При АГ спостерігаються більш вагомі залежності між церебральним і системним кровообігом: при ГХ мозкова гемодинаміка більше пов'язана із судинними компонентами АТ (ДАТ, ЗПСО), а при ІСГ - з показниками серцевого викиду та еластичного опору артерій (ХОК, САТ, ПАТ, Ео), що вказує на більше послаблення ауторегуляторних механізмів при АГ в пізньому онтогенезі. Наявність ГЛШ, зокрема концентричного типу, при АГ асоціюється з уповільненням кровоструменя у СМА на 24% як при ГХ, так і при ІСГ.

При ІСГ (порівнюючи із практично здоровими людьми відповідного віку) церебральна гемодинаміка характеризується збільшенням пульсаторності кровоструменя при незмінності його швидкісних показників. Кровообіг у вертебро-базилярному басейні при ІСГ зворотно корелює (r= - 0.48; - 0.51) з величинами САТ (в межах 160-220 мм рт. ст.).

Формування ГЛШ асоціюється з активацією ПОЛ (збільшенням концентрації МДА в плазмі і еритроцитах) як у здорових людей похилого і старечого віку, так і у осіб з ІСГ. При ГХ це спостерігається тільки в середньому віці. Проте у хворих на ГХ похилого і старечого віку активація ПОЛ спостерігається при зменшенні скоротливої здатності ЛШ, що відображує зв'язок активності процесів пероксидації з погіршенням контрактильності.

АГ в різних вікових групах по-різному впливає на темп старіння людини: у хворих середнього віку більш прискорюючи його, ніж в похилому і старечому віці. Наявність ГЛШ асоціюється з більшим темпом старіння у здорових людей середнього віку і хворих з АГ середнього і похилого віку, що дозволяє вважати ГЛШ незалежним від АТ асоційованим фактором прискореного старіння. При ГХ це пов'язане як з концентричним, так і з ексцентричним типом ГЛШ, а при ІСГ з ексцентричним типом ГЛШ. Загалом ІСГ менш прискорює темпи старіння, ніж ГХ, і в багатьох відношеннях наближається до практично здорових людей, особливо на найбільш пізніх етапах онтогенезу.

У хворих похилого і старечого віку, які перенесли ішемічний інсульт, спостерігається більша залежність мозкового кровопотоку від пропульсивної діяльності серця і гемодинамічної структури АГ (порівняно з хворими з АГ без інсульту). Гіперкінетичний тип гемодинаміки сприяє підтримці у них досить високих показників церебрального кровопотоку (в ЗСА і ВСА, а при АГ і в СМА). Підтримка мозкового кровообігу за рахунок гіперкінетичної гемодинаміки відбувається на межі його функціональних можливостей, про що свідчить зростання у цих хворих кількості ексцентричних ГЛШ (до 76%), зокрема з систолічною дисфункцією.

Лікування ІАПФ еналаприлом і фозиноприлом та блокатором АТ₁-рецепторів ірбесартаном призводить переважно до ексцентричного ремоделювання ЛШ за рахунок зменшення товщини його стінок. Блокатор бета-адренорецепторів небіволол та тіазидоподібний діуретик індапамід сприяють збереженню вихідних співвідносин структурних показників ЛШ. При цьому можливості медикаментозного впливу на зворотний розвиток ГЛШ з віком зменшуються.

У пізньому онтогенезі зворотний розвиток ГЛШ в процесі лікування не завжди асоціюється з покращенням стану серця. Зменшення ІР нижче 0,37 ум.од. супроводжується зменшенням толерантності до гемодинамічного об'ємного навантаження у вигляді збільшення залишкового об'єма і погіршення регіонарної скоротливості стінок ЛШ.

Практичні рекомендації

Практично здорових людей похилого віку з “високим нормальним” АТ (130/85 - 139/89 мм рт ст.) та показниками загального еластичного опору артеріальних судин, вищими за 129 кПа·м^-7, і кінетичним фактором роботи серця більшим за 100 г·см/с слід виділяти у групу ризику і починати профілактичні заходи з метою запобігання розвитку у них АГ.

Нічне зниження САТ на 20% і більше від денного рівня, яке спостерігається у 15-20% осіб похилого і старечого віку з ІСГ, вимагає виваженого призначення антигіпертензивних препаратів. При цьому рекомендується надавати перевагу препаратам короткострокової дії.

При вирішенні питання про можливість (необхідність) зворотного розвитку ГЛШ у осіб похилого і старечого віку з АГ, слід не допускати зменшення ІР нижче 0,37 ум.од. у зв'язку з можливістю погіршення толерантності серця до об'ємного гемодинамічного навантаження (збільшення залишкового об'єму і зменшення фракції викиду лівого шлуночка).

Концентричний тип ГЛШ у хворих на ГХ і ІСГ похилого і старечого віку асоціюється з уповільненням кровоструменю у СМА і може вважатися показанням для призначення вазоактивної церебральної терапії.

Довготривала терапія еналаприлом (окремо і у поєднанні з невеликими дозами гідрохлортіазида), фозиноприлом та ірбесартаном сприяє ексцентричному ремоделюванню ЛШ (зменшенню ІР), яке може супроводжуватись зменшенням стійкості серця до об'ємного гемодинамічного навантаження. Ці препарати більш показані хворим з попереднім концентричним ремоделюванням та концентричним типом ГЛШ.

Хворим з ексцентричним ремоделюванням і ексцентричним типом ГЛШ більш показані індапамід та небіволол, які суттєво не впливають на величину ІР і в більшості випадків сприяють збереженню геометричної моделі ЛШ.

У осіб похилого віку з явищами латентної систолічної дисфункції ЛШ з метою покращення толерантності серця до навантаження доцільним є призначення метаболічної терапії триметазидином та актовегіном.

При призначенні антигіпертензивної терапії хворим похилого і старечого віку, що перенесли інсульт на тлі АГ поряд з поступовим зниженням АТ слід моніторувати стан мозкової гемодинаміки, зокрема у вертебро-базилярному басейні, враховуючи втрату його ауторегуляції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Приходько В.Ю. Обратное развитие гипертрофии левого желудочка и его последствия для сердца у больных с артериальной гипертензией в позднем онтогенезе // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.- К., 2001.-Вип. 10, кн. 3.- C. 632-640

2. Приходько В.Ю. Влияние метаболической терапии на функциональное состояние сердца у больных ИБС пожилого возраста // Укр. кардіол. журнал.- 2001.- №4.- С.29-31

3. Приходько В.Ю. Влияние ингибитора ангиотензин-превращающего фермента эднита (эналаприла) на показатели системной и интракардиальной гемодинамики у больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Проблемы старения и долголетия.- 2001.- Т. 10, №2. - С.163-168

4. Приходько В.Ю. Влияние Актовегина-драже на функциональное состояние сердца и перекисное окисление липидов у больных пожилого возраста с дисциркуляторной энцефалопатией // Український вісник психоневрології.- 2002.- Т.10. - №2 (31)- С.223-227

5. Приходько В.Ю. Порівняння даних добового моніторування артеріального тиску та його одноразового вимірювання у практично здорових людей різного віку // Журн. АМН України. - 2004. - Т.10, №1. - С. 157-167

6. Приходько В.Ю. Зміни функціонального стану серця у здорових людей похилого віку в процесі 8-річного спостереження і розвитку у них артеріальної гіпертензії // Збірник наук.праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2004.- Вип. 13, кн. 1.- С. 147-154

9. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Функциональное состояние сердца у больных старших возрастных групп с изолированной систолической гипертензией // Укр. кардиол. журнал.- 1997.- N2.- С.25-29 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї статті, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

10. Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю., Белая И.И. Взаимосвязь церебральной и кардиальной гемодинамики у практически здоровых людей пожилого возраста // Проблемы старения и долголетия.-1999.- N2. - С.155-161 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методом ехокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

11. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Гипертензивное сердце в пожилом и старческом возрасте // Укр. кардіол. журнал.- 2000.- №1-2.- С. 38-43 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

12. Приходько В.Ю., Ена Л.М., Белая И.И. Блокатор кальциевых каналов Норваск в лечении больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Укр. кардіол. журнал.- 2000.- №3.- С. 24-27 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії, варіаційної пульсометрії та електрокардіографії, проводила статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнювала результати та формулювала висновки).

13. Приходько В.Ю., Кеденко М.И., Левина И.Г. Состояние перекисного окисления липидов у больных пожилого возраста с разными гемодинамическими типами артериальной гипертензии // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.- К., 2001.-Вип. 10, кн. 1.- С.795-802 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

14. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Возможность и целесообразность обратного развития гипертрофии левого желудочка в пожилом и старческом возрасте // Укр. кардіол. журнал.- 2001.- №3. - С.18-21 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

15. Токар А.В., Приходько В.Ю., М.І.Асінова, В.І.Джемайло, П.О.Орлов Тіазидоподібні діуретики в лікуванні хворих похилого віку з артеріальною гіпертензією // Ліки України.- 2001.- 5(46).- С.62-64 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, артеріоп'єзографії, добового моніторування артеріального тиску, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

16. Ена Л.М., Приходько В.Ю., Белая И.И., Левина И.Г. Применение селективного бета-адреноблокатора небилет в лечении больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Ліки України.- 2001.- 11(52). - С.44-45 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, артеріоп'єзографії, добового моніторування артеріального тиску, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

17. Ена Л.М., Приходько В.Ю., Белая И.И., Кеденко М.И. Апровель в лечении пожилых больных с артериальной гипертензией // Проблемы старения и долголетия.-2002.- Т. 10, №3.- С.295-303 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, добового моніторування артеріального тиску, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

18. Романюк Т.Ю., Приходько В.Ю. Стан церебральної, системної та інтракардіальної гемодинаміки у хворих старшого віку з артеріальною гіпертензією // Укр. кардіол. журнал.- 2002.- №3.-С.38-41 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методом ехокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

19. Ена Л.М., Чаяло П.П., Приходько В.Ю., Кеденко М.И., Белая И.И. Длительное применение эналаприла и гидрохлортиазида у больных с артериальной гипертензией пожилого возраста: влияние на системную и интракардиальную гемодинамику, перекисное окисление липидов // Укр. кардіол. журнал.- 2002.- №2.-С.50-54 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

20. Ена Л.М., Кондратюк В.Е., Приходько В.Ю. Влияние фозиноприла на гипертрофию миокарда левого желудочка и показатели системной, интракардиальной гемодинамики у больных с артериальной гипертензией пожилого возраста // Укр. кардіол. журнал.- 2002.- №1.- С. 61-63 (проводила обстеження методом ехокардіографії, виконувала статистичну обробку даних, аналізувала дані, узагальнювала результати та формулювала висновки).

21. Кузнецова С.М., Сливак Е.А., Приходько В.Ю. Влияние сермиона на церебральную гемодинамику у больных пожилого возраста с остаточными явлениями ишемического острого нарушения мозгового кровообращения в каротидном бассейне // Укр. медичний часопис.- 1999.- №5/13, IX-X.- С.18-22 (проводила клінічне обстеження хворих, допомагала при доплерографічному дослідженні судин мозку, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані дані, формулювала висновки).

22. Ена Л.М., Чаяло П.П., Кеденко М.И., Белая И.И., Приходько В.Ю. Влияние длительной комбинированной терапии эналаприлом и гидрохлортиазидом на процессы перекисного окисления липидов у пожилых больных с артериальной гипертензией // Проблемы старения и долголетия.- 2001.- Т.10, №1.- С.41-47 (проводила клінічне обстеження хворих, ведення їх під час лікування, проводила статистичну обробку даних, аналізувала дані, формулювала висновки).

23. Кузнецова С.М., Ена Л.М., Сливак Е.А., Приходько В.Ю. Анализ комплексного применения сермиона и капотена у больных, перенесших ишемический инсульт на фоне гипертонической болезни // Ліки України.- 2000.- 12(41).- С.43-46 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи щодо дослідження системної та інтракардіальної гемодинаміки, клінічне обстеження хворих, обстеження методом ехокардіографії, проводила статистичну обробку даних, аналізувала дані, формулювала висновки).

24. Токар А.В., Кузнецова С.М., Стаднюк Л.А., Асінова М.І., Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю., Орлов П.О. Стан серцево-судинної системи та деяких видів обміну у хворих, що перенесли мозковий інсульт // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2003.- Вип. 12, кн. 2.- С. 527-539 (робила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, виконувала обстеження методом ехокардіографії, електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, робила узагальнення результатів та формулювала висновки).

25. Стаднюк Л.А., М'ясніков В.Г., Приходько В.Ю., Лапшин О.В., Мостовий С.Є. Проблеми безпечності фармакотерапії артеріальної гіпертензії у похилому і старечому віці // Проблемы старения и долголетия. - 2004. - Т.13, №2. - С. 202-213 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, клінічне ведення хворих, обстеження їх методом ехокардіографії, лікування хворих різними антигіпертензивними препаратами, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

26. Стаднюк Л.А., Приходько В.Ю., Давидович О.В., Рябець Н.В., Єгорова Л.В. Сучасні методи фармакотерапії хворих з артеріальною гіпертензією в похилому і старечому віці // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2004.- Вип. 13, кн. 1.- С. 321-330 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, клінічне ведення хворих, лікування їх різними антигіпертензивними препаратами, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

27. Романюк Т.Ю., Приходько В.Ю. Влияние препарата Курантил на показатели системной и церебральной гемодинамики у больных, перенесших ишемический инсульт на фоне артериальной гипертензии // Фармакологічний вісник.- 1999.- №4.- С.31-34 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методом ехокардіографії, виконала статистичну обробку даних, проводила аналіз даних, узагальнення результатів та формулювала висновки).

28. Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю. Лечение Курантилом больных пожилого возраста с изолированной систолической гипертензией и явлениями дисциркуляторной гипертонической энцефалопатии // Фармакологічний вісник.- 1999.- №5.- С.25-28 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

29. Ена Л.М., Приходько В.Ю., Кеденко М.И., Белая И.И. Динамика показателей системной и интракардиальной гемодинамики под влиянием длительного лечения препаратом Энап НL больных с артериальной гипертензией пожилого возраста // Фармакологічний вісник.- 2000.- №2.-С.61-64 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

30. Prikhodko V. Diagnostic criteria of myocardial dysfunction in elderly // Proc. 3rd Congress of the International association of Gerontology, European Region Clinical Section. Thessaloniki, Greece, 14-17 November 1996.- Р. 71

31. Tokar A., Prikhodko V. Systolic and diastolic myocardial dysfunction in elderly hypertensives // Proc. 3rd Congress of the International association of Gerontology, European Region Clinical Section. Thessaloniki, Greece, 14-17 November 1996.- Р. 286 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

32. Приходько В.Ю., Токарь А.В. Влияние предуктала на функциональное состояние сердца у больных ИБС пожилого возраста // Мат. 36 научн.-практ. межрегионарной конф., посвященной 200-летию Ульяновской обл.клин.б-цы №1. - Ульяновск, 2001.- С.72-73 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

33. Токар А.В., Кузнецова С.М., Стаднюк Л.А., Асинова М.І., Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю., Орлов П.О. Гемодинамические и метаболические изменения у больных гипертонической болезнью и атеросклерозом, перенесших мозговой инсульт // Клин. геронтология.- 2003.- №9.- С. 62 (робила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, виконувала обстеження методом ехокардіографії, електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, робила узагальнення результатів та формулювала висновки).

34. Приходько В.Ю., Єна Л.М., Токар А.В., Ахаладзе М.Г. Рання ехокардіографічна діагностика недостатності серця в похилому та старечому віці // Мат. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології”. - К., 1998.- С. 86-87 (робила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, функціональні проби з навантаженням, виконувала статистичну обробку даних, проводила аналіз даних, узагальнення результатів та формулювала висновки).

35. Ахаладзе Н.Г., Ена Л.М., Приходько В.Ю. Особенности реакции центральной и региональной гемодинамики на физическую нагрузку у больных артериальной гипертензией в позднем онтогенезе // Мат. научно-практ. конф. "Реабилитация больных пожилого возраста с заболеваниями сердечно-сосудистой системы и церебрально-сосудистой патологией". - К., 1997. - С.122-123 (зробила обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії у спокої та при фізичному навантаженні, виконувала статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнювала результати та формулювала висновки).

36. Токарь А.В., Приходько В.Ю., Ахаладзе Н.Г. Азупамил (верапамил) в лечении пожилых больных с “мягкой” артериальной гипертензией // Мат. научно-практ. конф. "Реабилитация больных пожилого возраста с заболеваниями сердечно-сосудистой системы и церебрально-сосудистой патологией". - К., 1997.- С.124-125 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії у спокої та при фізичному навантаженні, виконувала статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнювала результати та формулювала висновки).

37. Єна Л.М., Токар А.В., Ахаладзе М.Г., Приходько В.Ю. Ізольована систолічна гіпертензія у людей похилого та старечого віку // Мат. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології”. - К., 1998. - С.50 (робила обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналізувала дані, формулювала висновки).

38. Приходько В.Ю., Белая И.И Амлодипин (норваск) в лечении больных с артериальной гипертензией старших возрастных групп // Мат. наук.-практ. конф. “Артеріальна гіпертензія і вік” - К., 1998. - С. 73-74 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії, електрокардіографії та варіаційної пульсометрії, виконувала статистичну обробку даних, робила аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

39. Приходько В.Ю. Функциональное состояние левого желудочка у больных с изолированной систолической гипертензией // Тези доп. II національного конгреса геронтологів і геріатрів України. - К.,1994.- Ч.II.-С. 528.

40. Токар А.В., Приходько В.Ю. Механизмы гиперфункции и недостаточности сердца у лиц пожилого и старческого возраста // Матеріали та тези конференції “Актуальні проблеми медицини”, присвяченої 50-річчю утворення Вінницького обласного госпіталю для інвалідів війни. - Вінниця, 1996.- С.114-115 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

41. Приходько В.Ю., Токарь А.В. Возрастные особенности гипертрофии левого желудочка как предпосылки формирования застойной сердечной недостаточности // Укр. кардіол. журнал. - Додаток до 3/96. - Матеріали V Конгресу кардіологів України. - К., 1997.- С. 107 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

42. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Гипертензивное сердце в пожилом и старческом возрасте // Тези наук. доповідей укр. наук.-практ. конф. кардіологів і кардіохірургів з міжнародної участю “Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань”. - К., 1999. - С.176-177 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

43. Приходько В.Ю. Особенности гипертензивного сердца в пожилом и старческом возрасте // Мат. І Української конференції молодих вчених, присвяченої пам'яті акад. В.В.Фролькіса.- К., 2000.- С.95-97

45. Кеденко М.И., Ена Л.М., Приходько В.Ю., Белая И.И. Влияние длительной комбинированной терапии эналаприлом и гидрохлортиазидом на процессы перекисного окисления липидов у пожилых больных с артериальной гипертензией // Мат. УІ Конгресу кардіологів України. - К., 2000. - С.169 (проводила клінічне обстеження хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала дані, формулювала висновки).

46. Кузнецова С.М., Ена Л.М., Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю. Центральная, интракардиальная и церебральная гемодинамика у больных, перенесших острое нарушение мозгового кровообращения // Мат. УІ Конгресу кардіологів України. - К., 2000. - С.247 (робила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методом ехокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

47. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Диуретик арифон (индапамид) в лечении больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Мат. ІІІ Нац. Конгресу геронтологів і геріатрів. - К., 2000.- С. 80 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

48. Приходько В.Ю. Предуктал в лечении больных ИБС пожилого возраста // Мат. ІІІ Нац. Конгресу геронтологів і геріатрів. - К., 2000.- С. 68

49. Приходько В.Ю. Особенности функционального состояния сердца у лиц старших возрастных групп с различным уровнем артериального давления // Мат. ІІІ Нац. Конгресу геронтологів і геріатрів. - К., 2000.- С. 79

50. Ена Л.М., Приходько В.Ю., Белая И.И., Кеденко М.И. Антагонист ангиотензина ІІ “Апровель” (ирбесартан) в лечении больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Мат. ІІІ Нац. Конгресу геронтологів і геріатрів. - К., 2000.- С. 73 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, добового моніторування артеріального тиску, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

51. Ена Л.М., Приходько В.Ю., Белая И.И. Кардиоселективный бета-адреноблокатор Небилет в лечении больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Мат. ІІІ Нац. Конгресу геронтологів і геріатрів. - К., 2000.- С. 73-74 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, артеріоп'єзографії, добового моніторування артеріального тиску, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

52. Кеденко М.І., Єна Л.М., Приходько В.Ю., Біла І.І. Особливості вільнорадикальних процесів у хворих на гіпертонічну хворобу середнього та похилого віку // Проблемы старения и долголетия.- 2002.- Т. 11, №3. - С. 303-304 (обговорювала теоретичне обгрунтування ідеї роботи, виконувала клінічне обстеження хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала дані, формулювала висновки).

53. Приходько В.Ю. Ефективність тіазидоподібного діуретика індапаміду в лікуванні літніх хворих на артеріальну гіпертензію // Проблемы старения и долголетия.- 2002.- Т. 11, №3.- С.334-335

54. Приходько В.Ю. Морфофункціональний стан серця в осіб похиого та старечого віку, хворих на артеріальну гіпертенію (за даними лонгітудінальних досліджень) // Проблемы старения и долголетия.- 2002.- Т. 11, №3.- С.335-336

55. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Гіпертензивне серце і вік // Мат. регіональної наук.-практ. конф. “Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансерізація, профілактика та лікування”. - Ів.-Франківськ, 2004.- С.105-106 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

56. Стаднюк Л.А., Приходько В.Ю., Купраш Л.П., Асінова М.І. Вікові особливості реакцій на антигіпертензивну терапію // Мат. регіональної наук.-практ. конф. “Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансерізація, профілактика та лікування”. - Ів.-Франківськ, 2004.- С. 96-97 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, клінічне ведення хворих, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

57. Приходько В.Ю. Гемодинамічна структура гіпотензивного ефекту у хворих похилого і старечого віку під впливом сучасних антигіпертензивних препаратів // Мат. української наук.-практ.конф. “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні”. - К., 2004. - С.118

АНОТАЦІЯ

Приходько В.Ю. Гемодинамічні механізми формування гіпертензивного серця в похилому і старечому віці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - кардіологія. - Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2005.

Вивчався стан системної, інтракардіальної, церебральної гемодинаміки, функціональний стан серця у здорових людей, хворих на ГХ, осіб з ІСГ, хворих, які перенесли ГПМК, різного віку. З'ясовано, що вікові зміни системної гемодинаміки і судинного русла, порушення добового ритму і варіабельності АТ призводять у здорових людей похилого і старечого віку до формування ознак “гіпертензивного” серця, які можна об'єднати поняттям “старечого” серця. При цьому з віком у здорових людей збільшується не тільки кількість ГЛШ, а і притаманних “гіпертензивному” серцю явищ міокардіальної дисфункції. Останнє частіше спостерігається у людей з “високим нормальним” АТ, гіперкінетичним типом гемодинаміки та ексцентричною ГЛШ. Доведено, що у здорових осіб похилого і старечого віку посилюються зв'язки між мозковим кровопотоком і системною гемодинамікою, що вказує на послаблення з віком ауторегуляторних механізмів підтримки церебрального кровопостачання. Ще більш помітно це спостерігається при АГ. При ГХ мозкова гемодинаміка більше пов'язана із ЗПСО та діастолічним АТ, а при ІСГ - з серцевим викидом, загальним еластичним опором артерій та систолічним АТ. Показано, що наявність ГЛШ при АГ асоціюється з уповільненням кровопотоку у СМА. У хворих, які перенесли ішемічний інсульт (і з нормальним, і з високим АТ), спостерігається ще більша залежність мозкового кровопотоку від пропульсивної діяльності серця і гемодинамічної структури АГ. Підтримка мозкового кровообігу за рахунок гіперкінетичної реакції серця відбувається на межі його функціональних можливостей (зростає кількість ексцентричних ГЛШ, зокрема з систолічною дисфункцією). Запропоновано диференційований підхід до призначення антигіпертензивних препаратів в залежності від типу ремоделювання і гіпертрофії ЛШ. Встановлено, що можливості зворотного розвитку ГЛШ з віком зменшуються.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, старіння, гіпертрофія лівого шлуночка, функціональний стан серця, системна гемодинаміка, церебральна гемодинаміка, ішемічний інсульт, антигіпертензивна терапія.

АННОТАЦИЯ

Приходько В.Ю. Гемодинамические механизмы формирования гипертензивного сердца в пожилом и старческом возрасте. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11. - кардиология. - Институт кардиологии им. акад. Н.Д.Стражеско АМН Украины, Киев, 2005.

Изучалось состояние системной, интракардиальной, церебральной гемодинамики и функциональное состояние сердца у практически здоровых людей в возрасте 20-96 лет, больных гипертонической болезнью (ГБ) 45-89 лет, лиц с изолированной систолической гипертензией 60-97 лет и больных, перенесших ишемический инсульт, 45-89 лет (всего обследовано 1032 человека). Установлено, что у практически здоровых людей пожилого и старческого возраста такие возрастные изменения системной гемодинамики, как повышение систолического и пульсового артериального давления, общего периферического сопротивления и общего эластического сопротивления артериальных сосудов, нарушение суточного ритма и вариабельности АД, приводят к формированию признаков “гипертензивного” сердца (увеличению массы миокарда и частоты гипертрофии левого желудочка (до 42%) с тенденцией к концентрическому ремоделированию, снижению его сократительной способности и увеличению левого предсердия), которые можно объединить понятием “старческого” сердца. В пределах нормальных величин АД этот процесс больше зависит от возраста, чем от высоты АД. “Старческое” сердце характеризуется снижением сократительной способности левого желудочка (ЛЖ) в покое у 10% лиц пожилого и 21% лиц старческого возраста. Объемная гемодинамическая нагрузка (антиортостатическая проба) выявляет признаки латентной систолической дисфункции еще у 12% людей пожилого и старческого возраста, что чаще наблюдается у лиц с “высоким нормальным” АД, гиперкинетическим типом гемодинамики и эксцентрической гипертрофией ЛЖ. В сравнении со здоровыми людьми при артериальной гипертензии в позднем онтогенезе увеличивается частота гипертрофий ЛЖ (до 80,3% в пожилом и 90,7% в старческом возрасте), главным образом, эксцентрического типа и их высокострессовых форм. Установлено, что почти у половины (47-52%) больных с артериальной гипертензией пожилого и старческого возраста функциональные пробы (велоэргометрия и антиортопроба) выявляют признаки латентной систолической дисфункции ЛЖ. Чаще всего это наблюдается при эксцентрических гипертрофиях с высоким миокардиальным напряжением. Причем у лиц с изолированной систолической гипертензией (ИСГ) в сравнении с больными ГБ отмечается более адекватная реакция на функциональные пробы и меньшее число людей со снижением сократительной способности ЛЖ.(соответственно 46% и 52%). Формирование ГЛЖ связано не только с гемодинамическими механизмами, но и активацией перекисного окисления липидов (ПОЛ). У практически здоровых людей и лиц с ИСГ пожилого и старческого возраста наличие ГЛЖ ассоциируется с увеличением концентрации малонового диальдегида в плазме и эритроцитах. При ГБ в позднем онтогенезе активация ПОЛ наблюдается при снижении сократительной способности левого желудочка. Показано, что АГ в разных возрастных группах по-разному влияет на темп старения (по данным биологического возраста): в среднем возрасте более ускоряя его, чем в пожилом и старческом. ГЛЖ ассоциируется с большим темпом старения у здоровых людей среднего возраста и больных с АГ среднего и пожилого возраста. Показано, что у практически здоровых людей с возрастом (особенно на более поздних этапах онтогенеза) усиливаются связи между показателями мозгового кровотока (состоянием церебральных сосудов) и системной гемодинамики, что указывает на ослабление автономности ауторегуляторных механизмов мозгового кровообращения. Еще более это проявляется при артериальной гипертензии. Причем, при ГБ мозговая гемодинамика больше связана с общим периферическим сосудистым сопротивлением и диастолическим АД, а при ИСГ - с сердечным выбросом, общим эластическим сопротивлением и систолическим АД. Мозговой кровоток при ИСГ характеризуется большей пульсаторностью, чем у практически здоровых людей. Линейная скорость кровотока в сосудах вертебро-базилярного бассейна при этом отрицательно коррелирует с уровнем САД (в пределах 160-220 мм рт. ст.). Снижение скорости кровотока в средней мозговой артерии (на 24%) и при ИСГ, и при ГБ ассоциируется с наличием гипертрофии ЛЖ. У больных пожилого и старческого возраста с нормальным и высоким АД, которые перенесли ишемический инсульт, отмечена еще большая зависимость мозгового кровотока от пропульсивной деятельности сердца и типа системной гемодинамики. Гиперкинетический тип гемодинамики ассоциируется у этих больных с увеличением скорости кровотока в каротидном бассейне. Однако поддержка церебрального кровообращения за счет гиперкинетической реакции сердца осуществляется на грани его функциональных возможностей, о чем свидетельствует увеличение количества эксцентрических гипертрофий ЛЖ (до 76%) с систолической дисфункцией. В результате долговременного наблюдения за больными с АГ показано, что с возрастом (начиная с 7-го десятилетия) часто наблюдается трансформация ГБ по клиническим и гемодинамическим признакам в ИСГ. Со стороны гемодинамики это проявляется тенденцией к гиперкинетическому типу гипертензии, развитию эксцентрического ремоделирования и эксцентрической гипертрофии ЛЖ. Предложены дифференцированные подходы к назначению антигипертензивных препаратов в зависимости от системного и регионарного гемодинамического фона, типа ремоделирования и гипертрофии ЛЖ. В частности, лечение ингибиторами ангиотензин-превращающего фермента (эналаприлом, фозиноприлом) и блокатором АТ₁-рецепторов ирбесартаном приводит к уменьшению толщины стенок ЛЖ и его эксцентрическому ремоделированию. Поэтому эти препараты более показаны при исходной концентрической ГЛШ. Блокатор бета₁-адренорецепторов небиволол и тиазидоподобный диуретик индапамид не изменяют относительную толщину стенок и способствуют сохранению нормальной геометрии ЛЖ. Поэтому они показаны при исходном эксцентрическом ремоделировании и эксцентрической гипертрофии ЛЖ. Выраженной возрастной специфики в этих процессах не отмечено. Вместе с тем, возможности медикаментозного влияния на обратное развитие гипертрофии ЛЖ с возрастом уменьшаются. При этом в позднем онтогенезе обратное развитие ГЛЖ не всегда ассоциируется с однозначным улучшением функции ЛЖ: при уменьшении относительной толщины стенок ЛЖ меньше 0,37 усл. ед. снижается его толерантность к гемодинамической объемной нагрузке. Ключевые слова: артериальная гипертензия, старение, гипертрофия левого желудочка, функциональное состояние сердца, системная гемодинамика, церебральная гемодинамика, ишемический инсульт, антигипертензивная терапия.

SUMMARY

Prikhodko V.Yu. Hemodynamic mechanisms of hypertensive heart in elderly and old people. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Doctor of Medical Science in specialty “Cardiology”. - M.D. Strazhesko Institute of Cardiology, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The systemic, intracardial, cerebral hemodynamics and heart functional state were studied in healthy people, patients with essential hypertension (EH) and isolated systolic hypertension (ISH), post-stroke patients of different age. It was found that age-related changes of systemic hemodynamics, big arterial vessels, 24-hour blood pressure (BP) profile and variability were resulted in elderly healthy subjects in “hypertensive” heart signs that may be definite as “elderly” heart. “Elderly” heart is characterized by signs of left ventricular hypertrophy (LVH) and more frequent myocardial dysfunction during functional tests particularly in subjects with “high normal” blood pressure, hyperkinetic hemodynamics and eccentric LVH. It was established that in elderly healthy people there is correlation between cerebral and systemic hemodynamics parameters. It gives evidence about cerebral autoregulation mechanisms weakening in elderly and old people. It is more pronounced in elderly patients with arterial hypertension. In EH cerebral hemodynamics parameters relate to diastolic BP and general peripheral resistance, when in ISH - with systolic BP, cardiac output and general elastic arterial resistance. LVH in both is associated with flow deceleration in middle cerebral artery. In post-stroke patients with normal and high BP the association between cerebral and systemic hemodynamics is more pronounced. The bigger flow velocity parameters are in patients with hyperkinetic hemodynamics. In post-stroke patients the functional heart state deterioration took place: the quantity of eccentric LVH with systolic dysfunction increased. The differential approaches to antihypertensive therapy in according with LVH and remodeling type were proposed. It was founded that LVH regression possibilities are decreasing in process of aging.

Key words: arterial hypertension, aging, left ventricular hypertrophy, functional heart state, systemic hemodynamics, cerebral hemodynamics, ischemic stroke, antihypertensive therapy.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ - артеріальна гіпертензія

АОП - антиортопроба

АОС - антиоксидантна система

АТ - артеріальний тиск

БА - базилярна артерія

БВ - біологічний вік

ВРС - варіабельність ритму серця

ВСА - внутрішня сонна артерія

ГЛШ - гіпертрофія лівого шлуночка

ГПМК - гостре порушення мозкового кровообігу

ГХ - гіпертонічна хвороба

ДАТ - діастолічний АТ

ДМАТ - добове моніторування АТ

Ео - загальний еластичний опір артеріальних судин

ЗМА - задня мозкова артерія

ЗПСО - загальний периферичний судинний опір

ЗС - задня стінка лівого шлуночка

ЗСА - загальна сонна артерія

ІММ - індекс маси міокарда

ІР - індекс ремоделювання ЛШ (відносна товщина стінок)

ІСГ - ізольована систолічна гіпертензія

КА - коефіцієнт асиметрії кровопотоку

КГ - контрольна група

КДО - кінцево-діастолічний об'єм ЛШ

КДН - кінцево-діастолічна напруга

КІМ - комплекс “інтіма-медіа” ЗСА

КСО - кінцево-систолічний об'єм ЛШ

КСН - кінцева систолічна напруга

КФР - кінетичний фактор роботи

ЛП - ліве передсердя

ЛШ - лівий шлуночок

ЛШК - лінійна швидкість кровопотоку

МДА - малоновий діальдегід

ММ - маса міокарда лівого шлуночка

М/О - співвідношення ММ і КДО лівого шлуночка

МШП - міжшлуночкова перетинка

НА - надблокова артерія

ПАТ - пульсовий АТ

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

САТ - систолічний АТ

СМА - середня мозкова артерія

СОД - супероксиддисмутаза

УО - ударний об'єм

ФВ - фракція викиду

ФН - фізичне навантаження

ХА - хребцева артерія

ХОК - хвилинний об'єм кровообігу

ЧВ - час вигнання крові із ЛШ

ЧСС - частота серцевих скорочень

ШРПХ - швидкість розповсюдження пульсової хвилі

RI - індекс опору

PI - індекс пульсації

Vcf - швидкість циркулярного скорочення ЛШ

Vr - швидкість розслаблення задньої стінки ЛШ

Размещено на Allbest.ru