Динаміка реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища у робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

ДИНАМІКА РЕАКТИВНОСТІ ОРГАНІЗМУ ПРИ ДІЇ НЕСПРИЯТЛИВИХ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА У РОБІТНИКІВ ФІЗИЧНОЇ ТА ОПЕРАТОРСЬКОЇ ПРАЦІ ВУГІЛЬНОЇ І МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

14.02.01 - Гігієна

ГОРЕЦЬКИЙ Олег Степанович

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному підприємстві науково-дослідному інституті медико - екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (м. Донецьк) МОЗ України

Науковий консультант доктор медичних наук, професор

Максимович Володимир Олександрович, Державне підприємство науково- дослідний інститут медико - екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (м. Донецьк) МОЗ України, головний науковий співробітник відділу фізіологічних досліджень

Офіційні опоненти:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

Шафран Леонід Мусійович, Український науково - дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України, заступник директора, керівник відділу гігієни і токсикології;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Кальниш Валентин Володимирович, Українська військово - медична академія, професор кафедри авіційної, морської медицини та психофізіології;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Колганов Анатолій Васильович, Донецький інститут ринку та соціальної політики, проректор з навчальної роботи.

Провідна установа: Харківський державний медичний університет, кафедра загальної гігієни та екології № 1, МОЗ України, м. Харків.

Захист відбудеться “ _18 “ _квітня________2006 р. о 14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75

З дисертацією можна ознайомитися в бібіліотеці Інституту медицини праці АМН України: 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

гігієнічний реактивність організм захист

Актуальність теми. Збереження здоров'я працюючих в умовах дії несприятливих факторів виробничого середовища - головна проблема гігієни праці (Кундиев Ю.И., Чернюк В.И., Витте П.Н., 1997; Кундиев Ю.И., 1998; Измеров Н.Ф., 2000). В Україні та інших країнах спостерігається тенденція до підвищення інтенсивності дії шкідливих виробничих факторів і професійної захворюваності (Кундиев Ю.И., Краснюк Е.П., 1997; Мухин В.В. із співавт., 2003; Cwirko H., 1997; Аалто А., 1999). Зберігається значна кількість робочих місць в різних галузях промисловості та сільського господарства, на яких рівень несприятливих факторів перевищує припустимий (Трахтенберг И.М., 1998; Измеров Н.Ф. із співавт.,. 1999; Кальниш В.В., Навакатикян А.О., 2000). Тому, на робочому місці людина систематично піддається інтенсивним виробничим навантаженням, які розглядають як стресові (Юшкова О.И. із співавт., 2000; Суворов Г.А. із співавт., 2002). Причиною такого стресу є: несприятливі умови праці, надмірні вимоги, що пред'являються до працівника технологічним процесом, відсутність можливості зміни виробничої технології, а також обмежені психофізіологічні можливості самих працюючих (Максимович В.А., 1985; Гвозденко Л.А., 1987; Бузунов В.А.,1991; Судаков К.В., 1996; Бодров В.А., 2000).

Функціональна організація механізмів, що забезпечують гомеостаз і здоров'я, залежить як від умов зовнішнього середовища, в яких знаходиться організм, так і від його індивідуальних особливостей. Однією з кардинальних властивостей зв'язку і взаємодії організму з середовищем є його реактивність (Адо А.Д. із співавт., 2000; Мулик А.Б., 2001). Проблема реактивності організму людини в умовах дії на нього несприятливих факторів виробничого середовища є недостатньо вирішеною.

Реактивність організму зазнає істотних змін під впливом умов виробничого середовища, що стає основою різноманітних донозологічних станів і захворювань. Щоденна функціональна напруга, яку спричиняє інтенсивне виробниче навантаження, призводить до дисфункціональних перебудов в організмі (Кальниш В.В., 1994; Кундиев Ю.И., Навакатикян А.О., 1996; Пышнов Г.Ю., 2003). Розлади психофізіологічних і енергетичних процесів відбуваються на донозологічній стадії та є практично обов'язковим неспецифічним раннім компонентом різних пограничних станів. Для своєчасної й адекватної профілактики (виявлення та усунення) таких станів необхідні: професійний відбір, корекція, яка спрямована на розвиток адаптивних можливостей людини, підвищення стійкості організму до дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища (Антомонов М.Ю., 1993; Гребняк В.П., 1995; Шевцова В.М., 1998; Кальниш В.В., Ена А.І., 2001; Шафран Л.М., Псядло Э.М., 2002; Максимович В.А. із співавт., 2003).

Тому виникає потреба введення нових критеріїв оцінки, які інтеграційно відображають реактивність організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища. Для цього потрібна розробка таких методів контролю, які б на відміну від відомих були направлені на профілактику порушень реактивності організму і дозволяли проводити послідовну диференційну діагностику і корекцію розладів її ланок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації отримані при виконанні таких державних і галузевих програм: Республіканська галузева комплексна програма ( 192п ) "Развитие научных исследований и ускорение внедрения достижений медицинской науки по гигиене труда в глубоких шахтах Донецкого угольного бассейна на период до 1990 г." (1982-1990); Республіканська галузева програма "Программа медико-биологических исследований в области патогенеза, клиники, профилактики, эффективной защиты, оказания медицинской помощи и лечения при тепловых поражениях организма человека в условиях высокой температуры горных выработок глубоких шахт" (1982-1990); Державна науково-технічна програма (1992-1995) 01.11 (1.8) "Професійна діяльність і здоров'я працівників операторської і розумової праці в основних галузях промисловості і сільського господарства України" (ГКНТ України); Міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації на 2002-2011 роки ".

Основними для підготовки дисертації були результати таких НДР: "Разработка физиологических методов сравнительной комплексной оценки безопасности технологических процессов, машин и оборудования на угольных шахтах", № держреєстрації 78013398 (1978-1980); "Определение информативности регуляторных критериев для регламентации локального охлаждения организма при эрготермическом воздействии", № держреєстрації 81068022 (1981); "Разработать физиолого-гигиенические требования к скафандру автономному теплозащитному для нормализации теплообмена человека к ГОСТ "ССБТ. Скафандр автономный теплозащитный. Технические требования", № держреєстрації 01827049491 (1982-1983); "Разработать и внедрить комплекс мероприятий по медицинской профилактике и лечению тепловых поражений и сердечно-сосудистой патологии у горноспасателей и горнорабочих глубоких шахт", № держреєстрації 01830010430 (1983-1984); "Разработать и внедрить индивидуальное термостатирующее устройство для профилактики перегреваний, оказания медицинской помощи при них и восстановления физиологических функций организма горнорабочих", № держреєстрації 01840010431 (1984-1987); "Разработать и внедрить систему медико-профилактических мероприятий по поддержанию работоспособности горнорабочих глубокой угольной шахты", № держреєстрації 01850005046 (1985); "Разработать метод прогнозирования термоадаптации горнорабочих к условиям труда в угольных шахтах с целью поддержания их работоспособности", № держреєстрації 01880007949 (1988-1990); "Дать физиологическую оценку модельного образца группового и серийно выпускаемого индивидуального термостатирующего устройства", № держреєстрації 01890039566 (1989-1990); "Разработать технологию диагностики, коррекции и профилактики донозологических нарушений психофизиологической регуляции у работников операторского труда угольной и металлургической промышленности", № держреєстрації UA 01002278Р (1992-1995); "Разработать технологию профилактики психофизиологических расстройств у здоровых рабочих", № держреєстрації UA 01002279Р (1992-1994); "Разработать способ коррекции ранних проявлений ухудшения сердечной деятельности", № держреєстрації 0195U023375 (1995-1997); "Разработать технологию предварительных и периодических медицинских осмотров, динамического наблюдения за работниками, занятыми в неблагоприятных и опасных условиях труда и подготовить проекты необходимых нормативно-методических документов", № держреєстрації 0197U015744 (1997-2000);"Разработать методы медицинского отбора лиц с повышенной устойчивостью к действию основных производственных факторов (пыль, шум, вибрация, нагревающий микроклимат) с целью снижения риска профессиональных заболеваний", № держреєстрації 0101U006520 (2002-2005), які виконані в Державному підприємстві НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (м. Донецьк).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - встановити закономірності зміни реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища у робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості, і розробити на цій основі нові методи оцінки, корекції та профілактики її погіршення.

Досягнення мети передбачало вирішення таких задач:

Дати фізіолого-гігієнічну оцінку умов праці, що формують реактивність організму у робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості.

Вивчити стан регуляторної ланки реактивності організму у робітників фізичної та операторської праці та визначити показники і критерії її оцінки.

Вивчити особливості зміни реактивності організму людини на дію фізичних і інформаційних факторів навколишнього середовища і їх сукупностей.

Розробити технології контролю і запобігання погіршення реактивності організму у працівників, що піддаються дії несприятливих факторів виробничого середовища.

Розробити физиолого-гігієнічні критерії оцінки та оптимізації засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), спрямованих на запобігання погіршення реактивності організму у працюючих в екстремальних умовах виробничого середовища.

Об'єкт дослідження -реактивністі організму у процесі професійної діяльності.

Предмет дослідження - умови праці, стан фізіологічних і психофізіологічних функцій у спокої, при різних зовнішніх діях і в процесі професійної діяльності.

Методи дослідження - гігієнічні (реєстрація температури, вологкості й швидкості руху повітря, рівня шуму, освітленості), фізіологічні (електрокардіографія, тонометрія, спірометрія, динамометрія, треморометрія, термометрія, ергометрія, антропометрія, аудіометрія, офтальмометрія), психофізіологічні (аналізаторна рефлексометрія, реєстрація ШГР і КЧЗСМ, визначення основних властивостей нервової системи і психодинамічних функцій), визначення кількості еритроцитів в крові і їх терморезистентність, хронометражні (визначення тривалості та характеру виконуваних окремих трудових операцій, трудового процесу, періодів роботи і відпочинку), математико-статистичні (планування експерименту, побудова математичних моделей взаємозв'язку показників, визначення інформативності показників і достовірності відмінностей вивчених показників).

Наукова новизна одержаних результатів. На відміну від відомих досліджень в межах даної проблеми виявлено регуляторні та виконавчі механізми формування реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища у робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості.

Вперше:

встановлена залежність функціонального стану організму працівників від рівня дії факторів (температура і вологість повітря, шум, освітленість, фізичне навантаження), створено математичну модель, що описує цю залежність, і комплексний показник для оцінки впливу умов виробничого середовища на кожного гірника;

розроблено фізіолого-гігієнічні критерії, що регламентують роботу в ЗІЗ, спрямованих на запобігання погіршення реактивності організму в екстремальних умовах виробничого нагріваючого мікроклімату;

встановлено закономірне зниження показників, що характеризують стан регуляторної ланки реактивності організму в більшості робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості, до величин які не відповідають вимогам, передбачених критеріями психофізіологічного відбору до професії;

встановлено, що інтегральними характеристиками для прогнозу реактивності організму при дії несприятливих факторів середовища є його фізіологічна стійкість та адаптивність;

розроблені критерії для оцінки реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища, якими є рівні функціонування регуляторної (оцінюють за станом функцій уваги, пам'яті, прийняття рішення) і виконавчої (оцінюють за фізіологічною стійкістю та адаптивністю організму при дії несприятливих факторів середовища) ланок;

визначено взаємозв'язок між термоадаптивністю організму і реакціями різних сенсорних систем на локальну дію тепла;

встановлено взаємозв'язок між характеристиками регуляторної і виконавчої ланок реактивності організму, які в сукупності визначають фактичний результат діяльності і стан здоров'я працюючих в несприятливих умовах виробничого середовища;

встановлено, що корекція розладів психофізіологічної регуляції реактивності організму дозволяє значно поліпшувати стан функцій: уваги і пам'яті - в 2,7 рази, прийняття рішення - в 4,6 рази;

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені технології контролю і запобігання погіршення реактивності організму з методологією її оцінки у працівників, що піддаються дії несприятливих факторів виробничого середовища, які включають попередній і періодичний контроль стану психофізіологічної регуляції, стійкості та адаптивності організму, оцінку впливу виробничого середовища на організм робітників, застосування індивідуального термостатуючого пристрою (ІТП) для запобігання і виведення із стану перегріву робітників.

Матеріали дисертації включено до таких нормативно-методичних документів: 1. ГОСТ 12.4.139-84 "ССБТ. Костюм изолирующий автономный теплозащитный. Технические требования и методы испытаний"/ Госстандарт СССР. - М, 1984. - 9с. 2. Методические рекомендации по оценке и управлению физической подготовленностью горноспасателей / ЦБНТИ Минуглепрома СССР. - Донецк, 1987. - 9 с. 3. Способы определения тепловой устойчивости рабочих: Методические рекомендации / МЗ СССР. - М., 1989. - 14 с. 4. Общие требования к противотепловым средствам индивидуальной защиты горноспасателей и методы испытаний / МУП СССР, МЗ СССР. - Донецк, 1990. - 12 с. 5. Профилактика перегревания у работающих в условиях нагревающего микроклимата: Методические рекомендации / МЗ СССР. - М., 1990. - 19 с. 6. Руководство по методам прогноза функционального состояния горнорабочих при повышенных температурах производственной среды/ ДНЦ ГТ и ПТ. - Донецк, 1993. - 20 с. 7. Руководство по профилактике перегревов у горнорабочих угольных шахт / ДНЦ ГТ и ПТ, ДонГМУ. - Донецк, 1995. - 26 с. 8. Физиолого-гигиенические требования к противотепловы м средствам индивидуальной защиты и методика оценки их эффективности: Инф. листок. Вып.1 (22) по проблеме "Гигиена труда и профессиональная патология" /МЗ УССР. - К., 1981. - 4 с. 9. Методика определения функционального напряжения организма с целью оценки безопасности труда горнорабочих: Информ. листок. Вып. 1(27) по проблеме "Гигиена труда и профессиональная патология"/ МЗ УССР. - К., 1981. - 3 с. 10. Определение устойчивости организма к сочетанному эрготермическому и гипероксическому воздействию и физиологическая рационализация режимов труда горноспасателей: Информ. письмо. Вып.20 по проблеме "Гигиена труда и профессиональная патология"/ МЗ УССР. - К., 1985. - 4 с. 11. Способ и устройство для восстановления функционального состояния организма и профилактики перегревания рабочих: Информ. письмо. Вып. 7 по проблеме "Гигиена труда и профессиональная патология"/ МЗ УССР. - К., 1993. - 2 с. 12. Сучасні методи визначення стану і теплової стійкості людини, профілактики професійних перегрівань та прогнозування теплового і функціонального стану в умовах нагріваючого мікроклімату: Нововведення № 26/12/00 / Реєстр галузевих нововведень. - К., 2000. Вип. 12-13. - С. 15.

Отримано авторські свідоцтва і патенти на винаходи: № 1107832 “Способ определения термоадаптивности человека”, № 1119654 “Способ определения тепловой устойчивости человека”, № 1268148 “Способ оценки влияния производственной среды на организм горнорабочих”, №1392709 “Аппарат для охлаждения человека”, № 1503739 “Способ определения нарушения тепловой устойчивости у шахтеров”, № 1627129 “Способ определения тепловой устойчивости человека”, № 1797861 “Способ определения термоадаптивности человека”; патенти України № 19489А “Спосiб оцiнки психiчного здоров'я”, № 19499А “Спосiб визначення мiри втоми операторiв”.

Нормативно-методичні документи та інформаційні матеріали впроваджено в лікувально-профілактичних установах: Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань, поліклініці профілактичних оглядів м. Макіївки, міській лікарні №1 м. Єнакієве, міській лікарні №1 м. Димитрове, Донецькому обласному лікувально-оздоровчому центрі; на підприємствах: шахті ім. Ворошилова ВО “Дзержинсьвугілля”, шахті ім. Дзержинського ВО “Дзержинсьвугілля”, шахті ім. Бажанова ВО “Макіїввугілля”, ДВГРС України; науково-дослідних інститутах: Макіївському НДІ з безпеки праці у вугільній промисловості, Донецькому відділенні ДКБ Київського НДІ гігієни праці і профзахворювань, Інституті фізіології і експериментальної патології аридної зони АН ТРСР; НДІ охорони здоров'я матері та дитини МОЗ ТРСР; навчальних закладах: Донецькому філіалі інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців Мінвуглепрому СРСР, Донецькому державному медичному інституті ім. М.Горького, Донецькому національному університеті.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою роботою автора. Дисертантом сформовано наукову концепцію, напрямок досліджень, мету і задачі досліджень, визначено і відпрацьовано методи досліджень; організовано і проведено експериментальні й виробничі дослідження (особисто проведено майже 90% обстежень), а також забезпечено контроль їх виконання; проведено аналіз і узагальнення експериментальних і виробничих даних; розроблено технології контролю і запобігання погіршення реактивності організму працівників, методичні та інформаційні документи для їх реалізації, публікації, заявки і патенти на винаходи, сформульовано висновки.

Частину фізіологічних досліджень виконано разом з ст.н.с. В.І. Остапенко та н.с. В.А. Мальцевим у лабораторії фізіології протитеплового захисту НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості МОЗ України.

Автор висловлює глибоку подяку за співпрацю і допомогу у вирішенні окремих питань д. мед.н., проф. І.І. Солдаку і д. б.н., проф. В.О. Романенко.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи докладалися і обговорювалися на: I Всесоюзній конференції "Физиология экстремальных состояний и индивидуальная защита человека" (Москва, 1982); Всесоюзній конференції "Проблемы оценки функциональных возможностей человека и прогнозирования здоровья" (Москва, 1985); Республіканській конференції "Оздоровление условий труда, профилактика заболеваний горнорабочих и горноспасателей, организация экстренной медицинской помощи на угольных шахтах" (Донецьк, 1985); II Всесоюзній конференції "Физиология экстремальных состояний и индивидуальная защита человека" (Москва, 1986); Всесоюзному симпозіумі "Проблемы оценки и прогнозирования функциональных состояний организма в прикладной физиологии" (Фрунзе, 1988); XIX сесії Всесоюзного наукового семінару з гірничої теплофізики "Способы и средства регулирования теплового режима тупиковых выработок глубоких шахт" (Донецьк, 1988); II Всесоюзному симпозіумі "Физиологическое нормирование труда" (Донецьк, 1989); XIII з'їзді Українського фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова (Київ, 1990); III Всесоюзній конференції "Экстремальная физиология, гигиена и средства индивидуальной защиты человека" (Москва, 1990); Всесоюзній конференції, присвяченої пам'яті професора Абрама Даниловича Слоніма "Система терморегуляции при адаптации организма к факторам среды" (Новосибірськ, 1990); Всесоюзній конференції "Актуальные проблемы физиологии труда и практической эргономики" (Москва, 1990); XII з'їзді гігієністів України (Київ, 1991); Всесоюзній конференції "Труд, экология и здоровье шахтеров" (Донецьк, 1991); Симпозіумі "Актуальные вопросы физиологии умственного труда" (Київ, 1993); XIV з'їзді Українського фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова (Київ, 1994); Всеукраїнському науковому симпозіумі "Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі" (Київ - Черкаси, 1995); Всеукраїнській конференції "Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса" (Донецьк, 1995); II Науковій конференції "Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність" (Київ - Черкаси, 1997); Науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань "Актуальні проблеми гігієни праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній промисловості" (Харків, 1998); Науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса" (Донецьк, 2000); 10-й Всеросійській конференції з фізіології праці з міжнародною участю "Успехи и перспективы физиологии труда в 3-м тысячелетии" (Москва, 2001); Науково - практичній конференції з міжнародною участю, присвяченої 80- річчю НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості "Актуальні проблеми гігієни праці і професійної патології і медичної екології Донбасу" ( Донецьк, 2005).

Публікації. Основні матеріали дисертації опубліковано у 57 наукових роботах, у тому числі в 1 монографії, 3 розділах монографій, 1 брошурі, 20 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 авторських свідоцтвах, 2 патентах, 7 методичних рекомендаціях, 23 тезах.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, опису методики дослідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел, додатка. Дисертацію викладено на 415 сторінках друкованого тексту, включаючи 38 малюнків, 41 таблицю і список використаних джерел з 468 найменувань, у тому числі 119 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Методологічною основою вирішення поставлених задач дослідження є системний підхід до вивчення реактивності организму при дії факторів навколишнього середовища. Проведено комплексні дослідження в лабораторних, поліклінічних і виробничих умовах за участю 1452 здорових чоловіків віком 20 - 50 років. Обстежуваними були працівники фізичної та операторської праці, службовці, студенти й особи інших професій. Серед них робітники основних професій вугільних шахт (вибійники, прохідники, гірники очисних вибоїв, кріпильники) - 863 чоловік; командири і респіраторники воєнізованих гірничорятувальних загонів - 165 чоловік; робітники операторської праці вугільної та металургійної промисловості - 136 чоловік; студенти, службовці й особи інших професій - 288 чоловік.

В експериментальних дослідженнях моделювали дію на організм факторів виробничого середовища, фізичні та інформаційні навантаження. Дослідження впливу фізичних факторів навколишнього середовища на людину проводили у спеціально обладнаній камері. Фізичне навантаження полягало в підйомі на поміст (сходинку) або підйомі-опусканні двома руками вантажу на певну висоту в заданому ритмі. Теплове навантаження задавали шляхом нагріву і зволоження повітря в мікрокліматичній камері або за допомогою індивідуального кондиціонуючого пристрою, який складався з: теплового водяного комбінезона, теплообмінника і водяного електронасоса (Максимович В.О. та ін. 1997). Дозоване операторське навантаження задавали за ГОСТ 12.4.061-88.

Обсяг і методи досліджень представлено в табл. 1. Визначення показників стану різних систем організму проводили до, під час і після робочих навантажень.

Температуру повітря і його відносну вологість виміряли аспіраційим психрометром Ассмана, а швидкість руху повітря крильчастим (тип АСО-3) або чашковим (тип ІС-13) анемометрами. Освітленість на робочому місці визначали за допомогою люксметра. Для вимірювання рівня звуку (шуму) використовували апаратуру ВШВ - ООЗ і ШВКИ ВО “Виброприбор”.

Умови праці у робітників основних професій глибоких вугільних шахт оцінювали за результатами проведеного аналізу гігієнічних до сліджень.

Таблиця 1.Показники важкості й напруженості

Методи	Показники (кількість вимірювань)
Гігієнічні	температура, вологість і швидкість руху повітря; рівень шуму, освітленість (6152)
Фізіологічні:	14620
Антропометрія	маса і довжина тіла, периметр грудної клітки (640)
Ергометрія	тривалість і обсяг виконуваних робочих операцій (340)
Електрокардіографія	амплітуда і тривалість інтервалів зубців і комплексів кардіограми, ЧСС (5750)
Тонометрія	артеріальний тиск (2024)
Спірометрія	частота дихань, хвилинний об'єм дихань, ЖЄЛ (888)
Термометрія	аксилярна, під'язикова і ректальна температури, температура шкіри в 5-ти точках (3696)
Треморометрія	кількість і тривалість торкань при виконанні тесту на термометрі (770)
Аудіометрія	поріг чутності на фіксованих частотах, втрата слуху і час слухової адаптації (150)
Офтальмометрія	гострота зору, час темнової адаптації і поріг кольоророзрізнення (360)
Психофізіологічні:	24076
Аналізаторна рефлексометрія	латентний період рухової, зорової і моторної реакцій (6134)
Властивості нервових процесів (сила, рухливість, врівноваженість)	ЗМР, КЧЗСМ, КЧРСМ, РРО (9700)
Електричні потенціали шкіри	ШГР (794)
Функції уваги, пам'яті, прийняття рішення	імовірність безпомилкової роботи при виконанні тестового завдання (4464)
Емоційна стійкість	кількість помилок, час виконання тестового завдання (2984)
Біохімічні	кількість еритроцитів, лейкоцитів і гемоглобіну в крові; час початку і константи кінетики термогемоліза еритроцитів (546)
Хронометражні	тривалість окремих трудових операцій, трудового процесу, періодів роботи і відпочинку (126)

Методи досліджень і показники, які вимірювалися трудового процесу в працівників операторської праці визначали за обсягом, виконаних за робочу зміну робіт і окремих трудових операцій, тривалістю трудових операцій, трудового процесу, періодів роботи і відпочинку.

Антропометричні дані: масу тіла і його довжину визначали за допомогою медичних терезів зі зрістоміром, а об'єм грудної клітки - сантиметром.

У дослідженнях із різними видами зовнішніх навантажень на організм (теплові, фізичні, інформаційні та ін.) реєстрацію електрокардіограм проводили за методикою Неба у трьох стандартних відведеннях.

У поліклінічних і клінічних дослідженнях реєстрацію кардіограм проводили в 12 відведеннях: 3 стандартних (двополюсні відведення); 3 посилених відведення від кінцівок; 6 посилених однополюсних грудних відведень Аналіз даних кардіограм проводили за показниками ритму серця, амплітуди і форми зубців, тривалістю інтервалів. Для запису кардіограм використовували кардіографи ЭК1Т - 03М і ЭК1Т - 04М. Функціональний стан серцево-судинної системи - також за показниками артеріального тиску, які виміряли мембранним сфігмоманометром або пневматопресовазометром.

Реєстрацію частоти дихання здійснювали за допомогою дихальної маски, яка щільно прилягає до обличчя, і сфігмографічної приставки (модель 064). Остання перетворювала об'ємні зміни повітря, що виникають в масці при диханні, в електричні коливання напруги, які записували на самописному приладі УСЧ8-03.

Життєву ємність легенів визначали сухоповітряним спірометром або водяним валюмоспірометром. Хвилинний об'єм дихання виміряли крильчастим сухоповітряним спірометром, який було закріплено в дихальній масці ( за сумою окремих дихальних об'ємів протягом 1 хвилини).

Ректальну і під'язикову температури, а також температуру шкіри в п'яти точках виміряли медичним електротермометром.

Фізіологічний тремор виміряли шляхом реєстрації кількості торкань і загального часу торкань при виконанні тесту на тремометрі. Тремометр був барабаном, що обертається, з контактною доріжкою (металева трубка), прихованою від візуального спостереження щитком, зі щілиним вирізом. Через цей виріз вставлявся контактний щуп, наконечник (кільце) якого надягався на контактну доріжку.

Швидкість проведення збудження по рефлекторній дузі визначали методом рефлексометрії. Дослідження комплексу показників проводили за допомогою рефлексометра “Центр-2”. При цьому виміряли латентний і моторний періоди рухової реакції на різні види подразників (світловий і звуковий). На світловий подразник з диференціюванням виміряли час рухової реакції.

Силу нервових процесів визначали за результами зорово-моторної реакції (ЗМР) на 100 світлових сигналів (Макаренко Н.В. із співавт.,1989).

Лабільність нервових процесів оцінювали за критичною частою злиття (КЧЗСМ) і розрізнення (КЧРСМ) світлових миготінь червоного і зеленого кольору. Врівноваженість нервових процесів визначали за реакцією на об'єкт, що рухається (РРО), за допомогою рефлексометра “Центр-2” або електросекундоміра ( Макаренко Н.В. із співавт.,1989 ).

Шкірно-гальванічну реакцію (ШГР) визначали за методом Тарханова, який ґрунтується на вимірюванні електричних потенціалів шкіри між двома ділянками за допомогою чутливого гальванометра. Для запису ШГР використовували електрогастрограф ЕГС-4М.

Стан функції уваги визначали за допомогою методу Шульте - Платонова, таблиць Анфімова, коректурної проби з кільцями Ландольта, (Макаренко Н.В. із співавт., 1989) і спеціального пристрою, який складався з пульта обстежуваного і блоку управління (Кудинова Т.В., Максимович В.А., 1985).

Короткочасну зорову і слухову пам'ять визначали шляхом пред'явлення протягом 30 с обстежуваному для запам'ятовування 12 слів, які не були зв'язані між собою логічним значенням, з подальшим їх відтворенням протягом 60 с (Гребняк В.П. із співавт., 1988).

Емоційну стійкість оцінювали за часом виконання тестового завдання, кількістю помилок і часом відмови виконання цього завдання (Игнатов Н.А. із співавт., 1978).

Психофізіологічні дослідження включали також визначення абсолютної та диференціальної чутливості організму на сигнали різної модальності (тепература, звук і світло). Стан зорового аналізатора вивчали за показниками гостроти зору при різній освітленості, часі темновї адаптації (світлової чутливості), які визначали за таблицями Головіна-Сивцева, на адаптометрі - АДМ і приладі “Никтоскоп-01”. Пороги кольоророзрізнення (колірну чутливість) визначали на анамалоскопі АН -59. Функціональний стан слухового аналізатора оцінювали за латентним періодом слухомоторної реакції (на рефлексометрі “Центр-2”), порогом слуху і часом слухової адаптації (на аудіометрі МА-31).

Для здійснення способів діагностики і корекції розладів психофізіологічної регуляції використовували пристрій, який розроблено ДКБ Київського НДІ ГП і ПЗ. Він забезпечував автоматичне динамічне управління просторовими, часовими і кількісними характеристиками, які пред'являлися для обробки зорової і слухової інформації; оцінку окремих показників, що характеризували кожну психофізіологічну функцію і їх злагоджену взаємодію, а також інтегральну оцінку психофізіологічного стану організму.

Для характеристики стану системи крові визначали: кількість еритроцитів і лейкоцитів (на приладі Picoscal), вміст гемоглобіну (гемоглобінометром ГФ-3), кольоровий показник крові, а також терморезистентність еритроцитів, яку оцінювали за часом початку їх термогемолізу. Терморезистентність еритроцитів встановлювали за часом від моменту внесення крові в кювету до початку теплового гемолізу еритроцитів, а параметри кінетики термогемолізу еритроцитів за (Черницкий Е.А., Ямайкина И.В., 1988).

Для обробки отриманих результатів досліджень використовували параметричні й непараметричні методи математичної статистики, кореляційний і регресійний аналіз, прикладні програми (STATISTICA).

Результати досліджень. Оцінка умов праці, що формують реактивність організму працівників. Аналіз сучасного стану проблеми показав, що реактивність організму людини є апаратом підтримки здоров'я при дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища. Реактивність забезпечують регуляторні та адаптаційно- компенсаторні механізми. Формування патологічної реактивності у працюючих пов'язано з дією на організм несприятливих факторів виробничого середовища і призводить до виникнення як професійних, так і загальних захворювань. Особливо несприятливими є умови праці в базових галузях промисловості - вугільної і металургійної.

Проведений аналіз умов праці на підприємствах цих галузей показав, що робітники фізичної і операторської праці піддаються дії комплексу різних за природою несприятливих факторів.У сучасних вугільних шахтах спеціфічними факторами виробничого середовища, є вугільно-порідний пил, мікроклімат (температура й відносна вологість повітря, барометричний тиск), розміри робочого простору, відсутність природнього світла.

При вивченні умов праці у вугільних шахтах встановлено, що концентрація пилу при роботі різних вуглевиємних механізмів значно перевищує ГДК і становить 1500 - 7000 мг/м³. При геотермічному градієнті 0,022 - 0,32 ⁰С/м для більшості шахтних полів температура вміщуючих порід на досягнутих глибинах становить 43 - 51 ⁰С. Понаднормативна температура рудничного повітря спостерігається в 25% очисних і 35% прохідницьких вибоїв (від загальної їх кількості в галузі), з яких частка тупикових вибоїв становить більше 50%. Висока вологість повітря (80 - 90%) є результатом випару підземних вод, а також вод, які застосовуютьcя для технологічних потреб. Барометричний градієнт становить 12 Па?м-¹ (9 мм рт. ст.) на кожні 100 м глибини. Швидкість зміни барометричного тиску за час спуску і підйому гірників у шахту становить 23 - 125 Па?с-¹, а перепади тиску, яким вони піддаються становлять 0,2 - 1,0 кПа.

Енергетично вираженими (за дією на організм) виробничими факторами для більшості підземних професій є шум і вібрація. Основне технологічне устаткування генерує непостійний уривчастий шум, еквівалентний рівень якого на робочих місцях перевищує припустимий на 6 - 34 дБА. Одночасно більшість гірничодобувних машин є джерелом вібрації. На робочих місцях прохідників-машиністів загальна вібрація є найбільш вираженою і перевищує гранично припустимий рівень на 16-39 дБ.

Характерним для умов праці вугільних шахт є наявність факторів психогенного походження, які обумовлені реальною небезпекою обвалення гірського масиву, викидами й вибухами, обмеженим робочим простором, недостатнім і нерівномірним освітленням.

Умови праці у робочих основних професій глибоких вугільних шахт (вибійники, прохідники, ГРОВ, кріпильники) характеризуються як шкідливі і відповідають 3 класу 3 або 4 ступені.

Гірничорятувальники піддаються впливу комплексу різних за характером стресових навантажень, які пов'язані з ліквідацією підземних пожеж, відбудовними й рятувальними роботами в шахтах. Більшість таких робіт проводиться вручну, в умовах високих температур з використанням регенеративних кисневих приладів - респіраторів. Істотним елементом праці гірничорятувальників є тривале підсвідоме очікування аварійних робіт, на тлі якого виникають ситуації, що вимагають термінової максимальної мобілізації психофізіологічних ресурсів організму для забезпечення високої працездатності в екстремальних умовах.

Гірничі диспетчери 100% часу робочої зміни перебувають за пультом управління. Значну питому вагу їхнього робочого часу (68,7 - 85,2%) займають: обмін інформацією із всього технологічного ланцюга видобутку вугілля й підсобних робіт, ручне управління об'єктами і системами). Інша частина робочої зміни (17,5 - 31,3%) іде на зосереджене спостереження за засобами відображення інформації стану гірничо-шахтного устаткування, технологічних процесів і систем, ходом виконання змінного завдання. За одну годину роботи гірничий диспетчер проводить 21 - 30 прийомів-передач виробничої інформації з телефону. Протягом зміни він утримує в пам'яті від 32 до 61 виробничих об'єктів, процесів і систем одночасного контролю й управління.

Відповідно до Гігієнічної класифікації праці (2001) було проведено оцінку умов праці робітників операторської праці, які були зайняті на гарячих роботах в різних цехах МК “Азовсталь” (оператори постів управління, нагрівальники металу, машиністи кранів металургійного виробництва). На робочих місцях операторів постів управління (категорія важкості робіт I б) температура повітря перевищувала припустиму на 6,2 - 8,2 ⁰С, а теплове випромінювання на 160-560 Вт/м²*. Температура повітря на робочих місцях машиністів кранів різних цехів (категорія важкості робіт I б) перевищувала припустиму на 4,6 - 12,2 ⁰С, його відносна вологість на 2 - 20%, а теплове випромінювання було вище припустимої величини на 70-560 Вт/м²*. Параметри мікроклімату робочої зони нагрівальника металу (категорія важкості робіт II б) перевищували припустимі величини за температурою повітря на 8,4 ⁰С, відносною вологостю повітря на 3,3 - 3,7%, тепловим випромінюванням на 3360 Вт/м²*.

Важкість трудового процесу в обстежених робітників операторської праці відповідала класу 3.2, а напруженість трудового процесу класу 3.1. В цілому умови праці оператора поста управління, машиніста крана металургійного виробництва і нагрівальника металу є шкідливими і відповідають 3 класу, 3 ступеня.

Реактивність організму людини може інтеграційно відображати вплив всієї сукупності умов праці. Тому важливим є вибір відповідних показників і критеріїв для її оцінки. Виявлення таких показників проводили в дослідженнях з вивчення дії на організм модельованих факторів виробничого середовища. В мікрокліматичній камері моделювали фізичні параметри факторів виробничого середовища, які характерні для умов вугільних шахт - температуру повітря, шум, освітленість, фізичне навантаження.

Було встановлено, що реагування організму залежало не тільки від інтенсивності дії факторів, але й від індивідуальних особливостей організму. Значущими ( Р < 0,05 ) показниками, що визначали як індивідуальні можливості організму, так і кількісну мінливість функціонального стану залежно від навантаження, були ШГР, показники координації рухів і середнє квадратичне відхилення інтервалів R-R на кардіограмі.

На базі окремих, методик було розроблено комплексний поліефекторний метод реєстрації, який полягав в тому, що всі значущі показники реєструвалися одночасно. Такий метод реєстрації дозволив не тільки зафіксувати фізіологічні показники у вихідному стані, але й спостерігати їх зміну при навантаженні (виконання тесту на тремометрі).

Залежність між значущими показниками і факторами виробничого середовища вивчали в експерименті. З цією метою було сплановано повний факторний експеримент для вищевказаних чотирьох факторів на двох рівнях варіювання. Отримані дані було використано при побудові математичних моделей, які описували залежність функціонального стану організму від рівня фізичних факторів, що впливають. В результаті було визначено оптимальну модель (формула 1):

I = 58 + 9 Х₁ + Х₂ + 3 Х₃ - 2 Х₄, (1)

де I -інтегральний показник стану умов середовища при дії сукупності фізичних факторів; Х₁ , Х₂ , Х₃ , Х₄ - величини перевищення або зменшення (в “n” раз) припустимої величини (встановлена гігієнічними нормативами) відповідно для температури повітря, шуму, фізичного навантаження, освітленості.

Інтегральний показник ( I ) змінюється в діапазоні від 0 до 100 умов. од.

Дана модель відображає залежність функціонального стану організму від величини впливаючих виробничих факторів. Крім того, вона дозволяє оцінити ступінь шкідливості дії виробничих факторів. Найнесприятливішим з впливаючих факторів є температура повітря, а потім фізичне навантаження.

Умови виробничого середовища можна визначити і за функціональним станом організму. Необхідність такого визначення виникає у випадках, коли відсутня можливість вимірювання параметрів впливаючих виробничих факторів або потрібна оперативна оцінка умов виробничого середовища. Тому останні можна визначити за розробленим комплексним показником функціональної напруженості організму ( S_п ). Він є сумою безрозмірних величин значущих фізіологічних показників з урахуванням їх вагових коефіцієнтів ( формула 2):

S_п = 0,01 (а - а₀) + 0,12 (b - b₀) + 0,17 (с - с₀) + 0,70 (d - d₀), (2)

де - а_0, b_0, с₀, d₀ - відповідно кількість і тривалість помилок, зміна ШГР і середньоквадратичного відхилення інтервалів R - R при виконанні тесту на тремометрі до виробничого навантаження; а, b, с , d - відповідно ті самі показники після навантаження.

При обчисленні S_п використовують не абсолютні, а безрозмірні величини зміни показників після виробничого навантаження з урахуванням розмаху їх мінливості. Чим більше величина комплексного показника ( S_п ), тим значніша невідповідність між функціональним станом організму й умовами виробничого середовища. Цей показник дозволяє робити висновки щодо еквівалентності (фізіологічної "ціни") для організму при дії виробничих факторів на працівників.

При зіставленні результатів, отриманих за експериментальною моделлю (формула 1) і комплексним показником ( S_п ) на гірниках різних професій виявилося, що вони достовірно ( Р < 0,05 ) не розрізняються. На підставі отриманих результатів розроблено спосіб оцінки впливу виробничого середовища на гірників, який захищено авторським свідоцтвом № 1268148.

Стан психофізіологічних регуляторів реактивності організму людини. Результати вивчення регуляторної (психофізіологічної) ланки реактивності організму гірників вугільних шахт подано в таблиці 2.Тільки 20% обстежених не мало знижених психофізіологічних функцій, у 56% виявлено ранній прояв дисфункцій (знижено 1-2 функції), а у 24% - дисфункції (знижено 3 і більше функцій). Через 3-5 років работи в несприятливих умовах виробничого середовища у гірників погіршуються функції уваги, пам'яті та эмоційної стійкості, стан яких вже не відповідає вимогам, які передбачені критеріями психофізіологічного відбору до професії.

Розробка технології профілактики розладів психофізіологічних регуляторів реактивності організму передбачала їх виявлення і усунення в єдиному діагностико-корекційному процесі.

На підставі отриманих даних розроблено спосіб оцінки стану психофізіологічної регуляції, в який були введені: однотипні тестові сигнали, що пред'являли обстежуваному із стандартною швидкістю, зміна навантаження в процесі тестування залежно від успішності виконання завдання, оптимізація тривалості тестів. Одночасно визначали показники, які характеризували функції уваги, пам'яті, прийняття рішення і емоційну стійкість при виконанні стандартних інформаційних навантажень без і з наявністю емоціогенного фактора.

Опробування вищезгаданого способу проводили на гірниках, в яких, незважаючи на те, що за наслідками періодичних медичних оглядів вони були визнані здоровими, за відомими методами психофізіологічного відбору було виявлено 2 і більше знижених ключових психофізіологічних функцій.

Таблиця 2.

Розподіл ( %) гірників основних професій за станом психофізіологічних функцій

Функції і процеси, що вивчалися	Рівень стану функцій
	підвищений	середній	знижений
Увага: об'єм переключення розподіл	15 20 26	44 31 44	41 59 30
Пам'ять: зорова слухова	33 18	46 67	21 15
Прийняття рішення	16	38	46
Емоційна стійкість	18	23	59
Сила нервових процесів	28	36	36
Лабільність нервових процесів	44	30	26

В табл. 3 показана діагностична ефективність запропонованого способу порівняно з відомими.

Таблиця 3.

Виявлення знижених психофізіологічних функцій у гірників різними способами

Функції	Ступінь виявлення, %
	за відомими способами	за пропонованим способом
Увага	70	100
Пам'ять	20	80
Емоційна стійкість	90	90

Результати діагностики стану психофізіологічної регуляції реактивності організму людини за розробленим способом узгоджуються з первинними результатами, (тричі через 9, 15 і 21 місяць) що свідчить про високу ефективність запропонованого способу.

Проте виявлення розладів регуляторної ланки реактивності це лише частина задачі, а головне - усунення розладів. Для цього нами розроблено спосіб, який відрізняється від відомих тим, що індивідуальна корекція знижених функцій базується на приведенні стандартної величини психофізіологічного навантаження у відповідність з правильністю виконання поточного завдання і з ураховуванням стану фізіологічних функцій, що дозволяє робити висновки про “ціну” обраного режиму корекції. Цей спосіб дозволяє проводити розподільно корекцію окремих властивостей уваги, оперативної пам'яті, а також динамічну взаємодію цих функцій одночасно, при регульованому стандартному навантаженні тестового завдання. Він дозволяє ефективно покращувати, і зберігати стан регуляторної (психофізіологічної) ланки реактивності організму у працівників (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Враховуючи відсутність технології профілактики розладів регуляторної (психофізіологічнї) ланки реактивності, яка була б пов'язаною в єдиний процес їх виявлення і корекції, запропоновано відповідну технологію превентивної діагностики і корекції таких розладів. Апробація запропонованої технології показала, що вона дозволяє оперативно і надійно виявляти незадовільний стан психофізіологічної регуляції, покращувати і зберігати ефект його корекції у працівників. Результати розробки і опробування технології профілактики психофізіологічних розладів стали підставою для отримання патенту України №19489.

Порушення регуляторної ланки реактивності організму у працівників можуть виникнути і протягом робочої зміни. Вивчення реакції організму працівників операторської праці, в яких дозмінний рівень стану психофізіологічних функцій був вище середнього, показало, що під впливом виробничого навантаження відбувається їх погіршення: уваги у 50%, пам'яті у 27-36%, лабільності нервових процесів у 64%. Спектральна асиметрія зорового сприйняття була найчутливішим показником погіршення стану організму через виробниче навантаження. Це підтвердила не тільки зміна показників психофізіологічного стану, але і встановлена кореляція ( r 0,68; Р < 0,05) між вказаними змінами і експертною оцінкою ефективності діяльності працівників, яку давали їх безпосередні керівники. З урахуванням отриманих результатів розроблено спосіб виявлення порушень регуляторної ланки реактивності у працівників операторської праці, який захищено патентом України № 19499. Цей спосіб включає вимірювання і порівняння (до і після виробничого навантаження) КЧЗСМ зеленого кольору при синхронній подачі на кожне око послідовно почергових світлових миготінь червоного і зеленого кольору.

Для розробки способів корекції і профілактики погіршення стану психофізіологічної регуляції у працівників операторської праці на робочому місці проводили різні процедури. Підбирали ці процедури з метою пов'язування їх в єдиний процес виявлення і усунення розладів психофізіологічної регуляції у працівників операторської праці в процесі робочої зміни. Найефективнішими коригуючими процедурами були дії на зоровий аналізатор світлових стимулів різної частоти і тривалості, які поліпшили розумову працездатність в середньому на 14% (Р<0,05), і повністю її відновлювали. Виходячи з цього, була розрахована оптимальна модель коригуючої процедури за частотою і тривалостю дії на зоровий аналізатор світлових стимулів (формула 3):

У=10,3 + 4,0 Х₁ + 8,2 Х₂ (3)

де - У - показник розумової працездатності, Х₁ , Х₂ - відповідно частота й тривалість дії світлових стимулів.

Коефіцієнти при Х₁, Х₂ (відповідно частота і тривалість дії) були значущі для достовірності 95 - 99%. Найефективнішою була дія світлових імпульсів з покроковим підйомом частоти з 9 до 21 Гц протягом 10 хвилин. На підставі цього запропоновано спосіб внутрішньозмінної корекції порушень психофізіологічної регуляції у працівників операторської праці.

Оцінка стану виконавчих ланок реактивності організму при дії несприятливих факторів середовища. Реактивність організму на дію екстремальних факторів середовища залежить не тільки від стану її регуляторної ланки, але і від стану виконавчих ланок - фізіологічної стійкості та адаптивності організму.

У проведених дослідженнях достовірно встановлено особливості реагування клітин і систем організму людини на різні види дій та їх поєднань: гіпертермічне, емоціогенне, поєднане гіпертермічне і гіпероксичне, поєднане гіпертермічне і емоціогенне.

Розрахунок параметрів кінетики процесу термогемолізу еритроцитів (константа швидкості термогемолізу, константа швидкості стадії власне гемолізу і константа швидкості лаг-фази) у гірничорятувальників і осіб, неадаптованих до умов нагріваючого мікроклімату, показав що найменшь стійкі до модифікуючих дій були еритроцити людей, неадаптованих до нагріваючих умов середовища. Процес термогемолізу їх еритроцитів відбувався значно швидше (0,01<Р<0,05), ніж у гірничорятувальників, які адаптовані до роботи в умовах нагріваючого мікроклімату.

Також встановлено особливости реагування на рівні організму при різних видах дій. Рис. 2 ілюструє приклад реагування організму на гіпертермічну і поєднану гіпертермічну і гіпероксичну дії.



Рис. 2. Динаміка приросту ЧСС і температури тіла у гірничорятувальників при різних видах дій. А - час дії, хв.; Б: а - приріст ЧСС, хв.^-1, б - приріст ректальної температури, ^оС; I - гіпертермічна дія; II - поєднання гіпертермічної дії зі вдиханням кисню з респіратора.

Теплова і емоційна стійкість не збігалися зі стійкістю організму до поєднаної гіпертермічної і емоціогеної дії. Стійкість організму людини до такої поєднаної дії найбільш достовірно встановлено по розузгодженності ритму робочих рухів в період підвищення температури тіла з 0,5 до 0,7 ^оС. З урахуванням отриманих результатів розроблено показник для оцінки стійкості організму на поєднане теплове, фізичне і емоціогенне навантаження (формула 4):

...