Диференційоване застосування фізичних чинників у комплексному відновлювальному лікуванні хворих на жовчокам'яну хворобу після ударно-хвильової літотрипсії або холецистектомії

Моторну активність ДПК досліджували у 122 хворих. У більшості випадків виявлено дуоденальну дискінезію: гіперкінетичний гіпертонічний тип дуоденокінезиограм реєструвався у 42,6 %; гіпокінетичний гіпертонічний тип у 35,3 % досліджених; гіпотонічна гіпокінетична дискінезія з млявим типом моторно-тонічної здатності ДПК спостерігалась у 15,6 %, нормокінетичний тип - тількі у 6,5 % хворих. У пацієнтів з гіперкінетичною дискінезією ДПК в порожнині останньої у міжтравневому періоді створювався вірогідно високий (р<0,001) внутрішньодуоденальний тиск. Стан моторно-тонічної функції ДПК хворих з гіпокінетичним типом активності відрізнявся тим, що зниження кінетичної здатності також спостерігалось на тлі підвищеного внутрішньодуоденального тиску. Лише для гіпотонічної гіпокінетичної дискінезії було характерно зниження амплітуди скорочень і збільшення тривалості періода спокою при відсутності фази ритмічних скорочень.

Ендоскопічно обстежено 176 хворих. Серед ознак поразки переважали: гастро-езофагальний рефлюкс (43,7 %), рефлюкс-езофагіт (21,6 %), що розвились на тлі недостатності кардії (у 38,1 %), а також часто (28,4 %) зустрічалась грижа стравохідного отвору діафрагми. Наші клінічні спостереження виявили дуже часте сполучення діафрагмальної грижі і недостатності кардії при ЖКХ, що дозволяє зробити висновок про спільність патогенетичних ланок цих захворювань.

У шлунку основним проявом патологічного процесу був хронічний гастрит (25,6 %), що носив розповсюджений поверхневий характер. Катаральні зміни слизової оболонки ДПК (32,4 %) досить часто (21,6 %) супроводжувались ерозивно-геморрагічними процесами. Дуодено-гастральний (34,6 %), подвійний рефлюкси (29,5 %), та холепатія, що спричиняється останніми, також часто були присутні у досліджуваних хворих. У 15,3 % хворих виявлено рубцево-виразкову деформацію воротаря і цибулини ДПК; виразкові дефекти склали 10,2 %.

Розглядаючи холелітіаз у тісному патогенетичному зв'язку з іншими холецистопатіями, ми вивчали кислотоутворення в шлунку та злужнення в ДПК у 198 пацієнтів, які перенесли ХЕ.

Виявлена закономірність до зниження рівня кислотоутворення у більшості досліджених (57,6 %), яка вірогідно чітко просліджувалась у більш пізній термін після ХЕ, чим можна пояснити зменшення у цих хворих частоти випадків “кислотозалежних” захворювань езофагогастродуоденальної зони. Слід зазначити, що у значної частини хворих (30 %) в порожнині шлунка була присутня жовч і це ускладнювало отримання істиних результатів.

Лише у 42,4 % пацієнтів в міжтравневому періоді спостерігалось активне кислотоутворення у тілі (рН 1,34±0,06) та декомпенсація кислотонейтралізуючої функції у антральному відділі шлунку (рН 1,82±0,09). Тривалість закислення цибулини ДПК у них склала 21,21±2,02 % періоду спостереження.

Відзначені зміни секреторної і рухової активності гастродуоденальної зони, а також результати ендоскопічних досліджень у хворих на ПХЕС, свідчили про ускладнений характер перебігу патологічного процесу, втягуванні в нього сусідніх органів системи травлення, в наслідок чого виникали кінетичні дисфункції ЖВШ, органів езофагогастродуоденальної системи. Важкість стану хворих визначалась частотою і тривалістю загострень хронічних запальних явищ, резистентністю до проведеної медикаментозної терапії, що пояснювало завзятий характер больового, диспепсичного та астенічного синдромів, часті звертання пацієнтів до лікарів.

Виявлені зміни стали підставою для розробки патогенетично обумовлених диференційованих комплексів відновлювального лікування хворих на ПХЕС. Групу контролю склали 22 особи, що отримували мінімальну симптоматичну медикаментозну терапію. ЛК-3 та ЛК-5 були ефективними у відношенні основних клінічних проявів ПХЕС. Разом з тим, виявлені деякі слідуючі особливості в їхній дії (рис. 7).

Сприятливій клінічній динаміці відповідало раннє поліпшення самопочуття і настрою хворих. Було відзначено, що при застосуванні НВЧ ці зміни виявлялись на 3-4 доби пізніше, ніж при призначенні НІЛО.

За даними вивчення мембрано-деструктивних процесів в еритроцитах крові і сироватці у досліджених порівняльна оцінка дії вивчених фізичних факторів показала трохи більшу позитивну динаміку під впливом НІЛО. Так, за даними проведених досліджень співвідношення НАД/НАДН у хворих, що отримували ЛК-3, склало 0,13, ЛК-5 - 0,07, при результатах у здорових - 0,09. В контрольній групі - 0,65. Відношення SH/SS, що також відбиває КЛС, при призначенні НВЧ-терапії досягло 10,3; лазеротерапії -15,29 (при нормі 17,08), а в контрольній групі - тільки 1,9. Односпрямованими були зміни відношення показників АОЗ до ПОЛ: коефіцієнт каталаза/МДА у хворих, яким був призначений ЛК-3, склав 3,63, ЛК-5 - 5,1 (у здорових 5,25), при контролі - 2,26. Аналогічні тенденції відзначені і по співвідношенню СОД/МДА.

Поліпшення показників ліпідограм свідчило про зростання коефіцієнту фосфоліпіди/холестерин: при НВЧ-впливі - 1,66, лазеротерапії - 2,43, у здорових - 2,89, в контролі - 0,93 по закінченні лікування.

Таким чином, призначення курсу відновлювальної терапії з включенням НІЛО, НВЧ та борної гідрокабонатної натрієвої мінеральної води „Поляна Квасова” привело до поліпшення метаболічного гомеостазу, що було обумовлено активуючим впливом їх на корекцію метаболічного ацидозу та алкалозу, окислювально-відновлювальних реакцій, редокс-стану в тканинах, а також здатність підсилювати анаболічні процеси.

Комплексна терапія із використанням НВЧ і НІЛО дозволила поліпшити ліпідний спектр крові. Відзначені зміни є одними із ведучих факторів, що забезпечують цитопротективний ефект досліджуваних фізичних методів лікування і обґрунтовують доцільність включення їх в комплексне лікування хворих на ПХЕС.

З огляду на часте сполучення езофагогастродуоденальної патології при ПХЕС, нами проведені дослідження впливу НІЛО і НВЧ-терапії на показники рН-метрії, дуоденокінезіографії і ЕГДФС. Дані вивчення показників функціонального стану гастродуоденальної зони показали більш високий ефект ЛК-5. Найбільш динамічними ознаками з'явились: кислотонейтралізуюча здатність антрального відділу шлунку і олужуюча функція ДПК.

За даними дуоденокінезіографії також відзначені вірогідно позитивні зміни. Обидва лікувальних комплекси були ефективними при деякій перевазі лазеротерапії (по показникам динаміки інтрадуоденального тиску, сили і частоти скорочень, відновлювання фазового характеру моторної активності ДПК).

Порівняльний аналіз ефективності включення НВЧ-терапії+МВ і НІЛО+МВ за результатами ЕГДФС показав наступне (рис. 8).

Позитивні результати відзначені у всіх хворих. З оцінкою „значне покращення” та „покращення” після відновлювального лікування по ЛК-3 та ЛК-5 були виписані відповідно 77,5 % і 91,2 % хворих; „несуттеве поліпшення” склало 27,5 % і 8,8 %. Високий відсоток „незначне покращення” в групі хворих на ПХЄС, що лікувались за методикою ЛК-3, пояснюється недостатньою ефективністю його у хворих при супутньому рефлюксному синдромі. Випадків поганої переносимості ЕУХЛ, процедур НВЧ терапії, НІЛВ, МВ не спостерігалось.

Таким чином, застосування НВЧ-терапії і НІЛО в сполученні з внутрішнім прийомом борної гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води “Поляна Квасова” є показаними при лікуванні хворих на ЖКХ, що перенесли ХЕ, із супутньою патологією езофагогастродуоденальної зони.

Разом з тим, слід зазначити меншу ефективність НВЧ-терапії при станах, які пов'язані із дуодено-гастральним та гастро-езофагальним рефлюксами, недостатністю кардії, що часто мають місце у хворих на ПХЕС і ускладнюють перебіг адаптаційних процесів після операції. У зв'язку з чим нами був запропонований метод корекції цього синдрому - ЛК-4. Вивчали показники клінічного обстеження, рН-метрії, дуоденокінезіографії і ЕГДФС. Була відзначена виражена перевага лікувального ефекту розробленого методу (ЛК-5) в порівнянні з ЛК-3: завдяки активації кінетичної здатності езофагогастродуоденального відділу реєструвалось зниження інтрадуоденального тиску, більш раннє зникнення больового синдрому і диспептичних явищ, поліпшення репаративної регенерації на тлі зменшення запальної реакції слизової оболонки гастродуоденальної системи, епітелізація ерозій (р<0,01). Ефективність ЛК-4 склала: „значне покращення” та „покращення”- 88,2 %; „несуттеве поліпшення” - 11,8 %.

Питома вага похилого і старечого віку в структурі населення України неухильно зростає. У зв'язку з цим відновлювальна терапія і профілактика у осіб старшої вікової групи, що страждають на холелітіаз, є дуже актуальною. При цьому ми виходили з отриманих даних механізму дії питних мінеральних вод: здатності поліпшувати функціональний стан печінки, підшлункової залози, гастродуоденальної зони, стимулючим впливом на вироблення травневих гормонів, імунітету та ін. Крім того, сучасною проблемою профілактики та відновлювального лікування є немедикаментозна корекція порушень адаптаційних систем (КЛС, ВРО) з застосуванням комплексів вітамінів, макро- і мікроелементів, до яких відноситься мінеральний концентрат „Намацит”.

Старшій віковій групі (60-84 роки) хворих на ЖКХ, що перенесли у ХЕ, на тлі базисної мінімальної симптоматичної медикаментозної терапії призначали ЛК-6 та ЛК-7. Результати комплексної терапії з використанням МВ “Поляна Квасова” і мінерального концентрату “Намацит” свідчили про поліпшення самопочуття пацієнтів, купірування патологічних симптомів і синдромів (рис. 9), що відбувалось в більш раннній термін у порівнянні з хворими, яким призначалась тільки фармакотерапія.

За даними динаміки показників функціонального стану печінки у хворих 6-ї лікувальної групи рівень білірубіну знизився у 1,3, 7-ї - у 1,5 рази. Рівень АЛТ, відповідно, у 1,7 і 2,0 рази; аналогічною була динаміка АСТ. Активність холінестерази підвищилась як в 6-й, так і в 7-й лікувальних групах з більшою активацією анаболічних процесів при призначенні мінеральної добавки “Намацит”. Рівень холестерину в останній знизився з 6,84 ± 0,21 ммоль/л до 4,4 ± 0,12 ммоль/л (р<0,001), в той час як у хворих, що одержували мінеральну воду - з 6,4 ± 0,16 ммоль/л до 5,2 ± 0,17 ммоль/л, таким чином, наблизився до нормальних показників. Активність лужної фосфатази початково була підвищеною, що свідчило про внутрішньопечінковий холестаз. Після проведення відновлювальної терапії вона істотно знизилась у всіх пацієнтів, причому, у хворих, які отримували ЛК-6 - в 1,4 рази, ЛК-7 - у 2,2 рази.

У хворих на ЖКХ старшої вікової групи стан системи ПОЛ характеризувався підвищенням МДА і ДК у сироватці крові при достовірному зниженні показників антиоксидантного захисту - каталази і СОД (р < 0,001). Після закінчення реабілітаційного курсу співвідношення ПОЛ до АОС істотно (у 6-й лікувальної групи р<0,01; у 7-й - р<0,001) знизилось за рахунок підвищення факторів захисту. При цьому відмінності за вмістом проміжного продукту ПОЛ - МДА у хворих досліджених груп були не достовірними. Необхідно зазначити, що активність каталази, СОД значно зросли (відповідно, р< 0,01 і р < 0,02 у 6-й лікувальній групі; р<0,001 і р<0,002 - у 7-й лікувальній групі), але не досягли показників здорових в обох групах спостереження. Більш наближення до показників здорових осіб визначалось у хворих 7-ої лікувальної групи.

Застосування у хворих розроблених лікувальних комплексів викликало збільшення редокс-стану в еритроцитах і підвищення активності ключового ферменту процесів глюконеогенезу - фруктозо-діфосфатази, що вказувало на запуск ацидотичних реакцій, а саме, прискорення окислювання жирних кислот, спрямоване на компенсацію метаболічного алкалозу - у цьому випадку окислені метаболіти утворюються при дезамініруванні амінокислот (Мельнічук Д.А., 1989; Пахомова В.О., 1993, 2003).

Після закінчення курсу лікування підвищення рівня сироваткового антиоксиданту церулоплазміну, що виконує роль “перехоплювача” супероксидних радикалів і визиває інгібірування ПОЛ, було також більш вираженим у хворих 7-ї лікувальної групи (р<0,002), що обумовлено, мабуть, активною участю цього ферменту в компенсаторно-пристосувальних процесах при наявності оксидативного стресу. Було встановлено, що комплексна терапія з використанням мінеральної води “Поляна Квасова” і мінерального концентрату “Намацит” (в більшій мірі, із включенням останнього) поліпшує клітинний ліпідний спектр, сприяє зменшенню активності процесів атерогенезу і літогенезу.

Таким чином, застосування мінеральної води “Поляна Квасова” і мінерального комплексу “Намацит” сприяло поліпшенню клініко-біохімічних показників, що відповідають за характер метаболічних процесів у гепатоцитах, приводило до зниження явищ внутрішньопечінкового холестазу, активації анаболічних процесів, що з'явилось обґрунтуванням доцільності курсового призначення їх хворим на ЖКХ похилого та старечого віку.

Порівняльний аналіз ефективності безпосередніх результатів показав наступне. Позитивні результати, що відзначені при застосуванні ЛК-6 та ЛК-7 склали 71,8 % і 74,6 % відповідно, у той час як „несуттеве поліпшення” відбулось в 28,5 % і 23,7 %. Випадків поганої переносимості мінеральної води і прийому мінерального комплексу “Намацит” не спостерігалось. У хворих контрольної групи, які отримували тількі медикаментозні засоби, позитивні результати склали 50,0 %, „несуттєве поліпшення” - 36,4 %; „без єфекту” - 13,6 % випадків.

У віддаленому періоді (більш 2 років) обстежено 96 хворих на ЖКХ; із них 62 пацієнта проходили реабілітацію після ЕУХЛ із застосуванням ЛК-1 і 34 пацієнта - ЛК-2. Показниками ефективності терапії були: відсутність скарг і об'єктивних ознак погіршення стану, відсутність конкрементів і піску в ЖМ із збереженням (або поліпшенням у порівнянні з вихідними даними) його евакуаторної здатності (ультразвукове дослідження). Дані, отримані при вивченні віддалених результатів більш, ніж через 2 роки у 96 пацієнтів, показали, що у більшості хворих високий позитивний ефект безпосередніх результатів лікування виявився досить стійким.

Тривалість ремісії у хворих 1-ї групи більш 1 року склала 87,1 %, у 2-ї - 91,2 % (хороші результати); від 6 місяців до 1 року (задовільні результати) - 8,1 % у 1-ї групи і 8,8 % - у 2-ї; до 6 місяців (незадовільні результати) - у 2-ї групи не було, а у 1-ї - 4,8 %, вони (3 хворих) надалі були направлені на лапароскопічну ХЕ.

При аналізі випадків рецидивування ЖКХ після проведеного лікування відзначено, що переважна більшість пацієнтів зв'язувала погіршення самопочуття з порушенням дієти і ритму харчування (41,7 %), шкідливими звичками (11,3 %), фізичними та емоційними перевантаженнями (10 %), що підтверджується даними літератури про фактори ризику, які провокують порушення холерезу, моторно-евакуаторної функції ЖМ і жовчовивідних шляхів, функціональні і запальні зміни гастродуоденальної зони, що обумовлюють холестаз і рецидиви ЖКХ. Установлено зв'язок безпосередніх і віддалених результатів проведеної терапії: чим вище був безпосередній ефект лікування за даними дослідження моторно-евакуаторної функції ЖМ і жовчовивідних шляхів, біохімічних показників крові, що відбивають функціональний стан печінки, процесів ПОЛ, АОЗ, метаболічної системи КЛС, ліпідограм крові і жовчі порції “С”, тим більше непохитно він зберігався у віддаленому періоді.

Таких важких ускладнень як обтурация холедоху, панкреатит, холестатичний гепатит ні в період реабілітації, ні у віддалений термін після ЕУХЛ не состерігалось. Результати ультразвукового дослідження моторно-евакуаторної функції ЖМ показали збереження його фазового характеру і достатнє спорожнювання в період скорочення. Дрібні кристали і згущена жовч “сладж” виявлені через 1 рік у 8 досліджених. Їм був рекомендований повторний курс відновлювальної терапії із застосуванням ЛК-2, після якого відзначені явища не реєструвались (при подругому дослідженні, через 1 рік).

Віддалені результати відновлювальної терапії 188 хворих на ЖКХ, що перенесли ХЕ, вивчені методом анкетування. В анкети включались питання про термін поліпшення і найкращого самопочуття, тривалості ремісії, часу і виразності появлення больового і диспепсичного синдромів, використання лікарської допомоги, частоти звертання в поліклініку, перебуванні на листі непрацездатності, у стаціонарі, результатах проведених досліджень за місцем проживання. Отримані дані показали наступне (рис. 10).

Виявлено особливості впливу різних ЛК на тривалість ремісії. По числу хворих з найбільш стійкими результатами лікування досліджувані ЛК розподілились в наступному порядку: лазеротерапія і МВ; НВЧ-терапія, МВ і мотіліум; НВЧ-терапія і МВ; “Намацит”; МВ.

Слід зазначити, що виразність клінічних синдромів, що з'явились у віддаленому періоді, була значно нижче, ніж до лікування із застосуванням фізичних лікувальних чинників. Ефективними були повторні курси вивчених відновлювальних комплексів, проведені через 6-12 місяців.

Таким чином, в результаті проведених досліджень виявлені причини рецидивів ЖКХ після ЕУХЛ, встановлені особливості перебігу ЖКХ із супутньою езофагогастродуоденальною патологією, показана важлива роль функціональних порушень езофагогастродуоденальної системи та біохімічних проявів метаболічних дисфункцій у формуванні ПХЕС, доведена ефективність створених на основі диференційного підходу до хворих на ЖКХ нових лікувальних комплексів із застосуванням фізичних чинників з обліком клінічних особливостей захворювання у пацієнтів старшої вікової групи; створений алгоритм діагностики і лікувальної тактики (див. рис. 11) спрямованний на формування стійкої адаптації органів травневої системи до нових умов взаємодії у хворих на ЖКХ після ЕУХЛ або ХЕ.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми, пов'язаної із з'ясуванням основних ланок патогенезу холестазу і повторного каменеутворення у хворих на ЖКХ після ЕУХЛ або холецистектомії. На підставі комплексного клініко-функціонального дослідження даного контингенту хворих з урахуванням функціонального стану гепатобіліарної і гастродуоденальної систем розроблено патогенетично обґрунтований алгоритм діагностики і лікувальної тактики із застосуванням фізичних чинників, використання яких дозволило істотно підвищити ефективність відновлювального лікування, яке спрямоване на формування стійкої адаптації органів травневої системи до нових умов взаємодії у хворих на ЖКХ після ЕУХЛ або холецистектомії.

1. У спостереженнях на 566 хворих встановлено, що основною ланкою в патогенезі рецидивів каменеутворення є порушення моторно-евакуаторної функції біліарної і єзофагогастродуоденальної систем, які мають місце до і прогресують після оперативного втручання та виникають на тлі порушення метаболічних процесів. Ефективність відновлювальної терапії у хворих на ЖКХ після ЕУХЛ або холецистектомії істотно підвищується при цілеспрямованій корекції лікувальними фізичними чинниками найбільш виражених патегенетично значущих порушень (функціональні розлади кінетичної та секреторної активності біліарної і єзофагогастродуоденальної зони, запальні явища травневого шляху, суттєві порушення метаболічних процесів), що лягло в основу розробки запропонованого алгоритму диференційованого відновлювального лікування.

2. Для вивчення кінетичної здатності жовчного міхура і протокової системи хворих на ЖКХ, що направляються на ЕУХЛ, недостатньо визначення обсягу жовчного міхура до і одноразово після дачі жовчогінного сніданку. Необхідне застосування моніторингового методу з метою виявлення наявності фазового характеру моторно-евакуаторної здатності динамічної системи жовчний міхур-жовчовивідні шляхи-сфінктер Одді, що дозволяє прогнозувати ризик рецидивів холестазу і холелітіазу після ЕУХЛ.

3. На 2-у добу після ЕУХЛ моторно-евакуаторна активність біліарної системи змінюється по трьох основних типах: а) гіпертонічна гіперкінетична дискінезія жовчного міхура і гіпотонічна дискінезія сфінктеру Одді в 70,5%; б) гіперкінетична моторно-евакуаторна активність на тлі гіпертонусу сфінктеру Одді в 11,5 %; в) атонічна або гіпотонічна дискінезія жовчного міхура і сфінктерної системи - в 18 % спостережень. Крім того, у всіх цих випадках має місце порушення фазового характеру кінетичної функції системи - жовчний міхур-жовчовивідні шляхи-сфінктер Одді.

4. Причиною холестазу і рецидивів холелітіазу у хворих на ЖКХ після ЕУХЛ є порушення моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, дискінезії позапечінкової протокової і сфінктерної системи, що виникають у відповідь на дію ультразвукової хвилі і мають функціональний характер. При проведенні реабілітаційних заходів після ЕУХЛ для контролю якості відновлювального лікування доцільно застосовувати моніторинг дослідження моторно-евакуаторної функції жовчного міхура з вивченням фазового характеру його рухової активності.

5. Застосування НІЛО і середньомінералізованої борної гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води „Поляна Квасова” - перші 5 діб після ЕУХЛ та в наступні 3 тижні - маломінералізованої сульфатної магнієвої кальцієвої мінеральної води „Моршинська” сприяє відновленню фазового характеру моторно-евакуаторної здатності жовчного міхура і протокової системи, попереджує консолідацію осколків конкрементів після ЕУХЛ і обумовлює їхню своєчасну елімінацію.

6. Активність процесів літогенезу і атерогенезу відбувається внаслідок істотних зрушень ліпідограм крові і жовчі, що обумовлюються прискореною витратою жирних кислот в процесі окислювання ефірів холестерину у компенсаторних механізмах метаболічного алкалозу і приводить до недостатності антиоксидантної системи на тлі накопичування перекисних речовин.

7. Відновлювальний лікувальний комплекс, що включає НІЛО, внутрішній прийом мінеральних вод і препарат ЕКСО, приводить до нормалізації процесів метаболічної системи кислотно-лужного гомеостазу, що на тлі підвищеного редокс-стану і активності ключового ферменту процесів глюконеогенезу - фруктозо-діфосфатази вказує на запуск ацидотичних реакцій, а саме - прискорення окислювання жирних кислот як компенсаторний механізм при явищах метаболічного алкалозу і сприяє активації факторів антиоксидантного захисту та зменшенню активності перекисних процесів. Розроблений лікувальний комплекс є показаним для профілактики холелітіазу, тому що він сприяє зниженню літогенних властивостей крові і жовчі.

8. У віддалений термін після холецистектомії мають місце ознаки внутрішньопечінкового холестазу, зміни секреторних процесів з тенденцією до зниження кислотопродукції і атрофії слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки, погіршення олужуючої здатності останньої, формування дуоденальної дискінезії і підвищення інтрадуоденального тиску, що обумовлюють, з одного боку, порушення холекінезу і формування холестазу, а, з іншого боку - залучення в патологічний процес сусідніх органів травлення з розвитком рефлюксної хвороби, дуоденіту, ерозивно-виразкової поразки антрального відділу шлунку, недостатності кардії, езофагіту, утворенню грижі стравоходу.

9. Лікувальний комплекс, що включає застосування НІЛО і борну гідрокарбонатну натрієву мінеральну воду “Поляна Квасова” є високоефективним і показаним при лікуванні хворих на ЖКХ із супутньою патологією езофагогастродуоденальної зони, які перенесли холецистектомію. Встановлена меньша ефективність НВЧ-терапії при станах, позв'язаних з дуодено-гастральним і гастро-езофагальними рефлюксами, недостатністю кардії, що мають місце у 30 % хворих на ПХЕС і затримують перебіг адаптаційних процесів після операції.

10. Комплексне застосування НВЧ-терапії і борної гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води “Поляна Квасова” ефективно у хворих на ЖКХ, що перенесли холецистектомію, при відсутності дуоденогастрального і гастроезофагального рефлюксів. Призначення через 30-40 хв. після НВЧ-терапії 10 мг мотіліуму (1 раз на добу) підвищує ефективність відновлювальної терапії для хворих на ПХЕС, що включає рефлюксну хворобу.

11. Призначення борної гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води “Поляна Квасова” і мінерального комплексу “Намацит” хворим на ЖКХ старшої вікової групи із сполученною патологією органів травлення обумовлює активацію факторів антиоксидантного захисту на тлі зниження інтенсивності ПОЛ, крім того, мінеральна добавка “Намацит” здійснює інтегральну корекцію метаболічної системи кислотно-лужного стану, що поліпшує ліпідний спектр крові, сприяє зменшенню активності процесів атерогенезу і літогенезу.

12. Залучення в патологічний процес при ЖКХ інших органів травневої системи вимагає як ретельного проведення диференційної діагностики, так і вибору лікувальних заходів, що враховують важкість основного захворювання і характер порушення функцій сусідніх органів травлення. У лікувальний комплекс для хворих із сполученною патологією необхідно включати фізичні лікувальні чинники, що володіють системною дією, та сприяють підвищенню адаптаційних функцій організму в цілому.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворим на ЖКХ після ЕУХЛ в комплексному обстеженні повинно бути призначено моніторинговий метод ультразвукової діагностиці моторно-евакуаторної функції жовчного міхура і протокової системи і ЕГДФС, які характеризують функціональний стан гепатобіліарної та езофагогастродуоденальної систем з метою прогнозування подальшого перебігу захворювання та його можливих наслідків.

2. Хворим на ЖКХ з супутньою езофагогастродуоденальною патологією після ЕУХЛ доцільно визначати показники КЛС, ПОЛ, АОС, які відображують ступінь порушення метаболічних процесів і дозволяють характеризувати важкість супутньої патології, зробити вибір диференційованої методики відновлювального лікування залежно від клінічного перебігу захворювання, оцінити якість лікування та прогноз захворювання.

3. В комплексному обстеженні хворих на ПХЕС доцільно застосовувати дослідження моторно-тонічної функції дванадцятипалої кишки, що мае суттєве значення у виявленні причин рефлюксної хвороби, допомогає у подальшому виборі адекватної терапії.

4. Застосування НІЛО і мінеральних вод („Поляна Квасова” та „Моршинська”) показано хворим на холелітіаз після ЕУХЛ, оскільки дозволяє нормалізувати моторно-евакуаторну функцію жовчовивідної системи, підвищити ефективність реабілітаційних заходів.

5. Доповнення НІЛО і мінеральних вод препаратом ЕКСО, який має антиоксидантну та естрогеноподібну дію, є доцільним у хворих на ЖКХ з супутньою патологією органів гастродуоденальної системи після ЕУХЛ, оскільки надає більш виснажену можливість активізувати процеси саногенезу при явищах метаболічного алкалозу, сприяє активації факторів АОЗ та зменшенню інтенсивності процесів ВРО. Розроблений лікувальний комплекс є показаним для профілактики холелітіазу, тому що він сприяє зниженню літогенних властивостей крові і жовчі.

6. Лікувально-реабілітаційні комплекси з включенням НВЧ-терапії та лазеротерапії показані у відновлювальному лікуванні хворих на ПХЕС при наявності виражених запальних та/чи ерозивно-виразкових ушкодженнях езофагогастродуоденальної системи.

7. Комплексне призначення НВЧ-терапії, мінеральної води „Поляна Квасова” та препарата мотиліум показано при відновлювальному лікуванні хворих на ПХЕС при наявності супутнього рефлюксного синдрома, рефлюкс-гастрита.

8. При умові наявності загальних протипоказань до застосування методів апаратної фізіотерапії, в комплекс лікування хворим похилого віку, які страждають на холелітіаз, для досягнення покращення метаболічних процесів, найбільш доцільно включати використання мінерального концентрату „Намацит” або мінеральної борної гідрокарбонатної натрієвої води „Поляна Квасова”.

9. Відновлювальне лікування хворих на ЖКХ із сполученною патологією інших органів травневої системи вимагає як ретельного проведення диференційної діагностики, так і вибору лікувальних заходів, що враховують важкість основного захворювання і характер порушення функцій сусідніх органів травлення, володіють системною дією, та сприяють підвищенню адаптаційних функцій організму в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Учбовий посібник

1. Лобенко А.А., Окатьева Н.А., Опарина Т.П. Классификации и диагностические критерии основних заболеваний органов пищеварения //Учебное пособие. Одесса: „Друк”, 1998. - 62 с. (Дисертанту належить систематизація матеріалу, розробка форми викладу, написання та подача на видання).

Статті у наукових фахових виданнях

2. Возможности использования миллиметровых волн низкой интенсивности в комплексном санаторно-курортном лечении больных язвенной болезнью (экспериментально-клиническое исследование) / Л.А. Серебрина, А.Ф. Лещинский, С.А. Коробов, Н.А. Окатьева, М.А. Луговская // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. - 1990. - №2. - С. 45-48. (Дисертантом здійснено набор матеріалу, статистична обробка, написан клінічний розділ, сформульовані висновки).

3. Окатьева Н.А. Патогенетические и клинические аспекты желчно-каменной болезни // Вісник морської медицини. - 1999. - №3. - С. 34-38.

4. Окатьева Н.А. Гепатобилиарные нарушения как расстройства компенсации при гастродуоденальной патологии у моряков // Вісник морської медицини. - 1999. - №1. - 28-31.

5. А.О. Лобенко, Н.А. Окатьєва, Е.О. Запорожець. Роль порушень вегетативної інервації печинки та жовчного міхура у розвитку жовчнокамґяної хвороби // Вісник морської медицини. - 2000. - №2. - С. 124-128 (Дисертантом проведено літературний огляд, курація хворих, аналіз роботи і зроблені висновки).

6. Окатьева Н.А. Роль нарушений метаболической системы регуляции кислотно-щелочного равновесия в развитии некоторых патологических состояний // Вісник морської медицини. - 2000. - №3. - С. 64-66.

7. Мацегора Н.А., Протункевич О.О., Россаханова Л.Н. Особенности процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных желчно-каменной болезнью // Вісник морської медицини. - 2001. - №1. - С. 36-40 (Диссертантом проведена курація хворих, аналіз отриманих даних, зроблені висновки, написана стаття).

8. Мацегора Н.А., Гоцуляк Л.Е., Жилинская К.И., Мардашко А.А. Антиоксидантные свойства минеральных вод Закарпатья // Вісник морської медицини. - 2001. - №3. - С. 82-86 (Диссертантом систематизовані дані досліджень, зроблені висновки).

9. Сидоров В.В., Мацегора Н.А., Главицкий В.Г. Экстракорпоральная ударно-волновая литотрипсия в лечении желчно-каменной болезни // Вісник морської медицини. - 2001. - № 2001. - №2. - С. 386-394 (Диссертантом проведено аналіз ефективності методу лікування, сформульовані висновки, написана робота).

10. Мацегора Н.А., Улько Ж.Д. Особенности клинических проявлений желчнокаменной болезни у мужчин и женщин до и после холецистэктомии // Вісник морської медицини. - 2002. - №2. - С. 29-34 (Диссертантом проведена курація хворих, аналіз роботи, висновки, написана стаття).

11. Мацегора Н.А. Патогенетичні аспекти вегетативних дисфункцій при захворюваннях шлунково-кишкового тракту з точки зору загального адаптаційного синдрому // Вісник морської медицини. - 2003. - №3. - С. 45-50.

12. Мацегора Н.А. Изменения сердечно-сосудистой системы у больных желчнокаменной болезнью // Вісник морської медицини. - 2004. - № 3. - С. 32-35.

13. Мацегора Н.А. Эффективность применения антиоксиданта ЭКСО у больных желчнокаменной болезнью в процессе реабилитации после ЭУВЛ // Український медичний альманах. - 2004. - Т. 7, № 1 (додаток). - С. 12-15.

14. Мацегора Н.А. Применение метода эхолокации в комплексной оценке функционального состояния органов пищеварения больных холелитиазом // Український медичний альманах. - 2004. - Т. 7, № 4. - С. 87-88.

15. Мацегора Н.А., Золотарёва Т.А. Изменение кинетической функции желчного пузыря у больных желчнокаменной болезнью в процессе реабилитации после ЭУВЛ // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2004. - №4 (40). - С. 10-12. (Дисертантом проведена курація хворих, набір матеріалу, його аналіз, сформульовані висновки, написана робота).

16. Мацегора Н.А. Динамика показателей метаболической системы кислотно-основного состояния, перекисного окосления липидов и антиоксидантной защиты больных желчнокаменной болезнью в процессе реабилитации после экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии// Вісник морської медицини. - 2004. - №2. - С. 48-54.

17. Мацегора Н.А. Динамика метаболических показателей водолечения в восстановительной терапии геронтологических больных желчнокаменной болезнью, перенесших холецистэктомию // Український бальнеологічний журнал. - 2004. - № 2. - С. 37-42.

18. Мацегора Н.А. Динамика показателей функционального состояния печени больных холецистолитиазом в процессе реабилитации после экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии // Український Бальнеологічний журнал. - 2004. - № 3-4. - С.79-82.

19. Мацегора Н.А. Вплив КХЧ-терапії на функціональний стан органів езофагогастродуоденальної зони хворих на холелітіаз, які перенесли холецистектомію // Галицький лікарський вісник. - 2004. - Т.11. - № 3. - С. 61-64.

20. Мацегора Н.А. Изменение перекисного окисления липидов больных с постхолецистєктомическими состояниями под влиянием КВЧ-терапии // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т. 3, № 3. - С. 70-74.

21. Мацегора Н.А. Динамика клинико-эндоскопических показателей КВЧ-терапии и водолечения больных желчнокаменной болезнью, перенесших холецистэктомию // Вісник морської медицини. - 2004. - №4. - С. 28-32.

22. Мацегора Н.А. Вплив комплексного лікування з використанням лазеротерапії і водолікування на показники функціонального стану органів езофагогастродуоденальної системи хворих на жовчнокамґяну хворобу, які перенесли холецистектомію // Одеський медичний журнал. - 2004. - № 6. - 64-68.

23. Мацегора Н.А. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на динамику показателей перекисного окисления липидов больных с постхолецистэктомическими состояниями // Вестник физиотерапии и курортологии. - Т. 10; 2004. - № 3 - С. 41-44.

24. Мацегора Н.А. Отдалённые результаты восстановительной терапии больных желчнокаменной болезнью после ударно-волновой литотрипсии и холецистэктомии // Вісник морської медицини. - 2005. - №3. - С. 55-60.

Патенти на винахід

25. Деклараційний патент № 2002032059 Україна, МКІ А61N5/00 А.О. Лобенко, Н.А. Мацегора, Ю.І. Гульченко. „Спосіб відновлення моторно-евакуаторной функції жовчного міхура після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії” (Україна); УкрНДІ морської медицини. - № 52200 А; Заявл. 14.03.2002; Опубл. 16.12.2002. Бюл. №12. - 4 с. (Дисертантом запропонована ідея, проведена курація хворих, збір матеріалу і аналіз одержаних результатів, складення, написання та подача заявки на винахід).

26. Деклараційний патент № 2003043029 Україна, МКІ А61В10/00 Н.А.Мацегора, А.О.Лобенко, Л.М.Россаханова „Спосіб профілактики рецидивів каменеутворювання жовчного міхура після операції екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії”(Україна); УкрНДІ морської медицини. - № 62528 А Заявл. 07.04.2003; Опубл. 15.12.2003. Бюл.№12. - 8 с. (Дисертантом запропонована ідея, проведена курація хворих, збір матеріалу, аналіз одержаних результатів, складення, написання та подача заявки на винахід).

27. Деклараційний патент № 2003087967 Украина МКІ А61N2/00, А61Р1/04 Н.А. Мацегора, А.О. Лобенко „Спосіб лікування ерозивного гастродуоденіту у хворих на жовчно-камґяну хворобу” (Україно); УкрНДІ морської медицини. - № 69567 А; Заявл. 26.08.2003; Опубл. 15.09.2004. Бюл. №9. - 6 с. (Дисертантом запропонована ідея, проведена курація хворих, збір матеріалу й аналіз одержаних результатів, складення, написання та подача заявки на винахід).

Методичні рекомендації

28. Применение экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии в лечении больных желчнокаменной болезнью: Методические рекомендации / Одесский государственный медицинский университет, ГП „Украинский НИИ морской медицины” Авторы: А. А. Лобенко, Н.А. Мацегора, В.В. Сидоров, В.Г. Руденко / Одеса. - 2004. - 28 с. (Дисертанту належить ідея теми, проведено аналіз ефективності методу лікування, сформульовані висновки, написані методичні рекоментації).

29. Реабилитация больных желчнокаменной болезнью после перенесенной экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии : Методические рекомендации / Одесский государственный медицинский университет, ГП „Украинский НИИ морской медицины” Авторы: Н.А. Мацегора, Т.А.Золотарёва / Одеса. - 2004. - 20 с. (Дисертанту належить ідея теми, проведена курація хворих, написання, оформлення й видання методичних рекомендацій).

Тези доповідей та статті в наукових збірниках

30. Окатьєва Н.А. К лечению желчно-кардиального синдрома / Сб. Конфе-ренции ОГМУ, посвященной 100-летию академика М.А.Ясиновского. - 1999. - С. 92-93.

31. Клиническая эффективность доминерализованных столовых и лечебно-столовых природних минеральных вод / Юрлов В.М., Окатьева Н.А., Бережная Э.В., Пахомова Е.О., Бондарь Ю.Н., Протункевич О.О. // Мат.конфер.”Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній практиці” Трускавець-Моршин. - 2001р. Додаток до журналу „Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. - 2001. - №3. - С. 145-146 (Дисертантом запропонована ідея, проаналізовані результати досліджень та сформульовані висновки).

32. Окатьева Н.А., Бондарь Ю.Н., Пахомова Е.О., Протункевич О.О. Интегральная профілактика ускоренного старения моряков в условиях длительного рейса./Матеріали 2-ої науч.- практ. конф. з міжнар.участю. - Одеса-Київ, 2001. - С. 156-158 (Дисертантом систематизовані результати досліджень та сформульовані висновки).

33. Мацегора Н.А. Стан системи органів травлення в хворих на жовчнокамяну хворобу, що перенесли холецистєктомію./ IX Конгрес СФУЛТ. - Луганськ-Київ-Чикаго (присвячений 25 річчю СФУЛТ), 2002. - С. 247-248.

34. Руденко В.Г., Мацегора Н.А. Влияние ЭМИ мм диапазона на функциональное состояние и процессы репарации в гастродуоденальной зоне у больных желчнокаменной болезнью / Материалы науч.-практ. конференции „Фундаментальне и прикладные аспекты нетрадиционной медицины”. Харьков, 2002. - С. 76 (Дисертантом запропонована ідея, проаналізовані результати досліджень, написани тези та сформульовані висновки).

35. Мацегора Н.А., Гульченко Ю.И. Состояние органов пищеварения у больных желчнокаменной болезнью по данным ультрасонографии // Вісник морської медицини. - 2002.- № 4. - С. 88 (Диссертантом проведена курація хворих, аналіз роботи, висновки, написані тези).

36. Мацегора Н.А. Профилактика и лечение острых и хронических заболеваний органов пищеварения в рейсовом периоде. / Сб. УкрНИИ морской медицины. - 2003 (4 стр.).

37. Мацегора Н.А. Функциональное состояние органов эзофагогастродуоденальной системы у больных желчнокаменной болезнью / Матеріали XУ зґ їзду терапевтів України. - Київ, 2004. - С. 213-215.

38. Мацегора Н.А. Применение УЗИ в комплексной оценке состояния органов пищеварения у больных желчнокаменной болезнью. /Матеріали XУ зґїзду терапевтів України. - Київ, 2004. - С. 66.

39. Мацегора Н.А. Дизадаптація функціонального стану органів травлення у хворих на холелітіаз./ Матеріали X конгресу СФУЛТ (міжнародна публікація). - Чернівці, 2004. - С. 56.

40. Мацегора Н.А. Эффективность применения лазеротерапии и водолечения в реабилитации больных желчнокаменной болезнью, перенесших ЭУВЛ / Матеріали республіканської науково-практичної конференції з міжнародною участю „Актуальні питання фізіотерапії і медичної реабілітації”. - Одеса, 2004 (1 стр.).

41. MATSEGORA N.A., Yarmula K.A. Hepatobiliary disorders as dysfunctions of compensation in gastroduodenal pathology among Ukranian seamen. /Martime medicine yornal. Sociedad Espanola de Medicina Martima (SEMM)/ Declember, 2002.Vol. 2. № 5 - p. 334. (Диссертантом проведена курація хворих, аналіз отриманих даних, зроблені висновки, написана стаття).

АНОТАЦІЯ

Мацегора Н.А. „Диференційоване застосування фізичних чинників у комплексному відновленному лікуванні хворих на жовчнокам'яну хворобу після ударно-хвильової літотрипсії або холецистектомії”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса, 2005.

В дисертації представлено патогенетичне обґрунтування та вирішення актуальної наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності відновлювального лікування хворих на ЖКХ після ЕУХЛ або холецистектомії за допомогою фізичних чинників. На підставі результатів комплексного клінічного, лабораторного та інструментального обстеження 566 хворих на холелітіаз, визначення особливостей клінічного перебігу раннього відновлювального періоду після літотрипсії, а також у віддалений термін після холецистектомії, доведено ефективність створених на основі диференційного підходу нових лікувальних комплексів із застосуванням НІЛО, НВЧ-терапії, мінеральних вод („Поляна Квасова” та „Моршинська”), препарату соєвих ізофлавонів ЕКСО (якій має антиоксидантну дію), мінерального концентрату „Намацит”, препарату мотіліум.

Показано, що основною ланкою в патогенезі рецидивів каменеутворення найбільш вираженими патегенетично значущіми порушеннями являються: функціональні розлади кінетичної та секреторної активності біліарної і гастродуоденальної зони, запальні явища травневого шляху, суттєві порушення метаболічного гомеостазу кислотно-лужного стану і прооксидантно-антиоксидантної систем, що лягло в основу розробки запропонованого алгоритму диференційованого відновлювального лікування хворих на ЖКХ після ЕУХЛ або холецистектомії.

Ключові слова: жовчнокам'яна хвороба, ударно-хвильова літотрипсія, післяхолецистектомічний синдром, гастродуоденальна система, відновлювальне лікування.

АННОТАЦИЯ

Мацегора Н.А. „Дифференцированное применение физических лечебных факторов в комплексном восстановительном лечении больных желчнокаменной болезнью после ударно-волновой литотрипсии или холецистэктомии”. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.33 - медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. Український НИИ медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины, Одесса, 2005.

В диссертации представлено патогенетическое обоснование и новое решение актуальной научной задачи, направленной на повышение эффективности восстановительного лечения больных ЖКБ после ЭУВЛ или холецистэктомии с помощью физических факторов. На основании результатов комплексного клинического, лабораторного и инструментального обследования 566 больных холелитиазом, изучения особенностей клинического течения раннего восстановительного периода после ЭУВЛ, а также отдалённого периода после холецистэктомии, доказана эффективность созданных на основе дифференцированного подхода новых лечебных комплексов с использованием НИЛО, КВЧ-терапии, минеральных вод (“Поляна Квасова ” и “Моршинская”), препарата соевых изофлавонов ЭКСО, (обладающего антиоксидантной и эстрогеноподобной активностью), минерального концентрата “Намацит”, препарата мотилиум.

На основании применения ультразвукового мониторинга при исследовании моторно-эвакуаторной функции желчного пузыря доказано, что для отбора больных на ЭУВЛ должен учитываться не только конечный объём желчного пузыря (получаемый до- и после использования желчегонного средства), но и фазовый характер его двигательной активности.

В работе показано, что после экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии возникают функциональные изменения кинетической функции желчного пузыря и сфинктерного аппарата (в частности, сфинктера Одди), обусловленные воздействием ударной волны, которые приводят к нарушению элиминации осколков конкрементов даже после удачного дробления камней, холестазу и рецидивам камнеобразования. Разработан способ восстановления моторно-эвакуаторной функции желчного пузыря после литотрипсии, включающий внутренний приём минеральных вод и лазеротерапию. Выявлено повышение адаптационных возможностей организма в раннем раебилитационном периоде при включении в лечебный комплекс препарата из бобов сои “ЭКСО”, что явилось основанием разработки способа профилактики рецидивов камнеобразования после литотрипсии.

Разработан новый подход к оценке состояния больных ЖКБ, включающий не только общесоматический статус, а и метаболический гомеостаз кислотно-щелочного равновесия и прооксидантно-антиоксидантного состояния, на основании чего обоснована необходимость интегральной коррекции кислотно-щелочного гомеостаза больных старшей возрастной группы, перенесших холецистэктомию.

Проведен сравнительный анализ лечебного действия НИЛО и КВЧ-терапии на секреторную и моторно-эвакуаторную активность органов эзофагогастродуоденальной системи и установлена более высокая ефективность НИЛИ у больных с ПХЭС при сопутствующем гастро-эзофагальном и дуодено-гастральном рефлюксах. Предложен метод коррекции КВЧ-терапии прокинетиком мотилиумом, способствующий нормализации моторно-эвакуаторной и тонической функции гастродуоденальной системы.

Преимущества дифференцированного использования физических лечебных факторов в ранней (после ЭУВЛ) и поздней (в отдалённом периоде после холецистэктомии) восстановительной терапии больных ЖКБ подтверждены результатами исследования отдалённых результатов: уменьшение частоты рецидивов холелитиаза после литотрипсии до 7% и удлинение периода ремиссии у больных с ПХЭС, включающим сочетанную патологию органов пищеварения.

Разработаны основные положення концепции комплексного применения лечебных физических факторов в восстановительной терапии больных ЖКБ после ЭУВЛ и холецистектомии, (цель, задачи, лечебно-диагностический алгоритм врача, принципы терапии), которые в значительной степени позволят стандартизировать объём диагностических и лечебных назначений, целесообразных при выборе дифференцированной восстановительной терапии, повысить эффективность лечения больных холелитиазом.

Ключевые слова: желчнокаменная болезнь, ударно-волновая литотрипсия, постхолецистэктомический синдром, гастродуоденальная система, восстановительное лечение.

SUMMARY

Matsegora N. A. Differentiated Use of Physical Factors in the Complex Rehabilitative Treatment of Cholelithic Disease Patients after Shock - Waved Lithotripsy or Cholecystectomy. - Manuscript.

The thesis for the competition of a doctor's degree in medicine.- Speciality 14.01.33 - medical rehabilitation, physiotherapy and resortology. Ukrainian Research Institute for Medical Rehabilitation and Balneology of Ministry of Public Health of Ukraine, Odessa, 2005.

In the thesis under consideration they have presented pathogenic grounding and solution of an urgent scientific task directed to the rise of efficacy of rehabilitative treatment of cholelithic patients after extracorporal shock-waved lithotripsy (ESWL) or cholecystectomy by the means of physical factors. On the ground of the results of complex clinical, laboratory and instrumental examination of 566 cholelithic patients, determination of the features of an early rehabilitative period clinical course after lithotripsy and in a remote period after cholecystectomy they have proved efficacy of the new curative complexes created on the basis of differentiated approaches with the use of laser-, EHF - therapy, mineral waters (“Poliana Kvasova” and “Morshinskaya”), soybean izophlavones preparation ECSO with an antioxidant action, mineral concentrate “Namatsit”, motilium.

It is shown, that the basic part in pathogenesis relapses of stone formation the most expressed significant infringements are: functional frustration kinetic both secretion activity biliar and gastroduodenal zones, the inflammatory phenomena of the digestive path, essential infringements of a metabolic homeostasis of acid-alkaline condition and prooxidant-antioxidant systems that has underlain development of the offered algorithm differential regenerative treatment of cholelithic disease patients after ESWL or cholecystectomy.

Key words: cholelithic disease, waved lithotripsy, postcholecystectomy syndrome, gastroduodenal system, rehabilitative treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЖКХ - жовчнокам'яна хвороба

ХЕ - холецистектомія

ЖМ - жовчний міхур

ПХЕС - післяхолецистектомічний синдром

ЕУХЛ - екстракорпоральна ударо-хвильова літотрипсія

ЕГДФС - езофагогастродуоденофіброскопія

ДПК - дванадцятипала кишка

НВЧ - надвисоко-частотне випромінення

НИЛВ (О) - низькоінтенсивне лазерне випромінення (опромінення)

МВ - мінеральна вода

ЛК - лікувальний комплекс

ЖВШ - жовчо-вивідні шляхи

СО - сфінктер Одді

АОС (З) - антиоксидантна система (захист)

ВРО - вільнорадикальне окислення

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

МДА - малоновий диальдегід

ДК - дієнові конюгати

КЛС - кислотно-лужний стан

Размещено на Allbest.ru

...