Структура деяких органів нервової та імунної систем за умов демієлінізації та ремієлінізації

У науковій літературі відсутні дані з особливостей клітинного складу лімфоїдної популяції тимуса після використання ЛО.

Загалом, зміни клітинного складу субкапсулярної зони та внутрішньої частини кіркової речовини часточок тимуса у різних групах тварин після використання ЛО мають подібний характер. Використання ЛО позитивно впливає на підтримання кількості малих лімфоцитів у субкапсулярній зоні та внутрішній частині кіркової речовини, особливо у ранні терміни дослідження. У пізні терміни - через 39 діб - ЛО підвищує чисельність середніх лімфоцитів. Ці дані вказують на імуностабілізуючу та імуностимулюючу дію ЛО. У мозковій речовині часточок тимуса кількісні зміни клітинного складу вказують на активацію міграційних процесів малих лімфоцитів після використання ЛО у великих дозах.

Рис. 4 Гістограма розподілення клітин лімфоїдної популяції у відсотках у складі мозкової речовини часточок тимуса після використання ЛО. 1 група - контрольні тварини з ЕАЕ; 2 група - тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 3 хвилини на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки; 3 група - тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 5 хвилин на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки; 4 група - тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 6 хвилин на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки; 5 група - інтактні тварини

Біла пульпа селезінки - є типовою лімфоїдною тканиною, з якої побудовані лімфоїдні вузлики селезінки і лімфоїдні периартеріальні піхви (Кузів О.Є., 1997). У щурів з ЕАЕ у ранні та віддалені терміни дослідження визначається збільшення площі білої пульпи селезінки, яке супроводжується розростанням реактивних центрів. Подібні зміни у складі селезінки при ЕАЕ були відмічені раніше (Марков Д. А., Абрамчик Г.В., 1978). Збільшення площі білої пульпи селезінки визначається після лікувальних впливів на ранніх термінах дослідження. Пролонгована дія препарату “Ребіф” майже повністю відновлює розміри білої пульпи. У науковій літературі не висвітлені дані щодо особливостей зміни розмірів білої пульпи селезінки після введення препарату “Ребіф” та проведення ЛО.

З огляду на вищевикладені дані наукової літератури важливим є дослідження змін щільності розміщення лімфоцитів. Через 21 добу після ініціації ЕАЕ щільність розміщення лімфоїдних клітин зменшується. Використання препарату “Ребіф” у дозі 0,55 мкг щоденно протягом 4 днів призводить до збільшення кількості клітин лімфоїдної популяції, а у дозі 1,1 мкг “Ребіфу” щоденно протягом 3 днів - до зниження кількості лімфоцитів. Ці отримані результати можна пояснити імуносупресивною дією препарату “Ребіф”. Щільність розміщення лімфоцитів після використання ЛО має дозозалежний характер: при високій дозі ЛО - збільшення чисельності лімфоцитів, а у випадку невеликої дози - зменшення кількості лімфоцитів. Через 39 діб після ініціації ЕАЕ чисельність клітин лімфоїдної популяції залишається невеликою, що, можливо, пов'язано з міграцією лімфоцитів у зони враження у ЦНС. Використання препарату “Ребіф” у дозі 0,55 мкг “Ребіфу” щоденно протягом 4 днів та у дозі 0,55 мкг “Ребіфу” через день протягом 15 діб призводить до відчутного збільшення кількості лімфоцитів. Можливо, це можна пояснити активацією розмноження лімфоцитів, оскільки препарат “Ребіф” не викликає загального пригнічення імунної системи, а лише стимулює її супресивну ланку.

Вплив ЛО на щільність розміщення лімфоцитів має дозозалежний характер: невелика доза ЛО не викликає збільшення чисельності лімфоцитів, а висока доза - призводить до значного збільшення чисельності клітин лімфоїдної популяції у білій пульпі селезінки, причому кількість клітин зростає відповідно збільшенню дози ЛО. Можливо, така реакція лімфоїдних клітин викликана активацією проліферативних процесів та зменшенням міграцій, оскільки дія ЛО має імунокорегуючу та імуностабілізуючу дію.

У складі периартеріальної зони білої пульпи селезінки спостерігається зменшення кількості малих лімфоцитів у тварин з ЕАЕ як у ранні, так і у відділені терміни дослідження. У цій же групі тварин визначається підвищення вмісту великих лімфоцитів і зменшення чисельності середніх лімфоцитів, особливо через 39 діб після ініціації ЕАЕ. Зменшення чисельності малих лімфоцитів та підвищення кількості великих лімфоцитів спостерігається після використання інтерферону-в-1а в дозі 0,55 мкг щоденно протягом 4 днів в усі терміни дослідження. Подібна реакція з боку периартеріальної зони білої пульпи селезінки визначається через 21 добу після ініціації ЕАЕ та введення дози інтерферону-в-1а по 1,1 мкг щоденно протягом 3 днів. Але, у віддалений термін дослідження у складі периартеріальної зони білої пульпи селезінки у таких тварин спостерігається підвищення вмісту малих та середніх лімфоцитів. Пролонговане використання препарату “Ребіф” (протягом 15 діб) призводить до наближення кількісних характеристик клітин лімфоїдної популяції до норми (рис. 5). У науковій літературі відсутні дані щодо особливостей клітинного складу білої пульпи селезінки після використання препарату “Ребіф”.

У складі реактивного центру білої пульпи селезінки у тварин з ЕАЕ спостерігається зменшення чисельності малих лімфоцитів та підвищення вмісту великих та середніх лімфоцитів у ранній термін дослідження та підвищення кількості малих лімфоцитів і зменшення чисельності великих та середніх лімфоцитів у пізній термін дослідження, що вказує на активацію імунних процесів.

Рис. 5 Гістограма розподілення клітин лімфоїдної популяції у відсотках у складі периартеріальної зони білої пульпи селезінки після введення препарату “Ребіф”. 1 група - тварини з ЕАЕ; 2 група - тварини, яким вводили препарат “Ребіф” по 0,55 мкг щоденно протягом 4 днів; 3 група - тварини, яким вводили препарат “Ребіф” по 1,1 мкг щоденно протягом 3 днів; 4 група - тварини, які отримували препарат “Ребіф” по 0,55 мкг через день протягом 15 днів; 5 група - інтактні тварини

Після використання інтерферону-в-1а в дозі 0,55 мкг щоденно протягом 4 днів зменшується кількість малих лімфоцитів та підвищується чисельність великих та середніх лімфоцитів у всі терміни дослідження. Введення “Ребіфу” по 1,1 мкг щоденно протягом 3 днів викликає збільшення кількості малих лімфоцитів у ранній термін дослідження та різке зменшення чисельності цих клітин у пізній термін дослідження. Пролонгована дія інтерферону-в-1а призводить до наближення до відсоткових значень лімфоцитів відповідної ділянки білої пульпи селезінки інтактних щурів (рис 6).

У маргінальній зоні білої пульпи селезінки у щурів з ЕАЕ спостерігали зменшення кількості малих лімфоцитів у ранній термін дослідження та підвищення вмісту цих клітин поряд зі зменшенням чисельності великих і середніх лімфоцитів через 39 діб після ініціації ЕАЕ. Після використання інтерферону-в-1а у дозі по 0,55 мкг щоденно протягом 4 днів визначається зменшення чисельності малих лімфоцитів у всі терміни дослідження. Після введення препарату “Ребіф” у дозі по 1,1 мкг щоденно протягом 3 днів значно підвищується кількість малих лімфоцитів і зменшується вміст великих та середніх лімфоцитів через 21 добу після ініціації ЕАЕ. Через 39 діб у складі мангінальної зони білої пульпи селезінки щурів після використання препарату “Ребіф” у дозі по 1,1 мкг щоденно протягом 3 днів спостерігається нормалізація чисельності малих лімфоцитів, проте виявляється високий вміст великих лімфоцитів. Пролонговане введення інтерферону-в-1а викликає наближення значень відсоткового співвідношення клітин лімфоїдної популяції у мангінальній зоні білої пульпи селезінки до значень норми.

Рис. 6 Гістограма розподілення клітин лімфоїдної популяції у відсотках у складі реактивного центру білої пульпи селезінки після введення препарату “Ребіф”. 1 група - тварини з ЕАЕ; 2 група - тварини, яким вводили препарат “Ребіф” по 0,55 мкг щоденно протягом 4 днів; 3 група - тварини, яким вводили препарат “Ребіф” по 1,1 мкг щоденно протягом 3 днів; 4 група - тварини, які отримували препарат “Ребіф” по 0,55 мкг через день протягом 15 днів; 5 група - інтактні тварини

Таким чином, отримані дані свідчать про більш активну участь В-залежних зон білої пульпи селезінки при ЕАЕ. Ці результати збігаються з даними наукової літератури щодо активної участі В-залежних зон периферійних органів імунного захисту при демієлінізації нервових волокон (Марков Д.А., Абрамчик Г.В., 1978). Реактивні зміни лімфоїдної популяції у реактивному центрі та мантійній зоні білої пульпи селезінки після використання препарату “Ребіф” мають подібний характер. Висока доза препарату - по 1,1 мкг щоденно протягом 3 днів призводить до зменшення чисельності малих лімфоцитів у реактивному центрі білої пульпи селезінки у пізній термін дослідження.

Після використання ЛО у складі периартеріальної зони білої пульпи селезінки щурів з ЕАЕ спостерігається зменшення кількості малих та середніх лімфоцитів та підвищення чисельності великих лімфоцитів у ранній термін дослідження. Після використання ЛО у невеликій дозі спостерігали більший вміст малих та великих лімфоцитів, особливо у віддалений термін дослідження, у порівнянні з контрольною групою щурів з ЕАЕ. Після використання ЛО у дозі 5 сеансів по 5 хвилин спостерігається підвищення вмісту середніх лімфоцитів через 21 добу після ініціації ЕАЕ та зростання кількості малих лімфоцитів через 39 діб після ініціації ЕАЕ, що наближується до значень чисельності малих лімфоцитів у нормі. Після використання дози по 6 хвилин ЛО протягом 5 сеансів збільшується чисельність великих лімфоцитів у ранній термін дослідження та зростає кількість малих лімфоцитів у пізній термін дослідження (рис. 7).

Рис. 7 Гістограма розподілення клітин лімфоїдної популяції у відсотках у складі периартеріальної зони білої пульпи селезінки після проведення ЛО. 1 група - контрольні тварини з ЕАЕ; 2 група - тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 3 хвилини на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки; 3 група - тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 5 хвилин на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки; 4 група - тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 6 хвилин на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки; 5 група - інтактні тварини

У складі реактивного центру білої пульпи селезінки у тварин з ЕАЕ спостерігається зменшення кількості малих лімфоцитів у ранній термін дослідження та підвищення чисельності цих клітин через 39 діб. Після використання ЛО у невеликій дозі, зміни чисельності клітин лімфоїдної популяції у складі реактивного центру подібні до змін у контрольній групі. Після використання ЛО у дозі 5 сеансів по 5 хвилин та у дозі 5 сеансів по 6 хвилин визначається підвищений вміст малих лімфоцитів у ранній та відділений термін дослідження. Збільшується чисельність великих лімфоцитів через 21 добу після ініціації ЕАЕ та зростає вміст середніх лімфоцитів через 39 діб після ініціації ЕАЕ та проведення ЛО у дозі 5 сеансів по 6 хвилин (рис. 8).

Рис. 8 Гістограма розподілення клітин лімфоїдної популяції у відсотках у складі реактивного центру білої пульпи селезінки після проведення ЛО. 1 група - контрольні тварини з ЕАЕ; 2 група - тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 3 хвилини на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки; 3 група - тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 5 хвилин на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки; 4 група - тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 6 хвилин на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки; 5 група - інтактні тварини

У складі маргінальної зони білої пульпи селезінки у щурів з ЕАЕ спостерігається незначне зменшення вмісту малих та середніх лімфоцитів у ранній термін дослідження та підвищення чисельності малих лімфоцитів у пізній термін дослідження. Після використання малої дози ЛО визначається зменшення кількості малих та середніх лімфоцитів у маргінальній зоні білої пульпи селезінки у всі терміни дослідження. Після використання більших доз ЛО - 5 сеансів по 5 та 6 хвилин визначається підвищення кількості малих лімфоцитів та зменшення чисельності середніх лімфоцитів у всі терміни дослідження - особливо після використання найбільшої дози ЛО.

Отже, клітинний склад периартеріальної зони білої пульпи селезінки змінюється під впливом ЛО. У ранні терміни дослідження визначається підвищення вмісту великих та середніх лімфоцитів, а у пізній термін дослідження - малих лімфоцитів, що вказує на активацію імунної відповіді периферійним органом імунної системи - селезінкою. Реактивний центр та мантійна зона білої пульпи селезінки у всі терміни дослідження та після використання різних доз ЛО реагують подібно. Ці дані вказують на імуностабілізуючу та імуностимулюючу дію ЛО і не протирічать даним літератури (Макашова В.В., Гукасова К.Б., Змызгова А. В., 1992).

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі узагальнено та запропоновано вирішення актуальної науково-медичної проблеми, яка полягає у з'ясуванні взаємозв'язку органів центральної нервової та імунної систем при демієлінізації та ремієлінізації в умовах використання різних доз
в-інтерферону та дистантного лазерного опромінення.

2. В умовах експериментального алергічного енцефаломієліту (ЕАЕ) тіла нейронів у стовбурі головного мозку, мозочку та поперековому відділі спинного мозку зазнають реактивних та деструктивних змін. Найбільш глибокі патологічні зміни спостерігаються у мозочку.

3. В умовах ЕАЕ на ранньому терміні дослідження зростає площа мозкової речовини часточок тимуса, а у кірковій речовині визначаються скупчення малодиференційованих клітин, подібні до лімфоїдних вузликів, та збільшується кількість лімфоцитів. У віддалений термін дослідження спостерігається тенденція до зменшення перерахованих змін. У ранні та віддалені терміни дослідження збільшується площа білої пульпи селезінки, що супроводжується збільшенням реактивних центрів. Щільність розміщення лімфоїдних клітин білої пульпи селезінки зменшується у ранній термін дослідження за рахунок малих лімфоцитів, а у пізній - за рахунок усіх форм лімфоцитів, що були досліджені.

4. Введення в-інтерферону-1а (препарату “Ребіф”) не впливає на відновлення стану тіл нейронів у ранній термін дослідження. У віддалений термін дослідження існує дозозалежний ефект впливу препарату “Ребіф” - збільшення дози препарату покращує стан тіл нейронів та мієлінових нервових волокон. Найкраще відновлювальні процеси тіл нейронів та мієлінових нервових волокон проходять у складі стовбура головного мозку.

5. Використання лазерного опромінення (ЛО) по 3, 5 та 6 хвилин за один сеанс на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки протягом 5 днів не має позитивного впливу на відновлення тіл нейронів та мієлінових нервових волокон у ранній термін дослідження. У віддалений термін дослідження спостерігається дозазалежний ефект відновлення тіл нейронів та мієлінових нервових волокон. Оптимальна доза для їх відновлення у стовбурі головного мозку та мозочку досягається проведенням ЛО по 5 хвилин за один сеанс, а для поперекового відділу спинного мозку - використанням ЛО по 6 хвилин за один сеанс. Найкраще відновлювальні процеси тіл нейронів та мієлінових оболонок проходять у складі стовбура головного мозку. Підтримка стабільності структур мієлінової оболонки залежить від стану тіла нейрона та осьового циліндру нервового волокна.

6. Після ініціації ЕАЕ та введення препарату “Ребіф” через 21 добу зміни у складі субкапсулярної зони та кіркової речовини часточок тимуса подібні до змін у тимусі у щурів з ЕАЕ. У складі мозкової речовини часточок тимуса підвищується вміст великих та середніх лімфоцитів. Через 39 діб після введення препарату “Ребіф” протягом тижня підвищується щільність розміщення клітин лімфоїдної популяції у часточках тимуса за рахунок великих та середніх лімфоцитів. Пролонговане використання препарату “Ребіф” нормалізує структуру та клітинний склад лімфоїдної популяції часточок тимуса.

7. Після використання ЛО щільність клітин лімфоїдної популяції у субкапсулярній зоні та кірковій речовині часточок тимуса збільшується за рахунок підвищення чисельності малих лімфоцитів у ранній термін дослідження та малих і середніх лімфоцитів - у пізній термін дослідження. У мозковій речовині після використання ЛО протягом 5 діб, по 3 та 5 хвилин на ділянку тіла у проекціях тимуса та селезінки, 5 сеансів, визначається зменшення кількості малих лімфоцитів та збільшення чисельності великих лімфоцитів у всі терміни дослідження.

8. Використання препарату “Ребіф” у ранній термін дослідження у дозі 0,55 мкг щоденно протягом 4 днів призводить до збільшення щільності клітин у білій пульпі селезінки за рахунок великих та середніх лімфоцитів. Введення препарату “Ребіф” у дозі 1,1 мкг щоденно протягом 3 днів знижує чисельність малих лімфоцитів у периартеріальній зоні та великих і середніх - у реактивному центрі та маргінальній зоні. Використання препарату “Ребіф” у дозі 0,55 мкг щоденно протягом 4 та 15 діб збільшує щільність розміщення клітин у білій пульпі селезінки за рахунок малих лімфоцитів через 39 діб. Введення препарату “Ребіф” у дозі 1,1 мкг щоденно протягом 3 днів через 39 діб викликає зменшення кількості клітин лімфоїдної популяції у білій пульпі селезінки за рахунок малих лімфоцитів.

9. Після використання ЛО щільність розміщення лімфоцитів у білій пульпі селезінки у всі терміни дослідження має дозозалежний характер і збільшується прямо пропорційно використаній дозі. Клітинний склад лімфоїдної популяції реактивного центру та маргінальної зони змінюється подібно. ЛО на ранніх термінах дослідження призводить до збільшення чисельності великих та середніх лімфоцитів у периартеріальній зоні та збільшення малих лімфоцитів у реактивному центрі та маргінальній зоні. Використання ЛО нормалізує структуру білої пульпи та підвищує чисельність малих лімфоцитів у віддалений термін дослідження.

10. Препарат “Ребіф” має більшу ефективність на ремієлінізацію у дозі 0,55 мкг через день протягом 15 днів ніж використання лазерного опромінення. ЛО дає позитивний ефект лише через 39 діб після ініціації ЕАЕ та проведенні опромінення по 5 або 6 хвилин на ділянку тіла у проекціях тимуса та селезінки за 5 сеансів протягом 5 діб.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Мельник Н.О. Мікроскопічні дослідження експериментального алергічного енцефаломієліту у щурів // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 1999. - Вип. 16. - С. 127-128.

Пивнева Т.А., Колотушкина Е.В., Мельник Н.А. Механизмы процесса демиелинизации и его моделирование // Нейрофизиология. - 1999. - Т. 31, №6. - С. 497-509. (Автором самостійно проаналізована спеціальна наукова література з проведенням моделювання, аналіз отриманих даних і написана частина роботи).

Чайковський Ю.Б., Мельник Н.О., Сокуренко Л.М., Моніна Н.Я., Грабовий О.М. Вплив нейромедіаторів, ліпіну та лазеротерапії на регенераторні процеси в нервовій системі в умовах демієлінізації та травми // Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3, №3. - С. 175-177. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Melnik Nataly O., Plaksij Yu.S., Mamilov S.A. Research of influence of a laser irradiation on demyelination of nervous fibres // Spie Proceeding. - 2000. - V. 4159. - P. 64-67. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О., Шобат Л.Б., Чайковський Ю.Б. Морфологія органів центральної нервової системи при експериментальному алергічному енцефаломієліті та в умовах алопластики сідничого нерва // Буковинський медичний вісник. - 2001. - T.5, №1-2. - С. 121-123. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Чайковський Ю.Б., Мельник Н.О. Морфологічні зміни селезінки в умовах демієлінізації та ремієлінізації // Медичний всесвіт. - 2002. - Т. 2, №1-2. - С. 180-183. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б. Стовбур головного мозку при демієлінізації нервових волокон // Вісник проблем біології та медицини. - 2003. - Випуск 3. - С. 18-20. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О. Стан судин гемомікроциркуляторного русла при демієлінізації в органах нервової системи // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т. 10, №2. - С. 137-139.

Мельник Н.О. Ультрамікроскопічне дослідження стовбура головного мозку при демієлінізації та ремієлінізації // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей, випуск XI. - 2003. - С. 185-188.

Мельник Н.О. Стан тимуса при демієлінізації та ремієлінізації органів нервової системи // Галицький лікарський вісник.- 2003. - Том 10, №4. - С. 62-63.

Мельник Н.О. Вплив лазерного опромінення на тимус при демієлінізації органів центральної нервової системи // Вісник морфології. - 2003. - Т. 9, №2. - С.215-217.

Мельник Н.О. Особливості будови селезінки при демієлінізації органів центральної нервової системи (ЦНС) і після лазерного опромінення // Науковий вісник Львівської Національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - 2004. - Т.6, №1 (частина 2). - С. 222-226.

Мельник Н.О. Морфологічні зміни нейронів Пуркін'є при демієлінізації, після лазерного опромінення та використання препарату “Ребіф” // Вісник морфології. - 2004. - Т. 10, №1. - С. 92-95.

Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б. Структурні особливості нейронів стовбура головного мозку та спинного мозку при демієлінізації та після використання препарату “Ребіф” // Таврический медико-биологический вестник. - 2004. - Т. 7, №4. - С. 86-88. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О. Морфометричні показники нейронів Пуркін'є при демієлінізації, після лазерного опромінення та використання препарату “Ребіф” // Медицина сьогодні і завтра. - 2004. - №2. - С. 47-49.

Мельник Н.О., Чекмарьова І.В., Чайковський Ю.Б. Реактивні зміни органів імунної системи під впливом патологічних факторів // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - Т. 3, №3. - С. 5-8. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б., Плаксій Ю.С., Мамілов С.О. Морфометричні показники нейронів стовбура головного мозку та спинного мозку при демієлінізації, після лазерного опромінення та використання препарату “Ребіф” // Вісник морфології. - 2004. - Т. 10. - №2. - С. 312-315. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О., Колесник Ю.М., Абрамов А.В. Реактивні зміни клітинного складу часточок тимуса при демієлінізації та після використання препарату “Ребіф” // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2004. - Том 140, ч. ІІІ. - С. 122-124. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О. Клітинний склад часточок тимуса при демієлінізації та після лазерного опромінення // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - №1. - С. 4-8.

Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б. Вплив інтерферону-в-1а на клітинний склад білої пульпи селезінки за умов демієлінізації // Ліки.- 2005. - №2.- С. 113-115. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О. Патент №45240 А, Україна, МПК А61N5/06 Спосіб демієлінізації нервових волокон / Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. Рішення про видачу патенту України за заявкою №2001074662 від 13.02.2002 року. Заявл. 05.07.2001. Опубл. Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2002. - №3. - С. 4.30.

Мельник Н.О. Патент №3911, 7 G09B23/28 Спосіб ремієлінізації нервових волокон при експериментальному алергічному енцефаломієліті / Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. Рішення про видачу патенту України за заявкою №20040403207 від 15.12.2004 року. Заявл. 28.04.2004. Опубл. Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2004. - №12. - С. 5.114.

Мельник Н.О. Моделювання алергічних захворювань нервової системи. Актуальні проблеми експериментальної медицини. Друга науково-практична конференція 9-10 травня 1998 року.- Київ, 1998.- С. 17-18.

Мельник Н.О., Мельник К.О. Лазерне опромінення демієлінізуючих захворювань // Фотобиология и экспериментальная фотомедицина. Материалы XIII Международной научно-практической конференции “Применение лазеров в медицине и биологии”. - Харьков, 1999. - С. 21. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Чайковський Ю.Б., Мельник Н.О., Сокуренко Л.М., Монина Н.Я., Грабовий О.М. Вплив нейромедіаторів, ліпіну та лазеротерапії на репаративні процеси в нервовій системі в умовах демієлінізації та травми // Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3, №1 (Додаток).- С. 62-63. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О., Плаксій Ю.С., Мамілов С.О., Мельник К.О. Експериментальний вплив лазерного опромінення на демієлінізацію в центральній нервовій системі // Фотобиология и экспериментальная фотомедицина. Материалы XIV Международной научно-практической конференции “Применение лазеров в медицине и биологии”. - Харьков, 2000. - С. 32-33. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистика, аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б., Мельник К.О. Дослідження морфологічних змін спинного мозку під впливом лазерного опромінення при експериментальному алергічному енцефаломієліті // Матеріали науково-методичної конференції “Нейроімунологія в неврології та нейрохірургії”. - Київ, 2000 - С. 60-61. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистика, аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б. Вплив лазерного опромінення на органи імунітету при демієлінізуючих захворюваннях // Фотобіологія та фотомедицина. Материалы XV Международной научно-практической конференции “Применение лазеров в медицине и биологии”. - Харьков, 2001. - T. 4, №1-2. - С. 61. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент, гістологічна обробка матеріалу, статистика та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О., Мельник К.О. Лазерне опромінення в лікуванні демієлінізуючих захворювань // Фотобіологія та фотомедицина. Материалы XV Международной научно-практической конференции “Применение лазеров в медицине и биологии”. - Харьков, 2001. - T. 4, №1-2. - С. 60-61. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.А. Морфология органов нервной и иммунной систем при экспериментальном аллергическом энцефаломиелите // Материалы II российской конференции молодых ученых России с международным участием. - Москва, 2001. - Том. 1. - С. 156.

Мельник Н.А. Состояние органов центральной нервной системы (ЦНС) и иммунной системы при демиелинизации и после лазеротерапии // “Нейроиммунология”. Материалы 10-й научно-практической конференции неврологов. - Санкт-Петербург, 2001. - С. 184-185.

Мельник Н.А. Применение лазера для лечения демиелинизирующих заболеваний // Материалы 2 Международной конференции молодых ученых и специалистов “Оптика - 2001”. - Санкт-Петербург, 2001. - С. 268.

Мельник Н.О. Особливості морфології нейронів спинного мозку в умовах демієлінізації та лазерного опромінення // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених.- Тернопіль, 2002. - C. 277.

Чайковский Ю.Б., Мельник Н.А., Чекмарева И.В. Реактивные изменения тимуса и селезенки в условиях патологии нервной системы // Колосовские чтения. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 297-298. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.А., Мельник К.А. Особенности морфологии селезенки при экспериментальном аллергическом энцефаломиелите (ЭАЭ) // “Нейроиммунология”. Материалы 11-й научно-практической конференции неврологов. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 179-180. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.А. Лечение демиелинизирующих заболеваний лазерным облучением // “Лазеры. Измерения. Информация”. Тезисы докладов конференции, 5-6 июня 2002 года. - Санкт-Петербург, 2002.- С. 67-68.

Мельник Н.О. Дослідження органів центральної нервової системи та селезінки за умов експериментального алергічного енцефаломієліту // Тези IV науково-практичної конференції “Актуальні проблеми експериментальної медицини”. - 2002. - С. 49-50.

Мельник Н. А. Сравнительная характеристика отделов центральной нервной системы (ЦНС) в условиях демиелинизации и лазеротерапии // Материалы международной конференции “Лазеры в биомедицине”, 1-3 октября 2002 года. - Гродно, 2002. - С. 100.

Мельник Н.О., Козак Г.І. Морфологія органів імунної системи при демієлінізації // Наукові праці ІІІ Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2002. - С. 208-209. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О. Вплив лазеротерапії при лікуванні демієлінізуючих захворювань // Фотобиология, экспериментальная фотомедицина и сельское хозяйство. Материалы XVIII Международной научно-практической конференции “Применение лазеров в медицине и биологии”, 22-25 октября 2002 года. - Ялта, 2002. - С. 61.

Мельник Н.А. Использование лазерного облучения при патологии центральной нервной системы // “Квантовая электроника”, Материалы IV Международной научно-технической конференции, 18-21 ноября 2002 года. - Минск, 2002. - С. 176.

Мельник Н.О., Мельник К.О., Мельник В.О. Імуномодулююча дія лазерного опромінення та препарата “Ребіф” при демієлінізації // Імунологія та алергологія. Тези доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції “Аутоімунні захворювання: імунопатогенез, імунодіагностика, імунотерапія”. - 2003. - №1. - С. 24. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистика, аналіз даних і написання роботи).

Мельник Н.А., Плаксий Ю.С., Мамилов С.А. Экспериментальное исследование органов центральной нервной системы (ЦНС) при демиелинизации и лазеротерапии // Тезисы международной конференции “Лазерная физика и применения лазеров”, 14-16 мая 2003. - Минск, 2003. - III-17у. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистика, аналіз даних і написання роботи).

Мельник Н.О. Особливості нейронів стовбура головного мозку при демієлінізації та лазеротерапії // Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. - 2003. - Частина 2. - С. 128.

Мельник Н.А. Влияние лазерного облучения и препарата Ребиф на нервные волокна при демиелинизации // Вестник Российского государственного медицинского университета. - 2003. - Т. 28, №2.- С. 184-185.

Мельник Н.А., Рыжевич А.А. Состояние спинного мозга в условиях демиелинизации и разных режимов лазеротерапии // Тезисы научно-практической конференции молодых ученых и студентов. - Гродно, 2003. - С.143. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистика, аналіз даних і написання роботи).

Мельник Н.А. Исследование влияния лазеротерапии на демиелинизацию центральной нервной системы // Фотобиология, экспериментальная фотомедицина и сельское хозяйство. Материалы ХIX Международной научно-практической конференции “Применение лазеров в медицине и биологии”. - Одесса, 2003. - С. 63.

Мельник Н.А., Мельник Е.А. Морфологические изменения органов иммунитета и ствола мозга при демиелинизации и лазерной терапии // Нейроиммунология. - 2003. - Том 1, №2. - С. 95-96. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

Бурлака А.А., Мельник Н.О. Тимус при демієлінізації та після лазерного опромінення // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ імені О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. - Київ, 2003. - С. 79-80. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистика, аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник В.О., Мельник Н.О., Добробаба О.А. Демієлінізація зорового нерва у щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом (ЕАЕ) // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ імені О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. - Київ, 2003. - С. 95-96. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистика, аналіз даних і написання роботи).

Мельник Н.О. Дослідження спинномозкових корінців та тіл нейронів спинного мозку при демієлінізації, після лазерного опромінення та використання препарату “Ребіф” // Матеріали наукової конференції “Гістологія та ембріогенез периферійної нервової системи”. - Київ, 2004. - С. 49.

Пархоменко О.В., Мельник Н.О. Вплив препарату “Ребіф” при демієлінізації нервових волокон спинного мозку // Матеріали до наукової конференції студентів та молодих учених з міжнародною участю. - Вінниця, 2004. - С. 72. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистика, аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б. Морфометричні показники нейронів стовбура головного мозку та спинного мозку при демієлінізації та після використання препарату “Ребіф” // Матеріали першої Всеукраїнської наукової конференції “Карповські читання”. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 37-38. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистика, аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.А. Определение реактивных изменений органов центральной нервной системы при демиелинизации и лазеротерапии // Фотобиология, экспериментальная фотомедицина и сельское хозяйство. Материалы XXI Международной научно-практической конференции “Применение лазеров в медицине и биологии”. - Одесса, 2004. - С. 98.

Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б. Реактивні зміни кровоносних судин стовбура головного мозку та спинного мозку при демієлінізації та після використання препарату “Ребіф” // Матеріали науково-практичної конференції “Гістологія на сучасному етапі розвитку науки”. - Тернопіль, 2004. - С. 46-47. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистика, аналіз отриманих даних і написання роботи).

Мельник Н.А. Морфологические изменения капилляров в органах центральной нервной системы (ЦНС) при демиелинизации и после применения лазерной терапии // Программа и тезисы докладов Международной конференции “Лазерно-оптические технологии в биологии и медицине”. - Минск, 2004. - С. 51.

АНОТАЦІЇ

Мельник Н.О. Структура деяких органів нервової та імунної систем за умов демієлінізації та ремієлінізації. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню морфологічних змін органів центральної нервової (ЦНС) та імунної систем за умов демієлінізації, ремієлінізації та імунотропних впливів рекомбінантного в-інтерферону-1а (препарату “Ребіф”) і лазерного опромінення (ЛО). В експерименті на щурах показано, що в умовах експериментального алергічного енцефаломієліту тіла нейронів у ЦНС зазнають реактивних та деструктивних змін. Введення препарату “Ребіф” та ЛО не впливає на відновлення стану тіл нейронів у ранній термін, а у віддалений термін дослідження покращує стан тіл нейронів та мієлінових нервових волокон. Пролонговане використання препарату “Ребіф” та ЛО нормалізує структуру та клітинний склад лімфоїдної популяції часточок тимуса та білої пульпи селезінки. Препарат “Ребіф” має більшу ефективність на ремієлінізацію, ніж використання ЛО.

Ключові слова: стовбур головного мозку, мозочок, спинний мозок, тимус, селезінка, експериментальний алергічний енцефаломієліт, демієлінізація, ремієлінізація, в-інтерферон-1а, лазерне опромінення.

Мельник Н.А. Структура некоторых органов нервной и иммунной систем в условиях демиелинизации и ремиелинизации. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.09 - гистология, цитология, эмбриология. - Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию морфологических изменений органов центральной нервной (ЦНС) и иммунной систем в условиях демиелинизации, ремиелинизации и иммунотропных влияний рекомбинантного в-интерферона-1а и лазерного облучения (ЛО) для получения оптимальных условий восстановления в ЦНС. В эксперименте на 122 крысах-самках показано, что в условиях экспериментального аллергического энцефаломиелита (ЭАЭ) тела нейронов ствола головного мозга, клеток Пуркинье мозжечка и в сером веществе поясничного отдела спинного мозга имеют реактивные и деструктивные изменения. Более глубокие патологические изменения наблюдаются в составе клеток Пуркинье мозжечка. Введение в-интерферона-1а (препарата “Ребиф”) не влияет на восстановление тел нейронов в ранний срок исследования. В поздний срок исследования отмечается дозозависимый эффект влияния препарата “Ребиф” - увеличение дозы препарата улучшает состояние тел нейронов и миелиновых нервных волокон. Восстановительные процессы тел нейронов и миелиновых нервных волокон лучше проходят в стволе головного мозга. Использование ЛО по 3, 5 и 6 минут за один сеанс на участок тела в проекции тимуса и селезенки в течение 5 дней не имеет позитивного влияния на восстановление тел нейронов и миелиновых нервных волокон в ранний срок исследования. В поздний срок исследования наблюдается дозозависимый эффект восстановления тел нейронов и миелиновых нервных волокон. Оптимальная доза для восстановления нейронов и миелиновых нервных волокон - проведение ЛО по 5 или 6 минут за один сеанс на участок тела в проекции тимуса и селезенки в течение 5 дней. Стабильность структур миелиновой оболочки зависит от состояния тела нейрона и осевого цилиндра нервного волокна.

После инициации ЭАЭ и введения препарата “Ребиф” через 21 сутки изменения в составе субкапсулярной зоны и коркового вещества долек тимуса подобны изменениям в тимусе у крыс с ЭАЭ. В составе мозгового вещества долек тимуса повышается количество больших и средних лимфоцитов. Через 39 дней после введения препарата “Ребиф” на протяжении одной недели повышается плотность клеток лимфоидной популяции в дольках тимуса за счет больших и средних лимфоцитов. Длительное использование препарата “Ребиф” нормализирует структуру и клеточный состав лимфоидной популяции долек тимуса. После использования ЛО плотность клеток лимфоидной популяции в субкапсулярной зоне и корковом веществе долек тимуса увеличивается за счет повышения количества малых лимфоцитов в ранний срок исследования, малых и средних лимфоцитов в поздний срок исследования. В мозговом веществе после использования ЛО в течение 5 суток (5 сеансов) по 3 или 5 минут на область тела в проекциях тимуса и селезенки, наблюдается уменьшение количества малых лимфоцитов и увеличение числа больших лимфоцитов во все сроки исследования.

Использование препарата “Ребиф” в ранний срок исследования в дозе 0,55 мкг ежедневно в течение 4 дней приводит к увеличению плотности клеток в белой пульпе селезенки за счет больших и средних лимфоцитов. Введение препарата “Ребиф” в дозе 1,1 мкг ежедневно в течение 3 дней снижает количество малых лимфоцитов в периартериальной зоне и больших и средних лимфоцитов в реактивном центре и маргинальной зоне. Использование препарата “Ребиф” в дозе 0,55 мкг ежедневно в течение 4 дней и 15 дней увеличивает плотность клеток в белой пульпе селезенки за счет малых лимфоцитов. Введение препарата “Ребиф” в дозе 1,1 мкг ежедневно в течение 3 дней через 39 сутки уменьшает количество клеток лимфоидной популяции в белой пульпе селезенки. После использования ЛО плотность лимфоцитов в белой пульпе селезенки в ранние и поздние сроки имеет дозозависимый характер и увеличивается прямо пропорционально величине дозы. Изменения клеточного состава лимфоидной популяции реактивного центра и маргинальной зоны подобны. ЛО в ранних сроках исследования увеличивает количество больших и средних лимфоцитов в периартериальной зоне и увеличивает численность малых лимфоцитов в реактивном центре и маргинальной зоне. ЛО нормализирует структуру белой пульпы селезенки и повышает количество малых лимфоцитов в поздний срок исследования. Препарат “Ребиф” более эффективно влияет на ремиелинизацию в дозе 0,55 мкг через день в течение 15 дней, чем лазерное облучение. ЛО позитивно влияет на процессы ремиелинизации только через 39 суток после инициации ЭАЭ и проведения облучения по 5 или 6 минут на участок тела в проекциях тимуса и селезенки в течение 5 суток (5 сеансов).

Ключевые слова: ствол головного мозга, мозжечок, спинной мозг, тимус, селезенка, экспериментальный аллергический энцефаломиелит, демиелинизация, ремиелинизация, в-интерферон-1а, лазерное облучение.

Melnik N.A. Structure of some organs of nervous and immune systems in demyelination and remyelination conditions. - Manuscript. Thesis for a doctor's degree in medical sciences by speciality 14.03.09 - histology, cytology, embryology. - National O.O. Bohomolets medical university, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to research of morphological changes of central nervous (CNS) and immune systems organs in demyelination, remyelination conditions and immunity tropic of influences в-interferon-1а (preparation “ Rebif ”) and laser irradiation (LI). It had been demonstrated on rats that in case of experimental allergic encephalomyelitis neuron's bodies in CNS had reactive and distractive changes. The injection of preparation “Rebif” and the LI use don't influence the normalization of neuron bodies at the early period of research, but at the advanced period of investigation these procedures improve the condition of neuron bodies and myelin of neurons filaments. The fact that the preparation was used for a long period of time contributed to normalizing the lobules structure of thymus and white pulp of spleen. The в-interferon-1а has proved to be more effective in remyelination than that of LI.

Key word: brainstem, cerebellum, spinal cord, thymus, spleen, experimental allergic encephalomyelitis, demyelination, remyelination, в-interferon-1а, laser irradiation.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГЕБ - гематоенцефалічний бар'єр

ГМЦР - гемомікроциркуляторне русло

ЕАЕ - експериментальний алергічний енцефаломієліт

ІГ - індекс Гертвіга

ЛО - лазерне опромінення

ПНС - периферійна нервова система

РС - розсіяний склероз

ЦНС - центральна нервова система

Размещено на Allbest.ru