвукові ознаки внутрішньоутробних інфекцій та природженої патології.

Загальними ультразвуковими ознаками внутрішньоутробних інфекціій і ПВР у плода були вентрикуломегалія, кісти судинних сплетінь, гіпоплазія грудної клітини, легень, кардіомегалія, гепато-нефромегалія, маловоддя, багатоводдя, синдром затримки розвитку плода. Деформація форми черепа також була загальною ультразвуковою ознакою як природженої патології, так і внутрішньоутробних інфекцій і зустрічалася з частотою 53,913,8* і 17,42,7 відповідно, але ці зміни були різні. При ВУІ відзначалася доліхоцефалічна форма голівки в 16,92,7*, тоді як природжені аномалії сполучалися з такою формою у 7,77,4 спостережень. Питома вага інших деформацій голівки при природженій патології (брахіцефалія, акроцефалія, скафоцефалия, тригоноцефалія) склала 46,213,8. Інші деформації черепа при ВУІ відзначені тільки у 0,50,5 випадків. Якщо всі деформації голівки прийняти за 100%, то при ПВР питома вага доліхоцефалічної форми склала 14,39,7, інші деформації - 85,79,7, в той час як при ВУІ доліхоцефалічна форма голівки склала 97,11,2, інші зміни - 2,91,2.

Диференційними діагностичними ознаками внутрішньоутробних інфекцій, крім доліхоцефалічної форми голівки, визначені підвищена ехогенність вентрикулярної системи (37,93,5*), легень (44,13,5*), периваскулярна інфільтрація печінки (25,63,1), підвищена ехогенність хоріальної пластинки (28,73,2), гіперплазія плаценти (33,33,4), неоднорідна ехогенність плаценти (10,82,2), дрібнодисперсні включення в навколоплідній рідині (16,42,7*). Диференційними ехографічними ознаками природженої патології були лицеві дизморфії (69,212,8). Ці зміни, можливо, виникали на гаметичному рівні і тому могли бути визначені і у батьків, на відміну від лицевих дизморфій при внутрішньоутробних інфекціях (2,61,1), що виникали на стадії зиготи й у батьків не відзначалися. Дисплазія вушних раковин у 15,410,0 випадків визначалася при природженій патології, при ВУІ ці зміни не виявлялись. Потовщення шийної складки більше 5 мм відзначалось в 15,410,0 при природжених аномаліях і не було визначено при інфекціях. Збільшення комірцевого простору (7,77,4 при вадах розвитку і 0,00,0 при ВУІ), гіпоплазія плаценти (15,410,0 і 2,11,0 відповідно) також були УЗ ознаками хромосомних захворювань, вродженої патології. Скорочення і деформація кінцівок з високою достовірністю визначені в 30,812,8* випадках при природжених аномаліях. Знання диференційних ультразвукових ознак ВУІ та природженої патології сприяє своєчасному встановленню діагнозу, дозволяє обрати правильну тактику ведення вагітності - лікування плода чи переривання вагітності.

Важливість морфологічного дослідження плодів з природженими аномаліями або іншою патологією не викликає сумнівів, тому що для ефективної профілактики необхідні точний нозологічний діагноз і визначення характеру спадкування. Морфологічна верифікація пренатального діагнозу дозволяє з'ясувати інформативність допологових методів діагностики, розробляти і впроваджувати нові технології дослідження. Питома вага природжених аномалій в основній групі склала 16,32,4 (38 спостережень), у контрольній групі - 10,42,7 (13 спостережень). Проведений аналіз розбіжності пренатальних і морфологічних діагнозів визначив розбіжності у 13 випадках. Хибно-позитивні результати мали місце у 3 випадках: при морфологічному обстеженні не підтвердились 2 діагностовані природжені вади серця, в 1 випадку - полідактилія. Хибно-негативні результати визначені у 7 випадках, морфологічне дослідження виявило такі аномалії, які не були визначені при УЗД: у 2 випадках не була діагностована полідактилія, і по 1 випадку - контрактура суглобів, олігодактилія, дистопія нирок, спленомегалія, атрезія ануса при тератомі куприка у плода. У 3 випадках було встановлено неправильний діагноз: в одному виявлений пренатально стеноз легеневої артерії виявився дефектом міжшлуночкової перегородки, у двох випадках діагностована дисплазія нирок виявилась гіпоплазією (що можна, втім, розцінити як гіпопластичний варіант дисплазії). Слід зазначити, що всі не виявлені при ехографії аномалії входили до складу синдромів множинних природжених вад розвитку і не вплинули на вибір тактики ведення вагітності. Таким чином, встановлено, що при пренатальній ехографії переважають хибно-негативні помилки, особливо при дослідженні серцево-судинної, кісткової, сечовидільної системи плода, обстеження яких потребує максимальної уваги.

Застосування пренатального синдромологичного аналізу при проведенні ультразвукового соматогенетичного дослідження, участь у морфологічних обстеженнях лікаря-генетика, дозволило визначити високу питому вагу множинних природжених вад розвитку серед репродуктивних втрат (множинні природжені вади розвитку були визначені у 65,87,7), встановити нозологічні форми природженої і спадкової патології. Спектр ПВР при інфекціях у вагітних був представлений наступними аномаліями: розщелина верхньої губи і твердого піднебіння, спинномозкова кила, гідроцефалія, секвестрація легені, природжена вада серця, діафрагмальна грижа, атрезія стравоходу, гастросхіз, гідронефроз, куприкова тератома, синдроми Поттер, Картагенера, Сміта-Лемлі-Опітца, Альпорта, ахондрогенез, синдром Патау, Дауна, некласифіковані комплекси МВВР.

Аналіз результатів мікробіологічного обстеження показав, що в 36,8 % мало місце інфікування одним збудником (вірус простого герпесу, цитомегаловірус, кишкова паличка, уреаплазма, стафілокок, хламідія). У 63,2 % визначені асоціації мікроорганізмів: сполучення різних бактерій і грибів роду Candida, а також мікоплазми і хламідії; асоціації вірусів (цитомегаловірус і вірус простого герпесу); асоціації бактерій і вірусів. З вищевикладеного випливає, що одним із факторів реалізації природжених аномалій, очевидно, велике значення мають мікст - інфекції.

Порівняння спектру природжених вад розвитку при інфекціях і при нормальних мікробіологічних показниках дозволило визначити різну питому вагу ВВР моногенної етіології, що реалізуються поза залежністю від впливу факторів зовнішнього середовища. Питома вага цих аномалій при наявності інфекцій склала 13,25,5 (у порівнянні з питомою вагою моногенних ВВР при нормальних мікробіологічних показниках 38,513,5). При ВУІ у 65,87,7 випадках визначені вади полігенної етіології (38,413,5 у контролі), у 21,06,6 - діагностована хромосомна патологія (23,111,7 у контролі). Дослідження питомої ваги ПВР різної етіології у вагітних з ВУІ дало можливість встановити переважну кількість мультифакторіальних вад, що, на нашу думку, виділяє інфекцію в число ведучих пошкоджуючих зовнішньосередовищних факторів. Для уточнення характеру виявленої патології у плода проводилось цитогенетичне дослідження ворсин плаценти, пуповинної крові в постнатальному періоді або після елімінації вагітності. Привертала увагу велика кількість мозаїчних форм хромосомної патології. 45,5% хромосомних аномалій були представлені мозаїчними формами. Мозаїчні форми хромосомної патології свідчили про те, що організм піддавався впливові на стадії зиготи, тоді як гамети батьків не мали відхилень.

Велике значення в постнатальній верифікації діагнозу мало морфологічне дослідження провізорних органів плоду. Проведено зіставлення ультразвукових і морфологічних ознак, отриманих при дослідженні плаценти, навколоплідних оболонок, пуповини.

При бактеріальній інфекції у матері в плаценті виявлялися ознаки гнійного плацентиту: децидуїт, вілузит і інтервілузит, хоріоамніоніт на фоні посилення дистрофічних, інволютивних і склеротичних процесів у різних функціональних зонах плаценти. Гнійний характер запалення документувався перевагою в запальному інфільтраті нейтрофільних гранулоцитів CD18 при наявності основних клонів Т-клітин (CD3, CD4, CD8), В-лімфоцитів (CD22), а також плазмобластів з IgM і IgG. Посилення колагеноутворювання в стромі і судинах ворсин призводило до склеротичних змін у ворсинчастому хоріоні, що у свою чергу виявлялося зниженням васкуляризації плаценти. В умовах хронічного гнійного плацентиту порушувалось дозрівання ворсинчастого хоріону, свідченням чого було виявлення недозрілих ворсин, а в амніоні визначалось зниження синтезу інтерстиціальних колагенів I і III типів і посилення утворення колагену IV типу в базальних мембранах амніотичного епітелію і у субепителіальній зоні. Останнє обумовлювало формування ще однієї характерної риси амніону при бактеріальних інфекціях: посилення проліферативної активності епітеліоцитів з утворенням амніотичних ворсинок, що поряд з високим рівнем метаболічних процесів у епітеліоцитах могло призводити до розвитку багатоводдя.

При вірусній інфекції у вагітної в плаценті виявлялись ознаки плацентиту, переважно у виді децидуїту і хоріоамніоніту, рідше вілузиту та інтервілузиту, з перевагою серед елементів запального інфільтрату CD3, CD8, CD4, CD22, CD16, а серед плазмобластів клітин з IgA і IgG і наявністю одиничних нейтрофільних гранулоцитів (CD18). Підвищення супресорної і цитотоксичної активності направлене на безпосереднє ушкодження клітин, уражених вірусом. Переважна кількість серед плазмобластів клітин з IgА і IgG свідчила про наявність хронічної вірусної інфекції. Значно частіше, ніж у групі бактеріальних інфекцій, визначались ділянки недозрілих ворсин з “повзучим” характером зросту. Поля ворсинок-регенератів з дворядним синцитіальним укриттям, значною кількістю синцитіальних гіперхромних вузликів були проявом компенсаторно-адаптаційних реакцій. Відмінною рисою була також перевага процесів десквамації епітелію амніону і гладкого хоріону над процесами проліферації, що, можливо, було обумовлено порушенням колагеноутворення: посиленням продукції колагену IV типу в базальній мембрані амніотичного епітелію і заміщення колагену IV типу на інтерстиціальні колагени I і III типів у субепітеліальних зонах амніону. Наслідком дистрофічних, некробіотичних і некротичних процесів в амніотичному епітелії могло бути маловоддя.

Характерною рисою плацент при бактеріально-вірусному інфікуванні було виражене ушкодження судинного русла ворсинчастого хоріону, що виявлялось проліферацією і десквамацією ендотелію судин, облітерацією їхніх просвітів у сполученні зі склерозом судинних стінок, що призводило до розвитку великих ішемічних інфарктів. Неоднорідним був стан амніотичного епітеліального укриття. У деяких спостереженнях проліферативна активність була посилена, наслідком чого було формування численних амніотичних ворсинок, тоді як в інших випадках переважали процеси десквамації епітелію. Загалом, в цій групі відмічалась неоднорідна макро- і мікроскопічна картина плацент, мабуть, обумовлена перевагою і терміном виникнення бактеріальної або вірусної інфекції.

Постнатальна верифікація діагнозу, зіставлення ультразвукових і морфологічних даних, отриманих при дослідженні плода і плаценти дозволили провести ехографічні і морфологічні паралелі при бактеріальній, вірусній і бактеріально-вірусній інфекції, визначити морфологічну основу візуалізуємих змін, оцінити механізм впливу бактеріальних і вірусних збудників, а також їхніх асоціацій, на плаценту.

Вивчені наслідки вагітності у 221 спостереженні основної групи (79 при бактеріальній інфекції у вагітної, 44 при вірусній і 98 при бактеріально-вірусній). Проведено порівняння отриманих результатів з наслідками вагітності в контрольній групі (118 спостережень) і групі порівняння (наслідки вагітності і стан новонароджених за даними генетичних карт 155 вагітних з внутрішньоутробними інфекціями). Нормальними пологами закінчилось 79,62,7 вагітностей основної групи і 85,63,2 контрольної. Достовірної різниці в цих показниках не відзначено. Достовірно вищою була питома вага нормальних пологів в основній і контрольній групах відносно групи порівняння (70,33,4). Питома вага передчасних пологів, самовільних викиднів, мертвонароджень в основній групі вірогідно не відрізнялась від таких же показників контрольної: передчасні пологи - 4,91,4 та 3,41,7, самовільні викидні - 1,41,0 та 0,80,8, мертвонародження - 4,11,3 та 2,51,4 відповідно. У групі порівняння відзначено збільшення кількості самовільних викиднів (3,21,4) відносно основної і контрольної. Ці дані вказують на важливість правильної оцінки чинників ризику, що дає можливість своєчасного обстеження та лікування вагітних і приводити до зменшення репродуктивних втрат при внутрішньоутробних інфекціях. При інфекціях бактеріальної етіології нормальними пологами закінчилось 82,34,3 вагітностей, при вірусній інфекції - 79,56,1, при бактеріально-вірусній 77,64,2. Репродуктивні втрати (самовільні викидні, мертвонародження, летальні ПВР) склали 12,74,0 при бактеріальних, 15,95,5 при вірусних, 19,44,0 при бактеріально-вірусних, що вказує на більш виражене ушкодження плода при змішаних інфекціях. Пологи оперативним шляхом в основній групі були проведені 7,21,7, тоді як в групі порівняння - 18,73,1, що вказувало на високий ризик акушерських ускладнень при ВУІ. В контрольній групі цей показник склав 6,82,3 і практично не відрізнявся від аналогічного в основній. Народження дітей в стані асфіксії в основній групі статистично не відрізнялось від такого ж в контрольній (8,11,8 та 7,62,4). В групі порівняння цей показник був достовірно вищий (15,52,9*). Питома вага новонароджених з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку в основній і контрольній групі не мала достовірних відмінностей (8,11,8 та 7,62,4 відповідно), але в групі порівняння була в 1,5 рази вищою, що вказувало на скомпрометований стан фетоплацентарного комплексу при внутрішньоутробних інфекціях. Оцінка фенотипу новонароджених показала, що ознаки сполучнотканинної дисплазії вірогідно частіше відзначалися в основній групі (29,93,1*) та групі порівняння (31,63,7*) відносно контрольної (18,63,6). Ці ознаки успадковуються по домінантному типу наслідування і вказують на роль сполучної тканини в розвитку ВУІ. Питома вага множинних стигм дізембріогенезу була достовірно вища в групі порівняння (21,93,3*) і в 1,5 рази більша в основній (17,22,5), ніж у контрольній (10,12,8), що, на нашу думку, показувало можливість впливу інфекційних збудників на геном плода.

Мікробіологічне дослідження, проведене в 86 спостереженнях основної групи, дозволило в 25 випадках (29,14,9) виділити інфекційні збудники, тобто внутрішньоутробне інфікування у плода. У 5 випадках (5,82,5) у новонароджених були відзначені клінічні прояви інфекцій. Стафілококова інфекція визначена у 4 новонароджених. У тому випадку, коли вона сполучалася з токсоплазмозом і герпетичною інфекцією, відзначена клініка ентероколіту. Кандідозний ентероколіт діагностовано в одному спостереженні. Цитомегаловірус був виділений у 13 немовлят, клінічні прояви не визначались. Імуноглобуліни М до вірусу герпеса виявлені у 2 новонароджених: в одному випадку у дитини діагностовано гепатит, в іншому, при сполученні з лістерією, енцефаліт. Імуноглобуліни G до вірусу герпеса виділені у 15 дітей, клінічних проявів патології не було визначено. Хламідії виділені у 5 випадках, в одному - відзначені прояви інфекції у виді енцефаліту, пневмонії, ентероколіту. Мікоплазми, виявлені у 6 новонароджених, не мали клінічних проявів інфекції.

Мікробіологічне обстеження 47 новонароджених і 6 мертвонароджених групи порівняння (всього 53 спостереження) дозволило у 17 з них (32,16,4) знайти інфекційні збудники. У 14 (82,49,2) була визначена асоціація мікроорганізмів. У 7 випадках (13,24,6) діагностована реалізація внутрішньоутробних інфекцій, тобто відзначені клінічні прояви: у 2 випадках діагностована пневмонія (1 - обумовлена наявністю стафілококової інфекції, герпес-вірусу, мікоплазм, 1 - наявністю герпес-вірусу та хламідій), у 2 випадках встановлено діагноз енцефаліт (1 - обумовлений наявністю асоціації герпес-вірусу, уреаплазм, хламідій, 1 - наявністю асоціації герпес-вірусу та хламідій), в 1 випадку діагностовано ентероколіт, обумовлений наявністю стафілококової інфекції, в 1 випадку визначено гепатит, викликаний асоціацією вірусу герпеса, цитомегаловіруса та токсоплазм, в 1 випадку діагностована генералізована інфекція (енцефаліт, пневмонія, ентероколіт), обумовлена асоціацією збудників (вірус герпеса, цитомегаловірус, токсоплазма, мікоплазма).

З метою прогнозування наслідків вагітності при внутрішньоутробних інфекціях на підставі клініко-генетичних і ехографічних даних був проведений дискримінантний аналіз, який дозволив виділити інформативні анамнестичні, клінічні, фенотипічні й ультразвукові ознаки у вагітних із наявністю інфекцій і з нормальними мікробіологічними показниками. За F-критерієм інформативними ознаками з'явилися: термін вагітності, у який маніфестувала інфекція, особливості фенотипу вагітної - ознаки сполучнотканинної дисплазії і підвищений рівень стигматизації, а також загострення пієлонефриту під час вагітності. Інформативними ультразвуковими ознаками були визначені доліхоцефалічна форма голівки плода, вентрикуломегалія, гіпоплазія легень, гепатомегалія, пієлектазія, підвищена ехогенність базальної пластинки, гіперплазія плаценти, полі-олігогідрамніон, дрібнодисперсні включення у навколоплідній рідині. По цих ознаках були розраховані ЛКФ для досліджуваних груп.

Установлено, що ефективність прогнозування наслідків вагітності на підставі клініко-генетичних й ультразвукових даних досить висока: 83,4% для нормального виходу вагітності, 52,8% для змін, які коригуються (синдром затримки розвитку плода, асфіксія, вітальні ПВР), 67,6% для репродуктивних втрат (мимовільні аборти, мертвонародження, летальні ПВР). У 71,8% спостережень прогнозування було коректним.

Таким чином, проведене комплексне дослідження показників соматогенетичного статусу, інфекційного фактору, порушень обміну сполучної тканини, структури хромосомних аберацій у вагітних із внутрішньоутробними інфекціями дозволило визначити нові сторони інфекційного ушкодження плода, враховуючи які, можливо використовувати диференційований підхід до діагностики і профілактики даної патології і з ранніх термінів прогнозувати наслідки вагітності на основі індивідуальної пренатальной диспансеризації.

ВИСНОВКИ

1. Встановлена питома вага бактеріальних 35,6%, вірусних 19,3% та бактеріально-вірусних 45,1% інфекцій у вагітних, факторами реалізації яких визначені обтяжений акушерський анамнез (58,33,2*), хронічні захворювання сечовидільної системи (18,02,5*), ускладнений перебіг вагітності (65,23,1*%), особливості фенотипу - ознаки сполучнотканинної (31,83,0*) та мезенхімальної (7,71,7) дисплазії, підвищений рівень стигматизації (18,52,5*), обтяженість родоводу мультифакторіальною (гепатобіліарною та нефроурінарною) патологією (67,43,1*), онкологічними захворюваннями (40,83,2*).

2. Вивчення впливу інфекційного збудника на функцію геному за допомогою цитогенетичного дослідження хромосомної нестабільності дозволило встановити статистично значуще підвищення рівня хромосомних аберацій (2,36±0,18*) як хромосомного (парні ацентричні фрагменти - 0,83±0,08*), так і хроматидного (1,06±0,09*) типів, що може свідчити про ушкодження структури хромосом на всіх фазах мітотичного циклу.

3. Встановлено, що при інфекціях бактеріальної і бактеріально-вірусної етіології у вагітних достовірно підвищилась частота хромосомних аберацій хроматидного типу (1,29±0,15* та 0,97±0,12*); при бактеріально-вірусних інфекціях статистично значущо підвищився рівень ушкоджень хромосом хромосомного типу (1,43±0,21*); при вірусних інфекціях спостерігалась лише тенденція до підвищення хромосомної нестабільності. Не виключено, що дестабілізація геному, індукована інфекційними факторами, може виникати не тільки в соматичних, але і в статевих клітинах, приводити до фенотипічних змін потомства.

4. Підвищення рівня екскреції оксипроліна у вагітних з ознаками СТД та внутрішньоутробною інфекцією (46,8±7,5 мг/сут проти 36,5±16,1 мг/сут в контролі) розцінено як прояв порушеного катаболізму колагену, яке відбиває складні патогенетичні стосунки між макро- і мікроорганізмом. Вказаний показник розцінено як прогностичний критерій розвитку патологічного процесу.

5. Знайдені диференційні ультразвукові критерії бактеріальної: доліхоцефалічна форма голівки (32,5±5,1*), гастромегалія (13,3±3,7*), кальцифікати плаценти (21,7±4,5*), полігідрамніон (15,7±4,0*) та вірусної інфекції у вигляді вентрикуломегалії (20,0±6,0*), кіст судинних сплетінь (6,7±3,7), гіпоплазії грудної клітини (20,0±6,0*), гепатомегалії (22,2±6,2*), незрілої плаценти (22,2±6,2*), олігогідрамніону (28,9±6,8*) при пренатальній діагностиці внутрішньоутробних інфекцій.

6. Визначені загальні (деформація черепа, вентрикуломегалія, кісти судинних сплетінь, гіпоплазія грудної клітини і легень, кардіомегалія, гепатомегалія, пієлектазія, нефромегалія, СЗВУР, зміна кількості навколоплідної рідини) та диференційні пренатальні ультразвукові критерії ВУІ (доліхоцефалічна форма голівки, периваскулярна інфільтрація печінки, підвищена ехогенність ендотелію внутрішніх органів, асиметрична форма СЗВУР, гіперплазія і неоднородна ехогенність плаценти, дрібнодисперсні включення в навколоплідній рідині) і вродженої патології (дизморфії обличчя і аурикулярні дизморфії, коротка шия, скорочення і деформація кінцівок, симетрична форма СЗВУР, гіпоплазія плаценти), які дозволяють вибрати адекватну тактику нагляду за вагітною (лікування внутрішньоутробного плода чи переривання вагітності).

7. Діагностична цінність ультразвукових картин провізорних органів плода підтверджена морфологічними змінами. При ВУІ бактеріальної етіології знайдені децидуіт, інтервіллузит, накопичення ексудату під хоріальною пластинкою, її набряк, активізація колагену IV типу, що призводило до посилення проліферативної активності епітелію, десквамація епітеліоцитів. При ВУІ вірусної етіології - дистрофічні, некробіотичні і некротичні процеси в амніотичному епітелії, заміщення колагену IV типу на інтерстиціальні колагени І та ІІІ типів, порушення дозрівання ворсинчатого хоріона, яке проявлялось виникненням значної кількості незрілих ворсин. При бактеріально-вірусній інфекції відмічалась неоднорідна макро- та мікроскопічна картина плацент, обумовлена перевагою бактеріальної чи вірусної інфекції і строком їх виникнення.

8. На основі проведеного клініко-генетичного та ультразвукового обстеження сімей з використанням дискримінантного аналіза визначені фактори ризику внутрішньоутробних інфекцій, розроблена система прогнозування ВУІ, ефективність якої склала 82,7%, чутливість 79,0%, специфічність 89,6%.

9. Дослідження питомої ваги природжених вад розвитку різної етіології у плодів вагітних з ВУІ дозволило встановити переважну кількість мультифакторіальних вад (65,77,7) і припустити можливість включити інфекцію в число провідних пошкоджуючих зовнішньосередовищних факторів.

10. Застосування розробленої на підставі клініко-генетичних і ультразвукових показників із використанням дискримінантного аналізу системи прогнозування наслідків вагітності при ВУІ показало, що ефективність її складає: 83,4% для нормального виходу вагітності, 52,8% для змін, які коригуються (синдром затримки розвитку плода, асфіксія), 67,6% для репродуктивних втрат (самовільні викидні, мертвонародження, ПВР), що дає можливість диференційного підходу до терапії ускладнень та вибору тактики нагляду за вагітною.

11. Розроблена на підставі системи прогнозування схема пренатальної диспансеризації при внутрішньоутробних інфекціях відкрила нові можливості профілактики в пре- і постнатальному періоді, дозволила зменшити число самовільних викиднів майже в 2 рази, передчасних пологів в 1,5 рази, знизити кількість мертвонароджень.

12. Застосування схеми пренатальної диспансеризації дало можливість зменшити питому вагу дітей, які народились в стані асфіксії та із синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку, знизити частоту внутрішньоутробного инфікування (29,14,9 у порівнянні з 32,16,4), більше ніж в 2 рази зменшити частоту реалізації внутрішньоутробних інфекцій (5,82,5 у порівнянні з 13,24,6).

Практичні рекомендації:

1. В алгоритм обстеження вагітних для ранньої діагностики ВУІ, крім традиційно використовуваних методів, необхідно включати діагностичні тести для оцінки фенотипу, дані про соматичний статус родичів I-II ступеня споріднення як чинників, що підвищують ризик реалізації внутрішньоутробних інфекцій.

2. Дослідження провізорних органів плода при масовому ультразвуковому скринінзі вагітних раціонально проводити з обліком біометричних і якісних показників, що дозволить підвищити виявлення з боку плаценти патологічних змін, які коригуються, прогнозувати внутрішньоутробні інфекції.

3. При ультразвуковому скринінзі вагітних рекомендовано застосовувати таблиці, що містять ключові ехографічні ознаки, які дозволяють прогнозувати бактеріальні, вірусні або змішані інфекції, диференціювати ВУІ і природжену патологію плода, що є необхідним для пренатальної ідентифікації діагнозу і вибору правильної тактики нагляду за вагітною.

4. Ехографічне обстеження вагітних рекомендовано доповнювати обов'язковим дослідженням її сечовидільної системи, що дозволить уточнити можливе вогнище інфекцій, оскільки патологічні зміни з боку нирок при ультразвуковому обстеженні вагітних з ВУІвиявлені в 76,02,8*.

5. При пренатальній ультразвуковій діагностиці переважають хибно-негативні результати, особливо при дослідженні серцево-судинної, кісткової, нефроурінарної системи плода, обстеження яких вимагає значної уваги.

6. Запропонований клініко-генетичний підхід дозволить зменшити питому вагу ускладнень перебігу вагітності і поліпшити показники перинатальної захворюваності і смертності.

перинатальний новонароджений інфекція

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гречанина Е.Я., Богатырева Р.В., Ромадина О.В., Жадан И.А., Яковенко Е.А. Атлас ультразвуковой пренатальной диагностики.- Харьков: Меркьюри Глоб Украина-1, 1998.- 272с.

2. Жадан И.А. Изучение влияния материнско-плодовой инфекции на здоровье плода и новорожденного. // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 1999. - № 11. - С. 84-86.

3. Жадан И.А.Современные методы дифференциальной пре- и постнатальной диагностики материнско-плодовой инфекции. // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 1999. - № 12. - С. 44-49.

4. Жадан И.А. Генетические аспекты материнско-плодовой инфекции: Збірник наукових праць КМАПО им. П. Л. Шупика. - Київ, 1999. - вип.8, книга 2. - С. 250-255.

5. Жадан И.А. Подходы к изучению причинной взаимосвязи материнско-плодовой инфекции и наследственной патологии // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2000. - № 13. - С. 68-71.

6. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Яковенко Е.А., Здыбская Е.П. Дифференциальная диагностика внутриутробного инфицирования // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2001. - № 14. - С. 65-69.

7. Яковцова А.Ф., Жадан И.А., Сорокина И.В. Информативность ультразвукового исследования при диагностике внутриутробного инфицирования. // Проблеми медичної науки та освіти.-2002.-№4.-С. 48-49.

8. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Ткачева Т.М. Клинико-генетические и цитогенетические аспекты при внутриутробных инфекциях // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2002. - № 15. - С. 76-80.

9. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Щербаков А.Ю., Ткачева Т.М., Христич А.В. Исходы беременностей и оценка новорожденных при внутриутробных инфекциях // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної іммунології: Збірник наукових праць. Київ-Луганськ-Харків - 2002. - №3 (42). - С. 179-182.

10. Жадан И.А. Роль внутриутробных инфекций в развитии перинатальной патологии // Международный медицинский журнал. - 2002. - т.8, №3. - С.60-62.

11. Гречанина Е.Я., Жадан И.А. Внутриутробные инфекции и врожденные пороки развития // Международный медицинский журнал. - 2002. - т.8, №4. - С.93-9.

12. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Радченко Е.А., Панченко Л.А. Внутриутробное инфицирование плода: микробиологические и клинические аспекты // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. - № 3. - С.116-118.

13. Жадан И.А. Клинико-генетические особенности семей с внутриутробным инфицированием плода // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - №4. - С.18-20.

14. Жадан И.А. Структура врожденных пороков развития при внутриутробном инфицировании // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної іммунології: Збірник наукових праць. Київ-Луганськ-Харків. - 2002. - №5 (44). - С. 30-35.

15. Жадан И.А., Щербаков А.Ю. Роль эхографии в дифференциальной диагностике врожденной патологии и внутриутробного инфицирования плода // Український медичний альманах - 2002. - №4. - С.51-53.

16. Жадан И.А. Прогнозирование внутриутробных инфекций на основании соматогенетического, клинико-генеалогического и ультразвукового обследования // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної іммунології: Збірник наукових праць. Київ-Луганськ-Харків. - 2003. - Вип.2 (48). - С. 173-180.

17. Жадан И.А. Клинико-генетические и цитогенетические особенности при внутриутробных инфекциях // Медико-соціальні проблеми сім”ї. - 2003. - т.8, №1. - С.55-58.

18. Яковцова А.Ф., Жадан И.А., Сорокина И.В. Дифференциальная ультразвуковая диагностика бактериального и вирусного инфицирования на основе сопоставления ультразвуковых и морфологических данных // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2003. - №1 (33). - С.24-25.

19. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Щербаков А.Ю. Особенности обмена соединительной ткани при внутриутробных инфекциях // Проблеми медичної науки та освіти. - 2003. - №2. - С.22-24.

20. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Здыбская Е.П., Озерова Л.С. Оценка данных ультразвукового обследования новорожденных при внутриутробных инфекциях // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2003. - № 16. - С. 145-149.

21. Жадан И.А. Возможности пренатального ультразвукового исследования последа при внутриутробных инфекциях // Международный медицинский журнал. - 2003. - №4. - С. 59-62.

22. Жадан И.А. Сравнительный анализ частоты и структуры хромосомных аберраций в соматических клетках при материнско-плодовой инфекции // Цитология и генетика. - 2004. - №1. - С.60-64.

23. Жадан И.А., Щербаков А.Ю. Система обратного скрининга “мать-плод” в диагностике внутриутробного инфицирования // Проблеми медичної науки та освіти. - 2004.- №1. - С. 22-24.

24. Яковцова А.Ф., Жадан И.А., Щербаков А.Ю. Клинико-морфологические параллели внутриутробного инфицирования вирусной и бактериальной этиологии при исследовании последа // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної іммунології: Збірник наукових праць. Київ-Луганськ-Харків. - 2002. - №5 (44). - С. 300-303.

25. .Назаренко Л.Г., .Гречаніна О.Я., Яковцова А.Ф., Жадан І.А., Сорокіна І.В., Грабар В.В. Спосіб ранньої диференційної діагностики інфікування плода: Рішення про видачу Патенту України № 52398 А від 16.12.2002р.

26. Жадан І.А., Гречаніна О.Я., Яковенко О.А., Ромадіна О.В., Бабаджанян Є.М. Спосіб диференційної діагностики внутрішньоутробного інфікування та вродженої і спадкової патології плода: Рішення про видачу Патенту України № 53439 А від 15.01.2003р.

27. Гойда Н.Г., Гречаніна О.Я., Жадан І.А. Комплексне обстеження при материнсько-плодовій інфекції // Інформаційний лист Міністерства охорони здоров”я України, вип.2, рішення ЕК, протокол №2 від 21.01.97.

28. Богатырева Р.В., Жадан И.А. Материнско-плодовая инфекция. TORCH-синдром // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 1995. - № 6-7. - С.132-140.

29. Жадан И.А. Материнско-плодовая инфекция. Реальность и перспективы.// Ультразвукова перинатальна діагностика. - 1997. - № 8-9. - С.81-88.

30. Жадан И.А. Ультразвуковые критерии пренатальной диагностики материнско-плодовой инфекции // BUSINESS INFORMATION, Тернополь.- 1998.- №33.- С.5-8.

31. Лиманський О.І., Лиманська О.Ю., Гречаніна О.Я., Жадан І.А., Ромадіна О.В. Рання пре- та післянатальна діагностика цитомегаловірусної інфекції за допомогою полімеразної ланцюгової реакції // Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії: II щорічний зб. наукових праць Української асоціації лікарів УЗД.- Кривий Ріг, 1994.- С.100-101.

32. Богатырева Р.В., Жадан И.А., Гречанина Ю.Б., Лиманский А.И. Пренатальная диагностика вирусных и бактериальных поражений плода // Идеи И.И.Мечникова и развитие естествознания. Тезисы докладов Международного конгресса микробиологов.- Харьков.- 1995.- С.32.

33. Яковцова А.Ф., Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Шелковая И.Ф., Покришко О.В. Пре- и постнатальная диагностика материнско-плодовой инфекции // Труды 1-го съезда Российского общества патологоанатомов.- Москва, 1996.- С.252..

34. Богатирьова Р.В., Жадан І.А., Бабаджанян Є.М., Гречаніна О.Я. Підходи до розробки фетальної терапії на підставі „зворотнього скринінгу” для забезпечення нормального перебігу пологів // тези доповідей Х з”їзду акушерів-гінекологів України.- Одеса.- 1996.- С.150.

35. Zhadan I.A.,Romadina O.V., Yakovenko E.A., Babadzhanyan E.N. Prenatal diagnosis of maternal-fetal infection // Book of AbstractsVI World Congress of Ultrasound in Obstetrics and Gynecology.- Rotterdam.- 1996.- P.17.

36. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Пилипенко Т.Б., Свириденко Е.В., Ткачева Т.М. Материнско-плодовая инфекция и онкогенетическая патология // Плід як пацієнт. Тези доповідей 1-го Конгресу Української асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології.- Харків.- 1997.- С.25.

37. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Петрашевич Н.С., Гусар В.А., Ткачева Т.М., Яковлева Т.А., Жадан А.В. Подходы к изучению влияния инфекционных агентов на стабильность генома // Плід як частина родини. Тези доповідей 2-го Конгресу Української асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології.- Харків.- 2000.- С.208-209.

38. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Ромадина О.В., Бабаджанян Е.Н., Жадан А.В. Проблема материнско-плодовой инфекции и пути ее решения // Перший Український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. Тези доповідей. - 2001. - Київ. - С.68-69.

39. Назаренко Л.Г., Жадан І.А., .Яковенко О.А., Ромадіна О.В., Бабаджанян Є.Н., Грабар В.В. Актуальні питання діагностики внутрішньоутробного інфікування у різні терміни вагітності та постнатально // Актуальні питання інфекційних захворювань у дітей. Матеріали науково-практичної конференції. - Одеса.- 2001.- С.93-94.

40. Жадан І.А. Інформативність ультразвукової діагностики внутрішньоутробного інфікування плода // ІІІ з”їзд медичних генетиків України з міжнародною участю. Тези доповідей. - Львів.- 2002.- С.26.

41. Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Яковенко Е.А., Здыбская Е.П., Выговская Л.Н. Клинико-патогенетическое значение соединительной ткани при внутриутробных инфекциях // Проблеми клінічної генетики. Тези доповідей 1-го Українського Конгрессу з клінічної генетики з міжнародною участю. - 2003. - Харків. - С.135-136.

АНОТАЦІЯ

Жадан І.А. Система перинатального прогнозування, діагностики та профілактики внутрішньоутробних інфекцій на основі вивчення клініко-генетичних особливостей сім'ї.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями 03.00.15 - медична генетика, 14.01.01 - акушерство та гінекологія; Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва Академії медичних наук України. Київ, 2005.

Визначені клініко-генетичні, фенотипічні, соматогенетичні особливості сім”ї з внутрішньоутробною инфекцією (ВУІ). Отримані нові дані про частоту та структуру хромосомних аберацій у вагітних з інфекціями.

Вивчено стан метаболізму сполучної тканини у вагітних з внутрішньоутробною инфекцією.

Проведене дослідження стану плода при ВУІ на підставі кількісних та якісних ультразвукових параметрів, даних інвазивних методів пренатальної діагностики, допплерографії. Зіставлені ультразвукові та клініко-морфологічні характеристики провізорних органів плода при інфекціях різної етіології.

Визначені маркерні ультразвукові ознаки внутрішньоутробних інфекцій бактеріальної, вірусної та бактеріально-вірусної етіології у плода, виділені ехографічні критерії, які раніше не були описані. Знайдені загальні та диференційні ультразвукові особливості внутрішньоутробних інфекцій і природжених вад розвитку.

Встановлені фактори ризику реалізації внутрішньоутробних інфекцій. Розроблена і впроваджена система прогнозування, діагностики та профілактики патології на підставі вивчення результатів клініко-генетичних, мікробіологічних, іммуноморфологічних, цитогенетичних, функціональних показників, яка дозволила знизити частоту самовільних викиднів майже в 2 рази, передчасних пологів у 1,5 рази, зменшити частоту реалізації внутрішньоутробних інфекцій в 2 рази.

Ключові слова: вагітність, внутрішньоутробна інфекція, природжені вади розвитку, пренатальна діагностика, перинатальна патологія, хромосомні аберації, плацента.

АННОТАЦИЯ

Жадан И.А. Система перинатального прогнозирования, диагностики и профилактики внутриутробных инфекций на основе изучения клинико-генетических особенностей семьи.

Дисертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальностям 03.00.15 - медицинская генетика, 14.01.01 - акушерство и гинекология; Институт гигиены и медицинской экологии им. А.М.Марзеева Академии медицинских наук Украины. Киев, 2005.

Определены клинико-генетические, фенотипические, соматогенетические особенности семей с внутриутробной инфекцией (ВУИ). Получены новые данные о частоте и структуре хромосомных аберраций у беременных с инфекциями.

Изучено состояние метаболизма соединительной ткани у беременных с внутриутробными инфекциями. Проведено исследование состояния плода при ВУИ на основании количественных и качественных ультразвуковых параметров, данных инвазивных методов пренатальной диагностики, допплерографии.

Сопоставлены ультразвуковые и клинико-морфологические характеристики провизорных органов плода при инфекциях различной этиологии. Определены маркерные ультразвуковые признаки внутриутробных инфекций бактериальной, вирусной и бактериально-вирусной этиологии у плода, выделены ранее не описанные эхографические критерии.

Найдены общие и дифференциальные ультразвуковые особенности внутриутробных инфекций и врожденных пороков развития. Установлены факторы риска реализации внутриутробных инфекций.

Разработана и внедрена система прогнозирования, диагностики и профилактики патологии на основании изучения результатов клинико-генетических, микробиологических, иммуноморфологических, цитогенетических, функциональных показателей, позволившая снизить частоту перинатальных осложнений, самопроизвольных абортов в 2 раза, преждевременных родов в 1,5 раза, уменьшить частоту реализации внутриутробных инфекций в 2 раза.

Ключевые слова: беременность, внутриутробные инфекции, врожденные пороки развития, пренатальная диагностика, перинатальная патология, хромосомные аберрации, плацента.

SUMMARY

Zhadan I.A. The system of perinatal prognosis, diagnostics and prophylaxis of fetal infections based on study of clinical-genetics features of family.

Dissertation (manuscript) for the academic degree of doctor of medicine (M.D.), specialties 03.00.15 - medical genetics, 14.01.01 - obstetrics and gynecology; Institute of hygiene and medical ecology named after of A. M. Morzeyev of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2005.