Стани психічної дезадаптації у студентів (клініка, динаміка, принципи корекції та профілактики)

Для оцінки впливу різних факторів на психічний стан студентів у рамках динамічної клініко-статистичної концепції функціональної діагностики, нами був використаний метод багатофакторного регресійного аналізу, що передбачав обчислення показників психічного стану як інтегративної суми впливу різних факторів ризику й антиризику з обліком їх відносної ваги.

Розрахунки базувались на функції лінійного регресивного аналізу:

,

де Yi - залежна перемінна (у нашому випадку сумарна кількість скарг, виявлених у обстежених студентів), xi - значення перемінної, що впливає (тобто виразність мікросоціальних, психологічних та інших аналізованих факторів), bi - її коефіцієнт, необхідний для спільного обліку факторів, що мають різну розмірність, f(xi) - деяка функція від вихідних даних (Кулаичев А.П., 1999; Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н., 2000).

Нами були побудовані регресійні моделі, що відбивають залежність загальної кількості скарг з боку різних психічних сфер від ступеня суб'єктивного неблагополуччя мікросоціального оточення, рівня конфліктності, ступеня виразності властивостей особистості та інших факторів у студентів медичного ВУЗу на кожному курсі протягом 7 років навчання у ВУЗі та в інтернатурі. Таким чином, були отримані 7 математичних моделей, що дозволяють з високим ступенем вірогідності (p<0,01) прогнозувати зміни психічного стану обстежених. Для кожної моделі обчислювалася її інформативність, регресійні коефіцієнти і та показник відносної ваги регресоров - коефіцієнт ( = bi(Sxi/Sy)), що характеризував ступінь зміни значення відгуку при зміні даного регресора на величину його середньоквадратичного відхилення.

Так, на підставі регресійного аналізу до числа факторів ризику, що з високою вірогідністю погіршують психічний стан студентів 1-го курсу, були віднесена наявність загальносоматичних скарг (в=0,403±0,059, p<0,001), виражених психологічних властивостей особистості (в=0,305±0,078, p<0,001), а факторами, пов'язаними із оптимальним психічним станом студентів, можна вважати показники таких оцінних шкал СБОО, як L (= -0,133±0,050, p<0,01) та K (= -0,247±0,061, p<0,001). На 2-му курсі кількість факторів, що згідно регресійній моделі впливають на психічний стан студентів, збільшується за рахунок показника тривожності (=0,149±0,045, p<0,001), конфліктності із членами родини (=0,076±0,038, p<0,05), а також показника точності виконання коректурної проби (=0,094±0,038, p<0,01). На 3-му курсі як фактори антиризику виступають показники продуктивності розумової праці за результатами коректурної проби (= -0,162±0,057, p<0,01). На 4-му курсі загальна кількість факторів, що вірогідно впливають на кількісну оцінку психічного стану, зменшується, але додатково враховується середній рівень конфліктності за методикою „Незакінчені речення” (= -0,20±0,09, p<0,05). На 5-му та 6-му курсах вплив описаних факторів зберігається, а у лікарів-інтернів до числа факторів, що їх необхідно враховувати, додаються показники активності (?= -0,217±0,104, p<0,05) та настрою (?=0,274±0,118, p<0,05) за методикою ТРАНС.

Результати проведених нами досліджень дозволили визначити та уточнити границі нормативних значень для використаних нами психодіагностичних методик у залежності від статі і періоду навчання, що дозволило оцінити структурні особливості психічного стану студентів, виявити студентів із різним рівнем психічного здоров'я й обґрунтувати проведення індивідуальної і колективної психогігієнічної, психопрофілактичної та психокорекційної роботи. Виявлені закономірності можуть бути підґрунтям для діагностики, профілактики і корекції психічних розладів у студентів і учнів різних навчальних закладів із певними виправленнями та уточненнями у залежності від конкретних умов навчання.

У процесі виконання роботи було доведено необхідність використання математичних методів класифікації і моделювання при визначенні рівня психічного здоров'я студентів та виявленні факторів, що впливають на нього.

Система психопрофілактичних та психокорекційних заходів у відношенні станів психічної дезадаптації у студентів повинна будуватися з урахуванням їх психічного стану, психологічних і психофізіологічних особливостей, ступеня незадоволеності мікросоціальними умовами, статі, періоду навчання (молодші, середні і старші курси), близькості до екзаменаційних сесій. Зазначені заходи можуть проводитися в рамках роботи медико-психологічної служби ВУЗу. До її задач необхідно віднести психодіагностичну оцінку психічного і соматичного стану та ступеня адаптованості в мікросоціальному оточенні студентів у залежності від статі, віку і періоду навчання, здійснення консультативної допомоги студентам та необхідних психокорекційних заходів, проведення психогігієнічної та психопрофілактичної роботи серед студентів.

Важливим є більш широке включення в програму підготовки студентів у медичних вузах навчальних предметів психологічної спрямованості, починаючи вже з молодших курсів, формування в них високої психологічної культури, здібностей до самопізнання і самооцінки свого психічного і соматичного стану.

Висновки

1. Наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення проблеми ранньої функціональної діагностики, визначення клінічної структури та динаміки станів психічної дезадаптації у студентів як складного явища, обумовленого дією індивідуально-психологічних, соціально-психологічних, психофізіологічних, соматичних та інших факторів. Проблема вирішена з позиції системного підходу до розробки методологічних принципів діагностики психічного стану студентів в умовах масового проспективного обстеження із використанням об'єктивних, суб'єктивних і проективних методів.

2. Під час навчання у ВУЗі студенти проходять 3 періоди, в межах яких їх психічний стан змінюється несуттєво, а умови життя та навчання створюють однотипні фактори ризику психічних розладів. Це такі періоди: початок навчання (1-й та 2-й курс), середні курси (3-й та 4-й), а також старші курси і навчання в інтернатурі.

3. Найчастіше клінічно оформлені стани психічної дезадаптації зустрічаються на 1-му та на 2-му курсах, складаючи відповідно 16,4% та 17,0% студентів. На 3-му та 4-му курсах їх розповсюдженість зменшується, а на 5-му знову зростає до 17,7%. В клінічній структурі станів психічної дезадаптації переважали тривожні та депресивні розлади в межах рубрик F43,2 (59,8%) та F41.2 (18,5%), а також соматоформна вегетативна дисфункція (16,3%).

4. У 37,6% студентів 1-го курсу виявлено окремі, клінічно не оформлені симптоми психічної дезадаптації, які нами розцінені як стани психічної субадаптації. На більш старших курсах їх розповсюдженість зменшується. Виділено такі варіанти СПСА: астенічний (28,1%), тривожний (20,5%), субдепресивний (22,4%), соматоформний вегетативний (11,9%), змішаний (17,1%).

5. Результати проведеного дослідження дозволяють прогнозувати динаміку психічного стану студентів уже на підставі оцінки їх на 1-му курсі. Так, найбільш адаптованими до умов навчання у ВУЗі є студенти, які на 1-му курсі включені в 1-шу групу (практично здорові). Імовірність зниження психічної адаптації на момент закінчення ВУЗі в даній групі склала лише 17,2% (19,6% чоловіків та 15,4% жінок), причому в однаковій мірі можливо було виникнення як клінічно оформлених СПДА (7,5%, в тому числі 9,8% чоловіків та 5,8% жінок), так і окремих ознак СПСА (9,7%, в тому числі 9,8% чоловіків та 9,6% жінок). Зазначені особи як правило не мали потреби в проведенні психотерапевтичної або психокорекційної роботи, у відношенні них найбільш виправдані неспецифічні психогігієнічні заходи.

Імовірність виникнення СПДА у студентів 6-го курсу, у яких на 1-му курсі був діагностований СПСА, складає 7,5% (9,6% тільки у жінок), а імовірність збереження психічного стану на рівні СПСА - 16,4% (26,7% у чоловіків та 13,5% у жінок).

Ризик виникнення СПДА у студентів 6-го курсу, у яких він був діагностований уже на 1-му курсі, складає 14,3% (28,6% у чоловіків та 11,1% у жінок).

6. Динаміка психологічних властивостей студентів протягом усього періоду навчання у ВУЗі характеризується зростанням їх виразності до 5-го курсу на 62,4 бали (58,9% від вихідного рівня на 1-му курсі) із незначним зниженням на 6-му курсі, а у жінок - відмічаються два “піки”: на 4-му та на 6-му курсі із сумарним зростанням на 45,1 балів (33,2% у порівнянні із 1-м курсом).

Адаптація студентів до умов навчання супроводжується наявністю емоційної незадоволеності, внутрішньо- та міжособистісної конфліктності, інтенсивність якої закономірно відбиває напругу адаптаційних механізмів. Емоційна напруженість протягом періоду навчання у студентів зростає, досягаючи максимальних значень у чоловіків на 4-му курсі, а у жінок - на 5-му курсі.

7. Психофізіологічним критерієм ступеня психічної адаптації студентів є розумова працездатність. Адаптивні можливості студентів за критерієм продуктивності виконання коректурної проби протягом навчання у ВУЗі зростають, досягаючи максимальних значень у чоловіків на 4-му (26,78%) та 5-му курсах (15,87%), а у жінок - на 3-му (9,94%) та 5-му курсах (18,45%) із подальшим зниженням на 6-му курсі, що в основному співпадає із динамікою розповсюдженості станів психічної дезадаптації студентів.

8. Вплив соціально-психологічних чинників на розвиток психічної дезадаптаці у студентів має гендерні особливості: у чоловіків він мінімальний на 1-му курсі, поступово зростає та досягає максимуму на 5-му і 6-му курсах, а у жінок виявляються 2 “піки” - на 2-му і 5-му курсах та виражене зниження на 4-му і 6-му курсах.

9. Реалізацію системного підходу до функціональної діагностики станів психічної дезадаптації у студентів доцільно здійснювати в межах розробленої нами багатовекторної динамічної бімодальної моделі, до числа основних векторів якої віднесені: власне психічний, індивідуально-психологічний, соціально-психологічний, психофізіологічний, психосоматичний.

10. На підставі проведеного багатофакторного регресійного аналізу розроблені математичні моделі, що з високим ступенем вірогідності (p<0,01) дозволяють прогнозувати зміну психічного стану студентів на кожному курсі. До числа факторів ризику, що погіршують психічний стан студентів, була віднесена наявність виражених психологічних особливостей особистості, високий рівень тривожності, несприятливі мікросоціальні умови. Факторами, пов'язаними з оптимальним психічним станом студентів, можна вважати високі показники розумової працездатності за методикою “Коректурна проба”, психологічні особливості, обумовлені оцінними шкалами СБОО, а також суб'єктивно високий рівень активності.

11. Система психопрофілактичних та психокорекційних заходів у відношенні станів психічної дезадаптації у студентів повинна будуватися з обліком їх психічного стану, психологічних і психофізіологічних особливостей, ступеня задоволеності мікросоціальними умовами, статі, періоду навчання (молодші, середні і старші курси), близькості до екзаменаційних сесій. Необхідно проводити психодіагностичну оцінку психічного і соматичного стану та ступеня адаптованості в мікросоціальному оточенні студентів, здійснення консультативної та психокорекційної допомоги студентам, проведення психогігієнічної та психопрофілактичної роботи серед студентів.

Важливим є більш широке включення в програму підготовки студентів у медичних ВУЗах навчальних предметів психологічної спрямованості, починаючи вже з молодших курсів, формування в них високої психологічної культури, здібностей до самопізнання і самооцінки свого психічного і соматичного стану.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Смиков О.В., Сінайко В.М., Золотарьов Г.Л., Слюсар В.В., Коростій В.І., Мозгова Т.П. Резерви адаптації та передхворобливі психічні розлади // Український вісник психоневрології. - 1996. - Т.4, вип 5 (12). - С. 207 - 209. (Здобувачем особисто розроблено підходи до діагностики передхворобних психічних розладів у осіб молодого віку, проведено оформлення статті та підготовка її до друку ).

2. Синайко В.М. Динамика предболезненных психических расстройств у студентов младших курсов // Медицина сегодня и завтра. - 1999. - № 1. - С. 57-58.

3. Сінайко В.М. Психосоціальні фактори ризику формування психосоматичних розладів у молодих осіб // Вісник наукових досліджень. - 1999. - №3(16). - С.63-64.

4. Синайко В.М. Взаимосвязь психических расстройств и особенностей личности учащихся // Архів психіатрії. -1999. - №1 (19). - С. 45-46.

5. Кочина М.Л., Подригало Л.В., Синайко В.М., Яворский А.В., Маслова Н.М. Особенности реакции школьников при чтении текстов с различными показателями оформления // Український вісник психоневрології. - 1999. - Т.7, вип. 4(22). - С.55 - 57. (Здобувачем особисто проведено дослідження психічних змін у старшокласників, що обумовлені розумовим навантаженням, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку).

6. Синайко В.М. Проблема формирования психосоматических расстройств у молодых лиц // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - №3. - С. 64 - 65.

7. Кочина М.Л., Подригало Л.В., Синайко В.М., Яворский А.В., Жулай Т.С., Ковтун М.И. Компьютерные игры и их возможное влияние на здоровье детей и подростков // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т.9, вип. 1(26). - С.109 -112. (Здобувачем особисто проведено дослідження психічних порушень у старшокласників, які обумовлені негативним впливом комп'ютерних ігор, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку).

8. Синайко В.М. Особенности динамики психического состояния студентов медицинского вуза // Український вісник психоневрології. - 2001.- Т.9, вип. 2(27). - С.42 -44.

9. Синайко В.М. Структурно-динамические закономерности формирования непсихотических психических расстройств у студентов медицинского вуза // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - №4. - С. 108-110.

10. Синайко В.М. Основні напрямки та клінічні особливості дезадаптації студентів ВУЗу // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. - № 1. - С. 116-118.

11. Сінайко В.М. Динамика розумової працездатності студентів вузу // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т.10, вип. 2(31). - С. 143-144.

12. Сінайко В.М., Єпіфанова О.С., Сухоіванова О.І., Артюх С.В. Підходи до діагностики межових психічних розладів у студентів // Український вісник психоневрології. - Т.10. - вип. 1(30), 2002. - С. 227-228. (Здобувачем ініційовано роботу, проведено виявлення межових психічних розладів у студентів, розроблено підходи до їх ранньої функціональної діагностики, підготовлено роботу до друку).

13. Синайко В.М. Методология и принципы диагностики уровней психического здоровья // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. - №4. - С. 92-94.

14. Сінайко В.М. Діагностика стану розумової працездатності студентів // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - № 1. - С. 125-127.

15. Сінайко В.М. Закономерности динамики самооценки психического состояния студентов медицинского вуза // Український медичний альманах. - 2002. - Т. 5, № 6. - С.125-127.

16. Синайко В.М. Анализ статистических показателей динамики психического состояния студентов вуза по данным лонгитудинального популяционного исследования // Таврический медико-биологический вестник. - 2002. - Т.5. - С. 134 - 136.

17. Синайко В.М. Модель динамики психического состояния студентов // Архів психіатрії. - 2002. - №3(30). - С.88-90.

18. Синайко В.М. Особенности взаимосвязи уровня конфликтности и степени суицидального риска у студенток //Архів психіатрії. - 2003. - Т. 9. - №2(33). - С. 26-28.

19. Гавенко В.Л., Сінайко В.М., Пономарьов В.І. Особливості впливу тютюнопаління на рівень електронегативності ядер букального епітелію у студентів// Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - №2/2. - С. 818-819. (Здобувачем ініційовано роботу, проведено визначення показника електронегативності ядер букального епітелію у студентів, які палять, сформульовані висновки, підготовлено роботу до друку).

20. Кочина М.Л., Подригало Л.В., Яворский А.В., Синайко В.М., Попов О.И. Обоснование методологических подходов к оценке электронных развлечений // Довкілля та здоров'я. - 2003. - №3. - С. 62-64 (Здобувачем особисто проведено дослідження психічних змін у школярів, які обумовлені негативним впливом комп'ютерних ігор, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку).

21. Гавенко В.Л., Сінайко В.М. Багатовекторна функціональна модель передхворобних та хворобливих дезадаптивних психічних розладів у студентів // Архів психіатрії. - 2004. - Т.10. - № 1(36). - С.153-155. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено дослідження дезадаптивних психічних розладів у студентів різних курсів, розроблено багатовекторну функціональну модель їх виникнення, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку).

22. Синайко В.М. Закономерности динамики личностных особенностей студентов медицинского вуза // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2002. - Т. 138. - С.205-207.

23. Синайко В.М. Закономерности динамики психического состояния студентов по результатам изучения электроотрицательности ядер буккального эпителия // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2003, Т.139. - С.149-151.

24. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова И.М. Опыт работы и перспективы развития психологической службы в ВУЗе // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - №3. - С.19-20. (Здобувачем особисто розроблені принципи роботи медико-психологічної служби медичного ВУЗу, обґрунтовані особливості її функціонування із урахуванням специфіки викладання студентам теоретичних та клінічних дисциплін).

25. Спосіб визначення рівня розумової працездатності людини: Пат. № 33906А. Україна, МКВ А61В10/00 / В.М.Сінайко, І.М.Соколова. - № 99042383; Заявл. 27.04.1999; Опубл. 15.02.2001, Бюл.№1. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, запропоновано методику визначення рівня розумової працездатності людини, сформульовано формулу винаходу, оформлено супровідні документи).

26. Спосіб визначення рівня концентрації уваги людини: Пат. № 33905А. Україна, МКВ А61В10/00 /В.Л.Гавенко, В.М.Сінайко, І.М.Соколова. - №99042382; Заявл. 27.04.1999; Опубл. 15.02.2001, Бюл.№1. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, запропоновано методику оцінки рівня концентрації уваги людини, сформульовано формулу винаходу, оформлено супровідні документи).

27. Спосіб визначення суїцидального ризику: Пат. № 40454А. Україна, МКВ А61В10/00 /В.Л.Гавенко, В.О.Мангубі, В.М.Сінайко, І.М.Соколова. - №2001021010; Заявл. 13.02.2001; Опубл. 16.07.2001, Бюл. №6 (Здобувачем особисто ініційовано роботу, сформульовано формулу винаходу, оформлено супровідні документи).

28. Спосіб оцінки самосвідомості смерті: Пат. № 40453А. Україна, МКВ А61В10/00 /В.Л.Гавенко, В.О.Мангубі, В.М.Сінайко, І.М.Соколова. - №2001021008; Заявл. 13.02.2001; Опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6 (Здобувачем особисто ініційовано роботу, сформульовано формулу винаходу, оформлено супровідні документи).

29. Синайко В.М. Методологические проблемы диагностики пограничных состояний // Медицина сегодня и завтра /Периодич. сборник научн. работ, вып. 2. - Харьков: ХГМУ, 1997. - С. 72.

30. Синайко В.М. Роль компенсаторно-адаптационных механизмов в патогенезе психических и психосоматических заболеваний // Периодич. сборник научн. работ „Медицина сегодня и завтра”. - Вып. 3.- Харьков: ХГМУ, 1998.- С.52.

31. Сінайко В.М., Ледовська О.О., Коваль Д.С., Петрюк О.П. Взаємозвґязок психічних та соматичних розладів у молодих осіб //ІІІ Міжнар. Медичний конгрес студентів та молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - С.84. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено дослідження взаємозв'язку психічних та соматичних розладів у молодих осіб, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку).

32. Синайко В.М., Гавенко Н.В., Романова И.В., Земляницына О.В. Особенности коррекции предболезненных психических расстройств у молодых лиц // V съезд фармацевтов Украины, 1999. - С.718-719. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, сформульовано основні принципи корекції4 передхворобних розладів у молодих осіб, підготовлено роботу до друку).

33. Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Сінайко В.М. Психофізіологічна оцінка розумової працездатності студентів //Тез. докл. науково-метод. конфер. “Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних закладах освіти I-IV рівня акредитації МОЗ України. - Київ-Тернопіль. - 1999. - С. 89-90. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено дослідження розумової працездатності студентів, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку).

34. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Гавенко Н.В., Коростий В.И., Середа Е.А. Влияние психотравмирующих факторов на развитие психосоматических расстройств у студентов //Мат. наук.-практ. конф. “Проблеми екстремальної психіатрії. Платоновські читання”. - Харків, 2000. - С.157 - 158. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено дослідження факторів ризику психосоматичних розладів у студентів, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку).

35. Гавенко В.Л., Сінайко В.М., Соколова И.М. Психологическая служба вуза: структура, содержание работы, перспективы// Мат. межрегион. Российской научн.-практ. конфер. „Современные проблемы психотерапии, пограничной психиатрии и медицинской (клинической) психологии„ - Ставрополь, 2000. - С. 146-148. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, розроблено принципи роботи психологічної служби ВУЗу, підготовлено роботу до друку).

36. Синайко В.М. Взаимосвязь степени учебной адаптации и уровня психического здоровья студентов //Зб. тез. конф. молодих вчених „Медицина третього тисячоліття”. -Харків: ХДМУ, 2001. - Ч. ІІ. - С. 57-58.

37. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова И.М. Организация и опыт работы психологической службы в вузе //Мат. Пленуму наук.-практ. товар. неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяч. року здоров'я ”Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров'я населення України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С.40-44. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, сформульовано принципи організації та роботи психологічної служби ВУЗу, підготовлено роботу до друку).

38. Синайко В.М., Соколова И.М., Фалько И.Н. Динамика психического состояния и уровня учебной адаптации учащихся// Мат. конфер.”Современный подросток”. - М., 2001. - С. 298-300. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено дослідження динаміки психічного стану тих, хто навчається, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку).

39. Синайко В.М. Особенности диагностики психического состояния абитуриентов вузов// Мат наук. симпозіуму “Невротичні розлади у дітей та підлітків: патогенез, клініка, реабілітація”. - Харків, 2003. - С. 92-93.

40. Гавенко В.Л., Синайко В.М., Соколова И.М. Основные направления работы психологической службы вуза// Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”.- Ч. ІІ.- Харків: Вид. НфаУ, 2003.- С.37. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, розроблені основні напрямки роботи медико-психологічної служби на прикладі медичного ВУЗу, підготовлено роботу до друку).

41. Сінайко В.М. Значення електронегативності ядер букального епітелію в діагностиці стресорно-пристосувальних розладів у студентів // Мат. конфер. молодих психіатрів ХМАПО „Актуальні питання розвитку сучасної психіатрії в дослідженнях молодих вчених”. - Харків, 2003. - С. 55-56.

42. Сінайко В.М., Брагіна К.Р. Соціально-психологічний аналіз умов виникнення тривожних та депресивних реакцій невротичного і дезадаптаційного генезу у студентів// Мат. наук.-метод. конф. ”Проблеми мед. та фарм. освіти і шляхи підвищення якості підготовки лікарів і фармацевтів в Україні”. - Харків: ХДМУ. - 2003. - С.209-210. (Здобувачем особисто ініційовано роботу, проведено соціально-психологічний аналіз дезадаптивних психічних розладів у студентів різних курсів, сформульовано висновки, підготовлено роботу до друку).

43. Сінайко В.М. Вплив соціально-психологічних та екологічних чинників на формування станів психічної дезадаптації у студентів медичного ВУЗу // Сб. науч. тр. „Медико-экологические проблемы здоровья человека”. - Харьков, 2004. - С.377-381.

Анотація

Сінайко В.М. Стани психічної дезадаптації у студентів (клініка, динаміка, принципи корекції та профілактики). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 - психіатрія. - Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено проблемі формування станів психічної дезадаптації у студентів, вивченню їх факторів ризику, поширеності, клінічної структури та динаміки протягом всього періоду навчання в ВУЗі. На підставі результатів проведеного проспективного дослідження доведено комплексний вплив індивідуально-психологічних, соціально-психологічних та психофізіологічних факторів на психічний стан студентів. Обґрунтовано важливість виділення станів психічної субадаптації як нозологічно не окреслених форм психічної патології, наведено їх систематику, розповсюдженість серед студентів різних курсів.

Запропоновано багатовекторну динамічну концепцію-модель формування станів психічної дезадаптації у студентів ВУЗів, в рамках якої виділено основні вектори: власне психічний, індивідуально-психологічний, соціально-психологічний, психофізіологічний, психосоматичний.

Обґрунтовано можливість прогнозування станів психічної дезадаптації у студентів та визначено вплив різних факторів на їх розвиток.

Ключові слова: стани психічної дезадаптації, студенти, фактори ризику, функціональна діагностика, прогнозування.

Аннотация

Синайко В.М. Состояния психической дезадаптации у студентов (клиника, динамика, принципы коррекции и профилактики). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.16-психиатрия. - Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена проблеме формирования состояний психической дезадаптации у студентов, изучению их факторов риска, распространенности, клинической структуры и динамики на протяжении всего периода обучения в ВУЗе. Проведено комплексное изучение психического здоровья 650 студентов всех факультетов Харьковского государственного медицинского университета в динамике 6 лет обучения в ВУЗе и во время интернатуры.

Установлено, что клинически оформленные состояния психической дезадаптации (СПДА) встречались у 16,4±1,6% студентов 1 курса (10,0±6,7% мужчин и 19,9±4,7% женщин). В структуре СПДА у студентов преобладали тревожные и депрессивные расстройства в пределах рубрик F43,2 и F41,2, а также соматоформная вегетативная дисфункция.

На основании результатов проведенного исследования обоснована необходимость выделения состояний психической субадаптации (СПСА) как нозологически не очерченных форм психической патологии, приведена их систематика, распространенность среди студентов разных курсов. Распространенность СПСА среди студентов 1-го курса составила 37,6±2,1% (31,3±5,8% мужчин и 41,2±4,1% женщин).

Сравнительный анализ структуры СПДА и СПСА среди студентов различных курсов позволил выделить три периода, в пределах которых психическое состояние студентов изменяется незначительно, а условия жизни и обучения создают однотипные факторы риска развития психических расстройств. Это такие периоды: начало обучения (1-й и 2-й курсы), средние курсы (3-й и 4-й), а также старшие курсы.

Установлено, что студенты средних курсов максимально адаптированы к условиям обучения, поэтому частота указанных расстройств как клинического, так и субклинического уровня среди них минимальная, тогда как на старших курсах наблюдается очередная волна распространенности расстройств адаптации с ее дальнейшим снижением.

С помощью метода многофакторного регрессионного анализа доказано комплексное влияние личностно-психологических, социально-психологических и психофизиологических факторов на психическое состояние студентов, установлен относительный вес каждого фактора, показаны их различия на разных курсах обучения в ВУЗе. К факторам, оказывающих наиболее выраженное влияние на психическое состояние студентов, были отнесены особенности личности, средние уровни конфликтности, тревожности, активности и настроения по методике ТРАНС, показатели умственной работоспособности.

С позиций концепции о функциональной диагностике психических расстройств предложена многовекторная динамическая концепция-модель формирования состояний психической дезадаптации у студентов ВУЗов, в рамках которой выделены основные векторы: собственно психический, личностно-психологический, социально-психологический, психофизиологический, психосоматический.

Обоснована возможность прогнозирования состояний психической дезадаптации у студентов и определено влияние разных факторов на их развитие. Установлена вероятность формирования состояний психической субадаптации и дезадаптации на средних и старших курсах у студентов, отнесенных на 1-м курсе в различные группы психического здоровья.

Разработаны принципы и основные направления системы психиатрической и медико-психологической помощи студентам в рамках работы психологической службы ВУЗа, показана необходимость разработки системы психопрофилактических и психокоррекционных мероприятий с учетом психического состояния студентов, их психологических и психофизиологических особенностей, степени удовлетворенности микросоциальными условиями, пола, периода обучения, близости к экзаменационной сессии.

Ключевые слова: состояния психической дезадаптации, студенты, факторы риска, функциональная диагностика, прогнозирование.

Summary

Sinayko V.M. States of mental dysadaptation in students (clinics, dynamics, principles of correction and prophylaxis). - Manuscript.

The thesis for a Doctor's degree of medical science on the specialty 14.01.16 - psychiatry. - The Institute for neurology, psychiatry and narcology of Academy of medical sciences of Ukraine, Kharkiv, 2005.

The dissertation is devoted to the problem of states of mental dysadaptation in students, to studying of their risk factors, prevalence, clinical structure and dynamics during all period of education in an university. On the basis of results of the prospective researches the complex influence of personal-psychological, social-psychological and psychophysiological factors on students' mental condition is proved. Importance of allocation of states of mental subadaptation as nosologically not outlined forms of a mental pathology is proved, their systematization, prevalence among various years students is resulted.

The multivector dynamic concept-model of formation of mental dysadaptation states in students is offered, within the framework of it the basic vectors are allocated: proper mental, personal-psychological, social-psychological, psychophysiological, psychosomatic.

The opportunity of forecasting of states of mental dysadaptation in students is proved and influence of various factors on their development is determined.

Key words: states of mental dysadaptation, students, risk factors, functional diagnostics, forecasting.

Размещено на Allbest.ru